Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Бджолине обнiжжя квiткового пилку: бiохiмiчнi ефекти в системi еритрону та створення бiомедичних препаратiв

ВАК РФ 03.00.23, Биотехнология

Автореферат диссертации по теме "Бджолине обнiжжя квiткового пилку: бiохiмiчнi ефекти в системi еритрону та створення бiомедичних препаратiв"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕШЯ НАУК УКРА1НИ 1КСТИТУТ БЮХ1МП 1М. 0.В.ПАЛЛАД1НА

6 од

На правах руношюу

ШОВ 1гор Одександрович

ВДШЛИНЕ ОБН1ЯЯЯ КВIТКОВОГО ПИЛКУ: ВЮХ1М1ЧН1 ЕФЕКГИ В СИСТЕМI ЕРИТРОНУ ТА СТВОРЕННЯ В10МЕДИЧНИХ ПРЕПАРАТ IВ

03.00.23 - 01отехнолог1я

Автореферат дисертацП на эдобуття наукового отупекя кандидата б1олог!чних наук

КиТ в - 1096

- г -

Д1сертац1вю в рукопис.

Робота виконана в НЮ "Цветень", Дн1пропетровськ1й медичн!й акаде-м«, УкрНД! гастраектеродоШ MQ3 У кратки, 1кстктут1 öioxiMil 1м. О.В.Паллад1на HAH УкраЧни та в У крадись кому наукоро-Пг1бн1чному центр! МОЗ Укра1ни.

Науковий кер!вник

доктор (51олог1чних наук, професор М.Ф.СтародуО

0ф1ц1йн1 опоненти

доктор б!олог1чних наук, професор Г.О.Пхакадзе

доктор б1охог!чних наук, професор АЛ'. Козлов'

Пров1дна орган1вац1я -

КШвський Нац1ональний ун!верситет 1и. тараса Шевченка'

Захист в1дбудетъоя

год. на зао!данн1

4/у ьрёчл.

1995

року ради

спец1ал1зовано! вчено! Д 01.64.01 в ¡нститут! CloxlMil 1и. О.В.Паллад1на HAH Укра1ни за адреооц: 252601, н. Ки1в, вул. Леонтовича, S.

3 дисертац1ег) моЗша ознайомитисъ в &1бл1отец1 1нституту QioxlKil 1м. О.В.Паллад1на HAH Укга1ни Автореферат роз1сланий_

Вчений.секретар спец!ал1эовано1 вчено! ради кандидат 61олог1чних наук

Кирсенко О.В.

- а -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн1сть проблем«. Продукта бдкШництва 6 ц1нними не т!льки для харчгтзання. Вони використоиуються i э проф1лактичною та л!ку-валыгош метою. Це стверджуе народна медицина та досв1д багатьох по-kojiíhí людей. Вони привертаптъ увагу з Ооку вчених р!эного фэху 1, перш за все, б10Л0Пв та медик1в. Якщо nepmi з них налагаться роэкрити джерело б1олог!чно1 д1Т продукт i в бджьчъництва на оргш;1зм та эроэум1ТИ основн! мехатзми uie'í д15, то друг! - намагаються внайти оптимапьнкй алгоритм вастооуваиня íx на тл1 практично! медк-щши.

Шдтвердженням росту приск1шшво1 уваги вчених до продукт i а Сдд1льництва, до деяко1 м!ри, м1г Си служити факт регулярного проведения /1938,1990,1991 та 1993 роки/ Всесоюэних (в рамках тод1шнь-ого СРСР) та щор1чних (починаючи э 1970 року) М1жнародних конгрео1в та симпоэ) ум i в по бдж1льництву та а питаяь ап1терап11. Не дивлячиоь на це, ии ще далек1 в1д науково обгрунтованого застосування ■ продукт бд*1лъництва, не каяучи аж® про встшговлення наукових основ 1х б!олог1чного рпливу на xhbí ictotii. Залипавться мало в1домим i такий аспект, як вплив одночасного еаотосування окреиих вид1в продуктов бдиильництва та в paai ком<МнацП 'íx в 1нтими патогэнетично д1ючими агентами.

Гострота актуальност1 виг,ч1тл9них питаль стае вкрай зро-nyMUov враховусчи те, щр препарат« на ochobI продукт1в бдх1льницт-ва можуть мати б1льиу ефективн!ст>- л1кувально-проф1лактично1 дП, н!ж традиц1йн1 ф1эико-х1м1чн1 фактори. Це розум1ння щв б1лыяа п1дсилюеться, зважлячи на погляд а сьпгодення, а сама, враховуючи, ло-перие, нароетаюче Л1м1чне вабруднення довк1для, ир росить духе часто небажаним вживання л1к1в штучяого походження (при 8алоб1ганк1 додзткового деструктивного впливу), 1, no-друге, яеобх]ди1с7ь >*• Оеапечення п!дсилення л1куваш>но1 дИ ф1®ико-х1ы1чних фяктсри га ряхунок аниленкя Ч.ч эатадьшЯ тохсичмосп. Ще един фактор, яг.ю п1дсилов гостроту ак.уадьност! проблем по вккоркстаяюо продукт:»

бдм!лъництва в медицин!, пов'яэании э в!дсут^>стю традиц1йних л1к!е штучного походження э причини сьогоденних екоком1чних трудксшцв. Все це послужило основою, так званого, "буму" в народн1й медицин! „ враховуючи 1 використання препарат1в на основ! продукт1в бдгЦль-ництва. I энову ж таки встае проблема наукового обгрунтування та в!дпов!дного спрямуванкя у використанн! засоб!в народно! медицини.

Мета та завдання досл!дження: Метод дано! роботи було вивчити вплие бджолиного обн1жжя кв!ткового пилку на деяк! показники струк-турно-метабол!чного стану еритроцит1в та р1веш> гуморального 1 кл!-тиккого !мун!тету, а тзкож розробити ряд 31отехнолог1чних препара-т!в на основ! цього продукту бдж!льництва.

- Для досягнення ц!е! мети наобх!дно було виконатк тад! гавдання:

1) Охарактериэувати склад та деяк! ф!эико-х!м1чн1 особяивост! бджолиного о6н!жйя кв!ткового пилку;

2) Прогнал!зувати вшшв довгострокового виивання бджолиного обн!жкя кв!ткового пилку на еритроцити га такими показниками:

а) резистентн!сть до деструктивно! дП кислоти;

б) стан сиотеми гемоглоб!ну;

в) активв!сть основных фермент!в гл1кол!эу та р!вень 2,3-ДФГ в еритроцитах.

г) стан окисно-в!дновно! сиотеми;

3) Вивчити гумораяьну !мунну в1дпов!дь та г!перчутлир.!сть упов!льнено! д!! ?реакц!1 ГУД) за умов довготривалого вживавня бджолиного обн1жжя кв!ткового пилку;

4) Розробити ряд С1отехнолог!чних преяарат!в на основ! продукт!в бдж!льництва.

