Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологические особенности жимолости (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.) при интродукции на юго-восток Украины

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Биологические особенности жимолости (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.) при интродукции на юго-восток Украины"

3 од

5 ИЮП 1гХцюНАЛЬ11А АКАДЕМШ НАУК УКРАТНИ

ЦЕНТР АЛЬНИЙ БОТАШЧНИЙ САД ШЕШ М.М. ГРИШКА

ОСАВЛЮК Свилана МиколаТвна

£

УДК 581.522.4:580:635.9 (477.60)

БЮЛОПЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ЖИМОЛОСТ1 (ЬОМСЕЯА Ь. БиВБЕСТ. САЕЯиЬЕЛЕ КЕНБ.) ПРИ ШТРОДУКЦЙ НА ШВДЕННИЙ СХ1Д УКРАЙШ

Спевдальтсть 03.00.05 - боташка

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата бшлопчних наук

КиТв -1998

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана у Донецькому боташчному саду HAH Украши.

Науковий кершник: доктор бюлопчних наук Костирко Ддна Роматвна,

провщний науковий ствробггник Донецького боташчного саду HAH Украши

Офщшш опоненти: доктор бюлопчних наук,

старший науковий сгавроб1тник Клименко Светлана Валентитвна Центральний боташчний сад iM. М.М.Гришка HAH Украши, головний науковий сгавробтаик

кандидат бюлопчних наук Шевера Мирослав Васильович 1нститут ботанши iM. М.Г. Холодного HAH Украши, науковий ствробггник

Провщш установа : Кшвський ушверситет ¡м. Тараса Шевченка, кафедра боташки, м. Кшв

Захист вщбудеться " & "¿¿¿¿Ucfr 199 & р. о /Ягодин! на засщанш спе-щал1зовано! вчено! ради К 26.215.01 для захисту дисертацш на здобуття наукового ступеня кандидата бюлогхчних наук при Центральному боташчному саду iMeHi М. М. Гришка HAH Украши за адресою: 252014, Кшв, вул. "Пм1рязевська, 1.

v

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Центрального боташчного саду ¿меш М.М.Гришка HAH Украши, 252014, Кшв, вул. TiMipH3CBCbKa, 1.

Автореферат роз!сланий" Л- "¿¿¿O/CZ199 & р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! ради кандидат бюлопчних наук

Музичук Г. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Збагачення асортименту плодових культур, що культивуються на ГНвденному Схода Укра'ши - одна Í3 основних проблем з точки зору сучасного стану плодавницько! галуз1 аграрного сектору. Значна роль вщводиться ¿нтродукцп нових вид1в i культивар1в плодово-япдних рослин. До них належать види жимолосп (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.), що заслуговують на увагу за рядом бюгосподарських показниыв. На ГНвденному Сход! Укра'ши вида щцсекцп Caeruleae не культивуються через недостаток) вивчетсть ix бюлоги, агротехшки вирощування, засоб1в розмноження. Тому необхщшсть вивчення бюлопчних особливостей штродукованих втадв Lonicera subsect. Caeruleae з наступним введениям íx в культуру не викликае сумшву i тдкреслгое актуальшсть i практичне значения робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у вцщш мобшзаци рослинних pecypciB Донедького боташчного саду (ДБС) HAH Украши за перюд 1990-1997 рр. Дисертащя безиосередньо пов'язана з плановими досладженнями ДБС за трьома бюджетними темами науково-дослцщих poöiT: 1990 р. - 1нгродукщя в Донбас нових вщцв cbítobox флори i розробка рекомендацш по використанню Ix для оптим1зацп техногенного середовшца, № ДР 01.87.0002886, íhb. № 02.9.10016600; 1991-1995 рр. - Розробка теоретичних основ штродукцп рослин в шдусщальш регюни з л1етою збагачення та використання рослинних pecypciB в народному госпо-дарспи та оптим1зацп техногенного середовища, № ДР 0193U024295, íhb. № 0296U004885; 1996-1997 рр. - HayxoBi основи мобшзаци, збереження та використання рослин в умовах антропогенно трансформованого середовища Швденного Сходу Украши, № ДР 0196U001211.

Мета i задач! досл!джепня. Мета досгадження - виявлення законо-MipHOCTeíí розвитку ¡нтродукованих видав жимолосп (Lonicera subsect. Caeruleae) на ГНвденному Сход1 Украши i обгрунтування перспективносп íx культивування в periorn.

Програмою дослщжень передбачалося розв'язання наступних задач:

1. СТВОРИТИ КОЛеКЦШНИЙ фОНД вид0в01 pÍ3HOMaH¡thoct¡ жимолосп ( Lonicera subsect. Caeruleae) в Донецькому боташчному саду HAH Украши.

2. Визначити бюморфолопчш особливосп ¿нтродукованих видав жимолосп.

3. Виявити феноеколопчш особливосп вид1в роду Lonicera, зокрема íx цвтння та плодоношения.

4. Встановити реакцио ¡нтродукованих видав роду Lonicera до екстре-мальних кгпматичних фактор1в репону за ощнкою Ix зимоспйкосп та посу-xocriräcocri.

5. Виявити особливосп онтогенезу та морфогенезу ¿нтродукованих вид1в роду Lonicera.

6. Визначити ochobhí напрями селекцй' жимолосп на ГНвденному Схода Укра'ши.

7. Видолити перспективы! селекцшш форми жимолосп та дата ix бюгосподарську характеристику.

8. Розробити оптимально метода розмноження жимолосп в культур i.

