Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Взаимосвязь эндорфинов, вазопрессина, натрийуретического пептида предсердий и тканевых гормонов с регуляцией водного баланса организма в норме и при гипертермии

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Взаимосвязь эндорфинов, вазопрессина, натрийуретического пептида предсердий и тканевых гормонов с регуляцией водного баланса организма в норме и при гипертермии"

ч/м

ДПР |Ц;

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРЛ1ШИ ХАРКШСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ 1НСТИТУТ

На правах рукопису

КУЗНЕЦОВА Олена Володимиртна

ВЗАбМОЗВ'ЯЗОК ЕНДОРФ1Н1В, ВАЗОПРЕСИНУ, НАТР1ЙУРЕТИЧНОГО ПЕПТИДУ ПЕРЕДСЕРДЬ I ТКАНИННИХ ГОРМОН1В 3 РЕГУЛЯЦ16Ю ВОДНОГО БАЛАНСУ ОРГАН13МУ В НОРМ1 ТА ПРИ Г1ПЕРТЕРМ1Т

03.00.04 — БтхЫя

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата бюлопчних наук

Харюв — 1994

Дисерташя е рукопнс.

Робота виконана в науково-дослцшицькому центр! Луган-ського медичного ¡нституту.

Науковнй кер1вник:

Оф1ц1Йн1 опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий сгпвробггнык 1рина Олександр^вна КОМАР6ВЦЕВА

доктор бюлопчних наук, професор

Валерш Антонович БОНДАРЕНКО

доктор медичних наук Всеволод 1ванович ГУБСЬКИЙ

Прошдна установа: Украшськпн державний медич-

ний ушверситет ¡м. акад. О. О. Богомольця, м. КиТв

Захист дисертаци вщбудеться 1994 р.

на засщанш спещал1зовано! ради Д 088.23.04

при Харкшському медичному шститу™ (м. Харк1в-22, пр. Лента, 4).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блттещ Харюв-ського медичного ¡нституту.

Автореферат розкланос^5' ¿¿О^гЛ^^бх^р

Вчений секретар спец1ал!зовано1 ради

к. б. н. Л. О. ЖУБР1КОВА

ЯктцальнДсть проблвыи.

Система регуляцП водно-електрол!тного гомеостазу складаеться з п!дсистен, tícho зв'язаних i взаемод1вчих одна з одноз:

1) центрально! - супраоптичн1 та паравентр1ка^ярн1 ядрй rino-тзламуса, г1потетичний центр середнього мозку, який гюв'язаний з еп1ф1эом 1 вид1ляе глокерулотропний гормон (ГТГ), ядра заднього ri-поталамуса, niд контролем яких знаходиться секрец!я передньо! та задньо! дол! г1поф!за ЙКТГ, вазопресину, окс!тоцини, ендорфШв (D.Jessop, 1990; K.Ota, 1990 );

2) npoHlSHol - натр1йуретичний пептид перодс;рдо (НУПП) -в 1дсутня ланка у сплет1нн1 нейрогуморального механ!зму регуляцП водно-сольового обн1ну (I.Burnatt, 19S0; Y.Izunl. 1990; H.Hechcer, 1990), вЦкриття якого, проте, не пояснило 1снувч1 ефекти, як1 в!д-носяться до натр1йурвтичного фактору центрального, або ниркового походжвння;

3) горнонально! внутр1нирково! - взаемообуновлбн1 ршНн-ан-г1отенэ1н-альдостеронова та простагланд1н-к1н1нова систени внти-направлено! дП на г1дро- 1 натр1йуреэ;

■ л Ннфорыац!йно!, яка об * еднуе багаточисленн! об'емн1, осмо-тичн! та loHHl рецептори, локал1зован1 в камерах серця, синока-ротидн1й зон1, с1нках судини артер1ального дерева, венах трудно! поровнини, 1нтерстицИ леген1в тощо (P.Chabrler, 1990 ).

Ф1з1олог1чн1 ефекти регулятора 1 мед1атор1а родно-ельктро-л1тного балансу tícho пов'язан1 не т!льки з б1ох1м1чними ппоцесаыи яиво! кл1тини (активац!я аден1латциклази, синтоз цПЙО, цГМФ, утво-рення простано!д!в 1з пол!ненасичених вирних кислот Фосфол1п1д1п мембран, вмикання Ca**-кальмодул1нового або фосфо1ноз1тольного хе-хан1зму сприйняття гормонального стимулу), але Í зм!наить ф1знко-х!м1чну структуру розпод!лу тканинно1 р1дини, яка зал-аить о1д стану бокового матр1ксу еивих кл1тин, тнат1вност1 його або денатура-цП (наприклад, п1д впливом г!пертерыП), цо в1до0ранает<>ся на характер! поляр1зац!1 води у мульт1иарах навколо 6Íлково! глобули в первому випадку, або уздовв розкрученого пол1лептидиого сплет1н-ня - в !нтаоку вар1ант1, товиин! зв'язано! структурно! або г1дро-вано! ФракцП тканинно! води (G.LltiB. 1988 ).

Зеликий iHTepec викликае з'ясування значения еняогенних oníо-1д1в, вазопресину, НУПП 1 тканинних горкон!в у регуляцП водно-елек-трол!тного гоыеостазу. з якии пов'язано пЦтриыання теп:ообм1ну орган!зму аьо розвиток теплового захворвваниа в умовах п!двицено1 твнпэратури навколкзнього середовиаа (К.ПЛваноз. 1975; п.Д.Слои1н,

1580).

Вивчення po.il ендорф!н!в 1 енкефал1н1в, вазопресину та НУПП у горм'ональн!й рег]ляцП водного балансу орган1зыу у норн1 та при г1пертермП дозв)ляе вивчити кевЦоы! до цього часу взаеыов1дношен-ня ы1к ендорф1на?1и, вазопресиноы, НУПП 1 тканинники регуляторами (простагланд!накн (ПГ), цАМФ, цГМФ, Са") у корI та медул1 нирок, установит« нейро:<егуляторн! иехан1зни адаптаци гокеостазу до тепловтго стресу, в1дкрити нов1 ланки патох1ми I патоф1з1ологП НпертермИ на р1вн! гуыорально-кд1тинних взаемод1й.

