Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологические основы создания и оптимизации племенных маточных культур насекомых

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Биологические основы создания и оптимизации племенных маточных культур насекомых"

«=г о

со

г^»

СП СП

ХАРКГВСЬКШ ДЕРЖАВНШ ПЕДАГОГ 1ЧНШ УН1ВЕРСИТЕТ 1мен1 Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

___ сг>

О- I

ГАЛ1И АЛЛА 1ВАН1ВНА

БЮЛ0ПЧН1 ОСНОВИ СГВОРЕННЯ ТА 0ГТГИМ13АЦП ПЛЕМ1ННИХ СМАТОЧНЮО КУЛЬТУР КОМАХ

03.00.09 - ентомолог1я

,■1/? /

Автореферат дисертацд! на злобуття наукового ступеня кандидата б!олог1чних наук

Харк1в - 1997

Дисертащя представлена у вигляд! рукопису.

Робота виконана в сектор! б1ологП Харк'вського державного педагогичного университету 1мен1 Г. С. Сковороди.

Науковий кер1вник - доктор б1олог1чних наук, професор

З.П0Т1Н Олександр 31нов5.йович OФiцiйнi опоненти - доктор б!олог1чних наук, професор,

Пров!дна установа - 1нститут шовк!вництва УААН

Захист дисертацИ в!д5удеться "5" чярвня 1997 р. о 13 годин1 на зас1данш Спец1ал1зовано! Ради К. 02.26.04 при ХаркХвському державному педагог!чному ун!верситет1 1м. Г.С. Сковороди: 310168 м. Харк1в-168, вул. Блюхера, 2, зал зас1дань.

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б1бл!отец1 Харк1всъко-го державного педагог1чного ун!верситету 1М. Г. С.Сковороди.

Автореферат роз!сланий 1997 р.

акадеы!к АН ВШ Б1ЛЕЦЬКМЙ Свген Миколайович доктор 61олог1чних наук, професор, член-кор. УААН САХАЦЬШ! Микола 1ванович

Вчений секретар

Спец1ал1зовано1 Ради

кандидат б!олог1чних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

Ак-туяльн1 сть трм». В останн! роки !нтерес до масового розведення комах зростае як у наш!й кра1н1, так ! за кордоном С Smith, 1966: Зжэт1н, 1966, 1989, 1994: Тамар!на, 1S90: Zlotln, Chepurnava, 1994).

Багато програм розрахован! на масове виробництво культур комах 1з заданими властивостями. Головне завдання цього етапу - в!дпрацювати прийоми 1 технолог!ю створення та масового розведення комах 1з заданиш властивостями при м!н1мальних витра-тах (Gast, 1968: Злот!н, 1970, 1981,1986, 1989, 1994: Пристав-ко, 1975: Тамар!на, 1981, 1987,1990).

Ефективне виконання Tic! чи iHiuoi программ, якщо вона пе-редбачас тривалу п!дтримку культури або масове виробництво. неможливе без закладки плем!нно1 Сматочно!) культури (Злот1н, 1989).

Усп!хи у розведенн! диких вид!в комая-ф!тофаг!в та ix ен-томофаг!в були досягнут! в основному за останн! 30-40 рок!в I пов'язан! з розвитком б!ометоду. Але недостатня розробка метод^ та схем закладки плем1нних С маточник) культур гальмують процееи масового розведення комах.

Таким чином, питания закладки пдем!нних Сматочних) культур для диких вид!в комах у техн!чн1й ентомологП доситъ актуальн1.

Мрта рпРпта. Метою досл!джень с розробка б!олог!чних основ створення та оптим1зацП плем!нних Сматочних) культур комах для п!дтримки ! збереження основних б!олог!чних показ-ник!в культур диких вид!в комах.

Зар,лання прели лкенна. Розробити б!олог!чн1 основм та принципи створення ефектмвних систем плем1нно! робота для диких вид1в комах на основ! досягнень у галуз! техн1чно1 ентомо-логП, з урахуванням мети '1х розведення та бшлогпчних особли-востей виду. Визначити ефективн!сть нових схем плем1нно! робота та метод!в оптим!зац!'1 з культурами диких вид1в комах.

Наукпва новизна лпгмп лжрння. В результат! анал1зу характеру зм1н у культурах комах у процес! племшно! робота 1 на основ1 завдань розведення певних культур вперше сформульован! б!олог!чн! основи 1 ц1льовий принцип створення плем1нних Сма-точних) культур диких вид!в комах. Показано, то для вид1в, розведення яких призначено для наступного випуску в природу Сна приклад! трияограмиЗ, плем!нна робота повинна передбачати короткий пер!од п!дтримки культури в техноценоз! (до 4-х по-кол!нь). В !ншому випадку виникае небезпека отримання екотипу, що в!др!зняеться в1д природного за етолог1чними та б!олог1чни-ми ознаками, !з зниженою адаптивною здатн1стю, що робить його мало придатним для виконання завдань розведення. Схема плем!н-но! роботи з такими видами повинна включати прийоми, як! спря-мован! на збер!гання основних ознак дикого виду: розведення в умовах близьких до прирояних, перем!нну температуру дня 1 ноч!„ в!дбраковку в!дстаючих особин.

