Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Экологическое обоснование закономерностейдинамики популяций и многолетнего прогноза массового размножения вредной черепашки

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Экологическое обоснование закономерностейдинамики популяций и многолетнего прогноза массового размножения вредной черепашки"

, ХАРКШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡мен1 В.В. ЛОКУЧАСВА

УДК 632.7:632:94:632:14

ЕКОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАКОНОМ1РНОСТЕЙ ДШ1АМ1КИ ПОПУЛЯЦШ I БАГАТОР1ЧНОГО ПРОГНОЗУ МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ ШКЩЛИВО! ЧЕРЕПАШКИ

03.00.09 - ентомолрпя.'

Автореферат дисертаци на здобуггя наукового'ступеня кандидата сшьськогосподарсъких наук

Харшв - 2000

Дисертащею е рукопис

Робота шшонана в Харювському державному афарному унтерситеп ¡меш В.В. Докучаева, Мннстерство аграрноУ пол'ники Укра'ши

Науковнй кер1виик -

доктор бюлопчних Наук, професор Б1ЛЕЦЫШЙ Свген Миколайович, Харкшський державний аграрний ушверситет 1М. В.В. Докучаева, зав1дувач кафедри зоологи тй ентомолопУ."

Офщи1ш опоненти:

доктор сшьськогосподарських наук, доцент СЕКУН Микола Павлович, . 1нститут захисту рослин УААН, завщувач лабораторп токсикологи пестицшив;

доктор сшьськогосподарських наук, професор ДОЛЯ Микола Миколайович,-Нацюнальний аграрний ушверситет, зав1дувач кафедри ф1тофармаколопУ1 зоологн.

Провщна оргашзацш - Полтавеький державний сшьськогосподарський ¡нститут, кафедра еколопУ 1 богашки, Мпнстерство аграрноУ полггики Украйш, м. Полтава.

Захист дисертацп вщбудегься 'Г?/ 2000 р. годин1 на за-

аданш спец1ал1зовано! вченоТ ради Д 64.803.02 в Харювському державному афарному ушверситет! ¡м. В.В. Докучаева: 62483, Харивська обл., п/в "Комушст -1", ХДАУ, учбовий корпус № 4, аудитория 418.

3 днеертащею можна ознайомитися в б1блютещ Харювського державного аграрного ужверситету ¡м. В.В. Докучаева.

Автореферат розклано

■ ~Т

Вчений секрстар снсщатзованоУ вченоУ ради

Бшик М.О.

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Недостатня вивчешсть 1 теоретична обгрунтова-шсть законом'фностей масових розмножень шмдливоТ черепашки, шдсут-шсть метод1в^рогнозу чергових популяцшних циюнв, визначили актуаль-1псть теми дисертацишоУ робота I доцгльшсть УУ розробки для служби сигнатзащУ 1 прогноз1в УкраУни» краУй Близького 1 Середнього Сходу.

Зи'лзок теми з науковимн програмами, темами, планами. Тема ди-сертацшноУ робота е екладовою досладжень кафедри зоологи та ентомолопУ Харювського державного агр&рногр ушвррситету ¡м. В.В. Докучаева "Обгру-нтувати теорно Та розробйтй прийОмн управлпшя динамкою популящй комах в афобюценозах УкраУни на основ1 еколопчних прогноз!в р13ноУ завчас-носп". Тема входить до державно'1 науконо-техшчноУ программ 03.04 "Високоефектнвш технолог» 1 засоби захнсту сшьськогосподарських культур". Номер держреестрацп 0100и003468.

Мета I завдання дослщ/кення. Мета досл!дження - обфунтувати зако-номфноеп масових розмножень цшдлнво'У черепашки для розробки багато-р1чного IX прогнозу. Для'досягиення поставлено! мети вир!шуваднсь гак! завдання:

. - з нозицш системного пщходу виконати ппал!тичний огляд теорети-чних уявлень щодо багатор1Ч1Ю1 динамш! популящй ишдливоУ черепашки; .

- обгрунтувати зв'язок синхрошзащю популяцшних циклш шкщли-во'У черепашки 3 рпкими зм'шами соиячноУ активност!;

- розробйтй багатор1чшш прогноз масових розмножень шкиупшоУ черепашки для УкраУни 1 краУн Близького та Середнього Сходу.

Об'скт досладжсннп - багаторшна дниамша популящй шкщливоУ черепашки.

Предмет доелшженпи - ■законом1риост1 масових розмножень ипадли-во'цчерепашки у простор! 1 чаи у зв'язку та взаемоди з коемпшими 1 кл1маги-чними чинника^и (прогнозним фоном).

Метод» доелцгженни: статистичнин метод - для з!ставлешы га норш-няння повторюваност! масових розмножень хшбннх клопт, аналого-¡еторичний метод - для вивчення масових розмножень шмдлнвоУ черепашки вминулому; м1жсистемний метод-для розробки багатор'|чного проточу ма-сового розмпожеиня хл!бннх клопт на основ! цикл1чност1 дштпкн ионули-ц'|й 1 сонячноУ активност!; метод якюногд екстраполлцшного прогжлунання -для опзначення у майбутньому початку чергоного • мас'ового ро1Множепня шк'|Д1шк1в у тому чи пииому репот з пенною'¡мошршетю; лабораторно— польйвий - дл,1 вивчення фенологи та морфофункшоналыкн сгрумури попу-ля!пП шкмдлиноУ черепашки,

Наукова новизна • одержамнх результатов. Всупереч думки д'еяких пров1дних еколопв про в!дсутшсть циюпчнорт] в динам!щ популяцШ шкщливоТ черепашки, нами доведена наявшсть популяцшних цикшв у цього шкшника, IX синхроншсть у простор! ! час1 в р1зних репонах св1ту. Основним сиихрошзатором е сонячна активность та и р)зю змшн на протяз1 .сонячного циклу. .

Вперше показано, що глобапьний спадах чисельносп хл1бних клоп ¡в у 1938 рощ, це заксшомфний процес, синхрошзований з р!зкими змшами.гло-'бальних I планегарних чиннимв, насамперед сонячноТ ! геомагнитно-! активное™, але не широке впровадження в Роса комбайнового збирання врожаю зернових, почийаючи з 1937 року, як це вважали екологи.

Нами вперше показана приурочешсть масоЪих розмножень шюдливо! черепашки та шших хл!бних клошв у Палеарктищ до географ!чноТ широта 30-50 °П.Ш., в Украпп вщповщно - 46-52 °П.Ш. Ця зона, як шдомо, вщно-' ситься до зони комфорту з ультрафюлетового опромшейня земно!" поверхш, а це поясшос.-глобальшсть 1 синхроннГсть маСових розмножень юнбних клошв В ойрем1 роки.

