Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Корректирующее действия этония в условиях экспериментальной и естественной моделей иммунодефицита

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Корректирующее действия этония в условиях экспериментальной и естественной моделей иммунодефицита"

-Чевд1вецью1Й державний уьпверситет 1м,Ю.Федьковича

нтг^вя

'3 ; ■ На правах рукопису

ВАВАК Св1тгана Еитал! 1вна

КОРЕГУЮЧА Д1Я ЕТОНШ В УИЭВЛХ ЕШ7ЕРИНЕНТАЛЬН0? ТА ПРНР0ДН01 МОДЕЛЕЙ 1МУНОДЕФ1ЦИТУ

03.00.04 - Б1ох1м1я

Авторе ф'е р а т дисерташ1 на здобутгя науксвого ступени кандидата б1олог1чних наук

Черн1вц1 - 1997

ДисертшЦею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 б1ох1мп 1 експериментально! екодогП та на кафедр! зоолог!'! та ф1э1олог11 Черн1вецького дер-лавного университету зм.Ю.Федьковича

Науков! кер1вники: доктор бюлогдчнях наук, професор Марченко Михайло Маркович, доктор медичних наук, професор Сандуляк Деонтдй ]ваяович

Офпиши опоненти: доктор бюлогачних наук, професор Войц1цьюш Володимир Михайлович, доктор б!олог1чних наук, професор Мисдицький Валентин Францович

Бров1дна установа: 1нститут бюх1>Ш 1м. 0.8.Паллад1на 'Н/> У крайни

3 ах ист вадбудеться "27" червря 199? р. о 14°° год. на ьарА. дани! спец!ал{зовано] вчеио] ради К 07.01.03 * при Черн!ведькот державному умверситет! 1м.Ю.Федьковича (274012, м,Черн1вц: вул. Коцюбинського, 2).

3 дисертац1ею можна ознайомитись в б!бл1ртец1 Черн1вецько. державного ун!верситету 1м.Ю.Федьковича (274012, м.Че'рн!вц вул. Л.Украинки, 23).

Автореферат роз1сланий "26" травня 1997 р.

Вчений секрегар спец!ал1зовано1 вчено! ради, кандидат б!олог1чних наук • '

Г.П.Копидьчук

- а -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРНО ГИКА РОВОТИ

Акпуалъпгспь /пени- Глсбгльпе розповсюддення в довк1лд1 areHTiB pi3H0l природи власлгдок антропогенно"! д1яльносг! ство-рюе проблему сум1сноК дП ix на «hbí системи. Довготривалий юмплексний вплив радгашйно-х1м1чних чиннюив в малих дозах на оргащзмч може викликати непередбачувач! нзсллдта. Реальна не-безпека виникае при адитивносп та особливо при иотенщюваннг вваемод!) уражаючих фактор1в (Барабой В.А., 1990).

■ Вченнми проподяться багаточисельн: науков1 досл!дження (Kamal д., Erdinger L., 1989; Lopes J., Pena А., 1992; Лклеев A.B., 199Б) щодо стану кроветворно! та дмунно! систем, шр е кай-6}льи чутливими до л i "i pafliani'i та ксеноб1отикЗв. Показало, tío при тачих ураженнях, як в експершентальнлх, Tat i в природнкх умовах, пор' 'луеться цооперашя piemix ланок них систем, знижу-еться загачьлл розистентыстт- oprajij3MiB. Бри :;рон1чних опром!-неннях та отруеиш сполукамл металзв часто спостер}гаютъся дов-гстрипал! персцстдоп 1мунодефпц;тц (GingreaR.,. Baba I., 1989; Кустов B.B., Тиуяов Л.А., 1989; Васин Н.В., Чертов Ю.Н., 1991).

Пердоче; .'dboj'q значения р таких умовах набувае пошук про-гекторчих -речовин з нетоксцчцими властивосгями та вiдсуthíсто no6i4(inx сфеитзв при трива ому застосуванн!.. В природних умовах не раржди ведома вся гама комдонент1в, ¡х комб1нативШсть та до-зрве ;.авачтажеиня на жив! система. Тому актуальном е лошу.ч рёчо-вия, mi б с прими п!дви)денцю резистектност! уражених орган1з-mib, незачежно в!д природи агентов, вр виг-лигали пригн!чення за-хисних сил орган1зму.

ртотй - препарат. б1счетеертцпних ñMOHiepMx спэлук - синте-эовани.; в Черн1вец-кому мед1рститут1 (Лоцушадсьвий А,И., Денисенко В. П., Писько Г.Т., 196?, 1973). Показало, ЩР в1н ё висок -активною, антяоксадалтною та маютрксичною речоЕнною (Мещивен И.Ф., 1Ш, 1Ö95). • ' •

' Враховуючп рластивост! ptohí», híkabhij було вирчення йога 3áXHCHO"j ai'i р умоьах ексдеримечтагвдоТ (paflianíüf¡o-xiMi4Ho'í) та природ,ioí (тварини-г5|ютроф1(С') моделей 1му:юдеф1циту на кл1тин-нрму та субкл! твдному р1вн$.. . • •

Мею i ерпорр} ваздаяпя дг>с*/д*едяя. Метою дано! роботи бу-л<~> вивченнз керегуючо! д13 етон1ю яа орган 1зт тварин в умовах

експериментально! та природно}" моделей 1мунодеф1циту.

В1дносно до мети поставлено гакл -,авдання:

1. Досл1дити стан периферичнсн кров1 та показники 1муноло-Г1чно1 реактивности 1 неспецифишо! резистентнсслч лабораторних тварин:

а) при рентген¡вському опрашнешп малими дозами;

б) при хрошч^й ^нтоксикацП штратом свинцю;

в) при хрон1чн1й комб1новатй сушапй /:Л рад1ащй-

НО-Х1М\ЧНИХ ЦИННИЮ В.

2. Вивчити показники неспец,иф1 чнс! резистентности тва-рин-г1потрофШв.

3. Э'ясувати д1ю етонш в умовах екслериментального та природного 1мунодеф1циту.

4. Досд1дити вплив бтонш на субюйтинному р!вш.

Наукова новизна да практична аиачии!сть робот: Виявлено,

шр еа умов ком61новано"1 сум1сио'1 дН рентген!вського апрошнення (сумарна доза 5,4 * Ю-*1 Кл*кг-1) та нитрату свинцо (20 мг/кг) гротягом 30 ;Цб на органгзм тварин виникае пригнхчення 1муноло-Г1чно1 реактивности, неспеци$>1чно1 резистентност1 та дослхджува-них показн'-чГв лериферично! кровь При цьому проявляешься моди-ф!куюча посшиоючз дая ¡п трату сьшцо по в1дношенмо до влливу рентген1вського спром!нения.