Робота виконана в мевах комплексно! науково'1 програыи АН 1 АНН СРСР "Фукдамзнтальн! науки - медицин!", а таког планово! деря-биднетно! тематики НДЦ Луганського медичного ¿нституту "Нейрогумо-ральна регуля1дя водно-електролИного гомеостазд" та "Створити систему забеспечення ниття г!рник1в п!д час проиислових катастроф на вуг1льних иахтах. Розробити ыетоди 1нтенсивно! тератП при коыб1нованоыу вплив1 ыехан5ч1пх, терьйчних фактор!в та токсичних газ1в" (рег!страц1йний номер 01Э1П05567).

Мета роботи.

Вивчити взаеыозв'язок ендогенних оп1о!д1в, вазопресину, НУПП 1 тканинних гормо1нв з регулярен водного балансу орган!зму в норм! та при ппертермП.

ЕЧдповЦно };о поставлено! мети завданняы роботи було:

1. Досл1дае».ня дП вазопресину, ^-ендорф1ну, мет-енкефал!ну й НУПП на транспорт во."и в чиркових зр1зах.

2. Вивчити характер впливу вазопресину, ^-ендорф^у, мет-ен-кефал!ну й НУПП .¡а ендогенний б1осинтез простацикл1ну, ТхВ? , ПГЕЙ 1 ПГР2Ч , к!льк1сть цЙМФ, цГЙФ, 1он1в натр!ю й калыцо в кор1 та медул! нирок ¡дур 1в Ыстар.

3. Визначити р!вень АКТГ, у?-ен„орф1ну, мет-енкефал1ну, тироксину (Т4), трийодтирон!ну (ТЗ), тироксинеднального глобул1ну (ТСГ), тиреоглобул^у (ТГ), ПТГ, кальцитон1ну, альдостерону, активност1 рен!ну плазми (ДРП), рН плазыи кров1 та концентрац1и 1он1в натр!я

й кальц!я в кров! тварин, як1 п1длягаить дП пЦвищено! теыператури.

4. Вивчити особливост! б1осинтезу ПГЕг I ПГЕ^ 1з ендогенних попе^едншав, к1льк!сть цАМФ, цГМФ, 1он1в натр!в й кальц!в в тканин! нирок (корI та ыелулП 1 леген1в (право! та л1во!) щур1в, як1 п1длягаить тепловому стргсу.

5. Вивчити показники ЯНР-релаксац!1 протон1в тканинно! води мозку, передсердь серця, нирок та кори нирок чур!в В1стар до 1 п!сля г1п0ртерм11.

Наукова новизна роботи.

Вперие проведено коиплексне досл!дзення впливу вазопресину, ендогенних оп1о!д!в С ендорф1н!в та енкефалШв) 1 НУПП на зональ-ний (у корков!й та кедулярн!й д!лятд нирок) б1осинтез ПГ (п,эоста-цикл1ну, ТхВа , ПГЕ2 1 ПГ^) у кореляцП з к!льк1стш -',икл1чних нуклеотид1в та 1он1в натр!а й кальц!и в нирковЬ1 тканинь Виявлений взаемозв'язок зм!н у систем! другорядних посереднгшв кл!тинно1 в!дпов1д1 на вазопресин, ^-ендорф!н, мет-енкефал1н I НУПП з пере-розпод1лом н!и в!льнои, пдрованош й кристал1чиог фрак^ями тка-нинно'1 води нирок. Надана пор!вняна характеристика механ!зну г!дро-осмотично'! д11 вазопрссину й у*-ендоро!ну. Описаний механизм г1дро-осиотично! дП ендорф1н1в на кл!тину.

Вперше вивчений вплив пЦвищено! температури навколивнього се-редовица на р1вень ендогенного б!осинтезу ПГЕ„ 1 ГиТд^ у кор! та медул1 нирок, л1в1й та прав!й леген!. Бюйрян! Т1- та Т2-показники релаксацП протои1в тканинно! води нозку, передсордь серця, нирок та кори нирок иур1В п1сля НпертврнП, як! изобразили мсчекулярно-структурну р!зноман1 тн!сть Фракц1йного складу тканиино'1 рЦини ваг-ливих для ниття орган!в в уновах дег!дратацП сргйн!зиу.

Вперше розглянуто стан г 1поталамо-г1поо1зар:-:о1, тиоео1дно1, натр1йуретично! (НУПП), кальц1й-контролввчо1 СПТГ. кальцитонш). рек1н-анг1отенз1н-альдостероново1 регуляцП в асоц!ацП з внутр!-кл1тинними модуляторами нейрогуиорпльного стимулу на тканииах-н!иенях в уновах г1пертер!.пчного стрзсу, цо дозволило в!ддиферен-ц!взати й сформулввати схему патогепетичних та адепт<зц1йно-конпен-саторних бIох1к! :них нехан!зы1в ппернатр1емП з о(.л1гатноа утратой осыотично в!льно! води, яка спостер 1гаетьсй внаслЦок г!пертерк!'1.

Практична значучкть роботи.

Розроблений нетод вивчення впливу б!олог!чно актгзних речовин на р!вень ендогенного б1осинтезу проетано'1д!в (простацик.'пну, ТхВ, , ПГЕд 1 ПГГ^ ) 1 киьккть цикл!чних нуклеотид!в та елокгролIт 1в* у нирков!й кор! та медул1, який поеднуе в соб! точн1сть 1 високу ефектившсть поряд з простотою в!дтворення, дозволяв проводити дослЦзення з невеликои к!льк!стю тканини 1 мохе Сути застосований для вивчення обм!ну ПГ не т!льки в нирков!й тканин!, айв 1нвих тканинах.

Виявлений р1вень горионгв у кров!, б!осинтезу ПГ, кэицентранИ цйНО, цГМФ, !сн!в натр!а й калыав в кор! та иедул! кхгок, праьс! та Л1во1 леген!, часу подовжньо! та поперечно'! релаксецП прстон!з тканинно'! води ысзку, передсердь серця, нирок та кори нир'.к чур\ъ

моеуть бути вико;.истан! як показники ступеня патоло^чного проце-су в уыовах г!пертермП.

