Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Хозяйственные и биологические особенности помесей, полученных от крещивания коров черно-рябой породы с быками украинской мясной и абердин-ангуской породы в условиях Подолья

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Хозяйственные и биологические особенности помесей, полученных от крещивания коров черно-рябой породы с быками украинской мясной и абердин-ангуской породы в условиях Подолья"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНШЕРСИТЕТ 7

ОД м

.. * На правах рукопису

ШУПЛИК В1КТОР В1КТОРОВИЧ

Господарсып I 61олог1чн1 особливосп пошсей, одержаних в!д схрещування кор1в чорно-рябоУ

породи з бугаями украТнськоТ м'ясноТ та абердин—ангусько'1 пори в умовах Под1лля

Спец1альшсть; — Розведення тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП' на здобуття наукового ступеня кандидата альськогосподарсышх наук

Ки1В— 1996

Дисертацдею е рукопиг

Робота виконаиа на кафедр! розведення ! генетики с!льськогосподарських тварин Под1льсько1 державноТ аграрно-техшчно! академ!Т.

Науковий кер1вник — кандидат альськогосподарськн:

наук, доцент Пахолок А. А.

Офщшш опоненти: доктор альськогосподарських наук

професор Тимченко Олександ] Григорович,

доктор сыьськогосподарськнх наук професор Орацький йосип Зенонович.

Провщне шдприемство: шститут альського господарствг

По:псся УААН

Захист вщбудеться « & »1996 року 0 « ; годин! на засиаши спещал1зовано1 Ради (шифр Д.01.05.14) пр! Национальному аграрному ушверситет1 (КнТв-41, вул. Герои оборони, 15, 3-й учбовпй корпус, аудитор1'я_гУ?—).

Просимо прнйнятн участь в заадашп Ради, або внслати Вап вигук у двох прилпрниках, зав1реннх печаткою за адресою 252041, м. КН1В-41, вул. ГероТв оборони, 15, НАУ, сектор захист) дисертацш.

3 дисертац1ею можна ознайомитись в б1блютещ НАУ.

Автореферат розкланий «_£-■» _1996 р.

Вчений секретар спещал1зовано-1 вчено! Ради, кандидат альськогосподарських

наук, доцент /^е^^о^р"

/В. Д. Столюк

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

" 1. Актуальность теми. Створеная самостшно! галуз1 спещал1-ваного м'ясного скотарства в Укранп зумовлсно необхщшстю ¡лыиення виробництва яловичинн та покращення 11 якость М'яс-: скотарство е иайменш трудозатратною галуззю тваринницт-., так як не вимагае великих затрат на буд1вництво примицень догляд за тварннами. Тварини добре ьикорнстовують пасовнща 1идходи риьництва при вЦноспо невеликих затратах концент-ваних корлпв.

На сучасному етащ розвитку твариншщтва в результат! шд-щення продуктивное^ спостер^гаеться тенденщя до зниженпя чькост1 погол!в'я молочних кор1в. Одночасно в Украпп збичь-,геться к1льк1сть корпз м'ясно! худоби: так в 1992 рощ !х к^ль-:ть була 16,7, а у 1995 рощ —24,2 тисяч1 гол ¡в (Тимченко О. Г., лайдан С. Т., 1995),

Одним з основних шляхов етворення галуз1 М'ясного скотар-за е одержаиня полисного приплоду м'яено! худоби вЦ маточ-го поголш'я молочного стада за рахунок використання бугаТв ясних поръз. Попм иом1сне погол1'в'я маток знову використо-еться для отриманпя м'ясно! худоби.

3 урахуванням природно-^-мматичних умов УкраГни в основ-х реп'онах створюються порода 1 типи м'ясно! худоби з р1зни-господарсько-корисними якостями (Зубень М. В., Кара-к 10. М., Лукаш В. П., Чиркова О. П'„ 1989; Муаенко, Ю. С, »лгоброд Н. .А, Островський А. С., 1990; Доротюк Е. М., 1990 шип).

Вивчення господарсько-бюлоп'чиих особливостей помесей, гржанпх в1д схрещувапня бугаТв втшзняно! украшсько! 1СИ01 1 абердин-апгусько! породи (канадсы-п селекцп) з коро-ии чорно-рябо! породи, в1дпов1дно зумовлюе актуальшеть те, номер державно! рсестрацп ИЛО 0193И0|21748.

1.2. Мета 1 завдання досл^жеиь. Метою ироведенпх доелщ-нь було портняльне внвчешгя господарсько-бюлопчних по-!«икт продуктивное^ пом1сного молодняка шд схрещувапня

.. буга1в. украшсько!' м'ясио! I абердин-ангусько! пор,щ з короваг» чорно-рябо! породи 1 розробка пропозищй по !х використанню умовах Подшля.

В завдання дослщження входило:

— провести пор1вняльне вивчення продуктивное^ чорно-ряб( худоби 1 11 помкей з м'яоними бугаями;

— вивчити екстер'ерно-конституцшш особливоси помшей в схрещування буга!в украшсько! м'ясно! 1 абердин-ангуськ поред з коровами чорно-рябо! породи;

— встановити бюлопчш особливоеп штер'ерних показник та резистентшсть чорно-рябо! худоби 1 11 помесей з м'яснир. бугаями;|

— дослщити газоенергетичнии обмш у тварнн чорно-рябо! и роди [ 11 помкей;

— ощнити заб1йн1 та 'м'ясш якocтi чорно-рябо! худоби та помкей р1зних генотишв;

— визначити яккш показники м'яса тварин чорно-рябо! п роди 1 11 помкей вщ схрещування з бугаями украшсько! м'я ■но! та аберднн-|ангусько! порщ;

— дати еконолпчну оцшку промисловому схрещуванню чо но-рябо! породи з бугаями м'ясних порщ. в умовах Под1лл

