Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Флора верховья реки Белый Черемош (Украинские Карпаты), ее анализ и охрана

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Флора верховья реки Белый Черемош (Украинские Карпаты), ее анализ и охрана"

НАЦЮНЛЛЬНА АКАДЕМ IЯ НАУК УКРА1НИ Центральний ботанхчн/й сад 1м. М.М. Гришка

РГ6 од

? Т .............На правах рукопису

ЧСИШЙ 1ЛЛЯ 1ЛЛ1Ч

ФЛОРА ВЕРХШ'Я Р1ЧКИ Б1ЛИи ЧЕРЕМОШ (УКРАШСЬК1 КАРПАТИ), П А11АЛ13 ТА ОХОРОНА

СЗ.00.01. - боташка

Лвтореферал1 дисертзцИ на здобуття паукового ступени кандидата бхологгчних наук

КИ1В 1997

Дисертащею е рукопис

Робота викйнана у 0отан1чному саду та на кафедрi ботан1ки i охорони ирироди Чершвецьксго державного ун1верситету iM. Ю.Федьковича у 1938 - 1997 рр.

Науковий кер1вник: доктор 01олог1чннг наук,

професор Чопии Володимир 1ванонич

0ф1 uifiHi опоненти: доктор Gicuiori'iiins наук,

головн. наук. сгйвроСптник Собко Володкшф Гаврилович

кандидат б1олог1чша наук, наук. cniBpoöiTHMK Шсвсра Мирослав Васильоиич

Пронина установа: Льв1вський дсржавнкй

yniBepcKTCT iM. I. Франка

Захист дисертацп в1дбудеться " "_ 1997р.

на saciflaiffii Спец1ал1зовано1 вчено! ради К. 01.82.01. при Центральному ботан1чному сад1 iM. М. М. Гршпка HAH, Укра5нй за адресою:

252014, м. КИ1В, вул. Т1м1ряз£вська, 1.

3 дисертащею можна оэнайомитися у б1бл1отещ Центрального ботан1чного саду iM. М.М. Гришка HAH УкраТни

Автореферат роз Алании "_"__ 1997р.

Вчений секретар ■ /ifj. J KaHWaT бшлоНчних наук

Спец1ал1зоважд вчено! j] Муаичук Г.М.

^ I

о

~ о ~

ВСГГУН

ЛитуалыИсть томи. Глобальна значитсть необх1дност1 збере-ження' б1олог1чного р1зноман1ття ьисуьае на переднш план флорис-тично-систематичн! досл1дження територ1й, що складаать основу тоб1ор!эноман1ття тих чи иших природно-географ!чних рег1о-н1в. Першочерговох уваги в цьому в1дношенк1 ааслуговують района, як! в силу природних умов в осередками як. виникнення нових форм, так 1 консервацп древнах, 1 разом з ткм, менте порушен! в результат! антропогенного впливу. До '¡х числа з Укра!нських Карпатах належить верх1в'я р. Б1лий Черемош. В1дслонення древн1х кристал1чних пср1д тут сприяють пк виникненио нових ендемхчних форм, так 1 збереяенню рел!кт1в. Пом1тний вплив на формузання таксоном1чно1 своер1дност1 та флористично! самобутност1 рег1ону справила такой давн1сть цге! територП по в1дношенню до гнших ра-йсшв Украигсъких Карпат.

Кета 1 завдашш досл^депия. Метою роботи Сула повна 1нвен-таризащя, всеб1чний анал!з 1 розрсб^л хлях1в охорони флори су-дннних рослин верхзв'я р. Зтгл Черемош. У в1дпов1дноот! з цим були поставлен! так! завдання:

1. Встановити видовий склад судинних рослин 1 дати його кри-тичний огляд у вигляд1 анотованого конспекту.

2. З'ясувати основн1 особливоот1 систематично}, географ1ч-но!, 01оморфолог1чно1, еколог1чно"1 та флороценотшпчно! структур 1 пор1вняти отримат результати а даними ачал1ву флор сум!жних територш.

3. Виявити загальн! та специф1чн! риси флори 1 на Щи основ! здиюнити детальне флористичне районування дослхджувано! терито-р! 1 •

4. Вид!лити види, яга потребують пщивхдуально! охорони у регион! та визначити 1х созолог1чний статус.

5. Проанатйзувати флористичну та ценотичну репрезентатив-1псть мереж! природно-заловгдного фонду досл1джувано! територП 1 запропонувати шляхи оптим!зац11 його структури.

Об'Бит 1 методи доел{доения. 06'ект нашого досл!дження -спонтанна флора судинних рослин територП водозб1рного басейну виток1в р. Б1лий Черемош: р1чок Перкалай, Сарата та Яловичора. При цьому флора трактуеться за Б.А.Юрцевим та Р.В.Камел1ним (1991) як повна територгальна сукушасть мгсцерих популя!дй вшив рсслин. Для 11 вивчення проводились польов! досл1дження маршрут-

ним методом протягом 1980-1996 роклв, якими була охоплена вся те-ритор1я верх1в'я р.В1лий Черемош. Результатом ïx б гербарш у к1лькост1 быьше £500 гербарних j.:ictin та флористичн! описи, HKi зберггаоться на „кафедр! ботшпки Черн1вецького державного ун1вер-ситету iM.Ю.С'едьксвича (CHER). KpiM тсго, при гпдготовц1 конспекту критично опрацьоваи! repôapui збори а досл1джувано1 територП, hkî э6ер:гаються у repôapiax кафедри ботанжи Льв1вського державного ун1верситету îm.I.Франка (LV), Льв1вського державного при-родоэнавчого музею HAH Укранш (LWS), Нац1ональному гербарП Ук-ра'1ни (KW).

За основну та найнижчу одиницю крктико-систематичних досл1д-жень ми взяли геогра!пчну расу. В основу досл1джень покладено морфолого-еколого-географ^чний метод. Номенклатура таксонiв наводиться, е основному, зпдно введения С.К.Черепанова (1981). Як систематичну основу для Magnoliophyta прийнято систему A.JI.Tax-таджяна (19В7), а для Polypoctiophyta - л.е.Боброва (1972).

Назви рослинних угруповань наведено, в основному, за "Прод-ромусом растительности Украины-" (Ш«ляг-Сосонко, Дидух, Дубына и ДР-, 1991).

Йаукова новизна робота. Встановлено видовий склад флори су-динних рослин р:'Ох1в'я р. Eiлий Черемош, серед яких виявлено два нових види для флори Укра^ни: Gentiana utriculosa L. та Crépis jaquinii Tausch, один новий для флори Ухрашських Карпат - Ligu-• laria bucovinensis Nakai та 57 нових для досл1джуьаного рег1ону. Вперше виконано детальний анал1а регионально'! флори: систематич-ний, географ1чний, бЮморфолог1чний, еколоПчний та флороценоти-пгчний. BueceHi доповнення до флористичного районування Укра1нсь-ких Карпат. Дана вагальна соаолог1чна оц1нка флори, проанал1зова-на репрезентативн1сть природно-эапов1дного фонду periony та обг-рунтован1 шляхи його оптим!зацп.

