Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроэкологические и биологические основы выращивания средне- и низкорослых сортов озимой пшеницы в юго-восточной Степи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологические и биологические основы выращивания средне- и низкорослых сортов озимой пшеницы в юго-восточной Степи Украины"

I 1

7 .ОВ

^КРАТНСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

На правах рукопису

НЕСТЕРЕЦЬ Валентин Гаврилович

кандидат альськогосподарських наук

О, ^иылХе-рщ^.

\ГРОЕКОЛОГ1ЧН1 ТА БЮЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ РОЩУВАННЯ СЕРЕД НЬО- I НИЗЬКОРОСЛИХ

СОРИВ ОЗИМО! ПШЕНИЦ1 В П1ВДЕННО-СХ1ДНОМУ СТЕПУ УКРАТНИ

06.00.09 — рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора а'лЬськогосподарських наук

Дшпропетровськ 1996

Дисертащйна робота виконана на Роз!вськ1й досл!дн1й станцН 1нституту зернового господарства УААН в 1967-1ЭЭЗ рр.

Науковий консультант: доктор сгльськогосподарських наук,

професор БОНДАРЕНКО ВОЛОДИМИР 1ВАН0ВИЧ

0ф!ц1йш опоненти: доктор сIльськогосподарських наук

ДЕМ1ШЕВ ЛЕ0Н1Д ФЕОФАНОВИЧ

доктор с!льськогосподарських наук КОСТРОМИЧИ В1КТ0Р МИХАИЛОВИЧ

доктор с!льськогоснодарських наук, професор ХРАМЦОВ ЛЕОШД 1ВАН0ВИЧ

Пров!дна установа: Дугансышй с!льськогосгодарський .

шститут.

Звхист дасертацП в1дбудеться^^^5^3^199 р. о годищуЬа зас1данн1 спэщал1зовано1 вчэго! ради Д 03.08.01 в 1нститут1 зернового господарства УААН за адресов: 320027, м. Дшнрооттровськ, вул. Дзержинського, 14, телефон: 45-02-36

3 дасертадхею мохна ознайомитися в бхблштец! 1нстатуту зернового господарства.

В1дгуки на автореферат просимо надсилати в двох пришр-никах, засвхдчених печаткою.

Автореферат роэхсланий-^^ ^ 199?*р.

Вчений секрэтар спещал!-зовано? ради, доктор схльсько-господарських наук _-т_ О.Д. Артюх

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальн!сть теми. В п!вденно-сх! дному рег!он! Степу Ук-ра'тни ода! ею з основних причин досить нест!йкого р!вня врожайност! й валових збор!в зерна озимо! пшениц! е нэсприятлив! агроеколог!ч-н! умови п!д час !! вэгетац!! та зим!вл!. Найб!лып в!дчутних збит-к!в агроценозам ц!е! культури завдають атмосфера! ! грунтов! посу-хи, щр в т!й чи !нш!й м!р! проявляться майжэ щор!чно, особливо в ос!ш!й пер!од. Поряд з посухами значну шкоду озим!й пшаниц! в зимовий шр!од спричиняють част! й глибок! в!длиги, що чвргуються з повврненням лютих короткочасних мороз!в при незначному сшговому покрив! або повному бвзсшак!, льодов! корки та пилов! бур!.

Особливо значн! площ! озимо! пшениц! пошкоджувались I гинули в 19В9, 1971, 1972, 1974, 1979, 1981, 1983, 1985, 1991, 1993 рр. Врожайшсть озимо! пшениц! в так! роки р!зко знижувться через на-явн!сть негативно! корэляц!! м!ж максимальною потонщйнош продук-тившстю й агровколог!чною ст!йк!стю до аб!отичних (кл!мат, моро-зи, посухи) ! б!отичних стрес-фактор!в (хвороОи, бур'яни, плодники). Тому п!двищення ст!йкост! озимо! пшениц! до екстремально нв-сприятливих умов в пэр!од вегетац!! й ззм!вл!, як головно! перед-умови зберэження !! пос!в!в, зростання врожайност! й валових збо-р!в високоякгсного зерна, залшавться досить актуальною. В I! ви-р!шенн! основне м!сце наложить вивченню б!олог!чного та агроеколо-гхчного аспект!в росту й розвитку рослин озимо! пшениц!, шдвищен-ню !х адаптивного потенщалу з метою розробки офэктивяих систем агротехн!чних заход!в для найб!лып повноц!нного використання при-родних ресурс!в ! техногенних фактор!в.

1.2. Мета та завдання досд!джень - вивчити вшив агроеколо-г!чних та б!олог!чних фактор!в в онтогенез! озимо! пшениц!, максимально спрямованих на утил!зац!в рослинами ресурс!в навколишнього середовища ! формування високох хх ст!йкост! до аб!отичних ! б!о-■тчних стрес!в, за умов яких забезпечуеться високий !ндекс врожаю та кращ! показники його якост!.

Досл!дженшпй пвредбачалось: провести агроеколог!чну оц!нку поперэдник!в озимо! пшениц! та умови появи !! повноц!нних сход!в; встановити тривал!сть ос!нньо! вегетац!! озимо! пшениц! та озимого жита для створвння оптимальних умов !х росту й розвитку в зв'язку з р!зним забезпеченням вологою ! теплом; вивчити роль агротехнЗл-них прийом!в в п1двищенн! ст!йкост! озимо! пшениц! до зимових не-год; з'ясувати основн! причини зимово! загибал! озимо! пшениц! !

визначити особливост1 в!дновлвння веснято! вегетац! ï та ïx вплив па урожайн!сть; розроОити захода в!дшкодування недобору зерна 1з слаборозвинених агроцбноз!в озимо! пшениц!; встановити ефектив-шсть використання пос!вами озимо! пшениц! грунтово! вологи та опадхв; вивчити б!олог!чн! особливост! р!зних сортов озимо! пшениц!, !х рвакидю на умови середовища та основн! агротвхШчш прийо-ми; онтим!зувати умови росту ! розвитку рослин озимо! пшениц! за-ле&но в!д вологозабвзпеченост! шпвредник!в шляхом рац!ональыого застосування орган! чних ! м!нэральних добрив та засоб!в захисту рослин в!д бур'ян!в, хвороб та шк!дник!в; визначити енвргетичн! та матер!альн! нитрата при адаптивних системах !нтенсивно! технолог!! вирощування озимо! пшениц! ! порэдати виробництву пропозиц!!, що звбэзпвчують максимальний зб!р високояк!сного зерна.

1.3. Наукова новизна рвзультат!в дослтджвнь полягае в теоретичному узагальненн! й экспериментальному обгрунтуванн! агроаколо-tî4hhx та б!олог!чних основ вирощування середньо-i низькорослих сорт!в озимо! пшениц! для конкрэтних умов рег!ону. Вивчена волого-забезшчешсть попэрэдншйв озимо! пшениц! ! встановлено вплив ос-новних агровколог!чних фактор!в на появу !! сход!в та оптимально тривалгсть периоду осгнньо! вегетац!! рослин. Визначено умови, що забезпвчують формування у рослин високо! морозо-1 зимост1йкост! залежно в!д !х в!ку, попэредник!в, м!нэральних добрив й сортового складу. Обгрунтовано доц!льн!сть п!дс!ву та шрес!ву слаборозвине-них nociBiB озимо! пшениц!. Встановлено розм!ри евапотрансшрац!! та ефектившсть використання вологи агроценозами озимо! пшениц! залежно в!д шшврвдник!в, строк!в с!вби, норм вис!ву, дббрив Т£ погодгпгх умов. Запропошвано заходи шдвищвння продуктивност! по-с!в!в озимо! пшениц! шляхом оптим!зац!! м!нерального живлення. Удосконалена сортова агротехн!ка озимо! пшениц!, проведена ощнке еколог!чно! ст!йкост! та потенц!йно! продуктивност! сорт!в ! рекомендовано адаптивн! системи !нтвнсивно! технолог!!, що забезпвчують шдвшцений р!вэнь використання рослинами ресурс!в навколишньо-го середовища для формування високого !ндексу врожаю та шказникп його якост!.

1.4. Практична щншсть досл!джень та р!вень__реал!зац! !. Hi

основ! багатор!чних досл!джэнь для умов рег!ону вир!шено ряд прак-тичних завдань по технолог!ï вирощування озимо! пшениц!. Науков: розробки автора в складовою частинош науково обгрунтовано! !нтен сивно! системи землеробства Запор!зько! облает! (1982, 1987), зо

нальних рекомендащй по технолог!I вирощування озимоI пшениц! й догляду ¡за пос!вами (Дшпропетровськ, 1971, 1978, 1985, Запор!жжя, 1981-1993) ! технолог!! догляду за чорними парами в ствпов1й зон! Укра!ни (Дн!пропетровськ, 1988). Основн! елементи технолог!I, а також адаптивн! система интенсивно! технолог!! в щлому знайшли застосування у с!льськогосподарських п!дприемствах Запор!зько! та Донецько! областей на площ! 230-240 тисяч гектар!в.

1.5. Адробзщя робота та__публшац! !■ Результата досл!джвнь

неодноразово донов!дались ! обговорзпвались на сем!нарах, конферен-ц!ях, нарадах р!зного р!вня, а також цропагувались автором в засо-бах матово! !нформацП. Серед них: реснубл!канська науково-техн!ч-на конференщя молодих вчених ! спец!ал!ст!в степово! зони Украхни (Дн!пропетровськ, 1971); сем!нар по зимост!йкост! озимях культур та багатор!чних трав (Кихв, 1973); реснубл!канська нарада на ВДНГ УРСР (Ки!в, 1976); третя рег!ональна нарада учасник!в географ!чно! мереж! досл!д!в з добривами Укра!ни й Молдови (Кишин!в, 1977); ре-г!ональна конференц!я "Шдвищення ст!йкост! рослин до низьких температур" (Дн!пропетровськ, 1982); Всесоюзна науково-методична нарада "П!двищення якост! зерна озимо! пшениц! в умовах !нтвнсивншс технолог!й вирощування" (Дн!пропетровськ, 1987); рег!ональн! нау-ково-варобнич! сем!нари, конференц!! та нарада по вирощуваннш ви-соких врожа!в озимо! пшениц! (Запор!жжя, 1974-1993); Вчена рада 13Г (1980-1993 рр.); науково-техн!чна рада Роз!всько! досл!дно! станц!! (1968-1993 рр.). За матер!алами досл!давнь, що викладен! в дисертац!!, оцубл!ковано понад 50 наукових праць.

1.6. Дэкларащя особистого внеску. Автор зд!йсннзвав виб!р на-прямку досл!джэнь, розробляв програми, схеми польових, лаборатор-но-польових, вегвтац!йних досл!д!в та методику !х проведения. П!д його кер!вництвом ! безпосередн!й участ! зд!йсшшалась закладка досл!д!в, проведения комплексу агротехн!чних ошэращй, сер!! эк-сперимент!в, досл!даень, спостережень, анал!з!в, а також проводились статистична обробка одержаних результат!в ! розрахунки агро-вконом!чно! та енвргетично! ефективност! адаптивних систем !нтен-сивно! технолог!! вирощування озимо! пшениц!. Дисертантом розроб-лено ! впроваджено пропозиц!! виробництву, п!дготовлена ! оформлена дисертац!я.

1.7. На захист виносяться так! основн! положения:

- вологозабезпечешсть попередник!в озимо! пшениц! й агроеко-лог!чне обгрунтування умов появи !! повноц!нних сход!в;

- науково обгрунтован! оптимальн! й допустим! строки с!вби озимо! пшениц! ! озимого жита залежно в!д забезпеченост! вологою, теплом 1 принципа !х визначення;

- особливост! формування морозо-I зимост!йкост! озимо! пшениц! п!д впливом аб!отичних факторхв та агротехшчних прийом!в;

- основн! причини ЗИМ0В01 загибел! озимо! пшениц!, умови в!д-новлвння весняно! вегетац!! ! !х вплив на !! урожайшсть;

- доц!льн!сть прийом!в п!дс!ву та шрес!ву слаборозвинених агроценоз!в озимо! пшениц!;

- параметра сумарного водоспоживання (евапотрансп!рац!!> озимо! пшениц! в зв'язку з агроекологхчними умовами й прийомами виро-щування;

- сортова (диференщйована) агротехшка озимо! пшениц! залежно в!д шпередник!в, строк!в с!вби, умов м!нэрального живлення й застосування препарату тур;

- ращональнг дози орган!чних 1 м!неральних добрив п!д озиму пшеницю при основному !х внесены! ! в шдживлення;

- особливост! шдвшцення еколог!чно! ст!йкост! та потенщйно! продуктивност! сорт!в озимо! пшениц! в зв'язку з агротэхн!чними прийомами;

- агрсеконом!чна I б!оенергетична ощнка адаптивних систем !нтенсивно! технолог!! вирощування озимо! пшениц! з високош технолог !чнов як!стю зерна.

1.8. Структура i обсяг робота. Дисертац!я викладена на 4Б1 стор!нц! машинопису ! складавться !з встуцу, II розд!л!в, виснов-к!в та пропозищй виробництву. Робота вм!щуе 143 таблиц!, 13 малаша в, 12 додатк!в. Перел!к використано! л!тератури вклшае 666 найменувань, в тому числ! 248 кра!н СНД i 80 - далекого заруб!жжя.

2. СТАН ВИВЧЕН0СТ1 ПИТАНИЯ ТА ПР0ГРАМН1 ЩЖ ДОСЖДЖЕНЬ

На основ! ретроспективного огляду л!тературних даэрел висв!т-люеться стан ! результата доел! джвнь по розробц! ! удосконаленню агротехн!чних заход!в вирощування озимо! пшениц!. Викладен! деяк! суперечност!, недостатня повнота розробки теоретичних ! практичних питань технолог!! вирощування озимо! пшениц!. Шляхом узагальнення даних науково-досл!дних установ, широкого виробничого досв!ду та сучасних вимог обгрунтовано виб!р напрямку, мети ! завдань досл!д-жень стосовно умов рег!ону.

3. ГРУНТОВО-КЛМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ШВДЕННО-СХГДНОГО РЕГСОНУ СТЕПУ ТА МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛЩЕНЬ

Юйматичн! умови рвг!ону, що охоплюе територ!ю площвю майже 40 тис. км2 I мае протяжн!сть з! сходу на зах!д 280, з п!вноч! на niвдень 180 км, характеризуються пом!рнов континвнтальн!ста, що викликае тривал! пвр!одачн! посухи в твилу пору року, pi3Ki зни-жэння твмператури пов!тря взимку, значну ампл!туду коливань м!ж н!чними 1 денними, лгтшми i зимовими температурами. Абсолттний м!н!мум темдаратури пов!тря коливаеться в!д -34 до -20°С. Глибина промврзання грунту досягав 82-150 см. Ст!йкий сн!говий покрив встановлаеться т!льки в швшчшй та швшчно-сх!дн!й частинах ре-rioHy.

Зиме характвризуеться короткочасними i глибокими в!длигами, безсшжжям, п!д час яких особливо на швда иному заход! рег!ону озимина починае в!дростати. В раз! вшадання опад!в ! знижвння твмператури пов!тря винакае льодова корка, а в умовах пвресихання вврхнього шару грунту зимою та весною - пилов! бур!. В швшчно-сх!дн!й частин! рвг!ону за р!к випадае 517-567, а в швдэнно-за-х!дн!й - 407-44G мм опад!в. В теплу пору року сума опад!в зм!нюе-ться в межах 253-349 мм. Щэ менше опад!в (171-246 мм) припадав на пер!од ввгвтащ i озимо! пшениц! i особливо в пер!од !! с!вби.