1.3. Наукова новизна. Виерше проведено пор1вняльне вивче ня господарсько-бюлопчних показниюв у помкей, одержат вщ схрещування чорно-рябо! худоби з украшською м'ясною абердин-ангуською худобою канадсько! селекцп, в умовах хара терннх для господарств ГТодшля. Проведено морфолопчш ' бюх!м1чн1 дослщження кров1 цщдослщних тварин у р1зи1 в1ко перюдн. Вивчено ефектившсть' застосування промислового схр щування бугаш м'ясних порщ з коровами чорно-рябо! пород Вперше проведено вивчення газоенергетичного обмшу на пом1 них тварннах вщ схрещування чорно-рябо'{ породи з шидникаи украшсько! м'ясно! та абердин-ангусько! порщ,

1.4. Практична значимкть. На шдстав1 одержаних результ Т1в встановлена дощльшсть внкористання бугаТв украшсько! м' сно1 та абердин-ангусько! порщ в промисловому схрещуванш чорно-рябою породою. За рахунок вшцо!*: живо! маси, виходу 1 пл, кращо! якост1 м'яса вщ помкних тварин (в розрахунку ] одну голову) одержано додатковий вихщ м'яса при менших зг ратах корм1в на: одшшцю приросту.

1.5. Реал^защя результатов дослщжень. Науков1 розробки знаншли застосування в зонах розведення чорно-рябоГ худоби Под1лляч Хмельнидьким облплемоб'еднанням щор1ч,но реал!зо-вуеться 80 тисяч спермодоз буга!в м'ясних пор1д для промисло-вого схрещування та створення галуз1 м'ясного скотарства, ось меняючи 40 тпсяч кор1в га телиць в господарствах облает!.

1.6. Положения я!и виносяться на захист. На захист вино-сяться так! основа! положения:

— особливостд формувапня продуктивних I екстер'ерно-кон-ституцшних особлпвостей у тварнн, одержаних В1д схрещування кор1в чорно-рябо! породи з бугаями украшсько! м'ясноТ I абер-дин-ангусько! пор!д;

— формувапня бюлопчннх особлпвостей, штер'ерш показни-кп та резистентшсть тварнн чорпо-рябоГ породи I Г! полпеей з м'ясни.мн бугаями;

— газоенергетнчний обмш у тварнн р1зннх генотишв;

— ефектпвшеть викорнстання плиниев украшсько! м'ясно! I абердпн-ангуськоТ порЦ в промисловому схрещувапш з чорно-рябою породою.

1.7. Апробацш роботи. Результат» дослЦжень допов1дались на Всеукрашськш конференцц з ф5зюлог11 ! б5о.Х1М11 тварнн, (м. Льв1в 24—25 ачня 1995 року), на республжанськш конференцц в Нацюналыюму аграрному ушверситеп «Генетика продуктивное^ тварнн» (20—21 грудня 1994 року м. Киш), на пауково-практнчшй конференцп професорсько-викладацького складу та асшрант за шдсумками роботи за 1994 р!к Кам'я-нець-Подктьського сиьськогосподарського ¡нституту (21—,22 с!ч-ня 1995 року, м. Кам'янець-Подиьський), на лижнароднш нау-ково-практнчнш конференцп: «Селекшя 1 технолопя внрощу-ьацня польовпх культур» (1\ам'янець-Под1льський ильськогос-подарський ¡нстнтут, 29—31 травня 1995 року м. Кам'янець-'По-

дшьський).

1.8. Публпсацт результате досл1джень. Матер1алп дисерта-цп опублжоваш в працях Кам'янець-Подктьського альськогос-подарського ¡нституту, ¡нституту ф1зюлогп тварнн та матер1а-лах конференцш. По те\п дисертацп опублжовано 3 статтк

1.9. Структура • об'ем дисертацн. Днсертацшиа робота внк-ладена па 120 сторжках, в тому числ1 30 таблнць. Список л1те-ратури включае 224 найменування, в тому числ1 20 на шоземшн

мов1. Дисертащя складаеться з вступу, огляду лггератури, ма-тер{алу 1 методики досл1дження, результате власних досл1д-жень, висновюв, пропозищй виробництву, списку л1тератури, додатюв.

1.10. Особиста участь. Дисертантом особисто оргашзоваио осшешння кор1в спермою бугаУв шидшшв м'ясних порщ, проведено доели по П0р1внялы:лй ощнш росту 1 розвитку тддослщ-них тварин 1 вивчено бюлопчш особливосп шддослшшх тва-рип. Проведено контрольний забш шддослщних тварин у, 15-ти I 18-ти маячному вод, оброблено та проанал1зовано одержан! результата, сформульовано висновки по тем1 роботи, проведено економ1чний анал1з результат дослщження 1 дано пропозицп виробництву.

2. МАТЕР1АЛ 1 МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНБ

Дослщження виконаш шляхом науково-виробничого досл1ду, проведеного в 1993—1995 роках в колгосщ «Голозубинецький» Дунаевецького району Хмельницько'! област1 на бичках трьох труп. В кож1ий груп1 було по 15 тварин (табл. 1).

1. Схема досл!ду

Група Порода Генотип Стать К'1лы<1сть тварин

I- —дослЦна чорно-ряба х абердпн-ангуська Р! бугайщ 15

II —дослина чорно-ряба х украшська м'ясна И! бугайц1 15

III -контрольна чорно-ряба чп бугайщ 15

Формування шддасл1дних груп проведено за принципом пар аналопв. В1д народження до 6-тн мкячного ви<у тварини виро-щувались за загалыюприйнятою в молочному скотарств! технологией). Кьтьккть спожитих коркив—методом урахування р1знпш М1"ж масою заданих корьпв 1 Тх залишюв (один раз в. мкяць за дгл су\мжт доби). Для вивчення росту молодняка щомкячно проводилось зважування шддослшннх тварин, на основ! якого

вираховували середньодобов1 прирост та вщносну швидккть росту. Екстер'ерн! особливосп шддослщних бичюв вивчались в 6-, 9-, 12-, 15-, 18-мкячному niu,i шляхом взяття десяти основних npoMipiß у Bcix тварпн та внзначення шдекав т1лобудови (I. А. Чижик, 1979),

В Ti ж BiKOBi перюди проводили вивчення морфолопчного та 6ioxiMi4!ioro складу icpoBi, активное^ аспарат —(ACT) та ала-шнамшотрансферзи (АЛТ) за загалыюприйнятими методиками на 5 тваринах з кожно! групп. Дослщження газоенергетичного обмшу проводилось масковим методом за методикою А. А. Скворцово!, I. I. Хренова (1971) на трьох тваринах з кожно! групп в иром1жках м1ж рашшньою та денною год1влею.

