Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Динамика популяций жужелиц (Coleoptera, Carabidae) в насаждениях шелковицы в зависимости от технологии ее выращивания

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Динамика популяций жужелиц (Coleoptera, Carabidae) в насаждениях шелковицы в зависимости от технологии ее выращивания"

Харювський державний педагогнний университет ím. Г. С. Сковороди

Кузьменко Наталя BiKTopieiia

'тв од

УДК 595,762 (575.3)

/ - ^íHfj

ДИНАМПСАПОПУЛЯЦ5И ТУРУНПЗ (COLEOPTERA, CARABroAE) В НАСАДЖЕННЯХ1НОВКОВИЦ1В ЗАЛЕЖНОСП . ВЩ ТЕХНОЛОГИ ПВИРОЩУВАННЯ

03.00,09 - ентомолога у

/'

Автореферат досертацц на здобутга паукового ступеня кандидата б1сшопчних наук

Харюв -1998

Дисергащао е рукопис

Робота виконана в шстатуп шовивншдтва УААН

Науковий кер1вник -

доктор б1алоптших наук, професор Бигецький С. М.

ХДАУ ш.В.В. Докучаева, завщуючий кафедрою зоологи та

ентомолога

Офщшш опоненти - доктор бюлопчних наук, старший науковий ствроб1тник, завщуючий лаборатор1ао еколопчного мошторишу Харювського державного педагопчного ушв^ситету ¿м. Г.С. Сковороди МИХАЙЛОВ Валетггаи Олексшович

- кандидат бюлопчних наук, старший науковий ствробггник лаборатори бюметоцу Ькяшуту експерименгально1 ветеринарц УААН МПЦЕНКО Олексш Олексшович

Провщна установа - Ьюттуг рослинництва ¿меш В.Я.Юр'ева УААН, дабораторГя технолог!! захнсчу рослик, м.ХаркХв.

Захист вщбудетьса "_16_" червня_ 1998 р. о _13_годиш

на аасщшпи спещал1зовано1 Ради К64.053.02 при Харювському державному педагопчному ушверсигеп ¿м. Г.С. Сковороди: 310168 м.Харюв-168, вул.Блюхера, 2, залзасщань.

3 дисертащею можна ознакомится у б1блютещ Харювського державного педагопчного ушверситетуш. Г. С. Сковороди

Автореферат розгааний " " М

Вчений секретар / у спещал1зовано1вчено1ради лУ

кандидат бюлопчних наук, доцент/// - У Н.ПЧепурна

3 АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ВСТУП

Вживання ххм!чних засоб1В боротьби з шюдниками шовковищ, в тому чист, шми, що насетоють грунт, неможливо в зв'язку з використшням листа у вигтщвш шовковичного шовкопряда. Провщне мгсце в захисп шс! кулыури нщ шкщнигав 1 хвороб посщаютъ бюлоггая та агротехгачш заходи. Використання хижаюв í паразита е важяивим налрямком в систем! бголопчпог боротьби. Серед хижих комах особливу роль вдаграготъ туру1Ш.

Актуальшсть теми. Невивчешсть рош хижих турушв в обмежент чисельносп фггофапв, видового складу, динамши чисельносп I тим бшыпе способ!в ¿х актиызац?! в управлтш агроценозом тутових насаджень визначили актуальность наших дослщжеш,.

Зв'язок робота з науковими програмами. планами, темами

Дисертацшна робота виконувалась згаио республжаясько! комплексно! наукош-техшчно! проградш «Продовольсгао - 95», проект <Жокои» - «Розробити ефективш технолоп! виробництаа шовково! сировшш дан умов Укралиг (К державно! репстрацн ОА 01001241Р).»

Мета i задаш дослщження

Мета робота - виконати ентомолопчиу оцшку агроценозу тутових насаджень I вивчити можливосп регуляци сговвщношень корисно! та ш гадливо! ентомофауни.

Задач! досапдження :

- вивчити фауну турушв у насадженнях шовковищ; виявити домЛнукга вида I вивчити !х троф^чш зйязки;

- установити взаемодно хяж станом шовковичних посадок (вис дерев, напрямок Ьс експлуатаци) тавидовим! чиселышм складом карабщофауни;

- оцшита вгшив репональних агротехшчних спосойв обробки шовковищ на фауну ¿динамку чисельносп турушв.

Наукова новизна дослщжень полягае в тому, що вперше в Укралп вивчаегься фауна турушв у насадженнях шовковищ та дослщжено ряд агротехшчних прийошв у регуляци чисельносп фггофапв шовковиш; розробщ технологи" застосовання нового бакщпального препарату БУП-Ш-1 1 вивченш його дц на врожайшсть вегетативно! маси шовковиш та фауну турушв.

Практичне значения одержан их результата

Розроблеш метода упршшння чисельшстю фкофапв шовковищ за допомогою способов накопичення та збшьшення чисельносп хижих турушв впроваджено в тутових насадженнях ¡нстшуту шовкшшщтеа та рекомендовано використати dî у шовывшщышхгосподарствах Украани.

На захист виносятъсятаю положения:

- фаугастичний склад таеколопя турушв у насадженнях шовковищ;

троф1чш зв'язки турушв;

- дашамша видового i чисельного складу турушв на плангащях шовковищ з pi3HiiMH ахротехшчними методами догляду

Особистий внесок здобувача

Самостийно обгрунговано тему i методику дослщжень. Виконано експериментальш досящження i статисшчно оброблено матер1али.

