Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Эколого-технические основы защиты грунтов от эрозии в горах (на примере Украинских Карпат)

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Эколого-технические основы защиты грунтов от эрозии в горах (на примере Украинских Карпат)"

1ВАН0-ФРАНШВСЫШИ ДЕРЖАВНИИ ТЕХН1ЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ НАФТИ I ГАЗУ

рГб од

" На правах рукописи

I :

'V

голояд

Богдан Ярославович

ЕК0Л0Г0-ТЕХН1ЧН1 ОСНОВИ ЗАХИСТУ ГРУНТ1В В1Д ЕР0311 В ГОРАХ

(на приклад! УкраТнських Карпат)

11.00.11 Охорона навколншнього середовища та рацшнальне використанця природних ресурав

Автореферат дисертдцп на здобуття наукового ступеня доктора техшчних наук

1ваноьФранк1вськ, 1994

ШЛНО-ФРАНЩВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ -ТЕХЩЧНИИ УН1ВЕРСИТЕТ НАФТИ I ГАЗУ

На правах рукопису

ГОЛОЯД Богдан Ярославович

ЕКО/ЮГО-ТЕХН1ЧН1 ОСНОВИ ЗАХИСТУ ГРУНПВ В1Д ЕР03II , В ГОРАХ

(на прнклад1 Ук'ра'шських Карпат)

11.00 11 Охорона навколишнього середовища та ращональне внкористання природних ресурав

Автореферат ^

дисертацп на здобуття наукового ступени доктора техшчнпх наук

1вано-Франк1вськ, 1994

Дисертащя е рукопис.

Робота пнконаиа в 1зано-Франк1вському державному рроектно-коно1руг торському технологичному Шститут! М1н1стерства промисловосн УкраЛни.

Офщшш опоненти: 1. Доктор тсх»1чиих наук, прсфесор ПЕРУН Иосия Васильевич

2. Доктор бюлопчних наук, професор СТОЙКО Степан Михайлозич

3. Доктор географ1чних наук, професор КИРИЛЮК Мирослав ^ановнч

Провщна оргашзацдя — л^сопромислове об'еднання «Прикарпатлхс» М1 нк'терства нромисловосп Украши, м. Гвано-Франивськ.

Захист вщбудетъся « » а 1994 р. о/.^ЛГгодин! н

зас1данн! спец!ал!зовано! вчено! ради Д.09.02.02 в 1вано-франк1вськом; державному техшчному ушверсите'п нафти ! газу за адресою: 284018 Уь ра'£на, и. 1вано-Франк1вськ, вул. Карпатська, 15. '

О дисертац!ею можна ознайомитися в б1бл!огец! ¡вано-Франювськог державного ун1верситету нафти 1 газу.

Автореферат розЮланнй « "7- > 1994 р. „

Вченнй секретар

спецМЛ1зовано1 вчено'! ради ^ НАВРОЦЬКИР

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность проблеми. Одним з найбыьш актуальних \ не-пдкладних завдань рац'юнального використання I охорони при-зодннх ресурав е захист грунп'в В1Д руйнування ерсшею 1 шдви-дення продуктивное™ еродованих земель.

В даний час ерозшш процеси вивчаються багатьма науково-10сл1Д1Шми ¡нститутами. Проте теоретичш, I практичш дослЦжен-ш, особливо окремих репошв, ям проводиться в даному напрямку, здстають вЦ запит^в науки 1 потреб господарства. Важливе м!с ¡.ч в шднят^й проблем! займають Украшсью Кариати, у природ чому середовиим яких на протяз! тривалого агрокультурного пе миду вщбулися 1стотн1, 1 не завжди сприятлив1, ьальккт 1 яклст омни, спричннеш, з одного боку, давш'м заселениям територн, .? 1ругого — посиленим використанням природних ресурав, що )егативно вообразилось на еколопчному сташ п'рських екосистем. Гому важливим завданням е розробка ефективних заход1в, направ-и-них на вшновлення еколопчно зр1вноваженого стану Украшсь :их Карпат ¡, в першу чергу, охорону прських Л|'с1в та ландшафта В1д ерозшно-денудащйних, шших екзогенних процес1в { стихших прояв1в.

Для еколопчного обгрунтування подальшого рацюналыгого •едення л1сового 1 Ыльського господарства в Карпатах на наукопих >асадах иеобх1дно вивчити стан ерозшно:денудацп"ших процеав \ ¡рсько-лкових басейновнх екосистемах 1 накреслити систему про-иерозшних заход1'в з метого запоб1гання деградацм бюгеоцено-цв \ стимулювання !х природно!' стабшьность У зв'язку з ним ви-[икае потреба в обгрунтуванщ еколого-техшчних заход1в захисту рунлв в1д ерозм в прських умовах.

Впродовж виконання дисертащйно! роботи автор отримуваг д.'нсультативну допомогу в1д академ1'ка АН Украши М. А. Голубая 1 професора I. Я. Л1епи, яким висловлюе щиру вдячшсть.

Мета роботи: наукове 1 практичне обгрунтування штеграль-.01 снстеми захисту грунт1'в В1'д ероза в прських реп'онах з розроб ;ою теоретично-методолопчних основ 1 прогноз1в розвитку ерозшно-1енудацшних процессе, ерозшного районування територи та ком-1лексу диференщ'йних заход1'в для висотних пояав УкраТнських 'арпат.

Основ»! завдання досл!джень. У В1ДП0В1ДН0СТ1 з накресленог метою, програмою дослщжень передбачено виршецня наступи»; изаемопов'язаних завдань:

— внкокати анал1з природно-кторичних умов прояв!в ерозм поденудацшних процеслв в УкраТнських Карпатах;

— виявнти репональну специфшу потенщальних фактор1в еро

.т;

— дооиднти основш умовн та фактори розвитку 1 актив1'защ ерозшно-денудацшних процес1в;

— вивчити залежшсть трансформацп атмосферних опад1в т Тх зв'язкн з проявами ерозшних процеав у басейнових екосисте мах;

— встановити граничш кг'лью'сш показники маси грунту, якш еиноситься поверхневнм стоком за меж1 прсько-л1сових басейновш екоснстем з р1зних за величиною водозб1'рних площ;

— провести комплекса! досл!дження ероз1йно-денудащйнш ¡ншнх екзогенних процеа'в 1 стихшних явищ та розробити проти ерозшш заходи для основннх водних артерш, як! впадають Прут, Дшстер I Тису;

— опрадювати ероз!Йне районування п'рсько! територи Укра шських Карпат з врахуванням потенщально-ерозшжн небезпеки

— скласти математичш модел! 1 таблищ поточного прирост; по запасу деревосташв для основних лкоутворюючих пор1'д Укра шських Карпат та алгоритми для розрахунюв дннамжи трансфор мацп опад1в, стоку води 1 виносу грунт1в за меж1 екосистем прогноз1в селевих процеав; )

— науково обгрунтувати оптимальну систему протиероз!» них заход1в для висотних пояс1в прськнх провшцш з врахування! особлнвостей прсько-лкових басейнових екосистем та структуру уп равлшня лками з метою Тх рационального використання й вдово рення.

Об'ект } методи дослщжень. Робота виконана в прськолков! провшци УкраТнських Карпат на площ! 24 тис. км2 в розр1з| ба сенновнх екосистем — приток рш Дш'стра, Прута 1 Тиси. Ця тери тср1я не однорщна за своею геолопчною будового, геоморфолопч ними 1 грунтово-кл1матичними умовамм.

Дослщження проводились в двох аспектах: територ1'альному стацюнарному. Територ1альний аспект включае дооидження ба сейшв прських р!к з метою виявлення ! вивчення ерозшно-дену дзцшних процес!в та Тх прогнозування. Особлива увага прид^ля лзсь ерозшно-денудацшним процесам (площиннш 1 лшшнш ерози'; на сущльннх л1сосжах, трелювальних волоках, трасах газо- 1 наф

4 ..........у

гопровод!в, в руслах pin i потсшв. В npoueci детальних досл1д-кень територй' басейшв piK у прсьюй частиш Карпат, виявлено нанесено на схеми-картц. з елементами геоморфологи в масшта-м 1:25000 Bei видн i об'еми екзогбнннх процеав. Визначено зага-тьний стан еродованост! басейшв р!к, включаючн ix русла i при-оки, довжнна яких становить понад 7—10 км.

Розроблено комплекс диференцшних протиерозшних заход1в i жладеш схеми розташування пдротехшчних споруд ¡з визначен-шм об'ем1В буд1вництва i М1сць прив'язки ix у натура Дослщжеш )сновн1 причини, яю викликають ep03iro в Карпатах; розроблено ;колого-економ1чно обгрунтоваш рекомендацй' й заходи для лжвь lauii та попередження ерозпших процеав, враховугочи ix харак-epHi репональш особливосп. .

Досл1дження i розробки в такому аспект! виконауп для нас-•упних прсько-лшовнх басейнових екоснстем: Стрв'яжа, верх1в'я 1шстра, Тисменнш, Стрия, Опора, Сукеля, Лужанки, М1'зуньки, 'sini, Чечви, Л1мнищ', Лукви, Бистрищ Солотвинсько!', Бистрищ 1адв1'рнянськоТ, Прута, Лючки, Шстиньки, Рибнищ, Черемоша Чор-:ого, Черемоша ¿¡лого, Черемоша, Путилн, CipeTa, Малого Ci-ега, Б1Л01 Тиси, ЧорноТ Тиси, Тнси, Kocibkh, СередньоУ, ШоЬуркн, ересвн, Теребль Ржи, Боржави, Латорищ', Ужа.

Програма стацюнарних дослшкень включала дослщження ат-юсферних опад!в, об'ем1'в стоку вод i винос грунту з басейшв верным ripcbKoi частнни piKH PiKa ¡з замикаючнм створом в смт. Нжпр'й загальною площею 550 км2 з диференщ'ащего на скла-.овГТТ басейни: piKa PeniHKa — 203 км2, pii<a Пилипець — 4,2 км*, piKa Лопушна — 37,3 км2, piKa Студена — 25,4 км2, по-¡к йойковець (балка лкова) — 0,39 км2 i noTiK Глибокнй Яр балка вщкрита) — 0,28 км2.

При маршрутно-трансектних i стацюнарних дослщженнях буи викорнстан! методичш рекомендацй' В1дд1лу кл1'матологи шсти-уту географи АН СРСР (Раунер, 1962, 1965, 1972), вказ1вки f. Е. Род1'на та ¡н. (1968), Украшського республшанського управ-шня з пдрометеорологп, матер!али основних пдролопчних харак-еристпк (за 1963-1970 рр. i весь период спостережень) — том 6 i iopjuHi даш про режим i рссурси поверхневих вод cyini (1960— 992 роки), а також-результата багатор!чних спостережень За-арпатсько'1 воднобалансово'1 станци. Враховано матер1алн

А. Голубця (1978) про сучасний i в!дновлений лковий пок-ив УкраТнських Карпат, apxiBHi i статистичш (л1совпорядш, зем-евпорядш та i'h.) джерела та розробки автора.

Наукова новизна. Для умов УкраТнських Карпат детально ивчен! причини зародження ерозшних процеслв, разновидное™

водноТ ерозп, масштаби npoHBie та законом!'рносп i'x розпов сюдження. Дана штегральна оцшка природннх i антропогенни; фактор!в, як[ безпосередньо впливають або сприяють появ1 i ак тив1'заци ерозжних npouecie в прських ПТК (природньо-терито ршльних комплексах).

Вперше для УкраТнських Карпат, на шдстав! сташонарнш дослщжень в прсько-лкових басейнових екосистемах з разним} за величиною водозб1'рними площами, встановлено граничш кшь KtcHi показники маси грунту, який виноситься поверхневим ctokoiv за меж1 екосистем. Це дае можливкть реальноТ оцшкн при виз наченш в прських ПТК шкоди В1д ерозШно-денудащйних та ш . ших екзогенних процес1'в. В щ'й прсыай систем! вперше проведеш комплексна досл1дження ерозШних процеа'в в бюгеоценотичном] naKypci на ва'й територи, в Зб-ти р1*чкових басейнах Прута, Дшст pa i Тиси. Розроблено ерозШне районування п'рськоТ територи врахуванням потеншально-ерозшноТ небезпеки. Складен! матема тичн! модел! i таблищ поточного приросту по запасу деревоета ш'в для основних десяти лкоутворюючих порщ УкраТнських Кар пат та. алгоритм» розрахуню'в динамши трансформаци опад1в, сто ку води i виносу грунту за меж! екосистем i прогжшв селеви: nnoucciB. Науково обгрунтовано оптимальну систему протиеро З1'йних заходов в розр1з! вмсотних пояс1в з врахуванням особли всстей прсько-лкових басейнових екосистем.

