Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Исследование показателей плазменного и тромбоцитарного фибриногена, серотонина при системной красной волчанке и их влияние на адгезивно-агрегационную способность тромбоцитов

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Исследование показателей плазменного и тромбоцитарного фибриногена, серотонина при системной красной волчанке и их влияние на адгезивно-агрегационную способность тромбоцитов"

РГ 6 Ой

п ^ Л п

МШСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ"Я УКРА1НИ УКРА1НСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНЙИШТИТУТ ТЕУОНТОЛОГП

На правах рукопису

НОДТАйБЦЬ Натад1я 1ван1вна

ВИВЧЕННЯ КШАЗНИКГВ ПЛАЗМЕННОГО ТА ТРОМБОЦИТАРНОГО ФШРИНОГЕНУ, СЕРОТиШНУ ПРИ СЖТШиМУ ЧЕРВОНОМУ ^ОЗЧАЯУ I IX ВШШВУ НА АДГЕЗИЗНО-АГРЕГАЦ1ЙН1 ___ШСТИВООЗХ-ТРОМБ ОЦИТ1В—-

03.00.04 - Б1олог1чна х!м!я

Автореферат дисертацН на.здобуття вченого ступеня кандидата <Нолог1чних наук

КиУв - 1993

Робота виконана в Укра1нському ордена Трудового Червоного Прапора державному медичному ун!верситет1 1м.акад. 0.0.Богомольця

Пауков! кер}вники:

доктор медичиих наук, член-кор.АМН СРСР, професор(О.Й.ГРИЦОК| доктор медичних наук, професор В.З.НЕТЯЖЕНКО

0ф1Щйн1 опонеиги:

доктор медичних наук 0. К. ШЬЧИЦЬКИЙ доктор б!олог1чних наук, професор С.С.КУД1Н0В

Вздуча орган1эац|я: КиГвоький державний 1нститут удосконалення Л1кар}в

№

Захист в!дбудеться " " М-йХ- ' 1993 р. в ^-—годин

1

на зас!данм! спец1ад1зовано! Ради Д. 001 ..28.01 при Укра!ноькому науково-дос*)дному !нотитут! геронтологи МОЗ Укра1н* за. адресов: 254Ш, К$В-Ш, вул.Вишгородоыси, 67.

3 дисерга-д!«» монна оэнайомнти.оя в <Нбл1отец1 !но*цту1^. Автореферат над!слакий •/¿>щ Шг^ЛЯ 1993 р. '

Зчбнии сенрмар спвц1ал1аовано! Ради

кандидат б1олог!чних наук РЛ.ПОТАПЕНКО

Актуальн!сть теми. В су?асшй л!тератур! hü громад илась значка KliibKiсть факт1в, п!дтяерлт;уючях ззакмозал^Шсть реакций 1му-_____ ____

ногенезу та гемостазу_/А.С.Шит1кова,—1962г"Н.ТГАст"аф'сна, 1939; -"Б^ПКузнйк з criiBiBT, ,1989; & HoxtC ,1983/, зкрэуичих ьз важ-лиэе Micue активацН систем!'. гемокоагуляц!i в патогенез! захвэрю-»аиь з поруиенес {муинок регуляц!со.

Системни!» червоний вовчаи /СЧЗ/ - пол!синдромяе зчуворпвання сполучнох тканини, яке розвявасться на фон! дисбалансу 5мунорег>-ляториих проЦ'?с1а та часто ускладнюетьея тромбозами та гемораг!ч-ними проявами /В.О.Насонова, 1972-1989; ЬМ.Ганджа, 1988; э сп!ьавт., 1980; "it.4iüvb з cnisanT., 198ч/.

При С4В иаЯсЛлыв всдстсронньо виачалися псказники плазменного гемостазу /Н.Я.Якимова з сп!вавт., 197'); В.О.Насонона, Т.В.Сай-ковська, 1985; Р. Chi з сп!вавт., 1980/, фактори эс!дання еритрс-цит!в /О.Й.Грицюк, 1989; В.Э.Нетяженко, Л.М,Косв~, 199С/.В1Дносно тромбоцитарного компоненту гемостазу, якому выводиться проБ}диа _£рль_в_розвитку -внутр1иньосудинного зс1дьннй кров!, е лише незнание к!льк!сть досл!джень про стан зс!дапчоГ те ф1бричол!ткчно! активкост! тр0мб0Цкт!в /О.Й.Грицок, 1989; K.M.Амосова л сп1нзат., I99(V'.B той же час, практично втдсутн1 роботи, як! б з комплекс} вир!аували питания про розриток тромбоцитогтт!й 1 Yx vIcup э форнувакн! тромбогечсраг!чних ускладнень при СЧВ.

В досл!джрннях озтснн!* рекi 15 остановлен! найгЧлыи загальн! положения про структуру та фуккЩонузакня регуляторних систем троибоцит{в /В.К.В&шк!нсль, 1982; А.Б.Самаль з сп'вавт., 1990; XidiiolL з сп!вавт., 1989/.Прот« конкретно шляхи реплгзнц!! в»дло-вШ тром0оцит 1 в при стимул,mii ix р!зкимн агон!стани лишавтьоя не до к1нця з'ясованими.Так показано, во фНриноген язлягться кофактором АДФ-агрегацП ? сп!ьавт., 196;/.Поруч з цим, зисловлпеться такэж припуценнл про необх1ди1сть ОЛбриногену для psasisauil t !нсжх звд!в агрогаи!?, а для скльних агон!ст1В цей зв'яэок спостер^гаетьоя ливе при заотосуванн1 ix я малих догах fG.Mx.fltffik. 3 сп!вавт., 1983; 7-F. Жшщ я сп'внйт., 199'У. Про?* !снукгь роботи, в яких яэагал! эачеречуетьсч ф'^рикогено^йледний характер arperauf? /¿Л 4OUkl з ог^яавт., 1935? Ж ilcifJU, з саj ь— авт. ,19ЛЯ/.Зие ця потребуй проведения додаткояих доо.я 'лхчнь ллч 5'яоуванчл рOtt ф!бриног5Ц>- л риалгзацН рijних вид!в arpEranii.

Зажлиров умовою нормального ф/!«и!онувйння kjMtтл с струк-

турно-фудоц!опальна стаб!льк!сть мембрзни, яка багато в чому залв-жить я!л ствЦ1онзрност{ процес!в перекксного окисления л!п!д!в

1игенсиф1кац1Я ПОЛ призводить дс зм1ни жирнокислотноге скла-д| фос$ая!»Шв мембран, Их транспортних, рецепторних властивостей ■¡ь. активное?! мембранозв'язааих фермент!в /О.Б.Бурлакова, 1989; Й.Л.Ролэдимиров з сШвавт.,1989; Л. з сшвавт., 1990/.

На сьогодн!вн!й день процеси ПСШ в тромбоцитах лишаються ма-одиничних роботах, присвячених данному питанн», вередбачаеться важлива роль !нтормед!ат!в ПОЛ в регуляцИ функЩо-аолького стану громооцит1в /В.А.Алмазов э сп1вавт.,1989; Т.МЛиан-хсджас» з сп1Еавт., 1990; С.Е-Сшл э сп!вавт., 1987/.Механ!зми ж ре-ах}зад1| рзшсц!Й л!поперохсидац!1 в пластинках кров! практично не х«№д?дау*аяись. що утруднюе розум!ння процес!в патологично! акти-' вагШ тромбоцитарного гемостазу.

Встановлкння характеру дисфунктй тромбоцит!в при СЧВ необх1-дио тако* для в1раого вибору тактики !х фармаколог1чыо£ корекц!!. Не дйллячиоь на те, ио терапевтичн! комплекси, включапч! глвкокор-тикостероХди /ГКС/. цитостатичн! !мунодепресанти /ЦС/, гепарин та

/курантЫ с традиц!йними в кл!н!Ц1 СЧВ, одн&к встанов-ленннк с ая&в о;с.рсм1 аспикти ?х впливу на показники плазменного гемостазу/в,9.Скю1чеико з оп!»авт., 1981; Н.Я.Лкимова, 1987/.

