Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологические свойства возбудителей кампилобактериоза, особенности эпидемического процесса и усовершенствования методов лабораторной диагностики

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Биологические свойства возбудителей кампилобактериоза, особенности эпидемического процесса и усовершенствования методов лабораторной диагностики"

М1ШСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЙШ НАЦЮНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

IMEHI О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

-^-

чг-

КИРИК Дмитро Леотдович

УДК 616-036.22.616-07:579.835.12

БЮЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ЗБУДНИК1В КАМП1ЛОБАКТЕРЮЗУ, ОСОБЛИВОСТ1 ЕП1ДЕМ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОД1В ЛAБOPATOPHOÏ Д1АГНОСТИКИ

03.00.07 - мжробюлопя 14.02.02 - ешдемюлопя

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени доктора медичних наук

Khïb -1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Кшвському науково-дослвдному шституп етдемюлогп та шфекцшних хвороб 1м. Л.В.Громашевського МОЗ Украши

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Шабловська Свгетя Олександр1вна Кшвський науково-дослщний шститут етдемюлогп та шфекцшних . хвороб ¡м. Л. В. Громашевського, завщуюча лаборатор1ею етдемюлогп 1 профшактики зоонозних шфекцш

Офщшт опоненти: доктор медичних наук, професор

Бшько 1ван Петрович

Кшвська медична академ1я тслядипломно! осв1ти, зав1дуючий кафедрою мшробюлогп

доктор бюлопчних наук, професор Руденко Адель ЕИктортвна 1нститут уролога та нефрологи Академп медичних наук, завщуюча лаборатор1ею мшробюлогп 1 в1русологи

доктор медичних наук, професор Федоров Едуард 1ванович Хармвський (нститут удосконалення лшар1в, зав!дуючий кафедрою етдемюлогп 1 медично! паразитологи

Проводка установа: Науково-досл1дний ¿нститут мжробюлогп та '¡мунологп ¿м. Ы.Мечшкова, лаборатор1я кл1тчно! мжробюлогп, МОЗ Украши, м.Харшв

Захист В1дбудеться «/б? " квггня 1998 р. о /3' _годин1 на заадант спец1ал1зовано! вчено! ради Д.01.21.03 при Нашональному медичному ушверситетч ¡м. акад. О. О. Богомольця (м.Киш, проспект Перемоги, 34, медико-профшактичний корпус, аудитор1я № 2). 3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Нацюнального медичного ушверситету (м.Ки1в, вул.Зоолопчна, 3).

Автореферат розшланий "/£_" березня 1998 року.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! ради доктор медичних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблеми. До тепершшього часу гостр! кип-коз! шфекцп (ГК1) залишаються одшею з актуальних проблем охорони здоров'я у свт. Це обумовлено високим р1внем ïx розповсюдженот та небезпекою для життя i здоров'я населения. Особливу увагу привертають захворювання, етюлопя яких не гаддаеться розшифровщ за допомогою загалькоприйнятих лабораторних метод1в досл1дження. Внаслщок чого тага шфекцп не охоплюються протиепь дем1чними заходами.

В останш роки установлено, що серед ГК1 невизначено! етюлоги суттеве мюце належить камтлобактерюзу, етюлопчними агентами якого е бактери роду Campylobacter. На сьогодк; ця кишкова шфекщя зареестрована у багатьох крашах свггу на scix континентах. У Великш БритаHiï - кра!ш, яка вперше запровадила обов'язкову офщшну реестращю ще! шфекцп, за перюд 1985-1936 рогав захворювашсть на камтлобактерюз склала до 30% вщ загально! галькосп bcîx зареестрованих ГК1 (Чайка H.A. и соавт.,1988).

Незважаючи на чисельш досл1дження закордонними авторами мшробюлопчних та етдемтолопчних аспекив цього захворювання, багато питань неможливо розглядати як тага, що вирзшено (Skirrow M.B.Benjiamin J., 1972; Blaser M.J., Reiler G.B.", 1981; Lastovica A., 1982; Хазенсон Л.Б. и соавт.,1987; Kaijeser В., 1988; Черкасский Б.Л. и соавт., 1989; Taylor D.N. et al., 1991). Щор1чно y свт збшыиуеться число територш, на яких рееструеться камтлобактерюз, росте кшьгасть захворювань щею д!ареею. До початку наших дослщжень у глобальн1й систем! картування камтлобактерюзу Укра1на була "бйлою плямою".

Етдемюлопчш особливосп камтлобактерюзу, як i шших шфекцшних хворобу схильш до зм1н. Без вивчення цих еволющйних зм1н, що базуються на анал1з1 динамши етдемюлопчних особливостей камтлобактерюзу та його бюлопчних чиннигав у конкретних репональних умовах, неможливо забезпечити проведения ефективних лжувальних, профшактичних та протиешдем1чних заход1в i3 найменшими економ1чними затратами.

Необхщно констатувати, що в нашш Kpami вивчення проблеми камтлобактерюзу i розробку метод1в його лабораторно! д1агностики було розпочато -ильки на початку 90-х рогав у лаборатори етдемюлогп та профшактики зоонозних шфекцШ Кшвського НД1 етдемюлогп та шфекцшних хвороб 1м.Л.В.Громашевського. На той час практична лабораторна служба не мала у своему розпорядженш метод1в д1агностики, як1 б задовольняли основним вимогам: простота, стандарттсть, економ1чтсть. Розроблет у бузшому Радянському Союз1 поживт середовища не вироблялись сершно, а мехашчне котювання 1мпортних було неможливим, внаслщок наявносп у ïx

склад! антибютишв, яга не виробляються в Укра!ш та не закуповуються по iMnopTy (Султанов Г.В. и соавт.,1987;Сафонова Т.Б. и соавт., 1989). За кордоном все большого поширення набувае використання для д1агностики ¡нфекцшних захворювань метод1з молекулярно! бюлогп, а саме пол1меразно-ланцюгово! реакци (ПЛР) (Giesendorf В. et al., 1993) .В Украхш розробка метод1в генощентифжацп- збуднигав шфекцшних хвороб знаходиться на початковш стада.

3 урахуванням вищезгаданого актуальним напрямком наукових досл1джень в Укра!ш е комплексне вивчення бюлопчних властивостей збуднигав камтлобактерюзу, еколои! бактерш роду Campylobacter, фактор1в Ix патогенноеп, особливостей етдемюлогп в регюнальних сощально-еколопчних умовах, розробка сучасних метод1в лабораторно! д1агностики, що забезпечить проведения науково обгрунтованих лжувальних, профшактичних та протиетдем1чних заход1в.

Дисертацш виконано на баз! лабораторп ешдемюлогп i профилактики зоонозних шфекцш Ки!вського НД1 етдемюлогп та шфекцшних хвороб iM. Л.В.Громашевського у 1989-1997 роках за планами науково-доатдних po6iT шституту, № державно! реестрацп науково! теми 01.9.10016077.

Метою роботи була розробка науково обгрунтовано! комплексно! системи егадемшлопчного нагляду за кампшобактерюзною шфекщею, яка базуеться на вивчент бюлопчних властивостей збуднишв, !х екологи та впливу на особливост1 етдем1чного процесу.

У ввдповвдноеп до поставлено! мети були визначеш основт задач! досладження:

1.Ha основ! бактерюлолчного видшення кампшобактерш i сероегпдемюлопчного скритнгу протикамтлобактершних антитш вивчити екологда збуднигав камтлобактерюзу серед р1зних труп населения, вид1в тварин i птах!в, об'екив довгалля (ОД).

2.Визначити бюлопчш особливосп штам1в камтлобактерш, видшених з р1зних джерел.

З.Здшснити комплексне епщемюлопчне маркування циркулюючих штам1В камтлобактерш.

4.Удосконалити методи лабораторно! д1агностики камтлобактерюзу.

5.На основ! проведених дослщжень обгрунтувати систему комплексного етдемюлопчного нагляду за камтлобактерюзом у сучасних умовах.

Наукова новизна одержаних результатов:

-розвинуто еколопчний напрямок дослщжень бюлопчних властивостей збуднигав камтлобактерюзу;

-на територп Украши вивчено нове ¡нфекцшне захворюванкя людини - камтлобактерюз;

-представлено комплексну характеристику бюлопчних властивостей циркулюючих штакпв камтлобактерш, видшених з piaHHX джерел, у тому числ1 визначено деяга фактори патогенност1, в!рулентшсть, жирнокислотний склад, 6io- та серотипову належшсть, антибютикорезистентшсть та !i плазмщну детермшащю, а також В1дм1нн1сть на молекулярно-генетичному piBHi;

-установлено контамшащю кампигобактер1ями р1зних об'ект1в довк1лля та особливост1 екологн цих збудниюв;

-визначено основн! параметри i тенденщя розвитку егадекичного процесу кампшобактерюзу у сучасних умовах: сощально-в!ков1 групп ризику, сезон ризику, джерела, шляхи i фактори розповсюдження збуднигав ¡нфекцп;

-установлено взаемозв'язки етдем!чного та етзоотичного процеств камшлобактерюзу у сучасних умовах;

-розроблено бактерюлопчне селективне поживне середовище i газогенеруюч! пакети, що дае змогу оргашзувати д1агностику кампшобактерюзу у практичних закладах охорони здоров'я;

-розроблен! основи комплексного етдемюлопчного нагляду за камтлобактерюзом.

Bci визначеш положения установлено в Укра1т вперше.

Теоретична цшшсть:

-теоретично обгрунтоваж та сформульован! основш положения про антибютики як суттевий фактор еволюци бактерш роду Campylobacter;

-установлен! вщмшност1 на молекулярно-генетичному piBHi серед етдем1чно проввдного в Укра1ш серотипу камтлобактерш;

-запропоновано використовувати склад жирних кислот загальних лшдав камтлобактерш як додатковий таксоном1чний критерш роду Campylobacter.

Практичне значения одержаних результата: -удосконалено методи лабораторно! д1агностики

кампшобактерюзу на основ1 розроблених селективного поживного середовища, газогенеруючих пакетов i мжроанаеростату, що дозволило запровадити д1агностику цього захворювання у Bcix репонах Украши i ввести його офщШну реестрацт;

-виявлено основт параметри ешде\нчного процесу кампшобактерюзу в Укра!ш та установлена контамшащя камтлобактер1ями сшьськогосподарських тварин. птах1в i довкшля та 1х значения в епщем1чному процей, що е передумовою для оргатзаци системи комплексного ешдемюлопчного нагляду за камтлобактерюзом;

-установлено спектри фено- i генотитв циркулюючих в УкраТт штам1в кампшобактерШ, ix серо- i бютипу належншть, чутливкть до антибютиюв i вщмшшсть на молекулярно-генетичному piBHi, що дозволило проводити комплексне епщемшлопчне маркування цих штам1в;

-виявлено фактори патогенност1 камгплобактерш, яга характеризують в1рулентний потенщал цих м1кроорган1зм1в, що дозволяе судити про 1х значения у патогенез! камшлобактерюзу i стутнь егадем1чно! небезпеки.

