Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биоэкологические особенности и культура рододендронов в условиях Правобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Биоэкологические особенности и культура рододендронов в условиях Правобережной Лесостепи Украины"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРА1НИ Центральний ботан1чний сад ím. М. М. Гришка

стС

<=> О—

со

и—

На правах рукопису

jmcf^-

ВЕГЕРА Людмила Васил1вна

УДК 635.976 (474.4)

БЮЕКОАОГ1ЧН1 ОСОБАИВОСТ1 ТА КУЛЬТУРА РОДОДЕНДРОН1В В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Спещальшсть 03.00.05 - боташка

АВТОРЕФЕРАТ

днсертацп на здобуття паукового ступеня кандидата бюлопчних наук

КиТв - 2000

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана у в1ддш дендрологи, 11аркобудiшшцтва та екологП' Уманського дендролопчного парку "Софивка" HAH Украши

Науковий KepißiuiK — кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвробтшк, заступник директора боташчного саду ш. О. В. Фомша Китського ушверситсчу iM. Тараса Шевченка

ЗАРУБЕНКО АНАТОЛ1Й УСТИНОВИЧ

Офщшш опонентн:

доктор бшлопчних наук, старший науковий сшвробтшк СОБКО ВОЛОДИМИР ГАВРИЛОВИЧ, головний науковий cniBpo6iT-ник В1ддшу природноТ флори Центрального боташчного саду iM. М. М. Гришка HAH Украши

доктор бюлопчннх наук, професор ГОРД1СНКО МИХАЙЛО1ВАНОВИЧ, викладач кафедри люових культур та лково\' фггопатолопТ Нащонального аграрного ушвсрситету Кабмшу Украши

Провщна установа: Чершвецький державний университет iM. Ю. Федьковича, Боташчний сад, Мнпстерство осв^и Украши, м. Чершвщ.

Захист дисертацн вщбудеться "si!/_" /(,&2000 року о год.

на зааданш Спещал1зовано1 вченоТ ради К. 26.215.01 при Центральному боташчному саду ¡м. М. М. Гришка HAH УкраТни заадресою: 01014, м. Кшв, вул. Ти\прязевська, 1.

3 дисертащоо можна ознайомитись у oiüJiioTcui Центрального боташчного саду im. М. М. Гришка HAH Украши за адресою: 01014, м. Кшв, вул. Тилпрязевська, 1.

Автореферат розкланий " fj " ftfUjtt^L- 2000 р.

Вченин секретар

Спец1ал1зовамо1 вченоТ ради Г. М. Музичук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Рододендрони, як високодекоративш представники CBiTOBoï флори, характеризуються р}зноман1тшстю форм, рстпром та забарвленням kbîtok i листков, габ1тусом крони та розм1рами рослин. В умовах штродукци вони можуть бути листопадними, в1чнозеленими та нагпвв1ЧИ0зеленими. Все це сприяло широкий популяризаци цих рослин в крашах бвропи, Ази та ГКвшчно!" Америки. Широка еколопчна пластичтсть рододендрошв сприяе використанню ïx у паркобугцвництв!, озелененш mîct, селищ та промислових шдириемств. У природнш депдрофлор1 Правобережного JlicocTeny Украши рододендрони не зростають. В озелененш населених м!сць репону вони вщсутш, а в колекцшних насадженнях зустр1чаються лише окрем1 види у небагатьох боташчних садах чи дендропарках. Тому штродукщя рослин роду Rhododendron L. та вивчення ïx бюеколопчних особливостей в умовах культури в цьому perioHi е актуальними i мають практичне значения.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертащйна робота виконана в 1994-1998 роках у вщцш дендрологи, паркобуд1вництва та екологп дендропарку "Софпвка" HAH Украши як складова частина опрацьовано'Г вщдшом теми: "Вивчити бюеколопчний стан ¡нтродукованих рослин та провести реконструкц!ю насаджень дендропарку "Софпвка" (№ державно! реестрацп 0194. У.00.90.84).

Мета i завдання дослщження. Метою роботи е штродукщя i вивчення бюеколопчних особливостей та адаптацшних здатностей вид1в роду Rhododendron в умовах Правобережного JlicocTeny Украши. На щй ochobî провести доб!р асортименту стшких в ид in для впровадження в озеленения. Завданням дослщжень е створення колекцп рододендрошв у дендропарку "Софпвка", вивчення сезонних ритм1в ïx росту i розвитку, особливостей цвтння, запилення i плодоношения, розробка рацюнальних cnocoöiß розмиоження, оптимально!" агротехшки вирощування та ощнка CTiii Kocri ¡нтродукованих вид1в у культур i в умовах Правобережного JlicocTeny Украши.

Наукова новизна. Вперше випробувана можливють культивування в умовах Правобережного Лкостепу Украши 72 вид1в, форм i культивар1в рододендрона. Створена колекщя роду Rhododendron, яка включае 44 таксони. Дослщжено бюеколопчш особливост'1 14 вид iß рододендрона в умовах штродукци.

Практичне значения роботи. Доведена можлив1сть усшшного вирощуваиня багатьох в ид m рододендрона в умовах Правобережного JlicocTeny Украши. У насадження дендропарку "Софпвка" впроваджено 10 найперспектившших вид1в

рододендрона. HaocnoBi проведених дослщжень розроблено способи розмноження рододендрошв, агротехшку ïx вирощування у конкретних умовах Правобережного Л¡состепу Украши, що дало змогу отримати для потреб дендропарку близько 1 ООО сшнщв мюцевоУ репродукци.

Саджанщ чотирьох вид'т рододендрона вперше знайшли застосування в озелененш присадибних дшянок м. Умаш та територи сшьсьмн ради с. Коржова Уманського району.

Особистий внесок автора. Робота виконана дисертантом самостшно. Дослщження проводились на представниках роду Rhododendron, ¡нтродукованих у результат! експедицшних поТздок по Укршш, Bmopyciï, Полыщ, Франци.

Апробащя результат!в дисертаци. Ochobiiï результати дослщжень, що включеш до дисертаци, викладеш на науковш конференцп' "Парков! ландшафта: штродукщя, apxiTeicrypHi та бюеколопчш аспекта функцюнування" (1993), на мижнародних симпоз1умах "Zabytkowe ogrody oraz problemy ich ochrony" (1995), на м1жнароднш конференцп' "Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства" (1997). Дисертащя апробована на засщанш науково-техшчно!' ради дендропарку "Софпвка" НАН Украши (1998), засщанш вченсм ради та розширеному засщанш вщцщу дендрологи, екологи" та паркознавства ЦБС ¡м. M. М. Гришка НАН Украши (1998, 2000).

Публжаип. Основш положения дисертаци вщображено у 14 друкованих наукових роботах.

