Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Заготовительные и мясо-сальные качества свиней специализированной мясной линии в зависимости от их генеалогического происхождения

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Заготовительные и мясо-сальные качества свиней специализированной мясной линии в зависимости от их генеалогического происхождения"

РГб АКАДЕМІЯ аграїшх наук

ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

1 д ЛПР 1393

На правах рукопису

ЯПОНЕГА НІНА ПЕТРІВНА

ВІДГОДІВЕЛЬНІ ТА ІРЯСО-САЛЬНІ ШОСТІ СВИНЕЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ М'ЯСНОЇ ЛІНІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД IX ГЕНЕАЛОГІЧНОЇ НАЛЕЖНОСТІ

)6.02.0І. - Розведення, селекція та відтворення сільськогосподарських тварин '

АВТОРЕФЕРАТ .

дисертації ка здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Пехтавт. - 1993

Робота виконана в відділі розведення І генетики Інституту свинарства Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор РИБАЛКО Валентин Павлович

Офіційні опонента:

доктор сільськогосподарських наук, професор БАЛАШОВ Ыикола ТУлофІйович, '

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЛУБЕНЕЦЬ Григврій Андрійович.

Провідна установа: Одеський сільськогосподарський Інститут Захист відбудеться " " 1993 р.

о годин, на засіданні спеціалізованої ради (шифр К.020,70.01) при Інституті свинарства УААН

Адреса: 314006, м.Полтава, Шведська Могила.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту свинарства УААНН ^

Автореферат розісланий " 1993 р.

Бченк?. секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських

наук

Сердюк О.Г.

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБО®

Актуальність теми. Вирішенню найбільш важливої проблем* твар«н-*ицтва - підвищення племінного потенціалу І збільшення -виробництв* кешвяоі, біологічно повноцінної І екологічно доброякісної продукції, iможливе без широкого застосування методів селекції, заснованої . ча знанні біологічної природі тварин.

Враховуючи це, особливого значення в свинарстві набувають прог- -ресивні методи розведення свиней, які передбачають удосконалення Існуючих та створення нових високопродуктивних порід, ТИПІВ I ЛІНІЯ, раціональне їх використання при чистопорідному розведенні та гібридизації, а також комплектування спецгоспів, промислових комплексів та Інших категорій господарств тваринами високої якості./И.Т. Балашов, 1968; Овслнніков A.I., 1976; ГІльман З.Д.,1977,І98І;Медведев І Ін., Остапчук П.П. І Ін.,1962;Василенко Д.Я.,І985;Любецький М.Д. І Ін.,

1985; Банькввський Б.В.,І987;Патр0в С.В.,ФиленкЬ В.Ф., 1909; Бере-зввський М.Д., 1990; Агапева £.К.,І990;ВойналовІч СІ.А., 1990 І багато Інших/. При цьому особлива увага звертається на виведення свиней з високими відгодівелькими та м"ясними якостями для використання їх як батьківські форми в зональних системах гібридизації. Враховуючи зростаючий попит товарного свинарства на скоростиглих І м'ясних кцу-рів-виробників вченими Інституту свинарства УААН, Черкаської станції тваринництва та спеціалістами базових господарств різних областей України створена нова спеціалізована лінія м'ясних свиней шляхом складиот* відтворввального схрещування тварин полтавського заводського типу (ПМ-І), великої білої породи, гемпшир, ландрас та даре*.

В даний час тварини нового генотипу одержали широке поширення в різких зонах республіки І за своїм розвитком, рівнем продукт-

НОСТІ, ВІДГОДІВелЬНИМИ ЯКОСТЯМИ І м"ЯЄНІСТО туш В ОСНОВНОМУ відповідають наміченому цільовому стандарту.

~ Разом з тим слід відзначити, що назріла необхідність всебічного

ТТ. .

вивчення біологічних І господарських особливостей свиней спеціалізованої МпЯСНОІ, лінії, найбільш повного розкриття їх генетичного потенціалу по Інтенсивності росту при різних способах годівлі.Саме ‘вирішення цих питань I передбачалось даною працею, яка е одним Із розділів комплексних досліджень, що проводились Інститутом сви-’нарства УААН (номер державної регістрації 0186.0.042.309).