.На основ! теорн цикл!чност! динамжи популяцш 1 шжсистемного методу пропюзування й&ми вперше розроблено багатор!чний прогноз масових розмножень шкщливо! черепашки в У крапп 1 в кра'шах Близького 1 Серед-нього Сходу на перюд до 2014-2015 рр.

Практнчне значения одержаних результате. В результат! виконаних статистичних дослщжень стало можливим прогнозувати масов! розмноження, шкщливоТ черепашки на основ! закону циюнчност! на 5 ! ^¡льше роюв вперед. '

Служб! сигнамзацн та прогноив Укра'ши пропонуеться використовува-ти розроблений автором прогноз масових розмножень шюдливоТ черепашки на перюд до 2014 року.

Особистнй внесок здобувача. Автором особисто розроблено програму й методику узагальнення та анал1зу масових розмножень цшдлнвоТ черепашки. Сумело з науковим кершником професором СМ. БшецьКим розроблено прогноз масового розмноження шидливо1 черепашки (доля участ! 50 %) для УкраТни. Самостшно вйконано еколопчне обгрунтування закономфностей масових розмножень шкщливоГ черепашки ! розроблено прогноз масового розмноження цього плодника для краТн Близького та Середнього Сходу.

Анробац!я результате дисертацп. Оеиовш результата дослщжень онубл!кован! у «цртирьох статях в журнал! "Известия Харьковского энтомоло-' гическога общества" ! доповщались на заседаниях кафедри зоолога та енто-мологп Харювського держагного аграрного ун!верситету ¡м. В.В. Докучаева1 та шдсумкових наукових конференщях професорсько-викладацького складу! асп!рант!в факультету захисту рослин ХДАУ у 1996-1998 рр.

Обсяг та структура дисертаци. Дисертацшна'робота викладена на 133 сторшках комп'ютерного тексту, складаеться з! вступу, п'яти роздшв, висно-ВК1В, списку використаних лггературних джерел в кшькост'1 170 найменувань, в тому числ1 ЗО.шоземних авторш, одного додатку, мае 38 таблиць. Таблшп, список використаних лгеературних джерел та додаток займають 29 сторшок.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВ» ПРОГНОЗУВАННЯ МАСОВИХ . РОЗМНОЖЙНЬ ЩК1ДЛИВО! ЧЕРЕПАШКИ

1сторичш шдомост1 про масов1 розмноження хл1бних клошв, насампе-ред, шк1длнв01 черепашки, важлив! з теоретично-! \ прикладноУ точок зору. По-перше, для тзнання законом1рностей багаторЬноК динамжи популяцш 1 чинникш як! и обумовлюють, по-друге, для теоретичного обгрунтування \ розробки методов прогнозування масових розмиожень ишдливо! черепашки.

Зона постшно! високоТ чиселыюст'| 1 значноТ Шкодочннносп черепашки - Пшшчний Кавказ (Краснодарський, Ставропольський кра!' 1 Ростовська область) 1 птденно-схщн! степов! райони УкраУни (Виноградова, 1970).

Зона циюичних масовик розмиожень пшдливоТ черепашки - стеноп! райбни Поволжя, центральш област1 Украши 1 тадснна частина Молдавп.

Краснодарський край вщомий як один, ¡з первшших осередюв масових розмиожень шквдливо! черепашки. Тут зпдно наших узагальнень (БьчецькпЛ, Хасан, 1993), за останш 140 рок'ш масов! розмноження цшдливо1' черепашки були у 1854-1856, 1865-1867, 1881-1884, 1894-1896, 1901-1905, 1909-1911, 1924-1926, 1937-1941, 1949:1957, 1966-1968, 1972-1973, 1986-1988 I 19951998 рр.

У Ставропольському краТ спапахи чнсельност! цього шкщника малн лиспе у 1865-1867, 1881-1885, 1894-1896, 1901-1965, 1909-1913, 1926, 19371941, 1949-1957, 1966-1968, 1972-1973, 1986-1988 1 1995-1998 рр.

V Ростовськш облает) шкщлива черепашка в масовш юлькосп нцшЬю-нау 1890-1893,»1901-1911,1923-1924,1937-1940,1948-1949, 1955-1958, 19661970, 1981-1985 11995-1998 рр.

У Нижньому 1 Середньому Поволж1 масов1 розмноження цього шкодника спостер!галися у. 1892, 1901-1903, 1909-1912, 1931, 1938-1942, 19521957,1968-1969,1986-1988 1 1995-1998 рр.

У Центральному черноземному райот Роса маечки розмноження хлю-них клошв зареестроваш у 1894, 1901-1904, 1909-1912,.1938-1941, 1954-1957, 1967-1968,1984-1986 1 1995-1998 рр.

В УкраТш найбшьш повш матертлн про ма«ш розмноження шмялииоУ черепашки В1Д0М1 для десяти географ|чних популяцш: дншропетроясьКоУ,

донецькоТ, 3aiiopÍ3LKo'i, юровоградськоУ, кримськоУ, луганськоУ, миколаУвбькоУ, одеськоУ, харювсько'У i херсонськоУ (Бшецький, 1986). MacoBi розмноження були у 1870-1871, 1892-1896, 1901-1903, 1909-1912, 1924-1927 (лупшська, одеська i хармвська), 1936-1941, 1947-1956, 1-967-1968, 1972-1973 (миколаУв-ська, одеська, харк1вська i херсонська), 1979-1988, 1991-1998 рр.

У Казахстан! масов! розмноження шкщливоУ черепашки вданчеш у 1905, 1918, 1938-1943, 1961-1966 рр.; у Киргиз«: 1905, 1918, 1938-1941; у Таджикистан!: 1901-1903, 1926-1927, 1939-1942 рр.; у Туркмешсташ: 1§91-1892, ,1903-1905, 1909-1912, 1940-1942 рр. i Узбекистан!: 1901-1902, 1907, 1913, Í918, 1920-1922,1924-1928,1931,1940-1943 рр.

В краУнах Свропи (Болгария, Угорщина, Шмеччина, 1спашя, 1тал!я, Польща, Румушя, Португал!я, Франшя i Югослав^) масов! розмноження авс-трШськоУ, маврськоУ! шщдливоУ черепашок спостер!галися у 1931-1937, 19501957,1964-1970, 1977-1981 i 1986-1991 рр.