Показано, шр етсшй в доз1 2 мг/1?г виявляе корегуючу д:ю в умовах експериментально! (рад1ац1йно-х]м1чно1) та природно! (тварини-Г1П0тр0ф1ки) моделей 1мунодеф1циту, яка проявляеться в тдвищенш резистентности уражеиих органйзьив.

Виявлено, щр етон!й вп;швае на окрем1 характеристики гене-тично! ¿нформацп, зокрема РНК-пол1меразно1 активности та обкину ядерних б1лтав.

0дерл^н1 дан! дозьоляюгь розширити уявлення щодо механ!зму дП етонш в умовах екслерименгальпо! та природно! моделей 1му-нодеф1циту 1 дають мождивз.сть використовувати його в аналог1Чних станах оргатвипв, незалежно в1д природи агентов, шр !х виклика-ли.

Осноып положения, щр ышосшьсн па захист.

За умов експериментального 1 природного гмунодефгциту у тварин мае ьпсце:

- нршнгчення еритропоеэу, пригючешш та дисбаланс регуля-торних ланок шиташкл та гумор&дьно! ревистентност! орган1зм!в;

- ö -

- виракена захисна Д1Я еток1ю г доз! 2 мг/кг hl кл!тинному та субкл!тинному р1внях.

Особистй внесок досериинда. Автором дисертац! йно! роботи особисто зд!Йснювалась подготовка та проведения эксперимент!в. Анал1з та обговорення проведен! сшлыго з науковими кер1вниками. Друкован! прац) гидготовлен] за беэлосередньо» участю автора.

Апробация робот. Основн) результат« роботи виюгаден! на Республнса,чськ1Й науково-практичн1й конференц!i по тваринництву i ветеринарией медшшш (Вхтебсък, 1994), Х1У s'isfli Укра!«сько■ го ф1з!олог1много товариства (Дьвхв, 1994), Нащональному конг-peci анатом in, г1столог1в, ewöpiojjorlB та топографо-анатом1в Ук-раШ "дктуальш питания морфологi i" (¡вано-Франювськ, 1994), М1жнародному KoHrpeci "Development toward the rist Century" (Netherlands, 1995), наукових конференц1ях (Воронеж, 199S; Чер-HiBlU , 1993, 1994, 1995; КИ1В, 1994).

Публгкaifii. Основной smict дисертгшдйно! роботи викладено в 17 наукових працях. - •

Структура дисёроацП. Дисертащйну роботу викладено яа 149 сторхнках машинописного тексту. Робота -кладаеться з вступу, ог-Ляду лггератури (4 розд1ли), MaTepianiB та метод1в досл1дження, результат!в та обговорення (6. розд1л:в), заключения, bmchobkib та списку л!тератури (880 джерел). Робота мютить 18 рисушав та 10 таблицъ. •

ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

06'еюги i молоди досллдкеипя. Першу ceplra дос ifliB проводили на 108 61лих лаборатории* шурах Bi стар в!ком 3 м!сяц1 i по-чатковою массю 205,6 ± Р.0,2 г. Тварини пгдлягаш опрокиненню на nep'ocy Ewi й peHTi'eHii лк) й диагностики устанозщ (12 П 5) з ло-гужн1стю 2,58*10~4 Кл*кг_1 поденной одноразовою дозою 18*10"1 Кл*к»,~1 (сунар'-а доза опроьйнення - 5,4*10-2 Кл*кг-1). Тваринам пероральио вводили Hiтрат скинию - щоденна мо?а S0 мг/кг. На «1 хэмбгнзцзЛ радаацГ! is сполукою металу щурам перорально вчо-цили Oil %' розчин етон1ю (2 мг/кг). .

Другу сер? 10 досл5д1в проводили на поросятах нормо- та ri-тотроф1ках Б-денного в!ку з яочатковою масою 1650 ± 210 г та 730 t 100 г.

Гематологi4Hi ггоказники(еритроцкти, гемоглоб1н, генаток-

- fj -

рит, сольоровий покойник, лейкоцит«, лейкограму, тромбоцита) кигмачали m ашшаатор] Beckman System Е '¿А. Kiju>Kicn> л'мфоци-ти< з а]юм;|лышм;; ядрами шдрахоьузали за метолом Awa А. (1978).

Конц<?нтрац1ю залiза в сироватШ KpoBi досупджугали. sa допо-могоы д1агнсстич1юго набору Liquid^GTAT 1га/!ЬС Reagent, який СшоуРтьсл на метод) визначепня концентрацП залiза у ыдновленп! форм1 без шпсродпього eiv-tiiy делроте')Н1 aaui ï.

¡йлмт'сть т- i СгЛ1мфощ5т]в виг ачали за доломогию с онтан-них розеток з еритроцитами Саран ¡в (Е-РУК) та ерг.троцитами мша (ЕАС-РУК). Шльысть теофШн-резистентних д1мфоцит1в (субпопу-ля Ц1 я Т-клггин, цо .олодшть хелпернои активн1стю - Th) вианача-ли шляхом тдрачування к1лькост! Е ?УК, п1сля попередньо'\ imw-öaiii'i imIthh з теоф^лтом на пр'отяз! 1,5 год. Рхвень теофт-л1н"чутливих Т-л)МфОЦИТ1В (СубПОНулЯЦХЯ huiîtûh, що волод!ють супресорною актившстю - Ts) визначали як pisiinijo mîji; млькгст» загальних Е-РУК i Т-хелпер1в (Bianco С., 1970; Jondal M., 1972).

• Кз.льк1стъ сироватковпх 1муноглобул1н1в (IgA, lgM, IgG) 1дентиф1кували за ^.'яюмогою радЭальшл Hiyr дифузп (Mancini G.. 1965).

Проте'1 нограму отримували за допомогою ёлектрофор?зу на ага-pjSHiH риасгишЦ. .

Бактерицидну активность сироватки кров1 (БАСК) визначали фотонефелометричцу.м методом за Смирновою О.В. та Кузькиною Т.А. (1966). • -

Фагоцитарну активн1ств- (ФА) неитрофйлгв та фагошггарне число (И) - методом в1дновлення штросицього тетразол1Ю (Марии-' фел Р.П., 1S82).

