Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Интродукция и технология выращивания лекарственно-кормовых и пряно-ароматических культур в условиях юго-западной части Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Интродукция и технология выращивания лекарственно-кормовых и пряно-ароматических культур в условиях юго-западной части Лесостепи Украины"

УКРАШСЬКИЙ ДЕРХАВНИЙ АГРАРИЯМ УН1ВЕРСИТЕТ

РГБ ОД

На правах рукопису

, -'••'л"

ковтутт шла мтоллйовнч

1НТР0ДУКЦ1Я I ТЕХНОЛОГИ! ВИРОЩУ8АШШ МКАРСЬКО-КОРМОВИХ ТА ПРЯНО-АРОМАТИЧНИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ П1ВДЕНН0-9АХ1ДНШ ЧАСТИЛИ Л1СОСТЕПУ УКРАПШ

06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступени доктора с1льськогосподарських наук

Ки'1В - 1994

Робота виконана в 1{ам"янець-Под1льському с!льськогосподарському 1нститут1

Науковий консультант - академ1к АН НИ УкраТни, доктор с.-г.наук, професор АЛЕКСЕЕВА Олена Семен1вна

Оф1ц1йн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук, професор УСТИМЕЧКО Плекс1й Степанович доктор с1льськогосподарських наук, професор .УТЕУШ Юр1й Адольфович доктор с1льськогосподарських наук, професор БЕГЕй Семен Васильевич

Пров1дна орган!зац1я - 1нститут корм!в УААН

за адресою: 252041. м.Ки!в-41, вул. Геро?в оборони, 15, УДАУ, учбовий корпус 3, ауд. 68.

Просимо Вас прийняти участь в эас1данн1 Спец1ал1зовано1 вчено! ради, або вислати св1й в1дгук, эатверджений печаткоя, за адресою:

252041 м.Ки!в- 41, вул. Геро1в оборони, 15.

3 дисертац1ею можна ознайомитись в б1бл1отец1 УкраГнського державного аграрного ун!верситету.

сектор захисту дисертац!й

Вчений секретер Спец1ал1зовано1 вчено! ради, кандидат с!льськогосподарських наук,

Загальна характеристика роботи.

Актуальн1сть теуи. Багата I р!зноман1тна флора УкраТни в ц1нним джерелом фГтосировинних ресурс1в: л1карських, кор^овнх, хар-чових, пряних, медоносних, в1там1нних та 1нших рослин.

Ц1нн1, в практичному в1дношенм1 дикоросл1 види складають бли-зько 65% флори УкраТни, Б1ля 800 вид1в використовуються в оф1ц1й-н1й I народн1й медицин!. Важливе знамения ыають кормов1 рослини, яких нараховуеться до 900 вид1в. 3 них 200 вид1в дикорослих рослин можна використовувати на харчов1 ц1л1. До групи в1таи1нних рослин в1дносять б1льше 150 вид1в I до 400 вид1в еф1роол1йних рослин. Велика група флори УкраТни це пряно- ароматичн!, медоносн1 та де-коративн1 рослини.

Л1состепова зона УкраТни, в тому чиел1 п1вденно- зах1дна П частина, сприятливий рег1он для вирощування багатьох ввд1в л1кар-ських, кормових, пряних, медоносних, харчових, в1там1нних та 1н. рослин.

Велика к1льк1сть ц1нних дикорослих рослин п1вденно- захГдно! частини Л1состепу УкраТни може вироцуватись як культурн1. Р1зке зменшення дикорослих рослин, а то I повне энищення онреыих Тх вид1в, в1дбуваеться головним чином за рахунок 1нтенсивно1 експлуа-. тацП земл1, неквал1ф1ковано! 1х эагот1вл1.

До негативних фактор1в сл1д в1днести повсюдне розорпвання земель, випас тварин, мел1орац1ю, 1нтенсивне застосування OTpLjfOM-м1кат1в, то!цо.

В зв"язку 1з забрудненням на значн1й плщ1 УкраТни навколша-нього середовища, а також внасл1док энищення частини л1с1в, розо-рювання вс1х в1льних земель - одним 1з основних завдань е введения ц1нних дикорослих рослин в культуру I розробка ефективно! тех-нологП вирощування, загот1вл1 чисто! продукцИ в1д пестицид1в, радТоактивних речовин, н!трат!в I встановлення ефективного конт-

ролю за 1х як1стю.

На даний час 1нтродукц1я I акл1матизац1я рослин, розробка ефективно! технологи 1х вирощування - одна 1з важливих вид1в д1яльност! людини.

Мета дослТлжень. Введения в культуру I розробка технологи вирощування та використання ц1нних л1карських, корыових, пряно-ароматичних та медоносних рослин в умовах п1вденно- эах1дно1 частики Л1состепу УкраГни.

Основн! завдання дослТджень.

1. Вивчити основн1 б1олог1чн1 особливост! росту I розвитку корыових, л1карських, пряно-ароматичних рослин в грунтово- кл1ыа-тичних умовах эони.

2. В1д1брати найб1льш ц1нн1 кормов1, л1карськ1, пряно-ароыа-тичн1 рослини для подальшого вивчення основних елеыент1в технологи" 1х вирощування.

3.Розробити агротехн1чн1 заходи вирощування корыових, л1кар-ських, пряно- ароматичних рослйн I складання технологию! карти 1х вирощування.

4. Визначення якост1 продукцИ для эастосування рослинно! сировкни вр1зних галузях народного господарства.

5. Розробити оптиыальн1 способи роэмножения корыових, л1кар-ських, пряно- ароматичних рослин для забезпечення посХвним I по-садочним матер1алоы при впровадженн1 1х у виробництво.

Наукова новизна. Вперше теоретично обгрунтовано 1нтродукц1ю вирощування та эастосування л1карсько- корыових та пряно-ароыатич-них рослин в умовах п1вденно- зах1дно1 частини Л1состепу УкраТни. Введен1 в культуру - чорнушка пос1вна, оман високий. Вивчен1 сс-новн1 елементв агротехн1ки вирощування оману високого, рапонт1ку-му, валер1ани л1карсько1, чорнушки пос1вно1, складен1 технолог1ч-н! карти технолог!! !х вирощування для конкретних грунтово- кл1-

матичних умов, Розроблен! рекомендацИ по технологи використання продукцП оыяну високого, рапонт1куму, валер1ани л1кароько1, чорнушки пос1вно! (норен!в, зелено! ыаси, нас!ння) в р1зних галу-зях народного господарства (медицин1, ветеринарИ, кормовиробниц-тв! та 1н).

Основн! положения. як! виносяться на аахист.

- Результата лабораторно- польових досл!д1в з визчення б1оло-г1чних особливостой росту I розвитку корг^ових, лХкарських, пряно-ароуатичних рослин I Гх продуктивност1 в умовах п!вденно-зах1дно1 частини Л1состепу.

- результати дослГджень основних елемент1в технологий вирощу-ванкя оману високого, рапонтГкуму, валерХани л1карсько1, чорнушки пос1вно1.

- результата досл1джень по заетосуваннп продукцП (коренГв, эеленоГ каси, нас1ння) Оману високого, рапонт1куыу, валерТаш л1-карськоТ, чорнузки пос1вно1 в р1зних галуэят: народного господарства (медицин1, кормовиробництв1 та 1н).

Практична пТннТсть роботи. Проведен! досл1дження по 1нтродук-ц11, технологи вирощування та використання оыану високого, рапон-т1куму, валер1ани л1карсько1, чорнушки пос1вно1 е основою для роз-робки технолог1чних карт I рекомендацХй по технологи 1х вирощування та використання. РекомендацИ е основою для планування рос-линно! продукцП при використанн1 II в р1зних галузях народного господарства (кормовиробкицтв!, медицин1, ветеринар!!, консервн!й, парфомерн1й та 1нших галузях промисловост!).

Реал!зац!я результат!в досл!джень. Розроблена технолог1я вирощування та використання оману високого, рапонт!куму, валер!ани л1карсько1, чорнушки пос1вно! широко використовуеться в колектив-них, фермерських господарства*. Багато ц1нних л1карсько- кормових, пряних, медоносних рослин !э колекц!йного розсядника вис!ваються

на шк1льних I присадибних д1лянках, де використовуються як л1ку-вально- проф1лактичн1, пряно- ароматичн1 та медоносн1 рослини.

АпробацТя роботи. 0сновн1 положения дисертацП допов1дались на щор1чних наукових конференц1ях професорсько- викладацького складу Кам"янець-Под1льського с1льськогосподарського 1нституту-(191??... 1994 рр,). Есесоюзн1й нарад1 - сем1нар1 "Лекарственные растения Европейской части СССР" (и. Москва, 198?), республ1канськ1й конференции "Проблеми екологИ ПодХлля" (м. Кам"янець-Под1льський,1989), республ1канськ1й нарад1 з нетрадиц1йних коркових культур (м.В1н-ниця, 1989), республ1канськ1й конференцП "Экологические проблемы земледелия" (к. Кам"янець- Под1льський, 1990), республ1канському науково- виробничому сем1нар1 "Досв1д вирощування та впровадження нетрадиц1йних кормових рослин в Укра1н1 (м.Кам"янець- Под1льський, 1990), Укра1нськ1й науково- практичн1й конференцП "ПодГльський нац1ональний парк I доц1льн1сть проблеми створення" (м, Каи"янець-Под1льський, 1993).

По матер1алам дисертацП опубл1ковано 40 наукових праць.

Об"ем I структура роботи. Дисертац1я включае вступ, п"ять роз-д1л1в, висновки I рекомевдацП, список використано! л1тератури I додатки. Написана на 250 стор!нках машинописного тексту. Список використано1 л1тератури включае 324 найменувань, в тому числ1 30 на 1ноземних мовах.

Умови та методика дослТджень. Для прискореного вивчення б1оло-г1чних особливостей та акл1магизац11 л1карських, кормових, пряно-ароматичних рослин нами проведено с1вбу 1х на колекц1йному розсад-нику I в лабораторно- польових досл1дах. Для вивчення були вэят1 найб1льш важлив1 для медицини, ветеринарП, кормовиробництва, хар-чово!, консервно!, комб1кормово1 промисловост1 рослини: ам1 велика, алтея л1карська, буркун жовтий, валер1ана л1карська, вовчуг по-льовий, г1рчиця сарептська, г1рчиця чорна, ех1нацея, наг1дки л1кар-

ськ1, ог1ркова трава, оман високий, рапонт1кум, ромашка аптечна, чорнушка пос1вна.

Нас1ння оману високого, валер1ани лХкарсько!, чорнушки пос1в-ноГ, алтея л1карського з1брали 1э дикорослих рослин поблизу м.Ка-м"янець-Под1льського. Нас1ння ам1 велико!, буркуну яовтого.вовчуга польового, г1рчиц1 сарептсько!, г1рчиц1 чорно!, ех1наце!, наг1дк1в л1карських, ог1рочно! трави, рапонт1куыу, ромашки аптечно" отрима-ли 1з ботан1чних сад1в УкраГни I РосН.

Для вивчення основних елемент1в технологи вироцування та використання найб1льш продуктивнее рослин в умовах п1вденно- зах1д-но! частини Л1состепу УкраГни нами в1д1бран1 високопродуктивн1 рос-лини багатогалузевого використання: оыан високий, рапонт1кум, Балерина л1карська, чорнушка пос1вна.

Основними методами досл1джень були лабораторно- польов1 та по-льов1 досл1ди закладен1 на досл1дному пол1 Кам"янець-Под1льського с1льськогосподарського 1нституту; колекц1йному розсаднику, стац1о-нарних багатор1чних та короткотеры1нових досл1дах. В колекц1йному розсаднику протягом 19'7'7..Л984 рок1в вивчалй основн1«б1олог1чн1 особливост1 росту I розвитку рослин: ам1 велико!, алтея л1карсько-го, буркуну жовтого, валер1ани л1карсько!, вовчуга польового, г1р-чиц1 сарептсько!, г1рчиц1 чорно!, ех1наце! пурпурно!, наг1дк1в л1-карських, ог1рочника, оману високого, рапонт1куму, ромашки аптечно!, чорнушки пос1вно!.

