Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Эколого-биологические основы интродукции покрытосеменных древесных растений Атлантическо-Североамериканской флористической области на Северной Буковине

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Эколого-биологические основы интродукции покрытосеменных древесных растений Атлантическо-Североамериканской флористической области на Северной Буковине"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРАШИ Нащональний боташчшш сад ím. М.М.Гришка

- ц Ф ^

ЛГГВШЕНКО Светлана Ipiuopinim

УДК 522.4:582.6/.9 (477.85)

ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧН1ОСНОВИ ШТРОДУКЦП ПОКРИТОНАСШНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН АТЛАНТИЧНО-IIIBHWHOAMEPHKAHCbKOÏ ФЛ0РИСТИЧН01ОБЛАСП У ШВН1ЧНШ БУКОВИШ

03.00.05-боташка

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата бюлопчних наук

Кит - 2000

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр! ботанки та охорони природа Чершвецького державного университету im. Ю.Федьковича у 1994-1999 рр.

Науковий кер1вник: доктор бюлопчних наук, професор Термена Борис Коспииитшнович зав!дувач кафедри боташки та охорони природа Чершвецького державного ушверситету ¡м.Ю.Федьковича

Офщшш опоненти:

доктор бюлопчних наук, професор Кахно Микола Арсенович

¡яииамьонета-ii -v^"--» »и*И)1 К-''-1';?.','«'-'

-г -я1.1111 v «1 k . -4>«унцизша luuutahl гг.'^.'J ■ ••

irte.il Я1Д

кандидат бюлоггчних наук, доцент

Черняк Володимир Максимович

завщувач кафедри методики викладання бюлош

Терношльського державного педагопчного ушверситету iMeHi

Володимира Гнатюка

Провщна установа: Льв1вський нацюнальний ушверсигет ¡м.1вана Франка, Ботанхчний сад, Мшютерство освгги i науки Украши,

М. JlbBiB

Захист дисертацй вщбудеться "(у nWßi>MKtX' 2000р. о ^ годиш на засщанш снещашзованог вчешн ради К 26.215.01 при Нащональному боташчному сад1 iM. М.М.Гришка HAH Украши за адресою: 01014, м. Кшв, вул. ТЧм^рязевська, 1.

3 дисертащоо можна ознайомитися у б1блютещ Нацюнальнош боташчного саду iM. М.М Гришка HAH Украши за адресою: 01014, м.Кшв, вул. Тиюрязевська, 1. .

Автореферат розюланий" Ц WJXCmJL 2000 р.

Вчений секрстар ^^ajo^J

спещашзовано! вчешй ради v^^Y у Горелов О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми. Ефективне використання рослинних ресурс! в земнох куш е одним з актуальних завдань, що стоять перед людством. Важливу роль у розв'язанш щех проблеми вццграе хтродукщя рослин, яка дозволяе використовувати господарсько цшш види не лише на хх батыавщиш, а й поза й межами.

Велиже значения для збагачення девдрофлори ГОвшчнох Буковини мае штродукцхя деревних рослин з Атлантично-Пхвшчноамериканськох флористичнох обласп, у зв'язку з подабшспо ктматичних умов. Серед них багато щнних плодових, лжарських, техшчних, медоносних, люомелюративних та декоративних рослин. Однак, лише дея ' рсродавсько ?->~п види тят^шозмергссанськох дендрофлори зигтиэ^и Т5?гг?":ркст?»ння т хуль»3'р1 у Пшетчшй Буковиш. Широкому розповсюдженню нових вищГя пгапчиоамери-канських штродуценпв у Пшнхчшй Буковиш перешкоджае 31дсутгасть достаттх знань про еколого-бюлопчш особливосп, адаптагцйш здатносп та ефективш способи розмноження. Мета / заедания доайджень

Мета наших дослзджень - анал1з досвхду йхтродуходх покрито-настних деревних рослин Атлантично-П1вшчноамериканськох флористичнох обласп в умовах Швшчно! Буковини; виявлення хх адаптащйних здатностей на основ! вивчення еколого-бшлопчних особливостей; штродукцщ нових видхв; ввдб1р найперспективншшх видав та форм; прогноз усгпшносп шгродукщх; розробка рекомендаций по використанжо перспекгивних видав \ форм в озеяененш населених пунктов Пгвшчно! Буковини.

Вщповвдно до мети поставлено тага завдання: » вивчити систематичний склад, поширення г стан гавшчно-американських ¿нтродуценпв у Швшчнш Буковиш;

• дослщити еколого-бюлопчш особливосп рослин (сезонний ритм розвитку, данамаку росту р1чних паготв, хщ органотворчих процес1в у бруньках вщновлення, характер генеративного розвитку, життездатшсть пилку, перюд спокою, зимостшмсть, яюсть наання, стшисть до атмосферного забруднення) в умовах Пгвшчнох Буковини та виявити критичш перходи в р!чному циюп хх розвитку;

® дати прогноз усгашносп штродукцй деяких видав за допо-могою математнчного моделювання хх адаптащйних здатностей;

• розробиги ефективш способи розмноження 1 рекомендацп по вюсористанню перспективних видов та форм в озелененш.

Наукова новизна одерзканих результате. Вперше у ШвшчнШ Буковига вивчено сезошшй ритм розвитку, цвгання i плодоношения, хщ органотворчих нроцеав у бруньках вадновлення, зимоспйюсть покригонаанних деревних «продуценте Атлашично-Швшчноаме-рикансько"! флористично! областа та на осшда цього виявлено в иди, перспективш для використання в озелененш населених пункта i лгсомелюрацн досдаджуваного регюну. Встановлено критична перю-ди в р1чному циюп розвитку та причини слабкого плодоношения швшчноамериканських росяин в умовах Швшчно! Буковини.

Видшено вида швшчноамериканських штродуценпв за Ы перс-пектившспо. Проведена первинна оцдака життездатносп 1 перспек-тивносп штродукцц у ГНвшчнш Буковиш вперше 1нтродукованих нами 17 видов швшчноамериканських рослин.

Розроблена первинна агротехника насшневого розмноження 40 видав господарсько циших швшчноамериканських деревних рослин.

Побудовано математичш модел1 потенщйних адаптацшних здатностей 4 вэдцв швшчноамериканських рослин з метою прогнозу 1х 1шродукцп в жшрнш зош Свроаз1атського контнешу.