Зрахсзувчм Аищевикладэне, метос данно! роботи було вивчення пато6!ох*к?чавх иехан{зм!в зм!ни функЩонально! активност! тромбоцит^ у хморих СЧВ п!д впливом р!эних агон1ст!в агрегацН, в за-дежкост! в1д ступень активност! патолог!чнбго процесу 1 э урахуван-ням реакц!й л!поперохсидац1К.

Задач} досл!джвння:

1. З'ясувати законом1рн1сть зм!н функц!ональних властивостей трокбоцит|в в залеиносг! в|д ступени активност! СЧВ.

2. Провести вивчення рол! плазменного та пов'язаного з тромбоцитами ф1бриногену, а також депонованого » тромбоцитах оерото-н!пу в реал1зац!К перйинно'1 агрегац!!, стимульоаано! ииэькими дозами а1'он5ст!ь.

3. Досд!дити процеси в!льнорадииьльного ПО! л тромбоцитах, й таг.с* вотецовити *х эв'чзок з р!«нсм в!льного холестерину у доно-р!в та хвсрих СЧВ.

4. Дати оценку впливу р1заих терапеотичних комплексен, до складу нкй^Гвхсдкть глккокортикостеро!ди, цитостатичн! Ыунодепр»-

санти, гепарин та курант!л, на пок&зники плазменно-тромбоцитарно-го гемостазу при П-Ш ступен! активиест! СЧВ.___________________

Наухова новизна. Провален} досл!джения внесли левяий вклад в розвиток уявлень про б!ох!м!чн! механтзми активаи!! тромбоцит!». Встановлено, «о процеси вмьнорадикального ПОЛ в тромбоцитах здо-рових людей та хворих на СЧВ проходить 1 по неферментативному /аскорбат-залежному/, } по ферментативному /НАДФ'Н-залежному/ шляху, але з перевагос останнього.Вперше проведено пог-либлене. вивчэн-ня стану в!льнорадикального (ЮЛ в тромбоцитах в умовах ¡мунокомп-лексного запального процесу.Показано, во 1нтенсиф11сац{я реакц1Я л!попероксидац!У в тромбоцитах при СЧВ в!дбувавтьоа на фоц! зкзн-аення активност! супероксиддисмутази ! супроводжусться посиленням агр«гац!йного потенц!алу тромбоцит1в.

Досл!дження илях!в реал!зац!У функционально* в!дпоэ!д1 троч-боцит1в на стимуляШю р1зними агон!стами / низькЛ дози АД§, ое-ротон!пу, тромб Iну, колагену/ у донор !в показало, що р!веньлогсй-д1зованого-1г^рот»(Ш1ита)Гсеротон1чу вплиэае не т!льки на величину реакцП зв1льнення, але й на 1нтенсивн1сть первинноУ агрзгац!!. Встановлено також, «о первикна агрегац!я тромбоцит{в, стинуяьова-на слабкими агонЮтами /АДФ, серотон1н/, ! тривал!сть дезагрега-ц!У /вклвчаочи ! тромб! н-дезигрегац!в/ носять ф!бриногенозалежний характер.При цьому мае значения як р!вень ф!бриногену в плазм1, так ! в тромбоцитах.

Встансвлена законом!рн!сть зи!н поквзкик1в фунвд!ональноУ здатност! тромбоцит!в, яка залежала э1д отупекя активност! СЧВ. Показано Ух значения в процесах, в1дпов}дасчих за формування тромбогемораг1чних зм!н в кров!.

Розкрит! нов! аопекти вплкву цитостатичних }мунодепресан?{Б на показники тромбоцит-арного гемостазу.В1дм!чеи& здатн)сть ЦС в склад1 терапеатичних комплексов у хворих ¡1-Й! ступеней активное?! СЧВ змениувати дезагрегац!йку здатнЮть тромбоцит}в.

Практичне значения роооти. Науково-практична ц!нн!сть роботи полягае в тому, <цо доел!дження б!ох5м1чни<; механ1зм1в питологгч-ноУ ахтивацН тромбоцитов при СЧВ необх!дно для кожлиност! ц!ле-опрямовпнот регуляцп функЩ онзльно* спрокожност! пластинок кров! в пронес! ¡м/иокомплехоного -^хворъьа.'шя.

Застосувакня розробленого ча основ! июнячення !нтзнсизнист! агрегац!'! та дезагрегац!У тромбоцитов способу диагностики пстенШ

них тромбо- 1 геморагоф1л!й /а«т.св!доцтво #1681262/, о також способу застосучання кодагану як !ндуктора агрегацН /рац.препозиц1я НОЗ УкргЛ'ии #107I/ мо*е бути широко аикористако в прахтиц1 охоро-ни здоров'я з метоо д!агностики тромбоцитопат!Я.

Основн! положения, як! виносяться на захист:

1. Заколом!рн!сть з«!н показник!з функц!оньльно]( здаткост! тромбсцк11зэ в залекнсст! в1д актиьноот! Ыунохомплексного запального процес/.

2. Характер залежност! !нтенсивност1 первинноК агрегацН тромбощлЛз, 1н!И{йованс* низькими дозами агон!ст1В, в!д р!вня плазменного та тромбоцитарного ф|бриногену, а такок депонованого в тромбоцитах ,серотон!ку.

3. Шляхи реял!эицП в!льнорадикальиого ПОЛ в тромбоцитах, а такок характер взаемоза'язку м!ж вм1стом метабол!т!в ПШ 1 р!внем в 1льнего холестерину в плазм! та тромбоцитах здоров их людей 1 хЕоркх на СЧ8.

'I, 0ц1кке. ефективиост! впливу р!зних терапевтичних комплексив, ях1 м1стнть ГКО, ЦС, гепарин 1 курант!л, на показники плазменно-трембоцитарного гемостазу при П-Ш ступе иЛ актиьноот! СЧй.

Впровдджеиня в практику. Оокоан! практична рекомендацП ьирояаджеко в практику роботи ревматолог!чного центру М.Киева, а також а курс практичнкх ьанять кафедри госп1тально¥ терапИ #1 та кафедри пропедевтики анутр!вн1х захворювакь УкраУнського державного медичного университету /УДМУ/.

АпробаиЛя роботи. Проведена на эас!данн! Апробац1йнс1£ Ради УДМУ "Теоретична медицина", на засЦенн! к¿фeдpи госп1тальноК те-рапН М У/МУ сп!льно з сп1эроб 1тниками Республ!канського ревматолог! чногс центру та на зас!данн1 наукових гидрозд!л!в науково-дос-лхлносо лабораторного центру УДМУ.

Основн! положения допоч!далиея на ¡сонферемцН' молодюс вченмх та студент1в "Физислогил и патология иммуногенеза и гемостаза" /Чита, 1969/, на а нзукозо~пракгичн1й коьфере.чцП "Наука и прсиз-» аодсгво - здравоо>.ринениа" /Ки1в, 1991/, на м!здуз*вському симпо-з!ум* "Проблемы зкелариментильноК легочно-серд^чкой недостаточное-ти"/К1ПВ, 1992/, на ниухов1й кон|ор-;нц}У "Биоаитискоидинт" /Москва, 1УЧУ,

11убл1кац{К. По тем! дисвртацН ¡«друковано 9 роо!т, отримано аэтороьке о?1дотцяо, оформлен! 2 рац1онал!з«орськ? лропозиц!?.

Об'см роботи.Дисертац1я викладена на 222 стор1нках мавинопи-су i Складаетъся з! вступу, огляду л!тератури, методично! частини. 3-х глав результат^ дослЦхень, п!дсумка, висновк!в, списку л1те-; ратурн /2ОТ в1тчизняних та 219 !ноземних джерел/.Робота !лвстрсва~ на 32 таблицами та 15 кадюкками.

