Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Интродукция листопадных магнолий в Северной Буковине

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Интродукция листопадных магнолий в Северной Буковине"

АКАДЕМ1Я НАЧК УКРЙ1НИ ЦЕНТРАЛЬНА Б0ТАН1ЧНИИ САД 1ы. М.И.ГРША,. ' л

Hä правах рцкоплсц

ТУР.1АИ ОЛЬГА IBAHIBHA

УДК 581.522.4:582.87?.1/С 287/

1НТР0Д9КЦ1Я ЛИСТОПАДНИХ МДГН0Л1И В П1ВН1ЧН1Й БУК0ВИН1

03.00.05,- ботан!ка

Автореферат днсертацП на эдобуття вченого стипеня кандидата б!олог1чних наук

Ки1в - 1993

Робота виконана у ботан1чному саду 1 на кафедр! ботаШки та ф1э1олог11 рослин Черн1вецького деряавного ун1верситету 1м.И.Федьковича за пер1од з 1987 по 1992 р!к.

доктор б1олог!чних наук, професор Б.К.ТЕРИЕНИ

доктор б1слог1чних наук, професор М.Й.ШНО

кандидат б1олог1чних наук О.М.КОЛЕСНИЧЕНКО

Ботан1чний сад Льв1вського дернав-ного ун1верситету 1мЛ.Франка

Захист в!дбудеться X ^о?'

на зас1дакн1 спец1ал1зовано'1 вчено! ради К 016.44.01 при Центральному ботан1чнону с?д! 1и. И.И. Гривка АН Нкра1ни

282014 Ки1в. вул. Т1м1рязевська.1

3 дисертац1ев монна ознайомитись у б!бл'отец1 Центрального ботан1чного саду 1м. О.Гривка АН Нкра1ни

Автореферат роз1сланий 0е

Вченнй секретер Кандидат б1олог!чних наук

спец1ал1зовано'1 вчено! ради ^^"'НЛ.Двуренко

Науковий кер1вник:

0ф1ц1йн1 опоненти:

Пров1дна установа:

Загальна характеристика роботи. Йктца.гън1сть теми. Ваг.лтии аспектов розв'яззння проблем опти-и1зацИ оточувчого середовища е створення вмсокодексративних зеленил насадяень.Сучасн! прийоми озеленения поредбачакть використання р1дк!сних красивокв1тцчих дерев 1 куи1л, серед яких все б1льио! популярности набувавть магнолП.

Культура магнол!й у П1вн!чн1й Буковин! в!дома з к!нця нинулого стол!ття. Незвааапчи на те, що кл1мат даного рег'юну ц!лком спри-ятливий для эростання лисгопадних «агнол1й, повшрет вони дуве рIд-ко й траплявпся окреиими екзекплярами в ботаьНчних садах, дендра-р1ях, старовинних парках та на приватних садибах.

Недостатне використання иагнол!й в озелененн! зумовлено в1дсут-н!стп в!домостей про '1х 61олог1и та еколог1к в умовах культур» в П1вн1чн1й Буковин!, репродуктивну здатШсть 1 ефективн! способи розмнояення.

Чета 1 завдання досл!даень. Мета досл1дяень - анал1з досв!ду !нтродукцН магнол!й у П!ен1чн!й Буковин1, вияслення 1х адаптац1й-них зг.атностей, 1нтродукц1я нових вид!в I форм нагнол1й та в1дб!р найб!льи перспективних для иирокого впровадяення в культуру. В зв'язку з циа доставлен! так! завдання:

- вивчити умови 1нтрлдукц11 1 стан иагнол1й у П1вн1чн1й Буковин!;

- досл1дити 1х б!олог!чн1 особливост1 (сезонний ритм розвитку, органогенез генеративних пагон!в, характер цв!т1ння 1 плодоноиен-ня, зимост!йк!сть. адаптац1йп1 здатност1);

- встановити перспективн!сть нових для даного рег!ону видIэ 1 форм магнол!й;

- розробити ефективн! способи розмнояення магнол1й з иетов впровадяення перспективних вид!в ч практику зеленого буд!вництва;

- (ляхом ыатематичного моделввання дати прогноз усп1вност1 1нтро-дукцИ листопадних магнолМ на територГ! пом1рно'1 эони Евроаз1ат-ського континенту.

Наукова новизна досл!д»ень. Виявлено систематичний склад лис-гопадник иагнол!й, !нтродукованих в П1вс1чн1й Буковин! та вивчено 1х б!оеколог1чн! особливост1. Встановлено критичн! пер!оди в р!ч-ному цикл! розвитку 1 причини слабкого плодоновення магнол1й и до-сл!д«уваному рег1он1, вплив штучного запилення на '1х нас1нневу продуктивн!сть. Дана оц1нка перспективност1 1нтродукц11 в уиовах П1вн1чно1 Буковини 1 кових вид1в 1 форм магнол1й. Побудовано.ыате-матичн! модел! адаптац1йних здатностей 4-х сид1в иагнол!й для про-гнозування усп!нност1 1х 1нтродукц11 в пом1рн1й зон! Свроаз!атсь-кого континенту.

Практичне значения 1 впровадяення роботи. Виявлено перспектив-н1 види иагнол1й, розроблено первинну агротехн!ку !х вирощування 1 практичя! рекомендацГ! по використанню в зеленому буд!вництв1. Н виробничий розсадник Черн!вецького тресту зеленого господар-ства "Кв1ти Буковини" передано рекомендацГ! з агротехн!ки вирочу-вання перспективних вид1в магнол1й, а також список м!сцезнаход«ен-ня маточникЛв на територИ П1вн1чко1 Буковини.

На основ! побудованих математичних моделей адаптац!йних здатностей '4-х вид1в магнол!й складен! схематичн! карти 1х 1нтродукц11 на територП пом!рно1 эони Евроаз1атського континенту.