Структура та об'ем дисертаци". Робота структурно складаеться 13 встуод шести розд'Л1в, висновмв, списку використаних джерел та додатку. Дисертащя викладена на 201 сторшщ, листить 43 таблищ, 17 рисунив, один додаток. Б1блюграф1я складаеться з 304 назв.

3MICT РОБОТИ

РОЗД1Л 1. ОБ'вКТИ ДОСЛЩЖЕНЬ, ПРИРОДН1 УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛЩЖЕНЬ ТА МЕТОДИКА РОБОТИ

Об'ектами дослщжень були 14 ¡нтродукованих вид1в рододендрона (Rh. са-tawbiense Michx., Rh. dauricum L., Rh. japonicum (A. Gray) Suring., Rh. lede-bourii Pojark., Rh. luteum Sweet., Rh. mucronulatum Turcz., Rh. molle (Bl.) G. Don, Rh. obtusum (Lindl.) Planch., Rh. occidentale (Torr. et Gray) Gray, Rh. ponticum L., Rh. schlippenbachii Maxim., Rh. smirnowii Trautv., Rh. sichotense Pojark., Rh. vaseyi A. Gray), яю досягли генеративно'1 фази розвитку.

Основним мюцем проведения дослщжень був дендропарк "Софивка" в м. Уман! на Черкащиш, що розташований у центральны частит Правобережного Люостепу Укра'ши. Географ1чш координата його визначаються 48° 46" швшчно! широта, 30° 14' схщно1 довготи та висотою 170-265 м'над piBneM моря. Юнмат пом1рно-континентальний з вщносно теплою зимою i частими вщлигами. Серед-нш з абсолютних мшмумт температури порлтря становить - 21°С. Абсолютний

мппмум--34,4°С. Середня багатор1чна сума опад5в становить 559 мм. Вл!тку

часто атмосферна посуха супроводжуеться грунтовою. Весною та восени на понерхш грунту i в noBÎTpi нерщко спостер1гаються приморозки. Серед грунт)в переважають темно-cipi ошдзолет чорноземи важкосуглинкового мехашчиого складу.

Доашджуваш види рододендрона е представниками шести з семи основних областей ïx поширення у природ! (зпдно з подшом I. Берга i JI. Гефта ( 1969)). Bci вони приурочеш до холодного i noMipnoro климату. Зроблено пор^вняльну характеристику юнматичних умов району штродукцн з умовами природних ареатв дослдасуваних видт, що дае можливють передбачити та оцшити особливосп процесу аюнматизацн штродуцент'ш в умовах Правобережного Шсостепу Украши.

Фенолопчш спостереження проводили за методикою Головного боташчного саду АН СРСР (1975). Триваш'сть пер ¡оду спокою визначали за методикою Я. С. Нестерова (1971). Динамку сезонного приросту пагошв вивчали за А. А. Молчановим i В. В. Смфновим (1967). Онтогенез аянщв вивчали, користу-ючись розробками JT. С. Плотшково!" (1973). Розвиток генеративних бруньок дослщжували за методикою Ф. М. Куперман (1977). Бюлопю цвтння дошнджу-вали за рекомендациями А. Н. Пономарьова (1960). Життездатшсть пилку— за методикою I. Н. Голубшського (1974). 1нтенсившсть цвтння i плодоношения ощнювали за шкалою, розробленою Б1Н АН СРСР ¡м. В. А. Комарова (1979); зимостшюсть — за шкалою С. Я. Соколова (1957). Трансшрацшну здатшсть рододендрошв визначали за методикою С. С. П'ятницького (1961), морозостш-юсть —методом прямого заморожування, розробленим М. А. Соловйовою (1966).

Визначення якосп насшия проводили шляхом морфометричних вимфт та зважування 1000 штук насшня (ГОСТ 13056.4-67, ГОСТ 13056.6-75); повнозерниспсть—розр1зуванням згщно з ГОСТ 2937-55 та лабораторну схожють згщно правил вщбору зразю в i метсадв визначення поавних якостей насшня (1988). Живцювання проводили зарекомендащямиМ. Т. Тарасенка(1967), P. JI. Кондратовича (1981), М. С. Александрово'1, Т. П. BLnoycoBoï (1989). При насшневому розмноженш користувались розробками P. JI. Кондратовича ( 1981 ), А. У. Зарубенка (1992). Визначення насшневсн продуктивное^ проводили за методикою I. Г. Вайна-гий (1974). Декоратившсть рослин вивчали за методикою Н. КотьоловоТ i H. Гречко (1968). Для оцшки перспективносп рододендрошв використали метод ¡нтефальноТ числово'1 оцшки П. I. Лапша i С. В. Сщнево!" (1973). Математичний анашз фактичного матер1апу виконано за Г. Н. Зайцевим (1974,1984).

РОЗД1Л 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД РОДУ RHODODENDRON L.

Пол1морфний рщ Rhododendron включае в^чнозелеш, нашвв1чнозелеш та листопадш види (близько 1300), яга дуже вЬцршшоться М1ж собою за габпусом, формою i розм1рами листкш i kbïtok, опушенням, розмщенням бруньок i листкш тощо. Подано загальну характеристику доашджуваних вщцв цього роду i наведено ïx еколопчш вимоги до умов середовища. В1ДМ1чено, що умови багатьох в ¡дом их пункпв штродукци не зовшм сприятлив1 для ïx культивування внаслщок багатьох icTOTHHX перешкод. Але в1дтворення öüibiiiocTi необхщних умов шляхом афотехшчних заход1в передбачае ycninniy адаптации багатьох вид ¡в цього роду та розширення йога культурного ареалу.

На даний час едино!" загальновизнано'1 системи класифжацн роду Rhododendron немае. Icuyic 4i системи Д. Стивенсона (1947), А. Редера (1949), X. Слеймера i I. Коуена (1949,1952), А. Гофф (1953), А. Бальфура (1969), I. Берга, Г. Крюссмана, Л. Гефта (1951,1969), ботаншв колишнього Союзу (Флора СССР, 1952; Деревья и кустарники, 1960) дають можливкть ор1ентуватись у цьому багатовидовому род!. В робот! ми користувались системою роду за А. Редером (1949).

РОЗД1Л 3. Б10ЕК0Л0Г1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОДОДЕНДРОН1В В УМОВАХ (НТРОДУКЦИ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

3.1. Сезонний ритм росту i розвитку

Перюд спокою. Лабораторними дослщженнями встановлено, що в умовах Правобережного Люостепу Украши бруньки дослщжуваних вид ¡в рододендрона не мають оргашчного спокою i входять у стан вимушеного спокою у III декад i серпня — III декад! вересня. Тривае перюд спокою вщ 195-217 днш (у

далекосх'щних та сиб'фських вид ¡в) до 246-262 дшв (у швшчноамерикансышх i европейських вид!в).