Результат« з'ясування взасыозв'язьЧв ендогенних оп1о1д!в. ва-зопрескну, НУПП 1 тканинних горион1в з регулярен водного балансу оргатзму при МпертермП дозволили дати експериментальне обгрунту-вання патогенетичним реконендац!ям конпениацП орган!зиу п!д час тгллоьо'го стресу, який мае ы!сце в умовах як виробництва (глубинн! вахти, неталург!йн1 кокб1нати, гаряч! цехи харчово! проиисловост1 I т.к), рег1он!в жаркого кл!ыату, так I нам1чено! тснденцП зи1-иення сезокних тзмпературних цикл1в, яка пов'язана з загальним по-тешпнням на вс1й планет! у зв'язку з еколог!чно обумовленин "пар-никовим ефекток".

Отриман! дан! впровадяен1 в учбову програау кафедри медично! х1м11 за темами: "Бодно-сольовий обм!н 1 його регуляц!я" та "Б!о-х1и!я нирок", в роботу НПЦ "Резонанс" м.Луганська, Луганського об-ласного кард!олог1чного диспансер'), лабораторП патоф1з!ологП НД1 пед!атрП РАН.

Основн! положения, як! виносяться на захист:

1. Ендогенн! оп!о!ди иають односпрямований з вазопресиноы пдроосмотичний ефект на ниркову тканину, протилеаний - натр1йуре-тнчжпу пептиду .чередсердь.

2. Пдроосыотична д!я ендорфШв опосередкована регуляторниы контролем ендоге шого б'псинтезу ниркових простано!д!в I систеыи внутп1кл!тинних иесенднер1в (цикл1чн! нуклеотиди, Са**) за двохетап-ним механ!зком "гноблення-збудження".

3. Розвиток у результат! гостро! г!пертерм11 г!лерна.тр 1 ем!1 з обл1гатнои утратою осыотично в1льно! води обуыовлетш каскадов нейрогуморальних реакц!й ендогенни;. оп1о!д1в та пептид!в, рек!н-альдостероновою системою як на р!вн! ц!л!сного орган!зму, так ! в органах-ы!шрнях (мозку, передсердях серця, легенях та нирках).

йпробац!я роботи.

Окрем! фрагменти дисертацИ пов!домлен! на 01 Укра1нському б1ох!м!чному з'!зд! (1992), науково-практичн!й конференцП "Еколо-г!а Донбасу" (м.Луганськ, 1992, 1993), зас!данн! Лугансько! групи Донецкого в!дд1лек1я Якра1нсъкого б!ох1м!чного товариства (1992).

Структура та обсяг дисертацИ.

Дисертац1я викладена на 148 стор. маиинопису, складаеться з вступу, аиалиичного огляду л1тератури, розд!лу "Матер1ал, ыетоди та обсяг досл1д«ення", чоти^ьох розд1л1в власних досл1д!ень, зак-лючногр обговорення експерииентальних даних, висновк1в, покаячика

л!тератури, який включав 40 в1тчизняних та 2В8 1ноземних даерел.

Пибл1каи11. 3 теми дисертацН опубл!ковано 6 роб!т.

Катер1али 1 методи досл1диеинз.

Досл1дяення проведено на 175 б1лих щш-самцях л1нП 31стар 3-х м1сячного в1ку насов в1д 200 до 250 г. Експер1ментгльна частина роботи виконувалась зг1дно з Правилами проведения роб!т з експери-ментальнини тваринами, як! затвердяен! Наказом МСЗ СРСР N 755 sir 12.08.1977 р.

Експериментальноэ моделлэ був патолог1чний процес, який роз-вивався у тварин при г1пвртермП (+43 -+45вС на щ.отяз1 години) в спец1альн1й камер!. роэроблен1й сп!вроб!тниками кефедри реан1мато-логП та анастез1олог11 Луганського медичного 1нституту (Г.О.йовавв та 1н. ( 1989 ).

До i п1сля впливу на тварин звавували й зм1разаали 1х ректальну температуру.

К1льк1сть АКТГ, мет-енкефал1на, ПТГ. альдостерона, активност1 рвн!на в плазм! та ТЗ, Т4, ТСГ, ТГ i кальцитон1на в сировзтц! кров1 тварин. як1 п!длягають дП тепла, визначали методом рад!о1мунного анал!~у.

У наа1й робот 1 використаний метод б1осинтезу ПГ у нирков!й тканин1 з ендогегчих посередник!в, описаний E.Oliw (1980), у Hanift нод!ф1кацП.

3 метой виявлення характера впливу цих б1олог!чно активних пептид1в на ендогенний б!осинтез ПГ в нирков1й тканин1 в ^нку-бац1пн8 середовище додавали аргин!н-вазопресин (АГ>П) у доз! 73,6 паоль/л ("ВиЫшсШ Laboratories AG", ШвейцарШ, уа-ендорф1н - 22,1 пмоль/л 1 мет-енкефал1н у доз1 1,5 нмоль/л ("Instar Corporatlcn", Ш), НУПП - 128 пмоль/л ("fimersham",Н1меччина).

KoHueHTpaitfo б-кето-ПГЕ^ (ст!йкого метабол1та п;,остацикл!на ), TxB¿, ПГЕ^, nrFii¿, цАМФ та цГНФ у 1нкубац1йному середовищ! визначали методом радШыунного анал!зу.

К!льк!сть ПГ, цАМФ, цГНФ у тканин! нирок та леген1в перерахо-зували на 1 мг б1лка тканини. який визначаеться по ЛоурI (Р.Скоупс. 1985).

Кокцентрац1в íohIb натр!в й кальц!в в 1нкубац1йночу середовиз! та сироватц! кроз! вим!рввали методом полуи'яно! фотометрÍI (В.Г.Колб, В.С.Камиан!ков, 1975), рН плазми кров1 - на цифровому анал1затор1 рН ! газ1в кров! "ОР -215" tУгорцина).

Про фракц!йнкй склад води тканини мозку, передсердь серца, ниро.ч та кори нирок тварин п1сля д!1 тепла робили виснсвок з Ti- Í

Т2-покааник1в часово! релаксацП протон1в тканинно! води, як! вим1-ршвали на прилад! для ЯМР-релаксоиетрП "Kinispec РС-120" ф!рми "Bruker" Шиеччнна). При наявност! дь-охкомпонентно! криво'! л1нП Ti- i Т2-показники розкладувались на б!експоненти i по показниках Га i Тв розраховуЕали Ра та Рв, aid характеризуясь розпод!л Mis впутрЫРа) та позак.п1тшшов (Рв) фракц!я1зи тканинно! води. Проби дл' ЙР-релаксоизтр! I готували, як описано у роботах З.ВеП ( 1989) та К.Kirk ( 1930 ).

