Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агробиологическое обоснование и разработка технологических приемов повышения урожайности и качества семян сои в Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Агробиологическое обоснование и разработка технологических приемов повышения урожайности и качества семян сои в Лесостепи Украины"

г i и

\ О liiert ! • •

Национальный аграрный ушверситет

На правах рукопису

ПЕТРИЧЕНКО В а с и л ь Флорович

НАУКОВЕ 0БГРУНТУВАННЯ АГРОТЕХН1ЧНИХ ЗАХОД1В П1ДВИЩЕННЯ УРОЖАЙНОСП ТА ЯКОСТ1 НАС1НЫЯ COÏ

В Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Спещалъшстъ: 06.00.09 - рослишшцтво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобугтя паукового ступекя доктора с1льськогосподарських наук

KhÏ0 1995

ДисертаЩею е рукопис

Робота викоиана в 1нститут1 'коры!в УААН

Науковий койсудьтант-академ1к УААН,член-кореспондент РАСГН, доктор с1дьськогосподарських наук,, професор БАБИЧ АНАТ0Л1Й ОДЕКСАНДРОВИЧ

Сф1ц1йн1 опоненти; доктор с1льськогосподарських наук, професор УСТИМЕНКО 0ЛЕКС1Й СТЕПАНОВИЧ член-кореспондент УААН, доктор с1льськогосподарських наук, професор БОБРО МИХАЙЛО АРХИПОВИЧ доктор сШськогосподарських наук ЕШАКТРАУТ ЕДУАРД РУДОЛЬФОВИЧ .

Пров1дна установа: 1нститут зеылеробства УААН

Захист в1дбудеться 28 червня 1895 року о 10 год. на зас1даннЗ спец1ал1зовано! ради Д.01.05.07 в Над1онадьному аграрному ун1верси-теП за адресов: 252041, КиЧв - 41, вул. Геро1в Оборони, 15, учбовкС корпус 3, аудитор1я 68.

Просимо взяти участь в обговорена! дисертацП при II захист! , аСо вислати Ваш в1дгук на автореферат у двох прим!рниках, 8ав1реню' печаткою за адресою: 252041, Ки1в - 41. вул. Геро1в Оборони, И "Сектор захисту дисертац1й".

3 дисертац!ею можна ознайомитксь у б1бл1отец1 НацЮнального аграрного ун1верситету.

Автореферат роз1сланий "^ " травня 1995 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! ради, * кандидат с!льськогосподарських наук, / доцент М.Ф.Л1ТОШЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалън1сть пробдеми. Зб1льшенш виробництва col набувае особливого значения в даний час при переход1 до ринкових в1дносин, кали вир1шуються завдання 1нтенсиф1кац11 галуз! тваринющтва, для чого необх1дн1 високояк1сн! корми,збалансован! за поживниыи речовинами i аминокислотами (В.1-Мойсеенко, 1976; А.О.Бабич. 1978, 1993; М.Ф.Лу-пашку, 1989). Тому, в Укра1н1 одним 1з важливих шлях1в 1нтенсиф1ка-цП галуз1 е значне розширення площ пос!ву 1 виробництва соевих бо-OiB, як важливого джерела ц1нного кормового б1лка, деф1цит якого в кра!н1 складае б!ля 1,5 шш.т.Проте до останнього часу площ1 пос1ву col в кра'1н1 нестаб1льн1, I! середня урожайя1сть нас1ння низька, а виробництво далеко не в1дпов1дае потребам використання И на кормов! та продовольч1 ц1л1.

В зв'язку з цим важливого значения набувае наукове обгрунтуван-ня 1 розробка технолог i чних прийом1в вирощування coi', нглравлених на Шдвщення активност! о1олог1чно'1 ф!ксацП азоту, р1вня урожайност1 1 якост1 П нас1ння в ЛХсостепу Укра!ни. Кр1м того, вахливо було виявити эв'язки м!ж характеристиками фотосинтезуючо! 1 азотф1ксуючо! систем та 1х взаемозв'язки 1з величиною врожаю нас1ння, bmIctom сирого протеину 1 рослинно! ол11, а також г1дротерм1чними ресурсами рег1ону для математичного моделювання продукц1йного процесу 1 пошу-ку шлях1в енергозбереження, ¡цо в уыовах енергетично! кризи набувае . особливо! актуальност1.

Мета та завдання досл!джень. Мета досл1джень лолягае в науково-му обгрунтуванн! агротехн1чних заход!в, направлених на Шдвишення урожайност1 та якост1 нас1цня col в умовах Л1состепу Укра1ни.

Науков1 досл1дження за темою дисертацП включали виконання таких завдань:

- встановлення зв'язк1в 1 взаемозв'язк1в ы1х г1дротерм1чними ресурсам рег1ону та'реал!зац1ею потенц1алу продуктизкоет1 сорт1в col

- вивчення впливу технопог1чних прийом1в на фотосинтетичну про-дуктивнЮть, урожайн1сть i як1сть нас1ння col;

- виявлення впливу прийом1в технологи на процес формуваняя симСЮтичного апарату в онтогенез1 рослин col, продуктивШсть б1о-лог1чко'1 азотф1ксац1!, урожайн!сть 1 як1 ста П нас1ння;

- розробку нових способ1в вирощування 1 збирання col на нас1н-

ня;

- вспшовлення оптимальних 1 допустимих строк!в пос1ву та гли-бини эагортання кас1кня соХ.Розрабку нового способу визначення оп-тиалънаго строку II noelву;

- розробку еколог!чно безпечно! систеш боротьби з бур'янями:

- вивчення конкурентних взаемозв'язк1в та потенцЮлу продук-тмбнэстА рослин в агроб!оценозах coi;

- обгрунтування 1 розробку енергозбер1гаючих npvmoulB технологи вирощування col в п!сляук!сних пос1вак Jlicocreny Укра1ни:

~ проведения бЮенергетично! оц!нки ефектавност! енергозбер1га-шо! технолог!! вирощування col на кас!ння.

Нэуксеэ новизна. В ушвах Жсостепу УкраХни:

- встановлен1 залежност1 формування симбютичного 1 фотосинтетичного потенц!ап1в в онтогенез! рослин col та розроблено способи п!двиадення урожаяност! 1 якост! нас!ння сорт1в coi;

- виявлен! зв'зки 1 взаемозв'язки м1ж реал1зац1ею потенц1алу лродуктавьост1 codtíb col та вшивом г!дротерм!чних фактор!в 1 тем-колог!чних ПрИИ0М1в;

- встановлен1 оптаыалън! i допустим! строки пос1ву col та розроблено спос1б 1х визначення:

- розроблено екологХчно безпечну систему боротьби з бур'янами в noclsax coi;

- вивчэнн! оссбливост! формування урожаю нас1ннч cóí при широкорядному. строковому 1 рядковому noclsax;

- запропонован1 ков1 композицП стимулятор 1в росту для обробкм кэс1кня col перед пос1вом та способи Шдготовки пос!в!в до збирання;

- розроблен1 енергозбер!гаич 1 технолог!! вирощування со! на насГння в основних пос1вах та п1сля озишх ьромИкних культур. .

Пр1орлтетн1сть наарямк1в проведении нами наукових досл1джепь зэшщрна 8 авторськими св1доцтвами та позитивними р!шеннями на вида-чу патент!в Укра!ни i Рос П.

Теоретична 1 практична и!нн!сть робота. Теоретично обгрунтованс п* _>в1дну роль технолсПчнин прийом!в у формуванн1 фотосинтетично! тг си«б1отачно! продуктивной! пос1в1в, а також розроблено способи п1д-виазання урокайност! та якост1 нас1ння 1нтенсивних сорт1в coi. Ви-язлен! зв'язки 1 взаешзв'язки и!ж реал1зац!е1с1 потенц!алу продуктивной сорт!в, г1дротерм1чниш ресурсами регЮну та технолоПччии: прийомави допомогли розробити енергозбер!гаюч1 технолог!! вирощуван ня col, як! эабезпечукггь р1венъ врошйност! нас1ння 23-28 ц/га, зб! сирого проте!ну - 8-11 ц/га та зниження енерговитрат на 15-20 X Наукоа! розробки представлялись на виставц! аукцЮн! "Тваринниц

тво-92", "Агрокомшекс-93", "Агро-94" та 1нш«.

Реал1аац1я результата досл!джень. Результата досл!длень викаа--ден1 в методичних рекомендац1ях по освоению Хнтенсивно! технологи вирощування col на нас1ння /В1нниця,1989/, методичних рекомендац1ях по вирощуванню сум!сних пос1в1в кукурудзи i col на силос /В1нниця, 1990/, рекомевдаШях по технологи вирощування i використання coi для вир!шення проблеми рослинного б1лка в Укра'1н! /КиЗв,1991/, рекомевдаШях по безгерб1цидн1й i малогерб!цидн!й технологах вирощування col на зерно в умовах п1вдня Укра1ни /Ки1в,1993/. Вони включе-я1 до Програми спец1ал1зац11 агроном!адих спец1адъяостей середн1х спеи1альних навчальних заклад1в, /Ки1в,1991/ i навчально-тематичного плану вивчення 1нтенсивних техналог!й вирощування co'i i кукурудзи спец!ал1стами АПК Укра1ни /Ки1в,1990/.

Результата досл!джень по дисертацП використовувались при роз-робвд Програми 1нтенсиф1кац11 вирощування i використання col в гсс-подарствах АПК Украши на 1991-1995 рр. та "КонцепцП по розвитку кормово! бази УкраТни на 1991-1995 рр. та до 2005 р."

Апробац1я роботи. Результата досл1дхень, викладен! в робот!, долов!дались 1- отримали п!дтримку та схвалення на Всесоюзн1й координацией нарад! по генетищ, селекцП, нас1нництву i технологи вирощування col /Благовещенск, 1989/, Всессюзн1й науково-практичн1й конференцП по вирощуванню col для вир!шення проблеми б!лка 1 рос-линно i ол1'1 /В1нниця,1990/, Всесоюзному симпоз1ум1: "Сучасн! аспекти виршення проблеми зб1льшення pecypcls 1 п1двшцення ефективност1 використання рослинного б!лка" /В1нниця,1991/, Шжнародн1й конференцП ' по переробцГ 1 використанио col на харчов! 1 кормов! ц1л! для зб!ль-шення продовольчих pecypclB /В!нниад, 1992/, Перш1й Всеу1фа!нськ!й конференцИ по coi "Генетика, селекщя, технолог!я вирощування i використання на харчов1 1 кормов! цШ" /Одеса, 1993/, Всеукра1нськ1й /м1жнародн!й/ науково-практичн!й конференцП: "Сучасн1 проблеми ви-робництва ! використання кормового зерна i •со!"' /В1нниця, 1993/, Всеукра'1нськ!й /м1дшародн!йУ конференцП: "Корми 1 корювий б1лок" /В1нниця, 1994/ та Республ1канських науково-методичких 1 координа-Шйиих конференд!ях з питань кормовиробництва /В!нниця, 1988, 1339. 1993-, Черн!г1в, 1991; Одеса, 1992; Льв1в, 1993; Симферополь, 1994/, а такох на обласних ! районних конференЩях га практичних семинарах з питань освоения 1 впровадження енергозбер1гаючо! технологи вирощування coi на нас!ння на протяз! 1188-1994 рок!в.

На захист виносяться сл!дуюч! пожохення:

~ наукове обгрунтування д!1 1 взаемодИ окремих г1дро-

гермШних фактор 1в та технолоПчшх прииоы1в на продуктиан1сть процесс фотосинтезу 1 б3.олог1чно1 ф'ксацП азоту та ыожлив1сть 1х мо-делтання при формуванн! високопродуктивних пос1в1в coi:

- необх1дн1сть эастосування нових способ1в п1двиврння потснц1а-яу яродуктивност! 1 якост1 нас1ння 1нтенсивних сорт1в col при енер-гозбер1гаюч1й технологи 1х вирощування:

- оптим1зац!ю параметра енергозбер1'гаючо1 технологи вирощування col, яка баэуеться на добор! ранньо- 1 середньоранньостиглих сорт1в í чтенсизного типу э високими адаптивниш властивостяш та ви-еокоефективних штам1в бульбочкових бактер1й, внесенн1 валив 1 фос-фсрно-кап1пшх добрив, обробц! нас1ння ризоторф1ном i кремневм!сними сполуками, noclBi col по пошзникак рХвня терк1чного режиму в грунт1 рядхсвим чи стр1чковим способами, рацЮнальному пс£днанн1 агротехн1-чних 1 х1м1чних заход1в боротьби з бур'янами, а також застосуванн1 прямого сбмолоту:

- бЮенергетична доц1льн1сть эастосування нових елемент1в енергозбер1геаочо1 технолог!! вирощування со! на нас!ння в остовних пос1вах та пХсля озишх пром!жних культур.

Публ1кац11. По те«1 дисертацП опубл1ковано 61 наукова робота, у тому числ1 8 авторських св1доцтв та позитивних р1шенъ на ейдачу патент1в Pocil 1 Укра1ни.

рбсяг та структура ро^оти. Дисертац1я у вигляд1 _ рукопису викла-дена на 296 стор1нках машинописного тексту, мае 8 розд1л1в, 6? таб-лицъ, 21 рисунок, висковки та пропозии.П виробництву. Список вико-ристано! л1тердтури м1ститъ 398 feaрел, серед них 49 на 1ноземн1й иов1. Дэдатки мЮтять копП авторських св1доцтв та позитивних р1шень на видачу патент1в, а також матер1али, чр Шдтверджукггъ практична вмкориетання реэультат1в дослДджень,

Висловлюю циру подйку науковому консультанту академ!ку УААН, доктору с1льськогосподарсышх наук, професору А.О.Бабичу та сп1вро-б1тиик«ы лабораторП 'С. I. Кал1снику, О.П.Ковальчуку, М.И. Магденку, Г З.Опанасенко i Н.П.Йтойко за участь 1 допомогу у виконаш1 експере-маиталъно! частики робота.

