Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Особенности белково-минерального состава меда и биохимическое обоснование комплексной кормовой добавки для пчел

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Особенности белково-минерального состава меда и биохимическое обоснование комплексной кормовой добавки для пчел"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

^ \ О ^ <\а

' . ц ^ ^

ЖУЛАЙ В1ТАЛ1Й еВГЕНОВИЧ

УДК 638.162:636.087.7

ОСОБЛИВОСТ1 Б1ЛКОВО-М1НЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ МЕДУ ТА БЮХ1М1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНО! К0РМ0В01 ДОБАВКИ ДЛЯ БДЖ1Л

06.02.04 - Технология виробництва продук-пв тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата альськогосподарських наук

Ки1в - 2000

Дисерташею е рукопис. Робота виконана в Нашональному аграрному ужверситет1 Кабшету Минске УкраУни

НАУКОВИИ КЕР1ВНИК:

доктор сыьськогосподарських наук, професор ПОЛ1ЩУК ВПСТОР ПЕТРОВИЧ, Наш'ональник афарний ушверситет, завйувач кафедри технолоп виробництва продукци бджшьництва

ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ:

доктор сш ьськогосподарс ьких наук, професор САВЧУК ДМИТРО ГВАНОВИЧ, 1нстшу1 розведення 1 генетики тварин УААН, головнт науковий ствробтшк

кандидат сшьськогосподарських наук, доцент ЛУЦ1В ОРЕСТ ВОЛОДИМИРОВИЧ, Львiвcьк; державна академ1я ветеринарноУ медицини ¡м С.З.Гжицького, завщувач кафедри бджшьництва

ПРОВ1ДНА УСТАНОВА:

1нститут бджшьництва ш. П.Шрокоповича, УААН лаборатор!я етологи бдаол вщдщу медоносно флори та запилення, м. КиУв

Захист дисертаци вiдбyдeтьcя "¿6' 2000 р. о ^годиш на засщанн

спещал1зованоУ вченоУ ради Д 26.004.05 у Нашональному аграрном; ушверситетт за адресою: м.КиУв-41, вул. ГероУв оборони, 15, навчальний корпус 3 аудитор1я 65.

3 дисерташею можна ознайомитись у б1блютеш Нацюнального аграрной yнiвepcитeтy за адресою: 03041 м.КиУв-41, вул. ГероУв оборони, 11, навчальнш корпус 10, читальний зал.

Автореферат роз1сланий № ёд>гшА 2ооор.

Вчений секретар 7 _

спешатзованоУ вченоУ ради Столюк В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми. В умовах Украши бджолим сш'1 доводиться перюдично щгодовувати. Основну частину штучного корму вони одержують при гпдг отовщ до 1.\пв.гп у вигляд1 цукрювого сиропу який, на вщмшу в!д меду, майже не ¡шститъ шералъних речовин та быка, що призводагтъ до попршення розвитку бджолиних мей навеем, негативно впливае на Ух продуктившсть та льотно-запилювальну роботу.

На даний час недостатньо вивченими е птання азотового та мшерального -сладу медцв Украши, зокрема тих, що слугують бджолам основним вуглеводним эрмом. При сгворенш бшкових добавок дуже часто основна увага придшялася эзробщ замшнигав перги, а не меду (М.О.Гайдак, 1960; С.Бедров, 1979; \V.Chalmers, 380; С.Ф.Разанов, 1997). Мшеральш добавки додавали до цукрового сиропу часпше ;ього у кшькосп одного-трьох елементш (В.Кардаков, 1975; Н.Г.Еремия, 1986). аким чином проблема пошуку спосххлв тдвищення ефекгивносп гадгодат бджш гапнасться актуальною як з науково'1, так 4 з практично! точок зору.

Огже, розробка кормово? добавки до цукрового сиропу, яка наблизтъ йога за ».пчним складом до натурального меду, буде сприяти полшшенню якосп тдго/цшп зжолиних смей та зростанню к продукгивносп.

Зп'язоьс дисертацГГ з науковими програмами. планами, темами. Робота жонана на кафедр1 технологи виробницгва продукцц бджшьництва Нашоналыюго рарного ушверситету, як складова частина науково'1 теми: "Розробити нагфямки тенсифжацц бджшьниитва у Ллсостеповш зош Украши" (номер державно! реестрацн 198Ш07254).

Мета I задазд досшдженя. Метою даноУ робота е обгрунтування комплексно"! лково-мшерально! добавки до цукрового сиропу для гадвшцення житгездатносп кколиних амей 1 збшьшення ¡х продукгивносп.

Для досягиення мети ставились таю основш завдання: . Дослщити особливосп азотового та мшерального складу найпоширешших боташчних сорта меду, що найчаспше слугують кормом для бджш в умовах Украши.

. Науково обфушувати склад кормових добавок до цукрового сиропу для п1агод|'шн' бдоил..

. Вивчити вплив запропонованих кормових добавок на ¡нтенсившсть розвитку

бджолиних с1,мсй, а також на тpивaлicть житгя бджш в лабораториях умовах. . Розрахувати економ1'чну ефектившстъ використання оптимального вар1анту кормовоУ добавки.

Об'ектом доси'дження с бджоли украгнськоУ степовоУ породи.

Предметом досгпдження е бипсово-мшеральш добавки до цукрового сиропу для цгод)вл1 бджш.

Метода досгпдження: При дослщженги х1м1'чного складу меду знайшли стосування метода юнообмшноУ хроматофафй, атомно-абсорбшйно'1 ектрофотометрн, х1м!чний метод К'ельдаля, фотоколориметричщ методи Ф|'ске-.барроу та С.Макарова (у модифжацм В.Гавриловей). Кр1м того, булч . и

методи e.ieiapoBHMÍpioBa."ibiioi рН-метрй та кондуктометр«'. Випробування кормовоУ добавки на бджолах проводили за юнуючими методиками - на бджолнних ам'ях та на однов]ко8Их бджолах у садках. Статистичну ооробку одержаних результатов проводили за методикою Б.А.Доспехова.