Для pinemu: поставленого завдання - вивчення характеру дп ЙВП, р> -ендор01ну, нет-енкефгглну 1 НУПП на транспорт еоди в ниркових зр 1ззл - вккористаннй "Снос!б визкачення водного балансу организму in vitro на приклад* тканинк к'.фок рег1страц!ев TI- i Т2-показник1в часу рслаксацИ пр-~о".г т^нинпо! води методом ЯКР-релаксонетрП" (¡.О.Кокаревцееа, iS0S).

Одержанi результат» оп^ацьован! статкстично за допомогов t-KpHTepin Ст'аг.г.игв ((б.Ф.Кзмтов М.Б.Слав!н, 1976) ! оц1н«вались Б1р'5Г)дн;:,':1 при Р<0,05.

Результати та 1х обгоаореннз.

Екскреторна iis НУПП з siдоыики геиодикам1чними ефектами, як! абиьнепня глокеррйрно! ф!льтрацП, пврерозпод1л nepiig-буляргого натиску удова медулярних зб1рних трубок, иедулярний пе-рсрозпод!л кровотоку (D.Dunn et al.. 1986; P.Heidsann et al., 1986) опосередкована си-.-те-ою ниркових простано!д1в. При цьому, як показали Hani дослЦнення, д!я НУПП ви^ахена б1льиою н!ров на ендоген-ний 6iосинтсз визоактивних простано!д1в - простацикл!ну та тром-боксану - у Kopj нирок - Micui м!кроциркуляторно-ф!льтрац!йних npoyeciB. НУПП стимуливав синтез б-кето-ШТ^ i ТхВа у ксрксв!.4. д!лянц! нирок, 1ле не впливав на 1х юлъккть у медул! нирок.

Виявлене нами внасл!док впливч НУПП пЦвищення в 3,8 разу кон-центрацП цГЧО у медул! нирок i вЦсутн!сть зы1ни к!лькост1 цйМФ у nopiBHaHHi з контролем в ц!й зон1 кирок пЦтвердаувть д!ичу точку зору про наявн1сть у зб!рних трубках мозкового иару нирок т1льки одного типу рецептор1в для НУПП, як! сполучен! з гуан1латциклазов (М.banning et al., 1S88).

В кор1 нирок у присутност1 НУПП ыи спостер!гали знивення р!вня цГИФ ч 7,5 i цйНФ у 5,9 разу. Низъка к!льк1сть цГКФ гальмуе aKTiiSHiCTb адешлатциклази (0.1 .Шахматова, И.В.Наточин, 1988) 1 зменауе концентрата цАИФ у ц!й д!лянц1 нирок.

У результат! зни»чння .;1лькост1 цйИФ у нирках п1двивдеться руз веди за осиотичнии град!ентом (J.Orloff, 1981). Ми спостер!гали в

ЯНР-ексПйриаент! гКдвицзння моей ниркових зр1з1в, ukí йшуйувшт з НУПП, з 008,3+0,3 нг до 921,3+7,3 кг i подовшшя часу подозкньо! СТ1) релансацП протон!в тканикно'1 води, тод! як час поперечно! (Т2) релаксзцП бцв як niд час ¡нкубацП з $5-?!олог1чнпм розчиног: CT1=ESÍ,0¿4,2 кс; 12^37.0±0,4 мс у присутност! НУПП тч Ti=623,0± З.Б мс; T2=BB,Qi0.3 мс у rptjní-ф1зiологiчпог-о роэчкну).

Тйка зм!на Tl-покаэника говорить про форкування к1цного г!д-рованого чару в поганя! гиннони С Рв > простор i (Pa=S3,6íO,3;í, Рв=3б.4¿0.у присутност1 НУПП та Ра=Э3.5±0424Х, Ра=0,2±0,24% у rpynl з Ф1з1олог1чним розчинон), що свЦчить про пряиий ВПЛИВ НУПП на тубулари1 транспортн! процеси.

Регуляторна б1осиитетична активн1сть НУПП на киркой! проь.ано-1ди, як! волод1ють гемодикам!чнок), натр!й- та д1иретичнйа власти-в i ста р!зно! спрямованност1 на тканинному р!вн!, добить ix ключевою ланкой механ1зму дП цього пептиду на ниры.

Найбiльше вивчено взаемовЦнозення тканинних простано!д1в з ва-зопресинон. Зг1дно з схемой негативного зворотнього зв'я?чу гальму-вання ПГ-дП вазопресину пйвищуе р1вень циркулиючого йБЯ CS.Isnhi-kaua pt al., 1981; E.Bojanouska, 1989), цо згодоь» повинно з1дбиткся на б i осинтез1 ПГ.

У накону допидкенк! йБП у Kopi нирок пйвиедзав к:.яьк1сть ПГЕ, у 2,8 разу, одночасово знинувчи утворенна б-кето-nrF^^ у 1,4 , Тхfí¿ - 2,06 i nrF2g¿ - 1,9 рази. Отрикан! результат Шдгверднуыть iенц-ючу точку зору про виб1ркову стимулами б!осинтезу ПГЕ& у клЗтках коркового пару п!д впливон вазопресину (P..Garcia-Perez,!!.Saith,i334; L.Leuine, 1984). У медул1 нирок ЙВП не пльки не стимулввав утворення простацикл1ну, ТхВ2 , ПГЕ, i ПГга^, а нав!ть зкияував íx ■:он-центрац1в: 6-кето-ШТм у 1,2 , ТхВд - 2,3 , ПГЕ2 - 2.4 i ШТ^ -2,8 рази. пналог1чн1 дан1, як! одернан1 на культур i ?б1рних трубок papilla кролкк!в, наведен! F.Grenipr 3i сп!вавт. (1981).

Зараз е неяенкть, з якими рецепторани пов'язана д1& зазспре-сипу на б!осинтез ПГ у епиелП зб1рних трубок нирок.