Наукова новизна одержаних результатов. На ГПвденному Схода Украши вперше з1брано колекщю видово! р1зномаштносгп жимолосп {Lonicera subsect. Caeruleaé). На гадстав1 комплексного штродукцшного анатзу ви-значеш бюеколопчш особлнвосп вида роду Lonicera, а саме - феноритмиса, зимостшюсть, посухостшюсть; визначеш особливосп онтогенезу та морфогенезу. Встановлена потендшна еколопчна адаптацш штродукованих видов; доведена перспектившсть введения жимолосп в культуру в perioHi.

Встановлеш д1агностичш палшоморфолопчш ознаки вщпв роду Lonicera (subsect. Caeruleaé).

Практичне значения одержаних результат. На тдстав1 результатов шгродукщйних дослщжень доведена перспектившсть використання в прак-тищ плодавництва ГПвденного Сходу Украши вцщв Lonicera edulis Turcz. ex Freyn, L. kamíschatica (Sevast.) Pojark. i розроблеш рекомендаци щодо i'x введения в культуру.

Встановлена необхвдшсть виведення культивар1в жимолости, адапто-ваних до грунтово-юпматичних умов репону. Ввдбрано 4 перспективш селекцшш форми серед аялщв L. edulis та L. kamíschatica, що передан! до Державно! komící'í Украши по випробуванню та охорош сорпв рослин. Розроблеш ращональш метода розмноження жимолосп в культурь

Особистий внесок здобувача. Дисертацшна робота виконана автором шд кер1вництвом д.б.н. Д.Р.Косгйрко i е самостшним доолдженням здобувача. Автором розроблена програма, проведен! штродукцшш дослщження, обгрунтоваш та узагальнеш експериментальш даш. Селекцшш досшдження жимолосп, а саме: доб1р та опис перспективних культиварт, Ix представления до державного сортовипробування виконаш здобувачем у ствавторст з д.б.н., професором О.З.Глуховим та д.б.н. Д.Р.Косгйрко. Результата дос-лвджень ввдображеш в дисертацп та публзхащях. В наукових прадях, напи-camix у cniBaBTopcTBi, автор е повноправним членом творчого колективу. Права cnieaBTopiB не порушено.

Апробацт результате дисертацп. Ochobhí результата дослщжень були представлен! на науковш конференци "Охорона генофонду рослин в Ук-paiHi" (м. Кривий Pir, КриворЬышй боташчний сад HAH Украши, 1994), доповщались i обговорювались на К/Пжнародному ctmno3iyMÍ "Методо-лопчн1 основи формування, ведения та використання колекцш генетичних pecypciB рослин" ( м. Харгав, 1нститут рослинництва ím. В.Я. Юрьева УА-АН, 1996). Матер i ал и i ochobhí положения робота пройшли апробащю на заседаниях вщдту мобшзацп рослинних pecypciB та Вчено! рада Донецького боташчного саду HAH Украши.

Публшацп. За темою дисертацп опублпсовано 14 poöiT, 4 прийнято до друку.

Структура та обсяг дисертацп. Дисертащя складаеться з вступу, 6 роздшв, bhchobkíb, списку використаних лй-ературних джерел (251 пуб-

тжащя, у тому чтлг - 15 шоземних), додатку. Дисертащя виютадена на 148 cropiHKax машинопису, у тому чиой 9 cxopiHOK займають 10 таблиць, 26 сгоршок - 26 шострацш, 23 сторонки - список лггературних джерел. У додатку подано Заяви на занесения сорта жимолосп до "Реестру сор™ рослин Украши".

3MICT РОБОТИ

роздал i

УМОВИ, ОБ'€КТ ТА МЕТОДИ ДОСЛВДЖЕНЬ

1.1. Характеристика природночипматичних умов Швденного

Сходу Украши

У роздш наведено стислу характеристику природно-юиматичних умов Швденного Сходу Украши. Вщмпено, що територ1я належить до континен-тально/ степово! обласн noMipHiix широт (Природа Украинской ССР..., 1984). Середньор1чна температура повпря становить 7,9-8,20 С, середня температура ачня - мшус 6,4-6,6 0 С, липня - 21-23 0 С, pi'raa сума опадав ко-ливаеться вщ 350 до 550 мм. Тривашсть вегегацшного перюду - 180-200 дшв. Ochobhí типи грунпв - чорноземи звичайш та чорноземи малогумусш.

1.2. Об'ект та метод» дослщжень

Об'ект вивчення - штродуковаш вида жимолости (Lonicera subsect. Caeruleaé), що складають колекщйний фонд ДБС (L.allaica Pall., L. caerulea L., L. edulis, L. iliensis Pojark., L. kamtschatica, L. pallasii Ledeb. L. stenantha Pojark.), у тому числ1 5 coptíb - 'Галочка' (L. altaica), 'Голубое веретено', 'Лазурная', 'Синяя птица' ( L. kamtschatica ), 'Берель' ( L. altaica х L. kamtschatica ) та 60 селекцшних форм насшневого потомства штродуценпв.

Теоретичною основою та методолопчною передумовою робота була еколопмсторична концепц1я становления пристосувальних структур (Культиасов, 1953, 1958), що покладена в основу штегрально* ощнки ак-л!матизацшного процесу рослин в контрольованих умовах штродук-цшного експерименту.

Фенолопчш спостереження за штродукованими видами жимолосп проводили зпдно з "Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" (1975). Зимостшюсть ошшовали за 7-бальною шкалою (Лапин, Сиднева, 1973), посухосшшсть визначали методом в1зуального облшу сту-пеня пошкоджень (Кушниренжо, Гончарова, Курчатова и др., 1976), водоут-римуючу здатшсть визначали ваговим методом (Кушниренко, Гончарова, Бондарь, 1970). Пагоноутворюючу здатшсть вивчали за методикою Г.М. Зайцева (1973, 1981). Насшневу продуктившстъ вивчали згщно з "Методическими указаниями по семеноведению интродуцентов" (1980). Життездатшсть пилку визначали за методикою Т.А.Ретшох (1981), В. В. Ро-манюка (1986).