При розведенн! комах-продуцент1в сировини, продукт!в хар-чування, л!карських засоб!в, при виробництв! хазя!в та жертв для розведення ентомофаг!в, редуцент!в, програми розведення яких розрахован! на довготривалий пер!од ! характеризуються повною або частковою втратою зв'язку з б!оценозами, при ство-ренн! плем!нних (маточних) культур прияатниыи с прийоми око-

ронно'1 селекцП, як! застосовувались у шовк!вництв1. Так, при створенн! 1 п1дтримц1 впродовж 8-ии покол!нь плем1нно1 культу-ри зерново! мол! вдалося зберегти на вии1дному р!вн! основн1 б1олог1чн1 показники культури, використовуючи так1 прийоми окоронно1 селекцН та оптим!зацП культури:

розведення гусен! на зерн! кукурудзи, яка стимулюе жит^ тсздатн1сть 1 лродуктивн!сть ситотроги:

доб!р для заражения зерна яець високо! якостЬ як1 в!дкладен1 метелицами у 2-3 день в!дкладки;

доб!р найб!льшх 1 найплодюч1ших метелик!в п'ятнадцятого дня масового льоту в партП:

продувка зерна для запобЛгання його самоз!гр1ву. Вперше експериментально показано Сна приклад1 шовковично-го шовкопряда), що вхдмова вАд використання прийом1в охорон-но1 селекцП у довгострокових програмах приводить вже в четвертому покол1нн! до певного зниження основних б1олог1чних по-казник!в нав!ть селекц1йовано! культури. Таким чином, експериментально п1дтверджен! теоретичн1 поло!кення СЗлот1н, 1981, 1989) про неминуч! зниження житгсздатност! культур комах при в1дсутност! 1х оптим!зацП.

Вперше експериментально визначений вплив вих1дно! к!лъкост1 трихограми на як1сть культури та встановлений опти-мальний обсяг матер1алу для П закладання.

Практична значрння рлботи. Вперше запропонован!. прост! високоефективнх схеми плем1ннол робота з трихограмою та зерновою м!ллю, як1 забезпёчують п!дтримання основних б1олог1чних показник1в культур на р!вн1, що в1дпов!дас ц!льовим л!м3.там програм розведення.

Вперше експериментально доведено, то в1дмова в!я системи охоронно! селекцП нав1ть при робот! 1з селекц!йною породою шовковичного шовкопряда веде до зниження основних б1олог!чних показник!в б!оматер1алу.

Встановлена досить висока ефективн1сть застосувачня фор-мули визначення загально! життездатност1 1 перспективного росту чисельност! культур (Злот1н, Чепурна, 1994? для ошнки йкост! плем1нних культур комах.

На захист йинпситъся новий п1дх1д до створення та оп-тим!зацП плем!нних С маточник) культур диких вид1в комах, який базусться на врахуванн1 завдань програм розведення виду, особ-ливост! б1ологН та екологП вид!в 1 застосування в1дпов!яних прийом1в оптим!зацП культури для збереження П властивостей.

Реал! зап! я результат! к лпг.п! лжрнь. Результата досл!джень використан! при розведенщ плем1иного матер1алу в Харк^вськ^й обласн1й б1олабораторП С с. Старий Салт1в, Харк1всько£ обл.) та 1нститут1 шовк1вництва УААН См. Мерефа, Харкгвсько! обл.), ВНД1БМЗР лабораторП розведення трихограми См. Кишинева).

Аппобатя робота 1 т/блткаиП, На основ1 матер1ал!в ди-сертацП були зроблен1 допов!д! на I Всесоюзн1й науков1й кон-ференцП з питань генетики комах СМосква, 1991р), на IV з'1зд! УкраХнського ентомолог1чного товатиства СХарк1в, 1992р.), на Харк1вськ1й обласн!й науково-практичнгй конференцП "Еко-лог!чн1 проблеми Харк1всько1 области." СХарк1в, 1995р.), на щор!чних науковик конференц!ях молодих вчених та викладач!в у ХГП1 1м. Г. С. Сковороди.

За матер1алами дисертацП надруковано 8 роб1т, з них три у фаховому журнал! "Известия Харьковского энтомологического

общества".

гтг>ук"тугу) i пп'гм лисрптапм. Робота складасться з 6 глав, висновк!в та рекомендац1й виробництву, списка л1терату-ри. Робота викладена на 94 стор1нках машинописного тексту, ку-ди входять також 9 таблиць. Список л!тератури ьйститъ 197 най-менувань, у тому числ! 41 робота заруб1жних автор!в.

3MICT РОБОТИ Глава 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПМТАНЬ ПЛЕМ1НН0Т РОБОТИ 3 КУЛЬТУРАМИ КОМАХ

Наведена коротка íctopíh питания виникнення плем!нно! справи при культивуванн! комах, перш за все шовковичного шов-копряда.