Апробац!я роботи 1 публ!кац!1. 0сновн1 р?зультати досл1даень викладено в доповЦях на республ!канськ1й мауков!й конференцП "Роль ботанических садов в охране и обогавении растительного мира' (Ки1в, 1983); республ1Канськ!й конференцГ! "Научные основы озеленения городов и сел Молдавии" (Кииин!в, 1990 ); конференцП молоди)

ботан!к1в "Йктцальн1 проблеии ьивчення ф!то61оти Зах1днкх рег!он1в УкраТни" (Льв1в. 1990); IX Всесоюзна нарад! з наг,1ннсэнавства 1н-тродуцент1в "Репродуктивная йиология интродуцирэванных растений" (Умань, 1991). Дисертац1я апробована,на сильному зас1данн1 Черн!-вецького в1дд!лення Укра'1нського ботан1чного товариства, ради бо-тан!чного саду, кафедри ботан1ки 1 ф1з1ологП рослин Черн1вець-кого двраун!верситету ( 1992 р..) та науковону зас!данн! в1дд!лу дендрологи 1 паркознавства ЦОС 1м.' Н.М.Грипка АН Укра'Гни ( 1993 р.).

За матер1алаии дисертацП опубл1ковано ? роб1т.

Структура 1 об'см роботи. Дисертац1я складакться з1 ьступу, 5 розд1л1в. висновк1в, практичних рекомендации списку використа-но1 л1тератури та додатк!в. Робота викладеиа на 171 стор!нц! ма-1ин0пису. 1лвстрована 20 таблицями 1 29 рисунками. Додатки на 4 стор1нках. Б1бл1ограФ1я вклвчас 332 лИературних дяерела.

Дисертац1йна робота виконана в ботан1чномц саду I на кафедр! ботан1ки та ф1з1олог11 рослин Черн1вецького дераун1верситету про-тягом 1987 - 1992 p.p. згЧдно э планом науково - досл1дних рсб1т ботан!чногв саду 1 кафедри за даний пер1од по темах:"Розробка I впровадмення науково обгрунтованих метод1в рац!онального вккорйс-тання. охорони 1 збагачення рослинннх Ф1тоценоз1в Радянсько1 Бу-ковини". "Рац1ональне використання, охорона 1 збагачення флорй судинних рослнн П1вн1чно1 Буковини" (номери дер!авно1 реестрацП 01880080704, 01910034101).

- ó -3míct роботи

Розд1л 1. Систенатичне положения та ботгн1чна характеристика рода ¡¡агкол1я СИавпоНа L.).

У розд1л! подано иорФо-анатоы1чну характеристику представник1в роду иагиол1я, приведено систему роду за Лзт. Дендi (Treseder.1978). В1дзначено вíдсцти!стъ у сучасн1й ботаШчнШ науц1 едино! думки на походнення i к!сце кагнол1й в систен! покритокас1нних.

Проаиал1зовано палеонтолог1чн1 досл1дЕення кагнол1евих у верх-ньому крсйдяноыу 1 третиннону пер!одах (Тахтадаян, 1S70; Криатофо-вич, 1359) в Сврои! I на Кавказ! у нас/ар у ваннях [Шоцеиц (Еакркл, 1Э87 J та tsioueiig (Kvacek, 1973 ).

На арха'1чн!сть ьапшл1п вказуе ц1лий ряд ыорфолог1чиих ознак (Иинченко. Коршун; 1937), цитоембр1олог1чна характеристика (Под-дубная-Арнольди, í3T32. Bhandarl, 1971) та пср1вняльно-стоыатогра-ФГчниА'аналГз (Баранове. 1971).

3' 1'нсого бону,досл1даеиияии Е.Л.Кордви та ГЛ.Глуценка ( 1976), Н.В.Первух1ноТ (Т970). й;.В'.Бяаговсцен.ського 1 С.Г.Йлександрово'! (1974) естаиовлено' високу спец1ал1зац1Е кагнолШ, кабуту в результат!' триналого при^асуват^ до екстреиалышх уыов серьдовища, so забеэпЕчило 1м висшшй потенц1ал Бизкванна.

РоздГл 2. 05'гкти, кетодг досл1дЕзння та пр;:родно-1сторичн1 уиови' 1нтродукц11 ыагнол!й в П1вн1чн1й Букошш1.

1'. ОО'скти' 1' методика;- (Ш'сктами досл1дЕеиня послуаили кагно-jriV. 1нтродукоБй)|Г в П1вн1чя1й Бцковин!: Magnolia acuninata L., К', kobiis DC., !í. ob'ovata'Thunb;. IS. sallcifolla CSieb. et Zucc.). КакГа-., И', к 1'оаЬпегГ Kache, К. к soulauelana Soul.- Bod. 'Alexandrine'. M; к s; 'L'ennet fllba' . H. x s. 'Rustica', а таков hod 1 для' даного pre rib ну Magnolia denúdate Desr.. M. 111 if lore Desr.'Kle-

ra'. M. offtclnalls Rehd. et Hils.. K. sieboldii K.Koch,J M x soulanglana Soul.- Bod.'Rubra', H. x s.'San Yore', M. tripétala L., so проходять первинне 1нтродукц1йне випробуванкя.

При польових досл1дженнях 1нтродуценпв визначали аиттеву форму, в i к. висоту, д!а«етр крони, таксац1йний д1аметр, генеративнкй розвиток, рясн1сть плодоношение i зиыост1йк1сть.

Фенолог!чн1 спостеревення проводили за ун!ф1ковенов програмоп (Методика фенологических наблюдения..., 1975),

Загальний та сезонний розвиток с1янц1в вигчали за методикой Л.С.Плотн1ково1 С 1973). Динам1ку приросту пагон!в визначали вляхом л1н!йних вим1р1в довяини 25 пагон!в в 1нтервал1 7-10 дн1в.

При досл!даенн1 органотворчих процес1в у брцньках в!дновлення використано кетодичн! розробки З.Т.Артивенка 1 С.Я.Соколова (1955) та О.М.Куперман (1977).

Стан спорогенно1 тканини вивчали на тимчассвих 1 пост1йних препаратах (Паувева. 1988).