Онтогенез вивчали зпдно з "Рекомендациями по изучению онтогенеза интродуцированных растений в ботанических садах СССР" (1990), ггрий-маючи за основу класифхкашю bíkobhx стагав рослин за О. О. Урановим

(1967). Морфологпо вегетативних та генеративних оргашв рослин вивчали зпдно з розробками О. О. Федорова, М. Е. Kipni4HÍKOBa, 3. Т. Артюшенко (Федоров, Кирпичников, Артюшенко, 1956, 1962; Федоров, Артюшенко, 1975, 1979; Артюшенко, Федоров, 1986; Артюшенко, 1990), nmncoBi зерна -за методикою Л.А.Смольяниново1, В. Ф. Голубково!" (Смольянинова, Голуб-кова, 1975). Мкрофотографн пилкових зерен виконували фотоапаратом "Зен1т-М" пщ свштовим мшроскопом МББ-1А з фотонасадкою МФН-12.

Перспективш селекцшш форми L, edulis та L. kamischatica вивчали зпдно з "Программой и методикой селекции плодовых, ягодных и орехоплодных культур" (1980). BioxÍMÍ4HHÜ склад плодов визначали за методикою X. М. Починка (Починок, 1976). При розмноженш жимолосп ко-ристувалися методиками розмноження деревних рослин (Тарасенко, 1967; Иванова, 1982; Поликарпова, 1989; Плеханова, 1990; Билык, 1993).

Статистичну обробку результата дослвджень проводили методом дис-персшного анал!зу (Доспехов, 1985), граф1чну обробку експериментального матер1алу зроблено на комп'ютер! IBM PC/AT з використанням програм "STATGRAF", "LOGIST", "BOEING".

роздал 2

ТАКСОНОМРШИЙ СКЛАД ТА АРЕАЛ ШДСЕКЦЙ CAERULEAE REHD. (LONICERA L.)

Видовий склад пщсекцп Caeruleae роду Lonicera визначаеться систематиками в обсяз1 2-12 вщцв (Пояркова, 1958; Бочкарникова, 1975; Рябова, 1980; Недолужко, 1986; Куклина, Скворцов, 1990, Ворошилов, 1992; Плеханова, Соколова, 1992; Плеханова, Стрельцина, Ростова, 1993; Wang Мао, Gu An-gen, 1988 та íh.). Виходячи з монотишчно! концепцн виду як морфоло-го-еколого-географ1чно1 раси, нами прийнято видовий склад та обсяг шдсекци Caeruleae зпдно з "Флорой СССР" (1958), що знайшло обгрунту-вання та пщтвердження за результатами морфолого-анатом1чних, ка-рюсистематичних, хемотаксоном1чних дослщжень (Плеханова, Соколова, 1992; Плеханова, Соловьева, Мочалова, 1992; Плеханова, Стрельцина, Ростова, 1993).

Сучасний ареал пщсекцй' визначаеться як циркумголарктичний (циркумбореальний та голарктомонтанний) Циркумбореально'! та частково Схщноаз1атсько1' флористичних областей (Тахтаджян, 1978; Недолужко, 1986). Розповсюдження видав за меж1 природного ареалу, зокрема, на Швденний Схщ Украши, зумовлено ïx ¿нтродукщею.

РОЗД1Л 3

МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДШ РОДУ LONICERA L.

( SUBSECT. CAERULEAE REHD.)

Морфолопчш особливосгп штродукованих вид i в роду Lonicera були дослщжеш, по-перше, з метою встановлення пристосувальних структур, що сприяють адаптаца »продуцентов, по-друге, в таксоном1чному аспект!. Вив-

чено будову надземно! частини та кореневоТ системи, а також окремих ор-гашв вегетативно! та генеративно! сфери (бруньок, kbítok, плод1В, насшня).

3.1. Надземна частина та коренепа система

Надземну частину жимолосп складають oclobí вегетативш пагони пер-шого порядку, на яких падал i формуються naronoBi системи, утворега пере-важно генеративними пагонами другого-четвертого порядив. Вдапчено, що коренева система жимолостей стрижнева, але головний KopiHb розвинутий слабо i основну масу корешв складають латеральш та адвентивт (rino-котильш) кореш, що розташоваш горизонтально в поверхневих шарах грунту не глибше 0,4-0,6 м.

3.2. Будова бруньок вщновлення

Дослужена внутрпшпя та зовтишня будова бруньок жимолосп. Вста-новлено, що латеральш cepiaabui бруньки (вегетативш, вегегативно-генеративш, дормштивш) мають р1зний ступшь диференщацн зародкових оргатв, розвиваються послщовно в чаа i утворюють систему вщновлення, завдяки чому збер1гаеться габитус рослини. Розглянуп складов! структурш елементи бруньок вщновлення жимолосп - бруньков1 покриви (тверд! бруньков! луски, шк!ряст! прилистки та листков! черешки), опушеш зарод-kobí листки, що виконують захисну функцйо i сприяють нормальному роз-витку генеративних оргатв рослин при вирощуванш в екстремальних ктматичних умовах Швденного Сходу Украши. Поряд з типов!стю будови бруньок вщшчено íxhí видов! особливост!: розм!ри, cryniHb опушеност! та забарвлення лусок, юлыйсть та опушешсть зародкових листов.