Складено феноспектри сезонного розвитку 14 ви/нв рододендрона. На ochobî даних про сезонний розвиток рододендрошв в умовах Правобережного Лкостепу Украши за строками початку i заюнчення вегетацн видтено три фенолопчн! групп: рання (РР) — Rh. dauricum, Rh. ledcbourii, Rh. mucronulatum, Rh. sicotense, середня (CC)—Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. occidentale, Rh. schlip-penbachii, Rh. vaseyi та шзня (ГШ) — Rh. catawbiense, Rh. ponticum, Rh. smirnowii. Шляхом пор1вняння початку i заюнчення вегетацн'рододендрошв п зимостшюстю, як одшего з головних ознак стшкоси штродукованих рослин у пом^ршй зош, установлено, що бшышсть вид!в bcîx фенохруп, незалежно вщ Ухнього походження, досить CTÎiÎKi в умовах штродукцн'. Виключення складають 3 види: Rh. occidentale (CC), Rh. mucronulatum (PP), Rh. ponticum (ПП). Середня тривалкть вегетацй' рододендрошв в умовах Правобережного Лкостепу Украши становить 185 ± 8 дшв. Ця цифра близька до середньо\' тривалосп перюду вегетацн аборигенних рослин (208 ± 9 дшв). Однак, р^чний цикл розвитку рододендрон|в феногруп РР (Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. sichotense) i ПП (Rh. ponticum) в oKpeMi роки не завжди узгоджуеться з юпмаритшкою району ¡нтродукцн, що призводить до зниження або 1лдсутност1 цвтння i плодоношения названих вид1в.

Встановлено, що початок росту пагошв у бшыпосп досл1джуваних вид1в рододендрона розпочинаеться у першш декад1 травня при середньодобових температурах повггря 11,0—18,5°С i сумах активних температур 254,7-511,6°С. Завершуеться picT утворенням генеративно!' або вегетативно!" бруньки у липш — на початку серпня. Найтривагппшм ростом вщзначаються пагони Rh. ponticum (135±9 дшв), для яких характерно два перюди росту pi3Hoï ¡нтенсивностг Найкоротшим —Rh. schlippenbachii Maxim. (46 ± 3 дш). Решта в ид! в за тривалктго росту пагон1в займають про.шжне положения. Установлено, що види рододендрона, яи рано зактчують picT (червень—липень) та Л1гшф!кац!го пагошв, е бшьш зимостшкими у nopimwimi з видами, яю ni3HO заюнчують ui процеси. Виключення становлять Rh. smirnowii та Rh. catawbiense, яи хоч i рано закшчують приркт, проте ïx лкшфшащя продовжуеться до кшця вересня. Однак, це не впливае негативно на ïx зимостшккть.

3.2. Особливосп цвтння i плодоношения

Вивчення органогенезу генеративних бруньок досл!джуваних вид! в рододендрона показало, що в умовах Правобережного Лкостепу Украши вони входять у зим!влю з noBHicno сформованими органами kbîtkh i тетрадами пилкових зерен (VI етал органогенезу). Установлено, що строки закладання, темпи розвитку i завершения диференщацп kbïtkh у р!зних вид!в не сшвпадають. Пер ¡од формуван-ня репродуктивних opraHÎB рододендрошв добре забезпечений теплом i завдяки поливу — вологою, що вщповщае кл'шаритмЫ району "штродукцп i сприяе доброму i рясному цвтннго.

Ha ochobî даних спостережень за цвггшням 13 бид1в рододендрона ми умовно (за I. Ю. Ботяновським, 1986) роздшили ïx на чотири феногрупи: ранш (РР), ранньо-середш (PC), середш (СС) та середньо-тзш (СП) види (табл. 1). Виявлено, що календари! дати цвтння одного i того ж виду рододендрона в pisni роки дослцркень не ствпадають, однак, черговють цвтння збер!гаеться досить стабшьно i е бюлопчною ознакою кожного виду. Тривал1сть цвтння штродукованих рододендронов е ïx видовою особливктю i Bapiioe в межах 16—22 дшв. ГОд-тверджено, що змша строив цвтння рододендрошв знаходиться у прям1Й залежносп В1Д географ!чного положения i юпматичних умов мюця ¡нтродукци. Установлено, що для бшьшосп досл1джуваних вид ¡в рододендрона штенсившсть цвтння була задовшьною або доброю. У Rh. ledebourii та Rh. occidentale шод1 спостер1гали повторив цвтння у осшш М1сяц1. У Rh. ponticum за роки достпджснь цвтння було вщсутшм через низьку зимост1йюсть генеративних бруньок. 1нтенсишпсть цвтння рододендрошв феногруп РР i PC шод1 понижувалась пщ впливом несприятливих юиматичних умов у зимово-весняний перюд. Тривалий екстремальний перюд засухи на фош високих температур пов!тря шд час закпадання i формування репродуктивних органов рододендрошв (червень-липень мюящ), як правило, негативно впливас на цей процес, що призводить до зниження у наступному рощ ¡птенсивност! цвтння та рясносп плодоношения.

Таблиця 1

Фенолопчш групп рододендрошв за строками цвтння. Дендропарк «Софпвка». 1994-1997 pp.

Цвтння Фенолопчна rpyna

Вид початок кшець тривал1сть, flHÎB ¡нтенсивн1еть (0-5 бал)

Rh. dauricum 14.04+6 3.05±2 19+2 2,75+0,72

Rh. ledebourii 16.04±6 4.05+4 18+5 3,50±0,61 PP

Rh. mucronuiatum 13.04+5 2.05+4 19+4 2,25+0,39 (68,9-208,3)*

Rh. sichotense 13.04±7 4.05±2 21±3 3,00±0,85

Rh. obtusum 8.05±5 25.05±6 17±5 3,25±0,22 PC (158,6-422,2)*

Rh. schlippenbachii 5.05+5 21.05+6 16+3 4,50±0,82

Rh. vaseyi 8.05+4 26.05±6 18+4 3,50±0,42

Rh. japonicum 17.05+4 6.06±3 20±5 3,25±0,53

Rh. luteum 13.05+3 4.06±4 22+4 3,25±0,85 CC

Rh. molle 18.05±4 8.06±3 21+5 3,00±0,72 (232,1-528,9)*

Rh.occidentale 16.05±3 7.06±4 22±5 3,25±0,72

Rh. catawbiense 27.05±4 16.06±5 19±3 4,75±0,53 СП

Rh. smimowü 22.05+3 11.06±4 20+5 4,25±0,82 (342,9-632,8)*

Прим!тка. * — сума ефективних температур на початок i за перюд цвтння, °С

Запилення i життездатшсть пилку. 1нтродуковаш види рододендрона вщно-сяться до перехресно запилюваних рослин. У Rh. japonicum, Rh. luteum i Rh. schlip-penbachii вдапчено позитивний вплив штучного перехресного дозапилення на

