Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Коронавирусная кишечная инфекция (этиология, диагностика, клинико-эпидемиологические параллели у детей)

ВАК РФ 03.00.06, Вирусология

Автореферат диссертации по теме "Коронавирусная кишечная инфекция (этиология, диагностика, клинико-эпидемиологические параллели у детей)"

Ы1Н1СТЕРСТВЭ ОХОРОНИ ЗДОРОВ* Я УКРА1НИ КШВСЬКИЙ НАУКОЮ-ДОСЛ1ДНИЯ 1НСТИТУТ ЕП1ДЕШОЛОГП ТА 1ШЕКЦ1ЯНИХ ХВОРОБ 1м. Л. Е ГРОМАПЗЕВСЬКОГО

КОРОНАБ1РУСНА КИШКОВА 1НФЕКЦ1Я

парагс-1 у л'.той /

оаоо. Об - В1руСОЛОГЧЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертат 1 на здобуття паукового ступени доктора медичних наук

Ш правах рукопису

е-----

ПАНЧЕНКО Людмила Ояександр1вна

шв - 1994

Робота виконана в лаборатори В1русних тфекш'й нау-ково-досл1дного 1нституту М1кроб1ологи та .1МУНОЛОГ11 1М. 1.1. Мечникова, м. Харк1в

доктор медичних наук, професор, гас лужений д1яч науки i техн1ки Укра!ни И Л. Вэлянський

доктор медичних наук А. Л. Гураль доктор медичних наук, професор, заслужений д1яч науки 1 техн1ки Г. К. Пал1й

доктор медичних наук, професор. лауреат Державно! премп Украгни El С. Кривоше1н

Бедуча оргашзашя - Одеський ордена "Знак пошали" нау-ково-досл1дний шститут В1РУСОЛОГИ та етдемюлоги 1м. 1.1. Мэчникова

Захист дисертацп В1дбудеться на зас1данн1 спешал1-зовано1 Ради Д-088.04.02 при Ки1вському науково-досл1дному 1нститут1 ешдемюлогп та 1нфекц1йних хвороб 1м. Л в., Громашевського мшстерства охорони здоров'я Укратни /аУ 199/"р. в ¡U~~ за адресок 252015, Ки1в, вул. Сте-вого повстання, 23

3 дисертащею можна ознайомиться é б1блютещ Киивсько-го науково-досл1дного 1нститута ешдемюлогп та шфекшйних хвороб 1м. JLR громашевського.

Автореферат роз i слано | S, '3-. 1994 р.

Науковий консультант:

ОфШйн! опоненти;

Вчений секретар спещал13овано! Ради доктор медичних наук

А. Д. Вовк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтсть проблеыи. Гостр1 кивков i 1нфекцц /ГШ/ залишаютъся одн!ею 13 на!б1льш важливих проблем иедично! науки i охорони эдоров'я внасл1док високого р1вня захворю-ванност1 без теаденци до анижекня, ураженню переважно Д1тэй першкх рок1в життя, важного nepeOiry, хроя!эацп процэсу та 1НШ.

Використання нових ме'тодичних п1дход1в та сучасних високочутливих д1агностичних тест i в привело до вид1ленвя орипнальних. ранние яев1домих BtpyciB, причетних до rocrpoi кишково! патологи лядин и. Найб1льш значимими серед В1русних ентеропатоген1в експерти ВОЗ кзагляпагтг». rwra- , y^rr—z t каков 1 серотипи'адено-, ветро-, ni - та IbpîOi'. iiip/си. Сьогодн1 пльки для 1ндикаци та 1дентиф1кацп ротав1рус1в створенi д1агностичн! тест-системи, розроблеш методи IX практичного використання, з чим 1 пов'язаний значний прогрес у вивченн1 кл1Н1ки, патогенезу. ешдеиюлоги ротав1русних 1нфекщй / С. Г. Дроздов з сшвавт., 1962; BI. Пэкровський з сшвавт., 1980; А. Г. Еукринська, 1986, 1989; 1.1. Тарасов 8 сшвавт., 1991 та 1нши/. На язль щэ не обумовлена роль коро-HaBipyciB в кишково патологи, хоча багато досл1дюо«в вважають це вкрай нео0х1дним. /й Gerna et al. ч 1984; S. Resta et al. , 1985; • M. J. Mortensen et al., 1985/.

^BsmiaeHi в БО-х роках D. A.J. Tyrrell i M.C. Bynoe /1965/ та D. Hamre and J.J. Prockno* /1966/ коронав1руси про-тягом двух десят1л!ть - майже до 80-х рок!в розглядались т;льки як pecnipaxopHi патогени у лпдини, незвакаючи на те, до ряд вчених передбачали !х участь 1 в гашков1й патологи /Е. О. Caul et al.. 1975; 1977/. Важяиво П1дкреслити 1 те, шр

у багатьох вид1в тварин /велико! рогато! худоби, свиней, кигок, кролики та 1ншх/ коронав1руси е збудниками серйозних кишкових захворювань l sx роль при данШ патологи доказана набагато рашше, ни у людини /С. A. Mebus et al., 1973; LN. Blnn et al., 1975; A.M. Doughri et al.. 1977 та 1нши/. E останн1 роки шдтверджена роль коронав!рус1в в кищ-ков1й патологи у мавп /3. R Шевцова, 1982; О. I. Гончарук, 1992; V. Elchorn et al., 1988/.

Кишгов1 пггами KopoHaBipyciB, за пропозтиею tx першови-нах1дника D.A. J. Tyrrell, були включеш в родину Coronaviridae ер в 1978 рощ, однак вони иайхе до тсперешнього часу зашсаюгъся поза увагою досл1дник1в.

В останн!й час зб1льшилась заткавленють до коронав1-pyciB, про шр св1дчить розгляд питань етюпатогенезу та бюлоги збудника на Шжнародних зЧэдах, присвячених коро-нав1русам, яю в1дбулися в ФРГ /1980/, Шдерландах /1983/, США /1986/ та ВеликоОрИан! I /1980/. Разом э тин, багато питань до цього часу залишаються невириаеюо« t суперечливими. Так. поряд 1з ствердженням значения коронав1рус'1в у виникнеши шлунково-кишкових захворювань у людини /С. Chany et al., 1982; G. Gerna et al., 1984, 1985; M. L. Mortensen et al. ,1985 та 1нши/окрем1 досл1дники висловлюють сушив у В1днсшенн1 ix етюлопчно! рол1 /S. K.R. Clarke et al. ,1979/.

Труднощ1 культивування in vitro i В1дсутк1сть експери-ментально! моделt для в1дтворення коронав1русного захворю-вання в значит Mipi поясншгь пор1вняно невелику кишкють шшдомленъ про вид1лення В1д хворих ГК1 KopoiiaBipyctB, щр е одн!ею 1з причин В1дсутност1 до тепер1шнього часу загальнопризнанного референс-вггаму для д!агностичних шлей.

Разом з тим, лосл1дження, проведем на протяз1 останшх рок1в в р1зних кра!нах св1ту /США, Англн. Зранцп, Шмеч-"чин1; 1талн та шших/ показали, яр корокатрусний гаст-роентер!т мае досить пороке розповсюдкення 1 спостер1гаетьея не пльки у ВИГЛЯД1 спорадичных аахворювань, a i спакшв piSHoi ihtchckbhooti, kotpi npoTiKaorb особливо вам со i нер1дко э летальними насл1дками у новонароддвних та Д1тей молодшого Б1ку /С. Sureau et al., 1980; 0. Moscovici et al. , 1980; ' Y. E. Vaucher et al. , 1982; C. Chany et al. , 1982; S.r.0U3=ctt et al. , 1984: P. J. Rettin? et al., 1985/.

В1дсутн1сть да теперйшнього часу пз Ук[>н1н1 тест-сиетеми та метод 1 в Д1агностики. не дае молливосп визначити р1вень захворюванност! 1 маспггаби розповсюдження коронав1русних 1н$екц1й , групи населения, да найб!льш врахещ, (шшко-еп! деи;олопчн1 особливост1 »нфекцп i т. 1яшэ. Нгмае данях про спалахи коронав1русно! природи через В1дсутн1сть ' можливостей ix д1агностики. Тому Дана дисер-тащйка робота присвячена одшй is наЯбшя актуадьяих i мало доел1длгнкх проблем 1нфекц1йног патологи - коронав!-русн1й киаков1й гнфекци.

Метою роботи е: визначення ет^олопчно! ролх коронав;-pyci в в кивков J й патологи новонзродленю та Д1тей молодшого вжу на niлетавi спещф! чяог тест-системи та виявлення дея-ких KJiiHiKo-emfleM:слогдчяих паралелей при спорадичных i rpynosiDf захгерюваяняя коронеровipycuoi природи.

>• ь-.дло&шюстз з поставлено» метою ь завдання доол1д-

:. ¡ко/.к-ват;] коронаваруси в:д хворих ГК1, адалтува?;: :х zo ку.г.;-тури кл1т;(н та новокароджэних б1лих миией. Охарасте-ркзуьат/ морфологtчнi i ъюлог¡чнг власгивост) ент&ралъних аггьмл KopoHaEipyciE.

2. РозроОити методичний шдх1д до д1агностики коронав!-русно! гостро! кшпкоеог 1нфекци шляхом досл1 джеиня аити-г генко! спор\дненкост! короназ!рус1в лвдяни та великоI рогато! худоби в 1мунолопчнкх реакщях та за допомогою методу флюоресцентних зонд1в, а такох шшхом пор1вняння IX 61лкобих компонентов.

а Пшбрати аитигевоспоршений коронав1русу лодини ютам коронав1русу. ковонароджених телят для одердання 1иунореагешчв дюгностично! тест-систеыи /коронав1русного д1агностикуыу 1 коронав1русно! антисироватки/.

4. Застосувати тест-систему для лаборатории д| агностики. коронав1русно! гостро! кишкоео! 1Нфекц11 в реакц1ях 1ЕМ. РГГА, Р31ЕФ та методом флюоресцентних зонд1в, вивчити специф1чность та чутливють реагадй. Дат и пор1вня-льну оЩнку Д1агностичн1й ефективносп метод ¡в Еиявлення ко-ронав1рус!в у хворих ГК1.

б. Розробити ращональну схему лабораторно! Д1 агностики гостро! юштаво! корояав^русно! ¿нфекц! { у людини.

5. Встановити роль коронав1рус1в у виникненн! гостркх спорадичних та групових коронав1русних захворювань у новонароджених, еивчйти клшко-епЧдемюлопчн! пароле л 1 у д1тей молодшого вжу.