Грунтовий покрив рвг!ону становлять пврвважно чорнозвми зви-чайн! легкоглинист!, в швдвнно-зах!дн!й його частин! - чорнозвми швденш ! те?шо-каштанов! залишково-солонциват! грунта. Достижения проводили на черноземах звичайних з глибиною гумусового горизонту 45-60 см ! BMicTOM гумусу в орному шар! 3,3-5,2%. Сврвд-ньор!чна норма опад!в 487 мм. В основу дисертащйно! робота покла-ден! результата власних досшджень, а також деяк! дан! !нших нау-кових установ, сортовипробувальних станц!й, г!дрометвослужби ! статоргашв. Експеримвнтальн! досл!джэння проводились в багатофак-торних тимчасових ! тривалих польових досл!дах, а також в досл!д-но-виробничих умовах. Окрем! питания вивчались з використанням лабораторно-польового та вегвтащйного мвтод!в (3.1. Журбицький, 1968).

Об'екти вивчення - група свродньо-i низькорослих сорт!в м'я-Ko'i, твердо! озимо! пшениц!, а також озиме жито, що внесен! до Державного реестру сорт!в, як! вшивались по найб!льш поширеним попередниках в 6-8 строк!в з !нтврвалом 5-10 дн!в. Вивчвння норм

вис!ву сорт!в р!зних екотш!в зд!йснювалось при густот! 2,5; 3,5; 4,5; 5,5; 6,5 млн. схожого нас!ння на I га.

Обробку нас!ння озимо! пшениц! перед с!вбош та П пос!в!в пестицидами проводили зг!дно методичних рвкомендащй ! регламент!в на IX застосування. Весь комплекс агрозаход!в виконувався сер!йни-ми знаряддями та машинами. Обл!кова площа д!лянок при 3-4-разов!й повторност! становила 55-100 м2. Анал1тична робота виконувалась зг!дно з загальноприйнятими методиками та стандартами. Як!сть зерна, вм!ст н!трат!в та залипает пестицид!в вивчали разом з пращвни-ками лабораторП якост! зерна 13Г. Б!оенергетичву ощнку адаптив-них систем !нтенсивно1 технолог!! вирощування озимо! пшениц! виз-начали, керуючись "Методикой биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства" (1983). Основн! експери-ментальн! дан! досл!д!в оОроблялись методом корелящйного, рагре-сивного 1 дисперс!йного анал!з!в (Б.О. Доспехов, 1979).

4. ОСНОВШ АГР0ЕК0Л0Г1ЧН1 ФАКТОРИ, Щ0 ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ

ПР0Р0СТАБНЯ НАС1ННЯ ТА ПОЯВУ СХОДГВ 03ИМ01 ПШЕНИЩ

За умов одааково! агротехшки в!д к!льк!сно! зм!ни вологост! грунту ! температури пов!тря, а також взаемод!! нас!ння 1 пророст-к!в з киснем грунту, мхкроорган!змами I св!тлом залвжить швидк!сть х повнота появи сход!в озимо! пшениц!.

4.1. Волог!сть грунту залвжно в!д попередник!в. Одним !з оц!-ночних показникхв над!йност! попвредник!в в накопичення запас!в вологи в корнввм!сному шар! грунту до початку с!вби озимо!" пшениц!. Залежно в!д попередншйв, строк!в !х збирання, к!лькост! опа-д!в та температурного режиму вм!ст вологи в орному шар! грунту бу-вав досить р!зним (мал.). Особливе значения для появи повноц!нних сход!в озимо! пшениц! наложить розпод!лу вологи по проф!лю орного !, перш за все, И наявшсть у верхньому (0-10 см) шар! грунту. Назадов!льнэ зволоження цього шару (< 5,0 мм) спостер!галось шсля кукурудзи на силос в 44Ж, озимо! пшениц! - 40, гороху - 32, куку-рудзи на зелений корм ! лгацврни - 16, а еспарцету на один ук!с в 12% рок!в. Можлив!сть накопичення б!льш над!йних вологозапас!в в грунт! шдвищувалвсь в!д нэпарових попередншав до зайнятих ! чор-них пар!в. Розроблено р!вняння регрес!!, за якими прогнозуються запаси грунтово! вологи для швметрового шару грунту ! його скла-дових, залвжно в!д г!дротерм!чних умов за пер!од серпвнь-к!нець друго! декада вересня по найб!лып поширеним попередникам.

Орний шар 0-20см. мм

27,8

19,3

12,5-43,5 2,9-33.4 12.2 8,9

19,1

18,6

16,8

1,9-34,3 1,0-38,3 1,1-33,7 ПосЯвний шар 0-1 Осм. мм

16.4

13,8

чорний пар

еспарцет на люцэрна дру- кукурудза горох озима кукурудза

один ук1с ; того року нз зелений пшениця на силос

корм

I

-3 I

Градация вологозапас1в /мм/: I- до 5,0; 2- 5,1-10,0; 3- 10,1-15,0; 4- 15.1-20.0; 5-б1лыпе 20,1

Мал. Середнобагатор1чн1 запасы продуктивно1 вологи, д1апазон 1х зм1ни в пос1вному та орному шарах грунту, а також 1мов1рн1сть накопичення волого-запас1в в пос1вному шар1 грунту перед с1вбою озимо1 пшениц1 по р1зним попередникам /середне за 1966-1990рр./.

4.2. Вшмв вологост! грунту ! температуря повгтря__на__бубня-

в!ння та проростання насхння озимо! пшениц!. В грунт!, як складному еколог!чному середовщ1, насхння озимо! пшениц! шд впливом во-логи ! тепла починав бубняв!ти. За умов достатнього його зволожен-ня ! шдвищених середньодобових температур пов!тря (18,5-18,2°С) нас!ння пшениц! вже через дв! доби повшстю набубняв!е 1 починав проростати. При зниженн! температури пов!тря на 4,5-5,5° трива-л!сть цього пер!оду зб!льшувалась на 0,5-1 добу. Характер I трива-л!сть бубняв!ння нас!ння в умовах р!зного р!вня доступност! вологи ! тепла визначаеться також б!олог!чними особливостями сорт!в. В польових умовах у р!зних сорт!в озимо! пшениц! поглиналось 47-552 води в!д маси сухого нас!ння. Цей процес розпочинався при волого-ст! грунту на 4,0-4,556 нижчв в!д коэф!ц!ента в'янання (13,5%), а повне його набубняв!ння ! проростання досягалось при вологост! на 4,5-5,0% вище р!вня !! доступност! для рослин озимо! пшениц!.

4.3. Особливост! гояви сход!в ! польова схож!сть озимо!__пшениц! . В пол! чорного пару, де створшються сприятлив! умови зволо-ження грунту, сходи озимо! пшениц! з'являлись через 5-6 д!б при х! с!вб! в трет!й декад! серпня. В умовах шзн!ших строк!в с!вби три-вал!сть цього пер!оду становила 7-8 д!б. При зашзненн! з с!вбои (25 вэрееня - 5 жовтня), коли середньодобов! температури пов!тря пом!тно знижуються, пер!од появи сход!в досягав 9-11 д!б. Залвжно в!д строк!в с!вби сума активних температур пов!тря, що необх!дна для появи сход!в, коливалась в межах 110-127°.

Шсля зайнятих пар!в ! непарових попервдник!в в роки з дос-татн!м зволоженням грунту р!зниц! в тривалост! ! сум! активних температур пер! оду в!д с!вби до появи сход! в озиш! пшениц! в по-р!внянн! з чорним паром нв встановлвно. При нвзадов!льних запасах продуктивно! вологи в орному ! особливо в пос!вному шар! грунту (< 5 мм протягом 5-7 дн!в) нвзалежно в!д температури пов!тря сходи озимо! пшениц! з'являлись з зашзненням шсля опад!в, нав!ть взим-ку при в!длигах або напровесн!.

В наших досл!дженнях польова схож!сть р!зних сорт!в озимо! пшениц! коливалась в межах: по черному пару 81-90, шсля кукурудзи на силос 62-78 I озимо! пшениц! 56-76%. При зб!льшвнн! норма вис!-ву з 2,5 до 6,5 млн. насхнин на I га !! показники змвншувались по черному пару на 13-14 ! шсля непарових попередник!в - на 20-24%. Це обумовяюеться взаемним негативншд впливом токсичних речовин, що вид!ляються при щюростанн! нас!ння. Сприяе цьому також наявн!сть

в грунт! збудник!в хвороб, що уражають насхння та проростки озимо! пшениц!. За ранн!х ! надто п!зн!х строк!в с!вби иольова схож!сть, як правило, знижувалась. Разом з тим, в посушлив! роки пор!вняно з волотами, схож!сть насхння, залежно в!д dpoKÏB с!вби, зменшувалася нав!ть б!льше, н!ж при загущенн! пос!ву.

Внесения м!неральних добрив в допос!вний пер!од не впливало на польову схож!сть, за винятком непарових попередник!в, де за умов дефхциту вологи спостер!галася тенденц!я пригшчення появи сход!в. Встановлено двяке знижвння (на 4-6%) польово! схожост! на-с!ння низькорослих сорт!в озимо! пшениц! в!дносно середньорослих в посушливих умовах осей!.

5. ВПЛЙВ ТРИВАЛ0СТ1 ПЕРЮДУ OOIHHbOI BETETАЦ11 I ОКРЕМИХ ПРШ0М1В ОБРОБКИ НАС1ННЯ ТА Д0ГЛЯ[ДУ ЗА П0С1ВАМИ 03ИМ01 ПШЕНИЦЕ НА II УРОЖАШПСТЬ. П0Р1ВНЯЛЬНА УРОЖАШПСТЬ PI3-Н0В1К0ВИХ АГР0ЦЕН031В 03ИМ01 НШЕНИЦ1 ТА ОЗИМОГО ЖИТА

5.1. Тривалгсть ос!нньог вегетац! ï та урожайн!сть озимо! пшениц! залэжно в!д агроеколог!чних умов. В п!вденно-сх!дному Степу найб!льш р!зко в пор!внянн! з !ншими регионами взражвна залвжшсть м!ж тривал!сто пер!оду ос!нньо! вегетац!!, перезим!влвю, р!внем ! як1стю врожаю озимо! пшениц!. 3 тривал!ста ос!нньо! вегетац!! озимо! пшениц! досить tîcho пов'язан! умови росту й розвитку рослин в онтогенез!, ïx ст!йк!сть до несприятливих метеоролог!чних явщ, що суттево впливав на вфектившсть використання генотичного потенц!8-лу сорт!в, добрив, ретардант!в росту, агротехшчних заход!в по за-хисту рослин в!д бур'яшв, шк!дник!в та хвороб.

Оптимальна тривалiсть ос!нньо! вегетац!ï озимо! пшениц! в аг-роеколог!чному аспект! визначавться умовами зволожэння (залшпков! запаси вологи + опади) ! теплоемшстга (сума середньодобових температур пов!тря) пер!оду в!д с!вби до припинення ос!нньо! вегетац!!, а його агроеконом!чним критер!ем е знижвння урожайност! не б!льшв Ъ% в!д максимально досягну то!. Через неоднакове надходження тепла ! р!зн! строки припинення ос!нньо! вегетац!! !ï тривал!сть при ciBÖi 10 вересня протягом 1966-1990 pp. зм!нпвалась в!д 67 до 37 дн!в, сума вфективних температур пов!тря в межах 437-I60°C, а середа! показники становили 52 дня ! 287°. Так! умови нав!ть при до-статньому зволоженн! грунту по-р!зному вшивали на кущення та вко-р!нення озимо! пшениц!. Кращим морфоб!олог!чним станом рослин в к!нц! ociHHboï вегетац!ï е утворення у слабозимост!йких copTÎB

4,3-3,4 пагошв кущення, 6,7-4,0 вузлових корэшв, а для свредньо-зимост1йких I зимост!йких - В1ДО0В1ДН0: 4,5-3,6; 7,1-4,2 I 4,83,8; 7,2-5,7.

В комплекс! з !ншими факторами теплоемн!сть ос!ннього пер! оду досить суттево впливала на урожайн!сть озимо! пшениц! (табл. I).

Таблиця I

Урожайн!сть озимо! пшениц! та !! в!дхилення в!д максимально досягцуто! залешо в!д тривалост! ос!нньо! ве-гетацП, теплозабезпеченост!, опад!в та попередник!в

Три- :Сума темпе-:Серед- :Сума :Стро-: цпГ|ТПТ» ттяп ия- :ратур пов!-:ньодо- :опа- :ки - ^ ^ °С :бова

ва

л!сть:тря

:опа-:д!в

Кукурудза на силос

:с!в-

веге- ----- ------ гтемпе- :за :би :уро- :зни- :уро- :зни-

та- :ак- :ефек- гратура :пе- : :жай- :ження. :жай- • ХВЗЗЯ у

ц!!, :тив- :тив- :за пе- :р!од, ,: :н!сть, :ц/га вгшсть, :ц/га в

дн!в :ник :них :рход, С:мм : :ц/га :день :ц/га :день

Низька тешюзабезпечешсть (1973,76,77,80,87 рр.)

59 676 382 И,4 41 25.08 49,9 0,46 43,0 0,33

52 567 298 10,9 36 1.09 53,1 0,70 44,9 -

46 464 239 10,1 30 5-7.09 57,3 - 43,1 0,37

38 344 155 9,0 26 15.09 54,5 0,35 41,8 0,31

28 241 99 8,8 17 25.09 47,0 0,75 38,5 0,33

18 147 54 8,2 12 5.10 32,1 1,43 30,9 0,76

НСР0. , ц/га 0,93 -1,74 0,97 -1,57

Середая теплозабезпечешсть (1969-71,78,79,82,83,85,86,88 рр.)

68 821 481 12,1 67 25.08 41,9 0,48 26,9 0,17

61 681 376 11,2 60 1.09 45,3 0,57 28,2 0,65

55 582 304 10,6 43 5-7.09 48,7 - 32,1 -

47 456 222 9,7 32 15.09 47,5 0,15 32,0 0,01

37 314 126 8,5 26 25.09 39,2 0,83 30,0 0,20

27 205 69 7,6 22 5.10 26,6 1,26 21,9 0,81

нср0. , ц/га 0,87- -1,97 0,67-1,34

Шдвищена теплозабвзпечешсть (1965-68,72,74,75,81,84,89 рр.)

71 922 567 13,0 68 25.08 34,2 0,53 24,6 0,29

64 782 462 12,2 64 1.09 37,9 0,37 26,7 0,12

58 667 377 11,5 57 5-7.09 42,5 0,19 27,2 0,36

50 543 292 10,9 48 15.09 43,9 - 30,3 -

40 388 187 9,7 41 25.09 40,2 0,37 28,0 0,23

30 243 99 8,1 30 5.10 27,8 1,24 23,1 0,49

НСР- , Ц/га 0,75-1,82 0,67- -1,52

В середньому за 1966-1990 рр

68 832 485 12,2 62 25.08 40,4 0,50 29,6 0,24

61 697 395 Н,4 57 1.09 43,9 0,67 31,3 0,22

55 592 319 10,8 46 5-7.09 47,9 - 32,1 0,11

47 468 237 10,0 37 15.09 47,4 0,06 33,5 -

37 328 144 9,0 30 25.09 41,2 0,62 31,1 0,24

27 209 76 7.9 23 5.10 28,1 1,31 24,4 0,67

По чорному пару в дав*ять рок!в !з десяти найвищу урожайшсть озимо! пшениц! одержано при с!вб! з 5 по 15 вересня з тривал!стш ос!нньо! вегетац!! 57-47 дн!в ! сумою ефективних температур 347237°. С!вба рашше оптимальних строк!в в умовах п!двищено! забез-печеност! теплом призводила до зниження ст!йкост! озимо! пшениц! до абютичних факторхв та бхотичних стрес!в !, як насл!док, П урожайност!. При з8шзненш з с!вбою зернова продуктивн!сть б!льше знижувалася в умовах прохолодно! та середньо! осен!. Шсля кукуру-дзи на силос в дв! третини рок! в найвищий урожай озимо х пшениц! також формувався при с!вб! в оптимальн! строки, що встановлен! для умов достатнього зволоження грунту.