3.3. Морфолопя kbítok, плодгв та насшня

Наводиться морфолопчна характеристика kbítok, плод!в та насшня досл!джених видав жимолосп. Вщмгчст загалът риси будови та шдивь дуальш особливосп кожного штродукованого виду.

3.4. Морфолопя пилкових зерен

За результатами палшоморфолопчного анагазу у досл!джених видав жимолосп пилков! зерна 3-, 4-, 5-борозно-оров!, в обрий з полюсу варноють вщ округло- до кутасто-3-, 4-, 5-кутових, з екватору - ешптичш. Скульптура екзини коротко-шипувата, текстура плямиста. Борозни коротк!, пщш-нопод1бш, майже píbhí за довжиною орам або трохи !х перевшцугать. Ори велик!, округа, слабо окреслеш, злегка шдняп. Вщм!чено р!зне cniB-вщношення 3-, 4-, 5-борозних та деформованих пилкових зерен у пилковому MaTepiani вивчених вид!в жимолосп (табл. 1.).

На шдстав! результате пор!вняльно-морфолопчного анал!зу вста-новлено шдивщуальш константш морфолопчш ознаки, за якими щентифшовано !нтродукован! вида роду Lonicera, а також доповнено !'х даагностичний опис палшоморфолопчними ознаками.

Таблиця 1

Морфолопчш ознаки пилкових зерен вщцв роду Lonicera L.

Po3MÍpH пилкових зерен, мкм P03MÍpn борозен, мкм KinbKicTb пилкових зерен, %

Вид eKBaxopiajib-ний Д1аметр М±ш полярна BÍCb M±m довжина М+т ширина М+т за числом борозен дефор-мова-них

3 4 5

L. caeruleae L. 45,4±0,6 38,4±0,3 16,8±0,3 5,3±0,1 20,2 70 1,4 7,7

L. edulis Turcz. ex Freyn 47,3±0,4 40,3+0,4 16,7+0,3 4,4±0,2 80,6 16 0,2 3,2

L. iliensis Pojark. 44,4±0,4 38,5±0,4 14,4±0,3 4,8±0,1 31,1 65,4 0,1 3,4

L. kamtschatica (Sevast.) Pojark. 50,0±0,5 39,9+0,6 17,8±0,3 6,3+0,2 43,5 46,5 0,1 9,9

L. pallasii Ledeb. 50,5±0,6 44,8±0,6 14,5+0,3 4,9+0,2 49,5 44,4 0,3 5,8

о

РОЗД1Л 4

БЮЕКОЛОПЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ВИДГО РОДУ LONICERA L.

(SUBSECT. CAERULEAE REHD.) ПРИ ШТРОДУКЦЙ НА ШВДЕННИЙ СХ1Д УКРАГНИ

4.1. Ритмика сезонного розвитку

Вида роду Lonicera (subsect. Caeruteae) належать до рослин з нетрива-лим перюдом глибокого спокою. Розпускання бруньок ввдшчалося при стшкому переход! середньодобових температур повпря через 0° С, (на 3-10 доб ранпле, шж весняний перехщ середньодобових температур пов1тря через +5° С) i було зумовлено накопиченням суми позитивних температур. По-дальший сезонний розвиток визначався сумою ефективних температур. На приклад1 L. edulis прЬведено анатз залежносп феноритмиси вщ змши середньодобових температур повпря (рис. 1). Тривашсгь вегетацшного пе-рюду ¡нтродукованих видав жимолосп на Швденному Схода Украши стано-вить 192-205 доб.

4.2. Бюлопя ubítíhhíi

Закладання та внутршнъобрунькове формування opraHiB kbítkh у ви-Aíb жимолосп спостерналось у липш-серпш на пагонах поточного року. Вщ-mí4ehí особливосп запилення kbítok - протопшя та ентомофшя. Встановле-но, що при перехресному запиленш зав'язування плодов досягае 75 %, а при самозапиленш - 3-5 %. Тому найбшьший стушнь зав'язування плод(в забезпе-чуеться при сумкному вирощуванш р1зних видав або культивар1в жимолость

4.3. Бюлопя плодоношения

Дослщжеш термши та тpивaлicть перюду плодоношения, встановлеш показники HacÍHH€boí продуктивное^ ¡нтродукованих вщцв роду Lonicera. Насшня характеризуеться високою енерпею проростання та високою лабораторного схожкггю. BiflMÍ4eHo значне збшылення схожосп насшня у на-сшнсвому noTOMCTBi, що досягае 96,3 % у L. edulis та 96 % у L.kam-tschatica, TOfli як у вихщних форм (контроль) - 67,3 % та 88,7 % вцщовщно. Життездатшсть пилку висока у bcíx видав - 60-87 %, що мае значения для процесу заплщнення та формування повноцшних плодов та насшня.

4.4. ЗимостЫюсть та посухостшк«сть

Зимостйшсть L. caerulea, L. edulis, L. kamtschatica, L. pallasii оцшено 1 балом, L. liensis - 2 балами, що пов'язано з географ1чним поход-женням вид1в i зумовлено ф1зюлого-генетичними особливостями адаптивних npoueciB. Вщм1чена сгндасть вид!в жимолосп до шзньовесняних замо-розюв в перюд масового цвтння та зав'язування плодов. При зниженш тем-ператури пов1тря до -4° С у рослин не пошкоджувалися kbítkh та зав'язь

Посухосташсть штродукованих вид!в оцшювали за ступеней пошкод-жень, що проявлялися пожовтшням листав та частковим (до 10 - 30 %) ix опаданиям. Враховуючи позитивну кореляцно onipHocri листав до в'янення 3Í ступенем стшкосп рослин (Еремеев, 1965), була дослщжена водоутримую-ча здатшеть за швидюспо водов1ддаrii ¡зольованими листками (рис. 2). На пщстав1 пор1вняльного аналгзу стану культивар1в L. kamtschatica i селек-цшних форм L. edulis та L. kamtschatica встановлено високий ступшь