Апробацш результата дисертацп - за материалами дисертздцйшм робота зроблено доповвд на;

- науково-практичюй конференций "Проблемш питания розвигку шовгавництва" (17-19березня, 1993 р.,Мерефа);

- Мжнародшй науковй конференци, присвяченш 150-р1ччю з дня народження ПМечникова "tueï ПМечникова i розвиток сучасного природознавсгва" (29 листопада, 1995 р.,Мерефа).

Лублжаца По тем1 дисертацйопу&пковано 5 робгг.

Структура таобсяг роботи.

Дисертзддя викладена на 160 сторожах маашнописнош тексту. Включае 8 шюстрацш (8 стор.), 24 таблиш ( 37 crop.) та 2 додатюв (28 crop). Складасться з вступу, 6 роздшв, висновюв, рекомендаций виробницгву, списку вюсористанихджерел (155 найменувань).

ОСНОВНИЙЗМСТ РОБОТИ ОГЛЯД ЛГГЕРАТУРЙ

Наведено, проанашзовано та узагальнено лгтературш даш з питань фауни та екологн турушв у поавах i насадженнях рпних культур, ïx значения в бюценозах та ролз у сшьському господарста. Вияснено стугань вивчення видового та чисельного складу турушв гад впливом р^зних cnoco6iB обробки грунту i внесения мшеральних добрив. Вщшчено невивчешстъ фауни турушв

у насадженнях шовковшд у названому periom та змши видового i кисельного складу, що пов'язаш з агротехшчними заходами обробки кулыури.

МАТЕР1АЛIМЕТОДЖАДОСШДЖЕНЬ

Представлено характеристику господарства шстатуту шовювництва УААН.

Приведено характеристику дослдав, закладених за методиками Б.О.Доспехова (1973), а також зпдно "Методичних аказ1Вок по проведению польовихдослвдв з шовковицею" (1972).

Турушв збирали за допомогою грунтових пасток Барбера (Barber, 1931). Використовували також укриття, що затгняли (Тихомирова, 1975). Грунтов! розкопки для вготлення шкщнищв проведет за методикою КХФасулап (1971).

Фаутсшчний склад комах, у тому чисш туругав, визначений вщомим систематиком-ентомологом кандидатом бюлопчних наук Г'рамою В.М.

Трофгап зв'язки домшуючих в:щв хнжих турушв вивчали при утриманш у гпвлпрових скляних банках, затягнутих марлёю. Як корм використовували ¡маго, яйця, личинок ковагншв та чорншшв, хшбних клогнв, гусениць озимо? совки.

Отримащ дат обробленх за методами дисперсзйного (двофакторний дослщ) такорелящйногоаналпз1в (Лакин, 1973).

Для ощнки ступеню рпномантюст! комплеков туругав використовували шформацданий шдекс Шенона (Margales 1958).

ВИДОВИЙ СКЛАД 1ТРОФ1ЧШ ЗВ'ЯЗКИ ТВЕРДОКРИЛИХ В НАСАДЖЕННЯХШОВКОВИЩ

У тутових насадженнях вияшхеш представники шкщливо! фауни (родини Scarabaeidae, Elateridae, Tenebrioiiidae, Cerambicidae, Chiysomeiidae) та корисно! (родини Carabidae, Histeridae, Sílphidae, Staphylinídae, Melyridae, Lathridiidae, Anthicidae) ряду твердокрюшх - Coleóptera (104 вида).

Анагаз фауни, що населюе грунт, показав, що переважали посшпий ковалик (Agriotes spufator L.) - 59-65%, тщаний медляк (Opatrum sabulosum L.) - 8-13% i кукурудзяний медляк (Redimís femoraüs volgensis M) - 7-15%. Фауна турутв включая 69 видав з 29 родин; найбтыпу юльюсть вцщв виявлено серед родав Amara (10); Carabus i Pterostichus (по 8); Ophonus (5); Calaíhus i Harpalus (no 4), Bembidion (3).

Список представниювродини Carabidae подано нижче: Родина Carabidae - туруни:

Cicindela germanica L.; Calosoma auropunetatum Hbst; C. denticolle Gebl.; Carabus campestris F.-W.; C. haeres F.-W.; C. errans F.-W., C. cancellatus F.-W.; C. granulatus L.; C. glabratus Pk; C. marginaiis F.; C. convexus Fabr.; Leistus ferrugineus L.; Notiophilus palustris Duft.; Lorocera pilicomis F.; Dyschirius giobosus Hbst.; Broscus cephalotes L; Bcmbidion lampros Herbst; B. properans Steph.; B. quadiimaculat um L.; Trechus secalis Pk.; T. quadristriatus Schmk.; Badister bipustulatusF.; licinus cassideusF.; Callistus lunatus F.; Stomis pumicatus Pz.; Pterostichus punctulatus Schall.; P. sericeus F.-W.; P. lepidus Leske; P. cupreus L; P. versicolor Sturm.; P. niger Schall.; P. melanarius Ш.; P. strenuus Panz.; Abax ater Vill.; Agonum gracilipes Duft.; A viduum Panz.; A. dorsale Pont.; Synuchus nivalis Pk.; Calathus halensäs Schall.; C. fuseipes Pz.; C. ambiguus Payk.; C. melanocephalus L.; Laemostcnus terricola Hbst.; Amara plebeja Gyll.; A. eurynota Panz.; A. similata Gyll.; A. ovata Fabr.; A. aenea Deg.; A communis Pz.; A. bifrons Gyil.; A. ingenua Duft., A. apricariaPayk.; A. aulica Pz.; Amara sp.; Zabrus tenebrioides Goeze.; Ophonus seladon Schaub.; O. azureus F.; O. rufipes Deg.; O. griseus Panz.; O. signaticomis Duft.; Harpalus distinguendus Duft; H smaragdmus Duft; H. winkieri Schaub.; H. modestus Dej.; Acupalpus meridianus L.; Anizodactylus (s.str.) signaius Panz.; Mcrolestes minutulus Goeze; Drypta dentata Rossi; Brachinus crepitans L..