■ Л1зоцимну активность (ДА) визначали нефелометричним методом (Дорофейчук Е.Г-., 1'968). . _ .

Титр нормальних антит1л - методом Бухарина O.B. та Луд1 А.Л. (1977).

Для досл1дження Епливу етонш на деягл лоназники нугае!нового l'a бокового oôMiHy в клтщах тимуса тварив з пригиг-е.чою резистентшстю : икористовували наступи! методи.

Подготовку ткавини тимуса для вщЦлення оубкл!тинних фрак-ц!й проводили за Kay К. (1 72).

Ядра видЗляли за модиф1ковалою методикою Квля (Дмитриева Н.П., 1968). Очистку ядерного матер!алу проводили в градиент! щ}лмосп сахарози 0,5 % детергенту тритону Х-100. Натившсть

ядер контролювали мшроскогпчно. В оол1 inriOiropa лротеол1тич-Ho'i aKTHBiiocTi використовували фен1лметилсульфон1лфторид.

Гiстони i HenicTOHOBi б!лки (НГБ) отримували шляхом хроматограф!) на оксиапатит! s попередиьо шшленого дезоксирибонук-леопроте'!ду (ДНП) (MacGi llivray, 1972). ФраюЩ збираля по пог-линашпо при ZbO им п1д контроле« проточного спектрофотометру "vicord-2 ("LKB", Швец!я) з исключениям до нього самописця.

Концентрацию б1лка визначали sa Jloypi (Lowry, 1951).

Ривчення aKTHBHocTi синтезу riCToniB та НГБ проводили в систем! in vitro э використаньям cyMitni 14С-аткокислот г1дрол1-зату б^лка хлорелл (питома активность 40 мкК1/мгатом С, концентрами £,7 мкК1/мл). В aniквотах, що'служили для визначення рад1-oaKTHBKoCTi, 61лек осаджували ацетоном (1:8 v/v) i б!лкову суспензию наносили на ф!льтри типу Whatman ЗММ. Вим1рювання рад1-oaKTHBHocTi робили в толуольному сцинтилятор1 ЖС-107 на р!динно-му л!чильнику Beta-1.

Видолення РНК-фракц1Й, pH 7,0 i pH 8,0, проводили за-мето-дом CaMapiHO'i 0. 1,1991).

Bmict РНК-в ядрах визначали за Цзггвим Р.Г. 1 Марковим Г.Г. (I960)..

РНК-пол^.иеразну активность визначали за дспомогою м!ченого попередникд 14С-УТФ ("Сег, Nob. Магу", Фраши'я).

Достов1рн1 SMi ни доел джуваних покавнкк1в вирахозували за KpmepieM Отыидента. Коефщгент комб1новано! сумгсио"! комплексно! й)! (Ккскд) вираховували за методом Кагана Ю. С. (1S73).

На представлених .таблицах 5 рисунках використан! так! ско-рочення: Н - контроль; Оп - рентген iBCbite onpoMiHr-щя; Pb - н!т-рат свипцо; Е.т - етон1й.

Результат/ до&Иджснь ш Ix обговорепия. Рентген1всъке хро-н1чне опромзнення сумарною дозою 5,4*10~2 Кл*кг-1 зг1дно е КуЗж-ним A.M. (1991л е грашчнею дозою, яка ще вважаеться малою.

Екс Ii ер "ИМ енталън i доел i дяення Казачкоза .В. 1. тз Гасамово! З.Н. • (1992) показали модиф1куюч1 властивост! нгграту свинцю в pi зних дозах по вздношешш до ембр!отоксично! дП хлористого кадмш. •

Тому до1цльно було вивч|1ти 3Minif в cpraHiSMax тварин за оп-ром1нення вказаною дозою, та модиф1кацгю них npoueciB при ком51-нацП з Х5м1чним агентом.

Ikujii екпш'римемталмп досл1Адення ьиивили високу чутливк-ть периферийно! к;ют та iMymioï системи oprasiisMiB до дП як ргщх-ацП, так i ni трату свмнцр (SO мг/кг). Однак »Mimi v двох' випад-ках мали в основному р1знонаправлений характер (рис. 1).

fia дп реитгешвського опром!нення в организм! лаборатории* uiypiB виявлено достоцтрне припичення еритроиоеау; тромбоцитопе-и i.41 ; омолодження 1штин нейтрофоъногс ряпу. Б KpoBi олромхнених тварин з'нвнлгсь бомафьчи. Вняв/ но лейко- та лшфзпе ш, що св1дчить про г.ригшчення реэистентност) организму.

Ведомо, що л1мфоцити е най61лыи радхочутливими кл'тинами оргач:зму, як! 3ûtf»iгають от[ммзя1 пожодлення на лротяз1 трива-лого часу (Колюбаева С.Н. и др., 19901. Ряд авторiß вважае, що гпдрахунок числа jiîмфоц!1т1в а аномапьними ядрами може використо-вуватись для диагностики опромгненост! орган2эму та ваикост! променевого урат.ення (Анкина М.Л., 1991; Бочков Н.П., 1991).

Наш дослздження показали, що гллькгсть'лтмФоп^тв з ано-ма^онлмл ядрами в периферичндй крова у опром1нених тварин Döi,»-шувалас.ь в nopiвнпнн i з контролем ь 4,5 pi. и (табл. 1). Це св1д-чить про те, Bio хрошчне опром1нення викликае накопиченчя внут-ршньоюитинних зм!н, яке може проявитися у вигляд1 ¿их чи 1нших гахворювань у вгддален; непередбачуваи1 строки.

Рентгендвське опромзнення приэвело до- порушенъ коолеращй м1ж ланками ràii тинного та гуморального 1мунхтету уралених орга-HÏ3MÏB. Так, загальна к!льк1сть розеткоутворюючих Т-лгмфощтв зменшилась на 19,1 % (р<0,05) лор^вняно з контролем за рахунок зменшення к.1лькоот1 субпопулянДй Л1мфоци?1в, що володшть хел-перною та с.упресорнсю актквмстю. В напрямку приучения змгню-валась i гуморальна ланка iMymroï в1дпов1д1. К1льк1сть ЕАС-РУК зменшилась на 30,3 У. (р<0,05) пор^вняно з.контролем. Змениилась продукция нормальних антиттл. В глобул1нових фракцаях бЬшгв ои-роважи кров! еяизлися bmîct г-глобул1нгв. Достоверно зменшилась к!льк1сть 1муноглобул1н1в класу M та 6.