“ Мета І завдання досліджень.Метою досліджень було порівняльне вивчення відгодівельних І м"ясо-сальних якостей, а також деяких ’’ •

’біологічних особливостей різних генеалогічних груп свиней спеціалізованої м’ясної лінії та великої білої породи.

’* В зв"яку з цим були поставлені слідуючі завдання:

- провести порівняльну оцінку репродуктивних якостей свиней спеціалізованої лінії та великої білої породи;

" ‘ - вивчити відтодівельні та м"ясосат>нІ якості тварин різних

генеалогічних структур при забої -в 100 I 130 жг;

- визначити стресову чутливість свиней, які вивчаоться;

- дослідите фізіологічний стан І біологічні показники організму свиней різних генеалогічних груп;

- встановити «плив факторів, що вивчається, на 8«Іцу селекційні

генетичних досліджень піддослідних тварин; ‘

- здійснити економічну оцінку ефективності відгодівлі свиней різних генеалогічних структур при відгодівлі до 100 т* 130 яг.

Наукова новизна. Наукова новизна досліджень полягав в тоцу, що вперше проведене порівняльне вивчення відгодівельних та ы"ясо-сальнях якостей, а також деяких біологічних та господарсько - кори

них особливостей різних генеалогічних груп свиней спеціалізованої «"яснеї лінії та великої білої породи під діев різних факторів ГОДІВЛІ.

Практична цінність. Ка основі одержаних результатів досліджень запропоііовані пропозиції селзкціонерам по прискоренню селекційного процесу в подальшому удосконаленню нової популяції свиней. Визначена економічна ефективність найбільш раціональної гоціьлі м"ясних свиней створеної спеціалізоганої лінії залежно під їх генеалогічної НіЛЄЖНОСТІ.

Апробація роботи. Основні положоння дисертації чи'гладені I схвалені на науковій конференції, присвяченій юбілею У.і.Іванова (Асканія Нова, 1591), на Всесоюзній нараді - семінарі "Селекция сельскохозяйственных жи"отных на устойчивость к болезням, повышение резистентности и продуктивного долголетия (Сумы, 1Э92), на республіканській координаційній нараді - семінарі по створений нових генотипів (Полтава, 1992), на розширеному засіданні відділу розведення I генетики Інституту свинарства УЛАН (Полтава, 1592).

Публікація результатів досліджень.Основні положення дисертації опубліковані ч 3 наукових пр^іцях.

Обсяг роботя.ДисертацІя г.икладена на 169 сторінках машинописного тексту, складається Із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, виснозків, пропозицій виробництву, списку літератури, містить 39 таблиць I 9 малюнків. Список літератури складається з 382 наїменузань, в тому числі 05 закордонних авторів.

МАТЕРІАЛ I МЕЮдаКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи проведена в дослідному господарстві та лабораторіях відділу розведення I генетики Інституту свкнарстзз УААН за період з 1990 по 1992 роки.

Науково-господарський дослід проводився за спеціально розробленеє схеыов, затвердженою методичное комісією Інституту (табл.І).

Вивчення відтворюваних, відгодівельних, м"ясо-сальних яхостей та деяких біологічних особливостей саиней спеціалізованої м"ясноІ лінії проведено на тваринах генеалогічних ліній Девіза I Драба.

Для контрах» були взяті чистопородні аналоги великої білої породи. Годували піддослідних тварин епецхомбікориом, а такс.* кормовими сумішами Із кормів, що виробляються в господарстві. Раціони годівлі буди складені з урахуванням вимог деталізованих норм /"Норны и рационы кормления сельскохозяйственных животных". Під редакцІЕЕ

О.П.Каданникова I Н.І. Клейменова, 1965/.

Для проведення науково-господарського досліду на племінній ферм' колгоспу "Комуніст" Веселинівського району Миколаївської області було відібрано ЗО свинок спеціалізованої м"ясноІ лінії І завезено на ферцу дослідного господарства Інституту свинарства. На Цій же фермі були відібрані 15 свинок великої білої породи. В віці 9 - 10 місяців при досягненні жиззі маси 130...140 кг свинки згідно ме-ТОДИГНОІ схеьсі досліду були покриті кнурами- великої білої породи І спеціалізованої лінії м"ясних свиней. Свинки та кнури були типовими для своїх генотипів І не нижче класу еліта за сумарною оцінкою.

Після парування, в період поросності І лактації тварин розміщували групами та Індивідуально у відповідності з технологією, застосовувано» в господарстві.