МАТЕРШ ТА МЕТОДИ Д0С11ДШНЯ

В робот! представлен! результати обстеження 202 хворих на СЧВ /181 efmta та 21 чолов1к/ у в!ц! в!д 17 до 62 рок1г / серед-и!й в!к 34+3,7 роки/.

Д1агноз встановлювався на основ! кл!н!чно! картини захворпван-ня при иаявност! не менае 4-х д!агностичних критерПв, розробле -них Американское ревматолог Иное асоц1ацКея /1982/ та зч!ки лабораториях показник!в, характерних для СЧВ.Допочогу по добору хворих на обстеження зд!йснввали оп!вроб1тники кафедри госп!тзльно! тера-ni! И та л!кар1 I та П ревматолог!чних в!дд1леьв кл!н1чнс1 л1кар-н! »14 м.Киева.В!дпов!дно до класиф!кац!Г В.О.Насоново! /1972 -—1989/ хвор!т^алвжностГ^1дступеня активност! розпод!лялися на 3 групи: хвор! а I, П, 0 ступеней активност! СЧВ.

В залежност! в!д виду патогенетично! TepanJ'f хвор1 П-Щ ступеней активноот! СЧВ були розпод!лен! на 5 груп.До складу комплексно! терапП входили ГКС / в середн!й доз! 32 мг/добу /~ 45 хворих; ГКС та курант!х / 100-200 мг/добу /- 22 хворих; ГКС та гепарин, який вводили п!дяк!рно по 5-10 тис.ОД. 2-4 рази на добу - 25 хворих; ГКС та ЦС /. азат!оприн та циклофосфам!д - 100-200 мг/добу /-30 хворих; ГКС, ЦС та гепарин в адекватких попередн!м трупам дозах - 32 хворих.

Об'схтом досл!ддення йули тромбоцити та плазма кров! донор!з t хворих СЧВ.Наб!р кров!, отриманкя тромбоцитноТ та <5езгро*:боикт-ноТ плазми проводили в!дпов!дно до вимог, як! вксуввчться до ufci процедур* при досл!дленн! гемостазу /З.П.Балуда з сп!вавт.,19в(У. Як стаб!л!затор кров! використоэувади 3,8^ розчин цитрату натр!п в сп!вв!дношенн! 1:9» при визначенн! вм!сту серотон!ну - 2% роз-чин ЕДТА з acKopoiHOBon кислотов.

Тромбоцити вид1лялй з оагзто! тромбоцитами плазми.Ос«док тромбоц*т}в в1дчиэали.в буфер! ]'!роде /рН 6,2/ з альбук1ном / по .А'.С.Розен'>ргу з сп!зцвт. ,1963 /. .'•ЗЦмит! тромбоцити ресуспена/н1 ли в оуфгр! Т1роде /рН 7,ч/ без е.ль6ук!ну t використозували я по-двльаих досл!дженнях.

Стан плазменно-тромбоцитарноУ ланки гемостазу оц!нввали, визна-чаючи к!льк!сть тромбоците та Ух адгезивцу здатн!сть по Т.О.Одесь-к!й з сп!вавт./1972/, активн!сть фактора 3 тромбоцит!в /ТФЗ/ - по Г.Ф.Срьом1ну з сп!вавт. /1973/, агрегац!йну здатн!сть - поб-Воми /1962/ з граф!чним зеаисом в нодиф!кац1У В.АЛвсова з оп!вавт. /1976/, де як агон1сти використовувилися АДФ / в к!нцев!й концентрат* 1,2*10~7М/, серогон!н - 1,2-Ю"6»!, тромб!« - 0,15 ОД/мд, ан-гжЛотик р!стом1цин - 1,6 мг/мл, кодаген - 0,25 мг/мл.При досл1д -жснн! холаген-агрегац!! використовували колаген, представленниЯ практично I типом, яккй отркмали !з шк!ри щур!в в в!дд!л! регуля-ц!У ооИну речовин НД1 Б1ох1м!1.3астосування низысих доз агон!ст1в дало змогу вивчатм як агрегац!йну, так 1 дезагрегац!йну здатн!сть , тромбоцит}в.

Активн!сть антитромб !ну Ш виэначали по В.О.Ьел!церу з сп!вавт. /1987/ в наи!Я модиф!кац!1 /рац.пропоэиц1я УДМ/ И329/, вм!от ф!б-риногеку по В.0.Бе.,'!церу з сп!вавт./1983/, р1вань серотон!цу - по Г.Ф»Оксенкругу /1973/ на фдвориметр! Б1АН-130 з виэначенням загаль-ного та в!льного плазменного серотон!ну, а також тромбоцктарного веротон!ну.

Зивчелня складу жирних кислот /КК/ фосфол!п!д!в з визначенням частки палъм!тиновоУ, стеариновоУ, олеУновоУ, л!нолевоУ, арах!доно-воК, сумарних значень наомчених /НЖК/, ненасичених /НеХК/ та пол!-нвнасичьких /ПЖК/ жирних кислот, а також р!вня в!льного холестерину /БХ/ з одй!еУ б!олог!чноУ проби проводили по'методу Т.С.Брвзг!-ноХ з сп!вачт. /1991/ на газовому хроматограф! серП ЦВЕТ-50 з пла-мено-)он!зац!йним детектором.

1нтенсивн!оть процес!В в<льнорадикального ПОЛ в плазм} ! тромбоцитах отдавали по р!внв д!енозих *он'вгат1в /ДК/ - по В.Б.Гаврм-лову /1983/ та продукт 1ь л1попероксидац11 в раакцЦ а т!обарб1туро-« вое кислотою /ТЪК-лродукти/ при Ух спонтанному утворению, а в тромбоцитах при Ферментативному » НАДФ'Н-зэлекному /НЗП/ та нефермекта-тавнему - ьскорбат-заявкному /ЛЗП/ ПОД - по методу В.А.Золодимирова та А. ЬАрчакьва /ЪТЦ в мс.диф!кац!Т Ю. ¡.Гуиського /157й/.Потенц1ьл Иг'хиоя.сцдантннх фермат-!в зиэнйчали по актиькоот! супероксщдисиу-хаэк /СОД/ - по /197V ! пд активност! кагалаэи - по МЛ,Кс-

ролок 8 спгЕаэх. /193^'.3агдльний б!лок *рожЗоц«т1а визначали по ОЛоур» /1551/.

Отриман! дан! були опрьцъоваи! методами параметричноУ статистика з иикоркотання« 1;рихер1Ув Ст'вдента, Ф!вера.Сила коре.шИйноУ

зояежност! окремих зм!нних характеризувалась коеф!ц!ентом П}роонп. Для встановлекня частотм з!дхилень показнигс!в в}д норми застосо-вувався метод альтернативного вар1ювання.-------

--------------------- РЕЗУЛЬТАТ И ДОСЛ ШЕНЬ ТА IX СБГОЗСРЕНИЯ

Вмзначения на тромбоцитах рецепторних структур для !мунолзг!~ чних фактор!в дозволило аргументувати важливу роль пластинок кров1 в роэвитку реакц}й, пов'язаних э активаШсв {мунноК реактивност1.

Проведен} досл!дження впливу активност! патолог!чкого процзеу на показники тромбоцитарного гемостазу дозволили встановити у хво-рих I ст.акт.СЧВ по даним частотного розпод}лення у 16-2 ^ випад-к!в /р*0,05~0,01/ зниження, а у 17-22^ випадкЛ'в /рх0,05/ п!дви-цення функц!онально1 активност! тромбоцит !в. Через р!знонаправлен-н!сть зм!н показник!в Ух середн! Значения визначали лиие основн! тенденцП'частотного розпод!лу.Тому рееструвалася тевденЦ1Я до понижения числа тромбоцот!в, 1х адгезивно*' эдатност}, а також-те*--

денц!я до зменяення !нтенсивност! АДФ-, серотон!н- 1 тромб1и-егре-

_гац!!>Прк"Ц£о*у^1остов1рно зиижувався ступ!иь колаген- та р1сто-

м!цин-агрегацН /на 29^ , р*0,05/, а твкоас {нтенсивнхсть кМ- та тромб!н-дезагрегацН /э!дпов!дно на 19% ! 31% , р-0,05-0,01/.