Наукова новизна роботи. В процес! виконання роботи отримано ре- • руль тати а що вкаэувть на насичен!сть бджолиного обн1яжя кв!ткового пклку б!олог!чно-активними речовинами: майже вс1ма незам!нними ам!-нокиолотами, ненасиченими жирними кислотами, враховуючи ! арзх1до-нову-кислоту, 'та м!крсглементами, серед яких за р1внем вщцляеться вал!зо, цинк та магн!й. Показано, що насиченють бджолиного обн!жжя

«викового пилку зааначеними речовинами залежить в!д рослин та часу медозбору, ар робить нес0х1дшш сертиф1кац1ю цього препарату эа ф1-зико-х1м<чними показниками при витористанн! його э л!кувально-про-фглактично» метою.

Вперив виконано бзгатопараметричне досл!дження структурно-ме-табол1чного стану зритроцит1в в умовач довготривадого вхкваиия бджолюгаго обн1жжя кв1ткового пилку 1нтактним орган!аыом та на фон1 токсично! ди на иъого Н1триту натр1ю в низъгаи копцэнтргд1ях. Вотановлено, що бддолине обн1жжя кв1ткового пилку сприяв стабШэа-ц! I популяц1йного складу еритроцит1в э максимальним эбережэнням р1вня активнофункц1онувчих популяц1й червоних кд1тин. При цьому до-сягаеться високий р!вень активного гемоглоб1ну внасл1док зниження окисних цроцео1в та за рахунок перебування в циркуляцП еритроци-т1в, наповнених гемоглобШом переважно НЬА-типу. Шд 5пливом бджо-линого сбя!ядя гапткового пилку в эритроцитах в1дбуваетьоя акткза-ц1я таких юшчових фермент!в гл1кол1эу як гексок!наза та фосфофрук-токшаза. Разом з тим в них неопециф1чно активуеться а!дковна система (зб!льшуеться вм!ст глутат!ону та загальних 5Н-груп, п1двищу-еться активность глутат1онпероксидаэи та глутат1онредуктази), а та-)5сл блокуються окисн! процеси (зменшуеться концентрац1я малонового дг,аяьдег1ду та д1внових кон'югат1в).

Вперше, виходячи з анал1эу.первинно1 та вторично! 1мунно1 в1д-пов1д1 то'р1вюо 1еМ та на введения бичачого сироваткового ал>-0ум1ну (БСА), а також, враховуючи дан1 по характеристик 1нтвнсив-,ноот1 рэакцП ГУД до еритроцит1в барана, експериметально доведено, що бджолияе обн1жкя кв1ткового пилку проявляв 1иуноиодуляторний ефект.'Остшгае пов'язанв з стимуляцию гуиорально! 1иунно) а1дпов1-д! та в зм!н1 реакц11 ГУД, як покагника стану Т-реактквно1 снстеии.

Практична ц1нн1оть роботн. Розроблеио та апробсвано ряд б1отчх-нолог1чних препарат1в на основ1 бджолиного обн!ядя юпткового пилку та 1нсих продукт 1 в бдх1яьництва, а таком препарат1в в вкшочоииян ОЮлоПчно-активних ви~яжок э трав. Запропсноваио ап1ф1тс?«рал'Я)-

тичний комплекс та методику регуляцП гомеостазу лидини, вегетатив-но-судинно! дистонП, атеросклерозу та остеохондрозу хребта. Роз-роблено препарат у форм! крему для л!кування простатиту та геморою. Запропонсвано ряд препарат1в у форм! драже та в1дпрацъован1 методики $х эастосуьання для л!кування та проф!лактики захворювань шлунку та дванадцятипало! кишки, печ1нки та п1дшлунково1 залови, порожними рота та орган!в дихання, а такси для зниження надм!рно! маси т!ла.

Основн! висновки дисертацП використан! при п!дготовц! методичних рекомендац!й ("Введение в апитерапию /учебное пособие для слушате-

t

леи курсов/, Днепропетровск, 1992 та "Пчелы и доктор "Цветень" предлагают здоровье", Днепропетровск, 1995), призначених для л1ка-р!в, середнього медичного персоналу та !нших фах!вц1в, HKi займа-ються практичними питаниями aniTepanil.

Апробац!я робота. Матер!али дисертацП допов!дались на наукових конференц!ях (м.Дн!пропетровськ, 1990 там. Паланга, 1992), на м!ж-народн!й конфэренцП "Кислотний та температурний гомеостаэ" (м. Сиктивкар,1994), на щор!чних наукових кочференц!ях Дн^ропет-ровоько! медично! академИ та УкрВД1 гастроэнтерологi i МОЗ Украпш.^ Особ истин вклад автора. В робот! наведено результата досл1джень, виконаних безпосередньо автором. Медичне випробовування препарат!в проведено л!карями. га схемами та протоколами, складеними автором.

Публ!кац!1. За темою дисертацП опубл!ковано 10 poöiT, 1 робота прийнята до друку та сттримано 8 патент!в Укра^ни та Pocil.

Структура та об' ем' дисертац! I. Дисертац!я складавться а наотуп-них розд1л!в: вступу, п'яти глав - "Огляд л1тератури", "MaTepia-ли та методи", "Регультати та обговорення", "Заключна частина" вис-hobkIb та списку використано! л!тератури, який вкпючае 115 б!бл1ог-' раф!чних посилань. Роботу викладено на 111 стор1нках машинопису, гона «Ютить 14 таблиць та 4 рисунки.

' МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ Бджодкне обн^жжя було ддержане в науково-виробничому товариств!

"Цветень", як результат весняного збору продуктгв бдлальництва з р1знотрав*я степово! эони п1здекно-сх1ДИо5 частини Укра'1ни. Його класиф1кували за методикою Г.Ертмана гМладенов, 1984], эбер1гали герметично закритим в холодильнику, а "вред використанням подрШкю-вали за допомогсп подр1бгаэвача ЗМ-ЗА.

Експерименти по вивченню стану 61ох1м1чних параметр1в еритро-п1д вгшиюц довготривалого вжкватга тваринаш бд*одиного обн1джя KBiTKQBoro пилку були проведен1 на отатевозр1лих (масою ■ 120-160 гр.) б1лих Сеэпородних шурах, серед яких Суло сформовано 4 групп (по 10 в кодн1й). Перша трупа була контрольною 1 включала 1нтактних тварин. В друг1й - були доол1дн1 тварини, як1 отримували * з 1жео бджолине обн!жжя по 100 мг в день протягом 1 мЮяця. Тварини третьоЧ групи отримували н1трит натр1ю. 1м за 2 год перед досл1дом вводили внутр1шньочер5аио воднкй ровчин н1триту натр1п в доз! 60 мг\кг мзси тхла. Тварин четверто! групи готували як вказаке для групи 2 , але за 2 год перед досл1дом 5м вводили роачин н!триту натр1ю так, як i rpyni 3.