Особливо сшд видшитц краУни Близького i Середнього Сходу, як центри походження пшениц!, ячменю i еволющею клоп!в ¡з р0ду Eurigaster (Пайкин, 1958). Про масов! розмножёння клошв-черепашок в цих краУнах в!-домо з po6ÍT в!тчизняних та ¡ноземних автор1в (Бшецький," Хасан, 1993; Пе-рсдельський, 1947; Шумаков, 1958; Achard,1926, 1927; Rizan, Simsec, 1992; Salkan, 1992): 1ран - 1735-1736, 1909, 1924-1932, 1937-1938, 1943-1949, 19531958, 1978-1981, 1986-1991 рр.; 1рак - 786-809, 1909, 1920, 1924-1928, 1937-19J8, 1943-1949, 1953-1956, 19784981,'1986-1991 рр.; Йорданш - 1924-1926, 1935-1938, 1956-1961 рр.; Палестина - 1924-1926, 1935-1938, 1956-1961 рр.; Cipifl -. 1924-1926, 1935-1938, 1947-1956, 1989-1992 рр.; Лтан - 1924-1926, 1935-1938,1947-1956,1961-1966, 1989-1992 рр.; Туреччина - 188671889,1909, 1927-1929, 1932-1933, 1939-1941, 1955-1959, 1967-1972, 1979-1990 рр.; Сгинет -1931-1933 рр.; Пакистан - 1940-1946 рр..

В Марокко масов! розмноження австрШсько'У черепашки вщбувалися в 1933-1934,1940-1947, 1953-1955 рр. -

Критичний анал!з детальних огляд!в з проблсми масових розмножень ншдливоУ черепашки, виконаних дослшниками у р!зних perioHax i в р!зш роки, дозволив нам зробити узагальнений висновок про вщеутшеть пров!дних чшшик'ш, визначаючих динам1ку популяцш хл!бних клоп!в. На р1зних фазах популяцшноУ дннам!ки провщне значения середовищних чинниюв може mí-нятися м!сцямй i це доейть закономерно. Шриродш популяц!У, як вадомо, вщ-иосяться до класу надзвичайно с^ладних систе«, поведшка| яких при. дй' на них обурюючих<чишшк!в часто не шдлягае точному прогнозу на сучасному P¡bh¡ розвцтку науки. Причини цього - ¡стотна нел!н!йн!сть в розвитку комах, в структур! яких хаотична дь1 нам!ка Biflirpae важливу роль (Большаков, Кря-жимський, Павлов, 1993;Пригожин, 1985; Пригожин.-Стенгерс, 1986).

Перин мет'одолопчш i теоретичш обгрунтування pinnoro прогнозу по-яви 'шюдливоУ черепашки наведеш в роботах K.I. Ларченко (1947, 1958), Д.М. Федотова (1949,1954, 1955) i А.О. Передельського (1948, 1949). В якос-т! критернв прогнозу вони пропонували враховувати морфофункцюналышй стан популящУ, обумовлений кгпматичними показникамп минулого року, а також вщомост1 Державних хшбних шспекщй про ступень пошкодженост1 зерна клопами.

Однак жодна ¡з цих теорш не дозволила розробити едину методику прогнозу появи пшдливоТ черепашки, яка б задовольняла сшьськогосподар-ське виробництво (Старостш,' Куперштедн, Смирнова та in., 1978).

Методолопчш оснойи,'щодо розробки багатор!чних прогноз'ш масового розмпоження пшдливих комах вперше заклав Ф.П. Кеппен (1870). Виконав-ши апал1з масових розмножень саранових в Pocii та шших крашах за 1300-р1чний перюд, Bin встановив законом1рну ix повторювашсть у 4aci i clmxpo-ншсть з сонячною актившстю.

У 1952 рощ М.С. Щербиновський, без посилки-на роботу Ф.П. Кеппена гпдтвердив цю закономфшсть на приклад! масових розмножень пустелыюТ сарани, а дещо ni3!iiine 'висуиув ппотезу сонячно обумовлено!' циюпчносп масових розмножень ycix ншдливих комах, у тому числ1 шюдливоУ черепашки (Щербиновський, i960, 1964).

' 3 метою розробки довгострокового прогнозу було виконане поршняння багатор1чноТ динамiicn популяцш шидливоУ черепашки в Харкшськш обласп з 1880 до 1973 рр. з циклжою сонянноУ активное™ (Заговора, Бшецький, Jli-тун, 1974). В результап'досладжень м1ж змшою чисельнос™ черепашки i дп-naMiKoio сонячноУ акчивност! встаиовлено крмволшшнии статистичнпй зв'я-зок (г = 0,65). Як показано цими авторами такий показинк tichotii зв'язку припустимнй для розробки прогнозу чиседыюст1 черепашки у мгсцях зимiнлi з помилкою не бшьше 2 екз./м2.

У подальшому проблема динамжи прпулящй, особливо прогноз масових розмножень шкшшшв на основ! цнклнчаост!, набула гостродискусШного характеру. Проран екологи виступили опонентамн сонячно-земпих зв'язкш масових розмножень шюдпивих оргашзм1в, а саме, иикорисгання покашимв сонячноУ aKTHBiiocTi у як-ocri основного Kpnrcpiio ирогнозування (Вкторов, 1967; Поляков, 1976,1983; Поляков, Персов, Смирнов, 1984).

На прикшщ 80-х, початку 90-х poKiB па ocnoui мгжднецшшнарного синтезу з познцш системного шдходу було обгрунчошшо xeopiio цикличное vi дипамжи популяцш та и тсхнолопчне рЧшеиня щодо розробки багатор1чних прогнозт масового розмноження шмдлнпНх комах (1мяецькиП, 1085, 1986. 1988, 1989, 1992, 1993, 1997; Трибель, 1988, 1989, 1990, 1998). При цьому було доведено, ui,o багатор1чна циюпчшеть динамтл популяцш комах, визнача-сться не частковими чинииками, а системоутнорюючимн. Насамперед, пик-

лами сонячнсн активность юпмату, бюцснотичними i троф1чними циклами, 1х взаемодгао i синхронЬащсю у часЬ

ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКУ ДОСЛВДЖЕНЬ. МЕТОДОЛОГ1Я, МЕТОДИКА ТА М1СЦЕ ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛЩЖЕНЬ '

Всезростаюче теоретичне i практичне значения прогнозу у захист! рос-лин, особливо завчасне прогнозування масових розмножень шкщливих комах, визначили напрямок наших дослщжень.

Досл!дження законом1рностей "масових розмножень шкщпиво! черепашки виконували згщно методологи системного шдходу i системного анализу. Вони припускають зв'язок, взаемодою i .синхрошзашю об'екту прогнозу (ди-намжа популяцш) i прогнозного фону (космос, бюсфера, бюгеоценоз), як1 функцюнують у поливальному режим!, проявлениям його е циюичшсть а(!о. повторювашсть подш i явищ у npocTopi та 4aci через pi3Hi пром1жки (Авер'я-нов, 1985; Бшецький, 1985, 1997; Дружинш, J987).

Анал11 ¡сторичних даних про масов* розмноження шкщлироТ черепашки виконували статистичним-методом, який широко застосовуеться при 3i-ставлен! та пор!вняш1цпод!й i явищ яю повторюються як у природ¡, так i в сусгпльств1 (Рубанов, 1974).

