Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Медико-генетические консультации при невиношуваннi вагiтностi

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Медико-генетические консультации при невиношуваннi вагiтностi"

Український науковий гігієнічний центр

УДК 618.3.+575.191 БОНДАРЕНКО Майя Вікторівна

МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПРИ НЕВИНОШУВАННІ ВАГІТНОСТІ

03.00.15 - генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1998

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України.

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор Ковальчук Лариса Євгенівна, Івано-Франківська державна медична академія завідувачка кафедри медичної біології та генетики;

доктор медичних наук, професор Бариляк Ігор Романович, Український науковий гігієнічний центр, директор.

Офіційні опоненти:

1. Бужієвська Т.І., доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри медичної генетики Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

2. Гречаніна О.Я., доктор медичних наук, професор, Харківський інститут удосконалення лікарів, завідувачка кафедри клінічної генетики.

Провідна установа - Львівський НДІ спадкової патології.

Захист дисертації відбудеться жовтня

1998р. о /0 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Українському науковому гігієнічному центрі: 253660, Київ - 94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру: 253660, Київ - 94, вул. Попудренка, 50. г—

Автореферат розісланий ^ 199сГр.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат мед. наук Селезньов Б.ІО.

Практичне значення отриманих результатів.

1. Опрацьований та запропонований комплекс досліджень, що дозволяє визначити стан генотипу та спадкову схильність пробанда до НВ.

2. Розроблений кореляційний аналіз дерматогліфічних, цитологічних, цитогенетичннх характеристик, з метою оцінки спадкової схильності до НВ.

3. Встановлений взаємозв’язок між змінами цитологічних показників епітеліоцнтів порожнини піхви і рота та ступенем порушення репродуктивної функції.

4. Запропоновані генетичні критерії ефективності лікування невиношування вагітності.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто проводила клінічні, параклінічні дослідження всіх груп жінок. ІІею розроблено карти генетичного обстеження жінок. Вивчені цнтогенегичні, дерматогліфічні показники вагітніїх. Проведена оцінка каріограми жінок різних термінів вагітності. На основі цих даних встановлений функціональний стан їх геному.

Проведений статистичний анатіз отриманих даних. Автором самостійно опрацьовані результати роботи і підготовлений текст дисертації.

Впровадження в практику. Отримані результати покладені в основу схем досліджень жінок з невиношуванням вагітності в Івано-Франківських обласному пологовому будинку, обласній медико-генетичній консультації. Матеріали дисертації включені в цикл лекцій з медичної генетики та генетики людини Івано-Франківської державної медичної академії.

Модифікований метод отримання дерматогліфів впроваджений в роботу генетичної центральної науково-дослідної лабораторії Івано-Франківської держаної медичної академії, раціоналізаторська пропозиція 24/2313 .

Основні положення, які винесені на захист.

1. В етіології невиношування вагітності важливе значення мають

порушення спадкового апарату, маркерами яких служать ДГ показники, ФСГ та хромосомні аберації в соматичних клітинах. .

2. Багатофакторний математичний аналіз дерматогліфічннх характеристик дає змогу виявити групи високого генетичного і акушерського ризику репродуктивної функції.

3. Комплекс показників каріограми є об’єктивним критерієм зворотніх змін при лікуванні не виношування вагітності. При зниженні IX в ЕП до 0.45+0.12;

-4в ЕРП до 0.4710.02, ЯІ до 1.1410.31, СХ в ЕП до 10.1+0.12 в ЕРП до 9.4+1.30 та збільшені 1МЗЯ до 32.010.42 та 25.011.42- прогноз вагітності несприятливий.