В польових досл1дах вивчали основн1 елементи технологи виро-щування та використання оману високого, рапонт1куму, валер1ани л1-

карсько!, чорнушки пос1вно!.

2 2

Площа д1лянки 60 м , обл1кова 50 м , повторн1сть триразова.

Агротехн1ка в досл1дах загально- прийнята для др1бнонас1нних одно-р1чних та багатор1чних культур. Попередник - озим1 зернов!. Пос1в зг1дно схем польових досл1д1в на колекц!йному розсаднику провели

вручну, широкорядним способом э м1жрядцями 45 см, в польових дос-л1дах - овочевою с1валкою СКОН-4,2. Час1ння вис1вали в сум1ш1 э суперфосфатом (за виключенням вар1ант1в, де вивчались добрива). Догляд за посIвами проводили при допомоэ1 одно- дворазов1й пролол-ц1 др1бнод1ляночних досл1д1в, а польових - три- чотири розпушення м1жрядь на протяз1 вегетац1йного пер1оду.

Дротягом 1983...1992 рок1в вивчали основн1 елементи агротехн!-кй та викорИстання оману високого, рапонт1куму, валер1ани л1карсь-ко!: строки с!вби, способи передпос1вно! обробкй нас1ння, густоту рослин, продуктивн1сть корен1в, зелено! маси, нас1ння.

В 1985....1992 роках вивчали основн1 елементи технологи виро-щування чорнушки пос1вно!: норми вис1ву, способи I строки с1вби, вплив !х на врожай I як1сть нас1ння. В пер1од вегетацИ оману високого, рапонт1куму» валер1ани л1карсько!, чорнушки пос1вно! проводили спостереження за фазами росту I розвитку рослин. Обл1к вро-жаю корен1в, зелено! маси, нас1ння проводили методом суц1льного збирання.

Перед с1вбою культур визначали вм1ст основних елемент1в жйв-Лення: гумусу за Тюр1ним, рухомого фосфору за Ч1р1ковим, обм1нного кал1ю за Ч1р1ковим на пламенному фотометр1.

Х1м1чний склад I поживну ц1нн1сть зелено! маси визначили: вм1ст сухо! речовини- шляхом висушування при температур1 Ю5°С до пост1йно1 маси; загальний азот за Кельдалеы, з перерахункоы на си-рий проте!н э допомогою коеф1ц1ента 6,25; кл1тковини - за Генне-беррои 1 Штоманом; жир - за Рушковським; каротин - методом Ц1реля; "сира зола"- сухим оэоленням, фосфор - ванад1ево - мол1бдековим методом; кал1й - пламеннофотометричним методом, кальц1й - калори-метричним методом; н1тратний азот - з допомогою 1оноселективного електроду по методиц1 Ц1НАО. Екстрактивн1 речовини I еф1рну ол1ю-по «етодиц! X Фарыакопе! СРСР (1968).

РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1ДЖЕНБ Шолог1чн1 особливост! л!карсько-кормових та пряно-ароиа-тичних рослин.

При в1дбор1 найб1льш ц1нних I високопродуктивних л1карських, кормових, пряно- ароматичних, медоносних рослин для наступного 1х введения в культуру I акл1матизац11 рослин, взятих 1з 1нтих perlo-н1в, в колекц1йному роэсаднику вис1валось б1ля трвдцяти ввд1в рослин, 1э яких чотирнядцять дали найкрап-I результати по продуктивнос-т1 I всеб1чному 1х застосуванню. 1нтродукц1я I акл!матизац1я 1х в умовах п1вденно- эах1дно1 частини Л1состепу УкраГни дасть можли-в1сть в значн1й м1р1 зб1льшити виробництво I як1сть корм1в.

Ам! велика СJlmm<- m&foj ¡j> j д0(5ре акл1матизуеться як однор1ч-на рослина, роэмнояуегься нас1нням. Широкорядн1 пос1ви рано весною дають дружн1 сходи на 12...16 день п1сля с1вби. Вегетац1йний пе-р1од тривав 106.. .10*7 д1б. Досгигання нас1ння нер1вном1рне. Першим достигало нас1ння в центральних суцв1ттях. Це нас1ння мае добр1 пос1вн1 якост1. Останн1ми достигають боков1 суцв1ття. Вони утво-рюють переважно неяк1сне нас1ння. Висота рослин 1,1...1,2 м. ííaca 1000 нас1нин - 0,51 г. Урожай нас1ння становив 12 ц/га.

Алтея лТкарська Ulihaea. officinalis lr- ) багатор1чна травяниста рослина. С1вбу проводили рано весною на глибину загортання нас1ння 1,5...2,0 см. Густоту рослин сформували на в1дстан1 одна в1д одно! 12...14 см. Урожай зелено! маси становив 3^5 ц/га, пов1т-ряно- сухих корен1в 15,6 ц/га, нас1ння - 15,2 ц/га. Maca 1000 на-с1нин - 3,1 г.

Буркун л!карський (жовтий) officios ¿r ) дво_

р1чна рослина, яка в дикорослому стан1 широко зустр1чаеться в п1в-денно- эах1дн1й частин1 Л1состепу УкраГни на эволожених грунтах, берегах р!чок, л1сних полянах.

С1вбу проводили нас1нням з1браним 1з дикорослих рослин, ла-бораторна схож1сть - 1В%, на глибину 1,5...2,0 см. Сходи з"явля-лись на •'...Э день, фаза кущення на 25...29,1 бутон1зац1я на II...12 день. Нас1ння дозр1ло на 30...34 день. Урожайн1сть зелено! маси становить 262 ц/га, нас1ння - 8 ц/га.

Валер1ана лТкарська ( VaJj.d<zna. offi^aÙS ¿г. )_ багатор1ч-на рослина, яка зустр1чаеться в дикорослому стан1 повсюдно в JII-состепу УкраТни на эволожених м1сцях. Введена в культуру I виро-щуеться в багатьох областях УкраТни. С1вбу проводили стратиф1ко-ваним нас1нкям на глибину загортання 1,0...1,5 см. Лабораторна схож1сть нас1ння - 40$. Сходи э"явились на день п1сля с1вби.

В перший р1к життя валер1ана л1карська створювала добре роэвинену прикореневу розетку. В фаз1 6...8 листк1в, в другий р1к життя, рос-лини цв1туть I плодоносять. В перший р1к вегетацИ врожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в I зелено! маси становила в1дпов1дно 6,1...46,0 ц/га. Б другому роц1 урожайн1сть зелено! маси 217 ц/га, пов1тряно- сухих корен1в - 10,5 ц/га. Найвщий урожай пов1тряно-сухих корен1в (1^,2 ц/га) I зелено! маси (301 ц/га) одержали при п1дзимньому способ1 с1вби.

Вовчуг польовий (Ûnont-S алЛ-П-ш ¿г^ <загахор1гл!а травяниста рослина з родини бобових, С1вбу нас1ння проводили в перш1й декад1 кв1тня на глибину 1,5..,2,0 см. Сходи з"явились на 20...24 день. Нас1ння починало проростати при температур! 5...8°С.

Бегетац1йний пер1од складае IÇ5 дн1в, фаза дозр1вання наступав через 145 дн1в. В друг1й половин1 л1та вовчуг польовий ство-рюе кущ д1аметром 45...50 см. Товарной продукцию вовчуга польо-вого е корен1 I зелена маса. Збирання корен1в проводили в трет1й декад! вересня. Середня маса одного кореня на пер1од збирання першого року складала 100 г, пов1тряно- сухого - 40 г. В перера-хунку на один гектар урожай пов1тряно- сухих корен1в в перший р1к

вегетацП становив до 30 ц/га. На другий р1к життя рослини почи-нають в1дростати в nepmlfl декад1 кв1тня, фаза цв1т1ння в1дм1чена в к1нц1 червня, а дозр1вання на поч&тку серпня.

Урожайн1сть зелено! маси складала 120 ц/га, нас1ння б ц/га. ?feca 1000 нас1нин 3,5...4,0 г.

Прчиця сарептська (£>ia.sjid- JuruMX- ¿'. ) однор1чна рослина. Дикоросл1 рослини зустр1чагаться повсюдно на полях, як бур"ян. С1в~ бу г1рчиц1 сарептсько! провели в nepalfl декад1 травня. Глибина за-гортання нас1ння - 1,5...2,0 см. Сходи з"являлись на 9...10 день, фазу цв1т1ння в1дм1чено на 30...35 день, фазу доэр1вання на 65... Ф день. Нас1ння достигало нер1вном1рно, що затруднювало саме зби-рання. У виробничих умовах пролай збирають в фаз1 утворення струч-к1в, як1 маять жовтий в1дт1нок, ниян1 листки в1дмирають. Урожай-н1сть нас1ння складала - 16,2 ц/га. Збер1гають нас1ння при волого-ctl не вище 12%.

Прчиця чорна (Амг-шсл jurtctdb:}, В1др1зняеться в1д сарептсько! меншими стручками, як1 притиснетI до стебла. Прчиця чорна також эустр1чаеться в дикорослому стан1 як бур"ян. Шдготов-ка грунту I агротехн1ка аналог1чна г1рчиц1 сарептськ1й. Перш1 сходи одержали на 9...II день, а масов1 на 12...14 день. Початок цв1-т1ння в1дм1чено на 40 день п1сля с1вби. Достигання плод1в нер1вно-м1рне I тривало в1д 20 по 26 липня. УрожаЙн1сть нас1ння становила 14,5 ц/га.

Ех1нацея пурпурна (Cc.Hitfa.OLO. /ъиг^гк*,^ багатор1чна л1-карсько- кормова I медоносна рослина. Батьк1вщина - П1вн1чна Америка. С1вбу проводили в друг1й декад1 кв1тня на глибину загорта-ння нас1ння 1,5...2,5 см, з нормою вис1ву 12 кг/га. Сходи завились на 10...12 день.

Фаза цв1т1ння ех1наце! пурпурно! тривае майже три м1сяц1. За цей пер1од вона може використовуватись як медоносна культура.

Зелену масу можна використовувати як добавку при силосуванн1 з 1ншими кормовими культурами, що приводить до зменшення яловост1 кор1в, та впливае на прир1ст молодняка ВРХ.

Урожайн1сть зелено! маси в перший р1к вегетацП складала 138,0 ц/га, нас1ння 4,5 ц/га, аналог1чно в другому роц1 - 245,0 I 6,0 ц/га.

НагТдки лТкарськ! (Ca-lindula* of/¿cina¿i¡ Cr) _ 0днор1чна рос-лина, яку вирощують як декоративну I л1карську рослину в колектив-них господарствах I на присадибних д1лянках. С1вбу проводили в друг1й декад1 кв1тня на глибину 2,5...3,0 см. Сходи з"явились иа 8...10 день. Початок фази цв1т1ння в1дм1чено на 40- 45 день п1сля появи сход1в. Початок дозр1вання нас1ння на ^О.«.^ день. Середня висота рослин складала см, к1льк1сть суцв1ть на рослин1 Ч штук. Шкарською еировиного е суцв1ття. Ябирання провели в фаз1 цв1т1ння. Урожайн1сть пов1тряно- сухих суцв1ть при повному достиганн1 - 12 ц/га.