Даш про Macoei розмноження ишДливо!' черепашки запозичеш ¡з опуб-л!кованих po6iT (в дисертацй' наведаться цша низка посилок).

Зв'язок i взаемодпо косм1чних, юнматичних, трофгаих i популяцшних цикл ¡в оцпповали за допомогою критер!ю "xi-квадрат".

Багатор1чний прогноз масового розмноження шкщ^ивоТ черепашки розробляли на основ! Teopii циюичносп динамши популяцш i м^системного методу прогнозування (Бшецький,. 1985, 1992, 1993, 1997; Трибель, 1988, 1989, 1990).

Дослщження фенологи i динам!ки чисельноетт ишдливо! черепашки . виконували у 1995-1999 pp. на стацюнарних далянках Харювського пункту сигнал1зацн i прогнозш в учбово-дослщному господарств1 Харювського ДАУ ¡м. В.В. Докучаева зпдно методики, яка застосовуеться на пунктах сигнал!за-цп i прогноз! в.

ЗАК0Н01Ц1РН0СТ1 МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ ШК1ДЛИВО? ЧЕРЕПАШКИ

Анализ сучьсного стану проблеми масового розмноження пшдливоТ черепашки свщчить, що в цей час накопичен! велик! матер1али в цшому для Палеарктики (Захщна i Cxijj ^a Свропа, ГПвшчний Кавказ i Закавказзя, Ниж-1 не i Серсднс Поволжя, Централышй чорноземний район, Укра'ша, Казахстан i Середня А31Я, краши Близького i Середнього Сходу). Однак закономфиосл

масового розмноження цього ишдника повшстю ще не розкрит!, особливо синхроншсть спалахш чиселыюсп в р!зних репонах, Ух повторювашсть у ча-С1, географ!чна широтшсть, еколопчне районування первинних осередив, вщ внршення яких залежить розробка надшних метод1В багатор1чного прогнозу появления.ш^'щливоУ черепашки в тому, чи ¡ншому регюш. Назван! питания вельми актуалын, для Ух вирциення нами виконано пор1внялыю-статистичний аналкз ¡сторичних матер1ал1в про масов1 розмноження хл^бних клошв (табл. 1).

Таблиця 1

Роки масових розмножень хл1бних клошв у Палеарктищ

Роки масових розмножень Репони

1880-1886 ГНвшчний Кавказ, Закавказзя, Крим, Туреччина

1890-1896 Башкир1я, П1ви1чннй Кавказ, Закавказзя, Поволжя, Цен-тральний чорноземний район, УкраУна, Казахстан, Кнрпгая, Молдав1я, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан

1901-1912 1923-1929 Башкир!я, Швшчний Кавказ, Закавказзя, Поволжя, Цен-тральний чорноземний район, УкраУна, Казахстан, Киргиза, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан, 1ран, 1рак, Туреччина Угорщина, Пшшчний Кавказ, УкраУна, Таджикистан, Узбекистан, 1ран, 1рак, Йордашя, Л1ван, Палестина, С1рш, Туреччина1

1931-1943 Сгипет, Захщна 1 Сх1дна Свропа, Швшчннй Кавказ, Поволжя, Центральний чорноземний район, УкраУна, Крим, Казахстан, Марокко, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан, 1ран, 1рак, Йордашя, Лтан, Палестина, Туреччина

1947-1959 Захщна 1 Сходна Спропа, Щвшчний Кавказ, Поволжя, Центральний чорноземний район; УкраУна, Крим, 1ран, 1рак, Йордашя, Лтан, Марокко, Палестина, С!р1я, Туреччина

1966-1970 Захщна \ Схщна Европа, Птшчннн Кавказ, Поиолжя, Центральний чорноземний район, .УкраУна, Казахстан, Туреччина

1977-1988 Захщна 1 Схщна Свропа, Пшшчний Кавказ, Поволжя, Центральний чорноземний район, УкраУна, 1ран, 1рак, Йордаи1я, Л1ван, Палестина, СфЫ, Туреччина

1989,1998 Захщна 1 Сх!дна Европа, ГПвшчний Кавказ, Поволжя, Центральний чорноземний район, УкраУна

Як видно ¡3 таблицу масов1 розмноження хшбних клогпв за период з 1880 по 1993 рр. вщбувалйся синхронно на великш територп у регюнах, зна-чно в|ддалених один вщ одного, як1 в!дрпняються грунтово-клшатичиими уадовами. Повторювашсть масових розмножень у чаа склала, в1Дповщно 10, 11, 22, 8, 16, 19 1 12 роив. Аналопчшперюди виявлеш досл!дниками в бага-тор!чнш динамщ! сонячноУ та геомдгштноУ активное^, атмосферноУ циркуЛя-ц!У, температуря пов1тря, опад1в, урожай ноет! сшьськогосподарських культур, прирост! дерев та шших геоф!зичних ! бюлопчних явищах (Витинський, Оль, Сазонов, 1976; Вплив сонячноУ активное™ на атмосферу 1 бюсферу Зем-Л1, 1971; Вплив деяких косм1чних ! геоф1зичних чинниюв на бюсферу Земл!, 1973). У середньому повторювашсть масових розмножень шкадливоУ черепашки в Палеарктищ зареестровано через 12 рою С. Дванадцятир1чний цикл вважають сонячно обуморленим, його також видшено в коливаннях земного юимату (Шиятов, 1986). Якщо м!ж дуже в1ддаленими популящями цшдливоУ черепашки та шших хшбних клошв ¡снус синхрошзащя, то вонд може бути обумовлена впливом сонячноУ або геомагштноУ активное^ (табл.'2).,

- Таблиця2

Масов! розмноження хгпбних клошв у Палеарктищ та рЬю змши • сонячноУ 1 геомагштноУ активное^

Роки масових розмножень Роки р1зких змш сонячноУ активное!!. Роки р!зких змш геомагштноУ активноси

1880-1886 1880,1882-1886 1879, 1883,1885

1890-1896 1890,1892-1894, 1896 1890,1893-1894, 1896 .

1901-1912 1901,1903,1905-1908,1910-1911 1901,1903-1905^1909-1912

1-923-1929 1923-1925,1927-1928 1923-1924/1929

1931-194* 1931-1937,1939-1942 1931-1935,1937, 1943

1947-1959 1947-1952,1954, 1956-1957 1946,1948,1950-1953,1956

1966-1970 1966-1967 1966, 1968-1969

1977-1988 1977-1979, 1982-1983,1986 1977-1979,1981-1982,1984,1986

1989-1998 1988,1991-1993,1995-1996,1998 1988-1991,11993-1995

Анагнз д?них таблищ евщчить.про повне сшвпадання 7 (77,7 %) масових розмножень хгпбних клошв у Палеарктищ з р1зкими змшами сонячноУ та геомагштноУ активное™ !зашзненням або випередженням двох (22,3 %) на один р1К вщносно репер1в. Цей висновок справедливий практично для вах. репошв евггу, де розповсюджеш1 дають спалахй масового рЬзмноження ав-<;тршська, маврсьКа 1 шкщлива клопи-черепашки. В таблицях 3, 4 наведен! дан! масовях розмножень хл!б1,йх клошв у Сврот та в УкраУш зокрема.