продуктившсть ïx цвггшня. При штенсивному nisiTinni деяких вид^в рододендрона в умовах Правобережного JlicocTeny Украши ïx плодоношения часто бувае слабким або зовс1М вщсутшм. Дослщження якосп пилку з метою визначення його впливу на плодоношения показало, що найвищий вщсоток (70,5-82,3%) життездатного пилку мають Rh. catawbiense, Rh. dauricum, Rh. mucronulatum, Rh. ledebourii, Rh. luteum, Rh. smirnowii, Rh. sichotense. В той же час у Rh. occidentale пилок виявився стерильним, що е причиною в1дсутност1 плодоношения названого рододендрона при щор1чному цвтнш. При пророщуванш пилку краин результата одержано на живильних середовищах з концентращею сахарози 9-16% на 0,5% arap-arapi. Установлено, що найвищу життездатшсть пилок мае у перюд масового цвшння. Пор1вняння результат!в наших дослщжень з лггературними даними (Кондратович, 1981, Ванзар, 1998) дае шдставу вважати, що кшматичш умови Правобережного JlicocTeny Украши не завжди сприятлив1 для м1кроспорогенезу рододендрон) в (VII—VIII етапи, за Ф. М. Куперман), що призводить до зниження штенсивноеп плодоношения i якосп насшня.

Встановлена пряма залежшсть Mi ж жнттездатшстю пилку, його енерпею проростання i ягастго насшня. Майже у bcîx в ид! в рододендрона з шдвищенням житгездатност! пилку зростас вага (г=0,87±0,081), повнозернистють (г=0,82±0,456) та с.хож!сть насшня (гЮ,85±0,506). Повнозернистють насшня штродукованих родо-дендрошв коливаеться вщ 60 до 97%. Rh. catawbiense, Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. smirnowii, Rh. sichotense продукують насшня bucokoï cxo/Koctî (70-90%). Дещо нижчою лабораторного схожктю насшня (51-69%) характеризуються решта вид!в.

Плодоношения. Виявлено, що Bci ¡нтродуковаш види рододендрона, яш досягли репродуктивно'1 здатносп (oKpiM Rh. occidentale, Rh. ponticum), в умовах Правобережного JlicocTeny Украши щор^чно плодоносять. Рясшсть плодоношения за роки дослщжень змшювалась i залежала в!Д ногодних умов у зимово-весняний пер'юд, перюди MÎKpo-i макроспорогенезу, цвтння, якост! пилку, наявносп комах-запилювач!в. Важливу роль у насшневому вщтворенш виду рододендрона вдаграе пасшнева продуктившсть, яка е Гюго бюлопчною ознакою (табл. 2). Найбшыду кшьюсть наспшя на одну коробочку з найвищим вщсотком повнозернистого (97%) продукуе Rh. sichotense (420,3±3,45 шт.). Однак, найбшьшого проду!Сгившстю генеративного пагона вщзначаеться Rh. smirnowii (3348,4±13,25 шт.). Тому ¡снукта в умовах штродукцп маточники рододендрошв можуть забезпечити масове розмноження дослщжуваних вид!в насшням мшцево!" репродукци.

3.3. Тшевитривал1сть та св1тловибаглив1сть

Встановлено, що Bnoip посадкових мкць для р1зних вид1в рододендрона, враховуючи ocBiraenicTb ïx у природних умовах, дае не завжди позитивш результата. Так, на д1лянках з рпною ocBÎTjienicTio (42^47,30-34,25-28 тис. лк. 104 о 1400 год.) прирют naroHÎB у Rh. ledebourii змшювався незначно (8,9; 11,8; 9,5 см). У той же час у Rh. japonicum (у природ! зустршаеться лише на сонячних мкцях).

Таблиця 2

Насшнева продуктившсть рододендрошв в умовах дендропарку «Софивка»,

1996-1998 pp.

Вид Кшьюстъ розвинених плода на одному генеративному naroHi, шт. Юлыпсть наанин в одному плод, шт. Юльпсть насжин з одного генеративного пагона, шт.

Rh. catawbiense 13,4+0,93 109,4+2,33 1466,0±11,45

Rh. japonicum 4,8+0,33 158,9±2,04 762,7±8,81

Rh. luteum 3,3+0,81 181,7±2,09 599,6±8,12

Rh. molle 4,3+0,62 236,4+2,73 1016,5±9,15

Rh. obtusum 2,2±0,25 310,5+3,01 683,1±6,92

■ Rh. smimowii 8,8+0,75 380,5±2,81 3348,4±13,25

Rh. vaseyi 4,8±0,44 145,6±2,11 698,9±10,08

Rh. dauricum* 1,3**±0,19 175,5+2,56 228,2**±5,16

Rh. ledebourii* 3,6**±0,28 240,3+2,13 865,1**±6,18

Rh. mucronulatum* 2,5**±0,19 191,3±2,14 478,3**±6,29

Rh. sichotenss* 3,3**±0,26 420,3±3,45 1386,9**±11,16

Rh. schlippenbachii р1зниця у прирост! с бшьш вираженою (6,2; 12,0; 13,2 та 5,5; 13,4;11,5 см). Така ж виразна тенденщя проел ¡дковусться у Rh. catawbiense, Rh. occidentale, Rh. molle, Rh. mucronulatum, Rh. luteum, Rh.ponticum, Rh. smimowii, Rh. vaseyi. ЕИдповщно, при cnGopi мкця для посадки рододендрошв необхщно враховувати вплив осв^лення у комплекс! з вологозабезпечешстю району штродукци.

3.4. Знм0стшк1сть

В1зуалып спостереження показали що 8 вид1в рододендрона, а саме Rh. catawbiense, Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. schlippenbachii, Rh. smimowii, Rh. vaseyi, e цшком зимостшкими в умовах штродукци (I бал зимостшкосп). Ранньоквпуч1 Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. sichotense входять y групу зимостшких вид!в; вони також мають бал зимостшкост! I, проте на них негативно впливають 3hmobî та ранньовесняш потешшшя. Rh. mucronulatum, Rh. occidentale утворюють групу вщносно зимостшких вид1в (II бали), у яких шдмерзають однор!чш пагони. Rh. ponticum вщноситься до групи малозимостшких вид!в (бал III—V). Haïui дocлiджeння з проморожуванням однор1чних naroHiB штродукованих рододендрошв шдтверджують В1зуальш спостереження за зимостшюстю даних рослин.