Для оцшки м'ясних якостей тварин р!зних генотишв проводили контрольний заб1й у Biu,i 15 та 18 мкящв по три тварини з кожно! групи за технолопею прийнятою на м'ясопереробних шд-приемствах. Визначали масу парно! туин, внутршнього жиру, внутрпшух opraniß, шюри та забШш показники шляхом дыен-ня маси парно! туна на живу масу шсля голодно! витримки, за-бшно! маси на передзаб1йну масу. Обвалку правих нашвтуш проведено шсля 24-х годинного охолодження за технологию ков-басного виробництва. В нашвтушах визначали масу м'якот! кожного сорту, масу ккток, жиру, сухожилок.

Для проведения х1м1чного анал1зу взбиралась середня проба м'ясного фаршу масою 400 г. KpiM того, готувалась середня проба найдовшого мускула спини масою 200 г, яка бралась м1ж 9—11 ребром. В пробах визначали вмкт вологи, кальщю, фосфору, бшка, жиру, попелу, сухо! речовини. Вологу визначали методом висушувания, б1лок за методом Кельдаля, жир за методом Ружковського. Кальцш, фосфор, пошл, суху речовину визначали за загальноприйнятимп методиками. Toßapni якост1 unu-ряно! сировини (маса, площа)—за методикою Е. А. Арзуманя-на (19Б2Х. ,

В1шд основних поживних речовин (ВОПР) i- конверспо про-те!ну корму розраховчвали за методикою ВАСГШЛу i ВНД1МС\' (1983).

Економ1чну ефектившсть ьирощувания та Bununsni визначали на ocnoBi обрахування фактичного внутр1господарського еко-HOMiaiioro ефекту (соб1варткть одининд продукцй, реал1зацИша варткть валово! продукцй', прибуток) в цшах 1995 року. Bei елементи витрат для визначення соб1вартоои брались за перюд

вироЩування тварин. Юльккть корм1в 1 Тх загальна варткть внзиачалась з урахуванням фактичних витрат.

Одержаний матер1ал обробляли методом вар!ацшно! статистики (Н. А. Плохшський, 1970; Л. В. Куликов, 1987).

3. ВЛАСН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ

3.1. Динамика живоТ маси тддосл1диих тварин.

Найважлившим показником росту тварин е !'х маса. Ви бичюв р1'зних генотишв при однакових умовах вирощування от-римано р1зиЁ результати (табл. 2).

2. Динамша живоТ маси, кг (М±т)

у Група Р13НКЦЯ при noplBUnilHt груп

¿5 I II III 1-й I—III II—III

При |Народ-женш 21,6±0,7 38,5±0,7 31,2±0,5 —16,9 - 9,6 + 7,3

6 125,0+6,0 129,2±4,1 126,6±2,3 —4,2 - 1,6 + 2,6

9 181,0±5,3 188,6±3,2 183,0±2,7 —7,6 — 2,0 + 5,6

1,2 266j0±3,2 273,3±2,7 266,0±2,5 -7,3 0 + 7,3

15 364,3±2,7 364,3±3,0 353,0±5;8 0 + 1,3 + 11,3

18 455,0±4,5 458,7±2,8 444,1 ±2,9 -3,7 + 10,9 + 14,6

Тварнни IM групи при народженш вщзначались найбиьшою живою масою 38,5 кг, за цим показником вони переважали тварин I та III груп вщповшно на 16,9 та 7,3 кг (Р>0,999). В умовах однакового р!вня год1вл1 3Miiia живо'! маси шддослйших тварин проходила по-р1зиому. Так, в1д народження до 18-ти маячного в1ку npupicT живо! Mqcii o.iniei голови склав 433,4, 420,2, 412,9 кг у бшпав I, II, III груп вгдповшю. У 18 лпсящв noMicui тварнни, II i I груп переважали тварин контрольно! групп на 14,6 i 10,9 кг при статистично в!рог!дшм pi3inmi (td = 2,l i 3,6).

Розрахований процент ефекту схрещування у noMicefi украГн-сько'! м'ясноТ породи становить 103,2%, а у абердии-ангуських — 102,4%,

Важливпм показпиком, якнй характеризуе прижиттевий pi-вень м'ясно! продуктивное^, е середньодобовий npupicT живо! маси. Величину середньодобовнх прнрост1в в рIз11i BiKOßi nepio-дн, при одиакових умовах утрнмання i го,тдвл1, зумовлюе генотип тварин.

За перюд вирощування, 1мд иародження до 18-тн месячного вп<у, noMicui тварини I групп переважали тварин II i III груп за середньодобовими приростами на 24 i 37 г в1днов1дно, р1зниця статистнчно BiporUna (Р>0,950 i 0,990). Р1'зниця м1ж тварпна-ми II i III груп мала лише тенденцпо до достов1рносп (td=l,9). floMici, отрнмаш' глд бугаГв абердин-ангусько! породи, високу енерпю росту шдтримували до 15-ти мкячного^ку, а в перюд 15—18 мкящв енерпя росту знизнлась на 8,8%, а noMici в1д украшсько! м'ясно! породи високий р1вень приросту живо! маси зберегли i в подальшому.

3.2. Лшшний picT тварин.

noMicui тваринп, отримащ вЦ схрещування кор1в чорно-ря-бо! породи з бугаями украшсько! м'ясно! породи, за пром1рами внсоти в холщ, висоти спннн, висоти в крижах, косо! довжнни тулуба, переважали ровесннкт ¡шпнх груп у Bei BinoBi перюди, а в 12-ти, 15-ти та 18-'ти мкячному niui вони переважали також за npoMipaMii ширин» в аднпчних горбах та обхвату грудей за лопатками., Biporunoio була р1зниця М1Ж тварииами II групп та тваринамн ¡ншнх груп за npoMipaMii внсоти в холш, висоти спннн, внсоти в крижах, косо! довжиии тулуба (Р>0,950—0,999). У 18-ти месячному Biui no\iici, в1д схрещування чорно-рябих ко-piß з бугаями абердип-ангусько! породи, переважали ровссниюв ¡ншнх груп за npoMipaMii: ширина грудей та ширина в маклаках проте Bipori,inoio р1зннпя була м!ж тваринамн I i III rpvn (Р> 0,999)'.

