Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Формирование и реализация продуктивности деревьев яблони в зависимости от типа интеркалярных вставок и сроков обрезания в условиях Центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Формирование и реализация продуктивности деревьев яблони в зависимости от типа интеркалярных вставок и сроков обрезания в условиях Центральной Лесостепи Украины"

УМАНСЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ

РГ6 ОД

ЗАМОРСЬКИЙ Олександр Олександрович

УДК 634.11:631.541.11

Формування та реалізація продуктивності дерев яблуні в залежності від типу інтеркалярннх вставок та строків обрізування в умовах Центрального Лісостепу України

06.01 07.-ПЛОД1ВНИЦТВО

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Умаяь -- 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманській сільськогосподарській академії. Міністерство

аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

БАЛ АБАК Анатолій Федорович, завідувач кафедри екології, лісівництва та декоративного садівництва, Уманська сільськогосподарська академія.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Гулько Іван Петрович,

Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри плодоовочівництва, зберігання і переробки плодоовочевої продукції

Дубровський Володимир Іванович, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник.

Інститут садівництва УААН, заввідділом розсаднмцтва

Провідна установа:

Національний аграрний університет Кабінету' Міністрів України

Захист відбудеться “ г"' травня 2000 р. о /¿^годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К74.844.01 в Уманській сільськогосподарській академії за адресою: 20305, Черкаська обл., м.. Умань, вул. Давиденка І, навчальний корпус №2, аудиторія 142.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської сільськогосподарської академії за адресою: Черкаська обл., м.Умань, вул.ДавидеккаЗ, бібліотека.

Автореферат розісланий “ квітня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення сучасних інтенсивних технологій садівництва неодмінно включає в себе питання підбору високопродуктивних сортопідщепних комбінувань, застосування різних способів обрізування з урахуванням процесів формування продуктивності. Вирішення таких питань дало б можливість максимально використати досить великий потенціал яблуневого дерева.

Для плодівництва важливим завданням є вивчення морфогенезу деревних та кущових культур, розкриття його закономірностей , мінливості органів в процесі їх розвитку під впливом зовнішніх чинників. Стосовно деревних плодових рослин, питання морфогенезу не досить чітко та всебічно вивчене. Вирішення цього завдання необхідне для підвищення продуктивності промислових насаджень яблуні, покращення товарної якості плодів та більш повного розуміння фізіологічних процесів формування генеративних органів рослин.

Важливість теми полягає не тільки у відображенні морфофізіологіч-ної картини формування генеративних утворень яблуні, але і в тому, що продуктивність дерев необхідно вивчати на фоні кількісних показників росту та розвитку як наземної, так і кореневої частини рослини, тільки в такому випадку відкривається більш повна картина формування продуктивності яблуні.

✓ Важливим є дослідження взаємозв’язку між різними типами конструкції дерев, строками їх обрізування у певній грунтово-кліматичній зоні.. Правильніш підбір сортопідщепної комбінації та системи обрізування є запорукою отримання високих, стабільних та якісних врожаїв яблуні. Отже, дослідження вказаних напрямків є досить актуальним, тому нами був закладений дослід по вивченню впливу різних інтеркалярних вставок на формування продуктивності двох помологічних сортів яблуні при різних строках обрізування.

Зв’язок роботи з пауковимн програмами, планами, темами. Робота є частиною комплексних досліджень кафедри плодівшщгва та виноградарства Уманської сільськогосподарської академії за темою “Оптимізація щільності садіння і підбір високопродуктивних сортопідщепних комбінувань яблуні в умовах Центральної частини Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0199Ш00223.

Мета та задачі досліджень. Дослідження мали своєю метою оцінити вплив іитеркалярних вставок і різних строків обрізування (літнє та зимове)

на формування потенційного врожаю та розподіл продукованої фітомаси дерев двох помологічних сортів яблуні, які вивчалися.

В задачу досліджень входило:

- встановити строки закладання та диференціації зародків генеративних бруньок сортів яблуні, що вивчались;

- виявити взаємозв’язок між різними типами обрізування та особливостями закладання і диференціації бруньок в насадженнях яблуні;

- дослідити особливості росту надземної частини яблуні та розвиток кореневої системи залежно від типу інтеркалярної вставки, помологічного сорту та строгі» обрізування дерев;

- визначити рівень освітлення в кронах дерев яблуні, які досліджувались;

- встановити структуру та баланс фітомаси дерев з 'ттеркадяршти вставками;

- визначити рівень урожайності, провести аналіз товарних та хімч-них показників плодів яблуні залежно від типу інтеркалярної вставки, помологічного сорту та строків обрізування;

- дати економічну оцінку вирощування дерев двох сортів яблуні з ін-тєркаляріпіми вставками при різних строках обрізування.

Наукова новизиа одержаних результатів.

В умовах Центрального Лісостепу України вперше вивчалася динаміка формування потенційної плодоносності бруньок яблуні при різних строках обрізування в насадженнях яблуні з інтеркаляршши вегетативними вставками віком 8-10 років. Встановлена порівняльна характеристика і визначена оцінка ефективності різних строків обрізування на загальний розвиток дерев з інгеркалярними вставками, їх структуру, баланс фітомаси і урожайність.

Практичне значення отримати результатів. Використовуючи результати досліджень, виробництву запропоновані оптимальні Комбінування досліджуваних помологічних сортів та ііггеркалярних вставок у грунтово-кліматичних умовах Центрального Лісостепу, рекомендовано кращі строки обрізування дерев подібних за силою росту до досліджуваних. В КСП “Пала-нка” Уманського району Черкаської області з 1998 року здійсьшовалось літнє обрізування яблуні, яке дало позитивні результат У навчально-дослідному господарстві “Родншгівка” Уманської сільсько-господарської академії у 1997-

99 рр. запроваджені рекомендовані строки обрізування насаджень яблуні зимових сортів на площі 1,4 та.