Наукова новизна одержаних результате. В резулътап дисергащйного дошдження вперше вивчено пор^внялышй xímímhiüí склад основних сорта меду Укршни, залежно вщ ix боташчного походження та репону вщбору зразка. Д1стало подальший розвиток вивчення bmíciv амшокислот та мшеральних елементтв у kbítkobhx медах, що розширюе характеристику ix поживностт, як корму для бджш, а також як поживного та шлющого компоненту дцети для людей.

Вперше було розроблено склад штучно!' кормово! добавки, що значною Mipoio наближас xímí4hwí склад цукрового сиропу за bmíctom зольних елементш та bmíctom бшка до складу натурального меду та гадвишуе життездатшсть бджолиних сшей.

Дюгала подальшого розвитку методика випробування кормових добавок на одновЬ<ових бджолах у садках.

Практичне значения одержаних результатов. Одержам даш про бшковий, амшокислсггаий та мшеральний склад найбшьш поширених в Украли сорпв меду макггь практичне значения при використанш меду для харчування людей та створеhhí високоефекгавних вуглеводних щдкормок для бджш.

На ochobí результаттв власних дослщжень розроблено склад i запропоновано методику використання комплексно! кормовоУ добавки до цукрового сиропу, застосування яко! на промислових та присадибних пасжах е можливим як в перюд щдготовки бджолиних ci-мей до зимшл1, так i ранньою весною в якосп сшмулюючо! пщгодиш. Запропоноваш складов! добавки (мшеральш сол) + знежирене сухе молоко) е дешевими та доступними.

За результатами досгцджень по вивчешио ефективносп дан01 добавки, проведених на naciui с.-г. тдприемства "Свгганок" (Кагарлицький р-н, Кшвська обл.), згодовування кормово! добавки на npanoi мюяця у весняний пергод гадвищуе силу бджолиних имей на 1,5-3,0 вулички, а площу печатного розплоду - на 12-18 дм2.

Особистнй внесок здобувача полягае в проведенм лабораторних та виробничих дослщдв, виконанш аналпмчних робгт, розробщ схеми та метода дослщжень, опрацюванш та штерпретацц одержаних результапв.

Апробавдя результапв дисертацц. Матер1али дисертади оприлюднеш на миснародному KOHipecí бджоляр1в "Атславщ" (м. Khíb, 1998 р.), на конференци професорсько-викладацького складу та аспиранта НАУ (м. Khíb, 1998,1999, 2000 рр.), а також на розширеному засщанм кафедри технологи' виробницгва продукци бджшьниитва за участю науковцш кафедр зоошженерного факультету НАУ (м. Khíb, 2000 р.).

Публ1кацГь За темою дисертацц оиублжовано цдсть po6ÍT. Подано заявку на одержання авторського свщоцтва.

Обсяг та структура роботн. Робота викладена на 127 сторшках машинописного тексту, включае 28 таблиць та 17 рисункш. Дисергашя складаеться 3Í вступу, огляду лтератури, матер1алу i методики дослщжень, результаттв дослщжень, висновюв та

тропозиши, списку використаноУ лггератури та додатив. Список використаних джерел iani'iye 182 найменування, в тому чиста' 59 poóiT зарубгжних авторов.

МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ

Досл1ди проведем в лабораторй' кафедри 6íoxímü та бютехнологи Нацюнапгьного ирарного утверситету, на дослшнш naciui кафедри технологи виробницгва продукцй щжшьнищва НАУ та на naciui е.- г. гпдприемства "Cbít3hok" (Кагарлицький р-он ChVbclkoí обл.) у 1997 - 2000 pp.

В npoueci досгцдження були вивчеш особливосп азотоюго та мшерального кладу copriß меду, иайбшьш харакгерних для Украши. Зразки меду вщбирали у "швеьгай, Полтавсыай, Черкасьюй та Дшпропетровськш областях. Kpivi того, був осшджений цукровий мед.

Bmíct загального бшка в меда визначали за методикою, розробленою за учаспо втора в лабораторй кафедри 6íoxímu та 6ioTexnonon"í факультету ветеринарноУ [едицини НАУ.

Bmíct загального азоту визначали за методом К'ельдатя.

Bmíct вшьннх амшокислсгг визначали на aHároaropi ААА-339М -1ехословаччина), за методом, розробленим шженером кафедри 6íoxlmíí та ¡отехнологй' ОЛ.Новаком.

Bmíct в мед загаза, марганшо, mud, натрио, кашю, цинку, кальшю, кобальту, здмто та свинцю визначали методом атомно-абсорбщйно! спекгрофотометри на рллада AAS-30 (Нмеччина). Bmíct фосфору визначали за методом Фгске-Субарроу. míct ciprai - за методом С.Макарова у модифнеацн В.Гавриловой (Ермаков А.И. и р., 1972). Bmíct хлору в Mefli визначали на 6ioxÍMÍ4noMy anaiÍ3aTopi Microlab-200 йдерланди).

Показник pH меду вуглеводних кормш визначали на ionoMÍpi И-130.2М.

Наважки pÍ3Hnx речовин готували на вагах ВЛР-200 та ВЛКТ-500.

Оптичну густи)гу в доелдах по визначенню BMÍciy в меда загального бшка, осфору та арки визначали на фотоелекгроксшориметр1 КФК-2.

Даш про xímÍ4hhh склад сухого знежиреного молока були одержат у |бораторй Технолопчного шетитуту молока та м'яса (м. Ктв).

Bmíct золи у буряковому цукр1 визначали на кондуктометр! КЛБ-1.

Створення кормовоУ добавки, на ochobí одержаних даних, проводилось у i6opaTopií кафедри 6íoxímü та бютехнологп НАУ пщ кер^вництвом акад. ельничука Д.О.