В решт! випадк!в максимальний зб!р зерна забезпечувався за межами оптимального пер!оду з в!дхшгенням в!д нього на 4-10 да!в. Так! строки с!вби в!днесен! до категор!! донустимих. При с!вб! озимо! пшениц! в допустимо ранн! строки б!лыпий недоб!р зерна мав м!сце 1дм сервдшй та п!двищен!й забезпеченост! теплом, а в допустимо шзн! - в роки з прохолодаюю ос!нню. Початок оптимальних строк!в с!вби сп!впадае з переходом середньодобово! температура пов!тря через 17°, а !х к!нець - через 15°. Допустим! строки с!вби озимо! пшениц! знаходяться за межами оптимальних ! в!дпов!дають !нтервалу середньодобових температур 18-17° I 15-13° з сумою ефек-тивних температур 395-347 ! 237-144° в!дпов!дно.

Р!зне географ! чне ! гшсометричнв положения метвостанц!й ре-г!ону, як рвпрезентативних його пункт!в, обумовлюе !стотну зм!ну температурного режиму. Шж висотою над р!внем моря ! сумою актив-них (ефективних) температур пов!тря при р!зних строках с!вби !снуе т!сна кривол!н!йна залежн!сть (г - 0,93-0,97). На основ! широко! виробничо! перев!рки наших досл!джень, даних !нших науково-досл!д-них установ для конкретних еколог!чних пункт!в встановлено серэд-ньобагатор!чн! оптимальн! I допустит«! строки с!вби озимо! пшениц!.

5.2. Пор!вняльна урожайшсть озимо! пшениц! та__озимого жита

р!зних строк!в с!вби. Висока ст!йк!сть озимого жита до несприятли-вих умов зимового та вегетащйного пэр!од!в фор?<увалась при трива-лост! ос!нньо! вегетац!! в межах 61-47 дшв, з сумою ефективних (активних) температур пов!тря 380-230(880-450)°, що приходились на пер!од с!вби його 1-15 вересня. Самв в зазначен! строки одержано найвищу урожайшсть озимого жита ! наймвншу !! щор!чну вар!ац!ю.

Оптимальний пер!од с!вби озимого жита б!лыпий, н!ж у озимо! пшениц! на 4 да!. Це пов'язано з подовженим пер!одом другого втапу

органогенезу. Залежно в!д умов зволоження i температурного режиму в ос!нн!й перiод строки с!вби, що забезпечували урожайн!сть озимого жита в межах 95-8555 в!д максимально досягнутоi, зм!щувались в б!к paHHix до 25 серпня або nisHíx до 25 вересня. Так! строки с!вби прийнят! як допустим!. Вис!в озимого жита раншэ оптимальних строк!в приводив до меншого зниження урожайност!, н!ж зашзнення з його проведениям. Шсля чорних i зайнятих пар1в озима жито посту-палося по рi вето урожайност! озим!й пшениц!. Використання ihtbhchb-них сорт!в при вирощуванн! озимо! пшениц! по кукурудз! на силос спричинювало зниження !х урожайност! в пор!внянн! з озимим житом в оптимальн! строки на 2,9-5,3, в допустимо ранн! - на 5,0-5,4 i шзн! - на 2,0-2,3 ц/га. Ще б!льша перевага р!знов!кових агроцено-з!в озимого жита в урожайност! над озимою пшеницею р!зних сорт! в спостер!галася по стерньовому попереднику.

5.3. Окрвм! прийоми обробки яас!ння__! догляду__за__пос!вами

озимо! пшениц! в ос!ннхй пвр!од. В наших досл!дах р!стретардантна д!я туру при обробц! нас!ння озимо! пшениц! р!зних сорт!в його 10%-ним розчином в пор!внянн! з необроблвним обумовлювала шд час ос!нньо! вегетац!! поглиблення вузла кущення залежао в!д строк!в с!вби на 0,7-1,1 см, нагромадження б!льшо! маси корешв та глибиау !х проникнення, а також формування розложистого габ!тусу рослин. Поглиблене залягання вузла кущення шдвищувало !х ст!йк!сть до не-сприятливих умов зим1вл! та весняно-л!тньо! вегетац!!. Так, в mís-фазний пер!од колос!ння-повна стигл!сть маса корен!в при обробц! нас!ння туром зб!льшувалась в порхвнянн! з необроблвним на 22-24%, в глибина !х проникнення на 20-30 см. Це зумовлшвало повн!ше використання запас!в продуктивно! вологи. Найб!лыпий прир!ст урожаю зерна середньорослих сорт!в озимо! пшениц! 1,7-3,3 ц/га забезшчу-вався в пврппй половин! оптимальних строк!в.

В умовах тепло!, волого! ! тривало! осен! для зменшення пере-ростання озимо! пшениц! по кращим попередникам проводиться однора-зовий оброб!ток пос!в!в на початку кущення туром дозою 4 кг д.р. на I га. Цей зах!д сприяв доброму вкорхнвнню рослин, меншому нако-пиченню надземно! маси, шдвщеншо зимост!йкост! hocíbíb !, як наел! док, приросту урожаю зерна на 2,8 ц/га.

6. М0Р030СТ1ИК1СТЬ, ЗИМ0СТ1ИК1СТЬ I ПРОДУКТИВНЮТЬ 03M0I ПШЕНИЩ В зв'язку 3 ПРИЙОМАМИ ВИРОЩУВАННЯ

В зимовий пер!од озима пшениця п!дцаеться згубн!й д!! аб!о-

тичних фактор!в. Зокрема, шд впливом мороз!в, при нест!йкому сн!-говому покрив!, а такой надземно! маси рослин досить суттвво зм!-ншалась глибина промерзания грунту ! температура в зон! залягання вузла кущення (табл. 2). Остання е комплексним !нтегральним показ-

Таблиця 2

Загальна оц!нка умов зим!вл! агроценоз!в озимо! пшениц! за 1966-1990 pp.

Сума сервдньо-:Число : Сшговий :Гли- : В!длиги :Сервдн!й

добових темпе-:дн!в : покрив :бина :------------габсолютний

ратур пов!тря,:з тем-:------------:про- :чис- :три- :м!н!мум

°С :пера- :висо-:три- :мер- :ло :ва- :темпврату-

--------------:турою :та, :ва- :зання : :л!сть,:рина вуз-

нега- :нижче :нижче :см :л!сть, :грун- : :дн!в :л! кущен-

тивних :-5°С :-5°С : :дн!в :ту, см: : :ня,° С

Сприятлив! умови зим!вл! (1965/66, 72/73, 74/75, 80/81, 82/83, 88/89, 89/90 pp.), твил! зими, 28Ж

263 72 20 3,9 37 30 3 22 -6

Пом!рн! умови зим!вл! (1966/67 , 67/68 , 69/70 , 70/71, 73/74, 77/78, 78/79, 81/82, 83/84, 85/86, 87/88 pp.), середа! зими, 48%

483 183 41 6,9 47 50 2,1 II -9

Несприятливi умови зим!вл! (1968/69, 71/72, 75/76, 79/80, 84/85, 86/87 pp.), холода! зими, РЛ%

789 355 73 10,7 70 76 1,5 6 -12

В середньому

495 193 41 7,0 50 51 2,2 13 -9

ником агроеколог!чних умов зим!вл! озимо! пшенищ. Природна ст!й-к!сть озимо! пшениц! збер!гати високу жяттсздатшсть п!сля перези-м!вл! визначаеться нвзвичайно складним взаешзв'язком м!а рослина-ми ! динам!чним поеднанням метеоролог!чних фактор!в та агровколо-г!чних умов.

6.1. Морозост!йк!сть р!знов!кових рослин озимо! пшениц!. Добра пврезим!вля озимо! пшениц! залежить в!д р!вня морозост!йкост! рослин, оск!льки сильн! морози в основним пошкодауичим фактором зимового пер!оду. Проморожування монол!т!в озимо! пшениц! з росли-нами р!зного в!ку в морозильниках показув, що !х ст!йк!сть до нэ-гативних температур Шдвищувалась в!д paHHix строк!в с!вби до середа! х ! б!льш шзшх, але до пввного строку, шсля якого вона знову понижувалася (табл. 3).

Найменша морозост!йк!сть споствр!галась у рослин раннього в!-ку по чорному пару. Тривалий пар!од ос!нньо! вегетац!! в умовах п!двищених температур зумовлюв значив ix пвреростання ! стар!ння.

Таблиця 3

Морозост!йк1сть р!знов1кових рослин озимоi пшениц! сорту Одеська 51 залвжно В1Д попередншнв (експо-зиц1я проморожування 24 години)

Чорний пар

Строки: с!вби

Кукурудза на звлений корм

:Кукурудза на силос

збервглося рослин (%) при температур! проморожування, °С

-13

-18

-13

-18

-13

-18

25.08 94 28 98 70 100 88 1.09 95 75 99 85 100 90

7.09 100 82 100 94 100 92

15.09 100 92 100 100 100 100 25.09 100 100 100 97 100 93

5.10 98 86 86 82 93 80

Шдвищена морозост!йк!сть властива рослинам озимо! пшениц! опти-мальних строк!в с!вби. В подальшому до к!нця допустимих строк!в у рослин озимо! пшениц! формувалась висока та максимальна стхйкхсть до мороз!в. Вис!в озимо! пшениц! шзнше допустимых строк!в знижу-вав !х морозост!йк!сть.

Кравдм морфоф!з!олог1чним станом рослин озимо! пшениц! для формування найвищо! !х ст!йкост! до мороз!в е досягнення в к!нц! ос!нньо! вегетац!! фази 4-го листка-гочаток кущення. В роки з хо-рошою теплозабвздачешстю високий р!вень ст!йкост! рослин до моро-з!в дещо зм!щувався в б!к календарно п1зн!х строк!в с!вби, а в умовах холодно! осен! - в б!к оптимальних. Шсля зайнятих пар!в ! непарових попередншав, да створшються г!рш! умови зволоження та живлення, озима пшениця при с!вб! в допустимо ранн! строки менше перэростала, шж на паровому пол!, що позитивно впливало на моро-зост!йк!сть рослин. При зашзненн! з с!вбош ст!йк!сть рослин до мороз!в зменшувалась 0!льше, н!ж по чорному пару.

Здатн!сть озимо! пшениц! протидхяти стресам, що спричишжгься морозами, не в хюст!йною ознакою, вона розвиваеться в рослинах в процес! !х загартування пхд впливом агровколог!чних умов ! особливо температурного режиму. У сорт!в Мирон!вська ыв!лвйна, Одеська 51, Нашвкарликова 49, Запор!зька 60, Нашвкарлик 3, Донецька 46, Альбатрос одеський тривал!сть шс!вного перходу, що забезпечувала високий р!вень морозост!йкост!, на 4-6 дн!в б!льша, шж у сорт!в

Безоста I, Дшпровська 521, Донська нашвкарликова, Корал оде-ський, Ск!фянка, Спартанка, 1сток.

6.2. Зимост!йк!сть ! урожайность озимо! пшениц!__залежно__в!£

основних агротехн!чних заход!в. Загальний р!вень зимост!йкост!, як найб!льш складно! ознаки ст!йкост! рослин до стресових умов, зм!-нюеться протягом зим!вл! по одновершиншй крив!й, що обумовлюеться комплексом метеоролог!чних фактор!в, агроеколог!чних умов та гене-тичними особливостями сорт!в. Залежно в!д в!ку рослин зимост!й-к!сть, як ! морозост!йк!сть, проявляться майже одяаково з незнач-ними в!дгаленнями по рокам п!д впливом тривалоет! I тешюзабезпе-ченост! ос!нньо! вегетац!I. Встановлено, цо тривалгсть пер!оду с!вби озимо! пшениц!, яка забезпечувала формування П високо! уро-жайност! не нижче 5% в!д максимально досягнуто! (табл. 4), стано-

Таблиця 4

Вшгав умов зимового пэр! оду на перезим!влв ! урожай-н!сть озимо! пшениц! по чорному пару за 1966-1990 рр.

Строки с!вби

Збереглося рослин, % : Урожайн!сть, ц/га

сума середньодобових температур пов!тря нижчо -5°С 72 : 183 : 355 : 193 : 72 : 183 : 355 : 193

25.08 92 89 44 75 44,4 45,9 25,0 40,4

1.09 96 93 68 86 48,7 48,6 28,8 43,9

7.09 98 96 81 92 54,4 51,7 33,0 47,9

15.09 99 97 88 95 55,6 50,3 32,1 47,4

25.09 99 97 86 94 50,9 43,2 25,8 41,2

5.10 96 92 48 79 40,5 27,5 15,0 28,1

вила в сприятлив! зими 16, пом!рн! - 15 1 несприятлив! - II да!в.

Шд впливом зимових негод найб!льша урожайн!сть формувалась ран!ше, шж високий р!вень зимост!йкост! в тепл! зима на 3-5, середа! - 6-8 ! холодах - 10-12 да!в, що зумовлено неоднаковою реге-нещйною здатн!стю рослин р!зного в!ку. Нав!ть в межах одного строку с!вби у рослин з б!льшою бюмасош шдвищувався вм!ст плвс-тичних рвчовян ! вони краще регенерували пошкоджен1 органа. Перевага рослин оптимальних строк!в с!вби пов'язана з !х морфоб!оло-г!чним станом (добре кущення, укор!нення) ! високою здатн!стю про-тид!яти аб!отичним ! б!отичним стрес-факторам, що виходять в пер!-од зим!вл! ! вегетац!! за меж! !х б!олог!чного оптимуму.

Незважаючи на високу !мов!рн!сть сприятливих i гом!рних умов зим!вл!, при вироздванш озимо! пшениц! доводиться враховувати сама аномальш в!дхилвння погодних влвм8нт!в, що спост9р!гаються в perioHi кожну чвтвврту зиму ! можуть бути згубними для агроцено-з!в. Тому оптимальний пвр!од с!вби озимо1 пшениц!, що забвзпвчуе високу !! урожайн!сть ! досить хорощу зимост!йк!сть рослин, обмэ-жувться II днями ! припадае на встановлен! для конкрэтних еколо-г!чних пункт!в свр8Дньобагатор!чн! оптимально строки с!вби. При загущены! пос!ву з 2,5 до 6,5 млн. нас!нин на I га зимост!йк!сть рослин озимо! пшениц! шдвищуеться лише в сурових умовах зим!вл!.

Висока зимост!йк!сть озимо! пшениц! шсля зайнятих пар!в ! непарових попвредаик!в формувалась в друг!й половин! оптимальних i до середини допустимо п!зн!х строк!в с!вби, що дозволяв при спри-ятливих умовах зволоження для появи своечасних сход!в с!вбу озимо! пшениц! розпочинати на 4-5 да!в рашшв оптимальних строк!в. Водно-час зап!знення з с!вбою по напаровим попврвдаикам обумовлншало знижвння зимост!йкост! рослин, слабкв !х в!дростання навэсн! та низьку продуктивн! сть. Тривал!сть пер!оду с!вби, що забезпвчувала високу ст!йк!сть рослин до зимових негод у copTiB Мирошвська шв!лейна, Одеська 51, Нап!вкарликова 49, Запор!зька 60, Донвцька 46, Нашвкарлик 3, Альбатрос одеський на 5-7 да!в б!льша, н!ж у сорт!в Безоста I, Дшпровська 521, Корал одеський, Донська нашв-карликова, Спартанка, Ictok. Пром!жну позиц!в займавть сорти Одеська 66, Одеська нашвкарликова, П!вденна Зоря, Сна. Сорти з го-довженим пос!вним пергодом формування високо! зимост!йкост! менше рвагують знижанням врожаю при с!вб! !х ранше оптимальних строк!в, ! навпаки, сорти з! скороченим пер!одом - мвнше знижують урожай цри с!вб! !х шсля оптимальних строк!в.