4. Запропонована комплексна програма медико-генетичного обстеження подружніх пар з порушенням репродуктивної функції об’єктивно відтворює стан їх спадкового апарату.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на обласних і міжвузівських конференціях молодих вчених (Івано-Франківськ, 1992, 1997), на науково-практичній конференції “Здоров’я та відтворення народу Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 1993), І національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографо-анатомів (Івано-Франківськ, 1994), другому з'їзді медичних генетиків України (Львів, 1995), І міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Тернопіль, 1995), Міжнародній конференції “Актуальні питання морфології" (Тернопіль, 1996), II Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998) -

Об’ ем і стуктура роботи: дисертаційна робота викладена на 180 сторінках машинописного текст)', складається з вступу, основної частини, висновків, списка використаних джерел. Текст дисертації ілюстрований 26 таблицями та 24 рисунками. Список літератури містить 204 назви. .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ.

Матеріали і методи дослідження.

~ Проведене клініко-генетпчне обстеження 235 жінок різних термінів вагітності, які були розділені на три групи. Контрольну групу склали 100 соматично здорових жінок з нормальним дітонародженням, без ускладнень акушерсько-гінекологічного та генетичного анамнезів. У друг}' і третю групу входили 100 осіб з одноразовим та ЗО зі звичним иевнношуваиням. Додатково обстежені ЗО чоловіків з нормальною репродуктивною функцією та 20 чоловіків з сімей зі звичним невиношуванням.

Об’єктом вивчення були дані загально клінічних аналізів, родоводи сімен, дерматогліфи, епітеліальні клітини слизової оболонки порожнини рота та піхви, лімфоцити венозної крові.

Використовувались клініко-генеалогічннй, дерматогліфічннн (ДГ), цитологічний (ЦЛ), та цнтогенетнчннй (ЦГ) методи обстеження.

З метою визначення ролі генетичного фактора в етіології невиношування вагітності і встановлення спадкового характеру даної патології проведено аналіз

родоводів усіх обстежених. Ознаку невиношування вагітності виявляли по висхідному, ннсхідному та бокових напрямках (Бочков 11.II., 1997).

(Гладкопа Т.Г.,1961) в нашій модифікації (раціоналізаторська пропозиція 24/2313), яка передбачає використання фарб різних кольорів гуаші, розчинником яких служать суміші води і гліцерину у співвідношенні 9:1. Запропонована модифікація ДГ дозволяє проводити масові обстеження людей різного віку і стану здоров'я, оскільки усувається токсична дія друкарської фарби і скипидару. Кількість використаних реактивів у три рази менша в порівнянні з класичним методом, вони матеріально не обтяжливі, легко змиваються. На дерматогліфах вивчали 56 кількісних і якісних показників для правої і лівої руки окремо і сумарно.

проведений аналіз інтерфазних ядер соматичних клітин слизової оболонки порожнини рота та піхви у жінок обстежених груп, і' кожному препараті досліджували по 100 інтерфазних ядер з наступною оцінкою індекса хроматизяції (IX), ядерцевого індекса (ЯІ). статевого хроматину (СХ) та морфологічно змінених ядер (МЗЯ). Приготування препаратів проводили згідно методу В.Д.Дишлового (1975) та Н.П.Ганіної (1980) у нашій модифікації.

здійснювали за загальноприйнятою методикою. Препарати забарвлювали за Романовським-Гімза на фосфатному буфері pH 6,8. Для ідентифікації хромосом у разі підозри на наявність структурних хромосомних перебудов проводили G-фарбування за методом М. Seabright (1997). Аналізували по 100 метафаз у кожного пацієнта. Ідентифікацію хромосом в соматичних клітинах проводили з використанням оптико-електронного комплексу “Метаскан-2”, розробленого сумісно з Українським науковим центром медичної генетики.

методом варіаційної статистики з використанням величин середньої арифметичної і середньої похибки (Б), коефіцієнта імовірної різниці (Бх) і показника достовірності різниці (Р) за таблицею Стьюдента. Різниці вважали вірогідними при Р<0.05 (Автанділов Г.Г., 1984).

