Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Лихенофлора равнинной части Украины и ее анализ

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Лихенофлора равнинной части Украины и ее анализ"

Нацюнальна акаделия наук УкраТни 1нститут ботажки ¡м. М. Г. Холодного

? Г Б ОД

На правах рукопису

КОНДРАТЮК Серий Якович (

Л1ХЕНОФЛОРА Р1ВНИНН01 ЧАСТИНИ УКРАТНИ ТА П А НАЛ 13

03.00.01 — ботанша 03.00.24 — М1КОЛОПЯ

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени доктора бюлопчних наук

Кшв — 1996

Дисерташею е рукоиис.

Робота виконана у ваддйп спорових рослин 1нституту бота-нжи iM. М. Г. Холодного HAH Украши.

Офщшш опоненти: доктор бюлопчних наук, професор ГОЛУБКОВА Нша Сергпвна,

доктор бюлопчних наук, професор КОВАЛЬ Елеонора Захар1вна,

доктор бюлопчних наук, професор Б0ИК.0 Михайло Федос1йович.

Пров1дна оргашзащя: Харювський державпий ушверситет. Захист в1дбудеться « »

иЛ^млщ 1 р. о М'*0

год. на засщанш спещал1зовано1 вчено! ради Д 50.06.01 при 1нститут1 боташки im. М. Г. Холодного HAH Украши за ад-ресою:

252601 Ки1в-МСП-1, вул. Терещенювеька, 2.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ' 1нсти-туту боташки iM. М. Г. Холодного HAH Украши (252025 Knie 25, вул. Велика Житомирська, 28).

Автореферат розюланий «

<9

-199

U

»

Учений секретар спещал1зовано\' вчено! ради

канд. б юл. наук п- 1ЛЫНСЬКА

ЗАГАЛЬЧА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Сучасн! процеси урбан!зацП, 1ндустр1ал1зацП, х1м1зац11 с!льського господарства вс^уть до суттевого перетворення навколишнього середовища, 1 рослинного покриву зокрема, що сформувався на певних територаях на протяз! значного пром!жку часу.- Актуальн1сть розробки заход!в охорони вс!х компонент!в рослинного покриву, 1 лишайник1в, як! е одними з найчутлив1ших до зм1н навколишнього середовища, зокрема, не викликае сумн1ву. Науково обгрунтован1 природоохоронн! заходи повшн! базуватись на врахузакн! еколоПчких та 1сторичних особливостей формування л!хенофлори даного рег!ону та на даних вивчення характеру антропогенного впливу на рослинний покрив в межах досл1джуван'о! територИ. Для виявлення особливостей 1стори формування л!хенофлори необх!дно проведения всеб'1чного анал1зу флори дослхджувано! територИ.

Дан! щодо лишайник!в Украгни в ц!лому все ще залишаються не. узагальненими. Це пов'язано з тим, що "Визначник лишайник!в Украгни" (Окснер, 1937), а також перш1 три випуски "Флори -лииай-ник1в Укра1ни" (Окснер, 1956, 1968, 1993) були п1дготовлен1 до друку в 1сторичн1 пер!оди, коли до складу' Укра1ни входили р1зн!' за розм1ром територИ, а також л1хенотаксоном1я значно в1др!знялась ступенем свого розвитку. До останнього часу в межах Укра1ни дан! щодо лишайник1в були узагальнен! лише для Укра1нських Карпат та Криму. Дан1 щодо лишайник1в р1внинно1 час-тини Укра1ни до наших досл1джень не були узагальнен1. Результа-

та вивчення лишайник1в, вс1х спорових рослин (за виключенняи . мохолод!бних) р1внинно1 частини Укра1ни, як 1 вс1е! П1вден-*но-Сх1дно! бвропи. до останнього часу не залучались для вир!шення питань 1сторП розвитку флори та рослинност! цих рег!он1в. Разом з там. залучекня даних з нижчих рослин дае змо-гу розкривати деяк1 особливост1 становления та розвитку вс1е1 .флори вказаних територ1й в ц1лому.

Мета та завдання досл1джень. Метою дано! робота було кри-тичне узагальнення власних та л3.тературних даних щодо таксо-ном1чного складу л1хенофлори р1внинно! частини Укра1ни та виявлення особливостей И 1сторичного розвитку (особливо п1д впли-вом антропогенного фактору), шляхом проведения певних аналШв Флори. що диф ренц1йовано застосовувались," для р1зних ф1тоцено-тичних комплекса.

При цьому вир1шувались так1 конкретн1 завдання:

- виявлення видового складу та критико-систематичне опрацю-■аання таксон!в флори. а також вивчення л!хеноф1льних гриб1в ас'оц1йованих з окремими таксонами лишайник1в:

. - пор1вняльно-флористичний анал1з досл1джувано! л1хенофлори з 1ншими реПональними флорами лишайник1в;

- виявлення видового складу та ф1тоценотичних показник1в лишайник!в основних ф!топенотичних комплекс1в р1внинно1 частини Украшк

- проведения ф1тоценот-,чного та фор; щ!.шого анал1з1в л1хе-нофлори;

- встановлення основних етап!в 1сторП формування л!хенс-р1зн:!х ф1тоценотичних комплекс1в р1внинно! частини

- виявлення загальнорег1ональних та локальних особливостей зм1н л1хенофлори п1д впливом антропогенного фактору:

- оц!нка ступеня збереженност1 л1хенофлори та розробка пропозиц1й щодо II охорони.

Матер1али та методи. Матер1али для дано! робота були з1бран1 в 1978-1993 роках на територП р1внинно! частини Укра1ни. П1д останньою.ми розум1емо територ1ю трьох бо-тан1ко-географ!чних областей: европейсько! широколистянол1со-во1. европейсько-Сиб1рсько1 л1состепово! та Европейсь-

ко-Аз1атсько1 степово! (Геоботан1чне районування ____ 1977) в

межах Укра1ни. Зб1р матер1алу проводився маршрутним методом в р1зних пунктах перел1чених зон. Всього було з1брано 1 опраць-овано близько 20 тисяч пакет1в лишайник1в, а також зроблено близько 2500 опиС1'в лишайникового покриву. Було також опраць-овано близько 3 ООО пакет1в лишайник1в з дано! територП - не-визначених збор1в р1зних колектор!в. що збер1гаються у фоьдових колекц1ях л1хенолог1чного гербар1ю ¡нституту ботан1ки 1м. М. Г. Холодного HAH Украши.

Визначення матер1ал1в проводилось за загальноприйнятою методикою у в1дд1л1 спорових рослин Гнституту ботан1ки 1м. М.Г. Холодного HAH Украгни. Правильн1сть визначення зрэзк1в дея-ких особливо важливих таксон1в (нових для науки таксон1в. нових знах1док, критичних таксон1в, тощо) перев1рялась шляхом пор1вняльного вивчення гербарних зразк1в. що збер1гаються в де-яких 1нших гербар1ях св1ту (LD, LE. BRA. GZU. ВМ. UPS та 1н.). 0триман1 результата опрацьован! б1ометрично з застосуванням методу рангово! кореляцП 1 м1р включения. В ход1 л1хено!нди-кац1йного картування на сел!тебних територ1ях та поблизу про-мислових об'ект1в використовувалась модиф1кована методика

реестрацН проективного покриття та частота трапляння еп1ф!тних лишайяик1в. 1ндекс чистота пов!тря (1.4.П.) розраховувався'за 'формулою запропонованов канадськими досл1дниками Де Слувером та Ле Блансм (De Sloover, Le Blanc, 1968) з ориг!нальними мо-диф!кац1ями.

Наукова новизна робота. Вперше проведене детальне спец!аль-не визчення та узагальнення даних про видовий склад лишайник1в р1внинно1 частини Украши. Бстановлено, що л!хенофлора досл!джувано1 теркторП включае 585 вид!в 148 род1в, 43 родики та трупу Llchenes Iraperfectl. Серед них 78 вид1в е новими для plBHHHHOï частини Украхни в ц1лому, 12 вид!в - новими для л1со-boï. 35 еид1в - новими для л1состепово1,'.27 вид1в - для степо-boï зони; 16 ~ид!в - новими для Украхни в ц1лому; 6 внутр1ыньо-видових таксон1в лиаайник1в описано як нов! для науки; запро-ггоновано понад 70 нових комб1нац!й назв лмшайникоЕИХ таксон!в; описано 2 нових для науки роди та 14 нових для науки вид!в л!хеноф1льних гриб!в, а також 15 вид!в л!хеноф!льних гриб!в вперше наведено для м1коб!оти Укра1ни. Вперше зд!йснено Есеб1чний анал1з л!хенофлори л!состепово! частини Придн!провсь-koï височини та р!внинно! частини Украхни. Введен1 нов! поняття про зональну та незональну складов! систематично! структури лХхенофлори. Вперше спец!ально вивчен1 та узагальнен1 ф1тоцено-тичн1 показники лишайник1в в основних типах ф!тоценоз1Е досл!джувано1 територП ! проведений 1х .юр^вняльний анал!з. Бперше в практик! л!хенолог!чних досл!джень зд1йснено ф!тоцено-тичний анал1з. що базуеться на даних про ф!тоценотичний оптимум кожного виду! а також формац!йний'анал1з л!хенофлори, оснований на даних Ф1тоценотичного анал!зу флори. Ценотичн! особливост!

• - 7 -

• лишайник1в Укра1чи дисертантом були використан'1 вперше_для ц1лей бШндикацП. Автором запропонований модиф1кований 1ндекс чйстоти пов!тря, що дае змогу використовувати в умовах Укради розроблен1 за кордоном п1дходи л!хено1ндикац1йного картування. Вперше окреслено основн1 риси Юторичного розвитку л1хенофлори р!внинно1 частини Укра!ни. В теоретичких уявленнях автора в1н представлений рядом м1грац!йних хвиль р1зних за в1ком та генезисом труп лишайник!в. Зроблено висновок про те, що антропоген-не перетворення рослинного покриву р1внинно! частини Укра1ни поряд 1з загальним зб1дненням л1хенофлори даного рег1ону веде до значного посилення процесу бореал1зац!1 лХхенофнори лЮосте-пово! та степово! зон.

Положения, як! виносяться на захист.

1. Флориетик'о-систематична та еколого-ценотична характеристика видового р!зноман1ття л1хенофлори р1внкнно! частини Укра1ни та критико-систематичний анал1з деяких таксон!в л,.шай-ник1в та л1хеноф!льних гриб1в, що е основою для розкриття своер1дност1 1сторичного розвитку та опасного стану флори._

2. Своер1дн1сть досл1джуванрх л1хенофлори заключаетьсй у переважанн1 за питомою вагою незональних (екстра- та азональ-них) елемент1в над' зональними.

3. Р1зний ступ1нь зв'язку певних груп лишайник!в з окремими угрупуваннями судинних рослин спричиняе диференц1йований п!дх1д до анал!зу р!зноман1ття лишайник1в певних ф1тоценоз1в.

4. Специф1чними особливостями.Юторичного становления л!хе-нофлори р1внинно1 частини Украши е збереження до тепер!гнього часу древн1х пл1оценових 1мм1грант1в, а також сучасне нясове проникнення п1нетальних та бетулетальних (п1вн!чних) вид!в на

п1вдень'п1д впливом антропогенного перетворення рослинного пок-риву рег1ону в ц1лому.