Впровадження результатов дослщжень. Результати дослщжень впроваджено у практику охорони здоров'я Украши i покладено в основу методичних рекомендацш "Оргашзащя комплексного епщемюлопчного нагляду за кампшобактерюзом" (Ки1в, 1994) i роздшу "Кампшобактертз" у гадручнику "Ешдемюлопя" (Кшв, 1993).

Результати проведених дослщжень вщображено в шформацшних листах Млшстерства охорони здоров'я Украши: "Про д1агностику та вивчення розповсюдження камтлобактерюзу в республщР' №25/2319 вщ 26.08.91р.; "Про стан етюлопчно! розшифровки гострих гастроентероколипв та вивчення розповсюдження камтлобактерюзу в УкраШ" №25/1066 вщ 23.06.92р. Проведет дослщження стали передумовою введения MimcTepcTBOM охорони здоров'я Украши, починаючи з 1993 року офщшно! реестраци захворюваносп на кампшобактерюз (форми №№ 1, 2).

За матер1алами пращ отримано 4 патенти:

-"Поживне середовище для видшення i культивування кампшобактерш", А.С. СРСР №5006779 вщ 23.08.91 р.;

-"Cnoci6 отримання кампшобактерюзного антигену", патент Pocii №5067705 вщ 05.10.92 p.;

-"Штам бактерш Campylobacter jejuni, використовуваний як стабшьний еталонний тест для визначення ростових якостей селективних поживних середовищ для кампшобактерш", патент Украши №7256А вщ 15.07.93 р.;

-"Газогенеруючий пакет для видшення та культивування кампшобактерш", патент Pocii №2074248 вщ 13.07.94 р..

На 6a3i лабораторп епщемюлогп та профшактики зоонозних шфекцш Кшвського НД1 епщемюлогп та шфекцшних хвороб ¡м.Л.В.Громашевського проведено 8 семшар1в з питань епщемюлогп та бактерюлопчно! д1агностики камтлобактерюзу, на яких тдготовлено 106 лшар1в бактерюлопв та етдемюлопв з ycix perioHiB Украши.

Теоретичн1 положения та обгрунтоваш нами практичш рекомендацн використовуються в учбовому процеа при пщгстовщ лшар1в етдемюлопв i бактерюлопв на кафедрах епщемюлогп i мисробюлогп Ки1всько1 медично! академп тслядипломно! освп-и.

OcHOBHi положения дисертаци, що виносяться на захист:

1.Етюлопчне значения бактерш роду Campylobacter у структур! гострих кишкових шфекщй.

2.Роль антибютикорезистентност1 камгплобактерШ у npoueci еволюцп бактерш роду Campylobacter.

3.Система етдемюлопчного маркування циркулюючих штагшв камтлобактерш на ochobI 6io- та серотипування, антибютикограм i ввдмшностей на молекулярно-генетичному piBHi.

4.Сощально-вжов1 групп ризику, сезон ризику, джерела збуднигав камтлобактерюзно! шфекцп, шляхи i фактори II розповсюдження в сучасних умовах; тенденщя розвитку етдем1чного процесу.

5.В1тчизняне селективне поживне середовище i газогенерукга пакети для видшення i культивування камтлобактерш, метод генощентифшацп кампшобактерШ на ochobI пол1меразно-ланцюгово! реакци.

6.Система комплексного етдемюлопчного нагляду за камтлобактерюзом.

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатов дисертацшно! роботи:

-проведено бактерюлопчне обстеження на камтлобактерюз 1316 хворих ГК1, 508 проб в1д курей; 128 проб в1д р1зних сшьськогосподарських тварин i птах1в; 332 проби змив!в i3 обладнання м'ясо-птахопереробних тдприемств; 60 проб води вщкритих водойм та 80 проб спчних вод;

-вивчено антибютикочутливють 126 штам1в камтлобактерш, видьчених 13 р1зних джерел i визначено значения антибютикорезистентносп камтлобактерш у npoqeci еволюцп бактерш роду Campylobacter;

-визначено видову належшсть 324 штам1в камтлобактерш, видътених i3 pi3HHx джерел, бютиповано 87 i серотиповано 81 штам1з камтлобактерш, видшених в1д людей i курей;

-вивчено в1руленттсть (LD50) на експериментальних моделях (6mi Miimi, куряч1 ембрюни, курчата) 120 штам1в камтлобактерш, видшених i3 piaHnx джерел;

-здшснено ретроспективний та оперативний анал!зи захворюваносп камтлобактерюзом людей, тварин i птах1в за 1989 -1996 pp.;

-етдемюлопчно обстежено 216 осередгав ка.мгилобактерюзу та проанал1зовано 384 iCTOpiíí хвороб хворих на камтлобактерюз;

-проведено сероетдемюлопчний скриншг сироваток Kposi на наявтсть протикампшобактершних антител у 145 oci6 виробничого персоналу м'ясо-птахопереробних тдприемств i у 68 oci6 контрольно! групи;

-розроблено гщльне селективне поживне середовище, газогенеруюч1 пакети i мжроанаеростат для д1агностики камшлобактершзу;

-розробка, впровадження та оцшка ефективност! комплексу профшактичних i протиешдем1чних заход1в при камтлобактерюз!.

36ip матер1алу для дослщжень i первинно! шформацп проводився спшьно з пращвниками практично! охорони здорое'я Дн!пропетровсько1, Запор!зько1, Полтавсько!, Черкасько! областей i м.Киева, за що автор висловлюе !м щиру подяку.

Апробащя результатов дисертацп. Ochobhí положения дисертацп опублжоваш, доповщались i обговорен! на:

-XII Украшському республжанському з'хзд! мшробюлопв, етдемюлопв i паразитолопв ( Харшв, 1991);

-Всесоюзнш конференц!! "Актуальн! проблеми xiMÍoTepanii бактер!альних шфекцш" (Москва, 1991);

-III 3'Í3fli riricHicTÍB, мшробюлопв, етдемюлопв та паразитолопв республжи Молдова (Кишишв, 1992);

-Республжанськш науков!й конференцп "Еколого-ппетчт проблеми харчування населения" (Ки!в, 1992);

-М1жнароднш науковШ конференцп "Медико-бюлопчш аспекти розробки продуктсв харчування" (Ки!в, 1993);

-М!жнародн!й науково-практичшй конференщ! "Оптимальш засоби та методи !мунокоригуючо!, протизапально! та протимжробно! терапп" (XapKÍB, 1993);

-VI М!жнародному конгрес! по шфекцшних хворобах (Прага. 1994);

-II ceMinapi ввропейського товариства по кл!н!чн!й дпкробшлоги i шфекцШним хворобам "Антимжробна х!мютерагая" (Туреччина, 1994);

-Млжнародному cnMno3ÍyMÍ "Харчов1 зоонози-сальмонельози, камтлобактерюз, iepcÍHÍ03H, л!стер!ози. Методи та засоби д1агностики, лжування та проф!лактики" (Москва, 1995);

-KoHrpecí BcecBÍTHboro укра!нського л!карського товариства (Одеса, 1996);

-VIII Европейському KOHrpeci шйшчно! мжробюлоги та шфекцшних хвороб (Швейцар!я, 1997).

У завершеному вигляд! дисертац!йна робота обговорена i схвалена на засщанн! вчено! ради Кшвського НД1 етдемюлогп та шфекцшних хвороб !м.Л.В.Громашевського 4 листопада 1997 року, протокол №10.

Публшащя результатов дисертацп. Основш положения дисертацп вщображено у 50 друкованих роботах, у тому числ: у 20 статтях у наукових фахових виданнях УкраТни та шших кра1н (6 без cniBaBTopiB).

Обсяг i структура дисертацп. Дисертацшна робота складаеться i3 вступу, огляду л1тератури, 5 роздшв власних досл1джень, роздшу узагальнення результата дослщжень, висновгав, списку використаних джерел (289 po6iT вкчизняних та заруб1жних

автор1в). Роботу викладено на _ сторшках машинопису,

шюстровано 13 рисунками i 59 таблицями.

3MICT РОБОТИ

Огляд лггератури. Розглянуто роль бактерш роду Campylobacter у патологп людини, проанал1зовано дан! щодо бюлопчних властивостей камтлобактерШ, яга впливають на розвиток етдем1чного процесу. Подано стан вивчення проблеми факторов патогенност1, мехашзм1в антибютикорезистентност!, анал1зу антигенно! структури цих збуднигав i динамжи антитшоутворення при камтлобактерюзшй шфекцп. Показано територ1альна поширешсть кампшобактерюзу у свт. В кторичному аспект! узагальнено стан вивченост! питань етдем1чного процесу у р1зних крашах. 3 критичних позицш здшснено анал1з вшово! структури контингенту хворих, сезонности джерел камтлобактерюзно! знфекцп, шлях1в i фактор1в и розповсюдження. Приведено пор1вняльний анал1з метод1в лабораторно1 д1агностики кампшобактерюзу. Анал1з л^тературних даних свщчить про те, що камтлобактерюз е актуальною кишковою зоонозною шфекщею i його вивчення е необхщним для виршення глобально! медично! проблеми д1арейних шфекцш. Обгрунтовано необхщгасть проведения дослщжень у цьому напрямку.

Матер1али, методи i обсяг проведених дослщжень. Для виконання поставлених у досшдженш задач застосовано бактерюлопчний, епщемюлопчний, егазоотолопчний, кл!шчний, молекулярно-бюлопчний, ф1зико-х1м1чний, 1мунолопчний,

експериментальний, цитолог1чний i статистичний методи. Роботу проводили у двох основних взаемопов'язаних напрямках: бактерюлопчному та епщемюлопчному. Бактерюлопчно обстежено на виявлення бактерш роду Campylobacter 26707 хворих ГШ, з них д1тей - 18786. 3 метою вивчення безсимптомного носшства серед Р^зних контингент1в бактерюлопчно обстежено 979 здорових oci6.

Бактерюлопчно дослщжено з метою виявлення камтлобактерш 1569 проб вщ тварин, птах1в та об'екйв довкшля (ОД).

1дентифшацпо видшених культур камтлобактерш здшснювали, використовуючи таю тести: характер забарвлення за Грамом, рухлив1сть у темному пол1, продукщя оксидази та каталази, гщрол1з гшурату, чутлив!сть до налщиксово! кислоти, здатшсть росту на середовигщ Ресселя при в аеробних умовах.

Вивчено бюлопчш властивост! 449 видшених культур камтлобактерш. Вказаш дослщження проводились у таких напрямках:

1.Вивчення адгезивно-швазшних властивостей камтлобактерш на культур! кл1тин та 1х цитопатогенно! дп (ЦПД50).

2.Визначення в1рулентноеп штам1в камтлобактерш р1зного походження на лабораторних моделях (LD50 по Керберу).

3.Анал!з жирнокислотного спектру бактерш роду Campylobacter.

4.Вивчення антибютикочутливосп камтлобактерш та П плазмщно! детермшацп.

Визначено видову, серо- i бютипову належтсть 897 штам1в камтлобактерш, що було видшено i3 р1зних джерел.