Глава 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ОБ'СКПВ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Як об'екти дос.п1дж.ення в робот! використовували районова-ну породу шовковичного ыовкопряда (Bombyx mori L.) Мерефа-7 (М-7), природну популяц1Ю Trichogramms embryophagum Htg., яку розводили на яйцях капустяно! совки i зерново'1 мол!, лабора-торн! популяцП: Trichogramme pintoi Voeg., Sitotroga cerealella Oliv. Ue дало змогу провести досл!ди з об'ектами pí3hhx програм розведення.

Глава 3. МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНЬ I УМОВИ IX ПРОВЕДЕНИЯ

При BMÖopi метод!в досл!дження ми виходили насамперед з мети програм розведення i б!олог!чних особливостей виду, а

також 1нших Фактор1в. Б експериментальн1й робот1 використовували прийнят! методики ентомологЧчних досл!джень СУхльямсон, 1975: Приставко, 1979).

Статистична обробка експериментального матер!алу проводилась на ОЦ ХГПУ 1м-Г.С.Сковороди. Бона виконана на ЕОМ ПК. Программ реал!зувались у середовищ! МХ. РАЗКАЬ.

В основу експериментальних роб!т !з шовковмчним шовкопря-дом були взят! головн! положения методик, затверджен! секщею шовк!внмцтва ВАСХН1Л:"Методика испытания пород и гибридов тутового шелкопряда с учетом расхода корма". - М., 1970.

В експериментальтй робот! !з зерновою м!ллю ! трихогра-мою використовували "Руководство по массовому разведению и применению трихограммы".- М., 1979.

Для визначення показник!в загалъно! киттездатност! та перспективного росту чисельностл культур використовували форму ли: де V - загальна життсздатн!сть С 50: VI - життездатн1стъ яецъ С%): 42 - життсздатн!сть гусенх С 50: Мз - життсздатн!стъ куколок С /О; Р. - перспективкий р!ст чи-сельност! культури СштЭ: N - доля яйцекладучих самок (%): Е -середня 1ндив1дуальна плодюч1еть (шт) СЗлот1н, Чепурна, 19945.

Глава 4. СУЧАСНИЙ СТАН Р03Р0БКИ СХЕМ ПЛЕМ1НН01 СПРАВИ 3 Об'СКТАМИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Розглянут1 питания сучасного стану розробки прийом!в плем1нно! робота з об'ектами досл!джень, переваги та недол1ки !снуючих систем плем!нно! справм, на основ! чого сФормульова-на актуальн1сть подальших досл!джень з експериментальними об' ектами.

Глава 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НОВОГО П1ДХОДУ ДО ВИР!ШЕННЯ ПИТАНЬ ПЛЕМ1ННОТ СПРАВА 3 ДИКИМИ ВИДАМИ КОМАХ

Проблема розробки принцип!в ! метод!в закладки та оп-тим1зацП племшних (маточних) культур та орган1зац!я плем!нно1 роботи з дикими видами комах - одна з найб!льш ак-туальних у технхчн!« ентомологП СЗлотш, 1981, 1989, 1994: Гринберг, 1982, 1989, 21оОп, СЬеригпауа, 1994). Анал!з св!то-во1 л1тератури СЗлот!н, 1990, Головко, Чепурна, Злот!н, 1995: Ьер1а, АэЫеу, 1989) показус, що дос1 не запропонован1 ефек-тивн! схеми плем!нно1 справи для диких вшив, а це привело' нав!ть ряд досл1дник1в до помилкових висновк1в що до И необ-х1дност! С Шагов, Нов!кова, 1985). Причиною цього, нам здаеться, с сл1пе коп1ювання для диких вид1в схем плем1нно! роботи з шовковичним шовкопрядом без урахування ц1льового призначення конкретних програм розведення диких вид!в комах.

За метою використання основы! программ масового розведення комах прийнято д1лити на дв! групи:

1.розведення комах з наступним випуском в природу для придушення шк!дливих вид1в:

2.розведення комах-продуцент!в сировини, продукт1в хар-чування, л!карських засоб!в: розведення комах редуцент!в Сдля переробки гною, промислових в1дход!в та !н. ).

Анал1з багатор!чного досв!ду досл1джень проблемы, впер-ше дозволив нам прийти до висновку, що племена робота з дикими видами комах може бути усп!шною т!лъки в тому раз!, якщо вона будусться виходячи з конкретних ц!лей розведення тих чи !нших вид!в комах. Наш досв1д показав, що при робот! з комаха-

ми, яких розводять з метою випуску в природу, плем1нна робота повинна будуватися на сполученн! добору вих!дних популящй для закладки плем1нних С маточник) культур з еколог!чно рхзних резервате, що забезпечитъ отримання гетерогенно! лопуляцП, яка буде успшно "працювати" в природ*. Строки розмноження попу-ляцП в ¡.нсектарП до випуску в природу не повинт перевищува-ти 3-4 поколИння Су зв'язку з небезпекою втратм "природних властивостей" 1 набуття етолог1чно! "несум1сност1" з природной популяц1ею або комахою-хазяХном С жертвою). ГИд час !нсек-тарного утримання необх1дно використовувати лише такий прийом охоронно! селекцП, як в!дбраковка дефектных особин, при-сутн!сть яких може негативно в3.дбитися на наступи!й ефектив-ност1 культури, ¡до реал!зустъся програмою розведення. Умови розведення повинн1 бути максимально наближеними до природних.