Реал1зац1я результата робота. Результата досл1джень.були використан1 при п1дготовц1 третьо! та четверто! книг "Флори ли-шайник1в Украхни", а також 'Чекл1ста лишайник1в Украхни". Ре-зультати вивчення л1хенофлор запов1дних територ1й, а також л1хено!ндикац1йного картування використовуються МШстерством охорони навколишнього природного середоЕища та ядерно! безпеки в ход1 мон1торингу стану навколишнього середовища на запов1дних територ1ях та стану атмосферного пов1тря у м1стах та 1ндустр1альних реПонах. Розроблена автором методика опису лишайникового покриву та результата л!хено1ндакац1йного картування використовуються в ход! аналог!чних досл!джень в 1нших рег1онах Украхни,'а результата реестрацП ф!тоценотичних-показ-ник1в лишайник1в - в ход1 класиф1кац11 лишайникових угрупувань. Результата. викладен1 в дисертац!йн!й робот1. включен! в лекц1йний курс кафедри ботан1ки Кихвського ун1верситету 1м. Тараса Шевченка по тем1 "Л1хенолог1я".

АпробаШя робота. Матер1али дасертацП обговорювались на зас!даннях в!дд1лу спорових рослин та Вченох ради 1нституту бо-тан!ки 1м. М.Г.Холодного HAH Украхни (Кихв. 1984 - 1995): кон-ференц1ях б1олог!чного факультету Нац1онального ун1верситету Укра1ни 1м. Т.Г.Шевченка (Ки1в. 1984), б1олог!чного факультету Московського ун1верситету (Москва, 1988); зас!даннях наукових сем!нар1в лабораторП л1хенолог11 в1дд!лу мХкологП 1 л1хено-логП Ботан1чного 1нституту 1м. В.Л.Комарова РАН (Санкт-Петербург, 1984), В1дд1лу систематично! ботан1ки Лундського ун1вер-ситету (Лунд, 1995), в1дд1лу м!колог11 1нституту ботан1ки Ко-

пенгагенського ун1йерситету (Копенгаген. 1995); а також були .представлен1 на VII. VIII та IX з'1здах УБТ (1982, 1987, 1992), 1 VII та VIII з'1здах ВБТ (1983, 1988); рад1об1олог1чному з'1зд1 (Ки1в, 1993); XV м!жнародному ботан1чному конгрес! (ТокЮ, 1993); V м1жнародному м!колог1чному конгрес! (Ванкувер, 1994); республ1канських та м1жнародних тематичних конферекц1ях та сим-поз1умах (Рига, 1985; Екатеринбург. 198"; Талл1нн, 1988; БратЮлава, 1989; Льв1в, 1991; Микола1в, 1992; Лунд, 1992; В1льнюс, 1993; Кривий Р1г, 1994; Ки1в. 1994; Гримайл1з. 1995; Чеське БудейовЩе, 1995).

Публ1кац11 результата досл!джень. По матер1алах дисер-тац11 вийшло з друку 89 публ1кац1й, серед яких понад 45 статей в р1зних виданнях, 2 препринта. розд1ли у моногра$1ях.

Структура 1 об'ем роботи. Дисертац1йна робота складаеться • з вступу, 11 роздШв, висновк1в, списка л1тератури, двох до-датк1в i викладена на 274 стор1нках, 1люстрована 32 таблицями •та 68 рисунками. Додаток включае Список лишайник1в р1вниннох частини Укра1ни.

Основою для написания дисертацП стали досл1дження диссертанта, що були лроведен1 в р1зних реПонах р1внинно! частини Укра1ни та дек1лькох гербар1ях св1ту протягом 1978-1995 рок1в.

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ-Р1ВНИНН01 ЧАСТИНИ УКРАШИ

Р1внинна частина Укра1ни розташована на поденному заход! Сх1дно-€вропейсько! чи Русько! р1внини 1 п1днята над р1внем моря в середньому на 175 м. На заход! даний perl он межуе з Укра-

. - 10 -

1нсышми Карпатами, на п1едн! омиваеться Чорним та Азовським морями. 3. заходу насх!д дана територ1я простягаеться в1д 23 до 40°сх. д. на 1200 км,' 1 з п1вноч1 на п!вдень в1д 52 до 4б°пн. ш. майке на 700 км. На р1внинн1й частин1 УкраХни дуже добре ви-ражена зональна зм1на ландшафт1в пом!рного поясу: зм1шаних л1с1в, л1состепових та степових ландшафт!в. Природне середовище Укра1ни п!д впливом господарсько! д1яльност1 людини протягом досить довгого 1сторичного пер1оду зазнавало значних зм1н (Природа Украинской.... 1985). В розд1л1 наведена характеристика-природних умов р1внинно1 частини Украши за такими п1дрозд1ла-ми: рельеф, геолоПчна будова, кл!мат, грунта, рослинн1сть.

2. Л1ТЕРАТ^РНИЙ ОГЛЯД

• 2.1. 1СТОР1Я та основн! напрямки вивчення лишайник!в р1внинно! частини Укра1ни. Результата вивчення флористико-сис-тематичного складу лишайник1в досл1джувано! територП в1добра-жен! в понад 150 роботах в1тчизняних та заруб1жних досл1дник1в. ilepiui в1домост1 Про лишайники досл1джувано! територП зустр1чаемо в робот! 1.Юдзилла (Jundzill, 1830). Досл1дження лишаГ1шш!в plBHHHHoi частини Украши розпочалось лише у друг!й половин! XIX стол1ття, проте воно переважно мало випадковий характер. Систематичне, планом!рне вивчення л1хенофлори Укра1ни. в' тому числ! л!хенофлори р!Рчинно! частш' р.опубл!ки, пов'яза-не з !м'ям А. М.Окснера. В1н з 20-х рок!в починае проводите фло-ристичне вивчення лишайник!в даного реПону, а також прщЦляе спец!гльну увагу питаниям 1х екологП та географ!L 3 70-х рок1в почикаеться спец!альне .планом!рне флористичне вивчення

- И -

■лишайник!в окремих рег!он1в чи окремих ф!тоценотичних комп-лекс!в в межах р1внинно! частини Укра1ни: Зах1дного Пол1сся, степово! та л!состепово! частини Придн1провськох височини, При-азовськох височини, букових л!с1в р!внинно! частини Украхни. Л1вобережного ЛЮостепу, Л1вобережного Пол!сся, степово! зони.

Результата спец1ального вивчення ф!тоценотичних показник!в лишайник!в р!внинно! частини Украхни були наведен! лише для духе обмежено! к1лькост! ф!тоценоз!в досл-1джувано! територП.

Вплив атмосферного забруднення та деяких !нших вид!в антропогенного перетворення навколишнього середовища на лишайники (1х видовий склад, частоту трапляння та проективне покриття компонент1в лишайникових угрупувань) р!зних рег!он!в р!внинно! частини Украхни вивчались автором з колегами.

В останн! роки започатковане спец1альне вивчення особливос-тей накопичення рад!онукл!д1в лишайниками рхвнинно! частини Украхни.

2.2. Деяк! проблеми Флористичного анал!зу рег!ональних л!хеноФлор. Обмеження флористичного анал!зу рег!ональних л!хе-нофлор лише 1сторико-географ1чним п!дходом характерне для-опрощен ого' трактування принципу флористичного анал!зу, ■ що був зап-ропонований А.М. Окснером. Автор { Йондратюк , 1990) особ-

ливо наголошуе на 1снуванн! суттево! р1зниц! в поняттях "геог-раф1чний анал1з л1хенофлори'-' та "географ!чний анал!з флор" су-динних рослин. що е загальноприйнятим в ботан!чн!й географИ. При визначенн1 широтно! складаючо! ареалу (в л!хенологП - при вид!ленн! основних одиниць "географ!чного анал!зу" - геог-раф!чних елемент1в л!хенофлори) групування вид!в вхдбузаеться не на основ! под!бност! ареал!в, а на основ! под!бного покирен-

ня орган1зм1в в межах ареалу, яке р!зними досл!дниками визнача-лось по р1зному. На сьогодн1 в1домо, що особливост1 розпод1лу орган1зм1в в межах ареалу вид1в е об'ектом досл1джень не геог-раф1чного, а еколоПчного анал1зу флори. У зв'язку з вище заз-наченим зональн1 "географ1ча1 елементи" л1хенофлори, на нашу думку, е не географ1чними одиницями, а еколого-географ1чними трупами вид1в.

2.3. Еколого-ценотичне вйвчення лишайчик!в. Окрекий напря-мок у вивченн1 екологП лишайник1в складають робота заруб1жних та в1тчизняних досл1дник1в, як1 присвячен! розробц1 схем -{або класиф1кац1й) м1сцезростань лишайник1в.

Для лишайник1в р1внинно! частини Украгни найзагальн1ш1 схе-ми еколого-цвнот'ичних комплексов лишайник1в наведено в роботах В.Чернова. Б.Ф.Кашменського. Результата спец!альних дослШень угрупувань лишайник1в досл!джувано! територП знаходимо лише в роботах A.M.Окснера, В.Р.Маслово! та Л.I.Коваленко. Однак. час-тина досл1дженнь (Чернова, Кашменського та 1н.) проводилась без точного визначення ф1тоценотит-ших показник1в кожного виду, 1нш1 - без врахування ф1тоценотичного оточення лишайникових угрупувань. Отже для ц1лей 1сторичного анал1зу л1х'енофлори вказан1 дан1 е мало 1нформативними.

2.4. Вйвчення особливостей видового складу лишайник!в та 1х угрупувань на сел!тебних та 1ндустр1альних ,.територ1ях. 3 середин« XIX столхття досл1дники звертали увагу на те, що поблизу поселень людшш розвиваеться своер1дний лишайниковий комплекс. За останн1 50-60 рок1в, протягом яких все б!льше актив!зуеться та розширюеться використання низкчих рослин (особливо лишайник1в та MoxiB) як 1ндикатор1в ступеня забруднення атмосферного

пов1тря» суттево збагатився наб1р кр!пто1ндикац1йних ме?од!в. Класиф1кац1я цих метод1в, а також результата конкретних досл1джень наведен1 в ц1лому ряд1 оглядових роб1т.

В Щлому. серед л1хено!ндикац1йяих метод1в найб!льш 1нформативними е метода картування результата розрахушсу 1ндекс1в. тобто так званих метод1в к1льк1сно! оц1нки ступеня забруднення атмосферного пов1тря. Було показано, що результата " л1хено1ндикац1йних досл1джень найкраще корелюють з середньози-, мовими концентрац1ями с!рчистого анПдриду в пов!тр1. Зони най-суттевШого атмосферного забруднення за даними л1хено!нди- . кац1йного картування сп1владають з зонами найб1льшо! частота легеневих захворювань та захворввань верхн1х дихальних шлях!в людини.

2.5. Особливост! накопичення рад!онукл1д1в лишайниками. ' Завдяки морфоф1з1олог!чним особливостям лишайники е активними акумуляторами рад1онукл1д1в. Випади рад1оактивних речовин г.1сля аварП на ЧАЕС привели до зм1ни рад1оеколог1чно1 ситуацП на територ1ях, що значно в1ддален1 в1д проммайданчику АЕС. Так, п1двищення вм1сту рад1онукл!д1в в лишайниках було виявлене в АвстрП, Н1меччин1, НорвегП. Польщ!. Грец11, Туреччин!, Ка-над1, БельгИ,. Рос11, РумунН, ГгалП. ШотландП, Англ11, США та 1н. АналоПчн! довготривал1 зм!ни рад1оеколог!чно1 ситуацП без сумн1ву в1дбулися 1 на.територП Укра1ни в Щлому, 1 р1внинно! частини республ1кк: зокрема. Тому в останн1 роки рсз-почате спец1альне вивчення особливостей накопичення рад1онукл!д1в лишайниками р1вникно! частини Укра!ни.

3. МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛШЕНЬ

В розд1л1 3.1. "Матер!али" наведено перел1к опрацьованих власних колекц1й, невизначених колекц1й 1нишх досл!дник1в, гер-барн'их переважно типових зразк1в р1зних гербарПв св!ту (BRA, UPS, ВМ. Е, LD, LE, АК, BSIP, CBG, CHR, Е, G, GAUBA, Н, НО, М, PC, TNS, US, WU); список perioHlB та ф1тоценоз!в, де були проведен! описи лишайникових угрупувань та л1хено1ндикац!йне кар-тування. В п!дрозд!л! 3.2. "Методи пор!вняльно! флористики" наведен! характеристики коефШенту рангово! кореляцН та м1р включения. В п1дрозд1л1 3.3. "Методика л1хено!ндикац1йних досл!джень" описуються особливост! проведения л!хено1нди-кац!йних cny-iB та ориПнальна модиф!кац1я 1ндексу чистоти пов1тря (1.4.П.)(див. також Kondratyuk, 1994). Методика вивчен-•ня кагромадження рад1онукл!д1в лишайниками, а також перел!к пункт1в збору лишайник1в та список вид1в лишайник1в.' з1браних для рад1олог1чних анал!з!в. наведен1 в п!дрозд1л1 3.4.

4. АНАЛ13'СИСТЕМАТИЧНО! СТРУКТУРИ Л1ХЕН0ФЛ0РИ

. '4. 1. Склад Флори. На ochobI камерального опрацювання власних збор!в з р1зних район!в досл!джувано! територП, збор!в ряду 1нших коллектор!в. врахування даних л!хенолог1чного гербар!ю 1нституту ботан!ки !м. М.Г.Холодного Н Н 'Ара1ни та л!тератур-них даних складений загальний флористичний список лишайник1в р!внинно1 частини Укра!ни, що включае 585 вид!в, як1 належать до 148 род!в, 43 родин та групп Llchenes Imperfect!. Серед ви-

явлених на досл1джузан!й територП лишайник!в 18 вид!в е новями для Укра!ни, 78 вид!в наведено вперше для р1внинно! частили Украгни. ряд вид1в вказано вперше для окремих рег1он1в досл!джу-вано! .територП. Анал1з систематично! структури л1хеь^лсри, зокрема порядкового положения пров!дних за к1льк1стю вид!в родин лишайник1в св1дчить про те, що незональна (реПональна) складова набагато переважае зональну складову систематично! структури л1хенофлори р!внинно! частини Укра!ни (Кондратюк. 19886, 1989).

4.1.2. Критико-систематичне вивчення деяких таксон!в. П1д час виконання дано! робота було проведене критико-систематичне вивчення деяких таксон1в флори р1внинно! частини Украхни, зокрема род!в: РМусиэ, Са1ор1аса, Вгуог1а, ХапШоПа та деяких род1в родини РагшеИасеае. Серед вказаних лишайник1в як нов1 для науки були описан! 6 внутр!шньовидових таксон1в. В'зв'язку з критико-систематичним опрацюванням ряду таксон1в родин Н^т^утп1асеае, РагтеИасеае, иэпеасеае та Те1озсМз1асеае у . в!дпов1дност! з сучасними системами для ряду внутр!иньовидових таксон!в були запропонован1 нов! комб!нац1! назв лишайник!в (НурояутШа -1, Гогат!пе11а -4. 1шзЬаия1а -2, Ме1апе11а - 22, Р1еигози^а - 4, ИеоГизсеИа - 7, АгсЮрагтеНа -5,' ХапШорагтеНа - 6, Нуро^асйупа - 1, РагшеПпа - 5. РишПеПа - 4, ПауорагшеИа - 5. Рагто1;гета - 1. Р1аизтаиа - 6, Са1ор1аса - 6), а також нов! назви для видових назв серед представник!в таких род!в. як Хап№орагте1!а, Сое1осаи1сп та Са1ор1аса.

На основ! спец1ального вивчення л!хеноф!льних грпб!в Укра-!ни з р1вншно! частини Украхни два види (Рег!2е11а исга!п!са^

З.Копаг. з С1ааоп1а рЬу11ор1юга та ИоггИМа шес1оЬогепз18 Э.Копбг. з РеШвега гиГевсепв) описан1 як нов1 для науки вида, 15 вид1в наведен1 вперше для Укра1ни в ц1лому. На основ1 пор1вняльного таксоном1чного вивчення л1хеноф1льних гриб1в асоц1йованих з лишайниками родин ЬоЬаг1асеае, Peltlgeraceae та РагшеПасеае описано два нових для' науки роди: Stygicmyces Сорр1пБ & Б.Копйг. та РзешЗопПзсШа Сорр1пз & Б.Копйг.: кр1м того 14 нових для науки вид1в з род1в: ОреягарЬа - 5 вид1в; ипяи1си1аПорз1з - 3 види; ЫсЬепосоп1иш - 2 види; Бас^у1озрога - 2 види, а також по 1 виду з род1в Ме1азр11еа, РгопесЬг1а. гиаскМотусеБ, Мепиомусеэ, СаргоШа, ¥оиаих1ошусез.

4.2. Зональн! особливост! досл1джува.но! л!хеноФлори. Л1хе-нофлора л1совоГ зони р1внинно! частини Укра1ни на основ! ре-зультат!в камерального опрацювання власних матер1ал1в, а також невизначених збор1в 1нших колектор1в, врахування л1тературних та гербарних даних, на сьогодн1 представлена 329 видами лишай-ник1в, що належать до 103 род!в, 40 родин та групи ЫсЬепев 1трегГес1;1. Флора лишайник1в л1состепово1 зони р1внинно1 частини Укра!ни представлена 450 видами, що належать до 126 род1в 40

I

родин та групи Ысйепеэ 1трегГеси. Л1хенофлора степово! зони досл1джувано! територП- охоплюе 234 види лишайник1в, що нале-жить до 75 род1в, 26 родин та групи ЫсЬепез 1трегГеси. За систематичною структурою та за видовим складом флора Л1ыайник1в р!вяинног частини Укранш виявляе под1бн!сть з л1хенофлорою л1состеиово! та л1сово! зон Украгни. Це, очевидно, пов'язане з тим. що в межах л1состеповох зони Укра1ни представлене майже пинке р1зноман1ття л1сових ф1тоценоз1в та екотоп1в в!дкритих д!лянок, властивих р1внинн1й частин! Украгни в ц!лому. Тому в

Л1состепу сп1вв1дношення флористичних комплес1в лишайник1в, що в1дображае р1зноман!ття вказаних ф1тоценоз1в та екотоп1в. дуже близьке до аналог1чного сп1вв1дношення в межах ус1е! р1внинно! частини Укра1ни. В!дсутн!сть або знание зменшення р1зноман1ття л1сових ф1тоценоз1в в степов!й з.он1, а також в1дсутн1еть ёко-топ1в в1дкритих д1лян0к в л1с0в1й 30н1 обумовлюють суттев1 в1дм1нност! л!хенофлор вказаних зон 1з Флорою досл1джувано! територП в ц1лому.

4.3. Пор1вняльний анал!з. Для визначення м!сня л!хеноФлори р!внинно! частини Укра1ни у Флор! лишайник1з республ!ки нами було проведено пор!вняння л!хенофлори досл!джувано1 територП з флорою лишайник1в ус!е1 Укра!ни, а також з флорами р!внинних та г!рських д1лянок Укра1нських Карпат та Криму (Закарпатськог р1внини та г!рських район!в Укра1нських Карпат, рХвнинно! частини Криму та П г!рського та п1вденнобережного район!в). Меж1 перел1чених район1в нами прийнят1 за ботан1ко-географ1чким ра-йонуванням УкраХни (Геоботан1чне районування — 1977; Ше~ . ляг-Сосонко, 1991.1992).

Хоча за систематичною структурою л1хенофлора р!внинно1 час-• тини Укра1ни виявляе найб1льшу под!бн!сть до л1хенофлори Закар-патсько! р1вяида. за видовим складо'м флора лишайник1в досл!дку-оано! територП е ближча до л1хенофлори Криму 1 зокрема до л1хенофлори г1рсько! частини Криму.

Пор1вняльний анал!з л!хечоФлор л!состепових пег1он!в Го-ларктики. В.зв'язку з тим, що серед територ1й. що прилягяють до р1внинно! частини Укра1ни найкраще вивченими е л!хенофлори л1состепових район!в, нами проведене пор1вняння вказаних Флор за систематичною структурою та за видовим складом. В дан!й ро-

бот! ми дотримуемося геоботан1чного розум1ння Л!состепу, що включае найтипов1шу частину -дано! зони (Мильков, 1977). За • С.М.Лавренко (1970 а.б) л1состепова зона Палеарктики е частиною 6враз!атсько1 степово! ботан!ко-географ!чно! облает!. Пор1вняльний анал1з л!состепових л!хенофлор Голарктики був пов'язаний з деякими труднощами, оск!льки вказан1 реПони в л1хенолог1чному в!дношенн1 спец!ально н!ким не досл1джувались 1 на сьогодн1 е вивченими досить нер1вном!рно. Зроблено висновок. що л!хенофлорк досл!джувано! нами-територП виявляють риси схо-жоот! за систематичною структурою з досить в!ддаленими флорами лишайник!в, зокрема: л!хенофлора Под!льсько-Середньо-придн!провсько! п!дпров!нц!1 - з флорою монголько! (Хангайсь-

V ;

ко-Даурсько!) г1рськол1состепово! аров!нц!1; л!хенофлори Л!во-бережнопридн1провськох та Середньорос!йсько1 п1дпров1нц!й - з флорою лишайник!в канадського л!состепу. Виходячи з останнього нами зроблений висновок про те, що региональна складаюча в сис-тематичн!й.структур! даних л1хенофлор в1д!грае значно б!льшу роль, н!ж зональна складаюча.

За видовим складом л1хенофлори л1состепових район1в Сх1дно-европейсько1 та Зах1дносиб!рсько1 р1внин виявляють досить Т1сн1 зв'язки под1бност!. Виключення складае лише л!хено~. флора Л1вобережнопридн1провсько1 п1дпров1нц!1.

5. АН АЛ 13 М1СЦЕЗР0СТАШ- ЛШАЙНШВ ГОЛОВНИХ ГРУП Ф1Т0ДЕН031В

Ступ!нь вивченност! видового складу л1хенофлор р!зних регюшь р1вн1шно1 частини Укра1ни у ф!тоценотичному в!дношенн!