3.5. В1дношення рододендрошв до вологи

В умовах Правобережного Люостепу Украши у Л1тньо-осшш мкящ часто трапляються тривал1 засушлив! перюди з низькою волопстю повпря (особливо 1994, 1996 pp.). Рододендрони, яю мають поверхневу кореневу систему, в таких

умовах не витримують засухи: в'януть або зовам гинуть. Насамперед це листопадш биди. Нашвв1чнозелеш i в1чнозелеш види у цьому вщношенш проявляготь дещо бьтьшу витривалють. Однак, bcï дослщжуваш види рододендрона потребують штенсивних полив1в, а також скроплювань крон водою. Особливо це стосуеться тих рослин, що зростають на шдкритих мкцях з ¡нтенсивним осв1тленням.

3.6. 1нтенснвшсть трансгнрацй" деяких внд1в рододендрона

Установлено, що у в1чнозеленого Rh. catawbiense i нашвв1чнозеленого Rh. sichotense трансшрацшна здатшсть листюв у лшп'й перюд утримуеться приблизно на одному piBni i дор1внюе 324; 302 та 268; 245 мг/дм2- год., а у вересш спостер1гаеться ïï р1зкий спад 251 та 157 мг/дм2 год. В той же час листопадш Rh. schlippenbachii i Rh. occidentale характеризуются загальним зниженням штенсивност! транстраци упродовж лтгьо-оспшього перюду (464; 421; 298 та 396; 314; 259 мг/дм2 год.). Дослщжено, що листопадш рододендрони шляхом трансшраци випаровують на 136 мг/дм2 год. волот бшыпе, тж натвв1Чнозелений i на 67 мг/дм2 год. бшьше, шж в1чнозелений, що шдтверджуе бшьшу вибапгавкть листопадних вид'ш до зволоження в умовах штродукцн.

РОЗД1Л 4. ЕФЕКТИВН1 МЕТОДИ РОЗМНОЖЕННЯ РОДОДЕНДРОН1В

У КУЛЬТУР!

Наведено результата дослцркень з розмноження штродукованих рододендро-hîb як hacihhcbhm, так i вегетативним способами. Установлено, що для переважно-1 бшьшост1 вид1в рододендрона насшневе розмноження € бiльш ефективним, осктьки забезпечуе отримання бшын стойких особин та siд!грае особливу роль у адаптацп штродуцешчв (Мауринь, 1961).

4.1. Насшневе розмноження. На ocuoni лггературних даних (Александрова, 1975; Кондратович, 1981; Зарубенко, 1984, 1992 та ш.) та результат!в особистих дослщженьпдабрано оптималын умови насшневого розмноження рододендрошв у конкретних умовах штродукцн. Доопдження розроблених методик пщтвердило, що кращим субстратом для nociey i подальшого розвитку с1янщв е сум!ш сфагнового торфу i nepenpmoï cochoboï xboï (1:1). Однак, при недостатшй кшькосп сфагнового торфу для друга! пшровки аяншв рододендрошв можна використати мюцевий низинний торф Î3 значною домшкою nicKy, npmoï cochoboï кори або xboï (1 : 1 : 1). Haйcпpиятливiшим строком nociBy насшня е лютий мюяць. Оптимальним режимом його проростання е температура навколишнього середовища 20-22°С та висока волопсть повггря i субстрату. До сложено, що св1жоз1бране насшня рододендрошв ni3Hix строк1в збору в^дзначаеться вищою схожктю. Першу niKipoBKy с1янщв доцшьно проводити у фаз1 3—4 листочки з розмщенням с1янц!в 2x3 см. Другу — у липш-серпш на вщсташ 4x5 см. У вщкритий грунт с)янщ слщ висаджувати на 3-й рж життя.

4.2. Вегетатиене розмноження. Випробувана можливкть розмноження дослщжуваних рододендрошв способом зеленого живцювання. П1Д час досладв визначали вплив субстрат1в i стимулятор1в росту на укоршення. Установлено, що зелеш пагони бтьшост1 вид'ш роду мають здатшсть утворювати коршня в умовах парника з подвшними рамами. Кращими строками живцювання для бшьшост1 рододендрошв в умовах Правобережного JlicocTeny Украши е кшець червня, коли пагони здерев'янши на 10-20%. Краиц результати укоршення живщв отримали при використанш cyMimi сфагнового торфу, nepenpmoï cochoboï xboï i nicKy (1:1: 1), поверх яко\" розмвдено шар шску товщиною 1 см. Примшення бюстимулятор^в В2 (IMK — 0,2%, каптан — 1%, наповнювач) i IMK (на порошковш ochobî тальку) збшьшило кшьисть укоршених живщв на 11-46%. Найкраиц результати отримано при використанш 1,5% пудри IMK, при якому укоршення досягло у Rh. occidentale 13%, Rh. smirnowii 17%, Rh. schlippenbachii 24%, Rh. luteum 27%, Rh. catawbiense 22%, Rh. japonicum 59%, Rh. ponticum 59%, Rh. ledebourii 79%, Rh. mucronulatum 82%, Rh. sichotense 86%, Rh. dauricum 92%, Rh. obtusum 94%.

РОЗД1Л 5. АГРОТЕХН1КА ВИРОЩУВАННЯ РОДОДЕНДРОШВ

У КУЛЬТУР!

Опрацьоваш рекомендаци щодо агротехнки вирощування рододендрошв в ¡нших районах штродукци (Александрова, 1975; Fairweather, 1979; Кондратович, 1981; Ботяновський,1981; Зарубенко, 1989) частково використан1 у девдропарку "Софивка". Досл1джено, що грунтосум1ш1 с>тгево впливають на picT i розвиток с1янц!в рододендрона. Соснова кора i хвоя у cyMiuii з сфагновим торфом сприяють кращому ïx розвитку. При вщс\тност1 сфагнового торфу назван! компоненти у c^iiiui з низшшим торфом та шско.м ( 1 :1:1:1 ) також придатгп для вирощування рододендрошв на експозицшних дшянках та Д1лянках дорощування, проте результати росту с1янщв на субстрат!, що мютить трофокришку, були Г1ршими. Вщм^чено, що б!льш1сть досл1джуваних вид!в рододендрона потребують кислих грунт1в та позитивно реагують на ïx родюч1сть. Поряд з цим Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. sichotense, a також Rh. luteum (y меншш Mipi) проявляють толерантшсть щодо рсакц11' субстрату.

Одним з найважливших заход!в по догляду за культурою рододендрошв у Правобережному Шсостепу Украши е ïx вчасний полив та скрроплювання крон водою, особливо у сухий перюд вегетацн, а також мульчування. Кращою мульчою с соснова хвоя i кора.