Випробування одержано! добавки проводили за юнуючою методикою на ihobíkobhx б джо л ах у садках, а також на бджолиних ам'ях (Sylvester Н., 1979; Riderer , Baxter J., 1980; Кузьмина Э.В., Титов В.Ф., 1986). Пщдослщш бджоли знаходились гермостап' при температур! 35°С та вцносшй вологосп' 92%.

Пщдосгадним бджолам щодня давали по 2 мл вщповщного корму.

Всього було проведено чотири дослщи, у кожному з яких було заашю 5 груп - 2 нтpoльнi та 3 дослшш. Bei групп включат по 3 юнточки з 50-ма бджолами у кожнш.

Bi;i6ip зра jkíb меду з pÍ3Hiix областей Укра'шн

I

Дослщження xÍMÍ4Horo складу меду

Внзначен-ня вм!сту бшка Визначення BMÍCTy вьпьних амшок-т Визначення вм1сту мше-ральних елеме»тв

Визна-мення pH pií-ннх добавок

Узагальнення одержаних даиих та визначення на íx основ! складу корм, добавки

I

ГПдбф компо-iiciitíb та створе-ння декшькох ва-piaiiTi'n кормовоУ добавки до цук-рового сиропу

Згодовування пщготов-леному ВЩПОДКОГМ бд'ЛШ! цукрового сиропу

1

Вщбнрання запечата-ного цукрового меду

Bi;iCip одноденннх бджш рамкоючзолятором

1 г

Формуванн та контро я дослщннх льнпхгруп

Визначення величн-нн pH

Визначення вмкту заг. б!лка

Згодовування р!зних Bapianrin добавки дослщннм трупам бджш

1 досл1д: знеж. сухе молоко; доба-

Год!вля контрольних груп

I дослщ: мед; цук. сироп Н дослщ: те ж + перга

вка в норм, та подвншш до м

II дослщ: те ж + перга

III досл«д: míh. частина добавки;

III дослщ; мед; цук. сироп

IV дослщ: те ж + перга

Визначення середньо? тривалост! жнття бджш

Бшметрична обробка одержаних результате

знеж. сухе молоко; повна добавка IV дослщ: те ж + перга

Внзначен-ни К1лькост! СПОЖИТОГО корму

Рис. 1. Схема проведения дослщжень

В першому дослщ1 I та II контрольж групи отримували вщповщно чистий цукровий сирои та натуральний мед. Дослщш групи (III, IV та V) вщповщно одержували сироп 3i знежиреним сухим молоком, з добавкою в нормальнш доз1 та з добавкою в подвшнш доз1.

Bei групи другого дослщу одержували ri ж вуглеводш корми, шо й аналопчж групи першого дослщу, i, зверх того, Ум згодовували вволю перги.

В третьому дослйа I та II групи (контрольно одержували вщповщно чистий цукровий сироп, та натуральний мед, а III, IV та V групи (дослщш) вщповщно одержували сироп з мшеральною частиною добавки, 3i знежиреним сухим молоком (бшкова частина добавки) та з повноцшною бшково-мшеральною добавкою.

Четвертой дослщ за набором вуглеводних KopMiß був аналопчним до гретього, але у ньому Bei групи бджш отримували також пергу.

В yeix дослщах корми бджолам давали вволю. Облж загиблих бджш проводили щодоби окремо для кожноТ Сточки. Кшьюсть з'щеного бджолами корму визначали за р1зницею м!ж вагою год1внищ з кормом до постановки в •отточку i через добу шеля н постановки з точшетю до 1 мг.

Результата дослшжень статистично обробляли за методакою БАДоспехова (1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСШДЖЕНЬ

Особливост! бшкового та аминокислотного складу найпоширешших в Укра'нп сорт!в меду. Повноцшшсть меду, як корму для бджш значною м1рою )бумовлюсгься наявшетю в його cклaдi азотистих речовин. 3 метою визначення оптимально? кшькосп азотистих речовин в склад1 кормовоУ добавки було фоведено дослщження вмкту бшка та вшьних амшокислот у натуральному леди Бшок було знайдено у вЫх 14-ти дослщжених зразках меду (табл. 1).

Таблиця 1

Bmict загального бшка в мед1 р1зних сорлв, мг/г

Сорт меду Область, де BMicr загального

вшбраиий зразок бшка

Р1знотравний Днiпpoпeтpoвcькa 3,13

Еспарцетово-р^знотравний Дшпропетровська 4,50

Бшоакащепий Кшвська 1,52

Липово-акащевий Кшвська 3,50

Гречаний Кшвська 9,35

3 плодових культур Дншропетровська 1,85

3 плодових культур Кшвська 3,98

Бшоакашевий Черкаська 1,05

Гречаний Полтавська 4,40

Липово-рпнотравний Кшвська 2,55

Цукровий — ' - -

Як видно з табл. 1, наибольший, серед дослижених сортов, вмю загального биша характерний для гречаного меду, а найменший - для меду бшси акаци.

Цукровий мед, як видно з даноУ таблиц^ мае пор1вняио великий вмк загального бшка, перевершуючи за цим показником 10 з 13-ти дослщжени нами натуральних мсдш.

В уах досл1джених зразках меду нами також були виявлеш тан амшокислоти: аспарапнова кислота, треонш, серии, глутамшова кислота пролш, глщин, aлaнiн, валш, ^золейцин, лейцин, тирозин, фешлаланш, пстиди! та Л1зин. Метюнш був знайдений в ус1х зразках, кр1м мед1в з бшо!" акаци Аргмиу не виявлено лише у гречаному мед] з Полтавсько1 облает! У жодиому досгцджених зразгав не було виявлено аминокислот триптофану та цистину (табл. 2).

Таблиця!