Теоретичне i практичне значения, реал!зац1я та впровад ження результате дослщжень. У дисертащйнш робот! розвива еться новий напрям комплексних дослщжень — розробок i да еться структурно-функт'ональний анал1з грунтово-пдролопчни: р1зновидностей в прсько-лкових басейнових екосистемах. Опра цьовано новий оригшальний шдхш до визначення, анализу i роз рахупку динамжи виникнення й розвитку екзогеодинам1чннх про цео'в. еколого-економ!чноТ оцшки змш в Тх структурно-функцю нальшй оргашзаци ш'д впливом антропогенного фактору. Розвито] такого напрямку досл1джень-розробок дозволив пшйти до прогно зування еколого-географ!чних npouecin (ероз1йних та in.) у rip сько-л1сових басейнових екосистемах, розробити систему проти ерозжних заход!в, як1- сприятимуть оптим1заци природокористу вання, охорони i шдтримкк стаб!льносп прських ландшафте.

Важливе теоретичне i практичне значения мають запропонова| автором ерозшне районування п'рськоТ територи УкраТнських Кап нат та комплекс, протиерозшних заход1в в po3pi3i висотннх пояЫ з диференщащею Тх по басейнових екосистемах.

Широке практичне застосування мають розроблеш таблии поточного приросту по запасу для основних лкоутворюючих пс

•¡Л' Карпат при швидкому (¡ в допустимых межах) встановленш 'лощ р1зного ступеня еродованосп земель та продуктивное^ исових ф1тоценоз!в; Пропоноват протиерозчйш пдротехшчш спо->уди впроваджеш в басейнових екосистемах впродовж 1980— 991 рок1'в. Опрацьоваш конструкцп пдротехн1чних споруд для по-1ередл<ення 1 зменшення руйшвно!' сили паводюв, сел1в ! ерозп ведеш в чотирьох альбомах, для практичного використання в мзних умовах п'рських регюшв.

.. Реал^защя та впровадження результате дослщжень шдтвер-куеться даними 37-ми акт1в впровадження 1 тдтвердження еко-гого-економ1чно1 ефективност!. В репош досладжень опрацьоваш [ротиероз1ЙН1 спорудн впроваджено в 2Нй прсько-Л1совш еко-и£тем1 силами 18-ти л1'сокомбшат1в з еконоаочним ефектом ' млн. крб. в щнах 1984 року.

Особистий вклад автора. Дисертантом виконано значний об-яг роб1т при проведенш наукових розробок, виршгаго головш 1 рннципов1 проблеми, розроблено програмн 1 методики, проведе-:о теоретич!п \ експериментальш досл!дження, яю вщображеш дисертаци.

Почннаючи з 1977 Ч до 1993 року, автор був кер1вннком ро-сти { в!дпов1дальним виконавцем при розробш науково-техшчно!" ематики по вивченню ерозшних процеЫв, обгрунтуванш протн-роз1Йних заход1'в для 36-ти прсько-лкових басейнових екосистем 'крашських Карпат. В процес! роботи над ероз1'йною тематикою, собисто автором разом з сшвроб1тниками розроблеш нов! кон-трукцп протиерозшних пдротехшчннх споруд для г1рських умов одержано 15-ть авторських свьиоцтв СРСР на винаходн.

За останш роки опрацьовано та шдготовлено до друку сер1ю ! семи науково-практичних брошур I монографш шд рубрикою Еколого-л1С1'вннч1 проблема УкраТнських Карпат».

Виконувана тематика одночасно входила в р1зш науково-тех-¡чш програми: репональну — «Розробити природоохоронш за-эди по водорегулюв'анню прських р1к Передкарпаття \ шдвищен-ю захисних функцш лкових екосистем з метою запоб1гання аводкам», республшанську — «Украшсы« Карпатн» .та в м1ж-еспубл1канську. ~ «Дшстер». Автор е кер1"внпком 1 в1'дпов1даль-им виконавцем. комплексно'1 програми «Охорона 1 ращональне икористання водних ресурав». Учасниками 1 виконавцями роз-¡лу по вод1 були науково-дослщш 1 проектш ¡нститути, ушвер-¡1тети УкраТни та колишнього Союзу! Як керЧвник 1 в1дпов1даль-ий-виконавець, автор розробляв концепцн, програми 1 методичш ¡дходп для ви'конання досл!джень, очолював оргашзацш 1 прошения польових, стацюнарних та трансектних експедищйних

po6ij, особисто' брав участь у 36opi, обробш i анал1з1 експер}; ментальних матер1ал1в, узагальненн! вихщно! шформаци, обгрук туванш теоретичних bhchobkíb, складанш практичних рекомендг шй i заход1в, а також у розробщ проектних piuieHb i проектов авторським наглядом за виконанням буд1вельних po6ÍT.

Anpo6au¡H роботи. Результата дослщжень допов1дались н республжанських конференщях з науково-техшчного прогресу л1совш i деревообробшй промисловост1 УкраТни (1вано-Франювсь 1972, 1978, 1981, 1982, 1987, 1990, 1992; Льв1в 1984, 1985, 198< 1991; КиТв 1978, 1979, 1980, 1983, 1986, 1989. 1990), на Всесоюзни конференшях (Ташкент 1979; Барнаул 1983; Москва 1983, 198' Петрозаводск 1985; Красноярськ 1988; Йошкар-Ола 1990; Apxaf гольск 1992), на IV УкраТнському Республшанському боташчном ь'13Д1 (Дншропетровськ 1992), VIII Всесоюзному боташчном зЪд1 (Алма-Ата 1988), VI УкраТнському республ!канському з'Т: Д1 географ1в (Одеса 1990), М1жнародному конгрес! «Бюконвера орган!чних в1дход1в народного господарства i охоронн навколни нього середовища» (1вано-Франювськ 1992), ДИжнароднш науке го-практичш'й конференци «Проблем« Гуцульщинм» (Kocíb 1993 Всесв1тньому KOHrpeci гуцул1в (1вано-Франк1вськ 1993).

Науково-практичш роботи обговорювались на науково-те: HÍ4HHX радах 1вано-Франк1вського державного проектно-констру! торського технолопчного шетитуту, об'еднань «Прикарпатлк: «Закарпатл1с»,' «Чершвецьлк» та «Льв1вл1с», науково-техшчнн еекщях Мшлюпрому УкраТни.

Результата наукових дослТджень по тем'1 дисертацп, виклад» н{ у понад 100 статтях, тезах конференций i наукових монограф!я та брошурах,а також в 15-ти авторських свЦоитвах на винаход]

Ochobhí положения, що виносяться на захист:

1) установления особливостей зародження, актив1заци i пош1 рення ероз]йно-денудацшних, ¡нших екзогенних nponecÍB та cti хшних явищ, як! домшують в прсько-лкових екосистемах Укр; Тнських Карпат;

2) теоретичш узагальнення та методолопчний шдхш пр вивченн! i прогнозуваннГ сучасних екзогенних процессе у прськи умовах за допомогою алгоритм1в, математичного мбделювання таблиць поточного приросту по запасу для основних л1соутворк 1счих пор1д; .

3) ерозшне районування прсько! територп;

4) обгрунтування системи протиерозШних заход1в для висс них пояс1в з врахуванням особливостей прсько-лкових басейнови екосистем;

5) оптимальна структура рацюналыюго управлшня лесами в прських умовах на еколопчних принципах.

Об'ем 1 структура роботи. Дисертащя складаеться ¡з всту-пу, 9 роздшв, висновк1в 1 додатю'в. Список використано! лгге-ратури нараховуе 309 назв. Текстова частина викладсна на 373 сторшках машинопйсу, цифров1 матер1али представлеш в 30 таблицях. Робота шострована 35 малюнками. _

ЗМ1СТ ДИСЕРТДЦП РОЗД1Л I.

АНАЛ13 СУЧАСНОГО СТАНУ ПРОБЛЕМИ ЕРОЗП ГРУНТ1В

Процеси водно! ерозп в Карпатах формуються 1' проявляють-ся як результата комплексного впливу багатьох факторш на по-верхню земль Прськ1 умови Карпат в!др!зняються, перш за все, високим показником глибини ерозшного розчленування 1. пов'яза-ннх з цим, крутизною схил¡в. Одна ¡з особливостей прських умов •— добре виражений вплив експозицп схил!в на кл1матичш фактор и 1 пов'язаш з ними процеси водноТ ерозп.

Стшюсть грунт1'в проти ерозГГ залежить в)*д експозицп 1 кру-тизни схил1в, товщини грунтового покриву, Тх мехашчного складу I грунтоутворюючнх ПОр1Д.

За сп'йк1'стю проти ерози грунтн подшяють на:

1) н'ест1Йк1, яю залягають на глибнну до 30 см (переважно "а крутих схилах швденних експозицШ, нершко з виходом на поверхню п'рських порщ); !

2) середньоспйю, яю залягають на глибину 30—60 см (на спадистих схилах р1зних експозищй);

3) ст1ЙК! грунта, як1 залягають на глибину понад 60 см.

Прн оцшщ еродованостч 1 грунтового покриву враховуеться

також специфша грунт1в. Досл}дження показали, що фактор дов-жини 1 експозицп схшив нередко бьльше впливае на розпоуил зми-тих грунтов, шж крутизна сх!шв. Встановлено великий вплив експозицп на розпод]'л змитих грунт1в.

1стотне значения в зародженн! руйшвних явпщ ероз11 мають масов1 веровали у л1сах Карпат.

Для боротьби з ероз!ею в прських умовах необх1дна роз-робка 1* здшснення комплексу заход1в, як! повйнш передбачувати прявнльну оргаш'защю територи, агролкомелюрат'ивш, пдротех-ш'чн1 ! агротсхшчш роботи на що 1 були спрямоваш дослщження, нпкладеш в дисертащйшй роботь

Р03Д1Л 2.

АНАЛ13 ПРИР0ДН0-1СТ0РИЧНИХ УМОВ ПРОЯВ1В ЕР031ЙНИХ явищ в УКРАГНСЬКИХ КАРПАТАХ

Карпатська TipcbKa система, належить до альпшськоТ фази складчастост! i сформувалася в HeoreHi i антропогеш. 3 точки зору структурно-тектошчного районування в п межах В1шляються три геоструктурш зони: Передкарпатський крайовий прогин, Кар-патську складчасту область та Закарпатський внутршшй прогин.

Ероз1йш явища шдпорядковаш законом1рностям, hki пов'яза-Hi з структурно-тектошчнимн умовами територи. Активш неотек-тошчш рухи в межах Горган, Покутсько-Буковинських Карпат i Чивчинських rip сприяють зб!льшенню выносного вр!зу piqKOBOi мереж1, крутизни i випуклоеп п'рських схшив. Пшр1зка крутих прських схшпв водостоками сприяе актив!зацн обвально-осипних процеа'в, а молод! деревостани, як! переважають в perioHi, не ззтримують в достатн5й юлькос™ поверхневий ctik '(Сливка, Го-лояд, 1987).

Геоморфолопчш умови внзначають значну потенш'альну здат-Н1сть рельефу до розвитку i актив1зацн ероз1'йних i iHuinx екзо-генних npoueciB.

Пдролопчна мережа-Карпат представлена сильно розвинутою системою великих i малнх водних артерий, яю беруть початок в горах i мають велике падшня — в середньому 4 м/км, швидшеть теч!1 Ух внеока — 2-3 м/с.

Важливими факторами середовища в горах е материнськ! породил грунти.Характер грунтоутворюючих порш i властивост{ грун т'1в мають безпосередшй вплив.на склад i продуктившеть Л1с!в. Х1М1чний склад материнських грунтоутворюючих i шдстилаючих пор1'д у горах внзначають товщину i родючкть грунт1в.

Вплив мехашчного, складу грунту та його протиероз!йш" влас-тивост1 проявляеться досить виразно: важк! грунти менше шд-даються змиву шж лепи.

Тстотним фактором, икин обумовлюб штенсивн1сть ерозii € шф!льтрашя грунту. Тнтенсившсть шф!льтраци визначаеться шпа-руватютю грунту, його структурою, xiMi4HHMH властивостями.