Взаенод1я вазопресину з Ul-рецепторани викликае визволення 1 он1 в калыию у середину кл1ткяи(У.Doyle, U.Ruegg, 1935 ). Ни спсс-тер1гали п1дзизення в !нкубац!йному середовид1 з! зразами корм нирок концентрацП íohíb калыЦп. У присутност! i он i в калыЛг. а/.ти-в1зуеться сосфол1паза Р-г , яка зе1льне£ з Ооссол!niд!в y.:ázy:¿ мембран, триацилгл1цер;:н1в та естери::кьганогс холзсте?1 на СЕ.011-. 1379 ) apax!fiJHC3y кислоту - ссновний посередкик простат!;;!». -с приводить до !'ндукцП синтезу ПГ. Kíhusbhm результатсн ць^гс

су е синтез ПГЕг у корков!й зон! нирок, який знивуе кл!тинну в!д-пов!дь на вазопр:.син, гальмуя активн1сть гормон-эаленно1 аден1лат-циклази (С.Негшал et al., 1979) i цин самим утворення цйМФ у кор1 нирок в нашоку досл!дкенн1 у 11,8 разу. 9 медул1 нирок п1д впливом ЙВП к1льк1сть ц.ШФ зменшувалась у 1,5 разу.

Шдвицення Iohíb кальц1щ 1нг1 бIpye активнкть гуан!латциклази (¡l.Gu-.hing, 1388), внасл!док чого зменшуеться у 5 раз1в к1льк1сть цГКФ у кор1 нирок. Останне сприяз иеньвНй стимуляцП аден!латцикла-зи 1 таков синтезу цАКФ (0.1.Шахматова, Ю.В.Наточин, 1988). Кон-центрац1я цГКФ у аозков1й д1лянц1 нирок зменшувалась у 7 раз1в. Таким чином, ПГЕ2 може модуливати активн!сть стимульовано! вазопре-сином аден1латц1.клази, регулюшчи синтез цГМФ.

3 1ншого боку, в!дсутн1сть динам!ки концентрацП Iohíb калыЦо в 1нкубац1йному середовищ1 з1 зразами мозково! речовини кирок, що пов'язано з в1дсутн2ств сполучених з 1онами кальц!;> Ul-рецепторЗв для вазопресину в uift зон! нирок, де виявлен! перевакно рецептори 42-типу (S.Jard, 1985; K.Uallotton et al., 1988), згодвуеться з гальмуванням АВП эндогенного б1осинтезу ПГ всих тип!в у кедул! нирок у нашоку ексг;зри>;ент1.

Через те що ильки низк! дози ПГЕг 1нг!бувть активн!сть АВП-стимульвано! аден!латциклази i р1вень б1осинтезу ПГ у ыедул! нирок на багато раз!в вище, híe у Ix Kopi (Х.Н.Марков та 1ни., 1986; S.Sato, M.Dunn, 198'¿), то п!д впливом АВП р!вень ендогенного б!осинтезу ПГЕ^ зникуеться до такого р!вня, коли ПГЕ2 утискуе активн1сть ферменту I знижуе утворення цййФ у мозков!й речовин1 нирок у in vitro експеримент!.

Р1вень б!огинтезу ПГ у медул! нирок, як 1 у Ix кор1, зни&уе-ться, певно, таков при участ1 ц!Ю (D.Schlondorff et al., 1985a), Як в1домо, цАМФ, будучи посередникои внутр1кл!тинно1 в1дпов!д1 на вазопресин (T.Duusa et al., 1971; SJard et al., Í975), через каскад проте!нк!назних реакц!й зы!нве проникнення люм!нально! мембра-ни, внасл!док чого п!двицуеться реасорбц1я води за осмотичним гра-д1ентом у ниркових канальцях (R.deSousa, ft.Grosso, 1981; Л.Orloff. 19öl). Еляхом вивчення Tl- та Т2-показник!в релаксацП протон!в тканинно! води нирк-вих зр!з!в, як1 1нкубували з АВП, С Ti=555,0± 3.8 мс; т2 = 75.0+0,21 лс\ Ti = 623.0±4,2 мс; Т2=88,0±0,3 мс п!сля 1нкубацП з ЙВП та у ф1з!олог1чноыу розчин! в1дпов1дно), ми виявили во вазопресин не т1льки переикодвував руху води за осмотичним градкнтох, а й нав!ть 11 реасорбував назад у середовице 1нкуба-цП. про ко свЦчить эменвення маси ниркових зр!з1в, як! 1нкубу-

вали з АВП, на 21,1+1.2 кг, виконувчи тиь самим своп в1дому ®1з1о-лог!чну роль. Пдроосмотичний ефект вазопресину виявляеться завдяки знияеннв в1льно! та г!дроваио1 фракц1й позакл1тинно'1 СРв) води тканини нирок (Ра=97.6+0,352; Рв=2,4+0.35Г: у пор1внянн! з Ра=93.8+ 0,24%; Рв=6,2+0,24% п!д час 1нкубацЦ у .)1з1олог1чному розчинП.

Цо торьаеться взаенозв'язну вазопреслну з транспортом натр1в, то пряма д!я вазопресину на транспорт натг!в це не доказана. У нашему дослЦаенн! зазопресин зб!льиував вих1д натр5ю до 1нку-бац!йного середовица з! зр!заки кори та «»дули нирок, певно, завдяки свое! згЦност! пЦвищувати проникнення канальц!в нирок для натр1а (H.Burg 1901).

Якцо про пряму sis вазопресину на транспорт натр 1 в говорити вазко, то опШдн! пептиди безпосередньо зб1лызувть активну 1нт • с-т!альну acopöuis електролШв, до виявлено в експерииентах In vitro (3.McKay et al., 1981). У иаоому дослЦкенн! ^-ендорф1н та мет-ен-кефал1н знивували к1льк!сть натр!а в 1нкубац1йному середовии! 3i зр1зами медули та нори нирок. виявлявчи тпм самим антинатр1йуре-тичний сфект, який нсдНруеться, як вваяашть Н.Binder з! сп1вавт. ( 1984), не!дентиф1цированими 1нтериед1эторьчми агон!стами.

Результати вивчення впливу ^-ендорф1:;у i мет-енкефалп!у ка транспорт води в ниркових зр1зах свЦчать про те, цо вони зиявили exiдний з ЙВП г1дроосмотичкий ефект, при цьоау каса ниркових зр1з!в не запивалась у пор1внянн1 з натчвнкми зр1заки, а Т1- та Т2-показники були набагато скорочен!, Hin nia час впливу ЯВП, практично наблиаалися до показник!в не1нкубоззно! тканини нирск. Але якцо вазопресин знинував фракц!в в1льно! та гЦровано! води у по-закл!тинн!й (Рв) вод!, то у присутност! у?-ендорф!ну наявн!сть цих Фракц1й тканинно! води нирок зменвувалась у внутр1кл!тинн!й (Ра) вод! CPa=82.4±0,3U. Рв=17,6+0,31 % 1 Ра=93,8±0.24%, Рв=б.2±0.24% у присутност!уЗ-ендорф1ну 1 у ф1з1олопчноку розчин! в1дпов1дно). Йет-енксфал1н не впливаз на розг.од!л Mis поза- тг внутр1кл!тинноа Фраки!ями тканинно1 води нирок.