Хвороби i шюдники рододендрон! в. В умовах штродукци за роки дослщжень в'им1чено таи хвороби рододендрогив: гниль сход ¡в i молодих С1янц1в (збудник — Rhyzoctonia Solani Kuhn.), зимове висихання i хлороз (ф131олопч(н захворювання). Значно\' шкоди завдають шк1дники: Agriolimax agrestis L. та Otiorrhychus sulcatus

Fabr. Для боротьби з хворобами рекомендовано (Кондратович, 1981) фунгщиди: ТМТД, фундазол, каптан. Для знищення ишдник'ш — фосфамщ або карбофос у концентращях 0,2-0,3%. В1дм1чено, що при дотриманш правильно!' агротехшки рододендрошв хвороби i шкщники в умовах Правобережного Лсостепу Украши особливо!" небезпеки для них не являють.

РОЗД1Л 6. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРИ РОДОДЕНДРОН1В У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

6.1. Ощнка життездатност! i перспективноси рододендрошв для культури. На ochobî наших достджень за методикою П. I. Лапша та С. В. Сиднево!" визначено показники житгездатност1 i перспективное^ штродукцп дослщжуваних вид ¡в рододендрона. Встановлено, що за сумою батв життездатносгп вони вщносяться до 4 груп: 1 — шлком перспективш види — Rh. catawbiense, Rh. dauricum, Rh. japonicum, Rh. ledeboimi, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. schlippenbachii, Rh. smirnowii, Rh. sichotense, Rh. vaseyi. При дотриманш необхщних агротехшчних заход1в вони е достатньо стшкими. ïx успинно можна використовувати в озелененн!. 2 —■ менш перспективш види — Rh. mucronulatum; у окрем! роки шдмерзають верх1вки пагошв, зимостшюсть його II бали. 3 — малоперспективш види — Rh. occidentale; вирпняеться вщсутшстю насшнеутворення, мае зимостшшсть II бали. Представниюв груп 2 i 3 можна використовувати для створення декоративних композицш у захищених в!д холодних BÏTpiB мюцях, oKpiM цього Rh. mucronulatum придатний для зимово!" вигонки (Зоржова, 1973). 4 — неперспективш види — Rh. ponticum; зимостшюсть III—V батнв. Рекомендовано використовувати для озеленения примпцень у зимовий пер ¡од.

6.2. Характеристика декоративносп рододендрошв i використання ïx в озеле-неннь Наведеш результата оцшки декоративносп 14 вид ¡в рододендрона. Установлено, що в!чнозелеш види рододендрона та иагпвв1ЧНозелешш Rh. sichotense мають найвищий бал декоративност! Д,, тобто не втрачають декоративного ефекту впро-довж всього року. Листопадш та решта нашвв1чнозелених вид!в рододендрона мають бал декоративное« Д3, тобто декоративш впродовж пер ¡оду вегетацн.

На ochobî лпгературних джерел (Рубцов, 1949; 1979; Кондратович, 1981; Чепиженко, 1988) i власних дослцгжень узагальнено принципи (бюлопчний, еколопчний, естетично-шзнавальний, ландшафтний, арх1тектурний, природо-охоронний) використання ïx у Правобережному Люостепу Украши, зокрема у дендропарку "Софй'вка".

Розглянуто iHmi корисш властивосп та методи використання рододендрон!в у народному господарстви Проте найбшына ïx цшшеть — висока декоратившеть.

висновки

1. Створена у дендропарку «Софн'вка» НАН Укранги боташчна колекщя ¡з 27 видш, 15 пбрид1в i 2 форм рододендрошв е базою для подалыио\' штродукцнта впровадження найбшьш стойких з них в декоративне сад1вництво в умовах Правобережного JlicocTeny Украши.

2. Основними стримугочими факторами штродукцн видш роду Rhododendron у Правобережному JlicocTeny Украши е низька вдаосна волопсть повггря, наяв-Н1сть тривалих засушливих перюд1в впродовж вегетацн", р1зких температурних коливань у зимово-весняний перюд та вщсутшсть легких кислих группе.

3. Виявлено, що у юпматичних умовах Правобережного JlicocTeny Украши рододендрони не мають оргашчного спокою. Ритми розвитку бшьшосй вид1в рододендрона вщповщають ручному циклу юпматичних умов вказаного району, що забезпечуе ïx високу зимостшюсть.

4. Внасладок фенолопчних дослщжень розвитку рододендрошв за строками початку i закшчення вегетацп' видшено три групи видав (рання, середня, шзня) та за строками початку i закшчення цвтння — чотири групи видш (рання, ранньо-середня, середня, середньо-шзня).

5. Установлено, що при формуванш генеративних бруньок темпи розвитку i диференщацц частин kbîtkh у дослщжених вид!в рододендрона не збн^аготься. Однак до закшчення вегетацшного перюду одноядерш MiKpocnopn та bcï репродуктивш органи kbîtkh встигають повнiстю сформуватися.

6. На штенсившсть цвтння рододендрошв значний вплив чинять сукупшсть еколопчних фактор1в, особливо температурний та свшювий, який проявляеться в перюд закладання kbîtkobhx бруньок, та зимово-весняний перюди.

7. В умовах Правобережного JlicocTeny Украши рясшсть плодоношения окремих вид1в рододендрона часто е значно нижчою штенсивносп цвтння, що залежить в1д ряду причин. Для ранньокв1тучих вщцв така невщповщшсть пояснюеться впливом весняних приморозив у перюд макро- i м^оспорогенезу та цвтння. Для рододендрон! в Bcix фенолопчних груп спад температури пов!тря (похолодания) в OKpeMi роки п1д час цвтння спричиняе зниження жиггездатносп пилку i в1дгговцшо зниження урожайност!. У Rh. occidentale пилок часто бувае стерильним. У Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. schlippenbachii такою причиною e недостатке перехресне запилення. Шляхом штучного перехреснош дозапилення можна значно збшьшити урожайшсть названих вид1в.

Бiльшicть вид ¡в рододендрона характеризуються високояюсним пилком. 3 шдвшценням його життездатносп зростае i яюсть насшня.

8. Визначено, що Rh. occidentale, Rh. schlippenbachii, Rh. sichotense i Rh. catawbiense за cboïmh бюлопчними особливостями в'1дносяться до рослин з високою (особливо листопад ni) та середньою ¡нтенсившстю трансшрацп' вологи i в засушлив! перюди вегетаци потребують штенсивних полив'ш.

9. Установлено, що найбшыи ефективним способом розмножения дослщжу-ваних вид1в рододендрона е розмножения насшням. Види рододендрона, яю насшня не утворюють (Rh. occidentale, Rh. ponticum) дошльно розмножувати методом зеленого живцювання або вщсадок. Оптимальш строки живцювання в умовах Правобережного JlicocTeny Укра'ши припадають на середину — юнець червня. Обробток живщв стимуляторами росту, особливо 1,5% IMK, позитивно впливае на ïx укоршення.