За опром!яення пригтчувалась i неспециф1чна резистен>:псть тварин: KiXbKiOTh фагоцитуючих нейтроф:Шв змелшиась на 18,5 % (р<0,05), поглинаюча активность фагоциту - .на 31,0 % <p<Ö,U5). Аналогична картина спосте, хгалась щодо бактерицидно! та лгзоцим-HOï актвпостг сировятки кровЗ (рис. 1).

Такий стан системи KpoBi i специф1чного та неспецифхчного захист; opraHisMiß призвав до морфологачних зм1н в органах: ши-

% SOY'

70-i'

60-!

50

104

Рис.1. Покззники несггёцифмно'Г реэисгенгносп блих щур;в (п=!2) 1 - К, 2 - On, 3 - Fb, 4 ; On + Pb * - ДОСТОВЬНСТЬ В1ДНОСНО КОНТРОЛЮ

Таблица 1

¡Цдъкютъ лейкоцитов з ансмальними ядрами е кров1 б\лмх ¡дур!в везх експеримелталыим труп

(п-12, М ± ш)

Групи Лшфоцити з ано-магьними ..драми (X) 3,00 ± 0,30

Контроль

Рентген 1всы'.е ■ олрошнешш (сумарна доза 5,4*10~2 Кл*кг-1 за 30 д1б) 13,45 ± £,70*

РЬ(Шз)2 ' £0 МГ/1СГ (30 д!б) 10,32 ± 2,30*

Рентген1вське опроьиненая + РЬ(Л.0з)2 (30 д!б) 24,50 ± 3,10" '

| Етон\й - 2 мг/кг (30 д1б) 3,05 ± 0,3?

1 Етон1й (30 Д1б) —> ! рентген1вське опромшешя + РЬ(№3)2 (60 Д1б) 20,90 ± 2,90" |

Етон1й + рензтетвське опром!нення + РЬ(НОз) (30 д!б) 11,40 ± 2,44"

Рентген1вське опром1нения + РЬ(Н0з)г (30 д!б) — >-еюн1й 1 (30 Д1б) 10,20 ± 1,72*

* - ДССТОВ1рИ1С7Ь вЗдшсно контролю

- 'И -

тоьидни! 3.'Li03i, лнгенях, .Имфовузлах (табл. Z).

]цтоксикашя нитратом cbuhujo (20 мг/кг) чротягом 30 Д)б влкликала в основному тдпищышя величин доел!джувалих показни-

ЮВ.

1;к, шрдо характеристики ¡мунологпшо! в!дно!пд1, то за-гальна шлькость fc'-РУК не зм1нюваласъ. Але за циы маскувалось одночагне лригтчмме.- cynpeci'i Т-л0мфоцит11/ (на ¡9,3 1, \><0.0Ь) 1 стимуляция активностi Т-лт}оцит1в-хелпер1в (на 16'i. р<0,0Ь). Приппчення Г-супресорно! актиг.иост! у длному випадку можна поясните селектквним блокуг.анням SH-rpyti структур, щр локал!зевано на поверхHi 7-cvnpecopiB (Сидоренко Г.И. , <£едосеева А. И., 1989). KoMöiHauia взае.-.юдп! хллперов та cynpecopiB мояе зумовити нор-мальну в1дпов1дь, rino- та гчпер.'!родукц:ю антитзл. Роперпродук-цоа антитол в Обувалась при висок!й активиост1 Т-хелпеоов i при низьк1й tucTUBHocTi Т-супресоров. Це подтверддуе.ться- i нашими дослодженнями. Титр антител в дан ой rpyni тварин зростае на 40 % (р<0.05). »

Активность ЕАС-РУК збольшуваллсь на 27 X (р<0,05). Биявлено ознаки активацП Б-шптишгоо ланки омунотету з тдьишешшм ровня IgM та !gQ.

В глобул1нових Фракцоях сировагкових йо.шс)3 зменшилзсь Kiw>KicTb ц-глобул1к!в та &б1лыювся ьм!ст «?-глобул!н!в. Неспе-цифзчний захист 1нтоксякованих тварин мав тенденцию до активацоЗ (рис. 1).

В1домо (Borella Р. , Marino S., 1990), що о они таких-важких метааоз, як кадм1й, евннець, нжель, хром володоюгь властивостю проникати в ломфоцити чи прикроплюватись до 1'хньо\" nosepxHi. Мояливо де i приводило до збольыенн« (у 3,4 рази) колькос-то лом-фоцитов з аномальними ядрами у тварин, отруених сполукою свинцю (табл. 1).

У тварин, отруених нотратом свинцо, спостер1гали при розги-наши порушгчня погментацП печ1нки та нирок (табл. 2).

Врачовуючи дано лотератури, ят св1дчать про те, що свинети> конкуруе i. зашшуе в кл1гинач кзлыцй, впдивае на активность ферментов, синтез ДНК та РНК (Chowdhury В., Lopez-Costa J., 1991; Ярушкин В.Ю., 1992), а радкщойний вплив також иорушуе мо-лекулярно структур« i взаемодоз в оиптинах (Иванов В.В., 1989; Jablonska L., 1992), можна припусткги, тр комб1иована доя рэдоа-ц11 о слолуки свинцю призведе до серйозних насл1дков, особливо

Таблица 2 Морфолог1чт зшни в opramswi експериментальних mypíB (n-12)

Групи ! к Ет Оп РЬ On РЬ Ет ---? (Ол+РЬ) ■ ET + (ûjj+Pb) (Оп+FbJ Êr 1

Внракення SMÏH

Розростання щитовидно! эалози ++ ++ +

Утворекня на легенях ++ ++ ++ ++ + +

861льшен1 ломфочувли ++ ++ + ++ +++ + +++ +++ ++ ++

|Рожево-бур1 плями на печ1нц1 ++ + ++ ++ +++ + '+ J

Порушення лзгментацП |на нирках ++ + ++ ++ ++ v +

Ерозивн.г ¡прояви в ¡сливовой «шлунку та • ¡юшгавника + ++ • ++ ++ ...... _

"t" - наявШсть вмхки в орган! в одному виладку

щодо стану амунно'; системи.