Проведено сероетдемюлопчний скриншг сироваток кров! на наявшсть протикампшобактершних антитш у 145 oci6 виробничого персоналу Кшвських птахофабрики та м'ясокомбшату. а також у 68 oci6 контрольно! групи. Здшснено !мунод!агностику i3 парними сироватками у 183 хворих на кампшобактерюз.

Етдемюлопчний аспект т1сно пов'язано з ешзоотолопчним i м!стив у себе ретроспективний та оперативний анал1зи захворюваност! на камтлобактерюз людей, тварин i птах1в за перюд 1989-1996 pp. Нами було проведено етдемюлопчне обстеження 216 осередгав камтлобактерюзу та проанал!зовано 384 юторШ хвороб хворих на камтлобактерюз.

BiporiflHicTb результата дослщжень доведено математичним опрацюванням з використанням статистичних розрахунк!в i формул теорп iiMOBipHOCTi.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛВДЖЕНЬ

Пол!морф1зм клМчного nepe6iry камп!лобактер1озу не дозволяе його д!агнозувати без лабораторного тдтвердження. Це обумовило актуальшсть удосконалення шнуючих закордонних та розробку нових метод1в д!агностики камтлобактерюзно! шфекцп. У колишньому Радянському Союз1 у в!дпов!дност1 з "1нструкц!ею по лабораторной д!агностищ кампшобактерюзу.-М.;1989", для видигення i культивування камтлобактерш рекомендовано застосування зал!зо-еритрит кров'яного агару. Недолжами цього середовища е його низька чутлившть по вщношенню до вид1в C.coli i C.laridis, а також вщносно висока соб1варт1сть за рахунок великого вмюту бшково! основи. Нами зконструйовано i3 в1тчизняних шгрид!ент!в селективне поживне середовище, яке в пор!внянш i3 прототипом мютитъ

стимулятори росту камтлобактерш - тюглжолят натрда, цистеш дипдрохлорид 1 натрш труват, а в якосл шпбггор!в супутньо! мжрофлори - орипнальний наб1р антибютигав - амфотерицин В, рифампщин, ристомщин. Проведет пор^вняльш дослщження показали, що розроблене середовище по чутливост1 1 селективно-шпбуючих властивостям не поступаеться прототипу (Р>0,05). Показник ефективноеп виходу мжробних клггин камтлобактерш трьох вид!в 13 1 мл середовища був у 2,3 рази больший шж на середовинц-прототипу (Р<0,02). Це обумовило його придатшсть для видшення 1 культивування камтлобактерш вид ¡в С.соП 1 С.!апс1!.ч. Розроблене середовище дозволило видолити кампшобактери !з кишечника курей у 2,2 рази част!ше Н1Ж при паралельному пос!в: на зал1зо-еритрит кров'яний агар (Р<0,02). Зниження соб1вартост1 досягнуто за рахунок зменшення бшокмютко! поживно! основи на 14,7-15,8% 1 натрш вуглекислого на 63,0-77,3%.

Лабораторну д1агностику камтлобактерюзу неможливо здшснити без створення мжроаерофшьних умов культивування камтлобактерш. Вщом1 декшька способ1в створення мжроаерофшьних умов: у вакуумному термостат! ¡з подачею трьохкомпонентного газу !з балону (5% 02; 10% С02; 85% N2); спойб Фортнера; атмосфера "згор!вшо! св'.чки" 1 газогенеруюч! пакети. Остантй спос1б е найбшьш зручним 1 безпечним 1 знайшов широке застосування у закордоннш лабораторий практищ.

В результат! анал!зу конструкцш та техшчних характеристик газогенеруючих пакеэтв, яга випускають закордонш ф1рми та описан! в Л1тератур1, було в1ддано перевагу тим виробам, яга створюються !з доступних у наших умовах реактив1в 1 матер1ал1в, зручш, надшш 1 безпечш у робот!, забезпечують швидке досягнення необхщного складу штучного газового середовища та його стабшыпсть протягом тривалого часу. У розробленому нами газогенеруючому пакет! "Мжроаерогаз" як поглинач кисню використано др!бнодисперсний зал!зний порошок, який широко застосовуеться у порошков!й металургп Украши. Також було передбачено скришнг твердо! оргатчно! кислоти, необх!дно! для поглинання кисню. Найбшьша швидк!сть поглинання кисню порошком зал!за ! видшення вуглекислого газу спостер!галось при використанш виноградно! кислоти (скришнг проводився також з! щавелевою, сал!циловою, лимонною ! мале!новою кислотами). Для зменшення видшення С02 при початкових операщях (швидгасть зволоження, розм!щення в анаеростат! та його герметизащя) було удосконалено слосШ зволоження газогенеруючого пакету - з двох сторш ! зм!нена його конструкщя - двошарова. Розроблен! пакети генерували мжроаерофшьну атмосферу, яка мштила 5,1% кисню ! 9,2% зуглекислого газу. Вказаний склад атмосфери стабЬтьно збер1гався на протяз! 7-ми д!б (терм!н спостереження) ! час встановлення оптимального складу газового середовища складав 10-12 годин. Температурний д1апазон дп газогенеруючих пакетов "М!кроаерогаз"

становив В1Д до шмнатно! температуря. Пор1вняльним

зизначенням чутливосп та ефективносгп видитення камшлобактерш у мжроаерофшьнш атмосфер!, генеровашй "М1кроаерогаз" i шмецьким прототипом "Anaerocult С" (Merck) з'ясовано, що qi показники в1ропдно переважають у вхтчизняних газогенеруючих пакелв (Р<0,05-0,01). Так, ефектившсть видшення культур камшлобактерш i3 дослщжуваного матер1алу у газовому середовищ;, що створюе "Мжроаерогаз", переважала прототип у 2,2 рази i, вщповщно, складала - 43,3 i 20,0% (Р<0,05). Створене "Мжроаерогаз" газове середовище забезпечувало ростов! потреби високовибагливих до умов культивування камшлобактерш 1з збереженням ix бюлопчних властивостей. Знижки соб1вартост! розробленого пакету було досягнуто шляхом зменшення галькой! компоненпв реакщйно! cyMimi у 1,5 рази.

Використання розроблених селективного поживного середовища, газогенеруючих пакет1в та мжроанаеростату дозволило проводити лабораторш дослщження по видщенню камтлобактерш i3 р1зних еколопчний Him та абютичних об'ектсв (табл.1).

Проведен! дослщження у р!зних репонах Украши виявили, що серед ГК1 невизначено! етюлогп певну частку займають д1арейш захворювання, етюлопчними агентами яких е бактерп роду Campylobacter. У 519 i3 26707 обстежених хворих ГК1 було д1агностовано кампшобактерюз (1,9%). Необхщно вщзначити, що його питома вага у структур! ГК1 дослщжених репошв були у мм. Дшпропётровську - 1,6%; Запор1жж1 - 3,4%; Киев1 - 2,7% i Черкасах -2,1%. Серед дитячого населения питома вага камтлобактершзу вщповщно складала - 2,1; 3,4; 2,9 i 1,1%. Певний д1апазон отриманих даних, в першу чергу, пов'язано i3 особливостями метод1в бактерюлопчно! д1агностики у цих Mierax (середовища, створення мжроаерофшьних умов, тощо), та неоднорщшстю контингент1в, що були обстежеш, шж сощально-географ1чними вщмшностями.

Для об'ективно! оцшки питомо! ваги камтлобактершзу у структур! ГК1 i визначення вшового розпод!лу хворих на кампшобактерюз серед хворих ГШ, було проведено в мм.Киев! та Запор!жж! виб!ркове наукове дослщження на протяз1 Bcix сезошв року на едишй методолопчшй основ!: обстежено репрезентативну групу хворих ГК1 р1зних в1кових груп; застосовано методику випадково! виб!рки та ушфжований бактерюлопчний метод вид!лення збудника; проведено дослщження матер1алу в1д хворих "i3 едино! проби" одними й тими спещалютами на одшй лабораторн!й 6a3i. Все це дозволило ушфжувати проведет дослщження та облж !х результате. Клшжо-етдемюлог1чт даш були тдтверджеш бактерюлопчним видшенням збудника, ¡мунод!агностичнс та ефективн!стю проведено! xiMioTepanii. В ц!лому питома вага камтлобактершзу у структур! ГК1 на дослщжених територ!ях становила 3,1%. Анал1з питомо! ваги хворих на кампшобактерюз р!зних в^кових груп i3 числа обстежених хворих ГК1 цих вжових

'Габлиця 1

Результата бактерюлопчного дослщження на камшлобактерюз р1зних еколопчних шш та абютичних об'ек'пв

Об'екти Всього Виявлено Видова належшсть

камтлобактерш

дослщження обсте- абс. %±т Вивчено С^иш С.соИ

жено штам1в абс. % абс. %

Хвор1 ГК I, 26707 519 1,9+ 0,1 504 451 89,5 53 10,5

у тому числ1 мм. Киш, 7018 216 3,1+ 0,2 216 186 86,0 30 14,0

Запор1жжя

Здоров1 дгги 500 4 0,8+ 0,4 4 4 100,0 - -

Пращвники м'ясо-птахопереробних 246 9 3,7+ 1,2 9 9 100,0 - -

шдприемств

Особи, що стлкувалися в

осередках ш: -хворими людьми 134 18 13,4± 2,9 18 14 77,7 4 22,3

-хворими птахами 44 5 11,4+ 4,8 5 5 100,0 - -

Перехв0р1вип камшлобактерюзом 61 10 16,4+ 4,7 10 10 100,0 - -

Кури 716 212 29,6± 1,7 200 172 86,0 28 14,0

Велика рогата худоба 229 30 13,1± 2,2 30 30 100,0 - -

Свиш 166 34 20,5± 3,1 34 13 38,2 21 61,8

Качки 82 21 25,6± 4,8 21 21 100,0 - -

Ст1чш води, у тому числк -птахофабрики 76 20 26,3± 5,1 20 20 100,0

-м'ясокомбшату 60 12 20,0+ 5,2 12 10 83,3 2 16,7

Вода водойм 240 30 12,5± 2,1 30 30 100,0 - -

Всього, % ± т: 29261 924 3,2+ 0,1 897 789 38,(И 1,1 108 12,011,1

труп не виявив в1ропдно! р1знищ у захворюваност! д^тей та дорослих, вщповщно - 3,2 та 2,7% ¿з числа обстежених хворих ГШ ди-ей та дорослих (Р>0,05). Це змшюе уявлення про камтлобактерюз як переважно дитячу шфекцш. 1мунод1агностичне шдтвердження захворюваност! на камтлобактерюз становило 90,7%, що повшстю вщповщало вимогам чутливост: для еритроцитарних кампшобактерюзних д1агностикум1в.

Частота виявлення камтлобактерюзу, зпдно наших даних, не залежала вщ стат1 хворого.

Обстеження р1зних контингента дозволило виявити частоту шфжування камтлобактер!ями р'зних сощально-вжових груп населения (табл.1).

