Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Эколого-географическое обоснование оптимизации природоиспользования в мелиорированных геокомплексах (на примере Малого Полесья Львовщины)

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Эколого-географическое обоснование оптимизации природоиспользования в мелиорированных геокомплексах (на примере Малого Полесья Львовщины)"

Львівський державний університет імені Івана Франка

РГ Б Ой

0 ДЕН 1997

Присяжнюк Юрій Іванович

УДК 911.52 : 551.4(476)

ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У МЕЛІОРОВАНИХ ГЕОКОМПЛПКСАХ (на прикладі Малого Полісся Льшвшшш)

11.00.11 - конструктивна і еографія і? раціональне використання пркроднігс ресурсів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Львів - 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському державному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти України

Науковий керівник - кандидит географічних наук, доцент

Офіційні опоненти: д-р сільськогосподарських наук, професор

Волощук Мирослав Дмитрович.

Інститут землеробства і біології тварин УААН, завідуючий відділом.

д-р географічних наук, професор Волошин Іван Миколайович.

Львівський державшій університет імені Івана Франка,

професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи.

Провідна організація - Волинський державний університет ім. Лесі Українки географічний факультет, кафедра фізичної географії, м. Луцьк.

Захист відбудеться 26 грудня об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.05. Львівського державного університету імені Івана Франка (290000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 5).

Климовнч Павло Васильович. Львівський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри географії грунтів.

Автореферат розіслано 25 листопада 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

С.І.Кукурудза.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кардинальні зміни політичної та економічної итуації в Україні висунули на перший план низку проблем, від успішного озв’язання яких залежить її майбутнє. Одними з найбільш актуальних серед их є раціональне використання, охорона і відтворення природних ресурсів як еобхідної основи розвитку та піднесення економіки країни. У розв’язанн авдань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля агома роль належить географічній науці зокрема меліоративній географії.

Важливим елементом інтенсифікації сільськогосподарського иробництва були у недалекому минулому високі темпи використання сушених земель у регіоні Малого Полісся - унікальної природно-географічної бласті заходу України. Дослідження проблем генези меліорованих еокомплексів, їх стійкості, динаміки, агроекологічної оцінки будуть сприяти досконаленню наукових основ раціонального використання природних еокомплексів, прогнозування їх впливу на прилеглі території, а також їх птимізації, заповіданню і рекреаційному використанню. Розроблення цих авдань є внеском у розвиток теоретичних і прикладних проблем онструктивної географії.

Дослідження меліорованих геокомплексів Малого Полісся нами роводилися за ландшафтними та загальногеографічними методиками, які бгрунтовані у працях М.А.Солнцева (1948, 1960, 1984), А.Г.Ісаченка (1953, 976, 1982, 1991), А.А.Відіної (1962), В.Б.Сочави (1978), О.М.Вітченка 1983,1996), К.І.Геренчука (1975), Б.П.Мухи (1981,1996), П.В.Климовича 1971), О.М.Марияича (1990), П.Г.Шищенка (1988), М.Д.Гродзинського (1993, 995), М.Д.Гродзинського, П.ГЛІІищенка(1993), Б.І.Козловського (1995).

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є меліоровані еокомплекси Малого Полісся. Предметом дослідження - їх структура, акономірності формування, функціонування, динаміка та агроекологічна цінка.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний апрям досліджень тісно пов’язаний із науковою тематикою Львівського ержавного університету імені Івана Франка та НТП “Землеробство”, НТП Родючість грунтів”, НТП “Ресурсозберігаюче водокористування в АПК” НМЦ Меліорація ”, а також розробкою концепції моніторингу земельних ресурсів ахідного регіону України, якою передбачено створення мережі стаціонарних б’єктів для вивчення динаміки сучасних процесів у геокомплексах.

Мета і завдання дослідження. На прикладі екологічної оцінки геосистем бгрунтувати шляхи оптимізації їх стану, розробити наукові засади омплексного використання геокомплексів, їх охорони та збереження

природно-ресурсного потенціалу. Для досягненій цієї мети розв’язуватися такі завдання:

- оцінити вплив осушувальної меліорації на розвиток сучасних процесів у ландшафтах, за допомогою напівстаціонарних досліджень вивчити стійкість, динаміку;

- виявити характер деградаційних процесів у меліорованих геокомплексах, їх негативні наслідки;

- дати прогнозну оцінку змін геосистем під впливом осушення;

- вивчити агроекологічний стан геосистем Малого Полісся;

- скласти ландшафтну карту Малого Полісся в межах Львівської області масштабу 1:100 000;

- розробити картографічну модель оптимального використання геосистем Малого Полісся та організації заповідної справи.

Наукова новизна одержаних результатів:

- обгрунтувано еколого-географічний підхід до вивчення та оптимізації використання геокомплексів Малого Полісся;

- розроблена матрична класифікація геокомплексів;

- запропонована схема організації моніторингу меліорованих геокомплексів та вивчення їх динаміки.