Географ!чна широта, ор1ентацдя ripcbKHX гряд, висота над р!внем моря, напрям головних пов5тряних течш внзначають КЛ1-мат i пдротермальш режими мкцевост1. Глнбокнй анал!з зако-ном1рностей формування кл!мату Украшських^ Карпат i багату його яшену характеристику дають М. С. Андр!анов (1957, 1968)

а I. Е. Бучинськнй (1963). На основ! сум активних температур вище + 10"С), протяжное^ пер!0Д1в з температурами 0°, 5° I 10°С а середшх температур найтеплппого \ найхолодшшого м^ящв, ^ритор1я Карпат подмена на нисть висотних терм1чннх зон: теплу, ом1-рно теплу, пом!рну, прохолодну, пом1рно холодну \ холодну. 1)'дпов1'дно 1 вплив температурнпх зон на ероз!йш процеси про-иляеться по-р!зному.

У передпр'ях Карпат випадае 600—800 мм, у внсокопр'ях — о 1600 мм атмосферних опадав. Опади вшюсяться до числа кл1-атичних факторов, як! суттево впливають на ерозпо груьтв.

Антропогенш фактори е основними причинами ероз}"1 прських ¡сових грунпв Карпат, а саме: еколопчно необгрунтоват мож-ивост! експлуатаци Л1С1В, сущльно--Л1'сопчш рубки не пристосо-ан1- до прського рельефу, техника [ технолопя лкозагхтвель, ипас худоби, л!сов1 пожеж1 1 т. ш.

РОЗД1Л 3.

РЕПОНАЛЬНА СПЕЦИФ1КА ПОТЕНЩАЛЬНИХ ФАКТОР1В ЕР031Г

Зпдно геоморфолопчного районування Украшськ! Карпати по-1ляються на 7 областей: Передкарпаття, Зовшшш Карпати, Во-о$озд!льно-Верховинську, Полонинсько'-Чорнопрську1, Марма-эшську облает!, область вулкашчнпх Карпатсько-М!жпрських ападнн та Закарпатську р1внину (Цись, 1962). Небезпека ерозш-их процеЫв найб|льша у Зовшшшх Карпатах, Водороздшьно-ерховинсью'й, Полонинсько-Чорногорськш \ Мармарошських об-зстях.

Крутизна схил1в е важливим фактором, який визначае вели-ту ерозГ/. Схили, за крутизною, подкпяють на полог! — до 10°, 1аднсп -- 11-20", крут1 — 21-30°, дуже крут! — вище 30° (Хан-;ков, 1978).

Розподш плоим з р!зного крутизною схил!в в Украшськнх Каратах (разом з с/г користуванням) вище вдапток 400 м над м. наступит"! (Перехрест, 1971):

0-10° -- 454200 га — 24% В1'д загально!" плони;

11-20° — 1011700 га — 49% вш загалыюТ площ1;

вище 20" —'557600 га — 27% вы загально'1 плошд.

1з наведених даних видно, що понад ш'вм1'льнона гектар!в у арпатах представлено крутими 1 дуже крутими схилами 1 пере-1жаюча IX площа знаходиться на територи держлкфонду. Це идчить, що ерозшна небезпека в прських умовах велика.

Значно'}' шкоди еколопчшй стаб1льност1 Карпат завдало м< нокультурне л!сове господарс'тво з однобоким спрямуванням и чист! смереков1 деревостани, як1 створговались з XIX столптя ш вилнвом ш'мецькоТ лЫвничо! школи. Це привело до скорочень майже в три рази плош,1 бучин, що мають мелюративне значени в шдтрнмщ родючост! буроземних грунт1в 1 до понижения водоз; хисно1 рол1 смерекових монокультур. Останш виявилися нести ними проти ентомошкщшшв 1 грибних захворювань.

РОЗД1Л 4.

ТРАНСФОРМАЦИЯ АТМОСФЕРНИХ ОПАД1В

I ОСОБЛИВОСТ1 ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Т ГЩРОЛОГ1ЧНОГО

РЕЖИМУ ТА ЕР031ЙН0-ДЕНУДАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В

4.1. Вплнв рельефу i грунтово-пдролопчних умов на розп< д1л опад1'в.

Рельеф у ripebKHX умовах особливо помкно впливае на ро; подш атмосферноТ вологи. Крутизна схил1в впливае на утворе) ня, перемпцення або закршлення уламкового матер1алу, tow на крутих схилах rip зростае скелетшсть грунт1в i збагачуетьс i'x мехашчний склад.

У ripcbKiix грунтах в!дбуваються два процеси, обумовле] стшаючими водами: ероз1я i боковий внутршньогрунтовий ct'i Epo3ifl, оголюючи грунтов! горизонти i материнську породу, ом лоджуе грунт, протид^ючи його повному розвитку. Боковий » ст1к, сприяе перерозпод1лу тонкодисперсних i розчинних сполу може прискорити чи гальмувати формування грунт1в, визнач ючи xU i напрям процеав грунтоутворення.

Встановлено, що крутизна схшив, як визначальний факте розподшу опад!в, змшюе напрям внутршшьогрунтового сток зб1льшуе бокове поступання води в товщу грунт1в крутих д1лянс

у 2-3 рази у nopiBHHHHi з низх1'дним просочуванням. В грунт* виположених схил!в низхшне просочування води в 1,5—2,5 ра; перевищуе бокове (Боднарчук, 1961; Туренко, 1979).

4.2. Роль л1сових ф1тоценоз1'в.

При вивченш рол1 л^сових ф1тоценоз1'в у формуванш водш pecypcie, велика увага придшяеться ix впливу на характер оп д]"в, як головного джерела поповнення запас1в води на Земл! i, першу чергу, р1чкового стоку.

Багатьма вченими (Воейков, 1948, 1949; Перехрест, 1971 i in.) стверджуеться, що вплив л1с1в на опади проявляеться в том

Ю бонн е причиною гальмування пов1тряних мае, обумовлюючн им виникнення висотних повпряних струмешв, яю сприяють охо-одженню повп-ря i прискоренню хмароутворення.

У деяких кражах св^ту твердження про зб!'льшення к1лькост1 Г1ад1в ш'д впливом л icy або не приймаеться до уваги взагал!, або ¡ддаються cyMHiBy.

Матер1али сучасних дослщжень атмосферних опад1в у Л1сах эзволяють дата деяку середню ощ'нку перехоплення ix люовнм зметом у pi3HHx географ1чних зонах i випаровуванням в атмос-еру. Бона дор1внюе 30-35% або б1ля одше!■ третьо! pi4Hoi суми ¡дкнх i твердих опад1в.

ЛicoBi ф1тоценози позитивно впливають i на р^чний CTiK ¡к. Результат» багатор!чних д0сл1джень (Рахманов, 1951, 1971; ас, 1965; Блак, 1968; 1дзон, 1975; Паулюкяв^чус, 1978) пщтверд-ують висновок про збшыиення р1'чного стоку pin при зб1льц1ен-лкнстосп басейН1*в.

Велика водорегулююча роль л!с1в полягае у зменшенш макси-альних модул!в стоку, знижуючи тим самим максимальш повеш Зоколов, 1962; Валек, 1975).

4.3. Участь пдрол1'сомелюрацн в 3MiHi пдролопчного режиму ■

Надм1рно зволожених i заболочених лгеових упдь в перед-р'ях Украшських Карпат-нараховуеться понад 150 тис. га. На 7 тис. га виконаш пдролкомелюративш роботи, проекта на як! . {готовлен! науково-досл!дною лаборатор1ею лкових екосистем арпатського регюну шд нашим кер!вництвом.

Результат» подекадних 3aMipiB у п'езометрах, розташованих • 1 р1зних В1ддалях вьд регулюючих каналт дають bUhocho повну фактеристику залягання поверхневих грунтових вод за вегета-йний перюд i окремо за червень —-найб1льш дощовий м1'сяць. нал1з одержаних даних евщчить, що вплив пдрол!самелюраци 1 понижения piBHH поверхневих грунтових вод виражений сла-). Bona n0MiTH0 виражена т!льки на в1ддал1 шлькох MeTpiB в1д ушувального каналу.

У цих умовах внутршньогрунтовий cti'k бере MiniMyM участ! в )р!внянш ¡з загальним стоком дано!" територп. Найбьльш ймо-pHi стоки, яю впливають на в!дведення поверхневих вод з ме-оративних площ — це поверхневий CTiK i cti'k по першому грун-' вому водотривкому горизонт! (на глибиш 20-22 см вщ поверхш мл!). Останш види стоку виражеш ictotho при умов!, якщо осу-увана MicueBicTb мае слабо виражений мшрорельеф.

Таким чином, заболочення в умовах передпр'я Карпат В1Д-ваеться переважно за рахунок поверхневих грунтових вод. тотних, гмзких 3MiH у грунтоутйорюючому продес! i пдрололч

пому pe>Kii,v,i шсля осушення у передир'! не виявлено (Гол.) <j Голояд 3anixa, 1982). Але вони позитивно впливають и шдвищення продуктивное^ лкювих ф1тоценоз!в { еколопчни. баланс довшлля.

4.4. Особливост1 диферешуаца пдролопчного режиму.

Результата наукових доош'джень в р1зних ф{зико-ге-)графи

них областях (Боднарчук, 1956, 1959, 1960; Голояд, Сливка, 1983 св!дчать про те, що пдролопчний режим piK, особливо в ripci ких умовах, зазнае шд впливом господарсь'ко'1 д1яльност1 íctothh smíh. Ix видно повсюдно i характеризуються вони вщ'емно. Hai б1льш вщчутно щ 3míhh проявляються у зникненщ м<алих струй kíb (приток четвертого i третього порядмв), значному зменшеш деб1ту стоку pÍ4K0B0'í мережу появ1 частих паводшв, сел!в, акт! в1'заци ерозшно-денудацшних npoueeiß та ¡нших шкщливих явш ^Олшник, 1983; Пол1щук, 1988; Одинак, 1992; Рудько, 1992).

Основною причиною штенсифшацп цих негативных npoueci е нерацюнальна, еколопчно й економ1чно не обгрунтована roi подарська д1яльшсть людини в прсько-лкювих басейнових екс системах. Бона негативно вплинула в першу чергу на стабмьн природну диференщацш пдрологйного режиму г1рських компле! cíb, що привело до порушення структури i ïx функцюнування, е окремнх випадках до початку деградацп р1чкових басейнови скоснстем.

4.5. Загальна характеристика дослщжуваних басейшв.

Для стацюнарннх досл1джень вибрана верхня ripcbKa па< тина басейну piKH PiKa ¡з замикаючим створом в смт. Млжпр' нлощею 550 км2, яка характеризуеться як найб)'льш типова дл рельефу Украшських Карпат. Рша бере початок Í3 джерела л cxiuii гори Чорна Pina, в 2 км на níbhí4 в|д села Прислоп и BiicoTí i 100 м. Басейн ржи розташований на швденно-захщшм схилi Карпат i становить собою систему (ланцюг) rip з крутим схилами, розаченими долинами piK i CTpyMKiB. Bin мае округл форму, довжпною 29 км, середньою шириною 20,3 км. Р1зниця ьисотах становить 666 м. Середн{й нахил водостоку — 23 тисячн ыльша частнна поверхш басейну (до 40 bíacotkíb) покрнта л

СОМ. '

Pi4Koea мережа утворена десятьма водними артер!ями до! жнною В1Д 7,1 до 31,3 км i значною юльюстю (понад 500) стру\ kíb протяжшетю 2-3 км. Сумарна довжина pÍ4K0B0'í мереж1 nept кшцуе 300 км. И густота у межах басейну досягае 2,5-2,7 км/км

Решта д0сл1джуваних басейшв розташоваш на територй- ош caiioï вище басейново'1 екосистеми p. Pika. Це таю.басейни pit Решнка — площею 203 км2, Пилипець — 44,2 км2, Лопушна -

37,3 км2, Студена — 25,4 км2, а також басейни потоков йойковеЦЬ (оалка л!сова) — 0,39 км2 1 Глибокий Яр (балка вщкрита) — 0.28 км2. Басейнн в1др1зняються м1ж собою рЬними природними гараметрами ь вщсотком люнстос^. Виняток складае басейн потоку Глибокий Яр. ___

. . 4.6. Результата досл1джень 1 IX ¡нтерпретащ'я.

Результата багатор1чних иатурних дослщжень, як1 базуються на 56778 зам1рах мутноеп проб води 1 шших спостережень, по-н'язаних ¡з вивченням атмосферних опад1'в, поверхневим стоком код, р!чковим режимом (виконаних на протяз1 23 рок1в), дають можливкть досить повно висвп'лити питания трансформаци опа-дш, диференщацП пдролопчного режиму I ерозшно-денудац1йних процеав у прсько-л^сових басейнових екоснстемах Украшських Карпат на приклад1 р. Ржа.