Практичпе значения та використання роботи. Розроблено практична рекомендацп по використанню в озелененш та захисному люорозведенш видав, перспективних в умовах ПютчноТ Буковини. Саджанщ 10 вцщв швшчноамериканських ¡нтродуцитв передано для озеленения територш загальноосвгешх шкш, лщею № 2 та у Центральний парк культури 1 вщпочинку ш. Т.Г.Шевченка м. Чершвщ.

На осшод побудованих математичпих моделей адаптащйних здатностей 4 вцщв ¡нтродуцент1в складеш схематичш* карги можли-во1 IX штродукци на територн пошрно1 зони Свразн.

Зв'язок роботи з муковими програмами, планами, темами. Дисертащйна робота виконана на кафедр1 ботанши та охорони природа Чершвецького державного университету ¿м. Ю.Федъковича зпдао з планом гауково-доопдши роботи кафедри по тем1 "Ращональне використання, охорона 1 збагачення флори судинних рослин Швшчшн Буковини" (номер державно! реестрацц 01910034101).

Особистий внесок здобувача. Особиспш внесок автора полягае у виконанш експериментально! частини роботи, шдбор1 та обробщ

лгтературних ведомостей, в амашз1 та узагальненга результатов; статистичшй обробщ матер1алу; апробацн отриманих результатов \ гпдготовщ наукових праць до друку. Обговорення результапв дослщжень проведено сгально з науковим кер^вником.

Лпробацш результаты дисертацИ Основш результата дисертащткн роботи викладено в доповщях на науковш конфе-ренщ! "Охорона, вивчення та збагачення росяинних ресурс! в Буко-вини" (Чершвщ, 1997); конференци молодих вчених-ботаншв "Актуальна питания боташки та екологи" (Херсон, 1998); науково-практичнш конференци "Збереження флористичного р13номашття Карпатського регюну" (Синевир, 1998); репональнш науково-прак-тичшй конференцц "Теоретичш та практичш аспекта няродукцн рослин на захода Украши" (Льв1в, 1998); м1жнароднш науковш конференци "Роль боташчних садв у збережешп рослинного р1зно-машття" (КиУв, 1999); мЬкнароднш нayкoвiй конференци "Проблемы дендрологии и ландшафтной архитектуры" (Ялта, 1999).

Дисертащя апробована на сгальному засщанш кафедри боташки та охорони природа, боташчного саду 1 Чершвеиького вщщлення Украшського боташчного товариства (2000 р.) та пауковому засщан-ш вщцшу дендрологи I гаркознавства Национального боташчного саду 1м. М.М.Гришка (2000 р.).

Пубмкацй. За матер1алами диеертацп опубликовано 7 статей, 7 тез доповадей та 1 депонована статта.

Структура та об'ем роботи. Дисертащя складаеться 31 всту-пу, 5 роздшв, висновюв, практичних рекомендаций, списку викорис-тано'1 л1тератури та 9 додаттав. Робота викладена на 282 сторшках друкованого тексту, ипострована 44 таблицами та 7 рисунками. Додатки м1стяться на 66 сторшках. Б1блюграф1я вюпочае 418 лiтepaтypниx джерел, з яких шоземних - 46.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Роздал I. Умови штродукцй" з стан дереиннх рослин Атлантично-Швшчноямернкансько! флористично1 обласп у Швшчнш

Буковнш

Природш умови Атлаптичпо-ШвН1чноамеритпсько1 флористичног области та ПтйчпоХ Букоеини. Проведено пор1внялышй анал1з географгчного положения, особливостей рельефу, грунтових та кгаматичних умов Атлантично-

Г0вшчноамерикансько1 флористично! облает i Гйвшчно! Буковинн; вщшчено фактори, що сприяють штродукщТ гавшчноамериканських деревних рослин за межами ix природного ареалу.

/сторичш аспекты Ытродущи деревних рослин ПтичноI Америки. Наведено шторичм дата про розповсюдження гавшчноамериканських деревних рослин (Астров, 1976; Головкин, 1981; Липа, 1961; Die K.K.Franz-Josefs Universität, 1900; Herbich, 1859; Keiner, 1976; Knapp, 1872 та iH.)- Наголошуеться, що збшьшення ввдового складу штродукованих твшчноамериканських рослин та розширення штродукщйних ареалгв евщчать про ix перспектившсть.

Систематичный склад i стан деревних штродуцент'ш Атлантично-Швшчноамериканськоi флористичноi области На 1.01.1999 р., в культур! у Швшчшй Буковиш ведомо 177 видов i форм покритонасшних деревних рослин з Атлантично-ГОвшчноамери-кансько! флористично1 облает!, яш вщносяться до 64 родов 32 родин. При гадведенш гадсумкш ¡нтродукцп виявлено, що широкого вико-рисшння в озелененш набули лише 33 вида (18,6 %); 48 таксошв (27,1 %) - зрццеа трапляються в зелених насадженнях, решта -BifloMi лише в боташчному саду Чершвецького держушверситету або девдрарй Сторожинецького люового техшкуму. 65,5 % гавшчноамериканських деревних рослин в наших умовах е зимостшкими; рясним плодоношениям вщзначшогься 62 види; грмтуть, але не плодоносять, -14.

РОЗД1Л II. ОБ'еКТИ ТА МЕТОДИ ДОСШДЖЕНЬ

Об'екти досяаджень - 97 видав, 3 форми покритонасшних деревних ¡нгродуценпв з Атлантично-ГВвшчноамерикансько! флористично! облает», як1 вщносяться до 45 родов 24 родин (табл. 1). Назви таксошв прийют за зведеннями "Деревья и кустарники СССР" (1954-1962) та С.КЧерепановим (1981).

Сезонний ритм розвитку вивчали за "Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" (1975), розвиток сходов - за методикою ШЛетрово! (1973). Зимостцдастъ визначали вЬуально за 7-бальною шкалою (Лапин, Сиднева, 1973). При anaräi характеру ростових процеав р1чних пагошв користувались методич-ними вказгвками Г.В.Кулжова та М.Г.Гельберга (1974). Органо-творч! процеси досладжували згщно Ф.М.Куперман (1973) з деякими змшами i уточнениями (Термена, Бацура, Виклюк, Горук, 1984).