Практично значения. Результат досл!джень використан1 при CTBopeHHi рег!онального ландшафтного парку "Черемошський", пам'-, яток природи "Б1лий пот1к", "Арн1ка". Дшй та матер1али, отриман1 п!д час виконання роботи використовуються при вивченн! окремих тем практичного та теоретичного KypciB ботан1ки, проведенн! практики та вйконашп курсових i дипломних робхт на кафеДр! ботан1ки Черн1вецького держуН1верситету. Вони можуть бути використан1 та-кож при й1дготовц1 рег1ональних флор та хоролог!чних атлас1в.

3Glp матер.1ал!в ад1Йснювався в рамках плановйх тем кафедри

ботатки та боташчного саду Чер-пвецького держун!верситету "Ра-щональне використання, охорон?. i вбагачення флори судинних рос-лин niBHi4Ho'i Буковини" (N дер^реестрацП 01850060704) та "Ство-рення науково-обгрунтовано! wep^x.i ботач1чних oS'sKTiB природ-но-залов1дного фочду на теритсрП Черн1веиъкс5 о5ласт1 (Н держре-БСТрац!3 01910024101).

OciiOBHi положения, що винооятг.ся на захнет:

1. За результатами структурного ачал!зу (систематичного, ге-ограф!чного, бзоморфологячного, екологхчиого) у tfuopi верх1в'я р. Ылий Черемош при середпьоевропейському характер! простежувться тпх1ння до флор бореального типу.

2. Результата доповнень до флсристичнзго районування Чиечи-но-Гринявських rip.

3. Охорона регюнальноЗ флори верхов*я р. Б1лий Черемси мае вахливе значения для пберехення 6iopi3HOV\HiTTH Укра!нських Карпат в ц1лсму й зберекення унжальнкх популящй взуцв, занесених до Червоно! книги УкраЗни.

4. Природно-запев1дний фонд periony не Е1дпов1дае вимогам флористично'1 та ценотично! репрезентативное^ й потребуе суттево-го вдосконалення.

Апробац1я робота. Ochoeiü положения дисертацП допов!дались на 16 рег1ональних, загальнедер.жавних та мхжнародних конференц!-ях, серед яких: нарада "Актуальн1 проблеми сучасно! ф1тоценологП та охороки ф1тогенофонду" (Льв1в-Ворохта, 1989), конференцП мо-лодих ботанШв (Льв1в, 1990; Ворохта, 1992; Апатити, 1993), Рес-публ1канська науково-практична конференцгя "Проблеми охорони еи-д1в фауни i флори, занесених до Червоно! книги Укра'1ни" (Микола-1В, 1992), М1кнародна науково-практична конференц1я, присвячена 2Б-р1ччю Карпатського б1осферного запов1дяика (PaxiB, 1993), нау-кова кокференц1я "Охорона генофонду рослин в Укра1н1" (Кривий Pir, 1994), М1жнародний симпоз!ум "ПопуляцП орх!дей: вивчення та охорона" (PaxiB, 1994) та iH.

Дисертац1я апробована на сп1льному аас1данн1 кафедри ботан1-ки i охорони природи Черн1вецького держун1верситету та Черн1вець-кого В1дд1лення Укразнського ботан1чного товариства (1996 p.) i на розширеному зас1дашй в!дд!лу природно! флори Центрального бо-таШчного саду зм. М.М.Гришка HAH Укра!ни (1997 р.).

Публ1каиц1. За темою дисертацП опубл1кбаана 21 робота.

Структура та об'ем робота. Дисертащя викладена на 273 сто-

piHKax машинописного тексту, 1люстрована 4 рисунками та 19 табли-цями, складаеться si вступу, 6 розд1л1в, висновк1в, списку л1те-ратури (366 найменувань, з яких - 52 1ноземн1), 2 додатк1в (конспект флори BepxiB'H р. ЕЬчий Черемош, картосхеми поширення рари-тетних вид!в).

3MICT РОВОТИ

У вступ! визначен1 актуальн1сть теми, мета та завдання, .об'-ект 1 методи досл!джень.

Розд1л 1. Ф131ЖО-ГЕОГРАФ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Д0СЛ1ДМУВАН0Г0 РЕГЮИУ

За геоморфолог1чним районуванням (Цись, 1S68) досл1джувана територ!я знаходиться в межах району середньог1рного рельефу г!рських груп Гринявсько! i JIocoboi Полонинсько-Чорног1рсько1 облает! та району альп1йського рельефу Рах1всько-Чивчинського крис-тал!чного масиву Мармаросько! облает!.

Геолог!чиа будова EepxiB'n р. Б1лий Черемош складна i неод-нор1дна. Долиною р. Сарата проходить межа флшово! частики Укра-'¡нських Карпат i Чивчинських rip, як! е п1вн!чно-зах1дною части-ною Мармароського кристал1чного масиву - единого в Укра'шських Карпатах району, де на поверхню виходять найдавн1ш! метаморф1чн! утворення. Бгльша тривал1сть субаерального !снування, тривала 1золпц1я в1д сум1жних областей суш!, а таксж своер!дна геолог!чна будова стали причиною формування специф1чно! флори цього perioHy.

В межах досл1джувано! територП простежуються pisHi комплек-си рельефу (Цись, 1968; Кожурина, 1978): середньог!р'я полонинсь-ких Карпат, яке належить до Полонинськс-Чорног!рсько! облает! та середньог1р'я кристал!чних Карпат, яке е в!дгалуженням Мармароського кристал!чного масиву.

За М.С.Андр1аноним (1956, 1968) верх1в'я р. Б!лий Черемош внаходиться в межах холодно!, пом1рно-холодно! та прохолодно! кл!матичних зон. Результатом тривало! i складно; взаемодП факто-piB кл1мату i тдетилаючо! поверхн! в формування у perioHi густо! г1дрограф!чно1 ciTKH в переважанням невеликих р1чок. Густота pi4-KOBO'i Mepexi досягав тут 1-1,?. км/кв.км (Деев, 1968).

Структура грунтового покриву досл1джувано! територП складна. Це обумовленс эначною р1эномаштч!стю грунтоутворюючих nopifl, геох!м!чно!з кэнтрастшотю кэнтактуючих смуг гзолог!чних в1дкла-д!в, частою повторившие™, рдзновиготним че-шгашш)/ рлноткпних

гео.пог1чних субстрат1в та висстнкм дгапаэоном MicueBOCTi (Ку-чинсъкий, 1978).

Загадом верххв'я р. Б1лий Черемош в1дэначавться низкою гео-лого-геоморфолог1чних, кл!матичних га едаф1чнкх особливостей, як1 значнога Mlpora позначились на фсрмуванн! його ф1тойюти, П структур! та видовому склад!.

розд!л 2. Парис icrori'i ботлшчних досаджень у BEPxiB'i p. Birni черекои

Найб1льш повним дяерелом флоркстично! !нформацП раннього пер!оду досл!джень флори як Украшсъких Карпат в шлому так i дослзджуваного репону е правд Х.Запаловича (Zapalowjcz, 1889, 1906-1911). Але вони стосуються т1льки Чивчинс.ьких rip (ripcbKnx масив!в Гнбтбси та Прелук) Dar алом, для територП наших дошпд-жень в них народиться 148 вид1в.