Наукова новизна роботи. Вперше нз Укра!Н1 розроблений методична П1дх1д до д1агностики коронав1русно! гостро! кишково! 1нфекцл на П1дстав1 встановлено! в 1мунолог1чних реакщях сп!льност1 антиген1в 1 блкзько! гомологи б1лкового спектру коронав1руса людини 0С43 1 нового ориг Шального В1дчизникого шгама коронав1русу Харк1в /3^3/86, видиеного В1Д хворого ентериом теляти /Автсрсъке св1дотс.тко N 1545616 Ь)Д £2.10.85 р./. Шгам Харкав /343/86 депоновакий в ДКЗ

1нституту Bipycoiori I ш. Ж. I. 1вановського за N 2025 в!д 27.03,86 р. . " -----------------------

- для диагностики коронатнрусно! ГК1 эапропоковака тест-система, яка складаеться з авторсыюго штал¡у коронав1руса Харк1в /343/86 1 антисироватки до нього для застосування в хмунолопчяих реакциях;

- вперше на Украпп проведен! досл1дтення по видению коронав1русно! ГК1 у люяини;

- ии:аков»мг8 толп Kapütutsi^si- » «шгаквеннд спора-дичних випадк1в та спадах:в Ш у sf-jwnurem н<Ш дан1 по характеристит ентеральких шташв коронав1рус1в, 1зольованих в!д хворих д!тей. BceöiUHo вивчена клшка коро-нав1русно! ГК1 у новонароджених.

Практичне значения впровадхэгння результата роботи ¡г практику. Запропонована тест-систека-для д!агностики коро-HaBipycHot ГК1 за допомогою ИМ, РГГА, Р31ЕФ 1 флоорес-центного зонда ДСМ. Дана пор!вняльна оцшка р1зних метод1в диагностики та розроблена рац!овальна схема лабораторного обстеження хворих на коронав!русну 1нфекшю. 0праць0ван1 умови збер1гання 1нфзкц1йного матер1алу з кгтою збередання пепломерш KopoHaBipyciB, метода очистки та концентрат i в 1 русних частин.

3 метою ознакомления *спещал1стов р1зного профиго /терапевпв, пед1атр1в, 1нфекц1он1ст1в та iH./ з короназ!-русами та патолопею, яку вони обумовлюать, в центральна npeci опубликован! оглядов! стат1 / "Вопросу вирусологии", "Лпсарсъки справи", " Мзтеркнство и детство", "Шкро-бюлопчний журнал".

- для практичних в1русолопв вилан1 методичн1 реко-мендат* "Лабораторная диагностика коронавирусной острой rat-

шечной инфекции". Харьков, 1092; 1нформашйн1 листа "Реакция торможения геыагглетинацяи для диагностики коронаровирусного гастроентерита", Киев, 1939, в.7; "Ускоренна.} метод обнаружения коронавирусного антигена у больних острыми кишечнуми инфекциями", Киев, 1990, в. 8; "Диагностика коронавирусной килечной инфекции с пошщью зонда ДСМ", Киев, 1994.

- шдготовлена перша редакшя ы1ждеркавних стандартов по визначеняи коронав1рус1в за допомогою розроблених ыетод1в в питтеа^й вод! та молоць

Мэтоди д!агностики коронав1русжи ГК1 впроваджеш в роботу Харк1всько1 обласно; дитячо! 1нфекц1йно1 Л1карн1, Хар-швсъко! обласко! клпачно! л1карн! N 1 та б учбовий процес на кафедрах дитячих хвороб Харк1вського 1нституту удо-сконалення Л1кар1в та Харк1вського Державного медичного Университету, клШ1чно! клкробюлоп I та илунологп, ешде-шологп та 1нфекц1йвих хвороб Харк1вського шституту удо-сконаленкя Д1кар1в та 1н.

Застосування ь:етод1в д1агностики вперше дало далшш^сть всг,. 'увлювати коронаырусну природу захворювань, до сприяло полшЕенна клшчно! д1агностики 1 знижнню кллькост! ГК1, ЕР рак!Ее еполопчно не роашаншалися, вивченни шггомо! ваги коронав1руснок шфекцп, виясненню клшко-ешде-ыюлопчких особлявостей спорадичних випадк1в та спалах1В груповкх захворюзань.

БсеОШе бйечшшя коронав1руско! ГК1 иеобхшю для по-дальшого удосконалення метод1в 1мунод1агностики та розробки скстеки ешдэмюлончного нагляду за даною 1нфекщею.

OcHOBHi положения дисертахц l. як! виносяться на вахист.

1. &терае показана антигенна слшнють i подюнють по Силковому складу коронав!рус1в, видиених В1Д дюдини /ОС43 i ентеральних игашв, 1зольованих в!д хворих ГК1 /та орипна-льного В1ДШШЯН0Г0 втаму коронав1русу Д1аре! новонароджених телят /XapKi в/343/86/.

2. Для лабораторво! д4агносгики коронав1русног ГК1 у Д1тей залропонована слецифта тест-система з використаиням 1мунореагент1в 13 коронавхруса Харю в /343/86 та антисироват-ки до пього.

3. Вдолея! та иептя<Мкозаа1 корона»»з вм1сту хворих ГК1 Д1тей.

4. Встановлена роль коронав!рус1в у виникнегои спора-дичних випадк1в ГК1 у дней. Еиявлена висока питома вага хворих дней bikom до 2-х рокгв /76,2.2/, а серед них особливо перших 6-ти мюящв життя.

5. Вперше вивчена клшчна картина эахворювань у новонароджених дтй, для яко! лревашвчим симптомокомп-лексом е ентерокол1т, перевалкою формою nepe6iry - середньо-важка.

6. В1дэначена виражвна зимово-весняна сезонность спора-

* _

дичних випадк1в эахворювань, показана можливють беэеиыятом-ного нос1йства коронав1рус!в" серед д1тей орган!зованих ко-лекЛвхв, матера захвор1лих немовлят та медийного персоналу шд час спалах1в ГК1 в л1кувально-проф1лакгичних закладах.

Апробация роботи. Основн1 положения дисертащйно! роооти пиЕ1Д0млен; i обговорювалися на заеданиях Bwenot Ради ХНД1М1 1М. 1.1. Мечникова/1987-1993 p.p./ i були представлен! на 3-й республ!/санськ1й науково - практична конференщ j "Современние проблемн профилактики зоонозных

болезкей и пути их решения". Гродно.1987; 3-му э'1зд1 1нфекцю![1ст1В УРСР. Ки!в, 1S66; XII Всесоюзному з'1зд1 ди-тячих íiüapiB, Москва, 1988; Всесоюзному э'1зд1 гаст-роентеролопв. Москва- Леншград. 1990; XII Укратському з'!зд1 ы1кробюдог1в, еп1демюдог1в та.паразитолопв, Ки1в, 1991; Всесоюзна изуковiй конференцП "Профилактическая медицина", Состояние и перспектива". Лешнград, 1991; Всесоюзшй конфоренш 1 "Энтеровирусы. Общетеоретические и медицинские аспгктк", Ки!в, 1991; VI а':зд! Всесоюзного паукового тоьариства шкробюлопв, ешдемюлопв та парази-толопв, К, 1992; кауково-практичнiй конференцп "Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапеЕта и хирурга", Донецк, 1992; ш«народи1й наукоЕо-практичн i fi КопфоронШ i "Актуальные вопроси микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней", Харьков, 1993; первому установочному з' 2зд¡ Украинського м1кробюдог1чного товари-ства, Одеса. 1993 р.

ЦублисацН результата досл1дмень. Ochobhí матер 1али дисертацп опубл!кован1 в 25 друкованих роботах i 2-х авторских св1Доцтвах на винах i д /N1388961 в!д 08.04.8? i N1545616 В»Д 22.10.Б9 р./

Структура i об'ем дисертаця. Дисертащя складаетьея ts вступу, ог.!яду лиератури. 5 глав власних досл1джнь, обгсворенна результата, ekchoekíb та списку л!тератури, який включае 197 дхзрел, в т.ч. 66 В1тчизняних i 131 1нозешшх авторов.

Робота викладена рос1йською мовою на 189 стор1нках машинописного тексту i 1люстрована 33 таблицами, 9 малшками i 2 вихягами 13 lCTopn хвороб.

ОСНОШИЙ SMICT РОВОТИ

1. MarepiaMi та метода дослд джень. Робота втонуваласъ в лаборатсрп В1русних шфэкшй ХНД1М1 im. 1.1. Мечникова на протяз! 1986-1993 pp. по тем! НДР CH. 13.02.0005.86 та ОК.12.00.0510.91. Деяк1 розд1ли роботи буди проведеш сушено з Харювським НД1 експерементально! та клшчко! ветершарно! иедищши УААН та йпвським ЦЦ1. молекулярное бюлогп та Генетики АН Укрзтя».

На коронав!русну шфекщв c5c??fpho 1250 сгсорчяичай* хворих ГК1 длей, з яких 1007 госштал^зовзно в 1нфекц1йяу Л1карню м. Харкова, 173 - м. Суми та 140 - м. Полтави.

Контрольну трупу склали 276 людей, з яких 20 здорових новонароджених /в!д перших дни життя до 1 мЮяця/ та 256 Л1тей у в mi в1д 1 м1сяця до 7 pokîb з pismoc дитячих ком-01нат1в м. Юркова.

Проведено також обстеження хворих, коятактпих д1тей та дорос лих в 19 вогнищах ГК1, як1 ыали шсце в перюд 1987-1990 pp. в л!кувально-профиактичних ваклаяах Укра1ни. В 7 вогнищах з (шшко-лабораторним-шдтверджетгам захворю-вання KopoHaBipycHoi природи обстеиен! 62 хворих йггини га 203 ociö, як1 мали контакт - з хворими детьми. Серед mix - 65 12 катер 1 в хворих Д1тей та 125 осЮ мэдичного персоналу.

В1 руся. В досл1дах використовуваяи штами коронав1рус1в, ЯК1 були вид1ЛСН1 папа о гагатового Емюту хворих ГКГ /КЕЛ-1, КВЛ-2 та КЕй-3/, референций штак корокав!русу 0С43, одер ланий в 1973 роцз з колекци 1яституту в 1 русо лог и m Д. 1. 1вановського, новий авторсышй штам rapoHaBipycy Харк1в /343/86, вид1лений В1Д хворого ентер1том теляти /N 2025 депонента в ^колекци BlpyciB 1нституту в i русо лог п im.

Д. 1.1вановсьюго В1Д 27.03.87 р., авторське св1доцгво Ы 1545516 В1Д 22.10.89 р. /.

Культури юн тин та поживних середовищ. Для вирощування та культивування коронав1рус1в використовували пер-винко-тркпсияiзовану культуру «штили нирки теляти /НГ/ та pi3Hi перещэплвван1 шитики людини та тварин: Hela, Нер-2, CIEB, ШШК, Vero та Тр /клтши трахе! ембрюну ВРХ/. Кл1-Тйии культури вирощували на стандартних середовищх /199, 1гла, пдрол^ззт лакталъбушну/, сольових розчинах /Хенкс, Ерла/, розчинах / 0,02% версен та 0.25Z трипсин / Московсько-го тдприемства по виробництву бакпрепара?1в, Овердловського ЦЦ1 BipycHHx npenapaTiB, Б1лоруського ВД1ЕМ, Томського НВО "BipioH"/.