Встановлено ткний кореляцшний зв'язок М1ж к!льк!стю опа-ji.it, стоком поверхневих вод 1 виносом (за мутшстю) грунт1в з територп експериментальних басейнових екосистем. Найбиьш ¡с-ютно вплнвае на зменшення поверхневого стоку 1 вграту грун-т1 в в!д ерозп залкнешсть басейшв. Так, при л1систост1 територи еасейну пот. Р1ойковець 92,3 висотки, вишс грунту становить лише 1,12 т/га на рш, у басейш р. Пилипець, при люистосп 78,4 гчдеотки, втрати грунту дор1внюють 1,72 т/га на рш. Значно больше грунту змнваеться з басейшв з низькою Л1'сист!стю. 3 басей-ну р. Решнка, при л1систост1 22 вщеотки, 1 з басейну р. Студено!' — де л^испсть 18 вщеотшв, виноситъся грунту шдпов[дно 3,05 1 2,92 т/га на р1к.

Найменшу втрату грунту виявлено в басейш пот. Глибокий Яр — 0,76 т/га на р1к, який е безл!снй. Це поясшоеться тим, що поверхня грунту тут сильно задершла, що уиовьтьнюе поверхневий ст!К 1 зменшуе ерозшно-денудацшш процеси.

Залежшсть поверхневого стоку вод 1 виносу грунту В1'д вели-. чини водозб1'рних басейшв виражена не ¡стотно.

1нш1 природш 1 антропогенш чинники впливагать на ерозшш процеси невизначено, тому потребують додаткових детальних дос-Л1джень ¡з застосуванням спещальних методик.

При пдротехшчних розрахунках 1 обгрунтуваннях проекте рекомендуеться використовувати показники карт зон мутност! 1 розмиваючого коефвдента (Кочубей, 1971), яю приблизно в1до-бражаготь характер податливое^ поверхш басейшв до розмиву в Украшських Карпатах.

Результата експериментальних досл1'джень в басейш р. Ржа можу'ть служити для наукового обгрунтування при виршенш ряду проблемних питань репонального природокористування в п'рсь-ких районах.

Р03Д1Л 5.

КОМПЛЕКСШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕР03ШН0-ДЕНУДАЦ1ЙНИХ, 1НШИХ ЕКЗОГЕННИХ ПРОЦЕС1В, СТИХШНИХ ЯВИЩ ТА IX 1НТЕРПРЕТАЦ1Я

5.1. Загальна характеристика процеа'в i умов i'x виникнення.

Украшськ! Карпати — це природно-антропогенна екосистема,

сучасннй станяко! визначаеться взаемостосунками людини i п господарства з природою. Диференц!ащя природних умов обу-мовлена геолопчним розвитком i структурно-л!толопчними особ-ливостями територн. Кл!мат, грунтовий покрив i пдролопчний режим е сприятливим для значного продукуваиия бшлопчних ре-cypcie. Рослиниий покрив i його бюлопчна маса е результатом i KpiiTepieM оцшки можлпвостей природи perioHy.

Для бшьш детального паукового трактування домшуючих про-яв1в ерозшно-де^удацшних процес!в, автором проводились досл1д-ження р1зних вид1в epo3ii. Вони виконан! в Зё-ти прсько-л!сових басейнових екосистемах основних piK Карпат — перших приток Дшстра, Прута i Тиси.

Обгрунтування i рекомендаци основних напрямкш i метод!в дослщжень, причин виникнення i поширення ерозших процессе у прських умовах Карпат, а також методики окремих вид1в дос-л!джень опрацьоваш разом з институтом еколога Карпат АН Ук-pai'Hit i Латв!йським державним ушверснтетом.

5.2. Ерозшно-денудащйш процеси.

Хщ ерозШно-денудацшних процеа'в в прських i передпрсь-кнх районах Карпат залежить в!д специф1ки геоморфолопчних i гоолого-структурних умов. Повздовжньо-зональне розчленування основних структурно-фацдальних зон i геоморфолопчних районш впливае на перерозпод1'л боковоГ i глибинн'оТ ероза, а також на розвиток зсувних i обвально-осипних процеав.

Процеси руслового розмиву. У перюд паводк1в, при значному шдпнгп води ктотно зб!льшуеться швидюсть течи, максимального розвитку досягае ероз^я, яка руйнуе береги (Печковська, 1971; Гелояд, 1982). На зворотах русел центроб!жш сили створюють гюперечний ухил, в результат! чого в.площиш живого перетину ппток1в виникають поперечш течи, як! направлен! по поверхн! потоку шд випуклого берега до вигнутого, а по дщ — у зворотному иаирямку. Рух води в потоках, внаслщок накладки повздовжшх i поперечних течш, стае гвинтотадбним, i в!дпов!дно впливае на формування русла рши. Струменист! води, наб!гаючи на виг-нутий берег ! опускаючись на дно, розмивають берег i дно рши,

пересуваючп продукт« розмиву до протилежного берега. В процес1 д0<:л1джень (Голояд, 1992) внявлено, що боков1 розмиви пс-рева-/.ають в долинах бкчьшосп прських потоюв !' р1чок.

Лиийний розмнв. Багатор1чнпмн дослЫженнями (1977-1993 рр.) науково-дослшю!' лабораторп лщовнх екосистем Карпатсь-кого репону виявлено, що лшшний розмнв в Карпатах широко розповсюджений у внгляд! внбош 1 яр1в. Ероз1йш вибоши трап-ляються на схилах долин прських р1к. Це здеб1льшого молод! ерозшш форми, як1 знаходяться в стада активного розвитку. Гли-бина 1х не перевищуе 1-1,5 м, довжина — в1д деюлькох метр ¡в до деюлькох десятюв метр{в. Схилов1 1 берегов! яри розпоосгод-:-ь.ен 1 на схилах рж, як в передпрсышх районах, так 1 в горах. Тов-шина алювпо визначае глибнну яр1в. Довжина !'х не перевищуе 200-300 м, а глнбнна — 7-10 м.

Площинний змив. У прських умовах Карпат площннний змив пов'язаний з випуклими 1 крутим», понад 20° швденними 1 шв-денно-зах1'дними схилами I ¡нтенсквно розвиваеться на нижшх, найбьчып стр¡мких дктянках (Пасулько, 1967; Горшенш, Пешко, 1972; Стойко, 1981; Сабан, 1982; Чубатий, 1984; Голояд, 1990). НайСпльш активно вш в1дбуваеться на свежих суц1льних вирубках Л1су.

Головну роль у формуванш поверхневого стоку \ процеав ерозп в^граготь атмосферш опади, особливо злпвов1 дощг При зливах велико!" штенсивност1 (60-70 мм) акгшшуються як площинний змив, так 1 селев1 паводки. Важлнве значения в розвитку цього процесу мають також стр1мюсть схшпв 1 властивост! пр-сько-л1сових грунтов.

Анализ даннх багатор1чних спостережень в дослЦжуваних ба-сейнах показав, що !3 збкчьшенням крутизн» схнлт в1д 20 до 35° к!льк1сть р!дкого стоку збьтьшуеться в три, а твердого — майже у рлс1м раз1в. Под1бш результат одержан! нами також при достижениях в басейнах рж Турбат, Турбацил, Бертянкн, Яблониш", вср-Х1п"1 Мало!" Шопурки, в Горганах.

Р1зко актпв1зуеться поверхневий стж на св)'жих лкосжах, вна-сл1док. понижения шфйчьтрацшпих можливостей грунт1в. А при наявпост1 на лкосжах волоюв вщбуваеться концентращя повсрх-!1евого стоку, внасл!'док чого ерозшна дЫ води р1зко зростае, а всдопроникливкть грунтов поннжуеться приблизно на 30 в1,цсотк1в. При цьому значно знижуеться ! природне в^дновлення лшу.

Пщсумовуючи результат» дослшжень ерозпшо-денудацпшнх прсцеав в Украшських Карпатах, прнходнмо до внсновку, що поява ( розповсюдження них екзогешшх процессе заложить вЬт

¿6iry pi3HHx природннх фактор1в i в значшй MÍpi вГд масштаб1в i штенсивносп сили антропогенного втручання.

5.3. Паводки.

У зв'язку Í3 зменшенням лкистост! i несприятливою bíkoboio структурою л1С1в та ¡нших причин, велика руйшвш паводки на ржах Укра'шських Карпат пройшли в 1947, 1948, 1955, 1957, 1960, ¡964, 1969, 1970, 1974, 1977, 1980, 1982, а в останш роки в 1992 i 1993 рр.

Анал1зуючи розаиток i повторшсть катастроф1чних паводшв за останн) 70-80 рошв, приходимо до висновку, що повторшсть паводшв, як! наносять народному господарству велик1 збитки, зро-сли в тслявоенш роки. Частково це можна пояснити тим, що в перюд BifiHn i в nepuii два десятир1ччя шсля 'i! закшчення, пло-íua рубок головного користування в 2-3 рази i б1льше перевищу-вала розрахуикову люосжу. Сущльш рубки часто проводились на осипних i зсувннх схилах i вздовж русел piK (Перехрест, 1971). KpiM того, на значшй плоии люи були знищеш впровалами.

5.4. 3aK0H0MipH0CT¡ розвитку i прояв1в сельових npoueciß.

Сель — це один з екзогенних npoueciß, ¡нтегруючих дга íh-

ших схилових процес1в. Таю екзогенш процеси, як вив1трювання зсуви, обвали, осипи, площннна epo3in та in. в геосистем! «сель>; новинш розглядагися в плаш елементарних процессе, hkí шдго товляють i поставляють в русло водостоку тверду складову, а е кремих випадках вш'грають вир^шальну роль у формуванш рг'д KOI СКЛЭДОВОУ.

На niÄCTaßi вивчення географй' сельових явищ в УкраУнськи; Карпатах (Айзенберг, 1959, 1964; Голояд, 1990; Рудько, 1992; можна вид1лити три сельових райони: П/'вшчно-Захшшй, ГОвден нс-ЗахЦний i Схшшй.

У зв'язку з штенсифжащею господарськоУ дiяльнocтi проела ковуеться зростання сельонебезпечностГ Так, за перюд з 190 до 1940 рр. сельопрояви спостер1гались один раз на bícím pokíe а за перюд з 1948 до 1970 рр. вони рееструвалися тут через кож к! два-три роки. Цьому в значшй Mipi сприяло посилення ерозш ноТ д1яльност1 на стр1мких ripcbKHx схилях внаслщок в1льного ан троиогенного впливу.

В процеа досл1джень нами визначеш ochobhí розрахунког параметри 54-х сельових потошв УкраУнських Карпат (Сливкг Голояд, 1992; Голояд, Сливка, Паневник, 1994).

3 метою математичного прогнозування сел!в опрацьоваш чс тири алгоритми з р1зною шльюстю незалежних иараметр1в (bí двох до п'яти). Найбьльш повний прогноз дае використання алп ритму з п'ятьма незалежними параметрами:

У= 13,16+7,34X1x16,86X2-6,39Хз-60,9Х«+10,17Х»,

де У — загальний об'ем селя, тис. м3;

Xi — об'ем наносив, тис. мэ;

Xi — площа водозбору, км2;

Хз — загальний об'ем наноав, тис. ма;

Х4 — площа сельових вогнищ, км2;

Хб — винесено за меж! водосбор1в, тис. м3.

Стандартна помилка прогнозу дор1внюе ±46, що вщповщае близько 9,3 в!дсотка в1д прогнозних середшх показшшв.

Наявн]'сть piBHHiib з р1зною юлькктю незалежних параметр1в дозволяе користуватися ними при pi3HiS шлькост! даних, суттево не змшюючи яю'сть прогнозу.

5.5. Зсувн! i обвально-осипш процеси.

Розвиток 3cyeiB пов'язаний з близьким заляганням грунтових вод i перенасиченням водою шдстилаючих глинистих иор!д, як! виконують функцпо дзеркала ковзання (сповзаиня).

В досл1джуваних регюнах зсуви розповсюджёш в р!зних Mic-девостях. На Буковиш зсуви виявлеш в Слрет-Путильськш висо-чиш. В межах Швденно-ПокутськоТ височини i на /Пмницько-Бист-ррцькому межир!чч1 зсуви виникають в глинисто-шщаних товщах.

У басейш р1ки Прут зсуви зустр1чаються в Ворохтянськш улоговиш вздовж шосейно!' дороги Ворохта-Пожижевсъка. В долин! ржи Бистрищ Надв1'рнянсько1 зсуви зафжсоваш в нижнш течи поток1в Довжинець, Романишин, Розтока, де переважають горбись утворення.

Сучасш зсуви виявлеш в долинах рiк М1зуньки, Лужанки i Сукеля. Окрем! зсуви фрагментарно трапляються у верх1'в'ях П!стиньки i Рибнищ'.- У басейш Чорного Черемоша зсуви розповсюджёш в долинах приток Бсрежнищ, 1льця, Дземброш, Подорова-того i ПогорЬтьця. На Белому Черемоип вони зафжсован! в долинах noTOKiß Кохана, Яблоницького, Пробитого, Яловичора, Кривого, Фаевника i Прилучиого.

