Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Изучение разных сочетаний генотипов свиней английской селекции в условиях селекционно-гибридного центра

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Изучение разных сочетаний генотипов свиней английской селекции в условиях селекционно-гибридного центра"

^ украКнська академш аграрних наук

н? 1нститут свинарства уаан

го

СХ1

УДК 636.4.082.43

ХАТЬКО 1ван Васильевич

ВИВЧЕННЯ Р13НИХ ПОбДНАНЬ ГЕНОТИП1В СВИНЕЙ АНГЛ1ЙСБК01 СЕЛЕКЦ1Т В УМОВАХ СЕЛЕКЦ1ЙНО-ПБРИДНОГО ЦЕНТРУ.

06.02.01 - розведення та селекцш тварин

Автореферат дисертацц на здобуття паукового ступени кандидата ольськогосподарських наук

,/х^

Полтава, 1997

Дисертацдею е рукопис.

Робота виконана у В1ддш роэведення та генетики 1нституту свинарства УкраТнськоТ академй аграрних наук.

Науковий кер2вник - доктор сгльськогосподарських наук, член -кореспондент УААН, професор Микола Давидович Березовський, {нституг свинарства УААН, зав.в1дд1лом роэведення та генетики.

0ф*1цшш опоненти: - доктор сиьськогосподарських наук,

професор Серпй Антонович Войналович, Кримський державний аграрний университет, завщувач кафедри тваринництва - кандидат сиьськогосподарських наук, доцент Нелша Дмитр'шна Голуб, Полгавський державнии с1льськогос-подарський шетитуг, доцент кафедри специального тваринництва

Провщна установа - Херсонський державнии сшлькогосподарський ¡нституг, кафедра розведення I генетики, Мшстерство агропромислового комплексу Украши, М.Херсон

Захист ввдбудеться "_25_" | грудня...... 1997 року

о 10-й годит, на засданш спец1ал1зованоТ вченоТ ради К. 44.351.01 при шетитуп свинарства УААН за адресою: 314006, Полтава, Шведська Могила.

3 дисертац1вю можна ознайомитись у&блютеф

1нституту свинарства УААН, м.Полтава, Шведська Могила

Автореферат розкланий " ХЧ " Ции-ЛЛ^-1997 р.

Вчений секретар спец^ал^зовано! вчено! ради, кандидат бюлопчних наук у>0:*Ю ГЬдтереба О.1.

ВСТУ п

Актуальшсть теми. ЕЙтчизняш породи свиней, яю розводять у племшних i товарних господарствах УкраТни, за репродуктивними якостями не поступаються свгговим стандартам. Це дае можлишсть бшышсть з них зикористовувати як материнсью форми в системах схрещування i пбридизацЯ (М.Д.БерезовськийД991; В.О.Медведев, 1995; В.П.Рибалко, 1996). В той же час, вони поступаються деяким заруб1жним породам вадгодоельними та м'ясними якостями. Вести селекщю за цими ознаками у нас дуже важко через вщсутнкть повноцшноТ годавл! та належних умов утримання тварин, а та кож сучасного обладнання для прогнозування результата селекцп.

Щоб првдбати сучасю технологи для прискорення селекцшного процесу i ефективного впровадження системи Нбридизацм в Украпи, у 1989 рощ було укладено контракт з зщомою англшською ф]'рмою "Pig Improvement Company LTD" (PIC). Зпдно з договором, у 1990 рощ завезено на Черкаськнн селекхцйно-пбридний центр (СГЦ) 2110 го.шв свиней порвд: велика б!ла, ландрас i дюрок, а також необхщге обладнання для проведения селекц!йно-плем!нно1 робота.

Англшсъкими спещалктами було запропоновано кшька вар!ант!в одержання пбридного молодняка. Деяк! з них не достатньо вивчеш i в самш АнглЛ. Тому, в умовах УкраТни було необхщно провести пор!вняльне вивчення найб;льш оптимальних поеднань генотишв свиней, а також визначити дощльшсть ïx використання в стад! СГЦ.

Отже, шдставою для виконання Д0СЛ1Джень по тем! дисертаци' була необхдають вивчення ефективност1 пбридизаци на баз! генотишв свиней англшськоТ селекщТ. При цьому враховувались умови Черкаського СГЦ, як! за cboïmii технолопчними параметрами год!вл1 та утримання тварин практично не в(др1зняються вщ багатьох промислових господарств УкраТни, що i визначае актуальшсть вибраноТ теми дослщженъ.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Робота була складовою частииою науково-дослщних роб!т 1нституту свинарства УААН ! виконувалася зпдно з темою "Удосконалити велику б!лу та миргородську породу свиней методами внутртородно/ селехцЯ з вшсористанням сучасних метод!в оц!нки тварин по генотипу i фенотипу" (номер державно! реестрацн 0193V041I96).

Мета i задач! досл!дження. Визначити безпосередньо в умовах Черкаського СГЦ найбьпьш ефективш Bapiairra поеднань вихщних форм англ!йських генотип!в свиней для одержання товарних пбрцщв, а також розробити пропозищГ по ïx використанню в промисловому свинарств!.

Враховуючи важливють дослщжень у цьому напрямку ставшшсь завдання вивчити:

- вщгворювалью, в!дгодавельш та м'ясю якост! свиней pi3HHX поеднань;

- яюсть м'ясо-сальноТ продукцл англшських свиней;

- особливост! росту, зм)ну будови тша в npoueci вирощування молодняка;

- стресчутлив!сть свиней р1зних поеднань;

- ревень гомозиготност] та ¡муногенетичну подабнкть М1Ж вшцдними формами i п'бридним погашв'ям;

- вплив р!зних вагових кондицш на м'ясо-сальну продуктивюсь тварин;

- деяю бюлопчш особливост1 чистопородного i пбридного молодняка свиней;

- економ1чну ефективнкть вщгодавл! пщсвинюв контрольно}' та досл!дних труп.

Наукова новизна одержаних результат. Вперше вивчено:

- ефектнвшсть використання р1зннх поеднань генотишв свиней англшськоТ селекцп б умовах промисловоТ технологи;

- вуцодвельш та м'ясш hkocti чистопородного i пбридного молодняка названих генотишв при досягненш р1зних вагових кондицш (100, 120 i 140 кг);

- застосування ново! системи "Fire" з повною комп'ютеризащею Bcix елеметчв ощнки тварин по фенотипу (в умовах УкраТни);

- розвиток найбшьших м'яз1в тулуба, передньоТ i задньоТ юнщвок тварин завезених генотишв;

- ¡муногенетичш особливосп' чистопородних та пбридних свиней.