При вивченн1 б!ологП цвШння використано методичн! вказ1вкн Й.Н.Поноиарьова (19В0) та метод иодельних Kbítok Н.Ф.М1нченко (1370). 1иттездатн1сть пилку визначали вляхом проровування на ги-вильноку середовив1 ( 5-15 7. сахароза + 1 % агар-агар) у волог1Я каиер1 при температур! 25°С. Вплив втучного запилення на сормуван-ня плод1в 1 як1сть нас1ння чивчали за методикоо В.¡.Некрасова ( 1973), використавви практичн1 рекомендацП Б.К.Термена ( 1972). Рясн1сть цв1т1ння 1 плодоновенкя оц1нввали за вестибальнов «калов (Корчагин. 1960).

Як1сть нас1ння визначали вляхом морфометричних внм1р1в. зваву-вання 1000 втук св1воз1браного нас!ння, досл1двенням його повно-зерниптост! 1 грунтово! сховост!.

Эимост1йк1сть оц1нввали в1зуально за семибальнов «калов, роз-робленов в ГБС РАН (Лапин, Сиднева, 1973).

Ступ1нь визр1вання р1чних пагон1в визначали флороглвциновош реакция на л1гн1н та пробое Люголв на крохмаль ( Е/И.Барская, 1987).

При проведены! вивцввання використано методичн1 рекомендацП

H.Ф.Шнченко та 1н. ( 1983), I.А.Комарова (1971) 1 Т.В.Хромово1 ( 1988).

Перспективн1сть вперве (нтродукованнх вид1в встановлввали за П.1.Лап1ним 1 С.В.Сидневов (1973).

Математичне моделввання адаптац1йних здатностей зд!йснено за методиков Б.К.Термена (1982) 1з застосуванням ЕОИ ЕС 1048.

Результати досл!дмень опрацьовано методами вар!ац1йно'1 статистики (Зайцев, 1984).

2. Коротка характеристика природних умов. П1вн1чна Буковина сЧерн1вецька область) розтааована на стику Русько! р1внини 1 Кар-патського г1рського крав, 11 плова - .8,1 тис. кв. км, во становить

I,3 У. територИ Нкра1ни. За характером рельефу вона под1лясться на г1рську, передг1рну та р1внинну зони. Пом1рно-континентальний кл1-мат П1вн1ч1;о1 Буковини в основному м'який 1 вологий. Середн1й м1-н1мум температури пов!тря (ст. Черн1ви!) становить - 8,3°С, абсо-лвтний м1н1мум тут досягас - 32°С. Пер 1 од 1з середньодобовов температурой понад 10°С у р!внинному 1 передг1рному районах тривас 155-185 дн1в. Р1чна сума опад1в коливаеться в 1д 440 мм в р1внинн1й частин1 до 759 мм в горах. Ос1нь тепла 1 суха, зима - нест!йка з частими в1длигами. Веснов та восени на поверхн1 грунту 1 в пов1тр1 нер1дко спсстер!гавться приморозки. Г'рунти в основному дерново-п1дзолист1 та оп!дзолен! чорноземи.

3. 1сторичн! аспекти 1нтродукцИ. В пер1од 1нтенсивного роз-витку садово-паркового буд1вництва на Буковин1, во припав на дригу половину XIX ст., на приватних садибах багатих землевласник1в було закладено близько 40 парк!в 1 сквер!в з р!зноман1тнии нидовии складок деревних екзот1в. Серед них - парки в с.КрасноЧльську та с.Клиника Сторояинецького району Черн1вецько1 облает!, де в числ1 р!д-к!сних деревних рослин висадиено магнол1в загострену.

Центром !нтродукц!1 рослин на Буковин1 став ботан!чний сад Чер-н1вецького ун!верситету, эаснований у 187? р. В числ1 периих деревних екзот!в, завеэених для дендрар1в ботан1чного саду з Шнеччини, Поль«!, РумунП, а тако» з! Львова, була магнол1я Суланиа. В !нвеи-таризац1й-юму списку деревних рослин ботан!чного саду за 1914 р. числились нагнолП загострена та Сулан«а.

У 80-т! роки в дендрарП ботан!чного саду висадяено нагнолП кобус та оберненояйцевидну.

Досв1д 1нтродукц11 листопадних магнол!й формувався в основному в Зах1дних областях УкраЧни. Результои багатор1чногс обстевення дендрарПв, парк1р та снвер!в Прикарпаття I Закарпат*я став висно-зок про перспекгивн!еть 1нтродунованих тут вид1в нагнол1й, як1 мо-ауть бути винористан!, як маточники для роэвирення 1х культурного ареалу (Липа, 1937; /!нпа, 1932; Щербина, 1954).

В ос7анн1 др^ятйл1ття проводиться значна робота э 1нтродунц1А-ного випробування листопадних аагнол1Я в р1эних рег!опах 9йра1ни (Варенко, 1973; Панова, 1983; Педаи.КурЯаройа, 1975; Мянченко, Кор-вук. 1987; Кузнецова, 1983). Йнал1э досв1ду 1нтродукц11 иагнол1й на Укра'1н1 св!дчить про вирок1 перспектив« введения в культуру нових висскодекоративних вид!в 1 форм.

- iO -

4. Систематичний склад 1 стан листопадних магнол!й у П1ен1чн1й Буковин!. На tepHTopl'l П1вн1чно'1 Буковини 1нтродуковано 8 виц!в i Фори листопадних магнол1й. Стар1 екземпляри нагнол!й загострено'1, кобус та Суланаа, в1ком в 1д 30 до 60 рок1в. розпоЕсвщхен! в основному поодинойо в ботан!чному саду ун1верситету. парках i скверах м.Черн1вц!в та деяких районних центр!в Черн!вецько'1 облает!. Б1ль-и1сть з них плодоносить слабко, однач «шже бути реке»ендованон як маточники для забезпечення нас1ннсвого розинонення даних вид!в.

Анал1з умов 1 досв1ду 1нтродухцП иагнол1й у П1вн1чн1й Букови-III св1дчить, во досл1дяуваний perlón с перспективким для 'ix куль-тивування. Зг1дно зонального розпод!лу територП Якра'йш для 1нтро-дукцП деревнях рослин, ргэробленого й.й.Кохно ( 1977, 1982) 1 до-повниного для роду магнол1я (йинчинко, Кориук, 1987), П1вн1чна Букодина налевить до зонн вЦносно вироко'1 !нтродукц!'1 иагнол1й.