Вивчення троф1чних зв'язюв турунш показало, що вони вццграють певну роль в динамод чисотьдасл масових шюдникзв: личинок ковалиав i чорнишв, колорадськош жука, довгоносшов, гусениць озимо! совки, личинок зопбних клошв, у тому чиста, одного з небезпечшших шкщшдав озимо! та яро! пшенищ, жита i ячменю - шкшливо! черепашки. Вдапчено два комплекси хижих турушв в м^сцях мешкання шкщливо! черепашки, дротяннкш, несправжшх дротяниюв, личинок бульбочкових довгоносшов. В перюд вщкдадання яець хтпбнилш клопами на полях, зайнятих злаковими культурами, що межують з полезахисними лгеовими смутами та насадженнями шовковищ, у май зуетрчаютъея вида родов Bembidion, Pterostichus i Mcrolestes, газнше з'являються Ophonus rufipes i Calosoma auropunetatum. В мюцях зишшв клотв-черепашок (шсов! посадки, насадження шовковищ) у Maci зареестроваш домшанппй вид Ophonus rufipes i види роду Calathus. Для з'ясування рош турутв у динамйв чисеяьносп шкщливо! черепашки ix гримада у сажках, пропонуючи im як корм хшбних клогав у pi3Hnx стадиях розвитку. Охоче пощади шкщливу черепашку жуки Ophonus rufipes, Calosoma auropunetatum та види роду Pterostichus. Встановлено, що за п'ять дшв туруни зншцували вщ 60 до 100 яець хл^бннх клогав, розмпцених у нижньому apyci стеблостану пшенищ - на

нюкшх листах, бур'янах i рослинних рештках. У М1сцях зишвш клогив туруни зншцували до 13% дорослих особин. Проте, у зв'язку з подпфапею та величезною ненажерлив1стю, щ хижаки зшпцували в першу чергу гусениць озимо! совки, дротяшюв, несправжшх дротяншив i личинок довгоносиюв.

ТУРУНИ Ж ШДИКАТОРИ ГРУНТОВИХ1РОСЛИННИХ УМОВ ТУТОВИХ НАС АДЖЕНЬ

За роки дослщжень нами ввдшет домшантт (вщносна гальщсть перевшпус 5%) та субдомшантм (вщносна кшыасть становить вщ 2 до 5%) види: Ophonus rufipes Deg., Harp a] us distinguendus Duft., Harpalus smaragdinus Duft, Pterostichus cupreus L., Pterostichus melanarius Ш., Pterostichus versicolor Sturm., Anizodactylus sigrxatus Panz,, Broscus cephalotes L., Carabus campestris F.-W., Bembidion lampros Herbst., Micro!estes minutulus Goeze, Calathus ambiguus Payk., Calathus fuscipes Goeze. Провщне Miene иоещав Ophonus rufipes Deg., який у 1993-1995 роках був фоновим (больше 50% вщ загально! кшькосп).

Спектр життевих форм турушв (за системою 1Х.Шарово1, 1981) у насадженнях шовковшв ргагомаштний та представлений 14 групами. Зоофаги включаютъ 10 труп, мжеофпофага - 4 групп. Кшьюсть видав зоофапв була вища, гаж мжеофшэфагш (68% та 32%, вщповцшо). Проте, за юльюстсо особин зоофаги поступалися мксофггофагам. Ьс процентне сшввщношення складо вщповщно 39% та б 1%.

Дослщження показали, що за спектрами життевих форм можна судити про грунтовий тарослинний режим у тутових насадженнях:

- чисельна перевага мжеофггофапв над зоофагами вказув на наявшетъ розвиненого трав'янистого поживу на полях, зайнятихшовковицею;

- видалеш за чисельгаспо у KJiaci зоофапв види групи стратобюнпв пщетилково-грунтових характеризуюгъ грунти як багал гумусом з мщним гумусовим горизонтом;

- вщносна юльюстъ зоофапв геобюнпв ходячих, крупних на окремих полях пов'язаназ задерненням грунтового покриву;

- низька чисельшстъ зоофапв стратобюнпв гадстилково-трищптих i ботробкяшв вказуе намезофшьшеть умов у посадкахшовковищ.

СЕЗОННА ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСП ДОМШАНТНИХВЩЦВ ТУРУНШ НА ПОЛЯХ ШОВКОВИЩ

Визначено перюди максимально* актавносш домшантних видав турушв: Ophonus rufipes - у I-Ш-ш декадах серпня, I-ifi декада вересня, Pterostichus cupreus - у П-Ш-iii декадах травня, I-iii декада червня; Harp a] us

сМэйодиепёш - у П-ш декад травня, 1-ш декада червня; Ваксив серИаЫез - у Ш-ш декада липня - 1-ш декада серпня; СагаЬия сатрехШз - у П-Ш-ш декадах серпня, Ш-ш декада вересня; ИегоБйсЬиз те1апапиз - у Ш-ш декада травня (1993 р.); Атгоскс1у1и5 - у П-ш декада травня (1994 р.).