Багатофакторнип кореляційний аналіз проводили за спеціально розробленою програмою (Бондаренко М.В., Осипчук М.М., 1998)

Для визначення взаємозв’язків між отриманими показниками каріограми, цнтогенетнчного дослідження та найбільш інформативними показниками ДГ були розраховані парні коефіцієнти кореляції за формулою:

Дерматогліфічнпй метод базувався на класичному отриманні ДГ

З метою встановлення змін функціонального стану генотипу (ФСГ)

Цнтогенетнчний аналіз хромосом лімфоцитів периферичної крові

Статистична обробка результатів ЦЛ та ЦГ обстеження проводилась

Сох (X,Y) СГд-СГ,.

- и-

СоЛХ,У)=^хгЦ)(у,-^)

Результати досліджень та Г.г обговорення.

1. Клініко-генеалогічний аналіз.

При клініко-генеалогічному аналізі подружніх пар зі звичним невішошуванням у їх родоводах були визначені мимовільні викидні, рання дитяча смертність невиясненого гєнезу, неплідні шлюби, ПВР серед родичів І-ІІІ ступеня споріднення як зі сторони жінки (МВ - у 57,1%, неплідність - у 28.5%), так і чоловіка (МВ - у 7,3%, неплідність - у 14,7%). Дітородний анамнез жінок зі звичним невішошуванням був досить обтяженин: 88% з них не мали живих дітей, у 11,4% поряд з нормальними пологами, в яких народжуватись життєздатні діти, відмічались і мимовільні викидні, у 14,3% обстежених жінок були мертвонародження, у 17,1%

- діти з природженими вадами розвитку.

Серед жінок з одноразовим невішошуванням у 2% жінок наводились діти з ПВР, а при фізіологічно протікаючій вагітності дітей з такою патологією не було. Отримані нами та іншими авторами дані вказують на те, що частота народження дітей з важкими формами ПВР значно вища при звичному перериванні вагітності, ніж у жінок загальної популяції (Малий Р.Б.,1980).

Аналіз терміну переривання вагітності при звичному невииошуванні вказував, шо з 83 мимовільних викиднів 67.46% припадати на строк до 12 тижнів, 25.30% - на 13-20 тижнів, 7.2% - після 20 тижня гсстації. Пізні аборти, в більшості зумовлені не хромосомними порушеннями у плода, а впливом акушерських факторів. Такі випадки ми виключали з числа обстежених.

Серед жінок з одноразовим невішошуванням 40.7% викиднів відбулись до 12 тижнів, у 33.3% - від 13 до 20 тижнів і у 20.9% - після 20 тижнів вагітності. В даній групі жінок частіше зустрічались перенесені в минулому акушерсько-гінекологічні захворювання.

Таким чином, клініко-генеалогічне обстеження усіх осіб дозволило розділити їх на групи, щоб в наступному довести наявність і визначити роль генетичного фактору в генезі звичного невиношування.

2. Кореляційний та факторний аналіз ДГ показників.

Ііри комп'ютерній обробці ДГ показників жінок трьох досліджуваних груп, отримано 85.7%, 83.0%, 81.0% правильних результатів (в загальному 82.0%).

Тому розроблена нами комп’ютерна програма аналізу ДГ показників з високою надійністю дозволяє визначити належність особи до тієї чи іншої групи, а отже і схильність до невиношування вагітності. Практичне застосування описаної методики може бути легко здійснене за допомогою персонального комп’ютера або іншої обчислювальної техніки. Для цього досить скласти лінійні комбінації X та У отриманого 56-вимірного вектора дерматогліфічних характеристик X з коефіцієнтами, що є елементами векторів С( та С2 відповідно та обчислити величини <ік, к= 1,2,3. Те значення к , для якого сік є найменшим, вважається номером групи, до якої слід віднести власника характеристики X.

Одержані нами значення (Хк,Ук) та (5к, необхідні для обчислення сІк задані в таблиці 1.

Таблиця 1.

К Хи Би

1 -163 1.10 -5.82 0.91

2 1.68 1.32 -4.47 1.69 '

3 1.17 1.07 -8.07 1.85

Елементи векторів потрібні для визначення X та У задано

матрицями, рядки яких один за одним утворювали ці вектори (табл. 2, 3).

Таблиця 2.