-модифікована базова динаміко-статистична модель агроекологічнної оцінки сільськогосподарської продуктивності геокомплексів, що базується на концепції максимальної продуктивності польових культур;

- визначені функції впливу агроекологічних факторів на продуктивність основних сільськогосподарських культур, вирощуваних на Малому Поліссі.

- розроблено методичні принципи складання карти заповідної справи, рекреаційного використання та оптимізації заповідної охорони геокомплексів.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення дисертації, розроблені у ній методичні підходи до еколого-географічного обгрунтування оптимізації та використання геокомплексів, зокрема меліорованих, за умов формування ринкової економіки мають важливе значення для раціональнішого використання природних ресурсів Матого Полісся, їх заповідання та охорони. Принципові положення і теоретичне обгрунтування практичних заходів, що впливають на стан геокомплексів, використовуються для розв’язання народногосподарських проблем. Розроблені на базі ландшафтної карти рекомендації служать основою оптимального використання, охорони і підвищення природно-ресурсного потенціалу геокомплексів регіону.

Розроблено пропозиції щодо вдосконалення методичного забезпечення вивчення та аналізу еколого-географічної ситуації. Запропоновано методичні підходи до еколого-географічної типології геокомплексів. Складено карту

еокомплексів, а також картосхему заповідних об’єктів та рекреаційного іриродокористування.

Матеріали дисертації впроваджені і використовуються Львівським філіалом Інституту землеустрою УААН, головним Управлінням сільського осподарства і продовольства Львівської облдержадміністрації, Проектно-юзвідувальним інститутом “Львівдіпроводгосп”, Інститутом землеробства і ііології тварин УААН. Ландшафтну карту, картосхему заповідної справи та іекреаційного природокористування Малого Полісся, а також методику її кладання використовував обчислювальний центр Інституту прикладних іроблем механіки і математики НАН України для створення атласу природних таов, раціонального природокористування та охорони природи Львівської »бласті, а також у навчальному процесі Львівського державного університету мені Івана Франка.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні польових і :амеральних досліджень, спрямованих на вивчення еколого-географічних іроблем природокористування, обгрунтування моніторингу меліорованих еокомплексів і простеження в них змін у процесі сільськогосподарського іикористання, здійсненні оцінки агроекологічних ресурсів продуктивності ільськогосподарських культур у ландшафтах Малого Полісся і визначенні тупеня їх використання.

Апробація роботи. Основні положення і результати роботи доповідались іа: засіданні секції меліоративної географії Львівського відділу Українського еографічного товариства (1983-1995), наукових конференціях географічного факультету (1983-1995), республіканській науковій конференції “Географічні існози регіонального природокористування” (Київ, 1984), III міжвузівській :онференції молодих учених Ленінградського держуніверситету “Розвиток іундаментапьних і прикладних досліджень, присвячених 40-річчю перемоги у іеликій Вітчизняній війні” (Ленінград, 1985), V з’їзді Географічного овариства Української PCP (Сімферополь, 1985), всесоюзній конференції Сучасні проблеми географії” (Перм, 1985), наукових конференціях іілоруського державного університету “Проблеми раціонального використання охорони природного середовища” (Мінськ, 1986, 1988), VII всесоюзній онференції з меліоративної географії “Проблеми меліорації у зв’язку з птимизацією природокористування в умовах Нечорнозем’я Європейської астини СРСР” (Ленінград, 1986), VI республіканській науковій конференції Картографічне забезпечення основних напрямів економічного і соціального азвитку Української PCP і її регіонів” (Чернівці, 1987), VIII всесоюзній онференції з меліоративної географії “Екологічні і економічні аспекти іеліорації (Таллінн, 1988), V обласній підсумковій науковій конференції Тваринний світ Білоруського Полісся, охорона і раціональне використання”

(Гомель, 1988), регіональній науково-практичній конференції “Проблема охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу” (Тернопіль, 1990), І республіканській науковій конференції “Проблема раціонального використання, охорона та відтворення природно-ресурсного потенціалу Української PCP” (Чернівці, 1991), міжнародній конференції “Проблеми антропогенного грунтоутворення” (Москва, 1997), міждержавній науковій конференції “Сучасні проблеми охорони земель” (Київ, 1997), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія і економіка” (Львів, 1997).