При вивченш сезоннох динамна! чисельносп ппадншав, що мешкають у груят, визначеш перюди пщвищення чисельносп пocíвнoгo ковалика та пкцаного медяяка - у П-ш декада травня, кукурудзяного медляка - у 1-й декада травня. Встановлено, що у змлценш гаюв чисельносп видав температура та опади сугт€в01 poлi не грали (низью значения коефпдапу кореляцц). Основну роль вщгравали троф1чннй фактор та еколопчна шюстичшсть турушв.

ДИНАМКА ПОПУЛЯЩЙ ТУРУШВ У НАСАДЖЕННЯХ ШОВКОВИЩ

Насадження, в яких вивчаяи фаушстичний та чисельний склад турушв, водпзнялись мЬк собою способами обробки грунту та експлуатащею насаджень шовковищ. Вшшв цих двох фактор1в на окремих плантжцях нерозривно пов'язаний, \ видалита 1х не завжди було можливим. Тому використали загальне поняла "снособи обробки грунту". 1х вплив на вщносну кшыастъ хмаго турушв достов1рний 1 склав 7-23%.

Йзютця у способах обробки грунту та !х кшькосп вщбивалася на чисельносп турушв (табл.1). У 3-му квартал! з гадвшценою юльюстю обробок (мехашзованих микрядкових культашацш 1 ручних прополок у рядках мш деревами) вщносна юлыасть шаго карабщ була достоверно вшца, шж на шших полях У середньому, за 1993-1995 роки на дшжнщ шовковищ весняного напрямку вщносна кшыастъ жукш склала 22,2 екз. на 10 пасток/добу, на лггньому - 20Д екз. на 10 пасток/добу. На плантациях, де мали шсце тшьки мЬкрядковх культиваци без ручних прополок, вщшчено бшьш низьку кшыастъ турушв: у 8-му квартала - 14 екз. на 10 пасток/добу, колекцшному розсаднику -12 екз. на 10 пасток/добу, 7-му квартал! - 11 екз. на 10 пасток/добу, у 0-му - 8 екз. на 10 пасток/добу. На маточно-насшневш шоковичнш плантацц (контроль) вщносна кшыастъ ¿мало карабщ була менша (0,9 екз. на 10 пасток/добу). Отже, обробки грушу позитивно впливають накшьюсний склад турушв.

У розподш ввдовош складу турушв на полях вдаграють роль як 1роф1чш зв'язки, так 1 мшроюпматичш умови, створеш структурами поверхневого шару грушу та насаджень шовковищ. Максимальна чисельшсть видав ОрЬопив гийре®, Наград ЛзПпеиепйиБ, Вгоясач серЬа1о1ез, ВетЫ&оп 1атрго8, Мсгокйев тшиЙш, АпЬюсксгукв з^аШя, СаЫЪш атЫ£ииБ у 3-му квартат, у поршнянт з шшими плантащями, вказуе на

старанно оброблеш, nporpiri грунта (табл.2). У лтератур! вщм^чено, що дат вид» € индикаторами грунта оброблених або легких за мехашчним складом

Таблиц» 1

Валив обробки грунту на вщносну ктькгстъ ¿маго турушв (екз. на 10 пасток/добу) i чиселънють дротяшшв (особин/м2) у насадженняхшовковшй (Гнститутшовившщтва, 1993-1995 р.р.)

Стащя Ociinw оранка Miжpяд. культи-ващя Прополка ручна Чиселыпсть

ТУРУ-HÍB дротя ниюв

3-й кл, весн.напрямок + 3-5 2-4 22,2 0,83

3-й кв. лпн. напрямок + 3-5 1-3 20,1 -

0-й квартал + 1 8,0 0,54

Колекц. розсадник + 2-3 _ 11,9 0,46

7-й квартал + 1-2 - 11,0 0,52

8-й квартал + 1-2 _ 14,2 0,30

Маточно-насшнева. плантацш (контроль) + - - 0,9 0,16

HCPOJ 5 0,15

HCPoi 7 -

Примтса. "+" - заходи проведено, "-" - заходи не проведено

(Larsson, 1939; Heydemann, 1955; Крижановський, 1965; Касандрова, 1970; Душенков, 1982).Переважання видав Carabus campestris F.-W. i Carabus marginalis F. у 0-му кварташ e насладком ущшьненого, необробленого стану грунта. Домщуюч! у колекцшному розсаднику в 1993 р. Pterostichus cupreus LJterostichus melanarius Ш., а в 1994 та 1995 роках - Carabus campestris F.W., вида р.Amara (Amara eurynota Panz., зокрема) e йщикаторами ущшьнених грунпв. Це сшвпадае з даними F.Schemey (1960), В.Душелкова (1982). Колекцшний розсадник вщр1знявся гадвшценою волопстю приземного шару пов1тря через вщсутшсть обр1зувань листяног маси. Через це оброблений грунт колекцшного розсадника у 1993 рощ не виключав можливоот домшування видав Pterostichus cupreus та Pterostichus melanarius. У 7-му та 8-му кварталах вцайчеш види, що вщдаютъ перевагу як легким,

так важким, ущшьненим грунтам. Таким чином, у розподш видов на цих полях ввдграли роль мжроюлматичш умови та троф!чш зв'язки у píbhííí Mipí. На маточно-иаанневш готнтацц зареестрованп види p.Amara, Harpalus distinguendus Duft, присутшсть яких пов'язана з наявмстю бур'яшв у насадженш. Домшування визу Carabas margmalis пояснюсться упцльнешстю необробленого гр>тлу маточно-насшнево1 паантацц.

У знижент чисеахьносп фиофапв, що мешкають у rpymi (зокрема, дротяниив - личинок ковшпшв), обробки грунту poni не вццграють (див. табл.1).