Як видно ¡з табл. 3,4 вс1 массш размножения сшвпали з рЬкими змша-ми СА; з р1зкими змшами геомагштноУ активносп сшвпало 50 % масових розмножень хл1бних клошв.

Таблнця 3

' Масов1 розмноження хл!бних клошв у бврош "та р13К1 змши сонячноУ 1 геомагштноУ активности

Роки масових розмножень Роки р13ких зм1н с0нячн01 активное™ Роки р1зких зм!н геомагштноУ активност!

1931-1937 ; 193 ^ -193 5>, 1937 1931-1935, 1937

1950-1957 ' 1950-1952,1954, 1956-1957 1950, 1952-1953, 1956

1964-1970 1964,1966-1967 1963, 1966, 1968,1969

1977-1981 1977, 1979 1977,1979, 1981

1986-1991 1986,1988, 1991 1987,1990-1991

Аналопчш результат» отриман! нами при пор1впяльному анал!з! масових розмножень шкщливоУ черепашки та ¡нших хл1бш1х клошв на ГПвшчно-му Кавказ!, у Поволж!, Центральному чорноземному район!, Туреччин!, Иордани, Лшаш, Палестин!, Пшшчшй Африщ ! Середн!й АзГГ. Тобто вказана за^оном!р1исть мае глобальний характер.

Таблнця 4

Масов1 розмноження хл1бних клошв в УкраУш та р13К1 змши сонячноТ! геомагштноУ активное™

Роки масових розмножень Роки р1зких змш сонячноУ активност! Роки рпких змш геомагштноУ активност!

1870-1871 1870-1871 1870

1892-1896 1892-1894, 1896 1893-1894,1896

1901-1903 1901, 1903 1901, 1903

,1909-1912 1908,1910-1911 1909-1912

1924-1927 1924-1925, 1927 1924

1936-1941 4 1936-1937, 1939-1941 1935, 1937

1947-1956 1947-1952,1954, 1956 1946,1948, 1950 1952-1953

1967-1968 1967 1966, 1968

1972-1973 1972-1973 1972-1973

1979-1988 1979, 1982-1983, 1986, 1988 1979,1981-1982, 1984, 1987

1991-1998 1991-1993,1995-1996, 1998 . 1991,1993-1995

Ана;нз розповсюдження ! масових розмножен(, шмдливоУ черепашки дозволяе зробнти деяк! теоретичш \ практичи! виснбвки. Широкий ареал иш,рливоТ черепашки у Палеарктшц, який охоплюе в роки масових розмножень р!з1П з географ1чними 1 к/пматнчними умовами рспоии ГПвшчного Кавказу I Закавказзи, Нижнього ! Середнього Поволжя, Укра'шн, Центрального к

чорноземного району, Казахстану 1 Середньо! Азп, краУн БлизькЬго 1 Середнього Сходу свщчить про те, що цей шмдник мае високий бютичний потеншал. Масов1 розмноження, як нами встановлено, приурочен! до гсогра-(¡лчноУ зони, яка простягаеться у Палеарктиш М1Ж 30-50° П.Ш., в УкраУш - 46-52°П.Ш. Ця зона, зпдно М.П. Русину (1979) ставиться до зони'комфорту з ультрафюлетового опромшення земноУ поверхш, а и швденна частина (швдешпше 42° П.Ш.) - до 'зони надзалншкового.

У евши цих даних, стае ¡мов!'рним мехашзм синхронЬащУ глобальних спалах1в масових розмножень хлШнлх клошв у зош комфорту з ультрафиолетового опромшення земноТ поверхш. На початку спалаху масового розмноження в1дбуваеться рЬке зростання чнсельност1 окремих географ1чних попу-ляцш шюдливоУ черепашки, а пот1м постугго.чо р!к за роком, спапах розповсюджуеться на великш територп (Бшецький, 1992).

Така ситуащя створилась, наприклад, у 1923-1926 рр. коли почалйЬя-масов1 розмноження далеко територ1ально В1ддалених ростовськоУ, лугансь-коУ, одеськоУ, харювськоУ, таджикськоУ, узбекськоУ, ¡ракськоУ, ¡ранськоУ, йор-данськоУ, лтанськоУ, палестинськоУ I пршськоУ популяцш шюдливоУ черепашки. . ■

У 1931-1932 рр^тсове розмноження ишдливоУ черепашки почалося в Сгипп, Поволло, Криму, Захщнш 1 Схщтй Сврот, в ТуреччинК

3 1938 року розпочався глобальний спалах чиселыюсп хл1бних клошв, головною причиною якого С.М.Шумаков (1958) вважав широке впрова-дження комбайнового збирання врожаю зернових в Росп, починаючи з 1937 року..

Однак цей висновок, на нашу думку, суперечить дшскость Зпдно на-шого анашзу масових розмножень хл1бних клошв у Палеарктиш, в 19351938 рр. колосальш спалахи чисельносп австр1йськоУ, маврськоУ 1 ишдливоУ черепашок мали мкце в Захвдшй 1 Схщшй Сврот, Казахстан! 1 СереднШ Аз1У, 1рац1 й 1ра1Й, Йорданп, Палестиш, Л1ваш, Туреччиш1 Сф11. У т; ж роки, зпд-. но даних С.М. Бшецького (1992), одночасно спостер1галися масов1 розмноження у 30 видш шкщливих комах в р1зних репонах свггу. Ми, вважаемо, що головною причиною е р1зк! змши глобальних 1 планетариях чшшиюв, насам-перед, сонячноУ 1 геомагштноУ активность Як показав наш анашз, ус! масов1 розмноження шюдливоУ черепашки та шших хл1бних клошв повшстю сшв-пали з р!зкими-змшами сонячноУ 1 геомагаггноУ активности у 1923-1926, 19301932, 1934-1939, 1946-1956, 1979-Г990, 1992-.1998 рр. Ана^орчна ситуащя склалася 1 у 1900-1903 1 1909-1912 рр., коли також мали М1рце глобальш спа- . лахи масового розмноження хл;бних клошв.

Таким чином, основним синхрошзатором масових розмножень шюдли-веТ черепашки та ¡нших хл1бних клошв е р1зм змшисонячноУ активное^ як одного з глобальних еколопчних чиннит. Сонячна актившеть справляе

вплив на бюсферу тшьки через змши геомагштного поля (Чижевський, 1973), а геомагштне поле е всепроникаючим ф1зичним чннником, синхрошзуючим бюлопчш япища: чиселыисть тварин, у тому числ'1 комах, повторюпашсть спалах1в чиселыгост1 (Дубров, 1974).