6.3. Впдив ос1ннього зволоження грунту на морозо-!__зимост!й-

к!сть та продуктивн!сть озимо! пшениц!. Проморожування рослин при р!зних температурах св!дчить, що максимальна !х морозост!йк!сть властива озим!й пшениц!, яка вирощувалась в умовах нэдостатнього зволоження грунту (3055 в!д ПВ). 3 п!двищвнням його вологост! зрос-тала загибель рослин ! пагон!в, а також знижувалась !нтенсившсть !х в!дростання. Шдтримання оптимальних умов зволоження з початком весняно! вегетащ! озимо! пшэниц! не зменшуе негативний вплив не-достатньо! та нада!рно! вологост! грунту ос!ннього пер!оду на по-далыпий вегетативний та репродукц! йний розвиток. Краща виживан!сть характерна для рослин, що вирощувались восвни при недостатн!й во-

логост! грунту. Максимальна зернова продуктивн!сть формувалась при 60%-нхй ос1ннхй вологост!. При недостатшй вологост! грунту продуктивн! сть рослин озимо! пшениц! знижувалась мвншв, шж при над-м!рн!й.

6.4. Умови м!нврального живлвння та зимост!йк!сть озимо! пшениц! . Досл!дженнями встановлено, що при розд!льному застосуванн! основних елемент!в м!нерального живлвння в доз! 45 кг д.р. на I га найвища зимост!йк!сть формувалась у вар!антах з внесениям в черному пару фосфорних добрив. Двщо менше I! п!двищували кал!йн! туки. 1Ид вшшвом азоту ст!йк!сть рослин до несприятливих ушв зим!вл! в пор!внянн! з контролем (без добрив) зменшувалась у слабозимост!й-ких сорт!в ! майже не зм!ншалась у сервдньозимост1йких. Внесения фосфорно-кал!йних добрив по сво!й д!! на формуваннл зимост!йкост! озимо! шенщ! не поступалося фосфорним. При поеднанн! азоту й фосфору зимост1йк!сть рослин знижувалась в пор!внянн! з викори-станням лише одного фосфору.

Досить високий р!вень ст!йкост! рослин до несприятливих умов зим!вл! досягався в!д внесения повного морального добрива. Не пом!чено пвреваги подв!йних доз добрив перед одинарними, а односторонне живлвння азотом (Ngo) нав!ть знижувало зкмост!йк!сть рослин. При сприятливих умовах зим!вл! загибель рослин !стотно зменшувалась ! р!зниця в зимост!йкост! сорт!в озимо! пшениц! незалеж-но в!д добрив швелЕвалася.

Для формування високо! зимостхйкост! рослин озимо! пшениц! по неугноеному чорному пару дощльно вносити повнэ м!неральне добриво при такому сп!вв!дношенн! елемент!в живлвння: 1:1:1; 1,5:2:1 та 1:2:1. Шсля нвпарових попврадник!в полхпшвння умов м!нерального живлвння шляхом внесения добрив при сп!вв!дношвнн! м!ж влементами 1,5-2:1-1,5:1 сприяло шдвищвнню ст!йкост! рослин до несприятливих умов.

7. 0CH0BHI ПРИЧИНИ ЗАГИБЕЛ." 03ИМ01 ПШЕНИЦ1 В ПЕРЮД ЗИМШП, УМОВИ В1ДН0ВЛЕННЯ ВЕСНЯН01 ВЕГЕТАЦИ ТА ЗАХОДИ В1ДШК0ДУВАННЯ НЕДОБОРУ II ВДЛОВИХ ЗБ0Р1В

7.1. Причини 1 розм!ри зимово! загибвл! озимо! пшениц!. Заги-5ель та випад!ння рослин озимо! пшениц! зумовлюеться д!ею зимових авгод й негативним впливом посушливих ушв л!та та осен!, що пере-цують перезим!вл!. За да ними наших досл!джвнь та експедиц!йних об-зтвжень встановлено, що основними причинами зимових пошкоджвнь i

загибел! озимо! пшениц! в рег!он! в вимерзання, утворення льодово! корки, ВИНИКН8ННЯ пилових бурь, випирання ! випр!вання рослин з !мов!рн!стю !х прояву в 24, 12, 8, 4 ! 4Ж рок!в. Част!шв несприят-лив! фактори, згубно! ди яких озима пшвниця зазнае в зимовий пэ-р!од, цроявляються нэ окремо, а в комплекс!. Площ! озимо! пшениц!, що пошкодауються ! гинуть, значно зм!шошться в простор! ! час!. Так, в Запор!зьк!й облает! в евредньому за 1966-1990 рр. гинуло 22,8% пос!в!в озимо! пшениц!, а в окрем! несприятлив! дом пврези-м!вл! роки загибвль досягала 42,2-70,4%. Проте в роки з хорошими умовами ввгвтац!! восени та зим!вл! (1965/66; 1972/73; 1976/77; 1988/89; 1989/90) загибел! пос!в!в майжа не споствр!галось. Вна-сл!док !нтегратнвно! д!! аб!тичних ! б!отичних фактор!в зростала загибель озимо! пшениц!, зменшувалась плаща !! збирання, знижува-лись урожайн!сть ! валовий зб!р продовольчого зерна.

7.2. Особливост! в!дновлення ввеняно! ввгвтац!! озимо! пшениц! та !! врожайшеть. П!сля завершения зимового пвр!оду в онтогенез! озимо! пшениц! при сврвдньодобов!й температур! пов!тря 0-5° настав в!дновлвння вэсняно! ввгвтац!! рослин. В наших досл!дах тривал!сть цього пвр!оду зм!ншвалась в!д 8 до 38 дн!в, що пов'язано з особли-востями погодних умов, глибиною промэрзання грунту та висотов сн!-гового покриву. В умовах раннього в!дростання (22.02-21.03) рослин середньодобова температура пов!тря коливалась в межах 0,5-2,5°, при сервдн!х строках (22-26.03) - 2,6-3,5° ! шзшх (27.03-18.04) - 3,6-5°, а тар!од з температурою 0-5° тривав в!дпов!дно: 23, 16 та 12 дн!в.

При ранньому в!дновленн! ввеняно! ввгвтац!! урожайн!сть озимо! пшениц! по чорному пару в евредньому за II рок!в становила 55,8 ц/га, що б!льше на 2,2-4,3 ц/га в пор!внянн! з середн!ми (7 рок!в) !! строками. Досить значне зниження урожайност! озимо! пшениц! (на 17,7-19,9 ц/га) мало м!сце при шзн!х строках (7 рок!в) в!дновлення вегетац!!. Проте ! при зашзшлому в!дростанн! рослин в окрем! роки (1980, 1987), в умовах хорошого волозабезпвчення ! знижених температур пов!тря в ввсняно-л!тн!й пер!од, урожайн!сть озимо! пшениц! була досить високою.

Шсля непарових шпередник!в низьк! позитивн! температури сприяли б!льш !нтенсивному формуванню вузлових корен!в, кращому розвитку рослин, повн!шому використанню вологи та п!двшценню !х продуктивност!. Так, в умовах раннього в!дростання рослин сервдня урожайн!сть озимо! пшениц! шсля кукурудзи на силос становила

47,5 ц/га, а при середа! х та шзн!х строках знижувалась в 1,6-1,8 рази. Нерозкущен! слаборозвинвш пос!ви, б!лып шж нормально роз-кущен!, потрэбуить ранттьо! весни з притаманн!й !й прохолоди!й погод! . Це ч!тко простежуеться в агроценозах озимо! пшениц! р!зного в!ку. Кореляц!йна залежн!сть м!ж строками в!дновлення вегетац!! i урожайности озимо! пшениц! негативна, а до тривалост! пер!оду з температурой пов!тря 0-5° - позитивна. Встановлено достатньо висо-кий (г = 0,711) зв'язок м!ж тривал!стю весняного пер!оду з температурою пов!тря 0-5° i урожайшстю озимо! пшениц! в господарствах базового району при сервдньор!чн!й площ! пос!ву озимини 30,3 тасяч гектар!в.

7.3. Пор!вняльна урожайтсть слаборозвинэних агроцвноз!в озимо! пшениц! та ярих культур. При cíb6! озимо! пшениц! шсля нвпа-рових попередник!в основними л!м!туючими факторами, що обумовлшть в ос!нн!й пер!од слабкий розвиток рослин, е нестача вологи i тепла. Досл!дженнями встановлено, що наввсн! стан ! яиттездатшсть таких рослин значш ускладншалися через зимов! пошкодаення. В роки з сприятливими умовами вегетац!х до колос!ння (ранне в!дростан-ня рослин, прохолодна погода, хороша вологозабезпечен!сть) урожай-н!сть озимо! пшениц! становила 33,7 ц/га, що еище загального збору зерна при п!дс!в! ячменем, перес!ву ячменем, просом та кукурудзою (табл. 5).

Таблиця 5

Ефективн!сть п!дс!ву ! перес!ву слаборозвинэних агроцвноз!в озимо! пшениц! ярими культурами по кукурудз! на силос, ц/га

:Слабороз- :П!дс!в:Пврвс!в ози- :ninrtn по o^v шипений :озимо!:мо1 пшениц! :^1Воа ш зяоу

Роки :пос!в :пшэни-:--------------:---------------

гозимо! :ц! яч-:яч-:про-:куку-: яч-:про-:куку-:пшениц! :менем :ме-:сом груд- :мв-:са :руд-:(контроль): :нем: :зои :ню : :зи

Сприятлив! умови, 3-й лист-початок кущення, 220-286 рослин на I г

Свредне за 1974,

1977, 1978 33,7 30,8 27,8 20,4 32,7 26,9 20,3 34,8

Нэсприятлив! умови, два-три листочки-початок кущення, 202-278 рослин на I г

Свредне за 1971,

1975, 1976, 1970 19,9 20,3 18,3 16,3 33,4 21,8 18,8 39,8 В Свредньому 25,1 24,2 21,9 17,8 33,1 23,8 19,3 37,8

НСРП „, ц/га 0,53-2,11

и , UD

Ефектившсть шдс!ву та переелву озимо! пшениц! в неспраятли-вих умовах вэсняно-л!тньо! вегетац!! (нврощення шдвищених температур, зашзшле в!дроствння рослин, нестача вологи) значно зм!нвэ-валася. Кращою культурою для перес!ву виявилася кукурудза, що пэ-ревищувала озиму пшеницю по урожайност! на 8,0 ц/га. Вивчення по-р!вняльнох урожайност! слаборозвинених з осен! пос!в!в озимо! пшениц! ! ярих культур п!сля таких попервдник!в, як кукурудза на силос та озима пшеница, за дасятир!чними (1981-1990 рр.) даними св!дчить, що урожайшеть (26,9 ц/га) Оула мвншою, н!ж ячменю на 2,8-3,6 ! кукурудзи на 11,8-12,1 ц/га. Водаочас при густот! навес-н! 225-310 рослин на I м2 в фаз! 3-го листка-початка кущення озима пшениця перевищувала по врожайност! ячм!нь на 14,5-16,0 ! кукуруд-зу - на 16,9-18,9 ц/га в!дпов!дно в три ! два роки !з десяти. Пе-резим!вля озимо! пшениц! в фаз! 2-3-го листка з р!зной ступ!нша зимових пошкоджень ! густотою 210-297 рослин на I м2 забезпечувала зб!р зерна лише 18,7-21,8 ц/га.

8. ОПТИЖЗАЩЯ УМОВ РОСТУ И РОЗВИТКУ 03ИМ01 ПШЕНШЦ В ЗВ'ЯЗКУ 3 АГР0ТЕХН1ЧНИМИ ПРШОМАМЙ

8.1. Вплив добрив на урожай 1 як!сть зерна озимо! пшениц!__по

чорному та зайнятому парах. За даними наших досийджень особлива значения в оптим!зац!! умов вирощування озимо! пшениц!, реал!зац!! потенц!йно! продуктивност! сорт!в й шдвшцення якост! зерна в!д!~ грае рац!ональне застосування м!неральних добрив. При допос!вному застосуванн! м!неральних добрив по чорному пару найб!льший додат-ковий зб!р зерна 9,2-10,0 ц/га сшстер!гався у сорт!в Нашвкарли-кова 49, Запор!зька остиста в!д внесения Н60Р30К60* у Одесько! 66 - МЭ0Р90К60 1 Одасько! 51 - кдорбокбО ПРИ УР020* контрол! в!д-пов!дно: 58,7; 55,1; 55,4 I 51,9 ц/га. 0станн1й сорт б!льш чутли-вий на добрива.

Висока окупн!сть тук!в додатковим урожаем забезпечувалась при допос!вному внесенн! основних елемент!в м!нерального живлення в сшвв1дн0ш8ннях 1:1:1. Пол!шпення якост! зерна досягалось при застосуванн! на фосфорно-кал!йному фон! азоту не менше 90 кг/га. Проте така доза азоту нер!дко викликала у рослин сильний вегета-тивний прир!ст, особливо середньорослих сорт!в !, як наел!док, зниження ст!йкост! до зимових негод ! вилягання. Тому перенесения частки азоту !з основного добрива в шдживлання, тобто роздр!бнене застосування азотних тук!в протягом весняно-л!тньо! вегетац!!, за-

безпечуе п1двщення урожайност! й шшпшення якост! зерна. Так, локальна шдживлення азотом в доз! и30 на фонах без добрив, фос-форно-кал!йному (Рдокдо), азотао-фосфорно-кал! йному (ыд0Рд0к60 та М60Р90К60 ^ в Ф83^ к^нэць кущення шдвшцувало зб!р зерна сорту Одв-ська 51 на 7,4, 8,2; 4,7 I 4,4 при урожа! в контрол! в!дпов!дно: 51,5, 55,1; 58,6 I 59,1 ц/га. При цьому забезпечувалася дужэ висо-ка окупшсть азотних добрив (27,3-14,7 кг зерна на I кг д.р. ту-к!в).

Зб!льшення при п!дживланн! дози азоту вдвое сприяло додатко-вому приросту урожаю т!льки на фосфорно-кал!йному фон! та без добрив. При поеднанн! локального шдживлення з гозакореневим (и30) значно шл!пшувалась як!сть зерна, проте окупи!сть азотних тук!в знижувалась на 34,0-36,6%. Позакоренвве шдаивлення при появ! флагового листка значно пол!пшувало технолог!чн! якост! на фонах з говним м!неральним добривом. В середньому за чотири роки при трьохразовому застосуванн! азоту (ы8 - рано навесн!, ы44 - к!нець кущення, ы2д - флаговий листок) по результатам грунтово-рослинно! д!агностики на фосфорно-кал!йному фон! (Рд8к62) одержано прир!ст врожаю 11,5 д/га, досить високу окупи!сть та хорощу як!сть зерна.

Встановлено неодинакову реакц!ю сорт!в Альбатрос одеськзй, 1сток, Одеська 51 на роздр!бнэне застосування азотних добрив. В зайнятому пару перенесения !з складу говного 'м!нерального добрива (ы60Р60к60) частки азоту (н40) в шдживлення забезпечувало до-датковий зб!р зерна 2,6 при урожайност! у контрольному вар!ант! 39,9 ц/га. Застосування п!сля еспарцету на один ук!с ! кукурудзи на звлений корм гною в доз! 30 т/га та повного минерального добрива (Н60Р60К30) шдвищувало урожайн!сть озимо! пшениц! на 14,014,6 ц/га, що на 2,7-3,3 ц/га б!льше, н!ж в!д внесения тако! ж шлькост! добрив по чорному пару. При використанн! в чорному пару т!льки гною (25-30 т/га) середшй прир!ст урожаю становив у сорт!в Одеська 51 - 5,8; Донецька 46 - 7,0 ц/га. Основн! технолог!чн! по-казники зерна та хл!бопекарська як!сть муки, за винятком !! сили та об'ему хл!ба, майке не пол!пшувались.