Роэд1л 3. Б1оеколог1чн! особлнвост1 иагнол!й у П1вн1чн1й Буковин!.

1. Феноспектральний анал!э сезонного ритму розвитку. Нами вста-иовлено, во кл1иатйчн! фактори П1вн1чно1 Буковини в основному в1д-поо!давть особлнвостям росту 1 розвитку 1нтродунованих вид1в ыагно-лЮ. Вегетац1йний пер1од иагнол!й коливасться в1д 187 до 202 дн!в ! 35к1нчуеться в друг!й половин! новтня - на початку листопада.

Пер1од росту осьових пагон1в тривас 03-98 дн1в (табл. 1). Нак-сииальний р!чний прнр1ст характерний для Magnolia kobus, H. х loeb-nerl та H. x soulanglana 'fllexandrina'. Коеф1ц1ент форми росту па-гон1в (Куликов, Гельберг, 1974) св1дчить, цо вЦносна «видк1сть ростових процес1в у bcíx досл1дауваних вкд1в у nepslft та ярдг1й половин! пер 1 ода росту зи!нветься в незначн1й степей!. Такий ха-

Показники росту осьсвих пагон1в иагнол!й, 1атродукованих у П1вн1чн1й Букоьин!

1 1 1 1 Строки 1 тривал1сть росту (М + 2) 1 1 * 1 Кое$11д9нт 1

1 Вид» т --г- ■) Р1ЧНИЙ | фор»а росту 1

| г1брадна форма | 1 1 1 прир!ст. ¡(за Кулнковим.'

початок I к!нець | число дн1в 1 са (И + а) 1 Гельбергоа. |

I 1 - ! 1 1 1 | 1974) | 1 1

ИасвоПа асов1ш1а ю.д 15.о 25.VII ± 5.0 76 + 1.7 18.5 1 2.00 2.ОС + 0.005

N. каЬк 2S.IV ± 7.0 ге.ип + 8.о 94 + 2.3 24,3 + 2.30 2.14 ± 0.020

И. х 1оаЬавг1 28.1« + 8.0 29.911 + 8,0 32 + 2.3 1С.5 ± 3,30 2,00 1 0.010

М. оЬз^а^ ?Л ± 6,7 З.иш ± 11.7 88 + 5:0 3.3 ± 1.80 2,01 + 0.015

в. заИсШНа З.Ц ± 8.8 м.ип ± ?,В ?2 + 4.2 12,3 ± 0.60 2,05 ± 0.007

М. х заа!адг1ада 30.1& ± 7.0 28.(Ш + 7,4 89 + 2.2 20.5 + 1.30 2.00 + 0.010

'ИпхзайПпа'

рактер роста забеэпечуе своечасне визр1вання пагон1в 1, як насл!-док. 1х високу ЭИМОСТIrtKiCTb.

2. Органогенез генеративних пагон1в. Усп1х адаптацП дереЕНих рослин у значн1Й к 1 рI залемть в!д здатност1 1х репродуктивних ор-г.ан1в перенссити нрсприятливий вплив нових умов 1 Форыувати повно-ц1нне нас1ння, V зв'язку з цни вивчали органогенез генеративних пагон1в у 7 виг.1в 1 г1бридних форм магнол1й, враховуичи иетеороло-г1чн1 Фактори.-

В уцовах !Нвн1чно'1 Буковини закладка i Г,ифергнц1ац1я кв1ткових бруньок проходить в piK перед цв!т1иням. Фориування кв!тки у р!з-них'вид1в триваб протягок 5-8 thzhíb i завериуетьса в к!нц1 липня -в серпн! (табл.2.). U вергсн1 диференц1ац1я кв1тки припиняеться на стадГ1 утворення нас!нних зачатк1в та початкових етап!в и1кро-иа-кроспорогенезу. В зиму ыагнолП входять на UI етап! органогенезу за Ф.М.Купериан (1977), який продовгуеться весною наступного року. Факторами, «о л!н1туить прочее фориування генеративних срган1в в Уиовах П1вн1чн0'1 Буковини, с температура 1 деф!цит вологи пов!тря.

3. Б1олог1чн1 законоы!рност1 цв!т!ння 1 плодоноиення. Б1олог1я цв1т1ння." Морфонетричний анал1з kbItok кагнол!й вказуе на в1дсутн1сть анонал1й b.'íx будов1, во свЦчить про сприятлив! умови для росту i розвйтку листопздних иагнол1й у П1вн1чн1й Буковин!.

. Тривал1сть цвШння е характерной 01олог1чною ознакои виду 1

забегать в!д floro особливостей та пого&йих умов. Пер1од цв1т!ння

досл!дЕуэаинх внд1в та г1бридних форм в рIэнI роки зи1нюеться в i

изаэх 5-7 дн!в. у Magnolia х soulangiana 'Rustica' - до 15 дн1в.

Цз1т!ння окремо'1 вв!тки проаозацгться в1д 4-5 дн1в (ИаепоПа acuainata, М. х loebneri) до 7-8 дн1в (Hagnolla salicifolla H. x soulaneJana 'Alejandrina'). Эалеано в!д иетеоролог!чних фак-

Органогенез генер'ативних пагон1в иагнол!й. 1нтродукованих у П1вн1чну Буковину ¿1939-1991)

Вид, гЮридна оориа

Початок фориуван-ня генеративно! сфери конуса на-ростання

Диференц1ац1я квИки

оцв1тини

тичинок

плодолистик!в

I

Magnolia acuminata ' oi< - UI ui2 - un2 ui3 - uii, uii3- uiii-J

M. kobus - Щ Щ - Ulla ui3 - uii3 uii, - uni,

Й. salicifolia Уз - щ uia - un, UI3 - uii2 oil,. -3

S. X loebneri u3 - ui2 01, - uii2 un UII2 - uiii2

И. X soulangiana »a - 01, VI, - uu2 ui2- m3 uli, - uli i 2

'fllexandrina'

H. X à. *Lsimoi Alba' b - «la Ь - uli, 01, - un3 Uli, - ulli 2

M. x 3, 'Rustica' u3 ~ «a ui, - uii2 ui2- 'jii3 dir, - uïii a

тор iв тичинкова Фаза тривас 36-48 годин (у Magnolia obovata - С— i 2 годин), наточкова - 25-36 годин.