Л1га.чдшш спектр гемоглоб1ну характеризували спектрофотометрично /Eenesch et al.,1973/, а його фракц1свання эд1йснювали диск-елект-рофорезом у пол1акрилашдному гвл1 /Стародуб» 1979/. Резиотентн1сть еритроцит!в вивчали методом кисдотккх еритрограм /Гительвон, Терс-ков, 1951/, a ix спор1днен1сть,до кисню внэначали в!дпов1дно реко-мендац!ш /Шорохов, 1974/.

Про стаи гл1кол!ву судили виходячи в вивчеяня активност1 оонов-них його фермент1в: гексок1нази (К.Ф.2.7.1.1), фосфофрукток1нави (К.Ф.2.7.1.11), п1руватк1нази. (К.Ф.2.7.1.40), як1 вианачали спект-рофотойетрично за методом описании /Beutler, 1971/. Р1вень 2,3-ДФГ оц1кивали в1дпов1дно рекомендациям /Beutler, 1974/.

В гемол1эатах еритроцит1в вианачали р1ввнь эагальних SH-rpyn, в1дновленого глутат1ону /Фоломеев, 1981; Чернышев, 1983/, клинового диадьдег1ду та д1енових коньвгат1в /Fried, 1976/, активное?! су пероксиддисмутазк (Г.О.1.15.1.1) /Fried, 1076/, глутат1окп<!рс«:кдв-

эи (К.Ф.1.11.1.9) /Гавршгава, Хиара, 1986/, а також каталази (К.Ф.1.11.1.6) та глутат1онредуктаэи (К.Ф.1.6.4.2) /Beutler, 1974/.

Р1векь та спрямованЮть smík 1мунодог1чних показнюив П1Д впли-вом бджолиного обнгджя КВ1ТКОВОГО пилку вивчали в експериментах на кроликах породи "Шиншила" (масою 2,5-3,0 кг). Серед них було сформовано 2 групп (по 8 тварин). В одн1й s цих груп були 1нтактн1 кролики , а в 1ншй - тварини, hkí-2 рази на день протягом 30 дн1в от-римували а 1жею бджолине обн!жжя по 100 мг на 1 кг маси Т1лз. Кодна з цих груп в свою чергу була под1лена на 2-1 п1дгрупк (по 4 тварин) яких було iMyHisoBaHo БСА або ж еритроцитами барана (ЕБ). Про р!вень гуморалано! 1мунно1 в!дпов1д1 судили по вм1сту утворюваних IgM та IgQ при первинн!й та вторинн1й 1мун1зац11 кролик1в БСА. Ос-танн1й вводили два рази в кШкост1 5 мг на тварину в повноыу ад'-ювант! Фрейнда з 1нтервалом 1 и!сяць. К1льк1сть IgM та IgQ встанов-лювали за допомогою методу ELISA s використанням и!чених пероксида-зоо антит1д до 13отипових 1мунаглобул1н1в. Реакц1ю ГУД проводили в1дпов!дно Slula et al.,1992.

Аы1ногаюлотнин склад бджолиного обн1жжя визначали за допомогою ' автоматичного анал!затора ам1нокислот Mixron-S (Япон1я) [Дэвек!, •Гергей, 19763, BMicT кирши кислот, м1кроелемект1в, загалького б1лку, жир1в, вуглевод!в вотановлювади га рекомендац1яш Шшшакова (1980). Б1олог1чну активыiстй бджолиного обн!мкя виэкачади„ по в1дношенно до рослинши» кл!тин ва методом КулаевоТ (1973).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Склад та деяк! Ф1зико-хШчн1 особдивост! бдкодиного обн!жжя

танкового пилку. Привертаа на себе увагу високий вм1ст в них про- •

л!ну, оксипрол1ну, таурину, фосфоетанолам1ну, гама-амхномасляно!

кислоти, глутагйну, л1аину, acnapariHy, apriHiHy, цистерну та мет1-

он!ну. Серед жирних кислот, що виявляються в бджолиному обн1жж1

ralTMOBoro шику, в найб1льш1й кШкост! зустр1чабться арах!дояова

та падыитинова кислоти. На фон i виоокого вм1сту лужноземелышх

i

?ле',<е;тв виявлений високий р1вень затЛза, цинку та магныо. Щкаво, що в ооматичних рослинних клхтинах зрах1Донова кислота, як правило, не эустр^чэзтъся 1 тому необходн^ть органз.зму у ненаоичених кислотах задов1Льняеться або ж за рахукак гдаих ненасичених кислот рос-лкнного походження, наприклад, л1калвново1, або ж за рачунок арах1-доново! кислоти тваринного походження /Стрзйер,1985/.

Характеристики бджолиного обн1жжя кв1ткового пилку суттсгю гм1-нгаоться в1д того, в яких рослин 1де медоззб1р та в який пер!од В1Н в1дбуваеться ( раннього чи п1знього лгта). 0триман1 дан! вкаэують, що 1 для досл1дження, 1 для практичного эастосування з л1кувальною 1 проф1лактичною метою важливе значения найувае сертиф!кац1я цього препарату эа ф1эико-х1м1чними покаэниками, принаймн1 эа часом ме-дозбору та виду рослин, використаних для цього.

Вивчення резистентност1 червоних кровяних кл!тин* щур!в п!оля довгостроксвого вживання бджолиного обнДхжя кв!ткового пилку. Ана-Л13 кривих гемол1эу еритроцит1в досл1джуемих груп тварин показав, що ерптрограми щурхв 2-1 групи В1др1зняються в!д тих, як! виявлен1 пра а1ал1э! еритроцит1в тварин 1-1 групи, а саме, зм1щенням криво! вправо, що св1дчить про эрастання вм1сту в кровг популяЩй кл1тин з п!двищенсю стпжютю до дП геыол!тичного фактора (рисунок). Причо-му в кров1 зб1льшуеться к!льк1сть кл1тин з максимальною та "се-редньою" ОТ1ЙК1СТЮ. Це вкаэуе ня формування в циркулююч1й кров1 ак-тивнофучкцЮнукчих еритро1дних популящй при выносному знижент к1лькост1 як ^тарих, так 1 неэр1лих еритро!дних елемент!в, особливо, з прискореним диференц1юванням.