3 урахуванням одержаних результате досладжень, подальший розвиток дастало положения про доцшьшсть в)Дгод1вл] свиней заруб1жноТ селекцп до бшьш важких вагових кондищй (120... 140 кг), а також прижиттеве визначення м'ясннх якостей та ощнка загальноТ м'ясносл за розвитком окремих м'яз1в.

Посилаючись на лiтepaтypнi джерела, назван! дослщження на генотипах свиней англшськоТ селекщТ рашше не проводились, що i вказуе на BiflMiHHicTb одержаних результат!в.

Практичне значения одержаних результат. Розроблено пропозиц!Т виробництву по найбшьш рацюнальному використанню генетичного потенщалу свиней англшсько! селекцп в умовах Черкаського СГЦ, а також ¡нших господарств УкраТни з промисловою технолопею. Результата дослщжень були врахован! при розробц! системи розведення для СГЦ та його доч1ршх господарств, де основним вариантом одержання пбридного

погашв'я прийнято поеднання свиноматок "Кемборо" з хнурами породи дюрок, а також при впровадженш селекщйно-технолопчноТ системи виробництва свинини в УкраГш (затверджено науково-техшчною радою по тваринництву Держагропрому Украши, протокол N8 вщ 11.04.1990 року).

Особистнй внесок здобувача. Практична частина роботи виконана особисто автором, а розробка теоретично! частили складае близько 90%. Уточнения теоретичних положень проведено науковим кер1вником доктором сшъсъкогосподарськнх наук, член-кореспондентом УААН, професором МД.Березовським.

Апробаш'я результат дисерташТ. Основш положения дисертащТ цоповщались i обговорювались на м1жнароднш науково-виробничш конференцп, присвяченш 140-р]ччю з дня народження професора П.М.Кулешова "Теория и практика повышения продуктивности :елъскохозяйственных животных в условиях рыночных отношений" [Краснодар, 1994), м!жнароднш науково-практичнш конференцЯ "Шляхи 1|двищення виробництва та полшшения якост! свинини" (Xapxie, 1995), кауково-техючшй рада Черкаського селекщкно-лбридного центру (у жовтш 1994 року), вченш рада ¡нституту свинарства УААН (у грудн! 1S94 року). В ювному об'ем! результати дисертащйних досл!джень допои!дались i збговорювались на розширеному засщаню в1ддалу розведення та генетики нституту свинарства УААН (у червн] 1997 року) i одержали позитивну однку.

На захист виносяться сл1дуюч1 положения:

- теоретичне та практичне обгрунтування використання спешал{зованих ■еноттн'в свиней англшсько! селекцп для одержання товарних лбридав;

- результати пор!вняльного вивчення вадтворювальних, вщгодавельних та л'ясних якостей свиней р!зних поеднань генотип!в, з урахуванням летодичних п'щходав та селекцшно-технолопчних вимог ф!рми "Pig mprovement Company LTD";

- характеристика чистопородного i пбридного погол1в'я евшей за 1еякими бюлопчннми особливостями.

ПублшашТ. За темою дисертацй' опублшовано 9 наукових праць.

Структура i обсяг лкссрташТ. Дисертащя складаеться 1з вступу, >сновноУ частили з трьох роздМв, висновюв, пропозищй виробництву та :писку використаних джерел. Робота викладена на -{QS CTopimcax мшинописного тексту i включае 50 таблицъ, 15 рисугапв. Список шкористаних джерел нашчуе 280 найменувань, з них 68 на ¡ноземних «овах.

МАТЕР1АЛ, МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ Науково-виробшч1 досладження проведеш протягом 1992...1994 роюв в умовах Черкасьхого . селекцшно-пбридного центру та в лаборатор1ях ¡нституту свинарства УААН. Матер1алом Д0сл1Джень були евши англшсько! селекиЯ порщ: велика б!ла, ландрас i дюрок, а також pisni варшнти поеднань цих генотишв.

Дослщження проведеш за вщповщною схемою (табл.1).

У господарств! заздалепдь (по заюнченш оцшки за власною продуктившстю) були В1Д1браю чистопородш i лбридш свинки. У Biui 7,5...8 мкящв, при досягнешп живо! маси 120... 130 кг, спаровано по 30 свинок у кожнш ¡з груп, як показано в схеш. Для парування використано по 12 KHypiB у кожшй rpyni. Bei задяш в доелда тварини були типовими для даних генотишв i вщповщали вимогам не нижче першого класу.

Таблиця 1.

Схема дослщженъ

Групи тварин Призначен-ня груп Порода i породш'сть Юльюсть

свиноматок KHypiB свиноматок KHypiB

I контрольна велика б!ла велика бша 30 12

11 доел/дна велика 6ina х ландрас велика бша 30 12

III досл!дна велика б'та х ландрас ландрас 30 12

IV дослщна велика б'та х ландрас дюрок 30 12

Репродуктивш якос-п шддослщних свиноматок визначали за багатошвдшетю, великошндшетю, молочшетю, масою поросят при вщлученш 1 збережешетю приплоду до вщлучення (в 32-денному в!щ).

Вццбраю для подальшого вивчення тварини (1 свинка * 1 кастрат з кожного пизда, характерш за масою) були поставлеш на дорощування, а при досягненш живо! маси 25...30 кг - на в!дгод1влю.

Вивчення росту 1 розвитку шддослщного молодняка проводили методом ¡ндивщуального зважування при народжеши, в 1-, 2-, 4-, 6-м1сячному в5ц1 1 при досягненш живо! маси 100, 120 \ 140 кг та взяття пром!р1в тша в 4 1 6 М1сящв - з послщуючнм визначенням ¡нцекав тшобудови.

На 5...10 день п!сля опоросу визначали пром>ри та ¡ндекси будови тша у свиноматок.

Вщносну швидюсть росту вираховували за формулою, запропонованою А.Майонотом.

Вщгодаля молодняка проводилася з використанням електронно) :истеми "Fire", при постшному i точному облшу пощання корму кожною гвариною. Ощнку вщгодовельних якостей тварин здшснювали за такими юказниками: bík досягнення живо! маси 100, 120 i 140 кг; :ереднъодобовий прирют при вщго,щвл1 до 100, 120 i 140 кг; Еитрати корм!в «а 1 кг приросту при в]дгодавл1 до 100 кг (в кг).