3MICT РОБОТИ

У Бступн1й часгин 1 обгрунтсзана ектуалън1сть проблэми, подано коротку характеристику роботи, II лрактичну ц1нн!сть 1 апробац1ю результате досл!джанъ.

- о -

1. БЮЛ0Г1ЧНЕ I ТШЭЛОПЧНЕ ОБГРУКГУВАННЯ ПРОПЕСУ «ЭРМУВАЮЯ ВИСОКСГ НАС1ЖЕВ01 ПРОДУКТИВЮСТ1 COI /Огляд л1терсггури/

Подаеться короткий л1тературний огляд результатов досл1дженъ по обгунтуванню впливу прийом1в технологи на процес формування величи-ни 1 якост1 нас1ння col. Висв1тлено особливосП азотного живлення культури Та шляхи л1двищення активност1 симбюзу в онтогенез1 col.

На основí анал1зу науково! л!тератури та узагальиення даник на-уково-дослХдних устаноэ соес1ючих кра!н св1ту по розробц1 i удоско-наленю технолог1чного процесу вироцд'вання col на нас1ння автором об-грунтован1 мета та завдання досл1джень.

2. МЕТОДОЛОГI4HI ОСНЭВИ Д0СЛ1ДШЪ, ГРУНТСВШ ГЮКРИВ I Г1ДР0ТЕРМ1ЧН1 РЕСУРСИ ЗОНИ Л1С0СТЕПУ УКРАГШ

МэтодолоПчною основою напрямку ! постановки не уковия дос-л!дзкень, розробки программ досл1дно! робота с сметемния п1дх!д та математичне моделювання процес!в Фэтосинтезу, б1олог1чно1 ф1ксацП азоту 1 формування величини та якост! врожаю нас1ння col.

Досл1дження проводились в досл1дному господарств1 "Бохоницъка" 1нституту корм1в УААН /В1нницька область/, яке роэташоване в центральному Jileo степу Укра1ни.

Польов1, лабораторно-полъов i 1 модельн1 досл1дження проводились на с1рих л1сових грунтах. Вм1ст гумусу в орному горизонт! яких скла-дае 2,1-2,3 %, Ph /сольове/ - 4,9-5,3, Нг - 3,5-3,8, S - 12,9-13,6 мг,екв./100 г грунту, V - 75-80 Xi г1дрол1зуеыого азоту /по Корнф1л-ду/ - 7-10,2 мг, рухомого фосфору 1 обм1нного кал1ю /по Ч1р1кову/ -в1дпов1дно 10-12 1 12-14 ыг на 1СЮ г грунту.

Мэтеоролог1чн1 умови в роки проведения досл1джень були р1зни-т. I характеризувались значними в!дм1нами при пор1внянн! э багато-51чниш показникаш.' Так, за пер1од травень-вересень випало опад1в: i 1986 роц1 - 259 мм, в 1987 р. - 347, в 1988 р. - 399, в 1989 р.

- -567, в 1990 р. - 298, в 1991 р. - 536, в 1992 р. - 237, 1933 р.

- 356 1 в 1994 р. - 250 мм, при середньобагатор1чн1й к1лъкост1 - 329 / <ы. При цьому сума есЕектившх температур склад ал а: в 1986 р. - 1020 С, в 1987 р. - 891 . в 19d8 р. - 976 , в 1981 р. - 892 , в 1990 р..

- 811. в 1991 р. - 886, з 1992 р. - 1150, в 1993 р. - 778 1 в 1994 >. - 1068 -С, при середньобагатор!чн.чх показшках 934 "С. По лъов1 рсл1ди закладались 1 проводились в тапових ланках польовоХ с1во-м1ни, характерно! для лЮэстрпово! зони Укра1ни. Основнии 1 перед-

пос1вний оброб!ток грунту п1д сою проводили зразу ж П1СЛЯ збирання попередника. фосфорно-кал1йн1 добрива i вапно вносили сс1нта п1д оранку, азотн1 - весною п1д культивац1ю, або в п1дживлення зг1дно схеми досл1д!в. Грунтовий гербЩид трефлан /5 л/га/ або харнес /2,0 л/га/ вносили до пос1ву col з поел!душим загортанням в грунт.Система боротьби з бур'янаш в пос1вах col включала досходове боронування та 2-3 ы1зкрядних рихленна .

Нас1ння со! в день пос1ву обробляли ризоторф1ном /иггам 634 б/ i мол16деновокислим амон1ем 1з розрахунку 50 г на одну гектарку норму вис1ву ьас1гчя.

Збирання нас1ння col проводили у фаз1 повно! стиглост1 при його вологост1 14-16 % прямим коибайнуванням комбайном "Сампо-130".

Розм1р noclBHo! д1лянси 20-100 *Г2, обл1ково! - 10-50 *Г2. Роэ-миаення вар!ант1в - систематичне у два яруси. або рендом1зоване. По-вторн1сть у досл1дах - 4-6 разова.

Виконання цих умов дозволило з еисокою достов1рн1стю встановити ефективн1ста 1 вид1лити вплиз вивчаемих фактор1в на процеси фотосинтезу 1 б1олог1чно! Ф1ксац11 азоту, 1х д1ю на продукц1йний процес те м!нлив!сть як1сних показ:шк1в нас1ння col.

На ochobI загальнопркйнятих, доповнених 1 нових методик польов! досл1ди супроводжувались сл1дуючими досл1дженнями рослин 1 грунту: Фенолог1чн1 спостереження по "Методиц1 державного сортовипробування с^льськогосподарських культур" /1885/ 1 "Мгтодиц! проведения дос-лХджень в кормовиробництвГ' /1994/.

Б1ох1м1чн1 анап1зи рослин cov проводили зг1дно 1нструкц11 для лаборатор!й Державно! агрох1мслужби по анал1зу корм1в /1978/: ам1но-кислоткий склад нас1ння col визкачили на автоматичному анал1затор! ОЕ-914, вмщих кирни.ч кислот- на газовому хроматограф! "Хром-5" з по-лум'яно1он1зац1йною детекц!ею /И.Д.Мансурова, У.К.Султанова, 1985/, 1нг1б1тор1в трипсину - казе!новим методом по А.П.Левицькому /1979/.

Визкачення к!лысост! i маем булъбочок всього 1 з легемоглоб1-ном, загальш;й 1 активний симб1отичния потенц1ал ьизначали по мето-диц1 Г.С.Посипанова /1983, 1991/, а питому активн!сть симб1озу, роз-раховували по формул!, запропонован1й Г.С.Посипановим i Л. Д.Кнгзевок /1975/: азотф1ксуючу здатн1сть булъбочкових бактер1й визкачали аце-тиленовим методом на газовому хроматограф i "Хром-5".

Катеьатачна обробка урожайных даних та спостережень в досл1да> проводилась методами дисперс1йного, кореляц!йного та регрес1иногс анал!з!в зг1дно "Мэтодики польового досл1ду" /Б. к.Доспехов, 1985/ : використакняы персонального комп'ютера IBM PC АТ i сучасних пакет1е

лрограм Quattro Pro 4.00: Sigma: Super Cale 4.0: Stat та lmui.

Б1оенергетична оц1нка проведеких досл!джень проводилась по ме-тодиЩ Н.С.Балаур, А.В.Тетв /1088/.Прийнят1 в польозих досл1дах методики забезпечили високу точн1сть досл1джень 1 одержання дос-тов1рних результат1а.

3. ОБГРУНТУВ АННЯ ВПЛИВУ ФАКТОР IB 1Н1ШМЫКАЦП НА PICT I РОЗ ВИТОК РОСЛИН, СЮРМУВАННЯ ВЕПИЧШ1 I ЯК0СТ1 ВРОЖАЮ НАС1ННЯ COI

Вивчення 1 розкриття складних багатофакторних зв'язк1в 1 в1дносно простак залежностея величмни врожаю нас1ння со! в!д головного еколог!чного фактору - суми активник чи ефегстизних температур, к1лькост1 опад1в, коеф1ц1енту використання ФАР проводили за допомо-гою системного методу. 3 метою одержання б1льш. достов1рних виснов-К1в, статистачна вибор::а даних включала результата досл1джень лепе-редн1х автор1в за 1980-1985 pp. /Н.П. Бойко/ та результата власних досл1джень за 1986-1994 pp.

Анал1зуючи р1вень врожаю нас1ння col по роках залежно в1д к1лькост1 опад1в за перЮд IÏ вегетацП ш виявили обернену за-лежн1сть м!ж цими показниками, тод1 як bmíct сирого проте!ну- в II HaclHHl знаходився у прям1й в!д'емн1я залежност! /г =» -0,71/ в!д к1лькост1 опад1в. 7Ьсл1дження показали, щр в середньому ^а 1980-1994 pp. вплив опад1в на формування величини врожаю нас!ння col складав 28 X, bmíct сирого проте1ну - 50 X. Тод1 як' долъова участь сум активных 1 ефективних температур у фэрмуванн1. врожаю col склвдала лише 6 1 10 %. Виявлен1.залежност1 описан! в1дпов1дними р1вняннями perpeclï.

Проведения кореляц1йно-регрес1йния анал1з взаемозв'язку г1дро-терм1чнин pecypclB 1з потенц1алом продуктивност! сорт1в col 1 Ix якост1 показуе, що окреwo взятий г1дротерм1чний фактор . /к1льк1сть опад1в/,або сума активних чи ефективних температур, коеф1ц1ент вико-ристання ФАР за вегетац1ю рослин чи за певн1 пер1оди життя рослили не спроможний в повн!я Mipl описата процес формування величши врожаю та накопичення сирого проте!ну в П нас1нн1. Тому, шрб зробити д1ючими регрес1йн1 модел1, як1 б описували процес формування врожаю i якост1 нас1ння coï, ш включили вс1 вивчаем! фактори, що. характеризуют!) г1дротерм1чн1 ресурси рег1ону.

Розроблен1 регрес1йн1 модел1 маетъ ел1дуючия вигляд: Yl = -23,885 t- 0,102Xi + 13920,34*1/Xl - 0,145 X2 + 0,0001X2^2 +

+ 41,276X3. до Yi- урожайн1сть нае1ння, ц/га:

Xi-<с1льк1сть опад1в за вегетацАю col, ш: Х2- сума ефективних температур, 'С: Хз- коеф!ц1ент використання ФАР, X.

Для результативного показника Yl коеф!ц1ент множинно! кореляцП р1вний 0,942, а дольова участь вивчаемих Пдротерм.1чних фактор1в у формуванн1 величини врожаю нас1ння со! складае 87 X. Граф1чний анал1э показано на рис. 1.

Гкг вплыву г1дротер«1чних умов на вм1ст сирого проте!ну в нас1нн1 col залежн1сть описуеться регрес!йною моделью:

Y2- 29,449 + 0,0019X1 + 920,838 1/Xl - 0,0016X2 + 0.'30001X2^2 + + 11,355X3 - 6,746X3, де 4z~ rmIct сирого проте!ну, %:

Xi- к1льк1сть опад1в за пер1од вегетаци, мм: Хя- сума ефективних температур, • С: Хз- ксефщ1ент внкористання ФАР, X.

Для результативного показника 4z коеф1ц!ент множинно! кореляц.13 р1вний 0,810, а дольова участь г1дротерм!чних фактор1в у накопиченн! сирого проте1ну у нас1нн! col складае 65,6 %.

Таким чином, застосування системного п1дходу при вивченн! впли-ву г!цротерм1чних pecypciB на реал1зац1ю потенц1алу продуктивност! i якост1 нас!кня col дало змогу виявита 1х д1ю 1 взаемод!ю, а тако> розробити регрес!йн! шдел!,як! описуюггь виявлен! залехмост1 з висо-кою T04HÍCT» 1 можуть використов^Батись слец!ал1стэш соес!юмих гос-подарств для прогнозування цих показник!в в цьому рег!он1.

В результат! багатор!чних досл1джень '1386-1930 рр./ в1ды!че-но характзрну особлив1сть, яка закдсчаеться в тому, щр при б1льш!1 к1лькоет1 кв!ток на рослинах менше утворюеться 1 збер1гаеться боб!] до дозр1вання. У со! сорту Шва при обробц! нас1ння ризоторф!ном внесенн! М45РбОКбО. на вапнованому фон! виникали в i дм! ни в динам!ц репродуктивного процесу на перших етапах П росту 1 розвитку, як характэризувались зб1льшенням к!лъкост1 орган!в плодоношения. Han б!льша к1льк!сть нас1ння утворшалась при умов!, коли ыакси^альн плот асим!ляц!йда1 поверхн! jimctkIb 1 максимальна к!льк!сть боб! на рослинах формувалаоь синхронно. При порушенн1 в1дм1чено! залеж hoctI в рост! листк!в 1 боб!в абортивн1сть боб1в зб!льшувалася, щ приводило до зниження потекц1алу продуктивност1 сорт!в в умова реПону.

Пров1дна роль у формуванн! Ерокаю нас!ння col належить фотосин

30

\ =!

Ьи

п эе о а

1Л

25

;

| /г. к л ¡1 ¡1 ¿1

* р\ 7! / / / / / 'ч • ¡1 у ►

/л у \ \ \\ \\ Н \\ ! /

/ Я /УТ

; Фактична —«... Розрахункова

15

10-

8081 828384 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94

Роки

39 33.5

•ч

5 38-Ц|

I-

О

37.5-

О

о 37-а.