0г1рочник (íbo%a*do offic.¿rwliS £s- ) однор1чна салатна, медоносна, л1карська рослина. С1вбу провели в перш1й декад1 травня на глибину 2,0...2,5 см. Масов1 сходи одержали на Г?...18 день, початок фази бутон1эац11 на 60 I масове цв1т1ння на **2 день п1сля с1в-би. Достигання в1дм1чено на 87 день. Висота рослин у фаз! цв1т1н-ня складала 140.«.160 см. Урожайн1сть нас1ння ог1рочника досягала 15,2 ц/га. Maca 1000 нас1нин - 13,4 ...15,2 г.

Оман високий frtitniu/n tr.} багатор1чна рослина. В ди-

корослому стан1 зустр1чаеться в п1вденно- зах1дн1й частин1 Л1сос-тепу Укра!ни повсадно на зволожених м1сцях, на берегах р1чок, во-доймиц. Нас1ння оиану високого э1бране з дикорослих рослин. його лабораторна схож1сть досить низька I складала 8...12%. С1вбу провели на глибину 1,0...1,5 см, стратиф1кованим нас1нням з лабораторной схож!стю 46,? %. Стратиф1кац1ю нас!ння здТйснювали шляхом

його зм1шування з Бологим пХском в сп1вв1дношенн1 1:5. СугЛш вит-риыували при температур1 в1д +2 до - 15°С зимою в сн1гу 25 дн1в. Нами встановлено, що при с1вб1 сухим нас1нняы ранньою весною сходи виявились недружн!, зр1джен1 I э"явились лише на 26...28 день. При с1вб1 стратиф1кованим нас1нням сходи - дружн1, р1виом1рн1 I з"явились на 18...20 день. За даними лабораторно- польових досл1-д1в при с1вб1 етратиф1кованим нас1нням польова схоя1сть зб1льши-лась на 32%.

В перший р1к вегетацИ оман високий створюе розвинену прико-реневу розетку 1з 6...8 листк1в. Рослини як1 утворили генеративн1 органи складали 6...8%. На другому роц1 вегетацИ при с1вб1 стра-тиф1кованим нас1нням висота рослин у фаз1 цвМння становила Х.^.Л.в м.

Фазу цв1т1ння оману високого в1дм1чено на 25...32 день. Уро-жайн1сть пов1тряно- сухих корен1в при с1вб1 стратиф1кованнм нас1н-ням в перший р1к вегетацИ складала 9,2 ц/га I в другий - 15,0 ц/га, зелено! маси 206Л ц/га I нас1ння 3,8 ц/га.

РапонтТкум ( Я^а^опИситсл^Ьото.о/гт ¿г )_ багатор1чна трав"яниста рослина в дикорослому стан1 в умовах Л1состепу Укра!-ни не зустр1чаеться. Вис1вали нас1нням, яке одержали в1д Новоси-б1рського ботан1чного саду. С1вбу нас1ння провели в перший дека-д1 кв1тня на глибину 1,5...2,0 см.

В перший р1к вегетацИ рапонт1кум створюе добре розвинену розетку прикореневих листк1в, а на другий р1к вегетацИ генера-тивк1 органи I плодоносить. Урожай пов1тряно- сухих корен1в I зелено! маси не високий I становив в1дпов1дно ^'''...Зб.О ц/га. На другому роц1 вегетацИ урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в дор1внювала 9,8 ц/га, зелено! маси 336,0 ц/га, нас1ння - 3,0 ц/га при мас1 1000 шт.- 13,? г.

Ромашка аптечна (.¿ЬЛгиаЛ'Л чш/ЬЬл. ) _ однор1цна тра_

в"яниста рослина - культивуеться в умовах п1вденно- зах1дно! частини Л1состепу УкраГни. Агротехн1ка на колекцХйному розсаднику загальноприйнята для др1бнонас1невих культур. Вис1вали рано на весн1 широкорядним способом (45 см) на глибину О,5...1,0 см. На час цв1т1ння рослини досягли висоти 6^,2 см. Урожайн1сть пов1тря-но- сухих суцв1ть становила 5,4 ц/га.

Чорнушка пос!вна (№gtl¿a. soÍJ-ул- U )_ однор1чна рослина. В дикорослому стан1 в умовах Л1состепу УкраГни зустр1чаеться на значн1й територН.

Нас1ння з1брали 1з дикорослих рослин. Лабораторна схож1сть його становила 32%, а маса 1000 нас1нин 2,0...2,5 г.

Нас1ння вис1вали в друг1й двкад1 кв1тня (вузгзкорядним способом) з м1жрядцями 15 см, з нормою вис1ву - 12 кг/га. Глибина за-гортання нас1ння 2,0...2,5 см. Р1вном1рн1 дружн1 сходи появились на 10...12 день. Масове цв1т1ння наступило в перш1й декад1 черв-ня I продовжувалось до другоI декади липня. Нас1ння достигало в друг1й декадI липня.

Висота рослин перед збиранням становила 55 см. Maca нас1ння э рослини складала 1,5...2,6 г. Maca 1000 нас1нин - 2,4...2,? г. Урожай нас1ння отримали 28,0 ц/га.

Розробка технологТчних прийомТв вйрощування та використання оману високого.

В л1тератур1 е деяк1 в1домост1 про введения в культуру оману високого в П1вн1чн1й ГоландН, БельгИ, П1вн1чн1й Америц1 (Р.А.Буй-ко, 1959; В.Г.Синицина, I9?8 та 1н.). Деяк1 спроби введения Оману високого в культуру були в Казахстан!, PocII (Р.А.Буйко, 1959).

В Укра1н1 оман високий вивчався в 1нститут1 л1карських рослин Укра!ни де був введений в культуру. Однак, широке його використання, як культурно! рослини в Укра!н1 не находить прим1нення.

Нами вперше в умовах п!вденно- зах!дно! частини Л!состепу

Укра1ни в лабораторно- польових I польових досл1дах вивчались ochobhI елементи агротехн1ки вирощування оману високого. Нас1н-ня для досл1джень використовували в1д дикорослих рослин, як1 широко поширен1 в наших умовах. Як показали наш1 лабораторно- польо-в1 досл1дження, нас1ннл оману високого при звичайному його вис1-в1 в грунт, мае низьку польову схож1сть. При визначенн1 нас1не-вих якостей, нас1ння неоднор1дне, мае велику р1зницю в розм1рах I мас1.

Польова схож1сть нас1ння оману високого залежить в1д строк1в с1вби I способу передпос1вно! обробки нас1ння.

При с1вб1 сухим нас1нням сходи з"являлись т1льки на 18...32 день. Польова схож1сть становила - II,8...14,0%. С1вба стратнф1-кованим нас1нням значно вплинула на прискорення сход1в I п1дви-щення польово! схожост1 до 36,2...43,3%. Нас1ння оману високого не виносить глибокого загортання в грунт. Оптимальна глибина за-робки - 0,5..Л,0 см.

Спостереження за ростом I розвитком оману високого показали, що на другому роц1 вегетацИ в перш1й декад1 вересня висота рослин становила 142,8 см з к1лыс1стью листк1в 12,3 шт. та II суц-в1ть. Д1аметр кошика на рослин1 в середньому дор1в1®вав 4,5 см. На третьему роц1 життя висота рослин зб1льшилась на 10,6 см, к1-льк1сть листк1в на 3,? шт. К1льк1сть суцв1ть не зб1льшувалась. Д1аметр кошика в середньому на рослину четвертого I п"ятого року життя дещо зменшувавсп.

Коренева система оману високого добре розвинена. Лнал1з струк-тури коренево! системи показав, що в перший р1к загальна довжина кореня становила 28,0 см, головного кореня (кореневища) ? см, з к1льк1стп б1чних корен1в - п"ять шт. Maca головного кореня до-р1внювала 13,5 г, а бокових - 2,5 г. На другому роц! вегетацИ

эагальна довжина корен1в зб1льшилась до 36,9 см, головного коре-ня до II см. Зб1лыпилась I к1льк1сть бокових корен1в до 8 шт. Maca головного кореня становилй 25,'' г, бокових- 3,2 г.

На трет1й I четвертий роки р1зкого зб1льшення маси корен1в не в1дм1чалося.

Польов1 досл1ди по встяновленню оптимальних строн1в с1вби сману високого на протяз1 1986...1992 рок1в показали, що кращим строком е с1вба п1д зиму, або рано весною стратиф1кованим нас1нням. Вис1в оману високого п1д зиму покращував його р1ст I розвиток в ранньовесняний пер1од. Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в в се-редньому за 1986...1992 роки становила в перший р1к вегетацИ 9,3 ц/га при ранньовеснян1й с1вб1 сухим нас1нням;13,5 ц/га з ви-cIbom в той же строк стратиф1кованим нас1нням.

Урожайн1сть зелено! маси оману високого в перший р1к вегетацИ не висока, тому що в1н утворював лише прикореневу розетку I 5...65? плодоносних пагон1в. При с1вб1 сухим нас1нням урожайн1сть зелено! маси за роки досл1джень становила 80,0 ц/га, стратиф1ко-ваним нас1нняы вона зб1льшилась на 50,6 ц/га, а на п1дзимних по-с1вах на 115,6 ц/га.

Значн1 в1дхилення в урожайност1 корен1в I зелено! маси по роках досл1джень (1986...1992 ) в1дм1чались в основному за раху-нок наявност1 вологи I в1дпов1дно! температури грунту перед с1в-бою I в початковий пер1од його вегетацИ.

Нас1ннева продуктивн1сть оману високого в перший р1к вегетацИ незначна I складала при п1дзимн1й с1вб1 О,39...О,41 ц/га.

Досл1ди по вивченню вегетативного розмноження оману високого, в пор1внянн1 з вис1вом нас1ння п1д зиму, показали, що при посадц1 первинними коренями довжиною 8...10 см продуктивнТсть пов1тряно-сухих коренТв оман^ високого була неэначною.

Кращ1 результати отриман1 при посадц1 кореневищами (8-Юсм). Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в становила 17,6 ц/га, зелено! маси - 282 I нас1ння -5,1 ц/га, що в1дпов1дно на 7,7...99,0...0,5 ц/га вица в пор1внянн1 з вис1воы нас1ння п1д зиму.

Найкращ1 результати одержан1 при пересадц1 кореневищами весною. Прибавка повГгряно- сухих корен1в становила 10,6 ц/га, зелено! маси 114 I нас1ння -1,4 ц/га.

Повне м1неральне добриво значно вплинуло на продуктивн1сть оману високого, особливо в пера1й р!к вегетацИ. При внесенн1 ^30Р30КЗП УРожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в зб1льшувалась на 2,6 ц/га, зелено! маси - 50,3 ц/га. Зб1льшення доэи м1неральних добрив до /УбОР60К60 П1ДВНЧИЛ0 УРожайн1сть пов1тряно- сухих коре-н1в на 4,92 ц/га I зелено! маси - 89,2 ц/га.

В наступн1 роки продуктивн1сть оману високого не зб1льшува-

лась.

Багатор1чн1 досл1дження показали, що густота рослин впливае

на продуктивнГсть оману високого. При густот1 рослин 60 тисяч на

одному гектар1 урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в в середньому

за 1986...1990 роки становила 18,1 ц/га, зелено! маси 235 ц/га,

нас1ння 3,7 ц/га (табл.1).

I. Вплив густоти рослин на урожайн1сть оману високого, ц/га (середне за 1987...1991 рр.)

Густота рослин, !Пов1тряно-сух1 !3елена маса ! Нас1ння

тис,га ! корен! I !

¡7« 13,1 Л.ЭО О, А

НО 23,5 262 5,9

130 20,6 266 5,7

Н1Р05 1,35 27,72 0,75

5* (%) 1,89 3,13 4,32

1з зб1льшенням густоти рослин до 90 тис.га зб1льшилась уро-иайн1сть зелено! маси до 298 ц/га, а при густот1 рослин НО тис/га зб1льшилась урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в до 5,9 ц/га. Зб1лыпення густоти рослин до 130 тис/га привело до зниження зага-льно! урожайност1.