Скроватку кров! ВРХ одержували з йлвського заводу ме-дичних npenapaTiB, сироватку кров! плод!в корови - з Лешн-градського пшриемства по виробництву бакпрепараив.

Про накопичення коронав1рус1в в 1нф1ковак1й культур! 1Штин робили висновок по цитспатогеший да /ЦОД/ lx нз кл1-тини та гемаглотинуючш акт ив наст i /ГА/ у в1дношенн1 еритроципв бииас миией. Титр BipyciB розраховували по Р1ду i Мэвчу. В ряд1 вкладов застосовували електронну та шунноелектронну mí кроекопш /ЕМ i- 1ЕМ/ для детекци коро-нав1рюн1в та коронав1русних 1муноагрегат1в в культурально->■:•/ середозищ та л1гатх кл1тин. ■

Лабораторн! тварини. Для вщалення та сер1йного пас-сування KopouaBipycíB В1д хворих Ш, а також накопиченяя ко-ронав1русу СС43 використовували новонародяених б1лих кишей /ИБП/ одно- двохденного В1ку, яких 1нтрацеребрально заражали по схем!, яку запропонувала Л.Я. Закстельска /1977/.

Для одержання антисироваток до коронав!рус1в ОС43, ентеральних штам1в /КВЛ-1, КВЯ-2 та КВЛ-3/ 1 коронав1русу Хзрк1в /343/86 1мунхаац1 ï шддавалк крол:в масов 2,5-3,0 мг впдно схеш, рекомендовано! А.?. Кравченко в сшвавторами /1973 р. /.

Антисироватка до штаму XapKiB /343/86 на телятах була одержана ствробиниками Харк1вського ffifiE l КВМ УААН О. i. шт i В I- Отеценко i лсб'яэно нам над зла для досл1даень.

Для ¡iûKTpo.**> викоряетовув^пг r?«4 специф1чн1 сироватюс аденогрупоспециф1чну Одеського »пдвцгсуэт!» ве гтттюйннм.г:;' баютрепарапв, сиро ватку до трансмюивного гастроентерку свиней /ТГЕС/, нукгеокапсиду /Np/ Bipycy грипу А /НЗК2/, а також моноклональн1 антипла до пепломерного /Е2/, та нуклео-капсидного /Np/ антигену ТГЕС, . як! одержан1 в 1нститут1 бюф1зики /Пущино на ' р. Ока/ i передан! нам 1нститутом молекулярно! бюлоп ! та генетики АН Украхни.

1нфекщйний матер!ал В1Д хворих ГК1 у вигляд1 10 X суспенаи фгкад!й з ЕМ шдтвердженням наявност! в ньому коро-нав1р1он1в в титр1 не мент. н1д 10* шддаваги очистш та концентрацп за допомогою 40-45 X град1енту сахарози, а також сульфату амон!я /0,247 г на 1 мл татерюпу/ та 30-50 X

«г

лшйного град1енту глтерину.

Електронномiкроскоп 1 чний контроль на присутшсть коро-HaBipyciB проводили до i шсля концентрацп та очистки.

Вшд Bipycy при застосуванн! глщеринового град1енту розраховували по формул! Сила, в як1й враховуеться зв'язок оптичноï шльност! Bipycy при 260 нм з концентрашею бижа /иг/мл/ i к1лькютю в i рус них частин в 1 мл. При цьому 5,42 оптично! одиниш в1дпов1дае 1 мг/мл в1русного б1лка, яр в свою черту В2ДПОВ1дае 1,13 х 10е В1русних чаетин в ил /В. УейХИ, 1988/.

Ддя пор1вняння та встановлекня антигеяних взаеиовшо-ciffl mix коронав1русами дадини /0043 та ентеральними штанами/ 1 коронав! русом ВРХ'/Харкт /343/86/ використовували гомо-та гетеролопчн! антисироватки в перехресгапс 1мунолопчних реакшях /1ЕМ. РГГА 1 Р31ЕФ/.

При визначеюц перехресних взаемов1дносин а коронав1~ руеом ТГЕС використовували твердофазний 1муноферментний анал18 /Т1ФАУ 13 використанням пол1- та моноклональних анти-ил. ...•••'

' ' Кама вперив для встановлекня антигенного споршення mix коронав1русами аастосованпй метод флюоресцентних зонд1в. Принцип його базуеться на тому, щр визначаетъся показник 1нтенсивност1 флюоресценщ 1 /К/ при адсорбщ I Bipycy на мекбращ штин-швеней та змшення його при дп на Bipyc специфично! антисироватки. В нашх досл1дяеннях ыкористаний д1П1допециф$чний дансилм1чений зонд 4/-п-дП!ет1л-амшо-стир1л/-1-меилп1р1д1Н1й n-толуолсульфонат /дам/ а О. Вла-дим1ров, Г. Е. Добрецов, 1S8Q; Г. Е. Добре цов, 1989; R. •-"•. \!1шенко, О. Е Новожилова. 1988, 1991/.

1нтеноивнють флюоресценщ 1 вонду дам вишряли в дос-лдаих та кснтрольних зразках за допомогоп лхшнесцснтного Mikpocicony ЛШАМ 1-3 1 фотометричнот приставки ФМЕЛ-1 на д1-лянщ препарату d-8,3 мкм, яка складаеться ie одн1е! кл1-тини. Ба одкющя флюоресценщ! приймапи середке значения флюоресценщ! 10 кл1тиа.

Обли: результата проводили по показнику 1нтенсивност1 флюоресценщ i К, дэ F досл1ду : F контролю.

3 метою пар1вняння под!пептидного складу коронав1рус!в 0043, кишкових 1золят1в та птаму Харк1в/343/86 проводили агештичкий диск-елекгрофореа в пластинах ПААГ 100x150x0,75

в буфершй с!?стем1 А. К. Laenmlí /1970/ при пост1йному струм!

В i 15-20 А. ________

Пря зизкачети молекулярних мае ксронав!руе!5" „тглми 1 твариа вккористовузгали вивм-ьарюри s видошт юзех?-дярними касами,

Методк Tü 1дентиф1 кащ i в

ш&зкшйному матер! ал i хворих ГК1. KpiM впд1лк>яяя Bipycut використовували також метода EM s I ЕМ, При цьоиу для г ого, """"ouGDtD в!д 31 рус них частин ультра-центрифугування не rrswrobwsijr., ч 1нфекц1йний матер1ал за доаомогоо сульфату j ^ Г га.п> випадк!в ¡нфэ!щ'1йний матер!ал наносили на с!точку беспосе-редньо б1ля Л1хка хворого без попередньо! обробки.

Контрастування BipycHHX частин здшснювали краплинним методом по М. R Корольову /1980, 1982/ за допомогов 2Х фосфсрно-вольфрамово! кислоти. , Перегляду шддавади не меня, н i ж 5-6 ячеек с!точок в елегаронному шкроскоп1 ЕМБ 100 ' при прискореншй напруз1 80 кВ та инструментальному зб!льшенн! Х50000.

При проведенн! IEM використовували ппер1мунну сироват-ку кров! телят, сдергпну в результат i !мун1зацп ís коро-нав1 русом XaprtiB /343/86 або сироватку кров! иоркх в ста-Д11 реконвалесценц!! з висским титром короназ1руених ге.-гаг-лкт&уючих антити /не мэнш, н1я 1:32 - 1:64/. Ераховували наявшсть агрегованих в!русних частин п!д "впливом !муш»1 сироватки.

Шстановку РГА i РГГА, Р31ЕФ зд^йснювади загальиоприй-нятими методами з деякими нашими модиф1 кащями, як! викла-ден! в ¡нформатйнях листах.

Для проведения скршпнгу даровав1руского антигену за допомогою флюоресцентного зонду ДОМ до 200' мкл фекал 10 хворих добавляли 50 мм суспензИ кл1тин Тр та 1нкубували протягом 30 хвилин при тешератур1 +371?. Зонд ДСП добавляли до К1НЦ0В0! концентрат I 10 ыкд, витримували 10-15 хвилин при Т1й жэ температур!, п!сля чого проводили флюэро-метрно.

Наявшсть коройав!русного антигену визначали при по-казнику ¡нтеясивност! флюоресценщ г /К/, р!вному 1,5 1 вшцэ. Специф1чн1сть реакцп шдтвердяували за допомогою антикоро-нав1русно! сироватки.

Кл1нзко-еп!дем!олопчн! особливост! коронзв!русноI ГШ були вивчен! на основ1 анал!зу ютор!й хвороб по розроблен!й нами схем!, яка враховувала основн! клшчн! та еп!дешолог!чн! дан1, а також лабораторн1 показники.

КЛ1Н1ЧН1 дан1 включали визначення тривалост1 !нку-бащйного перюду. характер скарг, наявн1сть, частоту ! тривалють Д1аре"1, характеристику фекал1й /консистенщя, ко-л!р, патолог 1чн1 дошшки/, симптоми !нтоксикаци, ваякють та тривалють переб!гу хвороба-

.При анал13! еп1демюлог!Чних даних враховували розподи-дней за в!ком, сезоюисть, особливост! спорадачних випадк1в та спалах!в шлунково-юшкових захворювань коронав!русно! природа,

Лабораторн! дан! передбачали досл!дження проб фекаМ на наявнють М1кробно! та в1русно! флори.

Статнстична обробка результат!в досл!дкэнь зд!йсншала-ся на основ1 загапьнопринятих мзтод!в статистики з вико-ристанаям програмного калькулятора "Електроника - МК-51" /А. С. Каминский, 1964/.

Експериыеитальне вявч&ння коронав!руоЗв на культур i ~ - кд1тин та новонародташк бз.шх шгиах. Приступами до роСотипо iso^íius корояэз1рус1в 13 <нфекц1йного «атерюду хворих Ш, не ми була врахована легка "раним!сть" поверхневгас в1Дросяив. ям в!даов1давть ва ачти: ~ -генн1 властивост! i здатшеть зв'язуватись а чутдивиьа wi-тинами. Тому буди середбачен! м;ри по захиету пепламепв 31Д руйнувашт протеол1тичними ферментами та холодовог денату-punif RiBioHis в npofiteeí абер»гання при низыий температур!.

В якост! гф!опрч,гс:ггппа був використаний гдщерин, який добавляли у сшввтювети tí í so a«yiu>¿;; >?екад1й хворих ГК1.