Публікації. За темою дисертації автором і за його участю опубліковано 16 наукових праць.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків (150 стор. машинописного тексту), вміщує 10 рисунків, 11 таблиць, 8 карт. Список використаних літературних джерел охоплює 203 найменування. Додатки складаються із 2 схем, 6 таблиць, 5 карт, текстової і матричної легенди.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

НАУКОВІ ЗАСАДИ І МЕТОДИ ОПТИМВАЦІЇ МЕЛІОРОВАНИХ ГЕОКОМПЛЕКСІВ

Формування національної економіки України в умовах незалежності вимагає як найбільш повного використання апробованих наукових підходів до оптимізації природокористування, з якими пов’язана інтенсифікація господарювання в Малому Поліссі. Наукові підходи у роботі розглядаються в двох взаємопов’язаних аспектах:

- еколого-географічному - це комплексні стаціонарні дослідження меліорованих геокомплексів, які забезпечують їх всебічне вивчення. Недооцінка будь-якого чинника чи умови зволоження геокомплексів, розгляд осушувальної меліорації окремо від фізико-географічних умов території призводить до негативних наслідків;

- системному підході до моделювання, вивчення розвитку і функціонування меліорованих геокомплексів як важливого засобу удосконалення планування, забезпечення і функціонування меліорованих геокомплексів і логіко-математичного моделювання поведінки меліорованих геокомплексів.

Методи пізнання еколого-географічних проблем природокористування поділяються на три групи: філософську, загальнонаукову, конкретно - наукову (спеціальну). Вони взаємопов’язані між собою і не виступають у чистому вигляді.

Крім основних методів еколого-географічного дослідження меліорованих гокомплексів, для вивчення меліорованих земель залежно від типу водного :ивлення застосовували й інші методи.

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕЛІОРОВАНИХ ГЕОКОМПЛЕКСІВ Основними чинниками формування і розвитку меліорованих гокомплексів Малого Полісся - є літогенна основа, гідрокліматогенні та іогенні фактори. Формування особливостей сучасного рельєфу відбулося за існої взаємодії ендогенних і екзогенних чинників. Серед ендогенних особливе яачення мали деференційовані рухи блоків земної кори, серед екзогенних -плив пяейстоценового зледеніння. Перезволожені і заболочені геокомплекси формувались на пониженнях рельєфу, які пов’язані з дією талих льодовикових од, кріогенних процесів у прильодовиковій зоні, а також руслових процесів, кі призвели до формування заплав. Заболоченість понижень пов’язані з низьким заляганням до поверхні водотривких крейдових порід.

До комплексу кліматичних чинників, що впливають на формування гокомплексів регіону належать: радіаційні умови, тепловий баланс,

гмосферна циркуляція, температурний режим нижнього шару атмосфери, гмосферне зволоження і сніговий покрив. Гідрологічні умови тісно пов’язані з ліматичними чинниками, а також антропогенним впливом. Підземні і грунтові оди приурочені до четвертинних і корінних порід і є вагоміш чинником іормування перезволожених геокомплексів Малого Полісся.

МОНІТОРИНГ ДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ МЕЛІОРОВАНИХ ГЕОКОМПЛЕКСІВ ТА ПРИРОДНО-ГОСПОДАРСЬКІ АСПЕКТИ МЕЛІОРАЦІЇ Еколого-географічний підхід до вивчення меліорованих геокомплексів у-мовлює необхідність становлення моніторингу (рис. 1).

Він являє собою систему спостережень і контролю за станом :еліорованих геокомплексів і їх компонентів у процесі господарського икористання з метою їх аналізу, оцінки, прогнозу та охорони.

Повсюдна меліорація району досліджень призвела до деяких змін ельєфу осушених територій та конфігурації річкової мережі басейнів ахідного Бугу і Стиру. Суттєвих змін під впливом меліорації зазнали истеми середніх і малих річок Матого Полісся. На території створено понад вадцять шість великих меліоративних систем, в межах яких русла річок були арегульовані. Недостатньо науково обгрунтовані регулювання та спрямлення усел малих річок спричини низку негативних наслідків, зокрема: бічна і пибинна ерозія (Буго-Золочівська, Ратенська, Болотна, Солокійська, Чанизька, )стрівська, Садлівська осушувальні системи); посилена акумуляція матеріалу а замулення річок - водоприймачів; швидке скидання вод знижує рівень шунтових вод і спричинює скидання поверхневих і підземних вод за межі

осушуваного масиву, збільшує або зменшує окремі елементи водного балансу, змінює водний режим території. Періоди проходження повноводдя і паводків значно скорочуються, збільшується річна амплітуда рівня ґрунтових вод, а також величина інфільтраційного живлення. Осушувальні дренажні системи суттєво збільшують винесення хімічних компонентів з осушуваної території у водоприймачі.

Внаслідок осушення торфових масивів відбулося просідання торфової товщі, що призвело до утворення понижених ділянок торфовищ у межах окремих меліоративних систем (Гологірської, Жовківської, Болотної, Солокій-

Рис. І. Моніторинг меліорованих геокомшіексів. ської, Покровської, Садлівської). Динамічні особливості меліорованих геокомплексів характеризуються виносом мулистих частинок із верхніх горизонтів і їх акумуляцією в ілювіальних (рис.2). Це зумовлює полегшення механічного складу верхніх горизонтів і збільшення в них піщаних фракцій. У процесі дослідження відзначено зменшення вмісту гумусу як у верхніх гумусових, так і в елювіальних та ілювіальних горизонтах описуваних грунтів геокомплексів. Динаміка поживних речовин, особливо рухомих форм азоту, фосфору і калію, має дуже важливе сільськогосподарське значення. Зменшення вмісту цих речовин за рахунок їх винесення дренажними водами не дає бажаних результатів і отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур на осушених землях не досягається.