Таблиця 2

Стввщ1С1яеш1ядомшантних1 субдомшантшхх видав туругав (%) на палях, зайнятихшовковицею (Гнстшуг шовмвництва, 1993-1995 p.p.)

Поля Види 3-й квартал 0-й кв. Колекцшн. розсадник

весняний напр. лтгшй напр.

Ophonus rufipes 21,2 26,3 10,3 11,2

Pterostichus cup reas 31,7 14,2 8,3 19,2

Pterostichus versicolor 49,3 15,0 2,4 8,0

Pterostichus melanari us 5,9 2,5 16,8 40,2

Broscus cephalotes 20,5 38,8 5,3 6,7

Carabus campestris 10,3 11,6 26,4 28,1

Carabus marginalis 0 0 51,5 12,1

Bembidion iampros 28,5 26,3 2,7 3,8

Microlestes minutuius 46,8 16,1 2,5 6,1

Anizodactyius signatus 52,7 25,5 3,3 5,0

Harp alus distinguendus 44,2 17,6 6,5 8,4

Harpalus smaragdinus 41,5 39,3 3,4 5,9

Amara eurynota 11,1 14,8 11,1 11,1

Amara similata 14,0 9,7 17,0 11,2

Calathus fuscipes 20,0 30,0 0 20,0

Calathus ambiguus 0,9 44,5 3,8 4,3

рщ Amara 14,8 10,9 10,3 18,6

рщ Carabus 8 Л 10,5 30,0 28,1

Продовження табл.2

Поля 7-й 8-й Маточно-насш-

Види квартал квартал нева план гадя

ОрЬопиз гийреэ 13,4 17,1 0,5

Р(егоя,цсЬик сиргеиз 16,0 10,0 0,4

Р(его5йсЬия гегасоЬг 16,8 8,1 0,1

ЙегозйсЬда ше1апапиз 19,2 19,8 0

Вго5сш серЬаклея 10,2 17,7 0,7

СагаЬш сатрезй? 11,5 11,7 0.1

СпгаЬш тагтпаИБ 3,0 12,1 21,2

ВетЫШоп 1атргоз 4,4 33,3 0,6

Мсго^еэ ттиШ1из 7,7 20,8 0

Ашгос1ас4у1и8 4,0 9,0 0,3

Награ1ш сЦзйгщиепёш 9,1 12,3 1,7

Награ1ш 5тага§(1ти.ч 3,7 5,2 0,8

Атага еигушЛа 24,1 24,1 3,7

Атага 5ти1а£а 31,8 16,3 0

Са1а(1ш5 ^карев 0 30,0 0

Са1аЙ1ш атЫ|рдк 21,8 24,6 0

рщ .Атага 19,5 18,8 6,9

рад СагаЬиз 11,4 11,9 0

Наш дослщжегшя показали, що вк плангацш шовковищ впливае на видовик склад I чиеельгасть карабщ. Так, у насадженнях гяовкоеищ однакового вшу (посадки 1980 року 0-го, 7-го квартатв, колеюн иного розсаднику) вщносна юльюсть турутв сугтево не вщр1знялася, складаючи у 1994 рош 7,6; 10,4; 8,3 особин на 10 пасток/добу, а в 1995 рощ - 9,7; 13,6; 13,8 оеобин на 10 пасток/добу, вщпоящно (таблиня 3).

Таблица 3

Вщносна юльгастъ шаго турушв (особин на 10 пасток/добу) в тутоаих насадженняхр1зного в1ку (1нсгппутшовывництва, 1993-1995 p.p.)

PiK спо- стере-жень Ик посадки насаджень

1980 1988 1990

0-й квартал 7-й квартал колеюцш-нийроз-садник маточно-насшнева плантацш 8-й кварт ал 3-й кв. весняний напрямок

1993 6,8 9,4 13,6 1,0 8,9 10,9

НСР=4 приР=0.05

1994 7,6 10,4 8,3 0,8 14,4 21,5

НСР=4 приР=0.05

1995 1 9,7 13,6 | 13,8 0,8 19,4 ! 34,1

НСР=7 приР=0.05

Середне 8,0 11,0 11,9 0,9 | 14,2 | 22,2

Ввдшчено також досгсдарно вишу чисельтсгь турушв у молодих насадженнях, шж у старших Так, у 1994 рот у 8-му квартал! (посадках 1988 року закладки) вщносна шльюсгь карабщ склада 14,4 особин на 10 пасток/добу, то® як у 0-му, 7-му кварталах та колекцшному розсаднику вона доргвнювала 7,6; 10,41 8,3 особин на 10 пасток/добу, вщповщно. У 3-му квартала (насадження 1990 року) вщносна кшыасть шаго турушв склала 21,5 особшш на 10 пасток/добу. У 1995 рощ чисельшсть турушв у 3-му квартат також була значно вшдою (Р=0.05), сгсладаючи 34,1 особини на 10 пасток/добу, пор^вняно з старшими завком плантацшми.

У молодих насадженнях шовковищ переважали види ОрЬопш гийрез7 ИеговйсИш сиргеия, Награ1ш ВетЫсЦоп ктргоэ, М1сго1ейез

ттиМия, Аш2п<1ас1у1ш signaшs.

Анашз шкздниив, що мешкають у груггп, у насадженнях шовковищ р1зного вшу показав, що у молодих за вшом посадках концентрувалась бшьша кшъкють ф1тофтв, голов!шм чином, личинок ковалшав 1 чорншшв, гусениць совок (таблиця 4). Таким чином, шкщлиш види, як корм, приваблювали вщ насадження хижих карабщ.