з

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні літературних даних, практичному виконанні експериментів, аналізі власних результатів досліджень та їх підготовці до публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичних семінарах “Інтенсивні технології - у садівництво” (Умань, червень, 1999р.);науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження С.СРубіна (Умань, лютий, 2000р.); засіданнях кафедри екології, лісівництва та декоративного садівництва Уманської СГА (1997-99 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях, в тому числі 2 статті в наукових журналах, 2 статті в збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів основної частини, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, що нараховує 204 найменування (з них 42 іноземні), 65 додатків. Основний матеріал викладений на 136 сторінках друкованого тексту, містить 23 таблиці та 20 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Умови, обпекти та методика проведення досліджень.

Дослідження з вивчення продуктивності насаджень яблуні різних конструкцій проводились у саду навчально-дослідного господарства «Родинні вка» Уманської сільськогосподарської академії, розташованому в південній частині Центрального Лісостепу Уіфаїни. Клімат Уманського агрогрунтового району помірно континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів і температури повітря. Середньорічна температура

повітря коливається в межах }6,9...ї7,6°С, мінімальна температура повітря в

найбільш холодні зими буває в січні - лютому —34...36°С, максимальна - у

червні - серпні - +36...38°С. Середньорічна кількість опадів становить 480540 мм з максимумом в червні-липні - більше 25% від їх річної величини Середня багаторічна вологість повітря складає 77...78%, причому в листо-паді-грудні - 88...89%, а у липш-серпні - 46. ..48%. Кількість сумарної ФАР, що надходить за вегетацію, становить 1561,6 Кдж/м2

Грунт дослідної ділянки — чорнозем отдеолений, важкосуглияисго го механічного складу з добре розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 4045 см - утримувався ггід чорніш паром з ручним обробітком лриштамбових смуг. В орному шарі грушу знаходиться пересічно 3% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1...0,25% фосфору і 2...2,4% калію; pH сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ - 26,2 мг/екв.

Дослідження проводились на стаціонарному досліді кафедри плодівництва та виноградарства Уманської СГА, який був закладений доцентом Заморським В.В. під методичним керівництвом професора Г.К Карпснчука у 1989 році. Сад закладено саджанцями з інтеркаляріюю вставкою 25 см, які вирощувались подвійним окулюванням на протязі трьох років. Об’єкти досліджень - сорти яблуні зимового строку достигання Айдаред і Рубінове Дуки, вирощені з використанням карликових вставок М9 і 62-396 та напівкар-ликової - MM1G6, контроль - досліджувані сорти на сіянці Антоновки звичайної, які формували за веретеноподібною кроною (ірузбек) без підпори. . Зимове обрізування виконувалось за традиційною промисловою технологією. Перший сірок літнього обрізування (далі “Літші”) обумовлений початком формування осі суцвіття бруньки. Друге обрізування (далі ”Літня2”) обумовлювалось календарними строками і проводилось в середині серпня місяця. Повторність досліду триразова. Дослідження проводили протягом 1997-99 років.

У процесі досліджень використовували польовий, лабораторний і статистичний методи.

Фігомєтричні вимірювання, розкопку кореневих систем (метод “мо-ноліта”), візуальні дослідження за морфо генетичними змінами конусу наростання вивчаємих бруньок та фенологічні спостереження виконували за методичними рекомендаціями Уманської с.-г. академії (1987). Площу листкової пластинки визначали протягом вегетації методом “вигічок”, а площу листової поверхні - множенням загальної кількості листя дерева на площу листкової пластинки. Зміну кислотності білків цитоплазми конусу наростання бруньок (ШМ) встановлювали за методикою В.Г.Конарєва (1948). Визначення етапів проходження морфогенезу бруньками яблуні проводили за І.С.Ісаєвою (1989).

Рівень освітлення різних частин крони дерев вивчали згідно з методикою В.В. Хромснка (1987) за допомогою альбедометра М-69 ї гальванометра ГСА-1. Для вимірювання вибирали типові за фітомегричними показника-

ми дерева в кожному з 24 варіантів. Виміри провадили у літній період з 10 до 14 години за ясної сонячної погоди. Інтенсивність освітлення вимірювали в середам крони у горизонтальній проекції. Дерево розташовувалось у центрі умовного квадрату (2 х 2 м) в площині ряду. Вимірювання проводили через кожні 0,5м в межах квадрату, висота вимірювання складала 0,5 та 1,5м.

Обрізування дослідних дерев проводилось за загальноприйнятими рекомендаціями дою крони типу “ірузбек”.

Урожай плодів визначали підрахунком кількості плодів на дереві з наступним множенням на середню масу плода, яку визначали зважуванням

100 яблук із кожного варіанту. Товарну обробку плодів вели згідно ГОСТ 21122-75.

Для вивчення лежкості відбирали зразки із 200 яблук з кожного варіанта досліду, а для визначення фізичних показників і хімічного складу - по

2 кг плодів з варіанту. Зберігання вели до початку квітня у холодильнику з

температурою -1°... Н°С і 85%-ною вологістю повітря (ящики з плодами вистежиш поліетиленовою плівкою).

Хімічні аналізи яблук проводили після збирання і через кожні три місяці в процесі зберігання.

Вміст сухих розчинних речовин визначали рефрактометром РПК-3, титровану кислотність - титруванням 0,1 Н розчином лугу з перерахунком на яблучну кислоту за методикою Е.ПШмрокова (1974).

Економічну ефективність розраховували нормативним методом, порівнюючи затрати праці і капіталовкладень на виробництво плодов з реаліза-ційноїо вартістю врожаю (заред. ОЛІШестопаля, 1985).

Статистичну обробку даних проводили методом багатофакторного дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985) на комп’ютері типу "Репйит !Г.

Формування потенційної плодоносності бруньок яблуїті.