5

и

н и

I з&

36.5-

35.5

|

: />л \

у \ ! '7 / // // у/ Л : « . Л: * 1 V /и -Г^^т--- < ! ' \ \ \ \ \ } •

; ¡П \ : ' /: 1 {./..]._____ ! ' / ! ; / / ; / : к--- ••— \*1 ... .. N: ' 1:'

IV. : • и и

4./ : Ф актичний —- озрахунковий I I 4

! р

80 81 82 83 84 85 86 87 83 89 90 91 92 93 94 Роки

Рис. 1. ФактичЩ 1 роэранунков1 показники урожайност1 та вм1сту сирого протеГну в нас1нн! со! при шделжвнн!.

тезу. Тому, для характеристики фотосинтетично! продуктивное^ пос1ву со! важливе значения мае не т1льки розм!р асим±ляц1йно! поьерхн1 листк1в, але 1 пер1од 1х активно! робота. Биявлено, щр в середному за п'ять рок1в фотосинтетичниа потенЩал при внесенн1 N45P60K6Q складав 2,229; при 1нокуляцП - 2,123: при поеднанн1 вапнування /1,0 норми по г.к./ з РзоКео або Н^ьРбОКбС та 1нокуляц1ею нас1ння ризо-торф1ном в!дпов1дно - 2,413 1 2,428 млн.м^ дн1в/га, тод1 як на д1-лянках без добрив 1 1нокуляцП - 1,943 млн.м~2. дн1в/га або на 9,324,9 % менше.

Вами в1.явлена залежн1сть зб!льшення приросту орган1чно! речови-ки в1д внесения Рб0Кб0 /на 2,8 ц/га/, в!д 1нокуляц1Х /на 3,4 ц/га/, в!д вапнування /да 2,4 ц/га/, в1д N45P60K60 /на 4,7 ц/га/, в!д поед-нання 1нокуляцП з N45P60K60 /на 10,8 ц/га/. в1д комплексно! дН вапна /1,0 норми по г.к./, ЩбРбОКбО i 1нокуляц1! нас!ння ризот рф1-ноы /на 15,2 ц/га/.Максиыалъне накопичення орган1чно! речовини у coi ■'63,42 ц/га/ в!дм!чено на д1лянхах в пер1од г.овного наливу нас1ння-початок Ф1з!олог1чно! стиглост1 нас1ння при внесенн1 вапна /1.0 норми по г.к./, N45P60K60 1 1нокуляц1! нас1ння ризоторф!ном.

Каявищу урожаин1стъ нас1ння со! /25,4 ц/га/ одержано на д!лян-ках 1з застосуванням вапна /1.0 норми по г.к./, N45P60KS0 Р 1ноку-ляцИ, що б1льше на 7,7 и/га при пор1внянн! з д!лямками без добрив /табл. 1/. При поеднанн1 вапнування 1з внесениям N45P60K60 урожайность нас1ння col складала 22,2-22,6 ц/га, що менше на 2,8 ц/га при пор1внянн1 з аналоПчними вар i антами на фон1 1нокуляц11. Биявлено залежн1сть п1двишэння ефективно! д1! 1нокуляцП на фон! вапнування. Так, в середкьому за п'ять pokíb прир1ст врожаю ,нас1ння в1д 1нокуля-цП на вапнованому фон! складав 3,2-3,9 ц/г?, що на 18.1-22.0% б!ль-ше при пор1внянн1 з д1лянками без добрив. Кр1м того, поеднання N45P6OK6O з 1нокуляц1ею яа фон! вапнування сприяло п1дбищзнню вм!сту сирого протеину в нас1нн1 со! до 37,68-38,22 X, щр б1льше на 2,382,92 % на д1лянках без добрив.

Вивчення ам!нокислотного складу нас1ння со! показало, шр на д1лянках без добрив сумарний вм!ст ам1нокислот складав 301,4 г/кг нас1ння/ в тому числ1 незам!нних- 131,1 г/кг, тод1 як при вапнузанн1 /1,0 норми по г.к./, знесенн1 N45P6OK6O 1 1нокуляц1! - 327,1 г/кг /в тому числ1 незам!нних до 152,7 г/кг нас1ння, або в1дпов1дно на 8,5 1 16,5 X б!льше н!ж на д1лянках без добрив. Нами виявлено, шр вивчаем1 фактори сг.рияли зб1льшенню к!лъкост1 ам!нокислот, проте 1х питома вага в структур! сумарних б1лк!в маяже не зм1нювалась: тобто Шдтвердауеться характерна для б!льшост1 культурник рослин загалъка

законои!рн1сть.

1. Урожайн1сть нас1ння со! залежно в1д вапнування, м!неральних добрив 1 1нокуляи11, ц/га /середне за 1986-1990 рр./

Дози-вапна Без добрив РеоКво №45РбОКбО

Без 1нокуляц11

Без вапна 17,7 18,8 20,3 ,

Вапно.0,5 норми по г.к. 19,0 20,1 22,2

ВапноД.О норми по г.к. 19,5 20.9 22,6

1нокуляц1я

Без вапна 19,5 21,2 2% 5

Вгпно.0.5 норми по г. к. 20,9 23,7 25,0

ВапноД.О норми по г.к. 21.3 24,4 25,4

Н1Р 0.5. ц/га : фактори А - 0,35; В - 0,43: С - 0,43;

АВ - С.75: АС - 0,61: ВС - 0,61; АВС - 1,16. А - 1нокуляц1я: В - м1неральн1 добрива;- С - вапнування

Виявлено в1д'емний кореляц1йния зв'язок м1ж вм1стом 1нг1б1тор1в Трипсину в нас1нн1 со! 1 масою нас1ння з одн1е! рослини /г = -0,67 ± 0,11/: вм1стом сирого протеЗСну /г = -0,995 ± 0,03/ 1 масою 1000 нас1нин /г = -0,36 + 0,02/': достов1рно позитивно корелюе вм1ст 1нг1-б1тор!в трипсину 1з вм1стом жиру в II нас1нн1 /г = 0,562 ± 0,14/.

Поеднання вапнування внесениям м!неральних добрив 1 1ноку-ляц1ею нас1ння ризоторф1ном в середньому. за п'ять рок1в сприяло зб1льшенню виносу азоту до 7,81 -7,89 кг: фосфору - до 1,85-1,91 кг 1 кальц1ю - до 2,35-2,42 кг на один центнер нас1тя 1з врахуванням по-б1чно! продукцП. ир б1льше в1дпов1дно на 0,44- 0,52 кг: 0,52-0,58 1 0,43-0,50 кг при пор1внянн1 з д1лянками без добрив. Тод1 як винос Кал1ю одиницею продукцП при поеднанн1 вапнування 1з внесениям м1не-ральних добрив 1 1нокуляц1ею кас!ння ризоторф1ном склвдав лише 2,682,73 кг, що менше на 0,22-0,16 кг при пор1внянн1 з максимальними по-казниками в досл1д1.

4. СИМБЮТИЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ П0С1В1Б COI ЗАЛЕЖНО В1Д ДИ АГРОТЕХН1ЧНИХ ФАКТОР1В

Досл!дження процесу формування симб1отичного апарату col показали, щр максимальна к1льк1сть бульбочок на IX коренях 27-42 шт. на одн1й рослин1 утворювалась в к1нц1 фази цв1т1ння при поеднанн1 вапна 1,0 корми по г. к. 1з внесениям РбОКбО 1 ¿нокуляцП нас1ння ризотор-ф1ном. Внесения ШбРбОКбО на фон1 1нокуляц11 приводило до зниження к!лькост' активних бульбачок на одн1й рослин1 в 1S86 р.- на 17 штук, в 1987 р. - на 20, в 1988 р. - на 23, в 1989 р. - на 21 1 в 1990 р. - на 19 пггук в пор1вкянн1 з д!лянками, де були створен! оптимальн! умови для активного симб1озу. На фон1 вапнування 1нг1б1руыча д1я ы1-нерального азоту була менш вираженою.

Для б!льш повно! характеристики стану бобово-ризо51ального сим-бЮзу за вегетац1йний пер1од ми визначили показники загалъного 1 активного скмбЮтичного потенд1ал1в. Так, в середньому за п'ягь рок!в максимальний АСП 1 ЗСЛ становив 16,0 1 18,0 тис,кг.дн!в/га, шр в1дпов1дно б1льше на 10,8 i 9,0 тис. кг. дн1в/'га в пор1внянк! з д1ляи-каыи, де проведена лише 1нокуляц1я нас1ння ризоторф1ном .

Кяксимальну к1льк1сть б!олог1чного азоту 94-98 кг/га виявлено на д1лянках, де проводилось вапнування /1,0 норми по г.к./, вносили РбОКбО 1 проводили 1нокуляц1ю нас1ння ризоторф1ном. При'цьому коеф1-ц1ент азотф1ксацП склав 57-58 %.

Наш виявлано сортову реакц!ю при формуванн! симб!отичного апарату в онтогенез1 col залежно в1д роздр!бного внесения доз азот-них добрив та 1нокуляцП. Так, в середньому за 1991-1S94 рр. максимальна к1льк!сть активних бульбочок на одн!й рослин! для сорту Нива складала 34 штуки, 1х маса - 280 мг, для сорту Ки1вська 27 в1дпо-в1дно - 43 штуки i 456 tír в к1нц1 фази цв!т!ння на фон1 вапнування при внес.ени 1 РбОКбО 1 проведенн1 1кокуляцИ нас 1ння ризоторф1ном. Внесения м1нерального азоту /N45/ до пос1ву col чи в пер1ид вегета-ц1~ II рослин /N30/ в фаз1 утворення другого трШчастого листка або бутон1зац!1 приводить до 1нг1б1рування бобово-ризоб1ального симбЮзу при пор1внянн1 з д!лянками, де створювались оптимальн1 умови для активного симбхозу. При цьому АСП для сорту Ки1вська 27 складав 20,88,5 тис.кг.дн1в/га,ир менше на 1,9-14,2 тас.кг.дн1в/га при пор1вьян-н1 з рослинами, де створено оптимальн! умови для активного симблсзу.

Виявлеко в!дм1нм в н!трогеназн!й активност! ■бульбочкових бак-тер1й в онтогенез! рослин col /рис.2/. При цьому максимальна урожай-н!сть нас!ння col 24,7 ц/га в!дм!чена на д1лянках, дэ вносили РесЖбО

Кшаська 27

нас] мня

Нива

Рис. 2. Азотф1ксуюча активы1сть бульбочксзих бактер!я залежно в1д доз 1 строку внесения азотних добрив в пос1вах col Ссередне за 1992-1094 рр.): i - 1нокуляц1я: 2 - 1нокуляц1я + РбОКбО + N30 в фазу другого тр1йчастого листка; 3 - 1нокуляц1я + P60K60N45 + N30 в фазу бутон1зацН: 4 - 1нокуляц1я + РвоКесн-N30 в фазу бутон1зац11.

до пос1ву, N30 в п1дживлення в фаз1 бутон1зац11 рослин сорту Ки!в-ська 27 та проводили 1иокуляц1ю нас1ння ризоторф1ном, що б1лыие на 2,4 ц/га пор1вняно з д1лянхами, де проведено лише обробку нас1ння ризоторф!ноы /табл. 2/.

Прозеден1 в 1987-1990 рр. досл1дження показали, щэ процес фор-мування симб1отичного апарату у рослин col не знижуеться в!д Д11 по-закореневих п!дживлень. Так, в середньому за чотири рокк загальния 1 активный си«51оточн1 потенЩали були найвищими при проведенн1 двох та чотирьох позакореневих Шдживлень 1 складапи в1дпов!дно 20,5 1

13.6 тис.кг.дн1Б/га та 21,2 1 19,8 тис.кг.дн1в/га. При цьому к1ль-KlcTt бЮлоПчно ф1ксованого азоту складала 126 1 135 кг/га, а кое-ф!ц1енти азотф1ксац!1 в!дпов1дно - 63 1 64 Z. В середньому.за 19871990 рр. дворазове проведения позакореневого п1дживлення комплексными м1неральними добривами у доз1 N20P4,5K?,5Sll забезпечувало ..ри-р1ст врожаю нас1шя col на 1,6 ц/га, чотириразове - на 2,5 ц/га, що боьше т 6,6 1 1,04 % при пор!внянн! з д1лянками, де створено опти-мальн1 умови для активного симбЮэу.

В наших досл1дженнях встановлено, цр кремн1йвм!стк! сполуки /м1вал, крезацин, сапон1т/ та фосфатиди i симб1онт 2 у поеднанн1 з обробкою нас1ння ризотсрф1ном стамулювали процес формування симб1о-тичного апарату в онтогенез! рослин col. Так, в середньому за 1990-1993 рр. максималышй ЗСП 25,5 i 26,8 тис.кг.до1Е/га та АСП

23.7 1 25,2 *гис.кг.дн1в/га формувалисъ на д1лянках,де-кас1ння оброб-лкли ризс5торф1ноы у П0ЕДнанн1 з салон 1том i мол!бденовокислим амо-н1ем та-ризоторф!нэм 1з симб!онтоы 2 i соевим молоком, щр б1лыие на 2,8 1 4,1 тис.кг.дн!в/га та 4,8 1 8,3 тис.кг.дн!в/га при пор!внянн1 з рослинами. де проведено лише обробку нэсЗная ризоторф1нс^. На цих д1лянкех к!льк!сть б1олог1чно фЗксованого азоту складала 128-136 кг/га. При цьому коеф1ц!ент азотф!ксац!1 зр1с до 0,62-0,68, тод1 як на д!лянках контрального*вар1ангу в!н складав 0,57. В1дм!чен1 комло-зицП сприяли формуваннв максимально! урохаяност! нас1ння /24,4-25,1 üAV.iua б!льше на 1,5-2,2 ц/га при пор!внянн1 з Д1лякками контрольного вар!анту. При цьому bmíct сирого протеину в нас1нн! со! та пого зб!р з одного гектара складав в1дпов!дно 38,1-38,5 % та J.30-9,66 ц/га.