О

10

20

ЗО

40

50

60

70

80

90

100

60 БО

Лучні ґрунти

100 Н

^іі

-■Ж

ІІ

:

■ тт

До осушення

Після осушення

Дерново-підзолисті ґрунти

До осушення

Після осушення

ш

Рис. 2

Пісок середній

Пісок дрібний Пил грубий

Пил середній Пил дрібний

Мул

Зміна гранулометричного складу ґрунту внаслідок осушення.

Деградаційні процеси в осушених грунтах Малого Полісся вивчали на двох стаціонарних дослідних ділянках, закладених у Желдецькому і Передподільському ландшафтах. Механічні деградаційні процеси проявляються у двох видах: ерозії і фізичній деградації. За остані два десятиріччя міцність гумусово-елювіального горизонту зменшилася в геокомплексах з дерново-слабопідзолистими глеюватими зв’язнопіщаними грунтами на 22 відсотки, що згідно з діагностичним рівнем деградованості, прийнятим в Україні, відповідає середньому ступеню.

Основними причинами розвитку механічної деградації грунтів Малого Полісся є використання важкої сільськогосподарської техніки, надмірна експлуатація осушених грунтів у польових сівозмінах, низькі дози і нерегулярне внесення органічних добрив, не завжди обґрунтована доцільність осушення окремих масивів, що призвело до переосушення ґрунтів, виходу з ладу гончарного дренажу внаслідок замулювання тощо.

Генеза досліджуваної території, особливо вплив материкового зледеніння і неотектонічних рухів при суттєвій різноманітності гідротермічних умов, сприяли подальшій диференціації території на природні територіальні комплекси. Індивідуальні ландшафти Малого Полісся об’єднані в три групи [Б.П. Муха 1986,1996] у межах яких ми виділили 118 видів урочищ. В основі першої групи ландшафтів - поліських плоскорівнинних - залягають флювіогляціальні та перевідкладені піски і супіски, підстелені мергелями. Площа цих ландшафтів 32305 га, що становить 50,5 % території Малого Полісся в межах Львівської області. До цієї групи належать 5 індивідуальних ландшафтів: Болотнянський, Ратенський, Верхньостирський, Деревенський, Камінський.

Друга група ландшафтів - окраїннополіські слабохвилясторівнинні з відкритими денудацією карбонатними породами, подекуди перекритими флювіогляціальними відкладами. Площа цієї групи ландшафтів 21715 га, що становить 33,7 % території Малого Полісся. До цієї трупи належать 7 індивідуальних ландшафтів: Солокійськин, Острівний, Радехівський,

Підгологірський, Підвороняцький, Підрозтоцький, Буський.

Третя група ландшафтів представлена опільськими хвилясторівнинними, перекритими лесами і лесоподібними суглинками. Ця група складається з двох індивідуальних ландшафтів: Білківського і Куликівського. Площа її 10170 га.

Подана вище ландшафтна карта стала основою для створення карти “Заповідна справа і рекреація”. Крім неї, інформаційною базою були тематичні та топографічні карти території, аерокосмічні фотознімки, фондові матеріали, літературні джерела і дані авторських польових маршрутних досліджень.

На карті відображені території та об’єкти природного-заповідного фонду;

природні й соціально-культурні території та об’єкти, що забезпечують рекреаційну діяльність населення.

Природні території за ступенем пейзажності поділяються на унікальні, атрактивні, монотипні і девастовані.

Рекреаційна частина відображає природні ландшафти за ступенем пейзажності (пейзажного розмаїття), території, придатні для окремих видів рекреаційної діяльності (місця, придатні для туризму, ділянки річок для водного туризму, пляжі та водоймища для купання, грибні місця і ягідники для збирання ягід, зелені зони навколо міст для короткотривалого відпочинку). Відображені на карті об’єкти природи цінні для пізнавального виду рекреаційної діяльності. Рекреаційний потенціал Малого Полісся дуже незначний. Тут потрібно розвивати переважно пізнавальний вид рекреації, оскільки є численні пам’ятки історії і культури (Жовква, Буськ, Броди, Воля-Висоцька та ін.) Наявність соснових лісів створює перспективу для організації будинків відпочинку. Потрібне детальне гідрогеологічне та медико-санітарне дослідження найбільш перспективних мінеральних вод. Річки Західний Буг і Стир можна використовувати для водного туризму і відпочинку.