Бугаfmi, В1д промпслового схрещування Kopiß чорио-рябо! породи з бугаями м'ясннх норщ, у Biui li8 м^ящв переважали бугайщв матернисько! породи за ¡ндексами розтягнуюст1', маспв-nocTi та ейрисомi'i (Р>0,950—0,999). Значения шдекав збигос-Ti 132,3 i 133,0%, грудного 73,2 i 67,5%, снрнсомИ 33,0 i 30,9% св|'дчать, що noMiciuifi молодняк за показннками тиюбудови на-ближаеться до тварин м'ясннх nopi/i, шо тдтверджуе i oKOMip-

на оцшка т'ддосл1'дних тварин.

&

3.3. Мо.рфолопчн1 jTa 6ioxiMi4Hi показнйки Kpoei i резистентное™

шддослщннх тварин

Склад KpoBi вщображае фУзюлопчний стан оргащзму, який иов'язаний з вщправленням життево важливнх функщй i зумов-люе характер npoueciß, яи проходять в оргашзмк Морфолопч-Hi та •öioxiMiqiii показники KpoBi у тварин Bcix трьох труп в yci проанал1зоваш перюди знаходилися в межах ф1зшлопчно! нор-ми. Слщ вщмггити, що з bikom юлынсть еритрощтв, лейкоци-Tie та гемоглобшу з^льшуеться. В KpoBi тварин контрольно! групп в yci проанал!зоваш перюди лпстилося бшьше еритроци-TiB, за вннятком 12-ти мюячного вжу, i лейкощтв у Biui 6, 9, 15 мюящв. Статистично в1ропдно! р1знищ не встановлено. В KpoBi помкеи, отриманнх в1д абердин-ангуськпх буга!в, в yci перюди за винятком 6-ти мюячного вжу,; був нижчий показник резервно! лужност1 в пор1виянн1 з тваринами ¡нших груп; Статистично BiporUnoio р1зниця була bi 15-ти i 18-(ти месячному Biui (Р>0,999). Bmi'ct кальщю, фосфору та каротину залежав bU сезону рокуц

Дослщження показали, що в KpoBi тварип Bcix трьох груп BMicT загального бика з вжом зШльшуеться, проте не однако-во у Bcix тварин. Так, в перюд з 12-ти до 18-ти мкячного вжу у тварин I групп загальний бшок збшьшився на 12,7%, а в тварин II i III груп лише на 7,3 i 6,5%. 3 вжом вщлпчено знпження коццентраци глрбулипв i збшьшення альбумшдв. Встановлено BiKOBi змши в концентраци фракцш глобулш1в, юльюсть гама-глобулипв з в1ком зменшуеться, а бетаглобулнпв зб!льшуеться, в той час як альбумши альфа-один i альфа-два залишаються практично б,ез змш.

Полпенни молодняк за показниками природпо! резнстентнос-Ti переважав тварин контрольной групп в усД ироанал1зоваш перюди. Бактерицидна, л^зоцимна та фагоцитарна актившсть си-роватки Kpoei найвищою була у тварин II групп, в Biui 18-ти Mi-сящв вони переважали ровесшдав I i Ш груп за бактерицидною aKTUBHiCTio на 12,2 i 13,4%, л1зоцимною на 4,0 i 5,0% ,i фагоцитарною на 7,0 i 15,4%. Статистично в1ропдною р1зниця встанов-лена за показниками бактерицидно! та л1зоцимно! aKTimnocTi сироватки KpoBi м1ж тваринами II i III груп в yci вивчаем! neJ рюди {Р >0,999), за показником фагоцитарно! активное™ лише в 18-|ти мюячному Biui* (Р>0,950).

Серед ферменпв, як; вшграють важливу роль в процесах обмшу у сйтьськогосподарських тварин виключний ¡нтерес вик-

лнкають аспартат- i аланшамшотрансферази (ACT, АЛТ). Ак-THDHicTb ACT i АЛТ з вшом збкчыпуеться у тварин Bcix шддос-лщних груп (табл. 3). В перюд з 15-ти до 18-тп мкячного Biky збиьшення активпосп АЛТ склало: I група—0,42 ммоль/год.л (122%), II група — 0,44 ммоль/год.л (141%) га III група — 0,39 ммоль/год.л (105%), а за актившспо ACT виповипо: 0,42 ммоль/год.л (49%), 0,43 ммоль/год.л (53%), 0,25 ммоль/ год. л (53%), 0,25 ммоль/год.л (30%). Змша активное™ транс-фераз пов'язапа в основному з штепсивш'стю росту шддослщнпх тварнн. Кореляцшно-регрссивнпн анал13 показав, що iснуе по-зитивний корелящпний зв'язок мiж актившетю ACT та серед-ньодобовимп приростами в yci проанал.1зоваш пер]'одн у помк-них тварин I i II груп. КоефЫеит кореляцп коливався в межах вiд +0,22 до +0,82 (tr = 0.39—2,64).

3. Активш'сть дмшотрансфераз сироватки кров1 ммоль/год.л (М±т)

Показники

BiK,

MiC.

Група

III

6 0,38±0,02 0,31±0,01 0,37+0,01

9 0,71±0,09 0,56+0,03 О,70±0Д)2

12 0,66±0,02 0,75±0,04 0,74±0,01

15 0,76+0,03 0,66±0,02 0,74±0,03

18 0,80+0,03 0,75+0,03 0,76±0,02

6 0,85+0,06 0,81±0,03 0,83+0,05

9 1,14±0,06 1,03±0,06 1,07+0,06

12 1,17±0,07 1,14±0,04 1,05+0,05

15 1,24+0,03 1,18±0,04 1,14±0,57

18 1,27+0,02 1,24±0,04 1,08+0,04

3.4. Газоенергетичний обмin

Важливим показннком )мвня обману речовин, що виображае взаемозв'язок организму з панколишшм середовнщем, е р1вень iHTeHCHBHOCTi окислювалышх процепз в оргаш'зхп (газообмш i теплопродукщя) (табл. 4).