. Таблица 1

Систематичний склад дослвджуваних йпродуценпв Атлантично-_ГПвшчноамерикансько? флористичноГ облает»_

Родина Pifl KinbKicrb

видав форм

1 2 3 4

Aceraceae Juss. Acer L. 4 1

Anacardiaceae Lindl. Rhus L. 3 -

Toxicodendron L. 1 -

Berberidaceae Juss. Berberis L. 1 -

Mahonia Nutt. 1 -

Betulaceae S.F.Gray Betula L. 4 -

Corylus L. 1 -

Bignoniaceae Pers. Catalpa Scop. 2 -

Calycanthaceae Lindl. Calycanthus L. 1 -

Caprifoliaceae Juss. Lonicera L. 2 -

Symphoricarpos Damahel. 1 -

Viburnum L. 3 -

Cornaceae Dumort. Cornus L. 5 -

Elaeagnaceae Juss. Elaeagnus L. 1 -

Shepherdia Nutt. 1 -

Fabaceae Lindl. Amorpha L. 4 -

Cercis L. 1 -

Cladrastis Raf. 1 -

Gleditsia L. 2 -

Gymnocladus Lam. 1 -

Fagaceae Dumort. Quercus L. 3 -

Hamamelidaceae Lindl. Hamamelis L. 2 -

Liquidambar L. 1 -

Hyppocastanaceae DC. Aesculus L. 3 -

Hydrangeaceae Dumort. Hydrangea L. - 1

Philadelphus L. 3 -

Juglandaceae A.Rich. ex CaiyaNutt. 3 -

Kunth Juglans L. 2 -

Magnoliaceae Juss. Liriodendron L. 1 -

Oleaceae Hoffing, et Link Fraxinus L. 3 -

Продовження табл. 1

1 2 3 4

Rosaceae Juss. Amelanchier Medic. 2 -

Aronia Pers. 2 -

Crataegus L. 11 1

PadusMill. 1 -

Physocarpus Maxim. 4 -

Pnrnus Mill. 1 -

Soibus L. 1 -

Spiraea L. 3 -

Rutaceae Juss. Ptelea L. 1 -

Zanthoxylum L. 1 -

Saxifragaceae Juss. Ribes L. 2 -

Styracaceae Dumort. Halesia Bead. 1 -

Tiliaceae Juss. TiliaL. 2 -

Ulmaceae Mirb. Celtis L. 4 -

Vitaceae Juss. Parthenocissus Planch. 1 -

Критичш перюди в piiHOMy цикш розвигку деревних ¡нтродуценпв встановлювали за Б.К.Терменою (1980, 1989). Рясшсть цвтння, зав'язування плодов i плодоношения ощнювали в1зуально за 6-бальною шкалою А.А.Корчапна (1960), декоратившсть рослин гад час цвтння - за шкалою Г.е.Мисника (1976). Життездатшсть пилку визначали шляхом пророшувашш у висячш кращц на середовтщ з 5-25 % сахарози i 1 % розчину агар-агару (Голубинский, 1974). Для характеристики насшнево! продуктивносп штродуценпв викорис-тана шкала, запропонована Б.К.Терменою (1990). При вивченш nepi-оду зимового спокою рослин використовували методичш вказшки К.А.Ахмагова (1968), А.Я.Перк i Л.Халлоп (1964).

Ощнку стшкосп швшчноамериканських рослин до атмосферного забруднення проводили на ochobi вивчення анагомо-морфоло-пчиих змш у будов1 листка (Гетко, 1989; Диагностика устойчивости растений к стрессовым воздействиям, 1988; Красинский, 1950). Анатом1чну будову листка вивчали за загальноприйнятою методикою (Прозина, 1960) на тимчасових препаратах, викорис-товуючи мшроскоп "Б1олам С-11" та м1крометричну насадку.

При вегетативному розмноженш штродуценпв керувались ме-тодичними порадами Р.Х.Турецько1 (1961, 1968). Статистичну

обробку даних проводили за Г.М.Зайцевим (1974, 1981, 1984, 1990), оценку перспективноеп древних рослин у ГОвшчшй Буковиш - за ПЛ.Лапшим та С.В.Сщневою (1973). При математичному моделю-ваяш i склад ант схематичних карт можливо! штродукци застосова-ш методичш розробки Б.К.Термени (1982).

РОЗД1Л Ш. ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧН1ОСОБЛИВОСТ1 ДЕРЕВНИХ ШТРОДУЦЕНПВ

3.1. Феноспектральний аналЬ ритму розвитку. За строками початку i заганчення вегетаци, дослвджуваш ипродуценги подшеш на 9 фенолопчних груп. Бшышсть 1нтродуцешпв вщнесет до групи з раншм початком вегетаци. Ранне заюнчення вегетацн властаве 14 видам, газне - 36. Показано, що ритм розвитку бшыпосп (95 %) видав, незважаючи на ix р1зне походження, узгоджуеться з юпмарит-míkoio ГОвшчно! Буковини.

3.2. Сезонпий picm nazottie. Триватсть ростових процеав дос-лцркуваних видав коливаеться в межах 26,0±3,4 - 110,5±6,9 даб. Мак-симальний р1чний прирют характерний для найменш зимостойких рослин. Найнгенсившший picr вщбуваеться у першу половину ростового перюду (коефкцету форми росту пагошв К (Кулйсов, Гель-берг, 1974) К<2). Вщличена залежшсть зимоспйкосп гавшчно-американсысих ¿продуцентов вщ тривалоеп ростових процеав.

3.3. Органогенез генеративных пагоп'ш. Нами дослвджено органогенез генеративних пагошв у бруньках вщновлення 44 видав нпродуцен-пв. В залежносп вад строив закладання генеративних ор-гашв у бруньках вщновлення, дослщжувага види подшеш на три групи (табл. 2). За перюд спостережень в розвитку генеративних органов гавшчноамериканських рослин значних аномалш не виявлено.

3.4. Е'юлогш цвттня i плодоношения

3.4.1. Особливоаш цвттня. Початок цвтння бшьшосп дослэд-жуваних рослин в умовах ГНвгачно! Буковини визначаеться величиною середньодобово! температури (г = -0,93±0,18...-0,99±0,09) та деф)цитом вологос-ri повпря (г = -0,78±0,37...~0,98±0,13) у префло-ральний перюд. Закшчення цвтння переважно? бшьшосп штроду-ценпв спостер1гали в период з 13.IV по 28.VIII.