8.2. Прийоми шдвищення урожайност!__I__якост!__зерна__озимо!

пшениц! шсля непарових попередншив. Шсля попэрэдник!в з нвдо-статньою тривал!стю шслязбирального пер!оду, а також деф!цит! во-логи в грунт!, спостер!гаеться надто слабка моб!л!зац!я поживних рачовин. Тому при внесенн! п!д основний оброб!ток грунту п!сля кукурудзи на силос Н90Р60_90К60 ! озимо! пшениц! Мд0_120Р60_д0к60

забезпечувався значний прир!ст урожаю зерна озимо! шениц! в!днос-но фону без добрив - 13,3-14,8 ! 16,8-20-2 ц/га в!дпов!дно. Форму-вання зерна шл!пшено! якост! досягалося при сшвв!дношенн! элемент! в живлення 2:1-1,5:1. Застосування и60р60кбо ПРИ розм!щенн! друго! озимо! пшениц! п!сля чорного пару на фон! п1сляд!! гною в доз! 25 т/га п1двщувало зб!р зерна на 8,4-8,9 при урожайност! в контрол! 21,3-21,8 ц/га.

£фективг!сть п!дживлення озимо! пшениц! визначаеться р!внвм удобреност! попередник!в в допос!вний пер!од, строками с!вби та внесениям азотних тук!в. Ращональною дозою азотного шдаивлення, що забезпечувала суттевий прир!ст урожаю (2,8-4,4 ц/га) зерна аг-роценоз!в озимо! пшениц! р!зних строк!в с!вби ! високу окупн!сть тук!в, е внесения восени 30 кг/га азоту (табл. 6). Винонання цього

Таблиця 6

Окупи!сть азотних добрив при шдошлвнн! озимо! пшениц! сорту Нашвкарликова 49 залежно в!д по-передник!в, фошв добрив й строк!в с!вби (кг зерна/1 кг д.р. тук!в, середне за 1983-1985 рр.)

Доза азоту при п!д-живленн!

Кукурудза на силос

Озима пшениця

_т__р__о__к и___с__!__в__б и

25.08

7.09 : 25.09 : 25.08

7.09 : 25.09

"30

"60

30

"60

12,3 9,7

Восени (початок кущення) 14,6 14,6 10,7 13,3 . 11,0 10,3 9.2 8,7 7,5

8.2 7,0 6,7 6,0 Весною (мерзло-талий грунт)

11А3 12±0 9,0 9Х7 9,0 7,7 7,3 6,3 7Х0 6А8 6^5

5.3 5,0 4,8

6*1 4,3

11,3 9,3

5,5

9,3 7.0 5,9 4,2

9*3 8,3 6,0 4,5

6,0 5,5 4,0

Пртнтка: в чисельнику - фон ы45Р45к45, в знаменнику - Мд0рдокэо*

заходу по мерзло-талому грунт! дещо поступалося по ефективност! ос!вньому. Подвхйна доза азоту майже не забезпечувала додаткового приросту урожаю, проте пом!тно знижувала окупи!сть цих добрив. Чим б!льше розвинен! рослини озимо! пшениц!, там вищв ефективн!сть шдаивлення.

П!д впливом посушливих умов ос!ннього пер!оду та зимових не-

год озима пшениця зр!джуеться, що посшше засм!чен!сть агроф!то-ценоз!в зимуючими, ранн!ми ярими та коренвпаростковими бур'янами. Найб!льше озиму шпенщю пригшчушть бур'яни у фаз! к!нвць, весняно-го кущення, в так званий пвр!од конкурентних в!днош8НЬ, що знижуе продуктивность рослин. В!д застосування в середньоз8см!чених агро-ф!тоцвнозах ïï низькорослих сорт!в гврб!цид!в групи 2,4-Д к!ль-к!сть бур'ян!в при обл!ку в фазу колос!ння зменшувалася шсля ку-курудзи на силос в 3,7-4,7 1 озимо! пшвниц! в 3,3-5,3; а на без-гврб!цидаому фош вона, навпаки, зростала в 1,1-1,9 та 1,1-2,6 рази. Прир!ст урожаю в!д внесения герб!вдд!в становив п!сля кукуру-дзи на силос 3,6-5,4 ! озимо! пшениц! 3,0-4,9 при урожа! в контрольна вар!антах 22,7-34,4 ! 20,6-35,8 ц/га в!дпов!дно/ Б!льш високий ефект в!д герб!цид!в одержано в пос!вах озимо! пшениц! ранн!х та оптимальних CTpoKiB с!вби в пор!внянн! з шзшми.

3 п!двищенням агрофону посилюеться б!олог!чне пригн!чення бу-р'ян!в рослинами озимо! пшениц!. Так, урожайн!сть озимо! пшениц! без застосування герб!цид!в на фон! N45P45K45 становила по кукуру-дз! на силос 22,6-28,3, а при зб!льшенн! дози фонового добрива в дв!ч! п!двищилась на 5,7-7,1 ц/га. Шсля озимо! пшениц! ц! показ-ники зм!ншалися в межах 20,6-31,5 ! 4,3-7,3 ц/га. Економ!чно в!д-чутний збиток в!д бур'ян!в споствр!гався при втратах 2,5-3,0% урожаю, а економ!чний nopir пшдливост! становив 0,63 ц/га ! мав mîc-цв при наявност! в пос!вах 2,5-4,0 малор!чних ! до I стебла коре-непаросткових бур'ян!в на I м2. Поеднання x!mî4hoï прополки з азотним шдаивленням сприяло п!двищенню приросту урожаю зерна озимо! пшениц! по кукурудз! на силос на 7,1-10,6 ! шсля озимо! пйв-ниц! на 5,5-9,4 ц/га.

8.3. Ефективмсть застосування ретарданту росту туру при ви-рощуванн! р!зних сорт!в озимо! пшениц!. 0дн!ею з важливих сорто-розШзнавальних ознак озимо! пшвниц! в висота рослин, яка значно Bapirae шд вшшвом агроэколог!чних умов вирощування. В наших дос-л!дах висота рослин сорт!в р!зного генетичного походження зм!ншва-лась в мэжах: Одеська 51 - 74-113, Запор!зька 60 - 73-110, Нап!в-карликова 49 - 50-86 ! Донська нашвкарликова - 54-98 см.

При розмщенн! озимо! пшениц! на високому агрофон! рослини висотою 70-90 см ст!йк! до вилягання, 90-100 - сврвдньост!йк!, а при висот! б!льше 110 см в т!й чи !нш!й м!р! можуть вилягати (С.Ф. Лыфенко, 1987; Ф.Г. Кириченко и др., 1989). Пом!тне зменшен-ня висота рослин озимо! пшениц!, шдвищення м!цност! стеблин !

ст!йкост! проти вилягання досягалися при обприскувашх пос!в!в туром наприк!нц! фази кущення-початку трубкування середньорослих сорт!в в доз! - 4 I низькорослих - 2 кг/га д.р. Такий заххд весня-но1 обробки пос!в!в забэзпечував додатковий пряр! ст урожаю у сорив Одеська 51, Запор1зька 60, Нашвкарликова 49, Донська нашв-карликова в!дповхдао: 4,1-5,2; 3,1-3,7; 2,0-3,8 I 1,7-3,8 ц/га. Б!лып в!дчутний прир!ст урожаю одержано при обприскувашх пос!в!в першо! половина оптимальних строк1в с!вби. При поеднанн! обробки нас!ння ! обприскування пос!в!в туром у сорту Одеська 51 шдвищу-валась урожайн!сть на 4,8 ц/га т!льки при с!вб! рашше оптимальних строкхв.

8.4. Оптимальна густота продуктивного__стеблестою__! урожай-

н!сть агроценоз1В озимо! пшениц!. При достатньому р!вн! фактор!в життезабезпеченост! високий потенц!ал продуктивност! сорт!в озимо! пшениц! залежав в!д генетичного !х похода®ння I визначався такими компонентами структури урожаю, як число продуктивних стебел на I м2, маса 1000 зерен та !х к!льк!сть в колос!. Статистичний анал!з багатор!чних даних (п = 1283) св!дчить, що р!вень урожайно-ст! озимо! пшениц! на 50/Б залежав в!д к!лькост! продуктивних стебел, на 25% - в!д к!лькост! зерен в колос! ! на 25% - в!д маси 1000 зерен. Так, в агроценозах озимо! пшениц! густота продуктивних стебел становила в низькопродуктивних пос!вах 420, середньопродук-тивних - 500, високоцродуктивних - 620 1 дужэ високопродуктивних -830 штук на I ¡^ з урожайн!стш зерна в!дпов!дно: 35,0; 53,0; 65,0 ! 80,0 ц/га.

Для забезпечення оптимально! густота продуктивних стебел нор-ми вис!ву встановлшться з урахуванням б!льшого числа вар!яшчих фактор!в. Показником, що !х !нтегруе, е загальна виживашсть рос-лин, як в1дношезня числа рослин, що збереглися при дозрхванн! озимо! пшениц! до числа вис!яних на вдй площ! схожих нас!нин. За да-ними наших доыпдаань, найбхлыиа загабвль пророста!в ! рослин сда-стер!галась в!д с!вби до сход!в та в пер!од зим!вл!. Залежно в!д агроэколог!чних умов ! сортових особливостей коеф!ц!ент продуктивно! кустистосй в пос!вах зм!нювався в межах 1,31-2,28, загальна виживан!сть рослин становила 61-78Ж, а в екстремальних умовах на-ближувалась до 50%. Тому при переход! в!д вегетативно! до генеративно! фаз розвитку густота рослин озимо! пшениц! у сорт!в з хорошим кущениям в сприятлквих умовах взрощування повинна бути в межах 220-350 на I м2, а в менш сприятливих ! для сорт!в з слабким ку-

щенням шдвищуеться на 18-27%. Так, у сорту Альбатрос одесышй при розм!щ0нн! по удобрвному чорному пару найвшций урожай формувався при вис!ву 3,5; а у сорту Ск!фянка - 4,5 млн. нас!нин на I га.

Шсля кукурудзи на силос у зв'язку з б!лып низькою загальною виживашсти рослин, а також продуктивним кущениям норми вис!ву цих сорт!в зб!лыпувться на I млн. нас1нин. По чорному пару без добрив найвищий урожай озимо! пшениц! сорт!в Нашвкарликова 49, Донська нап!вкарликова, Одеська нашвкарликова формувався при вис!в! 5,5; а на шдвищенному фон! - 4,5 млн. насхнин на I га. Шсля непарових попервдник!в реакц!я сорт!в Донська нап!вкарликова i Нашвкарлико-ва 49 була аналог !чнов, а у сорту Одеська нап!вкарликова найвищий урожай одержано при норм! вис!ву 5,5 млн. наспхин на I га.

9. ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНГСТЬ ТА ЕВАПОТРАНСШРАЦГЯ 03ИМ01 ПШЕНИЦ В 0НТ0ГЕНЕ31 ЗАЛЕЖНО В1Д ПРИИ0М1В ВИРОЩУВАННЯ

Грунтова волога корневм!сного шару, як один з основних факто-р!в родючост! грунту ! елемент його кл!мату, едина джврэло водопо-стачання рослин озимо! пшениц!. В умовах рег!ону з характерном для нього недостатн!м зволожвнням вологозабезпечен1сть визначае розм1-ри формування б!омаси рослин I величину урожайност! озимо! пшениц!.

9.1. Витрати вологи пос!вами озимо! пшениц! в ос!нн!й__пер!од

На час с!вби озимо! пшениц! вологозабезпечен!сть !! попередник!в в п!втораметровому шар! грунту значно вар!ювала по рокам ! зм!нивалась в напрямку: чорний пар (190-172 мм) > зайнятий пар (155-133 мм) > непаров! попередники (122-76 м?д). За пэр!од ос!нньо! вегетац!! озимо! пшениц! накопичення запас!в продуктивно! вологи в грунт! майже не в!дбувалось або проходило дуже пов!льно.

Попередники ! строки с!вби суттево впливали на формування б!омаси рослин ! витрати грунтово! вологи агроценозами озимо! пшениц! (табл. 7). Найб!льше !! витрачалося по чорному пару. Шсля кукурудзи на зелений корм ! силос споживання вологи значно зменшу-валось, цо в!дчутно впливало на формування вегетативно! маси i ко-ренево! систэми рослин. При скороченн! тривалост! ociHHbo! вегета-ц!х озимо! пшениц! витрати вологи також змвнщувались, а м!н!мальне серодньодобове II споживання спостер!галось при допустимо п!зн!х строках с!вби.

М1неральн! та орган1чн! добрива пол!пщували умови живлення рослин, що сприяло накопиченшз б!льшо! б!омаси агроценозу !, як насл!док, п!двищувалось споживання грунтово! вологи. В роки з р!з-

Таблиця 7

Формування б!омаси 1 витрати вологи агроцвнозами озимо! пшениц! сорту Одэська 51 в ос!ншй пвр!од

Строки : с!вби в : 1972- : 1977 рр.:" Б!омаса агроце- : нозу, ц/га : 1:2:3: Загальш витрати : вологи з шару грун-: ту 0-150 см, мм/га : 1:2:3: Сврвдньодобов! витрати вологи, мм/добу з I га___ 1:2:3

25.08 34,5 27,0 18,9 115 82 68 1.71 1,21 1,02

1.09 27,1 21,2 13,5 93 62 52 1,54 1,17 0,94

7.09 25,4 18,1 11,2 74 56 42 1,51 1,16 0,90

15.09 17,9 14,5 8,3 56 43 32 1,40 1,09 0,82

25.09 12,0 9,8 5,0 41 34 24 1,40 1,10 0,83

5.10 3,2 2,9 2,1 30 24 16 1,56 1,12 0,93

Прим!тка: I- чорний пар, 2- зайнятий пар, 3- кукурудза на силос.

ними гхдротерм1чними умовами 1 тривал!стю пар!оду ос!нньо! ввгвта-Ц1I прир!ст б!омаси рослин I витрати вологи звичайно зм!нювались, алв зазначвна залежн!сть збер!галась.

9.2. Вплив агротехшчних нрийом!в на__водоспоживання__озимо!

пшениц! в ввсняно-л!тн!й пвр!од. При в!дновлвнн! весняно! вегета-ц!! зволожэшсть грунту в агроцвнозах озимо! пшениц! максимально наближувалась до польово! вологоемкост!. Р!зниця в запасах вологи м!ж попередниками пом!тно зменшувалась. Протв в роки з посушливим ос!нньо-зимовим пер!одом та в умовах значного цромарзання грунту спостер!галася пввна строкат!сть вологозапас!в, особливо шсля не-парових попврвдник!в.