При Л ст.акт.СЧВ пссиловались г!перагрегац!йн! прояви, як! вже визначали тенденции до пЦвицення 1нтенсивкоот) АДФ-, тром-б1н— ! р!стом!цин-агрегац!1.Р!ст агрсгац1йного потенШалу N8» ди~ нам!чиий характер за рпхунок нормал!зац!'I' /АД$, тромб!н^ чи дос-тоэ!рного носилення серотон!н-дезагрегацН /на 19% , р<0,05/.

Значка активац!я тромбоцитарного гемостазу при Ш ст.акт.СЧВ п!дтверджувалася розвитком тромеоцитопенН, пооиленняи !нтенсив-ност! АДФ-, тромб!н-агрегац!* /в!дпов1дно на 32% та , р<0,05-0,01/.В той же час, змеивемчя адгезивно!' здатноет!, поруч з глибокою !нтактн!стс тромбоцит!з при стимул яцН Тх холагенои /мел.!./, яка В1дм!чалася на вс!х сте\д}ях захваровання, св!дчило про порушення самих початкових шлях!в аятивацП тромбоцит!в - ?х судинно-тромбоцитарноК взаемсдГ/, до могло сприяти Формуванно гемораг!чних ускладнень.

Наявн!сть в трупах у 21-41% хьорих /£¿0«03-0,СОХ/ зниженноге р!вня тромбоцитарного ф1ориногену та активност! Т£3 спромокио лу-•ло в значн!й ч!р! порулувати такоя ! акг!строф!чн! Еластивос?1 тромооцит!ь, IX здатн!сть гПдтримувати нермальну структуру ! фун-

мхкросудин /З.О.Баркаган, 1966; БЛ.Кузник з сп1вавт., Iув?/.

* 190, « «>. 5 о г ■ В 20 с Норма 1 е Г| г • 11.3 I 2 3 1 • ■ • * ( 12 3 ГТЬ / /1 1 1 1 ) 1 * 1 31 I / 1 1 1 1 1 1 г з

1 24 V VI 40 уг Ц1 ГУ |/ ' / / .7 • У — 1 1 ч! 1 • •е г -

' АДФ серотони тромб !н колаге»

АгрегаЩ > тромбоцит!в_ Ф!бриноген Серотон!н

Над Л. ЗмТнн показникТв агрегаЩйно! активност! тромбоцит)», & також вм!сту ф1бриногену I серотон!ну ,в плазм! та тромбоцитах при СЧВ. ' •

1,2,3 - в!дпов1дно хвор! 1,П,Ш ст.Акт.СЧВ для агрегац1¥:

~СЗГ"--<ГС7йТнь агрегацН »-•<— -стуШнь дезагрегацП для показник!в ф1бриногецу та серотон!ну: — 75Т=-31ШТ"в тршецяйя—-ВЪТСГв плазм!

а- в!лъний серотон1н 6 -зигальний серотон!и

Таким чином., вивплен! эм!ни функц!онально! активност! тромбоцит!.в при СНВ цродемоистрували 1х зв'эок а розвитком !мунокомпхвк-оного запального процесу, при иосиленн! активност! якого роэв«»-л&ся тромооиитспеи!я, пэруиувадкоя адгв5ивко-агрег<»ц1Р.н! власти-пост! 1рс!1боцит1в, '¿х внИотрофгчна эдатк1сть.

Одерлан! дан} дозволили встановити також порушекня реакцЦ за}ль||еннн тромЬоцп1н, визниченп по знимьнкв частки 2-Т хайл! агрегацИ, що оуло пов'язано з! зменяенням $апас!в метабол!чного пулу зоер1ганни тромбоцит ¡в. .Цей факт пЦтверджувавсй виявлекннм

деф1цитом депонованого в пластинках кров! серотон!ну на чс!х стад!-ях эахпорпвання.При цьому р!эень вЬчьного еероте.':!ну в плазм! зна-чно п!двищувався, почшточи з Я ст.акт.СЧВ / в!дпов!»но гл ¿10%-, р^О,00Г/.Вмfст же зага.п>ного серотон!ну ь)рог!дно дмен-яувався лиае при П ст.акт.СЧБ.

Таким чином, дефЫит депонованого серотон!ну поруч з оагпто-разовкм п!двиаеннйи р!вкя в!льного серотон!ну сэ!дчать про наяв-н!сть у хворих на СЧБ тромбоцитопат!й, поз'язаних з набутим деф1~ цитом пулу збер1гання, який, ймов!рно, г насл)дком дiY факторг внутр!вньосудинноУ активацН трокбоцит!в.Таким фактором може бути спочагку !мунна агрес!я, а вже пот!м f активи! субсташНТ, як! зя!лымвться самими я тромбоцитами / %■■ ЧУ-^кус . 1982;

4L U<Hit . 1983/.

За допомогоп кореляц!йного анал!эу було встановлено, до поэ-иоц!кний bmIct запас!а б!огенкого ам!ну в грану.»■ арному апарат! тромбоцит fв являеться важливов умовою ресл!зац!1 пзрвинно! агрегат aiï.y здорових людей !снус поэигивний зв'язок м!ж ступенэм } шрид-TcTctiTÂW-, серотон!н-, тромб!н- ! колаген-агрегац!Т ! р!зцпм тромбоцитарного серотон!ну /Î-+0,475-0,762, pzO,05-0,001/.При лс~ поТднояу запаленн! властна! норм! ээ'яъки в!дм!чалися липз при I ст.акт.СЧБ А»+0,'<63-0,831, р^.0,03-0,001/> а пот1м втрачгли свос значения з реал!эаиЯ первинно! агрегац!'1.3бер{галися вони лмше при стикуляц!Т пластинок кров! ¡солагенок, п{дтверджувчи думку, г.олаген-агрегац!я опосередковуеться реакцгсо зя!льненкя, ¡итвнсиЗ' н!сть hkoï залек'ить в!д р!вня депонопзних в пластинках кровj речовин / А.С.Иит!кова, 1989; UrfltL , 1979/.

Таким чином, ь норм! р!аень серотон!ну в тромбоцчтах мае важ-ливе зкачення як для реал!гацП реакцН зв!льнення, так i для первинно! arperauiï тромбоцит!в.

CepoTûHffi лохал!зуеться в тромбоцитах в основному ч сильная гранулах. структурно-морфолог!чн! властивост! яких залежать э!д 1х б!ох1м!чних властивостей.Леф!цит серотон!ну в гранулах приводить до зм!ни Тх об'ему /0.А.Межлумян з сп!ьавт., ¡989/та $унку" нально? активност!, пов'язаною з участи в со-крегорних проциоах, ч також в п1дтримакн! форми тромбоцит!в /А.Б.Самаль а оп!вавт.Г;^<!

Зараз интенсивно вивчнеться роль ф!бРкиогену б реакц!ях тр боцитарисго гемостаэу_/Ч. В.Бел tiiep з сп! вавт., 1989; Т. К. Поз дня.*.. .. з СПГП1ЯТ., 1990; 198V.

Проведений кореляц!йний анал!з дозволив встановити, во у эдо-рсвих людей 1снуе позитивний зв'язок м!ж 1нтенсивн!ств АДФ-агрега-ц!¥ I р!внем фЮриногену в плазм! та тромбоцитах /£=40,576-0,715, р^О, 35-0,01/, а текож и!ж !нтенсивн!стю серотон!н-агрегац!!( 1 »м1стом о!лка в пластинках Д»+0,838, рД),001/.Тривйл!сть дезагре-пац!У змекшусться при п1двищенн! вм!сту ф!бриногену в плазм! / для Ш- 1 серотон1н-деэагрегац!У - 1—0,836-0,838, 001/ чи в тромбоцитах /для тромб !и-дезагрегацП -£*-0,831, р/:0,001/.