У Чивчинськнх горах переважають зсуви- обвали. Вони приурочен! головним чином до алгов!алы1о-делюв!альн01 частпни В1Д-клад!в у зон! крнстал1чннх пор!д. У Закарпатт! на значит плошл процеси виявлеш в Ясинянськш улоговиш. Зсувн! схили i o;-;peMi зсуви дослщженнямн зафжсоваш в долинах р!к Косшсь-koL Шопурки i Тересви. У Вулкашчних Карпатах зсуви форму-ються в суглинковому делюви корн вив1трювання вулкашчних по-р!д, як! залягають на масивних дацитах i андезитах.

Обвально-осипн! процеси широко розповсюджёш на схилах xpeÖTiß Свидовця, Чорногори, Горган та в Чивчинськнх горах. Первинне порушення pißHoBarn схшнв в!дбуваеться внаслЬдок

розмнву ьч нижньо! частшш водостоками, кр^м того стшкють схн-;пв послаблюеться в окремих внпадках внаслщок господарсько! д1яльност1. Частпна великих обвалш спричишоваиа сейсм1чною актпвшспо (землетрусамп).

Потешиальну небезпеку представляе можлива актт*в1зг" -кам'яннх розсишв, плота яких в Украшськнх Карпат г. складае ;5 тисяч гектар1в (Рудько, 1992; Голояд, 1994).

Анал1з сучаспого стану, ерозшно-денудацшних, шших екзо-генних процеЫв т стихшннх явищ свЦчить про те, що на ~огву, ризвпток 1 "штенснфшацпо цих шкиливих прояв1в ктотний б. /: р мае неухильно зростаюча сила антропогенного фактора. При дальний ¡нтенсифтацп еколопчно необгрунтованоТ господарсько! д!-яльност! в репош природа вже не буде снравлятися з прогресую-ч]1ми техногеино обумовленимн екзогенинмп нроцесами.

РОЗД1Л 6.

МЕТОДИКИ ОЦ1НКИ ПРОДУКТИВНОСТИ 1 ВПЛИВУ ФАКТОР1В ДП НА ДЕРЕВО СТАН У ПРСЬКИХ УМОВАХ УКРАГНСЬКИХ КАРПАТ ПРИ ДОСЛ1ДЖЕМ Н1 ЕРОЗШ НИХ ПРОЦЕС1В

6.1. Тсоретичги ! методолопчш обгрунтування. Показники ре-¿1 ¡vu.ii деревостану.

У зв'язку з штенсифшашею Л1согосподарського виробництва все бкчыне зростае необхшисть к1льк{сно! оцшки ефекту р1зннх лкогосподарських заход!в (протиерозшних,- пдрол^омелюращй, рубок догляду, удобрения \ т. ¡н.). Вплив них заход1в па лков1 окоснстемн залежить в1д правильное^ IX внбору ! проведения.

1снуюч! методики дослижень впливу р!знпх фактор1в на при-рс-дн! комплекс» умовно можна роздкчити на два напрямн: на внвчення складу та встановлення р1вня ¡х д!У. Ясно, що методики другого напряму мають вагом! персвагп.

У виршюнш иказаннх проблем визначальпу роль вШграе щ-льове прпзпачення фггоцсноз;г>, ши в цьому вннадку подкчяються на Д1И групп. Першу групу складають насадження, основне приз начення якнх продукувати деревину, другу групу шдтрнмуват! снрнятлпве навколншне середовище.

В^омо, що нродуктившсть деревостан!в можна виразитн р1з-ними показниками. Тому виникають труднощ! при вибор! пайб1лып придатного показннка продуктивность Анал1з набутого досв!д\ показуе, що найбиьш придатннми е т1 методи, як! грунтуються на

Застосуванш' динам!чних таксацшних показнишв наса<цжень: по-точннх прироспв за висотою, д1аметром i запасом, додаткового i-поточного додаткового приросте. Характерна особлнвють таких ноказник!в — можливють за короткий час об'ективно i швндко в1ддзеркалити реакцш деревостану на змши впливу фактор1в гередовища.

Характеристика реакцп л1совнх ф1тоценоз1в непромислового призначення — бьльш складне завдання. В цьому випадку одна гсров1дна функщя лку або явно не вид1ляеться, або не шддаеться задов^ьному опису за допомогою одного чи к1'лькох штегральних показниш'в деревостану. Тому, ïx юльюсна ouiHKa за допомогою эднощльово! функцн неможлива. Для ошнки таких насаджень пстрШний багатом^рний гпдхщ з одноразовим облшом особливое-гей р!зних функщй, як! виконують лков} ф1тоденози в конкретних умовах м1сцезростання.

6.2. Методика ощнки реакцп' лкових екосистем на вплив при-¡юдннх i антропогенних фактор!в дп

Метод, який пропонуеться для визначення ефекту впливу фак-ropie на л!сов1 фЬоценози грунтуеться на визначенш додаткового приросту по запасу. Вш вираховуеться як р1зниця м1ж запасом оцшюваного деревостану в к!нцi перюду ош'нкн i прогнозу-ючнм запасом того ж деревостану в той же час (/Пепа, Голояд, (975). -

Алгоритм пропонованого методу мае такий вигляд: АМ=М—Mt, (6.1)

це AM — додатковий npupicT по запасу за перюд ош'нкн t, м3/га;

M — запас наивного деревостану п1д час ouîhkh впливу дп фактора, тобто в кшщ перюду t, м3/га;

Mt — прогнозуючий запас наявного деревостану в тон же iac (тобто запас, який би мав деревостан, якщо б не виконува-г.ася оцшювана д1я), м3/га.

Для к1Льк1сно1 оцшки впливу pi3Hnx фактор1в дiï розроблена трограма FLOWER.

6.3. Методика виявлення структури i динамш! комплексно! \П еколопчних фактор1'в.

Методичною основою оптимального управлшня i рацюнального {ористування лковими системами, ахорони i прогнозування ïx ди->ам!ки в ргзних умовах кнування е вивчення ретроспективного зозвитку i сучасного стану цих систем.

Сила впливу окремих фактор1в вщображаеться через показ-шки питомоТ вагй дп. Алгоритм вирахування цього показника лае такий вигляд:

Vj = d(BjCoj), j = l,2...K • (6,2) '

дс Yj — показник пнтомоУ ваги впливу j-ro фактора;

К — число одночасно досл1джуваних фактор1в (регресо-

pi»); ■ _______ __________' . :

Bj — коефвдент множинно'Т perpecii';

Coj — коефщ1ент коваркци М1Ж вивчаючим показником ре-акцп ситеми i j-м фактором.

Для виявлення структури i динамши комплексного вплив> розроблена програма визначення сили впливу еколопчних фак-TopiB (Jliena, 1982), яка рекомендуеться i частково застосована автором при вивченш впливу еродованост1 земель в Карпатах на лшов! ф]тоценози.

6.4. Математнчна модель поточного приросту i таблищ по точного приросту деревосташв УкраУнських Карпат.

Для розробки адекватно! модел1 поточного приросту по запас) наявно^о деревостану використовувались методи математично! статистики i математичного анал1зу. Поточний npupicT по запасу — це показник, який характеризуе збиьшення запасу наявногс деревостану в залежност! вщ змш параметр1в запасу насаджень В дьому випадку поточний npupicT по запасу представляв собок повний його диференц1ал.

Для практично!' оцшки впливу ероз1йних npoueciß на npupici деревини розроблеш математичш модел! i таблиц! поточного при росту по запасу для основних л1соутворюючих пор ¡д. Емшричщ ¡нформац!я для розробки цих матер1ал1в представляе собою дан модельннх дерев десяти лшових порщ Карпат: смереки ёвропейсь ко!" (130 моделей), ялиц! биоУ (251), бука лкового (420), сосш зинчайноУ (115), дуба звичайного (111), берези повислоУ (87),грабг звичайного (104), оспки (95), липи серцелистоУ (104), ясеня зви чайного (111)

Складеш таблиц! поточного приросту представляють собок npupicT деревосташв по запасу в Kopi. Користування ними просте тому що при таксацп деревосташв визначають середнш Д1аметр середню внсоту i суму площ поперечних перетишв за допомогок загально прийнятих cnoco6iB Л1С0В01 таксацй'.

Результата дослщжень з вивчення поточного приросту по запасу деревосташв основних л1соутворюючих порщ Карпат взят

за Основу при розробц! 1 уточненн! ерозшного районування прсь-ко1 територа Украшських Карпат та опрацюванш системи про-тиероз1йних заход1в по висотних поясах 1 прсько-л1сових басейно-вих екосистемах.

РОЗД1Л 7.

АВТОМАТИЗАЦ1Я РОЗРАХУНК1В Г1ДРОЛОГ1ЧНОГО РЕЖИМУ I ЕР031ЙНИХ ПРОЦЕС1В У ПРСЬКИХ УМОВАХ

3 метою постшно! шдтримки прнродноТ стабшьносп басей-нових екосистем т стимулюваня 1х до кл1максового стану необ-х1дно знати 1 вблодгги структурно-функцюнальними особливостя-ми 1 систематично поповнювати банк даних природннми \ антро-погенннми факторами. 3 врахуванням останшх иовннш розробля-тися диференцшш заходи для рацюнального використання бюгео-ценоз1в.

Такий П)ДХ1Д потр1бний в сучасних умовах ¡нтенсивного роз-внтку вах галузей народного господарства. Проте вш е необхЦ-ний в першу чергу для мкцевостей з вираженим прським рельефом, умови якого б1льш складш в просторово-дннам1чному в1дпо-шенш.

Алгоритм вир1шення завдання полягае в складанш математнч-но1 модел1 1 автоматизаца розрахунюв. Математнчна модель пред-ставляе собою два взаемопов'язаш етапи: перший — зб1р I воображения у вихОних первинннх документах результат зам!р1в, як! виконуються в контрольних точках басейнш на предмет виз-начення величин внпадання атмосферних опад!в, мутност1 води ! а витрачанш за певш пром1'жки часу; другий — виконання роз-рахунк1'в по визначенню об'ем1в опад1в, стоку води ! виносу грунту з пЦбиттям ш'дсумюв за певний контрольннй перюд (мкяць, веснян0-л1тн1й I осшиьо-зимовий перюд, рш).

Автоматизация розрахунюв динам1'ки пдролопчного режиму 1 ерознших процеав у прсько-лкових басейнових екосистемах дозволила значно скоротити строки розрахунк^в та прогноз1'в при визначенш фактичннх об'ем!в виносу грунту, витрат води 1 стоку.

Опрацьована структура програми допускае активну участь користувача у вичислювальному процес1 формування результатш та коректувант вих!дних даних.

Розроблена програма по автоматизаца розрахунк1в динамши пдролопчного режиму I ерозшних* процепв у прсько-л1сових ба-

ссйнових екосйстемах на приклад! Украшських Карпат впрбваД-жена в експлуатащю 1вано-Франшвським державним проектно-конструкторським технолопчним шститутом Мшктерства промисло-вост! Украши.

РОЗД1Л 8.

РАЙОНУВАННЯ ПРСЬКОГ ТЕРИТОРИ УКРАХНСЬКИХ КАРПАТ ЗА СТУПЕНЕМ ЕРОДОВАНОСТ1 ТА ГРУНТОЗАХИСНО! ЗНАЧИМОСТ1 Л1С1В

8.1. Принцип 1 схема районування.

На першому еташ приймаемо до уваги подьт вс\е\ територа УкраТнських Карпат на зони, як! в1дображають значну р!зницю загальних умов водного \ теплового режиму, ткно пов'язаних з рослинннм покрнвом та грунтовими умовами. Умови зон ствЦрю-ють загальний фон для прояв!в ероза 1 визначають загальний на-прям протиерозшного впливу.

Другнй етап полягае в подш територа -зон на облает!. Облш рельефу тут повинен бути т!сно пов'язаний !з зонами. Визначаль-ним е загальний напрям розвитку ероз!йного процесу. Врахову-еться також складшсть систем водорегулюючого I протиероз!йного впливу на територда. Меж! областей пов'язаш з важливими прй-> редно-кторичнимн рубежами.

На третьому еташ' районування ерозшш облает! под!ляються на райони. Приймаеться до уваги пануючий морфогенетичний тип рельефу з врахуванням в його межах бшьш детальних особливос-тей природних 1 господарських умов з вид1ленням тип!в 1 форм сччасних ероз1Йних процес!в. Головну роль тут вшграють б1льш детальне врахування водного режиму ! грунтозахиеннх властивос-тей та ¡н.