Репродуктивні якості свиноматок тА Інтенсивність росту одержаного приплоду ецінввеха за слідуючими показниками: багьтспдідніст веямкссгідніеть• молочність, середня иаса одного поросята в ЗО I 60 днів, середня маса гзізда поросят в 60 днів, а також збереження пржпходу.

І. Методична схема науково-господарського досліду

Піддослідні : Порода І породність¡Кількість в гру-:На контрольній від-¡Контрольний забій,

групи _____________________________________________________:пІ. голів ¡годівлі, годів.¡голій_ _

¡маток ¡кнурів ¡маток ¡кнурів ¡годівля ¡годівля ¡при кивій ¡при живій

_________________________„________________________ ¡вволю ¡по нормі¡масі І00кг:м»сІ 130кг

І КБ КВ 10-15 2 16 16 16 16

II СМЛ смлх 10-15 . 2 16 16 16 16

III СШІ СШІр 10-15 2 16 16 16 16

• . >3

. . . ' ' І

Пртіїт^ КБ - волика біла порвда; . ‘

СМЛ - спеціалізована лінія м'ясних свиней;

СМЛр генеалогічна лінія Довіза;

СШІ2- генеалогічна лінія Драба.

Відлучених поросят різних генотипів 5 урахуванням принципу аналогів ставили на контрольну відгодівлю. Молодняк утримувався по 4 голови в станку, половина тварин в піддослідних групах одержувала корми два рази на добу по Існуючим нормам, друга годувалась вволю. Обліковий період починали при досягненні тваринами середньої маси ЗО кг. Відтодівельні якості оцінювались по: скоростиглості - віку досягнення живої маси 100 І 130 кг, а також середньодобовому приросту живої маси за період відгодівлі до 100 І 130 кг І »атраті кормів на І кг приросту.

Вивчення формування м"ясо-сальних якостей проводили шляхом забов підсвинків при досягненні ними живої маси 100 I 130 кг. Туші забитих тварин кожної піддослідної групи піддавали обвалці з відбором проб м"яса I сала для фізико-хімічних досліджень. ЇРясо-сальнІ якості туш визначали по довжині туиІ, товщині шпіка над б...7 грудними хребцями, площі "м"язевого вічка", масі задньої третини півту-еі, виходу м%са, сала І кісток.

ФІзкко-хІмІчний аналіз м"язевоІ та жирової тканин визначали загально прийнятими методиками зоохіманалізу (Поливода А.Т., Стро-бккіна Р.В., Любецький Ы.Д., 1974).

Фізіологічний дослід по вивченкс перетравності поливних речовин корцу I обміну азоту в організмі свиней проведено за методикою Коваленко Ы.А., 1977.

Оцінку соресочутливості свиней здійснювали галотановим методом в модифікації Полтавського ВДІ свинарства згідно методичних вказівок "Метода изучения процессов селекции, разведения и воспроизводства свиней" (1986). •

З мето» вивчення метаболічних процесів, що проходять в організмі тварин різних генотипів, було проведено дослідження крові на вміс

крватинфосфокінази ( з допомогою наборів "БІотест"); загального бідну ( по ЛоурІ, 1976); цукру (по I960) ; кальцію І фос-

фору ( з допомого» наборів "БІотест"); активності амінотрансфераз (по Райтману І Френкелю, 1985).

Економічну ефективність відгодівлі свиней розраховували відповідно до "Методики определения экономической ефиктивности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опьино-кснструктерских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений" /М. 1:83/. ,

Основний цифровий матеріал, одержаний в експериментах, обробляли методами варіаційної статистики /Плохінськнй М.Д., 1969/ з використанням елїктронно-обчислювальних малин.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Показники продуктивності маток.

Як свідчать експериментальні дані (табл.£), кращими за багатоплідністю відзначились свиноматки великої бігїї породи (10,5^0,36). Свиноматки спвцлінії при поєднанні з кнурами ліній Девіза I Драба виявились по цьому показнику гіркими за своїх аналогів вітаної білої породи відповідно на 0,8 І 1,1 поросяти. Але за великоплід-ніста поросята спеціалізованої лінії були краз^ши відповідно на 4,88£ I 2,44$. По масі гнізда в 21 день, або молочності перевага також була на боці тварин спеціалізованої лінії, які перешивали маток контрольної групи відповідно на 6,3^ I 4,38£. Найбільшим показником маси гнізда поросят при відлученні характеризувалась тварини другої піддослідної групи (155,43+7,32). Що ж стосується середньої маси поросяти при відлученні, то І тут перевага була на боці тварин нового генотипу. Потомки Девіза при цьому мали сакай

- 10 - .