Огже, у здсрових людей !нтенсиан!сть первинно* агрегацП тром-боцит!в, стимулюваноК слабкими агон!стами /АДФ, серотон!н/, а та-кож тривал!сть дезагрегацН /включаючи ! тромб!н-дезагрегац1в/ мивть ф'ориногеногалежний характер.При цьому мае значения як р1-вемь ф!бриногеиу в плазм!, так ! в тромбоцитах.

Мехпн!зм икслреси ьп!знавчих ф!бриноген д1лянок на тромбоцитах до цього часу ливасться нев!домим.Рецепторнов структурой для фЮриногену на тромбоцитах являсться ге7еред!мерний комплекс ГП Лв/Ша, який в неактивованому стан! не мае л!ганд-зв'язувчо* активно«'!. АД1»? здатна алостерично переводити цей комплекс !з стану з низькос спор!днен!стю до високоУ спор!дненост! для ф!бриногену //Сз сп!вавт., з сп1вавт., 1987; Я.ШЫо^'

з сШвавт., 198&/.Можна припустит», цо АД1 ! серотон!н, иожливо, стимуллвть одцу 1 ту х рецептерну структуру зв'яэуваиня б!лка на тромбоцитах.

Качвн!сть взасмоэв'язку м(д ф!бриногеном та дезагрегац!йними процзсами лояинюеться тим, ко спочатку взабмод1я б!лка з пластинками кров! оборотна., 1 на цьому етап! ще можлива дисоц!ац!я молекул ф!бриногену в!д тромбоцит!в /6-А. з сп 1 вавт., 1983 /.

У хворих на СЧЗ эстановлено значив пЦвицення р!вня ф!брино-ге»*у в плазм! ь ус!х трупах /на 11% , 33* ! аа т% , рг0,001/, ао могло посилпвати громбофЫчн! зм!ни, оприяючи в!дкладенно ф!бри-ну в м^росудинах.

Властив! нсрм1 ав'яэки для агрегацИС збер!галися лише при I ст.акт.ЛВ/1>+0,507-0,633, £¿0,05/ для пов'яэаного з *ромбоци-тали ф!бриногену, а пот1н, на фон! значного п1дв.!«ення р!зня ф1б-рчногену а плазм! t дефЩит! його в троиооцитах / при II ст.акт.СЧЕ/, втрачада оное, значенья в ре(и.!за«1! первинно" агрегацП.

^унк^оишана цктивн!сть тромбоцит!в багато в чому заложить

ыаиу ! структурно! ц!лЮност! 1х мемор^ни, (Нлково-фосфол 1пЦ~

вии компонентом якоУ е ТФЗ.

В прочес! досл!дження було встановлено у донор!н напвн.'еть достов!рногокореляц!йного зв'язку м!ж активч!етю ')ФЗ та 1нтенсив-н1ст» АДФ-, серотон!н~, трсмМн- ! колаген-агрегац1I А ч-О, 573- 0,856, р*0,05-0,001/.0гже, порогов! концентрац!} з илаэ-м! кожного з цих аг<)1ист1в здатн! п!двищувати доступк!сть ТФЗ для реакц!й плазменного гемостазу.

Для мембран тромооцит!в, як ! для мембран ¡нших кл!тин, характерна трансмембрзнна асиметр!я розподиу фосфол!п!д!в.Компонен-ти Т$3 - фосфатидилсер!н, фосфатидилетанолзм!н знаходяться у внут-р!шньому л!п!дному б!сло'1 1 стають доступними для фактор!в эсиан-ня плазми лииз при активац!У пластинок кров!.Розташовусчись при цьому гопограф!чно близько до рецептор!в нз сфер! тромбоцит!в, вони, в свою чергу, п!двищувть чутлиь!сть кл!тин до д!У !ндуктор1в агре-гац!1 /РЛ. Ши з сп!вавт., 1976/. ^__

Вл<\стива норн! залежн1сть-спостер!галася лише при П 1 Ш ст.акт. СЧ8на-1к!ШШ1пА1ф7^еротон!ном та тромб !ном /«=«+0,455-0,763, р£0,05-0,001/ 1 св1дчш;а про те, що тут процеои структурной пере-будовм мембрани по доступност! ТФЗ при дП агон!от!в агрегацН збер!галисч. Маявн1сть Ух в пороговая концентрациях при висок1й ак-тивноет! СЧЭ здатно потенц!ювати прокоагулянтну, протромб!нзативу~ вчу властив]сть тромбоцит!в, а також змуншувати структурний анти-оксидантний захис! пластинок кров!.

Тромбоцити 6 учасниками запальних процес!в, мапть систем« фермент!в, як! здатн! генерунати метабол!ти кисни, впливаючи (« реакц!У я 'попероксидацН.

Суостратом ПОЛ яаляоться ПН1К фосфол!п!д!в.В процес! досл!д-жвння в тромбоцитах донор!в спектра К К фосфол !г>!д1в було встано.п-л1;но, то до Ух с гладу входить 26,8*0,8^ иальк!тиновоУ, 25,5>0,8;1 стеариновоУ, 20,2*0*4^ олеУновоУ, Ю,7Л^% л!нолево! та 15,9+0,3£ арахЦоновоУ кислоти.Сумзрне значения Н1К в тромбоцитах вице, н!ж НеКК.На в!дм!'иу в!д тромбоцит!в а п^арм! кров! р1-вень Н1К иикч», ч!ж Не/К.Це поэ'язано !з збЬыаенкям частки лЫэ-лввоУ кислоти при зменшенн! вм!сту ^теарлноисУ кислоти.Б?льа вч-оокий р!вонь ЩК в фосфоч 1п!дпх громсоцит!в, кожлнво, трас аакли-ву роль ь форчуванн! Ух оЛ'.косг! до дН ¿1льнорадикальнкх мета- . бол !т !в.

При поглибленому яивченн! механ!зм!в »1лькорадикального ПОЛ

в тромбоцитах бух о встановле.чо, цо у здорових додей накопичення ТБК-продукт1в э!дбуваеться I при ферментативному, 1 нефермента-тивниму ПОЛ, однак при НАДФ'Н-залежн!й л!попероксидацП 1х генеру-еться з 1,7 рази /р 0,05/ б!льше, н!ж при АЗП.

У хворих 1 от.акт.СЧВ в!дм!чалася теадекц!я до понижения 1н-теноивност! ПОЛ в тромбоцитах,Але эже при П I Ш ст.акт.СЧВ було встановлено гпдвищення у 36-43$ випадк!в /р10,01-0,001/ р!вня ДК та ТБК~продукт!в, а також посилення НЭП 1 АЗП /мал,2/.Знзчно зм!-нввався жирнокислотний спектр фосфол!п!д!в.-¡астка НКК зб!лылувала~ ся за рахунок п!дзицення у 42-75/6 випадк1в /р£0,001/ р!внл паль-м!тиново!( кис.чоти.Найб!льш вагоне поруяення вм!сту ПШК виявлядооя при П ! Ш ст.акт.СЧВ за рахунок глибокого деф!циту л!нолево! та ерах1доновох кислот, що свЦчило про значку актизац!п процес1в лзпопероксидацН з тромбоцитах саме на цих стад1ях захворювання.

В1домо, що 1мунна активнкть фосфол!п!д!в задежить в!д 1х жираохислотного складу /В.1.Швець, 1984/.При зменшенн! р!вня ПКШ ! пЦвищенн! вм!сту НКК в фосфол!п!дах тромбоцит!в вони, можливо, стаять ме.чш !мунноактивними, що при наявност! п!двищених титр!в антитромбоцитарних антит!л при СЧВ може грати ! захиотиу роль.