10. На ochobî проведених спостережень та польових i лабораторних доашджень виявлеш найбшыи життездатш i перспективш види, як1 ми рекомендуемо для впровадження в декоративне сад1вництво в умовах Правобережного JlicocTeny Украши. До них вщносяться Rh. catawbiense, Rh. dauricum, Rh. japonicum, Rh. ledebourii, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. schlippenbachii, Rh. stnirnowii, Rh. sichotense, Rh. vaseyi.

11. Для отримання здорових аянщв при насншевому розмноженш родо-дендрошв до складу грунтового субстрату слщ застосовувати сфагновий торф та переир1лу соснову хвою у сшввщношенш 1:1. При вщсутност1 або недостатн}й к1лькост1сфагнового торфу його можна замшити осоково-очеретяним, хоч властивосп першого е значно кращими i тому bîh с бшьш бажаним для вирощу-вання uieï культури.

12. Для дорощування с!яни1в до кондиц1йних po3Mipie ïx необхщно висадити в грядки у натвзатшеному Mici;i. М1сцевий грунт на глибину до 15-20 см слщ замшити cyMiimino, до складу яко"1 noTpiono включити верховий та низинний торф, соснову кору з хвоею, nicoK (1:1:1). Для посадки рододендрошв в експозици сл1д вибирати м1сця у нашвзатшку, що сприяе кращ1й адаптацп, росту та CTiilKOCTÎ проти несприятливих умов. Грунтовим субстратом при заправщ посадкових ям може бути cyMiui з використанням м1сцевих легкодоступних матер)ал!в: низинна торфокришка, nicoK, соснова кора, соснова хвоя у сп1вв1дношенн11:1:1:1, або один з двох останшх названих компонент!в.

13. Необхщний догляд з метою шдтримування високодекоративного ефекту рододендрон1в у насадженнях та на грядках: вчасний полив i скроплювання крон водою, мульчування грунту, шдживлення, видалення бур'яшв, обр1зка сухих плок, закриття теплолюбивих вид!в на зиму або пересадження ïx у контейнери для озеленения примщень.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

1. Вегера Л. В. Насшневе розмножсння рододендрошв в умовах Праврбережного JlicocTcny УкраУни // Бюл. ДНБС.— Ялта, 1999 — Випуск 79 — С. 26-31.

2. Вегера JI. В. Сезонний ритм росту рододендрон"« в умовах штродукцп в Правобережному Люостепу УкраУни // 1нтродукщя рослин.— К.: Наук, думка, 1999.—Випуск 1,—С. 55-58

3. Вегера Л. В. Интродукция рододендрона Ледебура в дендропарке «Софиевка» АН Украины // Интродукция и акклиматизация растений.— К.: Наук, думка, 1995.—Вып. 23,—С. 6-7.

4. Вегера Л. В. Вплив субстрапв на picT i розвиток аянщв рододендрошв // Зб1рникнауковихпраць (на честь 155-р1ччя).— Умань: УСГА, 1999.—С. 507510.

5. Вегера Л. В. Особливост1 формування генеративних opraHiB та вплив еколопчних фактор!в на насшнеутворення рододендрошв в умовах Правобережного Л ¡со степу УкраУни // Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства.— Крым. Ялта, 1997.— Часть 1.— С. 21-25.

6. Вегера Л. В. Фенолопчш групи ктнтугочих рододендрошв, штродукованих у дендропарку "Софй'вка" // Вивчення онтогенезу рослин природних та культур-них флор у ботатчних закладах £враз!У (матер. ЮМЪкнарод. конф.).—Умань, 1998.—С. 28-30.

7. Вегера Л. В. Ранньоквпуч1 рододендрони в дендропарку "Софй'вка" // Ботанические сады — центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры (тез. докл.).—Ялта, 1995.— С. 20-21.

8. Вегера Л. В. Лнсарсью види рододендрона дендропарку «Софй'вка» та перспектива Ух штродукщ! // Четверта М1жнародна конференщя з медичноТ боташки (тези доп.).—КиУв, 1997,—С. 185-187.

9. Вегера Л. В. Особливост! використання рододендрошв в озелененш 1ндив!дуальних забудов // Проблеми ландшафтноУ арх!тектури, урбоекологп та озеленения населених мкць (матер, першого М1жнарод. сем1н.).— Льв1в, 1997.—Т. 1.—С. 180-181.

10. Вегера Л. В. Итоги интродукции рододендронов в дендропарке «Софиевка» // Биологическое разнообразие. Интродукция растений (матер, науч. конф.).— Санкт-Петербург: АОЗТ, 1995,— С. 144.

11. Вегера Л. В. Укоршення зелених живщв рододендрошв, штродукованих в дендропарку "Софй'вка" // Старовинш парки i проблеми Ух збереження (тез. доп.).— Умань, 1996 — С. 220.

12. Вегера JI. В. Редкие виды рододендронов Кавказа и Дальнего Востока в дендропарке «Софиевка» АН Украины // Zagrozone i ginace gatunki roslin, ich ochrona i restytucja (miedzynarod. Sympozjum).— Lublin, 1994.— E. 36.

13. Вегера Л. В. История интродукции видов Rhododendron L. в дендропарке «Софиевка» HAH Украины // Zabytkowe ogrody oraz problemy ich ochrony (mater, z Miedzynarod. Sympoz.).— Bolestraszyce, 1995.— Leszyt 3.— E. 113114.

14. Вегера Л. В. 1нтродукщя рододендрошв в дендропарку «Софпвка» // Парков! ландшафта: штродукц1я, apxiTeKTypHi та бюлого-еколопчш аспекти функцюнування (тези доп.).— Бша Церква, 1993.— С. 8.

Вегера Л. В. Бюеколопчш особливосп та культура рододендрошв в умовах Правобережного Люостепу Укра'ши. — Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук за спещальшстю 03.00.05 — боташка. Центральний боташчний сад ¡м. М. М. Гришка HAH Укра'ши, КиТв, 2000.

Дисертацто присвячено результатам штродукцп 14 вид!в рододендрона, вперше введених у культуру в центральнш частиш Правобережного Л1состепу Укра'ши. Дослщжено бголопчш особливосп ритм ¡в росту i розвитку, цвтння, плодоношения, зимо-, морозоспйкост!, траисшрацп рододендрош'в в кл1матичних умовах даного репону. Висн!тлено питания в!дношення рододендрошв до еколопч-них фактор1в району штродукц'и та ix способн нас1нневого i вегетативного розмно-ження. Подана оцшка перспекгивност! ¡птродукцй' 14 вид ¡в рододендрона в умовах Правобережного Лкостепу УкраТни. Установлено, що 11 з них перспективш для впровадження в культуру даного репону.