високий показник - 17,82+0,28 кг І вірогідно перевищували своїх аналогів контрольної групи на 7,61% (Р^0,0І). Кращою в них була І збереженість поросят до 2 - місячного віку (91%).

ВІдгодІвельнІ якості піддослідних тварин.

Дослідженнями встановлено (табл.З), що підсвинки спеціалізованої лінії відрізнялись більш високим приростом І раніше досягали ' 100 кг живої маси, ніж чистопородні аналоги великої білої породи в середньому на 4,0 /годівля по нормам/ І 5,9 дня /годівля вволю/. За величино# середньодобового приросту вони перевершили' своїх ровесників на 38,44 І 26,17 г при більш ефзктивнсцу використанні кормів на 0,36...0,48 кормової одиниці. При нормованій годівлі тварини генеалогічних ліній Девіза І Драб*. на 5,0 І 3,0 /Р^0,05/ дія раніше досягали живої маси 100 кг, перевершували своїх аналогів пв середньодобовому приросту на 32,06 І 28,0г, иенше витрачали кормів на І кг приросту на 0,43 /Р*0,05/ І 0,29 кормової одиниці.

Годівля ввол» сприяла одержання більш високого середньодобового приросту яивої маси I зменшення строків відгодівлі в усіх піддослідних групах. Кращими показниками відгодівельних якостей відрізнялись тварини генеалогічної лінії Девіза. Вони перевершували підсвинків контрольної групи по віку досяг-.зшя гаївої каси 100 кг на

7.6 днів, середньодобовому прирості’ на 37,97 г, витраті кормів на

І кг приросту на 0,55 корм. од. /Р ¿. 0,05/. Встановлена тенденція зберігалась при відгодівлі піддослідних тварин I до живої маси 130 кг. При цьСі^у перевага спеціалізованої м"ясноІ лінії над підсвинками великої білої порода при відгодівлі по нормі та яволв склала в середньому: по віку досягнення даної кондиції на 5,3 І

7.6 днів, середньодобовому приросту ка 32,47 І 29,84, витратах кормів на І кг приросту на 0,30 І 0,15 кормової одиниці.

2. Репродуктивні якості Піддослідних свиноматок /п«І2/

Піддослідні¡Порода,по- ¡Багато- ¡Великоп- ¡Молочність, ¡Середня »«-¡Середня ¡Збереже-

групи ¡родмість ¡плідність, ¡лідність, : кг ¡са поросятв^аса гніз-шість по-

:гол. ¡ кг : ¡60 днів.кг ¡да в 60 ¡рослт, %

¡_____________¡ ¡___________:___________;___________¡днів, кг :

¡маток :кнурІв:Мн»пС .% ¡M+m ¡С .%:И+т ;С & :\к+д :С :М+/п ¡С ,І ¡____________________

І КБ КБ 10,5 II,04 +0,36 1,23 8,74 +0,03 48,17 7,28 16,56 +1,01 +0,22 4,63 151,68 +4,01 9,15 87,6 і

II СМЛ CbUIt 9,7 12,73 1,29 6,43 51,24 4,83 17,82 5,53 155,43 16,31 91,0 »-«

+0,36 +0,02 +1,27 +0,28 +7,32 1

+ до І групи,% -7,62 +4,68 +6,37 . +7,61 +2,47 +3,4

III (Ж ои2 9,4 15,33 ¿0,42 1,26 7,15 +0,03 50,28 5,60 17,21 +0,81 +0,29 5,91 146,29 +6,31 14,90 90,4

1 до І^гру-пи, % -10,48 . +2,44 +4,38 +3,93 -3,55 +2,8

В мрадньому по лініях: 9,6 14,03 +0,15 1,28 6,79 • +0,02 50,76 5,22 17,52 +0,48 +0,31 6,72 150,86 +4,57 15,65 90,7

і А» І групи, % -8,57 +4,07 +5,38 +5,80 -0,54 +3,1

Група

При відгодівлі до 100 кг

При відгодівлі до 130 кг

:він досягнем- ¡середньодобо-:ня живої маси ¡вий приріст,г :100 кг.днів :__________________

¡витрата кор- :вік досягнення¡середньодобовий¡витрати кормів ¡мів на І кг живої маси 130 ¡приріст, г ¡на І кг при-¡прирооту.к.одгег. днів : .___________________¡росту.к.од.