Прижиттеве вимфювання товщини сала проводили з допомогою приладу j)ipMH "Meritronics LTD" (Ангспя) на pïBHÎ 6...7 грудних хребщв та в точках 2KL (за методикою ф1рми "PIC"),при досягненш живо! маси 100, 120 i 140 sr.

Забш та обвалування туш дослщних тварин проведено в умовах СГЦ (по 5 nwiiB з кожноТ групи), а також на Золотошському птахокомбшат! (без эбвалування туш), зпдно з загальноприйнятими методиками.

3a6iirai та м'ясо-салью якост! визначали за такими показниками: маса паркоТ i охолодженоТ ту mi; втрати маси туш i при охолодженш; маса голови, жжок, печшки, легень i серця; забшний вихщ; довжина туш! i ïï беконноТ половинки; товщина сала (на холщ, над 6...7 грудними та 1...2 поперековими хребдями i в точках CKL); площа "м'язового Bi4Ka"; маса вадньоТ третини niBTymi; абсолютна i вщносна маса найбЬчьших м'яз1з передньоТ кшщвки - предосного, заосного, трьохголового м'язу плеча i задньо'1 юнщвки - нашвперетинчастого, нашвсухожилъного, групи сщничнних, двохголового, чотирьохголового м'язу стегна та найдовшош м'язу спини; морфолопчний склад тушК

Всього, за перюд дослщжень, було забито 132 шдсвинки, а 59 nie туш пщдано обвалуванню.

При вивчекш ф]зико-х)М1чних властивостей м'яса визначали: актив ну кислотюсть - рН (через 48 годин теля забою); вологоутримуючу здатюсть; шжшеть м'яса; штенсивтсть забарвлення.

Xímí4HHH склад м'яса оцшювали за bmíctom початковоТ, пгроскошчноТ i загальноТ волош, жиру, "сироГ золи, протешу, кальшю та фосфору.

В св1жовиплавленому сал) визначали загальну вологу, температуру плавления (початкову i юнцеву) та коефадент рефракцп.

Ощнку стресчутливост! свиней здшснювали з допомогою приладу ф1рми "Bowring Medical Engineering LTD" (Анпшя), за результатами тестування галотановим методом у модифжаци ¡нституту свинарства УААН.

3 метою пор)вняльного вивчення 6íoxímí4hhx показниюв у р1зних генотишв свиней, нами були проведеш дослщження сироватки кров i за такими показниками: загальний бшж, г/%; альбум!ни, г/%; загальш лЫди, мг/%; холестерин, мг/%. Юльюсне визначення загального бшка i

алъбумшв проводили за методикою ЛЛ.Слуцького, загальних лшуцв - за методом Л.К.Баумана, загального холестерину - по Мрскосу-Товареку.

1муногенетичну характеристику кнуров, свиноматок i всього молодняка на ввдгодавл! проводили шляхом вивчення генних частот, piBHiB гомозиготное™ та ¡мунолопчноТ подобное™ свиней р1зних генотнп!в.

Тварини Bcix П1ДД0СЛ1ДНих труп протягом доелдакень знаходилисъ в аиалопчних умовах годавл1 та утримання, злдно з технологию, прийнятою на СГЦ. Год!вля тварин здшснювалась дв!ч! на добу, повнорацюнними гранульованнми комбшормами, виготовленими на ГИщанському експери-ментальному завода.

Результаты досладжень оброблен! методами вар!ацшноТ статистики по Н.А.Плохинському, Е.К.Меркур'евш, Г.Н.Шангш-Березовському, Г.Ф.Лак1ну. Бюметрична обробка основноТ частини матер1алу здшснювалася на микрокалькулятор! MK-6I та на персональному комп'ютер! IBM ХТ-286, з допомогою пакету прикладних програм.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ В1дтворювальш якост! свиноматок. Анашз одержаних даних евщчить про те, що найвища багатопл!дн!сть була у поеднання (ВБхЛ)хД - 11,0 поросят. Це на 0,30; 0,58 та 0,18 поросят больше, н!ж у свиноматок I, II та III труп (табл.2). Однак, р!зниця середшх показниюв м!ж yciMa трупами статнстично не в!рог!дна. За !ншими показниками вщтворювальних якостей перевагу мали також тварини IV групи при в!ропдн!й pi3HHui: за живою

Таблидя 2.

Продуктившсть п!ддосл!дних свиноматок (М±ш)

Групп Народилось, ГОЛ1Б Вели- КОПЛ1Д- Молоч-н!сть, При вщлученш в 32 дон Збе-реже-

п всього жив их н!сть, кг кг к!ль-к!сть поросят, гол!в маса гшзда, кг середня маса поросят, кг шеть приплоду, %

I 23 11.17 10.70 1.23 38.91 8.43 54.12 6.42 78.86

±0.52 ±0.45 ±0.013 ±1.74 ±0.31 ±2.05 ±0.11

II 19 11.11 10.42 1.39 43.82 8.53 58.67 6.88 81.82

±0.43 ±0.43 ±0.020 ±2.54 ±0.42 ±3.37 ±0.17

III 22 11.36 10.82 1.36 39.75 8.82 54.80 6.21 81.51

±0.29 ±0.27 ±0.020 ±1.60 ±0.33 ±2.53 ±0.12

IV 27 11.74 11.00 1.44 43.94 9.52 59.53 6.25 86.53

±0.52 ±0.47 ±0.018 ±1.66 ±0.37 ±2.20 ±0.10

масою при народжетн - над I (р<0.001) i III (р<0.01) грулами, юльюстю поросят при вдаученю - над I групою (р<0.05).

Проведен! розрахунки дозволили нам виявити досить високу позитивну кореляшйну залежшсть мш масою поросят при народженн) i в1длученш в 32-денному ввд (г= 0.303... 0.552).

Серед пбрцщв виявлено менший процент загибел! др1бних поросят (з масою до 1,00 кг, включно). Це сввдчить про бйьшу !х життездатшсть у nopiBHHHHi з чистопородними тваринами. Дане твердження особливо характерне для поеднання генотшив (ВБхЛ)хД.