В польових досд1дах вивчали вплив шнрини м!жрядь на продуктиз-н1сть оману високого. Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в за роки досл1джень на другому роц1 вегетацП складала 24,4 ц/га при м1кряддях 45 см I 20,4 ц/га при ширин1 м1жрядь 60 см, (табл.2).

2. Урожайн1сть оману високого залежно в1д ширини м!жрядь, ц/га (середне за 1988...1990 рр.)

Ширина ы1жрядь, см !Пов1тряно- сух1 ! Зеленг; маса! Нас1ння ! корен1 ! !

24,4 386 4,4

20,4 340 3,?

2,1? 58,41? 1,27

1,68 2,">9 5,60

У вар1ант1 з шириною м1крядь 45 си урожайн1сть зелено! маси на 46 ц/га I нас!ння на О,1? ц/га вища в пор1внянн1 1з вар1антоы, де ширина м1жрядь 60 см, що пояснюеться 1з зб1льшенням густоти рослин зменшуеться площа жнвлення.

Оман високий на одному ы1сц1 ноже вирощуватись до 10...15 ро-к!в. В перший р1к вегетацП продуктивн1сть його невелика (табл.3).

В другому роц1 вегетацП вона п1двищуеться I за роки досл1д-жень урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в складае до 24,9; зелено! маси до 442 I нас1ння до 3,9 ц/га. Прибавка в врожа! поверяло- сухих корен1в, зелено! маси I нас1ння становила в1дпов1дно 16,6...336,..3,6 ц/га.

45 60 Н1Р,

05

3. Урожайн1сть оману високого залежно в1д рок1в вегетацН, ц/га (середне за 1990...1992рр.)

Р1к вегетацН ! Пов1тряно-сух1 !Зелена маса ! Нас1нн:

! ко£ен1 _ _ 1

Перший 8,9 94 0,34

Другий 24,9 442 3,9

1^рет1й 2?,4 48? 4,?

Четвертий 2?, 4 428 3,9

П"ятий 25,3 361 3,4

Шостий 20,9 354 2,5

Сьомий 1?,8 319 2,3

Восьмий 15,6 29? 1,9

1,53 31,46 0,51

«> 2,51 3,53 5,91

На третьому роц1 вегетацН продуктивн1сть оману високого эб1льшувалась в1дпов1дно на 2,3...45...О,8 ц/га. На четвертому ро-ц1 урожайн1сть пов1тряно- сухих Корен1в була на р1вн1 третього року вегетацН, а зелено! маси I нас!ння дещо менша. В наступн1 роки, продуктивн1сть рослин знижувалась I на восьмому роц1 густота рослин змешилась, урожайн1сть пов!тряно- сухих корен1в склада-ла лише 15,6 ц/га, зелено! маси - 29? ц/га, нас1ння - 1,9 ц/га.

Високий вм1ст екстрактивних речовин I еф1рно! олИ був в ко-ренях першого року вегетацН. Екстрактивних речовин в середньому за 1988,. .1991 роки м1стилось 35,1$, еф1рно! олИ 4,1%.

На другому роц1 вегетацН 1а значним зб1льшенням урожаю ко-рен1в вм1ст екстрактивних речовин I еф1рно! олИ знизився в1дпо-в1дно на 2% I 0,'7%. На трет1й р1к в1дм1чено також зниження вм1сту цих речовин.

В зй''язку 1з вм1стом в зелен1й мае! оману високого г1рких, слизистих речовин, алкало1д1в, вона не по!даеться тваринами I сл1д використовувати II для силосу, с!нажу, виготовлення трав"я-

ного борошна, брикет1в, гранул I с.5на. В результатI заготовл1 таких корм1в, г1рк1 речовини та алкало1ди пропадають. Однак по поживних показниках зелена маса оману високого в1дпов1дае станлар-там добро! якост1 корму.

При вир1шенн1 питания про строки використання зелено! маси оману високого, на в1дм1ну в1д 1нших кормових культур, найвища урожайн1сть зелено! маси одержана в фазу плодоношения. При цьому зменшуеться вм1ст каротину, проте1ну та 1нших поживних речовин, що I понижуе поживну як1сть корму. Найкращ1 поживн1 якост! мае зелена маса в фаз1 бутон1зац11.

Поживна ц1нн1сть I х1м1чний склад зелено! маси на другий I трет1й р1к вегетацИ покршцувалися.

Так, кормових одиниць при першому роц1 вегетацИ було 0,25; перетравленого проте1ну 26,17 г, каротину г, сирого проте1ну 3,9 г в одному кг зелено! маси (табл.4).

4. Поживна ц1нн1сть зелено! маси оману високого (середне за 1990...1992 рр.)

рт„ ! М1ститься в I кг зелено! !Х1м1чний склад зелено! ма-

вегетацН '-««и----------------------

I перетрав-!каль-!фос- !каро-!сухо!!сиро-!сиро!!БЕР!роэ-¡левого !ц1ю, !фору,!тину,1речо-1го !кл!т-! ¡чинних !проте1ну,1 % I % 1 ыг !вини !проте!кови-! !вугле-! мг ! , | | !1ну !ни ! !вод1в

Другий 26,0,52 0,06 47 22,4 3,90 6,01 6,?0 1,?5

Трет1й 25,2 0,50 0,0? 45 23,6 3,52 6,12 6,^2 1,90

Четвертий 25,3 0,5? 0,06 43 24,0 3,44 6,30 6,80 1,62 ■

В третьому, четвертому роках, ц1 показники зменшувались, а вм1ст сиро! золи I кл1тковини п1двищувався, що негативно впливало на як1сть корму.

Наиной досл1дженнями встановлено, що силосування зелено! маси з 1ншими.силосними культурами дае позитивн! результати по п!дви-

щенню поживно! якост1 I кршцому збер1ганню корму. Зелена маса оману високого мае бактер1оцедн1 властивост1 I тим самим покращуе як1сть I збер1гання силосу.

При силосуванн1 р1паку з добавкою 10% зелено! маси оману високого п1двищуеться вм!ст м!нералънюе речовин.

В середньому за 1990...1992 рр. вм1ст каротину в силос1 1з р1паку становив 36 мг в I кг корму, а в сум1ш1 1з зеленою масою оману високого (10%) вм1ст каротину зб1льшився на 2 мг (табл.5).

5. Поживна ц1нн1сть та х1м1чний склад силосу (середне за 1990...1992 рр.)

В I кг маси \ Сил [ОС 3

м1ститься, % !р1паку !_Р1пак + % оман^ високого_

1 1 1 10 ~ 20 ! ~~ 30

Води •78,6 ■75,2 •75,0 ■74,2

Жиру 0,52 0,58 0,89 0,68

Проте1ну 2,22 2,12 2,08 2,02

Кл1тковини 6,01 6,09 6,24 14

БЕР 5,09 5,24 5,38 6,12

КальцЪо 0,21 0,22 0,24 0,27

Фосфору 0,05 0,05 0,06 0,06

Каротину 36 38 42 46

Кислоти:

-оцтово! 0,^2 0,6? 0,58 0,52

-молочно! 0,82 0,94 0,98 0,99

-масляно! 0,21 0,20 0,Г7 0,12

Сл1д в1дм1тити, що силосна маса з р1паку I оману високого (10%) при визначенн1 його яксст1 через 60 дн1в, краще збер1гався, н1ж силос з р1паку. Ще краща як1сть I збер1гання силосу при зб1ль-шенн1 зелено! маси оману високого до 20...30%.

В силос1 з р1паку I оману високого зменшувалась к1льк1сть оптово! та масляно! кислот, а процент молочно! кислоти зб1льшився

в1д 0,805? до 0,9*7$. Дан1 показники вплинули на збер1гання силосу. Силосування зелено! маси оману високого в суы1ш1 з 1ншиыи силос-ними культурами п1двищуе не т1льки як1сн1 показники, але I сприяе довгостроковому його збер1ганнп.

Розробка технолог!чних приЙом!в вирощування та використання

рапонт!куму в умовах пТвденно- зах!дно! частини Л1состепу

Укра!ни

Рапонт1кум (левзея сафлоропод1бна), або маралий кор1нь I ве-ликоголовник. Монголи називали його "баху", що озьачае " силач". Вперше н1домий досл1дник Сиб1ру Г.М.Пожан1н в к1н1;1 XIX стол1ття описаз рослину, яку по!дають марали (тварини), зв]дки I назва маралий кор1нь.

Б1льш1сть вид1в рапонт1куму 1нтродуктовано в багатьох ботан1ч-них садах. Як л1карська I кормова рослина введена в культуру не-' давно.

Рапонт1кум - культура великих можливостей I р1зносторонього використання (л1карська, кормова, л1карсько- кормова, медоносна рослина).

В умовах п1вденно- эах1дно! частини Л1состепу Укра!ни у ви-робничих умовах не вировдвався. Нами на протяз! 1977... 1992 рок1в, проводились досл1дження по вивченню основных елемент1в агротехн1-ки та використання рапонт1куму як л1карсько- кормово! культури.

.Нас1ння рапонт1куму одержали з Новосиб1рського центрального ботан1чного саду в 1977 роц1.

В перший р1к вегетацИ рапонт1кум створюе добре роэвинену розетку прикореневих листк1в, а на другий р1к генеративн1 органи. В перший р1к вегетацИ урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в неви-сока I становнла лише 3,5...4,0 ц/га. На другий р1к проходив 1н-тенсивний р1ст I розвиток коренево! системы I надземно! маси.

Досл1ди по вивчекнп строк1в с1вби I способу передпос1вно!

п1дготовки нас1ння показали, що кращими строками с1вби е вис1в

нас!ння п1д зиму, або стратиф1кованим нас1нням рано весною. Проте,

б1льш ефективний вис1в нас1кня,п1дзимн1й. При цьому урожайн1сть

пов1тряно- сухих корен1в в середньому за 1986...1992 роки станови-

ла 19,2 ц/га, тод1 як при с1вб1 сухим нас1яням рано весною лише

"7,5 ц/га. При с1вб1 стратиф1кованим кас1нням рано весною урожаЯ-

н1сть псв1тряно- сухих корен1в становила 11,7 ц/га, що на 4,2 ц/га

вища в пор1внянн1 з вис1вом в той же строк сухим нас1нням (табл.6).

6. Урожайн1сть рапонт1куму эалежно в1д строк1в с1вби I способу обробки нас1ння (середне за 1986..,1992рр.)

Вар1анти досл1ду I Пов1тряно- сух1 {Зелена маса ! Нас1ння.

! корен1, ц/га 1 н/гл [ ц/гд

С1вба рано весною нас1нням:

сухим ?,5 109 2,8

стратиф1кованим II,? 218 5,4

С1вба нас1нням п1д зиму 19,2 356 10,0

Н1Р05 0,96 22,81 0,85

$Х (%) 2,00 2,49 3,?6

Серед строк1в с1вби по урожайност1 зелено! маси в середньому за роки досл1джень ввд1ляетьсп ранньо- весняний з урожайн1стю 109 ц/га, с1вба стратиф1кованнм нас1нням п1двищуе урожайн1сть до 232 ц/га. Проте, найкращий результат по урожайност1 зелено! маси отримали при п1дзимньому пос1в1 - 356 ц/га-. Нас1ннева продуктив-н1сть рапонт1куму в пор1внянн1 з 1ншими культурами висока. При с1вб1 сухим нас1нням ранньою весною урожайн1сть на другий р1к вегетацП становила 2,8 ц/га, в1д стратиф1кованого нас1ния - 5,4 ц/га I п1дзимнього - 10,0 ц/га.

На формування коренево! системи I наземно! маси рапонт1куыу

впливають м1неральн! добрива. При першому роц1 вегетацИ урожай-н1сть пов1тряно- сухих корен1в не висока I в середньому за три роки на вар1ант1 без застосування добрив становила 3,8 ц/га, а при внесенн1 Л/зо^зо^зо прибавка становила 0,9 ц/га I /Уб0Рб0%0" 2,1 ц/га.