Використана нами мятодика ендогеннсго б!осинтезу ПГ дозволила установит роль oniolд!в у ендогенноку б1осинтез! ПГ, пояснити тин самим ефекти, янi ми спостер!гали у ЯМР-експерикент!. 3 наших даних видно, цо /?-енпор01Н значно утискував б1осимтез ПГЕ2 - у 17,7 разу, ПГЕ^- 2 , 5-кето-ПГР^ - 1,5 ,ТхВг - 2,8 разу в ыедул1 нирок: у кор1 нирок знияувався р1вень ПГЕг 1 nrF2oi у 4 рази, ТхВй незначно за1нювався, а к1льк1сть б-кето-ППу^ не зм1новалась у по-piBHBHHi з контролем.

Д1я мет-енкефал!ну ка р!вень б1осинтезу ПГ, як 1 його г1дро-осмотичкий вфект, выявлена не спльки вираненою: у медул! кирок б1осинтез простацикл!ну знигувався неэчачно, 1нш1 класи ПГ не зм1-нввались у пор!внянн! з контролем, з одного боку, а з 1ншого - у корI нирок мет-енкефал!н зкачно п!двищував ендогенний б!осинтез простацшШну - у 5,2 та ТхВ^ - 2,3 разу, цо, враховуючи локал!за-ц1ю даного процесу й судиннореактивну функц1ональн1сть цих простано-1д1в, вказуе на вазозалежнкй механ!зм дН мет-енкефал!ну нар1вн! з г1дроосмотичним та антинатр!йуретйчним.

Зникення к1лькост1 незв'язаного калыдга в !нкубац1йнсыу сере-.довищ! з! зр!зами нирок у присутност! /-ендорф!кч псно пов'язано з утискуванням 1м ендогенного ыедулярного б1осинтсзу ПГ. ПЦвицення виходу Са++ до :нкубац1йного середовища з корковоа речовинов нирок П1Д час дП уЗ-ендорф1ну, незвававчи на зниження утворення ПГ в ц!й ФракцП, вказуе на складность та багатопланов!сть як самого ке-хан!зму дП ендорфШв, так 1 ефекпв 1ми викликаних.

Вплив мет-енкефал!ну. на концентрац!ш 10н1в калыдш в !нкуба-ц!йноиу середовищ! був таким, як 1 ^-ендорф1ну.

стосуеться впливу оп!о1д1в на к!льк!сть цикл1чних нуклеоти-д1в у кор! та медул! нирок, то у нашому дослЦаенн: ^^ПДирфШ п1двичував р!вень цйМФ та цГКФ як у кор!, так ! у мвдул1 нирок: ЦЙМФ У 2,5 , цГйФ - 3.4 разу 1 цйИФ у 3,3 , цГМФ - 6,0 разу в!дпо-в!дно в кор! та медул! нирок.

У присутност! мет-енкефал1ну к1льк!сть цАМФ не эм!нввалась н1 у кор1, н! у медул! нирок. й концентрац1я и^уф эненшувалась у 1,8 разу у кор 1 нирок ! пЦвицувалась у 1,7 разу у 1х медул!,

Механ1зм дп оп!ат1в на кл!тину могна подати таким чином (рис.1). П1сля зв'язування ендогенного оп!о1ду з1 сво!к рецептором на поверх^ кл!тинно1 мекбрани в1дбуваеться одночасово утискування базально! або стимульовано! ПГЕ2 аден1латциклази (АЦ) 1 Зй1льненна кальц!я !з мембраняих депо. Вих1д кальц!в в кл1тин! актиа!эуе фос-фол!пазу Аг, яка, з одного боку, стинулве синтез ПГ !а пол1ненаси-чеких кирних кислот (ПНЕК), з 1ниого - синтез 1з кард!ол1п1ну (ЛК) ФосФол1п1д1в мембран м!тохондр1й л1зокард!ол!п!ну (ЛШ, який зб1лы:уе проникн!сть мембран «1тохондр1й для К\ 50 в поеднанн! з викликаник оп1атами гальмуваннян«активност1. переноенииа еден!ннук~ леотидзв 1нг!б1руе окислвванв фосфорилвванна, знивувчи «творений АТФ у м1тохокдр1ях (Е.В.£втод1?нко та 1нв., 1977). Первинке утискуьйй-ня оп1атани аден1латциклази заеньйуе синтез цР.НФ 1э ПТФ. з одного боку, а з 1наого - цей процее спов!лькечий у эв'язку з недостачей

первинний еоект j- вюринний ефект

Рис.1. Мсхан1зн гЦроосмотичного ефекту ендогенних оп1о1д!в на кл!тину

субстрата - ЙТФ - 1з-за утискування окислюваного фосфорилввання аден!латциьлази, цо веде ;,о пЦвищення загально! аден1латциклано! активност!. На наступному етап1 актируя ЙЦ викликае п1двищення утворення цйНФ. чому сприявть i ПГ, зб!лыена продукц!я яких запущена кальщевим мехен!змом. П!дв;щений pieeHb цЙМФ, утискуючи чк-тивн1сть фосфол!пази Аг, гальмуе тин саыии синтез ПГ за принципом зворотнього зв'язку, але ¿1ктив!зуе пр0те1нк1назу, що тягне за собой головням чином процеси фосфорилввання б!лк1в лншнально! меибрани i пЦвищення П проникност! для води. Таким чином досягаеться г!дроосмотичний ефект ендорф1н!в. Певно, ыехан!зм цього ефекту це б!льи ваккий, але принципова схема дII onlaTiB на клНину базусться на двох взаеиообумовлених етапах "гноблення - збудаення" головних ланок 1х впливу - аден!лзтциклази, цЙМФ, фосфол!пази йг, простано-Ц!в. ПЦвищення проникноси клйинно! мембрани для води п!д д!ею ендорфШв в!дбуваеться на стадН другого кола ланки - тдвищення piBHa цЙМФ i гальмування ендогенного б1осинтезу ПГ.