Тривашсть цвтння дослщжуваних штродуценпв в наших умовах коливаеться в межах 5 (Fraxinus americana L., Liquidambar styra-ciflua L.) - 64 (Hydrangea arborescens 'Sterilis' Ton", et Gray) даб, i зале-

TaÖJiHiw 2

Xw opraHOTBopHHx npoxieciß y öpyHBKax BizmoBjieHHH ^eaKHx niBHiHHoaMepKKaHCtKHx aepeBHHx _iHTpojyi^eHTiB b yMOBax niBHWHoi EyKOBHHH (1994-1999 pp.)_

Bus CT3H öpyHtOK BiqHOBJieHHH

nonaTOK 4>opMyBaHHa reHepaTHBHoi ci|)epH KOHyca HapocraHiKt yrBopeH-m 6iHHHX ocefi cyxjBiTb yTBopeHHs KßiTKOBHX ropSmciB YTBopeHHa KBiTKa c4>0pM0BaHa noBHicno

qaxnojiHCTH- k1b (OUBiTHHH) HejnöcroK THHHHOK

I rpyna. feHepaTHBiri opraHH 3aKJiaaaioTbca HaBecHi b pk ironiHHH

Catalpa bignonioides Walt. 23.IV±6,3 26.IV± 2,5 3.V±6,2 6.V±5,7 6.V±4,5 23.V±1,5 31.V±1,5

Hamamelis virginiana L. 15.IV±11,5 - 22.IV±11,1 25.IV±11,3 19.V±11,5 9.VI±7,0 5.VII±2,0

Tilia americana L. 4.IV=fc3,4 - 16.IV±2,7 23.IV±1,3 12.V±0,9 14.V±5,1 25.V=fc5,0

II. reHepaTHBHi opraHH 3aKJiaflaiOTbCfl b piK, mo nepe^ye UBmHHio:

a) b nepuriii nojiOBHHi rata

Celtis occidentalis L. 6.VÜ6.8 25.VI± 3,5 19.VI±2,7 3.VII±3,0 * 18.VII±3,2 12.VHI±0,9

Halesia Carolina L. 9.VII±0,7 w 15.VII±0,9 21.VH±2,9 29.VIÜ2,0 31.VII±1,2 18.VIII±7,3

6) b ÄPyrifi nojioBHHi mta

Aesculus parviflora Walt. 4.vm±i,4 9. Villi 1,3 4.1X3,9 17.IV±5,6 27.IV±2,9 10.V±5,0

III. POCJIHHH 3 OÄHOCTaTeBHMH KBincaMH:

Juglans nigra L, 15.VI±23.6 - 23,VI±29.1 24.VI±27.2 - 25.V1H±23.1 20,Vin±12,4

25.Vn±5,4 30.VH±11,2 5.VIII±10,2 -

жить вад температуря (г=-0,92±0,23...-0,99±0,06) та дефщиту воло-rocri пов1тря (г =-0,75±0,33... -0,89±0,22) в перюд цвтння рослин. 3.4.2. Життездатнкть пилку. Найнижча життездатшсть пилку за роки спостережень виявлена у Halesia Carolina L. (16,80 % пророслих пилкових зерен в оптимальному середовшщ), Acer negundo 'Califor-nicum' Booth. (19,72 %), Celtis occidentalis L. (11,69 %) та ш. Однак 34 вида (Liriodendron tulipifera L., види родов Aesculus L., Amelan-chier Medic., Amorpha L., Crataegus L., Philadelphus L., Physocarpus Maxim., Viburnum L. та iH.) характеризуються високою (50,28 -87,64%) життездатшстю пилку. Ашипз житгездатносп пилку гавшч-ноамерикансысих штродуцештв у зв'язку з метеофакторами в перюд мшро- макроспорогенезу показав, що з шдвшценням середньодобо-во1 температури та зниженням дефщиту вологосп повпря життездатшсть пилку зростае.

3.4.3. Динамжа плодоношения. В умовах ШвтчноГ Буковини плодоношения cnocTepirann у 72 видов гпвшчноамериканських iirr-родуценпв. 3 них 45,8 % рослин плодоносять рясно (показник вцщо-CHo'i иасшнево! продуктивное^ (Термена, 1990) К>1,2); однак 31,9 % рослин вщизняються слабким плодоношениям (К<0,5). Факторами, що суттево впливають на закладання генеративних оргашв у брунь-ках вщновлення дослщжуваних швшчноамериканських штродуцен-•пв, а отже, i на рясшсть плодоношения, е середньодобова температура i дефщит вологосп повггря.

3.4.4. Я теть настил. Пор^внялыгий анагпз морфометричних показ ншов i якосп наеншя impoflynemiB з лЬературними даними евщчить про вщеутшеть значних вщхилень у його розвитку в умовах нашого репону. Повнозерниспсть насшня дослзджуваних видов коливаеться вад 2,4-19,0 % (Toxicodendron radicans (L.) Ktze, Liriodendron tulipifera, Crataegus fretalis Sarg., С. holmesiana Ashe., C. macracantha Lodd., C. pedicellata Sarg.) до 82,3-99,2 % (Cornus drum-mondii Coop., Gleditsia triacanthos, Ptelea trifoliata L., Quercus rubra, види родов Amorpha, Betula L., Physocarpus, Viburnum). Ярость насшня бшьшосп рослин знаходиться в прямш залежносп вщ жит-тездатносп ix пилку (г =0,90±0,25...0,99±0,03).

3.5. Зимостш/асть. Багатор1чш в1зуальш спостереження показали, що 68 вид1в дослщжувшгих гавшчноамериканських деревнях рослин в умовах ГЕвшчно! Буковини е зимостшкими. Найменш зимостойкими в наших умовах виявились дошпджуваш види роду Amorpha Cnocxepiraerbc« тевденщя до збшыпення галькосп зимо-

стшких видов серед рослин, вщнесених до феногруп з раншми та се-редшми строками закшчення вегетацп, раншм закшченням росту рхчних пагошв та швидким ix здерев'яншням, а також серед предс-тавнишв Лаврентшського шсу та видов, природний ареал яких прос-тягаеться вщ гавденно-схщно! частини Лавренпйського до центрально! часгани Аппалачьского nicy.

3.6. Ilepiod спокою. На основ1 дослщження перюду спокою 61 ввду твшчноамерикансыдах штродуценпв встановлено, що бшь-ипсть рослин входятъ у стан спокою в серпш-першш декада вересня, i лише 13 видов (21,3%) - на початку жовтня, а Hamamelis virginiana L. - в кшщ жовтня-на початку листопаду.

Закшчення перюду оргашчного спокою у 23 % дослщжуваних рослин спостер1гали в юнщ листопаду-на початку грудня, у 32,8 % рослин - в другш декада грудня-другш декада ачня, у 26,2 % - в другш декада ачня-третш декада лютого. Оргашчний спокш Сагуа ovata (Mill.) К. Koch., Cladrastis lutea C.Koch., Hamamelis virginiana L., Liriodendron tulipifera L., Quercus rubra закшчусгься на початку березня. Встановлена деяка залежшсть зимоспйкоеп дослщжуваних штродуценпв вщ закшчення ix оргашчного спокою.