Виявнлось, шр поеднана дзя досл1дяувалих рад:ацп"1но-хзм1ч-них чишшкдв не е простою сумо» ефекПв двох окремих вплив1в. При взаемодп рентген!вського олроьпненнх та н1трату свинцю в багатъох випадках спостер1гали модифпсушчу посилшчу Н'ю сол 1 металу по вздношенню до Д1) рад1ац11- Коеф1Ц)ент комбнювано! сум!сн01 дП на организм тварин щодо дослгджуваиих показниюв переваино бывший за 1. Не св1дчить про потешийний характер ра-д]ац1йно-х1м1чно"1 взаемодП.

У таких уражених тварин спостердгали приппчення показнима системи кровк специф1чне'1 та неспециф1чно'1 резистентнот1 аналогично з ТЕаринами, ураженими лише рентгеш вськими променями. Але зирадендсть цього процесу набагато бкпьша, нзж за окремо] д 11 (рис. 1). Ця група тварин мала наЖМльше змш у морфологи внут-р1шпх орган]в (табл. 2).

Цослзджуван! показники 1мунолог1чно! реактивности та неспе-Циф1чно'1 резистентност1 св1дчать про дмунодефщитний стан ураже-нйх орган¡зм!в, як] 1 служили експериментальнов моделля 1муноде-фгциту.

Для вивчення трегуючо! дН етонш на органхзми э експери-ментэльним 1мунодеф1цитом ми використовували три вар1аити його вастосування.

1 вардант. Лабораторним щурам щоденно перорально вводили 0,1 X розчин етон1ю (2 мг/кг) на протяз1 30 д1б, п1сля чого тва-риви тдлягали 30-денному одночасному ураженкю раддащею та нитратом свинцю. Дослгдження показали, ш,о вастосування етонш до взаемодп опром1нення 1 сол! металу не проявляло позитивного ефекту 1 не було доц!льним. Модливо це пов'язано з тим, що за 30 ДН1В, на вротяз! яких оргатзми уражались чинникамИ, етонгй був виведений з орган!зму.

2 вар!ант. Етотй вводили тваринам на протяз! 30 д1б одно-часно э рад.1ащйно-х2м1чним ураженням.

В дан1й груп! тварин спостер1гали достов1рне 8б1льшення к1лькост! еритрощгпв на 31,0 X, вм!сту гемоглоб1ну, гематокриту та кольорового показника на 40,0, 39,7 1 12,5 X в1дпов1дно по-р]Вняно з ураженими тваринами. Зросла к1лькгсть зал 1 за в перифе-ричя1й крова.

У тварин активувалась лродукцая лейкоцитов, про що св1дчить достов!рне зб^мпення (на 35 %) к!лькост1 лейкоцитдв поргвняно з

- н -

ураженими тваринами.

В1дм1чена тендетця до нормал!зс.'Д1 кьчъюсного сгнввшю-

ШвННЯ р1ЭНИХ ВИД1В ЛЕЙКОЦИТОВ.

Ц1кав! змзни в1дбулися з л!мфоцитами, що мають аномально ядра. 1х галькость дсотовзрно меиша лор1вняно з ураженими орга-нозмами у 2,4 рази. Отже етоной впливае на бюх1м1чн1 прсцеси, як1 захишдють юитину в1д пошкодасуючих вплив1в чинниглв.

Збальшшась здатность Т-ллмфоциггв до утвореи спонтанных розетс::. В галыйсшму водношент значения Т-хелперов 1 Т-супре-соров наближались до контрольних величин. Вамливо, що коеф1ц!ент сп1вв!дношення Тй/Тэ практично не водрззнявся вгд значения контрольно! групп. Де гозорить про те, що вберзгалась нормальна кооперация р1зних субпопулящй Г-л1мфоцит1в, ш,о е важливим для нормально! 1мнуняо! в!дпов!д1.

К1льк!сть ЕАС-РУК зростала в 2,1 рази пор1вняно з ураменими тваринами (рис. 2). •

У .тварин дано! групи спостер1гали зб1дьшення к!лъкост1 си-роваткових 61 лгав т-фракцИ. В таких оргатзмах синтезувалось в 1,5 рази больше 1 в 1,7 рази - (рис. 3).

Показгчк титру антит1д сводчить про нормальну реакцию организму на антигенне ураженна.

Покращились показники неспециф!чного захисту пор1вняно з ураженши тваринами. Функциональна ачтивн1сть нейтрофзлзв з !х поглинаюча здатность лише на 20,0 та 21,1 X водповздно нижча за показники контрольны групи. Бактерицидна та л1зоцимна активность сироватки кроЕ! нэ рознились з даними контрольно! групи.

Отже, оргатзми тварин, яга одночасно з д1ею уражаючих чин-ник1в отримували етоной в доз1 2 мг/кг, за сво!ми к1лькзсними характеристиками кров1 та 1мунно1 системи позитивно в1др!зня-лись в1д тварин, що подлягали д1! рад1ацоо та нотрату свинцо.

3 вар1ант. Лабораторн! тварини, 1до на протязз 30 д1б .полагали ксмб!кованой уражаюч!й доо раддац1ш-ю-х!м!чних чинник1в, наступи! 30 д1б отримували 0,1 ~ розчин'етонзю (2 мг/кг).

Аиал1зуючи дан! дослодаень, ми констагуемо позитивн! зм!ни в станз еритрсшоезу, омунологочно! реактивносто та неспециф!чно! резистеятност!, як! мають схожий характер оз змонами в другому вар!ант1. Вони можуть бути зуМовден! позитивним впливом етошю чи самоводповлшмими процесами оргэкз.змзв за 30 дн1в теля ура-кеннл чишшкамп. Для з'ясування рол1 етон!ю у даному випадку ми

)Ь -

12 3-15

PiîC 2 Еплиз атонно нл ылшсть Т i В-л:мфоцит париферичнс! кров! щ,7>1В ín= 12)

1- К, 2-Оп+РЬ, 3- ÜT->Or;+Pb, 4- [1тЮп<РЬ, 5- Оп+РЬ-?Ет

■9

* - ДОС lOBIpHlCTb В1ДН0СН0 контролю, ** - ДЭСТОДРВШ ib В1ДНОСНО 2 групп

Г 'Л

131 16-i

1-1

12 10

8J

I ! «i i

4-i !

í í « l I

i

I i 0-¡¿

pií i« J ¡jiiií'

H'hwk

Ш

vi

A-

^¿yUTrtfl

íjiiull!

lililí S!

. Jli!i

.üStlffillü

г

íiülfü!