Що стосуеться програм другого довгострокового типу, то при створенн! плем!нних (маточних) культур у плем!нн1й робот! з ними можуть бути застосозан1 прийоми плем1нного шовк1вниц-тва. Комахи так11х культур п!ядають ц1леспрямован!й дП штучного добору СселекцИ) з метою створення такого генотипу, який був би максимально придатнмй для реад!зац1Л програм розведення. Тут ефективною с селекц!я на п1двшлення життсздатност! 1 продуктивност1 культур з обов'язковим врахуванням показник!в, як1 сприяють реал!зацП конкретних програм розведення. Такий п!дх1д, на нашу думку, дозволить розв'язати завдання створення плем1нних Сматочних) культур 1 оптим1зац!1 при плем!нно-му розведенн!.

3 метою експериментального п1дтвердження висунутих поло-жень в 1991-1994 рр. були проведен! досл1дження по закладш

и -

плем1нних С маточник) культур трихограми (ТНсЬ.оЁгатта етЬуорЬаЩдт, Т. р1п1оП 1 зерново! мол! (БИои^Ша сегеа1е11а).

При робот! з Т. р1п.1:.о1 схема плем!нно1 Сматочно!) культу-рп передбачала так1 вар!анти:

1. Розведення трикограми на яйцях ситотроги ячм1нно! л!нП при температур! 25°С протягом 4 покол!нь з наступним па-сажуванням на яйцях капустяно! совки Снайб!льш ефективна схема племшно! роботи в краХнах СНД СЧернишов, 1996).

2. Розведення трихограми на яйцях ситотроги ячм1нно! л!нП при зм1нних температурах С вдень 25°С, вноч1 16°С), протягом 4 покол!нь, в1дбраковка особин останн!х дн1в льоту.

У кожному покол!нн1 визначали в!дсоток паразитування трихограми, статичний критер1й якает!, пошукову здатиЛсть хмаго, з урахуванням характеристик 1 результате оц!нки загально! життездатност! культур п1сля 4-х покол1нь розведення. Старто-ва величина колон!I 1500 особин.

При робот! з зерновою м1ллю схема плем!нно! роботи вклкь чала так! вар!анти:

1. Шдтримання культури ситотроги на зерн1 ячменю протягом 8-ми покол!нь з використанням для плем1нних ц!лей ясць ус!х дн!в в1дкладк.и, метелик!в ус1х дн!в льоту, а також збер1гання ясць у холодильнику до 3 дн1в.

2. Розведення ситотроги на кукурудз!, доб!р на плем'я метелице п'ятнадцятого дня масового льоту, доб1р ясць 2-3 дн!в в1дкладки С без збер!гання в холодильнику), продувания кукуруд-зи пов!трям з 10 по 20 день з початку заражения гус1нню по 30 хвилин у день С для запоб!гання самоз1Гр!ву зерна).

Враховували в1дсоток заражения зерна, життсздатн1сть ля-

лечок, сШввЛдношення статей, середню плодюч!сть самок, в!дсо-ток в!дродження гусен!, загальну життездатн1сть культури та перспективний зр!ст чисельност! культури. Контрольн! зам!ри проводили в 2-му, 4-му, 6-му та 8-му покол1нн1 та робили вис-новки про ефективн1сть схеми плем!нно1 справи.

У робот1 з шовковичним шовкопрядом, де схеми плем1нно1 справи доскональ досл!дження передбачали експериментальний доказ ефективност1 1 необх!дност1 системи охоронно! селекцП. Для цього вперше в практиш. шовк1вництва був проведений та-кий експеримент. Як вихХдний матер!ал була взята кладка ясць шовковичного шовкопряда породи М-7, яку роздХлили на дв1 р!вн1 частини.

1. У першому вар!ант1 на вигод!влю була взята гус!нь 1-го дня виходу. У кожному вШ1 в1дбраковували в1дстаючих особин 1 в!дбирапи на плем'я кокони, що були завит1 гус!нню в перш! два дн1 масово! завивки. У пап1льонаж пускали метелик!в перших 5-ти дн1в масового льоту Свиходу 13 кокон!в), вхдбирали-грену добово! в!дкладки метеликами - типова схема плем1нно1 роботи, яка застосовусться в СНД.

2. У другому вар1ант1 на вигодХвлю брали гус!нь ус1х дн1в виходу з яець, в!дбраковку гусен! за в1ком не проводили. На плем'я в!дбирали вс1 кокони, в пап1льонаж пускали метелик!в ус1х дн1в льоту, Еикористовували грену ус1х дн!в в!дкладки.

Вар1анти п1дтримуеэли протягом 6-ти покол1нь, вд.дбираю-чи на контрольну вигод!влю гус!нь 2-го, 4-го, 6-го покол!нь за 3-ма наважками по 100 мг гусен1-"мураш!в" у кожн!й. Пгро-терм!чн! умови утримання, режим 1 норми год1вл1 однаков1 за вар!антами.