За роки проведення досліджень для сорту Айдаред в літній період були характерні раніш і строки початку фізіологічних та морфологічних змін клітин конусу наростання у порівнянні з сортом Рубінове Дуки. Протягом вегетаній 1997 та 1998 років (літньо-осінній період) відмічено, що пониження рівня ізоеяекггричної мітки (ШМ) клітин конусу наростання у бруньок сорту Рубінове Дуки починалося на місяць пізніше ї тривало один місяць, тоді яку генеративних утворень сорту Айдаред - два місяці. Влітку 1999 року в зв’язку

з логодніми умовами проходження фізіологічних змін у цитоплазмі клітин конусу наростання дещо змінилось. У бруньок сорту Айдаред пониження ІЕМ тривало один місяць. У обох вивчаємих сортів, що вивчались, пониження рівня ІЕМ цитоплазми відбулося у червні місяці, в той час як у попередні роки у бруньок Рубінове Дуки це відбувалось у липні місяці. У зимово-весняні періоди досліджень проходило поступове зниження рівня ІЕМ з найнижчою точкою в квітні місяці. Зміна рівня ІЕМ за роки проведення досліджень мала хвилеподібний характер з двома нижчими точками літом і весною, що передувало видимим змінам на конуса наростання бруньки та її цвітінню і найвищою міткою у зимовий період.

Під час проведення дослідження протягом 1997-99 років диференціація бруньок не залежала від їх розміщення у кроні дослідних дерев. У більшій мірі вона залежала від типу інгеркалярної вставки та помологічного сорту.

Встановлено, що помологічний сорт Айдаред, на відміну від сорту Рубінове Дуки, мав у розетці кільчатки вісім, а не сім листків (рис.І), що зменшувало загальну листяну поверхню розетки. В середньому по варіантах найбільшу площу мали листки Jfe 5-6. Формування серединних листків розетки кільчатки у обох сортів проходило подібно. Дерева на сіянцевій підщепі мали найбільшу облиспгненність розетки кільчатки. У поєднанні з встакою ММ106 за даним показником переважав сорт Рубінове Дуки, тоді як домінування Айдареду спостерігалось при комбінуванні з вставкою 62-396.

Дерева з вставкою М9 обох досліджуваних помологічних сортів характеризувались однаковою площею листяної поверхні розетки кільчатки. Від- мічено редукцію першого листка розетки до 22 травня.

Інтенсивний ріст листкових пластаиок у пагонів другого морфофізз-ологічного тину проходив після цвітіння, і до середини червня воші мали більшу листкову поверхню, ніж материнські кільчатки. Така ж тенденція відмічена для усіх інших варіантів досліду, різницю складала тільки сумарна площа листкової пове рхні системи “кільчатка + пагін заміщення”. Необхідно відмітити, що теля цвітіння починається редукція одного або двох нижніх листків пагона заміщення, але оскільки площа їх досить невелика, то суттєвих змін в загальну облистненність вона не вносила. Утворення пагонів заміщення домінувало при зимовому обрізуванні по всіх варіантах, а при літньому розвішались, як розетки листків на юльчатках, так і пагони заміщення.

В середньому на материнській гальчатці було 5-6, а на пагонах заміщення 5-9 листків.

12 трави»

22 травня Рубінове Дукн

14 червня

12травдя 22травня 14червня Айдаред

Рис. 1. Зміна площ листкових пластинок юльчаткн досліджуваних сортів при вирощуванні дерев без інтеркалярних вставок (1-8-иомера листків в розетці), 1999 р.

До середини травня площа листкової поверхні на Ісм приросту пагона заміщення суттєво збільшувалась і досягала найбільших показників у варіантах з застосуванням літнього обрізування на деревах сорту Рубінове Дуки при використанні вставки 62-396. Надалі, до середини червня місяця практично по всіх варіантах, які вивчалися, цей показник мав тенденцію до зменшення в зв’язку з початком сильного росту пагонів. Виняток становили дерева з слабкорослими інтеркалярними вставками, де застосовувались літні строки обрізування. Сорт Рубінове Дуки більшу листяну поверхню утворював протягом вегетації 1999 року (крім варіантів з вставкою ММІ06), тоді як сорт Айдаред - у 1998 році. При застосуванні літніх строків обрізування разом з деревиною з саду відчуджуваяось листа, що досить помітно відобразилось на листковій поверхні: дерева втрачали 0,5-0,6м2 загальної площі листя дерева.

Світловий режим крон дерев з проміжною вставкою ММ106 був кращий у обох досліджуваних сортів при літніх строках обрізування. У помологічного сорту Айдаред на висоті 0,5м відмічена суттєва різниця у площі, яка мала 50 -100% від надкронового освітлення: при зимовому обрізуванні -це 44,6%, при літніх строках - 58,4%. У варіантах з зимовим обрізуванням та вставкою ММ 106 краща освітленість була у дерев сорту Айдаред. В серед-

ньому за роки досліджень варіанти з цією вставкою мали на висоті 0,5м -46,3%, а на висоті 1,5м - 48,4% площі крони, освітленої на 50-100%.

Застосування інтеркалярних карликових вставок 62-396 та М9 сприяло кращій освітленості крон у варіантах з обома досліджуваними сортами. В поєднанні з літніми строками обрізування варіанти з даними вставками мали краще освітлення крони, ніж при застосуванні традиційного зимового обрізування.

Фотометрична характеристика насаджень яблуні з іитеркаляр-іінми вставками прп різник строках обпітування.

Найбільший відсоток кореневої системи у верхніх шарах грунту' 0-20, 20-40см мали дерева сорту Рубінове Дуки з вставкою М9. У сорту Айдаред в середньому найбільший вміст кореневої системи у верхніх шарах ґрунту 020, 20-40см мали варіанти з карликовими вставками М9 та 62-396. У дерев без вставки та з вставкою ММ 106 значна маса коренів містилась у шарі грушу 40-60см і досягала відповідно 22-36% та 21-28%, тоді як у варіантах з карликовими вставками цей показник сягав 8-15%. Дерева з вставкою ММ106 мали меншу масу кореневої системи, ніж дерева без вставок. Кореневі системи дерев з карликовими вставками мали найменшу масу коренів.