% lili jímU lí

—fcij i|¡i¡H¡¡|

l.iilí ij'k С

;|¡!iii¡¡! ¡

ñí íií1'!!«!." í

ifrijíiiilmt !

rílfcüiüS i

j^tójjjj;»_I

_¡fe/.-Htlíb*'*' _

t >

*> U,

**

iiilüíül

!I!'íi!IÍ íiüííi!:

ÏT1 ,i ¡

Л ¡.'tí: -

liH

M if-*!!

14 »I

Рис. i. Banwö егенио нз ümi'c-i инуноглобушни в сироваод Kposi ÖiPHX lliyOiä (П= !Z'l

1 - К", 2 - On<Po, i - El -> ön+Pb, 4 - Er+Ои+РЬ, 5 - Оп+Pi) -> Et ' - ДОС-ÎOílipH.'CVb Р.1ДНОСНО кошропю ** - ДОСТОЙ^1!*!'- Ib Ü!;1.40CHÜ 2 ГруШ1

jnig-% jffllgM j j^lgOj

- 1С. -

пордвняли стан неспециф1чно') резистентности тварин, то отримува-mj етондй плсля раддацдшо-яАмдчнс! о раження i уражених тварин, що не отримувал.ч етошй через 30 двдв шаля прилинення дЛ чин-ник1в. Показники неспециф!чнo'i резисгентностд вддрдзняються в цих двох трупах i свд.дчать на користь етон1ю.

Отже, очевидтш терапевтичиий ефект в1д застосування етонш шд час i пдсля дп ура-каочш агентов. Це пддтверджувалось i спостереженнями за морфологдчними зм1нами внутр)'шн1х органов тварин при розтлш (табл. 2).

За останн! роки в с1льс.ькому господарств1 вддмдчено зрос-такня к1лд>костд народження тварин-гдштрофдкдв. Де явище дае значт економ1чн1 втрати. Поросятз-гдпотрофдки мають ниэьку 'при-родню резистентдйсть, легка пдддэються дп екологдчних чинникдв. Тому цдкаво було в умовах природнод низько'д резистентнос?1 тварин застосувати етон!й для тдвищення життед1ядьностд молодняка з ознаками г1потроф13.

Результат« експериментальних досл1ддень ¡цодо псказникдв несг;ециф1чнод резистентност1-Тгварин-ПпотрофШв, що отримували етон1й (2 .иг/кг) представлен! в таблшд 3. Як свхдчать дан1 uie'i таблиц!, .етондй волод1е позитивною ддею та лдсляддею.

Шдсумовуючи результата застосування етошю при дмунодефд-цит1, викликаному комбднованим воливом раддацдйко-ххмдчних чин-ник1в у б!лих iaypib та при знижен1й п^иродтй резистентносП по-росят-гi потрофi Ki в, модна зробити висновок про загальну корегую-чу д1ю щe'i речовини. Для поглибленого вивчення причин дП ето-н1ю в умовах 1мунодеф1циту досл1джували його вшшв на синтез РНК та ядерних б!лк1в кл1тин вилочковод занози.

Проведен! 6ioxiMi4Hi досл1дженйя на тваринах-гдпотрофдках свддчать, до активтсть ДИК-залежно! РНК-лолдмерази ядер клдтлг тимуса поросят з ознаками антенатально! г!потрофП нижча, нш > кснтрол!. Ыовда припустите, що цизький р!вень б!осинтетични> процес!в сприяе в!дставанно у pocTi 1 зниженнЛ резистентност:' opranisMiB.

На 20-й день згодовування препарату етон1ю спостэр1гаетьс; рлдпищешя вм1сту РНК-фракд1й рН 7,0, як! е попередниками рРНК ; ядрах тимуса контродышх г1потроф1ю.в._ Однак дей показник зали шаеться в 1,6 рази нижчш, • н1ж у тварин позитивного контрол (тваршш- нормотрсф! ни).

Вахаазо а1дштиги, що виют РНК, екстраговано! з ядер пр

Таблица 3

Вплив егсн!ю на стан клггинн'гч та гуморальних фактор1Е резне ентност) нормо- та г1потрофш1в (п-10, М ± т)

Групи Активность.

Фагоцитарна {X) Бактерицидна 'Л) Л) зоцим!!а (X)

на 20-й день введения препарату

]Тварини-нор-

мотроф^ки 33,1 +0,3 49,8 ± 1,2 52,3 ± 1,0

1(1 трупа)

Тварини-Г1-

потрофжи 20,0 ± 0,9* 40,1 ± 2,2" 48,1 ± 1,1*

(2 трупа)

Тварини-т1-

|потроф1ки + 30,5 ± 0,4*" 62,1 ± 1,3** 61,1 ± 1,5**

етенп!

(3 група)

| на 20-й день теля припинення введения препарату

| 1 група 35,9 ± 0,5 50.8 ± 1,0 49,1 4 1,8

2 група 23;9 ± 1,7*■ 45,4 ± 1,1" 45,3 t 1.1*

3 група 33,0 + 0,6** 61,9 ± 1,6** 54,2 ± 2,7*" __>

* - ДОС1СВ1рн1СТЬ водносно 1 групп - достов1р1йсть 3 групп вадюсно 2 групи

рН 8,0, иод вплиьом препарату тмдвишуеться в 4,Ь рази в пор^в-пншп з контрольными гопотрофоками (р'0,01). Проте р1зниця м1,т> рП(Нем ьм1сту РНК цое) ¿«паи') ядер клггич тимуса дослодних тварин 1 тварин-нормотроф>к!в статистично недостоверна.

Такс подвнщення выосту ядеопих РНК моле бути пов'язане 31 8м1исю штивиост! ДНК-эалежно1 РНК-псшмерази у дослодних поросят. Тзк, онтелсивность включения 14С-У'ГФ и РНК ядер тимуса дослодних гиютрсхМглв в 4,2 рази мен!г.., н1ж в контроль а . ад1о.чк-тивность ядерних РНК клотин залози гчпотрофж1в под впливом ето-нм чаближаеться до р1вмя цього показника у ¡юрмотроф!к) ? (.рис. 4).