Виділені заповідні геокомплекси формують єдиний каскад заповідних об’єктів Малого Полісся, що відповідає загальнодержавній .концепції заповідної охорони природи. їх площа передбачається в межах заповідного мінімуму для лісових геокомплексів (не менше 10 % території).

Виділені, вивчені й рекомендовані до заповідання найбільш цінні, унікальні геокомплекси, які будуть невід’ємною і складовою частиною Європейської системи заповідних територій під назвою “Легені Європи”. агроекологічна оцінка сільськогосподарської продуктавності

МЕЛІОРОВАНИХ ГЕОКОМПЛЕКСІВ Агроекологічну оцінку сільськогосподарської продуктивності геокомплексів проводили на основі ландшафтної карти Малого Полісся, оскільки комплексний характер її відображає сукупність властивостей геокомплексів, які по-різному впливають на продуктивність агроценозів, і сконцентровує увагу на вивченні не окремих компонентів природи, а в цілому геокоплексів, які є основним об’єктом наших досліджень. Для проведення розрахунків ми взяли запропоноване Б.П.Мухою (1989) районування.

Створення ландшафтної карти Малого Полісся та застосування динаміко-статистичної моделі О.М.Вітченка (1983,1996) модифікованої для Малого Поллісся (Рис.З) дає змогу оцінити сільськогосподарську продуктивність ландшафтів щодо їх агроекологічного використання.

Перший блок моделі містить основні показники розрахунку потенційного врожаю (ПВ), що забезпечується приходом фотосинтетичної активної радіації

В пв

В'пв

ПП

Б к

0і Ф

Q ф min

А' 0і Б1

ф 5> D*

В дмв

W дмн

~Т—1 Iа mid I L

В БВ

--Г

Рис. 3. Блок-схема динаміко-статистичноі' моделі агроекологічного потенціалу за О.М. Вітченком, модифікована дім Малого Полісся.

(ФАР). До них відноситься фотосинтизуюча активна радіація (рф), потенційний ККД використання ФАР (ТЩ) і бонітет грунту (Б).

Другий включає основні аналітичні вирази розглянутих нами функцій впливу агрокліматичних факторів на продуктивність сільськогосподарських культур. Це - функція впливу вологості грунту (у), температури повітря (ty), умови перезимування для зернових культур (а) і формули розрахунку дійсно можливого врожаю (ДМВ).

Третій блок містить три коефіцієнти, що показують різне співвідношення між ПВ, ДМВ, і ВВ (виробничим врожаєм).

Агроекологічна оцінка ландшафтів щодо озимої пшениці показала, що найвища потенційна врожайність (ПВ) у ландшафтах, де високий прихід фотосинтезуючої активної радіації (ФАР) і вищий у ландшафті коефіцієнт корисної дії (ККД) її використання (Верхньостирський ландшафт, табл.1). Далі у таблиці розташовані ландшафти ПВ яких відрізняєтся слабо внаслідок того, що великий прихід ФАР у Ратненському ландшафті компенсується його кращим використанням у Радехівському ландшафті. Значно поступається поперед-

и

ньому за ПВ Болотнянський ландшафт, де низький ККД використання ФАР. Однорідність кліматичних умову регіоні зумовлює разміщення ландшафтів за величною ДМВ, аналогічне розміщення за ПВ, але з меншою амплітудою.

Таблиця 1

Основні агроекологічні показники сільськогосподарської продуктивності щодо озимої пшениці ландшафтів Малого Полісся ______________________________

Ландшафт ОФ. ККД, ПВ, ДМВ ВВ, к с о

кал/см' % ц/га ц/га ц/га % % %

Верхньостирський 22088 2,90 96,3 78,1 40,9 18,9 52,4 42,5

Підподільський 21048 2,45 90,3 72,5 33,5 19,7 46,2 37,1

Грядове Побужжя 21223 2,52 91,8 74,3 35,0 19,1 47,1 38,1

Ратенський 21878 2,63 92,1 75,8 36,3 17,7 47,9 39,4

Радехівський 21363 2,80 92,7 76,2 38,4 17,8 50,9 41,4

Солокійський 21297 2,59 91,1 74,9 36,0 16,9 48,1 39,5

Болотнянський 21193 2,51 89,9 74,0 34,6 17,6 46,8 38,5

Острівний 21295 2,65 93,2 78,3 37,1 16,0 47,4 39,8

Желдецький 21461 2,64 92,0 75,1 36,3 17,6 47,7 39,5

Середнє 21427 2,63 92,0 75,5 36,5 17,9 48,3 39,7

Рівень використання агроекологічних ресурсів у ландшафтах регіону невисокий. Максимальний у Верхньостирському ландшафті, мінімальний у Болотнянському, де коефіцієнт С знижується до найменших значень у Малому Поліссі.