Як 1 чекалось,п1д впливом н1триту натр!ю спостер1гавтъся "Л1вий" ¿сув н^ еритрограм1, якпй вказуе нл суттеве знилення р!вня реэкс-течт!юст1 червоних кл1тш п1д впливом х1м1чного агенту. Моалиьо, поь'яэано з наростанням окисних процес1в,як1 дестабтэутьтъ м-)и<3гп-ни !<л!тин. Ваадиво в1ди1тити, що заэначене виде "л1йе" »рупоиня ¡и еритрограм!, виражене в эначно мени1й и1р1 у випадку яосМрмннг

тварик групи 4. Не виключе-но, щр спостер1габмий ефект ослабления деструктуючого впливу нХтриту натр!о в!дбу-ваеться эа рахунок попе-рэдньо! активаци виновного потенц!алу кл!тин. Таким чином, тривале вживания твари-нами бджолиного обн!жжя кв1;кового пилку веде до стаб1д!аац1! популяц1йного складу еритро!дних елемент!в внасл!док збереження в цирку ляцП активно функц!оную-чих кд!тин (кл!тин г високао ст!йк!стю до гемол!тичного фактору). Це пов'яеано, на-пэвне, а ослаблениям !нтен-сивност! процес1в окисления 'в орган!вм!. Оставив п1дт-вэрджуеться даними, отрима-ними при вивченв! стану НЬ та окисво-в!двовно! системи еритроцит1в.

«

Система НЬ у тварин. як!

Кислотн! еритрограми гр.твхтт тварин (1), а також тварин, як! довготривало вживали бджолине обн!жжя кв!ткового пилку (2) та п!дданих д11 н!триту натрию до (3) 1 п!сля вживания бджоли-. ного обн1кдя (4). По ос! ординат - процент гемол!гованих кл!тин, по ос! абсцио - час в хвилинах.

довготривало вживади бджолине обн!жжя

кв!ткового пилку. Досл!дженкя показали (табл.1), щр у тварин, як! довготривало вживали бджолине обн!жжя (група 2), в пор1внянн! э !н-тактними тваринами (контрольна трупа 1) вм!ст эагального НЬ дещр виде. Одночасно у них спостер!габтъся 1 меншии р!вень як метгемог-лоб1ну (МЬНЬ), так 1 оксигемоглоб1ну (НЬ02), а вм!ст дезоксигемог-лоб1ну (дезокси-НЬ), вавпаки, п1двищений.

Шд впливом н!триту натр1ю в кров! р!зко наростав к!льк!сть МЬНЬ

при незм!нному р!вн! эагального НЬ та зниженн1 вм!сту якНЬО^.так 1 дезокси-НЬ (тварини групи 3). Важливо в1дм!тити, шр ид працеск чеш виражен!#для тварин, як! на протяз! м1сяця вживали бджолине обн!жжя перед введениям 1м роэчину нгтриту натоЮ (группа 4). Р1вень фрак-ц1й 5 та б, а також фракцш 1 л 2 Сяк! в!дпов1дно даням МтародуОа та Пип. (1379) 5 аналогами НЬР" та НЬА1 вгдпов1дно] достов1рно аяи-жений у тварин групи 2 з порШшян! з тваринами груг.и 1. Одночызно вм!ст фракцП 3 (в1дпов!дно НЬАо) дещо эб!льшений. Привертае увагу, що р!зниця м1ж трупами 3 и 4 виявлена лише по вм!оту фракц1й 1,2 та фракцП 3. Така ж ситуац!я збер!газхься ! при пор1внянн! гетероген-ност1 НЬ тварин групи 1 та 2 .

Отриман! дан1 св!дчать про те, що при н1тритн!й !нтоксикац11 опостер1габться утворення конформер1в НЬ, як! 1 поповнюють фракцП 1 та 2 за рахунок зниження р1вня НЬ у фракцП 3. Так! ж зм1ни в ге-тероген!й систем! НЬ не е специф1чними ! спостер1гаються п!д впли-вом р:акого виду ф1эико-Х1м!чних факт :р!в на орган1зм (Старо-дуб,1982). Те, що довготривале агодовування тваринам бджолиного об-н!жжя приводить до зменшення к1льк!сного вм!сту фракц!й 1 та 2 ! одноча^.ниму ¡пдвшценн» р!аня НЬ у фракцП 3, налевне, вказуе на зниження п1д його впливом окисно5 д11 на Огоструктури, враховуючи як червон1 юптгаш, так 1 молекули НЬ. Особливу ц!кав!сп предотав-

ляють дан! про зменшення вмЮту фракц1й 5 та 0 в НЬ тварин групи 2.

*

Ц1 дал1, моаливо, в!добрахзють процеси, як1 пов'яэан1 з 1нтенсив-1П0Т10 зм1ни пспуляцпшого складу еритроцит1в 1, в 61льш1й м1р1, -о швидк1стю формування еритроЧдиими попередниками терм1налъних отад1й ового развитку.

Бр^овуючи дал! (СтародуО та 1т:., 1980) про зм1ну максимума синтезу окремих фракц1й НЬ в ход1 диференц1юванця еритроИдиих елв-М8нт1в, сл1д вважати, що 1нтбнсивн!сть "омоложемп" популяц1й чер-воних кл!тин у тварин групи 2 менша, и1ж у тварин контроллио1 групп 1. Кр1и того, в1домо (Воуег а1., 1Э7Б), що вритрсцити шш«иеи1 НЬГ, менш ст1йк! до д11 геисШтичних фактор1в, н1* ери.роцити, т

вм!щ;оть НЬА. Те ж саме стосубться 1 еритроцитгв щур1в э р!зним р!внем фракц1й 5, 6 та 3 ССтародуб, Грицак, 19793 • Приймаючи до ува-ги ц! в!домост1 та ваш! експериментальн! дан1,е во! п1детави вважа-ти, щр у тварин, довготривало вживавших бджолине обмждя, в!дсутня напружен1сть еритропоезу. Причому це в!дм1чагться на тл! дещр бШ-шого р1вня эагального НЬ в кров!, н!ж у тварин контрольно! групи.

Табл.1

Величина рБО, вы!от тотального НЬ, його л!гандний та фрагаийний склад г кров! !втактних твадон (1), тварш, довготривало вживав-' ших бджолине обн!жжя кв!ткового пинку (2), п!дданкх дП к!триту натр1ю до (3) та Шаля вживанвя бджолиного обн!жжя (4).

Б!ох!м!чн1 покааники

Групи тварин / М + м

1 : 2 : 3 4 •

• Тотаааний ИЬ,г/Ю0па 12,3±0,3 13,9+0,3 12,1+0,2 13,8+0,4

Л!гандн! форми, X :

ньог 84,4±0,8 80,4+1,6 76,1+2,9 85,4+1,6

деаокси-НЬ 8,1+0,7 16,4+1 ,'5 1,1+0,6 4,0+0,8

ЫШ> 7,5+0,6 3,2+0,4 22,3+2,8 10,6+1*4

ФракцИ, X :

1 8,6+0,4 6,0+0,6 11,9+0,7 9,1+0,8

2 10,9+1,2 7,2+1,0 19,0+0,7 15,2+0,8

3 43,0+1,2 46,6+1,1 32,1+0,8 39,2+0.9

4 18,4+0,6 23,5+0.5 19,2+0,6 19,4+0,5*

Б 13,8+0,1 11,4+0,6 13,3+0,3 13,0+0,4*

6 5,1+0,1 4,4+0,2 4,9+0,3 4,9±0,'2*

р50, ш рт.ст. 2,2+0,1 1,9+0,2* 2,6+0,3 2,0+0,3*

* Р!эниця статистично нев1рог1дка.