Bмicт вшьних aмiнoкиcлoт у деяких сортах меду, мкг/г

Со эти меду (в дужках - мкце шдбору зразюв)

Амшокислота Р1зно- Бша Бша Еспа- Плод. Гре- Липа Гре-

трав'я акащя .Акащя рцет к-ри чка + чка

(Дн)* (Ки)* + + + пос1в- бша пос1б-

еспар-цет (Дн)* р13н0- трав'я (Дн)* р13но" трав'я (Дн)* на (Ки)* акащя (Ки)* на (По)*

Аспарапнова к-та 39,0 73,5 64,7 28,9 43,9 69,5 38,4 37,2

Треошн 34,8 11,4 11,4 71,3 26,5 136,0 27,9 61,3

Серии 116,6 44,4 44,8 161,7 65,5 345,8 76,6 200,3

Глутамшова к-та 66,3 40,6 36,8 47,7 52,2 134,4 74,6 87,4

Пролш 1041,3 503,3 508,4 552,6 732,4 1588,8 559,3 794,1

Глщин 24,8 9,5 10,0 27,6 17,9 47,3 17,2 35,9

Аланш 54,7 15,0 16,8 17,8 31,5 76,2 27,3 46,2

Вашн 61,5 24,7 26,8 106,9 48,0 261,1 50,2 148,1

Метюнш 33,0 .„ — 68,6 28,6 163,7 33,0 85,8

1золейцин 87,5 23,5 25,0 225,9 74,4 655,0 75,8 190,9

Лейцин 136,0 26,7 30,7 396,0 116,2 866,3 109,8 422,6

Тирозин 208,9 83,9 89,4 452,1 201,1 820,7 160,1 484,4

Феншалашн 393,2 136,8 158,7 351,4 267,6 327,9 124,3 308,0

Пстидин 39,1 15,0 14,3 25,7 20,5 35,8 42,0 22,9

Лiзин 91,8 30,3 33,8 57,4 55,3 87,1 58,5 43,4

Арпнш 17,6 9,1 15,7 6,1 7,9 25,5 12,2 —

Сумарний вмшт | 2446,1 1047,7 1087,3 2597,7 1789,8 5641,0 1487,2 2968,5

*Примпка: Дн - Дшпропетровська область, Ки - Кшвська, По - Полтавська.

Як видно з табл. 2, бджолиний мед м|'стить. за винятком триптофану та цистину, вс! амшокислоги, характерш для пдрол1'зат1в богов. Крш того, у вах дocлiджeниx зразках була присутня так звана тауринова фрактя.

На основ1' одержаних даних ми дшшли висновку, що за вмктом вшьних амшокислот меди розподшяються у тому ж порядку, що ] за юльгастю загального бижа. Стввщношення М1ж окремими амшокислотами меду подане на рис. 2.

фен'талажн 12%

Рис.2. Сшввщношення вшьних амшокислот у склад1 кв!ткового меду

Як видно з рис. 2, пролш за кшьистю становить бшьше третини вщ сум и вшьних амшокислот меду, а разом з феншалашном, тирозином, лейцином, ¡золейцином та серином в1н складае близько 80% вах вшышх амшокислот меду. Незамшш амшокислоги в сум! становлять 37,2% амшокислсггного складу меду.

Особллвосп мшерального складу меда, характерних для УкраТнн. Для правильного складання мшерально'1 добавки до цукрового сиропу необхщно знати меж! вм1сту основних макро- та м1кроелемент1в у природному вуглеводному корм1 бджш - квггковому мед).

3 табл. 3 видно, що вк«ст золи в меда, в залежи осп вщ сорту, коливаеться вщ 117,61 до 597,54 мкг/г.

У досл!джених сортах меду нами були знайдеш там х1М1чш елементи: зал1зо, калш, калыяй, магнш, марганець, мщь, натрш, цинк, фосфор, арка, хлор, кобатьт, кадмш та свинець. Три осганш елементи були присутш лише у вигля/ц слиов, решта -у юлъкосп 0,1-445,0 мкг/г. Як видно з рис. 3, серед зольних елеменпв меду провщне мюце займають калш, натрш та кальцш, ям за масою становлять в середньому близько 93% вщ маси золи. Частка макроелеменп'в золи (Са, К, Ыа, Мд) складала в середньому 97,4% сумарного вмкпу мшеральних елеменпв меду, частка макроелеменп'в (Ре, Мп, Си, - вцюовщно 2,6%. Кр]'м того, в уа'х дослщжених зразках золи були виявлеш ;л1ди кобальту, кадмио та аркн. Вмкгг кожного з цих елеменпв не перевищував 3,000005% вщ маси меду.

Також були проведет дослиження вмкпу золи в буряковому цукрк який внкористовували для приготування досшдного корму, яке показало, шо золи у ньому

М1сткл0ся менше, нгж 0,01 %.

Таблиця 3

_Вм1ст окремих юм!чних елеменпв в мед! р!зних сорттв_

Сорта меду (в дужках - мюце вщбору зразгав)

Елемент Р1зно- Бит Бша Еспа- Плoдoвi Гре- Липа Гре-

трав я акащя акащя рцет культури чка + чка

(Дн)* (Ки)* + + + по- б!ла пос1в-

еспар- рпно- р13но- сшна ака- на

цет трав'я трав я (Ки)* щя (По)*

(Дн)* (Дн)* (Дн)* (Ки)*

Затзо 1,98 1,98 3,98 3,38 2.88 9,0 2,63 2,33

Калш 70,0 115,0 95,0 72,5 445,0 • 90,0 97,5 170,0

Калы и й 13,0 12,5 12,8 12,35 28,75 74,0 21,7 15,75

Магнш 5,0 6,8 5,93 3,7 11,83 13,88 9,28 7,35

Марганець 0,33 0,38 0,19 0,15 1,68 0,37 0,55 0,49

Мщь 0,3 0,15 0,1 0,1 0,4 0,45 0,4 0,65

Натрш 25,5 66,25 56,5 47,5 105,0 85,0 132,5 57,5

Цинк 1,5 1,0 9,5 0,75 2,0 6,0 2,25 1,25

Фосфор 129,0 89,2 105,0 — 211,1 96,9 120,8 —

Cipкa 124,8 129,6 97,15 теж 153,6 136,3 150,7 теж

Хлор 670,0 338,0 347,0 о 329,0 296,0 380,0 о

Азот 500,8 720,0 243,2 480,0 1496,0 296,0 704,0 408,0

*Прнмггка: Дн - Дшпропетровська область, Ки - Кшвська, По - Полтавська.