1

Рис. 1 Термши початку та проходження фенофаз (A) Lonicera eduJis Turcz. ex Freyn залежно вщ 3míhh середньодобових температур

повиря (Б) заперюд 1991-1996 рр. i ¡ - вегеташя; мдимищ - цвтння; «ммиаад - плодоношения

Рис. 2 Водов1дцача ¿зольованих листав у видав, copTÍB та форм Lonicera L., (%):

А Види: 1 - L. kamtschatica (Sevast.) Pojark.; 2 - L. iliensis Pojark., 3-

L. edulis Turcz. ex Freyn, 4 - L. caerulea L. Б Селекцшш форми L. edulis: 1 - L. edulis (контроль); 2 - форма 3-1; 3 -

форма 10-1; 4 - форма 2-2 В Сорта та селекцшш форми L. kamtschatica: 1 - L. kamtschatica

(контроль); 2 - 'Голубое веретено', 3 - 'Синяя птица'; 4 - 'Лазурная', 5 - Ъерель'; 6 - форма 7-2; 7 - форма 10-2; 8 - форма 8-2

спйкосп селекцшних форм, sikí практично не пошкоджувались, виявляючи високу посухостшккяъ. Результата анал1зу свадчать про перспектившсть цшеспрямовано! селекци жимолосп за ознакою посухосгшкосп.

роздал 5

ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ВИДГО РОДУ LONICERA L. В УМОВАХ ШВДЕННОГО СХОДУ УКРА&Ш

5.1. Онтогенез

На приклада L. edulis вивчено онтогенез та визначено оцшку життевого стану i перспективности культивування штродукованих видав жимолосп на Швденному Сход1 Украши. Вщм1чено повшьний розвиток надземно! частини та штенсшший розвиток коренево! системи i встановлена позитивна реакщя на зволоження у в1ргшшьному сташ. Генеративний период настае з 3-4-р1чного вшу, характеризуеться розвитком пагонових систем, щор1чним цвтнням та плодоношениям.

Розвиток жимолосп на Швденному Схода Украши визначаеться юпматичними факторами, але умови техногенно забрудненого середовища також впливають на хщ онтогенетичного морфогенезу та органогенезу. У окремих особин L. edulis вдапчеш явища тератогенезу, а саме, збшьшення кшькосп kbítok у суцв!гп га íx зростання. Частота появи аномальних kbítok на рослиш становить 38,7 %, в т.ч. р1зний сгушнь зростання двох kbítok - 27,1 %, трьох - 11,6 %. Дослщжеш явища тератогенезу у L. edulis свщчать про формоутворюючий потенщал виду i можуть бути використаю при розгляд1 питань еволюцп та фшогенетичних зв'язив у рода Lonicera.

5.2. Морфогенез та вегетативний picT пагошв

Дослщжет сезонш й онтогенетичш особливосп в формуванш та розвитку naroHÍB штродукованих видав. У сезонному розвитку видалеш дв! фази - внутршшьобрунькова (формування зародкового пагоиу) та позаб-рунькова (pícr i розвиток пагону теля розпускання бруньки). Утворення пагонових систем зазнае íctothhx 3míh протягом генеративного перюду. Так, в ранньому генеративному сташ у жимолосп переважае базитошя, а в се-редньов1чному - акротошя. Вщм1чена значна триватсть життя naroHÍB першого порядку, що зумовлено послщовним розвитком на них дор-míhthbhhx бруньок, спроможних переходити у вегетуючий стан в pa3i вщмирання пагонових систем наступних лорядюв.

За результатами анал1зу граф1чно'1 зaлeжнocтi ростових процес!в на фош феноспектр1в видав роду Lonicera встановлеш законом1рносп i'x розвитку, а саме: вщповщшсгь лшшноге росту пагошв основним етапам сезонного розвитку. Бюметричш параметри росту пагошв L. edulis, L.iliensis, L. pallasii були викорисгаш при розробщ прикладно! програми "LOGIST", що перед-бачае: а) побудову емгарично! криво!, б) складання лопстичного р1вняння та знаходження його коефвденпв; в) побудову лопстично! кривой На гндс-Taei отримано! програми визначено швидюсть вегетативного росту naroHÍB, граф1чно встановлено перюди активного, стабшьного та затухаючого росту, що, зокрема, мае значения для встановлення термЬнв живщовання рослин.

роздал б

ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТИВУВАННЯ ВИДЕВ РОДУ LONICERA L. SUBSECT. CAERULEAE REHD . НА ПГВДЕННОМУ СХОД1УКРАЙВН

6.1. Селекщйпе запдаиия та характеристика «ерспективних форм жимолост! селекцй Донецького боташчного саду HAH УкраТни

3 метою створення асортименту перспективних культиварзв жимолосп визначено селекцшне завдання, що передбачае виведення сорта з високими показниками зимосгшкосп та посухостшкосп, тривалим перюдом глибо-кого спокою, раншм (III декада травня) дозр1ванням плодов, високою вро-жайшстю (понад 1,5 кг плод1в з куща у 8-10-р1чному ввд), добрими сма-ковими якостями. Доб1р селекшйних форм L. edulis та L. kamtschatica здшснювали серед рослин насшневого потомства (F 0 за бюгосподарськи-ми критер1ями зпдно з селекцшним завданням. Видшено елггш форми -кандидата у сорти, що представлен! до Державно! KOMicii Украши по ви-пробуванню та охорош сорта рослин. За своею бюгосподарською характеристикою форми вщповщають вимогам селекцшного завдання, плодниками та хворобами не ушкоджуються (табл. 2).