Подальш! досл1дження флорл цього periony пов'язан1 з 1менами польських ботан1к!в: T.Wilczinski, 1923, 19S8; B.Pawlowski, 1937, 1948; B.Pawlc'Äski, J.Walas, 1949. у ixHix публ1кавдях пов1домля-етьоя про окрем! флористичн! знах!дки, наводиться загальна характеристика флори (к!льк!сний склад, перелж диз'юнктивноареальних, кальвдеф!льних, ендем1чниу та субендем!чних еидДв, icTopiH флори) та детальний огляд рослинкост!. Але в них м1ститься !нформац1я лише про ту частину верх1в'я р. Б1лий Черемоп, яка налегать до Чивчинських rip.

В повоенний пер1од дослгдженню флори i рослинност1 присвяче-Hi правд 1.В. Артемчука (1954, 1961, 1966), З.Н. Горохово! i T.I. Солодково! (1970), В.П.Горбика (1968 а, б), Л. I.Кйлкшо! (1990 а, б) та 1н., присвячеш вивченню окремих тип!в рослинност1 чи рос-линност! окремих г1рських масив!в досл1джуваного periony.

Дан! про BiicoKoripHy флору висвНлен! у працях В. 1.Чопика (1968, 1969, 1972 а, б, 1976 та !н.) ! К.А.Малиновського (1980).

1кформац1я про знаходження окремих вид!в у досл!джуваному perioHi MicTMTbOH у публ1кащях I.B. Артемчука та Т.В. EspmciHO'i (1963), С.С. Харкевича (1965), е.М. Брад1с (1969), О.М. Дубовик (1972, 1974), "Флор! УРСР" (1950-1965), B.I. Чопика (1970, 1978, 1988), Л. I. М1лю.но! (1994), низЩ зведень про piflKicHi види флори Укра\ни та природосхоронн! територП Карпат.

Дан1 про флору Tie'i частини верх1в'я р.^,Б1лий Черемош, яка зннходиться в межах Черн1вецько1 области узагальнен! в "Конспек-

tí флори Швн1чно1 Буковини" (1992) та "Каталоз! repOapno'i колек-ц1! Черн1вецького краезнавчого музею" (1992).

Але праця, яка б узагальнювала 1нформад1ю про флору цього periony i3 застосуванням системного niдиоду до П вивчення до цього часу в!дсутня.

Гоад1л 3. ОГЛЯД Р0СЛИНН0СТ1 3.1. ВисотнлЯ розподДл угруповань

Як при ландшафтно-формац1йкому так i при еколого-типолог!ч-ному п!дходах до висотио! пояснсот! рсслинного покриву в межах територН sepxiB'H р. Б1лий Черемоа вид!ляються два аналог!чних рослинних ступен!: смерекових л!с1в та су0альп1йський. Альп1йсь-кий пояс як т агата тут в1дсутн1й, хоча на окремих вершинах (Гнвтв-са, Прелуки) зустр1чаються фрагменти характерних для нього форма-ц!й - кострищ лежачо! та осоки в1чнозелено!. У робот! коротко охарактеризованi ochophí типи рослинност1 кожного ia ступен1в.

3.2. Синтаксоном1чний склад розлинност1

За матер1алами л!тературних дкерел (Pawlowski, Víalas, 1949; Горбик, 1958 а, б; Горохова, Солодкова, 1970; Машгсвський, 1980; Малиновський, Царик, 1995 та 1н.), результат1в власних дocлiджeнь наводиться перелйс формац1й та асоц1ац1й, якими вони представлен у рослинному покрив1 доод1джуваного perioHy. Для кожного is син-таксон1в наводиться коротка еколог1чна, едаф!чна та xopoлoгiчнa характеристики.

Загалом вид!лена та описана В1 асоц1ец1я, hkí належать до 28 формац1й. 3 них 10 п!длягають oxopoHi з тих чи iHinnx mothbíe (Зеленая книга..., 1987; КИлклна, 1990 а, б).

Розд1л 4. СТРУКГУРКИЙ АНАЛ13 GjIOPíI 4.1. Систематична структура

В результат обробки матер!ал!в власних польових дocлiджeнь, гербарних збор1в анзшх колектор1в, анализу л1тературних джерел встановлено, що на територП верх1в'я р. Б1лий Черемош аростають 688 вид1в судшших рослин, ani належать до 299 род1в, 84 родин та 5 в!дд1л1в. Перелж íx наводиться у аннотованому конспект! з примаками хоролсг1чного, критико-систематичного та номенклатурного характеру.

К1льк1сна характеристика головних таксоном!чних одиниць та ochobhí nponopuii флори (табл. 1) загалом в1дпов1дають аналогiч-

ним локазникам у флсрах Голарктики (Толмачев, 1974).

Таблиия 1. К1льк1сна характеристика головних таксоном1чних одиниць та пропорцП флорн верхгв'н р. Б1лий Черемош

В1дд1ли, класи | Родини Роди Види Лропорцй флори

(PO) (РД) (ВД) (F0:РД:ВД)

Lycopodiophyta 3/3,8* 4/1,3 5/0,7 1:1,3: 1,6

Equisetcphyta 1/1,2 1/0,3 7/1,0 ' 1: 1 : 7

Polypodiophyta 9/10,6 15/5,1 25/3,8 1:1,6: 2,7

Pinophyta 2/2,3 5/1,7 8/1,2 1:2,5: 4,0

Magnoliophyta 69/82,1 274/91,6 643/93,3 1:3,9: 9,3

Magnoliopsida 55/65,5 212/70,9 492/71,5 1:3,8: 8,9

Liliopsida 14/16,6 62/20,7 151/21,8 1:4,4: 10,7

3 с ъ о г о СИ/ICO 23Q/1C0 60-3/100 1:3,5: 0,2

* абсолюта! значения / в1дсотки.

Звертас на себе увагу доснть великий вгдсоток плаунопод!бних (0,7), хзощопсд!бних (1,0) та папоротоподЮних (3,8). В!дпов!дн! показчики для bcieï територП Укра!нських Карпат складанть (Стойко, 1988): 0,2; 0,2; 0,8. Причина цього - природн! умови досл!д-жувано! територы, а особливо icTopin геолог!чного розвитку.

Отриманий нами родинний спектр: Asteraceae - 100 (14,5%), Роасеае - 65 (9,4%), Сурегасеае - 38 (5,5%), Caryophyllaceae - 33 (4,7%), Rosaceae - 31 (4,5%), Ranunculaceae - 30 (4,3%), Scrophulariaceae - 27 (3,9%), Brassicaceae - 25 (3,6%), Fabaceae - 24 (3,4%), Lamiaceae - 22 (3,0%), та пор!вняння його з анало-г1чними спектрами високог!р'я Украшських Карпат (Чопик, 1976), району Члвчино-Гринявських rip та УкраТнських Карпат у ц!лому (Визиачник..., 1977), засв1дчило !хню под1бн1сть та в!дпов!дн1сть типу середньоевропейських флор (Толмачев, 1974).

Родовий спектр ( Сагех - 29 (4,27.), Hier^cium - 10 (2.6Х), Festuca - 14 (2,07.), Роа - 12 (1,7%), Salix - 12(1,77.), Alchemilla - 10 (1,4%), Gälium - 10 (1,4%), Juncus - 9 (1,37.), Ranunculus - 9 (1,37.), Trifolium - 9 (1,3%) ов1дчить про певну стуШнь reTeporeHnocTi доол1джувано1 флори з виразнЮтю рис боре-альност! у Шй.