3.7. Критичнь nepiodu в ручному цикл1 розвитку. Виявлено, що шпматичш умови Швшчно! Буковини у критичш перюди вщповща-ють вимогам бшыпоеп видав, свщченням чого е ix успшна аюнма-тизащя. Однак, невщповщтсть ьшмагичних умов Швшчжя Буковини в перюд мшро- макроспорогенезу вимогам 19 видов е, на нашу думку, причиною низько'1 життездатносп ix пилку. Перюд вимуше-ного спокою виявився критичним для 11 видов рослин, ят входять у нього з nepnioi половини грудня, та для рослин ¿з нестойким споко-ем. Для 3 видов штродуценпв критичним е також осшшй перюд вегетаци.

3.8. Стшюсть до атмосферного забруднення. Дослщження анатомо-морфолопчно! будови листав 14 видов штродуценпв показали, що гад впливом атмосферного забруднення вщбуваеться поси-лення ксероморфних рис у будов1 листка, яке проявляеться у потов-щенш верхнього епщермку i стовпчастого мезофшу (у Comus drum-mondii, Crataegus rotundifolia, Frangula caroliniana, Ptelea trifoliata, Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch., Physocarpus opulifolius, Rlius typhina), зменшенш загально! товщини листка, збшьшенш кшькоеп продошв на одиницю листково! поверхш та зменшенш довжини продихових щшин. У 11 видав спостер!гали також зменшення плопц

листково1 пластинки в умовах атмосферного забруднення. На ochobí анал1зу дослщжуваних параметр!в, видшено ctíükí до атмосферного забруднення види нггродуцен-пв.

В умовах атмосферного забруднення у досладжуваних рослин також помтго знижувалась житгездатшсть пилку, а у Parthenocissus quinquefolia i Robinia pseudoacacia зменшувалась шввдюсть його проростання на поживному середовшщ.

3.9. Шмдники та хвороба. Бшышсть твшчноамериканських ¡нтродуценпв в наших умовах не уражуготься плодниками. Однак Аш el anchi er spicata (Lam.) C.Koch., Berberís canadensis, Tilia americana L., Mahonia aquifolium Nutt., ввди родов Betula, Crataegus L., Lonicera L. в тш чи iinum Mipi уражуються р1зними видами комах. На листках Acer negundo виявлено мозажу (збудники - гриби Uncinula necator DC., U. aceris (DC.) Sacc.), буру плямиспсть (збудник - Phyl-tosticta aceris Sacc.), септорюз (збудник - Septoria negundidis Ell. et Ev.), на листках Robinia pseudoacacia - плямистють (збудник - Diplo-dia profusa D.N., Septoria robiniae Desm.), на листках Mahonia aquifolium - ipKy (збудник - гриб Cumminsiella sanguinea (Peck.) Arthur.). Омелою (Viscum álbum L.) уражуеться Crataegus arnoldiana Sarg. Деревина Quercus rubra уражуеться дубовою губкою Daedalea quercina Fr. Проте, уражеюш не носять масового характеру i не знижують за-гально! декоративное^ та ростових гтроцеав {нтродуцент1в.

РОЗДЬЛIV. АДАПТАЦШН1ЗДАТНОСТ1ПЕРСПЕКТИВНИХ ВИД IB ДЕРЕВНИХIHT РОД УЦЕНИВ

4.1. Анала doceidy ттродукцй в nompniii зош СвразИ На ochobí анашзу лiтepaтypниx джерел виявлено види, стшга у р1зних зонах Свроаз1атського континенту. Культурний ареал ряду дослщжуваних твшчноамериканських штродуценпв досить широкий, що дае пщставу твердити про íx високу еколопчну пластичшсть.

4.2. Прогноз ycnimnocmi ттродукцй. 3 використанням даало-гово'1 системи, розроблено? в 1нституп ибернетики ím. М.В.Глуш-кова (м.Кшв), побудовано математичш MOfleni адаптащйних здатно-стей 4 виддв ¿тродуцеттв, р1зних за сво!ми еколого-бюлопчними особливостями. На ochobí побудованих моделей складено схема-тичга карти можливо1 штродукцп рослин за катещиями i'x перс-нективносп на територн noMipHoí зони Свразп.

4.3. Первинне випробувания та щтка перспективности твшчноамеришнських штродуцент1в. Первшша ощнка перспективносп 1нтродукованих нами 17 вцщв показала, що дшсом перс-пективними у молодому внц виявились 14 видав рослин. 3 них зимостойкими е лише 3 види, у решти - пщмерзають однор'та пагони до 50% ïx приросту. До менш перспективних вщнесена Diervilla rivu-laris Gatt.; до малоперспективних - Desmodium canadense (L.) DC., D. illinoense A.Gray, яю в молодому bíib обмерзають до коренево! ппм-ки. Точтшу ощнку перспективносп нових видав ¡нтродуцекпв мож-на зробити тшыси при досягненш ними репродуктивного вшу. Однак досить висок! показники життездатносп й перспективносп бшынос-tí вперше ¿шродукованих рослин у молодому вид дозволяють при-пускати можливклъ ïx використання у Швшчшй Буковиш.

РОЗДЫ V. ЕФЕКТИВШ СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ У КУЛЬТУР!

5.1. Настневерозмножеппя. Насшни бшьшосп дослщжуваних видав характер изуеться тривалим ендогенним перюдом спокою, тому найсприятлившшми строками для вис^ву його е оань. Навесш краще виавати насшня видав, що не потребуе стратифшацп (Spiraea sp., Physocaipus sp., Philadelphia sp., Calycanthus sp.), а також насшня видав родав Amorpha, Desmodium Desv. теля попереднього замочу-вання у вода на протяз1 одша доби.

Виявлено, що в перший рис життя с!янщ Beriberis canadensis, Catalpa bignonioides, Frangula caroliniana, Gleditsia aquatica Marsh., Malus angustifolia, Ptelea trifoliata, Quercus imbricaría Muench. не встигали вчасно закшчити вегетацдо; пагони визргвали не повшетю, що було причиною обмерзания рослин. 3 bíkom зимостгйюсть цих рослин щдвишувалась. Бтышсть с1янщв твшчноамериканських ¿нтродуцентгв виявились в наших умовах середньо- та швидко-ростучими.