При робот! з трихограмою встановлено вплив схеми плем1н-но! роботи на вддсоток паразитування трихограми, що в!дображе-но у табл. 1.

Таблиця 1.

В!дсоток паразитування трихограми при р1зних схемах плем1нно! роботи, 1992-1993 роки

N схеми плем!н роботи Генерац1я

Р2 Рз ¥4 Р5

Хазя!н Капустяна совка Зернова м!ль Зернова м1ль Зернова м!ль Капустяна совка

1 2 78.6+1.4 78.6+1.4 34.0+2.0 68.9+1. 2 28.5+1.2 66. 4+2.1 12. 9+2.0 57.3+1.8 60. 3±2.1 79.3+1.9

3 наведених даних видно, що при використанн! запропонова-но1 нами схеми племгнно! роботи в!дсоток паразитування трихограми значно вир1с пор1вняно з першою схемою 1 стаб!льно зберхгаеться протягом 4-х поколшь, у той час як у перш!й схем1 в1н впав до 12,9±2,0%. При пасажуванн! на яйцях капустя-но! совки показники трихограми, яку культивували за першою схемою, практично однаков! з т!ею трихограмою, яку культивували за другою схемою в 4-му покол1нн1.

Для оц!нки якост! трихограми в рядх посл1довних покол!нь був визначений статичний критер!й якост1 трихограми С табл. 23.

3 наведенних данних видно, що статичний критер!й якост! трихограми, яку п!дтримували за новою схемою плем1нно1 робота, зберггаеться на високому р1вн! протягом 4-х покол!нь.

НайважЛив1шим показником якост! трихограми, який визначас ефективн1сть П застосування, с пошукова здатн1сть. При розве-денн! на зернов!й мол! цей показник швидко знижусться. Результата оц!нки впливу схем плем!нно'1 роботи на значения по-

казника пошуково! здатност1 трихограми наведаю в табл. 3.

Таблиця 2.

Статичний критерШ якост! трихограми при р1зних схемах плем1нно! робота Су /О, 1992-1993 роки

N схеми племхн роботи Генерац1 я

Р1 ¥2 Рз Р4 Р5

Хазяхн Капустяна совка Зернова м1ль Зернова м1ль Зернова м1ль Капустяна совка

1 72.6±1.3 43.9+1.2 31.9±1.4 17.5+0.9 62. 3+2. 5

2 72. 6±1- 3 69.3+1.8 60. 4±2.2 59.1+1. 7 74.8±1.9

Таблипя 3. Пошукова здатнЮть трихограми при р!зних схемах плем1нно! роботи (у 30, 1992-1993 роки

N Генерац! я

схеми плем!н робота Т2 РЗ Р4 Р5

ХазяХн Капустяна ■ совка Зернова м1ль Зернова м1ль Зернова м! ль Капустяна совка

1 63.9+1.0 29.7+1.2 20.9+1.4 17. 2±1.6 49.7+2.0

2 63.9+1.0 48.2+1.6 40.9+1.1 39.6±2.1 62.1+1.9

3 наведених данник видно, що при культивуванн1 за першою схемою плем!нно* робота пошукова здатн1сть трихограми значно зменшуеться, що знижуе ефективн!сть П використання. Друга - схема плем1нно1 справи з використанням метод1в оптим1зацП дозволяс збер!гати пошукову здатн!сть трихограми на достатньо високому р1вн1.

Таким чином, запропонована нами нова схема плем1нно1-справи з трихограмою, яка включае оптим1зац!ю температурних параметр!в культивування Сзм1нн1 температурив 1 в!дбраковку

слабких особин останн1х дн1в лъоту, дозволяе значно п!двмшити оеновш показники якост! трихограми.

Отриман! дан! дозволяють рекомендувати використання зап-ропоновано! нами схеми плем1нно! справм для розведення трихог-рами протягом 4-х покол!нъ 13 забезпеченням високо! якост! б5.оматер!алу. Б!лып тривале племшне тдтримання для трихогра-№1 недоц1лъне, бо надм1рна "домест!кац!я" може негативно поз-начитися на ефективност! П використання в природ1.

При робот! з зерновою м!ллю встановлено вплив р1зних схем плем!нно1 роботи на основн! б!олог!чн1 показники культури зер-ново! мол! в ряд1 посл!довних покол!нь (табл.4).

Таблиця 4.