На другому роц1 життя урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в значно зб1льшувалася I на неудобрених д1лянках складала 10,6 ц/га, з внесениям Л^^зо^о- а ПРИ эб1льшенн1 норми добрив-

18,7 ц/га.

В1дпов1дно, урожайн1сть зелено! маси за роки досл1джень складала на неудобрених д1лянках 396,0 ц/га, на удобрених (/^30^30^30'" 461,3 ц/га, а при подв1йн1й норм1 /1/РК- 530,5 ц/га. Урожайн1сть нас1ння при цьому в1дпов1дно дор1внювала 3,9 - 5,2 I 7,0 ц/га.

Продуктивн1сть рапонт1куму залежала в1д густоти рослин. На ochobI багатор1чних досл1джень (1984..Л987 pp.) при вирощуванн1 рапонт1куму встановлена оптимальна густота рослин.

Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в в середньому за три роки при густот1 рослин 90 тис/га становила .8,5 ц/га, при густот1-110 тис/га - 9,6 ц/га, при густот1 130 тис/га - 10,3 ц/га I при 150 тис/га вона практично не зм1нювалася.

УрожаЙн1сть зелено! маси рапонт1куму значно вища в пор1внянн! з багатьма кормовими культурами на другому роц1 вегетацИ I при густот1 90 тис/га вона становила 344 ц/га, 1з зб1льшенням густоти урожайн1сть зелено! маси п!двищилась: прибавка становила при ПО тис/га - 51 ц/га, 130-114,8 ц/га, а при густот1 150 тис/га рослин урожайн1сть зелено! маси десцо знижувалась.

Урожайн1сть нас1ння при густот1 90 тис/га складала 3,7 ц/га, при 110...130 тис/га в1дпов!дно 4,0...4,3 ц/га.

Як показали багатор1чн1 досл1дження, оптимальною густотою для рапонтТкуму е густота рослин 130..Л50 тис/га. Рапонт1кум, як ба-

гаторХчна рослина, обумовлюе високу урожайн1сть протягом багатьох рок1в. Бона найб1льш висока в другому - третьему роц1 вегетацН. Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в в середньому за чотири роки становила 10,3...12,6 ц/га, зелено! маси 32?...388 ц/га, нас1ння 3,9...5,0 ц/га (табл.?). В посл1дуюч1 роки життя урожайн1сть рос-лин поступово знижувалася.

?. Урожайн1сть рапонт1куму залежно в1д року вегетацН, ц/га (1988...1991 рр.)

Р1к вегетацН ! Пов1тряно- сух1 ! Зелена маса ! Нас1ння

! корен1 ! I

Перший 3,0 48 3,9

Другий 10,3 32? 3,9

1^ет1й 12,6 388 5,0

Четвертий 9,8 382 5,1

П"ятий 9,? .350 4,1

Шостий 8,8 285 2,8

Н1Р05 0,68 33,?1 0,66

£Х {%) 2,30 3,41 5,2?

Залежно. в1д року вегетацН зм1нювались I як1сн1 показники корён1в рапонт1куму. Найб1льш високий вм1ст екстрактивних речовин I еф1рно! олП в коренях першого року вегетацН, дещо нижч1 ц1 показники в посл1дуюч1 роки.

В середньому за три роки вм1ст екстрактивних речовин стансвив на першому роц1 життя 27,3%, еф1рно! олП - 2,5%, на другому роц1 вегетацН в1дпов1дно 26,3...2,4% (табл.8).

8. .Вм1ст екстрактивних речовин I еф1рно! олП в коренях рапонт1куму, % (середне за 1989...1990 рр.)

Р1к вегетацН ! Екстрактивн1. речовини I Еф1рна ол1я Першйй 2?,3 -- - 2)5

11:1 1;1 Четвертий 25,? 2,2

П"ятий 24,8 2,1

В наступн1 роки вегетацИ вм1ст екстрактивних речовин I еф1рно! олП в коренях рапонт1куму пом1тно знижувався.

Необх1дно в1дм1тити, що зелена маса рапонт1куму в1дзначилась високим вм1стом поживних речовин I по фазам розвитку складала: каротину - на початку в1дростання - 62,5 мг, бутон1зац11 68,7 I цв1т1ння - 48,3 мг в I кг зелено! маси, а також високий вм1ст сирого проте1ну - 5,6 мг у фаз1 бутон!зац1! (табл.9).

9. Х1м1чний склад та поживна ц1нн1сть зелено! маси рапон-

т1куму, в I кг зелено! маси (середне за 1985...1988 рр.) ----------т----------------------

Покаэники. !_ _%за в1дбор^ _п£оби___________

|в!дростання ! бутон!зац1я I цв!т!ння

Кальд1й, % 1,09 0,98 0,93

Фосфор, % 0,39 0,48 0,08

Каротин, мг 62,5 68,9 48,9

Суха речовина, % 19,2 18,3 21,1

Сирий проте1н, % 6,2 5,6 4,0

Сирий жир, % 2,6 2,1 1,3

Сира кл!тковииа, % 13,1 15,1 15,9

4. Розробка технологТчних прийом!в вирощування та викорис-тання валер!ани лТкарсько! в умовах п!вденно- зах!дно! частини Лсостепу Укра!ни

В природн1х умовах валер1ана л1карська росте на самих р1зних грунтах, а в культур1 дае висок1 врожа! на вс1х грунтах.

В культур1 валер1ана л1карська може вирощуватись р1зкими способами: при с1вб1 нас1нняы, розсадою I пересадкою кореневищ.

Найб1лып ефективний спос1б II розмноження е вис1в нас1ння в грунт. При вивченн1 основних елемент1в технологи вирощування ва-лер1ани л1карсько! нами були закладен1 досл1ди з вис1вом валер1а-ни л1карсько! ранньою весною стратиф1кованим нас1нням п1д покрив-ярого ячменю I чистим посТвом.

-2Р-

Урожай пов1тряно- сухих корен1в в перший р1к вегетацИ за-лежав як в1д способу с1вби, так I в1д эастосування м1неральних добрив.

При с1вб1 валер1ани лГкарсько! чистим пос1вом урожайн1сть по-в1тряно- сухих корен1в становила в середньому за роки досл1джень (1984...1985) 3,2 ц/га, а на вар1ант1 1з эастосуванням повного м1-нерального добрива (/УзоРзо^ЗО^- ^га> ПРИ подв1йн1й доз1 ы1-неральних добрив ~ Де прибавка склала

3,5 ц/га в пор1внянн1 з вар1антом без добрив.

К1льк1сть пов1тряно- сухих корен1в складала 30,"?...34,8%, 1х урожайн1сть була вища в чистому безпокривному пос1в1, а в пос1в1 п1д покривоы ячменю на контрол1 склала 3,05 ц/га.

3 внесениям повного м1нерального добрива (/УбО^бО^бО^ УРожай-н1сть зб1льшилась в пор1внянн1 з контролем на 1,2 ц/га, а де внесли половинну дозу м1неральних добрив на 0,29 ц/га.

Таким чином, нашими досл1дженнями встановлено, що с1вбу можна проводити п1д покривну культуру. Шдпокривний спос1б с1вби вале-р1ани л1карсько! п1двищуе продуктивн1сть культури, забезпечуе одер-жання двох врожаГв (корен1в, зелено! маси валер1ани л1карсько! I зерна ячменю), в перший р1к значно зменшуються затрати на виро-щування культури.

Шнеральн! добрива, як1 внесен! безпосередньо п1д валер1ану л1карську, забезпечують значну прибавку урожаю корен1в, зелено! маси, нас1ння, ЗбГльшення норм м1неральних добрив виявияось економ1чно не виг1дним.

Разом з цим, досл1дженнями встановлено, що найкращий р1ст I розвиток валер1ани л1карсько! проходив при с1вб1 II п1д зиму, або ранньою весною.

Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в в перший р1к вегетацИ за роки досл1джень (1986.. .1992) становила при с1вб1 сухим нас1н-

ням - 5,6; стратиф1кованим - 6,3; п1д зиму - 3,0 ц/га. Не високу

урояайн1сть зелено! маси культури одержано в першому роц1 вегета-

цП, вона складае аналог1чно: 60 , 83 I ИЗ ц/га. В1дм1чено вищу

врожайн1сть валер1ани л1карсько! в другому роц1 вегетацИ, при п1д-

зимн1й с1вб1 (табл.10).

10. Урожайн1сть валер1ани л1карсько! залекно в1д строк1в с1вби I способу передпосГвно! п1дготовки нас1ння, ц/га (середне за 1986...1992 рр.)

Вар1анти досл1ду ' |пов1тряно- сух1 Тзелене. масаТ Нас1ння

I корен1 1 I

С1вба ранньою весною нас1нням:

-сухим 12,? 186 1,5

-стратиф1кованим 1^,6 262 2,5

Вис1в п1д зиму 19,2 306 3,9

Н1Р05 1,39 28,91 0,54

5Х (%) 2,56 2,92 5,51

Коренева система валер1ани л1карсько! проникае в грунт не глибоко I основна маса корен1в знаходиться в орному шар1.грунту. В перший р1к вегетацИ основна !х маса знаходиться в шар1 грунту в1д 1,0 до 10 см, що складае (88,7%) при глибин1 15...20 см - 8,9%.

В другому I посл1дуючих роках вегетацИ коренева система мае здатн1сть проникати глибше (табл.II).

Ралер1ону л1карську можна вирощувати на одному пол1 6-8 рок1в, але четвертий I п"ятий роки - економ1чно не виг1дно.

Науков1 розробки багатьох досл1джень по використанню валер1а-ни л1карсько!, головною продукцию яко! е корен1, рекомендують ви-користовувати II в другому роц1 вегетацИ (АЛ.Закордонець, 1961; А.А.1Еа:иенко, 196^ та 1н.).

II. Розпод1л корен1в валер1ани л1карсько! по горизонтах) грунту залежно в1д року вегетацП, % (середне за 1990...1991 рр.)

Горизонти, см !______£°£и_ _ вегетадП_______

__„_______Хперший X др^гий__!_ третей__!_четве£тий_

0-10 83,? 83,2 69,6 69,?

Ю- 15 8,3 . и,? 19,0 18,9

15- 20 1,4 3,2 8,6 8,9

20- 30 2,11 1,9 2,8 2,5

В середньому за три роки (1990...1992) наших досл1джень, урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в становила в другому роц1 вегетацП 1?,4, в третьему - 19,2 ц/га, а в посл1дуюч1 роки уронай-н1сть корен1в знижувалась. Найб1льш високу урожайн1сть зелено! Паси одержали в другому I третьому - 234... 251 ц/га, а нас1ння в третьому I четвертому роках вегетацП - 3,2...3,8 ц/га (табл.12).

12. Урожайн1сть та як1сть корен1в валер1ани л1карсько! залежно в1д року вегетацП, ц/га (середне за 1990...1992 рр.)

Р1к вегетацП !^ожайн1с1ь,. ц/га_____!&Лст_в_корен1,^ _

!Пов1тряно- !Зелена!Нас1ння 1Еф1рно! (Екстрактивних 1сух1 коре- ! маса ? олП !речовин _______ _!_н! _ _ _ _!___1____!____1______

Перший 3,1 65 - 0,28 35

Другий 1?,4 234 6,5 0,25 35

Трет1й 19,? 251 3,2 0,22 32

Четвертий 13,3 206 3,8 0,21 30

ГГятий 9,3 154 2,6 0;21 30

Шостий 6,8 102 1,1 0,20 29

Сьомий 5,3 - - 0,20 29

Н1Р05 1,22 24,36 0,42 - -

ЭХ {%) 3,84 5,09 6,24 - , -

Сл1д в1дм1тити високий вы1ст екстрактивних речовин I еф1р-но! ол11 в коренях валер1ани в першому роц1 вегетацИ. В другому вм1ст еф1рно! ол11 знижуеться на 0,03% в пор1внянн1 з першим роком (табл.12), Якщо вм1ст еф1рно! олП в першому роц1 вегетацИ становив 0,28% I екстрактивних речовин 35%, то на сьомому роц1 вм1ст 1х в1дпов1дно становив 0,20...29%.