У комбінацій сорту Рубінове Дуки з вставкою 62-396 найбільшу масу коренів в середньому мали дерева, які обрізувались взимку (1,9 кг сухої речовини), тоді як при літніх строках обрізування вона складала 0,9-1,4 кг. Невелика різниця між деревами зимового та літніх строків обрізування зафіксована у цього ж сорту з вставкою М9 (відповідно 1,5 та 1,2-1,Зкг). Найменшу масу коренів у шарі 0-40см мали дерева сорту Айдаред з карликовими вставками, незалежно від строків обрізування (з 62-396 - 0,9-1,2кг.; з М9 - 0,8-1 кг). У дерев сорту Рубінове Дуки в товщі грунту 0-20, 20-40см довжина коренів сягала 72-77% від загальної довжини, тоді як сорт Айдаред у варіантах з карликовими вставками мав 76-80%, з ММ306 - 70%, а у контрольних - 65% відповідно.

У віці 10 років найбільшим діаметром штамбу характеризувались дерева як сорту Рубінове Дуки, так і Айдаред без інтеркалярних вставок. Досліджуваний показник мав тенденцію до зменшення у варіантах із слаборослими вегетативними вставками. Приріст діаметра штамбу мав більшу величину у варіантах сорту Рубінове Дуки та мало змінювався в залежності від вставки і

строків обрізування. Протягом вегетації 1998 року приріст діаметра штамба був більшим, ніж у 1999 в більшості варіантів досліду.

Найбільших значень щодо висоти дерев обидва досліджувані сорти досягли на сіянцевій підщепі. Висота дерев зменшувалась із зниженням сили росту вставки. Дослідження показали, що вставка тішу 62-396 в поєднанні з досліджуваними сортами мала більшу висоту (на 50-57см у Рубінового Дуки та 16-44 см у Айдареда) в порівнянні з вставкою М9.

Кроїш дерев сорту Рубінове Дуки краще освоїли відведену їм площу живлення у варіантах з усіма досліджуваними вставками. У контрольних варіантах та при комбінуванні з вставкою ММЮб вони досягали 65-79% освоєння площі живлення. Дерева сорту Айдаред з усіма досліджуваними вставками та на сіянцевій підщепі після десяти років вирощування не досягли оптимального рівня освоєння відведеної грунтової поверхні. У варіантах з сортом Айдаред найменший відсоток освоєної площі зафіксовано у дерев з вставкою М9 (21-29%), а найбільший - на сіянцевій підщепі (48-64%). Літні строки обрізування істотно зменщувалн даний показник

Дерева сорту Рубінове Дуки переважали за розмірами крони дерева сорту Айдаред, причому найбільший об’єм крон мали дерева обох сортів на сіянцевій підщепі. У комбінаціях з вегетативними вставками об’єм крони зменшувався із зниженням сили росту вставки. Дерева з встакою 62-396 займали більший об’єм повітряного простору у порівнянні з М9. Дерева, які обрізувались в зимовий строк, мали на 0,45-0,53 м3 більший об’єм крони у порівнянні з тиші, що обрізувались влітку.

У 1997 році сумарна довжина однорічних пагонів була найбільшою у дерев без вставок обох сортів, причому сорт Рубінове Дуки переважав Айдаред. У комбінаціях з вегетативними вставками аналізований показник був менший. У дерев обох сортів приріст був найменшим з карликовою вставкою М9, на відміну від дерев з вставками 62-396 та ММ106. У 1997 році зафіксовано найменший сумарний приріст дерев, що пояснюється сильним навантаженням дерев урожаєм та погодними умовами, які сприяли сильному ураженню дерев борошнистою росою. Пошкодження генеративних утворень яблуні весняними приморозками 1998 року спричинило незначне навантаження дерев плодами, що в поєднанні з великою кількістю опадів забезпечило найбільший сумарний приріст за роки досліджень. Зниження даного показника у 1999 році пояснюється помірним навантаженням урожаєм та посушливим літом. На відміну від 1997, в наступні роки у деяких дерев сорту Рубі-

нове Дуки та більшості комбінацій сорту Айдаред з вегетативними вставками зафіксовано істотну різницю у довжині сумарного приросту між зимовими та літніми строками обрізування в сторону його зменшення при застосуванні останнього.

У 1997 році оптимальну довжину однорічного приросту мали контрольні варіанти сорту Рубінове Дуки, всі інші досліджувані комбінування мали довжину однорічних пагонів меншу за 25см. Умови 1998 року забезпечили достатню довжину однорічних пагонів у всіх варіантів сорту Рубінове Дуки. Сорт Айдаред оптимальну довжину однорічного приросту мав у дерев на сіянцевій підщепі у вегетецін 1998-1999роківта при зимовому обрізуванні у комбінуванні з вставкою ММ106.

Аналіз структури та балансу фітомаси плодового дерева показав, що значна частіша фітомаси у всіх варіантів закріплена в стеблових утвореннях (82-93% сухої речовини на одне дерево). Сорт Рубінове Дуки найбільший відсоток деревини в загальній структурі дерева мав у контрольному варіанті та з вставкою ММ106 (67-75%), а найменший з вставкою М9 в перший літній сірок обрізування (66%). У дерев сорту Айдаред цей показник був в межах 65-77%, причому найвищим виявився у варіантах з вставкою ММ106. Дольо-ва частіша коренів у варіантах з вегетативними вставками, як по масі так і у відсотках, була істотно меншою у порівнянні з контролем. Маса листа у дослідних варіантах змінювалась в залежності від сортових властивостей та сили рослу вставок. Дерева без вставок у комбінації з сортом Рубінове Дуки формували 0,7-0,8 кг листя (суха речовина), тоді як з сортом Айдаред 0,7-0,9 кг, що становить 4-5% загальної фітомаси. Дерева з вегетативними вставками мали дольову частку листя в межах 4-8% (Рубінове Дуки) і 5-9% (Айдаред) загальної фітомаси. Найменшу масу та відсоток плодів (2-4%) мали дерева без інтеркалжрних вставок. Застосування вегетативних вставок збільшила кількість плодів у обох досліджуваних помологічних сортів.