Найбшьшу питому вагу безсимптомного носшства камтлобактерш мала група перехвор1вших (16,4%) та ос1б, що сшлкувались ¿з хворими людьми та курми, вщповщно 13,4 1 11,4%. Високий р1вень бактерюносшства камтлобактерш вщм!чеко у пращвниюв м'ясо-птахопереробних тдприемств (3,7%).

Необхщнють включения у групу ризику пращвниюв м'ясо-птахопереробних п1дприемств також пщтверджено результатами сероепщемюлопчного скришнгу. До сьогодн! таю дослщження в Укра!ш не проводились. Сероепщемюлопчне дослщження показало, що шльтсть реакцш у д1агностичних титрах (42,1%) у персоналу м'ясо-птахопереробних гадприемстз перевищувала таку у контрольнш груга донор1в (16,7%) у 2,5 рази (Р<0,01). Це тдтвержуе професшний характер шфжування ще! групи ризику, а вщсутшсть машфестних форм камтлобактерюзу свщчить про п "проетдем1чування" ¿з розвитком специф1чного ¡мунного захисту.

Визначено шфжовашсть камтлобактер1ями р1зних сшьськогосподарських тварин 1 птах1в в Украшк велико! рогато! худоби - 13,3%, свиней - 20,5% ! качок - 25,6% !з числа дослщжених проб. Обстеження курей на птахофабриках Запор13ько! ! Ки!всько! областей на шфжовашсть камтлобактер1ями показало, що частота позитивних проб знаходилась на р1вш 29,6%. На процес розповсюдження збудника камтлобактерюзу серед курей впливае комплекс факторов, в першу чергу - умови утримання птах!в, а також занесения шфекци ззовн! (через сух1 корми, гризун!в, диких птах!в тощо). Нашими дослщженнями показано контамшащю камтлобактер1ями сухих корм1в птахофабрики Ктвсько! облает! у 22,2% !з числа дослщжених проб.

Убжв1тарна циркулящя камтлобактерш серед свшських та диких тварин ! птах1в супроводжуеться значною контамшащею об'екта довк!лля. Безумовно, що при постшному забрудненш !х фекал1ями водойм, останш можуть бути вторинним природним резервуаром збудниюв камп!лобактер!озно! шфекци. Результати дослщження проб епчних вод птахофабрики та м'ясокомбшату у досл!джених репонах виявили камтлобактери, вщповщно у 26,3 та

20,0%. У пробах води водойм, куди частково надходили CTi4iii води, кампшобактерп виявляли у 12,5% i3 числа дослщжених проб (табл.1).

Бьтышсть вид1лених культур камшлобактерш було взнесено до виду C.jejuni (88,0%), а 12,0% - до C.coli.

У видшених штам1в камтлобактерш р1зного походження було визначено деяга бюлопчш властивога, що детермшують особливост! еп!дешчного процесу. Розвиток егпдекпчного процесу при кампшобактерюзшй шфекцп неможливо визначити без вивчення фактор1в патогеннос-п камтлобактерШ, а також в!рулентност> циркулюючих штам1в.

Для патогенних бактерш адгезивно-швазивт властивосп е необхщною передумовою прояву ix в1рулентних властивостей i початку розвитку шфекцшного процесу. Нами було вперше визначено шдекси адгезивност! та ¡нвазивносп in vitro на культур! кл1тин НЕР-2 циркулюючих в Укранп штам1з камтлобактерш pi3Horo походження (табл.2).

Таблиця 2

Середш показники ураження культури кл1тин Нер-2 теля заражения штамами камтлобактерш pi3Horo походження

Час спостереження, г Показники (М+ш)

шдекс адгезивное« шдекс швазивност!

Клипчш штамп (N=30) "КурячГ' штамп (N=30) Штами "довюлля" (N=30) Клипчш штамп (N=30) "Куряч1" штами (N=12) Штами "довкишя" (N=30)

0,5 10,6+0,7 7,1±0,4 5,5+0,3 5,1+1,1 3,6+1,1 2,9+0,1

1 11,0+1,3 9,0+1,0 7,8+0,5 7,0+2,1 5,8+1,0 4,0+0,8

6 16,1+1,6 13,6+1,7 10,2+1,1 9,7+0,5 8,1+1,9 6,1+1,3

24 25,2+0,8 20,5+0,9 16,8+1,3 16,0+1,2 11,2+0,9 9,1x0,8

М±ш 15,5+1,1 12,6+1,0 10,1+0,8 9,5±1,2 7,2+1,2 5,5+0,8 j !

На початку спостереження шдекс адгезивнос-п складав для кл1шчних 13олят1в - 10,б±0,7, для "курячих" штам1в - 7Д±0,4 I штам1в довкшля - 5,5+0,3. 1ндекс швазивносп для цих штам1в в1дпов1дно був 5,1+1,1; 3,6±1,1 г 2,9+0,1. Через добу спостереження даш показники склали: шдекс адгезивное™ для клгшчних 1золят1в -25,2+0,8; для "курячих" штам1в - 20,5± 0,9 1 штам1в довкшля -16,8+1,3; а шдекс швазивносп, ввдповщно - 16,0+1,2; 11,2+0,9 1 9,1+0,8. Вздсутшсть в1ропдно! р!знищ цих показнигав у штам]в р1зного походження, евщчить про однакову наявшеть фактору

ризику шфшування людей при ширсшй циркуляцп камтлобактерш серед курей 1 ОД.

Одним ¿з кардинальних моментов, як1 визначають можливють розвитку шфекцшного процесу, е здатшсть збудника прикршлятися до юптини-хазяша, проникати усередину та викликати цитопатогенну дш. Нами вперше установлено цитопатогенну дш на культури клтш НЕР-2 камтлобактерш р1зних вид1в ! р1зного походження, подшено 1х по ступеню цитопатогенносп (ЦПД50) на три групи, що дае змогу оцшювати етдем1чну небезпеку циркулюючих штам1в (табл. 3).

Таблиця 3

Роз под! л штам!в камтлобактерш по ступеню цитопатогенно! активносп (ЦПД50)

Джерело вид!лення Шлькють дослщ-жених штам!в Ступшь цитопатогенно! активност!

високоцито-патогенна цитопатогенна ацито-патогенна

абс. %± m абс. %± m абс. %±ш

Хвор! 38 20 52,6+0,9 16 42,1±1,1 2 5,3+3,6

Кури 34 15 44,1±1,3 16 47,1+1,2 3 8,8±0,9

Свиш 34 10 29,4+1,4 19 55,9+0,9 5 14,7+6,1

Телята 30 9 30,0±1,5 16 53,3±1,3 5 16,7+6,8

Вода водойм 30 3 10,0+1,7 19 63,3±1,1 8 26,7+8,1

CTi4Hi води 30 5 16,7+1,7 18 60,0+1,2 7 23,3+7,7

Всього: 196 62 31,6+1,5 104 53,1+0,7 30 15,3+2,6

Одержат результати показали, що 84,7% штам1в камтлобактерш, видшених i3 р!зних джерел, мали цитопатогенну дш. Високоцитопатогенними були 31,6% вивчених штам1в, цитопатогенними - 53,1%, ацитопатогенними - 15,3%. Не виявлено в1ропдно1 р1знищ у кшькоеп цитопатогенних штам1в, видшених i3 р!зних джерел (Р>0,05). Це тдтверджуе, що цитопатогеншсть е бюлопчною особливютю бактерш роду Campylobacter, незалежно вщ джерела !х вид!лення. Виявлена певна юлыасть ацитопатогенних штам1в камтлобактерш (15,3), свщчить про те, що цитопатогеншсть не е единою детермшантою патогенност! цих збудниюв.

Необхщно ввдм1тити, що процеси зменшення цитопатогенно! активност! камтлобактерш та формування антиб1отикорезистентних штам1в камтлобактерш !дуть паралельно й вони взаемопов'язаш. Анал1з цитопатогенно! ди плазм!дом1стких штам1в та !х безплазм1дних клон!в установив, що цей показник в1ропдно (Р<0,01)

збшынуеться ¡з втратою штамами плазм!д: ДПД50 становив у "клгтчних" штам1в - вщ 0,8±0,01х103 до 0,3±0,06х108, у "курячого" штаму - 0j2±0,08xl010 та у штам1в Í3 ОД - вщ 0,7±0,ЗхЮ10 до 0,5+0,2x10 . При цьому ЦПД50 íx безплазмщних клошв вщповщно складала (0,4±0,05)х105-(0,1+0,03)х106; (0,5±0,1)х107 та (0,3±0,1)х10 -(0,2+0,05)х108. Таш штами мають селективну перевагу при циркуляцп у pisHnx еколопчних Hiniax тому, що гпдвищуеться 1х життездатшсть з умовах широкого застосування антибютиюв в установах охорони здоров'я та у ветеринара. При цьому зростае кшьгасть шапарантних форм i ноайства, а також ускладнюеться д1агностика i санащя джерел шфекцп.

Для оцшки ешдем1чно1 небезпеки циркулюючих штам1в була визначена 1х в1рулентшсть in vivo на лабораторних моделях (6Lm Mimii, куряч1 ембр1они, курчата). Установлено, що LD50 для бших мишей було у межах вщ 2,7 х Ю10 (КУО) у шташв, що були видшеш вщ хворих на кампшобактерюз д1тей, до 4,3 х 10 (КУО) у штамхв камтлобактерш, видшених Í3 o6'gktíb довкьчля. Було зроблено висновок, що внутршньопорожнинне заражения безпородних бших мишей не може бути використане для визначення в1рулентност! камтлобактерш Í3-3a мало! чутливоеп ще5 модели до цих патогешв. Установлено, що у курячих eM6pioHÍB можна викликати камтлобактерюзну ¡нфекцпо, загибель вщ яко! зщ.шчено при зараженш дозами камтлобактерш на 2-3 порядки нижче, н!ж у бишх мишей, що свщчить про значно бьчьш високу чутливють курячих ембрюн1в до цих збудник1в. При цьому LD50 штам1в камтлобактерш, видшених вщ хворих штей, дорослих, курей та o6'cktíb довшлля, вщповщно були 2,0 х 10 (КУО); 5,3 х 10 (КУО)та 2,1 х 1010 (КУО). У дослщах хорюналанто юного заражения камтлобактер1ями курячих ембрюшв, а також натурних спостереженнях за камтлобактерюзом у 7-ми денних курчат, зареестровано гепатотропну дш C.jejuni i C.coli Í3 розвитком гострого продуктивного i серозно-ексудативного гепатиту.

В останн1 роки в мшробюлогп для таксоном!! бактер!й почали використовувати 1х жирнокислотш профШ. Нами вперше вивчено яюсний i кiлькicний склад сумарних лшщ1в циркулюючих в Укра1ш штам1в камшлобактерш.

Лшщи ycix mTaMiB C.jejuni i C.coli переважно складаються з насичених жирних кислот (вщ 75,7 до 78,7%), основну частину яких становили тетрадеканова (С14:0) i гексадеканова (С16:0) жирш кислоти. Ненасичен1 жирш кислоти, переважно, було представлено гексадеценовою (С16:1) - вщ 18,7 до 21,0%. Установлено, що яшсний склад жирних кислот загальних лшщ1в не дозволяе використовувати дану ознаку для диференщаци вид1в камтлобактерш, а також ix епщемюлопчного маркування, але вони е додатковим таксоном1чним критер1ем роду Campylobacter.