Зелена маса валер1ани л1карсько! в1дпов1дае добрим кормовим якостям. В св1жому вигляд1 не поТдаеться тваринами, кр1м птиц1. Бона може використовуватись в сум1ш1 з 1ншими кормовими культурами при силосуванн1, с1нажуванн1, виготовленн1 трав"яного борошна, гранул, брикет1в та 1н.

Вм1ст каротину в зелен1й мас1 валер1ани л1карсько! в фаз1 бутон1зац11 складае 43,? мг, в фаз1 цв1т!ння - 42,4 мг на I кг. (табл.13).

13. Поживна ц1нн1сть та х1м1чний склад зелено! маси вале-р1ани л1карсько! (середне за 1986...1990 рр.)

Ш1ститься в I дгХ _ _Х_1м_1одий „склад^ _______

пРг1тяпТТ !каль-!фос-!каро-!сухо! !сирого!сирого!сиро!!БЕР!сиро! ц !ц1ю, |фору!тину, |речови|протеН жиру !кл1т~! !золи ! % ! % ! мг ! ни !ну ! !кови-| !

! ! ! ! ! ! ! ни ! I

Бутон1зац1я

- зелена маса 0,2? 0,06 43,? 18,1? 2,82 0,45 4,14 8,34 2,09

- суха маса 0,28 0,06 3?,5 19,42 2,2? 0,5? 6,86 3,92 1,84

Цв1т1ння

- початок 0,26 0,05 40,02 19,4 2,31 0,4? 4,12 8,31 2,3?

- масове 0,23 0,05 42,4 18,8? 2,90 0,43 4,3? ?,43 2,40

Високий процент I сирого проте1ну, який становив в1дпов!дно 2,82...2,90%.

Валер1ана л1карська - рослина великих можливостей I може використовуватись в рТзних галузях народного господарства.

5. Розробка прийомГв вирощування та використання чорнушки посТвноГ

Чорнушка зустр1чаеться в дикорослому стан1 на вс1й Европей-ськ1й територП, АзИ, на Кавказ1, 1вд11. В Укра1н1 розповекдаена повсюдно, особливо в Л1состепу, Криму, Прикарпатт1 (Т.Д.Никиточ-кина, 1986).

Чорнушка широко розповсюджена у ФранцП, АнглП, БельгП, Го-лавдП, в цих краТнах вона введена в культуру (Д.Шбеля, 1989). Нас1ння чорнушки пос1вно! з1брано нами 1з дикорослих рослин I роз-множене на колекц1йному розсаднику досл1дного поля.

Деяк! досл1дники вказують на широке культивування чорнушки (Д.Н.Доброчаева I 1н., 1981?; А.Г.Дудченко I 1и.,1989), однак. оф1-ц1йних даних про введения II в культуру в п1вденно- зах1дн1й час-тин! Л1состепу Укра1ни нш^и не виявлено.

В польових досл1дах ми вивчали основн1 елементи агротехн1ки вирощування чорнушки пос1вно1. Пери за все, багатор1чн1 досл1ди показали, що оптимальниы строкой с1вби е ранньовесняний, тобто од-ночасно з початком с1вби ранн1х зернових культур. Так, при с1вб1 2...5 кв1тня урожайн1сть нас1ння становила 23,4 ц/га. При перене-сенн1 строку с1вби на 12 дн1в п1зи1ше (14...кв1тня) урожай-н1сть II знизилась на 2,9 ц/га, а при п1зньому вис1в1 (26... 30 кв1тня) на ^6 ц/га.

В наших умовах чорнушка пос1вна добре росте I розвиваеться при ранн1х строках с1вби.

При с1вб1 2...5 кв1тня сходи з"явились на II...14 день. В фа-з1 бутон1зац11 висота рослин становила 31- 33 см, а у фаз1 масово-го цв1т1ння - 40-41 см, к1льк1сть коробочок на одн1й рослин1 5- 6 штук.

Вегетац1йний пер1од в середньому за роки досл1джень становив

89 дн1в. Чернушка пос1вна св1тлолюбива рослина I в загущених по-с1вах формуються коробочки недороэвинен1, мал1, нас1ння в них з меншою масою I г1ршою як1стю.

Результати польових досл1д1в показали, що широкорядний спо-с1б с1вби чорнушки пос1вно! створював кращ1 умови формування б1ль-шо! к1лькост1 коробочок,. але густота рослин була нижчою в пор1в-нянн1 з вузькорядним пос1вом.

Так, в широкорядному пос1в1 густота рослин за роки досл1джень р

становила 33? рослин на I м , а к1льк1сть коробочек 10 штук на одни? рослин1, в вузькорядному пос1в1 в1дпов1дно 565 штук рослин на I м2, що на 228 рослин б1льие при одинаков1й норм! вис1ву (16 кг/га).

Урожай нас1ння чорнушки пос1вно1 за роки дося1джень становив в вузькорядному пос1в1 26,0 ц/га, а широкорядному 19,5 ц/га, що на 8,5 ц/га менше (табл.14).

14. Урожайн1сть чорнушки пос1вно! залежно в1д способ1в с1вби, ц/га (середнв за 1985...1989рр.)

1___ _У£0жай, _ ц/га___ _ _

Способи с1вби у фактичний ~ зниження в1д контролю

Вузькорядний (9,5 см) 26,0

Широкорядний (45 см) 19,5 9,5

Н1Р05 3,56

Я X (%) 2,54

При вивченн1 норми вис1ву чорнушки пос1вно! при с1вб1 вузькорядним способом в ранньовесняний пер1од встановлено, що 1з зб1ль-шенням норми вис1ву зб1льшуеться I густота рослин. При норм1 ви-

с!ву 10 кг/га густота рослин за роки досл1джень становила 400 шт.

2

на I м , а при эб1льшенн1 II до 16 кг/га - 519 шт. 1з зб1льшенням норми вис!ву до 20 кг/га густота рослин не зб!льшувалась, тому що

в загущених пос1вах рослини на протяз1 вегетацШного пер1оду ви-

падали. Оптимальна норма вис1ву становила 16 кг/га (табл.15).

15. Вплив норм вис1ву на урожэйн1сть нас1ння чорнушки пос!вно1, ц/га (середне за 1985...1989 рр.)

Норма вис1ву, кг/га !_____У£ожай,_ ¿¡/га_______

I фактичний ! прибавка до контролю

10 Г,6

16 24,3 6,7

20 21,3 з^

Н1Г05 5Х (%) 1,85 -

2,46 —

Результати анал1з1в показали, що в нас1нн1 чорнушки пос1вно! мГститься 40...43% жирно! I 1,1...1,5% еф1рно! ол11, як1 надають !й гострий, приемний, суничний, пряно- ароматичний запах.

Способи збирання I строки до'стигання впливали на як1сть нас1н-ня. В середньому за 1990...1992 рр. найб1льш високий процент жирно! I еф1рно! олП отримали при збиранн! розд1льНим способом при дости-ганн1 80% коробочок (табл.16).

16. Як1сть нас1ння чорнушки пос1вно! в заЛежност1 в1д строк1в I способу збирання, % (середне за 1990... 1991 рр.)

Строки збирання Цирно! олН! Еф!рно! олИ

Пряме комбайнування при достиганн1

80% коробочок 41,0 1,3

Розд1льне збирання при достиганн1:

80% коробочок • 43,0 1,4

50% коробочок 40,0 1,2

Рм1ст жирно! олП становив при цьому 43% та еф!рно! олП

1,4%. При розд1льному збиранн1 1з 50% коробочок, як1 дозр1ли, вм1ст жирно! I еф1рно! олП знижувався I становив в1дпов1дно 40 I 1,2 %.

6. Теоретичне I економТчне обгрунт.ування !нтродуктованих л!карсько-кормових та пряно-ароматичних культур.

1ктродукц1я та акл1матизац1я рослин - одна з важливих ввд1в д1вльност1 людини. Впровадження нових л1карських, кормових, пряно-ароматичних культур по значению для цив1л1эац11 р1внозначне великим винаходам I науковим в1дкриттям.

Внасл1док 1нтенсивного застосування отрутох1м1кат1в, м1нера-льних добрив, розорпвання земель, широко! ыел1орац11 в п1вденно-зах1дн1й частин1 Л1состепу Укра!ни збереглося небагато осередк1в дикорослих рослин. Рослинна флора все б1льие зм1нюеться п1д впли-вом господарсько! д1яльност1 лгадини; Тому необх1дно. ц1леспрямовано зм1нювати рослинний св1т, пост1льки так, чи по 1ншому в1н буде зм1нюватись сам. Одним з важливих елемент1в управл1ння природньою флорою е збагачення II новими елементами (1нтродукц1я) I в1дновлен-ня втрачених по тих чи 1нших причинах кор1нних елемент1в флори (репродукц1я). 3 кожним роком зб1льшуються виыоги не т1льки до ви-соко! продуктивност1 1нтродуктованих та репродукованих культур, але I до 1х якост1, ст1йкост1 до зовн1шн1х умов, високо! техноло-г1чност1 культури та 1н. Ягоцо до останнього часу 1нтродукц1я проводилась в основному з нових вид1в рослин, причому в1дбирались рос-лини з природньо! флори 1нших кра!н I Континент1в, то тепер все б1льшу роль надають дикорослим вццам певного рег1ону.

Впровадження нових культур в народне господарство зустр1чае-ться з великими труднощами, особливо в тих випадках, коли 61олог1я 1нтродуктент1в вимагае глибокого вивчення агротехн1ки, яка в1др1з-няеться в1д звичайно! для традиц1йних культур. Р1зн1 в ботан1чному в!дношенн! л1карськ1, кормов!, пряно- ароматичн!, медоносн!, кормо-

в1 рослини мають ряд загальних агроб1олог1чних особливостей. Б1ль-ш1сть з них являються др1бнонас1нневими, що створюе ряд труднощ1в при введенн1 !х в культуру. Нас1ння 1х часто характеризуемся нед-ружн1стю I пов1льн1схю сход1в (оман високий, рапонт1кум, валер1ана л1карська).

Наш1 багатор1чн1 досл!дження оману високого показали його ви-соку пластичн1сть в умовах п1вденно- зах1дно! частини Л1состепу Укра!ни. Розроблен1 основн1 елементи агротехн1ки його вирощування. Установлен1 оптимальн1 строки с1вби, густота стояния, ширина м1ж-рядь, вплив ы1неральних добрив, оптимальн1 строки використання, застосування та 1н.

Оман високий мае високу продуктивн1сть корен1в, зелено! маси, нас1ння. Велика можлив1сть багатогалузевого використання оману високого в оф1ц1йн1й та народн1й медицинГ, ветеринарП, також комб1-кормовГй промисловост1. Еф1рна ол1я мае до 44% 1нул1ну, яка метиться в коренях. Завдяки наявност1 1нуд1ну, оман високий може широко використовуватись у консервн1й, кондитерськ1й промисловостях, а також в домашнГх умовах для приготування суп1в, п"юре, тощо, як проф1лактичний зас1б. Зелена маса, як показали наш1 досл1дження мае високу продуктивн1сть I може використовуватись при силосуван-н1 корм1в з 1ншими кормовими культурами, що обумовлюе 1х краще збе-р1гання, а також.для виготовлення с1нажу, трав"яного борошна, бри-кет1в, гранул та 1н. Оман високий цв1те з третьо! декади червня до середини серпня, I в цей пер1од добре в1дв1дуеться бджолами, що говорить про його хорошу медоносн1сть.