Одержан! дат свщчать, що у тварин I групп дихання було быьш глибоким та частим, внаслщок чого вентиляшя легешв була вищою, щж у тварин шшнх труп. Тварини II групп краще використовували кисень. Теплопродукшя у тварин II групп була вшцою на 14,4% i 14,9%, шж у тварин I i III груп (td = 2,12

4. По.казники газообмту у в!ц1 15 инсящв (М±т)

Трупа

Показннкн I II III

Ктльшсть тварин, гол. 3 3 3

Жива маса тварин, кг 376,6± 1,66 376,6±3,33 371,6±3,00

Вентилящя легеы1в, л/хв 55,3±2,06 49,1 =fc 1,77 49,7±2,01

Частота дихан, за 1 хв. 26,5±0,68 23,0±0,61 25,2± 1,09

Глибина дихання, л 2,08±0,07 2,15±0,09 2,01±0,15

Вид1лено СОг, л/хв. 1,49±0,12 1,73±0,07 1,54±0,08

Використано 02 л/хв 1,50±0,10 1,78±0,10 1,75±0,87

Дихальний коефЫент 0,99±0,02 0,97±0,01 0,87±0,01

Кисневнй ¡ндекс 2,71±0,15 3,59±0,09 3,47±0,07

На 1 кг живо! маси

вид1лено С02, л/год. 0,23±0,02 0,27±0,01 0,24±0,01

використано 02, л/год. Теплопродукщя 0,22+0,01 0£8±0,01 0,28±0,01

загальна, кДж/год. 1912,6±136,6 2235,2± 112.8 1902,0±109,0

на 1, кг живо!

маси, кДж/год, 5,0±0,36 5,8±0,31 э,1±0,26

Коефвдент приросту

живоТ маси за перюд 15—16 Mic., % 9,6 10,6 9,6

i 1,82), а на 1 кг живо'! маси вщповщно на 0,8 кДж/год. (13,7%) та 0,7 кДж/год (12,0%) при td=l,73 i 1,75. В наших дослщжен-нях встановлено, що вищий показник теплопродукцн вщповщае вищому коефоденту приросту живо! маси. При анал1з1 динамЬ ки легеневого газообмшу протягом дня в1дм1чено, що у тварин глибина дихання та частота дихання зб1льшувались шсля. 061Д-ньоТ i веч1рньо! пшвлк У Bcix шддослшшх тварин в1дм1ченО'

оснлення викорнстання кисню та видиення вуглекислого газу BeqipHi та рашшш часа. Встановлено, що теплопродукция у варин ycix трьох груп збмыиуеться теля веч!рньоТ год1вл1', в ой час у тварин II групп показник тегтлопродукцп залишався исоким протягом дня i переважав тварин I i III груп на 8,6 кДж а 9,3 кДж (td — 2,54 i 2,12).

.5. М'ясна продуктившеть чистопородного i полисного молодняка . Результаты контрольних забоУв шддослщних бичюв (M±m)

Г р у п а

Показники I II 1

15- м1сЯ'Шв

Гередзаб1Йна маса, кг 358,3+4,40 358,3±8,33 353,3±6,66

laca парно! туги i, кг 186,0+ 1,73 180,0±7,09 182,3+8,29

1Шд парно! туши % 51,9+0,49 50£±0.81 51,5±1,42

1'ясо обрЬь, кг 5.61 rt 0,21 8,36±0,96 7,50+0,78

laca внутр. сала, кг 8,72+1,02 6,40±0,40 4,50±0,63

aGiiina маса. кг 200,3±0,68 194,8±7,65 193,5±8,43

абН'ший вих1д, % 55,9±0,72 54,3+0,95 54,7± 1,39

18 мкящв

'ередзабшна маса, кг 420,0+5,77 4 i 6,6± 1,66 415,0±5,00

laca парно! тунп, кг 223,9±5,22 219,3±2,86 218,0+1,52

нхщ парно! тунп, % 53,3±0.58 52,7±0,47 52,5+0,27

1'ясо o6pÍ3b, кг 3,80+0,0"6 3,70±0,66 2,60+0,17

iaca внутр. сала, кг 10,7±1,06 6,30+0,24 5,30±0,61

абшна маса, кг 238,4±4,60 229,2±2,75 225,9± 1,06

aóiftHnñ вихш, % 56,7+0,35 55,0±0,45 54.4±0.40

За результатами контрольних забоТв встановлено, то осиов-i показникн м'ясно! продуктивное^ тддослшшх тларнн з bí-эм зСмльшувались (табл. 5). Так, маса парко! туни в перюд з 5-ти до 18-ти мкячного вдку 361'льшилась на 36,1 кг, 34,5 кг, 3,8 кг у тварин I, II i III груп. Найбьльшу 3a6iñny масу i забИь

ний В1шд одержано в1*д тварин I групп. Вони переважали я 5,5 кг i 6,8 кг за забшною масою i на 1,6—1,2% за забшиим bi ходом тварин II i III груп. У вЩ1 18 мкящв в1д тварин ус трьох груп отримано важковагов! туш!. В да ний перюд тварш: I групп також мали переваги перед тваринамп шших груп ; вс1ма врахованими показниками. За забшною масою вони пер важали тварин II i III груп на 9,2 кг i 12,5 кг. Р1зниця статисти но в1ропдна лише м1ж I i III трупами (Р>0,950). Бички, отр Mani в1д бугаГв абердин-ангусько! породи мали забпший вих 56,7%, що на 1,7—2,3% б1льше, шж у тварин шших генотишв (Р >0,950).

Яккть туш багато в чому визначаеться сшвв1дношенням них м'язево! та кютково! тканин (табл. 6).