5.2. Вегетативна размножения. Встановлено, що оптимальни-ми строками для лггаього живщовання дослщжуваних видав е перша декада червня. Високою здатшепо до вкоршення характеризуються Cornus drummondii, Philadelphus inodoras, Physocarpus intermedia, Spiraea alba. При живцювант Ribes aureum Pursh. краще вико-ристовувати ¡ндолишасляну кислоту (на пороппсовш ochobí - тальку) в концешраци 5 мг/г, при живцювант Halesia Carolina, Elaeagnus

commutata Bernh., Shepherdia argentea (Pursh.) Nutt., Viburnum cassi-noides L. - ¿ндолшмасляиу кислоту в концентрацп 10 мг/г, а для Hamamelis virginiana L. - щцолшмасляну кислоту в концентрацп 20 мг/г.

5.3. Використанпя в культури На ocHoei вивчення еколого-бю-лопчних особливостей перспективних видав i форм твшчноаме-риканських деревних шгродуценпв, шшпзу лиературних джерел (Гродзинский, 1973; Колесников, 1974; Кохно, 1988; Рубцов, 1977 та ш.), запропоновано асортимент рослин ¿з використанням i'x у рЬних типах посадок.

висновки

1. За своГми грунтово-юпматичними умовами ГОвшчна Буковина е сприятливим районом для ¡нтродукцн деревних рослин з Атлантично-ГКвшчноамерикансько1 флористично'1 область Основ-ними факторами, що обмежують ¡нтродукщю цих рослин, е температура та, у деякш лнр1, волопсть повпря.

2. Ритах розвитку бшыиосп ¡нтродукованих деревних рослин Атлантично-Швшчноамерикансько! флористично! обласп узгоджу-етъся з ктмаритмнсою ГНвшчноГ Буковини. Кращими адаптащйними здатностями характеризуюгься деревш рослини, ввднесет до фено-груп з рангами та середшми строками заюнчетгя вегетаци, рангам та середшм заюнченням росту пагошв, а також рослини з тривалим перюдом оргатчного спокою. Однак в кожнш 13 видшених груп знаходяться бшьш 1 менш стшю види, отже, чгп«и залежносп стшкосп iнтpoдyцeнriв вщ особливостей ритму розвитку, характеру ростових процеав i тривалосп перюду оргатчного спокою не вста-новлено. Тому щ показники можуть мати лише ор1ентовне значения при досладженш адаптацшних здатностей деревних рослин.

3. Значних аномалш у розвитку бруньок вадновлення дослщ-жуваних видав за перюд спостережень не виявлено, що шдтверд-жуеться усгашним проходженням етагав генеративного розвитку та високою життездатгастю пилку бтыпосп рослин. В залежносп вед строгав заклздання генеративних оргашв у бруньках вщновлення, дослщжуваш ¡нтродуценти подшено на три групи. До першо? групи вщнесено види, генеративш органи яких закладаються навеет в рнс цвтння, до друго! - рослини, генеративш органи яких закладаються вштку в ргк перед цвтнням. Третя група представлена одно-

домними рослинами з одностатевими квпками. .Шмиуючими факторами в процес1 органогенезу генеративних паготв швшчноаме-риканських штродуценпв у ГОвшчшй Буковиш е середньодобова температура i волопсть ловпгря.

4. Цвтння спостериали у 85 % дослщжуваних штродуценпв. Рясним цвтнням вщзначились 17 видов. Тривашсть цвтння дослщжуваних рослин залежигь вщ температури i вологосп повпря.

5. В умовах Швтчнсн Буковини плодоносять i утворюють високояйсне насшня 72 вида дослщжуваних штродуценпв. 3 них рясним плодоношениям вщзначаються 45,8%; слабо плодоносять 31,9%. Рясшсть плодоношения та яюсть насшня бшьшосп рослин залежать вщ метеоролопчних показниюв в перюди закладання генеративних оргашв та мнсро- i макроспорогенезу, а також вщ житте-здатносп пипку.

6. Адаптацшт здатносп досл1джуваних видов в значнш Mipi визначаються критичними перюдами в ручному циюй ïx розвитку: MÎKpo- i макроспорогенезу, перюдом вимушеного спокою та ocíhhím перюдом вегетацн. Умови тепло- i вологозабезпеченосп в перюд мйфоспорогенезу не повшстю вщповщають вимогам 19 видав; температурю умови гад час оспшього перюду вегетацп несприятливг для Symphoiicarpos orbiculaíus, Catalpa speciosa, видав роду Amorpha; для 11 видав шгродуценпв несириятливими виявились юпматичш умови гад час вимушеного спокою.

7. Важливим показником стшкоста гавшчноамерикансысих штродуценпв до атмосферного забруднення е посилення ксеромор-фних рис у будов1 листка, яке проявлялось у збшынент товщини верхнього епщерм1су, сговпчасто! пареюами та змЫ сшввщно-шення стовпчасто! i губчастох паренх1ми, а також збшьшенщ юль-koctí продошв на одиницю плопц листково!" поверхш, зменшешп плопц листково£ пластинки у дослщжуваних рослин год впливом фгготоксиканйв. Забруднення нов1тря токсичними речовинами спричинговало зниження житгездатносп пипку дослщжуваних рослин та зменшення швидкосп його проростання у деяких видав.

8. Бшышсть гавшчноамерикансысих штродуценпв в умовах ГНвшчно! Буковини виявились стшкими до шюднигав та хвороб. Найбшьше вражаються плодниками Amelanchier spicata (Lam.) C.Koch., Berberís canadensis Mill., Tilia americana, вида родов Betula, Crataegus, Lonicera. Проте пошкодження рослин не носять масового

характеру i значно не внливають на генеративний розвиток, pocimi процеси i декоративюсть.

9. Первинна ощнка життездатносто i перспективное^ вперше нггродукованих нами швшчноамериканських ¿продуцентов показала, що у ШвшчнШ Буковиш е сприятлиы умови для впровадження них рослин у культуру.

10. Побудоваш математичш модел1 адаптащйних здатностей i схематичш карги можливо! плродукцп 4 видав твшчноамери-канських деревних рослин можуть бути викорисгаш для прогнозу-вання усшшносп пггродукцп з метою розширення ix культурних ареашв.