Нами встановлено, що г врахуванням поправки на ргвень 1ЛНЬ, величина р50 для НЬ, вид1леного з кров1 обстежених груп тварик, практично не зм1нюбтья. Правда, привертав увагу дещо б1льша спор!дне-• * •

Н1сть до кисню НЬ у тварин групи 2, алс р1гниця э НЬ контрольно! групи статистично нев1рог1Дна. Мгчливо, це обумовлено двс'ла причинами, як1 мзють взаемопротилежний характер. По-перше, вм!от фракц!й 5,6 в тотальному НЬ, як було показано вице, зменлувться при одночасовому эбшшент фракд! 1 3, як1 за спор1днен1сто до кисшо роняться так, що величина рБО эсунута в область б!льш низьких парщальних тисков для фракцП 3 в пор!внянн1 з- т!ею, яка притаманна для фрак-ц1й 5 та 6 (Стародуб та 1нш., 1980). По-друге," встановлена р!зншя не наст1льки значна, а чутлив1сть методу не дозволяв э високою в1-рог1дн1стп отдиференц1ювати зы1ни, пов'язан1 э незначними перебуда-вами в фрякц! иному склад! !!Ь. Справедл1гв1сть такого припущення мдтверджуеться пор!внянням даних, отриманих для НЬ тварин, доагот-ривало вливавших бджолине обн!кжя, та тв.-рин, як! п1ддавааись впли-ву ютрпту натргв без вживання цього обн1жжя (групи 2 та 3), м!ж якими в достоверна р!эниця за величиною р50 1 для яш г.ритаманн! зм1ии в гетерогенное спектр1 НЬ лротилежкого характеру.

Активи1сть основних фермент!в гл!кол1ау та р!вень 2,3-ДФГ в еритроцитах. Регудьтатя проведении доол1джень показали, то актив-н1сть гексок1наэи у тварин контрольно! групи досягав величини 9,65+0,30. У тварин, що отримували на протяэ1 м1сяця бджолине об-н1жжя (2-а группа), активнють цього ферменту дещо вища (приблизко на 12.ЗХ). Таке ж сп1вв1дношення м1ж вказаними трупами нами виявле-не 1 у випадку ферменту фосфофрукток1наэи. Величини, що характеризует! активнЮтъ цього ферменту склздали в1дпов1дно 40,32+ 1,26 та 4С,44 + 1,41. Дещр 1кша картина при пор1внянн1 зазначенкх груп тварин спостер1газться у випадку аная1ву активност! п1руватк.1наги. Еи-явилось, щр в обох трупах II активнють суттево не р1аниться 1 досягае р1вня величини 140.

в 1 ил еритроциПв кров! тварик контрольно! групя м1сг«т>ся

мкмолей 2,3-Д®Г. Його р1вею> 8б1лыпений в еритроцитах кров1 тварин, довготривало отримувавших бджолине обк!жжя.

Стан окисно-в!дновноЧ системи еритроцит!в. Днад1э р!вн1в в1днов-леного глутат!ону та загальних БН-груп в еритроцитах 1нтактних тварин та тварин, як1 довготривало вживали бджолине обн1мия, (1-а та 2-а групи В1ДП0В1ДН0) св1дчить про 1х эростання п1д впливом цього препарату (табл. 2). Прнвертае увагу те, що одкочасно спостер1га-вться п1двищення активност1 глутат1онперокоидаги та глутат1онредук-таэи. В1рог1дно, нарсстання субстрату глутат!онпероксидаэи в1дков-леного глутат!ону обумовлюе активац!с цього ферменту. Разом э тим, не виключено, що ахтивац1я глутат!онредуктази викликзна беэпосеред-н1м вшшеом продукт1в бджолиного обн1кжя на систему П регуляцП та/або прояв активност!. В к!нцевому п!доумку це сприяб накопиченгао в!дновлених екв!валент1в у вигляд! глугат!ону. Бееумовно, можна припускати, ар р1ст р!вн!в в1дновленого глутаПону та эагальних БН-грул е результатом эншення 1нтенсианоот1 процес1в окисления перокоидшамн радикалами. Деструктивна д1я осташпх задежить в!д активностей в систем! таких фермент!в як каталаза та супероксиддисму-таза.

В еритроцитах щур1в, як1 довготривало вживали бджолине обн1жжя, активн!оть вказаних виде фермент!в хоч 1 эб1льшувться, аде це аб1льшення % статиотично нев!рог1дне. Все я, можливо, наровд.чанкя р!вня в!дновлених БН-грун в еритроцитах б результатом комплексного ' вшгиву як на 1нтеноивн1сть генерування лероксидндх радикал1в, так 1 на активн1сть каталази та суперохсиддисмутази - основних фермент!в, щр приймаютъ участь в 1х деструкцП. Як наел!док такого впливу бджолиного обн1жжя, треба вважати, б зниження вм1сту в еритроцитах-мааонового дкальдег1ду та д1енових коньюгат1в.

Таким чином, отриман! нами дан1 св!дчать про те, що п!д впливом бджолиного обн1жжя в еритроцитах щур!в активувться антиокислювальна система та вшйубться 1нтенсивн1сть процео!в окисления.

.. Загалом бджолине обн!жжя сцрияе накопиченню активно функцоку-

вчого НЬ б червоних кл1 тинах та стабШзацП популяцГ'тюго окладу еритроцит1в. Весь комплекс отриманих даних про структурно-метабо-л1чний стан еритрощтв вказув на те, и,о бджолине. обнгжжя впдивае на адаптивн! можЛивост1 орган!зму яесдеццф!чно, п!двищуичи ст!й-к!сть орган!гму до дП фзктор!в средомяца.

Табл. 2

Деяк1 покаэники стану перегс-;сного окисления л1п1п!в т» вртиоясчдантного захисту ерюоашмг!* до (г) »а Пели (2) дзшаг» ривапого вживания тваринзми бджолиного обн!*жя кв!ткового пилку (М+рт; п-10).

Покаэники ; 1 : 2

Вадновлений глутат!он, мкмоль 6,6+1,1

Загзиан! 'ЗН-групи, мгая>дь СО..Е+? , ?