У нашому досд!дженн! експериментальна г1пертерм!я дозволили смодулювати розвиток г1пернатр!емП внасл1дон екстраренальио! утра-ти в1льно! води, розкрити патогенетичн! иехан1зми И розвитку.

Шзидкий розвиток г!пернатр!емП спричинве pi3KOMy пЦвищеннп осмоляльност! плазыи, цо створие осмотичний град1ент tciz внутр!- та позаклпиннов рЦинош тканин орагнхзму i викликае ^видкий вих!д води i3 кл!тин, про що св!дчить динам!ка ЗМР-релаксац1йних показ-HHKiB тканинно! води мозку, нирок та кори нирок. Проте, як!сний спектр 3MiH тканинно! р!дини сугубо специ^чний. Якио ц нирков!й тканин1 de novo спостер!галось стр!мливе зб!лыиення в1льно1 ФракцП тканинно! води (одночасове подоваення пддовкньо! (Т1) та поперечно! (Т2) релаксац!! протон1в тканинно! води) в позакл1тинноиу простор! завдяки il виходу i3 кл!тини внасл1док дег!дратац!1; у кор! нирок - це викликало формування г!дрованого вару (подоавення по-довкньо! (Т!) релаксац!! протон!в тканинно! води) навколо набм!ру HaTpiu, к!льк!сть якого в хнкубацМноку ОЭРбДОВИц! з! spisaan кори нирок набагато п!двицувалось внасл!док г!пертермП (тод! ск з! зр1зами медули нирок. навпакк, знивувадась), то у иозкц фракц!йний перерозпод!л тканинно1 вод;: прив!в до росту кристал!чного 1! кокпо-ненту (подоваення подовнньо! (Т1) та скорочення поперечно! (Т2) релаксац!! npoTOHiB тканинно! води), во св!дчить про нааан!сть ев' лико! к!лькост! м1сць зв'язку (наприклад. натр1я) ! товстих йульти-шар!в г!дрозано! води (S.Fullerton et al., 1982).

Пививення у нагому доел1д8внн1 кМькост! цикл!чкнх нукльо-

3S

тид1в ц Kopi та мвдул1 нирок i цГНФ з одначасовиы зменьяенням цАНФ у прав!й та л1в!й леген! цур!в, дина<1ка концентрацП 1он1в кальц1ю: у !нкубац1йному серед^вищ! з1 зр!заии медули нирок нез-начно змениувалась, a 3i зр!зами кори нирзк та сироватц1 кров! - не зм1нввалась у пор!внянн1 з контролем, на johí активацП ендогенного б!осинтезу iifE¿ i nFF2ot у нирках (кор1 та медул1) й легенях (право1 та л!во!), р!зноспрямован!сть 3míh к1лэкост1 антагон1ст1в регу-ляцП кальц!я в орган1зм! - ПТГ та кальци:он1ну вказують на клв-чеву роль внутр!кл!тинних регулятор!в , ззмикавчих на собi весь комплекс насл!дк!в i становления адаптац1йних механ1зьпв rínep-натрIemíI, викпкано! перевааноы утратою обл1гатно! води,

Посилшючим фактором г!пернатр1ем!1 в нашому дослЦненн! е pi3Ka активац1я рен1н-альдостероново1 системи, яка сприяс лодал -шей затримк! натр!ю. У складен!й ситуацП зб!льиення утворення ^-ендорф!ну, який мае антид!уретичну властив!сть, у сполученн! з! зменьвенням продукц!! мет-енкефал!ну з печезаано антинатр1йретич-ниа ефектом (¡.О.Коиаревцева, 1389), спрямозано на корекц!в вод-но-електрол!тного гомеостазу. У схем! роззитку г1пэрнатр1ем!1, яку ми пропонуеио (рис.2), компесаторно-регуляпрна рель системи ендо-генних оп!о1д!в явна i заснована на одерааних нами даних у в!дпов1дност1 з в1домими ефектани оп!атíb у л!тературк

Зменшення об'сму позаклиинно! р1дяни внасл!док обл1гатко! утрати осмотично в!льно! води призводить до зниаоння циркулюючого об'ема плазми. Еферентна 1нформац1я про це надходить в!д натр!й-, осмо-, волимо- та барорецептор!в до г1псф!з-г!поталамуса, перед-сердь серия, nacula densa, внасл1док чого стимулвсться секрец!я альдостерону, рен1ну, синтез ниркових простано!д1в, перм!сивно через контроль секрецП г1поф!зом тропних гормон1в зк1нясться вироб-лення ефекторних гормон1в, hkí приймавть участь у метабол!зм! кат-р!ю та води (тирео!дн! гормони, ПТГ, кальцитон1н). цо призводить до зб^ьпення канальцево! реабсорбцП води, але даочасово i до зб1льэення канальцево! реабсорбцП натр!ю з п!двияенням г!пертон1ч-ност! медули нирок та г1пернатр!ем!1 уц!лому.

П1двг'щення функц!онально1 активност! адренореактивних систем г!поталамуса внасл!док г!пертерм11; (В.Н.Гурин та 1нп., 1984 ) призводить до !нтенсивно! секрецП вазопресину та ендогенних оп1о'!д1в, akí спрямован1 на антид!уретцчну активн1сть та нз редукц!в тепла 1 галькування теплопродукцЛ», & одного боку. 3 1няого боку - злтрии-ка натр!ю в орган1зм!, якачвикликас зниаення зв'язування агон!ст!в 1 зб1львення аф!н1тета р,ецептор1в до оп!атних антагон1ст1в

^Об'ем поза;;л!тинно1 р!дини

I

I Об'ем плазми 1

Еферентна 1нформац1я в i j. натр!й-, осмо-, волюиорецептор1в

г!поталамус-ппоф1з передсердя серця нирки

ПОЗЙТИЗНИЙ БАЛАНС НАТР IB

Рис.2 Механ1зк розвитку rínepnaTpi еа i i на qohí сбл!гатко'1 'утрати оскотично sí.ibKO'i води

к

(ОЛ.Майський та 1нп., 1982 ), завдае до гноблення синтеза мет-ен-кефал1на, що у к1нцевому результат! спри'иняи ослабления його сти-мулввчо! дп на альдостерон (S.linson et al., 1981), зв!льнення з-п!д його контроля синтезу рен!ну або чер-з альдосторон, або 6e3nj-сорвдньо CH.Benuck, N.Marks, 1979), ato через взаемозв'язок на PíbhI енкефил1наз - субстрат!в анг1отенз1н-перетворгачого ферменту (J.Reid, P.Rubin, 1987).