На рис. 3 подане стввщношення мш елементами, що входять до складу меду.

кальфй

56%

Рис. 3. Сшввщношеиня окремих елеменпв у cклaдi золи меду

Балансування х!м1чного складу кормовоТ добавки з1 складом меду вводили за загальним 61лком та мшеральними елементами (К, Ыа, Са, Мс, Ре, 1, Мп, Си та Р), знайденими в мед1 у найбшьшш ю'лькосп. За стандарт брали редне значения для кожного з компоненте по дослщжених зразках меду, керелом бшка та амшокислот було знежирене сухе молоко.

Miнepaльнi сол!, що входили до складу добавки а також макро- та кроелементи, додаш за рахунок цих солей пoдaнi у табл. 4.

Таблиця4

_Мшеральш компонента кормово! добавки_

Речовина Кизьюсть Елементи, вмют яких враховували

речовини, при складанш кормово'1 добавки,

мг/кг цукру додаш з даною речовиною до цукрового сиропу

КаН2Р04 х 2Н20 124,90 натрш та фосфор

Ре2(504)3 х 9Н20 17,34 зал1'зо

2п504 х 7Н20 13,10 цинк

МпБ04 х 5Н20 2,17 марганець

Си504 0,74 мшь

Кр1м того, при складанш рецепту ми враховували мшеральний склад хого знежиреного молока. Мшеральний склад бщистильованоУ води, з якоУ

тували сироп, ми не враховували.

Таблиця 5

Баланс вм1сту бшка та мшеральних речовин м1ж медом та кормовою добавкою

Складова Мютиться у 1 кг Метить кормова добавка до Р1зниця М1Ж

меду, мг сиропу з розрахунку на 1 кг складом меду

цукру, мг та

коли- в всього в тому числ! складом си-

вання середньо- у знежире- У ропу з кор

му ному мшера- мовою доба-

(стандарт) сухому молот' льнш частиш вкою, мг

[ротеш ■ 1050-9350 3740 3438 3438 — + 302

!алш 70,0-445,0 144.4 155,7 155,7 — - 11,3

[атрш 25,5-32,5 72,0 72,1 53,7 18,4 -0,1

!альцш 12,4-74,0 23,9 128,9 128,9 — - 105,0

1агнш 3,70-3,88 8,0 14,0 14.0 — -6,0

ал130 1,98-9,0 3,5 3,503 0,054 3,449 - 0,003

[инк 1,0-9,5 3,0 2,993 0,043 2,950 + 0,007

4арганець 0,15-1,68 0,5 0,501 0,006 0,495 - 0,001

4щь 0,10- 0,65 0,3 0.301 0.006 0,295 -0,001

Босфор 78,0-211,0 129,1 126,9 102.1 24,8 + 22

Балансування бокового та минерального складу кормовоУ добавки 3! складом натурального меду воображене у табл. 5. Як видно з даноТ таблиц!, розроблена нами кормова добавка за основними показниками бокового та мжерального складу е близькою до натурального кв1ткового меду. Вмкт протешу та фосфору у кормовш добавш с дещо меншим за встановлений стандарт, а калио та магнио - дещо боьшим але, зважаючи на меж!, у яких за даними В.Г.Чудакова (1979) коливаеться вмют даних складових у натуральному мед1, ц! вщхилення можна вважати несуттевими.

Таблиця 6

Амшокислотний склад шдкормки у пор!внянш 31 складом меду

Амшоки слота Мютить добавка з Мютилося у Мютить 1 кг

розр. на 1 кг цукру, мг зразках меду мг/кг стандарту (квп-ковий мед), мг

Лейцин 310,20 26,7 - 866,3 263,04

1золейцин 197,40 23,5 -655,0 169,79

Арпнш 103,40 0-25,5 11,76

Л!зин 244,40 30,3-91,8 57,20

Треошн 164,50 11,4-136,0 47,58

Пстидин 78,96 15,0-42,0 26,91

Ватн 223,72 24,7 -261,1 90,91

Метюнш 92,12 • 0-163,7 51,59

Феншалашн 148,52 124,3 -393,2 258,49

Триптофан 42,30 — —

Кр1м бока та мшеральних речовин, дана добавка мютить воьи амшокислоти. Амшокислотний склад кормовоУ добавки, визначений на основ! даних про вм1ст вшьних амшокислот у сухому знежиреному молощ, поданий у табл. 6 у пор1внянш 31 складом кв1ткового меду.

Таблиця7

Мостить в серед- Мютить кормова добавка з

В1тамш ньому 1 кг нату- розрахунку на 1 кг цукру

рального меду, мг мг % до вмюту в мед!

В, 0,1 0,04 40,0

в2 0,4 0,20 50,0

В3 4,0 0,34 8,5

в4 — 14,23 —

В5(РР) 1,0 0,11 11,0

В6 3,0 0,04 1,3

Вт(Н) 3,3 — —

Вс 0,6 0,01 1,7

В,2 — 0,55 —

Як видно з табл. 6, вмют вшьннх амиюкислот у збагаченому цукровому сирот е бшьшим, Н1ж у дослщжених нами зразках натурального меду, однак, вш все ж не виходить за межк встановлеш дослщниками (В.Г.Чудаков, 1979) для природних корм ¡в бджш.