У десятирічному віці дерева досліджуваних сортів накопичували від

4 до 11,6 т/га сухої речовини. Найбільша різниця у відчудженні фітомаси з обрізкою між зимовим та літніми строками обрізування була зафіксована у І999роцї. У дерев сорту Рубінове Дуки вона складала 3-7%, в залежності від типу вставки. При зимовому обрізуванні дерев сорту Айдаред з саду відчу-джувалось від 14 до 21% від загальної фітомаси дерева, тоді як при літніх строках 6-14%.

Продуктивність насаджень і якість плодів яблуні

Результати проведених досліджень показали, що кожен із досліджуваних факторів впливав на рівень продуктивності плодових дерев (табл.1.). Так, у 1997 році вищою продуктивністю відрізнялись дерева сорту Рубінове Дуки з вставкою типу ММ 106(17,6 т/га.) та сорту Айдаред з інтеркаляряою вставкою М9(17.4 т/га).

Для сорту Рубінове Дуки урожайність була максимальною із вставками 62-396 та ММ 106 при другому літньому строкові обрізування, а для Айдареду - із вставкою М9 при всіх строках обрізування.

Таблиця 1.

Урожайність дерев яблуні різних комбінувань за роки досліджень у

залежності від строків обрізування, т/га.

Тип вставки Строк обрізу- вання Сорт Рубінове Дуки Сорт Айдаред

1997р. 1998р. 1999р. 1997р. 1998р. 1999р.

Конт- роль (без вставки) Зимове 9,5 2,0 2Д 7,9 3,2 3,1

Літнє 1 9,4 2,2 2,2 9,0 3,1 з,з

Літає 2 10,7 3,6 3,8 8,6 4,6 3,6

ММ106 Зимове 16,2 2,8 2,8 14,6 5,4 5,6

Літнє 1 15,3 4,0 4,2 15,6 7,2 6,0

Літнє 2 17,6 4,6 3,9 15,6 6,2 6,6

62-396 Зимове 14,7 3,9 3,8 14,1 5,0 5,4

Літне 1 16,2 1,0 4,2 14,4 6,2 4,2

Літнє 2 17,4 2,1 4,9 15,6 2,6 4,0

М9 Зимове 15,2 1,0 2,8 16,0 3,8 5,0

Літнє 1 16,7 2,0 2,5 16,8 4,0 3,7

Літнє 2 17,0 4,1 4,2 17,4 3,8 3,2

ШР„5 1,6 1,7 1,2 1,6 1,7 1,2

В умовах вегетацій 1998 та 1999 року дерева досліджуваних комбінувань мали нижчий урожай у порівняній з 1997 роком. Протягом цих років найбільш стабільно плодоносили дерева обох помологічних сортів з вставкою ММ106. У 1999 році варіанти з карликовими вставками 62-396 та М9 мали кращу урожайність при традиційному зимовому обрізуванні, оскільки літнє значно послабило ростові процеси дерев даних комбінувань.

У 10-річному віці найбільш продуктивними віившшсь дерева сорту Айдаред з ішнвкарликовою вставкою ММ106 ( урожайність 6,0...6,6 т/га) при літніх строках обрізування та з карликовими 62-396 і М9 при традиційному зимовому. Дерева сорту Рубінове Дуки були більш урожайним з напів-кардиковою вставкою ММ106 (3,9...4,2 т/га) та карликовою 62-396 (4,2-4,9 т/га) при літніх строках обрізування. Найбільший вплив на величину урожаю в цей рік спричинений погодаими умовами, частка дії яких у сукупній дії факторів склала 79%. Вплив комбінування “сорг+вставка” був незначним і знаходився в межах 6%, інші фактори та їх взаємодія істотного впливу на урожайність дослідних насаджень протягом десятої вегетації не мали.

Найвищим індексом продуктивності росту характеризувались дерева обох помологічних сортів з карликовими вставками М9 та 62-396 і найменшим - з напівкарликоЕою ММ106 та дерева на сіянцевій підщепі. Найвищий іцдекс продукти в пості росту був відмічений у 1997 році у сорту Рубінове Дуки (1,85 кг/см2) із інтеркалярною вставкою 62-396 при другому літньому обрізуванні, а найнижчий (0,16 кг/см2) — у контрольному варіанті. Для сорту Айдаред найвищий індекс продуктивності росггу спостерігався з вставкою М9 (1,2 кг/см2) лри застосуванні зимового обрізування, найменший (0,19 кг/см2) -у контрольному варіаіпі. У 1998-1999 роках із-за низького врожаю показник, що аналізується, ні в одному із досліджуваних варіантів не досяг значення 1 кг/см2 площі поперечного перерізу штамбу.

Рівеїп. навантаження плодами на одиницю площі живлення та 1 м3 об’єму крони збільшувався у дерев обох помологічних сортів з карликовими вставками М9 та 62-396 за рахунок їх малогабаритних крон. Відмічено позитивний вплив літнього обрізування на збільшення даних показників.

Плоди сорту Айдаред у 1997 році первищували Рубінове Дуки за товарною якістю у дерев з вставкою ММ106 на 14-20%, у інших варіантах плоди останнього мали вищу якість (табл. 2.). Сорт Рубінове Дуки формував найбільш якісні плоди на деревах з вставкою 62-396 (81,5-89,1%). В залежності від типу інтеркапярної вставки та строків обрізування, досліджувані помологічні сорти у 1997 році імли 70-91% плодів вищого та першого сорту. Результати оцінки товарної якості плодів сорту Рубінове Дуки дослідних варіантів в 1998 році свідчать, що сума плода першого та вищого сорту становила більше 50% у всіх варіантах, крім контролю.

В 1998 році відмічалось різке зниження товарності плодів яблуні. Це було обумовлено негативним впливом погодніх умов року та незадовільним фітосанітарним станом насаджень.