• дс останнього часу путтево розр1знявся. Так, видовий склад ли-шайникових угрупувань вс1х ф1тоценоз1в та екотоп1в був вквчений лише в Зах1дному Пол1сс1 В.Р.Масловою (1972,- 1977). Угрупування еп1л1тних лишайник!в кр1м того описувались з деяких район!в Зах1дного та Правобережного ЛЮостепу (Окснер, 1927 а), цент-ральних та сх1дних район1в степово! зони (Окснер, 1927 а, 1961, 1962; Коваленко. 1977):

' Характеристика видового складу лишайник!в кожного ф1тоцено-зу нами наведена в1дпов1дно окремо для типових та нетипових м1сцезростань. Для лишайник1в виявлених в типових м1сцезростан-нях вказан1 також ф1тоценотичн1 показники (проективне покриття та частота трапляння). що були виявлен1 нами в ход1 польових досл1джень.

5.1. Лишайники л!сових Ф1топеноз1в. Серед 14 вид1в-еп1ф1тних лишайник1в ялинових деревостан1в 9 вид1в були' в1дм1чен1 з пор1вняно високими показниками проективного покриття та частота трапляння. Серед 94 вид1в лишайник!в соснових л1с1в 50 вид!в було виявлено на грунт1,. 43 вида - на кор!' едиф1катора деревостан1в 1 44 вида - на 1нших субстратах. ■ Серед ■еп1гейних лишайник1в соснових л1с1в 21 вид був зарееетрований з високими Ф1тоценотачними показниками, а серед еп!ф1тнйх лишай-' ник!в - 16 вид1в. 3 76 вид1в лишайник!в березових л1с!в 75 вад1в виявлен1 на кор1 берези, серед яких 30 вид!в вОзначались значним проективним покриттям та частотою трапляння. Серед 112 вид1в лишайник1в букових л1с1в 64 види були зареестрован! на кор! бука. Серед останн1х лише 15 вид1в характеризуються вищими ф1тоценотичними показниками, н1ж решта вид1в. В дубових л1сах р!внинно1 частини Укра1ни серед 107 вид1в лишайник1в 66 вид1в

зростае на типовому субстрат! - кор1 дуба звичайного, з них 21 вид - з високими ф!тоценотичними показниками. В грабових л1сах

едиф!каторного виду. 3 високими ф1тоценотичними показниками за-реестровано 37 вид1в лишайчик1в.

5.2. Лишайники степових та лучних Ф1тоценоз1в. Серед вказаних ф!тоценоз1в найб1дн1ший за видовим складом лишайниковий покрив був виявлений в р1знотравно-типчаково-ковилових степах (лише 3 вида лишайник1в з низькими ф!тоценотичними показниками), та полинно-типчакових степах (4 вили нагрунтових лишай-ник1в, хоча в деякйх випадках з високими ф1тоценотичними показниками). Серед 15 нагрунтових лишайник1в лучних степ1в 5 вид!в були в!дм1чен,1 з пор1вняно високим проективним покриттям. До-сить висок1 ф!тоценотичн! показники 8 вид1в лишайник1в були ви-явлен1 в типчаково-ковилових степах; в псамоф1тних вар1антах типчаково-ковилових степ1в до вид1в з1 значними ф1тоценотичними показниками додаеться ряд вид!в характерних для соснових л1с1в.

Анал1з лишайник1в типових м!сцезростань основних ф1тоцено-комилекс1в р!внинно1 частини Украгни св1дчить про те, що найба-гатшим видовим р1зноман!ттям в!дзначаються лишайники у вузькому кол1 ценоз!в: петроф1тних угрупуваннях та л1сових (переважно найстар!ших 1 незм1нених людиною) ценозах. Степов1 та лучн! це-нози в!дзначаються досить низьким видовим багатством лишай-ник1в, однак серед останн1х е значка частка вид1в, характерних лише для даиих ценоз1в. Частка вид!в лишайник1в, що е сп!льними для вс!х л1сових ценоз1в,' е досить високою у досл1джуван1й л!хенофлор!. Найвищою специф1чн1стю в!дзначаються лишайники гран!тних та вапнякових в!дслонень.

було виявлено 81 вид лишайник!в, ^ких 71 вид - на кор1

6. Ф1Т0ЦЕН0ТИЧНИЙ АНАЛ13 Л1ХЕН0ФЛ0РИ Р1ВНИНН0!

ЧАСТИНИ УКРА1НИ

У ход1 ф!тоценотичнного анал1зу .р1 хенофлори на основ! пор1вняльного анал1зу еколого-ф1тоценотичних показник1в кожного виду лишайника в основних ф1тоценозах р!внинно! частини Укра1ни, а також л!тературних даних щодо участ1 останн1х в ф!тоценозах 1нших рег!он1в, були вид1лен1 ф1тоценотичн! групп лишайник!в. Дан! групи в склад! л1хенофлори р1внинно! частини Укра1ни встановлен! на основ! под1бност1 ф!тоценотичних опти-мум1в вид1в (в розум!нн! Шенникова, 1942 та Маркова. 1950; або синеколог1чних оптимум!в в розум1нн! Работнова, 1959).

. Лишайники. як1 мали ф1тоценотичн1 оптимуми в екстразональ-них бореальних лЮах та болотних ценозах (128 вид1в - 18.3%) та в азонапьних петрбф!тних угрупуваннях (230 вид!в - 39,9%) скла-дають б!льшу частину л1хенофлори досл!джувано! територП (58,2%). Серед лишайник1в бореальних л1сових та болотних ф1то-ценоз1в представлен1 п1нетальн1 (71 вид). п1цеальн1 (18 вид!в), бетулетальн1 (5 вид!в), палюстральн1 (2 види), вакц!н!етальн1 (1 вид) та 1нш! групи.

Дуже специф!чною серед екстразональних ф1тоценотичних груп е сальнетальна група. що включае лише 1есап1а г1па1<3ае.

3 289 вид1в лишайник1в„ як1 були зареестрован1 на каменистому субстраг1 р1внинноГчастини Укра1ни. 230 вкд1в мають ф!то~ ценотичн1 оптимуми в петроф1тних угрупуваннях. Петроф1тна група е найчисельн1ша в л!хенофлор1 досл1джувано! територП.

Лишайники, що мали ф!тоценотичний оптимум в зональних цело-

зах р1внинно! частини Укра!ни (161 вид широколистяних л1с1в чи .27,1% в1д загального числа вид1в, 14 вид!в степових ф!тоценоз!в Чи 2,4% в1дпов!дно). складають досить малу частку в л1хенофлор! досл1джувано! територП (Копйгагуик, 1992). Серед лишайник1в широколистяних л!с!в представлен1 фагетальн! - 49 вид1в; кверцетальн! - 15 вид1в, альнетальн! - 5 вид!в, т1л1етальн1 - 1 •вид, еунеморальн1 - 53 вида, - групи лишайник1в. Лишайники степ1в представлен1 пустельно-степальною (десертальнсйзтепальною - 5 вид1в), пустельно-степально-альп!йською (десертально-сте-пально-альШйською - 6 вид1в) та еусильватально-степально-де-сертальною (2 вида) п!дгрупами. Значно 1зольованою е декл1ва-то-вегетоекотопна група лишайник1в, як1 характерн1 для ново-створених м1с:"?зростань в1дслонень на схйлах балок та яр1в. Ви-ди лишайник1в, ф1тоценотичн! оптимуми яких не е такими характерном, як у попередн1х грул, були в1днесен! нами до пол1ф!то-ценотично! групи.

Таким чином, лишайники зональних екосистем р1внинно! частини' Укра1ни (фагетальн!, кверцетальн1, альнетальн!, т1л!етальн1, еунеморальн!. пустельно-степальн! (десертально-степальн!). пус-тельно-степально-альп!йськ! (десертально-степальнсЖльп!йськ!), псаммоф1тно-степальн! та еусильватальш?степально-десертальн1) складають досить малу частку в л1хенофлор! цих територ1й. Б1ль-шу частку л!хенофлори складають лишайники екстразональних бореальних л1с1в та бол1т 'п!нетальн1, ¡нцеальн!, бетулетальн!, палюстральн1. вакц!н1етальн! та 1нш1) та азональних петроф!тних угрупуваннь.

7. ЕК0Л0Г0-ГЕ0ГРАФ1ЧН1 ГРУПИ ПЕТР0Ф1ТНИХ ЛИШАЙНИКIB ТА АРЕАЛ0Г1ЧНИЙ.АНАЛ13 Л1ХЕН0ФЛ0РИ PIBHHHHOÍ ЧАСТИНИ УКРА1НИ

Для ц1лей 1сторичного анал1зу л1хенофлори досл1джуваноз те-риторП нами були вид1лен1 10 еколого-географ1чних груп петроф1тних лишайник1в (алыййська - 5 вид!в. аркто-альп1йська

- 5 вид1в. г1рська - 24 види. г!арктомонтанна - 23 види, бореальна г 22 види. атлантична - 2 види. аридна - 27 вид1в. середземноморська - 29 вид1в, пол1зональна - 82 види. ендем!чна

- 7 вид!в). В л1хенофлор1 р1знинно! частини Укра!ни найб1льшою к1льк1стю вид1в представлена бореальна еколого-географ!чна трупа в широкому розум1нн1 (200 вид1в - 33, 6%). Бона включзе вакц!н1етальну, палюстральну, п!цеетальну, п1нетальну, бетуле-тальну, бореально-с1льватальну та еус1льватальну ф1тоценотичн1 групи, а також бореальну еколого-географ1чну групу петроФ1тних лишайник1в. Лишайники альп1йсько!, аркто-альп1йсько1. г1рсько1. бореально!, аридно! та г1поарктомонтанно! груп, як азональн1 для досл1джувано! територП, в ц1лому нараховують 420 види (70.6%). Отже. дан1 еколого-географ1чного групування лишайник1з уэгоджуються з висновком зробленим нами п!д час обговорення особливостей систематично! структури л!хенофлори про те. що не-?ональна (реПональна) складаюча набагато переважае зональну.

Для лишайник1в р1внинно! частини Укра!ни нами вид1лен1 так! типи ареал1в:. понтичний, понтнчно-кримський. сх1дно-свропейсь-кий, середньоевропейський, европейський, евроафриканеький. евраз1атськпй, еврамериканський, палеоарктичний. евразоакери-

канський, еврамерикано-африканський, голарктичний та позаго-дарктичний.

Переважаяня к1лькост1 вид1в з позаголарктичним (312 вид1в -53,3%) та голарктичним(104 - 19,5%) типами ареал1в, як 1 при-сутн1сть род1в та родин, до представлен! незначною к1льк1стю вид1в, св1дчить про значну роль м1грац1йних процес1в у форму-ванн1 л1хенофлори р1внинко1 частини Укра1ни.

8. Ф0РМАЦ1ЙНИЙ,АНАЛ13 Л1ХЕН0ФЛ0РИ

Першою спробою переходу в1д.просто! констатац11 присутност1 невних еколого-географ1чних груп в склад! досл1джувано! л!хе-нофлори до анал1зу оеоблиЕОСтей 1х поширення та розпод1лу в межах досл1джуваного регЮну була робота груш автор!в (Малышева и др.. 1980), що була присв'ячена вивченню особливостей роз-под!лу еколого-географ!чних груп лишайник1в (п1д назвою "геог-раф1чних елемент1в" л1хенофлори) Татарстану за головними типами субстрат!в. Для проведения формац!йного анал1зу л1хенофлори л1состепово! частини Укра1ни нами взят! чотири ф1тоценотичн! комплекси (св!тлошироколистян1 та темношироколистян! л1си, л1си бореального комплексу та в!дкрит1 д!лянки), в яких проанал1зо-ван! особливост! розпод!лу ф1тоцеиотичних та еколого-геог-рафНних груп лшиайник1в. Для розкриття характеру розпод1лу ли-шзйиик.1в кожно! еколого -географ!чно! групи в межах досл1джува-но! територН ми використали метод складання схеми головних тин1в м!сцезростань (Копачевская, 1961,1962) для вс1х вказаних фпрмац!йних комплекс1в.