CnocTepiraETbc.q значна р1зниця у строках початку цв!т1ння маг-нол!й по роках. В пер!од 1987-1391 р. вона сганоэила в!д 24 дг1в (у Magnolia acunlnataj до 37-50 дн1в (у Magnolia х soulanglana).

У ранньокв1тучих вил1в встановлено зв'язок Mis суков макси-

мальних температур 1 тривал1сти м1ифа;ного пер!оду вIд початку

позпускання генеративних бруньок до початку цв!т1ння, хоча чутли-

в 1 сть дп температурного фактору в pi3Hi роки у hv.x неодинакова.

с

8иттбздатн1сть пилку. Найвича як!сть пилку виявлена у Magnolia kobus, И. salic1 fol la 1 M. soulanglana 'Lennei fllba'131,0 -80,0 Y.) найникча - y К. x loebneri (до 15 У.).

Анал1з виттездатност1 пилку в зв'язку з метеофакторами в пе-р1од, м1кро- макроспорогенезу показав, s¡o з пЦвиценням температура пов1тря зростас як1сть пилку у вс!х дисл1двуваних вид!в та Ф&рм. Заленн1сть в1д де$1цигу вологи иен» виракена, оск1льки процеси м1-кроспорогеьазу проходять весною - в пер!од з достатньов вологоза-безпе'чен1ств. Встановл^чо оптимальне вивильне середовиве для про-ростання пилку: 5-10. У. - ний розчин сахарози + 1 У. - ннй агар-агар.

Динаи1ка плодоновення. Б1льи1сть магнол1й, як1 досягли генеративного розвитку, в умовах П1вн1чно'1 Буковини рясно цв1туть, але плодоносять слабко. Рясн1сть плодоновення в окрем! роки неодинакова, бо залевить в(д ряду фактор!в, дои1нуючими серед яких е погод-н1 укови в пер1од закладки та диференц1ацП генеративних орган1в, и1кро- иакроспорогенезу, цв1т1ння ДТермена, 1974).

Одними з вавливих причин слабкого плодоновення магнол1й с ни-зька як1сть пилку у окремих вид]в, несформован!сть нас1нних зачат-к1в до моменту цв1т1ння та в!дсутн!сть традиц1йних запилпвач!в.

Запилення деякими гукаки з родили пилко'Шв (Alleculldae), а тако» булавником блекотовии (Corlzus hyosciaai L.) i золотоочкоя йвичай-нов (Chrysopa perla L.), 40 спостер!гаеться s наиих уыовах, не йоге заи!нити 1х природних запилюэач1в, що п!дтверд1уеться результатами проведеного итучного запилення (табл. 3).

Таблица'3

Вплив штучного запилення на нас!нневу продуктивн1сть магнолП Суланяа в умовах П1вн1чно1 Буковини

Г 1 б р и д н а

о р м а

Запилення

в i л ь н е

7. плод Id в1д числа kbítok

7. мае 1 нин в1д числа нас1нних зачатк!в

и т у ч н е

7. плод1в

в!д

числа

KBÍTOK

X нас 1нин в1д числа нас1нних зачатк1в

Magnolia х soulanglana 'filexandrina' H. x s.'Lenne* Alba' H. x s. 'Rustica'

3.2 4.7 i 2,04 3.5 2.0 ± 0.83 5.0 4.Й + 1.25

70,0 11.5 + 3.32 68,0 0.9 + 1,83 87,5 34,9 ± 3,08

При штучному схрещуванн! г!бридних форм иагнолП Суланга урожай плод!б зростае у 18-22 рази, у 2-4(7) раз!в зб1льауеться к1ль-к1сть нормально розвинутого, випоьненого нас1ння у плод!, 1 змен-■уеться число нас!нних зачатк1в, цо не сформували нас1ння.

Найвищий результат одержано при штучному запиленн! Magnolia х soulangiana 'Rustica' пклком М. х soulanglana 'Lennel ftlba'.

Як1сть нас!ння, як основний показйик. цо вЦобраяае потенц1йну нас1нневу репродуктивну здатн!сть, залеаить в!д генотипу рослини, кл1натичних умов у пер!од формування генеративна. орган1в, цв1т!н-ня, эав'язування та визр1вання плод1в.

• Пор1вняльний анал1з иорфокетричних показник1в 1 якост1 нас1н-ня магнол1й з л1тературними даними св1дчить про в1дсутн1сть в1дхи-лень у його розвитку в умовах наиго рег!ону. Повнозернист1сть на-с1ння у досл1 дшуВаНих вид1в та форм коливасться в1д 70-83 7. (Magnolia kobus, й. х soulanglana 'ftlexandrlua'. И. х s.'Lennei Alba') до 92-95 У, (Magnolia acunlnata, И. obovata, М. х soulanglana 'Rustica'). Грунтова cxoalcTb нас1ння 1нтродукованих ыагнол!й п1сля холодно'! обробки (0 - ч5°С) протягом 4 - 5,5 и1сяц!в становить

fe - es х:

Крггткчн! пер!оди в р!чноиу иикл1 розвитку. Для иагнол1й. !н~ тродухованих у П1вн1чн1й Буковин1, критичними с ос1нк1й 1 весняний nspiода, як! зб1гаються з и1кро- иакроспорогенезом та друга половина знай ( викувзний спок1й). Поикоднення к1нц1в однор1чних паго-н1в 1 частини kbItkdbkx бруньок, цо в окрем1 роки спостер!гаеться у Magnolia х soulanglana, й. acuatnata 1 Н. obovata, св1дчить про нев1дпов1дн1сть кл1иатичиих уаоо осен1 в пер1од загартування i зи-ии п1д час виауаеного Споков, Приурочзн1сть процес1в и1кро- иакро-спорогенезу до ос1нньо-В8сняного пер!оду з р!экини перепадами тем-