1нокуляц!я нас!ння ризоторф1ном незалежно в!д штаму с досить ефективним елементом сучасно! енергозберЗ.гаючо! технолог!! II виро-щування. Так, в середньому за 1986-1993 рр. кращ! шта*»! бульбочкових бактер!й ТД-75 i М!д 10 забезпечшш уражайн1сть нас!ння 25,1-25,9 ц/га, що б1льше на 0,3-1,1 ц/га при пор!внянн] 1з стандартним штамом

2. Симб1отична д1яльн1сть пос1в1в соХ сорту КиХвська 27 залежно в1д 1нокуляц1Х 1 доз азотних добрив /середне за 1991-1994 рр./

Без 1но-куля- ци 1нокуляц1я

Показники без добрив РеоКео М45РбОКбО РвОКвО+ N30 в фазу другого тр1й- частого листка РеоКео+ N30 в фазу буто-н1зац!1 Рв0Кв0+ N30 в фазу другого тр1йчасто-го листка + N30 в фазу бутон1зац1Х М45Р6СК60 +N30 в фазу бу-тон1зац1Х К45РбОКбО +N30 В фазу другого тр1й- частого листка ЫРК, роз- ра- хун- коье

Загальний симб1отичния потенц1ал,тис.кг.дн1в/га 0 18,4 24,8 18,3 17,1 23,9 17,0 16,8 15,5 11,6

Активний симб1отичний потенц1ал,тис.кг..".н1в/га 0 16.7 22.7 14.6 14,2 20,8 13,3 13,9 11,9 8,5

Питома активн1стъ сим-б!озу, г/кг за добу 0 5.1 5,1 5.1 5.1 5,1 5,1 5,1 5,1 5,1

К1льк1сть б1олог1чно Ф1ксованого азоту, кг/га 0 85 116 74 72 106 68 71 61 44

Коеф1^1снт азотф1ксац11. 0 45 59 36 36 53 32 33 29 -20

Урожая»! 1сть нас1иня,ц/га 20,7 22,3 22,5 23.0 23,9 24,7 24,4 24,4 23,9 19,8

Н1Р 0,5 ц/га А-0,2: В-0,4; С-0,5; АВ-0,9; ¿С-0,8*. ВС-€,8; АВС-1,2.

634 б. Тод1 як штами 604 д 1 604.6 забезпечили меншу урожайн1сть на-с!ння. Bel 1нш1 вивчаем1 штаыи забезпечили р1вень врожаю нас1ння coi близький до стандарту 1 був в межах помилки досл!ду, тобто по ефек-тивност1 були на р1вн1 634 б. По вм1сту сирого протеину достоврне зб1льшення одержано лише при використанн1 штаму ТД-75.

Досл1дження показують, вдо вс! герб1циди у вивчаемих дозах в plBHin Mlpl 1нг1б1рували прочее азотф1ксацП col. Так, в середньо-му за 1990-1992 рр. застосування трефлану в доз1 1.5 кг/га, стомпу -0,9 та п1гэту - ОД 1 0,3 кг/га забезпечували к1льк1сть бЮлоПчно ф1ксованого азоту соею до 90-41 кг/га, ир менше на 29-75 кг/га при пор!внянн1 з д1лянками без внесения герб1цид1в /при двох ручних поо-полшаннях/.

В coi цикл1чнс поеднано два найважлив1ших ф1з1олог1чних проце-си: фотосинтез 1 б1олог1чна ф1ксац1я азоту. Тому, для вир1шеиня практичних завданнь формування високо! продуктивност1 пос1ву col, важлмво не т1льки встановити зв'язок показник1в фотосинтетично! 1 симбЮтично! д1яльност1 noclBiB в процес1 синтезу орган 1чно1 речови-ни та формуванн1 нас1ння,але 1 показати шляхи для п1дтримання 1нтен-сибност1 цих взаемопов'язаних та взаемозалежних процес1в на високсму

PlBHi.

Нами выявлена залежн1стъ величини показник1в АСП вад . ФП при пор!внянк1 Ix як окремо по пер1одах, так I в ц1лому зз вегетац1йний пер1од. Характер взвемозв'язку описуеться таким р!внянням perpecll:

Y = -41,605 + 0,0219X1.

де Y - АСП за вегетац.1ю, т/с.кг.дн1в/га;

Xi - ФП за вегетац1ю, тис-м"2-дн1в/га.

Для результативного показника Y коеф!ц1ьнт мнокинно! кореляцП р1вния 0,546 1 критер1й Ф1шера св1дчить про високу достов!рн1сть цих зв'язк1в.

Встачовлено, щр к1льк1сть б1олог1чно фхксованого азоту в знач-н!й Mlpl залежить в!д ро'зм!р1в ОТ за вегетац!ю. Ця залежн!сть опису-еться сл1дуючим р1внянням perpecll:

Y = -280,91 + 0,146X1,

де Y - к1льк1сть б1олог1чно ф1ксованого азоту, кг/га;

Xi - розм1ри ФП за вегетац1ю, тче.м'г- дн./га.

Для результативного показника Y коеф!ц1ент мно>шнно1 кореляцП р1вний 0,588 1 критер1й ФЗ.шера св!дчить про високу достов1рн1сть цих зв'язк1в. Тобто 1 тис.м""2-дн./га ФП зб1лыиуе к1льк1сть б1олог!чно ф!ксованого азоту на 0,146 кг/га.

Таким чином, в агроб1оценоз! col вих1дн1 покэзники формування

симб!отичного гатегадалу за-перший пер1од е найважлив1шми • каракте-ристиками• для.посл1дуючик.пер!од1в розвипсу системи.: Тобто,. парах-: тер взаемозв' язку цих елеме: т!в системи:ачалог!чний,. як 1. приформу-ванн! II фото синтетично га тотекц!алу.

5. ОБГРУНТУВАН-Н Г Р03Р0БКА ЕНЕРГОЗБЕР1ГАЮЧИХ EJTEMEHTIB ■ ТЕХНЭЛ0Г1Г ВИРОЩУВАННЯ ТА П1ДВИЩЕДОЯ. ЯКОСП. НАС1ННЯ.С0Г .

Б1о"лог1чна.реакц1я со! на строки пос1ву. 1 глмбину загортання нас1ння проявлялася, в першу чергу, зм1кою довямни перХоду • nocis-' сходи.-, Виявлеиа, ;що nocls col при температур! 8 'С на глибин! 10'см.-забезпечував довжину.пер!оду,пос!в-сходи в!д 17 "до 25 дн!в для сорту г; КиЗвська 27:1 18-28 дн1в для сорту Нива: при температур! 10 *С в1д-;-пов1дно - 14-19 та 15-20.дн!в; по р1Еню-терм1чнсго режиму /РТР/ в грунт! на глибин1-.10 см в1дпов!дно - в!д11 до;13 та 11-14 :дн1в; че- .--рез 10 'дн1в п1сля строг-.у, .встановленого по.РТР на глибин! 10 см,-.9-".-10 та 9-11 дн1в 1 через 20 дн1в п!сля строку, встановленого. по. РТР." на. глибин1;10 см.. - 8-S дн!в. .

Р1вень :терм1чного режиму-для со! вираховушъ, як суму середню-.,-добових температур за останн!х 15 д"1б:ло горизонтах грунту t д1лен-ням на 15 'знаходять псказншс: РТР. ' Формула розрахунку. мае сл1дуючий вигляд:,.

РТР".i С- Ctl''+ Ctz: + Ct3't.-K .v + Ctl5 О/С, fle .Ctl'i- Ctl5- середньодобова:температура; грунту na глибин!' 10 чи -20 см; • ;

С-'к!льк1сть" д!б. в прийнятому :пер!од!.;..

Спос1б пос!ву col G методолоПчною основой вибору;- оптимального строку с 1вби-со! :1з врахуванням::П б1олог1чних:вимог :.:до^-.теплаг,..як.:.-найб1лъш.важливого фактора в пе.:!од пос!в-сходи для умов Л1;остепу;'. '.

Шестир1чН1 /1988-1993 рр./ результата модельних- досл!д5«еш> по-.: казали.що оптимальна, глибина загортання; нас!ння. со I: на с Арин' ■ jilco- -вих грунтах знаходиться в 1нтервал! в1д 2 до 4 см. ч.

Псс!в col .по.РТР "в грунт! на глибин1 10 см /оптимальния 'строк/ : забезпечив максимальний.р!вень урожаяност! нас!ння для'..сорту - Ки1в-^:-еька 27,в1д 27,6 до 26,8 г/га,для сорту Н<ва-.в1д 19,3.до 17.7 ц/га, що.б1лыле в1дпов1дно на 3,2-4,9 и/га 1 2,9-4,2,ц/га- при ;пор1внянн! з д!лянками,.де сою вис1вали при температур! 10*С в" грунт! на гли-.i-бин1 10 см /та5л.З/.

Наш! досл1даення показали, шр у со! як ! в 1нших бобовик 1 зла- -кових культур, 1снуе в1д'емна кяреляц 1йна зале«н!сть мЬк bmIctom си-

3. УрожайШсть нас!ння сорт1в со! золежио в1д

строку пос1ву 1 "глибини загортання нас1ьня. ц/га /середне за 1991-1994 рр./

КиИвсы'.а 27 Нива

Строки псс!ву Глибина загортання нас.'.ння, см

2-3 { 4-5 6-7 2-3 4-5 6-7

Пос1в при температур1 8*С в грунт1 на глибиШ 10 см

Пос1в при температур1 10*С в грунт1 на глибин1 10 см

ГТос1в гго Р1еню терм1чного режиму СРТР) в грунт1 12-С

1 на глибин1 10 см

Пос1в через 10 дн1в п!сля строку, встановленого по РТР на глубин1 10 см

ГЬс1в через 20 дн!в пЗсля строку, встансвленого по РТР на глибин1 10 см

Н1Р0.5, ц/га 1991 о. А-0,87:

1992 р. А-О,92;

1993 р. А-0,32;

1994 р. А-0,32:

22,6 21,2 24,4 23,4

27,6

24,;

20,8

27,2

24,5

21,3

19,1 21.9

26,8

24,0

21,0

19,3

17,4

14,9

16.4 14,7 16,9 16,2

19,3

17,7

15,6

13,5 15,1

17,7

17,3

15,0

ВО,45: С-0,58;-А&-0.63: АС-0,73: ВС-0,90: АВС-1.27.

В-1,02: С-1,32: АВ-1.44; АС-1,35: ВС-1,65: АВС-2,34.

ВА),51; С-0,51: АР,-0,54: АС-0,53; ВС-0,80; ЛВС-1,13.

В-0,51: С-0,39; ЛВ-0,72; АС-0,56: ВС-0,88; АВС-1,24.

со i

фактори:

А-сорт; В-глибина загортання: С-строк по 1ву

poro протеХну 1 рХвнем врожаю нае1ння /г.= -0,699 для сорту КиХвська 27 1 г = -0,767 для сорту jrinBa'. ЗалемНстъ вм1сту сирого протеХну в1д величини урожапност1 насшня опмсуеться сл!дуючим р1внян-ням perpecii:

для сорту КиХвсъка 27 Y1 = 40,941 - 0,143X1, для сорту Шва - Y2 = 41,535 - 0,164X2, да Y1 1 Y2 - bmIct сирого пртеХну в нас!нн1, %;

XI 1 Х2 - урожаян1сть нас1ння, u/ra. „

Для результативного показника Y1 1 Y2 коеф!ц!ента мноккнно! коре ляц!Х складапгь 0,699 1 0,767 1 критерШ Ф1иера свХдиить про виса-ку достов1рн!сть виявлених за'язк1в.

У волог1 1 прохолоди! роки для прискорення лроцесу дозр!вання нас1ння col застосовукггь десикац1ю ncclaiB у фаз1 побурхння боб1в у нижньому i середнъому ярусах рсслини при вологостГ нас!ння 50-55 % / Ю.П.Мякушсо, З.Ф.Баранов, 1984/. Нами остановлено, шр найкращй строк десикацП аос!в!в !нтексивних сорт1в Шва i Кш'еськ.з'27, коли. ■ вслоПсть II нас1ння знижуеться до 40-45 Х.Тах, в середнъому за 1991 -1993 ->р. максимальну ypoxaí»HÍciD нас-1ння сорту КиХвська 27 /27,3 ц/га/ одержано при обробЩ иос1в!в композш1ею, яка включае реглон /1,0 л/га/ + NH4N03 /10 кг/га/ + соеве молоко, шр'б!лъше на 1,2 ц/га при пор1внянн1 з обробкою пос1в1в регленом /2 л/г'а/. Сл1д в1дм1тити. щр десикац!йна д!я ц1е! композит! була аналог.1чнсю при обробц1 сорту Нива.проте урошйн!сть нас1ння йога була на р!,$н! 19.7-18,9 ц/га, або на 7,.6-7,2 ц/га менше, н1ж сорту КиХвська 27.', Проведения десикацИ при б!льш1й еологост! нас!ння /50-55 X або 30т-€5 X/ приводило до суттевого зкижёння урожайност! нас1ння вивчаемих "сорт1в,1ф викликано штучним 1 передчасним припиненням жиггед!яльност! рослин. Тобто, су-часн1 1нтенсивн1 сорта col типу КиХвська 27 1 Нива потребу? т> оброб-ки десикантами у б!льш п1зн1 фази росту 1 розвитку Хх рослин.