BiKQBi зм1ни живоТ маси i лш1Йних npoMipiB п)ддосл!дного молодняка. Встановлено, що вщмшност! в pocTi молодняка р1зних груп мали Micue в yci BlKOBi перюди. Щодо особливостей росту в залежност! вщ стат1, то в бшьшост! випадов р1зниця була несуттевою. Кабанчики Bipori/uro переважали свинок за масою при народженш - по IV rpyni (р<0.05), в 4-мюячному Biui - по IV rpyni (р<0.05) та в 6 MicfluiB - по II (р<0.01) i IV (р<0.001) трупах.

Темпи вщносних прироспв свиней по Bcix трупах знижувалися з вшом. Максимально! величини вони досягали в перюд вщ народження до 1-мкячного BiKy i становили 340,27...445,64%.

Поросята,одержан! вщ поеднання свиноматок "Кемборо" з кнурами породи ландрас та дюрок в!др1знялись тдвшценою напружешстю росту у Biui 2...4 (167,24 i 163,77%) та 4...6 мкящв (124,52 i 123,89%), проти 159,96 i 114,54% в контрольнш rpyni.

Проведений корелящйний анал!з дав можливкть виявити позитивну залежшсть м!ж масою тварин у р1зному Biui. Mix масою при народженн] i масою в 1-мюячному Biui найбшьш т!сною вона була серед поросят III - г = 0,522 (р<0.01) i IV груп - г = 0,367 (р<0.05). По ¡нших трупах цей зв'язок виявився дещо нижчим.

Як i очжувалось, майже в ycix випадках було виявлено Biporymy позитивну корелящйну залежшсть М1Ж масою свиней в 1-, 2-, 4- i 6-мкячному Biui.

л

3 метою одержання бшьш 4iTKoro уявленя про змши, яш вщбуваються в пропорщях тша чистопородних i пбридних свиней у npoueci !х росту, використовували метод щдексно! ощнки (табл.3).

Тварини англ1йсько! селекщ! характеризувалися вданнним розвитком задньо! третини тулуба, на що вказують висош ¡ндекси широкозадостк

Таблица 3.

1ндекси будови тша молодняка в 6-мкячному в1ш (М±ш),%

Групи Роз-тягну-тостс Масив-ноеп Зби-тост1 * Г» ¡11 Широкогрудое™ Широкозадое» Костистое» Висо-хоно-гост1 М'яс-ност!

I 185.29 ±1.19 168.39 ±0.87 90.97 ±0.60 54.33 ±0.26 80.54 ±0.48 111.29 ±0.72 26.15 ±0.15 45.67 ±0.26 115.28 ±0.88

II 185.61 ±1.14 167.64 ±1.30 90.35 ±0.64 54.18 ±0.34 78.77 ±0.60 112.69 ±0.55 26.00 ±0.21 45.82 ±0.34 114.69 ±1.02

III 189.11 ±1.38 166.16 ±1.40 87.93 ±0.77 54.52 ±0.34 77.36 ±0.60 111.58 ±0.80 25.74 ±0.19 45.48 ±0.34 113.60 ±1.25

IV 178.91 ±1.30 167.96 ±1.09 93.95 ±0.48 55.01 ±0.27 78.56 ±0.59 113.29 ±0.44 26.16 ±0.14 44.99 ±0.27 113.95 ±1.48

В;дгод]вельт якост1 чистопородних \ пбридних пшсвштав. Виявлено досить висок1 показники вщгоддвельних якостей як чистопородних, так 1 пбридних шдсвинюв (табл.4). Причому, перевагу майже за вс]ма ознаками мали пбриди IV групи.

Характерно, що шддосл1дний молодняк збер^ав високу штенсивш'сть росту при вщго,щвл1 до живо! маси 140 кг.

Таблиця 4.

Вщгодавельш якост1 молодняка при досягненш живо! маси 100, 120 1 140 кг (М±ш)

ЙГ п Триварстъ в1дгод1вл], дн1в В!к при заюнченш в!дгод1ВЛ1, дн!в Середньр-добовни прирют, г Витрати ко^му,

Жива маса 100 кг

I 36 89.25±2.50 196.64±2.52 768.81 ±18.78 2.732±0.055

II 30 88.90±3.33 191.27±2.81 767.57±23.49 2.817±0.075

III 29 85.41 ±2.35 195.93±2.46 796.24± 15.74 2.604 ±0.061

IV 38 83.47±2.21 193.95±2.27 813.08± 17.68 2.585±0.048

Жива маса 120 кг

I 25 109.96±2.96 216.68±2.74 802.60± 18.71 -

II 19 107.42±3.25 210.53±2.58 804.32 ±18.55 -

III 18 106.00±3.23 215.94±3.28 826.00± 19.72 -

IV 26 101.08±2.73 210.23±2.61 870.19±20.69

Жива маса 140 кг

I 14 127.50±2.96 235.43±3.32 842.64± 14.53 -

II 7 129.29±6.69 235.86±3.81 827.00±32.70 -

III 5 120.40 ±3.33 227.00±6.13 880.00±32.00 -

IV 13 116.92±4.14 225.69±3.93 922.92±28.35 -

Дослщженнями виявлено, що свиш англшськоТ селекцй' в1др1зняються дуже низькими витратами кормш на 1 кг приросту живоТ маси (2,585—2,817 кг). Особливо видшяеться поеднання генотишв (ВБхЛ)й, використання якого дозволяе заощаджувати 10 кг i бшьше концкорм1в на кожшй голов! за период вщгодал!, пор1вняно з ¡ншими групами тварин.

Забшн') i м'ясо-салън! якост'1 молодняка. При забоях тварин живою масою 100 кг, найвшций забШний вихщ виявлено в I 1 IV групах (вщпозщно, 69,15% i 69,03%), а при 120 кг - в IV rpyni (перевага над I, II i III трупами становила, вдаовдао, на 2,16; 2,03 i 2,68%, при р<0.01). При в1дгодавл1 до 140 кг найб!льшим забшним виходом вщзначалисъ пбридш свиш II i IV дослщних груп.

Що ж стосуеться площ)" "м'язового в1чка", то при забоях у 100 кг суттевоУ pi3Hnui м1ж групами не виявлено. При досягненю маси 120 кг тварини IV групи перевершували I, II i III групи, в]дповЦдао, на 8,28 см2 (р<0.05), 7,53 см2 (р<0.05) i 9,15 см2 (р<0.01). При забоях у 140 кг ця тенденщя збер1галася, хоча р!зниця виявилася не В1ропдною через значш коливання показнивдв (Су = 7.82...18,54%).