Аншпз багаторЬшоУ повторюваноеп масових розмножень дшпропет-ровськоТ, донецькоУ, к'фовофадськоТ, луганськоУ, миколаУвськоТ, одеськоУ, ха-рк1вськоУ I херсонсько'У географ1чних популяцш шюдливоУ черепашки дозволив нам зробити висновок, що. вони в1др1зняються' типом динамки чисельносп у чаи, але синхрошзоваш з роками посух, яга являють собою юпматичш аномали.

Зона масових розмножень шюдливоУ черепашки знаходиться в Укра'нп мЬк 46 1 50° П.Ш. Тут, як показано МЛ. Гойса 1 В.1. Гришко (1971), в'щбува-ються р5зк1 змгни радтцшного режиму мюцевоеп, показником яко^о е трива-л1сть сонячного сяйва. А радтщйний режим, температура 1 опади змппоють-ся циюично в залежноеп В1Д змш сонячноУ аетивносп, тому I динамка чисельносп географ1чиих погтуляцш синхрошзована з УУ р1зкими змшами (табл. 5).

; Таблиця 5. ■

Динамша чисельносп шкщливоУ черепашки в Укра'ш! у 1947-1985 рр. в зв'язку з сонячною актившстю (сгпвавтор е.М. Бшецький)

Облает! Вщносш частота змши чисельносп, % х2 Ршень ¡МОВфНОСП, %•

в роки рвких змш СА В Ш1Ш роки

Луганська 71,4 21,7 8,94 0,50

Дшпропетровська 80,0 39,0 .6,15 2,50

Дбнецька 92,0 43,4 ' 8,99 0,50

Запор!зька 80,0 30,0 4,97 2,50

¡{¡ропоградська 73,3 43,4 3,26 10,00

МиколаУвська 66,6 30,0 4,91 5,00

Одеська 71,4 39,0 3,64 10,00

Харшвська 100,0 26,0 20,03 0,05

Херсонська . 73,3 52,0 1,70 20,00

Середне 80,0 24,0 10,71 0,50

Як видно ¡з таблиц!, в цшому в УкраУн! багатор!чн! змши чисельност! дев'яти географ1чних популяц!й шк!дливоУ черепашки циюнчн! ! пов'язан! з рвкими змшами соня,чн'оУ активност!. Однак, для юровогоадськоУ, одеськоУ I херсонсько'У популяц1й цей зв'язок статиетично не достов^ний.

Цей висновок дозволяе розглядати динамику поп ляц:й шюдливоУ черепашки як законом!рний цикл!чний процес, який можн прогнозувати з ура-хуванням сонячноУ активност!.

МЕТОДИ ПРОГНОЗУ ПОЯВЛЕНИЯ ШК1ДЛИВО! ЧЕРЕПАШКИ

Виконано анал1з багатор1чних ыльмсних даних, як! характеризують щшьшсть клошв у М1сцях зимтл1 ХарювськоТ област1 за остання 52 роки у зв'язку з р1зкими змшами сон?чио1 активность За щ роки було чотири спала-хи чисельноеп шк1Дливо-1 черепашки: 1953-1956, 1967-1968, 1972-1973 ! 1995-1998 рр., ус( вони без виключення починались в роки р'пких змш соняч-ноТ активность

Нами виконано перевфку кшьюсно! модел! розроблено! С.М. Бшець-ким (1992), а також зроблено розрахунок середньо'1 щшьност1 клошв-чере-пашок у М1сцях зим!вл1 ХарювськоУ области на першд до 2007 року, зпдно модел1 максимальна щшьшсть 1х очжуеться у 2000-2003 рр.

Дослщження з фенологи та динамки чисельносп цшдливо!' черепашки виконано нами у 1995-1999 рр. на стацюнарних дшянках Харкшського пункту сигналЬацц I прогноз'т в учбово-дослщному господарстш ХДАУ ¡м. В.В. Докучаева зпдно загальноприйнятШ методищ. Кшцев! результата дослщжень наведено у табл. 6.

Таблица

Фенолопя 1 динамка чисельноеп цшдливо! черепашки (Учбово-дослщне господарство ХДАУ ¡м. В.В. Докучаева)

Показники Роки

1995 1996 1997 1998 1999

Загибель клошв за пер'юд зим1ши, % 13,0 25,0 11,0 12,5 18,0

Строки масового заселения постт пиеениц! перезимувавшими клопами 12.05 5.05 12.05 5.05 20.05

Середня щшьшсть клошв на поЫвах, екз./м о,з 0,4 0,3 0,4 1,8

Строки вадкладання'яець: початок масове 12.06 18.06 30.05 12.06 30.05 12.06 8.06 12.06

Щшьшсть личинок: у фазу формування зерна у фазу наливу зерна 0,4 1,4 2,0 3,8 3,4 4,8 0,85,4 2,0 4,5

Косфииспт розмноження шюдливо'/ черепашки 4,66 9,5 16,0 13,5 2,5

Пошкоджешсть зерна, % 0,8 0,8 0,2 1,1 3,2

Середня щшьшсть клошв у мюцях зимнин, екз./м2 0,4 2,5 5,1 4,5 1,7

Сптвшношсшш самщв! самок, % 55.6: ■ 44,4 751 25 74: 26 69: 31 52Г 48

Середня маса клошв, мг: самшв самок 100 115 117 125 114 125 116 170 111 115

1з 12 показниюв, наведених у таблиц!, зпдно до яких у цей час пункта сигнал!зацн та прогноз!в оц!нгоють ф!тосан!тарний стан! розробляють р1чний прогноз появления птдливоТ черепашки, лише один, а саме, коеф!ц!снт роз-множення може бути б!льш-менш об'ективним критерием.

Коеф'ш'1Снт розмноження дозволив нам оцшити початок чергового ма-сового розмноження цього шюдника на стацтнарних дшянках (1995 р. — 4,66; 1996 - 9,5; 1997 - 16; 1998 - 13,5; 1999 - 2,5). Роки масового розмноження шкщливоУ черепашки на стащонарних дшянках (Харювський район) точно сшвпали з роками спала>$ чисельност! хл1бних клоп!в у цшому в УкраТн!, Краснодарському ! Ставропольському краях, Середньому 1 Нижньо-му Поволж! ! Центральному чорноземному райош. Однак коефадент роз-, множення черепашки не прогнозуеться на наступний рж ! може бути показ-ником лише для оц!нки ф!тосан!тарного стану, який вже склався. •

Вир!шення важливоТ проблеми, щодо багатор!чних прогноз!в масового розмноження шкщливоТ черепашки, стало можлйвим теля обгрунтування циюпчност! масових розмножень переважноТ б!льшост! шюдникш сшьського ! л!сового господарства, к зв'язку з багатор!чними зм!нами сонячноТ активности юимату ! погоди, врожайност! сшьськогосподарсышх культур (Бшець-кий, 1985, 1986, 1992, 1993, 1997; Бшецький, Хасан, 1993; Дружинш, 1987; Дружин!н, Хам'янова, 1969; Максимов, 1984; Трибель, 1981, 1988, 1990, 1598). Кр!м того, було доведено, що для розробки багатор!чних прогнозов масового розмноження пшдливих комах необхщна досить велика ¡сторична ¡н-формащя про спалахи Тх чисельност! у час! (Бшецький, 1992).