І 212,0+2,82

II 207,0+4,23

III 209,0+1,86

В «врвдньомупо гвивалогівдих лініях ¡

208,0+1,00

I 209,2+2,78

II 201,6+4,35

III 205,0+2,07

В середньому пв

генеалогічних

лініях:

■ 203,3+1,70

658,00+32,34

706,87+21,97

686,00+13,25

696,44+10,44

721,40+22,24

759,37+37,33

735,77+19,10

Годівля по нормі 4,09+0,12 250,40+1,60

3,66+0,14

3,80+0,09

244,80+2,50

245,40+3,94

3,73+0,07 •. 245,10+0,30

Годівля вволю 4,38+0,14 243,80+3,07

3,83+0,15 235,40+4,12

3,97+0,08 237,00+2,03

643,78+23,23

697,75+18,05

654,75+21*80

4,14+0,16

3,06+0,09

3,02+0,15

676*25+21,60 3,04+0,02

704,44+26,77

749,58+40,46

710,90+0*63

4,32+0,17

4,15+0,16

4,19+0,14

747,57+11,60 3,90+0,07 236,20+0,80 734,28+15,30 4,17+0,02

- ІЗ -

Проведеними науково-господарськими експериментами встановлені коефіцієнти кореляції між показниками різних ознак продуктивності по групах тварин при відгодівлі вволю І величиною цих же ознак у сібсів при годівлі за нормою (табл.4). Одержані високі коефіцієнти кореляції по величині середньодобових приростів I віку досягнення живої маси 100 кг на фоні обох рівнів годівлі. Тварини порівняльних генотипів по товядші сала, при різних рівнях годівлі, мало чим відрізнялись. Що- с^ссуетьсятаких ознак, як довжина тулуба І площа "м"язевего вічка", то по них коефіцієнти кореляції практично залишились на одному рівні при різних умовах годівлі.

М"ясо-сальнІ якості. • '

Аналіз показників контрольного забою І розробки туя піддослідних свиней (табл.5) показав, що підсвинки спеціалізованої м"ясної лінії як при годівлі по нормі так І вволю при забої живою масою 100 кг перевищували своїх чистопородних аналогів за довжиною туаі. Тварини великої білої породи виявились більш осаленими І перевищували за товщиною пшіка своїх ровесників спеціалізованої м"ясноІ лінії. Підсвинки нового генотипу перевершили своїх аналогів великої білої породи за плохою "м"язеяого вІ«ка" І масою задньої третини півтулі. У тварин генеалогічних ліній Девіза І Дра- '

ба площа "м"язезого вічка" при годівлі вволя зросла на 5,69...

11,56% /Р£0,05/, причоцу найбільший показник відмічено у потемків Девіза - 31,94+1,51 см^, що на 1,96 сл? більше ніж у підсвинків великої білої породи. По масі задньої третини півтулі у тварин спеціалізованої лінії спостерігалось збільшення II на 0,62...

0.72 кг /5,76...5,7?%/ при годівлі по нормі І на І,05...0,89 кг /9,97...8,45,5/ при годівлі впаю в порівнянні з тваринами великої білої порлда. Особливо велику «асу окороків кали тварини ге-

4. Коефіцієнти кореляції між показниками продуктивності у сібеїв при годівлі ПО норміївволв

ПІДДОСЛІДНІ ¡Досліджувані генотипи ! Ознаки

групи • ¡середньодо- :вік досяг-. ¡бовий прирістгнення жи- • ;воІ маси, : : *100 кг ¡довжина :чушІ ¡товщина сала ¡площа ¡ :"м"язввого ¡ ¡вічка"

І Генеалогічна лінія Грвикого 0,89 0,94 0,4? 0,56 0,66

II Генеалогічна лінія Девіза 0,87 0,96 0,48 0,59 0,66

III Генеалогічна лінія Драба 0,66 0,93 0,47 0,57 0,65

Група:Довхина туші, см : Товщина ипіка над :Площа нм"язевого :Маса задньої трв-;вІчка" см^ :тини півіуаі, кг :Вихід м"ясі :іушІ, %