В плазм! хворих в1дм!чався однонаправлений з тромбоцитами характер зм!н продукт!в ИОЛ, однак тут вже при I ст.акт.СЧВ у 56% актдыв /p¿Q,01/ а!двкдувався р!вень ДК, знижувавсл вм!ст ПШК в основному за рахунок частки л!нслево! кислоти.

Таким чином, в тромбоцитах донор!в 1 у хворих СЧВ процеси в!дькорадикального ПОЛ проходять 1 по неферментативному, ! по ферментативному вляху, але з перевагою останнього.При СЧВ 1ктенсив~ н!сть реакц!й дШоперсксидацН корелюс з активности запального про-цесу.Б плазм! кров! активац!я процес!в ПОД в1дбуввсться на б!льи ракн!х стад!ях захворювання, н!ж в тромбоцитах.

Швадкхсть рчакц!й лхльнорадикального ПОЛ задежить в!д эбалаа-оованност! про - I антиоксидаетних систем.

Звертало на себе увагу, що поснлемня процес!в ПОЛ в тромбоцитах у хворих П ! Ш ст.акт.СЧЗ вЦбувалося паралельно з в!рогЦним змекшснняи активност! СОД / вЦповхдно в 1,5 та 1,6 рази, р£0,05/, тод! як по активност! каталази нам!чалися лише тендена!я до понижения. Комленсаторн1 мозклиэост! плазми обмежувалися П ст.акт.СЧВ, зм&киення активност! обох фсркентхв вЦзначалося лияе при 2 ст. ■ акт. /СОД - з 1,6 рази, р 0,01; а каталази - в 1,3 ра:!и, р^0,05/.

Норма

"2 3

I с

12 3 I

■Щ

Д{енав1 ТБК- H3I1

кон'вгаги продукт*

I

АЗП В1лький СОД' Каталаза. холестерин

Мал.2.

Динамina покдэиик1в перакисного окисления д1п1д!а, актив-ностf антиоксидантних фермент|в та вм1сту вйьного холестерину в умовах {мунокомплексного запального лроцесу При СЧЗ.

1,2,3 - групи хзорих в1дпов!дно s I,П,Ш ст.пкт.СЧВ □ - тромбоцити »—« » плазма

Встановлвний деф1цит потенц1алу антиоксидантних фермент!з здатний призводити при посиленн! !мунного напруження до, зм1ни авидкост1 ПОЛ на стадИ inlKiaittT за рахднок зиеиавння виводу st сфери peaKUfl активних мётаболМв кионв.Цз могло сприяти нефер-меигативк1й дисмутацП Ух з появов нмйб1лья токсичнхх продукт}», ях1 з б1льиов ввидк1ств стимулввть ilGJ /В.Е.Кл1нка* IWI; ГЛ.Клебанов, 1988; С. А.Володимиров з cülmaT, Д9Й9/......

S простетичн!» ruynl ! СОД, 1 кптеиази !«1ст*ться ге*. тому потанШ?но« причиной ослабления ахтивноет! них еизим1в бути э|дм!чене погуавння осм!ну порф{рии1я у хзорих на СЧВ /Н.П.Куа-

нецов, 1981; В.К.Подимов, 1981/.Зараз зд!йснпються спроби пов'яза-ти аномалП порф!рин1з, а також порушення обм!ну ксеноб1отих!в з характерними ознаками СЧВ /Л.А.Лебедев, I9BV.

Можливо, одним 1з часткових прояв1в поручения метабол!зму г!дрофобних молекул на цитохром! Р-450 е виявлена при СЧВ зм!на рíehh ВХ.Найб!льв значна накопичення ВХ в тромбоцитах, перевицуоче норму в 1,5 рази /р£0,О5/,рееструвалося лиие при В! ст.акт.СЧВ.Фак-ти г!перхолестерикен!1 в плазм! в!дм!чалиоя при П 1 Ш от.акт.СЧВ.

П!двищеняя р!вня ВХ могло бути пов'язано з активац1ев.,проце-с!в в Ьпьнорадикального ПОЛ, що здатно призводкти до поруюения ре-bkuíí г!дрокскльвання, энияувати bmíct та активн!сть цитохрону Р-450 /Ю.ЛЛопух!н з сп!вавт..,1983; В.З.Данк!я, 1989/, зм!нввати транспорта! властивост! л!попроте!д!в низько! щ!льност!, посилввчи íx донорн! властивост! та зменаувчи акцепторну здатн!сть 1ПВЩ /О.М.Панасенко з сп!вавт., I9Q7¿7It-CanuT з сп!вавт. ,1987/.

За допоиогов кореляц!йного анал1зу було встановлено наяв«!сть позитивного зв 'язку м1ж bmíctom ВХ ! 1БК-продукт1в в тромбоцитах як у AOKopiB, так 1 у хворих СЧВ /*»+0,701-0,839» р£0,05-0,01/. . Природа utet залежност! пов'язака з тип, що малоновий д1альдег!д е одним !з нродукт!в циклооксигеназного циклу метабол!зм/ арах!до-hoboí кисдоти, а ВХ здатний впливати на активн!сть циклооксигенази /Л/.'MiUUÍ з сп!вавт., Х987/.

Необх!дно в!дм!тити, що в тромбоцитах та плазм! здорових ло-дей ! хворих I та Л ст.акт.СЧВ не встановлено взаемозалекност! м1ж bmíctom ВХ i ДК.Однак, при Ш ст.акт.СЧВ таха залежи!сть рееструва-лнея в плазм! /г*+0,839; p¿0,05/.

Таким чином, багаторазове п!двищення р!вия ВХ в плазм! приз-водить при BUGOKifi активност! СЧЗ до зм1ки його властивостей по в!дноаеннв до процес!в ПОЛ.

В експеркмект! показано, до холестерин здатний проявляти як антиокевдантн! властивост!, 1нгШрувчи взьемод!в Ре^* а акцепторами ел«ктроа!в /О.М.Панасенко з оШвввт. ,1989/, так i проохсадаят-цу д!о.П!сля значного росту його р!вня в систем! зм!вдеться актив-н!с?ь НАДФ'Н-залекно! дег!дрогенази, що супроводжуеться зб!льяенням вм!сту йцилг!дроперекис!в /З.З.Ланк!н, 1980 /.

Про валив ВХ на arperauit тромбоиит!в вказувада наявн!сть у хворих СЧВ взасиоэалежност! mí* р^нем ВХ в плазм! та тромбоцчтах та !нтеноиаи1ств АДФ-агрегацН /t =»+0,637-0,845, р<.0,05-0,01/. Отке,

значке п!двищення вм!сту ВХ в плазм! та тромбоцитах при 3) ст.акт, СЧВ можна розглядати як фактор, сприявчий посиленнв агоегац!?.

. Таким чаном, в - патоб!охГм!ч~них мехак!змах активац}}' тромбоцита ва*ливе м!сце займае позилення процес!в в!льнорадикального ПЭД в тромбоцитах, як! розвивапться на фон! зменшення активноог1 супероксиддисмутази, ¡ко здатно призводити до порушення регуляцН ПСШ вже на стад!К !н!Ц]ацП.

1нтенсиф!кац1я реахц!й л!попероксидацН через модиф1.чац!в иитомембрани, пов'язану з! структурними зм!наци основних И компоненте - жирнокислотного складу фосфол!п!д1в та вм!сту ВХ, спроможна 1нтегрувати загальну е{дпов!дь тромооцит!п, сприяючи посиленнв ¥х агрегац1йного потенц!алу.

Активац!я трокбоцитарного гемостазу с одн1бю з ланок в роз-витку системного запалення, тому в!рний виб!р засоб!в корекцП тромбоцитопат!й мае важливе значения..

Терапевтичний комплекс,__вклйчаочий-1'К&гтзв антиагрегац1йну напратаеян1сть7^"ениуюч>' !нтенсивн!сть птдвищенноК до л!кування АДФ- те тромб!я-агрегац!1(.Це було пов'язано !з здатн!стю ГКС зменвувати активн!сть фосфол^аэи А^ з сп1вавт.,

1У87/.Встановдено зниження адгезН, однлк актион!стъ ТФЗ ^иаа^а-ся в мехах норми, при цьому зб!льшувалася в}дносно вих!дких зна-чень к!льк!сть тромбсиит!в в кров!.