При вивченш епщем1чного процесу камтлобактерюзу в Укра!ш та фактор1в, що його зобумовлюють, проанал1зовано джерела збудниюв камтлобактерюзно! шфекцп. Як показали наьш досл!дження, основним джерелом збудника камтлобактерюзно! шфекцп в Укра!ш були кури, що обумовили захворювання у 13,4% вспх випадшв. Важливе значения як джерело шфшування камтлобактер!ями мають деякл альськогосподарськ! тварини. Зпдно результата наших дослщжень, велика рогата худоба була джерелом збудника камтлобактерюзно! шфекцп у 2,8%. Вперше наш! досллдження показали, що евин! е основними ноаями С.соН (61,8% 'штам!в, що були видшеш вщ свиней, належали до виду С.со!!). Цим забезпечуеться участь цього виду збудника в етдем!чному процеа камтлобактерюзу у людей. В'дповщно до наших дослщжень, евин! були джерелом камтлобактерюзу у 4,2% вах обстежених осередк!в. Водоплаваюч! птахи у 2,8% випадгав камтлобактерюзу у людей були джерелом збудника ще! шфекцп.

Пол!морф!зм кл!н!чного переб!гу та нередко п!зня госп!тал!зац!я захвор!вших, обумовили суттеве значения хворо! людини, як джерела камтлобактерюзно! шфекцп. Носи, т!, що перехворш або хвор! люди були джерелом камтлобактерюзу у 12% вах обстежених осередшв, що евщчить про тенденщю до антропошзацп цього зоонозу.

Враховуючи пров!дке значения курей в етдем1чному процеа камтлобактерюзу, нами проведено вивчення !х шфжованоеп у р!зш пори року. Ця шфекщя у курей була як клшчно виразною, так ! безеимптомною (~1:о). Перюд сезонного п!двищения вис!ву камтлобактерш спсстерпався у шчш-лютому \г наступним тдйомом у травш, тобто у попередшй перюд до шдвищення захворюваноел людей (рис.1, 2).

1

11

ю

4

9

а

7

7

Рис 1. Сезоншсть захворюваносп камшлобактерюзом людей. Цифрами .¡означен! мнмщ року

Рис. 2. Сезонность вис^ву

камтлобактерш В1Д курей. Цифрами позначеш мкящ року

Це гадтверджуе взаемозв'язок ешзоотичного та етдедпчного процеив камтлобактерюзно! шфекцп та характеризуе камгалобактерюз як харчовий кишковий зооноз. 1нтенсифжац1я егазоотичного процесу спричиняе рют шфжованосп населения у результат! надходження у торгову мережу продукт1в забою, як! контам!нован! камгалобактер!ями. Обстеження тушок курей дозволило видшити камтлобактерп !з проб печшки (36,0%) ! жовчного м!хура (25,0%), тобто там, де е сприятлив! умови для тривалого переживания камтлобактерш. Це також призводило до легко! контамшацп вае! поверхн! тушок курей та обладания на бойш у прочей 1х обробки.

При обробц! курей на птахофабриках !х контамшашя камгалобактер!ями по ходу технолопчного процесу практично не змшювались ! знаходилась у межах 18,2 - 20,0%. У торгову мережу надходили кури у середньому контамшоват камтлобактер1ями у 18,2%) !з числа дослщжених проб. Додатковому шфжуванню тушок сприяли забруднення камп!лобактер!ями технолопчного обладнання птахофабрики ! рук персоналу, вщповщно 7,1 та 13,3% ¡з числа досладжених проб. У домашшх умовах оброблення тушок курей при зволжанш ипешчних правил, створюс таку ж небезпеку шфжування людей, як ! недостатньо терм!чно оброблеш кури.

При бактерюлопчному досл!дженн! проб пастеризованого молока, як! були ввдбраш на молокозавод!, камтлобактерп було видшено у 4,0% проб. Ймов!рним джерелом шфжування молока було технолопчне обладнання молокозаводу, з1 змив1в я ко го кампшобактер!! вид1ляли у 16,0% ¡з числа дослщжених проб. Етдем!олопчне обстеження с!мейних вогнищ кампшобактерюзу показало, що л!тнш тдйом захворюваност! обумовлений масовим ви13дом д1тей на в!дпочинок за мюто. В цих умовах одним !з проввдних факторов передач! збудника камп!лобактер!озу було вживання щойно надоеного молока.

Анал1з шлях!в передач! збудник!в камп!лобактер1озу, як! забезпечують виникнення с!мейних осередгав, виявив, що у 79,1% випадку захворювання були пов'язаш з активною д!ею харчового щляху передач! ! 20,9% - водного. Основними факторами передач! збудника у хворих на камгалобактерюз !з визначеним харчовим шляхом передач! були м'ясо курей, яйця ! молоко, ввдповщно 25,2; 20,9 ! 8,7% !з числа установлених фактор1в передач! камтлобактер!озу у с!мейних осередках.

П1дтвердженням наявносп етдем!олопчних зв'язк!в м!ж людьми та ймов!рними джерелами збудника камтлобактерюзно! шфекцп е результати комплексного ешдемюлопчного маркування штам!в на основ! вивчення антибютикограм, бю-серотитв, а також пол!меразно-ланцюгово! реакщ!.

При анал!з! спектру резистентност! штам!в камп!лобактер!й, звертае на себе увагу наявтсть загальних И-спектр!в у р!зних груп досл!джених штам!в: От КЬ Тс Ег; КЬ та КЬТс, що вказуе на одне й

те ж джерело шфжування. Кр;м цього, у хворих кампшобактершзом д1тей 1 дорослих додатково виявлеш слщуюч1 К-спектри: От Кт КЬ та Кт Тс. Додатково виявлено загальний 11-спектр у д1тей, курей та ОД- От Кт КЬ Тс, а також у дорослих, курей та ОД- йт Тс.

Вивчення бюх1м1чних 1 серолопчних властивостей камтлобактерш по м1жнароднш схем! згщно Н.Ъюг дало можливють пор1вняти бютиповий 1 серотиповий пейзаж! камтлобактерш, як1 циркулюють в УкраТш !з 1х розповсюдженням у крашах свггу (табл.4). Домшуючим у нашш кра!ш е серотип Ы032 1 бютип 1. 1х питома вага серед "людських" ! "курячих" штам1в вщповщно становила 32,7 1 57,5% та 54,8 1 62,4%. Необхщно вщмггити наявшсть 31,5% нетипованих штам!в камтлобактерш, яш були вид1лен! 1з р1зних джерел. Це обумовлюе дощльшсть розробки схем серотипування, яш були б адекватш кожному репону, де проводиться дослщження на камтлобактерюз.

Враховуючи переваги комплексного тдходу до вибору метод1в внутр1шньовидово! диференщаци збудниюв камтлобактерюзу, а також труднощ1 серотипування камтлобактерш, дощльно було детально охарактеризувати антибютикорезистентшсть

камтлобактерш.

Визначення середнього маркеру резистентное™ до п'яти р1зних антибютигав (От, Кт, КЬ, Тс, Ег) у штам1в камтлобактерш видшених ¿з р1зних джерел, показало, що цей показник був найбшьшим (МЕ-1,93) для камтлобактерш, видшених ¡з ОД. Звертае увагу вщсутшсть статистично в1ропдних розб1жностей цього показника в уйх вивчених групах штам1в. Це дае можливють припустити, що 11-плазмщи камтлобактерш можуть переходити до людини шляхом циклу:

людина -> ОД альськогосподарсьш тварини I птахи —» людина

Анал1з резистентносп камптобактерШ по кшькосп детермшант резистентносп показав, що найчаспше множинно-антибютикорезистентш штами камтлобактерш вид!ляли вщ хворих на камтлобактерюз д1тей - 26,5% 1з числа вивчених штам1в. Р1зниця детермшант резистентносп у штам1в камтлобактерш, видшених в!д хворих на камтлобактерюз дорослих, курей та ¡з ОД по вщношенню до "дитячих" штам1в камтлобактерш була не в1ропдною (К2). Це пщтверджуе певш етдемюлопчш та етзоотолопчш взаемозв'язки м1ж р1зними джерелами кампшобактерюзно! шфекцп.

Вперше у практищ вивчення камтлобактерюзу в Укра!ю нами визначено фенотипи резистентносп циркулюючих штамгв камтлобактерш по 5-ти детермшантах резистентносп. Вивчеш штами камтлобактерш були резистентш найбшьше до карбенщшпну (83,7%). До тетрациклшу були резистентш штами, що видшяли вщ хворих на камтлобактерюз д1тей, дорослих, курей та ОД, вщповщно

Результати типування штаьнв кампшобактерш, видшених ¡з р1зних еколопчних

шш та абютичних об'ект1в

Об'екти дослщження Вивчено шта>йн Серотипова належшсть ( Н.Ыог), % Бютипова належшсть ( Н.Ьюг), %

ЬЮ 2 ЬЮ 3 ио 5 ЬЮ 7 ЬЮ 8 ЬЮ 10 ЬЮ 19 ЫО 20 ЬЮ 32 Не типо-вано Бю-тип I Биотип И Бю-тип III Б10-тип IV

Хвор1 ГК1, у тому ЧИСЛ1 мм. Кшв, Запор¡жжя 504 216 4,3 3,7 3.6 4.7 10,3 8,3 4,8 4,7 3,8 2,3 3,0 0,9 1,6 0,9 0,8 0,9 32,7 36,4 35.1 37.2 54,8 62,1 25,8 24,4 14,6 7,5 4,8 6,0

Здоров! Д1ТИ 4 - - 25,0 - - 25,0 - - 25,0 25,0 50,0 25,0 25,0 -

Пращвники м'ясо- птахопереробиих тдприемств 9 22,2 44,4 33,4 55,6 22,2 22,2

Особи, що сшлкувалися в осередках ¡з: -хпорими людьми 18 5,6 11,0 5,6 5,6 5,6 38,9 27,7 61,0 16,7 16,7 5,6

-хворими птахами 5 40,0 20,0 40,0 40,0 40,0 20,0 -

Перехвор1вш) кампшобактерюзом 10 10,0 10,0 10,0 - - - - - 40,0 30,0 50,0 30,0 20,0 -

Кури 200 1,5 1,0 5,0 3,0 1,0 0,5 0,5 1,0 57,5 29,0 62,4 20,8 8,8 8,0

Велика рогата худоба 30 6,7 3,3 10,0 3,3 3,3 6,7 10,0 - 36,7 20,0 43,3 30,0 26,7 -

Свит 34 - 2,9 2,9 - - - - 61,8 14,7 17,7 20,6 20,6 14,7 44,1

Качки 21 4,8 9,5 9,5 4,8 4,8 4,8 - - 23,8 38,0 66,7 28,5 4,8 -

Ст1чш води, у тому числк -птахофабрики 20 5,0 5,0 5,0 5,0 5,0 40,0 35,0 50,0 30,0 20,0

-м'ясокомбшату 12 8,3 - 8,3 8,3 8,3 - - 8,3 25,1 33,4 33,4 25,0 25,0 16,6

Вода водойм 30 3,3 10,0 13,3 3,3 3,3 6,6 3,3 - 23,3 33,3 46,7 33,3 20,0 -

Всього, % ± т: 897 3,6 + 0,7 3,0 + 0,7 10,6 + 1,1 4,6 + 0,7 3,0 1 0,6 2,6 + 0,5 1,4 + 0,4 3,0 + 0,5 36,6 + 1,6 31,5 ± 1,5 54,3 + 1,7 24,6 + 1Д 13,8 + .и 7,3 + 0,9

у 38,2; 35,5; 46,7 та 50%. Частота еритромщинстшких штам1в (антибютик вибору при кампшобактерюз1) знаходилась у межах в!д 3,3% у "курячих" до 8,8% у штам1в, видшених вщ хворих на кампшобактерюз д1тей. BiporiflHOÏ р1знищ антибютикорезистентност! по 5-ти детермшантам у р1зних комбшащях вивчаемих груп штам^в не виявлено (t<2). Це також пщтверджуе певш епщемюлого-етзоотолойчш взаемозв'язки м1ж р1зними джерелами камгалобактершзно! шфекцп.