Пор1Еняшш показншпв систематично! структур« досл^дкувано! флори з аналог!чними покаэниками для бореально! та середньоевро-пейсько! областей (Шмидт, 1979) свгдчить, що б1льш1сть з них в1д-nosiflae середньсевропейськ1й област1 з одночасним тяжйшям до бореально! (табл. L').

Таблиця 2. KLibKicHi показники систематично! структури флори верх1в'я р.Б!лий Черемош у nopiBHHHHi з теоретичними (ва Шм1дтом,1979)

ПОКАЗНИКИ Верхав'я р.Б1лий Т7еремош Флористичн1 облаетi

Бореальна Середньо-еЕропейська

Клльк1сть ВВД1В 688 278-809 538-984

KiJIbKiCTb род1в 299 142-320 294-451

KiibKiCTb родин 84 50-96 75-103

Середня к-сть видхв у родин! 8,2 5,7-3,1 6,3-10,5

Передня к-сть род1в у родим 3,5 2,8-3,9 3,4-4,7

Середня к-сть вид!в у род1 2,3 1,8-2,3 1,8-2,3

% однодольних в!д числа

ÄlfliB KBiTKOBHX 23,4 22-36 19-27

% вид1в в 10 пров!дних родинах 57,4 51-60 49-63

Сп1вв1дношення

Asteraceae/Poaceae 0,7 0,6-1,5 0,9-1,5

4.2. Геаграф1чна структура

Географ1чний анал1з проведено на основ1 вгрупування вид!в досл1джувано! територП за типами Ix apeaniB. У результат! вид1-лено 16 ареалог1чних труп. Переважають'у досл1джуван1Й флор! вв-'раз!атська - 140 вид1в (20,32), середньоБвропейська - 117 (17,0%) та голарктична - 113 (16,4%). Якщо до середньоевропейсько! ареа-

логично} групп дсдати карпато-балканську, карпато-альтйську групп, ендеьичн! види та шпи групи середньоввропейських г1рських систем, 'го виявиться, що у флор! верзйв'я р. Б!лий Черемош пере-важають середньосвропейськ! г1рськ1 елементи - 231 вид (33,5%). Це св1дчить про наявюсть т!сних ботан1ко-географ!чних ав'язив досл1джуваного рег1ону э г1рськими системами Центрально! Свропи.

Привертае до себе увагу аначна участь ендем!к1в у досл1джу-ван1й флор! - 63 (9,1%) види (табл. 3).

Таблиця 3. Пор1Еняльно-к1лыасна характеристика ендем1к!в у флор1 верх1в'я р. Б1лий Черемош

Ендем1Чн1 ареалог1чн1 групи К-сть вид! в % в1д к!лькост1 вид!в в1дпов!дно1 групи в Укра1нських Карпатах

за В.1.Чопи-ком (1976) за К.Л.Малино-вським (1980) за С.М.Стойко 1 Л.О.Тасенкевич (1991)

загально- карпатська 16 61,5 (26)* 66,9 (24) 66,0 (25) п1вденно-сх1- днокарпатська 25 75,7 (33) 75,7 (33) 100,0 (25) сх1дно- карпатська 22 122,2 (18) 52,3 (42) 70,9 (31) В с ь 0 г о БЗ 81,0 (77) 63,В (99) 77,7 (81)

* в дужках загальна к1льк1сть вид1в в1дпов1дно! групи в Укра!нських Карпатах.

Ц1 дша п1дтверджують п1дэначену ще В.Рак1ох5к1 (1948) вако-ном1рнхсть у концентрацп ендем1к1в на територП Укра!нських Карпат, яка проявлявться у тому, що к1льк1сть 1х зростае у напрямку 1з заходу на сх!д, досягаючи найб!льшого аначення у Чивчннах. Вани е складовою частиною б1льш загально! закояом1рност1, сформуль-овано! В.1.Чопиком (1976) у вигляд! п1вн!чно-п!вденного граД1ента наростання ендем1чких вид!в у Карпатах ввагвл1.

У склад1 досл1джувано! флори в трупа м!кроендем1к1в - енде-м!чних таксошв внутр1 видового рангу (п!двид1в, р!зновидностей та

_ * п —

форм), якЛ приурочен! до окремих г!рських масшпв. У робот! наведено 1х перел1к. Проанал1аоЕана поясна та еколог!чна приуроче-н!сть ендемШв, роэпод!л по родинах.

В вдлому, особлив!стю геогр£ф1чно! структури флсри верх!в'я р. Е1лий Черемош е поеднання у П сглад1 р!зних за походженням ! географШним поширенням едемент1ь, шо складають гетерогенний флз-ристичний комплекс !з значною долею ендем1чних таксон1в, що св!д-чить про автохтонне ядро формування флори, и ориг1нальн!сть та самобутн1й характер.^

4.3. Б1оморфолог1чна структура

Для анализу б1оморфолог!чно! структури враховувались наступ-ш оэнаки: тип рослини, життева форма за Раунюером, способи за-пилення та перенесения д!аспор.

Серед р1вних ввд1в рослин у досладжуваВДй флор! переважають трав'яниот! багатор1чники - 561 вид (81,5%), що аагалом характерно для голарктичних флор (Шафер, 1956).

У спектр! киттевих форм за Раунк1ером (1934) переважають ге-м1криптоф!ти - 419 вид!в (60,9%) Друге м1сце а 1№ видами (16.8Х) займають . криптоф!ти. На третьому м!сц! тероф1ти - 62 (9,1%), наступи! позицП займають фанероф!ти - 54 (7,8%) ! хаме-ф!ти - 37 (5,3%). В щлому спектр життввих форм типовий для флор пом1рно! зони (Вальтер, 1982) та аналог!чних ландшафтно-кл!матич-них умое (Чопик, 1976; Тасенкевич, 1993).

В к1льк1сному в1дношенн! у склад! флори верх1в'я р. Бхлий Черемош переважають ентамогами - 445 ввд!в (64,6%). Це пов'язано а тим, пр для б!льшост1 еид1в у горах властиве яскраве вабарвлен-ня в1ночка. Великий в1дсоток анемогатв - 151 (21,9%) пов'яэаний з^високими лозиц!ями, що займають у флор! родини' Сурегасеае та Роасеае, прёдставники яких приурочен! до болотних та лучних угру-повань, що складають аначну долю рослинного покриву досл!джувано! територП.

0собливост1 кл!матичних умов району досл1дження - пост!йн! сильн! в!три, аумовлиоть Значке переважання анемохорного типу по-ширення д!аспор - 392 види (56,9%).

4.4. Екшюг1чна структура

За ступенем пристосування до водного фактору найб!льше вид1в належать до мезоф!т!в - 463 (63,3%), на другому м!сц! мезог!гро-. ф1ти - 101 вид (14*7%), г!гроф1ти а 374 видами (10,8%) займають трете мЮце, а меаоксероф!ти 8 50 (7,2%) - четверте.

За вШготенням до трофност! грунт1в переважають мезотрофи -465 вид1в (67,5%), евтрофи - 125 вид!в, складають 18,1% флори, а ол1готрофи - 14,2% (98 вид1в).