Вмют впамппв у кормовш добавщ наведений у табл. 7 з яко? видно що, дана добавка мостить, у пор^внянш з медом, меншу кшьмсть вггамш1в В), В2, Вз,Вз, Вб та Во 3 шшого боку, дана добавка мктить значну кшьюсть впамппв В4 та В12, яю вадграють важливу роль у живленш бджш (А.Малаю, 1979; Н.СаЬБгка, 1987).

Кр1м того, ми дослщжували величину рН кв1ткового меду р:зних сорт!в та цукрового меду, а також цукрового сиропу (чистого та з р1зними вар1антами кормово1 добавки). Результата дослщження показали, шо величина рН чистого цукрового сиропу та сиропу зi знежиреним сухим молоком (вщповщно 6,97 та 6,61) ¡стотно вщр1зняеться вщ величини рН натурального меду (3,89-4,38). Величина рН сиропу з нашою добавкою, завдяки наявносп у п склад! мiнepaльниx солей е слабокислою, тобто такою, що наближаеться до величини рН натурального меду.

Результати внпробовування кормовоТ добавки на дослщних трупах бдж1л. 3 метою вивчення впливу згодовування кормовоГ добавки на тривалють життя бджш, були проведен! дослщи на групах одновжових бджш у садках. Результати випробування р1зних вар1ант1в добавки на бджолах у пор1внянн1 з контролем (чистий цукровий сироп) подаш в табл. 8.

Таблиця 8

Результати випробовування pi3HHX BapiamiB добавок на групах одновжових бджш, п-50_

Доел ¡дна Середня тривалють життя Сума за Частка вщ

фупа бджш за повторностями, варшн- X X - Хст контролю,

Д1б тами

бджш 1 2 j 3 ZV %

I 24,8 25,2 27,3 77,3 25,8 — 100,0

II 28,0 29,2 31,3 88,5 29,5 3,7 114,3

III 30,9 32,2 33,5 96,6 32,2 6,4 124,8

IV 16,5 18,6 18,5 53,6 17,9 -7,9 69,4

SP 100,2 105,2 110,6 XX = 316,0 Хо=26,4 го =1,0 —

Де I - контроль (трупа бджш, що одержувала чистий цукровий сироп)

II - група бджш, що одержувала сироп + знежирене сухе молоко

III - група бджш, що одержувала сироп з кормовою добавкою

IV - група бджш, що одержувала сироп з подвшною дозою добавки. Як видно з табл. 8, середня тривалють життя бджш в умовах дослщу

коливалась по групах в межах 16,5-33,5 доби. Включения до складу сиропу :ухого знежиреного молока обумовило збшьшення грива тост! "с.пч

ш'ддосшдних бджш II групи, у пор|'внянш з контролем, в середньому на 3 доби. Бджоли III групи, що одержували з сиропом добавку у нормальнш до (вщповщно до BMicTy азотистих та мшеральних речовин у дослщжених нам зразках меду), жили в середньому на 6,4 доби довше, шж Ti, шо одержуваг чистий сироп (контроль) i на 2,7 доби довше за II групу бджш, шо одержуваг сироп 3i знежиреним сухим молоком.

Трипалютъ життя IV групи бджш, якш згодовували сироп з подвшно дозою кормово! добавки була меншою вш контролю на 7,9 доби i у 1,8 раз меншою за показник 111 групи, яка отримувала ту ж саму добавку у нормальш кшькостг Ц1 даш свщчать, шо доза кормово! добавки, обрана для III групи оптимальною i й збЬтьшення с неприпустимим через можливий негативни вплив надлишку мшеральних солей на бджит оскшьки, як вщомо (В.И.Лебеде] Н.Г.Билаш, 1994), бджоли е дуже чутливими до кшькосп мшеральних солей корм1. Ц1 даш мають високий ступшь достов1рносп осгальки дов1рчий штерва (ш) даного дослпду знаходиться в межах 1 доби (Р>0,95).

Отже, перший дослщ догпв ефектившсть застосування розробленс добавки для тдвищення поживно'1 цшносп цукрового сиропу за умов живленн бджьт виключно вуглеводними кормами. Але, як вщомо, молод1 бджоли, кри вуглеводних корм\в, споживають також квггковий пилок, який для них основним джерелом бшка, мшеральних речовин та впимшв. Виходячи з цьогс ми дшшли висновку про необх1Д!исть проведения другого досл1ду у якому в( групи бджш, поряд з вуглеводними кормами першого дослщу, мали б змог споживати вдосталь перги. Результата проведених досл1джень подан! в табл. 9.

Таблидя1

Результата випробовування р1зних BapiaHiiB добавок на група одновжових бджш, п=50_

Дошл Середня тривалють Сума за Частка В1д

дна життя бджш за вартн- X Х-Хст контролю,

група повторностями, Д1'б тами

бджш 1 2 3 SV %

I 54,3 54,6 55,0 163,9 54,6 — 100,0

II 54,7 54,9 55,8 165,4 55,1 0,5 100,9

III 56,5 57,8 58,0 172,3 57,4 2,8 105,1

IV 41,1 42,5 42,0 125,6 41,8 - 12,8 76,6

SP 206,6 209,8 210,8 £Х = 627,2 Х0= 52,2 m =0,8 —

Де I - контроль (фупа бджш, шо одержувала чистий цукровий сироп)+ пергг

II - група бджш, що одержувала сироп + знежирене сухе молоко+ пергг

III - група бджш, що одержувала сироп з кормовою добавкою+перга

IV - група бджш, що одержувала сироп з подвшною дозою добавки + перга Як видно з табл. 9, м1ж контролем (чистий цукровий сироп + перга) та И

групою бджш (цукровий сироп - знежирене сухе молоко + перга) не юнуе

:уттево') pi3HHL[i у тривалост! життя. Це, на нашу думку, пов'язано з висутш'стю ' данш добавш достатньо'] юлькосл мшеральних речовин, яю мютяться у штуральному медь Отже, для молодих бджш, за умов забезпечення ix юстатньою ктльюстю перги, знежирене сухе молоко не е ефективною добавкою ю цукрового сиропу. Зважаючи на результата першого дослщу, в чистому ;игляд1 (без додавання мшеральних речовин) знежирене сухе молоко можна 1екомендувати лише як бшкову пщкормку, що надаеться бджолам в pa3i ¡дсутносл у природ]' (i в гн13Д1 бджш) достатньоУ кшькост! пилку.