Елементи вектора Сі

-0,224 -0,0044 0,0423 0,0449 0,1505 0,0208 -0,1732

-0,1719 -0,0001 0,0085 -0,0160 0,0027 0,0162 0,4661

-0,1379 -0,0197 0,0223 -0,0707 -0,0114 -0,1218 0,0462

-0,0407 -0,0153 0,5066 1,0287 -0,2278 0,2390 -0,1348

0,0890 -0,0082 -1,0484 -0,0760 -0,3656 -0,0183 0,1142

0,0484 0,1136 0,0902 -0,6056 0,0690 -0,1680 0,0294

0,9287 -0,1594 -1,7518 0,3199 0,4315 -0,3459 -0,0658

0,0087 0,0609 0,1032 -0,1152 -0,1990 0,0497 0,0533

Таблиця 3.

Елементи вектора С? ____________________________

0,0022 -0,0704 0,0174 -0,1734 0,0712 0,0672 0,2758

-0,1363 0,0004 -0,0465 -0,0820 0,0604 -0,0074 0,1693

-0,2698 -0,7620 0,1802 -0,4317 0,0532 ■ 0,0030 0,1708

0,0061 0,0650 1,0574 0,4779 0,8167 -0,4431 -0,0692

-0,0673 0,0773 0,6785 -0,4734 -0,5042 -1,1776 -0,1092

-0,1801 0,0499 0,0882 -0,2407 0,0386 0,0184 0,0067

0,3809 0,0023 -0,3089 -0,0897 0,3844 0,3807 -0,2968

0,0561 0,0857 -1,1580 0,0579 0,2406 -0,5337 -0,0171

Використовуючи описаний метод до даної вибірки встановлено, що К>0.75, тобто зв’язок між дерматогліфічними характеристиками і невнношуванням вагітності є сильним (0.7<Щ1). Крім того, кожна характеристика взята окремо мало корелює з належністю до тієї чи іншої групи і не може використовуватись для визначення спадкової схильності до невиношування вагітності.

Сильні кореляції (0.99 >г> 0.71) ДГ показників жінок трьох груп виявлені в кількості 18-у контролі, 35- з одноразовим невнношуванням, 42 - зі звичним невнношуванням; взаємозв’язки середньої сили (0.70>г>0.31) - 73, 195 та 235, відповідно. Отримані дані доводять наявність особливостей ДГ у жінок з НВ.

Факторизація кореляційних матриць дала змогу виділити по 3 головні фактори для кожної сукупності окремо (рис. 1). Для контрольної групи такими

Мінливість факторів, %

А Б В Групи обстежених

Рис. 1. Внесок головних факторів в загальну дисперсію вибірки кожної групи; А -контрольна; Б-звичне невиношування; В - одноразове невиношування.

факторами є: 1) фактор єдності інтенсивності гребенеутворення та інервації (його внесок в загальну дисперсію контрольної вибірки склав 45.34%); 2) фактор асиметрії пальцевих візерунків та долонних ліній (29.92%); з) пальмарнии (7,21%). Якщо перші два фактори були однаковими для всіх обстежених, то третій фактор для жінок зі звичним невнношуванням об’єднував радіальну групу показників ДГ, для осіб з одноразовим невнношуванням - ульнарну, що підтверджує думку про неоднаковий генетичний ризик для цих двох вибірок. В дерматогліфічному

комплексі жінок зі звичним невнношуванням не має якоїсь однієї патогномонічної риси. Відмінності, які ми виявили в порівнянні з контрольною групою методом кореляційного і факторного аналізу, можна згрупувати в певні асоціюючі фактори, які, нашаровуючись один на одного, підсилюють або затушовують свій ефект.

3. Функціональний стан генотипу вагітних в нормі та при нсвиноиіуванні вагітності. Проведений аналіз інтерфазних ядер соматичних клітин слизових оболонок рота і піхви вагітних різних термінів гестації довів високу чутливість показників ФСГ та їх динаміку впродовж вагітності (табл. 4).

Таблиця 4.