Добре зволоження грунту створие хорош! передумови для весня-ного кущення та вкор!нвння озимо! пшениц!. 1нтенсивн!сть цих про-цес!в в значн!й м!р! визначалась в!ком рослин, !х станом шсля пе-рвзим!вл!, умовами температурного режиму та агрофоном. 3 початком вегетац!! прир!ст сухо! речовини у рослин упов!льнений, а з поси-лвнням асим!ляц!! пом!тно прискоргшався ! до фази колос!ння проходив дуже !нтвнсивно. Т!льки в молочшй стиглост! в!н змвншувався ! пот!м зовс!м припинявся. 3 нарощвнням 1нт8нсивн0ст! ростових про-цвс!в зростало споживання вологи рослинами. Найб!льша потреба озимо! пшениц! у волоз! споствр!галася в пер!од формування вегетатив-них оргашв (табл. 8). При цьому р!знов!ковими агроценозами озимо! пшениц! споживалося 60-65% вологи в!д загально! !! потреби за вес-няно-л!тн!й пер!од. П!сля колос!ння водоспоживання лишалось ще до-

Таблиця 8

Вплив строк!в с!вби ! попвредник!в на витрати вологи почвами озимо! пшениц! сорту Одеська 51 у весняно-л!тшй пер!од

Строки :3агальн! витрати :___з них при формуванн! орган!в__

в* 1972- !т™50 ЯГДЙ"!"^^ : гёнератйвнйх

1978 рр. : I : 2 : : 3 : I : : 2 : : 3 : I : : 2 : : 3

25.08 340 323 320 209 194 192 131 129 128

1.09 346 331 324 214 200 194 132 131 130

7.09 350 337 323 221 213 203 129 124 120

15.09 351 334 316 225 210 196 126 124 118

25.09 346 326 311 223 209 201 123 117 НО

5.10 335 319 306 216 207 201 119 112 105

Прим!тка: I- чорний пар, 2- зайнятий пар, 3- кукурудза на силос.

сить значним.

9.3. Особливост! евапотрансп!рац1! та урожайн!сть озимо! пшениц! залежно в!д прийом!в вирощування. П!д впливом технолог!чних прийом!в та аб!отичних фактор!в розм!ри евапотрансп!рац!! озимо! пшениц! значно зм!ншались. По шестир1чним даним сумарне водоспо-живання !! р!знов!ковими агроценозами становило по чорному пару 454-366, шсля кукурудзи на зелений корм - 409-339 I кукурудзи на силос - 388-322 мм/га, зменшувчись в!д раншх до п!зн!х строк!в с!вби. П!двищена кореляц!йна залежн!сть м!ж врояаем та еваготран-сшращею эгроценоз!в озимо! пшениц! в оптимальн! строки с!вби мала м!сце шсля кукурудзи на силос (г = 0,757-0,740), середня -шсля кукурудзи на зелений корм (г = 0,637-0,690) 1 чорного пару (г = 0,650-0,681).

Вис!в озимо! пшениц! в оптимальн! строки забезпечував форму-вання найвищого врожаш, в той час як розм!ри евапотрансп!рац!! досягали середшх значень. Найб!льш продуктивна використання грунто-вих вологозапас!в забезпечувалось при середн!й норм! вис!ву (табл. 9). При пошкодженн! рослин морозами ефектившсть водоспоживання суттево падала, що обумовлювало знижэння врожаю по чорному пару в 1,8; а шсля нвпарових попередаик!в в 2,9-5,7 рази. Досл!дженнями не встановлено р!зниц! в розм!рах евапотрансшращ! агроценозами озимо! пшениц! при застосуванн! звичайного та плоскор!зного обро-б!тку грунту по чорному пару без добрив, а також поверхневого та плоскор!зного - шсля озимо! пшениц!.

Таблиця Э

Вялив норм вис!ву, попередник!в та умов зим!вл! на уро-жайн!сть (У, ц/га), евапотрансшращю (Е, мм/га з шару грунту 0-150см) та ефективн!сть використання вологи (К, мм/ц) озимою пшеницею сорту Нашвкарликовв 49

Норма ви-с!ву, млн. нас!нин на I га

Чорний пар Кукурудза на силос Озима пшениця

е : у : к е : у : к е ; у : к

2,5 4,5 6,5

1984 р. - сприятлив! умови зим!вл!

392 62,1 6,3 328 45,2 7,3 408 69,0 5,9 338 52,4 6,4 413 69,9 5,9 352 52,5 6,7

351 364 373

48,3 55,8 55,1

7.3 6,5 6,8

2,5 4,5 6,5

390 405 414

33,4 38,7 39,2

II.7

10.5

10.6

225 232 242

16,1 18,1 18,1

14,0 12,8 13,4

213 8,0 26,2

225 9,7 23,2

232 10,9 21,3

По чорному пару коеф1ц!енти водоспоживання залежно вхд способов оброб!тку грунту майже не зм!нивались. Проте на фош орган!ч-них добрив (гн!й 25 т/га) продуктивн!сть використання вологи шд-вищувалась на 11-15% з приростом урожайност! озимо! пшениц! 7,68,0 ц/га. Шсля непарового попередника коефщ!бнти водоспоживання агроценоз!в озимо! пшениц! на фон! м!неральних добрив N60P6oK60 та шсляд!! гною знижувались на 39-4356, а урожайн!сть зерна шдвшцу-валась на 11,7-12,0 ц/га. При повэрхневому оброб!тку грунту в по-р!внянн! з плоскор!зним ефектившсть водоспоживання п!двищувалась на 7-ЮЖ. Не встановлено суттево! р!зниц! м!ж сортами озимо! пшениц! в розм!рах евапотрансшрац!!.

10. ПОТЕНЩИНА ПРОДУКТИВШСТЬ ТА ЕК0Л0Г1ЧНА CTIHKIGTb C0PTIB ОЗШ01 ПШЕШПЦ

Урожайн!сть озимо! пшениц! е функц!вю потенц!йно! продуктив-ност! рослин, !х здатн! стю утил!зувати ресурси навколишнього сэре-довища та еколог!чно! ст!йкост!, як здатност! !х простояти аб!о-тичним I б!отичним стрес-факторам (A.A. Жученко, 1990). Меж! б!о-лог!чно можливого ! економ!чно виправданого розповсщджэння copTiB обумовлен! еколог!чною ст!йк!стю, тобто властив!стю рослин озимо! пшениц! переносити д!ю фактор!в навколишнього середовища, цо вихо-

дять за меж! б!олог!чного оптимуму.

Досл!дженнями встановлено, що оптим!защя росту й розвитку озимо'! пшениц! при формуванн! фотосинтвтичного потэнц! алу, корэнэ-во! системи та !нших структур рослин (базовий втап) справляла ви-р!шальний вшшв на еколог!чну ст!йк!сть та реал!зац!го потвнц!йно! продуктивност! на експлуатащйному втап! !х онтогвнетично! адапта-ц!!. В сприятливих агроэколог!чних умовах (I99G р.) сучасн! сорти озимо! пшениц! при вирощуванн! по !нтвнсивн!й технолог!! формували урожайн!сть по чорному пару 65-70, а в окрвм! роки - 80-90 ц/га. Високий генвтичний потенц!ал продуктивност! сорт!в зм!нювався в напрямку: Ictok > Ша > Ск!фянка > Спартанка > Альбатрос одеський > Донвцька 4G > Нашвкарлик 3 > Одеська нашвкарликова > Донська нап!вкарликова > Нашвкарликова 49. В той же час в роки (1991, 1993) аномального прояву аб!отичних (сильн! морози, висок! температуря, низька в!дносна вологхсть пов!тря) ! б!отичних (вп!ф!то-т!! хвороб) стрес-фактор!в урожайн!сть сорт!в з високою потвнщй-ною продуктившста зменшувалась на 21,8-25,9; а сорт!в з високою еколог!чною ст!йк!стю - на 16,5-18,7 ц/га (табл. 10). В умовах 1991 р. обробка озимо! пшениц! сорт!в Сшфянка, Ictok, Нашвкарлик 3 фундазолом в к!нц! фази весняного кущення сприяла п!двищенню !х урожайност! на 7,2-9,5 ц/га, в!дносно фону, де такий зах!д не проводився. Отже, в нэсприятливих умовах навколишнього сврвдовища високий потенц!ал урожайност! сорту втрачав свою ц!нн!сть.

В таких випадках вколог!чна ст!йк!сть, що визначаеться адап-тивним пот8Нц!алом рослин, е важливим фактором реал!зац!х тих яко-стей ! властшзоствй, як! закладвн! в модель високоурожайного сорту. Чим вида нев!ддов!дн!сть умов вирощування адаптивному потенщ-алу рослин, там б!льшу частку продукт!в асим!ляц!х вони використо-вують не на формування урожаю, а на захисн! й компенсаторн! реак-ц!!, внасл!док чого зменшувалась урожайн! сть. Це особливо ч!тко спостер!галось в 1991 р. в пор!внянн! з 1990 р., коли урожайн!сть сорт!в Спартанка, Ictok ! Нашвкарлик 3 зменшувалась на 27,935,9 ц/га. В!дношення урожайност! сорт!в озимо! пшениц! в мэнш сприятливих умовах до урожайност! в оптимальних умовах ! првдстав-ляе коеф!ц!ент !х еколог!чно! (стхйкост!) стаб!льност! (А.П. Орлик, A.A. Корчинський, 1992).

В наших досл!джвннях потенц!ал продуктивност! сорт!в оц!ню-вався показником рангово! урожайност!, що визначалась як пох!даа в!д середньо! урожайност! в пор!вняльш роки на ковф!ц!ент еколо-

Таблиця 10

Урожайшсть та еколог!чна ст!йк!сть сорт!в озимо! пшениц! при !нтенсивн!й технолог!! !х вирощування по чорному пару

Сорта

У р о ж а й н ! о т ь ,___Ц_/_г_а______: Коеф! -

;ц!ент :еколо-:г!чно! ;ста-:б!ль-:ност!

умови вегетац!! ! перези- :серед ______м!вл! по рокам :ня за

сприятлив! :менш сприят- .

(1989, 1990, :лив! (1Э91, 1992) :1993) .оування.

:ран-:гова

Обробка нас!ння агроцитом, пос!в!в к!нц! фази весняного кущення фундазолом

Альбатрос одеський

Донецька 46

Спартанка

1сток

Нап!вкарлик 3

Альбатрос одесысий

Донецька 46

Спартанка

1сток

Нашвкарлик 3 НСРО.05'

68,3 51,8 61,7 4§*8 0,76

84,1 59,9 72,0 51,3 0,71

67,1 49,6 60,1 44,4 0,74

83,9 56,7 70,3 47,5 0,68

70,1 48,3 61,4 42,3 0,69

84,0 56,1 70,0 46,7 0,67

72,2 48,3 62,0 41,9 0,67

90,2 57,0 73,6 46,5 0,60

65,4 45,7 §2х§ 40,2 0,70

84,4 52,1 68,2 42,1 0,62

Обробка нас!ння агроцитом

65,6 48,4 58а7 43,3 0,74

80,4 55,3 67,8 46,6 0,69

64,1 45,4 56,6 40,1 5*21

80,1 51,9 66,0 42,8 0,65

65,8 42,9 56*6 36,9 0,65

78,3 48,6 63,4 39,4 0,62

67х9 42.0 57,5 35,6 0,62

82,5 47,5 65,0 37,4 0,58

62,7 40,6 53,9 34,9 0,65

80,7 46,9 63,8 37,1 0,58

для фон!в 0,62-0,75; для сорт!в 0,49-0,57; для !х взаемод!! 1,29-1,35

Прим!тка: в чисельнику - середне по групам рок!в, в знамэннику -сприятливий 1990 р. ! менш сприятливий 1991 р.; !нтен-сивна технолог!я - гшй 30 т/га + Рбокзо + N30 в к!нц1 фази кущення + N30 (позакореневе п!дживлення) при появ! флагового листка.

г!чно! стаб!льност!. За цим показником сорта розм!щувались в так!й посл!довност!: Альбатрос одеський > Донецька 46 > Сна > Ск!фянка > Спартанка > Нап!вкарликова 49 > Нашвкарлик 3 > 1сток. Особливост! сортово! агротехшки, що в!дображають господарсько-ц!нн! ознаки сорт!в, деференц!йовану чутлив!сть, специф!ку реакц!й до факто-р!в навколишнього свредовща повинн! рэгламвнтуватись в агроеколо-г!чному паспорт!. Головними ознаками нових сорт!в озимо! пшениц! повинн! бути висока урожайшсть, зимост!йк!сть, посухост!йк!сть, ст!йк!сть проти вилягання, основних хвороб, а також хорош! хл!бо-пвкарн! якост! на р!вн! сильних та ц!нних пшвниць. Оптимальна сп!вв!дношвння посхвних шющ сорт!в встановлюеться виходячи з по-казншйв !х ранговох урожайност! з урахувэнням агроеколог!чних умов вирощування.

II. ЕК0Н05ПЧНА ТА БЮЕНЕРГЕТИЧНА ОЩНКА АДАПТИВНЕЙ. СИСТЕМ 1НТЕНСИВН01 ТЕХНОЛОГИ ВИРОЩУВАННЯ 03ИМ01 ПШЕНШЦ

Процвс !нтвнсиф!кац!I виробництва зерна озимо! пшениц! базу-вться на взаемному пристосуванн! компонэнт!в рослина-сврвдовище, причому пр!оритети ! напрямки шдвищепня р!вня адаптивност! кожного з них специф!чн! для сорт!в, що культивуються в рег!он!. Така особлив!сть пр!оритвт!в п!двищення адаптивност! технолог!! вирощування озимо! пшениц! ! становить суть !! адаптивних систем. В аг-ротехн!чному план! адантивн! системи в основному в!др!зняються р!зними шдходами щодо вибору сорт!в з урахуванням родшост! та вологозабвзпвчвност! попврвдник!в, способов шдготовки грунту, системи добрив, строк!в с!вби, норм вис!ву ! засоб!в захисту рослин. Зазначвн! блоки мають найб!лыпий вшив на реал!защв сортового потенц!алу, р!ввнь виробничих витрат, ресурсо-енергоеконом!ч-н!сть ! виступають як самост!йн! фактори вконом!чно! та бхоенвргв-тично! оц!нки виробництва зерна озимо! пшениц! (табл. II).

3 пол!пшвнням агроном!чно! ц!нност! попврвдник!в шдвищува-лись урожайн!сть озимо! пшениц!, виробнич! витрати та енергетачн! показники на I га псяЯву. Аналог! чно зростали витрати палива та сукупно! енврг!!. По чорному пару на фон! орган!чних та м!нераль-них добрив урожаййсть низькорослих сорт!в озимо! пшениц!, в по-р!внянн! з середньорослими, зб!льшувалась на 3,9 ц/га !, як насл!-док, додатково нагромаджувалось 6,4 ГДж енврг!I на I га. На такому ж фон! добрив в зайнятому пару та при внесенн! тук!в по чорному ! зайнятому парах прир!ст урожаю низькорослих сорт!в значно зменшу-

Таблиця II

Екожшчна та б!оенвргетична ефектившсть виробництва озимо! пшениц! по адаптивним системам !нтенсивно! технолог!i i i вирощування (середне за 1988-1992 pp., в ц!нах на I.12.1996 р.)

BapI :Уро- :Витрати :Соб!вар- :Окупи!сть:Витрати су- :ЕнергоБМ-:Коеф!щент: Вироблено зерна, ц

ант :жай- :кошт!в :т!сть I ц:1 грн. :купно! енер-:н!сть I ц:енергетич-:------------------------

сис- :н!сть,:на I га,: зерна, : витрат, :ri! на I га,: зерна, :но! ефек- : на 100 кг: на 100 грн.