Годівля по нормі /при забої в ' 100 кг/

I 92,46+1,14 29,73+0,39 28,88+0,86 10,75+0,43 58,83+0,63

II 93,94+0,48 26,01+2,41 31,64+1,64 11,37+0,23 61,48+1,48

III 93,27+0,64 27,48+1,32 29,40+1,26 11,47+0,12 60,58+0,90

Годівля вволв /при аабої в 100 кг/

І 93,50+0,84 31,23+0,92 28,63+1,37 . 10,53+0,31 59,901+0,62

II 94,80+1,10 28,87+1,06 31,94+1,51 11,58+0,12 61,94+2,44

III 94,74+0,95 29,98+1,10 30,26+0,69 11,42+0,19 60,92+1,88

Годівля по нормі /при забої в 130 кг/

І 93,18+1,03 32,13+0,63 31,10+0,57 12,08*0,29 55,75+1,13

II 94.26i0.87 • 30,75+0,91 34,16+1,65 13,24+0,33 58,89+0,46

III .94,Т6±0,60 30,95+0,70 34,18+0,96 13,30+0,41 58,25+0,65

Годівля вволя /при аабої в 130 кг/

І 94,20+0,67 34,19+0,39 31,62+1,04 12,47+0,30 56,91+0,55

II 94,34+1,03 32,12+1,31 34,48+0.81 13,86+0,12 60,12+1,06

III 94,75+0.Є7 32,76+0,96 33,90+0,45 13,58+0,28 60,04+0,49

неалстічної лінії Девіза /годівля вволю/ - 11,58+0,12 кг та Драба /годівля.по нормі/ - 11,47+0,12 кг, що перевищує показники їх аналогів в контрольній групі на 9,97 І 5,7^6. В тушах підсвинків спеціалізованої лінії відмічений I більш гисокий вихід м"яса.

При забої в 130 кг тварини спеціалізованої лінії відзначались меншов осаленіст», більшою площею "м"язевого вічка" І масою задньої тратани півтуші. При цьоцу кращими показниками м"ясних якостей характеризувались підсвинки генеалогічних ліній Драба /го. дівля по нормі/ І Девіза /годівля вводи/. По площі "м"язевого вічка" у тварин цих груп встановлено збільшення на 3,08 І 2,86 см^

/Р 0,05/ маси задньої третини півтуші - на 1,22 І 1,39 кг. рід свинки спеціалізованої лінії перевершили чистопорідних ровесників великої білої порода,за виходом м"яса в туші на 2,8...З,2 відсотки.

ФІзико-хІмІчна характеристика продуктів забов.

Порівняльна оцінка фізико-хімічнкх ознак найдовшого м"яза спини показала (табл.б), що при годівлі по нормі /забій 100 І 130 кг/ м"ЯСО ПІДСВИНКІВ СПеЦІаЛІЗОЕїДЙІ лінії було дещо ніжніше, нія у аналогів великої білої породи. По вмісту зв"кзаноІ води м"ясо свиней всіх піддослідних груп відповідало нормальній якості свинини /від 53,16 до 56,91$/. Кращі показники зафарбованеєті м"яса були у підсвинків спеціалізованої м"ясоІ лінії як при забої в 100 кг, так І в 130 кг. При цьому найбільшим цей показник зафіксований у тварин генеалогічної лінії Девіза - 92,33+7,67 од. екст.хІООО /Р*.0,01/ при забої аивси массп в 130 кг. Актасна кислотність к"язевоІ тканини тварин всіх піддослідних груп була в межах 5,46... 5,72, хоча у свиней спеціалізованої лінії спостерігалась тенденція до знижання рН, що як відомо, в характерним для тварин с підвищеною и"яснІсрі.