При вклвчен! до складу терапН ГКС та курант1лу спостер1га-лося зменшення адгезивно'1 активност!, однак значного зниження ви-оокою потенциалу АДФ- ! тромб \ н-агрегацП не в1дм1чалося.Яохра-дувалася дезагрегац1йна спромохн!сть, так як у 100$ випадк!в ре-сструвалась наявн1сть дезагрегацЦ,Практично без зи!н лишаися р!-вень в1льного серотон!ну я плазм!, зб!льшення * вм!сту загального серотон!ну було насл!дком п1двадеьня к!л?.хсст! тромбоаи1'1в.Отже, отриман1 дан! пЦгвердил» здатн!сть кураггг^лу вплавати на початков! реакцП тромбоцитарного гемостазу.

Июля курсу ГКС I гепарин/ з1дм!чалаоя тенденция до эменх^нн* активност1 ТФ1 ! вч*сту фМркногену в плазтинка/ кроМ.Сг.остер^г.-лися так! протилехн! вфекти у Е)дпошенн! до агр*ГД»1!Лних влаоти-востей, як эшае.чня !нгйнсивкозт! та »видкост? тро:-ю!н-ч1грзгац!{ в!дпов!дко в 1,6 ! 1,7 рази /рс0,С1/ в!л:осцо норьи I разом 3 тим п^ишеаня чутливоот1 тромбоцит!» до д!1 серотон!н/(.11ри цьому по-Сйлввалься спонтанна агрегац!я ! зменшувався отуп1нь тромб!н-дез-агрегацН.

• ■ 16

Про спркятливий вплив на елекентк судинноТ ст1нки свЦчила нормал!зац!я у 29% випадк!в /р£0,05/ 1нтенсизност1 р1стом!цин-агре-гацЦ.Являвчись кофактором актитромб!цу Ш, гепарин сприяв нормах!» saull Щдвиценно! до д!хування антипротеазио! активност! плазм*. Антикоагулянтний ефект виявлявся в змекшеня! р!вня ф!бриногену в плазм!, а протизапальний - в тецденЩТ до эниження р!вня в!дьно-го серотон!ну.

Таким чином, терапевтичний комплекс, вклочавчий ГКС та гепарин, на в 1дмхну в!д попередн!х вид!в repanif здатний впливати як на пэказники плазменного, так 1 тромбоцитарного гемостазу.Наявн!сть тромб оцитопат!й св1дчила про те, що п!сля л!кування зкачноУ стаб!-л1зац!1 реакц!й тромбоцитарного гемостазу не спостер!галося.

Терапевтичний комплекс, до складу якого входили ГКС, ЦС та гепарин, визначав текденцП до посилення внутр!вньосудинно1 акти-вац!К пластинок.Це п!дтверджувалося розвитком тромбоцитопен!!, суттсвим п!дзиденням р!вня в!льного серотон!ну, ^либоким деф1циток серотон!ну та ф!бриногену в тромбоцитах.1нтансивн!сть серотон!н-t тромб!и~агрегац!1 була нижче вих!дних данних в 1,3 та 1,5 рази /pi.0,05/, а також в 1,3 рази нижче'корми.До найб1лки негативних наод!дк!в необх!дно в!днести зниження дезагрегаЩйноТ спроможнос-Ti тромбоцкт!в,цо могло посиловати ризик появи стаб!дьних агрвга-т!в э судиннону русл!.3начне п!двиаення активност! ТФЗ / на 210%> piQ.Oul/ поруч з деф!цитом активност! антитромб1ну 0« при високих р!»нях субстрату зс{дання кров! - фМрккогену, св!дчило про поош-лонля тромбоф!л!1.

[Целя застосування ГКС t ЦС встановлено, во,не диалячись на неспец!ф!чну антипрол!феративцу д!» ЦС, зменвення к1лькост! тром-<5оцит!в не cnocTepirtuocfl.Вплив из агрегац|йн! процеси був пов'я-заний !з знижеккям 1нтенсивност! та к!нетики АД$-, ! сероток!н-агре-1гацП / в!дпов!дно в 1,4 ) з 1»5 рази, р/.0,05-0,01/, а також !з зманпекням 1итенеивност! дезагрегацЦ в!дносно вих!дних значень /серотон!н/ та в!дносно норми /АЛФ/.Враховувчи таку ж тевденц!п терапевтичного комплексу, вклечапчого ГКС, ЦС ! гепаркн, потр!бно в!дм!тити здатн!сть цитсстаткчккх !мунодепресант!в знижувати дез-агрегац!йьу ахтивн!саь тромбоцит!в у хворих П-Ш ст.акт.СЧВ.

В пор!внянн! з !нвими видами патогенетичко! терапП найира-вплив спостер!гавсп на показники вм!сту серотон!ну.Р!вень а{дьного серотон!ну мав наймена! значения, в деяк!й.н!р! гЛляящу-

вазся ак!ст дзпоновансго в тромбоцитах б!сгенкого а«1ну, але у

хвор их деф!цит йогоце збер!гйвся-• Стде, проведений ан«л!з 1плияу р!зних сил1а патогенетнчно'! тярагШ у хворих ¡1-й ст.акт.СЧВ на стан систеки гемокоагуляц}У показав, ао зс! вони здатн1 д1яти на показники фуикц1оналъко1 тнаност! тронбоци^в, аде жаден з них з повн!й не сприяе ста-

б!л!зац1У показник!в тромбоцитарного гемостазу.Це рооить актуалц-ним поа/к новкх влях1в корекцП трсмооцитопат1й з урахувянням чпдиву № ¡Пльнорадикальн! процеси в пластинках кров!.

ВИСНОЗКЯ

1, Остановлена законом!рн!сть зм1н показнмк!в плазменно- трок-боцитарного гсмостазу. характер нких визначаеться активн!стэ патологичного прочесу.При I ст.акт.СЧВ тенденц1я до змецаення !нтексивност! агрегацИ посднуеться з! знихенням дезагрегац!йноУ здатиоот! тромбоцит1в,3начна ехтивац}я тромбоцитарного гемостазу »1ди1чаетьсч при Ш ст.акт.СЧВ 1 характеризуется розвитком трон-<5оцитопен!У, посиленням агрегац!йноУ спрсможноет! /АДФ, тронЧ1н/,

Лорузенням реакцП зв!льноння, внутр1иньосудинков акгиьац!св 1 дегринуляЦ!со трочбоцчт1 в.

2. 1нгенсивч1сть перяиннс)' аирегацП тромбоцит 1«, стичульо-яано? низъкимм дозами слабкях агон!ст!в /АДФ, серотон1н/, а такса тривал!сть дезагрегацП / вхлпчаючи 1 тромб1Н-дезагрегац}»/, маять ф!бриногенозалекник характер.При цьому мае значения р}вень ф}бри-ногеку лк а плазм!, так I в трочбоиитах.Властиа! норм1 зв'язки збер1гавп>ся лише при I ст.акт.СЧВ, а в подальшому на фон! знач-ного зростання р!вня ф!бриногену в плазм! та знкження йсго вм!сту а тромбоцитах втрачаоть свов значим1оть э реал1зац1У игрегац!У.

'3, Р)лень депо!;ованого в тромбоцитах серотсчину зпдквае ял на зыичину реакщ! звЦп>нен«я, так ! на !нгенсивн1сть пврвинно? агре-гоц!У, 1н1ц!йованоУ АДФ, серотон!ном, тромб 1ном та кодзгеном. Властиь1 норм! взаемосв'язхи збер!гавться лише пр* I ст.а:ст.С'№, а з ростом актиькост1 ¡т^.эоревц.чня при п!двии;снн1 в(/ьного са-

ротен1.чу ь плаам1 I прогрссуичому знихенн! ^ тромбоцитах вграчають своя значимость з реал'.зацЧУ первинмоУ агрегац{У.