Форма 2-2 ( L. edulis ). Кущ компактгаш, галузистий, заввишки 1,4 м та до 1,2 м у д]аметр2. Плоди елттично видовжеш, соковгт, середнього роз-Mipy - довжина 17-20 мм, ширина 8-10 мм. Смак кисло-солодкуватий з приемним ароматом.

Форма 3-1 (L. edulis ). Кущ сильнорослий, гшлястий, заввишки 1,6 м та до 1,1 м у fliaMexpi. Плоди бочковидш, соковитл, з тонкою ппйрочкою, середнього розм1ру - довжина 13-15 мм, ширина 10-11 мм. Смак кисло-солодкий з приемним ароматом.

Форма 10-1 ( L. edulis ). Кущ натврозлогий, галузистий, заввишки 1,1м та до 1,0 м у даметрь Плоди округло-яйцевидно! форми, дуже соко-Bffri, з тонкою огарочкою, середнього розм1ру - довжина 15-17 мм, ширина 9-11 мм. Смак десертний, солодкий, з приемним ароматом.

Форма 10-2 (L. kamtschatica). Кущ натврозлогий, заввишки 1,1 м та до 1,3 м у дааметрь Плоди видовжеш. з м'якушем середньо! щшьносп та тонкою пшрочкою, завдовжки 20-23 мм, завширшки 8-10 мм. Смак десертний, кислувато-солодкий, з приемним ароматом.

6.2. Б!ох1М1чний склад плод)в жимолосп

Плоди видав жимолосп шдсекцй Caeruleae характеризуются високим BMicroM бюлопчно активних речовин (Гаранович, 1991; Плеханова, 1990, 1994; Плеханова, Стрелъцина, Ростова, 1993; Осавлюк, Остапко, 1995). Вдайчено високий BMicT аскорбшово! кислоти в плодах селекцшних форм жимолост! - 122,09 мг/100 г ( L. edulis , форма 3-1), 96,59 мг/100 г ( L. kamtschatica, форма 10-2), що вдв1ч1 перевершуе контрольш батьгавськ! зразки. Вм1ст сухо! частки досягае 14,22- 17,26% у селекцшних форм L. edulis та L. kamtschatica. Сумарний BMicr мшеральних елемента (зола) складае 3,65% у L. kamtschatica; 3,79 % у L. edulis; 5,02 % у L. iliensis; окремо ви-дшеиа селекцшна форма 3-1 (L. edulis), уяко! цей показник становить 8,53%.

Таблиця 2

Основш бюгосподарсьш показники селекцшних форм Ьотсега Ь.

Показники Ь. ес1иИ$ Тигсг. ех Бгеуп Ь. катШхсИаИса (Зеуак!.) Ро^агк.

контроль форма 2-2 форма 3-1 форма 10-1 контроль форма 10-2

Зимостшюсть, бал 1 1 1 1 1-2 1

Посухостшк^сть висока висока висока висока середня висока

Врожайшсть з куща, кг 0,6 1,6 1,5 1,0 0,6 2,0

Термш дозр1вання плод1в, середш дата 5-15. VI 5-15. VI 5-20. VI 1-15ЛЧ 5-15. VI 1-10. VI

Маса одного плоду (серед-ня / максимальна), г 0,8/1,0 0,8/1,0 0,8/0,9 0,8/1,0 1,0/1,2 0,9/1,2

Бкшмгашй склад плод1в: зола, % суха речовина, % аскорбшова кислота, мг/100 г 3,79 12,40 52,52 4,73 13,98 45,42 8,53 12,64 122,09 4,28 17,26 40,07 3,65 11,76 39,30 3,26 13,0 96,59

гс

6.3. Розмноження жимолосп в культур!

Дослщжували терм!ни виаву та особливосп розвитку аянвдв за pi3Hnx умов вирощування. Розмноження жимолосп нас!нням (1993-1994 рр.) проводили в умовах захищеного грунту в трьох вариантах: 1 - ттнш nociß св!жоз!браного насшня ( липень 1993 р.); II - осшнш пос!в ( вересень 1993р.); III - весняний nociß ( березень 1994 р.). Найбшыпа юльюсть життездатних с!янщв отримана у другому BapiaHTÍ дослвду при високШ схожост! насшня (до 89 %) та оптимальному стввщношент температурного режиму i волого-забезпечення.

Вегетативне розмноження здшстовали у червш-липш зеленими та на-швздерев'яншими живдями, вкоршення яких становило 78 % та 60 % ввдговщно. Вдапченб нетривалий период калюсоутворення (11-15 даб) та ко-ренеутворення (15-25 доб). Обробка гетероауксином (100 мг/л) протягом 6 годин стимулюе ¡нтенсившсть розвитку коренево! системи. Вихщ посадко-вого материалу - 60-80 % вад числа вкор!нених живщв.

ПРАКТИЧШ РЕКОМЕНДАЦЙ

1. Для аматорського садавництва, а в майбутньому i для промислового, рекомендуються перспективн! форми видав L. edulis та L. kamischatica се-лекцп Донецького боташчного саду HAH Украши.

2. 3 метою шдвищення врожайносп та забезпечення перехресного за-пилення необхщно висаджувати разом декшька вцщв або культивар!в жимолосп.

3. nociß насшня жимолосп необхщно проводите восени, а аянщ протягом першого року вирощувати в умовах захищеного грунту.