Бджоли III групи (кормова добавка + перга) сутгево (на 2,8 доби) [ереважають контроль за триваш'стю житгя, р1'зниця е достов]'рною (т=0,77 при '>0,95). Отже, не зважаючи на вшьний доступ в обох групах до перги, перевагу 1али бджоли, яю одержували вуглеводний корм, збагачений мшеральними 1ечовинами та битом. 3 цього ми робимо висновок, що навкъ мoлoдi бджоли ie можуть повш'стю компенсувати вщсутшсть у вуглеводному KopMi азотистих а мшеральних речовин за рахунок споживання шдвишено! кшькосп перги, ому, на нашу думку, використання бшково-мшеральних добавок до цукрового иропу е доцшьним нав1ть за умов наявносп у природ! доброго пилкового зятку.

Четверта група бджш, що одержувала подвшну дозу кормовоК добавки, к i в першому дослш, значно поступалася контролю за тривал!'стю житгя з ого ми робимо висновок, що така доза добавки е для бджш надм1рною i нав)ть 1юдлив0ю за рахунок портняно bhcokoi концентрацп мшеральних солей.

ВИСНОВКИ

1. У дисертацн наводиться теоретичне узагальнення i нове вир1шення ауковоУ проблеми покращення кормовоУ цшностт цукрового сиропу, як корму ля бджщ шляхом збагачення його бшком та мшеральними речовинами у ¡дповщносл 3i складом натурального меду.

2. Проведен} дослщження сумарного BMicry бшка в зразках меду айпоширешших боташчних сорт! в УкраУни показали коливання цього оказника вщ 1,05 до 9,35 мг/г.

3. Сумарний BMicT бшка в мед1, виробленому бджолами з цукрового лропу, становив у середньому 4,5 мг/г. Джерелом цього бшка слугують лключно видшення слинних залоз бджщ, яю переробляють сироп, оскшьки «¡дна речовина - буряковий цукор не листить бшкових речовин.

4. Кв1тковий мед мютить Bei вшып амшокислоти, характерш для дрол13ал'в бшюв за винятком триптофану та цистину. Ix сумарний вмют, як i Ч1ст окремих амшокислот обумовлюеться, передуам, боташ'чним эходженням зразка i становить 1047,7 - 5641,0 мкг/г,

5. 3 xiMi4HHX елементтв Bei дослшжеш сорти меду мютили зал130, Kanin, шьшй, магнш, марганець, мщь, натрш та цинк, а також фосфор, арку та хлор, умарний BMicT мшеральних елемелттв у сортах меду, найпоширешших в

Укранн, коливастъся в межах 1 17,6-597,5 мкг/г прямому, кал1й. натрш та кальцш складають в cvmí близько 93% bí/i маси золи.

6. Згодовування чистого цукрового сиропу, в якосп замшника меду, знижуе тривалють життя бджш на 6,3 - 23,9%, що обумовлено, зокрема, вщсутш'стга у даному корм1 бшкових речовин та дуже малою гальюстю мшеральних елеметтв.

7. Застосування кормовоУ добавки до цукрового сиропу, яка наближуе його за bmíctom бшка та основних xímíhhhx елемент1в до натуральною меду, шдвищуе тривалють життя бджш на 19,8-24,8% за умов вщсутносп шдгод1вл1 пергою та на 5,1-9,0% за умов íí наявносп i дозволяе у весняний перюд додатково наростити по 1,5-3,0 вулички бджш на бджолину cím'io та збшьшити площу печатного розплоду на 12-18 дм2.

8. Збшьшення запропоновано'1 дози кормово!' добавки не справляе позитивного впливу на тривалкть життя бджш через i'x високу чутливють до вм1сту мшеральних солей у kopmí.

9. Економ1чний ефект вщ застосування кормово! добавки становить 18,91 грн. додаткового прибутку на бджолину сш'ю.

ПРОПОЗШД11 ВИРОБНИЦТВУ

Цукровий сироп для бджш, необх(дно збагачувати на бшок та мiнepальнi елементи. Так, додавання до сиропу кормово! добавки яка мютить, з розрахунку на 1 кг цукру, 3,74 г бшка, 144,4 мг калш, 129,1 мг фосфору, 72,0 мг натрто, 23,9 мг кальщю, 8,0 мг магшю, 3,5 мг за.гпза, 3,0 мг цинку, 0,5 мг марганцю та 0,3 мг muí ш'двищуе середню тривалкть життя бджш на 5,1 - 24,8%.

Для збагачення цукрового сиропу натуральним медом найкраще пщходить гречаний сорт, оскшьки bíh метить найбшьшу кшьисть бшка, вшьних амшокислот та мшеральних речовин.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦЙ

1.Жулай В.С. Амшокислотний склад деяких coptíb меду // Укра'шський naciHHUK. - 1998, №4. - С. 30-31.

2. Жулай B.C., Мельничук Д.О., Пол1щук В.П. Гречаний мед - джерело бадьоросп' i здоров'я // Укра'шський паЫчник. - 1999, №6. - С. 44-45. (Розроблено методику, проведен! дослщи).

3. Жулай B.C., Новак O.J1. Мшеральний склад р1зних сорттв меду // Паска. -1998, №9. - С. 22. (Проведено дослцдаення та опрацьовано матер1ал).