Форм-'щШтй анал1з л!хенофлори л!состепово! частини

досл!джувано! територП св1дчить про те, що лише в широколистя-них л!сах переважають зональн1 - неморальн! види. Одпак, чаетка видгв бореально! еколого~географ1чно! групи у флорах лишайников формац1й неморального комплексу також досить висока. Найвшца частка неморальних вид!в виявлена в оиновному ядр! л!хенофлори грабового л1су - серед еп1флеодних лишайник!в едиф1катора дере-востану безпосередньо в л1с1 (без врахування узл!сся). Bel lrnui типи субстрат1в та м1сцезростань лишайник!в в даних типах ф!то~ ценоз!в е значно вагом1шими нос!ями нетипово! для названо! Фор-мацИ (бореально!) еколого-географ1чно! групи.

Анал1з еколого-географ1чних спектр1в лишайник!в за головни-ми типами субстрату св!дчить про те, що у вс!х типах л1сово! рослинност1, а також на в1дкритих д1лянках нагрунтовий субстрат' та мертва деревина е нос1ями вид1в бореально! екологогеог-. раф1чно! групи. Це явище, очевидно, пов'язане з великою воло-гоемк1стю мертво! деревини.

На. в1дкритих д1лянках, а також в yclx досл!джених типах л1сово! рослинност!, де був присутн!й кам'нистий субстрат, в!н був нос1бм переважно лишайник!в аоидно! та пол1зонально! еколо-го-географ1чних.груп.

9. 1СТ0РИЧНИЙ (СТАД1АЛБНШ) АНАЛ13 Л1ХЕН0ФЛ0РИ

\

В межах Укра!ни до останнього часу спеЩальн! досл!дження. що були б присвячен.1 висв!тле'нню питань 1сторП формуе.аиня та генезису л1хенофлори, проводились лише в Прсъких кра!нах - в Приму та в Укра!нських Карпатах.

Результата вивчення спорових роелнн р1вшшно! частит:

Украхни та п1вдня Сх1дно-европейсько1 р!внини (лише за виключен-иям мохопод1бяих). до останнього часу не використовували при розв'язанн1 проблем icToplï розвитку флори та рослинност1 цих perloHlB. Можна назвати лише к1лька праць. головним чином фло-ристичних, присвячених м^хам 1 лишайникам р!вниннох частини Ук-paíHH. в яких той чи 1нший вид розглядаеться як рел1кт певного часу. В деяких працях порушуеться питания про те. що знаходжен-ня певних вид1в е св1дченням р1зноман1тних под1й, котр! в!дбу-валися у npouecl формування флори р1вниннох частини Украхни.

- Однак в1домост1 про нижч1 рослини дають змогу розкривати деяк1 особливостГ icTopií формування та розвитку вс1ех флори та рослинност! яосл1джувано! територИ. В л1тератур1 знаходимо досить обмежсну_к1льк1сть пов1домлень щодо викопних решток лишай-hhkLb (Hallbauer et al.. 1977; Sherwood-Pike, 1985; Bermudes & Back. 1991). Тому в ход! реконструкцП IcToplï формування регХоналышх л!хенофлор ми повинн1 базуватись на даних анал1зу особливостей таксономП, географП та екологП лмшайник!в в те-пер1шню 1сторичну епоху. Останн!м часом серед л1хенолог!в особливого визнання набула м1грац1йна спроба пояснения особливостей поширенпя лкшайникЗв окремих род!в. зокремг} Placopsis (Lamb. 1947), Parmella (Hale, 1987), Pseudocyphellaria (Galloway, 1988. 1992, 1994), Degelia (Jorgensen & James, 1990), Xanthopar-molia (Hale, 1990) та 1н.

Загальнов1домими с адаптивна здатнХсть лишайник1в. а також мал! posMlpj] ïx еланей. Це дае хм змогу значно краще, пор!вкяно з kbItkodhmij рослинами, переносити несприятлив! умови (Миняев, 1936; 1940; Оксиер, 1974; Bowler «с Rundel. 1975; Smith. 1978; Hawksworth, 1978, 1982, 1988a. 1988b; Ahmad 1 Jan. 1987, 1992;

■ шайник1в широколистяних л!с1в, як i серед епШтних форм крис-тал1чних оголень, переважають широкопоширен1 види. Серед них в1дсутн1 види з типом арэалу, що сл!впадае з межами досл!джува-но! територП. Останне св!дчить про утворення л!хенофлсли широ-колистяних л1с1в р1внинно1 частини Украхни повн!стю шляхом м!грац!йних npoueclB. Анал1з л1хенофлор р1з;-их груп широколис-тяних л!с!в св1дчить про те, що в сучасШй флор! лишайник!в темношироколистяних л!с1в не лише представлен!, але й в!д1гра-ють значну роль (як у в!дношенн! видового р!зноман1ття, так 1 в ценотичному в!дношенн!) представники таких тропогенних род!в, як Opegrapha, Graphis, Lecanora, Pertusaria. Серед неморальних лишайник1в темношироколистяних л1с!в з позаголарктичним типом ареалу найб1льшу групу складають види, що за межами Голарктикп в!дом1 з троп1чних та субтроп!чних perloniB.

В склад! л1хенофлорн л!с1в "кверцетального" комплексу тро-погенн! форми також пркймають участь, однак представлен! вони у видовому в1дношенн1 набагато б!дн!ше, до того ж ценоти.чна роль. XX значно менша. До складу л!хенофлори св!тлошироколистяних л!с!в входить дуже незначна к1льк!сть субсередземноморських вид!в, зокрема Melanella glabra, Hypotrachyna revoluta, Punctella subrudecta, Anaptychia clliaris. Вказан! види, а та-' кож диз'юнктивно поширений в Свроп1 карп!нетальн(?фагетальний вид Agonlmla allobata в!днесен1 до рел!кт!в рис-вюрмського 1нтергляц1алу у межах р!внинно! частини Украпш.

В ц1лому головним центром м1грац1х неморальних лк'лайник1в на територ1ю р!внинно1 частини Украпш, очевидно, е Карпатп, в значно менш1й Mlpl Балкани. Кримсько-Кавказький центр зд1йсшо-вав великий вплив на формування флори лишайник!в широколистяних

- 30 -

jiIcIb особливо Середньорусько! височини.

Проникнення yclx неморальних (фагетальних, кверцетальних, карп1нетальних та 1н.) лишайник1в, що зростають нин1 в широко-листяних л1сах р1внинно! частини Украхни в!дбувалось у вигляд1 декХлькох Хсторичних хвиль. До найп1зн1ших 1мм1грант1в неморально! флори лишайник1в-досл1джувано1 територП, в!днесен1 ви-■ди з вузьколокальним поширенням (наприклад, Lecanla alexandrae.

поширення яко! до тепер обмежене лише Сарматською областю). Ви-

,<1

никненкя таких вид1в пов'язуеться з под1ями п1знього плейстоцену - епохою вюрмського зледен!ння.

9.3. Л1хеноФлора л!с1в бореального комплексу. Представники бореальнох еколого-географ1чнох групи, що .зростають в межах р1внинно1 частини Украхни. представляють/'очевидно, дуже склад-ний у 1сторичному в1дношенн1 комплекс. Деяк1 лишайники (Ciadonia unclalls, Cetraria lslandlca та 1нш1 вида, що у мину-лому носили характер г1поарктомонтанних вид!в та в1дом1 з ера-тично! терлторИ п1вн1чно! частини р1внинно! частини Укра!ни). зростають там з час!в в1дходу рЮького льодовика.

До групи най'древн1ших вид1в бореально! еколого-географ1чно! груш в л1хенофлор1 досл1джувано! територП в1днесен1 лишайники, що е "поглощениями" (у розум1нн1 Ю.Д.Клеопова 1990) неморально! флори з числа бореальних лишайник1в широколистяних л1с!в plBHHHHoi частини Украхни (Amandlnea punctata, Lepraria 1псапа.види род1в Callclum, Chaenotheca. та 1н.).

Характерно» особлив1ств сучасно! епихи е те. що на р1виинн1й частин1 Укра1ни ослаблен1 позицП неморальних комп-лс'кс1в у пор1внянн! з ix розвитком'в атлантичну епоху голоцену. У склад! л1хенофлори досл1джувано! територП переважають екс-

тразональн1 бореальн1 види. Ка основ! детального анал!зу роз-под!лу р1зних ф!тоценотичних та еколого-географ!чних груп лн-шайник1в в основних типах ф!тоценоз!в л1состепово! зони нами був зроблений висновок про сучасне п^оникнення на вказану тери-тор!ю бореальних лишайник1в. що спричинене як сучасною мак-рокл!матичною ситуаЩею в Укра!н!,'так 1 антропогенним перетво-ренням рослинного покризуреспубл1ки (Кондратюк, 1985, 1986, Копс1га1уик 1992).

Наш! спец!альн! дослШення св1дчать про те, що антропоген-не перетворення рослинного покриву р!вниннох частини Укра!ни веде до р1зкого скорочення м1сцеЕо! л!хенофлори та масового проникнення на п!вдень екстразональних п1нетальних, бетулеталь-них та 1нших вид!в лишайник1в.

10. АНТР0П0ГЕНН1 ЗМ1НИ Л1ХЕН0ФЛ0РИ Д0СЛ1ДЖУВАН01 ' ТЕРИТ0Р1!

10.1. Локальн! зм!ни л!хеноФлори та лишайникових угрупу-вань. Локальне зб!днення м!сцеЕо! л1хенофлори та збагачення И токситолерантними, п1нетальними та бетулетальними елементами виявлене нами в ход! л!хено1ндикац1йного картування на сел!теб-них та 1ндустр!альних тештор!ях. Результата пор1вняльного л!хено!ндикац!йного картування стану атмосферного пов!тря в се-редн!х (100-600 тис. населения) та великих (б1льше ООО тис.) м1стах Украхни наведено в розд1л! 10.1.1. Були обстежен! велике м1сто Льв!в та м!ста: Терноп!ль, Луцьк, Р!вне, 1вано-1'рзн-к!вськ, к1льк!сть населения яких на 1985 р. становила 182. 17,1 221 та-210 тис". жител1в в1дпов!дно.

" За даними л1хено1ндикац1йного картування. найсприятлив1ша еколог!чна ситуац!я у в1дношенн1 забруднедая атмосферного' пов1тря виявлена в Тернопол!. ЕколоПчна ситуац1я м1стах у м1стах ТерноШль, Луцьк. 1вано-Франк1вськ та Р1вне набагато сприятлив1ша, н1ж у Львов1, де рельеф та ряд м1крокл1матичних умов посилюють шк1дливий вплив забруднювач1в на жив1 орган1зми. Тому серед досл1джених м1ст радикальн1 заходи на покращення стану атмосферного пов1тря в першу чергу сл1д приймати у Львов1.:. •

Пор1вняльний анал1з л!хено1ндикац1йних даних по середн1х м1стах Укра!ни (Кондратюк та 1н.. 1991). а також л1хено1нди-кац1йне картування у м. Львов1 (Кучерявйй та 1н., 1989; Кондратюк та 1н., 1991) св1дчать також про те,¿що покращенню стану атмосферного пов1тря м1ста сприяе розвиток мереж1 паркових на-саджень у його межах.