В залежності від вставки та строків обрізування сорт Рубінове Дуки мав 29-71% високоякісних плодів, найбільшу кількість плодів першого та вищого сортів мали варіанти з карликовими вставками (61-71%). Плоди сорту Айдаред мали найкращі товарні якості у варіантах з вставками ММ106 (6369% вищого та першого сорчу) та М9 (55-68% вищого та першого сорту).

Таблиця2

Товарна якість плода яблуні (сума вищого і 1 сортів) різних комбі-

нувань, залежно від строків обрізування, %

Тип вставки Строк обрїзу- ван-ня Сорт Рубінове Дуки Сорт Айдаред

1997р. 1998р 1999р. 1997р. 1998р. 1999р.

Контроль (без вставки) Зимове 77,3 33,5 56,3 70,5 56,8 66,2

Літнєі 70,4 28,6 61,4 78,5 48,9 68,5

Літнє 2 74,3 54,7 59,1 73,1 56,1 63,1

ММ106 Зимове 70 55,7 56,4 90,3 62,8 64,7

Літнє 1 77,5 64,3 68,2 91,3 68,9 65,4

Літнє 2 73,2 58,4 66,7 89,6 63,4 68,9

62-396 Зимове 83,3 63,5 57,1 80,4 54,6 80,2

Літнєі 89,1 64,8 69,8 81,5 61,2 86,1

Літнє 2 81,5 61,2 71,5 76,8 57,3 85,3

М9 Зимове 74,1 64,7 64,2 74,3 63,4 70,:2

Літнєі 89 71,4 73,5 73,6 54,7 74,6

Літнє 2 73,9 68,4 70,5 80,2 68,4 76,2

НІРоз 4.1 3.6 3.0 4.1 3.6 3.0

В умовах 1999 року більшу кількість плодів вищого та першого сортів формував сорт Айдаред на деревах з карликовими вставками. Результати

аналізу товарності плодів цього року вказують на збільшення кількості якісних плодів при застосуванні літнього обрізування в межах 4-10%, в залежності від сорту та типу вставки.

Вищим вмістом сухих розчинних речовин відрізнялись плоди сорту Рубінове Дуки на вставках М9 і ММ106, тоді як у варіантах з вставкою 62396 їх було більше у плодах сорту Айдаред. В цілому, величина показника для сорту Рубінове Дуки знаходилась у межах 11,3-13,7%, а для плодів сорггу Айдаред - 12,4-14,8%. Застосування різних строків обрізування істотно не вилинуло на зміну вмету сухих розчинних речовин у плодах яблуні досліджуваних варіантів. За період тривалого зберіганих вміст сухих розчинних речовин у плодах значно знизився, складаючи 10,1-11,9% для сорту Рубінове Дуки та 11,6-13,4% для сорту Айдаред.

Сорт Рубінове Дуки переважає сорт Айдаред по вмісту титрованих кислот у плодах по всіх варіантах досліду. Під час тривалого зберігання аналізований показник суттєво знизився у плодів обох сортів.

Аналізи результатів дослідження зберігання плодів яблуні досліджуваних сортів вказують на те, що лежкість плодів сорту Рубінове Дуки була гіршою, ніж у сорту Авдаред. Серед плодів сорту Рубінове Дуки найкращою лежкістю відрізнялись вирощені з вставкою 62-396, тоді як плоди сорту Айдаред найкраще зберігалися при вирощуваній з вставкою М9. Стійкого впливу різних строків обрізування на лежкість плодів в сторону покращення або погіршення не виявлено.

Найбільший вплив на товарність плодів в кінці споживчого періоду спричиняли генетично обумовлені властивості сорту, умови зберігання та погодні умови при збиранні урожаю. Вплив різних типів вставок та строків обрізування на величину даного показника був несуттєвим.

Економічні» ефективність насаджень ябяуи» з іитеркалипвимн вставками при застосуванні різних строків обрізування

Серед сортів більшою ціною за одну тону плодів відрізнявся сорт Рубінове Дуки, який перевищував сорт Айдаред на 31,8 гри. Серед вивчених інгеркалярних вставок аналізований показник був найбільшим у варіантах з карликовими вставками. Літні строки обрізування сприяли підвищенню ціни одної тони яблук на 18,6-19,2 ірн. Вартість валової продукції була більша у сорту Авдаред на 718 гри,, при цьому вставки ММ106 та 62-396 мали найвищі зачення по даному показнику. У варіантах з другим літнім строком обрі-

зування за рахунок більшої врожайності вартість валової продукції була вища. Найбільші суми виробничих витрат йшли на вирощування насаджень сорту Айдаред у комбінуванні з вставками ММ106 та 62-396 при традиційному зимовому обрізуванні.

У дерев сорту Айдаред собівартість однієї тони плодів була на 117 грн меншою у порівнянні з сортом Рубінове Дуки. Використання досліджуваних вегетативних вставок зменшувало собівартість на 74-191 грн. Літні строки обрізування зменшували собівартість Іт яблук на 15-83 грн. Найбільшу суму чистого доходу, отриману при вирощуванні досліджуваних сортів, мав Айдаред. За даним показником виділялися вставки ММ106 та 62-396, значну перевагу над зимовим мав варіант з літнім обрізуванням другого строку. Рівень рентабельності змінювався в залежності від варіантів. У досліджуваних сортів цей показник був найвищим у дерев з вставкою ММІ06 при літніх строках обрізування і перевищував 100%. У сорту Айдаред з карликовими вставками М9 та 62-396 при традиційному зимовому обрізуванні рівень рентабельності був на 50% вищий, ніж при літньому. В середньому по варіантам, Айдаред мав рентабельність більшу, ніж Рубінове Дуки. Серед вставок кращою рентабельністю відрізнялись ММ106 та 62-396. Лггні строки обрізування збільшували рентабельність на 5,9-29,9%.