Цитогенетичні показники (Х±Бх) епітеліальних клітин слизової оболонки порожнини піхви (А) та рота (Б) у жінок контрольної групи в різні

Показник Слизова Термін вагітності у тижнях

оболонка 6-8 9-12 13-20 більше 20

Індекс А 0.80+0.02* 0.76+0.05* 0.69+0.02* 0.85±0.09

хроматизації Б 0.79+0.04** 0.70+0.02 0.63+0.04 0.80±0.03

Ядерцевий А 3.00+0.03* 4.50+0.04 4.00+ 3.90+0.04

індекс Б 2.70+0.02 3.00+0.03 0.06*** 3.50+0.50 2.00+0.02

Статевий А 38.00±0.41 32.00+ 30.10±0.04 28.10+0.02

хроматин Б 32.00+0.20* 0.05** 31.30±0.10 25.00±0.3 0 24.00+0.10

Індекс мор- А 5.00±0.10 6.2 0+0.03 9.80+0.30 9.30+0.04

фологічно змінених ядер Б 4.70±0.20 6.00+0.50** 9.90+0.10 10.00+0.06

Примітка: * Р<0.05; ** Р<0.02; *** Р<0.01 В 6-8 тижнів нормальної вагітності встановлені високі показники індексу хроматизації і статевого хроматину, які свідчать про високу транскрипційну активність та посклену регуляторну дію Х-хромосоми, що пов’язане з максимальною мооілізацією пристосувальних механізмів організму жінок в критичні періоди ембріогенезу. Після 12 тижня гестації встановлено зниження індексу хроматизації та статевого хроматину, що зумовлено завершенням закладки життєво важливих органів і систем плода. Збільшення IX та СХ після 20-го тижня гестації забезпечує ріст плода і підготовку організму для його доношення і живлення. Синтез рРНК

і білків в умовах активної проліферації забезпечує високий рівень метаболічних процесів, диференціацію органів і тканин. До кінця 12-го тижня вагітності ці процеси активуються, що корелює із збільшенням ЯІ порівняно з терміном 6-8 тижнів. Стабілізація даних ЯІ після 20-го тижня гестації може свідчити про те, що переважають процеси дозрівання високо-молекулярних попередників рРНК над їх синтезом. Для виявлення можливого впливу порушень каріолеми та каріоплазмн

- ІОна активність генів вивчені МЗЯ. На ранніх термінах показник МЗЯ - найменший. На 13-20 тижнів вагітності визначено його підвищення: в ЕП у 1.96 в ЕРП у 2.1 рази, а в більш віддалених строках відповідно у 1.86 та у 2.13 разів в порівнянні з ранніми термінами, що можна пояснити явищем активації вторинної контактної індукції (Карлсон Б., 1983).

Аналіз цитогенетнчних характеристик епітеліальних клітин слизової оболонки порожнин піхви та рота у жінок різних термінів вагітності з одноразовим невиношуванням показав, що воші ближчі до даних контрольної групи.

У осіб зі звичним невиношуванням вагітності функціональна активність генотипу значно змінена (табл. 5).

Таблиця 5

Цитогенетичні показники (Х*БХ) епітеліальних клітин слизової оболонки порожнини піхви (А) та рота (Б) у жінок зі звичним невиношуванням

вагітності

Показник Слизова Термін вагітності у тижнях

оболонка 6-8 9-12 13-20 більше 20

Індекс А 0.47*0.02 0.54*0.03 0.49*0.02* 0.66*0.06

хроматизації Б 0.51*0.02 0.55*0.02 0.54*0.03 0.68*0.05

Ядерцевий А 2.82*0.03 2.71 ±0.04 . 3.33*0.33 3.13*0.03

індекс Б 2.70*0.02 2.17*0.10 3.67*0.21 3.25*0.01

Статевий А 15.36*0.30* 16.00*0.20 20.50*0.28 21.50*0.50

хроматин Б 16.10*0.03 15.33*0.50 16.67*0.90 17.13*0.04

Індекс мор- А 28.50*0.02 19.71* 0.10** 16.67* 0.03** 16.38*0.10

фологічно змінених ядер Б 22.70*0.07* 16.67*0.03 11.50*0.04 12.50*0.03

Примітка: * Р<0.05; ** Р<0.02;