Анал1з даних про м1шмально-пригшчуюч1 концентрацп (МПК) восьми npenapaTÍB по вщношенню до 123 штам1в кампшобактерш, якл були видшеш Í3 р13них джерел, виявив наявшсть б1модального розподшення значень МПК бшыносп антибактер1альних npenapaTÍB. Звертае на себе увагу високий р1вень значень МПК npenapaTÍB по вщношенню штам1в, hkí були резистентш до карбенщилшу (МПК90 256,0 - 1024,0) i тетрациклшу (МПК90 64-128,0). Найвшщ piBHÍ резистентноеп до карбенщилшу (МПК90 - 1024,0) були у штам!в кампшобактерш, що видшеш в:д курей, а до тетрациклшу - у штам1в, що видшеш Í3 ОД (МПК90 - 128,0). Píbhí резистентное^ до еритромщину, фуразолщону та ампюксу були нaйвищi у штам1в кампшобактерш, що були видшеш вщ дггей (МПК90, вщповщно - 4,0; 2,4 i 4,0), до амшцшпну у "курячих" штам1в (МПК90 - 32,0). Отримаш дат про розб1жноеп у р1внях чутливосп штам1в кампшобактерш pi3Horo походження до антибактер1альних npenapaTÍB дають можливють припустити, що процеси формування резистентности до них у камтлобактер1й продовжуються й констатуеться наявшсть двох популяцш кампшобактерш.

М1ж тим, нами виявлено однаков1 МПК до канамщину - у штам1в, що видшеш вщ д1тей i "курячих" (МПК50 - 4,0); до карбенщилшу - у штам1в, видшених вщ д1тей i "курячих" (МПК50 -128,0) та у штам1в, що видшеш вщ дорослих та Í3 ОД (МПК50 - 64,0 i МПК90 - 512,0); до тетрациклшу - у штам1в, що видшеш вщ д1тей, дорослих i "курячих" (МПК90 - 64,0); до еритромщину - у штам1в, що видшеш вщ д1тей та Í3 ОД (МПК50 -0,5) та у штам1в, що видшеш вщ дорослих та Í3 ОД(МПК90-2,0).

Таким чином, píbhí резистентности до антибактер!альних npenapaTÍB можна розглядати як егпдемюлопчш маркери, визначення яких е дощльним при епщемюлопчному обстеженш осередшв кампшобактерюзу та проведенш xiMÎoTepaniï ще! шфекцп.

Haiiii дослщження установили плазм1дну детермшацш антибютикорезистентност! кампшобактер1й р1зного походження. Наявшсть плазмщ молекулярно! маси порядку (1,5-6)х106 визначали стшгасть штам1в до канамщину, а (40-70)х106 - до тетрациклшу та еритромщину. Штами кампшобактерш, що були.видшеш вщ хворих, курей i o6'cktíb довкшля мали однаков1 плазмщш профий, що обумовлюе необхщшсть використання цього маркеру для егпдемюлопчного анал1зу.

Нами на ocHcrai методу цшеспрямовано! амшпфшацп ДНК розроблена система генощентифжацп бактерш роду Campylobacter. Праймери для специф1чно! детекцп камтлобактерш вибрано i3 нуклеотидно! послщовносй REP. Дослщжеш штами виду С.jejuni характеризувались единим мажорним продуктом 600 нуклеотидних пар (н.п.). Наявшсть мажорного ПЛР-продукту po3MipoM 1200 н.п. було бшьш характерним для вид1в C.coli та C.laridis. Вщзначено вщмшносп у штаму C.jejuni серотипу LI032 по мшорним фрагментам, що дозволило видшити п'ять груп ПЛР-титв усередин: цього серотипу (табл. 5).

Таблиця 5

Продукти REP-ПЛР анал1зу серотипу LiO 32 C.jejuni

Фрагменти Довжина ПЛР-фрагменту

Штами C.jejuni се ротипу Lio32

355 356 673 677 378 377 375 379 381 382 383

Мажорний 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600

Субмажорн! 1400 1400 1400

1300

1200 900

500 800 »

500

Мшорш 1600 1600 1600 1600 1600

1500 1500 1500 1500 1500 1500

1400 1400 1400 1400 1400 1400

1300 1300 900 900 1300 1300 1300 1300 1300

700 700 800 800 900 900 900 850 850 800 800

500 500 500 500 800 800 800

250 250 250 250 250 250 250 250 250 250 250

Перший включив у себе тага мшорш фрагменти (н.п.): 1500; 1400; 1300; 700; 500; 250; другий - 1400; 900; 800; 500; 250; третш - 1600; 1300; 900; 800; 250; четвертий - 1600; 1500; 850; 250; п'ятий - 1500; 1400; 1300; 800; 250. Таким чином, використання ПЛР дозволило установити у виду C.jejuni тонга генетичш вщмшностс усередиш серотипу. Це було використано для визначення джерела шфекци при етдемюлопчному анал1з1. Штами, що видмяли вщ хворих на камтлобактерюз людей та ввд курей, було в5днесено до одних груп ПЛР-титв.

У результат багатор1чних комплексних дослщжень циркулящ'! камтлобактер^й серед людей, тварин, nTaxiB та об'ект1в довгалля, а також анал1зу л!тературних вщомостей, стало можливим скласти схему еколопчних зв'язк1в бактергй роду Campylobacter, яку можна розглядати як основу комплексного етдемюлопчного нагляду за камтлобактерюзом (Рис.3).

Тварини i птахи -екошша

Об'екти накопичення ¡розповсюджень

Птахофабрики

М' ясоком бшати

Молокозаводи

Тваринницьш комплекси

Молочно-товарш

fhPniVTT/T_

Ветсанутшьзаводи

Фермерсью господарства

1ндивщуальт господарства

Камшлобактерп-збудники ГК1

Лгодина-екошша

Фактори розповсюдження

Продукти птах1вництва i тваритшицтва (м'ясо, яйця)

Молоко i молочж продукти

Корми

Питна вода

Obohi, фрукти

Предмета домашнього вжитку

Вода водойм

CTi4Hi води

Тверд1 в1дходи

Об'екти ризику

Дитяч1 дошкшьш загслади

Школи

1шш дитяч! установи

Об'екти громадського харчування

.Шкарш

Молочш кухш

Квартирш осередки

Pifl Campylobacter (генетичний обмш mi ж бактер1ями)

Трансформащя

Фаготрансдукцш

Профитктичш, протает дегшчш, протиетз

^ Bi6piomi

Ентеробактери

Ешерихп

Клебс1ели

Клоетридп

IXpcrrei

Сальмонели

Imiii

Рис.З. Еколопчт зв'язки бактерш роду Campylobacter - основа етдемюлопчного нагляду за

кампшобактерюзом

Найважлившшми екошшами для кампшобактерш у природ! е людина i сшьськогосподарсью тварини i птахи, в першу чергу, кури, а також свищ, велика рогата худоба, водоплавакга птахи та шил. Млж цими еколопчними шшами 1снують бaгaтoчиceльнi i тюш зв'язки. 1нтенсившсть яких зростае у зв'язку 1з переходом птах1вництва i тваринництва на промислову основу. Це обумовлюе необхщшсть включения у систему етдемюлопчного нагляду об'ект1в накопичення i розповсюдження камшлобактерш (птахофабрики, м'ясокомбшати, молокозаводи, тваринницьга комплекси та iHmi). 1з них камшлобактерп через фактори розповсюдження шфжують людину безпосередньо чи через об'екти ризику. Серед фактор:в розповсюдження провщне мюце пойдають продукти птах1вництза 1 тваринництва, молоко i молочш продукти. Суттеву роль у розповсюдженш камтлобактерШ мають об'екти довкшля, в першу чергу, CTi4Hi води. Вода водойм може служити вторинним фактором розповсюдження кампшобактерш при и забрудненш у процей утил1заци стсчних вод i твердих вщход!в. Все це обумовлюе необхщшсть проведения гшешчних, профшактичних, протиетдем!чних i протиетзоотичних заход!в ¡з урахуванням фактор1в розповсюдження кампшобактерш та об'ект^в ризику захворювання на камшлобактерюз. KpiM цього, як i при вйх кишкових щфекщях, особливо! уваги потребують лшарт i вщдшення, куди госттал1зують хворих на камшлобактерюз. Враховуючи, що суттевою групою ризику захворювання на камшлобактерюз е д1ти, у систему етдемюлопчного нагляду необхщно включити дитяч1 дошкшьш заклади, будинки для немовлят, школи, iHmi дитяч! установи, молочш кухш, а також квартирш осередки. 1з цих об'екпв збудники можуть попадати у CTi4Hi води, водойми i питну воду, на предмети домашнього вжитку. Тому, профшактичш заходи повинш бути направлен! на yci рушшш сили етдем!чного процесу при камтлобактерюзнш !нфекц1!.

Розгляд екологп кампшобактерШ був би не повним без урахування !х зв'язшв з шшими видами MiKpoopraHi3MiB. На сьогодш установлено генетичний обм!н бактерш роду Campylobacter i3 10-ти родами шших м!кроорган!зм1в, таких як в!брюни, ентеробактерп, ешерихп, клебйели, клостриди, протей, сальмонели та iHmi (McCardell В.А. еа., 1984., Tailor D.N., Courvalin P., 1988). При цьому векторами можуть бути бактерюфаги i плазмщи. Неращональне використання антибютиюв, xiMionpenapaTiB i дезинфжуючих засоб1в сприяе широкому розповсюдженню R- та шших плазмвд, що може привести до непередбачених для людини наслщшв. Тому при оргашзацп комплексного етдемюлопчного нагляду за камтлобактерюзом необхщно враховувати i щ аспекти екологп бактерш роду Campylobacter.