ператури I вологсст1 пов1тря, сонячно'1 рад1ацГ1, цо спостер1гаять-ся в даний час. зумовлве аномалП в розвитку пчлку та няс!нних зачатка. а пиляках Magnolia acuoinata, М. kobus, И. х soulanglana на стадП формування двокл1тинного пилк*, виявлено пилкоз1 зерна э 1-4 додатксвикк ядрами р1зних розм1р1в, а таком стерильн! пилков! зерна з повн1ств дегенерованими ядрами. За неспри*тлчвих эовн1вн1х умов таком спов!льнветься роэвиток нас1нних зачатк1в. Так. у зао'я-зях маточок Majnclla acualnata, К. kobus 1 М. х soolanjiana в ле-р1од цв!т1ння виявлено нас1нн! зачатки на стэдП формування мате-ринсько'1 кл1тини мегаспор, тетради, одно- та двоядерних эародкових hIskIb. Поряд э недорозвиненими наявн! 1 ц!лкои сформован! эарод-ков1 н!вки, однак б1лма частина 1х п1сля цв1т1ния дегенеруе через в!дсутн1сть запл!днення.

Розд1л 4. Йдаптац1йн1 здатност1 перспективних вид1в листопадних нагнол!й.

Над1йний прогноз перспектявност1 1нтродццента моал эий за умов виявлення його пот<знц1йних идаптац1йних здатностей по вЦнояенно до д11 коиплексу кл1матичних Фактор1в. В1д1брати найваялив1в1 з них, "клвчов!" та врахувати 1х сп1льну д1в на рослииу мояна яляхом математичного аоделввання (Одун, 1979).

Кореляц1йним анал1зом встановлено л1н1йну залеан1сть ala бага-тьма кл1иатнчниаи 1 метеоролог1чш!ни показннкаия. Факторния а!тл1-зон в1д1бран1 11 параиетр!в р!внянь, суаарний вшшэ яиях охоплэе 95-98% загально1 д1! комплексу кл1иатичнях фактор1в, до дае аоали-в1сть побудувати аалопараметрячн1 матеыатнчн1 иодея!. яй! в1днося-ться до класу простих 1иов1рних.

1. йнал!з досв!ду 1нтродукцГ1 листопадних нагнол!й у пои!рн!й зон! £вроаз1атського континенту. БIдомо. «о иайоб'ективн!ним кри-replcif виявлення адаптац1йних здатностей 1нтродуцеит1в с '1х пове-д1пка в культур! (Вавилов-, 1935). Вивчення б!оеколог!чних осойли-востей кагнол!й в цновах П1вн1чно1 Буковини, анал1э досв)ду !х 1н-тродукцП в 1нших географ!чних районах 1з врахуванняи природних уиов м!сцеэростання послуяили основгю для псбудови ызтеиатичних моделей.

2. йатеыатичне иоделввання адаптацхйних здатностей. Побудова-но иатематичн! иодел! адаптац!йних здатностей Magnolia acuslnata, Н. kobus, Н. obovata 1 Н. х soulangíann. Б1льн адекватними вияви-лись модел! у виглед! неповного пол1ному друго! степей!, практична вериф1кац1я яких показала, цо максимальн! в1дхилення показни-к!в, обчислених за р1вняннями 1 одерманих в експеримент1, не пере-вичувть 0,5 балу (за 8,5 шкалов Сально'1 оц1нки). цо ц1лком допустимо для прогнозу адаптац!йних здатностей магнол!й. На ochobI по-будованнх математичних моделей складено схеиатичн1 карти 1нтродук-Ull магнол1й эагостренсЛ, кобус, оберненояйцевидно! 1 Суланма на територП пом1рно1 зони £вроаз!атського континенту.

3. Первинне випробування 1 оц!нка перспективное^ нових вид!в. основ! в1зуальних спостеремень вивчали показники виттездатност1

НйНР рв П1вн1чно1 Буковини Hagnolla denúdate, К. 111 iflora •Hiera', И. offlcíñalls, H. sleboldli, H. x soulangiana 'Rubra', H. x 3. 'San Yose' 1 H. tripétala. В результат1 встановлено, «о б!яь«1сть а них калемить до 1-2 груп перспективност1 (за П.1.Лап1-ннм 1 С.В.Сндневоп, 19?3), тобто sOepirae форму росту, мае високу пагоноцтворивчв здатн1сть та зимост1йк1сть 1 мо«е бути рекояендо-ванов для масового введения в культуру.

Розд1л 5. ЕфективШ способи рооыноження та впрсвадхення в культуру перспектирних вид!в.

1. Нас1ннгве рознноген.чя. Вмзчали нас!нневий спос!б розкнояен-ня та особливост1 росту 1 розвитку claimiB магнол!й у пири1 роки внття. Остановлено. но крац1 результати дас ос!нн1й noclB св1яоз1б-раного нас!ння в яцики з торфом, nicKO« i листовош землею (1:1:1)

з умпвою забезпечення оптимального режиму температуря 1 вологост! субстрату.

Анал1з росту одно- та двор!чних с1янц!в тказав, so для Magnolia denudaba. И. kobus, М. obovata, М. х soulangíana характерний !нтенсивний прир1ст у пери! роки виття. Пов!льним приростом в!д-р!зняються'Magnolia tripétala i М. acualnata. Р1ст пагон!в у с!ян-ц!в зак!нчусться на 1-1,5 а!сяц1в п!зн1ае в пор1внянн1 э дорослими екзенплярами тих se вид!в. При цьому у Magnolia acualnata, М. kobus,. М.х loebneri, М. obovata пагони до настаиня мороз1в встигавть визр1ти, у Magnolia х soulangiana, Н. tripétala визр!вання верх1-вск р!чних пагон1в заверяться не повн!стш, тому в сувэр! зими вони частково обмерзаать,

2. Вегетативне розмновекня. Зипробувано вегетативиий спос1б розкноаення &агнол!й вляхом вкор!нешш л1тн1х 1 весняних яивц1в

з 8Икористанняа стииулятор1в росту. При розкновенн! нап1вздервэ'а-н!лими зивцями, сброблениаи 1ндол1лиаслянов кислотов (на поровко-в!й основ 1 - тальку) в концентрацП 4-20 иг/г, найвиду регенера-ц!йну здатн1сть мае магнол!я Сулакаа (43-5Ш. До к1нця вегвтац1й-наго сезону у яивц1в формуеться в1д 10 до 35 додатяовнх корен1в первого порядку довжиноп 10-15 см. При яивцвванн1 магнол1й заго-стрено'1, кобус, оберненояйцевидно1 та верболисто! вкор!нввались лиаз окрем! 5:шц! магнолП кобус.