Свиш англшськоТ селекщУ характеризувалися дуже низькими показниками товщини сала в ycix точках BHMipiß (табл.5).

Таблица 5.

Товщина сала в р1зних точках, вимфяна прюкиттево (Mim)

1'РУ-пи п На piBHi 6...7 ребра С К L XCKL

Жива маса 100 кг

I 36 19.39*0.41 14.78±0.25 14.69*0.29 15.31*0.31 44.78*0.78

II 30 20.90*0.44 14.73±0.29 15.37*0.31 15.27*0.39 45.37*0.89

III 29 20.66 ±0.52 14.86*0.36 15.07*0.34 15.76*0.38 45.69*1.00

IV 38 20.58±0.31 14.89*0.28 15.21*0.26 15.26*0.32 45.37*0.78

Жива маса 120 кг

I 11 24.27±0.71 18.00±0.47 18.18*0.52 19.00*0.43 55.18*1.30

И 12 2б.67±0.70 18.50±0.73 19.50*0.73 20.08*0.86 58.08*2.27

III 13 27.62±1.13 19.69±0.68 19.92*0.68 21.15*0.74 60.77*1.98

IV 13 25.23±0.74 17.69*0.56 17.85*0.54 18.00*0.47 53.54*1.43

Жива маса 140 кг

I 14 32.43*1.19 23.64*0.74 23.71*0.78 25.64*0.63 73.00*1.87

II 7 33.71 ±1.98 25.14*1.32 25.43*1.17 27.29*2.02 77.86*4.31

III 5 33.00± 1.55 24.40*0.81 25.40*0.93 27.80*0.86 77.60*2.29

IV 13 32.38± 1.12 23.62*0.99 23.77*0.99 24.15*1.06 71.54*2.93

Показники товщини сала, визначеш як за в1тчизняною, так i за

англшською методикою майже в однаковш м!р1 вщображають загальну м'ясшсть туш.

Зпдно з результатами обвалуваиня туш свиней (табл.б), суттеву перевагу за виходом м'яса, при в1дгодавл1 до р1зних вагових кондицш, мали пбриди IV групи (на 0,99...5,66%).

Таблиця 6.

Заб¡ши \ м'ясо-салью якост! шддослщних свиней (М±ш)

Групп Забшний вгоад, % Площа "м'язового в1чкап,см2 Склад туш!, %

м'ясо сало к!стки

Передзабшна маса 100 кг

I 69.15±0.55 40.03 ±1.43 62.80±2.45 22.79±2.63 14.41 ±0.82

II 68.62±0.64 40.41 ±3.59 65.00±1.14 20.32± 1.09 14.67 ±0.73

III 67.79±0.72 36.53 ±1.45 61.53±2.77 24.32±2.44 14.15±0.78

IV 69.03±0.44 39.55±0.68 65.99±0.96 19.73±1.28 14.28±0.38

Передзабшна маса 120 кг

I 69.08±0.44 41.31 ±2.07 60.66±1.50 26.86±1.30 12.48±0.41

II 69.21±0.51 42.06±2.07 61.85±1.95 25.17±1.37 12.98±0.68

III 68.56±0.57 40.44±1.76 60.11 ±1.28 27.48±1.70 12.41 ±0.43

IV 71.24±0.32 49.59±1.67 65.77±1.75 21.18±1.63 13.05±0.61

Передзабшна маса 140 кг

I 68.63±0.46 46.89±2.57 61.86±1.19 26.12±1.34 12.02±0.38

II 70.83±0.67 44.53±1.56 57.13±1.16 30.93 ±1.24 11.94±0.27

III 69.04±0.45 42.67 ±2.20 57.70±1.23 30.51 ±1.20 11.79±0.36

IV 70.80±0.47 52.76±4.37 63.15±1.75 24.26*1.79 12.59±0.47

Даш про розвиток найбшьших м'яз!в ту луба, передньоТ i задньоТ юншвок свщчать, що найвшцою абсолютною масою цих м'яз1В ввдшялися свиш IV групи. Причому, при збшьшенш передзабгёшоУ живо! маси вщ 100 до 140 кг, перевага тварин поеднання генотишв (ВБхЛ)хД над шшими трупами (особливо II i III) збшьшувалася. Ця тенденция була особливо помггною за такими м'язами: найдовший спини, трьохголовий плеча, група сщничних i нашвперетинчастий стегна (табл.7).

Нами вивчена корелящйна залежшсть мш виходом м'яса в тушах i масою найб>льших м'язш тулуба, передньоТ та задньоГ кшщвок. У бшьшос™ випадюв вона виявилася середньою або високою позитивною.

Таблиця 7.

Абсолютна маса найбшьших м'яз1в тулуба, передньоТ i задньоТ ximiiBOK,

кг

Групи Назва м'яз!в

тулуба передньо! юнщвки задньоТ KiHuiBKH

най-довший спини трьох-головин плеча пред-осний заос-ний чоти-рьох-голо-вий двох-голо-вий трупа сщнвд-них нашв-пере-тинча-стий Hanie-сухо-жиль-ний

Передзабшна маса 100 кг

I 2.00 0.80 0.40 0.39 1.06 1.07 0.98 1.02 0.47

II 2.11 0.84 0.38 0.36 1.11 1.11 0.92 1.06 0.48

III 1.98 0.78 0.39 0.36 i.00 1.03 0.87 1.04 0.46

IV 2.13 0.94 0.40 0.38 1.18 1.15 0.95 1.14 0.47

Передзабшна маса 120 кг

I 2.37 0.87 0.44 0.41 1.15 1.16 Г 1.05 1.12 0.57

II 2.45 0.92 0.42 0.40 1.18 1.17 1.01 1.13 0.61

III 2.30 0.87 0.45 0.43 1.13 1.10 0.99 1.18 0.60

IV 2.71 1.04 0.44 0.42 1.40 1.34 1.14 1.36 0.74

Передзаб»йна маса 40 кг

I 2.77 1.06 0.51 0.49 1.47 1.33 1.22 1.33 0.80

II 2.56 0.99 0.47 0.45 1.30 1.22 1.16 1.18 0.75

III 2.59 0.98 0.48 0.47 1.27 1.25 1.11 1.25 0.67

IV 3.05 1.18 0.51 0.49 1.49 1.44 1.30 1.45 0.82

Ф»зико-х1м]'чна характеристика м'язовоТ та жировоТ тканин. Б>лышсть ф1зико-хшчних показниюв вщповщали вимогам для свинини задовшъноГ якост). При цьому, суттевоТ р!знищ м!ж групами не встановлено (табл.8).