Вве на стад!1 пригноблення НУПП поч^наеться його ф!з!олог1чна противод1я, тому що пльки низькi дози пептиду гноблять секрец!и ренину, тод1 як bhcokí його дози спрляют'-., навпаки, стимуляцП ак-тивност! рен!нг (P.Heidnann et al., Í388). Гостра зм!на об'ему плазми актив1зуе в мозку секрец!и натр1й^)ретичного пептиду, 1 ден-тичного передсердньому (U.Suckalew, 1988), який виявляе центральна д!и на р!вень вазопресину, активн!сть рен1ну плазми i нав!ть й-ендорф!ну, стинулввчи нирков! екгкреторн! функцП (K.Obana et al., 1985а; J.Horvath et al., 1986).

Таким чином, натр1й- та д1уретичн1 гукэральн! системи зр!вно-вакувть д!в пресорних. Взаемод!я та балансгвання антагон!стичних систем по в!дношенню до метабол!зму натрзч та води i обумовлвпть ф1з!олог1чну норму гомеостазу, ендорф!н-енкефал!нерг!чна система при цьому виступае ведучим регулятором та ¡нтегратороа центральннх й пер!ферийних иехан!зн!в на основ! нейрчгцморальних вза£Мозп'язк!в.

В И С н О В К И

1. Ендогенн1 оп!о!ди виявляпть г1дроосмотичний ефект на нир-кову тканину (^з-ендорф!н> иет-енкефал1н), односпрямований з ва-зопресинои, який перешкодзуе струиенв р!дини за осмотичним град!ентом.

2. Вазопресин, який niдвищце нвидк!сть протонно! дифуз!! у кристал!чн1й фракц!! тканинно! води, дег!др!руе в1льну та г!др!ро-вану фракц!! води переваяно в позакл!тинн!й р i дин1. яка поступила за осмотичним град!ентом у тканину нирок.

3. 1нкубац1я ниркових зр1з1в з ^-эндорф!ном перешкодяус осмотичному руху р!дини,про що св!дчить константна ыаса ниркових зр!з1в, перерозпод!л внутр!- та позакл!тинно! води, скорочення одночасово показник!в повдованьо! та поперечно! ЯМР-релаксацП npoTOHiB тканинно! води, як1 наблинашться до показник1в нативних нирок.

4. Динам!ка ЯНР-релаксац!йних показник!в протон!в ткани;;но! води в ниркозиих зр1зах св!дчить про стимулввчу д!в НУПП на струм!нь р!дини за осмотичним град!енгом, но вкаэуе ка пряку д!и цього nenio

тиду на механ1з1! канальцевпго транспорта як антагон!ста вазопресину I ендорф!н1г за кл!ренсом ( смотично в!льно! води.

5. Пдроосмотичний еф!;кт oniolfliB опосередкований регулярен ендогенного б1осинтезу ниргових простаноЦ1в з наступнов нодуляц1ев внутр!кл1тинних месенднер!в СцАМФ. Са* ) за двохетапним каскадом реакц1й "гноблення-збудаенгя".

6. Регуляторна б1осинтетична д1я НУПП на ваэоактивн1 нирков! простано1ди переважно у к(рковоыу ыар1 вказуе на гемод!наыичний иехан1зм його екскреторно! дП.

7. Розвиток г!пернатр:емП з обл1гатнов утратою осмотично в1льно1 води внасл1док rocrpot г!пертермГ! посилвбться активац!еи рен1н-анг1отенз1ново! та альдостероново! систем, дисбалансом ендогенного бIосинтези натр1й- та антинатр1йуретичних ниркових проста-но!д!в, поручениям регуляторно! ланки ыетабол!чних процес1в кл1ти-ки та орган!зму уц1лому.

8. В умовах rlneprepHii п1двищвння утворення г!дроосмотичного ¡б-ендорф1ну на фон1 $нннзнна к1лькост1 мвт-енкефал1ну, який мае

в б1лывоыу ступен! антияатр1йурвтичний ефект, св1дчить про коыпгн-саторно-адаптац!йну роль ендогенних оп1оЦ1в як центральних нейро-гукоральних регулятор1в водно-електрол!тного гомеостаз».

Список роб!т, опубл1кованих за матер!алами дисертацП:

1.Вплив вазопресину та ендорфШв на ендогенний 61осимтеэ проста-гландШв у нирках цур!в In vitro //Тез.доп.VI Укр.б1ох1ы.з'!зду. -Ки'!в,1932.-ч.1П.-С.153Дв сп1вавт.6,В.Сйбадав, 1.0.Комаревцева).

2.Д1я натр!йуретичного пептиду передсердь на ЯМР-релаксац!йн1 по-казники протон1в тканинно! води нирок in vitro //У зб. наук, праць сп1вроб1тник1в ЛШ.-Лцганськ, 1993.-С.24-25 , (в сп!вавт, 0.ft.Орлова, 1.0.Коыаревцева).

3.Динам1ка £МР-релаксац1йних характеристик протон1в тканинно1 води мозку, передсердь серия, нирок та кори нирок иур1в, як! п!длягають тепловому стресу //У эб.:"Б1олог1чно активн! речовини та регуляц1я функц1'1 мозку". -Харк1в, 1993. -С.

4.Са^-зале8Ний механ!зм дП ендорф1н1в на ендогенний нирковий 6io-синтез простано!д1в //У эб. наук, праць сп1вроб1тник1в ЯМ1. -Лу-ганськ, 1993. -С.28-29,

5.Корковий та медулярний ендогенний б1осинтез простагландШв (ПГ) у присутност! вазопресину //У зб.наук. праць сп!вроб!тнчк1в iittl. -Луганськ, 1993,-С.36. (в-сп1вавт. 1.0.Комаревцева).

С.Р1вень цикл1чних нуклвотид1в у нирков1й тканин!, яку 1нкубували з ендогенниии оп1о!дами //У зб.наук. праць сп!вроб1тник1в ЛМ1. -Лу-ганськ, 1933, -С.82.