Машнозий диальдеПд., мкмсш. 1,4+0,08

ДАз-гав! коньюгати, мкмодь 10,8+г,? Кагаааза,мЕх10 Суперомсиддисмутаза, УЕхЮ" Глутатюнлероксидаза, шоль

ЗЗН я хв. 1.6+0,!

ГдутатЮнредуктаэа.МЕ 8,3+0,в

1.0,3+1,3

40.. 1+3,1

0,9+0.1

2,6+0,3*

2еЙ+0,2 10,4+0>

-Результата отатистично нев!рог!дях.

Гуморальна !мунна в!дпов!дь та г!перчутлив!сть ут?ов1дьнено1 д!1. Результати досл!джень, як! представлен! п табд.З, покаэують, шр р1-вень 1&М в кров! кролик:в обох груп значно вищкй н!сля першо! !му-н1гацП, нхж п!сля.повторно!. Разом з там эм!ни у вм!ст! 1вв в ход! гмуизаци носять протилекний характер. Отршан! дан! уэгсджупться з сучасним уявленням про формування гуморально! !мунно! в!дпов!д1 та в!ддзеркалюють динам!ку зм!ни !зотипового кайору аятит1л в ц:й

ситуацП. Особдиву ц!кав!сть являв те, що р1вень обох гзотипових антит!д суттево виде у тварин, як1 довготривало отри,«ували бджолине о0н1яжя, н!ж у тварин контрольно! групи. Важливо в1дм1тити, щр р1з-ниця м!х вивчае'мими трупами тварин зкачне б1льше проявляется по р!вню 1ев, н1ж 1еМ. 0триман1 даи1 св1дчать, шр бджолине обн4жжя Шдвишуб 1мукореактивн1сть орган1вму, стшулкирчи гуморальку шуньу в!дпов1дь на экэогенний б!лковий антиген. Анал!э Шенсивност! ре-акцП ГУД покаэуе, шр пгд впливом бджолиного обн!жжя вона экижуеть-ся в средньому на 30 - 40 X у кролик1в досл!дно'£ групи в &>р!вшшн1 .8 т1ею, якздаайдена у тварин контрольно! групи. ВД дан1 св!дчать про ам1ни в систем! истинного 1мун1тету та, в1рог!дно, вказуюгь на врушення балансу, щр е м1ж ефекторними та супресорними юПтинами.

На баз1 отримаких даних ми не можемо судити про характер та спрямованЮть эм1н в кл1тинн1й 1мунн1й в1дпов1д1. Вся сукупн!сть представление результата дозволяв лише однозначно стверджувати, щр бджолине обн!жжя кв1ткового пилку 6 1муномодулятором. Останнб проявляемся В СТИМУЛЯЩ! п1д його впливом гуморадьно! 1мунно! в1дпо-в1д1, а також в вм1н! реакцП ГУД, як показникг. стану Т-реактивно! сис^еми.

Б1отехнолог1чн1 пЬепарати на основ! продукт!в бдж!льництва.

1. АпГфгюжрапевпичний комплекс та методика регумяцН гомеостазу мщини, в игешшвно- судимно! дгстонИ, атеросклерозу та остеохондрозу хребта. Цей комплекс вклочаз бджолине обн!жжя кв1ткового пил-уу, мем, 4Х спиртову насТоянку пропол1оу, ф1тобальзам "Расцвет" для внутр1шнього вживания та крем "Масажний" для проведения масажу /Ду-• дов та 1нш., 1993а/. До складу крему входять: бджолиний в1ск, прополю, бджолиний яд, камфорне масло, димексид, настоянка хр1ну /Ду-доа та 1нш., 19936/.

Еяементи ьп!ф1тот9раябвтг"ного комплексу застссовують сл!дуючим чиной. 1) Бджолине обн1жжя кв!тковогг- пилку вживають.в сум!ш! а ме-дои (1:1) 2 рази на день пере д 1*вв (вранц! ~а ввечер!) со 1 отоло-

в!й дожщ, роэмш/вчи в 50-ЮО мл тепло! води. 2) Одночасно вжгаа-В7Ь 3 рази на день за 30 хв. до )Ж1 фхтобальзам "Расцвет" по 5-7

храпель разом з такою ж к1льк1стю 4% спиртово! настоянки пропол!су, %

внесеких в 50-100 мл тепло! води., 3) Використовуючи 8-10 гр. крему "Масаяний", проводить кожник день масаж за таким планом; а) посяз-довко дз.ють на паравертибрадыг. З05:и крижових, поперекових, груршх та шииних сегмент1в; б) визначлвть та мясажуетъ ботс*1. !.йзюс-тистих иром1жк1в параверткбражктпс зон; з) проводят^ аиб1рковий ма-сак нижн!х к1нц1вок, воротниковой зони, зони 1Ш)чиц1, грудини та верхн1х к1нц1вок. Загальна тривал1сть процедури масажу сягае 30-35 хв. Курс складавться з 15 процедур, вр проводиться ксятга день абс; ж через день. Через 1 та 3 тяин! шишв! эагострення, але курс а цьому випадку сл1д зак1нчити, иеперериваочи.

Табл. 3

1нтенсивн1сть' реакцП ГУД проти 33 та р1вень сг-«?цвф1чшк хвотто-вих анотпл до БСА в кров! прокатав до (1) та п.гсда. довготривакого вживания бджолиного обниетя кв!*кового шлку (2),, М+вг, гу4.

Групи тварин

Акал1зувшй показник

1нтенсивн!сть

реакци ГУД, % 100 65

Р1вень специф1чних Перша 1мун1зац1л •

антит!л, мкТ]мл:

1еМ-типу 2,1+2,8 6,5+1,0

1де-типу 28,0+4,0 Т,9+5,0

ПЬвторна 1мун1зац1я 1гМ-типу 1,4+0,5 3,9+0,7

1еО-типу 89,3+7,1 192,0+16,0.

Запропонований ап1ф!тотерапевтичний комплекс роэрахсваний на 2 курси: однорааовий 24-х денний та п1дтримуючий. Перший з них реко-мендубться людям ; середнього в1ку та з середн1м ступеней гомеоста-тичних дисфунгаЦй 1 поьДрними проявами " вегетосудиннсп дисТонп, атеросклерозу та остеохондрозу хребта. В1н виправданий в стахдслар-них, амбулаториях та санаторно-курортних уморах, а також в ^роф!:-лактор1ях та домашн1х умовах. Другий курс спрямований на людей старшого в1ку з вираже ними гомеостатичними дисфункщями та аначними

г

проявами захворювань. Його проводить 24-х денними курсами кожен piK i на протяах 4-5 poKiB.