6. Морфолопчний склад напштуш

нпшива ам*гчммштммм«амвтммиммгамаммм«

сз ~ а н М'якоть KIctkii Сухожилии ¡ ¿ \

С Он « £ U г- -6- •

? п С. и н .2 ra и < я и кг ироц. кг проц. кг проц. О J ■V

15 мкящв

1 86,2 70,6 81,9 14,6 16,9 1,0 1,2 4

II 86,3 69,4 80,4 15,8 18,3 1,1 1,3 4

III 86,3 66,6 77,2 17,8 20,6 1,9 2,2 с

18 míchuíb

I 108,5 89,5 82,5 17,7 16,3 1,3 1,2 5

II 106,9 86,6 81,0 18,8 17,6 1,5 1,4 4

III 105,0 82,0 78,1 21,1 21,1 1,9 1,8 с

Maca bcíx тканин в перюд 15—18 míchuíb збмьшилась bcíx шддослшшх тварин, але збктьшення маси проходило однаково у bcíx тварин. Так, маса m'hkotí у тварин I групп зб1л шилась на 18,9 кг, що на 9,0—18,6% б1льше, шж у тварин II III груп. У iiomíchiix тварин в yci перюдп спостеркався чижч! bmíct kíctok, що впливало на коефщшнт m'hchoctí, який у bí 18 míchuíb за cboím значениям наближаеться до тварин м'ясн] пор!д. noMÍci, orpiiMaiii в1д схрещування KopÍB чорно-рябо! пор

i з бугаями м'ясних порьд, при забо! дають больше м'якоп ви-их copiiß в пор1'вняи1п з тварииами материнсько? породи.

Биыи повну oniHKy якост1 яловнчинн дае х1м1чний склад се-!ДНЬоГ проби м'яса (табл. 7).

XiMi4Hnfl склад i енергетична щншсть м'якол (М±т)

ЛИститься в м'якоть проц. Енергетична ц!н-Шсть, кДж

Волога жир б ¡л ок ПОП1Л 1 кг м'якот! м'якот! naniB-туш

15 мгсящв

72,65±0,8 76,33±0,5 77,60±0,9

18

70,15±0,6 72,98±0,3 73,55±0,9

7,08±0,8 19,37+0,6

2,76±0,5 19,95±1,0

2,20±0,5 19,25±0,7

мкящв

7,60+0,6 20,68+0,2

5,57±0,8 20,37+0,2

5,49+1,2 19,83+0,8

0,90±0,07 0,96±0,05 0,95±0,01

1,57±0,00 1,08±0,02 1,13+0,01

6161 4584 4243

6594 5750 5624

434967 318130 282584

590163 497950 461168

У иомкних бичюв в м'язевп'г тканищ, в yci проанал1зоваш зрюди, мктилось б1льше cyxoi речовиии, жиру i быка в nopiß-nimi з чистопородними ровесниками. Статистично в1ропдною ¡зниця м1ж ними була лише у Biui 15 мкящв за вмктом cyxoi гчовини i вмятом жиру (Р>0,950). Больший BMicr жиру i 61л-а призв1в до бьльшо! енергетичио! uinnocTi 1 кг м'якотк За да-им показником твариии III групп виставали в,щ тварин, I i II зуп у Biui 15 мкящв на 31,2% i 7,5%, а у Biui 18 мкящв на 1,8% i 2,2% j

В середшй npo6i м'язевого вдчка, тварин отрпманих вид про-нслового схрещуванпя, мктилось бшыпе cyxoi речовини на ,27 i 0,84% у Biui 15 мкящв (td = 3,54 i; 1,31) та 4,42 i 1,48% Biui 18 м.кящв (td = 2,67 i 1,39). KpiM того, статистично ßipo-дну pi3Hiimo встановлено за вмктом жиру у тварин I i III груп yci проанал1зоваш| перюди (Р>0,9501—0,990).

Полней! тварнни, отримаш в!д буга'/в абердин-ангусько! ш роди, за перюд вирощування накопили в '¿стивннх частинах ту: б!лыне поживннх речовин, шж тваринк iiimiix труп (табл. 8 Тварнни I групп мктнли б1льше Гстивних частиц на 10,9 кг 16,8 кг, шж тварнни II i III груп. Помюи тварини мал б1льший вих1д м'яса в тушах i менший шшд субпродукт!? в п> pißimuHi з чистопородними тваринами. В Тстивннх частинах тв рин, отриманнх в!д схрещування з абсрдин-ангуськими бугаям мдстнлося 78,34 кг сухо'! речовини проти 63,91 кг у чистопоро, них тварин i 66,93 кг; у помкей в!д буга!'в украшсько! м'ясн< породи. Анало'пчна законсппршсть спостер!гаеться i за накоп: чеиням б1лка та жиру (табл. 9).

У 18-ти м1сячному ßiui no\iic;i по виходу основних иоживш: речовин (ВОПР) иереважалн вщповадн! показники чорно-ряб1 ровесниюв. Бички I i II групп накопили на 1 кг живо! маси, nopiBitHHHi з бичками III групи, б1льше сухо! речовини на 32,56,6 г, б!лка на 8,2—4,6 г, жиру на 21,6—2,4 г.

8. Вих1д основних поживних речовин в т1л1 п!ддосл1дних тварин у b¡u¡ 18 míchuíb

Показники Чорно-ряба х аберднн-аигуська Чорио-ряба X украТиська ы'ясна Чорно-ряба чистопород

кг проц. кг проц. кг про

Передзабшпа маса 420,0 100 416,6 100 415,0 10

Maca парно! туии 223,9 53,3 219,3 52,6 218,0 52

М'ясообр!зь 3,8 0,9 3,6 0,8 2,6 0

Maca сала 10,7 2,5 6,3 1,5 5,3 1

Вихрд Гстивних

частин в туш! 184,7 43,9 177,6 42,6 170,2 41

Впхщ Тстивних

частин в субпрод. 53,5 12,7 54,3 13,0 57,8 13

в т. ч. серце 2,06 0,4 2,10 0,5 2,06 С

печ!нка 4,42 1,0 5,00 1,2 5,50 1

легенi 3,90 0,9 4,20 1,0 5,03 1

нирки 1,01 0,2 1,30 0,3 1,25 С

язик 1,43 0,3 1,30 0,3 2,10 с

кров 29,4 7,0 29,1 6,9 29,0 е

imui 11,3 2,6 11,3 2,7 12,9

16

Тварини, отримаш в1д промислового схрехцування краше ви-ристовували поживш речовини корму, витрати кормових оди-ць на 1 кг приросту у них складали 7,64 1 7,88 кг, що на 0,38 3,14 кг менше, 1Пж у чнстопородних тварин.