Вкпробуваний нами вперве метод весняного мивцювання магнол!й забезпечив високий процент вкор1нення. Краций результат (100%) отримано при обробц! вивц1в НавпоМа х зои1апе1апа 'й1ехапйг1па' Ш в концентрацП 10 мг/г тальку. В контрольному вар1антI (без обробки стимулятором) вкор!нення не спостер1галось. В к1нц! веге-тацЮного пер!оду киви! нають добре розвннену кореневу систему доввинов 13-18 см з галувенням другого порядку.

3. Використання перспективна вид!в иагнил!й в озелененн!.

Ранньокв1туч1 ыагнолП верболисту, кобус та Суланва, для яких ха^актерне рясне цвШння до розпускання лкстк!в, доц1льно эико-ристовувати в сол1терних або Невеликих групових посадках на фон1 хвойник пор 1д. Для саду з обмевенов плоцеь, невеликих партер1в, газон1в рекомендуоться новисок! магнолП Лебнера та г!бридн1 фор-ми магнолП Сулоны. Л1тньокв1туч1 магнолП загострена 1 обернено-яйцевидна внтрииусть легке зат1нення, ix иовна використовувати Для паркових та алейннх посадок. Найвиного декоративного ефекту иовна досягтн влахок експозицИ магнол1й в монокультурному саду.

Висновки

1. Пов1рно-континентальний кл1мат 111вн1чно1 Буковинн з достат-ньо волопш, нежарким л1том, ы'яков зимов 1 теплов ос1ннв сприяс усп1нн1А 1нтродукц11 листопадних нагнол!й.

2. СсноспектральшИ. анал1з показав, цо рити.розвиткц досл!д&у-ванйх внд1в иагнол1й узгоднусться з слуктуац1ев сезонних зн!н ос-новних кл1иатичних фактор1в в П1вн]чн1й Буковки!. Завервення рос-тових процсс1в 1 повнз визр1вання деревини р1чннх пагон1в на початки осен1 в поеднанн! э свосчасним нагромадненням пластичних речей нн аумовлвс 1х вясоку эиност1йк1сть.

С1 -

3. Листопадн! магнолП закладаять ка!тков1 Сруньки V г'к перед цв!т1нняи. Диференц1ац1я генеративних орган(в а бруньках в1днов-лення починаеться в червн1-липн1 1 заверауеться у вересн! на по-чаткових етапах м1кро- какроспорогенезу. Л1м1тувчим фактором и прочее! органогенезу магнол!й у П!вн1чн!й Буковин! е температур-ний ремим 1 део!цит вологи пов!тря.

4. Тривал!сть цв1т!ння магнол1й залемить в основному в1д температурного фактору, причоиу !сГотну роль в!д1граоть наксимальн1

й м1н1мальн! температуря. У ранньокв!тучих магнол!й виявлено зв'я-эок тривалост! и1«фазного пер1оду в!д початнц вегетацП до цв!т!н-ня з сумами наксинальних температур. Встановлено стаб1льн!сть по-сл!довност1 зацв1тання 1нтродукованих вид1в 1 Форм магнол!й в умо-вах досл1д*дваного рег!ону.

5. Найвизу як1сть пилку мавть ИагпоНа коЬиэ, М. 5а11сIГо 11а. М. х зои1апв1апа '1.еппе1 й1Ьа'(31,0 - 88.0 %), найнихчц - Н. х 1о-еЬпег! (до 15 '/.). Оптиаальним яивильним середовивем для проростан-ня пилку 1нтродукопаних магнол1й с 5--10 7. - ний розчин сахарози +

1 7. - ний агар-агар. Виявлена залежн1сть ниттездатност1 пилку в1д температури пов!тря в пер!од м1кроспорогенеэу уагнолМ.

6. Досл1дяуван1 види та г1бридн1 форми магнол1й в умовах П1в-н!чно1 Буковини вЦзначавться низьким р1внем плодсномення. 1нтен-сивн1сть плодоновення залемть в!д погодних умов у пер!од форму-вання генеративних орган!в та м!нро- макроспорогенеэу. Несприятли-вий вплив погодних умов порувуе нормальне прот!кання процвс!в ие-йозу 1 таким чином затримуе розвиток нас1нних зачатк!в.

Низька нас1ннсва продуктивн1сть иагнол1й таком у значн1й м1р1 зумовлена в1дсутн!стп традиц!йних комах-запилювач1в, по п1дтверд«у-сться проведении нами зтучним запилеиням НаапоНа х зои1ппв1апа

- ¿¿ -

'Lennei Alba' 1 Magnolia x soulangiana 'Rustica', в результат! якого ypostaft плод!в зб1лмуеться u 16-22 рази в иор1внянн1 э контролем. а число нас!нин у плод1 зростае в 2-4 (7) paaiB.

?. Зстановлено, по криткчники пер!одаии в р1чнону цикл! роз-витку иагкол!й, '.нтродукованих у П1вн1чн!й Буковчн!. е и!кро- мак-роспорогензз (к1неиъ осен! - початок весни) ! вимушений спок!й (друга половина зими). Про це св!дчать пошкодвення с окрем! роки однор!чних пагон1в i kbítkobhx брунык, а таков аномальн! пилков1 зерна, в якнх, кр1н вегетативного та генеративного ядер. наявн1 1-4 дсдатков! ядра р1зних розм)р!в.