За в!дношенням до х!м!зму субстрату види досл1джувано"1 флори розпод1лен! наступним чином: 1ндиферентн1 - 516 (75,0%), кальц!е-ф1ли - 86 (12,5%), кальц1ефоби - 72 (10,4%), н1троф1ли - 14 (2,0%). Досл1джувана територ1я належить до числа найбагатших кальц1еф1лами в УкраЧнських Карпатах (Ра\ч1о'л'Бк1, 1948; Чопик, 1976; Малиновський, 1980), серед яких велика к1льк!сть раритетних вид!в.

За ступеней пристосування до 1нтенсивнсст1 оср1тлення б1ль-ш1сть вид1в е. гел!оф1тами - 585 (85,1%). Причина ш-ого - не т1ль-ки переважання угруисвань трав'янистого типу, а и б1чьше 1х фло-ристичне багатство.

4.5. 5лорсцонотнп1чна структура

Керуючись визначенням Р.В.Камел1иа (1979), що флсроцеяотип е сукупн!стю ценоелемент1в, переважно, труп фсрмаШй, вид1летшх у »/ежах тих чи 1нших тип1в рослинност1, по властив1 природним зо-нальним, поясним чи еколого-едаф1чним вид!лам рослинного покриву, в межах досл1джувано! територП вид1лен1 8 флороценотиШв, для позначення яких використан! назви екотопу або синтакген\'. Розпо-д1л вид!в м!ж тми наведено у таблиц! 4.

Таблиця 4. Сп1вв1дношення вид!в у флороценотипач верх!в'я р. Б!лий Черемош

Флороценотипи К1льк1сть % в1д загально1

ввд1в к1лькост! вид1в

Ргиисе1орЬу1оп 127 18,4

Рга1оа1р!порЬу1оп 192 27,9

РгаЬотог^апорЬу^п 228 33,1

0г1торЬуЬоп 150 21,8

Ре1горЬу1оп 100 14,5

НуЬгорЬуЬоп 197 28,6

Нус1горЬу1оп 2 0,2

Бупа^орорЬуЬоп 53 7,7

НайбШше видове багатство властиве флороценотипам, ио в1д-

пов1дають характерним для perioHy эоналышм чи поясним типам рос-линност!. ВисокЛ по2иц1 i, як1 займае Hyhrophyton, сприч/.HeHi на-явнгстю велико! к1лькост1 добре звслг,жених екетоп1в, ¡до обумовле-но високим ступтаем ryMiflHOCTi шпмату.

Розд!л 5. ФЛОРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАИИЯ ЧИВЧИНО-тшЯВСЬКИХ ПР 5.1. Флора nepxiB'H р. Бымй Черомош ик модель для цивчеиня флори Чивчино-Гринявських rip

Як показали досл1дхення Jl.B.Mapinoi (1982), у гчрських умо-вах, при однгр1дност1 л1толог1чного складу i геоморфолог1чно'1 бу-дови, флора одного р1чкового басейну, якщо BiH охоплюв вс! рос-линн1 ступен!, при пор1вняльно-флористичних досладженнях може бути моделлр флори певного, значно б1льшого аа площею природного вщцлу з аналог1чними ф1аико-географ1чними умовами. Структура флори територП водозб1рного басейну з достатньою повнотою воображав структуру всього району, незвакаючн на неповне представ-ництво видового складу, оскЛльки в басеши кожно! досить велико! р1чки, закономерно повторяються основн! типи екотоп!в всього району a 'ix парц1альними флорами.

Cni вставления отриманих нами родинних спектр1в дошиджувано! флори та флори Чивчино-Гринявських rip св1дчить' про 1хню под!б-HicTb, так родина Asteraceae у флор1 досл1джувано1 територП складае 14,5%, а у флор1 Чивчино-Гринявських гзр - 14,07» Bcie'i KlJibKocTi вщцв. Poaceae - в1дпов1дно 9,4 i 8,1%, Сурегасеае -5,6 i 4,8%, Caryophyllaceae - 4,7 i 4,8%, Rosaceae - 4,5 i 6,4%, Fjsnunculaceae - 4,3 i 4,7%, Scrophulariaceae - 3,9 i 3,7%, Brassicaceae - 3,6 i 4,7%, Fabaceae - 3,4 i 3,3%. Lamiaceae - 3,0 i 2,8%. При цьому середня р!зниця Mix наведеними сп!вв1дношеннями дор1внюе всього 0,6%, мШмальна - 0,1%, а максимальна - 1,9%. М1сця, як! займають родини в обидвох спектрах майже сп!впадають. Под1бна.картина спостер!гаеться i при пор!вняшп родових спектр!в обидвох флор.

Така под!бн1сть структур дозволяв зробити висновок, що дос-л!дкувана флора в!до5ражаБ oohobhI ботан1ко-географ!ч1п особли-вост1 Чивчино-Гринявських rip.

БеручИ до уваги, що результати анал1зу окремих структур флори верхХВ'я р. Б!лий Черемош в1дображамть характер i властивост! анадог!чних структур флори Чивчино-Гринявських rip, районуваннп

нами проведено на основ! матер1ал1в, отргааних при вивчеин! фаори досл1джуваного регшну.

За основу ми взяли критерп подЮност! та в1дМ1нност1 видового складу рослин, тобто як!сно-&лористичн1 покааники.

Враховуючи дан! ф!вико-географ1чного районування досл1джува-но! теркторп (Цись, 1968) та характер розпод!лу вид!в, нами про-понуеться под1лкти Чивчино-Гринявський флористичний район на Чив-чинський та Гринпвський п1драйони. Моху "1х ми проводимо по р. Са-рата до злиття !! з р. Перкалаб, дал! по р. Перкалай, р. Маско-тин, через перевал Шия, полонину Глиотовата, долинами р. Чорний Черэмош та потоку Шибений до г. Ст!г (рис.).

Флорисптичне районування Чивчино-Гринпвських sip

На'Шльш яскраво в!дм!нн!сть цих двох п!драйон!в проявляешься при nopiBiiHHHi петроф!тону: Гринявським горам влаотива майже повна BiflcyTHicTb ¡сальцепетроф1тону, в той час, як у склад! флор» Чивчинсьних rip б!льше 80 кальц!БфШв, у иисл1 яких 16 ендем!-к!в, а деяк1 BiflOMi т!льки з досл1джувано1 територП: Aconitum degenii Gayer, Dianthus speciosus Relchenb., Saxífraga luteo-viridis Schott et Kotschy, Qentiana utriculosa, Crepis jaquinii.

У робот! наводиться перел1к бид1е характерннх для кожного в п1драйон1в.

5.2. йлористичне райнування верх1в'я р. Б1лий Черемош

Характерно-^ рисою Чивчинських rip, яку в ^значив ще Б.Пав-ловський (194В) б те, що тут майже в кожному гiредкому ыасив1 зростають види властив1 лише для нього. Це дозволяв поглибити ра-йонування i на територП Чивчинського подрайону в межах досл1джу-ваного periony вид1лити сл1дуюч1 мжрорайони:

- ripcbKoro масиву Гнетсси з характерними видами: Selagiriella selaginoides (L.) Link, Woodsia alpina (Bolt.) S. F. Gray, Pulsatilla alba Reichenb., Thalicthrum transsilvanicum Schur, Dianthus speciosus, Saxifraga luteo-viridis, Gentiana punctata L.;

- Чорнод1льський e характерними видами: Pinus cembra L., Aquilegia nigricans Baumg., Cimicifuga eropaea Schipcz., Gcntiana utriculosa, Crepis jaquinii, Leontopodium alpinum Cass., Ligularia bucovinensis, Saussurea discolor (Willd.) DC., Poa rehmannii (Aschers, et Graebn.) Wcloszcz.