Вплив схеми плем1нно1 роботи на бЮлоПчн! показники плем!нно1 культури зерново! мол!, 1992-1994 роки

N Основн! Гене р а ц ! я

и X е м и б!олог1чн! показники И! 72 Р4 Ре Из

1 Життездат. яецъ, % 89. 6+1 7 88. 3+2.1 82.2+1.4 60.9+2. 0 60.1±1.0

2 Життездат. яець, У. 89. 6+1. 7 89. 8+2.1 88.3+1.7 82.5+1. 1 84.9+2.1

1 Життездат. гусен!, % 87. 3±2. 1 88. 9±1.1 83.9+1.4 54.3+2. 1 48.3+1.9

2 Життездат. гусен!, % 87. 3+2. 1 33.5+1.4 89.9+2.1 83-3+1. 7 87.3+1.4

1 Життездат. ляле чо к, 64. 5+1. 7 62.7+1.3 61.1+1.0 49. 5+1. 1 39.3+2.0

2 Життездат. лялечок, "Л 64. 5+1. 7 59.1+1.3 60.1+2.1 59. 3+1. 8 58. 7+3.0

1 Середня лло-дюч!сть 9, шт 49. 6+2.1 23.2+1.8 21.3+1.9 17. 3+1. 9 15.2+2. 0

Продовження таблиц! 4. Вплив схеми плем1нно'! роботи на б!олог1чн1 показники плем!нно! культури зерново! мол!, 1992-1994 роки

N Основн! Гене р а ц 1 я ■

с X е м и б!олог!чн! показники Р1 Р4 Рв Р8

о Сереяня пло-дюч!сть 9, шт 49. 6±2. 4 109.3+1.5 113. 4+1. 7 107. 3+2.1 101.9±1.3

1 <5:9 1 : 1 1 : 1 1 : 1 1 : 1 1,3 : 0.7

2 <5:9 1 : 1 1 : 2 1 : 2 1 : 2 1 : 2

1 Доля яйце-кладучих 9, % 68.8+2.5 69.3+2.0 62.1+2.1 51.1+2.3 48. 5±1.3

2 Доля яйце-кладучих 9, % 68.9±2.5 98. 3+3.8 96. 7+1.1 93.1+2.1 91. 7+2. 2

1 Загальна життсздат., % 50. 4±1.9 49.2+1.8 42.1±1. 8 16.4+2. 0 11.4+1.8

2 Загальна життсздат., % 50.4±1.9 49. 6+2.1 47. 7±1.3 40.7+1.8 43.5+2.1

1 2 Перспектив. р1ст чисельн культури, 1ПТ Перспектив. р!ст чисельн культури, шт 17.2+1.5 17.2+1.5 7.9±1. 7 32.1+1.9 2.7±1. 6 34.5+2.1 0.7+1.1 24. 4+2. 0 0.2+2. 0 15.3±2.1

3 наведении даних видно, що б!олог!чн! показники культури зерново! мол1, яку оптим1зували в процес! розведення за другою схемою плем1нно1 справи протягом 8-ми покол!нь, зберег-ли вс! основт ознаки б1олог1чних параметр!в, що враховували-ся V досл!д! на р!вн1 першого покол!ння, культивованого на ку-курудз!. За цей час основн1 б!олог1чн1 показники зерново! мол!, яку культивували за першою схемою ллемшнох справи.

в1рог1дно знизились пор!вняно з першим покол1нням за вс1ма показниками i значно ripuii в1д б1оматер!алу, який культивува-ли за другою схемою плекинно! справи. Це п!дтверджуетъся роз-рахунковими показниками загально! життездатност! i перспективного росту чисельност! лопуляцП.

0триман1 дат дозволяютъ зробити висновок, що для трива-лого п!дтримання плем!нноХ Сматочно!) культури зерново! мол1 можна рекомендувати:

1) розведення зерново! мол! на зерн! кукурудзи:

2) в!дб!р на плем'я метедик!в п'ятнадятого дня масового льоту:

3) в!дб1р для заражения зерна яець, як! в!дкладет метели-ками у 2-3 день выкладки ясць:

4) продувания кукурудзи пов1трям з 10 по 20 день з початку заражения ситотрогою по 30 хв. (для запоб1гання са-моз!гр1ву зерна).

У робот! з шовковичним шовкопрядом визначали вплив ме~ тод!в оптим!зац!! культури шовковичного шовкопряда на його життсздатн!сть i продуктивтсть Стабл.5).

3 наведених даних Стабл.5) видно, ¡цо тенденц1я до знижен-ня основних б!олог1чних показник!в у вар!ант! без оптим!зацЛ в!дм!чена вже в другому покол1нн1. У четвертому покол!нн! ц! в!дм1нност! стають в!рог!дними за вс!ма показниками, як1 ми оц1нюсмо, .а в шостому досягають значно! р!зниц1, особливо за життездатн1спо гусен! С 78,9±1,60% проти 59, 8±1,730.

Таким чином, при генетично 1дентичному вих!дному матер!ал! С потомство одних батькгв) i за однакових умов утримання i го-дування, припинення використання при розведенн! прийом!в охо-

ТаОлиця 5. Вплив прийом1в оптим1зацд.1 культури шовковичного шовкопряда по життездатност1 1 продуктивное?! на показники вигод1вл1 (порода Мерефа-7), л1то 1992-1994рр.