4. Вегетативне розмноження жимолосп рекомендуеться здшснювати методом зеленого живдювання в кошрольованих умовах вологозабезпе-чення. Для штенсивного коренеутворювання живщ обробляють гетероауксином (концентращя 100 мг/л, тривашсть обробки 6 годин).

5. IIpoMHcnoBi насадження рекомендуеться проводите за схемою 1,0 (1,5) х 3 м (2100-3300 шт/га), висаджуючи восени саджашц 3-4-pÍ4Horo вту.

висновки

1. У Донецькому боташчному саду створено колекцшний фонд жимолости (Lonicera subsect. Caeruleae), до складу якого входять 7 видав: L. altaica, L. caerulea, L. edulis, L. iliensis, L. kamtschatica, L. pallasii, L. stenantha, у тому чист 5 copTÍB - 'Галочка' ( L. altaica), 'Голубое веретено', 'Лазурная', 'Синяя птица' ( L. kamtschatica), 'Берель' (L. altaica х L. kamtschatica ) та 60 селекцшних форм, ввдбраних у насшневому потомсга штродуценпв.

2. Встановлено, що наявшсть ряду бюморфолопчних структур - сер^аль-hí латеральш бруньки з р1зним ступеней диференщацп зародкових оргашв, адвективш корен!, захисш бруньков! пристосування (ыиарясп тверда ярили-стки, луски тощо) - сприяють адатгацп i забезпечують життездатшсть !нтродукованих вщцв жимолосп в умовах ГНвденного Сходу Украгаи.

3. Встановлеш ¡ндивщуадьш палшоморфолопчт ознаки в ид i в жимолосп пщсекцц Caeruleae (морфометричш параметри пилкових зерен та íx стввщношення за кшьюспо борозен), KOTpi рекомендуються для викори-стання в доагностищ вид1в роду Lonicera.

4. Виявлено термши початку та тривалосп фенофаз штродукованих видов жимолосп, що зумовлеш температурним фактором. Початок вегетацц визначаеться сумою позитивних температур, цвтння та плодоношения -сумою ефективних температур.

5. Визначено особливосп бюлоги цвтння штродукованих видов жимолосп (ентомофшя, протопрпя, самостерилыпсть), що сприяють адаптацц штродуценпв на Швденному Схода Украши.

6. 1нтродуковаш види роду Lonicera вщзначаються високими показни-ками HacÍHHGBoi продуктивность Схож1сть насшня досягае 60-88,7 %. Встановлено шдвшцення схожосп насшня до 96,3% у насшневому по-tomctbí L. edulis. Фертильшсть пилкових зерен - 60-87 %.

7. Визначена висока посухосшшсть штродукованих вид1в жимолосп, що зумовлена ф1зюлопчними особливостями рослин. Встановлено пщвшцення водоутримуючо1 здатносй у селекцшних форм L. edulis та L. kamtschatica вщносно батьктських зразив (контроль).

8. Визначена зимостшисть видав жимолосп, що ощнюеться в 1-2 бали i свщчить про високий ступень пристосованосп рослин до екстремальних зи-мових умов району штродукцп.

9. За результатами вивчення онтогенезу та морфогенезу L. edulis встановлено, що генеративний перюд настае з 3-4-р1чного вису, характери-зуеться акропетальним розвитком пагонових систем, завдяки чому забезпе-чуеться значна тривал1сть життя рослини.

10. За результатами селекцшного добору видшено перспективш форми L. edulis (2-2, 3-1, 10-1) та L. kamtschatica (7-2, 8-2, 10-2), що характери-зуються тдвищеною зимостшюспо та п о су хо ctí йю стю. Врожайшсть ста-новить 1,0-2,0 кг плодов з куща, середня маса одного плоду - 0,8-0,9 г, bmíct вгошину С досягае 96,59 мг/100 г (L. kamtschatica, форма 10-2) та 122,09 мг/100 г (L. edulis, форма 3-1).

11. Встановлено, що при розмноженш жимолосп насшням максимальна кшъюсть посадкового матер1алу отримуеться при осшньому поавг i ви-рощуванш йянщв в умовах захищеного грунту. Ефективний метод вегетативного розмноження жимолосп - зелене живцювання. Обробка живщв гетероауксином стимулюе штенсивтсть коренеутворювання. Вкоршення досягае 78 %.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЖКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦй

1. Осавлюк С.М. 1нтродукщя та перспектнви культивування жимолосп íctíbhoi на Швденному Схода Украши. - К.: Наукова думка, 1997. - 32с.

2. Осавлюк С.Н. Фенология видов жимолости подсекции Caeruleae Rehd., интродуцированных в Донецкий ботанический сад АН Украины // Интродукция и акклиматизация растений. - 1993,- Вып. 20. - С. 54-56.

3. Осавлюк С.Н., Остапко И.Н. Интродукция жимолости илийской в Донецкий ботанический сад HAH Украины П Интродукция и акклиматизация растений. - 1995. - Вып. 22. - С. 41-43.

4. Костырко Д.Р., Осавлюк С.Н. Жимолость съедобная - новая для Донбасса ягодная культура // Каталог разработок Донецкого ботанического сада. - Донецк, 1994. - С. 17-18.

5. Костырко Д.Р., Остапко И.Н., Осавлюк С.Н. и др. Введение в культуру Донбасса жимолости съедобной // Информ. листок. - Донецк, 1993. -N35-93. - Зс.

6. Костырко Д.Р., Осавлюк С.Н. Жимолость синеплодная - новая культура в ассортименте лечебных растений Донбасса // Информ. листок. -Донецк, 1996. - N 27-96. - Зс.

7. Костирко Д.Р., Осавлюк С.М. Створення селекцшно1 бази жимо-nocri в степовш зош Украши // Тез. доп. наук. конф. "Охорона генофонду рослин в Украйн". - Кривий Pir, 1994. - С. 143.