ЕМ вивчення пшаннх р1зшш методам концентрат i i очистц1 киекових 2золятiв KopoHaBipyciB, позначеяих нами КВЛ-1, КВЛ-2 та КВЛ-3, показало, щр при викоркстанш сахарозного градгента бшшють bipiohíb втрачада в1Дростки i виглядали у вши голих "шни**. Де затрудняло 1дентиф1кацт KopoHaBipyciB. Навпаки, викортеташга 40-50 Z град1енту глщерину сприяло збер1ганню В1рускях пеплоиер1Е, в зв'язку . -а чим в подальшй робот i ми широко його використовувади.

Шзвадаичи на застосування великого спектру píaiiffic iuti-

•9

тинних культур ладинного i тваринного походжоння /Hela, Нер-2, СПЕВ, МДБК, Vero / лише в культур; кл1ткн Тр на про-.тяй первих 4-х пасалив спостер:гали цитопатогенну Д10 коро-наырус1в, яка проявлялась у вигляд! появи с початку по краю моношару од;;ничнкх, а дс?<м i багаточиеленних сймпласлв. В культурней радинз вздымали накопление reuarzicrrHHiH¿в у титр i не б1льш 1:8. KiJibKiC'fb bjpichíb екладала 105~ lOs В 1 МЛ Р1ДЮШ.

Коронав1руси мали ткпову морфолог1а "корона" складала-ся з пепломер1в» я«1 закжчувались булавовидними до 2 нм по-товщзннями на дистальних кшцях. К1льк1сть !х коливалась В1д 10 до 100, довжияа пепломер1в була в межах 10-40 ни. Середой Д1аметр В1русних частинок був 120-2СХЗ нм.

Коронав1руси характеризувались значним пол1морф1змом: част1ве зустр1чались в1рюни 1фугло! 1 р1дше - овально! форми. В1дм1чалиоь також В1рюни э впадинов'в тш.

Для актив1зацп в1русно! репродукщ! нами застосований протеол!тичний фермент - трипсин /5 мкг на 1 мл середовища/. Однак, в наших досл1дженнях не було в1дм!чено заштного стимулюючого впливу цього ферменту на репродукциз коронав!-рус1в людини. Хоча час появи ЩЩ. обробленого трипсином в!русу» був на 2-3 доби ран иве 1 культивувати його вдавалось на 1-2 пасаж довше. У щлому вам, так як 1 1ншим досл!дникам /йбегпа еЬ а1. ,1984; М.1~ МэгЬепзеп, 1985/, поки я» не вдалось одержати високоакгивний коронав1рус лвдини, який був би здатний довго- пасуватися.

3 врахуванням даних Л. Я Закстельско! 1 А. Е Юзболдова /1977/ 1 К КЫгЛозИ /1957/ про мозшшсть накопления штаыу 0С43 коронав1русу в ткашпп мазку, нами. Сули зд!йснен1 дос-Л1даення по вшворенню коронав1русно! 1нфекц1! у НЕМ при ттрацеребральному зараженн! IX коронащрусами, вид1леними з кишового вмюту хворих ГК1.

При ттрацеребральному введенн! в доз! 0,01 мл очищених 1 концентрированих коронав1рус1в /КВЛ-1, КБЛ-2 та КВД-3/ а гемаглпгинувчим титром не мекш, Н1ж 1:512/ лише у окремих ос 16 на 1-2 пасаж1 в1дм1чали порушення . координат I руху. маюрухливють та виставання в рость В подальшому ыилюнята видужували 1 н1чим не В1др1знялись в!д контрольних.

Таким чином, в ушвах проведеного наш експерименту енцефал1т у мишей не роэвивався. Шкливо це можна пояснити В1дсутшстю нейротропних властивостей у ¡шекових коронав1-рус 1 в.

3. Вивчеиня антигенного споринеяня м)ж коронав!русаки людини 1 тварин та пошук методичного шдходу до Д1агностики короиав1Русно1 шфекцп людини, Еезусгппя! спроби видыення та адаптаци кишкових шташв коронав!руе!в до мозку НЕМ, а •кто* пе »ов«ш ?япов1Льн1 ' результата по одержашш культурального трусу еютзчили несем дкияь гпплгку 1ниого пшоду 8 метою одержання високоактивного

Дощльнйм вкдалось проведения дослижэнь по одержаннв антигену 1 антисироватки до нього хз аптигенспор1дненого ко-ронав!русу людини штаму коронав1русу тварин. При цьому враховували те, вдэ • в!руси тварин, як1 близьк! по морфолог 1чним, бЮлопчним та антигенним властивостям дос-татньо часто використовують для одержання тест-систем. Шшук штаму коронав1русу проводили, передус1м. серед коронав!рус!в ВРХ Найб1льш важливов передумовою було те, щэ коронав1руси ВРХ входять в одну групу на чол! з прототиловиы коронав!-русом ОС43 людини 1 викликають в природних 1 експеримен-тальних умовах гостре кишкове захворювання у тварин."

В наших доел!ддэннях приор1тет був вшаний внчизняно-му орипнальному штаму Харк1в /343/86. який вюилений в!д хворого ектериом 4-х лобового теляти в одному а господарств Харк1всько2 облает 1. Цьому В1русу, як 1 вс!й родин» коро-нав!рус1в, присутн!й пол!морф¡зм в1р10н1в. При ЕМ виявляю-ться в!русн! частинки округло!, кулевидно! та ел»псо!дно1 Форш з д1аметром 90-180 нм. Геном становить собою витчату несегментовану РНК з м.м. 3,6*10€ дальтон, плавуча густина в

хлористому цез11 складае 1.24- 1,25 г/см3.

Bipyc чутливий до' розчинкик1в Л1П1Д1В /еф1ру. хлороформу/ i сийкий до дп кислого середозшца/рН 3,0/, волод1е гемаглютинуючо» актившстю у в1дношенн1 еритроципв мишей, namcKiB, хом'як!в 1 не аглалинуе еритроципв курей, морських свинок, барана, свиней, телят та лвдини 0/1/ групи.

Bipyc Харю в /343/86/ не патогенний для 01дих мишей. пацюк1в, морських свинок. Експериментальна шфекщя з розвитком ентер1ту в1дтворюеться у 2-3-х добового В1ку телят при пероральному ix зараязшп.

При постанови РГГА встановлено перехрестну взаемод1ю м!ж втамами KopoH3BipyciB 0С43, кивковими 1аолятами /КВЛ-1.КВЯ-2 1 КМ-3/ та Хзрмв /343/86. Значке знияення /б1льш, Н1Ж в 4 рази/ або повне гальмування ди BipyciB п!д впливом коронав iрусних антисироваток шдтверддуе наявнють у них сшльних антигенних детермшант.

фи досл!дяенн1 за допомогою 1ЕМ антисироватка до коро-навгрусу Харкав'/343/86 визивапа агрегац!ю bípíohíb коро-Hñz!.;-7cy 0С43 та кишкових штам1в коронав 1 рус i в людини 1, навпаки, антисироватка до коронав1рус1в людики приводила до агрегацп KopoHasipyciB ВРХ, щр пояснюеться близькою гомолог!ею BlpyciB.

В Р31ЕФ коронав1рус ВРХ з гомолог1чною антисироваткою утворввав дв! прещпптувч! лшг, а з коронавiрусом 0С43 людини - одну. Цз зв'язано в наявнютю у коронав 1 руса ВРХ двох преципнуших антиген ib з р!зною електрофоретичною рухомютю, «о узгоджуеться з результатами S. Dea et al. , 1979. Получен! дан1 е шдставою для гонстатащ 1 спор1д-ненност! коронав!рус1в людини та ВРХ лише Т1лькк по одному прецшитуючому антигену.

В суш с них э сшвробиниками 1нституту молекулярно! 6юл0г11 та генетики АН Укра!ни досл1дженнях а використанням моноклональних антипл була встановлена под1бн1сть коронавг-pyciB лвдини i ВРХ s коронав1русом свиней т'.льки по внутр1шньому /нуклеокапеидному/ б1лку i В1дм1нн1сть по по-верхневому /пслхомэрному/.

Метод флюоресцентних зонд 1 в /ее/ в1дкрив hobi мождн-boctj вивчення коронав1рус!в по показнкку 1нтенсивност1 фллоресценц1$ зонду ДСМ /К/ в м1л1вояьтах на кликнгх Тр. П!<?дм адсерС^:; "Я них KopoH8BipyclB СС43 1 XapKiB /343/25 /К/ склав 1,86 i 1.93 в1дпов1дно. При лл > oi^'-i;'""?* анти-сироваток до штаму 0С43 показники анизились 1 склада 1,0? i .1,35 для коронав1руса 0С43 1 Харю в /343/86 в!дпов1дно, а при ли аятисироваткя до коронав!русу XapKiB /343/86 - 1,23 i 0,98 до игаму 0С43 i XapKiB /343/86 в!даов1дно /К <1,5; Р<0,05/.

При пор1внялъному досл1д*енн1 в ПААГ-електрофорез1 препарат iв б1лк!в, як! ввдцлен! з коронав1рус1в 0С43, штам1в В1д хворих ГК1 та коронав1русу XapKiB /343/86, встановлено, да IX 61ЛТОВИЙ спектр становить собою 5-ка компонентами по-Л1пептид1в з M.M. 65 кД, 45 кД, 32 кД, 18 кД та 13 кД. Лод1бн1сть досл1д*уешх BipyciB встановлено по млькосп виявлених компонент та ix молекулярн1Я мас1.

'таким чином, результати шунолопчних дослдяекь по по-р!вняльному вивченню в РГГА, Р31ЕФ. IEM та за доподагов ФЗ штатив коронав1рус!в лядини ОС43, кшкових 1золят1в /КВЛ-1, КВЛ-2 та кел-3/ показали наявн!сть перехресно? взагнод:! Mix вказаними штамами коронав1рус1в. Виявлена також близька гомолог 1 я 6iлкових компонента в ПААГ-електрофэрезi.

0держан1 результата досл1джень дозволили зробити висновок про можливють використання В1ТЧИЗНЯН0Г0 орипналь-ного итаму коронав!русу ВРХ Харк1в /343/86 як одного з 1мунореагент1в д!агностично1 тест-системи. При цьому важли-вим е одержання значно б!льшо! к1лькост1 антисироватки на телятах, щр еконоилчно вгачдшсе, Н1ж на др!бних лабораторная тваринах, а також перспектива одержання культурального В1РУСУ ПРИ П1Дбор1 ЧУТЛИВИХ КЛ1ТИН.

4. Застосування лабораторних методов д!агностики коро-нав!русно! гостро! кишковог 1нфекц11.

4.1. Тмунореагенти коронав!русно! тест-системи. Для д1 агностики коронажрусно! ГК1 нами запропонована тест-система 13 таких 1мунореагент!в:

- коронав1русного антигену з ¡агаму коронав1руса Харкав /343/86 а титром не менш, Н1ж 1:128 - 1:256;

- специфично! телячо! або кролячо1 коронав!русно! антисироватки до штаму Харшв /343/86 з титром не менш. н!ж 1:512 - 1:1024; '

- сироватки телят або кролик1в без гемаглютинуючих 1 прециштуючих антипл до коронав1русу, або екбрюнально! телячо! антисироватки /"негативна сироватка"/.