Таким чином, проведенн! досл!дження в умоЕах центрального Л1состепу Укра1ни показали високу десикац1ну активы 1сть нових компо--зиц1й /реглон, 1,0 л/га + NH4NO3, /10 кг/га/' + соеве молоко/ та /реглон, 0,75 л/га + NH4NO3, /20 кг/га/ +- соеве молоко/, akí забез-печували прискорення. процесу дозр!вання на 10-12 дн!в i п!двищення пос1вних 1 урожайних якостей нас1ння col.

Сорта col по р1зному реагували на ушви вирошування i забезпе-чували р1зн1 р1вн1 врожаю нас1ння. Так, в середнъому за 1988-1393 рр. максимальну урожайн1сть нас!ння 27,0 ц/га забезпечив сорт соХ КиХвська 27, щр б!льше на 5,7 ц/га або 26,8 1 при • порХвнятй !з стандартним сортом Нива. Високу продуктивн!сть ~ роки досл!джень та-

t«V.

кож забезпечили сорта Юг 40 - 23,ЗГ-*Юг 30 - 22,9, Еелгородська.48- -22,1, Еванс 1 Октябрь 70 - по 20 ь/га, що б!льше в1длов!дно нач.2,0:

I,6: 0,3.1 0,7. ц/га при пор1внянн1 1з стандартами сортом-.Шва..- flpoV те, так! сорта як 1скра, Жемчужна, Терезинська 24 1 БукурДя 'забезпечили суттеве зниження р!вня уоожаЯност1 нас1ння col. Решта И:сорт!в забезпечували урожайность нас!ння на р1вн1 стандартного сорту. ..

Наш виявлено сортов1 с :обливост! у накопиченн!, .жиру;, та v.noro. б!олог!чн!й повноц!нност1. Так, в середньо1»у за 1990—1992^рр.'.макси—. мальну к.1льк1сть незам!ннсХ ненасичено! жирноХ кислота - Cis:;2 л1-нолево! - /67,5-65,6 %/ в1дм1чено у сорт!в Юг 40,^ американского номера 0877, ПрикарпатськоХ 81 1 БукурИ, що б!лыие в1дпоЕ1дно'на;5,6: 4,2: 3,8 1 3,7 % н!ж у сорту Нива. Виявлено зниження ем 1сту насиче-них жирних кислот /пальметиновоХ Cíe : 0 !• стеариновоХ С18 : 0/- в yclx вивчаеьмх copTia col в умов^ах ЛХсостзпу УкраХни. -Так, в .серед-ньому за три роки у вивчаемих сорт1в вм!ст стеариновоХ кислота -.зна-кодився в 1нтервал1 в1д 1,31 до 3,57, пальметиновоХ - в!д :.9,80 до.

II,G %.

Наш! доел1дження по зивченю ефективност! способ!в.Л .строк!в . збирання col показувть, що в середньому за Í989-1991 рр: .максимальну.. урожаянХсть насХння /27,0 ц/га/ в т. ч. вих!д кондицШного :нас1ння /19,5 ц/га/, забезпечувало.проведения роздХльного збирання-.со 1-„через-.-5-6 дн1в п1сля ф1з1олог!чноХ стиглост! нас1ння, що було:на;2,3,! 2,0. 1 ц/га вмце н!ж при прямому комбайнуванн! у фаз1 повно! истиглост!.. :При.. цьому строки збирання прискорююгься на 6-Ь дн!в при лор!внянн!:3 fllri-лянками де застосовувапи прлш комбайнування у фаз! повноX .стиглост!-... Нас!ння.

Важлива роль у систем! п!сляпос1вного догляду.за:пос!вами наложить боронуванню ! м!жрядним рихленням в пер1од вегетац!1;.:со1.. :У на- ,--ших досл1дженнях /1991-1993 pp./ вивчалась ефективн!сты:боронувань.; зале;кно в!д cnocotílB noclEy i густота рослин соХ..Остановлено,;. .щоl проведения одного досходового боронування за 4-5 дн!в .до ,появи...схо-г.. -д1в со! забезпечувало ?чиження к!лькост1 бур'ян!в при ;рядковому :спо- -соб! пос1ву з м1жряддями 15 см - до 114 шт./м^Й, Хх.,маси--я до;;.1225.. г/м~2, при широкорядному nociBi з м!жряддями 45 см в!дпов!дно-.до.37 ат./м"£ 1 1063 г/мСл!д в!дм!тити, що на с!рих . л 1ссвих грунтах : Л1састепу проведения одного досходового ! двох п!слясходових-борону-.. -вань забезпечувало зниження забур'яненсст! nociBy col при. ¡рядковому : noclBl до 52 игг.ЛГ2, маси бур'ян1В - до.579. r/t^2, при.широкорядних. пос1вах в1дпов1дно - до 39 шт./м^Й ! 385 г/мл2.ГЬр!внякня.в!дм!чених . величин кЛлькост! ! маси бур'ян!в'в варЮнтах, де вивчалась-ефективт-.

н1сть боронувань 1з аналог1чними покозкикаш д'лянок.де вносил» i*ep-51циди, св1дчить про недостатки ефективы1сть досходових 1 п!слясго-дових боронувань у зниданн1 бур'ян1в. як окреме, так i при 1х поед-нанк1 в умовах Л1состепу Укра!ни.

Запропоновано новий теоретичнии п1дх1д до проведения боронувань в систем1 п1сляпос1вного догляду за пос1вами со!, якиг» Еключае поеднання до- 1 п1слясходового боронувань !з додатковим боронуеан--ням в перЮд масово! появи сход1в бур'ян1в на повярхн! грунту. Такип г.1дх1д забезпечуе зниження к!ль:шст1 1 маси бур'ян1в при рядковому Г.ос1в1 в1дпов1дно- до 22 шт./м^ 1 164 rAi^2, при широкорядному - до 14 щ./и*2 1 122 г/м~2. Тобто, запрогюнованип безгерб1циднип п1дх1д по ефективност! забезпечував р!вноц1нн1 показниш при пор'внянн! з д1лянками, де вносили герб1циди. При цьему, при широкорядному noclBl з м1жряддями 45 см 1 густот1 рослин 900 тис./га урожзйн!сть нас1чня с клад ала 24,3 ц/га, тод1 як на д1лянкг>: 1. внесениям грунтових гер-б1цид!в /трефлан, 1,25 кг/га/ - 24,9 ц/га. Зказан! величини врожай-ност1 нас1ння col знаходяться в межах помилки досл1ду.

6. ОСОБЛЖОСТ1 ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ НАСIПНЯ СО! ЗАЛЕЖШВ1Д СПОСОБ IВ П0С1ВУ," ГУСТОГЛ РОСЛИН I MIHEP/JíbHHX ДОБРИВ

Характеристикою стуШню б1олог1чно! в)дпов!дност! вивч£*:ыих способ 1 в с!вби 1 густота рослин со! можуть бути. цоказники структури врожаю. Остановлено,шр в уыовах Л1состепу Укреинй урожаянЛсть нас1н-ня со! в б!льш!й м!р1 залежить в1д густота рослин,,н!ж в!д способу псс1ву /табл. 4/. Так, в середньому за 199.1-1994"! рр. найвицу уро-жайн!сть нас1ння со! 26,2 ц/га одержано при строковому способ! пос1ву по cxewl 45 + /12,5 + 12,5/ см, густот! рослин 800 не./га i доз! добрив N67P90K90, що б!льше на 2,7 ц/га при пор!внянн1 з контролем. При рядковому пос!в1 col КиЛвська 27 з м!жряддями 15 см фер-мувалась урожаян1сть нас!ння 25,7 ц/га теж при густот! 800 тис./га 1 доз! добрив N67P90K90. В!дм1чен! показники врожаю нас!ння со! знаходяться в межах помилки. досл1ду. Широкорядний спос1б с1вби з м).жряд-дями 45 1 70 см забезпечували суттеве зниження урожайности нас1ння при пор!внянн1 з 1ншими вивчасмими способами пос!ву. Тод1 як зниження р1вня м!нерального живлекня рослин з Ns??9GK30 до N45F6OK6O не забезпечувало суттевих переваг рядкового псс1ву з м1жряддями 15 см 1 стр1чкоЕ0ГО по схем! 45 + /12,5 + 12,5/ см. Тобто, !нтенсивн1' сорта со! типу Ки1вська 27 для б!льш повно! реал!зац11 свого гекетачного потенц!алу лотребують посшеного режиму mвлет.я за рахунок внесения

м1неральник добрив 1 актив1зацИ процесу б!олог1чноХ Ф1ксац11 азоту.

4. Урсжайн1сть нас1ння col залежно в1д способ1в noclcy, густота рослин i м1нералъних добрив /саредае за 1991-1994 рр./

Способи пос1ву Густота рослин, тис./га

500 { 600 ЛЮ 800 . 900

Рядковий ПОС1в 3 м1жряддям 15 СЫ К45Р60К60 22,3 23,4 24,1 " 23,6 23.1

Широкорядния пос1в з м1жряддям 45 см 21,5 23.5 23,5 22,6 21.4

Широкорядния noelв з м1жряддям 70 см 18,6 18.1 17.3 16.3 14.9

Стр1чковий по схем1 45+/12,5+12,5/ см 20,8 22,0 23.2 22.8 21,7

Рядковий noelв з м1жряддям 15 см ыегРэоКэо 23,2 24,4 25.2- 25.7 25.4

Широкорядния пос1в з м1жряддям 45 см 22,7 24,8 24.5 23,8 22.9

Шиоокоряднии пос1в з м1жряддям 70 см 19,6 • 19,2 18.2 17,3 16.4

Стр1чковий по схем1 ' 45+/12,5+12.,5/ см 22,3 23,7 25,6 26,2 25,0

Ч1Р 0.5, Ц/га А-0,3: В-0,4: С-0,5; АВ-0,6:

. АС-0,6; ВС-0,9: А&С-1.3

0собливост1 формування елемент1в структури врожаю 1 реал1зац1ю генетичного потенц1алу сорту КиХвська 27 ми вивчали залежно в!д ве-личини плоиЦ живлення рослин в модельному досл1д1 в 1991-1993 рр. Нами виявлвна залежн1сть зб1льшення к1лькост1 г1лок, вузл1в, в т.ч. з бобами, боб!в та нас1ння на 1 рослин1 1з зб1льшенням площ! живлен-ня рослин в1д 45 до 450 см~2. В1дм1чено зб1льшення бокових г1лок в!д 1,0 до 3,2, вузл1в - в1д 12,7 до 17,4, в т.ч. з бобами - в1д 11,0 до 13,8: бсб1в - в1д 16,9 до 34,8 1 нас1ння - в!д 26,3 до 75,2 на одн!й рослин!.Величина площ1 живлення рослин впливала на ту частину нас1н-ня, яка формуеться на бокових г!л'ках 1 менше за ту, яка розм!иена на

головному стебл!. Так, в середнъочу за три роки при зб1льшенн! плошД живлення одн!е! рослини col в!д 135 до 450 см^2 к!льк1сть нас!кин на рослин! зб!льшувалэсь з 43.8 до 72,5, в тому числ! на головному сте-бл1 - в1д 38,6 до 60,9, на боксвик г!лках - в!д 5.2 до 11,6 ьггуки. Тому, продуктавн!сть coi в зр!джених посевах в значн1й Mlpl залежить в1д к1лькост1 нас1кня, як1 формуються на боковик г1лках. а в посiвал з оптимальною густотою 1 в загущэних - в1д к.1лькост1 У.х на головному стебл!. Аналог1чну залежн1сть було ьиявленс в доелГдженнях А.О.Бабича /1978/, проведених в п1вн1чному Степу та В.Г.Михайлова /1987/ в умовах .Псостепу Укра1ки.

Таким чином, найвища 1кдив1дуальна продуктивность рсслин col формуеться при площ! живлгння в!д 115 до 177 см"2, що в1дп0в1дае rycTOTl рослин в1д 879565 до 564972 тис./ra. Посл1дуюче загущэкня i змекшення густоти рослин col приводить до зм1ни елемант!в структури 1 р1вня Ix 1кдив!дуально1 продуктивность

7. Р03Р0БКА TEXTO ЛОГ II ВИРЩУВАННЯ COI НА НАС1ННЯ ШСЛЯ ПР0К1ЖНИХ КУЛЬТУР

Результата досл1дже"кь показали, up за порЮд повн! сходи-поча-ток ив1т1нкя сума активних температур у coi складала: для сорту Нива - при першому строц1 - 628 -С, другому - 559. трегьому - 535 i четвертому - 531 «С, цо в1дпов1дало 40: 37; 32 1 .£2 дням, то.Щ як . для сорту Серпнеьа ц1 показники для пер1оду пЬвн! сходи-початск цв1т1ння мали менш! абсолют,-!! величина i создали для периого строку в!дпов1дно - 609 -С 1 37 дн1в; для другого - 520 i 35: для третього - 481 1 30 та четвертого - 315 -С i 27 дн!в. Виявлен! залежксст! описукггься р!бняннями регресП:

для сорту Hma: Y3 = -22,088+ 0,1006X3,

для сорту Серпнева: Y4 = 15,453 + 0,0349X4,

де Y3 i Y4 -довжина пер!оду псвн! сходи-початок цв!т!.ння, цн!в".

ХЗ 1 Х4 - суш активних температур, *С. Для результативких показник!в Y3 i Y4 коЕ.ф!ц!ен7и множинно! ко-реляцН складали в!дпов1дно 0,896 i 0,940, а критер!й Ф1шера св1дчить про високу достов1рн1сть цих зв'язк!в.