Враховуючи те, що лікування жінок з НВ не завжди давало позитивні результати, нами проведена оцінка змін ФСГ всіх вагітних, які знаходились на стаціонарному лікуванні. При НВ у 60% вагітних IX, СХ не досягали цифрових значень близьких до таких контрольної групи; істотно не збільшувався ЯІ, кількість МЗЯ не змінювалась. Враховуючи ФСГ вагітних нами визначені критерії ефективності лікування жінок зі звичним невиношуванням. При зниженні в ранні терміни гестації IX в ЕП до 0.45±0.02; в ЕРП до 0.47±0.02, НІ до 1.14+0.31, СХ в ЕП до 10.10+0.12 в ЕРП до 9.40±1.30 та збільшені індексу МЗЯ до 32.00±0.42 та 25.00±1.42 відповідно - прогноз вагітності несприятливий.

Динамічне вивчення та аналіз функціоналоного стану генома, як маркера порушень спадкового апарату плода, може бути додатковим критерієм у виборі тактики ведення вагітності та для виявлення причин невиношування.

У зв’язку з високим ризиком народження дітей з ПВР і спадковими хворобами при загрозі переривання вагітнооті активна терапія направлена на її збереження не в усіх випадках доцільна (Бужієвська Т.І., 1992).

- 11 - ■ .

4. Вивчення частоти та спектру аномалій каріотипу у вагітних та їх чоловіків.

Однією з головних генетично детермінованих причті НВ є аномалії фомосом у батьків. Результати вивчення частоти та спектру аномалій каріотипу у збстеженнх осіб довели, що підвищена частота клітин з абераціями хромосомного гнпу (у жінок в 5.1 рази, у чоловіків - 1.1 рази) та метафазних пластинок з іередчасннм розходженням хроматнд- є характерною ознакою для подружніх пар

іі звичним невпношуванням. Крім того, у трьох із п'яти спостережень у даній ■рупі виявлені стабільні хромосомні порушення у вигляді збалансованих гранслокацін, в одному - .мозаїчна форма полісомії за статевими хромосомами, ще і одному - інверсія 9-ї хромосоми. З усіх обстежених ЦГ методом (28 жінок та 17 х чоловіків) стабільні аномалії виявлені у 11,1%. (рис.2)

Полісомія за статевими

Транслокація хромосомами

67% 2.2% Інверсія

Нормальний

каріотип

88.9%

Рнс.2. Питома вага стабільних хромосомних аномалій у обстежених з рупи ризику за невпношуванням '

5. Комплексна оцінка спадкової схильності до невиногиування вагітності на основі кореляційного аналізу ДГ, ЦЛ, ЦГ показників.

З метою комплексної оцінки спадкової схильності до невішошування іагітності проведений кореляційний аналіз між ДГ, ЦГ та ЦЛ показниками іпітеліоцнтів слизової оболонки піхви та рота у обстежених жінок трьох груп. Найбільша кількість тісних кореляційних зв'язків виявлена у жінок зі звичним іевпношуванням. Суттєвим можна вважати наступні: загальна частота аберацій іозптивно корелювала як з частотою аберацій хроматидного, так і з такою [ромосомного типів; останні від'ємно корелювали з розподілом згинальних складок

долоні; япшце повного передчасного розходження хроматнд пов’язані з кількістю морфологічно змінених ядер в епітеліоцптах слизової оболонки порожнини піхвп; зворотньо пропорційний взаємозв’язок між розподілом згинальних складок долоні та кількістю ядерець в епітеліоцптах слизової оболонки порожнини рота. Дані кореляції відображають зміни спадкового апарату соматичних клітин, які опосередковано свідчать про порушення мейозу і формування аберантиих гамет. Встановлений взаємозв’язок між кількістю кореляцій та термінами вагітності. Найбільше число спільних для усіх трьох груп тісних взаємозв’язків виявлено на 9-12 тижнях вагітності. Це зумовлено особливостями ембріогенез}’: формуванням ЦНС, закладкою життєво важливих органів і систем, диференціальною активністю, гканино-епецнфічних генів.