теми :ц/га : грн. : грн. : грн. : ГДж : МДж :тивност! : палива : витрат

I. Чорний пер (полицвва оранка на 25-27 см, гшй 30 т/га, Ы60Р60КТ0^

2. 59.7 55.8 856 13^8 2^09 34^1 571 2^88 45^2 848 14,6 1,97 33,2 595 2,76 43,6 Чорний пар (шгоскор!зний оброб!ток на 25-27 см, Ng0P60K60 ^ ZxQ 6,6

3. 57,2 54,9 754 I2t7 2,28 30,6 536 3^07 52,5 746 13,0 2,21 29,7 542 3,04 51,8 Зайнятий пар (полицвва оранка на 20-22 см, гн!й 30 т/га, N60P60K30) 7,4

4. 52 д? 50,2Х 789 14а4 2,00 3It0 587 2^80 45^.8 773 14,8 1,95 30,1 599 2,75 44,8 Зайнятий пар (плоскор!зний оброб!ток на 20-22 см, Ng0p6oK60 ^ §±2 6,5

5QaÍ 48,1 710 13*6 2*12 27*5 54? 3*00 53*3 704 14,0 2,04 26,6 553 2,97 52,3 Ы 6,8

5. Кукурудза на силос (поверхнввий оброб!ток на 8-10 см, Ngo^o^o ^

43,5 39,7 615 13*6 2*12 26^3 605 2*72 50*6 620 15,0 1,92 27,5 692 2,38 47,8 hi 6,4

Прим!тка: у вар. 1-4 в чисельнику - низькорослий сорт, в знамвннику - середньорослий; у вар. 5 в чи-сельнику с!вба сервдньорослого сорту в оптимальн!, в знамвннику - в допустим! строки.

вався, що обумовило одержання близьких ощночних показник!в, як у варт!сному, так 1 енергетичному вираз!. Найдэшввшв зерно при соб!-вартост! 12,7 грн./ц I найменша його енергоемшсть - 53G МДж/ц одержано при вирощуваннх озимо! пшениц! на фон! мгнвралъних добрив по чорному пару.

В розрахунку на I ц зерна озимо! пшениц! оптимальних строк!в с!вби шсля кукурудзи на силос витрати сукупно! внерг!! становшш 605, а при с!вб! в допустим! строки зростали на 87 ВДж. При цьому менше нагромадаувалось внерг!! та i i прир!ст на I га пос!ву, шд-вищувалась соб!варт!сть I ц зерна. Найкращв сп!вв!дношвння отрима-но! енерг!! до витрачено! спостер!галось при вирощуваннх середньо-! низькорослих copTiB на фон! м!нвральних добрив по чорному i зай-нятому парах.

В сукупних енергетичних витратах добрива, механ!зми, паливо !

пестицида становили 57-78%. Залежно в!д попвр8дник!в ! сорт!в на

кожвн центнер зерна витрачалось 3,0-4,7 кг д.р. добрив, 1,9-2,3 кг

палива, 125-180 г х!м!чних засоб!в захисту рослин ! 615-856 грн.

г_ _____

вироничих витрат, що нижче нормативного рхвня.

Таким чином, запропонован! адаптивн! системи !нтенсивно! технолог! i вирощування озимо! пшениц! базуиться на такому р!вн! застосування матер!альних, трудових ! б!олог!чних ресурс!в, що за-безпечуе в виробничих удавах ращональнв використання сукупно! енерг!i.

В И СНОВКИ

I. На час оптимального пер!оду с!вби озимо! пшениц! !мов!р-н!сть накопичвння в шар! грунту 0-10 см задов!льних (> 5,1 мм) i б!льших запас!в продуктивно! вологи за перход сврп8нь-к!нвць друга! декада вересня становить: шсля кукурудзи на силос - 56, озимо! пшениц! - 60, гороху - 68, кукурудзи на зелений корм ! лвдврни - 84, эспарцету - 8856 ! шсля чорного пару - щор!чно. По ступени акумуляц!! ! збервжвння продуктивно! вологи в орному mapi грунту зазначвн! поперэдаики розм!щувться в зворотньому порядку.

2. На черноземах звичайних поява повних сход!в озимо! пшениц! спостер!гаеться при запасах продуктивно! вологи в пос!вному шар! грунту (0-10 см) нв мвншв п'яти м!л!метр!в впродовж 5-7 д!б. При нвзадов!льному його зволожвнн! незалвжно в!д температури пов!тря схода озимо! пшвниц! з'являться !з зашзнвнням.

3. В умовах оптимально! вологост! пос!вного шару грунту для

появи сход!в озимо! пшениц! р!зних строк!в с!вби необидна сума активних середньодобових температур пов!тря в межах 110-127° з тривал!стю пэр!оду с!вба-схода 5-11 д!б. У сорт!в озимо! пшениц! з б!лып !нтенсивним набубняв!нням нас!ння сходи досягають денно! по-верхн! на 0,5-1 добу рашшв.

4. Польова схож!сть нас!ння озимо! пшениц! заложить в!д воло-гост! грунту, температурного режиму ! ф!тосан!тарного стану грунту, обумовленото складом попередник!в, нормами вис!ву, добривами та 1ншими едаф!чними причинами.

5. Серэдня багатор!чна оптимальна тривал!сть ос!нньо! вегета-ц!! озимо! пшениц!, за яко! формуеться урожайшсть не нижче Э5Ж в!д максимально досягнуто!, становить 54-47 дн!в ! забезпечуеться вис!вом ц!е! культура 5-15 вересня. При нестач! вологи для появи сход!в озимо! пшениц! в межах оптимальних строк!в тривал!сть с!вби може на 4-5 дн!в зб!лыиуватись, або на 8-10 дн!в скорочуватись при умов! одержання повноц!нних сход!в шсля ефективних опад!в.

6. В пер!од ос!нньо! вегетащ! озимо! пшениц! потреба рослин оптимальних строк!в с!вби в ефективних (активних) температурах по-в!тря становить 347-237 (630-438)°. В мбжах допустимих строк!в с!вби вона зменшуеться на 93 (110)°, або зб!лыпуеться на 48 (67)°, що забезпечуе формування урожайност! з в!дхиленням в!д максимально досягнуто! на 5-15%.

7. Оптимальней пер!од с!вби озимого жита б!льший, шж озимо! пшениц! на 4, допустимий - на 7 дн!в за рахунок зм!щення строк! в с!вби в б!к ранн!х. При хорошому зволоженн! грунту озиме жито дощльно розм!щувати шсля непарових попередник!в, де, в пор!в-нянн! з озимою пшеницею р!зних сорт!в, забезпечуеться додатковий зб!р зерна в оптимальн! строки с!вби - 2,9-7,5 ! допустим! - 2,07,0 ц/га.

8. С!вба середньорослих сорт!в озимо! пшениц! в перш!й половин! оптимальних строк!в нас!нням, що одночасно з протрушванням оброблене 10%-ним розчином туру, а також обприскування !! пос!в!в з метою попередження ос!ннього переростання рослин на початку фази кущення в доз! 4 кг/га д.р. ретарданту шдвищують !х ст!йк!сть до аб!отичних фактор!в, б!отичних стрес!в та урожайшсть в!дпов!дно на 1,7-3,3 1 2,8 1^га.

9. Морозо-1 зимост!йк!сть сорт!в озимо! пшениц! визначаеться комплексом агроеколог!чних умов, в!ком рослин, !х морфоб!олог!чним станом. Максимальна ст!йк!сть озимо! пшениц! до мороз!в формуеться

у рослин, що досягають перед зим! влей початку фази кущвння. Вста-новлено, що сорти озимо! пшениц! р!зного генетичного походжэння потребують в ос!нн!й пер!од неодинакових умов для формування висо-кого р!вня зимост!йкост!.

10. По чорному пару ст!йк!сть рослин р!зного в!ку до неспри-ятливих умов зим!вл! поступово п!двищуеться в!д ранн!х строк!в до оптимальних 1 допустимо п!зн!х, а пот!м р!зко падав. П!сля непаро-вих попередник!в висока зимост!йк!сть озимо! пшениц! досягаеться при с!вб! !! в друг!й половин! оптимальних ! до середини допустимо п!зн!х строк!в. Пром!жний р!вень ст!йкост! до зимових негод займв-ють рослини озимо! пшениц!, що вирощуються п!сля зайнятих пар!в.

11. Максимальна врожайшсть р!знов!кових агроцвноз!в озимо! пшениц! середньо-! низькорослих сорт!в формуеться на 3-12 дн!в ранг ше, н!ж високий р!вень !х зимост!йкост!, що обумовлено компенсаторною здатн!стю рослин з хорошим морфоб!олог!чним станом простоя-ти д!! аб!отичних ! 0!отичних стрес-фактор!в.

12. Найб!льш висок! морозо-! зимост!йк!сть озимо! пшениц! формуються при знижешй вологост! грунту (30% в!д ПВ). Оптимальне зволоження грунту (60%) протягом вегетац!! забезпечуе максимальну продуктивн!сть рослин, прото не сприяе формувапню високого р!вня !х морозо-! зимостгйкост!. Надлишок вологи в грунт! (80%) восени негативно вшшвае на ст!йк!сть рослин до мороз!в, !нпшх несприят-ливих умов та продуктивн!сть рослин.

13. Високий р!вень зимост!йкост! озимо! пшениц! досягаеться при допос!вному внвсенн! достатньо! ! збалансоввно! к!лькост! ос-новних елвмент!в живлення (ы, Р2о5, к2о), що виклшае переростання рослин восени в сп!вв!дношеннях по неугноеному чорному пару 1-1,5:1-2:1, шсля кукурудзи на силос 1,5-2:1-1,5:1 I озимо! пшениц! по чорному пару 1-1,5:1,5-2:1.

14. Основними причинами зр!джэност! й загибел! озимо! пшениц! в ос!нн! посухи та комплекс нвсприятливих погодних умов в пер!од зим!вл!, що зумовлюють вимврзання ! випирання рослин, пошкодження !х льодовои коркою та пиловими бурями. В!д ос!нн!х посух, в поед-нанн! з низькими температурами, загибель х пошкодження пос!в!в озимо! пшениц! мае м!сце в 52% рок!в.

15. В!дновлення весняно! вегетац!! озимо! пшениц! настав при р!зних календарних датах ! сервдньодобових температурах пов!тря. Чим ран!ше поновляеться вегетац!я озимо! пшениц!, тим тривал!ший пер!од з температурою пов!тря 0-5° ! тим нижча його середньодобова

температура, при як1й в!дростають рослини. Кореляцхйна залежах сть м!ж врожайн!ста озимо! пшениц! р!зних строк!в с!вби ! тривалхстю пер!оду з температурою пов!тря 0-5° по чорному пару середня (г = 0,581-0,667), а шсля кукурудзи на силос - середня ! висока (г = 0,629-0,709).

16. При винонанн! заход! в компенсац!! недобору зерна з слабо-розвинених зр!джених агроценоз!в озимо! пшениц! в!дшкодування ма-тер!альних ! трудових витрат, що пов*язан1 з проведениям п!дс!ву ячменем, перес!ву ячменем та кукурудзою, досягаеться додатковим приростом урожаю в!дпов!дно: 2,0; 3,3 1 3,6 ц/га. Кращою культурою для первс!ву слаборозвинено! озимо! пшениц! е кукурудза, що забез-печуе прир!ст урожаю зерна 8,0 ц/га.

- 17. Встановлено високу ефектившсть роздр1бнвного-застосування азотних добрив п1д озиму пшеницю по чорному пару в к!нц! фази кущення (ы30) та при появ! флагового листка (н30) на фосфорно-ка-л!йному (Рд0к60) ! азотно-фосфорно-кал!йному (и30Рд0к60) фонах з р!внем урожайност! високояк!сного зерна 60-65 ц/га.

18. Сум!сне застосування в зайнятих парах гною в доз! 30 т/га та повного м!нерального добрива м60рбокзо п^ДО^е урожайн!сть озимо! пшениц! на 14,0-14,6 ц/га. При цьому прир!ст урожаю зерна шсля зайнятих пар!в, у пор!внянн! з чорним, зростае на 25-29Ж.

19. Радикальним заходом шдвищення урожайност! озимо! пшаниц! та пол!пшання якост! зврна е внесения в допос!вний пер!од по куку-рудз! на силос та друго! озимо! пшениц! м!неральних добрив в доз! М90-120Р60-90К60' що забезпечуе приргст урожаю 13,3-20,2 ц/га до фону баз добрив, а при використанн! К60Р60К60 на Ф°н1 п!сляд!! 25 т/га гноя додатковий зб!р зерна становить 8,4-8,9 при урожа! в контрол! в!дпов!дно: 27,3 I 20,4-21,8 ц/га.

20. Шд впливом строк!в с!вби суттево! зм!ни зазнають техно-лог!чн! показники якост! зерна озимо! пшениц! ! менш пом!тно хл!-бопекарськ! якост! борошна. При с!вб! озимо! пшениц! у друг!й половин! оптимальная строк!в створюються кращ! паредумови для форму-вання високояк!сного зерна.

21. Забур'янешсть озимо! пшениц! протягом вегетац!! обумов-люеться станом розвитку агроценозу, що зм!нювться п!д впливом по-передник!в, строк!в с!вби, добрив та погодних умов. При цьому втрати врожаю зерна в!д бур'яшв з середньою засм!чен!стю пос!в!в низькорослих сорт!в досягають шсля кукурудзи на силос 10,6-18,6 ! озимо! пшениц! 9,7-16,3 %. В!д внесения герб!цид!в на фон! азотно-

го niдживл8ння (n30) hocíbíb озимо! шпениц! р!зних строк!в с!вби урожай зерна зростае на 5,5-10,6 при його р!вн! в контрол! 20,631,8 ц/га.

22. Рац1ональною дозою азотних добрив при шдживлвнн! агроцв-ноз1в озимо! пшениц! шсля кукурудзи на силос та озимо! пшениц! по чорному пару е внесения восени на початку фази кущення 30 кг/га азоту. Окупшсть тук!в залежно в!д попередншив та допос!вного внесения добрив становить 9,3-14,6 кг зерна. Найб!льш дощльно шдживлювати агроценози озимо! пшениц! допустимо раншх та опти-мальних строк!в с!вби.

23. Обприскування пос!в!в озимо! пшениц! туром (2-4 кг/га д.р.) наприк!нц! фази кущвння-початку трубкув-зння шдвищуе ст!й-к!сть рослин до вилягання та забезпвчуе прир!ст урожаю у середньо-рослих сорт!в 3,5-5,2, низькорослих - 1,7-3,8 ц/га. Сум!снв засто-сування туру при обробц! нас!ння та пос!в!в весною доц!льно т!лькз для сорт!в, схильних до вилягання.

24. В п!двищенн! вколог!чно! ст!йкост! copTÍB озимо! пшениц! до б!отичних стрес-фактор!в встановлено високу ефективн!сть засто-сування системних 1нсектофунг!цид!в, що забезпвчують залежно в!д попередник!в прир!ст урожаю 3,0-6,6 ц/га.

25. Норма вис!ву озимо! пшениц!, як фактор формування оптимально! густота продуктивного стеблестою, визначаеться емп!рично за даними загально! вияиванност! рослин та продуктивно! кустисто-ст! сорт!в з урахуванням вологозабвзпечвност! попередник!в та р!в-ня !х удобреност!.

26. Залежно в!д агроеколог!чних умов евапотрансп!рац!я агро-цвноз!в озимо! пшвниц! зменшуеться в!д ранн!х строк!в с!вби до п!зн!х. Найвища урожайшсть озиш! пшениц! 1 висока ефектившсть використання вологи забезпечуються в умовах оптимальних строк!в с!вби при сервдньому р!вн! евапотрансп!рац!!. Витрати вологи по м!жфазним П8р!одам росту й розвитку озимо! пшениц! становлять: с!вба-пршшнення ос!нньо! вегетац!! - 12-18; в!дновлення весняно! вегвтац!!-вих!д в трубку - 21-22; вих!д в трубку-колос!ння - 31-33 i колос!ння-тв8рда стигл!сть - 30-33% в!д загального р!вня ввапо-трансшрац!!.

27. Найб!льш продуктивна використання вологи в агроценозах озимо! пшвниц! на р!зних фонах добрив досягаеться при норм! вис!ву 4,5 млн. нас!нин на I га з ковф!ц!ентом водоспоживання по чорному пару 7,2-7,5; а шсля кукурудзи на силос 1 озимо! пшениц! - 8,1-

- за -

8,4 та 8,6-9,1 мм на I ц зерна. При зяижвнн! або шдвищвнн! норм; вис!ву озимо! пшениц! на 2 млн. нас!нин розм!ри евапотрансп!рац!5 агроцвноз!в зб1лыпуються на 1,9-4,2; а коеф!ц!енти водоспоживанш зростають в!дпов!дно на 7,0-25,0 ! 1,2-6,6%.