Для розробки прогнозу масового розмноження шкщливоТ черепашки нами з!брано, узагальнено 1 оброблено шформащю про спалахи чисельност! хл1бних клошв у Палеарктищ (Бшецький, Хасан, 1993). •

За останн! 100 ромв-в УкраТн! мали мюце' 11 спалахт масового розмноження шюдливоТ черепашки, а саме, у 1870-1871, 1892-1896,. 1901-1903, 1909-1912,1924-1927,1936-1941,1947-1956, 1967-1968, 1972-1973, 1979-1988 1 1991-1998 рр. Середнш перюд шж початками чергових спалах!в масового розмноження складав 11 рок!в. 1з одинадцяти масових розмножень десять точно сп!впали 3 роками р!зких змш СА, один' спадах чисельност! був через один рж п!сля реперу. Розподш масових розмножень пнодливбТ черепашки вщносно р!зких зм!н СА був наступним:

Роки масових розмножень в!д екстремум!в СА -1 0 . +1

Частота початку масових р.озмножень 0 10 1

1мов!рн!сть Тх початку, % • 0,0 90,9 9,1

1з розподшу масових!розмножень шюдливоУ черепашки випливае, що з 1мов1ршстю 90,9 % наступив масове розмноження цього цшдника в УкраУш слщ очшувати точно з рок^ рЬких зм'ш соиячноТ активности I 31 100%-ю в роки р1зких змш СА та насыпного року шсля них. Виходячи ¡з цього, початки чергових масових розмножень ишдливоУ черепашки в УкраУш ми прогно-зуемо у 2003-2004 1 2014-2015 рр.

В краУнах Близького 1 Середнього Сходу масов1 розмноження ишдливоУ черепашки в1дом! давно, особливо в 1раку та 1раш (табл. 7).

- Таблиця7

Роки масових розмножень ишдливоУ черепашки .в краУнах Близького та,Середнього Сходу

КраУна Роки масових розмножень

1рак 786-809,1909,1920,1924-1928,1937-1938,1943-1949,1953-1956, 1978-1981,1986-1991

1ран 1735-1736,1909,1924-1932,1937-1939,1943-1949,1953-1956,19781981,1986-1991

Йордашя 1924-1926,1935-1938,1956-1961,1989-1991

Л1ван 1924-1926,1935-1938,1956-1961,1989-1992

С1р1я 1924-1926,1935-1938,1953-1961,1989-1992

Палестина 1924-1926,1935-1938,1956-1961

Туреччина 1886-1889,1909,1927-1929,1932-1933,1939-1941,1956-1959', 19671972,1979-1990

Синяроншсть масових розмножень ишдливоУ черепашки в краУнах Близького 1 Середнього Сходу дае нам шдстави для розробки прогнозу масо-вого розмноження цього цшдника в цшому для усього репоиу на приклад1 Туреччини.

Середнш пер'юд м1ж початками .чергових масових розмножень ишдливоТ черепашки в Туреччиш складае 11,6 року.

Для розробки прогнозу масового розмноження ишдливоУ черепашки використовували роз под ¡л спалахш з урахуваиням ргзких зм!н СА: Роки масових розмножень вщ екстремумт СА -1 0 +1 Частоти початку масових розмножень .0 б 2 1мовфшсть Ух початку, % 0,0 75,0 25,0

1з розподшу випливае, що з 75 %-ю ¡мов'фиютю можна очжувати чер-говс масове розмноження ишдливоУ черепашки в Туреччин'| та жших краУнах Близького 1 Середнього Сходу точно в роки реиерш 1 з1 100 %-ю - в роки р1з-ких змш СА та насгупного року теля них. На основ! алгоритму яюсного про-

гнозу початок чергового спалаху масового розмноження пшдливоУ черепашки в краУнах Близького 1 Середнього Сходу ми прогнозуемо в 2002-2003 I 2013-2014 рр.

висновки

1. У дисертацн виконаио теоретичне узагальнення 1 нове р1шення ва-жливоУ задач) у захист1 рослин - еколопчне обгрунтування закономфностей динамки популяцш пшдливоУ черепашки для розробки багатор1чного прогнозу масового розмноження цього шюдника.

2. Жодна ¡з рашше запропонованих теорш динамки популящй 1 за-сноваш на них методи прогнозування не в змоз1 вщповютина актуальне питания: коли сл1д оч1кувати початок чергового масового розмноження пшдливоУ черепашкй. ' * .

3. Масов! розмноження пшдливоУ черепашкй та ¡^ших хл1бних клошв у Палеарктищ циюпчш I синхрошзоваш у чаек Основним синхрощзатором е сонячна актившсть 1 УТ р5зк! змши, як один ¡з глобальних еколопчних чинни-юв. .

4. Маеов1 розмноження шю'дливоУ черепашки та шших хл1бних клошв у Палеарктищ приурочен! до географ1чноТ широти 30-50° П.Ш., в УкраУт -46-52° П.Ш. Вказана зона взноситься до зони комфорту з ультрафюлетового опромшення земноТ поверхш. Цнм пояснюеться глобальшсть 1 синхроншсть популящйних цикп1в в окрем1 роки.

5. Динамка географтих 1 локальних популящй пшдливоУ черепашки в УкраУш циюнчна 1 залежить вщ циюпчних змш сонячноУ \ геомагштноУ ак-тнвносп, як1 прямо або опосередковано впливають на уса процеси в б1осфер1, а також на юпматоутворююч! чинники 1 метеоролЬпчш елементи, в1д яких залежить розвиток популящй комах.

6. Фактичш ! прогностичш показники сонячноУ активности можна вн-користовувати у якосп основного (системоутворюючого) чинника для пояснения закономерностей цикЛ1Чност1 динамки пдпулящй 1 прогнозу масових розмножень пшдливоУ черепашки.'

7. На основ! теор1У щпшчносп динамики популящй 1 (МЬк£истемного методу прогнозування, нами вперше розроблено багатор1чний прогноз масових розмножень шюдливоТ черепашки в УкраТш 1 в краТнах Близького 1 Середнього Сходу.