За bmictom протеТну в м'яа в1ропдна вщм!ншсть встановлена тшьки м!ж III i IV трупами, при в]дгод]вл] до 140 кг (на 2,37%, при р<0.05).

М'ясо тварин IV групи характеризувалося дещо б)льшим вмктом жиру, що може бути свщченням його кращих смакових якостей. В1ропдна р!зниця була при вщгодвл! до маси 120 кг м)'ж IV та I i II групами, в1Дповщно, на 1,53% (р<0.05) i 1,48% (р<0.05).

За BMicTOM золи у пробах м'яса при забоях у 100 i 120 кг, жодну з груп ввдшити не можна через незначну р^зницю середшх показниюв. При 140 кг, сутгеву перевагу малн тварини II групи над III i IV групами, вщповдао, на 0,07 (р<0.05) i 0,10% (р<0.05).

При вивченн! ф1зико-Х1м1чних властивостей сала суттевоУ р1знищ м!ж групами за початковою i к1Нцевою температурою плавления не встановлено.

При шдвищеню живоТ маси тварин вщ 100 до 140 кг в!дм!чалося зниження загально! вологост! сала на 1,54...2,82%.

Таблиця 8.

Ф1зико-х1м1Чн1 властивост1 м'язовоТ тканнни шддослщних тварин

(М±т)

Групп п рН, одиниць КИСЛ0ТН0СТ1 Вологоут-римуюча здатнкть, % Шжнкть, см2/г загального азоту 1нтенсившсть забарвлення, (Ех1000)

Передзаб]йна маса 100 кг

I 5 5.50±0.02 51.77*1.99 803.33 ±46.80 50.40±3.19

II 5 5.51 ±0.05 51.48^1.74 794.11 ±43.25 51.20±0.80

III 5 5.60±0.07 52.01 ±2.69 771.33±66.81 51.00±3.66

IV 5 5.49±0.03 54.81 ±0.75 799.00±47.96 50.60±2.79

Передзабшна маса 120 кг

I 5 5.60±0.06 48.46±1.87 808.67±25.40 56.00±4.46

II 5 5.58±0.08 50.83 ±1.31 842.00±39.39 59.80±5.62

III 5 5.64±0.05 51.15db2.45 819.00±30.67 57.40 ±2.50

IV 5 5.55±0.04 48.70± 1.74 749.66±39.50 53.00±4.46

Передзабшна маса 140 кг

I 5 5.61 ±0.05 51.02±1.87 717.00±34.38 63.00±6.47

II 5 5.69±0.06 49.43±0.78 841.66±33.60 67.00±2.00

III 4 5.63±0.04 50.69±1.93 811.25±30.37 75.00±2.04

IV б 5.61 ±0.05 49.81 ±1.27 735.33±35.71 64.80±5.89

За коефщтнтом рефракщТ статистично в1ропдно1 р!знищ м1ж трупами не виявлено по жоднш з вагових категорш.

Б!ох|"м!чш показники сироватки кров}. За концентращею загальноло бшка, алъбумшш 1 холестерну в пробах кров! шддослщното молодняка 5,5...6-мкячного в)ку суттево] р]знищ не в ¡дм ¡чалое я.

Вмкт загальних лшдав у сироватш чистопородних свиней велико! бык» породи був нижчим пopiвнянo з показниками пбрвдного молодняка вс1х поеднань генотишв на 29,92...41,92 мг/%. Однак, в1ропдна р1зниця виявлена т!льки м1ж I! II трупами (р<0.05).

¡муногенетична характеристика вшшних форм та пбридного погол1в'я свиней. За ртномаштшетю бшьшост1 алелей, свиш вивчених генотишв мали певш вщмшность що псв'язано з напрямком селекцн вюйдних форм.

Поеднання р!зних генотишв свиней суттево не вплинуло на величину гомозиготность особливо на вар1анти, в яких використовували породи велику бшу 1 ландрас (в середньому по вс1х системах вона становила 0,681...0,715). Значно збшьшився р!вень гетерозиготност] у поеднань, в яких використовували породу дюрок, особливо по системах труп кров1 А, В, Н.

Найбшьш високий ¡ндекс ¡муногенетичноТ подбносп спостер1гався М1ж тваринами велико? бшо! породи i ландрас (г=0,752), а також М1ж даними породами i р!зними вар!антами Гх поеднань, але без учасп' породи дюрок (табл.9).

Таблиця 9.

1муногенетична пощбшсть чистопородних i пбридних свиней англшськоТ

селекци

Породи i 'ix поеднання, що ! nOpiBHJOIOTbCfl г Породи i ix поеднання, що пор5внюються г

ВВ-Л 0.752 JI - (ВБхЛ)хВБ 0.330

вь-я 0.104 Л - шБхЛЫ! 0.4ЬЬ

л-Л 0.199 Л - (ВЬхЛ)хД 0.2УЗ

ВЬ - БЬхЛ 0.879 Д-(ВБхЛ)хВБ 0.152

Л - ВЬхЛ 0.565 Я • (ВЬхЛ)хЛ 0.163

Я ■ ВВхЛ 0.099 Д - 1ВБхЛ)хД 0.54У

0.594 (ВБхЛ)хВБ - (ВБхЛ)хЛ 0.894

ВБ - (ВБхЛ)хЛ 0.570 (ВБхЛ)хВБ - (ВБхЛ)хД 0.656

ВБ - (ВБхЛ)хД 0.358 (ВБхЛ)хЛ - (ВБхЛ)хД 0.603

Стресчутливють чистопородного i Нбридного молодняка. За основним критер1ем - ригщшстю м'яз!в, у жоднш з вивчених груп, сприйнятливих до стрес1в тварин не виявлено. Однак, за такими критер1ями ощнки як час приходу в нормальний ф1зюлопчний стан та тремор, частка схильних до cTpeciB тварин становила, вщповущо: 15,79...22,22% та 20,45...24,07%. Результата цих двох cnocoöiB ощнки свщчили про дещо вшций р1вень стресчутливост1 у пбридних поросят IV групи. Однак, в)ропдно7 pismmi miä трупами встановлено не було. Ц) два тести майже в однаховш Mipi характеризували р!вень стресчутливост1 свиней вивчених генотншв, хоча за тремором вщ виявився вищим на 1,85...6,52%.