ö. гізико-хімхчні особливості м"язевоі тканини ПІДДОСЛІДНИХ ПІДСВИНКІВ

Група їНіжніоть, о : Волог оутриміюча адат- : Інтенсивність зафар- : їність, % убування. од.екот.хІООО: dH

Годівля по нормі /ари забої в 100 кг/

І 9,32+0,48 54,41+2,57 64,20+3,97 5,68+0,04

II 8,93+0,61 56,30+2,69 88,20+3,96 5,50+0,12

III 9,03+0,60 . 56,28+1,66 87,60+3,93 5,58+0,06

^одівля вволю /призабої в 100 кг/

І 9,09+0,30 56,03+3,62 64,80+4,66 5,63+0,08

II 8,52+0,31 57,04+2,77 . •86,60+4,23 5,46+0,04

III 9,92+0,42 56,77+0,76 87,00+3,61 5,52+0,11

Годівля по нормі /при аабої в 130 кг/

І 10,18+0,43 53,16+2,65 65,67+8,09 5,66+0,06

II 9,84¿0,I3 54,78+0,52 92,33+7,67 5,55+0,06

III 9,76+0,33 54,19+0,54 91,50+10,71 5,63+0,04

Годівля вволп/при аабої в 130 кг/

І 9,09+0,60 53,85+3,69 65,33+6,95 5,72+0,06

II 9,14+0,39 54,11+2,53 92,00+3,00 5,53+0,09

III 9,08+0,42 53,77+2,42 90,60+4,86 5,66+0,05

Стресова чутливість.

Дослідження по виачекнв стрессіндрома були проведені на 93 під-свкнках різних генотипів. Встановлена рігниця в реакції на фторо-ткн. Так, позитивну реакцію мали поросята всіх піддослідних груп.

В середньому по спеціалізованій м"яснІЯ лінії позитивну реакцію на стреси зареєстровано у 4,5£ тварин. Сер^д них найбільший відсоток по ригідності м"язів був у поросят 3 групи (6%), а у молодняка. 112 груп тільки по 3 відсотки. ■

Крім того нами визначалась схильність свиней до стресів. Тут за оціночний критерій приймали тремор м"язіб і часосий проиїкок від припинення подачі фторатана до повернення тварин в нормальний фізіологічний стан. З урахуванням ступеня реакції поросят на і. од разни::, їх умовно розділяли на II класи: І - період поварнення тварини в нормальний фізіологічний стан мение чим за 6 хгилин -сла-бОчуТлКЕІ І 2 - більше 5 хвилин - стресОСХИЛЬНІ. ,

Аналіз показників тремора м"язів І часу виходу тварин Із наркозу показав, що ці обидва тести в одиьаковій мірі характеризують реакцію поросят на стресфактори. '

Крім того т наших дослідженнях була проведена тестація на стрзс піддослідних тварин методом визначення'в сипороїці крові активності ферменте креатакфссфоккназк. Виявлені підсвинки з підвкщеноз активність КЇК в І групі - 33,3*; в II групі - 35,^, в III -38,4%.

Пеоетоавність поживних речовин ксрмір І баланс азоту.

Реаультати проведених досліджень свідчать про те, що встановлена яипе деяка рівниця в перетравності поживних речовин раціону,обміні І використанні адОту.

Так, по перетравності сухої речовини, 50ли, КЛІТКОВИНИ під-

свинки спеціалізованої м"ясноІ лінії в середньому перевищували на 1,11/i; 8,795t І 4,50Х своїх чистопорідній аналогів. Різниця на користь тварин великої білої породи по перетравності безазотастих екстрактивних речовин, органічних речовин, жиру I протеїну була незначнеє I склала відповідно: 2,34;І,23;0,2 %.

Баланс азоту в усіх тварин піддослідних груп був позитивним. СгупІнь його використання в середньому по спеціалізованій м"ясній лінії складав 64,81 % від принятого І 78,68 від перевареного.

Гематологічні дослідження. ■

В віці 4 16 місяців молодняк спеціалізованої м"ясноІ лінії відрізнявся великим вмістом загального білку в сиворотці крові (табл.7). Дослідженнями встановлено деяке підвищення різня загального білку З віком тварин всіх піддослідних груп.

- Аналізуячи активність амінотрансфераз сиворотки крові, слід відзначити найвищу активність ACT у тварин нового генотипу з 4-мІ-сячнсму віці /0,834.0,ІІ;0,75+0,07 ммсль/л. Це свідчить про більш високу »/"ясність тварин спеціалізованої лінії І про їх кращу здатність асимілювати білок, особливо де 4-мІсячного тзіігу. Показники активності аланінамінотраисферази в 6-мІсячнсцу зіці тгархн усіх піддослідних груп мало чим відрізнялись між собся, в віці «^-місяців було відзначене зниження цьсго показника у підсвинків великої білої породи на 0,26...0,12 ммоль/л в порівнянні з тваринами спеціалізованої лінії.