Досл1дження рапонт1куму полягало у вивченн1 б1олог1чних особливостей рослин в кових умовах. На основ1 проведених багатор1ч-них досл1джень нами вивчено основн1 елементи агротехн1ки, строки використання продукцИ, визначен1 оптимальн1 строки с1вби, способи передпос!вно! п!дготовки нас!ння, вплив добрив, строки використання

та як1сть продукцИ. Вегетац1йний пер1од рапонт1куму складае 135..140 дн1в.

Нами в1дм1чено, що фаза цв1т1ння розпочинаеться з друго! де-кади червня до першо! декади вересня, що дае можлив1сть викорис-товувати його, як медоносну культуру високо! якост1. Корен1 рапон-т1куму використовуються в медицин1, ветеринарП, при виготовлен-н1 напоТв, ча!в та 1н.

Зелену масу широко можна використовувати для виготовлення силосу, с1нажу, трав"яного борошна, гранул, брикет1в та 1н. Вироб-нич1 пос1ви рапонт1куму дадуть можлив1сть використання його як л1-карсько!, кормово! культури, а також в харчов1й, консервнГй проми-словостях та 1нших галузях народного господарства.

В зв"язку з Чорнобильською катастрофою I через те, що ця зона п1дцалась найб1льш рад1оактивному забруднеккю, необх1дно виро-' щувати валер1ану л1карську в умовах п1вденно- зах1дного Л1состепу Укра1ни. Ми в1дступили в1д традиц1йного розмноження валер1ани л1-карсько! кас1нням з нас1нницьких пос1в1в 1нших рег1он1в УкраТни, а вис1вали насЪшям, з1браним з дикорослих форм I розмножили на колекц1йному розсаднику. Багатор1чними досл1дженнями встановлен1 оптиыальи1 строки с1вби I спос1б передпос1вно! п1дготовки нас1ння, густота рослин, вплив добрив, строки вйкористання та як1сть коре-н1в I зелено! маси.

Асортимент еф1рно! олИ можна поновити за рахунок 1нтродук-цИ пряно- ароматичних рослин природньо! флори. 0дн1его з таких рослин е чорнушка пос1вна, введена нами в культуру. В багатор1чних досл1дженнях вивчен1 основн1 елементи агротехн1ки чорнушки пос1в-но!: строки I способи с1вби га норми вис1ву.

На основ1 анал1зу одержаних результат1в досл1джень по засто-суваиию оптимальних вар1ант1в вирощування оману високого, рапонт1-

куму, валер1ани лТкарсько!, чорнушки ггосТвно! в умовах п1вденно-

зах1дно! частики Л1состепу Укра!ни складен1 технолог1чн1 карти.

Ми дали пор1вняльну економ!чну характеристику 1нтродуктованих л!карсько- кормових та пряна- аромагичних культур при розроблен1й оптимальн1й технологи 1х вирощування та використання з традиц1й-ними л1карсько- кормовики та пряно- ероматичними культурами п1в-денно- эах1дно1 частини Л1состепу УкраГни. Р1вень ректабельност1 оману високого в другому I третьому роках вегетацП складав 68,8 ... 75,7%, рапонт1куму б,17..^,^.

Б1льш високорентабельною культурою е валер1ана л1карська. PI-вень рентабельност1 IÏ вирсауваиня в другому - третьому роках вегетацП становив 35,2...33,0%.

В И СНОВКИ

1. В наших досл1дженнях вивчались тридцять л1карських рослин, як1 вис1вались на колекц1йному розсаднику нас1нням з!браним з ди-корослих форм I завезених з ботан1чних сад1в I в1ддалених perlo-н1в. Чотирнадцять рослин дали р1вном1рн1 сходи, добре розвивались I плодоносили (ам1 велика, алтея л1карська, буркун високий, вале-р1ана л1карська, вовчуг польовий, г1рчиця сарептська, г1рчиця чор-на, ех1нацея, ог1рочник, оман високий, рапонт1кум, ромашка аптеч-на, наг1дки л1карськ1, чорнушка пос1вна). Bel рослини мали високу продуктивн1сть корен1в, зелено! маси I нас1ння.

2. Крагдими строками с1вби оману високого е п1дэимня с1вба, або вис1в стратиф1кованим нас1нням рано весною. Урожайн1сть пов1т-ряно-сухих корен1в зб1льшилась на 4,2...7,4 ц/га, зелено! маси на 50,6...115,б ц/га в пор1внянн1 з вис1вом сухим нас1нням рано весною. Б1льш висока продуктивн1сть одержана при посадц1 кореневи-щами (8...10 см), урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в збТльшилась на 7,7.#.ю,6 ц/га, зелено! маси на 99...104 ц/га, нас1ння на

О,5..¡1,5 ц/га в пор!внянн! з п!дзимн!м вис!вом нас!ння, але в

зв"язку э значними затратами по пересадц1 кореневищами на великих площах цей эах1д не ефективний.

Кращою нормою добрив е /Vзо^ЗО^ЗО' ПР" урожайн1сть по-в1тряно- сухих корен1в, зелено! маси I нас1ння п1двищилася в1дпо-в1дно на 3,39...43,4...1,32 ц/га. Оптимальна густота рослин оману високого- IIO тис/ra. Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в, зелено! маси, нас1ння в1дпов1дно становила 23,5...262... 2,2 ц/га. Зменшення, або зб1льшеиня густоти рослин приводило до поступового эниження продуктивност1.

3. Найб1лыи висока продуктивн1сть оману високого на другому та третьому poql вегетацИ. Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в, зелено! маси I нас1ння в1дпов1дно становила 24,9...29,4; 442... 489...3,9...4,9 ц/га. Б наступн1 роки продуктивн1сть поступово зни-адвалась.

Корен1 оману високого в!дпов1дали висок1й якост1 в к1нц1 пер-шого I другого року вегетацИ. BmIct екстрактивних речовин становий 33,1...35,1$; еф1рно! олИ 3,4...4,1%. В наступн1 роки як1сть корен1в знижувалась, що пов"язано з 1нтенсивним ростом I розвитком самого кореневища, в якому bmIct цих речовин не високий.

4. Еисоку поживну ц1нн1сть оману високого мала зелена маса, э1брана у фазI бутон1зацИ на другому I третьому роках вегетацИ. BmIct каротину складав 49 мг/кг зелено! маси, сирого проте1ну 3,85?. В эв"язку з bmIctom в зелен1й мас1 г1рких речовин, алкало1-д1в, зелена mea оману високого не по!даеться тваринами, тому !! необх1дно використовувати для силосування, с1нажування, виготов-лення трав"яНого борошна, гранул, брикет1в та 1н.

Багатор1чн1 досл1дтення показали, що при силосуванн1 кормо-вих культур э добавкою зелено! маси оману високого покращуеться збер1гання силосу I його як1сть.

5. Рапонт1кум, як багатор!чна культура, добре акл!матизувався

в уыовах п1вденно- зах1дно! частини Л1соствпу Укра1ни. В перииЯ р1к вегетацИ рослина утворюе 5.. .6 добре розвиненнх прикореневих листк1в, а на другий р1к - генеративн1 органи.

Краще с1яти рапонт1кум п1д зиму, або стратиф1кованим нас1н-ням рано весною. Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в при вис1в1 сухого насХння рано весною становила ц/га, зелено! маси 109 I насХння 2,8 ц/га. При вис1в1 стратиф1кованим нас1нням продуктив-н1сть його в1дпов1дно зб1льшилась на 4,2...109...9,6 ц/га, а в п1дзимньому пос1в1 прибавка в урожайност1 пов1тряно- сухих коре-н1в, зелено! маси I нас1ння становила в1дпов1дно 11,6,..24^...6,0 ц/га.

6. При внесеннГ /VgflPgQK^ на другому роц1 вегетацИ рапон-т1кума урожайнХсть пов1тряно- сухих корен1в, зелено! маси I нас1н-ня зб1льшилась в1дпов1дно на 3,6...65,0...1,3 ц/га. Зб1льшення норми м1иеральних добрив ефекту не дало.

17. Рапонт1кум в пор1внпнн! з оманом високим потребуе б1лъшо1 густоти стояния рослин. Оптимальна густота рапонт1куму повииа скла-дати 130 тисяч рослин на гектар1. При густот! урожайн1сть по-в!тряно- сухих корен1в становила 10,3 , зелено! маси 214, нас1н-ня - 4,3 ц/га.

Оптимальний строк використання рапонт1куму - другий I трет1й р1к вегетацИ. Урожайн1сть гюв1тряно- сухих корен1в становила 10,3, зелено! маси 324, нас1ння 3,9 ц/га, в третьому роц1 в1дпо-в!дно 12,6...388...5,0 ц/га.

8. Рапонт!кум ц1нна кормова культура. Зелена маса мае високу поживну як1сть. У фаз1 бутон1зацИ bmIct каротину складае 68,'' мг I сирого проте1ну - 2,9%. Яелену масу рапонт1куму сл1д використо-вувяти для безпосереднього згодовування тварин, а також виготов-леьня силосу, с1нажу, трав"яного борошна, гранул, брикет1в та 1н.

9. Балер1ана л!карська в перший р!к життя утворюе прикореневу

роэетку з 6.. .9 листк1в. В другому роц1 життя добре розгалужен-ня корен1в в1ды1чено у фаз1 1нтенсивного росту I бутон1зац11.

10. Валер1ану л1карську доц1льно вирощувати п1д покривом ячменю. В такому пос!в1 урожайн1сть пов1тряно- сухих корен!в стано-вила 2,52 ц/га, I ячменю 35,0 ц/га.

11. М1неральн1 добрива позитивно вплинули на продуктивн1сть валер1ани л1карсько! та II як1сть. Урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в на неудобреному вар1ант1 другого року вегетацИ становила 13,9 ц/га, зелено! маси 213,9 ц/га. Прибавка в урожайност1 пов1т-ряно- сухих корен1в в1д застосування /Уз0р3(р30 складала 3,2 ц/га, зелено! маси 26,6 ц/га, нас1ння 1,48 п/га, а зб1льшення норми добрив в1дпов1дно 5,1. ..''1,8...1,6? ц/га.

. 12. Оптимальним строком с1вби валер1ани л1карсько! е п1дзим-н1й лос1в, або ранн1й весняний стратиф1кованим нас1нням. Основна маса коренево! системи рослини знаходилась в орному шар1. В перший р1к вегетацИ в шар1 0...10 см знаходилось 88,?% корен1в, 0...15 см - 8,3% та 2,5% в нияш1х шарах. На другому I третьому ро-ц1 проходило постулове змешення коренево! системи в верхньому шар1 I зб1льшвння I! в нижньому. Однак, вона не проникала на ве-лику глибину I знаходилась в шар1 0...20 см.

13. Оптиыальну урожайн1сть пов1тряно- сухих корен1в валерьян л1карсько! отримали на другому I третьему роках вегетацИ (I7,4...19,2 ц/га), зелено! маси на третьому I четвертому (234... 251 ц/га), нас1ння також на третьому I четвертому роц1 вегетацИ (3,2...3,8 ц/га).

Як1сть корен1в валер1ани л1карсько! знижувалась з роками. Вм1ст екстрактивних речовин становив 35% в к1нц1 першого року вегетацИ I 29% на сьомому, еф1рно! олИ в1дпов1дно - 0,28% I 0,20%.

14. Зелена маса валер1ани лГкарсько! за х1м1чним складом мае

добр1 кормов1 якост1, однак кр!м птиц1, тваринами в свЬкому вид1 не поГдаеться I може використовуватись липе в кормосум1шках з 1н-тими культурами для виготовлення силосу, с1иажу, трав"яного борош-на та 1н.