Лодаяьш дослодження ■ з вико; лстанням 140-годролозату б1лка показали зменшення ровня '¡х включения в ядерн1 б!лки тимуса по-росят-г1потроф]к1в в 3,6 рази в лоровнянно з нормотрофоками. У тварин-гопотрофок!в, що отримували етони), показник зключення 14С-годролозату болка в ядерн1 б1лки збольшився в пор1внянно з ко).,рольними гопотроф1ками, але цей показник не наблизлвся до зиачення контрольнчх нормотрофокоь. • •

Сл1д звернути увагу, що включения мотки в нег!стонов1 болки значло вище, н1ж в г1стони в усох трупах. Це сводчиоь про б1льш ^.ктивний o6i.fi м негостонових болков поровпяно з г 1 стонами, що уз-годжуетъся з данши лотератури (Кучеренко Н.Е., 1980). В онтеь-сивносто обмону тостонових б1лков у тварин всох труп достоворних змп! не спостер1галось. В той час, як антенсивтсть включень 14С-г1дролозату б1лка в неНстоново болки поросят-11потрофок1в в 3,4 рази нижча поровняно з нормотрофоками. У тварин-Ппотрофоков' що отримували етонШ, цей показник збольшубться в 2,3 рази в по-ровняши з контрольвими гпютрофоками (рис. 5).

Мождиво, шр у тварин-г1потроф1ков, як о отримували етоной, гени менш репресовано, що зумовлкеться зм1намо1 взазмодИ гостонов б него-стоновими Ллками.

Отже, подвишенз функциональна активность геному тварин-г 1-потрофоков, що отримували етоной, пов'язана оз змонами оо-ремих характеристик системи реалозацП генетично) 1нформ.а;Ц1, зокрема РНК-поломеразою! активност! та оСшну ядерних б1лков.

нормотроф1ки Г»ютр0ф1ки ппотрэфки +

в ТОНИ

Рис. 4. ItncnctimrcTb включен, "С-УТФ в РНК ядер тимуса поросят (п-Ю).

' - AocTOBipn:cTb в:дносно нормотрофмв

'* - AOGTOBaptlfslb В'.ДНОСНО ппотрофгав

миомотроф!«« Г"ЧЛ"р9ф|К* ппстрофим

Рис. 5.1нтенеивн|'сть включения ьиченого полередника 1,С-. пдропаату йлкэ в ядерн! йлхи штм гомуса поросят (п=10) ' " Д0СТСВЮН!1;ТЬ вщносно нормотрофиав - nccTceipnicib е1днооно ппогроф1ч!п

- 20 -висновки

Окреия Д1Я ре»тген2иського опром^ненна (сумарна доза 5,4а10~2 Кл*кг-1) та Утрату свинцю (£0 мг/кг) на оргатёМи тва-рт протягом 30 Д!б те р!знонаправлений характер: при олрош-ненн! в основному спостертчеться тенденщя до пригн1чення по-кззтшв систем« кров! та резистентности орган!Риу, а при 1нтск-сикацп 1итратом свинци - активащя ¡мунно! системи.

2. Поеднана комбшована Д1Я рентген)вського ощ &нненнг( (сумарна доза 5,4*Ю~2 Кл*кг"') та ттрату свинцю (СО мг/кг) н;-\ лабораториях 1кур!в протягом 30 Д1б викликас достовзрн! чмхни в периферичыи кров* та систем! ¡мунггету, як! не е простою сумою змп1, до отримаш при окремш дИ цих чииник:в, 1 мають перевач-но потснтйний характер (Ккскд.? I).

3. Взаемод1Я цих двох чинштв лризводить дс посилюючого модиф1куючого впливу г боку штрату свинию иодо процешв, як1 мали м^сце за дП рент!ен!вського опром1нення. Це маю свое ьи-раення в суттевому пригн1чен!и еритропоезу, шо призвело до г!-похромно! зал!зодгф1цитно: анемГ:; тромбог. :топенП; омолоджуван-н! нейтроф1льного ряду; чоноцито-, лейко- та ломфопен!!; зб!ль-шенн! к1лькост1 л!мфоцит1в з аномальними ядрами.

4. У тварин, уражених рад!а1Цйно-х!м!чними чинниками. вияв^ лено вторинний 1му.чодеф!цитний стан з Т-л!мфспен1ею, дисбалансом регулягорних субпопуляц!й Т-л!мфоцит1в, пригн!ченням В-юитинно! лапки !мунатету, >продукц!! 1бМ та 1с<3, нормальних антитзл. зни-ження функционально! фагоцитуючсч активности системи нейтроф!-л!в, бактерицидно! та. л!зоцимнсЗ! активностз. сироватки кроги.

" 5. Етон1й в доз! 2 мГ/ .сг проявляв погитивний корегуючий еф'ект на уракеш орган!зми- гид час ! гйсля д:! рад!ац1йно-х!м!^-них агент!в. Це вирадаеться в тенденш! до кормгшзаф! десл^ хуваних показник!в системи кров! та !мунолог!чно) реактивностх 1 нескециф!чно1 резистентност1 орган13м1в.

Пероральне введения етотю (2 мг/кг) тьаринам-г!потроф1кам з природним приппченням резиитеитност! показу е-погитивну - ссре-гуючу д!ю та п/сляд!ю цього препарату.

б.1 Застосування етон!в (2 мг/кг) в умовах 1мунодеф!циту вплиЕае на окрем1 характеристики системи реал!заци геьетично! ^формат!: зокрема тдвмцуеться вьаст та 1нтенсиЕнгсть, синтезу фракщй РНК та шдвидусться !нтенсивн!сть синтезу ядерних б1лк!р в и.в1 тинах тимуса.

- 21 -

ПЕРЕ11К POBIT, ЩО ОПУШИ КОВАН I ЗА ТЕМОЮ ДИОЕРТАЦП'

1. Павлюк И.М., Бабак C.Fi. Действие агония на резистентность поросят// Зоотехния. - 1993. - N И.- С.Г; 1-22.

2. Бабак C.B. Снижение токсичности тяжелых металлов в организме нетрадиционными методами// Вестник проблем современной медицины, Харьков,1995.- С.33-36.

3. Бабак C.B., Павлюк I.M. Бшсинтез 61лка i F'HK в ядрах шптин тимуса поросят з антенатальною г1потроф1ею// Укр. 6ioxiM. журнал.- 1996,- Т.68, N2,- С. 103-105: '

4. Бабак C.B., Павлюк I.M. Застосування етонш при rinoTpcxjiiï поросят// Бчен1-аграрники - сзльськогосподарському виробництву./ КИжвддомчий зб1рник наукових роМт. - Черн1вц1: Прут, 1993. - С. 262-263.