В. Найвиву cxoilcTb нас!ння в умовах П1вн1чно1 Буковйни каоть Hagnolia acuainata, М. kobus I М. obovata. Оптимзльнин способом 6 ос1нн1й noclB св!иоз1браного нас!ння в iiocíbhí явики та 1х збере-вення в зимовий пер1од при 0 - +5°С.

Метод гесняного нивцввання магнол!й з використанням 1ндол1л-масляно'1 кислоти, як стимулятора коренеутворення, забезпечуе кра-ций результат вкор!нення э пор1внянн! з л1тн!и «ивцвванняк.

9. Перспективи використання листопадних магнол1й у зеленому буд1вництв1 зумовлен! високими декоративними якостями lx kbItok, листк1в та плод!в. Особливо ц1нними в аспект1 декоративност1 й часу цв1т1ння е магнолП верболиста, кобус. г!бридн1 форми магно-л11 Суланва. Для декоративних насадвень з. о(5мевеноп плоцев доц1ль-но використовувати невисок! магнолП Лебнера 1 Суланва. Для пар-кових та алайних посадок рекомендувться л!тньокв!туч! магнолП загострена ! оберненояйцевидна.

10. На OCHOB1 вивчення б1оеколог!чних особливостчй магнол!й та результат^ '1х ?'итродукц11 в 1нвих рег!онах, використовувчи методи ординацП 1 регрессного анал!зу, побудовано малопараметричн! нате-

ыатичн! иодел!, як! належать до клесу простих 1моз1рних Л' но в1добраагаэть адапт<ац1Лн1 здатяост! МддпоНа асиа1'па£а', й. к<йй1г.' Н. оЬоуа'ьа, М. х 5ои1апв1апа. Ирзнтична вериф1кац1я отриванй'Х' рй-нянь показала, цо в1дхилйння р.оказ!:нк1в, ьирахуваних за рГзн'янна!!'.? I отричаних з експериментц, не перевицувть 0.5 Сала, цо г,оста¥нЬо' для об'ективногс прогнозу адэппц1йних ядатностей 1нтродуцент'!в'. Зг1дно моделей складен! схематичн! карти 1тродукцП магноМй за-гострено'1. кобус, оберненоЕйцези'дноЧ та Сулэнга на теритсрП пом!р-но'1 зонн £вроаз1атського континенту.

Практичн! рексмендацП

1. ЕФективнии спосг1он нас1нневого розмнпяення магнол1й г ос!н-н!й пос1в св1«оз1браного нас!ння в ящики з торфом, п1скон та лкс-товоп землей (1:1:1). При оптимальному реши! температуря 1 воло-гостI субстрату нас1ння проростае через 4-5 ь1сяц'ч.

Б1льзиГ1 вровай повноц!нного нас!ння мояна отрикати, використо-вуачи метод втучного запилення.

2. Красим способом вегетативного розинояення гЮридних фора кагнолП Суланяа е вкор!нення весняних нивц1в при Тх обробц1' 1Ндо-л!лмаслянов кислотою (на основ! тальку) в концентрацП 4 - 20 1йУг.

3. Для створення високодекоративних зеленнх не.садаенЬ' р'екокей-дуеться викиристовувати перспективн! види листопадних и'агнол1й':

а) в ландваотиих кокпозиц1ях окреаиии екзекплярани або в невеликих трупах на фон1 хвойник пор!д - магнолП вербплисту, кобус', Лйбнера" та Суланна; б) для парнових та алейних посадок - магнолИ' загсст-рену, обернекояйцевидну та пш! видя, цо витрииуптЬ' легка зат'нзння.

- При вибор! и!сць для посадки иагиол!Я сл!д враховувати 1х в.чй'ог-лив!сть до умов осв!тлення, вологост! та родачост! грунту, негаткй"-

- ги -

ну реакц1ю на вм1ст у грунт 1 кальЩю.

4. Роэроблен1 математичн! модел! адалтац!йних здатностей листо-падних магнол1й рекомендутся використивувати ботан1чним садам, дендрар1ям та !н*им науковим орган!зац!ям ботан!чного проф!лю для прогнозування перспективност! даних вид!в у районах, де в1дсутн!й доев Iд 1х 1нтродукцИ.

3 матер1ал1в дисертацП опдС>я1корян1 так! роОоти:

1. Турлай О.И., Кравчук Н.С., Термена Б,К. Биологические особенности листопадных магнолий р связи с интродукцией на Северную Буковину // Роль ботанических садов в охране и обогачений растительного мира: Тез. докл. респ. науч. конф., посвяц. 150-летию Ботанического сада им. акад. Й.В. Фомина.- К.: Киев, ун-т, 1989,-Т.1. - С. 81-82.

2. Турлай О.И., Термена Б.К. Магнолии в озеленении Северной Буковины // Научные основы озеленения городов и сел Молдавии: Тез. докл. и респ. конф. 5-8 итня 1990 г. - Кишинев, 1990. - С. 165.

3. Термена Б.К., Турлай 0.1. 1нтродукц1я вид1в роду Иагпо-11а I,. в боъан1чному саду Черн1вецького дервавного ун1верситету // Охорона, вивчення 1 збагаченкя рослинного св1ту, 1990. - Вип.17. -С. Зе-42.

4. Турлай О.И. О цветении и плодоношении листопадных магнолий на Северной Буковине // Натер1али в1дкрито1 конф. молодих Сотан1-к!в м. Львова 2-5 кв!тня 1990 р. - Льв1в, 1991. - С. 119-120.

5. Турлай О.И. Плодономение магнолий в условиях Северной Буковины // Тез. докл. IX Всес. совев. по семеноведению интродгиентов.-Умань, 1991. - Г. 212.

8. Турлай О.И.. Термена Б.К;, Рувило И.Д. Декоративные формы

магнолии Суланяа на Северней Буковине / Черновицкий госуйиеерси-тет. - Киев. 1991.- 8 с. Деп. 6 Укр. НИШИ 12.04,1991 г. . N 506-Як 91.

7. Тернена Б.К., Турлай О.И. Некоторые био.экологические особенности листопадных магнолий, интродуцировананх на Северную Буковину // Бвл. Гл. ботан.'сада, 1992. - Вып. 164,- С, 13-1?.