ПРАКТИЧШ РЕКОМ Е11ДАЦН

1. 1нтродуковаш у ГОвшчнш Буковиш перспективш види та форми швшчноамериканських «продуцентов рекомендуемо вико-ристовувати:

а) як лкарсый - Amelanchier spicata (Lam.) C.Koch., Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot., Crataegus arnoldiana Sarg., C. rotundifolia Ashe., Hamamelis virginiana L., Shepherdia argentea (Pursh.) Nutt.;

б) у садово-паркових композищях солитерами або трупами -Acer rubrum L., Aesculus octandra Marsh., A. parviflora Walt, Amelanchier spicata, Berberís canadensis Mill., Calycanthus floridus L., Crataegus arnoldiana, C. punctata 'Aurea' Sarg., Elaeagnus commutata Bernh., Halesia Carolina L., Hamamelis virginiana L. та íh.;

в) для рядових та алейних посадок - Acer saccharinum L., Catalpa bignonioides Walt., Sorbus decora C. Schneid.;

У забруднених частинах míct можуть бути використаш газо- i димостойм Acer saccharinum, Aronia melanocarpa, Cornus drummondii Coop., Crataegus rotundifolia, Elaeagnus commutata, Frangula carolini-ana, Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch., Physocarpus opulifolius Maxim., Ptelea trifoliata, Rhus typhina L., Ribes aureum Pursh.

г) для люомелшративних насгщжень - Celtis occidentalis L., Elaeagnus commutata, Fraxinus lanceolata, Rhus typhina, Ribes aureum, Zanthoxylum americanum Mill., види роду Amorpha L.

2. Бмышсть дослщжуваних ¿продуцентов в умовах Шв-шчно1 Буковини можна розмножуватн насшневим шляхом. Elaeagnus commutata, Hamamelis virginiana, Ribes aureum, Halesia Carolina, ввди родав Cornus L., Philadelphus L., Physocarpus Maxim., Spiraea L., Viburnum L. краще розмножуватн зеленими живцями.

3. Розроблеш нами математичш модел1 адаптащйних здат-ностей 4 вид! в твтчноамериканських штродуцентш рекоменду-еться використовувати боташчним садам, дендраркм та шшим науковим i виробничим оргашзащям боташчного профшю для прог-нозування життездатносп i перспективное™ цих рослин в тих регюнах, де вони ще не випробуваш.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛШОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Термена Б.К., Литвиненко С.Г. Особенности органогенеза генератив-

ных побегов североамериканских древесных растений на Буковине // Известия высших уч. заведений. Лесной журнал. - Архангельск: АГТУ, 1998. - № 4. - С. 24-28.

2. Литвиненко С.Г. Древесные ишродуцешы Атлантическо-Северо-

американской флористической области на Северной Буковине // Бюллетень Государственного Никитского ботанического сада. -Ялта, 1999. - Вып. 81. - С. 77-80.

3. Лггвшенко С.Г., Термена Б.К. Сезонний pier пагошв деревнях штродуценпв Атлантично-Швшчноамерикансько! флористично! области на Швшчнш Буковиш // Науковий вюник Черншецького ушверситету: 36ipHHK наук, праць. - Вил. 17: Бюлопя.-Чершвщ: ЧДУ, 1997.-С. 95-99.

4. Лггвшенко С.Г. Зимостшюсть деревнях штродуценпв Атлантично-Швшчноамерикансько! флористично! обласп на Швшчнш Букови-ю И Науковий вкник Чершвецького ушверситету: 36ipHHK наук. праць.-Вип. 38: Бюлопя.-Чершвцк ЧДУ, 1998. - С. 193-196.

5. Лквшенко С.Г., Термена Б.К. Особливосп цвтння деревнях рослин

Атлантично-Швшчноамерикансько'! флористично! обласи у зв'язку з штродукщао на Швшчну Буковину // Ьпродукщя та збереження рослянного р13номашття: Вкник Кшвського ун-ту iM. Т.Г.Шевчен-ка. - Вил. 1. - К.: "Ки!в. ун-т", 1999. - С. 73-74.

6. Лггвшенко С.Г. Бюеколопчш основи штродукцп деревнях рослин

Атлантично-Швшчноамерикансько! флористично! обласп на Швшчнш Буковин1 // Дослщження, охорона та збагачення 6iopi3Ho-машття: Науковий вюник УкрДЛТУ. - Львiв> 1999. - Вип. 9.9. - С. 61-66.

7. Лнвшенко С.Г. Швшчноамерикансыа деревш ¿нтродуценти в зеленому будовшщга Швшчно! Буковини // Зелена Буковина. - № 3-4,1997; 1, 1998. - С. 43-44.

8. Термена Б.К., Задорожный В.Т., Литвиненко С.Г. Особенности ритма развития древесных растений Атлантическо-Североамери-канской флористической области на Северной Буковине // Деп. в ГНТБУкраины 10.05.1995N 1045. -Черновцы, ЧТУ, 1995.-23 с.

9. Термена Б.К., Лшзшенко С.Г. Швшчноамерикансыа деревш штро-дуценти в парках ГОвшчно! Буковини/Яези доп. П Мхжнар. симпо-з1уму, присвяч. 200-р1ччю дендролопчного парку "Софнвка" "Ста-ровинш парки 1 проблеми Ьс збереження".-Умань, 1996.-С.145.

10. Термена Б.К., Лггвшенко С.Г. Особливосп реакцн деревних рослин

на забруднення атмосфери викидами автотранспорту // Тези доп. мiжнap. конф. "Питаниябюшдикаци 1 екологи".-Залор1жжя, 1998-С. 120.

11. Литвиненко С.Г., Термена Б.К. Опыт интродукции древесных расте-

ний Атлантическо-Североамериканской флористической области в ботаническом саду Черновицкого госуниверситета // Тез. докл. междунар. конф., посвящ. 90-летию со дня рождения члена-корр. РАН ПИ.Лапина "Проблемы дендрологии на рубеже XXI века". -Москва, 1999. - С. 197-198.

12. Лп-вшенко С.Г. Особливосп анатомо-морфолопчно! будови листав

деревних штродуценпв Атлантично-Швшчноамерикансько! фло-ристично! обласп в умовах атмосферного забруднення // Тези доп. наук, конф., присвяч. 120-р1ччю ботан. саду "Охорона, вивчення та збагачення рослинних ресурс1в Буковини".-Чершвщ: "Рута", 1997. -С. 37-40.

13. Лггвшенко С.Г. Зимовий спокш деревних рослин Атлантично-Шв-

шчноамерикансько! флоршггично! обласп на Швшчнш Буковиш // Матер1али конф. молодих вчених-ботаншв "Аиуальш питания боташкита еколопГ. - Херсон, 1998. - С. 99-100.