5. Павлюк 1.М., Бабак C.B., Колесник 1.Д., Самборська О.Я. MiK-роскопдчна структура вилочково! залози п1д впливом р1зних факто-piB. - Там же - С.283-290. <«

6. Павлпк И.M. , Бабак 0.В., ЧаусовН.К., Томаш Г.Г. Морфологические показатели вилочковой железы поросят-гипотрофиков// Материалы Всероссийской научно-методической конференции по патологической анатомии с/х животных "Диагностика, патогенез, топоморфо-логия и профилактика болезней с/к животных". Воронеж.- 1993, -С.112-113.

?. Бабак C.B. Р1вень фагоцитарно!, бактерицидно! i лдэоцймно! активное?! поросят в р!зних еколог1чних зонах// Тези доп.. Шжна-родно! чауково') конференцп "Навколишне середовше i здоров'я", Черн1вц1.- 1993.- С.63.

8. Бабак C.B., Самборська О.Я., Эабавська O.A. Вплив малих доз рад1ацП на деяк1 ф1з!олог1чн1 показники тварин. .- Там же -.С.64.

9. Бабак C.B., Павлюк J.M., Максимюк M.Н., Самборська О.Я. Вплив четвертинни- амон1евих сполук на функщональннй стан кишечника i хiмуса тварин// Тези доп. Х1У зПзду Укра!нського ф1з1олог1чного товариства, КиЗв.- 1994,- С.14?.

10. Павлюк I.M., ВабакС.В., Самборська О.Я., Томаш Г.Г. Фарма-кологгчна д1я амон1евих сполук на судинну систему opraiiiB тварин// Матер1али науково! конф., присвячен1й 100-р1ччю з дня народження акад. 0. ¡.Черкеса, Кшв.- 1994,- С.62-63.

11. Бабак C.B., Павлюк I.M., Чауеов M.K. Apxlтектоника тимуса i

резистентность организму тварин при дii радоацП// Тези доп. 1-го Национального конгресу анатоьпв, г1столог1в, ембр1олог1в та топографо-анатомis Укра')ни, !вано-<1ршшвськ. - 1994,- С. 10. 1й. Бабщс C.B., Самборська О. Я., Яавлюк ].М. ■ Морфо-функциональное состояние надпочечников и тимуса поросят при скармливании додецоиием// Материалы республиканской научной практической конференции по животноводству и ветеринарной медицине, Витебск.-1S94.- С.60.

13. Павлхж I.M., В'абак C.B., Самборська О.Я., Савчук-ToMayi Г.Г., Маслянко Т.Р. Р!вень цоказник1в песпециф]чно! резистентност1 тварин// М^жвхдомч й науковий зГлрник "Проблеми агррпромислового виробшщтва", Черн 1вц1 : Прут.- 1994,- Ьип.З,- С.29?-294.

14. Бабак C.B., Самборська О.Я,.Дисбаланс показникзв неспецифзч-Ho'i резистентности при дГ| опром^нення на организм тварин// Тези доп. Mi «народно!" молод jjiiioi науково- практично! конференщ! "Молодь i проблеми конфлшгу в период переходу до демократичного суещльсгва", Черн1вць- 1994,- С.91.

15. Павлюк J.M,, Еабак C.B., Самборська ".Я. Вплие скологячних факторов НО ф1з1олог1чн} процеси орган1зму// Матергали М1жнарод-ного симпозиума "Медика-еколог1чнi проблеми охорони здоров'я в :'кра1н}", Черн}ввд.- 1994.- С.44.

16. Batek 5., Pevlyuk J., Samborskaya H. Decrease of Radiation Toxic Effect о™ Thymus Cytostructure// ESACT/JAACT Meeting-Congress the Ariija.l Cell Technolog ''Developments towards the rist Century ", Netherlands.- 1995.- P.8.

17. Бабак С-В., Самборська 0.Я. Резцстент)псть трарин при опро-* MiHéHHi// MaTepianii науково! конфереда) викяадач1в, сп1вроб}т-ник1в, студент}», присвячено! 1£0-р1ччю засну ваши Черщкецького У1прерсцтету, Черна вц1. - 1995,- Т,3. - С.З,

Ьзбак C.B. "Корректирующее действие этонвд р условий"- экспериментальной и естественной моделей иммунодефицита''..

рукопись. , -

Диссертац: i на соискание ученой степени |*з.:дидата биологи-ческих'нзук (специальности 03,00.04 - Биохимия). Черновицкий государственный университет )м.Ю.Федьковича, Черновцы, 1997.

Совместное комбинированное взаимодействие рентгеновского обручения! (суммарная доза - б,4*10^2 Кл*кг-1) и нитрата свинца (20 мг/itr) на протяжении 30 дней на срганизмы белых крыс вызква-

- 23 -

ет иммунодефицит и имеет потенциальный характер.

Поросята-гипотрофики характеризуются естественным угнетением резистентности организмов.

эффект в условиях эклериментальной (радиациояно-химической) и естественной (животные-гипотрофики) моделей иммунодефицита. Это выразилось в тенденции к нормализации показателей системы крови, иммунологической реактивности и•неспецифической резистентности, а также в активации синтеза РНК и обмена ядерных белков тимуса.

Babak S.V. "Ethonium- correcting influence under conditions of experimental and natural immune deficiency models".

Manuscript.

The dissertacion work for the. degree of candidate of biological sciences (speciality: 03.00.04 -' Biochemistry). Chernivtsi State University, Chernivtsi, 1997.

Combined for 30 days' .interaction of x-ray irradiation (summary dosage - 5,4*10~2 Kl*kg_1) and Pb nitrate (20 mg/kg) causes immune deficiency in white rats' organisms and bears potettial character.

Hypotrophic pigs are characteri2ed by natural organism resistibility oppression.

Ethonium in dozage 2 mgVkg reveals positive correcting effect under conditions of experimental (rad i at ional-chemical) and natural (hypotrophic animals) node] of immune deficiency, it's expressed through the tendency of blood system data normalisation, immunologic reactiveness and non-specific resistibility, in RNA synthesis activization in thymus cellule nuclear albumin exchange.

Ключов1 слова: етон!й, iM'yHiTeT, гютони, непстонов1 6ij-ки, РНК, кров, тимус.

Зтоний в дозе 2 мг/кг проявлял положительный корректирующий

Подписано. к. печати-20.05.D7 .Формат 60/8-1.Физ.печ.л.1,5. Усл.печ,л.1,39,Уч.нзд.л.1,09.3ак.275.Тир,100

Черновишое областное управление статистики 274018.Чернопиы, Головка,219-а