Економ1чна ефективтсть в)'яго.швл! свиней р)зних генотип1в. Наибольшими середньодобовими приростами i найменшими витратами KopMiB на 1 кг приросту характеризувались пбридш тварини IV та III груп. В результат цього, соб1варт!сть 1 д живо! маси (у щнах 1992 року) у даних трупах виявилася нижчою, пор^вняно з I i II трупами, ввдповщно, на 82,20-131,52 крб та 71,24...120,56 крб.

Економ1я корм)в при в1дгодвл1 свиней IV та III досл!дних груп, пор1вняно з щшими трупами складала, вдаовщно: 11...14 кг та 8...11 кг в розрахунку на I голову, або 15...24 кг та 13...22 кг на I ц приросту.

Вщгоддвля шдсвинюв, одержаних вщ поеднання свиноматок "Кемборо" з кнурами породи дюрок та ландрас збшьшувала прибуток, в розрахунку на 1 ц живо! маси, в1дпов)Дно, на 82,20 крб та 71,24 крб (у щнах 1992 року), а

також piBejib рентабельное™ - на 3,93% та 3,40%, пор1вняно з

контрольною групою.

ВИСНО В КИ

1. Селекщйно-генетичш метода та оргашзащйш шдходи, яю англшська ф1рма "PIC" реал1зуе на Черкаському СГЦ, мають велику наукову i практичну ц!ншсть для свинарства УкраТни, осюльки система розведення, що використовуеться нею, забезпечуе виробництво товарноТ свинини виключно на пбридиш основ!. Компан^ею досконало вщпрацьована система створення спещал]зованих вихщних форм (батьювськнх i материнських) методами переважаючоТ селекц» з повною комп'ютеризащею процеив ощнки, вщбору та шдбору тварин.

2. Найб1льш доцмьним BapjaHTOM одержаного пбридного погол1в'я для вщгоддвл1, на ocHoai згвезених генотшив свиней англшськоТ селекщТ в умовах Черкаського СГЦ, а також в ¡нших господарствах Украши з промнеловою технолопею, е поеднання свиноматок "Кемборо" з кнурами породи дюрок, що дозволяе суттево- збшьшити виробництво свинини BHCOKOÏ якостк

3. Використання свиноматок "Кемборо" сприяе покращенню в1дтворювальних якостей в ycix вариантах схрещувань. Найвищими показниками характеризуеться поеднання генотишв (ВБхЛ)хД, яке переважае велику бшу породу за багатошндшетю - на 0,30 гол., великошидшетю - на 0,21 кг, молочшетю - на 5,03 кг, кмшметю поросят при ваддученш - на 1,09 гол., масою гшзда при вщлученш - на 5,41 кг, збережешетю приплоду до вщпучення - на 7,67%.

4. 1снують суттев! вщмшност! за типом будови тша м!ж молодняком р]зних генотип1в у Biui 4 i 6 мкящв. Тваринн поеднання (ВБхЛ)хЛ В1ролдно переважають imui групи за довжиною тулуба та ¡ндексом розтягнутост!, але поступаються за розвитком okoctïb. Найкращим розвитком задньоТ частини тулуба, але бшьшою збипстю характеризуются шдсвинки поеднання генотишв (ВБхЛ)хД.

5. В1дгод1вля чкетопородних i лбрвдних шдсвшшв Bcix вивчених поеднань до живо! маси 100 кг дозволяе одержувати високий р1вень середаьодобових прироетт - 767...813 г. Ця тенденщя збер1гаеться i при в1дгод1вл1 до бшьш важких вагових конднцш - 120 i 140 кг. Найбшыш середньодобов! прирости при Bcix вар!антах вщгоддвл! мае молодняк, одержаний в)д поеднання свиноматок "Кемборо" з кнурами порщ дюрок та ландрас,

6. Свин! англшсько'1 селекци характеризуються низькими витратами кормив на 1 кг приросту живо! маси (2,585... 2,817 кг). Особливо видоляеться

поеднання генотишв (ВБхЛ)хД, використання якого дозволяе заощаджувати 10 кг 1 бшьше концкорлнв на кожнш голов1 за перюд вщгодовл! до 100 кг, пор!вняно з ¡ншими шдцослщними групами тварин.

7. Найвшцими м'яснимя якостями при в1дгоддвл1 до 100, 120 I 140 кг вщр1зняються тварини, одержан] в результат! поеднання свиноматок "Кемборо" з кнурами породи дюрок (вшод м'яса в тушах становить, вщповщно: 65,99; 65,77 I 63,15%).

8. При вивченш розвитку найбшъших м'яз!в тулуба, передньо! \ задньоТ юнщвок (найдовший спини, предосний, заосний, трьохголовий плеча, нашвперетинчастий, нашвсухожильний, група сщничних, двохголовий, чотирьохголовий стегна), за рахунок яких формуеться м'яснкть туш, встановлено, що найбшьш ткний корелящйний зв'язок з виходом м'яса при обвалуванш туш мае найдовший м'яз спини - в бшьшост1 випадюв у межах 0,906...0,992. Це дае шдставу здшснювати точну ошнку м'ясност! туш без проведения обвалування.

9. Використання в систем! лбридизацп поеднання генотип ¡в (ВБхЛ)хД дае можливкть одержувати високояюсиу нежирну свинину при вщгодавл! до 120...140 кг (товщина сала на р1вш 6...7 ребра складае всього 23,63...30,74 мм).

10. Тварини в ив че них генотишв характеризуются високою стшхктю до стреав, про що свщчить вщсутшсть рипдност1 м'яз1в, як основного показника стресчутливост! при тестуванн) галотановим методом.

11. Використання ¡муногенетичного контролю з визначенням р!вн!в гомозиготност) та ¡муногенетично! подабност! сприяе оцшщ материнськоТ та батьх!вських форм на генному ртш при пбридизаци, що в певиш М)р» можна використати для обгрунтування краших поеднань (в даному випадку матки "Кемборо" \ кнури породи дюрок).