Генерац1я

Вар1анти Р4 Рб

В1дрод Житте- Урожай В1дрод Житте- Урожай В1дрод Житте- Урожай

ження здат- коко- ження здат- коко- ження здат- коко-

гусенл. н1сть н1в гусен1 нл.сть н1в гусен1 н1сть н1в

за 7 гусен1 кг/г за 7 гусен1 кг/г за 7 гусен1 кг/г

ДН.% % дн.% о, О дн.% О. О

0птим1заидя

за ознаками 97,00 79,7 4,18 98,11 78,10 3, 88 96,20 78, 90 3, 78

сукупними 3 ± ± ± ± ± + ± + ±

життездат- 1 1,00 1,81 0,09 1,23 1,21 0,04 1, 40 1, 60 0, 03

нл.стю 1

продуктив-

Н2.стю

Розведення з

в1дсутн1стю 96,40 76, 8 3,86 92, 20 62, 20 2, 95 86, 30 59, 90 2,75

оптим1зац11 ± + ± + ± + ± ± ±

за 1, 10 1, 32 0, 04 1, 62 1, 69 0, 03 1, 60 1, 70 0, 05

життездатн.,

1 продуктивн.

ронно! селекцП вже в четвертому поколшнг призводить до в!рог1дного зниження основних б1олог!чних 1 господарсько ц!нних показник1в шовковичного шовкопряда.

У шостому покол3.нн1 значно знизився вих!д 1маго Су вар1ан-т! без оптмм1зац11 76, 3±2,1% проти 91,3+1,8% в оптим1зовано-му). Значно скоротився вих1д грени з 1 кг кокон1в, як! були пущен1 в пап1льонаж С54,1+2,1 проти 78,9+1,9 в оптим1зовано-му вар!ант1), у з'язку 1з зниженням 1ндив1дуально1 плодючост1 самок С 432+18 яець проти 654±23 ясць в оптим!зовакому вар1ант1).

0и1нка якост1 культури за показниками загально! жит-тсздатност! та перспективного росту чисельност1 за вар1антами наведена в табл. 6.

Таблиця 6.

Загалъна життсздатн1сть 1 перспективний р!ст чисельност1 культури породи Мерефа-7 в залежност1 в1д умов оптим!зацП до життсздатност! та продуктивност!, ¥6, 1994рр.

Показники Вар1ант без оптим1з Вар1ант з оптим1зац!ею

V С%) 39. 3±2.3 69.3+3.0

Я Сшт) 84. 8+10.3 226.6+16.1

Урожай кокон1в С кг/г) 2. 75+0.05 3. 78+0.03

Вих1д грени С г) 54.1±2.1 78. 9±1.9

3 наведених в табл. 6 даних видно, да як!сть оптим!зо-вано'1 культури до шостого покол1ння за вс!ма основними показ-никами, що вивчалися, в!рог1дно вища, н1ж в неоптим!зованому вар1ант1. Таким чином, вперше експериментально показана необх1дн1сть оптим!зацП культур методами охоронно! селекцП для збереження заданих властивостей культури 1 неможлив1сть тривало! п!дтримки культур без плем!нно1 роботи з ними.

Глава 6. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬ НЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОБСЯГУ ВИХ1ДНОГО МАТЕР1АЛУ ТРИХОГРАМИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПЛЕМ1ННОТ СМАТОЧНОП КУЛЬТУРИ

Вперше експериментально Еизначений вплив вих!дно! к!лькост1 трихограми на як!сть культури та визначений опти-мальний вих!дний обсяг материалу для П закладання С1500 осо-бин).

ВИСНОВКИ

1. Вперше дано б!олог1чне обгрунтування прмнцип!в та ме-тод1в створення 1 ведения плем1нно! справи з дикими видами комах. Показано, що для вид!в, мета розведення яких с випуск у природу, схема плем!нно1 справи повинна передбачатм збережен-ня у виду б!олог1чних особливостей природно! популяцП, що необх1дно для забезпечення 11 ефективност! у б1оценозах.

Для розведення продуценте сировини, л1к!в, хазя1в та жертв для ентомофаг!в, редуцент!в та !н., при створенн1 дов-гострокових плем1нних культур доц1льно використовувати прийо-ми охоронно'1 селекцП, що застосовуютъ у шовк!вництв1.

2. Експериментально доведено, що при робот! з трихогра-мою система плем1нно1 справи повинна бути короткою Сне б!льше 4 покол1нь). Бона передбачае: в!дб!р вих!дного матер!алу для розведення з еколог!чно р!зних резерват1в для отримання гете-рогенно! культури. Розведення необх!дно зд1йснювати при зм1нних протягом доби температурах Сдень-н!ч5, в!дбраковуючи, дефектних та в1дстаючих у розвитку особин, як! знижують ефек-тивн!сть польово! культури. Б1льш тривалий час утримання культури в 1нсектар11 веде до виникнення екотипу, який втра-тив природн! властивост! та етолог!чно несум!сний з природним

хазя1ном та вих1дною популяц!ею виду.

3. Вперше екепериментально визначений вплив вих^днод к!лькост! трихограми на як1стъ культури та визначений опти-мальний вих1дний обсяг материалу для II закладання С1500 осо-бин).

4. При робот1 з зерновою мхллю вперше запропонована схема плем1пноУ справи, яка дас змогу зберегти висок! показники вих!дного матер!алу впродовж 8 покол1нь, використовуючи прийо-ми оптим!зац!1 культури, що застосовуютъся в шовк!вництв!. Ви-сокоефективними виявилися прийоми иптим1зац11 якост1 живильно-го субстрату (переведения ситотроги на живлення кукурудзоюЗ, доб1р найб1лышх метеликХв (п'ятнадцятого дня масового льиту)

з використанням для заражения зерна яець ситотроги, що в!дкла-ден! метеликами у 2-3 день в1дкладання яець, як найб^льы жит-тездатних.