Актипаи»я .'¡роцес!» а1дьнорадикильиого ПОЛ в тромбоцитах висуваеться ! по ньфарментатиэно^у, 1 по ферментативному и ляху, але з перевагов о^таниього.Встаяовлбна задекн!сть !нтзнсивност! реакц!й л 1аопероксидац1У в}д активноет! СЧВ, визначона по значному

п!двищенню р!вня д!енсзих кон'вгат!в, ТБК-продукт!в, зменшеннв частки ГЩК в оклад! фосфод!п!д!в в плазм! на б!льш ранн1х, н1ж в тромбоцита/. стад!ях захворввання.

5. Поруше.чн») регуляц 15 швидкост! ПОЛ на стадН 1 н!ц1ац! можй сприяти деф!цит потенцхалу антиоксадантних фермент!в, вста-ноыений в тромбоцитах по активност! СОД /П ! Ш ст.акт.СЧд/$ а

в плазм! - по активност! СОД ! каталази /Ш ст.акт.СЧВ/.

6. Бстановлено, що з тромбоцитах !онуе позитивний зв'язок м!ж эм!стом вйьного холестерину та р1внем 'ШН-продукт!в, проте для первинних продукт!в ПОЯ тако? залежност1 не в!дм!чаеться. Вагоме зб1льшення р!вкя в!льного холестерину в плазм! та тромбоцитах слрияя посиленню агрегац!йноТ активност! тромбоцит!в.

7» В умовах застосування р!зних терапевтичних комплекс!в показано« що кожен з них здатний впливати лише на окрем! реак-Ц11 тромбоцитарного гемостазу.Включения до 1х складу ГКС сприяс зменвенню агрегац!йного потенц!алу тромбоцит!в; ГКС ! курант!лу~ призводить до зкикення адгез!?, покращуе дезагрёгац!йну спромож-н!сть, зб!лЬдуе к!льк!сть тромбоцит{в в кров!.При застосуванн! ГКС ! гепарину посилюетьоя тромбоцитопен!я та спонтанна агрега-ц!я, в!дзначасться р!гнонаправлений вплив на р!зн! внди агрега-цП, в!дм!чаеться позитивна д1я на показники плазменного гемостазу.ГКС, гепарин та ЦС визнечавть прокоагулянтпу нанравлен-н!сть, зиенаусчи антитромб!нову активность плазми, посилпючк про-тромбЫактивуечу здатн!сть тромбоцит!в, а гакож сприяють внутр!и-ньосудинн!й активацП тромбоцит!в.ГКС та ЦС покрацувть вм!ст се-ротон!ну.Наявн!сть в склад! терап!* цитостатичних !мунодепресан-т!в призводить до зниження дезагрегаЩйно? здатност! тромбоцит!в.

Практичн! рекомендацИ

I. Для посилеккя ефективносг! заход!з, направлении на знижен-нл агрегацзйного потешНалу тромбоцит!в у хворкх з высоким ступеней активност! СЧВ, з урахуванням прямо* залежност! м!ж вм!стом ВХ та !:(тансизн!стю агрегац!!, а також р!лнем ТБК-продукт!в, ке-обх!дно застосоь/вати засоби, як! здатн! ксрегувати р1вень ВХ.

?.. ДоцЬ-.ьно в д!агностиц! потенцШних тромбогемораг!чних ускладнено використогувати розройяенкй сумарний !ндекс, лкиЯ еи-значастьси сп!вв!днсшекням показник!в !нтенсивност! агрегаиЦ та дезагрегапI тромбоцит!» у доиор!в та хворих на СЧЗ . При значен! !кдексу б!льг;е 3,1 прогнозуеться можлив!сть розвитку

гемораг!чних прояв!в, а нижче 1,7 - потенц!йних тромбсфШй.

3. При застосушнн! у хворих П-И ступзнем активное^ СЧВ пато-генетично* терапП, включаючог ГКС, ЦС 'Га гепьрин, нео6х1дно вра-ховувати виявлену направленность дП них препарат!!! на тжазники трочбоцитарного гемостазу: для комплексу ГКС 1 ЦС - це здатн1сть эменаувати дезагрегац!йну активнгсть; для ГКС та. гепарину - вдаоти-э!сть поселювати спонганну агрегац1ю та хромооцитойек!^, п!дви5;улй-ти чутлив!сть до дсеротон1ну; при спальному застосуванн! ГКС, ЦС та гепарину - це эагальна прокоагулянтна каправленшсть.Все це потребуе ретельного контролю1з! сторони похазник!в тромбонитарно-го гемостазу.

Список роб!т по тем! диоертацП

1. Роль тромбоцитарнэго и эритроцитарного звена гемостаза в развитии тромбогеморрагических осложнений у больных системной

красной волчанкой //Врачебное дело.-1990.-£12.-С.2Ь-22_/соавт,-—

А.И.Грицвк, К.3.Иванова, Н.Г.Васькова, Л.К.Косок/.

2. Использование коллагена кок Ьндуктора. агрегации тромбоцитов у больных системной красной волчанкой //Тез.докл. II науч.-практ.конференции "Наука и производство - здравоохранению".-Киев, 1990. -Ч. Ш. -С.136-137 /соавт.Т.Н. Лсчснова, Л.8.Мухина, Д. И, Ив&и-ковский, Н.А.Носаль/.

3. Лечение тромОогеморрагкческих осложнений при волчаиочном африте //Тез.докл.республ. науч. -практ.конференции "Гломерулонеф-•■жт".-Донецк, 1990.-С.77-78 /соивт. Н,В. Изчиова, Н.Г.Васькова,

.;. Н. Косок/.

<;, Инициированная различными агонистами сгр«гация тромбоцитов у больных системной красной волчанкой //Тез.докл.Ш науч.-практ, конференции иНау<а и производство - здравоохранению".-Киев, ¡УЛ.-;ьы.-СЛ27 /соьдт. А. И.Грицюк, З.Ь.Нетяжацко, А.И. ИмашковскиЯ, л.н.косйк/.

5. Изучение спектра жирных кислот фосфолипкдов а тромбоцитах при системна;! красной волчанке //Там же.-СЛ27-т.2г> /соавт. Т.С.Ьрпзгина, ^.Л.лразченхс, Л.Г.Карпович, 0.6.Яременко/.

»1. Изучение перскионо.'о окисления лилидов и антиоксцдаитноД защити я громеоцитпу у больных системной красной волчанкой // .Чонгрзсс модоцич учепн/ по клнничзсксй медицине.-Кие^, 1992.-С.51 / солзт.Л. ¡1. Косдх/.

7. Исследование показателей иммунологической реактивности и трсмбоцитарного гемостаза у больных системной красной волчанкой //Тез.докл.каквуз.симпозиуме "Проблемы экспериментальной логочно-сердечной недостаточности".-Киев, 1992.-С.87 /соавт. ' Н.В.Голубчук, Л.Н.Коспк, А.И.Иваиковский, О.Б.Яременко/.

8. Значения серотон!ну в реол!зацП первикно? агрогацП тромбоцит!я у хворих на системний червоний вовчак //Тези допов. У! УкраУноького б1ох!м1чкого з'!зду.-Ки*в,199г.-Ч.П.-С.178 / ап1вйвт.В.З.Ийти*БНко, Л.М.Косюк/.

9. Стан 11ерехисного окисления д!пШв у хворих на системний червоний вовчак //Там же.-С.199 /сп1вавт.0.1.1ваик1воький, О.Б.Яременко/.

Авторское свидетельство #1681262.Способ диагностики потенциальной тромбо- и геморрагофилии /соавт.А.И.Грицок, В.Ф.Рогож-кина, Л.Н.Косск/. Опубликовано 30.09.1991.Бол.#36.