12. Вщгодавля шдсвинюв поеднання (ВБхЛ)хД до живо! маси 100 кг зменшуе собшарткть 1 д приросту на 82,20 крб (у цшах 1992 року), та збшьшуе р!венъ рентабельное™ на 3,93%, пор1вняно з чистопородними твзринами велико! бшоТ породи, 1 е найбшьш ефективною.

ПРОПОЗИЩ'1 ВИРОБНИЦТВУ Для найбшьш рацюнального використання генетичного потеншалу

свиней англшськоТ селекцп в умовах Черкаського седекцшно-пбридного

центру, а також ¡нших господарств УкраТни з промисловою технолопею,

необхщно:

- зор1ентувати систему розведення на одержання пбридного молодняка для в!дго,щвл! шляхом поеднання свиноматок "Кемборо" з кнурами породи дюрок;

- вщгодовлю пбридного поголт'я рекомендованого поеднання генотитв заюнчувати при досягненш тваринами живо! маси 120... 140 кг.

Список опублшованих праць за темою дисертацН:

1. Березовський М.Д., Хатько 1.В., Лисун Г.М., Каргаполова Л.Й., Деркач М.А. Свиш аншйськоУ селекщУ в УкраУш // В1сник аграрноТ науки. -1994.-N4.-C.86-.92.

2. Березовский Н.Д., Хатько И.В. Направление селекции с крупной белой породой свиней на Украине / / Тез.докл.междунар.научн.-произв.конф., поев. 140-летию со дня рожд.проф.П.Н. Кулешова "Теория и практика повышения продуктивности с.-х.животных в условиях рыночных отношений".-Краснодар.-1994.- С.25...27.

3. Деркач М.А., Березовський М.Д., Лисун Г.М., Каргаполова Л.Й., Хатько

1.В. Продуктившсть свиней аншйськоУ селекщУ / / Науково-виробничий бюлетень "Селекщя". - К., 1995.-Число друге,- С.142...146.

4. Каргаполова Л.Й., Хатько 1.В. Продуктивнкть свиней англшськоУ селекщУ в умовах Черкаського селекшйно-пбридного центру / / Тези дол.М1Жнар.наук.-практ.конф. "Шляхи шдвищення виробництва та полтшення якосл свинини".- Харшв.- 1995,- С.38.

5. Березовський М.Д., Хатько 1.В. Репродуктивш якост'| свиней англшськоУ

селекщУ / / Свинарство.- К.: Аграрна наука, 1996,- Вип.52.-С.10...13.

6. Хатько 1.В. Продуктивш икосл р!зних поеднань генотшйв свиней англшськоУ селекщУ в умовах селекшйно-пбридного центру // Науково-виробничий бюлетень "Селекщя".- К., 1996.- Число трете.-С.124...126.

7. Березовский Н., Хатько И. Использование свинок "Кемборо" в условиях промышленной технологии // Свиноводство.- 1996,- N4.- С.12...14.

8. Хатько 1.В. Свтн заруб!жноТ селекци // Сшьський вюник Юровоградщини.- 1996,- Ш.-С.12...13.

9. Березовський М.Д., Хатько 1.В. Ефектившсть вщгод1в.ш свиней заруб1жноУ селекшУ до р1зних вагових кондицш / / Науково-виробничий бюлетень "Селекщя".- К., 1997.-Число четверте.-С.105..Л07.

Хатько 1.В. Вивчення р^зних поеднань генотипов свиней аншйськоУ селекщУ в умовах селекшйно-пбридного центру. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата альськогосподарських наук за спешальшстю 06.02.01 - розведення та селекщя тварин. - 1нститут свинарства УААН, Полтава, 1997.

Дисертащю присвячено вивченню найбшьш ефективних вар1ант!в поеднань генотипов свиней аншйськоУ селекщУ порад: велика бита, ландрас 1

орок для одержання товарних пбриддв безпосередньо в умовах ерхаського селекщйно-пбрндного центру, а також в шших господарствах кра'/ни з промисловою технолопею. Встановлено, що при використанн! бридаих свиноматок, одержаних на ochobï порщ велика бша i ландрас, в оеднанш з кнурами породи дюрок, досягаються найвтш показники дтворювальних, вщгода'вельних i м'ясних якостей. Вщго/и'влю пбридного огол1'в'я, одержаного за такою схемою, в умовах УкраТни дощльно зюнчувати при досягненш тваринами живо) маси 120... 140 кг.

Ключов! слова: порода, поеднання генотишв, промислова технолопя, ¡брвди, вщго/цвля.

Хатько И.В. Изучение разных сочетаний генотипов свиней английской елехции в условиях селекционно-гибридного центра.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата ельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и елекция животных.- Институт свиноводства УААН, Полтава, 1997.

Диссертацию посвящено изучению наиболее эффективных вариантов очетаний генотипов свиней английской селекции пород: крупная белая, индрас и дюрок для получения товарных гибридов непосредственно в словиях Черкасского селекционно-гибридного центра, а также в других :озяйствах Украины с промышленной технологией. Установлено, что при ^пользовании гибридных свиноматок, полученных на основе пород срупная белая и ландрас, в сочетании с хряками породы дюрок, ¡.остигаются наиболее высокие показатели воспроизводительных, »ткормочных и мясных качеств. Откорм гибридного поголовья, полученного ю такой схеме, в условиях Украины целесообразно оканчивать при 1остижении животными живой массы 120... 140 кг.

Ключевые слога: порода, сочетание генотипов, промышленная технология, гибрвды, откорм.

Khatko l.V. Study of various combinations of the English selection pigs' genotypes under the selection-hybridization centre circumstances. -Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the candidate of agriculture in speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - Pig-Breeding Institute of the UAAS, Poltava, 1997.

The thesis is dedicated to the study of the most effective variants of the genotype combinations of the English selection pigs of the breeds: Big White, Landras, Duroc for obtaining market hybrids immediately under the circumstances of the Cherkasy Selection-Hybridization Centre and also in other Ukrainian farms with the industrial technology. It is found that with the

use of the hybrid sows, received on the basis of breeds Big White and Landras in the combination with the Duroc boars are achieved the highest values of the reproductive, feeding and meat parameters. It is advisable to end the feeding of the hybrid stock, got after this scheme under the Ukrainian circumstances, after the animals have achieved live weight of 120.. 140 kg.

Key words: breed, genotype combination, industrial technology, hybrids, feeding.