5. При робот1 з шовковичним шовкопрядом вперше експери-ментально доведено, що нав1ть при п!дтриманн! материалу селек-ц!йного походження, в1дсутн1сть системи плем!нно! справи (охо-ронно! селекцИ) приводить вже в четвертому покол!нн1 до в1рог1дного зниження основних б!олог!чних показник!в та госпо-дарсько-ц1нних ознак породи.

РЕКОМЕНДАЦП ВИРОБНЩТВУ

1. При розведенн! трихограми система плем!нно1 робота повинна бути короткою (до 4 покол!ньЭ. Бона повинна включати:

в1дб!р вих!дного матер!алу з еколог1чно р1зних резерват! в обсягом 1500 особин:

ведения кулътури при зм1нних температурах (вдень 24°С, вноШ 16°CD:

в!дбраковку дефектних та в1дстаючих у розвитку особин (до

10%D

2. При робот! з зерновою м!ллю, рекомендована сл!дуюча схема плем!нно! робота:

- розведення ryceHi ситотроги на зерн1 кукурудзи:

- доб!р найб1льших метелик!в Сп'ятнадцятого дня масового льоту) з використанням для заражения зерна яець, що в1дкла-дають метелики у 2-3 день в!дкладки:

- для запоб!гання з!гр1ву зерна з 10 по 20 день розвитку гусен! сл!д застосовувати його продувку 30 хвилин щодня.

ПУБЛ1КАЦ1Г ПО TEMI ДИСЕРТАШГ

1. Галий A.M., Злотин А.З. Влияние оптимизации культур на биологические характеристики материала //Изв. Харьковского энтомологического общества. Т. 1., Вып. 2., - Харьков, 1993, - С. 149-151.

2. Галий А.И, К стратегии разработки системы племенной работы с трихограммой //Там же. Т. 4., Вып.1-2, - Харьков, 1996, - С. 118-121.

3. Галий A.M. Экспериментальное обоснование исходного объема выборки трихограммы для племенной маточной культуры //Там же. Т. 4., Вып. 1-2, - Харьков, 1996, - С. 121-126.

4. Гал!й АЛ. 0собливост1 племшно! робота з культурами комах //Тез. доп. 3 Науково! конференцП молодих учених та вик-ладач!в ХДП1 1м. Г. С.Сковороди. - Харк!в, 1991, - С. 31.

5. Злотин А.3., Браславский М. Е., Акименко Л. М-, Кириченко В.Н., Галий А.И. Селекция насекомых с использованием отбора по чувствительности к половому феромону //Тез. докл. 1 Всесоюзной конференции по генетике насекомых С Москва, 19-21 ноября 1991г.). - И.: 1991, - С. 45.

6. Гал1й А.I. Зам1на б!олог!чних характеристик культури в залежност! в!д розвитку И на культурах р!зних хазя'1в //Тез. доп. 4 Науково! конФеренцП молодих учених та викладач1в ХДП1 1м. Г. С. Сковороди. - Харк1в, 1992, - С. 27.

7. Гал1й А. I. Особливост! племшно! роботи з культурою Trichogramma embryophagum Htg //Тез. доп. 4 з'1'зду УкраХнсько-го ентомолог1чного товариства СХарк1в 8-11 вер. 1992 р.). -

X., 1992, - С. 40-41.

8. Галий А. Ы., Злотин А. 3. Методы закладки и оптимизации культур насекомых при использовании в биологическом методе защиты растений //Тез. докл. Научно-практической конференции "Экологические проблемы Харьковской области" С Харьков 25-27 дек. 1995г.). - X., 1995,- С. 20-21.

Галий А.И. Биологические основы создания и оптимизации племенных С маточных) культур насекомых.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук. Специальность 03.00.09 - Энтомология. Харьковский государственный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. Харьков, 1997. Рукопись.

В диссертации впервые сформулированы биологические основы и целевой принцип создания и оптимизации племенных С маточных) культур диких видов насекомых. Впервые показано, что от-

каз от использования приемов охранительной селекции в долгосрочных программах разведения неминуемо приводит к снижению жизнеспособности и продуктивности биоматериала.

Galiy A.I. Biological Foundations for Creation and Optimization of Breeding Insect Cultures. Thesis for Candidate Degree of Biology. Speciality 03.00.09 - Entomology. Kharkov State Teachers University named after G.S.Skovoroda, 1997. Handwriting copy.

The biological foundations and purpose principle of creation and optimization of breeding cultures of wild species of insects are formulated in the dissertation for the first time. It has been proved for the first time that giving up using protection selection techniques in long term breeding programs is sure to lead to decreasing viability and productivity of biomaterial.

Ключов! слова: плем1н.ча Сматочна) культура, трихограма, зернова м1ль, шовковичний шовкопряд.