Агроекологічна оцінка ландшафтів щодо ярого ячменю показала, що прихід ФАР у ландшафтах Малого Полісся змінюється слабо і рівень у ПВ між ними визначається ККД використання ФАР (табл.2). ПВ зменшується зі

Таблиця 2

Основні агроекологічні показники сільськогосподарської продуктивності щодо ярого ячменю ландшафтів Матого Полісся___________________________________

Ландшафт ОФ, ККД, ПВ, ДМВ ВВ, к с о

кал/см' % ц/га ц/га ц/га % % %

Верхньостирський 18208 2,41 99,0 79,5 41,0 19,7 51,6 41,4

Підподільський 17405 1,86 98,4 77,2 34,9 21,5 45,2 35,5

Грядове Побужжя 18184 2,36 98,6 78,6 38,7 20,3 49,2 39,2

Ратенський 17571 2,03 98,8 77,8 35,9 21,3 46,1 36,3

Радехівський 17403 1,74 97,0 76,1 34,3 21,5 45,1 35,4

Солокійський 17396 1,73 96,0 75,8 34,2 21,1 45,1 35,6

Болотнянський 18103 2,14 96,9 77,5 37,8 19,8 48,8 48,4

Острівний 17436 1,99 97,3 76,5 34,8 21,4 45,5 35,8

Желдецький 17550 2,02 98,7 77,6 35,8 21,2 46,0 36,3

Середнє 17695 2,03 97,9 77,4 36,4 20,9 46,6 37,2

зменшенням ККД використання ФАР.

Незначні коливання в рівні приходу ФАР і ККД її використання визначають незначні відміни в ПВ між ландшафтами та домінуючу роль кліматичних умов при розподілі ландшафтів за величиною ДМВ. Мінімальна ПВ і ДМВ стосуються Солокійського ландшафту, де низький ККД використання ФАР і відносно несприятливі кліматичні умови. Максимальні ПВ і ДМВ у Верхньостирському ландшафті. Рівень використання агроекологічних ресурсів у ландшафтах низький .

Агроекологічна оцінка ландшафтів щодо картоплі залежить від коливання приходу ФАР у ландшафтах Матого Полісся, яке є невеликим (табл 3). Кліматичні умови в кожному з них - однорідні. Тому визначальну роль у розміщенні ландшафтів за рівнем ПВ і ДМВ відіграє ККД використання ФАР. Чим більший ККД, тим більші ПВ і ДМВ. Рівень використання агроекологічних ресурсів у ландшафтах регіону відносно високий.

Показники, які визначають рівень сільськогосподарської продуктивності ландшафтів Малого Полісся щодо картоплі, дещо відрізняються за абсолютними значеннями від показників, які характеризують ресурси ландшафтів щодо зернових культур. Різниця приходу ФАР у ландшафтах Малого Полісся при вирощуванні картоплі та зернових культур невелика, але змінність цих характеристик у 2-3 рази більша в посівах картоплі. ККД використання ФАР у посівах картоплі значно нижчий, ніж у зернових культур. ДМВ картоплі у ландшафтах Малого Полісся менша, а ККД, ПВ і К значно вищі, ніж у зернових культурах. Таким чином, вимальовується чітка диферен-

Таблиця 3.

Основні агроекологічні показники сільськогосподарської продуктивності

щодо картоплі ландшафтів Малого Полісся

Ландшафт ОФ, Кал/см2 ККД, % 1ІВ, ц/га ДМВ ц/га вв, ц/га к с о

% % %

Верхньостирський 19205 1,33 583 420 70,2 28,0 16,7 12,0

Підподільський 19216 1,34 587 423 72,3 27,9 17Д 12,3

Грядове Побужжя 19178 1,27 556 396 65,7 28,8 16,6 11,8

Ратенський 19231 1,36 592 435 103,4 26,5 23,7 17,5

Радехівський 19189 1,29 561 401 66,4 28,5 16,5 11,8

Солокійський 19203 1,35 590 433 101,1 26,6 23,3 17,1

Болотнянський 19171 1,28 557 407 64,9 26,9 15,9 11,6

Острівний 19190 1,28 559 395 65,4 29,3 16,6 11,7

Желдецький 19172 1,29 558 409 65,0 27,0 15,9 11,6

Середнє 19195 1,31 568 413 74.9 27,7 18,0 13,2

ціація агроекологічних показників продуктивності картоплі в ландшафтах Малого Полісся. Максимальний ККД використання ФАР і ПВ спостерігається у Ратенському ландшафті. Мінімальні - у ландшафті Грядове Побужжя. Висока ДМВ картоплі відзначається у Ратенському ландшафті. Мінімальна ДМВ картоплі - в Острівному ландшафті. Використання агроекологічних ресурсів у ландшафтах Малого Полісся при вирощуванні картоплі дуже низьке, значно нижче, ніж при вирощуванні зернових культур. Коефіцієнти використання агроекологічних ресурсів мінімальні у Ратенському ландшафті, найвищі у Радехівському.