По\пснин молодняк I I II груп на виробництво 1 кг приросту грачав 89,6 1 92,4 мДж обмшно! еиергЛ проти 94,1 мДж у арии III групп. Коефииент конверси протеТну корму в биок 1щосту був вищим у тварин I групп на 0,9—1,8%, шж у тва-н II 1 III груп. Аналопчна законом1ршсть встановлена 1 за кое-пентом конверси енергп.

9. Вихщ основних поживних речовин I конверая протеТну та енергп корму в 61'лок та енергио приросту

Показникн

,Чорио-ряба X Чорно-ряба х | украТпська абердпн-апгуська м'ясиа

Чорио-ря ба чистопородна

1ститься в 1СТИВНИХ

стинах:

хо'1 речовини, кг 78,34 66,93 63,91

п<а, кг 48,19 46,21 44,21

ФУ. кг 26,64 18,45 17,34

пслу, кг 3,21 2,28 2,37

)ПР на 1 кг

■ во! масн

чо1 речовини, г 186,5 160,6 154,0

1ка, г 114,7 111,1 106,5

ФУ- г 63,4 44,2 41,8

ергН, МД?К 4,5 3,7 3,5

трати на 1 кг

нросту 8,02

рмовнх од., кг 7,64 7,88

ретравного 738 751

отешу. г 716

мш. енергп, мДж 89,6 92,4 94,1

■ефдиент конверси

% 16,0 15,1 14,2

ергп, % 5,0 4,0 3,7

При забо! шддослиннх тварин в vc;i проанал!зоваш пер1од одержувалн важш велпю niKipii, яш класифпсувалнсь як «Б гаи» легкий (15 мкящв) та важкий (18 м1сяц1в). В нашому до Л1джен|ц у бичк1в ycix шддослщних труп з bikom спостср1гает ся збктьшення маси та площ1 mnip. Так за перюд 15—18-ти Mic u,iB маеа парно! шшри v тварин I, II, III груп зб1льшилась i 13,4 кг (38,3%), 11,7 кг (34,2%) та 12,4 кг (36,5%) в1дпов1дн В|ропдно! pi3Himi за масою парно! шкфи, не спостеркаеться Bei проанал1зоваш перюди. У noMicuiix тварин I i II груп спс теркаеться б1льша площа парно! шюри, пор1вня.но з тваринав контрольно! групп, на 4,8—8,6%. Статнстично в1ропдною р1зн ця була м!ж тваринами II i III груп (Р>0,950).

3.6., Еконодична ефектившсть використання буга!в абердин-'ангусько! та украТнськоТ м'ясноТ породи в схрещуванш э коровами чорно-рябо! породи

Проведен! розрахунки економ1ч.но! ефективност1 вирощуваш чорно-рябо! худоби та !! iiOMiceü з бугаями м'ясних пор.щ у 18-' мкячному Bini дозволяють зробити висновок, що застосуваш BapiaiiTiB промпслового схрещування, як1 нами вивчалися, ек ном1чно внпдщ.

Анал1з економ1чно! ефективпост1 промпслового схрещуваш показуе, що вирощування тварин, отриманих в1д промпслово схрещування чорно-рябо! худоби з бугаями абердин-ангусько! укра!нсько! м'ясно! поры, дае можливкть одержат» вищий чг тпи прибуток в розрахунку на одну тварину. За рахунок бйпып живо! маси ви noMicuiix тварин отримано чистого прпбутку i 2629—961 тис. крб. б1лыпе. Рентабельность внробництва ялов чини в першш та друг!й трупах була в1дпов1дно на 5,1 —1,8 вищою, «¡ж в rpyni тварин чорно-рябо! породи.

висновки

1. В умовах Под ил я УкраТни перспективним заходом збиь-и.ия виробництва яловичини е промислове схрещування Kopiu )1Ю"ряиоГ породи з бугаями абердни-ангусько! та украшсько! юно! порщ,

2. Л1олодняк породннх поеднань, яю дослЦжувалнся за весь лод внрощуваиня, показав внсоку штенсившсть росту. При эму, тварпни одержан! вщ буга!в аберднн-ангусько! породи у Ii 18-тп мкяшв, переважали ровссникш контрольно! групп за .вою масою на 10,9 кг (2,4%) при Р>0,950, a riOMici, одержаны бугаТв украТисько! м'ясно!, в!дпов!дпо на 14,0 кг ,(3,2%) Ii P<0,ö90. IloMici за перюд внрощуваиня показали на 35—33 1MH внщ! середньодобов! прирости.

3. IloMici, отpiiMani в1д украшсько! м'ясно! породи, булн ви-¿орослшими, шж тварпни inmiix груп, в той же час як noMici )iiMani вщ абердин-aiiryciB мали бышшу ширину грудей i ши-ту в маклаках, та вщзначалнсь низькороелкгю i добре розвине-ми м'ясними формами будовн тыа. Помicni тварпни мали кра-

розвппен! м'ясш форми будови пла, яю за сво!м значениям Злижаються до тварин м'ясних, пор!д.

4. Встановлено BiKOBi 3Minn 6ioxiM;i4Hiix та морфолог!чних по-jHHKiB. Даш природно! резистентност! дозволяюгь зробити вис-JOK про кращу адаптацйшу нластичшсть noMiciinx тварин. Змг

aKTHBiiocTi ам!нотрапсфераз вщбуваеться як з вжом, так i з ененвшетю росту. Встановлено кореляцпшнй зв'язок у noMic-х тварин м1ж актившепо ACT та середньодобовими нрироста-у вс! проанал!зован! периода (г = +0,22—0,82).