.- Хитанки-Прелук' з характерними видами: Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub, Hesperis Candida Kit. et Muggerib. , Kanitz et Knapp, Betula obscura A. Kotula, Aster alpinus L., Erigeron alpinus L., Poa hybrida Gaud.

Ще GiflbEoi специф1ки надае кожному з названия MiKpopaiioniB та вддкреслюе ix оригинальность наявшеть у склад! ixubo'i флори ендем1чних таксон!в внутр1видового рангу. У робот1 наводиться "ix перелж та приурочен1сть до MiKpopaiioiiiB.

Розд1л Б. Р1ДК1СН1 I ЗНИКАЮЧ1 ВИДИ ФЛОРИ ВЕРХ1В'Я Р. ПШШ ЧЕРЕМОШ ТА ПНТАШШ IX ОХОРОНИ 6.1. Раритетний ф1тогенофонд: принцип» выбору, класиф1кащя i анал1а 6.1.1. Принципы вгдбору видгв, що потребують схорони

Як ведомо, критерП в1дбору, запропонованх KOMicieio по р1д-к1сних та аникаючих видах МСОП недостатн1 для ефективно! науко-во-обгрунтованоЗ селекцП видхв з метою в!днесення 'ix до числа таких, що потребують оргшпзацП заход1в по oxopoHi i збереженню (Заверуха, 1992).

Це послужило спонукалении мотивом для розробки Сагатьма авторами власних критерпв выбору та категоризацП вид1в, що пот-

ребують охорони, вдосксналення i детал1зацП класифпсацП, запро-поновано! >ЖХЛ1 i ун!ф1кацП терм1нолог1'i з цього питания (Чопик, 1970; Малиновсыога, 1981; Стойко, 1982; Шеляг-Сосонко, Дидух, Молчанов, 1985; Заверуха, Андр!енко, 1989; Кондратюк, Остапко, 1990; Малиновськии, Царик, 1991; Ваккаг!й, 1992 та 1н.). У poOori висвхтлен! критерП та принципи запропснованх цими авторами.

В1дб1р вид1в, цс пропонуються для 1ндив1дуапыю"1 охорони на територП досл1джуваного perioHy, нами проведено за географ1чним та ц?нолог1чним критер1ями 1.В.Вайнаг1я (1992), як1 а достатньою повнотою можна досл!дити при вивченн1 флори. Враховувались як до-noMiXHi флорогенетичний, фыогенетичний, таксоном!чний i еконо-М1чний критерП.

6.1.2. Види а Черeohoí книги на дослгдлуванШ nepumopil тз ¡X охоронний статус

1з 157 вид1в занесених до другого видання Червоно! книги Ук-pa'iHH (1996), що зростагать на територП Укра1нських Карпат (Га-мор, Вайнагш, Антосяк, 1994), у досл1джуваному perioHi виявлено 53 (31,7%). Це ва 8 таких вид1в менше, н!ж на територП Карпатсь-кого б!осферного запов1дника (Гамор, Вайнаг1й, Антосяк, 1994), i на 7 б!лыпе н1ж у Карпатському нац!ональному парку (Тасенкевич, 1993).

В результат! отцнки ступеня р!дкост1 цих вид1в за географ!ч-ним та ценолог!чним критер!ями вони под1лен! на 4 групи: 1 (сума бал!в 0) - 10 вщЦв; 2 (сума OafliB 2-4) - 28 вид!в; 3 (сума бал!в 5-7) - 6 вщцв; 4 (сума бал!в 8-10) - 9 вид!в. Наводиться детальна характеристика видового складу кожно! з груп.

Встановлено, що б!льш!сть вид1в 4 групи в досить авичайними на досл!джуван!й територП. Тому, за винятком Arnica montana L., вони не включенх до числа тих, що п!длягамть рег!ональн1й охоро-Hl.

6.1.3. Pesioнально р1дн1сн1 види досл1джувано1 територП т 1х класиф1кац1я

У флор1 верх1в'я р. Б1лий Черемош виявлено 89 вид!в, як1 разом а червонокнижними потребують охорони на реПональному р1вя1. Аналог1чно з ними вони под!лен1 на три групи: 1-16 вид1в; 2 -50 вид!в; 3-23 види, кожна з яких детально охарактеризована.

Таким чином, загальна к!льк!сть вид1в, що потребують 1ндив1-дуально! охорони на досл!джуван!й територП - 136. Як св!дчить ана/Лз, статус популящй цих вид1в у perioHi нер!Енозначний. Ба-

i о

- Jj -

гато а регионально рвдисних потребують значнр !нтенсивнших за-ход1в цодо''эбереження; н!ж деяк1 ia ванесених до Червоно! книги. Де Сюсуетьея 61льшост1 BiifliB а трупи 1 та вначно! частини з групп 2. Першочергово1 увагй ааслуговуютъ tí, для яких под1бний ха-. рактер поширённгГ властивий на bcíh територп Укра'1нських Карпат. 6. Í .4. Структурнип анОлга 'раритетного елементу флори

'" ' - ' - верх1в'я р. БниЯ Череиш Проанал1аовано'''розпод1л раритетних виддв еа родинами, apea- ■ лоНчнимй трупами, аа в!днотенням до xiMisMy субстрату, по флоро-ценотйпах/ поасну' приуроченгсть.

Встановлено, цо найбагатша ними родина Asteraceae (20 ви-д1в), ендем1ки (38 вид1в), нижня смуга субальтйського поясу (62 види), 1ндйферентн1 види (69 еид1е), петроф1тон (49 вид!в).

Якщо рзяти до уваги, що аначна частина !ндиферентних вид1в, не надаючи загалом переваги тому чи iHinoMy субстрату, зустргча-еться пер'еважно на:'вапняках, то можна стверджувати, що найщшй-шими у природоохорбнному BiflHomeHHi е флористичн1 комплекси, приурочен! до виход1в'на!поверхню вагчякових nopifl.

Б.2.0хорона флори BepxÍB'fl р. Б!лкй Череиош

....... 6.2.1. Ochobhí методи охорони флори

Висв1тлен! переваги та недол1ки основних метод1в охорони флори на ochobí анал!ау л1тературних джерэл присвячених вдй проблем! .

HaüflieBiuiox) формою охорони рослинно'го покриву, при якай мож-ливе вбереження генотшпчно! гетерогенност1 вид!в, е охорона !х м!сцезнаходкень у межах репрезентативно! мереж1 аапов!дних об'ек-tíb (Чопик, 1978; Малышев, 1980; Малиновський, 1981; Стойко, Анд-р^щук, 1987 та '!н.)