4. Мельничук Д.О., Полщук В.П., Жулай B.C. Мед з 6úioí акацп // Украшський пас1чник. - 2000, №1. - С. 42-43. (Розроблено методику, проведено дослшження).

5. Жулай B.C. Bmíct загального бшка в мед1 р1зних сор-пв // Науковий bíchhk НАУ. - 1999, №19. - С. 150-152.

5. Жулай B.C. CopTcmi особливосп амшокислотного складу меду // Мате pi ал и XII mí-жнародного конгресу Федераци бджолярських оргашзашй краж Центр, та Сх. €вропи - Ашславп. - К.: Ф)тосоцюцентр, 1999. - С. 168-172.

Жулай B.C. Особливосп бшково-мшерального складу меду та 6ioxÍMÍ4He грунтування комплексно!' кормово! добавки для бджш. Дисертащя на эбуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за еш'альшстю 06.02.04 - технология виробництва продукта тваринництва. -цюнальний аграрний ушверситет, Кшв, 2000.

Експериментами доведено, що замша натурального меду на цукровий pon знижуе тривалють життя жддослщних бджш як в умовах вщсутносп" 1год1вл1- пергою, так i за и наявносп.

Введения до цукрового сиропу комплексно! кормово! добавки, яка ближуе його за bmíctom бшка та мшерапьних елементт до натурального меду, рияс збшьшенню середньо! тривалосп життя бджiл украшсько! степово! роди на 19,8-24,8% в умовах bLicvthoctí шдгод1вл! пилком та на 5,1-9,0% за ов повного забезпечення бджш пилком. Використання комплексно! бшково-терально! добавки е еконо.м1чно вип'дним.

K.iiohobí слова: мед, цукровий сироп, кормова добавка, бджола, бшок, ¡нокислоти, тривал1сть житгя.

Жулай В.Е. Особенности белково-минерального состава мёда и охимическое обоснование комплексной кормовой добавки для пчел, ссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйсвенных наук по гциальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. -циональный аграрный университет, Киев, 2000 г.

Исследования показали, что наиболее характерные для Украины сорта зточного мёда содержат 1,05-9,35 мг/г белка, а свободные аминокислоты в следованных образцах содержались в количестве 1047,7 - 5641,0 мкг/г, ичем, наибольшее количество белка и свободных аминокислот содержалось в разцах гречневого мёда, а наименьшее - в медах с белой акации. Все следованные сорта цветочного мёда содержали повышенное количество инокислоты пролина (503,3 - 1588,8 мкг/г). Суммарное содержание белка в рме, полученном в результате переработки пчелами сахарного сиропа парный мёд) составляло в среднем 4,5 мг/г. Источником этого белка служат ключительно секреты слюнных желез рабочих пчел, которые перерабатывают сарный сироп. Из минеральных элементов исследованные меда содержали в ибольшем количестве калий, натрий и кальций, эти три элемента в сумме ставляли около 93% от массы золы. Сумма минеральных элементов мёда годилась в пределах от 117,6 до 597,5 мкг/г. Наибольшим содержанием неральных элементов отличатся гречневый мёд, собранный в Киевской ласти, наименьшим - мёд с лугового разнотравья, собранный в [епропетровской области.

Экспериментами доказано, что замена натурального мёда сахарным сиропом снижает продолжительность жизни подопытных пчел в среднем на 23,9% в условиях отсутствия подкормки пыльцой, и на 6,3% при её наличии. Обогащение сахарного сиропа основными минеральными элементами мёда привело к увеличению средней продолжительности жизни подопытных пчел соответственно на 7,4 и 1,7%, а добавление к сиропу белка в количестве, близком к его содержанию в мёде, увеличило продолжительность жизни подопытных пчел на 13,6% при отсутствии подкормки пергой и на 4,2% при ее наличии. Введение в сахарный сироп комплексной кормовой добавки, которая приближает его по содержанию белка и минеральных элементов к натуральному мёду, способствует увеличению средней продолжительности жизни пчел украинской степной породы на 19,8-24,8% в условиях отсутствия пыльцовой подкормки и на 5,1-9,0% при полном обеспечении пчел пыльцой.

Использование комплексной белково-минеральной добавки позволяет нарастить в весенний период дополнительно 1,5-3 улочки пчел на 1 пчелиную семью, увеличивает выход товарного мёда от каждой семьи на 4,4 кг, что обеспечивает дополнительную прибыль в размере 18,91 грн. в расчете на одну пчелиную семью.

Предложено обогащать сахарный сироп для пчел белком и минеральными веществами из расчета на 1 кг сахара: белка - 3,74 г, калия -144,4 мг, фосфора -129,1 мг, натрия - 72,0 мг, кальция - 23,9 мг, магния - 8,0 мг, железа - 3,5 мг, цинка - 3,0 мг, марганца - 0,5 мг, меди - 0,3 мг.

Ключевые слова: мёд, сахарный сироп, кормовая добавка, пчела, белок, аминокислоты, продолжительность жизни.

V.Y. Zhulay. Features of protein - mineral composition of honey and biochemical validiti of complex food addition for bees. The dissertation competes for a scientific degree of a candidate in agricultural sciences in the spesiality 06.02.04 -being a technology in manufacturing of livestock breeding products.

National Agrarian University. Kiev. 1997.

The experiments has proved that the change of natural honey by sugar syrup decreases life duration of bees under investigation, both under condition of presence and absence of pollen feeding up.

Introducting into sugar syrup complex protein-mineral addition, wich by the content of their proteins and mineral elements, approaches it to natural honey, favours to decrease in an average of bees (Ukrainian steppe pedigree) by 19,8 to 24,8 per cent and 5,1 to 9,0 per cent uder condition of pollen absence and full supply, respectively application of complex protein-mineral addition has economical advantages. Key words: honey, sugar syrup, food addition, bee, protein, aminoacids, life duration.