Визначен! райони при ерозшному районуванн! Карпат, з метою вибору репональних заход1в для захисту г!рських грунт!в вщ ероза, под!лено на три категора:

1) небезпечн! в ерозшному в!дношенш, як1' не потребують н! активних, ш попереджувальннх заход!в;

2) потенциально небезпечн! в ероз!йному в!дношенн!, як1 поки що не потребують особливих нротиероз!йних заход!в у зв'язку !з слабким господарським освоениям;

3) критнчш райони, яю терплять в1д сучасних ероз!йних прб-цес!в 1 потребують проведения комплексу як попереджувальннх, так 1 активних протиерозшних заходов.

24 .У . ...

8.2. Ерсшйш умови.

Детальне внвчення природних умов, IX анал!з та ¡нтерпрета-Ц1я дали можлив!сть розробки реального ерозшного районування Украшських Карпат. Конкретш особлнвосп ероз1йних умов, вра-ховаш автором при визначенш ерозшного районування територи г'рсько! частини" Карпат, дозволили вщцлити 6 зон, 17 областей 1 45 райошв, як\ перечислен! нижче.

8.3.А. Зона Передкарпаття.

I. Область зах!дного Передкарпаття (два райони).

II. Область середнього Передкарпаття (чотири райони).

III. Область схшного Передкарпаття (п'ять райошв).

8.4.Б. Зона зовшшшх Карпат.

IV. Область Бескид (два райони).

V. Область Горган (три райони).

VI. Область Покутсько-Буковинських Карпат (два райони).

8.5.В. Зона Центральних (Водорозд1льно-Верховинських) Карпат.

VII. Область низькопр'я Стрийсько-СанськоГ Верховпнн (два райони).

IX. Область ероз1йних низькопрЧв { повздовжшх. долин Воло-вецько-АНжпрськоТ Верховини (два райони).

X. Область давньотерасового Ворохта-Путильського низько-пр'я (два райони).

8.6.Г. Зона внутр1шшх Карпат.

XI. Зах1дно-Полонннська область (два райони).

XII. Сх!дно-Полонинська область (два райони).

XIII. Мармарошська область (два райони).-

XIV. Внгорлатська повздовжньо-долннна пизькопрна область

8.7.Д. Вулкашчш Карпати. (два райони).

XV. Верхньотисанська область (два райони).

XVI. Вигорлат-Гутннська область (чотири райони).

. 8.8 Е. Зона Закарпаття.

XVII. Область Закарпатського передпр'я (чотири райони).

РОЗД1Л 9.

НАУКОВО-ОБГРУНТОВАН1 ПР0ТИЕР031ЙН1 ЗАХОДИ I ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАХИСТУ ГРУНЛВ ВЩ ЕРОЗИ В УКРАШСЬКИХ

КАРПАТАХ

9.1. Науков1 передумови оргашзаци захисту прських грунт1в Б1д ерозп. .

Для ефективного господарювання в прських репонах рекомендуемся ввддляти прсько-л1сов1 басейнов1 екосистеми основних р1*к, як найбОьш под1бних М1'ж собою природних комплекЫв, умов-но роздьпених водороздОьними лшями М1Ж басейнами. До таких екосистем в УкраУнських Карпатах дощльно вщнести перии притоки р1к Дшстра, Прута 1 Тиси, тобто прсько-лков1 басейнов! екосистеми Орета, Черемоша, Коавки, Лючки, Св1ч1, Опору, Ужа; Р1ки, Латорищ та ш. Нами вид!лено 36 прсько-лкових басейно-вих екосистем, на як1 рекомендуеться скласти математичш моде-л{ з метою рацюнального регулювання природокористування на Ух територи.

Наукове обгрунтування I розробка практичннх проектних рЬ шень по оргашзащУ захнсту грунт1в УкраУнських Карпат в1д ерозП' повинш враховувати особливост! басейнових екосистем 1 висотних пояс1в УкраУнських Карпат.

9.2. Методолопчш 1 практичш основи захисту грунт1в в!д ероз1У, паводюв 1 сел1-в в п'рсЬко-лкових басейнових екосистемах.

Враховуючи принцип захисту грунт1в ви ерозп, паводков 1 сел!в на всш територ1'У, де створюеться небезпека прояв1'в цих про-цес1в, виконаиня протиерозшно-паводково-селъових заход!в повинно з.д1йснюватися в межах водозб1рних басейнових екосистем р1'зного рангу.

Комплексну ситему протиерозжних та шшнх заход1в рекомендуеться здШснюватн починаючи з найменших (мнсро) басейш'в, тобто приток 1 Ух басейшв четвертого 1 третього порядюв, потш другого I третього порядков, а в кшщ — в русл1 основноУ прськоУ р1'чкн.

У процеЫ багатор1чних досл'ижень, вишукувань та розробок протиерозпших заход1в 1 Ух буд1вництва, нами науково обгрунто-ваш I вид1лен1 три основш ерозжно небезпечш градашУ Д)'лянок, як1 на картах (в щор1чних зттах за 1977—1993 рр.) позначен! спешальними индексами. НайбОьш небезпечш' в ерозшному в1дно-1ненн1 земл1 — Н, з крутизною схшив 17° ! б1льше, середньоне-безпечш — С, з крутизною схил1в в1д 9° до 17° \ потенщально небезпечш — П, з крутизною схил1в до 9°. ВндОеним категор!ям еоодованосп присвоен! в1дПов!дш шдекси рекомендованих заход1в. Для небезпечних в ероз!йному вшюшенш земель — група захо-д!в А, для середньонебезпечннх — трупа заход1в Б т для потен-т'ально небезпечних земель — група заход1в В.

Враховуючи репональну особливкть ! специфшу ^розшного районування, в дисертацП' обгрунтовано комплекс диференцшних протиероз1йних, паводкових 1 сельових заход1в окремо для верх-нього, середнього 1 нижнього висотних пояс!в УкраУнських Карпат (Голояд, 1992, 1993, 1994).

Верхшй п'рський пояс в УкраТнських Карпатах розташований ид висоти 1250—1500 м над р.м. 1 вище \ включае субагльпш-:ький 1 альпшський пояси. 3 давш'х давен цей пояс, особливо по-'¡окннн, використовувався для випасу та сшокошення, що привело ао актив1'заци ерозшно-денудашйних процепв.

Найбипьш есЬектнвннм методом боротьби з ероз1ею грунт1в по-топин е шдтримка Тх площ у високому ,в!дсотковому покпнгп грав'яною'-рослиншстю. Для щеТ мети кращими видами трав'я-юго иокриву е костриця червона, тонкош'г лучнии, тимофпвка луч-. 53. лнсохвют лучиин, рейграс пасовищний, костриця лучна, котонина прська та шип види.

При переход! безлкних полонии в люовий пояс буферним { 1кумулюючим повинно бути крнв0л1сся 13 вшьхи зелено!, сосни фсько1, ял^вцю сиб{рського та ¡н.

У мкцях проявив лпийноУ ерозп I на захаращених потоках — трнток найменшого порядку необх1дно влаштовуватн систему про-гиепозиших, паводкових { сельових заход1в, в основному у виг-1ЯД1- простих за конструкщею пдротехшчннх споруд.

Середш'й прський пояс, з ппсометричним р!внем в1д 600-850 ю 1250-1500 м над р. ,м., найб1'льш штенсивно використовуеться :юдиною, саме тут знаходиться основний об'ем загчтвель дереви-ш. Тому в цьому пояс1 основна увага повинна бути прид^лена пи-■анням протиероз)йних заход1*в на лкюсжах I трелговальннх волоках

На ш'лянках 1*з середньою ерозшнсйо небезнекою пропоиують-•я протиероз1йш заходи в мешш'й ккчькость а в м1сцях з потенциального небезпекою лише попереджувалыи заходи.

Як загальш та своечасш заходи запоб|'гання ерозЛ, — для юпередження внникнення ерозШннх внбош, яр1'в при первннному ранспортуванш Л1су в межах крутосхил1'в середньопр'я, на л1со-¡ках, — слш використовувати пов^тряно-трелювалыи установки, рав1таш'йш л1соспуски, кшний транспорт ¡, як внняток, трактори ю попередньо-тпдготовлених волоках з твердим покрнттям, необ-ллними водов1'дводами 1 водопропускними спорудами.

У басейнах з небезпекою розвитку сел1'в Л1'енепсть сл1д шд-•римуватн в межах 55-60%. У ва'х басейновнх екосистемах дошль-!с формувати_високоповнотш, багатоярусш деревостани з учас-ю цшних. в господарському вщношенш, деревних 1 чагарникових '0р1д (альбом №2 \ №4). ,

Нижнш прський пояс розташований в межах висот 400-450 [о 600-850 м над р.м. 1 характеризуемся в1дносно споюйннм рельсом з менш вираженими схилами мвдевост! з наявш'стю заплав надзаплавних терас. У пдролопчному в^дношенш цен пояс вико-[уе в основному трансформуючу або колекторну функщю, тому

ще русло прсько! ржи повинно тд час паводку пропустити вс спкакнп води з басейну. Дании пояс найбмьш небезпечний I плаш безпосереднього руйнування народногосподарських об'ектп з нанесеням держав] значних збитю'в. Тут розвиваеться бокова донна ероз1я русел рж, а також заплавних терас, на яких пере важно збудоваш дороги, житлов1 будинки, шженерш споруди туристичш шляхи 1 т. ¡.

Характерш особливост1 нижнього прського поясу потребуют! в першу чергу буд1вництва комплексу протиерозшних, паводковш 1 сельових заходов у вигляд1 пдротехшчних споруд для захист} лковозних дор!г, шженерних споруд та шших сощально-промис лових об'ект1в в1д руйнування Т затоплення.

3 метою закршлення грунту вщ розмиву заплавних 1 над заплавних терас, а також берепв рж рекомендуеться посадкг деревних чагарникових пор!д аборигенннх вид1'в: в!льхи аро\" чорноТ, в'ерби, смереки, дуб1в звичайного 1 скельного та ш. (аль боми № 3, № 4).

Основш види I конструкци протиерозшних пдротехшчню споруд, як! рекомендован! л!совим ш'дприемствам Карпат для без посереднього буд1вництва Тх у натура викладеш нами у вигляд чотнрьох альбом[в. Кожний альбом складаеться 1-з пояснювально записки, пдролопчних 1 пдротехшчних розрахунк1в та креслеш в т. ч. альбом № 1 — для верхнього прського поясу, альбом № ! — для середнього прського поясу, альбом № 3 — для нижньоп прського поясу, альбом № 4 — для лкюсш, трелювальних волоки ! трас газо- { нафтопровод1'в.

9.3. Основш принципи ращонального лкхжористування в Ук рашських Карпатах на протиероз1йнш основа

Результати дослшжень св1*дчать, що ¡нтенсифжашя екзогеоди нам!чних процес1в в прсько-л!сових басейнових екосистемах значн« попршуе еколопчну ситуащю 1 веде до понижения сприяъливи: функш'й ! продуктивное^ бюгеоценоз1в, а в окремих м1сцях д( початку процеелв деградаци природних комплекЫв.

Необх1*дною умовою нормального розвитку, збереження ! зба гачення басейновнх екосистем е пост!йнйй догляд за ними, ра ш'ональна територ1альна ! функцюнальна '¿х оргашзащя з регу льованим ! нормованим природокористуванням.

Нами науково обгрунтовано, що басейни основних рж Кар г.эт (Прут, .Шмниця, Св1ча, Черемош, Ржа, Стрий та ш.) е ос новними таксоном1чними одиницями, на р!вш якнх повинно вес тись еколого-економ1чно обгрунтоване господарювання. Для кож но! з видшених 36 прсько-лкювих басейнових екосистем необхщн» скластн математичн! модел! для опису 1х структура I функцю

иування з врахуванням антропогенного навантаження I виявлен-ня тенденщй 1 напрямкт змш в природних комплексах. За допо-могою. постШно дпочого банку даннх ми зможемо об'ективно ре-г>лговати розпод!л продуктивних сил на територи басейну, рационально викорнстовувати природш ресурси 1 в1дходи ви госпо-дарськоТ д1яльност1 людини.

9.4. Концепшя рацюнального природокористування на еко-логотехшчшй основ1 захисту грунт!в в1д ерозп в прсько-лкових екосистемах УкраТнських Карпат.