28. На фон! орган!чних добрив (25 т/га гною) або повного м!-нерального добрива (^45_д0Р45-9оК45-90 ^ водоспоживання озимо! пшениц! зб!лыаувалось на 2,3-7,3%, а ефектившсть використання волоп шдвищувалась на 6,7-15,0%.

29. Не встановлено суттево! сортово! р!зниц! в розм!рах ева-потрансшрац!! озимо! пшениц!. Залежно в!д генетичного потенц!алз сорт!в забезпечуеться неоднакова !х урожайшсть, що обумовлюе ва-р!ювання коеф!ц!бНт!в водоспоживання.

30. Р!вень врожайност! середньо-! низькорослих сорт!в озимо] пшениц! визначаеться !х потенщйною продуктившстю та еколог!чноь ст!йк!стю до аб!отичних ! б!отичних стрвс-фактор!в. При сприятлз-вих умовах вегетац!! перевагу мають сорти з високим потвнщало» продуктивност!, а в мало сприятливих - з високою ст!йк!стю щхт б!отичних стрвс!в.

31. Комплексна економ!чна ! б!оенергвтична оц!нка !нтенсивно5 технолог!! вирощування озимо! шивняц! показуе, що !! адаптивнх системи забвзпечують рашональне використання рвсурс!в, зберажэнш енергН та шдвищення економ!чно! ефективност! виробництва продо-вольчого зерна.

ПР0П03ИЦ11 ВИРОБНИЦТВУ

I. Результата досл!джень дають п!дставу пропонувати адаптивн! системи !нтвнсивно! технолог!! вирощування середньо-! низькорослш сорт!в озимо! пшениц! з параметрами урожайност! високояк!сногс зерна по чорних ! зайнятих парах 50-60 ! нвпарових попервдниках -40-45 ц/га, що включають комплекс базових ! факультативних агро-твхн! чних прийом!в:

- доб!р 1юпвр8дник1в з урахуванням !х вологозабезшчвност! для своечасно! появи повнощнних сход!в;

- внесения в допос!вний першд по чорних ! зайнятих парах азотно-фосфорно-кал!йних добрив ы30Р60к60, а на фон! гною 30 т/га фосфорно-кал!йних добрив Р50к30 ! по !ншим попередникам - повного м!нерального добрива М60Р60К60'

- протруювання нас!ння сум!шшю фунг!цвд!в та !нсвктицяд!в, а для середньорослих сорт!в в поеднанн! з 10%-ним розчином туру;

- оптимальн! I допустим! строки с!вби для конкрвтних вколо-гiчних пункт!в, а також ращональн! норми вис!ву, що забезпечують оптимальну густоту продуктивного стеблестою при переход! в!д вегетативно! до генеративно! фаз розвитку для сорт!в з хорошим кущениям в сприятливих умовах 220-350 рослин на 1м2, а в менш сприят-ливих умовах ! для сорт!в з слабким кущенням - на 18-2725 б!лыпе;

- шдживлення nociBÍB по чорних i зайнятих парах азотними до-бривами в доз! N30 локальним способом в к!нц! ввсняного кущення та позакоренево при появ! у рослин фяагових листк!в, а шсля непаро-вих попередник!в в доз! N30 врозкид рано навосн! або локально в к!нц! фази кущення з внесениям коректив по результатам грунтово-рослинно! д!агностики;

- обробку агроденоз!в герб!цидами при наявност! в них 2,5-4,0 малор!чних й до I стебла коренепаросткових бур'ян!в I для захисту рослин в!д хвороб, шк!дник!в в сум1шш1 з фунг1цидами та !нсектици-дами, з урахуванням порог!в шк!даивост! й ареалу поширення шшдли-вих орган!зм!в, а також туром в доз! 2-4 кг д.р. на I га для п!д-вищення ст!йкост! рослин проти вилягання.

2. IlepecíB слаборозвинених зр!джених агроценоз!в озиш! пшениц! у фаз! 2-3-го листка з густотою менше 280 рослин на I м2 проводиться кукурудзою, що забезпечув прир!ст врожаю зерна 8,0 ц/га. П!дс!в або перес!в озимо! пшениц! ячменем бувае задов!льним в два роки з десяти, проте дозволяв уникнути грубого шрушення чергуван-ня культур в с!возм!н!. В роки з пов!льним нарощвнням тепла, час-Time в умовах раннього в!дновлвння ввгвтац!!, проведения п!дс!ву або пврес!ву озимо! пшениц! в пер!од 3-й листок-початок кущвння з густотою б!льше 220 рослин на I м2 нвдощльно.

СШС0К 0СН0ВНИХ PQBIT ПО TEMI ДИСЕРТАЩ1

1. Зимостойкость и продуктивность разновозрастных растений озимой пшеницы в юго-восточных районах УССР // Бш. ВНИИ кукурузы. - 1970. - Вып. 17. - С. 9-12. (у сшвавторств!)

2. Нормы высева озимой пшеницы при разных сроках посева // Основные итоги научно-исследовательской работа Розовской опытной станции (1945-1970 гг.) - Днепропетровск, 1971. - С. I05-II2.

3. Сроки посева и зимостойкость озимой пшеницы // Основные итоги научно-исследовательской работы Розовской опытной станции (I945-1970 гг.) - Днепропетровск, 1971. - С. II2-II6.

4. Зимостойкость и продуктивность озимой пшеницы в зависимо-

сти от сроков посева // Вестник сельскохозяйственной науки. -1972. - J6 4. С. 24-29. (у сшвавторств!)

5. Важный прием повышения зимостойкости озимых // Зерновое хозяйство. - 1973. - J6 2, С. 20-21. (у сшвавторств!)

6. Особенности перезимовки озимых посевов в I97I/I972 году в степных районах Украины // Бюл. ВНИИ кукурузы. - 1975. - Вып. 38. - С. 11-16. (у сшвавторств!)

7. Ефектившсть парового поля // XJiiÖopoÖ Украгни. - 1977. -№5. - С. 11-12. (у сшвавторств!)

8. Зимостойкость, урожай и качество зерна озимой пшеницы в зависимости от доз и сочетаний минеральных удобрений в иго-восточных районах УССР. - Тезисы И регионального совещания участников географической сети опытов с удобрениями в Молдавии и Украине. - Кишинев, 1977. - Ч. I. - С. 77-78.

9. Влияние минеральных удобрений на зимостойкость и продуктивность озимой пшеницы // Рацаональное использование удобрений в Степи УССР. - Днепропетровск, 1977. - С. 40-43.

10. Эффективность внесения удобрений под озимую пшеницу при почвозащитной технологии обработки почвы // Рациональное использование удобрений в Степи УССР. - Днепропетровск, 1977. - С. 85-88. (у сшвавторств!)

11. Зимостойкость, водопотребление и продуктивность разновозрастных растений озимой пшеницы // Докл. ВАСХНИЛ. - 1978. - JS 9. -С. 5-8. (у сшвавторств!)

12. Действие удобрений на урожай озимой пшеницы в юго-восточных районах УССР // Химия в сельском хозяйстве. - 1978. -J6 7. - С. 17-20.

13. Урожай и качество зерна в связи со сроками сева по разным предшественникам // Селекционно-генетические и агрофизиологические методы и приемы улучшения качества и посевных свойств кукурузы и озимой пшеницы. - Днепропетровск, 1978. - С. 42-44. (у сшвавторств! )

14. Влияние условий увлажнения в осенний период на морозостойкость и продуктивность озимой пшеницы // Бил. ВНИИ кукурузы. -1978. - Вып. 49-50. - С. 80-82.

15. Продуктившсть озимо! пшениц! залежно в!д строк!в с!вби та норм вис!ву // В!сник с!льськогостодарсько! науки. - 1978. -Ji II. - С. 36-39. (у сшвавторств!)

16. Влияние почвозащитной технологии выращивания на урожай и

качество зерна озимой пшеницы // Агротехнические приемы повышения качества зерна. - Днепропетровск, 1978. - С. 98-112. (у сп1вав-торств!)

17. Зимостойкость, выживаемость и урожайность озимой пшеницы в зависимости от сроков посева в условиях иго-восточных районов Степи Украины // Степове землеробство. - 1979.- Вып. 13.- С. 9-11.

18. Влияние удобрений на зимостойкость, водопотребление и урожайность озимой пшеницы // Степове землеробство. - 1980. - Вып. 14. - С. 15-20.

19. Влияние сроков посева на зимостойкость, водопотребление и урожай озимой пшеницы // Бюл. ВНИИ кукурузы. - 1979. - Вып. 54. -С. 37-40.

20. Влияние минеральных удобрений на зимостойкость, водопотребление и урожай озимой пшеницы разных сортов в иго-восточных районах Степи УССР // Агрохимия. - 1980. - Л 7. - С. 48-53.

21. Зимостойкость, водопотребление и урожай озимой пшеницы в зависимости от минеральных удобрений // Бюл. ВНИИ кукурузы. -1980. - Вып. 58. - С. 39-42.

22. Агротехнические приемы повышения зимостойкости и урожайности озимой пшеницы в нго-восточных районах УССР // Повышение продуктивности озимой пшеницы.- Днепропетровск.- 1980.-С. 131-137.

23. 0 подсеве и пересеве слаборазвитых посевов озимой пшеницы // Зерновые культуры. - 1982. - № 2. - С. 33-34.

24. Влияние возраста растений на зимостойкость, водопотребление и продуктивность озимой пшеницы // Повышение устойчивости растений к низким температурам.- Киев: Наукова думка, 1982.-С. 23-24.

25. Зимостойкость и продуктивность озимой пшеницы в зависимости от минеральных удобрений и препарата тур // Повышение устойчивости растений к низким температурам. - Киев: Наукова думка, 1982. - С. 66-67. (у сшвавторств!)

26. Продуктивность севооборотов при разном насыщении их озимой пшеницей на иго-востоке Степи УССР // Вил. ВНИИ кукурузы. -1983. - Вып. 62. - С. 33-39. (у сшвавторств!)

27. Норглы высева озимой пшеницы в зависимости от сроков, предшественников и удобрений // Степове землеробство. - 1984. -Вып. 18. - С. 10-14.

28. Эффективность минеральных удобрений при разных сроках и способах подкормки озимой пшеницы // Бил. ВНИИ кукурузы. - 1984. -Вып. 63. - С. 45-47. (у сшвввторств!)

29. Способа оброб!тку грунту, с!вби озимо! пшениц! в швден-но-сх!дних районах Стецу УРСР ! як!сть !i зерна // В!сник с.-г. науки. - 1984. - J6 II. - С. 32-37.

30. Сравнительный урожай яровых культур при подсеве и пересеве озимой пшеницы // Бюл. ВНИИ кукурузы. - 1985. - Вып. 64. -С. 62-65.

31. Сравнительная эффективность вспашки и плоскорезной обработки черного пара при выращивании озимой пшеницы // Степове зем-леробство. - 1985. - Вып. 19 - С. 8-13.

32. Озима пшениця. Технолог!я вирощувашя в Степу // Зернов! культури. - Кшв: Урожай, 1985. - С. 33-62. (у сшвавторств!)

33. Удобрения вносить своевременно // Зерновое хозяйство. -1986. - И 6. - С. 16-17 (у сшвавторств!)

34. Урожай и качество зерна озимой пшеницы в зависимости oi доз и соотношений минеральных удобрений // Вил. ВНИИ кукурузы. -

1986. - Вып. 67. - С. 58-64. (у сшвавторств!)

35. Урожайность озимой ржи и пшеницы в зависимости от основных элементов их технологий // Информационный листок ЗЦНТИ - Запорожье, 1986. - Ji 83. - 2 с. (у сшвавторств!)

36. Эффективность минеральных удобрений под озимую пшеницу е зависимости от предшественников и сортов // Степове землероб-ство. - 1986. - Вып. 20. - С. 27-31. (у сшвавторств!)

37. Резерви шдвищення врожайност! та якост! зерна озимо! пшениц! // В!сник с.-г. науки. - 1987. - J6 6. - С. 10-13.

38. Интенсивные технологии возделывания сельскохозяйственных культур на богаре. Озимая пшеница // Научно-обоснованная интенсивная система земледелия для Запорожской области. - Запорожье,

1987. - С. III-I22. (у сшвавторств!)

39. Эффективность шюскорезной обработки черного пара в условиях юго-восточной Степи УССР // Бюл. ВНИИ кукурузы. - 1988. -Вып. 68. - С. 80-83. (у сшвавторств!)

40. Эффективность применения препарата тур при выращивания озимой пшеницы в юго-восточных районах УССР // Возделывание озимой пшеницы по интенсивной технологии в Степи УССР. - Днепропетровск,

1988. - С. 83-88. (у сШвавторств!)

41. Эффективность подкормки озимой пшеницы на обыкновенной черноземе юго-востока УССР // Использование удобрений при интенсивных технологиях возделывания сельскохозяйственных культур. -Днепропетровск, 1990. - С. I45-I5I.

АННОТАЦИЯ

НЕСТЕРЕЦ В.Г. Агрозкологические и биологические основы выращивания средне-и низкорослых сортов озимой пшеницы в шго-восточной Степи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.09 - растениеводство. Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1996 г.

Экспериментальные исследования и теоретические обобщения выполнены на Розовской опытной станции в 1967-1993 гг.Изучены влаго-обеспеченность предшественников озимой пшеницы и условия появления ее всходов. Разработаны оптимальные и допустимые сроки посева и нормы высева в зависимости от обеспеченности влагой и теплом. Оптимизированы условия роста и развития сортов озимой пшеницы путем применения удобрений, ретардантов и средств защиты растений. Приведены параметры эвапотранспирации озимой пшеницы. Установлено влияние абиотических и биотических факторов и агротехнических приемов на экологическую устойчивость и потенциал продуктивности сортов. Обоснована целесообразность подсева и пересева слаборазвитых посевов озимой пшеницы яровыми культурами.

Ключов! слова: озима пшениця, вологозабезпечешсть, поперед-ники, сорта, строки с!вби, норми вис!ву, добрива, морозо-1 зимо-ст1йк!сть, сортова агротехшка, евапотрансшращя, еколог|чна ст1йк1сть, потенщйна продуктившсть, шдс!в, перес!в.

SUMMARY

NESTERETS V.G. Agroecological and biological principles of middle and short stem winter wheat varieties growing in the South-Easte part of the Ukrainian Steppe.

Thesis for a Doctor'b degree (Agricultural Sciences) in the speciality 06-00.09 - Plant Industry. The Insitute of Grain Farming UAAS, Dniepropetrovsk, 1996.

The experimental investigations and theoretical conclusions on the subject were performed at the Rozovskaya Experimental Station of the IGF UAAS. The moisture supply of winter wheat preceding crops and its germinations conditions have been studies. Optimum and admittable sowing terms and seeding rates depending on heat and water supply have been elaborated. The growth and development conditions of different wheat varieties were optimized by the use of fertilizer, growth retardants and plant protection means application. The winter wKeat évapotranspiration parameters are presented- The influence of abiotic and biotic factors and ag-rotechnical methods on the ecological stability and potential productiveness of wheat varieties haB been established. The expediency of underseeding and reseeding of underdeveloped winter wheat stands with summer crops is substantiated.

Key words: winter wheat, moisture Bupply, preceding crops, cultivars, sowing dates, seeding rates, fertilizers, frost and winter hardiness, cultivar specific agrotechnics, évapotranspiration, ecological stability, potencial productivity, underseeding, reseeding.