Оцінка сільськогосподарської продуктивності ландшафтів стосовно основних сільськогосподарських культур, дає змогу розв’язати завдання оцінки агроекологічних умов вирощування сільськогосподарських культур.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного аналізу з’ясовано:

1 .Середньомасштабна ландшафтна карта Малого Полісся стала основою для агроекологічної оцінки сільськогосподарської продуктивності ландшафтів, картосхеми заповідної справи та рекреації.

2. Осушувальні меліорації сприяють істотному перетворенню геокомплексів. Спільним для них є: а) застійний тип водного режиму змінився промивним; б) відбулася зміна механічного складу верхніх горизонтів до його полегшення, що призвело до зміни основних властивостей ґрунту; в) у ґрунтотворчих породах посилилась міграція розчинів; г) у рослинному покриві відбулась ксерофітизація рослинного покриву.

3. Найменш стійкими до антропогенних змін є біогенні компоненти, які змінюються найбільше. З гідрокліматичних чинників змін зазнають лише гідрологічний режим і місцевий клімат.

4. Результати картометричного вивчення переконують у тому, що під час планування меліоративних заходів слід брати до уваги складність територіальної диференціації.

5. На основі оцінки агроекологічного потенціалу ландшафтів уперше запропоновано модифікований варіант методики вивчення ландшафтів Малого Полісся, що базується на концепції максимальної продуктивності польових культур.

6. Визначений вплив агроекологічних чинників (сонячної радіації, родючості ґрунту, вологості ґрунту, температури повітря, умов перезимування) на продуктивність сільськогосподарських культур. Уточнено вплив кліматичних факторів, що лімітують агроекологічний потенціал Малого Полісся;

7. За допомогою модифікованого варіанта методики оцінки агроекологічного потенціалу ландшафтів отримані основні характеристики агроекологічних ресурсів - потенційний (ПВ) і дійсно можливий (ДМВ) врожай зернових культур; коефіцієнти: К - ступінь несприятливості кліматичних умов, С - рівень використання агрокліматичних ресурсів, Ю - рівень використання агроекологічних ресурсів;

8. Здійснено оцінку агроекологічних ресурсів продуктивності сільськогосподарських культур у ландшафтах Малого Полісся і визначені рівні їх використання;

9. На карті “Заповідна справа і рекреація” розкрито поширення заповідних територій у регіоні, визначено території, які слід віднести під різні види заповідання. На карті показані природні комплекси за ступенем їх атрактивності (пейзажного розмаїття), території, придатні для окремих видів рекреаційної діяльності;

10. Проведені дослідження підтверджують придатність еколого-геоірафічного підходу до розв’язанім питань оптимізації меліорованих геокомплексів, їх заповідання та рекреаційного використання.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Некоторые аспекты ландшафтно-мелиоративных исследований в зоне осушения // Географические основы регионального природопользовани: Тез. докл.респ. науч. конф,- Киев, 1984,- С. 82-83. В соавт. Климович П.В.

2. Обоснование проектов природных парков на основе карты природоохранных и рекреационных объектов //Тез. докл. V съезда Географического общества Украинской ССР.- Киев, 1985.- С.73-74. В соавт. Кукурудза С.И., Копач Н.В., Ковалюк М.И.

3. Проблема рационального природопользования на осушенных земляхУ/Современные проблемы географии: Тез.докл.всесоюз. науч. конф.-Пермь, 1985.- С. 82-83. В соавт. Климович П.В.

4. Основные закономерности формирования и развития переувлажненных геокомплексов // Географические основы природопользования: Вестн.Львов.ун-та. Сер.геогр.- 1986,- Вып. 15.- С.81-83.

5. Ландшафтно мелиоративное обоснование интенсификации сельскохозяйственного производства на осушаемых землях //Пробл. мелиорации в связи с оптимизацией природопользования: Тез. докл. VII всесоюзной конференции по мелиоративной географии.- Ровно, 1986,- С. 76-77. В соавт. Кит М.Г.

6. Изучение и картографирование ПТК как основы качественной оценки земельных ресурсов // Картографическое обеспечение основных направлений экономического и социального развития Украинской ССР и ее регионов: Тез.

докл. VI респ. науч. конф. Ч.І.- Черновцы, 1987. - С. 81-82. В співавт. Климович П.В., КавинМ.В.

7. Середньомасштабні ландшафтні дослідження геокомплексів та їх значення в меліоративній оцінці земельних ресурсів // Географічні системи: Вісн. Львів, ун-ту. Сер. геогр.- 1990.- Вип. 17,- С. 36-37. В співавт. Вишневський И.Я.

8. Карта грунтів //Атлас Львівська область. Вид. ГУГК.Москва, 1989.-С.15. В співавт. КігМ.Г.