6.2.2. Характеристика ботан1чних об'ектi в природно-аапов1дного фонду досл1дхувано! mepumopij Першим науково-обгрунтоваш пропозицП щодо необх1дност! орган !зацН у Чивчинських горах мереж! природних реаерват1в, вису-нув Б.Павловський (Pawlo'wski, 1937). На необх1дн1сть взяття п!д охорону тих чи 1нших' д!лянок рослинного покриву у досл!джуваному

- í t J-J ■

perlOHi звертають увагу 1.В.Артемчук (1966), С.М.Стойко (1966), В.П.Горбик (1972), Л.1.Шлк1на (1980, 1994) та !нш!. Але 01ль-ш1сть цих пропозиц1й аалишились нереал1зованими.

Зараз тут 1снуютъ так! вапов1дн1 об'екти: державний ланд-шафтний заказник загальнодержавного значения "Чорний Д!л", пам'-

ятка природи аагальнодеркавного значения "Болото Висяче", пам*ятка природи м1сцевого значения "Нупани" та аналог1чн1 пам'ятки природи 'ТИлий Потж" 1 "Арн1ка", створен! за натою ШЩативога. Загальна площа залс.в!дних об'ект1в у верх1в'1 р. Б1лий Черемош 272,5 га, що складав всього 0,9% в!д загально! площ! рег1ону. У робот! наводиться ботан!чна характеристика цих об'вкт1в та пере-лж раритетних вид!в, як1 охорояяються в них.

б.2.3. Репрезентзтивн1сть мерела прирадно-аапов1дного фонду

1снуючою мережею природоохоронних об'ект!в у досл!джуваному регюн! не охоплен! б!льше половини (80 !з 135) вид!в, що потребуйте !ндив Дуально! охорони, в тому числ! 19 !а числа аанесених до Червоно! книги Укра'пш. Причому тут простежуеться наступна тенденц!я: найр!дк!снш! еиди найг!рше забезпечен! охороною. Причина цього полягае в тому, що ц! види в!дом1, як правило, а поо-динокнх оселкщ ! потребують розгалужено! мереж! природоохоронних територж.

Беручи до уваги ! те, що !з 10 угруповань занесених до "Зеленой книги Украинской ССР" (1987), охоронявться т!льки одне, можна стверджувати, що мережа об'вкт!в природно-запов1дного фонду не в!дпов!дае вимогач як фпористично!, так ! ценотично! репрезен-тативност!.

Найефективн!ша реал!зац1я цього завдання можлива шшхом створення у регюн! ф!л11 Карпатського б!осферного зэлов1дника або включения ц!е! територ!! до складу НПП "Вш'пщький" чи ство-ренням Чивчинського залов1дника. Як перший етап запропоновано створити рег!ональний ландшафтний парк "Черемошський".

У робот! обгрунтована такод доц1льн!сть включения флори дос-л1джувано1 тернторП до мереж! опорних локальних флор для дов-гострокового мон1торингу бюлоМчно! р!зноман!тност1 (Ситник, Бурда, Заверуха та ж. 1994).

вксшшэд

1. В результат! проведених дзсл!дменъ Естансвлено, що флора BepxiB'H p. Ei^ra: Чэремош Еключае Ь88 вид!ь, як! належать до 5 ввдшв, 84 родин i 299 род!в. Серед них виявлено 2 нових еиди для флори УкраЗни: Gentiana utriouiosa га Crépis jaquinii, один новий для флори УкраЧкських Карпат - Ligularia bucovinensis i 57 нових для досл1джуваного periony. Пор1БНяльний анализ показнигав систематично! структур» флори покаауе, що при середньоевропейсь-кому в Щлому iï характер!, в nin вираэно простежуеться тяж1ння до флор Оореального типу.

2. Вперше проведено детальне вивчення флористичного складу, анал1з perionanbHo'i флори, що найбыьш повно репрезентуе структуру, флорогеиез, icTopiio формування та ботан!ко-географ!чн1 зв'яз-ки Карпат в ВДрськими системами Балкан i Центрально! бвропи.

3. На основ! вивчення б1оморфолог!чно! структури флори вста-новлено, що в ni лому спектр життевих форм типовий для флор rioMip-Hoï зони та аналог1чних ландшафтчо-кл!матичних умов i корелюе з фiэикo-гecгpaфiчними, грунтово-кл1матичними та ф!тоценотичними умовами досл1джувано! територП.

4. Анал1з еколопчно! структури флори вказув на переважання у iï склад! меаоф1т!в, мезотроф!в, !ндиферентних по в1дношенню до xiMi3My субстрату вид1в, та гел!оф!т!в, що властиво для флор Се-редньо! бвропи. Значна участь кальвдефШв, мезог!гроф!т!в i rir-pc^iTiB вЗдобракае рег!ональну специфЗку вертикально']' поясност! досл!джувано'3 територП.

5. Результати розпод!лу вид1в за флороценотипами в1добража-ють характер екотоп1чно! диференвдйованосН perioHy, а р1вень флороценотшпчно! диференц!ац!3 флори в!дображае функцюнальну пристосованЮть ф1тоб1оти до максимального використання р!знома-Hirra еколовдчних н!ш.

6. Характерною особлив1стю географ1чноЗ структури флори району досл1джень в поеднання у П склад! р!зних аа походженням i географ1чним поширенням елемешйв, що складають гетерогенний фло-ристичний комплекс ia значною долею ендем!чних таксон!в видового та внутр1шньовидового рангу, що св!дчить про автохтонне ядро формування флори, ïï opMTiHanbHicTb та самобутнш характер.

7. Новим у флористичному районуванн! УкраЧнських Карпат в под!л району Чивчино-Гринявських rip на Гринявський i Чивчинський

гпдрайони, а в межах сстаннього вид1лен1 мЪфорайони: Гнетвси, Чорнод1льський та Хитанки-Прелук.

8. У верх1в'1 р. Бглий Черемсш виявлено 53 ¿а 157 видхв фло-ри Украпюьких Карпат, що занесен! до Червоног книги УкраТни та 89 реПонаяьно р1дк1сних. Це сз1дчить про велик© значения рег1о-нальних природоохоронних заходов для эбереження природного рьчно-манхття ф1тоб1оти Украпюьких Карпат. Зд1йснена 1х категоргзац1я. Встановлено що значна частила рег1снально р1дк1сних таксон1в пст-ребують значно 1нтенсивн1ших гаход1в щодо охорони пор1вняно в де-якими, эанесеними до Червоно!. книги.

9. Природно-гаповшшк фонд регяону не в1дпов1дав вимогам ценотично! та флористично! репрезентативнсст1. Територ1альною охоронога не охоплек! 15 еид1в в ЧерЕоно! книги, 46 рег1окально р1дк1сних та 9 1з 10 угруповынь аанесенлх до "Зеленой гаиги Украинской ССР". Обгрунтована необх1дн1сть установления охоронного режиму на 61льш1й частия1 т?риторП досл1джуваного рег1ону та включения центрально1 його частини (басейну р. Перкалаб) до мереж! опорни:: локальних флор для довгострокового мон!торингу б1оло-г1чно1 р1зноман1тност:.

СПИСОК ГСБ1Т, 0ПУВЛ1К0ВЛ11МХ ЗЛ МАТЕР1АЛАМИ ДКСЕРТАЦП:

1. Чорней И.И. Использование растений природной флоры в озеленении// Научные основы озеленения городов и сел Молдавии (Тез.докл.респ.конф.).- Кишинев, 1990.- С.183.