8. Осавлюк С.Н. Семенная продуктивность жимолости подсекции Caeruleae Rehd., интродуцированной в ДБС HAH Украины // Тез. докл. междунар. научно-практической конф. по вопросам развития лекарств, растениеводства. - Полтава, 1996.-С. 83-84.

9. Костырко Д.Р., Осавлюк С.Н., Кравченко Н.М. Интродукция редких и малораспространенных плодово-ягодных культур в Донбассе // Тез. докл. междунар. симпозиума "Методологические основы формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов растений". - Харьков, 1996. - С. 215.

10. Осавлюк С.Н. Формирование и изучение коллекции жимолости (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.) в Донбассе // Труды Первой Все-росс. конф. по ботаническому ресурсоведению. 25-30 ноября 1996 г. -СПб, 1996.-С. 134.

11. Глухов А.З., Костырко Д.Р., Осавлюк С.Н. Интродукция видов Lonicera L. подсекции Caeruleae Rehd. в Донбассе // Материалы V Междунар. науч.-произв. конф. "Селекция, экология, технологии возделывания и переработки нетрадиционных растений". 9-14 сентября 1996 г. - Симферополь: Таврия, 1996. - С. 78-80.

12. Осавлюк С.Н. Перспективы введения Lonicera edulis Turcz. ex Freyn в культуру на юго-востоке Украины // Материалы VI Молодежной конференции ботаников в г. С-Петербурге, 12-16 мая 1997 г. - СПб, 1997. -С. 46.

13. Осавлюк С.М. Онтогенез Lonicera edulis Turcz. ex Freyn в умовах штродукцн на Швденному Сход! Украши // MaTepiarai X з'пду УБТ "Проблеми боташки i школогй на пороз! трегього тисячолгггя". - Кигв-Полтава, 1997. - С. 230.

14. Осавлюк С.Н. Основные направления селекции жимолости (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.) на юго-востоке Украины//Материалы V Междунар. конф. "Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства". - Ч. 3. Плодоводство. - Ялта, 1997. - С. 127-129.

Осавлюк С.Н. Биологические особенности жимолости (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.) при интродукции на юго-восток Украины. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Центральный ботанический сад им. Н.Н.Гришко HAH Украины, Киев, 1998.

Представлены результаты изучения морфологических и биоэкологических особенностей видов рода Lonicera L. (subsect. Caeruleae Rehd.), интродуцированных в Донецкий ботанический сад HAH Украины - онтогенез, морфогенез, феноритмика, биология цветения и плодоношения, зимостойкость, засухоустойчивость. Установлена необходимость выведения культиваров, адаптированных к почвенно-климатическим условиям юго-востока Украины. Определены основные направления селекции видов рода Lonicera , выделены перспективные селекционные формы видов L. edulis Turcz. ex Freyn, L. kamtschatica (Sevast.) Pojark., которые представлены в Государственную комиссию Украины по испытанию и охране сортов растений. Разработаны оптимальные методы размножения жимолости семенами и черенками.

Ключевые слова: интродукция, жимолость, Юго-Восток Украины, онтогенез, морфогенез, феноритмика, зимостойкость, засухоустойчивость, селекция, культивар.

Осавлюк С.М. Бюлопчш особливосп жимолости (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.) при штродукци на Швденний Схщ Украши. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук за спещальшстю 03.00.05 - боташка. - Центральний боташчний сад ím. М.М.Гришка НАН Украши, Кшв, 1998.

Представлен! результата вивчення морфологтчних та бюеколопчних особливостей вщцв роду Lonicera L. (subsect. Caeruleae Rehd.), штродукованих у Донецький боташчний сад НАН Украши - онтогенез, морфогенез, феноритмжа, бюлопя цвтння та плодоношения, зимо-CTiñKicTb, nocyxocTiilKicTb. Встановлено необхщшсть виведення культивар1в, адаптованих до грунтово-клшатичних умов ГИвденного Сходу Украши. Ви-значеш ochobhí напрями селекци вщйв роду Lonicera, видшеш перспективш селекцшш форми L. edulis Turcz. ex Freyn, L. kamtschatica (Sevast.) Pojark., що представлен! до Державно! komícü Украши по випробуванню та oxoponi сорта рослин. Розроблеш оптимальн! метода розмноження жимолости насшням та живцями.

Kjuomobí слова: !нтродукщя, жимолость, Швденний Схщ Украши, онтогенез, морфогенез, феноритмша, зимостшюсть, посухоспйюсть, селекщя, культивар.

Osavlyuk S.N. Biological peculiarities of honeysuckle (Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd.) through its introduction in the South - East of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 03.00.05 - botany. -N.N.Grishko Central botanical gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1998.

The results of morphological and bioecological peculiarities of the introduced species of Lonicera L. subsect. Caeruleae Rehd. in the Donetsk Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine: ontogenesis, morphogenesis, phenorythmicity, biology of flowering and frutage, winter-hardiness, drought- resistance are presented. The necessity of raising cultivars, adapted to soil-climatic conditions of the Ukrainian South - East has been established. The main trends of the Lonicera selection have been determined, perspective selective forms of species L. edulis Turcz. ex Freyn, L. kamtschatica (Sevast.) Pojark. submitted for consideration to the State Commission of Ukraine in testing and protection of plant sorts, have been sinyled out. The optimum ways of seed and vegetative propagation have been developed.

Key words: introduction, honeysuckle, the South-East of Ukraine, ontogenesis, morphogenesis, phenorythmicity, winter hardiness, drought-resistance, selection, cultivar.