На с1рих л1сових грунтах центрального Л!состепу Укра'Хни выявлено позитивный вплив в1двального 1 м!н!мального сброб!тку грунту на знмження к1лькост! та маем бур'ян1в в пос!вах со!, яка вис!яна'п!с.пя пром!жних культур на зелений корм, тод! як нульовий оброб!ток сут-тево поступався за ефективн!стю.

Haiiil досл1дження показали, що соя, еис1яна п1сля озишх i яри,: пром1жких культур на зелекий корм, мае вксоку пластачн!сть i форму-вання елемент1в продуктивности рослин в значн1Я M.lpi залежало в1Д попередник1в та способ1в Шдготовки грунту. Так, в середньому за • 1990-1993 рр. зм1щення строку щс1ву col приводило до зниження к1лькост! вузл1в, в тому числ1 з бобами: при в!двальному оброб1тку -в1д 9,8 1 6,2 до 7,4 i 4,9: при м1н1мальному оброб!тку - в!д 9,9 i 6,4 до 7,3 i 4,8: при нульовому оброб1тку - в1д 9,5 1 5,9 до 7,1 1 4,4 штук на од;;у рослину. При цьому к!льк1сть боб1в 1 нас1ння у сорту Нива зм1н!овалась в1д 12,4 1 19,8 un1, до 8,3 i 11,8 шт. при в Овальному оброб!тку: в1д 12,9 1 20,2 шт. до 7,9 1 12,1 шт. при м1н!ма-льнаму i в1д .12,1 i 18,5 шт. до 7,7 I 11,4 шт. - при нульовому обро-б1тку.

Анал1з псказник1в урожайност! нас1ння с;орт1в col св1дчить про переваги першого строку 11 иос!ву п1сля м1к1мального оброб1тку грунту на 8-10 см. Так, в середньому за 1990-1933 с?, максимальну уро-жайШсть нас1ння /19,4 ц/га/ сформував сорт Вша при м!н1мальному оброб1тку грунту.1 першому строц1 пос1ву, тод1 як застосування в1д-вального оброб1тку, шр служив за контроль,чи нульового оброб!тку при пос1в1 с1валкою СКП-6М, приводило до зниження цього показника

о

/табл.5/. Аналог1чну залежн1сть виявлено при пор1внянн1 показника урожайности нас1ння сорту Нива другого строку пос1ву, тод1 як при третьому 1 четвертому строках пос1ву суттевих в1дм1н по р1вню вро-жаю нас!ння не в!дм!чено.

5. • Урсжаан1сть нас1ння сорт1в col п1сля пром1жних культур, залежно в1д попередника 1 способ!в п1дготовки грунту, и/га /1990-1993 рр./

Попередники Способи п1дготовки грунту

в!двальний оброб1ток на глибину 20-22 см м1н!мальний оброб1ток нульовиа оброб1ток

Шва

Озимий р1пак 17,0 19,4 17,5

Озима пшениця 16,0 18,3 16,4

Озиме жито • 14,2 14,9 14,6

0днор1чн1 трави 10,2 10,7 10,2

Серпнева

Озимий р!пак 15.4 16,5 15.5

Озима пшениця 16,3 14,6 14.1

Озиме жито 13,2 13,9 13,3

0днор1чн1 трави 10,2 10,8 10.3

HIPo,5, ц/га Фактори: А - 0,27: В - 0,33; С - 0,38: ЛВ - 0.47:

АС - 0,54: ВС - 0,67: ABC - 0,94. А - сорт; В - способи п1дготоеки грунту: С - попередники.

Визчачення вм1сту сирого протеХну б nacliml col та пого збоэу з одного гектара показало також переваги перш го строку пос!ву 1 м!н1малъного оброб'1тку грунту як по сорту Нива, так i Серпнева.

8. БЮЕНЕРППИЧНА ЕФЕКТКВНГСТЬ ВЙР0ЩУВА.4-Я COI НА НАС1НКЙ

В процес1 робота ми провели розрахунки по б!оенергетичн!й cíeк-тивност1 вирощування col на нас1ння. Одержан! результата показали, щэ з енергетачно! точки зору найб!льш рац1ональним погднзыня вгп-нування /0,5 1 1,0 норма по т.к./. внесения PeoKeo 1 КюкуляцП на-с1ння ризоторф1ном, що забеэпечуе урожайн1сп> нас1ння 24,4-23,7 ц/га I затрата енергП на 1 ц наё1ння 896-907 МДя та аайвиций енергетич-ний /3,00 1 3,16/ та б!оенергетичний /4,00 1 4,16/ кэеф!ц1£'кти, що менше на 99-88 МДж/ц при пор!внянн! з д!лянками, де вносили вапно /1,0 норми по г.к. + N45P60K60/ та проводили !нокуляц!ю нас!ння ри-зоторф1ном.При такому по£днанн1 одержано максимальная р!вень урожьй-ност1 нас!ння /25,4 ц/га/ i наявмщий енергетичнкп прибуток /70640 Щт/п.'.

Впровадження розроблено! наш енерго:>бер!гаючсХ технолог!! за-безпечило зниження витрат техногенно! енергП на вирощування со! -до 22850 МДж/га, що менше на 3076 МДж/га 1 195 МДж/ц при пор!внянн! з традиц1йною технологию. При цъому енергосмн!сть врэжач) со! соа-дача 97624 ВДж/га, чистий енергетичний прибутокг - 74774 КЦж/га, енергетичний коеф!ц!ент ефективност! - 3,27, б1оенергетачнии коеф1-ц!ент noclny /ККД/ 4,27. • ••

ВИСНЭВКИ

1. Р!ст, розбиток рослин ! формузання врокап нас!нкл со! в умо-вах Л1состепу Укра!ни на с!рих л1сових грунтах, як правило, визна-чаеться взасмовпливом технолог!чних та агро>'!м!чнкх фактор!в, а також г!дротерм!чниш уме ваш в пер!од вегетдцП рослин.

2. Виявлен1 кореляц!йн! зв'язки м1ж р1зтми агрокл1матичними факторами 1 урожайности та як!стю нас!ння, а такок виведен1 рег-рес1йн1 модел1 дозволять прогнозувати р'вн! врожаю !нтенсивних" сор-т!в со! та визначати залежност1 реал!зацП г,отенц1алу !х продуктивности в1д г!дротерм1чних pecypclB рег!ону.

. 3. На с1рих л!сових грунтах поеднання вапнувакня /0,5 1 1,0 норми по г.к./ 1з внесениям м1неральнкх добрив /РооКео 1 N45PeoKeo/ та 1нокуляц!ею нас!ння ризоторф!ном сприяе зб!лишенню висоти рослин

на 7,1-8,6 си, асим1ляц1яно1 поверхн1 листк1в - на ■ 4,4 - 8,0 тис.ы~2/га, фотосинтетичного потениДалу - на 0,470 - 0,485 млн.м"2дн1в/га, накопичення орган1чноХ речовини - на 10,76-15,20 ц'га, урожайност1 нас1ння - на 6,0-7,7 ц/га, а таксж маси 1000 нас1-нин - на 11-17 г i висоти прикр1плення боб!в у нижньоиу . ярус! - на "2,5-3,3 см при пор]внянн1 з рослинами, як! виросли на д1лянках без внесения добрив, вапна 1 !нокуляц!Х.

4. В онтогенез1 рослин соХ зм!иметься вм1ст пожизних речовин в листках 1 стеблах.Вапнування 1 внесения N45F60K60 на фон1 !нокуляц!1 сприяло зб1льшенню використання елемент!в живланья на формуаання 1 центнеру насШня соХ: N - до 7,89: P2Ü5 - до 1,91: föfl - до 2,73 1 СаО - до 2,42 кг. При цьому сумарний бинос елементхв живлення урожаем нае!ння 25,4 ц/га складав: N - 200: Р2О5 - 48,6: КгО - 69,4 1 СаО - 61,4 кг. ГЪсилення режиму м!нерального живлення сприяло п!дви-щвнню вм1сту сирого протеХну в нас!нн1 соХ до 37,73-38,22 %, при цьому зб!льиувався сумарний ем.1ст ам!шкислот - до 327,1 г/кг, в тому числ! незам!нних аШнокислот - до 152,7 г/кг. та понижувався bmIct 1нгХб1тор1в трипсину - до 46.0-45,2 г/кг нас1ння.

5. В с1рих л!сових грунтах Л1состепу УкраХни в1дсутн1 спонтанн1 форми р!зоб!ума, тому без 1нокуляц.П нас1ння ссЛ ризоторф1ном

. бульбочки на коренях рослин не утзорюкггься 1 б1олог1чна азот-Ф1ксац1я не в1дбуваетъся. Поеднання вапнування /0,5 1 1,0 норми по г.к./ 1з внесениям РбОКбО 1 1нокуляц,1ею нас1ння ризоторф1ном сприяло створенню сприятливих умов для активного симб1озу. При цьому макси-' .мальма к!льк!сть бульбочок в середньому на 1 рослину складала 27-42, маса бульбочок - 448-531 мг. Пер1од загального симб1озу складав ' 81 день, активного - 74. Загальний симб!отичний потенЩал пос1ву соХ складев - 18,0, активний - 16,1 тис.кг.дн1в/га. Застосування азотних добрив у склад1 повного м1нерального добрива N45P60K60. або при п1д-живленн1 /N30/ у Фаз! другого трХйчастого листка чи бутон1зац!Х зни-жуеало актазн1сть симб1озу бульбочкових бактерШ рослинами соХ.

6. Створення сприлтливик умов для активного симб1озу забезпечуе ф!ксац1ю 94-98' кг/га б1олог1чного азоту та продуктивн1сть азот-ф!ксацП 57-58 %. Додаткове внесения м1нералъного азоту у склад1 повного м1нерального добрива Ы45Р60К60 до noeißy coi чи в пер!од ве-гетацП рослин /N30/ в Фаз1 утворення другого тр1йчастого листка, або бутонхзацИ приводило до !нг!б!рування бобово-ризоб1ального сим-б1озу 1 зниження к!лькост1 фДксованого азоту до 74-68 кг/га. При цьому продуктивн1сть азотф1ксац!Х знизилась в1д 59 X до 36-32 X. По-закоренев! Шдживлення р!дкими комплексними добривами у склад!

N20P4.5K7.5S11, проведен1 у фаз1 утворення зелених боб'1з у нижньому ярус1, не знижували активкост1 симб1озу. 1 забезпечувапи б!олсг1чну ф!ксац1ю 126-135 кг/га азоту та продуктивн!сть азотф1ксед]1-63-64 %.

7. Виявлено позигивну д1и б1остимулятор1в у склзд1 композиц1й для передпос!вно! обробки нас1ння на актив1зац1ю процес!в 6io-лог1чно! Ф1ксац11 азоту 1 фотосинтезу. Поедчання 1нокуляцП нас!ння ризоторф1ном 1з нанесениям. сапок1ту 0,4 % в1д маси нас1ння та мол!б-деновокислого амон1ю, чи 1з симб1онтом 2 1 соевим молоком забезпечувало формування максимальних пэказник1в площ1 листково1 поверни1 41,4-44,3 тис.м~2/га та загального 1 активного симб J стачного пстен-ц1эл1в в!дпов1дно 25,5 1 26,8 тис.кг.дн1в/га та 23,7 1 25,2 тис.кг. дн1в/га, а також 5!олог1чну-ф1ксац1ю 128-136 кг/га азоту. При цьоиу

' продуктивность азотф1ксацП складала 62-68 %, урожаин1сть нас1ння - 24,6-25,1 ц/га, вм!ст сирого проте!лу в ньому - 33Д- 38,5 %.

8. На ochobI системного методу прове. .ано ачал1з динам1ки роз-витку пос!ву col, виявлено зв'язки м1ж характеристиками фотоеинте-зуючо!1 азотф]ксуючо! системи та Тх взаемозв'язки 1з величиной врс-жаю н^с1ння та bmIctom в ньому сирого протеину 1 жиру, а також з навколиш1м середовищем. Виведен1 регрес1йн1 ;юдел1 описуйть залеж-ност1 зв'язк1в 1 взаемозв'язк1в м1ж елементами системи та показуюгь зм1ни в 4отосинтетичн1й 1 сиыб!отичн1й продуктивност1 на окремих етапах росту 1 розвитку пос1ву, врахування якик дозволить зд1йснюЕа-ти контроль при управл1нн1 процесом формування. високопродуктивного пос1ву.

9. 0ц1нка сорт!в col в уловах ,Л1состепу .псказуе переЕаги Ки1всько1 27, Юг-30 1 Белгородсько! 48, як1 маоть пер1од вегетацИ в1дпов1дно 133: 126 1 120 дн!в та забезпечукггь прир1ст врожаю нас!н-ня - на 5,7; 1,6 1 0,8ц/га 1 зб1р сирого проте!ну. та росликного жиру при пор1внянн1 1з стандартним сортом Нива. Виявлено сортов! в1дм1ни по вм!сту сирого проте!ну та вм!сту жиру 1 в структур! жирник кислот в нас1нн1 col.

10. Виявлено, що оптимальн1 строки пос!ву col на нас1ння наступать при р1вн! терм1чного режиму с!рих л!сових грунт!в на глибинi 10 см - не менше 12 'С 1 на глибин! 20 см - не.менше 11 -С та серед-ньодобов!й температур1 пов1тря - не меншэ 12 'С. Для col р1вень-' тер-м1чного режиму /Р1Р/ грунту вираховують за формулою, яка мае вигляд:

РТР = (Ctl + Ct2 + Ct3 + ... + Ct.l5) / С, •■

де ti - ti5 - середньодобова температура грунту на глибин!

10 чи 20 см;

С - к!льк1сть д!б в прийнятому пер!од1.