2. Зайнагай В.I., Чорней 1.1.. Рудько О.С. Нас1ннева продук-тив!исть деяких р1дк1сиих рослин// Репродуктивная биология кнтро-дуцированных растений (Тез.докл. 9 Есесопзн.совет,, по семеноведению интродуиентов).- Умань, 1991,- С.30.

3. Чорней И.И. Современное состояние и перспективы флористических исследований в верховье р. Белый Черемош// Лктуальн! проблем1/ вивчення ф1тоб1оти захгдких рег1он1в Укра!ни (Мат.в1дкрито1 конф.молодих ботан1к1в м.Львова).- Льв!в, 1991.- С.122-124.

4. Ковальчук Г.I., Чорней 1.1., Голубева Г.Л., Ск1дьський 1.В. Каталог гербарно! колекцП Черн1вецького кравзнавчого музею,- Черн1вц1, 1992.- 77 с.

5. Термена Б.К., Стефаник В. I., Смолшська М.0., Чорней 1.1. Проблеми охорони р1дк1сних та зникаючих видд-д Швтчно! Букови-т// Проблеми схороки вид1в фауни 1 флори занесених до Червоно!

книги Укра1ни (Тез.доп. наук.-практ. сетнару).- МиколаЧв, 1992.-С.138-139.

6. Термена Б.К., Стефаник В.I., Якимчук М.К., Чорней I.I. та 1н. Конспект флори Швн1чно1 Буковини (судmini рослини).- Черн1в-Ui, 1992.- 227 С.

7. Чорней I.I., Смол1нська М.О., Королюк В.I., Москалик Г.Г. Перспективи охорони раритетних вид!в флори Гуцульщини// Проблеми Гуцулыцини (Тез.доп. наук.-практ. конф.).- Черн1вц1, 1993.-С.44-46.

8. Чорней И.И., Москалик Г.Г. Распространение видов из Красной Книги Украины на территории Черновицкой области// Актуальные проблемы Ботаники (Тез.докл. молодежи.конф. ботаников стран СНГ).- Апатиты, 1993.- С.37-38.

9. Загульський М.М., Чорней I.I. Нове м1оцезнаходження Nigritella nigra (L.) Reichenb. (Orchidaceae) в Украшських Карпатах// Укр.ботан.журн.- 1993.- 50,N2.- С.125-129.

10. Чорней I.I., Загульський М.М., Смол1нська М.0., Королюк

B. I. Стан та перспектива охорони р1дк1сних вщЦв флори у BepxiB' i р. Б1лий Черемош// Еколог1чн1 основи оптим1эац11 режиму охорони i використання природно-запов1дного фонду (Тез.доп. наук.-практ. КОНф.)- PaxiB, 1993,- С.70-72.

11. Термена Б.К., Смолжська М.О., Чорней I.I. Перспективи використання генофонду л!карських рослин niBHi4Ho"i Буковини// Навколишне середовище i здоров'я (Тез.доп. м1жнар.наук.конф.).-4epHiB4i, 1993,- С.175.

12. Чорней I.I. У верх1в'ях Б1лого Черемошу// Зелен1 Карпа-ТИ.- 1994.- NN 3 4.- С.18-19.

13. Чорней I.I., Смолпгська М.О. Охсрона раритетного ф1тоге-нофонду у Черн1вецьк1й област1// Охорона генофонду рослин в Укра-

iHi (Тез.доп.наук.конф.).- Кривий Pir, 1994,- С.68-69.

%

14. Чорней I.I. Аннотований список судинних рослин, занесе-них до другого видання Червоно! книги Укра'ши з територП 4epni-вецько'! област1// Зелена Буковина.- 1995, NN 1-2.- С.55-57.

15. Смол1нська М.О., Чорней I.I., Королюк В.I. Особливост! онтогенезу i стан ценопопуляцП сверцП багатор1чно1 в Буковинсь-ких Кар. атах// Вивчення онтогенезу рсслин природних та культурних флору ботатчних закладах бвразП (Мат. конф.).- Kw'iB, 1995,-

C.143-144.

16. Чорней 1.1. Гербар1й Черни-ецькэго державного ун1верси-

тету iM. Ю.Федьковича// ГербарП Укра'пш,- Ки!в, 1995.- С.68-69.

17. ТерменаБ.К., Чорней ¡.I. Будкак В.В. Сучасний стан ф!-тогенофонду П!вн!чно! Буковини та Швн1чно! Бессарабп у звязку з антропогенним пресом// Сучасна гуман1тарна осз1та: стан i перс-пективи (Тез.доп. наук.-практ. конф.).- Черн1вц1, 1996.-С.272-273.

18. Чорней I.I., Смол1нська М.О. Роль природно-залов!дного фонду у розвязанн! демограф!чних та еколог1чних проблем// Демог-раф1чна ситуац1я в Карпатському perioHi: реалыпсть, проблеми, прогноэи на 21 стол!ття (Тез.доп.м!хнар. наук.-практ. конф.).-Черн!вЩ-Ки!в, 1996,- С.271-273.

19. Смол1нська М.О., Королюк В.I., Чорней I.I. Вивчення i збереэтення генофонду роду Crocus L. в умовах культури// Старовин-Hi парки 1 проблеми "ix зберемення (Тез.м1жнар.конф.).- Умань, 1996.- С. 242.

20. Загульський М.М., Чорней I.I. 0рх1де! Черн1вецько1 облает!// Зелена Буковина.- 1996, NN 1-2.- С.46-48.

21. Чорней I.I. Б!лотка альп1йська// Зелена Буковина.- 1996, NN 1-2.- С.58.

Чорней И.И. Флора верховья реки Белый Черемош (Украинские Карпаты), ее анализ и охрана.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.01 - ботаника.

Центральный ботанический сад им. Н.Н.Гришко HAH Украины, Киев, 1997.

Флора верховья р. Белый Черемош насчитывает 688 видов, 299 родов, 84 семейства. Проведен систематический, биоморфологический, географический, экологический, флороценотипический анализ флоры. Разработана схема флористического районирования. Во флоре региона произрастает 53 вида внесенных в Красную книгу Украины и 89 регионально редких видов. Проведена оценка репрезентативности природно-заповедного фонда и намечены пути оптимизации его структур;..!.

Chornej 1.1. The flora of drainage of the White Cheremosh River (Ukrainian Carpatlans): analysis and protection.

Thesis for conferring on a Ph.D. degree, biological scienses, specification 03.00.01 - botany.

Central Botanical Garten, NAS of Ukraine, Kyiv, 1996.

The flora of drainage of the White Cheremosh River is represented by 688 species, belonging to 299 genera and 84 families. The taxonomic, biomorphological, geographical, ecological, florocoenotipicel of this flora are presented. The scheme of floristlcal districtions were made. In the regional flora, 53 species of the Ukrainian Red Data Book and 89 species of regional rare plants are present. The representativity of the natural-reserve fund is estimated, and ways of its structural optimisation are proposed;

Ключов! слова: BepxiB'H p. Б1лий Черемош, флора, анал1з, структура, флористичне райояування, р!дк!сн1 види, охорона.