14. Термена Б.К., Лггвшенко С.Г. Шляхи опттязацн ландшафпв ГОвш-

чно! Буковини з участю деревних штродуценпв Атлантично-Пшш-чноамерикансько! флористично! обласп // Маг-ли наук.-практ. конф. "Збереження флористичного р1зномашття Карпатського реп-ону". - Синевир, 1998. - С. 153-155.

15. Лггвшенко С.Г. Особливосп генеративного розвитку деревних рос-

лин Атлантично-П1втчноамерикансъко1 флористично! обласп в умовах атмосферного забруднення // Мат-ли конф. молодих вче-них-ботаншв Украши "Актуальш питания боташки та екологн".-Шжин, 1999. - С. 77-78.

Лпвшенко С.Г. Еколого-бюлопчш основа штродукци покрито-насшних деревних рослин Атлантично-Гйвшчноамерикансько! фло-ристично! области у ГЕвтчнш Буковиш. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступени кандидата бюлотто-них щук за спещалыпстю 03.00.05 - боташка. Нащональний боташчний сад ш. М.М.Гршшса HAH Украши, Кшв, 2000.

Дисертащя присвячена дослщженнго еколого-бюлопчних особ-ливостей 97 видав i 3 форм покритонасшних деревних рослин з Атлантично-Швшчноамерикансько! флористично! обласп у Гйвшч-шй Буковиш. Вивчено сезонний ритм розвигку, хщ органотворчих npouecis у бруньках вщновлення, зимостшюсть, цвтння i плодоношения, стйшсть до шкщниюв та хвороб твшчноамериканських iirr-родуценпв. Подана оцшка перспективное!! штродукци дослщжува-них видав у Швшчнш Буковиш та видалено найперспективший серед них. Побудовано математичш модел1 адаптащйних здатностей 4 видав твшчноамериканських штродуцекпв та схематичш карта ix можливоТ штродукци в межах noMipHoi зони Свразп. Розроблено ре-комендаци по викорисганню перспективних видав та форм твшчноамериканських «продуцентов в лгсомелюрацц та озеяененш насе-лених пунктов Швшчно! Буковини.

Ключов'х слова: покритонасшш деревш ¡нтродуценти Атлан-тично-П1вшчноамерикансько1 флористично!" облает!, ритм розвитку, зимостшюсть, цвтння, плодоношения, перспектившсть, матема-тичне моделювання.

Литвиненко С.Г. Эколого-биологические основы интродукции покрытосемйшых древесных растений Атлантическо-Североаме-риканской флористической области на Северной Буковине. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. Национальный ботанический сад им. Н.Н.Гришко HAH Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию эколого-биологических особенностей 97 видов и 3 форм покрытосеменных древесных растений Атлантическо-Североамериканской флористической области в связи с их интродукцией на Северную Буковину. Установлено, что ритм развития большинства видов соответствует климаритмике Северной Буковины, о чем свидетельствуют своевременное окончание

ими периода вегетации, роста и одревеснения побегов. Изучение ор-ганообразовательных процессов в побегах возобновления 44 видов североамериканских интродуценгов показало, что у большинства из них генеративные органы закладываются летом в год, предшествующий цветению. У 9 видов заложение генеративных органов происходит весной в год цветения. В отдельную группу выделены однодомные растения с однополыми цветками. Ежегодное интенсивное цветение отмечено у 17 видов. Установлена зависимость сроков начала и длительности цветения исследуемых растений от среднесуточной температуры и влажности воздуха Большинство североамериканских интродуценгов продуцируют пыльцу высокой жизнеспособности. Показано, что жизнеспособность пыльцы зависит от среднесуточной температуры и влажности воздуха в период микро-спорогенеза. Плодоношение наблюдали у 72 видов, из них обильным плодоношением отличались 48,5%. В условиях Северной Буковины вполне зимостойкими оказались 68 видов интродуценгов. Установлено, что критическими периодами в годичном цикле развития для исследуемых растений являются микро- макроспорогенез, осенний период вегетации и период вынужденного покоя. Изучены некоторые аспекты устойчивости североамериканских растений к атмосферному загрязнению, вредителям и болезням. Дана первичная оценка перспективности интродукции в наших условиях 17 впервые введенных в культуру видов североамериканских древесных растений. Построены математические модели адаптационных возможностей 4 видов интродуцентов и составлены схематические карты возможной их интродукции в пределах умеренной зоны Евразии. Разработаны агротехника семенного размножения и рекомендации по использованию перспективных в условиях Северной Буковины видов и форм североамериканских интродуцентов в разных типах посадок с учетом их отношения к освещенности, влажности и плодородию почвы, устойчивости к атмосферному загрязнению, вредителям и болезням.

Ключевые слова: покрытосеменные древесные интродуценты Атлантическо-Североамериканской флористической области, ритм развития, зимостойкость, цветение, плодоношение, перспективность, математическое моделирование.

Litvinenko S.G. Ecology-biological fundamentals of introduction of the angiospermous woody plants from the Atlantic-Northern-American floristic region in Northern Bucovyna. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Biological Sciences on the speciality 03.00.05 - botany. M.M.Giyshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to research of ecological and biological pecularities of the 97 species and 3 forms of angiospermous woody plants from the Atlantic-Northern-American floristic region in Northern Bucovyna The seasonal rhythm of development, organogenesis, winter hardiness, blossoming and fruit bearing, resistance to some diseases and pests of the northern-american introducents in conditions by Northern Bucovyna have been studied. The assessment of the investigation species viability and their introduction perspectivity have been made and most perspective species and forms have been revealed. The mathematical models of adaptative possibilities of 4 species of northern-american plants and schematic maps of its possible introduction in the moderate zone of Eurasia have been built. The recommendations on utilization of the perspective species and forms of northern-american woody introducents in gardening of the occupied items of Northern Bucovyna have been demonstrated.

Key words: angiospermous woody introducents from the Atlantic-Northern-American floristic region, rhythm of development, winter hardiness, blossoming, fruit bearing, perspectivity, mathematic modelling.

Подписано до друку 6.07.2000. Формат 60 х 84/16. Патр офсетний. Друк офсстний. Ум. друк. арк. 1,1. Обл.-вид. арк. 1,2. Зам. 271. Тираж 100. Безплатно. Друкарнх видавництва "Рута" Чершвецького держушверситету 58012, Чершвщ, вул. Коцюбинського, 2