- в якост! "негативного антигену" . ыоже бути використаний будь-який 1нший В1рус /наприклад, адеков1рус/.

4.2. !ндикац!я та !денткф!кащя коронав!рус!в за допоио-гои прямо! та !мунно! електронно! м!кроскопп. ■ В наших дос-л!джэннях ЕМ ! 1ЕМ були використаи1 як важгшв! ыетоди морфолог 1Чно! !ндикац!! та 1дентиф1каци коронав!рус1в в шфекшйиому матер1ал! хворих ГК1 з врахуванням того,, щэ дан1 методи' осо6лиео ц!ши у випадках. коли в!руси не куль-тивутеься або культивуються важко.

До нез§яеречливих достойноетай вдвГштод18 В1дносяться висока специф1чн!сть, швидкють одержання в1довш i кшш-Bieib дкференщаЦ1 J BipyciB по величин! 1 оссбливостям буДОВИ BiplOHiB.

Разом з тим, необх1дно враховувати, гао детокщя BipyoiB я Шфекщйному мате pi as 1 мождива титьки яри Лого достатнье ГЯ50К1Й .'CSüSiirepaSi? /не менв 10£ в мл/, тому невдал! спробг В1зуал1заш $ Bipycy ^wo приоутшсть в

1нфэкщйному матер!ал1 /Р. Schulze, 19»о/.

3 врахуванням цього при п1дготовщ проб для проведения ЕМ наш були передбачеш моменти, як1 могли вшшнути на результата дослздження. Серед них найбзльи ваявдш! наступиt: пощук коронав!русних частинок необидно проводите Т1льки в свикез1браному ыатер1ал1 хворих у зв'язку 13 тендишстю пепломер1В, яка нередко зiдторгаються при тривалому söepiraHHi 1 особливо - при ваморомгши i подаяьяюму розшроженнз;

- в зв'язку ¡3 значним полiформ¡змом BiplOHiB, що часто затруднюе ix морфолог 1чну ощнку, баяаяо поеднувати ЕМ з постановкою 1нших тест1в /IBM. РГГА, ШЕФ або 46/;

- при шдготовш проб для ЕМ д0сл1дявшш Н§ОбХ1ДНО використовувати бережлив! методи концентрат2 i очистки.

Хоча ЕМ 1 IE!' залшаюгься щнними 1нформативниш методами гндикацП KopoHaBipyeis в гнфекщйному матер!ал1 хворих ГК1, вони, внаслиок екладност! аларатури га дороговизни и утримання, недоступн! для проведения широко! Д1апгсстики. Тому EM j IEM використовувались нами переважно для розшифровки групових захворювань i р!дко - спорадичних випадк1в.

4.a Особливост! постановки PITA для виявлеиня коро-яав!русних антигену i антит!Д £ хворих ГКГ. Еиб1ркова здат-н1сть коронав i рус i в^'аг люткнувати ератроцити миаей стала маркером попередньо! 1ндикацп Bipycy в шфекцШому мате-piaai хворих ГК1. Для цього зд1снтаали скриишг 10 X суспенз1й фекал 1й на наявн1сть проб з гемагдигинуючо» актив-HI стю 1:16 t виде.

Специф}ЧнГсть цих проб визначади за допомогою телячо! коронав1русно1 антисироватки з титром 1:512. котру попередньо висначували еритроцитами мишей для зншцення неспециф-1чних 1нгиб1тор1в аглпгинади.

Зниження гемапшгизуючо! активноси /ГА/ суспенз1й фекала в 4 i бшше раз1в в присутност! коронав1русно! сиро-ватки розщнювали як налеан!сть гемаглятинуючого агенту до коронав1рус1в.

Враховуючи те, sp ГА BipyciB в 1фекц1йному матер i ал 1 мол® суттево змлповатись, проведено вивчення впливу р1зних розчик1в /ф1зюлог1чного i Хенксу/ та буферних систем /Тг •.--HCL, цитратного. ацетатного та 1ншх /на вбережшсть коро.чав1рус1в в процес! збер! гання /вхд одного до 6 м1сящв при .+4 6С/. Встановлено, да кращим сёредовищзм для тривалого збер1гання коронав1русних геыаглютиншв на протяз! б мюяц1в без утрати агстивност! е розчин >Ьнксу з додатком 3 x - ам1нокапроново! кислоти. В 1нших буферних складах ГА коронав1рус1в знижувалась в 2-4 раза влв через 3 м1сяц1 i ¡SO б1льш пюля 6 MicauiB збер1ганяя.

Високу стаб1дьн!сть коронав1рус1в в розчин1 Хенксу на протязi тривалого часу модна пояснити bmíctom в ньому великого набору солей, в т. ч. хлор!д!в кальцио j магнш, яш впливавть на збер!гання "корони" коронав1рус!в. Лодаток

i.-а!«ж5капроново1 кислота сприяе нейтрал! заш! дп р!зних протсолтпших фермешмв, якГё в суспензи фекал1й хворих.

3 матов шдвичрння специф!чностi РГГА рекомендовано прс-бодити титращю проб фекал! й хворих ГК1 на O.i % роэчин! ВСА, який эв'яэуе неспециф!чн! компонента i вшшвае на стаб!л!зац1Ю антигену.

Протягом 1986-1990 p.p. з РГГА були обстежн! 771 хвора ТТЛ коронав1русний антиген був виявлений у 19,1*1,4%

вкладка. я isai о. зри oocsa*;23i хворих ГК1, проби фекамй яких титрували на 0.1 % розчдк: Н.'л. корояап рвении антиген був знайдений в 15,3 * 2,3 X випадов.

При досшдженн! 138 парнкх сироваток кров! хворих ГК1 д!тей наростання титр1в коронав!русяих антипл було виявлено в 23-х з них /16,7 ¿3,1 Z /■ В 12 випадках сероконверсп не було, однак KopoHaaipycin антигемаглотитви в них були анай-ден! в титрах 1-. 32 - 1:64, т можно пояснити перенесениям KopoHasipycHot шфекцп.

Нзобх!дно п!дкреслити, . ко традишйний метод серод!-агностики хоч i залишаеться важливим, однак а силу труднояив одержання парнях сироваток кров! 1 свое! ретроспективное? i мало пдяий для ¡ш Hi цист is. До того ж резуль-тати серолог !чних дослижнь необхино дриймати з надежною обереяпстю, тому шо вншшдок. короткоч&сиого леребування хворого в кл!Н!Ц1 /при середньоважк»й фсры1 не бьтьш 5-7 Д'б /не завзди е можливють взята крез з яеобх1д-ним шервалом в 7-10 дшв.

4.4 Вивчення тест-системи в Р31ЕФ для еиспрес-л1агностики корона?tpycaot Ш. В зв'язку з В1дсутн1стю мзтодичних розробок P3IE-5 для д!агностики коронав!русно! ГК1 у людини однхею 3 наших задач було вивчення «ж-

N

ливостей використання дано! реакци для виявленвя коро-нав1русних антигену i антипл

В сушсних досл1дшшях з НЕ См1лянською попередньо був проведений шдОхр складу гелэвого покриття, буферних систем та оптимального режиму проведения реакци mijk зазда-лепдь вгдомими дозитивними i негативнимй реагентами: ко-рокав1русшш антигеном i коронширусноа актисироваткою, ко-ронов1русним . антигеном i негативною сироваткою / ем5р1 овальною телят або сироваткою ВРХ без наявност! коронав1русних анишд/, негатив нш антигеном / кудьтуралъною р1диною а незаражених клатин або з рота- чи аденов!русним антигеном / 1 корон<аВ1русною антисироваткоа

В результат! проведених експеримент;в буди одержан! 4iT-К1 JiiHii прециштацп при використанн! 1 % агаро-агарозного покриття /в piBHiH лролорцп/, приготовледаго на трис-барб!-таловому буферi, рН 8,6. Всспериыентально встановлений i оптималышй режим проведения електрофорезу: при напруз! 180 В, сил! струму - 15 ¡гА, тривалост! елекгрофореэу - 90 хвшшн. _

. Вули поставлен! також досл!ди по шдбору оптимальних К1 ль костей 1мунореагент1в. як! цриймають участь в реакци: коронав1русного антигену i коронав!русно! антисироватки. фи цьому було показано, и» при використанн! щльно! сироватки /титр не менш, нгж 1:512 / вдаеться вловлсаати предалиуючий антиген наьгхь а малим вмютом б!лку /0,00025 ыг/мд/, б той час. як при застосуванн1 антисироватки в розведошп 1:2 i 1:4 аклыдт антиген шлаа лаге у випадках йог о miciy не менш, В1Ж 0,005 мг/мл.

Наявшсть Л1Н1Й прециштацп в Р31ЕФ а ентералышм коро-нав!русом людияи i антив;русною антисироваткоа /щльтй i

розведен!й 1:2/ в1ДМ1чалось в тих випадках. коли млькють в:?1о!ив в 1 мл було не менш, Я1ж 10й. Б1льи високе розведення антисироватки /1:8-1:16/ нэ дозволяло виявити_ прециштуотий антиген навт при високому вм!ст1 в1рюн1в /10е в 1 мл/.

При обстеяэшп 640 хворих ГК1 прецшитини були зиявлен: у 119 /18,5 * 1,5 V, а при обстеяенн! 255 здорових дней /контроль/ - у 29 / 11.3 ± 1,9 %/, Р<0,01.

4.5. короназ!русно1 ГК1 лщини методом

флюорссцентних з*::л1°-' " етепре^йге Л1льш

чутдивого 8 П0Р1ВНЯНН1 3 РГГА 1 РЗГЕЗ методу ♦

коронав!рус!в в 1н$екц1йксму матерю^ хворих ГК1, який не поотупаеться методам З-го поколпгая /1ФА та юти/, наш застосований новий спос1б виявлення в!рус1в за допомогою флюоресцентного зонду ДСЫ, розроблений Е О. Миченко 1 О. Е Ково.таловою /а. с. N 4843386 В1д 30.10.01 р. /. Даний метод знайшв застосування в ветеринар! I для !ндикацп в1рус1в

/ЯВУРУ 1 1НШИХ/.

Попередньо нами вивчена адаттсть рецептора ряду кл1-тинних культур адсорбувати на соб! корокав1руси лишни 1 тварин /0С43, ентеральи! коронавхруси : коронав1рус ЕРХ/. Одночасно також були випробуван! 1яши збудники вгрусних д!арей: рота- 1 аденов1рус.