3 метою оргашзацп комплексного егадемюлопчного нагляду за камгалобактерюзною шфекщею та и профшактикою рекомендовано:

1.Ввести офщшну реестрацш кампшобактерюзу, що дасть змогу оцшювати ешдем1чну ситуацш, виявляти тенденцп розвитку етдем1чного процесу i здшснювати щлеспрямоваш профшактичш заходи.

2.Стежити за ютинним р1внем та динамикою захворюваносп камгалобактерюзом людей i тварин, в першу чергу курей, шляхом ix систематичного лабораторного обстеження i збору шформацп про спалахи кампшобактерюзу.

3.Створити мошторинг за видо-, 6io- i серотиповим пейзажем камгалобактерш, що циркулюють серед людей, тварин, птах!в i в об'ектах довкшля.

4.Анал1зувати антибютикорезистентшсть i в1рулентшсть штам'в камгалобактерш, видьлених i3 р1зних джерел, 1х вщмшност! на молекулярно-генетичному piBHi у ПЛР.

б.Ощнювати ешдемюлопчне значения р1зних джерел збуднишв шфекцп, шлях1в i фактор1в и розповсюдження.

6.Проводити сероетдемюлопчний мошторинг серед населения, в першу чергу у трупах ризику захворювання на кампшобактерюз.

7.0цшювати ефектившсть запроваджених заход1в боротьби i профшактики камгалобактерюзу i розробляти заходи по ix корекци.

У результат! проведения комплексних дослвджень виршено основн1 задач1 - вперше в Украпп вивчено еколопю бактер1й роду Campylobacter, бюлопчш властивост1 циркулюючих штам1в камгалобактерш, що детермшують особливосп етдем1чного процесу цього кишкового зоонозу. Боротьба з камгалобактерюзною шфекщею передбачае комплексний шдхщ i потребуе не ткпьки оргашзацп сан1тарно-ппен1чних i ветеринарних заход1в, але й еколопчних. Комплексний етдемюлопчний нагляд за камгалобактерюзом у сучасних умовах повинен враховувати потенщйну мшливють збудника, наявшсть популяцп ¡з низькою в1рулентшстю та високою адаптащйною здатшстю, а також "прихований" егадем1чний процес.

висновки

1.Розроблено еколопчний напрямок виЕчення бюлопчних властивостей бактерШ роду Campylobacter, установлено ix важливе етюлопчне значения у структур! гострих кишкових шфекцш в Укра!т, питома вага камтлобактерюзу складае 3.1%. Домшуючим в етюлопчнш структур! камтлобактерюзу е вид Gjejuni - 88,0%, серотипу Lio32 - 36,6% i бютипу 1'- 54,3%.

2.Установлено, що бюлопчними особливостями бактерш роду Campylobacter незалежно в1д джерела ix видшення е цитопатогеншсть та адгезивно-швазивш властивост!. За р1внем цитопатогенност! штами камтлобактерш подшяють на групи. Отримат величини LD50=(108-10U) циркулюючих в Укранп штам1в камтлобактерш, визначають низький ступшь ix втрулентносп, що обумовлюе наявшсть "прихованого" ешдем1чного процесу.

3.Визначена детермшащя антибютикорезистентност! камтлобактерш плазмвдами молекулярного масою (40-70)хЮ до тетрациклшу i еритромщину та (1,5-6,0)х106 - до канамщину. Установлено наявшсть плазмщ, детермшуючих антибютикорезистентшсть у 18,4% штам1в камтлобактерш р1зного походження. Плазмщний характер множинно! резистентност1 камтлобактерш може бути додатковим критер1ем етдем!чно! небезпеки штам1В.

4.Теоретично обгрунтовано та сформульовано основш положения про антибютики як суттевий фактор еволюцп бактерШ роду Campylobacter. Процеси формування множинно! антибютикорезистентност! штам!в камтлобактерш i зниження ix цитопатогенносп йдуть паралельно i взаемопов'язаш, так! штами мають селективну перевагу при циркуляцп у р1зних еколопчних Himax.

5.3апропоновано використовувати склад жирних кислот загальних лшдав камтлобактерш як додатковий таксоном1чний критерш роду Campylobacter. Лнпди ycix штам1в C.jejuni i C.coli р1зного походження переважно складаються з насичених жирних кислот (вщ 75,7 до 78,7%), основну частину яких станозлять тетрадеканова й гексадеканова жирш кислоти.

б.Установлено 0CH0BHi епщемюлопчш законом1рност1 сучасного етдем1чного процесу камтлобактерюзу в Украшк

-етдем1чний процес реал1зусться в основному у вигляд! спорадично! захворюваност!, хворих виявляють у Bci перюди року i3 весняно-л!тшм перюдом тдвищення захворюваност! - 71,5%;

-на камтлобактерюз хворшть люди Bcix в!кових груп - в1д новонароджених до людей похилого вшу; вщсуттсть в1ропдно! р1знищ м1ж питомою вагою захворюваност! дттей (3,2%) i дорослих (2,7%) i3 галькоеи обстежених хворих ГК1 цих вшових груп, змшюе уявлення про камгплобактерюз як переважно дитячу шфекщю;

-основним джерелом збудника камшлобактерюзу е альськогосподарсьга птахи, в першу чергу - кури (13,4%), етдемюлопчне значения людини як джерела камтлобактерюзу теж е суттевим i становить 12,0% вщ Bcix вивчених джерел ще! шфекцп, що свщчить про тенденщю Ii до антропошзаци;

-реал1зац1я фекально-орального мехашзму передач! збудника шфекци визначаеться активною д1ею харчового шляху передач! ( м'ясо,яйця, молоко) i становить 79,1% серед установлених шлях1в передач! ще! шфекци, а на частку*водного шляху передач! припадае 20,9%;

-групу ризику захворювання камтлобактерюзом складають особи, що стлкуються в осередках камшлобактерюзу i3 хворими людьми, тваринами (птахами); професшно пов'язан! is доглядом за тваринами (птахами) чи переробкою тваринно! сировини; д!ти до 7-ми рогав життя, а також особи i3 ослабленою резистентн!стю;

-найбшып часто безсимптомне носшство кампшобактерш, що мае значне епщемюлопчне значения, виявляли у тих, хто xBopiß на кампшобактерюз (16,4%); у oci6, що стлкувалися i3 хворими людьми i птахами, вщповщно 13,4 i 11,4%. Високий ршень бактерюносшства в1дм!чено у пращвнигав м'ясо-птахопереробних п!дприемств (3,7%).

7.Важливе еп!дем!олопчне значения у розповсюдженн! камтлобактерюзу у людей мае контамшащя камтлобактер!ями заб!йних курей (29,6%), качок (25,6%), свиней (20,5%), велико! рогато! худоби (13,1%), а також об'ект!в довшлля - ст!чних вод птахофабрики, м'ясокомбшату i водойм, вщповщно 26,3; 20,0 i 12,5%; що забезпечуе безперервну циркулящю збуднишв камтлобактер!озу i реал!защю еп!дем!чного процесу. Вперше наш! дослщження показали, що свит е основними нос!ями C.coli (61,8% штам!в, що були видшеш в1д свиней, належали до виду С. coli). Цим забезпечуеться участь цього виду збудника в етдем!чному процей камтлобактерюзу у людей.

Б.Обгрунтовано i доведено необхщшсть для зд!йснення ефективного еп!дем!олопчного анал!зу комплексного маркування штам!в камшлобактер!й, видшених i3 р1зних джерел, на основ! вивчення антибютикорезистентност!, плазм!дного проф1лю, 6io-серотипування i ПЛР-генотипування.

9.На основ! в!тчизняних ¡нгред1ент!в створено орипнальш селективне поживне середовище (A.c. 5006779 СССР от 23.08.91 г.) та газогенерукта пакети (Патент России 2074248 от 13.07.94 г.), удосконалено методику лабораторно! д!агностики камтлобактерюзу, що забезпечило ix широке використання у практичних закладах охорони здоров'я i дозволило ввести реестращю камтлобактерюзу з Укра!ш.

Ю.Проведеш досл!дження дозволили вперше науково обгрунтувати основш принципи еп1дем!олопчного нагляду за камтлобактерюзом у сучасних умовах, що включае епщемюлопчний, етзоотолопчний, еколопчний, мжробюлопчний, серолопчний,

молекулярно-бюлопчний мошторинг i розробку заход!в, яга спрямоваш на yci рушшш сили етдем!чного процесу, що викладено у методичних рекомендащях MiHicTepCTBa охорони здоров'я Украши "Оргашзащя комплексного етдемюлопчного нагляду за камтлобактерюзом.-К, 1994."

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11

1.Kipi-iK Д.Л., Шабловська С.О. Камтлобактерюз //Епщемюлопя-К: Здоров'я, 1993.- С.233-238.

2.Кирик Д.Л. Антибиотикорезистентность кампилобактерий и ее роль в процессах эволюции бактерий рода Campylobacter //Антибиотики и химиотерапия.-1994.-39,Ш2.-С.19-21.

3.Кирик Д.Л.Комплексный эпизоотолого-эпидемиологический надзор за ветеринарно-санитарными утилизационными заводами //Врачебное дело.-1991.-тО.-С.112-113.

4.Кирик Д.Л. Современные аспекты генетики бактерий рода Campylobacter //Биополимеры и клетка.-1994.-10,Ш.-С.36-43.

5.Кирик Д.Л.Современные представления о биологии бактерий рода Campylobacter и их роли в патологии человека//Мжробюл.журн. -1993.-55,N5.-C.89-101.

6.Кирик Д.Л. Эпидемиологические особенности иммунологического ответа при кампилобактериозе//Мжробюл.журн,-1994.-56,N5.-C.51-61.

7.Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Кролевецкая Н.М. Современные аспекты эпидемиологии кампилобактериоза //Кишечные инфекции.-К: Здоровье.- 1991.- Вып.22.-С.62-70.

8.Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Чайка Н.А. Современные методы лабораторной диагностики кампилобактериоза //Мжробюл.журн.-. 1992.-54,N4.-C.100-106.

Э.Адгезивно-инвазивные свойства кампилобактерий различного происхождения /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Плугатырь В.М., Ралко Н.М., Кикоть В.И., Кролевецкая Н.М. //Биополимеры и клетка.-1994.-10,КЗ-4.-С.98-105.

Ю.Жирнокислотный состав суммарных липидов бактерий рода Campylobacter /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Вернер О.М., Деревянченко В.П., Кролевецкая Н.М., Васильченко А.А., Ралко Н.М., Кикоть В.И., Пономарева В.Е. //Мжробюл.журн.-1994.-56,Ш.-С.51-54.

П.Изучение антибиотикорезистентности штаммов

кампилобактерий различного происхождения /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Кролевецкая Н.М., Кикоть В.И., Васильченко А.А., Ралко Н.М. //Мжробюл.журн.-1995.-57,Ш.-С.49-54.

12.Изучение роли молочного фактора передачи кампилобактериозной инфекции /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А.,

Пинчук И.В., Кикоть В.И., Кролевецкая Н.М //Журн.микробиол-1997.-N3.-C.30-33.