Пес1в col по'-показникек РТР в груш! забезпечуе формування максимального р1вня врожаю нас1ння - 6-26,8 ц/га, зб!р сирого проте-1ну - 10,2-9,82 ц/га.

11. Глибина загортання нас1ння 1 волог1сть грунту впливахггь на швидк1стъ його набубняв1ння та показники польово! , схожост1, дружн1сть появи сход1в 1 густоту рослин col. При достатньому зволо-кенн! пос1вного шару, стойкому прогр1ванк1 грунту оптимальна глибина загортання нас1ння знаходиться в 1нтервал1 в1д 2 до 4 см. Пос1в MbiKiiue чи глибше встановленого оптимуму приводить до зниження по-казник!в польовоI схожост1, густота рослин i р!вкл урожаиност1 на-с!ння.

12. Г!ос1в со'1 рядковим способом з м!жряддями 15 см, або стр1чковим по схем1 45+/12,5+12,5/ см Í3 густотою рослин 800 тис./га забззпечуе урожзин1сть нас!ння в!дпов1дно 25,2 i 25,6 ц/га, що бХлыае на 0,7-1,1 ц/га при пор!внянн1 1з широкорядним способом з м!жряддями 45 см. Виявлено високу пластичн1стъ сорту Ки!вська 27- до зм!ни величина i форми плошД жквлення. Найвища 1ндив1дуальна продуктивного рослин со! формуеться при густот! рослин в1д 565 до 879 тис./га, шр в1дпов!дае площ1 живлення в1д 115 до 177 см^2.

13. Виявлено згубну д1ю грунтових герб!цид1в на -процес формування симб1отичного апарату та активн1сть азотф1ксацП. Запропонова-но новий cnoclö вирощування со! на безгерб!цидн1й 1 малогерб1цидн1й основ!, який включае поеднання досходового 1 Шслясходового борону-вання 1з додатковим боронуванням у пер1од масово! появи сход!в бур'ян1в на поверхн! грунту.

14. Для прискорення процесу дозр!вання нас1ння col у прохолодн1 роки або при волог!й осен1, коли дозр1вання упов!льнюеться, доц1льно використовувати для десикацИ композицП, як! включають реглон, /1.0 л/га/ + NH4NO3 /10 кг/га/ 1 соеве молоко, або реглон /0,75 л/га/ + NH4NO3 /20 кг/га/ + соеве молоко, що забезпечують високу десикац1йну активн!сть, прискорення дозр!вання на 10-12 дн!в та п1двищення пос1вних 1 урожайних яксстей нас!ння col.

15. Збирати сою на нас1ння необх!дно прямим комбаянуванням у Фаз! повнох його стиглост1,а при сприятливих умовах сухо.1 осен! мож-ливе збирання розд1льним комбаянуванням, при якому скошують у валки через 5-6 дн1в п1сля настання фази ф!з1олог1чно! стиглост1 нас1ння, що забезпечуе максимальну його врожайн1сть 27,0 ц/га та одержання кондиц1йного нас1ння высокими пос1вними якостямм, а також прискорення ctpokIb збирання культури на 6-8 дн1в.

16. Виявлено сортову реакц1ю ранньо- 1 ультраранньостиглих сор-

т1в col типу ftaa 1 Серпнева на строки пос1ву. У п1сляук1сних noel-, вах в1дк1чено перевагм м1н1шпьного оброб1тсу грунту над в1дзелъним 1 нульовим сброб1тком с1валкою СКГТ-6М, щр егтрияле формувшню врежаю нас1ння со! сорту Нша 19,4 ц/га i сорту Серпневэ - 16,5 ц/га та збору сирого протеХну з одного гектара 7,53 i 6,32 ц/га п!сля озимого рХпаку на зелений корм.

17. При створенн1 сприятливих умов для бсбозоризоб1а.тьнога сим-б!озу к1лък!сть енергП, аккуыулъованоХ роелкнами coi в г.роцес! фотосинтезу, переважае витрати на II вирощування у 3,0-3,Í6 рази. Най-вищий енергетачний /3,16/ та б1оенергетичний коеф1ц!снта /4,16/ 1 низьку витрату енергП /907 КДж на 1 ц нас)пня забезпечуе вапнування / 1,0 норми по г.к./ 1з внесениям РбОКбО 1 1нокуляц1ею нас1ння ризо-торф1ном. Додаггкове внесения м1нералъного азоту у склад1 M4SP60K60 зменшуе ц1 показники в1дпов1дно до 2,79 i 3,79, збШшуе витрати енергП на XI вирошування до 995 МДж/ц.

Застосування м1н1мального оброб1тку на глибину 8-10 см та ■ ну- . лъэвого оброб1тку при с1вб1 с1валкою СКП-6М п1д пос1в col гЛсля озимого р'пака забезпечувало найнижчу витрату енергП /992-90? МДж на 1 центнер нас1ння/ 1 наявишД енергетичн1 коеф1ц1ента 2,55 1 2,61, пр б1льше в1дпов1дно на 365-450 КДж/ц нас.1ння та менш на 0,31 1 1,81 н1ж при в1двальноыу обро51тку грунту на 20-22 см.;-'

ПР0П03ИЦП ВИРОБНИЦТЗУ

На ochobI результат1в багатор!чних досл1джен^ рекомендована ьи-робництву науково-обгрунтована екергозберiга<сча технолог1я вирощу-вання col на нас!ння, ochobhI положения яко! вклиМакггь:

1. Створення сприятливих умов для симб1отичноХ 1 фотосинтетич-ко1 продуктивност1 пос1в1в col на с1рих л1сови): грунтах зг рахунок. гоеднання вапнування /0,5 чи'1,0 норда по г. к./ 1з внесениям PeoKeo 1 1нокуляц1ею нас1ння ризоторф1ном та обробкою бЗостимуляторамм м1 валом, крезацином, чи симб!онтом 2, що стимулгасть бобовори--зобхальний симб1оз 1 забезпечують Ф1;ссац1ю 128-136 кг/га 51олог1чно-го азоту. Застосування позакореневих п1дживленъ РКЦ у доз! N20P4.5K7.5S11, починаючи 1з фази утворения зелених боб1в у нижньому ярус1 рослин col.

2. Пос1в col в оптимальний строк, визначений по р1вню т9рм1ччо-го режиму в грунт1 на глибин1 10 1 20 см та середньодобов1й темлера-тур1 пов1тря не мекше 12 • С, щр як правило бувае в трет1й декадг квггня-перш1й декад1 травня. Глибина загортання насхння 2-4 см. Б1лъш- глибоке загортання насЗння зменшуе Лого ьолъову схож1сть та

приводить до зр!дженкя nocíale.

3. Спос1б псс!ву - шро:сорядн..я з м1жряддями 45 см, або стр1ч-ковий - по схем! 45+/12,5+12,5/ см чи рядковия з м!жряддями 15 см. Для середнъоранньостиглии сорт1в col типу' Ки1вська оптимальна густота рослин при цих способах пое1ву в!длов1дно 600-700 та 700-600 тис./га, для ранньостиглих сорт1в типу Низа - 700-800 та 800-900 тис./га. В кожному господаре, вi вис1вати 2-3 р1зних по скоростигло-ст1 сорти col.

4. 1нтегровану систему боротьби з бур'янами за рахунок викорис-тапня грунтових 1 п1слясходсвих герб1цид!в. а на слабо- 1 середньо-забур'янечих полях безгерб1цидну систему догляду за пос!вами, засто-совуючи агротехн1чн1 прийоми, якi поеднують до- 1 п1слясходов1 боро-нування 1з додатковиы борснуЕанням в перloд масово! появи сход1в Ьур'ян1в на поьерхн1 грунту та проведения м!жрядних рихлень в пер!од вегетацП рослин col.

5. У прохолодн1 роки, або при Bor.oríít осен! для прискорення процесу дозр!вання кас1ння col застосовують дееикац1ю пос1в1в композициями, як! м1сгять реглан /1,0 л/га/ + NH4NO3 /10 кг/га/ 1 соеве молоко, або реглон /0,75 л/га/ + NH4NO3 /20 кг/га/ + соеве молоко, що забезпечуе прискорення дозрхвання col на 10-12 дн1п та п1двмцен-ня пос1вних 1 урожайних якостей II нас!ння.

6. При Еирощуванн1 col на нас1ння п1сля озимих промажних культур на зелений корм необх1дно застосовувати м1н1мальний об-робЧток грунту на 8-10 см 1 висХвати ранньо- i ультраранньостигл1 сорта типу Нива 1 Серпнева.

СПИСОК ОСНОВНЫХ РОБIT, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО TEMI ДОСЕРТАЦП

1. Бабич А.0., Петриченко В.Ф. Соя. В кн.: Зернобобов1 культу-ри в 1нтенсивному землеробств1.-К.:Урожай, 1990.-е. 51-79.

2. Бабич А.0., Петриченко В.Ф. Фотосинтетична продуктивн1сть пос1в1в 1 урожайн1сть э°рна coi залежно в1д способу пос1ву i густота рослин //Корми 1 кормовиробництво. К., 1990.-Вип.31.- с.7-9.

3. Петриченко В.О. Ефективн1сть сум!сного застосування вапну-воння, м1неральних добрив i 1нокуляц11 при вирощуванн1 col-в Jllcoc-тепу Укра1ни //ЗНП ВДН1 col. СВ ВАСГН1Л. - Новосиб1рськ.-1990. -с.145-152 /рос./.

4. Бабич А. 0., Петриченко В.Ф., Мэрежко М. М. Урожаян1сть та як1сть зерна col залежно в1д ефективност1 нових штам!в в умовах Л1состепу Укра1ни //Корми 1 кормовиробництво., 1991.-Вип.32.-с.16-18.

5. Петриченко В.Ф. Вплиэ спссоб!в nocley 1 густота стояния рослин на структуру врожаю col //ЗИП ВСГ1.-0деса.- 1991.-С.72--ЙЙ.

6. Петриченко В.Ф. Рослинний б1лок .1 культура col //Кормов! культури.- 1991.- N3.- с.21-22 /рос./.

7. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Сся в JUсостепу Укра!ни //Тва-ринництво Укра1ни.- 1991.-N8.- с.27.

8. Петриченко В.Ф. 0собливост1 технолог!I вирощування со! на зерно в умовах Л1состепу Укра!ни //Корми i кормоййробниитео.- К., 1992.-Вип.33.-с.23-25.

9. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Результата еколоИчногэ вивчен-ня сорт1в col в умовах центрального Л1состэпу Укра!ни //Корми 1 кормовиробництво.- К., 19S2.-tHin.33.- с.13-15.

10. Бабич А.0.,Петриченко В.Ф. ГИдвиыркня ефективнсст1 симб1о-тично! д1яльност1 nociBlB col в умовах Л1состепу Укра!ки //Корми 1 кормовиробництво.- К., 1992.-Вип.34.- с.З 5.

11. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Фактери п1двишення продуктив-ност! со! в умовах Л1состепу Укра!нк //Доклада КАСГН1Л.- 1992.- N5.-с.2-4 /рос./. ''

12. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Фотосинтетичнэ д!яльн1сть 1 продуктивн1сть со! залежно в1д ьапнування, внесения м!неральних добрив 1 1нокуляц1! в умовах Л1состепу Укра!ни //В!сник с!льськогоспо-дарсько! науки.- 1992.- N5-6.- с.110-117 /рос./.

13. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Рослинний б!лок 1 сосвий пояс Укра!ни //В1сник аграрно! науки.- 1992.- N7.- с.3-7.

14. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Соевий пояс ,Укра!ни //Зе1иля ! люди УкраГнм. -• 1992. - N5.- с. 15-16. •>,

15. Вабич А.0., Петриченко В.Ф. Високопроте!ков! корми 1 соевий пояс Укра!ни //Тваринництво Укра!ни.- 1992,- N4.- с.18.

16. Борона В.П., Карасевич В.В.. Петриченко В.Ф., Шевчук B.Í. Ефективн!сть страховик герб1цид!в в пос!вах col //Техн1чн! культури.- 1992.- N4-5-6.- с.17-19 /рос./.

17. Бабич А.О., Петриченко Б.Ф. Резерви продуктивное 1 со! в умовах Л!состепу Укра!ни //Аграрна наука.- 1993.- N6.- с.25-26 /рос./.

18. Бабич А.0., Петриченко В.Ф. Розробка i впровадження технологи вирощування со! на зерно в умовах .;Исостепу Укра!ни //Корми i кормовиробництво. К., 1993.-Вип.36.- с.23-27.

19. Мэрежко М.М., Петриченко В.Ф., Лехман П.В. 1 !н. • Ефек-тивн!сть технолог1чних прийом!в вирощування кукурудзи на силос ! со! на зерно в чистих 1 сум!сних пос!вах //Корми 1 кормовиробництво.К.,

1993.-3ип.33.- с. 19-22. -,

20. Бабич А. 0., Петриченко В. 4. Формування врожаю 1 якост1 зерна coï //М1жв1Д. ЗНП "Вчед1-аграрникк - с1льськогосп4 виробництву".-Чзрн1вц1.- Прут, 1993.- с. 164-16S.

21. Бабич А. 0., Петриченко В,Ф. Математичне моделювання проце-с!в фотосинтезу 1 б1йлог1чно! ф1ксацН азоту //М1жв1д. ЗШ "Вчен1-аграрнмки - с!льськоггсп. виробництву".- Черн1вц1,- Прут,

1993.- с. 167-169.

22. Бабич А. 0., Петриченко В.Ф. Впаяв строк1в с1вби 1 глибини загортання насЗння на продукггивн1сть ¡нтенсивних сорт1в coï в умо-вак JilcocTeny ^краХни //Корми 1 кормовиробництво.- К.,

1994.-Вип.38,- с.43-46.