Наййгльш висок! показники мтонсивност1 флюоресценщ I коронав!рус!в людини та тзаркп З!дм1чалксь на клтшах Тр /для 0С43 К-1,86; КВЛ - 2,35;' ВРХ -1,93/, ротав1рус!в - на шнтинах СПЕВ /К=2,2/, аде ИОВ! рус 1 в - на клтшах &р-2 /К-2.21/. При наявност1 чутливих клиин мояэ бути одночасно зд1йснена детекщя названия в!рус1в. Ун1версальн1сть методу

N

ыдкрив&е дорогу до проведения даференщйно! д1агностики. а також виявлення гм1шааих ¡нфекщй. як] обумовлен! асошашею в1рус1в.

В досл1джЕннях по вивченню чутлибост1 та специф!чност1 методу ФЗ дои Суло показано, «о вт виявляе 10 мг/ил BipycHoro б!лка. Ш цьому критерии метод р1внац1нний 1ФА для Д1агностики рота- . l KopoHasipyciB тваркн /в. О. Шщенко,, О. R Швожилова, 1S68; Е.О. Краснобаев з сшвавт., 1990/.

Специфичность методу ФЗ ДСП перекондиво шдтверджена методом нейтрализацп флюоресценщ; при ди на коронав!руси гомолог i чних специф1чних сироваток /показник К флюороеценцп був <1,5 /, а сама: для коронавгруса 0С43 - 1,07; Харюв /343/66 - 0,98; КВ ВРХ - 0,95/.

Нами розроблена схема д1агностики коронаырусного гаст-роентерну / аадцлення та 1Дент;фкац1Я збудника /за допомогою вищевикладеиних метод ib. яка представлена на малшку 1.

4.6. Дйр1внядьна . ощнка методов лабораторног д!агностики. Для пор^вняння 1нформатквност1 РГГА, Р31ЕФ та методу 46 ДОМ однсчасно в 3-х -реакщях зд1йсншади детекцш корокав1русного антигену в пробах фекал1й 153 хворих ГК1. Корокав1русний антиген був виявлений у 9,3 * 2,2 X хворих а допомогою РГГА, У 18,3 ± 3,1 X - Р31ЕФ 1 у. 20.9 ± 5.3 X 8 допомогою 46 ДСЫ, Найб1льший процент позитивних результатíb виявлений г допомогою Ой i Р31ЕФ / 20,9 i 18,3 X В1ДП0В1ДН0/ i менше - в РГГА /9,8 X/. Р < 0.01. Дсетсь^рнкх в1дм1нностей при поризняшп методie íQ i ?í-.IS'Í> ¡;e £жалено /Я>0,01/. Одкак, корсааыруский антиген га деяомогоа 03 ДСМ виявлено на 2,6 X о.льше, ¡цж kilí». i на li.l ?. Ьиыве.тж РГГА.

, т-------------- о. M Л г Wiiut V/ * AJJ 4 J«V

/Вид!леиня i тдентифптшя збудника/

-28- • ■* v

Бри застосуванн! РЗГЕФ коронав1русний антиген був виявлений на 8,5 Z б1льше, н1* в РГГА.

Най01лыпу KiJtbKiqTb позитивних i негативних результата, да сп1впадш, спостер1гали .при одночасному застосуванн! «6 ЖОи i Р31ЕФ /97 X /, i иенве - «3 1 РГГА /86 X/ i РГГА i Р31ЕФ /75,8 2 /. Швне сшвпадання /100 X / негативких результапв було при постановщ CQ i Р31ЕФ, майже повне' /98 X /-«81 РГГА, 1 В 82 % - РГГА 1 Р31ЕФ. В' тот же час, високий в1дсоток позитивних результапв, ж> сшвпали, /87 X/ В1дзначений при постанови! ÍQ i Р31ЕФ. Лише в 40 X коронав!-русний антиген був виявлений з допомогою «3 t РГГА i пльки в 1/3 проб /27 X / позитивы1 результата були В1дзначен! при одночасн1й постанови! PITA i Р31ЕФ.

Одержан! результата досл!джень св1дчать про те, та метою Шдвицення позитивних вингшдок у хворих ГК1 Сажано застосовувати не менте двох реакшй.

5. Клипко-етуемюлопчн! особливост! коронав!русно! jgti £ дией.

5.1. Д1агностика корояав!русно1 ГК1 £ д!тей. Результата в i русолог 1 чного обстеження спорадичних хворих ГК1 i здорових д1тей на наявн!сть коронав!рус!в представлен! в таблиц 1. Як видно 18 представление в тайлищ 1 даних» при обстеженш 1007 госп!тал!8ованих в л i карл 1 м. Харкова хворих корояав!-русна природа захворшаяь була встановлена у 19,8 Z обстежених, в т.ч. у 27 новонароджених /17,5 X/. В ыатер1ал1 хворих ГШ, одержаних з mict Суми та Полтава, коронаырусиий антиген був виявлений в 21 пробi ia 173 /12,1 X / i в 14 i3 140 /10,0 2 / в1дпов1дно.

У «одного 18 20 обстежених вдорових новонароджених коро-нав!русний антиген не був найдекий, тод! як при обстеженн!

тасдицл'К 1

Даши обсте&эшш хворкх ГК! 1 здорових дхтей на коронав1русн/ 1Сфокцш л пер¡од 2987-1003 рок¡в в м. Харкот

Контингент Перюд К1ЛЬК!СТЬ Выявлений коронав!рус]шЛ Й1ЛЬК1СТЬ В асоцюци з

ойстехених обстехэннв обстежнних антиген сОстекв:шх ротавфустш

або. ч. X ± и абс. ч. ; Пш

Хвор1 новона-

родхен! Д1ТИ !

/до 1 шеяця/ 1987-1^90 рр. 154 24 17,5 •■< 2,0

Хвор! Д!ТИ В!Д

1 ШСЯЦЛ ДО 7 1987-1890 рр. 617 119 19,3 с 1,6 576 41 7,1 ± 1,1

Р0К1В ! старш! 1991-1993 рр. 236 53 22,5 4 Г;,7 236 13 6,5 ± 1,5

1ТОГО: 1987-1993 рр. 1007 199 19,В 1,3 812 54 ¡6,7 ± 0,9

Здоров! иово- I

народжеш Д1ти

/до 1 шсяця/ 20 0 0 20 0 , . 0

здоров! д1ти

В1Д 1 шсяця 4 4,4 ..: 2,1

ДО 7 Р0К!В 1888 р. 91

10,2 ± 1, 9

1991-1993 рр. 165 22 ' 13, £ 1 2,6

1Т0Г0: 276 26 9,1 * 1,8

А

256. вдорових д!тей 18 дитячих коиб1нат1в и. Маркова у вШ1 Е1Д одного мюяця до 7 рок1в коронав1руси буди виявлен! у 26 дней /10,2 ± 1,9 7. /, шр шдтверджуе молншвють беэсиыптом-ного нос1йства, да спостер1гаеться при багагьох шфекшйних вахворюванвях /А. Ф. Фролов 1 сшвавт., 1989/.

Коронав1руси буди виявлев! у подовини обстежених дитячих кодекгив1В. Вэказник виявляеюст! коливався в широких межах /в1д 4,2 до 15,3 % /, щр св!дчить про р!зну ступигь «фисованоси дитячих садк1в.

Роапод1л хворюс коронав1русною ГК1 по в1ку, за внклю-ченням новонарсджевюс, було наступним: 76.2 1 склади в1кову трупу до 3-х рок!в. 1з них 83,2 X буди дни у В1Щ В1Д одного мюяця до одного року, 23,0 х- В1Д одного року до 3-х рок1В. Захворюваннють у б1льш старших в!кових трупах була низчою.

Групу дней до року склали: 17,7 X - Д1ти 1-2-х шсяшв, 23,1 X ~ 3-4-х М1СЯЦ1В 1 16,4 2 - Д1ти 5-6 шсящв.

Спорадачн! випадки захворювань коронав!русно! природа рееструвались протягом всього року з максимальшш р1внем $ зимов! М1СЯЦ1 / с1чень 1 люгий/ - 63,5 2 1 бшше, Н1ж у 2 раза ргдше весною /березень, квгтень 1 травень м!сящ/.

Триваяють вщцлення коронав1рус!в в освовному склададг 5-7 дн1в. Однак, у деяких хворих спостер1гади тривале вияв-дення коронав] рус 1 в - протягом 10-14 дн1в /строк спо! тереження/.

5.2. Гостра кишкова 1нфекщя £ новонародженних. 1нфэкц1йн1 Д1аре? новонароджених викликаять особлив; защкавленнють в зв'язку 1В значною тяхкютю переб1гу моишвими летальними васл!дками.

IIeuvoí були П1ддан1 ретельному анашу 27 tcTopift хвороби ноБойароджених, - У яких на основ! клппко-лабораториях даних

був ^становлений дюгноз коронав1русно! ГК1.---------- .----

шльшеть дней /77,8 Z / захворио на протяз! 2-3-х тижиг :яггтя. V декотрих з них в!дм!чазся несприятяизий аро->гарб!дний фон: 7,4 7. народились недонокеними, 18,5 % з . нутрлзньоутробноп rinoKCie», 14,8 X - з пренатальпого пло-троф1ею 1-Й ступеню, 22.2 % мали acóiKei» в пологах.

Г'паловини Д1тей /44,4 % / були на ранньому птучкоыу годуьааа!.

Для захворювання характерном оув /острот почана» /66, 7 ± 9,0 7J. Пров^дними симптомами хвороби були: р!дкий стул /100 7. /, шдвищення температури ила /77,8 * 8,0 X/. в'ял1сть /74,1 ± 8,4 X/, зяилення апетиту /59,2 ± 9.6Х /, блювання /51,8 ± 9,6 X /, неспок!й /40,7 * 9,5 X /.

■ У б1лыпост1 хворих /70,4 * 8,8 Z / спостер1галось уча-шйния стулу до 8-10 раз1в на добу i р1дше - до 11-15 раэ!в /25,9 ± 8,4 7. /. У 51,9 - 55,6 % хворих в фекалхях В1ДМ1-чались патолопчн1 дом1шки у виг ляд i слизу i зелен!, а в 14,8 ± 3,7 X при середнетяжк1й i тядк!Я формах захворкь вання прожилки кровi.

У 25,9 * 3,4 X хворих блювання було одноразове, у 18,5 ¿ 7,4 X повторне i у 7,4 ± 5,0 % багаторазове. Частяие блювання виникало одночаско з кипковими розладами i р!дше -рашше , шж розладнаняя. Тривал!сть блювання була в!д одного до двох дн1в.

Шдвищення т'емператури т!ла у новонародлюних на pism 37-38 °С була у 29,6 i 8,8 Z , 38,1 - 39 "С у 40,7 ± 9,5 7. , у двох захвор!вших температура пла була вище, н1ж 39,1 °С.

Коронав1русна 1нфекц1я у новонароджених nepeOirasa в середньотяяк!й Форш у 66,7 ± 9,0 Z. в тяжк1й в 25,9 i 8.4 i i тхдьки у 1,4 i 5,0 Х~ легкifc

У хворих з тяжкою 1 середньотяжкою формами спос-тер1гадись симптоми штоксикацп /в'ялють, ппорефлекс!я, зниження апетиту ал до в1дмовлення В1д $жи, адакамхя /.