13.Изучение хромосомно-плазмидного детерминирования антибиотикорезистентности у штаммов бактерий рода Campylobacter /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Бурьяновский Л.Н., Кролевецкая Н.М., Кикоть В.И. //Биополимеры и клетка.-1995.-11.N2-C.51-55.

14-Подходы к геноидентификации видов бактерий рода Campylobacter методом полимеразной цепной реакции с универсальными праймерами /Кирик Д.Л., Бурьяновский Л.Н., Шабловская Е.А., Пинчук И.В., Кролевецкая Н.М., Кикоть В.И. //Биополимеры и клетка.-1996.-12,Ы2.-С.68-73.

15.Некоторые современные параметры эпидемического процесса кампилобактериоза /Кирик Д.Л.. Шабловская Е.А., Васильченко

A.А., Кролевецкая Н.М., Гинзбург P.M., Лучкина Т.Н., Маляренко

B.И., Роговенко В.Л., Кикоть В.И., Прядько Л.А., Пинчук И.В., Полищук И.А. //Журн.микробиол.-1996.-№.-С.29-32.

16.Сероэпидемиологический скрининг на кампилобактериозную инфекцию сыворотки крови профессиональных групп риска /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Кикоть В.И., Кролевецкая Н.М., Васильченко

A.А., Ралко Н.М., Пономарева В.Е., Кузик Э.А. //Журн.микробиол.-1994.-N6.-C.56-57.

17.Цитопатогенная активность кампилобактерий, выделенных из различных источников /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Плугатарь

B.М., Ралко Н.М., Кролевецкая Н.М., Васильченко А.А., Пономарева В.Е., Кикоть В.И. //Журн.микробиол.-1996.-Ш.-С.20-22.

18.Эпидемиологические и клинические особенности кампилобактериоза в Украине /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Кролевецкая Н.М., Васильченко А.А., Ралко Н.М., Пономарева В.Е., Ковальчук В.И., Палатная Л.А., Бадакина И.А., Коновалова B.C. //Лшарська справа.- 1993.- N5-6.-C.92-94.

19.Kirik D. Several Aspects of Campylobacteriosis Epidemic Process on the Territory of Ukraine //Journal of Clinical Microbiology and Infection.- 1997.-V.3,Suppl.2,May.-P.224-225.

20.An analysis of plasmid determination of antibiotic-resistance of campylobacteria /Kirik D.L, Buryanovskiy L.N., Shablovskaya E.A., Krolevetskaya N.M., Kikot V.I. //Can J. Infect. Dis. - V.6, 1995,-Suppl.C,July.-P.454C.

21.Пат.7256А Украша, MKI C12 N1/20. Штам бактеЫй CAMPYLOBACTER JEJUNI, використовуваний як стабшьний еталонний тест для визначення ростових якостей селективних поживних середовищ для кампшобактерш /Юрик Д.Л., Шабловська G.O., Кролевецька Н.М., Ралко Н.М., Кжоть B.I. (Украша).- 3 е.; 0публ.30.06.95, Bkm.N2.

22.Пат.2074248 Россия, МПК 6 С12 М 1/04. Газогенерирующий пакет для выделения и культивирования кампилобактерий /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А. (Украина).- Заявлено 13.07.94; Опубл. 97, Бюл.№ 6.

23.Новая питательная среда для диагностики кампилобактериоза /Кирик Д.Л., Шабловская Е.А., Кролевецкая Н.М., Васильченко А.А., Ралко Н.М., Пономарева В.Е., Кикоть В.И. //Разработка и производство препаратов медицинской биотехнологии: Тезисы конференции (Махачкала, 24-25 сентября 1992 г.).-Махачкала, 1992.-С.18.

24.Эпидемиологические аспекты кампилобактериоза на Украине /Кирик Д., Шабловская Е. ,Васильченко А., Кролевецкая Н., Кикоть В., Ралко Н., Пинчук И. //Пищевые зоонозы-сальмонеллезы, кампилобактериоз, иерсиниозы, листериоз. Методы и средства диагностики, лечения и профилактики: Материалы международного симпозиума (Москва, 1-3 марта 1995 г.).-М.,1995.-С.86-87.

25.Identification of Campylobacter species using the Polymerase Chain Reaction (PCR) /Kirik D., Burianovskiy L., Scablovskaya E., Krolevetskaya N., Kikot V., Pinchuk I. //Abstract book of the 13th Meeting of the European Society for Paediatric Infectious Diseases (Birmingham, April 19-20, 1995).- Birmingham, 1995.-P.54.

26.Probiotics as prophylaxis for Campylobacter diarrea / Kirik D., Sarakulova I., Pinchuk I. //Abstracts of the Fourth International conference on travel medicine (Acapulco, Mexico, April 23-27, 1995).-Acapulco, Mexico, 1995.-P.70.

27.Properties of campylobacteriosis as food-borne zoonosis in the Ukraine /Kirik D., Shablovskaya E., Krolevetskaya N., Kikot V., Pinchuk I. //Abstract book of the 7th International Congress for Infectious Diseases (Hong Kong, 10-15 June 1996).- Hong Kong, 1996.-P.252.

28.Prospects for use of the New Lactobacteria - based Product in Treatment and Prevention of Intestinal Infections / Kirik D., Shablovskaya E., Selnikova O., Polishuk E., Pinchuk I., Kigei N.// Abstracts of the 1st. World Congress of Pediatric Infections Diseases (Acapulco, Mexico, December 4-7, 1996). - Acapulco, Mexico, 1996. -P.40.

29.Some epidemiological aspects of invistigation of campylobacteriosis in Ukraine /Kirik D.. Shablovskaya E., Krolevetskaya N., Ralko N., Vasilchenko A., Kikot V.//Abstract book of the 6th International Congress for Infectious Diseases (Prague, April 26-30, 1994).-P.108.

30.Susceptibility to antibacterial agents of campylobacteria isolated from different sources /Kirik D.// Abstract book of the 15th annual meeting of the european society for pediatric infectious diseases (Paris, 21-23 May 1997).- Paris, 1997,- P.72.

Кирик Д.Л. Бшлопчш властивост1 збуднишв кампшобактерюзу, особливосэт егадем1чного процесу та удосконалення метод1в лабора-торно! д1агностики. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступени доктора медичних наук за спецдальностями 03.00.07-мжробюлопя; 14.02.02-ешдемюлопя. - Нацюнальний медичний ушверситет ¡м.акад.О.О.Богомольця, Кшв, 1998.

В дисертаци розроблено новий для Украши напрямок наукових дослщжень, який грунтуеться на комплексному вивченш бюлспч-них властивостей збуднишв кампшобактерюзу, особливостей епще-мюлогп, розробщ сучасних метод1в лабораторно! д1агностики. Установлено важливе етюлопчне значения бактерш роду Campylobacter, питома вага кампшобактерюзу складае 3,1% ГК1 у людей. Домшу-ючим в етюлопчшй структур! кампшобактерюзу е вид C.jejuni-88,0%, серотипу Lio 32-36,6% i бютипу 1 - 54,3%. Цитопатогенншть, адгезив-но-швазивш властивосп е характерними для бактер1й роду Campylobacter. Лшщи кампшобактерш переважно складаються з насиче-них жирних кислот (75,7-78,7%), основну частину яких становлять тетрадеканова й гексадеканова .Установлено наявшсть плазмщ, де-термшуючих антибютикорезистентшсть до канамщину, тетрациклшу та еритромщину, у 18,4% штам1в кампшобактерш. Охарактеризовано основн1 параметри епщем1чного процесу кампшобактерюзу: групи ризику, сезон ризику, джерела збуднигав шфекци, шляхи i фактори розповсюдження, бактерюносшство. Науково обгрунтовано i впровад-жено у практику основш принципи епщемюлопчного нагляду за кампшобактерюзом.

Ключов1 слова: кампшобактерюз, фактори патогенност1, в1рулентшсть, шптков1 лшщи, антибютикорезистентнють, етдем1чний процес, профшактика.

Кирик Д.Л. Биологические свойства возбудителей кампилобактериоза, особенности эпидемического процесса и усовершенствования методов лабораторной диагностики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальностям 03.00.07 - микробиология; 14.02.02 -эпидемиология. - Национальный медицинский университет им.акад.А.А.Богомольца, Киев, 1998.

В диссертации разработано новое для Украины направление научных исследований, основывающееся на комплексном изучении свойств возбудителей кампилобактериоза, особенностей эпидемиологии, разработке современных методов лабораторной диагностики. Определено важное этиологическое значение бактерий рода Campylobacter, удельный вес кампилобактериоза составляет 3,1% ОКИ у людей. Доминирующим в этиологической структуре кампилобактериоза

является вид C.jejuni-88,0%, серотипа Lio 32-36,6% и биотипа 1-54,3%. Цитопатогенность, адгезивно-инвазивные свойства являются характерными для бактерий рода Campylobacter. Липиды кампилобакте-рий состоят преимущественно из насыщенных жирных кислот (75,778,7%), основную часть которых составляют тетрадекановая и гекса-декановая. Установлено наличие плазмид, детерминирующих анти-биотикорезистентность к канамицину, тетрациклину и эритромицину, у 18,4% штамов кампилобактерий. Охарактеризованы основные параметры эпидемического процесса кампилобактериоза: группы риска, сезон риска, источники возбудителей инфекции, пути и факторы распространения, бактерионосительство. Научно обоснованы и внедрены в практику основные принципы эпидемиологического надзора за кампилобактериозом.

Ключевые слова: кампилобактериоз, факторы патогенности, вирулентность, клеточные липиды, антибиотикорезистентность, эпидемический процесс, профилактика.

Kyryk D.L. Biological properties of campylobacteriosis causative agents, especial features of epidemic process and development of methods of the laboratory diagnosis. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by specialities 03.00.07 - microbiology; 14.02.02 - epidemiology.- Acad.O.O.Bogomoletz National medical university, Kyiv, 1998.

A new in Ukraine scientific direction was worked out on the basis of complex study of biological properties of campylobacteriosis causative agents, especial features of epidemic process, development of modern methods of the laboratory diagnosis. Essential etiologic importance of Campylobacter genus bacteria was found, share of campylobacteriosis is equal to 3,1% of all in man. In etiologic structure of campylobacteriosis species of C.jejuni - 88,0% of Lio serotype 32 -36,6% and biotype I - 54,3% is dominating. Cytopathogenic and adhesive-invasive properties are characteristic of bacteria of Campylobacter genus. Lipids of Campylobacteria mostly consist of saturated fat acids (75,7 - 78,7%) and mainly of tetradecan and hexadecan acids. Plasmids determining resistance in 18,4% of Campylobacteria strains to kanamycin, tetracycline and erythromycin were detected. The major parameters of campylobacteriosis epidemic process were characterized: risk groups, risk season, sources of causative agents, ways and factors of spread, carrier state. The major principles of epidemiological surveillance of campylobacteriosis were scientifically grounded and implemented.

Key words: campylobacteriosis, pathogenic factors, virulence, cell lipids, resistance to antibiotics, epidemic process, prevention.