Аналог1чне локальне збШення м1сцево! л1хенофлори та зба-. гачення лишайникових угрупувань на п1нетальн1 та токситоле-рантн1 види виявлен1 п1д час л1хено1ндикац1йного картування на територ1ях, що прилягають до промислових п!дприемств. Масштаб шк1дливого впливу атмосферних викид1в Бурштинсько! ДРЕС, а також *1вано-Франк1вського заводу TOC та ЦШК на територП, що до них прилягають, досить близький (36 та 32 кв. км в1дпов1дно). . незважаючи на значну р1зницю в об"емах отруйних речовин, що ви-кидаються перел1ченими п1дприемствами у пов1тря. Шк1дливий вплив атмосферних викид1в Калуського ВО "Хлорв1н1л" та Калусь-,ко! ТЕЦ за л1хено1ндикац1йними даними виявлений на значно 61льш1й за площею територП (понад 170 кв. км).

Зм1нам Флори лишайник!в в процес! антропогенно! модиф!кац11

певних тип!в л!сових Ф1тоценоз1в зелених зон м!ст в ц1лому у св1т1 прид!лялась набагато менша увага, н!ж питаниям викорис-тання лишайник!в для лндикацП умов середовища м1ст. На ochobI пор1вняльного вивчення л1хенофлори, а також ф1тоценотичич по-казник1в еп1ф1тних лишайник1в широколистяних ф1тоценоз1в в парках та л1сопарках м!ст Львова (Кондратюк та 1н., 1991), 1ва-но-Франк1вська, - Тернополя, Киева, а також на територЗях з 1нтен-сивним атмосферним забрудненням б1ля 1еано~Франк1вського заводу TOC та Калуського ВО "Хлорв1н1л" показано, що п1д час перетво-рення букових ф1тоценоз1в в ïx антропогенн1 деривати к1льк!сть вид1в еп1ф1тних лишайник1в на кор1 бука, а також ïx частота трапляння та проективне покриття суттево знижуються, втрачають-ся деяк1 риси покриву еп1ф1тних лишайник1в типових для дано! групи л1с1в, проходить зам1на типовс л!сових неморальних фаге-тальних, карп1нетальних та еус1льватальних вид1в токситолерант-ними лишайниками.

В тлому середньов!ков1 деревостани широколистяних. ф!тоце-ноз1в вс1х парк1в (парк1в центрально! -частини м1ста, парк1в зелено! зони м!ста, в1ддалених в!д_ центру) в1др!зняються- значним зб1дненням видового р1зноман1ття неморальних та проникненням токситолерантних вид!в, в1дсутн1стю в!дм1ш:остей у ф1т.о'ценотич~' них показниках покриву еп1ф!т!в при ochobI та на стовбур1 едиф1катор1в деревостан1в. .

10.2. ЗагальнореПональн! зм!ни л!хеноФлопи. До загально-регюкальних зм!н л1хенофлори р!внинно! частини Украхни належать зникнення ц1лого ряду чутливих до атмосферного забруднення вид1в (род!в Lobarla, Bryorla та 1н. ) п1д впливом кислотних дощ1в та загального п1двищення р!вня вм!сту с1рчистого анпдри-

ду в noBirpl; зникнення 1ндикатор1в непорушених лЮових ф1тоце-ноз1в в результат! хижацького знищення найстар1ших л1сових ма-сив!в на територП р1внинно! частини Украгни протягом останн1х 40-60 рок1в; скорочення локал!тет1в дезерто-степальних лишай-ник1в п!д час майже повного освоения п1д с1льсько-господарськ! уг1ддя територП Степу. Естановлено, що серед лишайник1в plsHHHHOi частини Укра1ни дуже зб!дненою е група вид!в, як! розглядаються 1ндикаторами первинних антропогенно незм1нених л1сових ф!тоценоз1в. Вказана група представлена лише кверце-тальними-видами. . •

Протягом останн!х десятил1ть все 1нтенсивн1шим е тиск техногенного впливу на лишайники равнинно! частини УкраХни, зокре-ма забруднення Ьажкими металами, рад!онукл1дами п!сля велико-масштабно I аварП на ЧАЕС у 1986 роц1.

П1д час спец1ального вивчення особливостей накопичення рад1онукл!д!в лишайниками Укра1ни нами було виявлено 10 рад1онукл!д1в: 134-Cs„, 137-Cs, 40-К, 226-Ra, 228-Ra. 144-Се. 106-Ru. 125-Sb, 241-Am, 238-U. При Цьому 134-Cs , 137-Cs та 40-К^були виявлен! майже у кожному зразку лишайника, 1нш1 -Ильки в деяких екземплярах. Серед останн1х найчаст!ше в лишайниках зустр1чався 144-Се та 106-Ru. На слабко забруднених рад!онукл!дами територ!ях (1-4 Кю/кв. км ) виявлена тенденц1я зниження ампл!туд концентрацН 134-Cs в лишайниках (в 1990 р. 499 - 2869 Бк/кг; в 1991 р. 117 - 1456 Бк/кг; В 1992 р. 12 -1134 Бк/кг; в 1993 р. 0-310 Бк/кг). Найвищ! значения концентрацН були виявлен1 в листуватих еп!ф1тних лишайниках, дещо нижч! - в еп1ф!тних кущистих видах. При загальн1й тенденцП знпження р1вн!в концентрацН 137-Cs ампл1туди'коливання вм!сту

137-Сэ в лишайниках проанал!зованих рок!в залишались близькими (1990 р. - 3332 - 22058 Бк/кг; 1991 р. - 1317 - 14324 Бк/кг;

1992 р. - 483 - 16593 Бк/кг; 1993 р. - 1285 - 5823 Бк/кг).

На незабруднених рад!онукл1дами трритор1ях р!внинно1 части-ни республ!ки (до 1 Кю/кв. км) виявлека тенденц1я зниження ампл1туд концентрацП 134-Сб в лишайниках (в 1990 р. 195 - 1822 Бк/кг; В 1991 р. 176 - 1236 Бк/кг; в 199г р. 58 - 531 Бк/кг: в

1993 р. 9 - 382 Бк/кг) та вм1сту 137-Сэ в лишайниках (1990 р. -1190 - 13122 Бк/кг; 1991 р. - 1502 - 11158 Бк/кг; 1592 р. - 406 - 6217 Бк/кг; в 1993 р. - 477 - 6336 Бк/кг). Темпи зниження концентрацП 137-Сэ в лишайниках Укра1ни набагато нижч1, н1ж Ш-Св. Зроблено висновок про те, що найб1льш1 р1вн1 вм1сту рад1онукл1д1в в лишайниках республ1ки на незабруднених тери-тор1ях пов'язан! з насл1дками аварН на ЧАЕС.

Встановлена загальна тенденц1я зниження ампл1туд коливання значень коеф1ц1енту накопичення 137-Сз в лишайниках на незабруднених територ1ях Укра!ни (1990 р. - 17,0 - 77,6; 1991 р. -1,3 - 27,8; 1992 р. - 3,2 - 38,6; 1993 р. - 1,2 - 38,2) за останн! чотири роки, хоча в останн1 роки ситуац1я утримуеться на досить близькому. р!вн1.

И. 0С0БЛИВ0СТ1 ОХОРОНИ ЛИШАЙНИКIВ Р1ВНИНН0Т ЧАСТИНИ УКРАШИ

11.1 Загальн! проблеми охорони лишайник1в досл1джувано'1 те-риторН. Питаниям, охорони лишайник!в на територП Укра1ни останн1м часом придШеться значна увага. Однак частина цих публ1кац1й пов язана з п1дготовкою "Червоних книг" 1 стосусгь^я

лише дуже незначно! к1лькост1 вид1в. Значно б1льша частина . публ1кац1й присвячена 1нвеитаризац11 л!хенофлор запов!дних * об'екПв республ1ки або м!стать пропозицП щодо розширення мереж! запов!дних територ1й Укра1ни. Охорона лишайник!в. як1 приурочен!. в основному до певних ф1тоценоз!в, або до специф!чних екотоп!в, а також представлен! гетерогенними в !сторико-еко-' лог!чному в!дношенн1 трупами, може бути забезпечена шляхом охо-рони ландшафт1в в ц!лому або окремих ф1тоценоз1в чи окремих екотоп1в з використанням диференц!йованих природоохоронних за-ход!в.

В умовах великомасштабного впливу д!яльност! людини на нав-колишне середовище, що призводить до масового проникнення екс-тразональних т1вн1чних елемент!в в л!состепову та степову зони, найкардинальн1шо! спец1ально! системи заход!в охорони потребуе група еп!ф!тних кверцетальних лишайник!в широколистяних л!с!в та нагрунтових лишайник1в псамоф!тних вар!аут1в р!знотрав-- но-типчаково-ковилових степ1в, а також пустельних ценоз1в. Охорона першо! групи вид1в можлива лише при умов1 повного вилучен-кя. з господарського користування найстар!ших широколистянол1со-вих масив1в, а також при умов! пост!йного оздоровления атмосферного середовища Укра1ни в ц1лому.

Лишайники псамоф1тних вар1ант1в р1'знотравно-типчаково-кови-лових степ!в ножуть збер!гатись лише на повн!стю заповХдних д!яянках. Найкращ1 умови тия збереженнг ли~айник1в лучних степ!в та типчаково-ковилових степ1в знаходяться на д!лянках з пом!рним антропогенним навантзженням.

11.2. Стан реггоезентативност! лишайник!в на запов!дних те-р;1ТОТ)1ях р!внинно! частини Украши. Найб1льше даних про видовий

•склад лишайник1в з1брано по запов1дниках: Пол1ський, Кан1всь-кий, Укра1нський степовий. Значно менше в1домостей е щодо л1хе~ нофлори запов!дник1в "Розточчя" та "Медобори". Луганського, Чорноморського та "Аскан11-Ново1". Недостатньо дослШ.ена л!хе-•нофлора лишайник1в Шацького нац1онального парку, запов!дника "Медобори" та 1н.. Л1хенофлора таких запов!дняк!в, як Дн1провсько-0рельський,- Дунайськ! плавн1 та ф!л!я Украхнського степового запов1дника "Крейдяна флора" взагал1 не вивчалась. В1домост1 щодо л1хенофлори переважно! к!лькост! заказников Укра1ни також в1дсутн1. Виключення складають лише заказники Л1вобережного Л1состепу Украхни.

В межах р1вниннох частини Украхни види лишайник1в, що зростають на запов!дних територ!ях складають найб1льшу частку в •степов1й зон1 (205 вид1в, 87,6% в1д загальнох к1лькост! вид!в); меншу частку - в широколистянол1сов!й зон1 (171 вид, 55,0%), I зовс1м малу частку - в л1состепов1й зон1 (179 вкд!в, 37,6,„). Збереження еп1ф1тних лигайник1в зональних лЮ1в неморального комплексу р!вниннох частини Украхни можливо лише при умов1 за-пов!дання остр!вних природних масив1в дубових л1с1в даноге рег1ону, що ще збереглись, шляхом розширення мереж! деркавних запов!дник1в та природних парк.1в у л1состепов!й зон!..'