8. Початок чергових масових розмножень шюдливоТ черепашки слщ оч'1кувати: в УкраТш - 2003-2004 1 2014-2015 рр., в краТнах Ллизького 1 Середнього Сходу у 2002-2003 12013-2014 рр.

Цей пропюз пропонуеться використовувати для органЬацн I проведен-

,'НЯ ЗЭХИСТу ЗерНОВИХ КОЛОСОВИХ Культур В1Д ХЛ1бнИХ КЛОПП

Список опубл!коваршх праць за темою дисертац»

1. Белецкий E.H., Хасан Мохамад Махмуд. Массовые размножения хлебных клопов в Палеарктике // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. -1993. -Т. I. -Вып. 2. -С. 162-165. (Доля^учасп здобувача: узагальнення ¡сторичних даних про масов1 розмноження шрдливоУ черепашки в краУнах Близького i Серед-нього Сходу).

2. Хасан Мохамад Махмуд. Вредная черепашка в странах Ближнего и Среднего Востока // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. -1997. -Т. V. -Вып. 2. -С. 151152.

3. Хасан Мохамад Махмуд. Цикличность массовых размножений вредной черепашки // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. -1998. -Т. VI. -Вып. 1. -С, 130131.

4. Белецкий E.H., Хасан Мохамад Махмуд. Методология прогноза массовых размножений вредных насекомых // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. -1999. -Т. VII. -Вып. 1. -С. 137-141. (Доля участ1 здобувача: узагальнено ¡сторичш дат про масов'1 розмноження ишдливоТ черепашки, проведено математичну обробку, зроблено висновки).

Хасан Мохамад Махмуд. Екологмне обгрунтуеання закономерностей дипалйки популяцш / багаторЫного прогнозу масового розмноження ишдливо! черепашки. - Рукопис.

Дисерташя на здобуття паукового ступешо кандидата йльськогоспо-дарських наук 3i спещальност! 03.00,09 - ентомолопя. -Харкчвськии дер-жавний аграрний ушверситет ¡м. В.В. Докучаева, Харкш, 2000.

Виконано теоретичне узагальнення i нове раиення важливоУ задач1 у захист1 рослин - еколопчне обгрунтування законом1рностен динамжи популяцш ш'кщливоУ черепашки для розробки багатор!чного прогнозу масового розмноження цього цшдника.

Macoßi розмноження шюдливоУ черепашки та шших хл!бних клошв у Палеарктнц'[ циклмш i синхрошзоваш у 4aci. Основний синхрошзатор - со-нячна актившсть i ТУ pi3Ki зм1ни, як один ¡з глобалышх еколопчних чиннимв. Фактичш i прогностичш показники сонячноТ активное™ можна використову-вати у ¡iKocri основного (системоутворюючого) чинника для пояснения зако-HoMipiiocTeii циклишосп динамжи популяцш i прогнозу масових розмножень шктдливоТ черепашки.

IIa ociioei теорп цишчноеп динамжи популяцш i мгжсистемного методу прогнозувания, вперше розроблеш багатор1чн1 прогнози масових розмножень шкшшвоУ черепашки в Укра'йп i в краУнах Близького i Середнього Сходу. Початок чергового масового розмноження шк'щливоУ черепашки сл1д

очжувати: в УкраТш у 2003-2004, 2014-2015 рр., в краУнах Близького 1 Серед-нього Сходу - в 2002-2003, 2013-2014 рр.

Ключош слова: шшдлива черепашка, динамка популяцш, циюнчшсть, сонячна I геомагштна актившсть, прогноз.

Хасан Мохамад Махмуд. Экологическое обоснование закономерностей динамики популяций и многолетнего прогноза массового размножения вредной черепашки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, ЭДОО.

Диссертация посвящена экологическому обоснованию закономерностей' динамики популяций вредной черепашки и разработке многолетнего прогноза массовых размножений этого вредителя.

В процессе исследований показано, что массовые размножения вредной черепашки и других хлебных клопов в Палеарктике приурочены к географической широте -30-500 С.Ш., в Украине, соответственно, 46-50° С.Ш. Эта-зона, согласно данным Н.П. Русина (1979), относится к зоне комфорта по ультрафиолетовому облучению земной поверхности. Этим объясняется одновременность и глобальность популяционных циклов в отдельные годы.

■ Динамика географических и локальных популяций вредной черепашки в Украине циклична и зависит от циклических изменений солнечной и геомагнитной активности, которые прямо или опосредованно' регулируют все процессы в биосфере, в том числе климатообразующие, факторы и метеорологические элементы, которые оказывают влияние на развитие популяций., насекомых.

Фактические и прогностические показатели солнечной активности, выраженные в относительных числах Вольфа, можно использовать в качестве основного (системообразующего) фактора для объяснения закономерностей цикличности динамики популяций и прогноза массовых размножений вред- • ной черепашки.

На основе теории цикличности динамики популяций и межсистемного метода прогнозирования, впервые разработаны алгоритмы многолетнего . прогноза массовых размножений вредной черепашки и других хлебных клопов в Украине и странах Ближнего и Среднего Востока.

Начало очередного массового размножения вредной черепашки следует ожидать: в Украине - 2003-2004, 2014-2015 гг., В странах Ближнего и Среднего Востока - в 2002-2003, 2013-2014 гг.

Ключевые слова: вредная черепашка, динамика популяций, цикличность, солнечная и геомагнитная активность, прогноз.

Hasan Mohamad Mahmud. Ecological base for natural law of population dynamics and many-year prognosis of mass reproduction of Eurigaster integri-ceps. -Manuscript.

The thesis is presented to complete for the degree of a candidate of science, speciality 03.00.09 - entomology. Kharkov State Agrarian University, Kharkov, 2000.

Theoretical generalization has been done and a new approach has been carried out in solution of one of the principal tasks in the field of plant protection -ecological basing of natural laws of population's dynamics of Eurigaster integri-ceps to work out many-year prognosis of this pest's mass population.

Mass population bursts of purigaster integriceps and the other cereal bugs in the Palearctic zone are of cyclic character and synchronized in time. The main synchronizing factor is the solar activity and its sharp changes as global ecological causes. Real and prognostic indices of solar activity can be used as the principal (system-forming) factor to explaine'both natural law of cyclicity in population dynamics and prognosis of Eurigaster integriceps's mass distribution.

On the base of the cyclicity of population dynamics and the inter^ystem method of prognosis there have been worked out many-year prognosis of Eurigaster integriceps's mass populations in Ukraine and the countries of Near and Middle East. Accqrding to the given prognosis the beginning of the next coming mass distribution of this pest is expected to take place correspondingly in 2003-2004, 20142015 and 2002-2003,2013-2014 years.

Key words: Eurigaster integriceps, dynamics of populations, cyclicity, solar and geomagnetic activity, prognosis.