Огримаш у наших дослщженнях дат з цього питания не узгоджуються з лггературними (Benest, 1983; Labedzki, 1984). Автори вказують на те, що чисельшсть i видове р1зноманптя турутпв були випц у посадках деревних насаджень сгаршого в1ку.

Таблиця 4

Щшьшсть дротяниюв (екз. на 1 кв.м) у плантадих шовковищ pianoro вку (Тнстшут шовгавництва, 1993-1995 p.p.)

Стацк PlK закла- дання Пяо ща, га Щшьшсть, екз.на 1 кв. м

1993 1994 1995 Ссредне

0-й квартал 1980 1 0,33 0,67 0,63 0,54

Колекц.розсадник 1980 0,08 0,40 0,67 0,30 0,46

7-й квартал 1980 15 0,80 0,50 0,25 0,52

Маточно-насшнева плант. то 0,66 0,13 0,20 0,13 0,16

8-й квартал 1988 7 0,30 0,20 0,40 0,30

3-й квартал 1990 3 0,70 0,80 1,0 0,83

HCPos=0.15

Залезаю вщ сезону годування шовковичного шовкопряду, насадження шовковищ подшяються на два напрямки: весняний i лптай. Листя з плантащй весняного напрямку збирають у перюд весняного годування. Обр1зування дерев (формування крони) проводить шптку, водночас ¿з збиранням врожаю листано! маси (у перюд 5-го вку гусениць шовковичного шовкопряду - Ш-ш декада червня). Насадження лпньош напрямку призначеш для забезпечения листам вкгодавель у лгппи перюд. Таи дерева гадр1зають рано навеет (березень-квггень), i тода до початку годування розвивасться листя належногякосп {4iipK0B, Лузин таш., 1945).

У насадженнях шовковищ подобного роду (у 3-му квартал!) проводили дослщження фаушеютного складу тадинамки чисельносп турушв.

Нами вщмгчено, що на плантащях весняного типу формування дерев домшували, головтш чином, вида з весняним типом розмножешш: Haipalus distinguendus, Pterostichus cupreus, Pterostichus versicolor, Anizodactyius signatus (1994 pk) та Pterostichus melanarius - вид мультисезонного типу розмноження (1993 pk). У насадженнях литого напрямку екшлуатацц дерев переважали ociinri ввди, а саме, Ophonus rufipes, Broscus cephalotes, Calathus ambiguus (див. табл.2). Можна зробити висновок, що мкроюпмат у

тутових плантащях, створений структурами насаджень шовковищ, був причиною поширення в нихвизначенихвщцв.

Двор1чш дослщження (1994,1995 роки) показали, що кшыасть карабщ знижусться (або не змшюаъся) теля збирання листяно! маси з шовковичних дерев. Так, у 1993 рощ до збирання листа з дерев чисельшсть шаго турушв на дшянках веснянош та литого напрямюв експлуатацп шовковищ, ята були контролышми по черз], суггево не вщмзнялась. Вщносна кшыастъ жуюв на дшянш весняного напрямку склада 5,6 екземпляру на 10 пасток/добу, лзтнього - 4.4 екземпляру на 10 пасток/добу (у середньому, за весь перюд до збирання). ГПсля збирання листяно! маси на дшянщ весняного напрямку чисельшсть 1маго карабщ стала достоверно нижче (9,2 екз. на 10 пасток/добу), шж на дшянщ линього напрямку (16,1 екз.на 10 пасток/добу). У 1994 рощ у перюд до збирання листа чисельшсть ¡маго карабщ на дшянщ весняного типу формування дерев була суггево вища (у середньому, 29,1 екз. на 10 пасток/добу). На дшянщ лггаього напрямку вщносна кшыасть турушв склада 17 екземпляр1в на 10 пасток/добу. ГПсля збирання врожаю з дерев веснянош напрямку екегшуатаци кшыасний склад турушв зршнявся 1 склав на дшянщ весняного напрямку 13,1 екземпляру на 10 пасток/добу, лггаього - 15,1 екземпляру на 10 пасток/добу. ГЕсля збирання листяно] маси з дерев лтаього типу формування кшыастъ жуюв на цш дшянщ стала доекдарно нижче (5,4 екз.на 10 пасток/добу), шж на диганщ дерев весняного напрямку екешуаташ (9,7 екземпляру на 10 пасток/добу).

Збирання листяно! маси з дерев шовковищ призводить до змши гщротерм1чних умов поверхневого тару грушу. Вида турушв, пристосоваш до певних мшроктматичних умов, через змши останшх м1грують на шли дшянки поля. До найбшьш уразливих можна вщнести види ОрЬопш гийреБ, Вговсиз серЬаЫеБ, Са1а&1К атЬ^ииэ.

Спостереження показали, що бактер^альний препарат (БУП-Ш-1), застосований в насадженнях шовковищ, негативно впливае на видовий та чисельний склад турушв. Так, у 1993 рощ у досладному вариант! на дшянках весняного та литого напрямюв експлуатацй дерев вщмпияи достов1рно меншу чисельшсть турушв, у поршнянт з контролем. На дшянщ весняного напрямку в доелст вщносна кшыастъ турушв склада 4,0 екземпяяри на 10 пасток/добу, л1тнього - 4,5 екземпляру на 10 пасток/добу, а на кошролз вщповщно 8,7 1 10,3 екземпляру на 10 пасток/добу. У 1994 рощ на дшянщ весняного напрямку в доелвд вщносна кшыасть хмаго карабщ дор1внювала 11,4 екземпляру на 10 пасток/добу, у кентрол! - 16,0 екземпляр1в на 10 пасток/добу (ршшця достстарна).