Головний напрям рацюнального природокористування (л1со-користування) в УкраТнських' Карпатах повинен ррунтуватися на шдтримш ! стимулюванш природних процеав у прсько-лкових басейнових екосистемах ¡, в першу чергу, грунтово-пдролопчного рлжиму, а також ст!йкост1 1' шдвнщенш продуктивное™ лкових фь доценоз!в та Тх особливнх функцш (Голояд, 1992, 1994).

Для вир1шення цих завдань необх1'дне прийняття ново! струк-тури управлшня Л1сами. Суть и полягае в оргашзацп такоТ управ-лг^ськоТ структур», яка б збер!гала характерна регюнальш особ-ливост1' окремих ландшафте або шшнх фащальних комплека'в \ сприяла шдтримц1 природних структур \ процеав. У пьому зв'язку в репош доц1льно сформувати координаш'йннй центр у вигляд! 'департаменту л1су, шдпорядкувавши йому облает управи лками". Останш, в свою чергу о/ид диференщювати на репональш л1сов1 установи.

У залежное™ ви складност] природних умов утворються л1с-ництва (з обов'язковим охопленням одного або деюлькох басейшв прських рш), як! сл!д шдпорядкуватн реп'ональним лковим уста-новам. , ~ .-•^..-ст.у-

Критер1ем ощнки роботи л]сничого та ¡нших прашвниюв л)су служитиме повне використання потенщалышх можливостей упдь Л1сництва 1 сошальних фактор1в.

9.5. Сощальш результати 1 еколого-економ1чна ефектившсть захисту грунт!'в в1д ерози в УкраТнських Карпатах.

• ! В рамках науково-дослшноТ лабораторп л1совнх екосистем Карпатського репону, починаючп з 1977 року нами опрацьоваш схеми ероз1иннх прояв1в 1 протнероз1йних заход1в для ва'х 36-ти прсько-лкових басейновнх екосистем УкраТнських Карпат на 'цлошд 24 тис. км2.

У залежност1 в1д складносп конструкцш, об'ем1в проектування, буд1вництва 1 вартост! вс1 передбачуваш види протиерозшних пд-ротехшчних споруд тшлеш на просп, яш не потребують вишу-кувальних роб)'т 1 проектноТ документацн на Тх буд!вннцтво, 1 б!льш складнк При цьому, на прост! пдротехшчш споруди роз-

роблено креслення, об'еми роб!т 1 ор!ентовна варт!сть буд!вництва з метою безпосереднього внконання Ух в натур! силами лкокомбь нат1в КарпатськоУ зони. Так! протиерозшш заходи впроваДжеНо в 21-¡й прсько-л!совш басейновш екосистем! УкраУнських Карпат силами 18-ти" л!сокомбшат1в Гвано-Франк!вськоУ, ЗакарпатськбУ ! ЧершвецькоУ областей з п!дтвердженим еколого-економ!чним ефек-том 1 млн. крб. в цшах 1984 року.

Для буд^вництва б1льш складних ттротиерозШних, паводковнх 1 сельових п'дротехш'чних споруд, таких як П1дгг!рн1 стшки, загати, нап'шзагати, регулюкт 1 нап£>авляюч1 водний потгк, тощо необх1д-на лроектно-кошторисна док^менташя.

Еколого-економ!чна ефективн!сть вщ впровадження протиеро-з'йних, паводкових 1 сельових заход1'в розраховувалась нами для гпх 36-ти басейнових екосистем — основних приток Прута, Дшст-ра, Тиси.

Сумарна величина еколого-економ!чного ефекту, р1вна поперед-жувальним .втратам вщ водно! ероз!1, представлена як сума скла-дових фактор!в 1 доршнюе для УкраУнських Карпат 1012400 крб./ р!к в цшах 1984 року. Проте, тут не враховаш збитки :вщ втрат гручтв, розладу г!дролог!чного режиму и 'стимулювання ци-ми процесами паводк!в, -сел!в , 0бвал1в, зсув!в, осишв та ¡нших екзогенннх стихшних явищ в Карпатах. У цьому випадку сума збитшв в!д ерозшно-денудащйних та шших екзогенних процесУв 1 стих!йних явищ в УкраТнських Карпатах 361'льшиться в дешлька раз1'в.

Соц!альн! результати I значим!сть паукового шдходу при ви-р!шенш проблеми захисту грунт в!д ерози в репою Карпат бу-дуть мати ефективш насл]'дки для природи ! людини одночасно.

висновки

1. Узагальнеш результати багатор!чних дослщжень ероз1Йно-денудащйних, ¡нших екзогенних процес!в ! стихШних явищ в пр-ськолигових басейнових екосистемах УкраУнських Карпат.

2. В результат! стащонарно-площадних експериментальних досл!джень, проведених в семи р1чкових басейнах верхньоУ частини р!ки Ржа протягом 1962-1984 рошв виявлено, що ероз1я в цщ по-тенц!ально небезпечнш прськш частит Украшських Карпат е ге-олог!чною або нормальною (допустимою), оск!льки винос грунту тут не перевищуе 3,051 тонни з одного гектара на рис. При цьому, винос грунту знаходиться в л1н1йн1й залежноси вгд Л1сист0ст1 во-дозбор1в — чим вища люиапсть водозбору, тим ироцеси стоку 1 змиву меиип. 1нш! природн! фактори не мають чггко вираЖеноУ залежност! 1 проявляються в кожному окремому випадку по-рГз-ному.

3. За результатами дослшкень для кожноТ основноТ прсько-л]сово1 басейново'Т екосистеми (р?к Бистрищ, /Нмниш, Св1Ч1, Стрия, Ужа, Латориц!, Тересви, Шопурки та ш.) складен! деталып схеми-карти ерозшно-денудащйннх прояв1в та шших екзогенних процеав з елементами геоморфолош в масштаб! 1:25000, представлено розповсюдження ва'х вид)'в ерозп та Тх об'еми з прнв'язкою в натур!. Встановлено, що за масштабами прояв!в найб1лыш пло1Щ займають площпнна ! лшшна ерозГ!.

Виявле!ю т!сний взаемозв'язок М1'ж ерозпшо-денудацпшими процесами в басейнових екосистемах ! частотою та руйшвною силою повеней ! сельових потоюв. Складено алгоритм .прогнозу се-льовнх прояв1в в р1зннх умовах Карпат.

Розроблено схеми-карти протиерозжннх заход1в, з врахуван-ням висотно! поясност1, на вс! основш басейнов! екоснстемн у вигляд1 снстеми пдротехшчних споруд, призначених для поперед-ження ! лшвщацп ерозШно-денудаш'йних процесж.

4. Розроблеш теоретичш 1 методолопчш шдходи для об'ективно-го вир{шення проблемн захнсту прських грунт1в в1д ероз11.

Складен! таблиш поточного приросту по запасу для десяти основних лкоутворюючих пор1д УкраТнських Карпат.

5. 3 метою автоматнзацТ розрахуншв динамики пдролопчного режиму 1 ерозшних процеа'в у басейнових екосистемах Карпат розроблено алгоритм для ЕОМ, як| дозволяють суттево скоротнти строки розрахунк!'в, уникнути помилок 1 зпрогнозувати процеси стоку для регулювання господарськоТ д1яльност1 в басейнах пр-ських регюшв на шдтримку природноТ р1вн6ваги.

6. Обгрунтована комплексна система днференцнишх проти-срозшннх заход1в для попередження 1 лшв1даци домшуючих еро-зшно-денудаш'йних та ¡нших екзогенних процеав в басейнових екосистемах УкраТнських Карпат. Для паукового обгрунтування рационального господарювання в природних комплексах, з врахуван-' ням потеншалышТ ерозшноТ небезпеки, опрацьоване ерозШне ра-йонування прсько! територи УкраТнських Карпат.

7. Для трьох висотннх пояав УкраТнських Карпат розроблена система протиерозшних ,заход)'в з врахуванням особлнвостей основних прсько-л!сових басейнових екоспстем. Для кожного поясу подаш основш протиерозшш заходи з акцентом на застосуваши пдротехшчних споруд, що всесторонньо обгрунтовано в спсшаль-них альбомах (альбом № 1 — для верхнього прського поясу, альбом № 2 —для середнього прського поясу, альбом № 3 — для Нижнього прського поясу, альбом № 4 — для сущльних лкоак, трелювальних воломв, трас газо- 1 нафтопровод1в).

Б1льша частина протиерозшних пдротехшчних споруд, наведе-них в альбомах, застосована при розробщ проектов I впроваджена у практичне користування впродовж 1981-1991 рок1в в 21 прсько-лковш бассйновш екосистем1 Украшських Карпат силами 18-ти лкокомбшат1в на суму 1 млн. крб. в цшах 1984 року.

8. Запропонована науково обгрунтована концепшя структури управлшня люами в прських умовах на еколопчшй основ! дозволить бшын ефективно проводити боротьбу з ероз1ею грунт1В, шши-ми ншдливими екзогенними процесами для шдтримки природноТ стаб1льност1, шдвищення стшкосп 1 продуктивное™ природних комплексе.

OCHOBIII ПРАЦ1, ЯШ ОПУБЛШОВЛШ ЗА MATEPIAJIAMII ДИСЕРТАЦИ

1. Заболачивание и методы устранения его // Рац. иси. лесосыр. рес. и ловыш. продукт, лесов: Тез: докл. Респ. научн.-техн.- конф. Ивано-Франковск, 1972. — е. 165il66.

2. Про роль математичного апарату в сучасних б!оценолог1чних досл^д-женнях//Укр. ботан. журн. — 1975. — т. 32. — с. 7.

3. Таблицы текущего прироста и процента текущего прироста по запасу древоетоев ели карпатской. — Ужгород, Карпаты, 1975. — 30 с. (у сйвавг. з I. Я. Д1епою).

4. Определение оптимальных расстояний между регулирующими каналами (осушителями) при гидролесомелиорации ельников в предгорье Ивано-Франковской области//Лесн. хоз., леей, бумажн. и д/о пром.: Респ. меж-вед/научн.-техн. сб. — Киев, 1976. — вып. 7. — с. 17-21.

5. Охрана и рациональное использование болотных (лесных) биогеоценозов Предкарпатья // Достиж. и персп. разв. техн. в лесн. и д/о пром.: Тез. докл. Респ. научн.-техн. конф. — Ивано-Франковск, 1078. — с. 22-23.

6. Защита лесных биогеоценозов Карпаи от эрозии // Там же — с. 25-26.

7. Актуальные проблемы лесных биогеоценозов в Украинских Карпатах // Науч.-техн. прог. в д/о пром.: Тез. докл. Респ. науч.-техн. конф. — Киев, 1978. — с. 260-261.

8. Геолого-геоморфологические предпосылки развития эрозии в Карпатах // Там же. — с. 265 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

9. Опыт гидролого-почвенно-мелиоративного районирования территории Ивано-Франковской области // Прир. рес. Карпат и Приднестровья, вопр. их рац. исп. и охр.: Тез. докл. Респ. науч.-техн. конф. Черновцы, 1978. — с. 99101 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

10. Эрозионные явления в гослесфонде Горган и перспективы их прекращения // Защити, лесораза. и рац.. исп. зем. рес.: Тез. докл. Всесоюзн. совещ. — Ташкент, 1979. — с. 9-1-95 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

11. Охрана природных экосистем и актуальность исследований эрозионных и паводковых явлений в Украинских Карпатах // Научн.-техн. прогр. в лесн. и д/о пром.: Тез. докл. Респ. научн.-техн. конф. Киев, 1980. — с. 253-254.

12. Гидрологическое состояние почв в осушенных лесах Предкарпатья // Техн. прогр. и компл. исп. мест. рес. древесн. сырья на предпр. Минлес-прома УССР: Тез. докл. Респ. научн.-техн. конф. — Ивано-Франковск, 1982.-Ч.2. — 121-122 (у сШвавт. з М. Р. Зваричуком, А. П. Дидою).

13. Борьба с активными проявлениями эрозии в горной части бассейнов рек Ломницы. Чечвы и Свичи // Там же. — с. 115-116 (у сЩвавт. з Р. О. Спивкою).

14. Опыт применения оценки реакции древоетоев // Там же. — с. 103105 (у сЩвавт. з. I. Я. Л1епою).

,15, О селепроявлениях в горной части бассейна реки Ломницы // Техн. прогр. и компл. исп. местных рес. древ, сырья на предпр. Минлеспрома УССР: Тез. докл. Респ. науч.-техн. конф. — Ивано-Франковск, 1982. — ч.2. — с. lil7-118 (у аИвавт. з Р. О. Сливкою, П. I. 1ваненком).