В И С-Н О В К И

1. Загальний флористичний список лишайник1в р1вниннох частини Укра1ни включае 585 вид1в з 148 род1в та 43 родин 1 групп ЫсЬепеэ 1трегГеси. Серед них близько 80 вид1в вперше виявлено в район! досл!джень, 18 вщЦв ^оп!т!а а!1оЬа1а, АгШогПа

epiphyscia, Aspicilla excavata, Buellia griseovirens, Bryoria pseudofuscescens, Caloplaca grimmlae. CatiUaria atomarloides. .

bracteata, Lecanora conlzaeoldes, L. perslmills, Leptorhaphls parameca, Perldiothella f^liguncta. Ramalina mlnuscula. Strangospora morlformis, Xanthoria fulva) - hobI для Укра!ни в

ц!лому.

2. До складу пров!дних за к1льк1стю вид1в родин флори ли-шайник!в piBHiiHHoí частини Укра1ни входять: Lecideaceae (72 ви-ди), Lecanoraceae (59), Physclaceae (50), Parmellaceae та Cladoniaceae (no 46), Teloschlstaceae (39), Verrucaríaceae (27), Usneaceae (24), Asplciliaceae (20), Callclaceae (19), Acarosporaceae*(18K Arthoniaceae та Pleosporaceae (no 14 кож-на). Вони охоплю'ють 448 вид1в (76,6% в!д загально! к1лькост1 вид1в). Найб1льшими за к1льк1стю вид1в родами е: Lecanora (48 вид1в), Cladonla (41), Caloplaca (28), Bacldla та Aspicilla (по 17), Rlnodlna (14), Arthonla, Verrucaria та Rhlzocarpon (по 13 кожен), Melanelia (12).

3. Спец1альне критико-систематичне вивчення деяких таксон1в родин Parmellaceae, Usneaceae, Teloschistaceae, Phlyctidaceae,

а також флористико-пор1вняльне вивчення л!хеноф1льних гриб1в. асопДйованих з лишайниками родин Teloscíiistaceae, Lobariaceae та 1н. дозволило описати 6 внутр1шньовидових таксон1в лишайник! в як нов1 для науки, запропонувати понад 70 нових комб!нац!й назв лишайник!в; описати як нов1 для науки 2 роди та 14 вид!в л!хеноф1льних гриб1в, виявити 15 вид1в л1хеноф1льних гриб!в, нових для територП Укра1ни.

4. Встановлено. що за систематичною структурою л!хенофлора

Cetraria cillarls, Collemopsidium locarpum, Fulgensia

р1внинно! частини Укра!ни виявляе риси найб!льшо! под!бност1 до флор лишайник1в як сус!дн!х рег1он1в (Укра1нських Карпат та Криму), так 1 досить в!ддалених л!состепових район!в Голаркти-ки. як1 характеризуются под1бними спектрами рослинних угрупу-вань, особливо присутн1стю л!сових ф1тоценоз!в та азональких петроф1тних вар1ант1в рослинност!.

5. Л1хенофлора л!состепово! зони, иг в1дзначаеться найб1ль-шим видовим р!зноман1ттям в межах р1внинно! частини Украгни (450 вид!в 1з 126 род1в 40 родин та групи ЫсЬепег 1шрегГеси). за систематичною структурою та за видовим складом виявляе найт1сн1ш! риси под!бност1 з л1хенофлорами Закарпатсько! р!вни-ни та Прсько! частини Криму. Флори лишайник1в широколистя-нол1сово! (329 вид!в з 103 род1в 40 родин та групи ИсЬепеэ lraperfectl) та степово! (234 види з 75 род1в 26 родин та групи ЫсЬ.епез 1трегГес-и) зон Укра1ни менш схож! з вказанимй л1хе-нофлорами.

6. Встановлено, що найвищим видовим р1зноман!ттям в1дзнача-ються лишайники у вузькому кол! ценоз!в р!внинно! частини Украгни: петроф!тних угрупованнях та л1сових (переважно най-стар!ших та незм!нених людиною) ценозах. В мэжах досл!дкувано! територП високими ценотичними показниками характеризуются нагрунтов! та еп1ф!тн! лишайники соснових л!с1в, ешф!тн! лишайники др!бно- та широколистянол1сових цекоз!в л!сово! та л!состепово! зон, а також справжн!х, псамоф!тних та петроФ1тних степ!в.

7. У склад1 л1хенофлори р!внинно! частини Укра1ни переьажай частка екстразональних (вакц1н!етальна (1 вид), палюстральна (2), пЩеетальна (18), п!нетальна (71), бетулетальна (5), боре-

альнос1льватальна (31). еус1льваталька (50) та сальнетальна (1) групи - всього 179 вид1в --30,1%) та азональних (петроф!тна '(230 вид1в). декл1в1то-вегетоекотоп1чна (3) та пол1екотопна (5) групи - всього 238 вид1в - 40,1%) елемент!в. Зональну частку (175 вкд1в - 29,5%) л1хенофлори складають фагетальна (49 вид!в), т!л1етальна (1). кверцетальна (15). альнетальна (5), еунеморальна (91), пустельно-степальна (14) ф!тоценотичн1 групи. <

8. Серед петроф1тних лишайник1в р1внинно! частини УкраХни вид!лено Ю еколого-географ1чних груп (альп1йська - 5 вид!в, аркто-альШйська - 5, г1рська - 24, г1поарктомонтанна - 23, бо-" реальна - 22, атлантична - 2. аридна - 27, середземноморська -29. евриголарктична (пол1зональна) - 82,'" ендем1чна - 7). Apea- . лоПчний анал1з л!хенофлори р1внинно! частини Укра1ни св1дчить про переважання вид1в з позаголарктичним (312 вид1в - 53,3%) та голарктичним (104 вид1в - 19,5%) типами ареал1в.

9. Серед лишайник1в двох ф!тоценотичних комплекса (л!с1в бореального комплексу та в1дкритих д1лянок), а також серед еп1ксильних та 'еп1гейних лишайник1в у вс1х формац1йних комплексах переважають бореальн1 (п1нетальн1, бетулетальн1, п1цее-тальн1 та 1нш1) вида, що св1дчить про сучасн1 процеси 1нтенсив-кого проникнення 1х на п!вдень.

10. В ochobí формування л1хенофлори р1внинно! частини Укради лежать аллохтонн1 процеси. 1мм1гр„ц1ь аридних лишайник1в давньопустельного та середземноморського генезису на досл1джу-вану територ1ю пов'язуеться з посушливкм кл1матом в пл1оцен1; альшйських,'аркто-альп1йських, г!поарктомонтанних та лишайник^ монтанного генезису - з похолоданиям та наступанням

■льодовикових мае в плейстоцен!.; неморальних (особливо кверце-тальних, альнетальних та 1н.), а також атлантичних петроф!тних лишайник!в - з потепл!нням та зволоженням в м!жльодовиков! пер1оди плейстоцену, а також в голоцен1.

11. Встановлено, що масове проникнення бореальних лишай-ник!в, зокрема представник!в п!нетально1, бетулетально! та п!цеетально! ф!тоценотичних труп, на територ1ю л!состепово! та степово! зон Укра1ни (перша з яких розташована в неморальн1й зон!) в!дбуваеться в сучасну епоху голоцена. Процес 5оре-ал!зацП, яким в значн!й Mlpl охоплена л!хенофлора вказано! те-риторИ i в тепер1шн!й час, обумовлений розшренням масштаб!в антропогенного впливу на рослинний покрив рег!ону в ц!лому.

12. установлен! суттев1 зм!ни л1хенофлори та покриву лишай-ник1в на сел1тебних та 1ндустр1альних територ1ях р1внинно! частини Укра!ни (зменшення ф!тоценотичних показник!в та повке зникнення в першу чергу кущистих лишайник!в род1в Ramalln^ Evernia, Pseudevernia, а також листуЕатих вид1в род!в Cetrella, Cetrarla, Parmella. Melanella, Hypogymnia; поряд з цим набувае широкого поширення ! зростае ф!тоценотична роль токситолерант-них вид!в, як Lecanora conizaeoldes, Scoliciosporum chlorococ-сиш та групи вид!в'еутроф!ковано1 кори - Xanthorla parietina, Phaeophyscia orbicularis. Physcla stellarls, Lecanora hagenll та !н.).

13. Результата картування поширення груп 1ндикаторних вид1в з близькою чутлив!стю до забруднення атмосферного пов!тря та розрахунки 1ндекса чистота пов!тря на територ!ях крупних (Льв!в) та середн!х (Луцьк, Р!вне, Терноп!ль та !н.j м!ст Укради св!дчать про найсприятлив!шу еколог!чну ситуац!ю у Тер-

нопол! та необх1дн1сть нев1дкладних заход1в щодо покращення си-туацП з атмосферним пов1трям у Львов1 та Р1вному.

14. Встановлена загальна тенденц1я зниження концентрац1й 134-Сз. 137-Сз в лишайниках та зниження коеф1ц!ент1в переходу Ш-Сэ в лишайники р1вниннЛ частини Украхни на слабко забруд-нених та незабруднених рад1онукл1дами територ1ях за чотири (1990-1993) роки. Нагрунтов1 (С1ас1!па тШз. С. гапя1Гег1па, С1ас1оп1а gracШs, С. Гигса1а, С. ипс1а11з) та еп1ф1тн1 (Нурояушп1а рЬузойез та РвеисЗеуепНа ГигГигасеа) вида можуть використовуватись як 1ндикатори рад!оактивного забруднення ши-роколистяно! та л1состепово! зон Укра1ни.

15. В межах р1внинно! частиш Укра1ни вида лишайник1в,.що зростають на- запов1дних територ1ях,складають найб1льшу частку в степов1й зон! (205 вид!в, 87.6% в!д загально! к!лькост1 вид!в); . меншу частку - в широколистянол1сов1й зон1 (171 вид. 55.0%). 1 зовс!м малу частку - в л!состепов!й зон1 (179 вид!в. 37.6%). Збереження лишайник!в„ зональних л!с!в неморального комплексу рХвнишюх частини Укра1ни (з урахуванням сучасно! макрокл1ма-

тичнох ситуацП та л1хенолог1чних насл1дк1в антропогенного пе-

* %

ретворення рослинного покриву Укра1ни)' можливе лише при умов! запов!дання остр!вних природних масив1в дубових л!с!в даного реПону шляхом розширення мереж! державних запов1дник1в та природних парк!в у л1состепов!й зон1.

РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦП ВИКЛАДЕН1 В 89 ПУБЛ1КАЦ1ЯХ, ОСНОВНИМИ 3 ЯКИХ е НАСТУПН1:

Кондратюк С.Я. Р1дк!сн! для УРСР вида лишайник!в. що зрос-

тають в Кан1вському державному запов!днику// Укр. ботан. журн. 1982. Т. 39, 6, С. 65-66.

Кондратюк С.Я. Новые виды лишайников для Каневского государственного заповедника // Проблемы бщей и молекулярной биологии, 1983, вып. 2, С. 59-70.

Кондратюк С.Я. Лишайники Кан1вського дислокованого району / / Укр. ботан. журн., 1984, т. 41, 5, С. 46-51.

Кондратюк С.Я. Лишайники Черкаського бору та ах охорона // Укр. ботан. журн.. 1985. т. 42. 2. С. 115-117.

Кондратюк С.Я. Формац1йн1 досл1дження в сучасн1й л1хено-лог11 // Укр. ботан. журн. 1986, т. 43, 4, С. 50-53.