23. Петриченко В.Ф.. Болсховська Т.О., Лванюк C.B. Перспективн! зразки col в умовах центрального Шсастепу Укра1ни //Корми i кормовиробництво.- К., 1994.-Вип.38. - с.50-52.

24. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Смолян1ноь В.В., Сидорчук A.A. Обгрунтування впливу способ1в nociBy i густота рослин на уро-жайн1сть зерна co-ï в еколог1чних зонах Л1состепу Укра1ни //Корми 1 кормовиробництво.- К., 1994.-Вип.39.- с.7-10.

25. Бабич А.0., Петриченко В.Ф. Мэтодслэг1чн1л аспекта дос-л1джень процес1в фотосинтезу 1 6Долог1чно2 ф1ксацП азоту в агробДо-ценозах coï //Аграрна наука,- 1994.- N6,- с.30-31 /рос./.

26.. Бабич А. 0., Петриченко В. Ф. • Розробка методолоПчних аспект^ вивчення конкурентних взаемов1дносин-в агроб1оценозах зерно-бобових культур //М1жв1д. наук. зб1рн. Проблеми агропромислового комплексу.- Черн1вц1.- Прут.- 1994.-Вип.3.- с.9-17.

27. Петриченко В.Ф., Гресь С. А. Обгрунтування впливу гХдротер-м1чних pecypclB на потенц1ал лродуктивност1 сорт1в coï в Л1состепу Укра1ни //М1жв1д." наук. зб1рн. Проблеми агропромислового комплексу.-Черн1вц1.- Прут.- 1994.-Вип.3.- с.198-202.

28. Бабич А.О., Борона В.П., Петриченко В.Ф., Карасевич В.В. Проблеми шк1дливост1 бур'ян1в в noclsax coï i способи боротьби з ними //М1жв1д. наук. зб1рн. Проблеми агропромислового комплексу.-Черн1вц1.~ Прут,- 1994.-Вип.3.- с.144-151.

29. Бабич А.О., Кулик М.Ф., Какаренко П.С.,. ПетриЧенко В.Ф, та 1нш1. Методика проведения досл1д1в по кормовйробництву //В1нниця.~ IK УААН.- 1994.-87 с.

30. Бабич Д.О., Петриченко В.Ф. Застосування системного п1дхо-ду при досл1дженнях процес1в фотосинтезу та б1олог1чно! Ф1ксац11 азоту в агроб!оцеиозах coï //В1сник аграрно! науки.- 1994.- N9.-

с.11-20.

31. Бабич А.0., Петриченко В.Ф. Особяивост! проведекня дос-л1день при вивченн! конкурентних взаемов1дносин в агро5!оценозах со-//Корми 1 кормовиробництво.- 1995.- N40.- с.35-41.

32. Петриченко В.Ф. 0ц1нка впливу г1дротерм1чних ресурсов на реал1эац1ю потенц1алу продуктивност1 1 якост! нзс!ння col в Лiсостепу Укра1ни //Корми 1 кормовиробництво.- 1995,- N40.- с.31-35.

33. Обертон Ю.В., Геращенко I.I., Кулик М.Ф.. Бабич А.0., Петриченко В.Ф. та 1нш1. Визначення актавност! 1нг1б1трр1в протеаз у зерн1 col 1 продуктах його переробки //Корми i кормовиробництво.-1995.- N40.- С. 87-95.

34. Величко 1-М., Бабич А.0., Петриченко В.Ф. 1 1н. Спос1б збирання эернобобових культур на нас1ния //A.C. СРСР 1611260.- 1990.-Пр1оритет в1д 5.07.88 р. /рос./.

35. Бабич А.0., Кулик М.О.. Пегричьнко В.Ф. та Дн. Спос1б пос1ву col //A.C. СРСР 1637056.- Пр1оритет в1ц 27.03.60 р.' /рос./.

36. Бабич А.0., Кулик М.Ф., Мгдв1дь С.П., Петриченко В.Ф. та 1н. Ci.jc16 сум1сного ьирощуЕання кукурудзи 1 col на силос //A.C. СРСР 1723685. Пр1оритет.в!д 27.12.90 р. /{»е./.

37. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Кулик М.Ф. та 1н. Снос 1 б вире— цування зернобобових культур //'A.C. СРСР 1772902. Пр!оритет в!д 19.06.01 р. /рос./.

38. Кулик И.О.. Бабич А.0., Петриченко В.Ф..-та 1н. Спос1б обробки зерна со! //Позит. р1шення Патентного ведомства Poci'i на_зида~ чу патенту. Пр!оритет в1д 28.08.92 р. /рос./.

39. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Лроб!тько И.О. та 1н. Cnoclö вирощгозння col //Позит. piiiEHHfl Патентного в1домствз РосII на выдачу патенту. ПрЮритет в1д 30.08.94 р. /рос-./.

40. Кулик М.Ф., Бабич А.0., Петриченко В.Ф. та !н. Cnoció пе-редпос!вно! п1дготобки насiкия бобозих культур //Позит. р1шення Патентного в!домства Pocll на видачу патенту. Приоритет в!д 23.11.94 р. /рос./.

41. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Кулик М.Ф. i 1н. Cnoclö збирання col на нас1ння // Позит. р1шання ВНДПТЕ Pocll на видачу патенту. Пр1оритет з!д 21.02.95 р. /рос./

42. Методичн1 рекомендацП по освоению 1нтенсиз!ю1 технологи вироцування col на нас1ння /Авт. Бабич А.О.. Петриченко' В.Ф.. Мэдв1дь С.П., М?режко М.М./.- В1нниця.- 1989.- 14с. /рос./.

43. Методичн1 рекомендацП по вирощуванню сутсних пос1в1в кукурудзи i coi на силос /Авт. Бабич А.0., МэдвЫъ С.П., Петриченко

В.©., Марежко М.М./.- 1990.-5с. /рос./.

44. Технология вирощування I використання col для вирХшення проблем кормового бЬтсу на УкраХн1 //Авт. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Кулик М.ф. та 1н./ - К.: УкрХнформагропром, 1991.- 36с.

45. РекомендацП по технологи вирощування 1 використання col /Авт. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Кулик М.Ф. та 1н./ - ВХнниця,-1993,- 7с.

46. Еезгерб1цидна 1 малогерб1цидна технолог1я вирощування со! на зерно в удавах п1вдня УкраХни /Авт. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Дроб1тько М.О. - КиХв.- 1993.- 9с. ' -

47. Бабич А.О., Петриченко В.О. БфективнХстъ 1нтенсивноХ технологи вирощування соХ на нас1ння в умовах Л1состепу УРСР //Тези доп. респ. коорд. метод, наради. "Проблеми виробництва кормового б1лка".~ В1КНИЦЯ,- 1989,- с.3-4 /рос./.

48. Петриченко В.Ф. 0собливост1 вирощування соХ на зерно в умовах центрального ЛХсостепу УкраХни //Тези доп.наук, виробн. конфер. по вирощув., перероб. i викорис. соХ для вир1шення проблеми б1лка 1 рослин. олГХ.- ВХнниця.- 1990.- с.14-15 /рос./.

43. Петриченко В.Ф.Вплив позакореневих п1дживлень на уро-жайн1сть 1 як1сть зерна col в умовах центрального Л1састепу УкраХни //Тези доп. р.сесоюзн. симпоз. "Сучасн1 аспекта вир1щ. проблеми збХльш. pecypciB 1 п1двищ. ефектив. використ. рослин. б!лка".-В1нниця.— 1992.- с.34-35 /рос./.

50. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Розробка б1олог1чних основ тех-нолог!Х вирощування соХ на нас1ння в,умовах Л1состепу УкраХни //Тези доп. м1жнар. конф. по перероб. 1 викорис. coi на харчов1 1 кормов! ц1л1 для зб1лыаэння продовол. pecypciB.- ВХнниця,- 1992,-с.8-10 /рос./.

51. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Ковальчук О.П. Урожапн1сть 1 як1сть зерна col залежно в1д сортовоХ реакЩХ на фактори м1нерально-го живлекня в умовах Л1состепу УкраХни //Тези доп. коорд. метод, наради. "1нтенсив. виробництва корм1в i корм. б1лка в зах1дному perioHl". Льв1в.~ 1993,- с.10-11.

52. Бабич А.0., Петриченко В.Ф, Розробка теоретичних аспект1в енергозбер1гаючоХ технологи вирощування соХ на зерно в ЛХсостепу УкраХни //Натер. nepiuol Всеукр. конф. по col, 21-22 жовтня 1993 р.. Одеса,- 1993,- с.60-61.

53. Бабич А.О., Мальцева Н.М., Петриченко В.Ф. 1 1н. Вивчення симб1отично! азотф1ксац1Х р1зних сортХв соХ в умовах Л1состепу УкраХни //Матер. першоХ Всеукр. конф. по coi, 21-22 жовтня 1993 р.,

Одеса, 1993,- с.45-46.

54.Мальцева Н.М.,Черствий С.Н., Петриченко В.Ф. та 1н. Н1троге-чаэна активн1сть булъбочкових бактер!й col в умоаах симб!озу //Матер. першо! Всеукр. конф. по col, 21-22 жовткя 19S3 р., Одеса.-1993.- с.43-44.

55. Бабич А.0., Петриченко В.Ф., Ковальчук О.П. Вплив азотного живлення на показники величини i якост1 зерна coi в умовгл JIScoctc-пу Укра!ни //Матер. 1 Всеукр. /м!жнародно!/ конф. "Сучасн! проблеем виробн. 1 використ. кормового зерна 1 col". - 'Вхннмця,- 1893.-с.22-24 /рос./.

56. Бабич А.О., Петриченко А.Ф., Магденко М. М. Розробка технологи вирощування col на зерно п1сля прем)жних культур в Л1состеиу УкраХни //Матер. 1 Всеукр. /м!жнарсдно1/ конф. "Сучасн! проблема виробн. 1 використ. кормового зерна 1 col". - В1нниця. - 1993.- с.26-2? /рос./.

57. Пртричэнко В.Ф., Дроб1тько М.О. Б!олог1чн! аспекта мало-герб1цидно! 1 безгербЩиднс! технологи вирощування col на нас1ння

//Мз-reр. i Всеукр./м1жнгродно 17 конф. "Сучасн! прсблеми виробн, 1 використ. кормового зерна 1 col".- В1нкицч.- 1993.- с.73-75 /рос./.

58. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. МетодологХчн! аспекта вивчення конкурентних взаемов1дносин в агроб!оцено:зах ее!:. /'/í-ferrep, реслубл. коорд. метод. Ради по 1нтенсиф1к. виробн. корм!в i б1лка d гостропо-сушл. рег1он1 Укра!ни,- Симферополь.- 1994.- с.2^-21.

59. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. 0собливост1 •'вивчення конкурентних взаемов1дносин та !ндив!дуально!. продуктивность со! мс-дельних досл!дах //Матер, першо! Всеукра!нсъко! тсснфер. по проблем! "Корми 1 кормовий б1лок". - В1нниця.- 1994.- Синп.Ш., с.169-171.

60. Петриченко В.Ф. Розробка б!олог!чни>; основ малог~рб!цидно1 i безгерб1цидно! технолог! 1 вирощування со! та гороху в Шссстелу Укра!ни //Матер, першо! Есеукра!нсько! конфер. по проблем! "Корми 1 кормовий б1лок".- В1нниця.- Симп.Ы..-с. 177-179.

61. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Магдекко М.М. 0собливост1 вирощування со! на зерно п1сля озимих пром1жких. культур з Л1еостепу Укра!ни //Матер, першо! Всеукра!нсько! конференцП по проблем! "Корми 1 кормсвий б1лок".- В1нниця.- 1994.- Симп.Ы. с.171-173.

V. F.Petrlchenko Agrobiological Substantiation and Development of Technological Aproaches for Increasing the YeiId and Quality of Soybean Seeds in the Forest-Step Area of Ukraine..

Dissertation for submission for award of Degree of Doctorate In Agricultural Sciences on the Speciality 06.00.09 - "Plant-groving". National Agrarian University. Kiev, 1995.

Statements outlined in 61 scientific works which are protected by 8 certificates and positive decisions on the award of Patent in Russia and Ukraine are presented for consideration:

ClJ the theoretical researches on the correlations- between the formation of Si/abiotic and fotosynthetical potentials in plant ontogenesis:

(11) investigation of methods to increase the yeild and quality of intensive variaties of soybean seeds:

till) connections and interconnections discovered between the realisation of productivity potential for soya varieties, hydroifc'cric resources, of the area and différend technological approaches. ( lv) Energy efficient production technnigues are determined for soybean on seeds as the main crop and after winter intermediate crops.

Key words: soya, the yeild formation, symbiotic nitrogen fixation, seeds quality, energy efficient technique.

В.Ф.Петриченко

Агробиологическое обоснование и разработка технологических приемов повышения урожайности и качества семян сои в Лесостепи Украины.

> Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.09 - растениеводство. Национальный аграрный университет, Киев, 1995.

Научные положения диссертации освещены в 61 научной работе и защ.1шэны 8 авторскими свидетельствами и положительными решениями на выдачу патентов России и Украины. Они содержат теоретические исследования по установлению зависимостей формирования симбиотического и фстосинтетического потенциалов в онтогенезе растения, а также разработке способов повышение урожайности и качества семян интенсивных ■сортов сои. Выявлены связи и взаимосвязи между реализацией потенциала продуктивности сортов сои, гидротермическими ресурсами региона и технологическими приемами. Разработаны энергосберегающие технологии возделывания сои на семена в основных посевах и после озимых промежуточных культур.

[Ошчов! слова: соя, формування врожаю. симб1отична азотф1ксац!я, якЛсть нас1ння, енергозбер!гаюча технолог1я.