9. Мелиоративная оценка и почвенно-ресурсный потенциал Западного Полесья //Животный мир Белорусского Полесья, охрана и рациональное использование: Тез. докл. V обл. итог. науч. конф. Ч.Н.- Гомель, 1988,- С.89-91. В соавт. Гаськевич В.Г., Копач Н.В., Коврига Л.Л.

10. Вплив культури землеробства на зміни в екосистемах і шляхи їх усунення // Пробл. охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу: Тези доп. регіон, наук.-практ. конф.- Тернопіль, 1990,- С. 25-27. В співавт. Блистив В.Ф., Гаськевич В.Г, Вишневський Й.Я.

11. Сільськогосподарське виробництво і грунтово - ресурсний потенціал меліорованих геокомплексів // Проб, раціонального використання, охорона та відтворення природно-ресурсного потенціалу Української ССР: Тези доп. І респ.наук. конф.- Чернівці, 1991.- С. 98. співавт. Блистив В.Ф., Гаськевич В.Г, Вишневський И.Я.

12. Механические деградации осушенных почв Малого Полесья//Пробл. антропогенного почвообразования: Тез. докладов Междунар. конф. В 4 т. -М..'Почвенный институт В.В.Докучаева, 1997.-Т.З - С. 12-15. В соавт. Гаськевич В.Г., Вышневский И.Я.

13. Економічна і агроекологічна оцінка продуктивності природно-територіальних комплексів Малого Полісся //Географічні проблеми західного пограниччя: Вісн. Львів, ун-ту. Сер. геогр. - 1997. - Вып. 20.-С.84-87.

14. Природно-ресурсний потенціал Малого Полісся //Современные проблемы охраны земель: Тр. Межгосударственной науч. конф. З 3 ч- Киев, СОПС Украины НАН Украины, 1997.- 4.2 - С.139-140.

15. Агроекологічна оцінка ландшафтів Малого Полісся //Екологія і гкономіка: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф,- Львів, 1997,- С.29-30.

16. Methodical principles of composing the шар “Preserving and recreation of Small Polissia”: Proceedings of the second international regional conference on environmental and ekonomical development - Nyiregyhaza,1977.- C.l 10-112.

Анотація

Присяжнюк Ю.І. Еколого-геоірафічне обгрунтування оптимізації природокористування у меліорованих геокомплексах (на прикладі Малого Полісся Львівщини).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11.- конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. Львівский державний університет імені Івана Франка, Львів, 1997.

Захищаєтся рукопис дисертації, яка містить результати дослідження проблем оптимізації природокористування меліорованих геокомплексів, їх еколого-географічне обгрунтування на регіональному рівні. Разроблені рекомендації з оцінки природно-ресурсного потенціалу Малого Полісся для сільськогосподарського, заповідного і рекреаційного використання.

Ключові слова: геокомплекс, агроекологічна оцінка, моніторинг

меліорованих геокомплексів, динаміка геосистем, матрична класифікація геокомплексів, грунтово-ресурсний потенціал.

Аннотация

Присяжнюк Ю. И. Эколого-географическое обоснование оптимизации природопользования в мелиорированых геокомплексах (на примере Малого Полесья Львовщины).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11.- конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. Львовский государственный университет имени Ивана Франко, Львов, 1997.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит результаты исследования проблем оптимизации природопользования мелиорированых геокомплексов, их эколого-географического обоснования на региональном уровне. Разработаны рекомендации по оценке природно-ресурсного потенциала Малого Полесья для сельськохозяйственного, заповедного и рекрационного использования.

Ключевые слова: геокомплекс, агроэкологическая оценка, мониторинг мелиорированных геокомплексов, динамика геосистем, матричная классификация геокомплексов, почвенно-ресурсный потенциал.

S U M M A R Y

Prisvazhniuk Yu.I. Ecological end Geographical Grounds for Optimization of Meliorated Geocomplexes Nature Use (On the Example of Small Polissya of Lviv Region).

Dissertation for Scientific Degree of Candidate of Sciences (Geography) in speciality 11.00.11 - Constructive Geography and Rational Use of Natural Complexes. The Ivan Franko State University of Lviv, Lviv, 1997.

A manuscript of dissertation is defended, containing results of the research of the ways of optimisation of meliorated geocomplexes nature use, their ecological and geographical foundations on regional level. Recommendations for the evaluation of natural resource potential of Small Polissya for agricultural and reserve use have been worked out.

Key words: geocomplex, agroecological evoluation, monitoring of meliorated geocomplexes, dynamics of geosystems, matrix classification, ground - resource potential.

Підписано до друку 21.11.97. Формат 60x84/16. Папір друкарський №1. Друк, офсет. Умови, друк. фарб. відб. 1,2. Обл. вид. арк. 1,4 За.м. 279. Тираж 100.

Машинно-офсетна лабораторія Львівського держуніверситету ім. І. Франка. 290002, м. Львів, сул. Університетська, 1.