Зелена маса у фаз1 бутон1зац11 м1стить 43,'' мг каротину, 2,82% сирого проте1ну з невисоким вм1стом сиро! кл1тковини в I кг корму.

15. Чорнупка пос1вна, яка введена нами в культуру, пряно- ароматична, л!карська, медоносна культура, не вимоглива до умоз вирощування, мае високу лабораторну I польову схож1сть нас1ння, II ве-гетац1йний пер1од дор1внював - 89 дн1в.

16. Оптимальним строком с1вби чорнушки пос1вно1 е ранньо -всс-няний. При пос1в1 в перш1й декад1 кв1тня урожайн1сть нас1ння скла-дала 23,4 ц/га. Кращий спос1б с1вбл - вузькорядний С,5 см), э оптимальною нормою вис1ву - 16 кг/га.

Г*. Як1сть нас1ння чорнушки пос1вно! залежала в1д строк1в I способ1в збирання. При прямому комбайнуванн1 I достиганн1 80% ко-робочок вм1ст жирно! олП становив 41%, еф1рно1 1,0%, при розд1ль-ному эбиранн1 у т1й же фаэ1 вм1ст жирно! I еф1рНо" олИ п1двищив-ся на 2,0...0,1%.

Пропозиц1!

1. Впровадження нових кормойих, л1карських, пряно- ароматич-них культур в с1льськогосподарське виробництво дасть ыожлив1сть задов1льнити потребу в !х сировин1 р1зн! галуз1 народного господар-ства. Для 1нтродукц11 1 акл1матиэацП ц!нних рослин необх1дно ви-користовувати дикоросл1 форми, а також форми з 1нших рег1он1з.

2. Оман високий, рапонт1кум, валер1ана л1карська в умовах п1вденно- зах1дно1 частини Л1состепу Укра1ни високопродуктивн1 багатор1чн1 культури. Оптимальний строк вис1ву п1дзимн1й, або ранн1й весняний з умовою с1вби стратиф1новоним нас1нням, Спос1б с!вби - широкорядний (45 см). Корен! I корвневища використовуватн

як л1карську сировину, в конб1кормов1й, харчов1й та 1н. галуэей про«исловост1. Зелену масу використовувати в кормовиробництв1, в сум1ш1 з 1ншиыи кормовими культурами для виготовлення силосу, с1-нажу, трав"яного борошна, гранул, брикет1в та 1н. Оптимальний строк збирання - фаза бутон1зац11.

3. В умовах зони чорнушка пос1вна, як однор1чна пряно-ароматична рослина, високопродуктивна культура. Оптимальний строк ви-с1ву - перша декада кв1тня, вузькорядним способом з нормою вис1ву нас1ння 16 кг/га.

Список основких роб!т опубл1кованих по теы1 дисертацП

1. Ковтуник 1.М., Болощук Ы.М. Вплив м1неральних добрив на як1сть с1яних культурних пасовищ Прикарпаття. // В1сьик с.-г. науки.- 19?6.- № 4. С. 49- 51.

2. Ковтуник I.¿К, ГульчШ А.Ы., Болощук М.1>1. Кормова ц1лн1сть травосум1шок культурних'пасовищ в умовах Прикарпаття. // В1сник

с.-г.науки.- 1976.- # 12. С. 30-3о.

3. Ковтуник И.Н. Влияние основных элементов технологии возделывания на продуктивность девясила высокого в условиях Подолья.

// Лекарственное растениеводство,- Москва.- 198?. Вып. 2. С.1-5.

4. Ковтуник И.Н., Тихонов Н.М., Кукуруза И.Л. Результаты изучения густоты стояния девясила высокого в условиях Подолья. // Интенсификация производства технических культур.- Кишинев. 1990,

С. 55- 56.

5. Ковтуник 1.М., Роговик В.К. Вплив строк1в с1вби на продук-тивн1сть оману високого в умовах п1вденно- зах1дно! частини Л1сос-тепу УкраТни. Вчен1 аграрники с.-г. виробництва. // М1жв1домчий зб1рник наукових роб1т.- Черн1вц1: Прут.- 1993. С. 181.

6. Ковтуник 1.М., Тихонов Ы.Ы. Вплив строк1в пос1ву на про-

дуктивн1сть валер1ани л1карсько! в умовах п1вденно- зах1дно! частики Л1состепу УкраГни. // 1Лжв1домчий збТрник наукових роб1тг199Э,СЗ//

. \?.Ковтуник I.M., Тихонов M.LJ. 1нтродукц1я р1дк1сних л1карсь-ко- кормових I пряних рослин в умовах п1вденно- захХдно! частики Л1состепу УкраГни. // М1жв1домчий зб1рник наукових роб1т.- Черн1в-ц1: Прут.- 1993. С. 314.

8. Ковтуник I.M., Тихонов K.M. Особливост1 вирощування левзе! сафлоропод1бно1. // Зб1рник наукових праць професорсько- виклзда-цького складу 1нституту.- Кам"янець- Под1льський.- 1994. С. 38.

9. Ковтуник I.M. Урожай I як1сть чорнушки пос1вно! в умовах п1вденно- зах1дно! частини Л1состепу УкраГни. // М1жв1домчий зб1р-ник наукових роб1т.- Черн1вц1: Прут,- 1994. С. 202.

10. Ковтуник I.M. Урожай I як1сть оману високого в залежност1 в1д року вегетацП. // М1жв1домчий зб1рник наукових роб1т. Черн1в-ц1: Прут.- 1994. С. 311.

11. Ковтуник I.M. Урожай I як1сть рапонт1куму в умовах п1вден-но- зах1дно! частини Л1состепу Укра1ни. И М1жв1домчий эб1рник наукових роб1т.- Черн1вц1: Прут.- 1994. С. 315.

12. Ковтуник i.M. Вплив способу с1вби на урожай валер1ани л1-карсько! в умовах п1вденно- зах1дно! частини Л1состепу УкраТни. // Зб1рник наукових праць. професорсько- викладацького складу 1н-ституту.- Кам"янець-Под1льський.- 1994. С. 55- 56.

13. Ковтуник I.M., Тихонов Ю. Продуктивн1сть рапонт1куму в залежност1 в1д способ1в оброб1тку нас1ння. // Зб1рник наукових праць професорсько- викладацького складу 1нституту.- Кам"янець-По-д1льський. — 1994. С. 5*7- 58.

14. Ковтуник И.Н. Морфоботаническая характеристика возделывания чорнушки посевной в условиях юго- западной части Лесостепи Украины. // Селекция и возделывание полевых культур. Международный сборник.- Черновцы.- Прут.- 1994. С. 235- 240.

15, Ковтуник И.Н., Тихонов Н.л. Биологические особенности роста и развития растений в условиях юго- западной части Лесостепи Украины. // Материалы республиканской научно- производственной конференции. Экологические проблемы земледелия,- Каменец-Подольский. -1990. С. 9- 10.

16. Ковтуник I.K. Чорнупка пос1вка в культур1 в умовах п1вден-но- зах1дного Л1состепу Укра!ни. // ¡,'.атер1али науково- практично! конференцИ професорсько- викладацького складу 1нституту.- Кам"я-нець- Под1льський.- 1991. С. 42.

Г>. Ковтуник 1.И., Роговик В.!.:. Продуктивн1сть левзе! сафло-ропод1бно! в п1вденно- зах1дн1й частин1 Л1состепу УРСР. // Матер1а-ли науково- практично! конфереьцИ професорсько- викладацького складу 1нституту.- Кам"янець- Под1льський,- 1991. С.43.

18. Ковтуник I.M., Тихонов Балер1ана л1карська в умовах п1вденно- зах1дно! частини Л1состепу Укра'ни. И Ыатер1али науко-ео! конференцИ професорсько- викладацького складу 1нституту,-Кам"янець- Под1льський.- 1993. С. 88.

19. Ковтуник I.M., Тихонов М.К. Еалер1ана л1карська на Под1лл1. Под1льський нац1ональний парк. Доц1льн1сть I проблеми створення, // 1'лтер1али всеукраГнсько! науково- теоретично! конференцИ.-Каы"янець- Под1льський.- 1993. С. 13?. '

20. Ковтуник I.Ii. Чорнуска пос1вна - ц1нна медоносна пряна рослина. Под1льський нац1ональний парк. Доц1льн1сть I проблеми створення. // ¡¿атер1али всеукра!нсько1 науково- практично! конференцИ. - Камнянець- Под1льський.- 1993. С. 138.

21. Ковтуник Й.Н,,Мельник И.А., Сеыатюк А.И. Перспективные лечебно- кормовые культуры. П Информационный листок ЦНЕ5.- Ив. Франковой,- 1980. 3 с.

22. Ковтуник И.Н.,Мельник И.Д.,Сематюк А.И., Бурковский Ы.М, Увеличение кормовой базы и нектароиродуктивкости угодий. // Инфор-

- 45 -

мационний листок ЦНТИ.- Ив. Франковой.- 1980, 3 с.

23. Ковтунник И.Н., Роговик В.Н. Продуктивность девясила высокого в условиях Подолья. //Тезисы докладов преподавателей и аспирантов института научно-теоретической конференции по итогам НИР за 1987 год,- Какенец-Подольский.- 1988.- С. 42-43.

24. Ковтуник I.M., Тихонов М.М. Введения в культуру р1д-кЮних лi карсько- кормових i пряних рослин //Тези допов1дей Есеукра'1нсько1 конференцП.- Проблеми еколог! i. - Кам'-янець-Под1льський.- 1989. С. 53-54.

25. Ковтуник I.M., Верещакова О.Ф. Культура дев'ясилу ви-сокого в умовах п1вденно-зах!дного Л1состепу Украйни. //Тези допотпдей республ1канського науково-виробничного ceMinapy. Досв1д вирощування та впровадження нетрадиц!йних кормових рослин в Укра1Ш.- Кам'янець-Подьльський.- 1990. С. 14.

26. Ковтуник I.M., Тихонов М.М. Дев'ясил високий-в умовах п!вденно-зах1дного Л1состепу Украпш. // Тези допов!дей нау-ково-техн1чно! конференцП 1нституту.- Кам'янець-Под1льсь-кий,- 1990. С. 55-56.

Kovtunik I.N. Introduction and technology of growing of medical and fodder, spice and aromatic plants in conditions of south-western part of the Ukraine's foreststeppe.

The thesis for competition of Dr. of Agricultural Sciences degree on speciality 06.01.09 - plant growing, the Ukrainian State Agrarian University, the city of Kiev, 1994.

The thesis manuscript that contains scientific and research results of many years and theoretic grounds in introduction and technology growing of medical and fodder, spice and aromatic plants is maintained. Inula helenium and

Nigella arvensis were introduced. The principal elements in growing technology of Inula helenium, Rhaponticum carthamoides, Valeriana officinalis and Nigella arvensis were investigated. The introduction of research results has been realized on farms of Khmelnitsky and Ivano-Frankovsk regions with the level of profitableness of 33-75 per cent.

Ковтунник И.Н. Интродукция и технология выращивания лекарственно-кормовых и прян^о-ароматических культур в условиях юго-западной части Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство, Украинский государственный аграрный университет, Киев, 1994.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит результаты многолетних научных исследований и теоретическое обоснование по интродукции и технологии выращивания лекарственно-кормовых и пря^но-ароматических культур. Введены в культуру девясил высокий, чернушка посевная. Изучены основные элементы технологии выращивания девясила высокого, левзеи сафлоровидной, валерианы лекарственной, чернушки посевной. Осуществлено внедрение результатов исследований в хозяйствах Хмельницкой и Ивано-Франковской областей с уровнем рентабельности 33-75%.

Ключов1 слова:

1нтродук1дя, агротехника, оман високий, рапонт1кум, вале-р1ана л1карська, чорнушка nociBHa.