Клгочорл слова: ¡итродукц!я, рододендрони, еколог!ч1п умови, ритм розвитку, цвтння, плодоношения, розмноження, перспектившсть.

Вегера Л.В. Биоэкологические особенности и культура рододендронов в условиях Правобережной Лесостепи Украины. — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 — ботаника. Центральный ботанический сад им. М. М. Гришко HAH Украины, Киев, 2000.

Внедрение рододендронов в культуру в Правобережной Лесостепи Украины считаем актуальным, так как в природной дендрофлоре и декоративном садоводстве данного региона эти растения отсутствуют. Диссертация посвящена результатам

интродукции 14 видов рододендрона: Rhododendron catawbiense Michz., Rh. dauricum L., Rh. japonicum (A. Gray) Suring., Rh. ledebourii Pojark., Rh. lu-teum Sweet., Rh. mucronulatum Turcz., Rh. molle (Bl.) G. Don, Rh. obtusum (LindI.) Planch., Rh. occidentale (Torr. et Gray) Gray, Rh. ponticum L., Rh. schlippenbachii Maxim., Rh. smirnowii Trautv., Rh. sichotense Pojark., Rh. vaseyi A. Gray. Основным местом проведения исследований был дендропарк "Софиевка" НАН Украины, г. Умань. Район интродукции характеризуется умеренно континентальным климатом с относительно теплой зимой с частыми оттепелями и периодами засухи во время вегетации. Дана сравнительная характеристика экологических условий района интродукции с условиями природных ареалов исследуемых видов. Исследование особенностей ритмов роста и развития рододендронов в условиях интродукции показало, что за сроками начала и окончания вегетации выделено три фенологические группы: ранняя (Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. sichotense), средняя (Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. molle, Rh.obtusum, Rh. occidentale, Rh. schlippenbachii, Rh. vaseyi), и поздняя (Rh. catawbiense, Rh. ponticum, Rh. smirnowii). Средняя продолжительность вегетации рододендронов в условиях интродукции 185±8 дней, что отвечает длительности вегетационного периода на территории исследований — 208±9 дней. Большинство видов рододендрона рост побегов начинают в первой половине мая при температуре воздуха 11-18°С и сумме активных температур 254-511°С. Заканчивается рост побегов в июле — начале августа. Выделено четыре феногруппы рододендронов за сроками цветения: ранняя (РР) (Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. sichotense), ранне-средняя (PC) (Rh. obtusum, Rh. schlippenbachii, Rh. vaseyi), средняя (CC) (Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. occidentale), средне-поздняя (СП) (Rh. catawbiense, Rh. smirnowii). Длительность цветения варьирует в пределах 16-22 дней и зависит от погодных условий в период цветения. Большинство видов рододендрона отличались удовлетворительным и хорошим цветением. У Rh. ponticum за годы исследований цветение отсутствовало из-за низкой зимостойкости генеративных почек. Интенсивность цветения рододендронов феногруппы РР иногда снижалась под действием неблагоприятных климатических условий в зимне-весенний период. Большинство видов рододендрона продуцируют пыльцу высокой жизнеспособности, тогда как у Rh. occidentale пыльца была стерильной. Выявлена прямая зависимость между жизнеспособностью пыльцы рододендронов и качеством семян. Полнозернистость семян интродуцируемых рододендронов — 60-97%, лабораторная схожесть—51-90%. Все виды рододендрона (за исключением Rh. occidentale и Rh. ponticum) в условиях интродукции плодоносят. Бал плодоношения за годы исследований изменялся и зависел от погодных условий в период закладывания генеративных почек, зимне-весенний период, периоды микро- и макроспорогенеза, цветения, качества пыльцы. Благодаря высокой

семенной продуктивности генеративного побега (600-3348 шт.) и одного плода рододендрона (109—420 шт.), имеющиеся в условиях интродукции маточники обеспечивают размножение рододендронов семенами местной репродукции. Большинство видов рододендрона отличаются зимостойкостью I—II бала. При культивировании рододендронов при отсутствии сфагонового торфа для приготовления субстрата используется чёрный торф, речной песок, прелая сосновая хвоя и кора(1 : 1 : 1 : 1). Сделана оценка жизнеспособности и перспективности интро-дуцированных рододендронов (Лапин, Сиднева, 1973) в условиях Правобережной Лесостепи Украины. 11 видов рододендрона (Rh. catawbiense, Rh. dauricum, Rh. japonicum, Rh. ledebourii, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. schlippenbachii, Rh. smimowii, Rh. sichotense, Rh. vaseyi) признаны вполне перспективными в условиях культуры даного региона. При соблюдении необходимых агротехнических приемов они достаточно устойчивы и пригодны для внедрения в озеленение. Rh. mucronulatum — менее перспективный вид. Имеет зимостойкость II балла. Rh. occidentale — малоперспекгивный вид. Отличается отсутствием сече-ношения и зимостойкостью II балла. Эти рододендроны можно использовать для создания декоративных композиций в защищенных от холодных ветров местах. Rh. ponticum — неперспективный вид. Имеет зимостойкость III—V баллов. Рекомендован для озеленения помещений в зимний период.

Ключевые слова: интродукция, рододендроны, экологические условия, ритм развития, цветение, плодоношение, размножение, перспективность.

Vegera L. V. Bioecological peculiarities and culture of rhododendrons under the conditions of the right-bank forest steppe of Ukraine. — A manuscript.

The dissertation for getting a scientific degree of Candidate ofBiological Sciences in speciality 03.00.05. — botany. Central Botanical Gardens named after N. N. Grishko. NAS of Ukraine, Kiev, 2000.

The dissertation deals with the results of the introduction of 14 kinds of rhododendrons, which were first introducet into culture in the central part of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Biological peculiarities of growth and development rythm, blooming, fruiting, winter hardiness, transpiration of rhododendrons in climatic conditions of a particular region are studied. The response of rhododendrons to some ecological factors of the region of reproduction, as well as their ways of seed and vegetative propagation are shown. The evaluation of the perspectiveness of 14 kinds of rhododendrons under the conditions of the Right-Bank Forest Steppe of Ukraine is given. It is found that 11 of them are very good for planting in a particular region.

Key words: introduction, rhododendrons, ecological conditions, development rythms, blooming, fruiting, propagation, perspectiveness.

Пщписаио до друку 12.02.2000. Формат 60х 90/16 Ум. друк. арк. I. Тираж 100 прим.

Друк НВКТ "1ШСОМТЕХ"

20300, м. Умань, вул. Коломенська, 4