Для визначення особливостей генотпгіу вагітних з ІІВ вагітності важлива роль відводиться аналізу спільних кореляційних зв'язків у всіх групах обстежених. Встановлено лише один спільний тісний взаємозв’язок у контрольнііі групі та у жінок з одноразовим невпношуванням між даними каріограмн. Звичне невпношування характеризувалось кореляціями, які не мали подібних у інших групах. Це свідчить про особливості спадкового апарату у осіб з порушеною репродуктивною функцією.

Використаний кореляційний анатіз довів, що в своїй сукупності запропонований комплекс вище вказаних показників об’єктивно відображає спадкову схильність до звичного невпношування вагітності і може застосовуватись для діагностики, прогнозування перебігу та тактики ведення жінок зі звичним не виношуванням вагітності, що допомогло б в народженні здорових дітей.

Програма обстеження жінок з невиноиіуванням вагітності передбачає наступні етапи.

Перший - клініко-нараклінічне обстеження, яке вилучає акушерсько-гінекологічні, інфекційні, ендокринологічні та інші екстрагенітальні причіпні НВ.

Другий - детальне генеалогічне обстеження пробанда з урахуванням даних про МВ, передчасні пологи, мертвонародження, ПВР, неплідність. Наявність в родоводах жінок та їх чоловіків 57.10% та 7.30% відповідно мимовільних внкиднів, 28.50%, 14.60% неплідності визначає групу ризику звичного НВ; при встановленні у родоводах 18.75%, 8.75% МВ та 7.50%, 6.25% неплідності відповідно, показане додаткове наступне генетичне обстеження.

Третій - скрпнінг-тести стану генотипу. Комп'ютерний аналіз за спеціально розробленою програмою 56 ДГ характеристик визначає з надійністю 85.7% нормальніш перебіг вагітності, 83.0% - ймовірність невпношування, 81,0% - спадкову схильність до звичного ІІВ. Оцінка функціонального стану генотипу за комплексом чотирьох показників каріограмн епітеліоцнтів ротової порожнини та піхвп дозволяє

- и -

прогнозувати перебіг вагітності на ранніх термінах гестації. Якщо в терміні 6-8 тижнів IX в ЕП дорівнює 0.47±0.02, в ЕРП - 0.51 ±0.02, ЯІ- 2.82±0.23 та 2.70±0.42; СХ - 15.36+0.30 та 16.10±0.03, індекс МЗЯ - 28.50 ±0.42 та 22.70±0.87 - прогноз вагітності сумнівний. Дані особи можуть бути віднесені до групи ризику по НВ і потребують детального ЦГ обстеження.

Генетичні критерії ефективності лікування прн НВ: при зниженні на ранніх термінах гестації IX в ЕП на 5%, в ЕРП на 9%, СХ в ЕП на 65%, в ЕРП на 58%, ЯІ на 40% та збільшенні індексу МЗЯ на 12% - вагітність зберігати недоцільно.

Четвертий етап - цитогенетичне обстеження. Підвищена частота клітин з абераціями хромосомного типу (у жінок в 5.1 рази, у чоловіків - у 1.1 рази) та метафазннх пластинок з передчасним розходженням хроматнд є характерними ознаками для подружніх пар зі звичним невпношуванням вагітності. Застосування запропонованої програми дасть змогу знизити ризик народження дітей із спадковою та природженою патологією, зменшити генетичний тягар популяцій населення України.

Висновки

1.Розроблений алгоритм медико-генетнчного консультування жінок для визначення спадкової схильності до невпношування вагітності, який включає клініко-параклінічні, генеалогічний, дерматогліфічний, цитологічний, цитогенетнчний методи обстеження, є об’єктивним критерієм спадкової схильності до звичного невпношування вагітності.