г. Креи "1нтим". До складу крему входить пропол!с (8-9 частин), в1ск (16-20 частин), соснова живиця (16-20 частин), мед (10-12 час-тин), бджолине обН1жжя кв1ткового пилку (£0 частин), спирт етиловий ректиф!кат (10-12 частин), вода (10-12 частин) та основи /Дудов та 1нш., 1993в/. Б1н проявляв протизапальнх, болевгамовуюч!, спазмол!-тичн1, кератол!тичн1, антисептичн! та протизудн1 властивост!, а такси ефективно утамовув кров та Шдвищуе статеву потенц!ю. Показания до еастосування включають: простатит, геморой. Ректагл-ний масаж при простатит! проводить через день,а змазування геморо1'дальних вузл1в-кожнии день. Викориотовуть 3-5 гр. крему. Його можна вводити у вкгляд! ов!чок. На курс л1кування випадае 8-10 процедур. Протипока-занням до його еастосування мохе бути лише Шгвищена чутлив1сть ооЮ до продукПв Сдж1льництва. Крем не мае поб1чно! д1! у нього н! Ыдносно хворого, н1 у масажиста (на противагу крему "Масажний").

3. Методика аастосування л1 кувалъно-проф!дактичних препарат! в у форк1 драхе. Загадь ний склад драже маз такий виг ляд /Дудов та 1нш., 1В93г/: а) бджолине обн1жжя кв1ткового пилку (як основний наповню-вач); 0) наст1й л1карських трав (який може зм1кюватись в еапежност1 в1д спрямоваиост! д11 препарату), в) цукгова пудра (28-29 частин), г) патока крохмальна (2-3 частики), д) мед кв1тковий (3-5 частин), к) пу/">а глюкоэи кристал1чно! (Ю-li частин), в) барвники харчов1.

9а таким склячоы вами Сули роароГлен! вар!анти драже, в яких

зм1пгвався лише наб!р л1к5рг,ыс1х трав в!дпов1дно його спрячованос-т1. Драже та методики ¡х застосування запропонован1 для лхкуваяня та проф1лактики захворюваль шлунку та дванадцятипало! юшки, печхч-ки та пгдшлунково'1«залоэи, порожнини рота та орган!в дихання, а такая пля ангокення збитково! мзси т1ла.

ВИСНОВКИ

1. Охарактеризовано'склад йшыминого обзкте чягтустогс ^•тл'"/ та вотаковлека його насичен!сть 31олог1чко-активнши речовинами: майже всЬда незам!нними ам!нокислотами, ненасиченими жирнимк кислотеки, враховунчи 1 арах-донову кислоту, та м!кроелемэнтвш, серэд акнх за р1внеи зид1ляеться аая!зор цинк та магн!й.

2. Показано, що насичен!сть бджолиного обн1жжй га!ткового шику залеяить в!д рослин та часу медозбору, що робить необх!днкм сэрти-

цього препарату зг ф1зя»-:г14йчвжя ~0К£5пои чико-ристанн! його з л!куЕалькс~лро&А.Ш1к?ичкое-

3. влераго зиконане багатонзр£!*?тр1мкв яоая1дквшв» еягрук-гуоьо-не-табсшчного стану ермращпчЕ п у«овех доагогрявшогс. »гззэдня эдаюаиного обн1жжя кз1тнового ¿шину <Е?акт£ии оргая1экш гь да фзн! токсично! д11 на яьогс к1%рях? £атр1в з ■ихвыак жт&аярщш.. На основ! цього досл1джеиж отаэрджувться, т бджагине абн }.*.«< КЭ5.ТКОНОГО яшгку эплизав на гдаптявн! мокгиеост! органам/, д!даи-пуючи його ст!йк!сть до д!1 фактор!в смдовмша. оск1даки;

з) встановлечо, гдо бджолмне «Шли? гв1ткозогс шик-/ епршге ста-оШзацП популящйного складу еритроцит1в а мамсшальнии зберэкен-ням р1вня активкофункц!онувчих популяц!й черзоних кл1тин. При цьому досягаеться високий р1вень активного геиоглоб!иу заасяхдок зшшсння окионкх. процесгв, та за рахуиж кереоуБанни а цнр^удлцп эретроци-т1в, наловнених НЬ переваяно НЬА-тилу;

б) виявлено, що при довготривалому вяивалн! бдясатого обнхяжя кв1ткового пилку в!дСувавться активац!я таких кдючових ферментхв

- 20 -

гл1кал1ауг як гексоганаза та фосфофрукток!наза;

в) п1д впливом бджолиного обн1жжя кв1Ткового пилку вб1льшуеться вм1от глутат!ону та загальних SH-rpyn i п!двищуетъся активн1сть глутат1онперокоидази та глутат1онредуктаэи, а також зменшуеться в еритроцитах концентрац!я малонового д1альдег1ду та д1енових йэн'-вгат1в.

4. Вперше, виходячи э аная1зу первинно! та вторинно! 1мунно1

в1дпов!д! за р1внем вм!сту IgM та IgG на введения БСА, а також на

%

основ! вивчення !нтенсивност! реакцП ГУД до ЕБ, доведено, щр бджо-лине обн!жжя кв1ткового пилку проявляв 1муномодуляторн1 властивос-Ti.

5. Розроблено та апробовано ряд б1отехнолог1чних препарат!в на ochobi бджолиного обн!жжя кв1ткового пйлку та 1неих продукт!в бдж!лъництва, а також з включениям б i олог iчно- активних витяжок трав:

а) запропоновано ап1ф1тотерапевтичний комплекс та методику регу-ляцЦ гомеоотазу людини, вегетативно-судинно! днотонП, атеросклерозу та остеохондрозу хребта;

•б) розроблено препарат у форм! крему для л!кування простатиту та геморою;

в) запропоновано ряд препарат!в у форм! драже та в!дпрацьован! методики ix эастосування для л1кування та профилактики захворювань шлунку та дванадцятипало! кишки, печ!нки та п!дшлунково! залоги, 'порожнини рота та орган!в дихания, а також для зниження збитково! маси т1ла.

0СН0ВН1 РОБОТИ. 0ПУБЛ1 КОВАН 1 ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАДП:

1. Блонокая В.Н. Губа П.Л. Дворецкий А.И. Дудов И.А. Крот Е.И. Тарасов В.В. Черкасова А.И. Медоносные растения Украины (справочник).//Госкомнаробразования СССР, ДГУ, Днепропетровск, 1980г.

2. Ду,:-» I.A. Клапчук В.В. Лозяной В.И. Моренеи A.A. Охотский Б.А. Сиэоненко Н.С. Ои.-;шпов Ю.А. Шкожыь.л В.Н. Введение р алитерчпию

(учебное пособие для слушателей курсов). // НПАО <<Цветень>> Днепропетровск.-1992.

3. Пудов И.А., Стародуб Н.Ф. Антиоксидантная система эритроцитов крыс, в условиях длительного приема пчелиных обножек цаг-точмой пыльцу. Украинский биохимический чурнал, 1994, т .ЪЬ, Ш, с. 94-96.