Уразливими до препарату виявилися тага вида, як Ophonus rufipes, Píerostichus cupreus, Píerostichus raelanaríus, Harpalus distinguendus, Calathus ambiguus. Отже, препарат, внесений навесш, негативно вплинув як на ÎMaro турушв весияних видав, так i на личинок видав з ocíhhím талом розмноження.

Позитивний вплив торфу, як складово! частини препарату, на чисельний склад карабщ також пщтверджуе думку про ïx уразлившть до грунтово! мшрофлори, зокрема, про негативний таксис турушв на бульбочкоподабщ бактери шовковищ.

ВИСНОВКИ

1. Поставлеш в дисертащйнш роботх зада<п нами розв'язаш. Дослщжено фауну турутв у репональних насадженнях шовковищ.

2. Виявлено 104 види твердокрилих з 29 родин. Фггофаги, що мешкають у грунт, представлеш посшшш коваликом, ппцаиим i кукурудзяким медляками. Фауна турутв представлена 69 видами турутв з 12 родав. Найбшьшу кшьюстъ видав вдашчено в родах Amara (10), Carabus i Píerostichus (по 7), Ophonus (5), Calathus i Harpalus (no 4), Bembidion (3). Серед них - домшантш та субдомшантга види: Ophonus rufipes, Harpalus distinguendus, Píerostichus cupreus, Píerostichus melanarius, Pterostichus versicolor, Anizodactylus signatus, Broscus cephalotes, Carabus campestris, Bembidion lampros, Mcrolestes minutulus, Calathus ambiguus, Calathus fuscipes, Harpalus smaragdinus, Amara euiynota, Amara símil ata.

3. Вивчега троф1чш зв'язки домшантних i субдомшантних видав турутв. Показано ïx роль в динашш попуяяцш шюдливих комах i шляхи збереження uieï групи хижаюв.

4. Спектр життевих форм турушв на плантащях шовковищ представлений 14 трупами: зоофаги вюпочаютъ 10 груп, мксофпофаги - 4 фупи. В щлому вдаичена чисельна перевага мжсофггофапв над зоофагами на 22%. В rpyni зоофапв вщносною шлыастю видалеш види групи стратобюнтов гадстилжово-грунтових (Pterostichus Bon.); мжсоф^тофапв ~ представники групи стратохортобюнпв.

5. Для домшантних видав дослщжено сезонну динамику чиселъностт -турутв i шюдшшв, що мешкають у rpyirxi. Встановлено перюди максимально! активности Пней чисельносп шюдливих видав зареесгроваш: у другш декада травня для шцаного медляка i nociBHoro ковалика, у першш декада травня - для кукурудаяного медляка. Для турушв: Ophonus rufipes - в I-П-й декадах серпня, 1-й декада вересня ; Pterostichus cupreus - в П-Ш-й декадах травня, 1-й декада червня; Broscus cephalotes - в Ш-й декада липня -1-й декада серпня ; Carabus campestris - в П - Ш-й декадах серпня, 1-й декада

вересня; Pterostichus melanarius - в Ш-й декада травня; Anizodactylus signatus -в П-й декада травня; Pterostichus melanarius - в Ш-й декада травня.

6. Мж чисельшспо турушв i температурою i опадами мае Micue слабкий корелятивний зв'язок. В змщенш шив чисельносп основну роль вдаграють троф1чний фактор i еколопчна пластичшсть турушв.

7. Вплив обробгтав грушу в тугових насадженнях статистично тдтверджений i склав 7-23%. В цшому вони позитивно впливають на юльюсний склад карабщ. Сполучення двох пршкашз - мехашзокашк мжрядкових культивацш i ручних прополок - сприяе збшьшегапо чисельносп хижих карабщ на 91%, в пор1внянш з необробленими насадженнями. Обробки грушу сприяюгь пщвищенню чисельносп таких видав як Ophonus rufipes, Harpalus distinguendus, Harp alas smaragdinus, Broscus cephalotes, Bembidion iampros, Microlestes minutulus, Anizodactylus signatus i Calathus ambiguus. Чисельний склад шкщншов-дротяшпав обробки грунту не знижують.

8. Вк шовковичних насаджень впливае на чисельшсть турушв, головгам чином, на розподал видав. В молодих насадженнях чисельна i ввдова р1зномаштшстъ вшца, шж в посадках старшого вку. Тут переважали Ophonus rufipes, Pterostichus cupreus, Pterostichus versicolor, Broscus cephalotes, Harpalus distinguendus, Bembidion Iampros, Microlestes minutulus, Anizodactylus signatus, тобто види, яи зншцуютъ практично Bci стада розвитку грунтових шюдниюв.

9. Мхж напрямком розвитку рослин шовковшд i яюсним складом карабщ вдошчено взаемозв'язок. В насажде1шях весняного типу формування дерев переважали види з весняним типоы розмноження (64% ycix видав) -Harpalus distinguendus, Pterostichus cupreus, Pterostichus versicolor, Anizodactylus signatus i вид з мультасезошпш типом розмноження Pterostichus melanarius. В посадках лпнього типу експлуатяцц дерев домшували види з осшшм типом розмноження -Ophonus rufipes, Broscus cephalotes i Calathus ambiguus.

10. В результат! збирання листано! маси з дерев шовковиы? для обтку врожаю або на корм шовковичному шовкопрядов1 чисельшсть ¿маго турушв знижувалася або залишалася без 3MiH. Зшмання листя з дерев приводить до змш rwporepMi4HHX умов поверхневош шару грунту i Mirpaai! турушв. Найбшьш ураалша осшш види: Ophonus rufipes, Broscus cephalotes i Calathus ambiguus.