Кондратюк С.Я. До приуроченност! лишайник1в до тип1в рос-линност1 // Укр. ботан. журн., 1987, т. 44, 3, с. 37-38.

Кондратюк С.Я. Составляющие систематической структуры лихе-нофлоры // Докл. АН УССР, сер. Б, 1987, 7. С. 70-72.

Кондратюк С. Я. Нов1 для л1хенофлори СРСР види лишайник1в // Укр. ботан. журн. 1989, т. 46. 4, С. 103-105.

Кондратюк С.Я.. Безн1с Н.Г. Mlcrothella micula Flotow ex Koerber на Укра!н1 //Укр. ботан. журн., 1989, т. 46. 5. С. 99-101.

Окснер A.M., П1шут I., Кондратюк С.Я. Новинки для л1хеноф-лори УРСР //Укр. ботан. журн., 1989, т. 46, 6, С. 98-100.

Кучерявый В.А., Кондратюк С.Я., Крамарец В.А., ЗинькоЮ.В.. Сиренко Ж.Н. Лихеноиндикационная оценка степени загрязненности атмосферного воздуха в г. Львове //Докл. АН УССР. Сер. Б. Геол., Хим. и Биол: науки, 1983, И, с. 63-67.

Кондратюк С.Я., Безн1с Н.Г. Особливост! поширення токсито-лерантного лишайника Lecanora conlzaeoides на Укратн! / / Укр.

- 44 -

"ботан. журн., 1990, Т. 47, 1, С. 33-36.

Кондратюк С.Я. "Географ1чний анал1з" л1хенофлор та прогрес '.флористичного анал1зу в л!хенолог11 // Укр. ботан. журн.. 1990, т. 47, .2, С. 88-91.

Кондратюк С.Я., Солон1на О.Ф. Scoliclosporum chlorococcum -токситолерантний лишайник УкраХни //Укр. ботан. журн., 1990, т. 47. 3, С. 37-41.

Кондратюк С; Я. Нов1 та р1дк1сн1 вида л1хенофлорк УРСР //. Укр, батан, журн.,' 1990. т. 47.;6, С. .41-43.

Кондратюк С.Я.. В.А.Кучерявый, В.М.Вирченко. В.А.Крамарец Лихено- и бриофлоры буковых фитоценозов комплексной зеленой зоны Львова //Бюллетень ГБС. 1990, .вып'.".-. 157, с. 45-50.

• v Vr .

Кондрата С.Я., Кучерявый В.А., Крамарец В.А.. Н.Г.Безнис Сравнительная лихеноиндикационная оценка экологической обета-'новки в некоторых городах УССР //ДАН УССР, Сер. Б, Геол., Хим. и Биол. науки, 1991, 4, с. 147-150. ...

Kondratyuk S:, Randlane Т. Asplenia excavata In Soviet Union // Folia Cryptog. Estonlca (Tartu), 1991, 28. p. 11-12.

Кондратюк С.Я., Кучерявий В.0., Крамарець В. 0., 31нько Ю.В.С1ренко I.M. Л1хено1ндакац1я забруднення пов!тря у м. . ЛЬВ0В1// Укр. ботан. журн.. 1991, Т. 48, 2, С. 72-77.

Кондратюк С.Я., Навроцька 1.Л. Нов1 та р1дк1сн1 види л1хег нофлори Укра1ни //Укр. ботан. журн., 1992. т. 49. 4. С. 56- 61.

Kondratyuk S.Ya. Phyf^cenotlc grour3 lor-historical analysis of the lichen flora of the plain part of Ukraine // Second Intern. Llchenol. Symposium. Abstracts. Lund, 1992, p. 94-95. ' ''

Кондратюк С.Я. Р1д Letharlella: Порядок Teloschlstales - В

•кн.: А. М. Окснер "Флора лишайник1в УкраХни" т. 2-, вип. 2. К.: • Наук, думка, 1993. - С. 316-318, 379.

Кондратюк С.Я., Окснер A.M. Таблиця для визначення род1в лишайник!в. Роди: Brodoa, Pseudevernla, Foramlnella, ¡.¡shaugla, Allantoparmella, Melanella, Neofuscella,- Are toparmelia, Xanthoparmelia, Hypotrachyna, Parmellna, Paraella, Punctella, Flavopunctella, Flavoparmella, Parmotrema, Platlsmatla, Bryorla, Pseudephebe. Cornicularla. Coelocaulon, Bryocaulon, Pyrrhospora, Clauzadea. В кн.: A.M.Окснер "Флора лишайник1в Укради" т. 2, вип. 2. К.: Наук, думка, 1993. .- С.-18-35, 99-101, 105-208, 221-225, 257-301. 508-511.

Кондратюк С.Я., Рандлане Т.В., Сааг А.Ю. Р1д Cetrelia. В кн.: A.M.Окснер "Флора лишайник1в Укра1ни" т. 2, вип. 2. К.: Наук, думка, 1993. - С. 214-221.

Окснер A.M., Кондратюк С.Я. Родина Parmellaceae, роди Menegazzia, Dactyllna. Родина Usneaceae, роди Alectorla, Evernla, Thamnolla, Caloplaca. Protoblastenla. В кн.: A.M.Оке-, нер "Флора лишайник1в Укра1ни" т. 2, вип. 2. К.: Наук, думка. 1993. - С. 82-99, 101-105. 248-257, 301-316, 357-359, .390-490, 511-516.

Окснер A.M., Роме О.Г., Кондратюк С.Я. Родина Teloschls-taceae. - В кн.: А.М.Окснер "Флора лишайник1в Укра1ни" т. 2, вип. 2. К.: Наук, думка, 1993. - С. 378-385.

Кондратюк С.Я., Навроцька 1.Л., Безн1с к:, Брунь Г., Г1збулл1на В., 1зотова Н., Люг1н В. Особливост! накопичення рад1онукл!д1в у лишайниках Укра1ни // Ойкумена (Укр. еко-ЛОПЧНИЙ BlCHHK), 1993, 2, С. 25-32.

Кондратюк С;Я. До iCTopíi формування л!хенофлори кам'янис-""

- 46 -

тих оголень Придн1провсько1 височини // Укр. ботан. журн., 1993. Т. 50, 2, С. 107-115.

Кондратюк С.Я., Навроцька 1.Л. Брунь Г.0., ЛюПн В.0. Вм!ст рад1онукл!д1в у лишайниках Укра1нського Пол1сся (1990-1991 роки) // Укр. ботан. журн. 1993. Т. 50, 3. С. 13-22.

Кондратюк С.Я., Кучерявий В.0.. Крамарець В.0. Пор1вняльне л1хено1ндикац1йне картування м!ст Украши // Укр. ботан. журн. 1993. Т. 50, N 4, С. 74-83.

Kondratyuk S.Уа. Lichen indication mapping of air pollution in Ukraine // Ukr. bo tan. journ. 1994. T. 51. И 2-3, P. 148-153.

Kondratyuk S.Y., Galloway D.J.. Hawksvrorth D.L. Unguicula-riopsis ahtli, and some other new lichenicolous fungi from Pseudocyphellaria. Acta Bot. Fennica, 1994, 150:93-97.

Зеленко С. Д..' Кондратюк С. Я. Лишайники Дарницького лЮопар- , ку (м. Ки1В).'Укр. ботан. журн., 1994, 51, 1, с. 104-116.

Зеленко С.Д., Кондратюк С.Я. Нов! для л!хенофлори Укра1ни види лишайник1в // Укр. ботан. журн.. 1994, Т. 51. N 6, С. 92-97.

Kondratyuk S.Y. & Galloway D.J. Two new lichenicolous fungi from Lobaria and Sticta (Stlctaceae) // Flechten Follmann. Contributions to Lichenology In honour'of Gerhard Follmann. -Edited by F.J.A.Daniels, M.Schulz, and J. Peine.- Published by the Geobotanical and phytotaxonomical study group. Botanical Institute, University of Cologne, Cologne, Germany, 1995, P. 255-261.

Кондратюк С.Я. До вивчення лишайник!в запов!дника "Медобори" // Укр. ботан. журн. 1995. - Т. 52. - 1, С. 141-144.

Kondratyuk S.Y., Galloway D.J. Lichenicolous fungi and chemical patterns in Pseudocyphellaria //Bibliotheca Licheno-

lógica, 1995, 55: 327-345.

Kondratyuk S.Y., Galloway D.J. Some new species of liche-nlcolous fungi. //Scripta Llchenologlca - Llchenologlcal papers Dedicated To Antonln Vezda (E. E. Far!-,as, R. Lucking & Wlrth eds.). Blbl. Llchenol., 1995, 58: 235-244.

Copplns B.J., Kondratyuk S.Y. Stygiomyces and Pseudonltsckia

- two new genera of llchenlcolous fungi Edinburgh Journal of Botany, 1995, 52 (2): 229-236.

Кондратюк С.Я.. Навроцкая К.Л., Солонина Е.Ф., Байрак E.H.. Безнис Н.Г. Аннотированный список лишайников лесостепной зоны Украинской ССР. - Киев, Институт ботаники, 1989. - 47 с. (Препринт).

Кондратюк С.Я., Солонина Е.Ф. Аннотированный список лишайников равнинной части Украины. - Киев: Институт ботаники, 1990.

- 58с. (Препринт)'.

Кондратюк С.Я. Лнхенофлора равнинней части Украины и ее анализ.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.01 - ботаника и 03.00.24 -микология. Рукопись. Институт ботаники им. Н.Г. Холодного HAH Украины, Киев, 1996.

Проведено специальное.изучение и обобщение данных о видовом составе лишайников равниной части Украины, включающей 585 видов 148 родов, 43 семейства и группу Llchenes Imperfect!. Описано 2 новых для- науки рода и 14 новых для науки видов лихе-нофильных грибов. Проведен фитоценотический анализ лихенофлоры базирующийся на данных о флтоценотическом оптимуме каждого ги-

да. а также формационный анализ лихенофлоры. Очерчены основные черты исторического развития лихенофлоры равнинной части Украины. Сделан вывод о том. что антропогенное преобразование растительного покрова Украины в целом ведет наряду с общим обеднением лихенофлоры данного репона к значительному усилению процесса бореализации лихенофлоры лесостепной и степной зон.

Kondratyuk S.Y. Lichen flora of the Ukraine Plains and its analysis.

Thesis on a sclehtlflc title of the Doctor of biological science by speciality 03.00.01 - botany. 03.00.24 - mycology. Manuscript. N.G.Kholodny Institute of Botany. National Academy of Science of Ukraine, Kiev, 1996.

Detailed study and summerlslng of the species content of the lichen flora of the Ukraine Plains Including 585 species of 148 genera, 43 families and Llchenes lmperfectl group has been carried out. Z new for science genera and 14 new for science species of the llchenlcolous fungi are described. Phytocoenotlc analysis based on data about phytocoenotlc optimum of each 11-chen'specles formatlonal analysis of the lichen flora treated has been carried out. Main features of the historical development of the lichen flora of the Ukraine Plains are outlined. A conclusion that strengthening of the boreallsatlon process of the lichen flora of the Forest-Steppe and Steppe zones of the Ukraine Plains is caused by anthropogenous transformation of the plant cover of the whole region Is made.

Ключов! слова: лишайники. л1хенофлора, ценотичний, фор-мацПший, 1сторичний анал1з, л1хеноф!льн1 гриби.