ВИСНОВКИ

1. Рівень ізоелектричвої мітки (ШМ) білків конусу наростання кїль-чаток дерев яблуні залежав від нсгодніх умов, помологічного сорту, інтерка-лярної вставки. Початок зниження рівня 1ЕМ конусів наростання кільчаток яблуні в умовах Центрального Лісостепу України припадав на ганець червня місяця. Зміна кислотності цитоплазми мала хвилеподібний характер, причому найнижчі мітки передують диференціації конуса наростання змішаної бруньки яблуні та цвітінню. За три роки досліджень різні строки обрізування не вплинули на зміну строків проходження етапів морфогенезу змішаної бруньки яблуні та рівень ІЕМ. Протягом 1997-99 років диференціація бруньок не залежала від їх розміщення у кроні дослідних дерев.

2. Найбільший вплив на облистненність материнської кільчатки та пагону подовження спричинив тип ішеркалярної вставки (30-39%). Відмічено залежність кількості листків на пагоні подовження від строків обрізування. Найкраща облисгкенність на 1см приросту була у варіантах з вставкою 62-396 при застосуванні літніх строків обрізування.

3. Інтенсивність освітлення різних частіш крони дерев визначалась силою росту вставки та помологічного сорту, строками обрізування. Дерева мали кращий світловий режим із вставками М9 і 62-396 у обох досліджуваних сортів яблуні. В середньому за три роки проведених досліджень літні строки обрізування суттєво підвищували освітленість крони дерев, які вивчалися.

4. Грунтовий горизонт 0-40см був основним кореневмісним шаром грунту у всіх варіантах досліду; де містилось від 91% (Рубінове Дуки + М9) до 65% (Айдаред контроль) кореневої системи. Маса та довжина кореневої системи у значній мірі залежала від тішу вставки і зменшувалась з силою росту вставки. Істотного впливу строків обрізування на масу та довжину коренів не виявлено.

5. Дерева соріу Рубінове Дуки у віці 8-10 років відрізнялися вищою інтенсивністю ростових процесів, переважаючи Айдаред за усіма фгтометри-чними показниками. Найвищою активністю росту характеризувались насадження обох сортів на сіянцевій підщепі, дещо меншою на ММ106 та 62-396 і ще нижчою - на М9.

Д іаметр штамбу та висота дерева мали найбільші показники у контрольних варіантах і зменшувались із силою росту вставки, причому сорт Рубінове Дуки переважав Айдаред. Найбільший вплив на щ показники спричиняла вегетативна вставка (58-66%).

Освоєння площі живлення та об’єм крони найбільші значення мали у контрольних варіантах і зменшувались в залежності від сили росту вставки. Сорт Рубінове Дуки по обох показниках переважав Айдаред. У значній мірі ці показники залежали від досліджуваних помологічних сортів та вегетативних вставок.

6. Сумарний приріст однорічних пагонів був найбільшим у сорт}’ Рубінове Дуки, при цьому найбільший вплив на сумарний щорічний приріст мала вставка. Середня довжина однорічного пагона була меншою у сорту Айдаред Встановлено істотну різницю у довжині приростів (3,1-3,Зсм) в залежності від строків обрізування. Середня довжина однорічних пагонів у більшій мірі залежала від комбінування “сорг+вставка” (45%) і від погодніх умов року досліджень (35%).

7. Сорт Айдаред мав більш раціональну структуру та баланс фіго маси в порівнянні з деревами сорту Рубінове Дуки при вирощуваній плодів із застосуванням карликових вставок В десятирічному віці на формування фі-

томаси дерев дослідних сортів у більшій мірі впливала вставка (81%), ніж сорт (2%). Літні строки обрізування сприяли зменшенню виносу фітомаси з саду та збільшували (на 2-4%) питому вагу плодів в загальній фітомасі насаджень сорту Рубінове Дуки, а також у сорту Айдарєд на сіянцевій підщепі та

з вставкою ММ! 06 (1-3%).

8. Домінуючий вплив (86%) на урожайність 8-річних насаджень яблуні спричинив тип вставки, причому краща урожайність на підщепі ММ106 зафіксована для обох сортів при літніх строках обрізування. У віці 910 років урожайність дерев, які досліджувались, залежала на 31-19% від типу вставки, на 15-25%-від помологічного сорту. На протязі дув’ятої-десятої вегетацій істотний вплив на урожайність дерев спричинили погодні умови та фітосанітарний стан насаджень.

Найвищим індексом продуктивності росту характеризувались дерева обох помологічних сортів з карликовими вставками М9 та 62-396 і найменшим - з ММ106 та у дерев на сіянцевій підщепі.

9. В середньому за роки досліджень високу товарну якість плодів мав сорт Рубінове Дуки з карликовими вставками 62-396 та М9 і сорт Айдарєд з вставкою ММ106. Найбільший вплив на товарність плодів в кінці споживчого періоду спричиняли властивості сорту, умови зберігання та збору урожаю. Вплив різних типів вставок та строків обрізування на величину даного показника був несуттєвим.

10. Вищим вмістом сухих розчинних речовин відрізнялись плоди сорту Рубінове Дуки на вставках М9 і ММ106, тоді як у плодах сорту Айдарєд їх містилось більше із вставкою 62-396. Сорт Рубінове Дуки переважав сорт Айдарєд по вмісту титрованих кислот у плодах по всіх варіантах досліду.

11. Використання 8- 10-річних насаджень яблуні сортів Рубінове Дуки з вставками 62-396, ММ106 і Айдареду з вставкою ММ106 при літньому обрізуванні та з карликовими 62-396,М9 при зимовому є прибутковим.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

І .В умовах чорноземних важкосутлинковюс грунтів південної частини Центрального Лісостепу Україні! без зрошення прибуткову продуктивність на протязі 10 років експлуатації забезпечують насадження яблуні з вегетативними вставками і веретеноподібною кроною. Сильнорослий сорт Ру-

бінове Дуки та подібні до нього за силою росту сорти яблуні тут доцільно висаджувати на карликових підщепах (М9), а слабкорослі сорти (Айдаред) на напївкарлнкових підщепах (ММ106).