16. Влияние русловых процессов на разрушение лесовозных дорог и шженерных сооружений в пределах северо-восточного мегасклона Украинских Карпат // Иссл. русл. проц. для практики нар. хоз.: Тез. Всесоюзн. науч.-техн. конф. — Москва, 1983. — с. 69-70 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

¡17. Особенности проявления эрозионных процессов на территории Бес-кид // Научн.-техн. прогр. в лесн. и д/о пром.: Тез. докл. Респ. науч-техк. конф. — Киев, 1983. — с. 262-263 (у сШвавт. з Р. О. Слнвкою).

il8. Боротьба с эрозией почв в горной части гослесфонда Карпат //Ин-фор. листок о научн.-техн. дост. Укр НИИНТИ. — Киев, 1983.—№ 83-0380. — с. !1-3 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

19. Дисперсионно-регрессивная модель осушенных фитоценозов // Ма-тем. модел. в биогеоцен.: Тез. докл. Всесоюзн. школы. —. Петрозаводск, 1985. — с. 25-26.

20. Динамика развития и разрушения придолинных склонов в пределах СкибоЕых Горган и способы их биологической защиты // Компл. использ. дрез. сырья и внедр. безотх. технол. в лесн. и д/о пром.: Тез. докл). Респ. научн.-техн. — Ивано-Франковск, 1985. — с. 161 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою). ;

121. О мерах по стабилизации стихийных процессов в. бассейновых Лесных экзсистемах Украинских Карпат // Персп. раза. лесн. и д/о пром. в соответств. с осн. напр. экон. и социальн. развития СССР на 1986-90 гг. и на период до 2000 г.: Тез. докл. Респ. науч-техн. конф. — Свалява, 1986. — с. 154-155 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

22. О влиянии лесистости на селевой сток в бассейне реки Черемош// Оснош. напр. ускор. научн.-техн. прогр. в д/о пром. в 12 пятилетке.: Тез. докл. Респ. научн.-техн. конф. — Киев, 1986. — с. 252 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

23. О селевом стоке в бассейне верхней Тисы // Там же. — с. 183-184 (у сШвавт. з В. В. Андрощуком, М. Р. Зваричуком, Р. О. Сливкою, О. В. ШкаШем)'.

24. Регулирование водного режима и защита почв от эрозии в бассейновых экосистемах Карпат // JIlc. госи., л1Сов., папер. i д/о пром.: Щокварта-лышй нау^. виробн. журнал — Киев, 1987. — вып. 4 — с. 18.

25. Некоторые итоги изучения эрозионных процессов на реках Украинских Карпат // Законом, проявл. эроз. и русл, проц. вразл. прир. усл.: Тез. докл. четв. Всесоюзн. науч. конф. — Москва, 1987. — с. 287-288 (у сШв-авт. з. Р. О. Сливкою). ч

26. Состояние водного режима бассейновых экосистем Карпат и проблемы улучшения использования водных ресурсов Ивано-Франковской области // Ив.-Фр. межотр. террит. центр науч.-конф. и пропаг. УкрНИИНТИ УССР.

— Ивано-Франковск, 1988. — 9 с. (у сШвавт. з Г. Б. Олексин, О. С. Петров).

27. Эрозионные процессы и противоэрозионные мероприятия на лесосеках и буко .ых лесах юго-западного склона Украинских Карпат // Пути улучш. использ. лесосыр. рес. бука.: Тез. докл.В Всесоюзн. научн.-техн. сов.

— Красноярск, 1988. — с. ЦЗ-116 (у сп!вавт. з Р. О. Сливкою).

28. Изменение колхозных и совхозных лесов Прикарпатья под влиянием автропогенного фактора // Изд. Наука Каз. ССР.: Тез. докл. VIII делет. съезда Всесоюзн. ботан. общ. — Алма-Ата, 1988. — с. 415.

29. Природные предпосылки противоорозионных мероприятий в бассейнах рек Теребли и Рики // Там же. — с. 176 (У сШвавт. з Р. О. Сливкою, М. Р. Зваричуком).

30. Некоторые аспекты противоэрозионных мероприятий в лесных бассейновых экосистемах Украинских Карпат // Разв. лесн. хоз. в западн. обл. УССР за годы сов. власти.: Тез. докл. Респ. науч.-техн. конф. — Львов, 1989.

— с. 138-139 (у сШвавт. з Р. О. Сливкою).

31. Вопросы регулирования селевого стока в бассейнах рек Украинских ,Карпат // Пробл. горн, природопольз.: Тез. докл. Всесоюзн. регион, конф.

— Барнаул, 1989. — с. 58-60 (у сшвавт. з Р. О. Сливкою, В. В. Андрощу-«ш, М. Р. Зваричукоы, О. В" Шкашем).

32. НстрадицШн1 види транспорту л1су в прських умовах Карпат // JTic •ос., л!сов., папер. i д/о пром. — Khïb, 1990. — вип. 1 (143). — с. 21-22 у сп!вавт. з В. В. Задорожним, В. М. Шопою).

33. Про екстремальш паводки на piKax в лшових басейнових екосистемах Укра'шських Карпат // Там же. — с. 64-65 (у ствавт. з Р. О. Сливкою).

34. Природоохоронну техшку i технологш на ripcbKi л1созагот1вл1 // Гам же. — с. 73 (у ствавт. з В. В. Задорожним).

35. Про покращення стану л1сових грунмв Укра'Шських Карпат // Суч. ^еогр. пробл. Укр. PCP: Тез. допов. на VI з"1'зд1 геогр. товар. УРСР. — Эдеса—Kn'ïB, 1990. — с. 152-153 (у ствавт. з Р. О. Сливкою).

36. Про вплив ерозШно-денудац'шних процеав на пдролопчний рэклг :

Плут в умо ах рскоеаШйно-господарського освоения // Там же. — с.

22-23 (у сШвавт. з. Р. О. Сливкою).

37. Влияние гидролесомелиорации на водный режим бассейновых як-*-:истем Пргдкарпатья // Ведение хозяйства в водоохр. лесах: Тез. докл. Все-ююзн. иаучн.-техн. со.зещ. — Йошкар-Ола, 1990. — с. 130-131 (у ствазт. * Р. О. Сливкою).

38. О причинах интенсификации эрозионных процессов в бассейнах De-; Гюржавы и Латорицы /'/ Совершен, ресурсосбер. технол. и охр. окр. среды теспромышл. предпр.: Тез. докл. Респ. Науч.-техн. конф. — Ивано-Opi ювськ, 1990. — с. 8-9 (у сшвавт. з Р. О. Сливкою, В. В. Андрощуко»^.

39. Развитие линейной эрозии на буроземноподзолистых почвах Вулка-чических Карпат // Там же. — с. 10 (у ствавт. з Р. О. Сливкою, О. M 2я ивкою).

40. Природоохранную технологию и технику на гоиные лесозаготовки Карпат // Там ж о. — с, 43 (у сШвавт. з В. В. Задорожним, 3. Г. Остап'юк).

41. Протиерозшш заходи на рубках твденно-зах1дних ехшпв Украг'нсь-шх Карпат // JlicoBe госп., л!с., папер. i д/о пром. — Khïb, 1991. — №2 (148). — с. 12-13 (у ствавт. з Р.-О. Сливкою).

• 42, Залежшсть грунтово-пдролопчного режиму в1д л1систост1 i bîkoboï : ,:/ук у )и дероз"сган1з в Укра'шських Карпатах // Шдвшц. техн. р1"ня л!со-промисл. виробн. i освоения нов. техшки.: Тез. долов. Респ. наук.-техн. конф. -- Гвано-Франшвськ, 1992. — с. 6-9.

43. ЕрозШн! процеси i иротиерозшн! заходи в басейнов!й екосистем! рши Жги // Там же. — с. 12-13 (у сшвавт. з М.М. Ковачем, В. М. Па-

К'ВНИКОМ).

4.4. Ероз)я rpynrits на трелювальних волоках та способи ïx закршлення и умовах КДПНП // Там же. — с. 15-16 (у ствавт. з M. М. Ковачем, И. И: Побережником).

15. Регюнальш особливосп ерозшно-денудацШних процейв на pi4Kax Укра'шських Карпат // Ф1зична гёограф1я 1 геоморфолопя. М1жв1д. наук, гурн. — Kjïïr, вни. 39, 1992. — с. 12Ы27 (у сШвавт. з. Р. О. Сливкою).

46. Рацюнальне використання иисоких акумулятивних терас прських р1к Укра'шських Карпат в рекреацшних цшях // 1в.-Фр. ЦНТБ1. — 1вано-i'paiiKÍBcbK, 1993. — 6 с.

-17. регулирование водного режима и защита почв от эрозии // Москва. Экспрес-информ.: Сер., Лесоэкспл. и лесосплав. — 1993, вып. 5, с. 14-17.

48. Актуалыйсть виконання еколого-економ1чннх обгрунтувань народно-господарськнх заход1в для ращонального природокористування на теренах гуцульського краю // Проблеми Гуцульщини.: Тез. допов. М1ншар. наук. — гтакт. конф. — Kocíb—Чершвщ, Í993. — ч. 1. — с. 67-69.

49. Методики оценки продуктивности и влияния факторов воздействия та древостой в условиях Украинских Карпат при исследовании эрозионных

процессов // Ивано-Франковск, 1993. — 32 е. (у сшвавт. з I. Я. Л1епою, В. М. Паневником).

50. Автоматизация расчетов и прогнозирования динамики гидрологического режима и эрозионных процессов в горно-лесных бассейновых экосистемах на примере Украинских Карпат // Ивано-Франковск; 1994. -— 28 с. (у сшвавт..з I. Я. Лгёпою, В. М. Паневшшом, И. С. Урстою).

ВИНАХОДИ В ГАЛУ31 ПРОТИЕРОЗШНИХ, ПРОТИПАВОДКОВИХ I ПРОТИСЕЛЬОВИХ ИДРОТЕХН1ЧНИХ СПОРУД ДЛЯ ИРСЬКИХ УМОВ

1. АС 1521712 (СССР). Устройство для захвата и транспортировка труб. — Опубл. в НИ, 1989, № 42 (у сшвавт. з М. I. Харишаком, В. Н. На-прняком, В. В. Андрощуком).

2. АС 1728335 (СССР). Подпорно-отбойная стенка). — Опубл. в НИ, 1992, №45 (у сшвавт. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком).

3. АС 1733552 (СССР). Утяжеленная фашина / — Опубл. в НИ, 1992, Л"' 18 (у сШвавт. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком, Р. О. Сливкою).

4. АС 174^398 (СССР). Фильтрующий \воростянный канат. / — Опубл. в НИ, 1992, К? 23 (у сп!вавт. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком).

5. АС 1758143 (СССР). С т [>у ена пра в л я ющая полузапруда. / — Опубл. в НИ, 1992, № 32 (у еп1вавт. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком, В. М. Паневником).

6. АС 1759993 (СССР). Каменно-хворостянная дамба. / —Опубл. в НИ,

1992, № 33 (у ыивавт. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком, Р. О. Сливкою).

7. АС 1759994 (СССР). Отбойное устройство. / — Олубл. в НИ, 1992, № 33 (у сшвавт. з. В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком, В. М. Паневником).

8. АС 1772300 (СССР). Канал переменного сечения. / — Опубл. в НИ, 1992, № 40 (у сшвавт. з В. В. Андрощуком, М. 1. Харишаком, Б. М. СлабШою).

!). АС 177230,1 (СССР). Перепад. / — Опубл. в НИ, 1992, № 40 (у еШ ;а 'т. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком, В. М. СлабШою).

40. АС 1775024 (СССР). Устройство для обработки воздуха. / — Опубл. в НИ, 1992, № 41 (у сшвавт. з В. Д. Каыянчуком, П. I. Ковтуном, М. I. Харишаком).

■11. АС 17И3010 (иис^|. итоонно-подпорное сооружение. / —Опубл. в НИ, 1992, № 47 (у сшвавт. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком).

12. АС 1789587 (СССР). Фильтрующая фашина. / — Опубл. в НИ,

1993, № 3 (у сшвавт. з В. В: Андрощуком, М. I. Харишаком, О. В. Шка-п}ем).

13. АС 1789588 (СССР). Фильтрующая фашина. / — Опубл. в НИ, 1993, № 3 (У сЩвавт. з В. В. Андрощуком, М. I. Харишаком).

14. АС 1794970 (СССР). Противоэрозионный настил трелевочного волока. / — Опубл. в НИ, 1993, № е (у сшвавт. з В. В. Андрощуком, М. <1. Харишаком, И. И. Побережником).

15. Позитивне ршення на заявку № 4936181/11 В1Д 15.05. 1901 (СССР). Устройство для отвода воды от земляного сооружения дорожного полотна (у сЩвавт. л В. В. Андрощуком, - -- -- {0м, 3. Ю. Буцьо).