Симптоми депдратацп проявлялись у вигляд1 западтня великого Т1м'ячка, зниження тургору i еластичност! шдшк1р-но-жирового шару, cyxocTi шкари i сливових оболонок. В окремих випадках спостер1гались конвульсн.

В 70,4 ± 8,8 % хворих виявилоеь вздуття живота, в 37,0 ± 9,3 X - бурчания по ходу кишечника i HecnoKiй при пальпацп.

Майже у половини хворих /48,1 ± 9,6 7J спостер!гались катаральн! явища з боку верхних дихальних шшхгв /затруднения носового дихання. покашлювання, пперем1я З1ву i дуаок П1днеб1ння.

Цроведен! спостереження св!дчать про те, шр при В1русних Д1ареях / рота- 1 коронав1русних / в1дзначаюгься подЮн! ознаки. В зв'язку з цим, особливого вначення набувають Б1русолог1ЧН1 досл!дження для розшифровки природи захворювань.

5.3. Роль коронав!рус1в £ виникненш групових еахворю-вань ГК1 i Д1тей. На противi 19еб -1990 p.p. роароблегп нами методи д1агностики s використанням коронав1русно! тест-системи були застосоваш для в1русолопчно! розшиФроЕки ет холоп i 19 групових абактер^альних ГК1 на Украхнь

Роль KopoHasipyciB була встановлена у виникненш 7 13 ¡;:х, "з'яких 4 були зароестрован! в полог'ових будияках серед ювонароджених, 2 - в дитячих'комбтатах i одна - в центра-иьшй района1й л!карн1 /таблица 2/.

Р1вень виявлення icopc-наз i русного антигену у хворих 1з зогнищ коливався в1д 3,3 до 75,0 X . Еисока виявляемють ко-эонав1рус!в з1дзначена серед контактних, .аричому нер1дко юна навт паревикувала процент вкявленла короназ1руе!в у (Вор«а. ?а«, а гтерюд спалаху ГК1 в пологоеому будинку N 18 i Улрксва тл д «ад свалзуу HiM к^-спгг « русний антиген був зиявленкй у 75,0 % обсте.тан:« хвор-.к i у «nx / 100 % / сонтактнкх дней. В дитячому гсомОгнзтх м. Маркова П1д час шалаху КГ1 коронав1русний антиген був знайдений у 8,3 % у сворих i майже в 3 рази виизэ / в 20,4 X / у контактних. ййб1льш вiрог iдно виявлення значного числа 1нф1кованих ос»б южно пояенити формуванням в вогнизах коронав1русних нфэкшй велико! к!лькост1 носив Bipyca або oci6 !з :убкл!н!чним проиканяям !нфекцп.

Шроке в!русонос!йство виявлоно не ильки серед контак-'них д!тей, a i серед матзр!в хворих новонароджених, да не яключае $х як можливих дшрэд 1нф1кованност! дгтей. Так, йтер! bcíx захворавших новонароджених у пологовому будинку I 7 булл розташовая! в одгий палат 1. Швонароджзн! внаходи-мсь нз штучному вигодуаати - одердували донорське грудне юлоко, котре ошдг/валось ыатерями-в!русонос1ями. Ыожна з «дикою долею в1ропдкост1 припустит« . пр молоко стало Фак-ором передач! Kopoiiaaipycrot тфекцп новонзродженим. Про ироку циркулящю коронав!рус!в у вогниаах ГК1 св!дчить i иявлення значяо! к1лькост! в!русонос!1в серед медичного пер-оналу / в 27,6 - 47,3 X вкладов /.

ТаСлиця 2.

Матер1али виявлення коронав!русного антигена у вогнодах групових ГК1.

Перюд реестра- ЦП Шсце реестрацн тип л1кувально-профАлакгичних закладов Контингент обстежвних К1ль- KiCTb ДОСЛ1Д-жених проб , Ветвлений коронав!-русний антиген

абс. ч Z + а

Березень Харк1в, дитячий 1987 р. комбшат

Грудень 1987 р.

Жовтень 1088 р.

XapKiB,

XapKiB, полого-вий будинок N 7

Грудень Дншродзержинеьк, 1986 р. В1дд1лення ново-народжених дитя-чо i Л1карн1

1989 р. Оудинок N12

Жовтень KniBCbKa обл.,

1989 р. БОрИСШЛЬСЫШЙ

р-он, дитячий комбхнат N1

Червень Полтавська обл.,

1990 р. Центральна район-

ва Л1карня

XBOpi Д1ТИ 12 л . А

Контактаi

Д1ТИ 54 11

Хвор! НОВО- 3

народжан! 4

Контактн!:

новонарод-

жен! 7 7

катер! 5 0

Хвор1 ново- 5 2

народжЕн1

Контактн i: 4

матер! 4

медичний персо- 13

нал 47

Хвор! новона- г 1

роджен!

Контактн!: 0

новонароджен! 5

медичний персо- 3

нал 13

Хвор! новона- 2

роджен! 5

Контакты!: 3

матер! 3

медичний персо- 2

нал 35

гмиви а пред-

мет i в навколиш-

нього середо- 6 0

виша

XBOpi Д1ТИ 13 9

Контактн!: 19 9

персонал

Хвор! д.ти 21 5

ХВОР! ДОРОСД! 11 2

3 75,0*21,6

100 О

100

100

О

69,2±12,i 47,3£11,'

23,Si 9,1 18,1411,1

О

-- 1якубац1йний перюд при групових захворюваннях коро-яав1русно! природи в середньому склав 24 годшш, захворю-вання у бить пост! дней починалось 13 появи ознак ГРЗ /азх- -----ладення носа, тдвищення тешератури до субфебр1льних цифр, 1Нколи вяше/. Д1арея розвивалась, як правидо, через 1-2 дн1. Кал був р!дким, з незначнов кшкютв сдизу, до 6-8 раз 1 р1дшо до 10 раз на добу. У подовини захвор1лих спостер1га-•ос» блювання. У новонароджених кл1н1чн1 прояви захвсрювання

буЛИ ГГПЦЛЩ ДО оггттнеям.х

ЕП1дем1олог1ЧН1 розсл1дуБаиал групових ззхворюваьь г л1кувадьно-проф1лактичних закладах показало, да виникненню > розвитку коронав1русних захворювань сприяють порушеяня сая1-тарно-г1пен!чного 1 протиеп1дем1чного режиму, недоощнка рол1 як джерела 1нфекц1! матер1в новонароджених 1 медичного персоналу, як1 е нос!ями В1русу, або хворими субкл1н1чниыи /стертими/ формами захвсрввання.

ВЙСНОВКИ

1. Встановдеио морфолопчне, антигенне спор1днення 1 под1бнють б1лк!в коронав1рус!в 0С43, гашкових 1зодят1В /КЕЛ-1, КВЛ-2 та КВЛ-3/ 1 коронаырусу Д1аре1 телят Харк1в /343/86.

2. СЗгруптоваяий методичний шдх!д до д1агностики коро-нав1русно! кишково! 1нфекци лидини з використанням нового орипнального штаму коронав1руса тварин /И депонента 2025 В1Д 27.03.87 р., а. с. N 1545616 В1Д 22.10.86 р. /. Запро-понована тест-система, яка складаеться 18 коронав1руоу Хар-К1в /343/86 1 антисироватки до нього. Опрацьован! 1 вдоско-

нален1 метода д!агностики коронав1руснот ГКГ/РГГА, Р31ЕФ, IEM 1 флюоресцентних зонд1в/. В перехресних реакцт а коро-нав!руснов гомолог !чнов i гетеролопчною. сироватками показана IX висока спещф1чн!сть 1 чуттевють.

а 1Ьр1вяядьяий анал1э метод 1 в д!агяоешси короиав1-русно! ГК1 у лвдини показав найб!лыцу чутлив!сть методу флюоресцентних зонд!в. я кий дозволяе виявити 10 нг/мл Bipyciroro б1лка. Штод кожна пор1вняти 8 тестами 3-го поко-лшне, характер!зуеться експресшстю, економ1чн1стю, ушверсалыистю i доступшстю для практичних лаборатор!й, одночасяо даже бути викоряетаний для детекцп рота-, корона-i аденовирусib, а також М1кст-»нфекц1й. зумоЕлених асоща-щею BipyclB.

4. Розроблена рацюнальна схема лабораторного обстеген-ня при коронав1русн1й тфекцп а Еикористанням вивчених тест!в. Вперше is китового вшсту хворих ГК1 д;тей вид!лен1 коронав1руси, охарактеризован! ыорфолопчш, б!олопчн1 та ыолекулярно-б iологiчнi ix властивост!, показаний ix зв'язок з 1ншими Bipycaioi родини Coronaviridae /0С43 1 KB ВРХА

. 5. В1русолопчне обстеявння 1007 дней. госп!тад1зо-ваних протягом 1987-1993 p.p. а приводу ГК1, дозволило шд-твердаги етЮлоПчну роль корнав 1 рус 1 в у вянекнеяш 19,8 X спорадичних випадк1в захворювання. При обстеженн1 154- но-вснародивних /у Bi«i В1Д дек!лькох дн!в до одного мюяця/ коронав!русна 1нфекц1я виявлеиа у 27 /17.5 2Л

Безс!мптомне носШство короназ!рус!в встановлено у 10,2 % д£тей opraHieoBiiiMx колектши с у aiui шд одного М1СЯЦЯ до 7 рок! в.

б. Еп1деыюлог1чн1 особливост! спорадичних коронав!-русних ГК1 проявляться високог пигомов вагов дтй,

особливо перших 6 шсяшв життя /74,7 %/. перевагу в 1,5 раза серед дней, котр!— эахвориш. _ хлопчик!в, вираяэну зишво-весняну сезошпсть. Тривалють вид1лення коронав 1-рус 1 в склала в середньому 5-7 дн!в, у деяких хворих коронав! рус у пробах фекал1й виявлявся на протяз! двох тижшв.

7. Для кл!Я!чно! картини коронав1руно! ГК1 у новонарод-жениюе характерним гострий початок, п!двииення температури Т!ла, блювання, поява р!дкого калу жовто-зеленого кольору з дои^пкм эел»Н1 /55,3 1- 0,6 */ та слшзу /51,9 ± 9,8 X/ до 6-10 раз на добу.

Переважним симптомокомплексом е ентероколи, перева-жапчою формою переб1гу - середньоважка. Ресшраторний синдром по типу р1нофар!нпту в1дзначався майжз у половини /48,1 X/ хворих. ПЬД!бН1СТЬ КЛ1Н1ЧНИХ СИМПТОМ!в коронав1-русних I ротав1русних захворгаань диктуе необх!дн1СТь 1 вах-лив!сть раннього проведения в!русолог!чного обете же ння для щдтвердження етюлоги захворювання.