2. Наявність в родоводах жінок та їх чоловіків 57.1% та 7.3% відповідно, мимовільних викиднів, 28.5%, 14.6% неплідності та ПВР визначає групу ризику за звичним невпношуванням вагітності; прн встановленні у родоводах 18.75%, 8.75% МВ та 7.5%, 6.25% неплідності і ПВР відповідно, показане наступне генетичне обстеження.

3. Багатофакторний і кореляційний аналіз 56 дерматогліфічних характеристик визначає з надійністю 85.7% нормальний перебіг вагітності,

83.0% - можливість невпношування, 81.0% - спадкову схильність до звичного невпношування вагітності.

4. Запропонований метод оцінки функціонального стану генотипу за комплексом чотирьох показників каріограмй ЕРП та РП індекса хроматизації, ядерцевого індексу, показника гетеропікнотичної Х-хромосоми, морфологічно-змінених ядер відображає зміни ФСГ вагітних і залежить від термін}7 та перебігу вагітності.

5. У осіб зі звичним невпношуванням вагітності функціональна активність генотипу значно змінена. На ранніх термінах гестації IX в ЕП зменшений до 0.47±0.02, в ЕРП до 0.51 ±0.02, ЯІ до 2.82±0.03 та 2.70±0.02, СХ

до 15.36Ю.30 та 16.10±0.03 відповідно; індекс МЗЯ збільшений в ЕП до 28.50+0.02 та в ЕРП до 22.70±0.07.

6. Генетичними критеріями ефективності лікування при звичному невнношуванні вагітності є кількісні зяінн показників каріограмн. Прн зниженні на ранніх термінах вагітності IX в ЕП на 5%, в ЕРП на 9%, СХ в ЕП на 65% в ЕРП на 58%, ЯІ на 40.4% та збільшені МЗЯ на 12% - прогноз вагітності несприятливіш. -

7. Частота аберантішх метафаз на 100 клітин у жінок з одноразовим та звичним невпношуванням становила відповідно 0.9010.20; 1.3910.22 і перевищувала таку в контрольній групі в 1.18 та 1.83 рази відповідно.

Підвищена частота клітин з абераціями хромосомного типу (у жінок в 5.1 рази, у чоловіків в 1.1 рази) та метафазішх пластинок з передчасним розходженням хроматнд є характерними ознаками для подружніх пар зі звичним невпношуванням вагітності.

Перелік опублікованих робіт за темою дисертації.

1. Факторний аналіз дерматогліфічних показників у жінок зі звичним невпношуванням вагітності. //Галицький лікарський вісник. - 1997. - т.4, №3. - с. 11-13.

2. Кореляційний аналіз дерматогліфічних показників у жінок із невпношуванням вагітності. //Цитологія і генетика. - 1998. - т.32, №1. - с. 116120.

3. Методика комп’ютерного аналізу дерматогліфічних характеристик окремих популяцій дорослого населення. //Вісник Вінницького державного медичного університету. -1998. -№2.1. -С.98-99. (В співавт. В.В. Дзвонковська, Л.Є. Ковальчук).

4. Зміни функціонального стану спадкового апарату соматичних клітин при звичному невнношуванні вагітності. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1998. - №4. - с.104-108 (В співавт. Л.Є. Ковальчук, І.Р. Барнляк).

5. Методика комп’ютерного визначення генетичної схильності до невпношування вагітності на основі дерматогліфічних характеристик. //Доповіді Національної Академії Наук. - 1998. - №8. - с.187-189 (В співавт. М.М. Осппчук).

6. Цитологічні аспекти функціонування геному при вроджених вадах розвитку' і спадкових хворобах. В зб. Тези доповідей XVII обласної наукової конференції молодих вчених медиків. Івано-Франківськ, 1992, с. 18. (В співавт. Л. Архіпцева, 3. Кочерга).

7. Дослідження дерматогліфіки в популяції студентів Прикарпаття. В зб.; Тези доповідей І національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топо-