11. Бактер1альннй негативно впливав на кшыасть турушв. Вщносна кшыастъ !х знижувалася на 17-39%, в nopiBHamri з контролем. Уразливими

до препарату виявилися Ophonus rafipes, Pterostichus cupreus, Pterostichus melanarius, Harpalus distinguendus, Calathus ambiguas. Наявшсть позитивного впливу торфу як складово! частини препарату на чиселывсть карабщ також пщтаерджуе висновок про уразлкшсть ix до ipyirroBoi шкрофлори, зокрема, бульбочкоподабних бактерш шовковшц.

РЕКОМЕНДАЦЙ ВИРОБНИЦТВУ:

1. Проведения трьох-п'яти мгжрядконих культивашй i прополки в рядках, а метою накопичення й збшьшення чисельносп хижих турушв, яю знищують грунтових безхребетних - шюднишв шовковшц.

2. Внесения добрив на плаитацкх шовковшц з врахуванням максимума активносп веспяних i ocíhhíx видав турушв: в I-iil декада червня , коли весняш вида вщклали яйця, a ocíhhí знаходяться у стада! лялечки. Це дастъ можлив!Сть зберегти чисельшсгь турушв i шдсилити íx роль як ентомофапв.

3. Вщмоложування посадок шовковшц i формування дерев для весняного i лшгього вигодування (типи насаджень) в р!вних ствввдношеннях з метою приваблення турушв з весняним i з лтим типами розмноження.

Список po6ÍT, опублшованих за темою дисертацй:

1. Белецкий Е.Н., Кузьменко Н.В. Напочвенная фауна насекомых в насаждениях шелковицы.//Материалы научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков, 1993. -С.44-46.

2. Кузьменко Н.В. Об изменении численности хищных жужелиц (Coleóptera, Carabidae) в насаждениях шелковицы под влиянием бактериального удобреяия.//Изве<ггая Харьковского энтомологического общества. Харьков, 1993,- Т.1-Вып.2.- С.133-134.

3. Кузьменко И.В., Белецкий E.II, ГЬштегасо Б.Ф. Бактериальный удобрительный препарат и фауна жужелиц (отр. Coleóptera, сем. Carabidae) // Материалы докл. Межцун.научной конференции «Идеи И.И.Мечникова и развитие современного естествознания».-Харьков, 1996,- С. 101-105.

4. Кузьменко Н.В. О распределении жужетиц (Coleóptera, Carabidae) в насаждениях шелковицы. //Сборшж научных трудов кафедры энтомологии и зоологии ХГАУ, Харьков, 1996,- С.30-31.

5. Кузьменко Н.В. Tpoфiчнi зв'язки турушв (Coleóptera, Carabidae) -Известия Харыс. Энтомол. Общества. 1997. - T.V. Вып..2. - С.80-81

Кузьменко Н.В. Динамка гопуляцш турушв (Coleóptera, Carabidae) в насадженнях шовковшд в залежносп вщ технологи ïï вирощування,-Рукопис.

Дясертащя на здобуття паукового стеня кандидата бюлопчних наук за слещалънютю 03.00.09 - ентомолопя.- Харкшський державний педагопчний угаверситет, Харгав, 1998.

Дисертащю присвячено вивченшо динамки чисельносп хижих турушв та ÏX троф1чних зв'язюв у насадженнях шовковищ. Визначено видовий склад Carabidae, вишлеш домшанти i субдомшантта ввди. Виконано ощнку вшшву репональних агротехшчних прийомш, застосованих у насадженнях шовковищ, на ввдовий i чисельний склад турушв. Видшено прийоми, що сприяють нахопичетио i збшьшенню чисельносп хижих турушв.

Ключов! слова: динамка популящй, хи>и туруни, ввдовий i чисельний склад.

Кузьменко Н.В. Динамика популяций жужелиц (Coleóptera, Carabidae) в насаждениях шелковицы в зависимости от технолога! ее выращивания. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 - энтомология.- Харьковский государственный педагогический университет, Харьков, 1998.

Диссертация посвящена изучению динамики численности хищных жужелиц и их трофических связей в насаждениях шелковицы. Определен видовой состав Carabidae, выделены доминантные и субдоминантаые виды. Выполнена оценка влияния региональных агротехнических приемов, применяемых в насаждениях шелковицы, на видовой и численный состав жужелиц. Выделены приемы, способствующие накоплению и увеличению численности хищных жужелиц.

Ключевые слова: динамика популяций, хищные жужелицы, видовой и численны/й состав.

Kuzmenko N.V. Dynamic of carabid beetles (Coleóptera, Carabidae) populations in the mulberry plantations in dependence of different technologies of its cultivation.-Handwriting copy.

Thesis for Candidate Degree of Biology by speciality 03.00.09 -entomology.- Kharkov State Teachers University, Kharkov, 1998.

The dissertation is devoted to study of predatory carabid beetles population dynamic and their trophic connections in the mulberry plantations. The species composition of Carabidae is defined, dominating and subdominating species are determined. Influence of regional agrotechnical methods, used in the mulberry plantations, on the special composition and quantity of carabid beetles was

evaluated The methods which are favourable for accumulation and for predatory carabid beetles number increase are estimated.

Key words: population dynamic, predatory carabid beetles, special and quantitative composition.

Шдписано до друку 12.05.98 p. Зам. 415 Тираж -100 прим. Умов. друк. арк. 1.0. Формат 60 х 84 1/16.

ТОВ "Знания LTD", Харив, вул. Артема, 32