5. Полпенни молодняк вщзначаеться жтененвшшнм прохо-;енням 0кислювалы10-в!д1ювнпх реакцш в оргашзмй Встанов-ю взаемозв'язок м|'ж ¡нтененвшетю росту та ¡итенсшяпстю га->бмiну та теплопродукцп.

6. За результатами контролышх забо!в встановлено, що ос-зщ показники м'ясно! продуктньност! з вшом збиьшуються. Micni тварини визначаються кращими забйшими показниками

в!дношенню до чнетопородннх ровесиишв.

7. Тварини, отримаni гид схрещування чорно-рябо! худобн з зрдин-ангуською, визначалися кращим морфолог!чнпм та xi-шим складом iianiBTyni. М'якоть в нащвтушах у 18-тн м1сяч-иу Biui склала 82,5%, що на 1,5—4,4% бшьше, шж у тварин i III груп шдповыио. М'ясо в своему склад! мае бкчьшпй bmict

жиру. Енергетична цшщсть 1 кг м'яса була вшцою у тварин групп i складала buu4, кДж, що на 12,«—14,/и/о б1льше, шж luapiiH 11 i ill груд.

ó. ¿> ia-ти м1сячному bíuí напбишшс в í'cthbhiix частинах т> накопичено пошснимн .дваринами В1Д абердпц-ангуськах оуга cjxui речовнни, силка та жиру. 1\оеф,1щент копверсй корму харчовин О1лок склав у них ю,2и/о, Що на U,4—1,37o вище в i. ршняши з тваринамн ¡ншнх' груи.

У. За рахунок ващих показникш живо! маси, впходу туи кращш якосп м'яса в1д кожно! помяни! тварпнп одержано Р дагково 2,55—2,44 кг бшку.

1U. Використання óyraiB ы'ясних nopU в промисловому схр щуванш на коровах чорно-рябо! породи дозволяе отриматн и вирищуваци! до 18-ти лпсячного вжу на 2629—961 тис. крб. 6i.r; ше чистого; ирибутку в розрахунку на одну тварину.

ПРОПОЗИЦ11 ВИРОБНИЦТВУ

1. В госнодарствах Подкчля дощльно телиць чорно-рябо! i роди ос1меняти спермою буга!в аберднн-апгусько! породи. Це р зволшь одержатн íiomíchihi молодняк з добримп в1дгод1вельнн: якостями i сУдержуватн легк! отели.

2. На коровах, вибракуваних з основного стада, сл.Ц вш ристовуватн буга!в украшсько! м'ясно! породи, що дозволп одержувати noMÍCHiifi молодняк з добримп в1дгод1велышмп як( тями. IIomíchí твариии в1д такого схрещуваиня довгий nepi збер1гають внсоку штенсившсть, росту.

ó. 3 метою зоиьшення впробництва яловичинн, покращен и якосп та створеиня галуз1 м'ясного скотарства, широко вш ристовуватн промпслове схрещування KopiB чорно-ряйо! поро, з бугаями м'ясних порщ.

СПИСОК ОПУБЛ1 КОВАН ИХ РОБ1Т ПО TEMI ДИСЕРТА11

1. Пахолок А. А., Шуплик В. В. Особливост1 росту та розв1 ку, noMicHoro молодняка в1д схрещування KOp¡B чорно-рябо! г роди з бугаями м'ясних nopU //, Зб1рннк наукових po6¡T cn¡b{ 6ÍTHHKÍB ¡нстнтуту, прнсвячений 75-ти p¡44io з дня заснування. Кам'янець-Подыьськии, 1995.—С. 122—123.

2. Шуплик В. В. Bioxi.M¡4HÍ показннки npoei молодияка р них генотишв в молочний пертд // Матер1алн науково! коне] рении з ф1,зюлогЦ i 6ioxÍMÜ тварин.— JIbbíb.— 1994.—С. 181-Н

3. Пахолок А. А., Шуплик В. В. Píct, розвиток та морфо.' rÍ4Hi показники кров1 бичк!в pi3Hiix renoTiiniB // Тези допови

яауково-практично!' конференцц «Генетика продуктивносп'». — Кшв.—1994. —С. 80.

Шуплик В. В. Хозяйственные и биологические особенности томесей, полученных от скрещивания коров черно-пестрой пороты с быками украинской мясной и абердин-ангусской пород в ¡словиях Подолья.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных паук по специальности 06.00.15 — разведение животных. Подольская Государственная аграрно-гехпическая академия, Каменец-Подольский, 1996.

На Украине ведется работа по созданию отрасли мясного скотоводства, одним из основных путей создания отрасли есть полупите помесного приплода мясного скота от маточного поголовья молочных коров за счет использования мясных быков.

В связи с этим изучены хозяйственные и биологические осо-Зенности помесей, полученных от скрещивания черно-пестрых ко-:юв с быками украинской мясной и абердин-ангусской пород, •

Полученные помеси показали высокую интенсивность роста и хорошие мясные качества, что и определило перспективность использования в промышленном скрещивании.

Shuplik V. V. Biological peculiarities of crossbreeds made by crossing the cow of black anol rariegated breed with the bulls of Ukrainian meat and aberdin-anguss breed under the conditions Podolie.

Shesis for a doctor's degree of Agricultural Seientes in the specialized field 06.00.15 on breeding. Podolskaya State Agrarian and Technikal Academy, Kamenets-jPodolskiy, 1996.

In Ukraine the work is conducted on the creating a branch of meet breeding. One of Hu main ways of creating the bransh is the obtaining of crossbreed of meet cattle from uterine total head of :att!e by using meet bulls.

In this connection-, biological peculiariieis of crossbreeds made by crossing the cows of black and particoloured breed with the Dulls of Ukrainian meat and aberdin-anguss breed were stuolieol.

Made cross-breedings have shown the high intensity of gravth and good gualities of the meat. I Iris has determined the perspec-.iveness of using it in the industrial crossing.

Ключов1 слова: м'ясне скотарство, noMici, picT, м'ясна продук-ruBHicTb, яюсть м'яса.