2. Зниження виробничих затрат та підвищення ефективності вирощування яблуні, особливо сильнорослих сортів, забезпечується запровадженням пізньо літнього обрізування сильнорослих сортів на вегетативних вставках всіх типів та слабкоросяих на напівкарликових.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Заморський В.В., Заморський О.О. Формування та реалізація продуктивності яблуневого саду в зоні Центрального Лісостепу П Вісник аграрної науки.- 1999,-спец. вип.-С.58-59 (автором виконані експериментальні дослідження).

Заморський В.В., Заморський 0.0. Формування продуктивності яблуні в садах Лісостепової зони // Вісник аграрної науки,- 1999.-№ 9.-С.28 (автором виконані експерементальні дослідження).

Заморський 0.0. Деякі особливості розвитку генеративних утворень яблуні / Збірник наукових праць Уманської СТА.- І999.- С.248-250.

Заморський 0.0. Продуктивність насаджень яблуні з інтеркалярного вставкою при різних строках обрізування/ Збірник наукових праць Уманської СТА.- 2000,- С.337-340.

АНОТАЦІЯ

Заморський 0.0. Формування та реалізація продуктивності дерев яблуні в залежності від типу інтеркаяярних вставок та строків обрізування в умовах Центрального Лісостепу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Уманська сільськогосподарська академія. Умань, 2000.

Метою дисертації було встановлення оптимальних комбінувань помологічних сортів, які вивчаються з вегетативними інтеркалярними вставками, та раціональних строків обрізування дерев яблуні в насадженнях 8-10-річного віку. Вивчені особливості формування генеративних органів, росту' надземної частини дерева, розміщення кореневої системи та плодоношення дерев яблуні у насадженнях різних комбінувань, характер світлового режиму у кронах дерев за різної сили рослу дерев, визначено вплив різних строків

обрізування на інтенсивність процесів росту та продуктивності дерев і якість плодів яблуні у насадженнях 8-10-річного віку. Визначено економічну ефективність вирощування плодів в насадженнях з різними інтеркалярними вставками при використанні різних строків обрізування дерев яблуні.

Для виробництва рекомендовані оптимальні комбінування досліджуваних сортів яблуні та вставок різної сили росту (М9, 62-396, ММ106), літнє обрізування (середина липня - початок серпня) дерев даних сортів та сортів, подібних до них за силою росту.

Ключові слова: яблуня, вставка, сорт, насадження, коренева система, обрізування, ріст.

АННОТАЦИЯ

Заморский А А Формирование и реализация продуктивности деревьев яблони в зависимости от типа интеркалярных вставок и сроков обрезки в условиях Центральной Лесостепи Украины - Рукопись.

Целью диссертации было установление оптимальных комбинаций изучаемых помологических сортов с вегетативными вставками и рациональных сроков обрезки деревьев яблони в насаждениях 8-10-летнего возраста. Изучение особенностей формирования генеративных органов показало, »по снижение уровня НЕТ цитоплазмы клеток конуса нзратцнвания кольчаток яблони начинается в июне месяце. Изменения електроколлоидных свойств этих клеток на протяжении периода заложения и развития генеративных органов яблони имели две минимальные точки, которые предшествовали началу дифференциации конуса нарастания и цветению. Деревья сорта Рубиновое Дуки имели большую силу роста по сравнению с Айдарсдом и превышали его по всем фотометрическим показателям роста надземной части дерева. Основная масса корневой системы (65-91% в зависимости от типа вставки и помологического сорта) размещалась в слое почвы 0-4Осм. Изучено плодоношение деревьев яблони в насаждениях различных комбинаций, характер изменения светового режима в кронах деревьев с различной силой роста. Дана оценка товарного качества и химических показателей плодов. Изучено влияние различных сроков обрез їси на интенсивность процессов роста и производится ыюсгъ деревьев яблони в насаждениях 8-10-годового возраста. Определена экономическая эффективность производства плодов в насаждениях

разных сорговсгавочных комбинаций при применении разных сроков обрезки деревьев яблони.

Установлено, что в возрасте 8-10 лет применение летних сроков обрезки уменьшает прирост однолетних побегов, габариты крон деревьев, образованных сильнорослым сортом и полукарликовой вставкой, улучшает освещение внутри кроны, способствует уменшению выноса фитомассы из сада, а также повышает их продуктивность. Деревья яблони слаборослого сорта в сочетании з карликовыми вставками на третий год после применения летней обрезки снизили урожайность. Летние сроки обрезки содействовали повышению цены одной тонны яблок на 18,6-19,2грн, уменшалн себестоимость тонны плодов на 15-83грн.

Для производства рекомендуются оптимальные комбинации изучаемых сортов яблони и вставок различной силы роста (М9, 62-396, ММ 106), летняя обрезка (середина июля, начало августа) деревьев изучаемых сортов и сортов, подобных им за силой роста.

Ключевые слова: яблоня, вставка, сорт, насаждение, корневая система, обрезка, рост.

ANNOTATION

Zamorsky О.О. Developing and realization of apple-tree productivity due to the type of interstock and the dates of pruning in the Central Forest-Steppe of Ukraine.- A manuscript.

Thesis for the Scientific Degree of Candidate of Agricultural Science in speciality 06.01.07 - fruit growing. Uman Academy of Agriculture, Uman, 2000.

The thesis is devoted to determining of optimum combinations of pomological varieties with vegetative insertions, and rational dates of apple-tree pruning in 8 to 10 year-old plantations. The peculiarities of growth, development of root system and apple-tree fruiting in the plantations of different variety-interstock combinations, light regime in tree crowns of various vigour, influence of the dates of pruning upon the intensity of growth, tree productivity and fruits quality in 8 to 10 year-old plantations are studied. The economic efficiency of the elaborated form practices is defined.

The optimum combinations of the investigated apple-tree varieties with interstock of various vigour (M9, 62-396, MM106), summer pruning (from the

middle of July to the beginning of August ) of the studied varieties and those of a similar vigour are recommended for commercial growing.

Key words: apple-tree, interstock, variety, plantation, root system, pruning, growth.