8. Показана роль коронав!рус1в у виникненн! 7 спадах!в ГК1, !з яких 4 зареестроваш в пологових будинках ! поло-гових в!дд!леннях л!карень, 2 - в дитячих комб1натах ! одна - в центральна районнгй Д1карн1. Частота виявлення коро-нав!рус!в у хворих у вогнишах коливався В1Д 8,3 до 75 X. У ряд1 вогниа коронав!русний антиген виявлений у контактних д!теЯ в 20,4 X , шо, очевидно, зумовлено наявн1ств ос 16 !з субкл!Н1чиою формою эахворсвання.

9. В1русонос!йство коронав 1 рус! в в1дзначено у вс1х матер1в новонароджвних, котр! захвор!ЛИ П1Д час спалах1в, у медичного персоналу коронав1руси вид!лен1 у 27,6 - 47,3 X випадк!в.

Ч

10. В комплекс 1 шр. як1 спрямован1 на боротьбу 8 коро-нав1русною кишковою 1нфекц1ею, необидно передбачити обл!к та реестращю спорадичних та груяових захворвваяь, своечасну та оперативну еполопчну розшфровку, виявлення джэрел. шях1в i Фактор}в розповсвдлення, вивчекня ещдемюлопчних особливостей i сощальних умов циркулящ i коронав!рус!в на окремих тер!тор1ях. розробку заооб!в 1 метода проф!лактики та Л1кування хворих.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО ТЕШ ДИСЕРТАШ1

1. Вовк С. й., Стеценко К Л , Панченко Л. А ., Коробкова И. Ь К вопросу антигенного родства возбудителя вирусной диареи у детей и телят /Тез. докл. 3 республиканской н/п конференции "Современные проблемы профилактики зоонозных болезней и пути иг решения". -Минск. -1987.- С. 48.

2. Панченко Л. А., Киселев Р. И.,, Савинова Е. М. и др. Способ очистки коронавирусного антигена Авторское свидетельство N 1328961, зарегистрировано 8, апреля 1987 г..

3. Панченко Л.А., Грунтовская Л.Г., Шсатенко А.Й. и др. Обнаружение коронавирусов у детей в очагах небактериального гастроентерита// Тезисы докл. 3 «езда инфекционистов. УССР. Киев. -1988. -С. 65.

4. НОсатенко А.. И., Грунтовская Л. Г., Панченко Л. А. и др. Эпидемическое значение рота- и коронавирусов в условиях групповой заболеваемости килечными инфекциями// Сб-к трудов "Микробиология, эпвдемиодогия и клиника инфекционных болезней" Харьков.-1988.-С. 36-38.

5. Панченко Л А., Вовк С. И. Роль" коронзвирусоз в вознжяове-н!я: гаетроэнтероколитов// 'Тез. докл. Всесоюзного съезда гастроэнтерологов// Тез. докл. Всесоюзного съезда гастро-' энтеролтогов. Москва-Ленинград.-1390 г. - С. 514-515.

6. Носа?енко А. 'Л. , Киселев Р. й., Грунтовская Л. Г., Панченко Л. Д. . Палант ' Т. В. Ранняя диагностика вирусных кяавчкых ин£гтаий у да^вй // Тезисы докл. XII Всесоюзного съезда детских врачей. -1й£3.

7. Панченко Л А. , Грунтовская .1 г. . ^«¿¿г^ А. И. л др. Ре.акцга торможения гемагглятнкацк: для дагагкогтики ■■-о/*« 1 вирусного гастроэнтерита// Ияфоруяцисшюе письмо. Киев.-1989.-в. 7.

8. Панченко Л. А., Вовк С. Я. , Стеценко В. К д др. Штамм ко-ронагирусз для диагностики иоронавкрусньи кишечных инфекций. Авторское свидетельство Ы 1545916, зарегистрировано 22 октября 1389 г. Опубликовано "Открытия, Язобрете-ния"-1990. М 01104 -С. 64.

9. Панченко Л. А. , Стеценко В. И. ,. Еозк С. и. и др. Ускореннный метод обнаружения ксрокавир'/сного антигена у больных острым? гапкчными инфе::циями// Информационное письмо. -Киев. -1390. -в. 8.

10. ТЬяченко Л, А. ,^ Грунтовская Л. Г.. Вовк С. К. Еиологические взаимосвязи мехду коронавирусами человека и животных. // Вс-пр. вирусов. -1331 N 1.С. 4-6.

11. Панченко Л. А., Полянский Ю. л., Грунтовская Л. Г. Корснави-русная кишечная инфекция// Врач. дело. -1Э91. М7. -С. г?-31.

12. См1лянська & Е , Панченко Д. 0., Стеценко Е I. Вовк С. I., та 1нши. Розробка тест-системи реакцП' аустр1чного 1муно-електрофорезу для шведки д!агностики коронав1русжи киш-ково! хфекщт//. Тези докл. XII УкраЩського Республиканского з'*зду шкробюлопв, ешдекюлопв та паразитоло-riB. Киге. -1991- С. 223.

13. Панчевко Л. А., Смелянская li. Е Значение коронавирусов в возникновении групповых заболеваний острыми кишечными инфекциями //" Материалы Всесоюзной конференции" Профилактическая медицина. Состояние и перспективы". Ленинград. -19Э1. -С. 105.

14. Панченко JL А., Смелянская М. Е , Волянский Ю. Л. Место реакции встречного иммуноэлектрофореза в комплексе диагностических приемов при ОКИ коронавирусной этиологии// Материалы Всесоюзной конференции" Знтеровирусы. Общетеоретические и медицинские аспекты". Киев. -1991. —С. 79.

15. Панченко Л. А., Вовк С. II, Смелянская Л В., Белых И. JL и др. Скрининг коронавирусного антигена у больных острыми, кишечными инфекциями с помощью РТГА// Тез. докл.- б Все-рос. съезда микробиологов, эпидемиологов и паразитологов, Нижний Швгород, 1991. Т. 1. -14. 1991. -С. 115-118.

16. Панченко Л. А., Смелянская М. Е , Стеценко Е И., Коновалов ЕЕ, Белых И. И. Шиск методического подхода к' диагностике коронаБирусной острой кишечной инфекции// Тез. докл. Всесоюзного съезда инфекционистов. Шсква.1992. Т.1. -С. 211-212.

17. Панченко Л. А., Волянский Ю.. Л., Бусол Е А.Стеценко Е И. к др. Лабораторная диагностика коронавирусной острой кишечной инфекции. Штодические рекомендации. Харьков. -1992. -14 С.

18. Б. К Ширалов, Л. А. Панченко, А. И. ЕЬсатенко, Смелянская Ы. В. Клин11к0-1шм^сдапиес_кие особенности г::русньг: диарея у новорожденных// В сб-ке"Новые аспекты диагност'лед заболеваний детского возраста". Харьков. -1992. -С. 723-23.

19. Панченко Л. А., Волянекяй Ю. Л , Смелянская Ы. 3. Ксрояазк-русы при некротическом энтероколите у новорожденных и детей младшего возраста//' Материнство и детство. М.-1992. N1.-С. 42-46.

20. Панченко Л. А., Смелянская Ы. В., Волянскай П. Л. Лаборатории^ метопы акагносткхд гаахрсзвхгрк^^а

этиологии// Тез. докл. кояф. "Заболевания органов пицзва-рения с точки зрения терапевта и хирурга". Донецк -1992. -С. 169.

21. Смелянская М. Е , Панченко ДА.,. Кор мула в а а И. Циркулями кишчных вирусов среди детей дошкольного возраста. // Тез. докл. конф. "Актуальные зопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней". Харьков. -1993. -С. 125.

22. Прохорятова Е. В. , Смелянская М. В. , ЕаСгаш В. -а., Панченко Л. А. Индикация рота- и короиавирусов с помощь» флюоресцентного зонда ДСМ. Та« же, С. 284.

23. Панченко Л.0. , Вовк С. I. Смхлянська 113. , Щетинит 3. Ы. Пор1вняльна характеристика бхлкхв коронавхруст лвдини та велико! рогато! худоба'/. Бютехнолспя ветеринарии* препарата. Харк13. -1993- С. 96.

24. Смелянская М. В , Прохорятова Е. Е , Бабкин Е О. , Панченко Л. А. Применение метода флюоресцентных зокдав для диагностики коронавирусной кишечной инфекция у детей // Микробиологический журнал. -1994. >55. -С. 124.

25. Пзнченко Л А., Выбор штамма для создания диагностической тест-системы, выявляющей коронавирусную кишечную инфекцию у человека// ШжроСио логический журнал -1994. N 5.-С. 124.

26. Смелявская М. В., фохорятоЕа Е. Е., Бабкин В. Ф., Волянский Ю. Л., Панченко Л. А. Диагностика коронавирусной кишечной инфекции у детей с помощью флюоресцентного зонда ДСП //.. ИК(Й>мационное письмо. Киев. -1994. -в.

27. Еетикина В. Н., Пакченко Л. А., Волянский IX Л. Структура и иммунобиологические свойства белковых компонентов коро-назирусов /. Микробиологический журнал - в печати

Панченко Л, А. "Коронавирусная кишечная инфекция /Этиология, диагностика, клинико-эпидемиологические параллели у детей/". Диссертация на соискание ученой степени доктора меди-щшских на}'« по специальности - 03.00.06 - вирусология; Киевский-научно-исследовательский институт эпидемиологии и инфекционных болезней, 1934 г. Завдедзется рукопись.

Впервые на Укра1ше сбосновал методический подход к диагностике коронавирусной кишечной инфекции с использованием новог,-, отечественного штамма коронавируса телят Харьков/343/86/ а. с. N1545616 /. Установлена роль коронавирусов в возникновении спорадических случаев а вспьшек ОКИ у детей. Приведены клкнико-эпидемиологические параллели коронавирусной ОКИ у различного иларя^та.

Panchenko L. А." Coronaviral intestinal infection /Etiology, diagnosis, clinico-epidenuological parallels in children/". Tresis for M.D. degree competition; speciality -03.00.06- virology; Kiev Scientific Research Institute of Epidemiology and Infections Diseases, 1994. Manuscript is being defended.

A methodical approach is based for the first time in the Ukraine to coronaviral intestinal infection diagnosis with the use or" the new hon» strain of calf Coronavirus Kharkov /343/85 author's certificate N1545616/. A role of Coronavirus is established in the beginning" of sporadic cases and acute intestinal infections (All) outbreaks in children with the aid of suggested test-system, ciinlco-epidemiological parallels are presented of coronaviral All in children of various age.

Kffl040Bi слова- KopotiaaipycHa кишкова 1нфекц1я, етюлопя, д1агностика, кл1н1ко-еп1демюлопчн1 паралвл!.