4. Дудов И.А., Моренец д,А, , Apr-v !?_!!.„ Csapcsjyô H.ft. ииииягмоду-

лятоиный аффект пчелиных оСког»ек цветочной пыльцы. Украивс!£ий биохимический журнал, 1994, т.66, N6, с.91-93.

5. Стародуб Н.Э., Дудов И.А., Моренец A.A., Артюх В.П.> Терновой К. С. Состояние гемоглобина, основных ферментов гликолиза и анти-онсидантной -истемы эритроцитов крыс а условиях длительного приема пчелиных обножек цветочной пыльцы. Материалы Международной конференции "Кислотный и ■■ температушый гомеост.чз". Снктавк^у.

1994,

6. Дудов И. А., Моренец A.A., Apiск В.П., Стародуб Н.Ф. Ооогттч гемоглобина и резистентность крпаъъ.к ¡-сродяЕкс клеток îïooлй длительного приема пчелиных обяожек ирзеготазй пыльцы. гйп.нлн

1995, N2, с. 104-106.

7. Дудоя я.А., Чоренець А.А.. 'Артил В.П., Стародуб Н.Ф. Активность осаовюи ферментоз гликолиза и уровень 2,3 дифосфогяицерата а зритроцитах. Доп.HAH 1995, N3, с. 104-103.

S. И.А., Моренец А, А., Клаичуч 8.В.» «taaomoB O.A., ¿фдемпн

В.н.. школьник В.М.* толы я доктор •"Цвохеи»'-'- иредла*ают здоровье.- Днепропетровск, 1995, 35с.

9. Дудов И.А., Панков В.А., Филипов O.A., Дунай Л.И., Черкасова А.И., Дудова А.®., Слетков C.B. Информационное штаьмо. Ашикто---терапевтически!! комплекс в профилактике и лечении вегетативно-сосудистой диотонии, атеросклероза к остеохондроза позвоночника. Выпуск 1, по проблеме "Неврология", Днепропетровск, 1993.

10. Starodub M.F., Dudov I.A., ifcrefietz A.A. Biochemical basis of erythron system adaptation at ' the apitherapy by pollen bee.

- яг -

Thes.of First.Europ.Cone-.of Pharmacol., Milan, Italy, 1995.

11. Dudov I.A., Morenetz A.A., Arthjuch V.P., Nazarenko V.I., Starodub N.F. Activity of main glycolisis enzymes, hemoglobine state and erythrocyte redox system cf rats in case of long- time consumption of pollen bee. Amer.bee J. (in press). *

12. Дудов I. А.. Дунай Л. I. Ф1д1пов Ю.О. Черкасова A. I. Kpe>; для" проф!лактичного i лхкувального масажу при остеохондрозах i ncmiaprpHTi.// Патент Укра1ни. 589 Bifl 15.03.93. М. Кл. АС 1К35/64. %

13. Дудов I.A. Донченко Ю.В. Cnoci6 одержання перги 1з пергових CQTiB.// Патент Укра1ни 1653 в!д 15.10.93. М. Кл. AQ1K50/QQ."

14. Дудов I.A. ФШпов Ю.О. Моренець 0.0. Дунай Л. I. 3aciS для л!кування геморол, тр1щкн анального отвору, xpoHiuuoro простатиту та початкових отад!й аденоми перэдм1хуров01 залови.// Патент Укра1ни 587 в!д 15.03.93. М. Кл. Аб 1К35/64.

15. Дудов I.A. ФШпов. Ю.О. Дунай Л. I. Леонова О. А. Драже.// A23G3/00..

16. Дудов 1.А. ФШпов Ю.О. Моренець 0.0. Дунай'Л.I. Драже-дезодорант за доглядом порохкини рота.//Пов!домлення про видачу патенту Укра1ни N 93111616 М. Кл. Аб 1К7/16.

17. Дудов I.A. Донченко Ю.В. Долгополов О.В. Cnoci6 одержання чио-того иативного пропол!су i пропол1сно1 води./'» Повгдошення про видачу патенту Укра1ни N 93101279 М. Кл. АО 1К35/64.

18. Дудов И.А. Черкасова А.И. и др. Пчелинные обножки (цветочная

г

пыльца).// Республиканский стандарт Украины РСГУССР 1999

19. Дудов 1.0., ФШппов Ю.А., Черкасова А.И., Дунай Л.И. Зас1б л1-кування гоотрих та хрон1чних рин1т1в та гайморит1в. Пов1домлен-ня про видачу патенту УкраЧни N93101279, М.Кл. А61К35/64.

Дудов !.О. Бджолипе о0н1?.гл кб!ткового пилку; б1ох1м1чн! эфекти я систе?« еритрону та створення бхомедичних препарат!в. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических ук по специальности 03.00.23 - биотехнология, Институт биохимии ям. А.З.Паллэдина HAH Украины, Клев, 1995.

Защищается 11 научных рзбот и 8 патентов, которые посвяш.еш» изучению влияния длительного приема щ-вэ-саши пчелиных обножек цветочной

пыльцы на структурно-метаболическое состояние эритроцитов, гумо-ffajibbaii ы клеточный имцуиитвт. «утседоватет прозэдешг as аатакгних htiaoi-KhLK л животных, подвергнутых воздействию малых доз нитрит натрия. Разработаны и апробированы ряд биотехнодогичзск:« прэпара-тов на основе пчелиных обнояэк цветочной пыльцы и других продуктов пчеловодства, а такие препаратов с включение»,« биологически-активных' веществ трав.

Ключов1 слова:- бджолине обн!кжя ка1ткоэого аилку, еритрон, еритроцити, гуморальна 1мунна в1дпоз1дь, реакц!я г1перчутливост1

уповЬтьнено! дП, .бхотехнодаНлгах прйкаратк.

Dudov Igor 0, Bee-pollen: biochemical affects in the чг/thron system and development of biomedical preparations. Candidate of Sciences Dissertation, specialization U3.00.23 -Biotechnology, A.Y.Palladin Institute of Biochemistry, National

Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1995.

Ib3 wtterials are to be defended contained In 11 scientific papers arid 8 Ukrainian and . russian patents concerning' investigation of locsf-term influence of bee-pollen en the structural-metabolite state of srytiirocytes and on the level of "cell aid humoral issnunity.- Investigations «ere fuifiled with the usjge- of ints6t animals and animals exposed to influence of liar dose of sodium nitrate. The number of biomedical preparations си the basis of bee-pollen, others bee-keeping: products and with the usage of biological active substances of officinal herb were'created.

Key words: bee-pollen, erythron, erythrocytes, humoral imrune response, delayed-type hypersensitivity, biotechnolc£ical

preparations.

/

/-,' Г.