Кількість глвкози в сиворотці крові тварин ВСІХ ПІДДОСЛІДНИХ груп складала - 3,41...4,10 ммоль/л, тобто знаходилась в нормі.

У піясеинків різних генотипів вміст кальція в крові в періоди, що вивчались, був схслий. Кількість фосфору знаходилось з меяах

1,75...2,50 ммоль/л.

7, Динаміка біохімічних показників сиворотки

крові ПІДДОСЛІДНИХ ПІДОВИНКІВ '

Показники sBIk, міо. _______________Дослідні групи____________________________

_____________________:____________ : І____________: II ; III

Загальний білок,г/л 4 64,20+1,91 66,40+2,93 65,20+4,73

б 80,40+4,71 . 82,40+1,94 81,20+2,87

АсАТ, ммоль/л 4 0,66+0,12 0,83+0,11 0,75+0,07

6 0,49*0,02 0,42+0,05 0,45+0,04

АлАТ, ммодь/л 4 1,00+0,13 1,26+0,15 1,12+0,10

6 0,80+0,04 0,66+0,09 0,70+0,12

Глюкоза ,шоль/л 4 • 3,84+0,72 4,10+0,22 3,41+0,22

б 3,94+0,33 4,06+0,36 3,90+0,17

Кальцій,ммЯль/л 4 2,53+0,13 2,26+0,06 2,30+0,02

6 2,04+0,18 2,34+0,09 2,36+0,06

Фосфор, ммоль/л 4 2,47+0,13 2,20+0,21 2,60+0,06

6 2,47+0,16 2,25+0,18 1,75+0,09

Економічна ефективність відгодівлі спинай рівних генотипів.___________

Результате відгодівлі свиней показали, що різниця в енергії росту І в затратах кормів на одиниця приросту живої цаси у піддослідних тварин, має значний вплив ка показники собівартості I рентабельності вироблюваної свинини.

При відгодівлі до 100 кг підсвинки нової спеціалізованої лінії як при нормованій годівлі, так І вволг перевершили своїх чистопорідних ОДНОЛІТКІВ великої білої породи по величині еередньо-добовсто приросту I ефективності використання кернів. Тварини ге-геалогічної лінії Девіза І Драба при годівлі по нормі мали мвнщу на 21,99 I 14,84 крб. Собівартість I ц прироста, при годівлі вволю на 28,09 I 20,94 крб., а їх продукція була відповідно на 6,2;4,І; 7,6;5,б%. рентабельніша свинини чистопорідних аналогів. • -

При відгодівлі до 130 кг тварини спеціалізованої лінії також перевераували своїх аналогів по середньодобовому приросту живої маси І краще використовували корми. Собівартість Іц приросту у генеалогічних ліній Девіза I Драба була на 14,3 I 16,34 крб /годівля по нормі/; 8,69 І б,64 крб. /годівля вволп/ нижче, ніж у підсвинків великої білої породи, а рентабельність перевищила показники контрольної групи відповідав на 4,І;4,6;2,6;І,7£..

Найбільн високими показниками економічної ефективності відзначились тварини генеалогічної лінії Девіза при годівлі вволв /годівля до ІС0 кг/. Собівартість I ц приросту живої маси молодняка по цій генеалогічній групі була на 28,09 крб. иейша, ніж у чистопорідних аналогів великої білої породи, а рентабельність виробництва свинини перевершила на 7,6% відповідний показник по великій білій породі.

- 22 -

. висновки

1. Свиноматки спеціалізованої м"ясноІ лінії поступалися великій білій породі за багатоплідністю, але їх поросята були більш вагомішими при народженні, в 21 день І при відлученні. Сами!* високий показник середньої маси поросят в 60 денноцу віці f 17,82 ;сг) мали нащадки генеалогічної лінії Девіза.

2.Поросята нової спеціалізованої лінії виявились більш життє-

здатними I стійкими до стресових впливів, що підтвердилось ДОСЛІД*ей- і нями на галатаноуий тест I визначення креатинфосфокіназної активності сиворотки крові. . .

3. Підсвинки спеціалізованої лінії при відгодівлі за Існуючими

нормами до різних вагових кондицій /100 І 130 кг/ відрізнялись більш високою енергіеа росту І кращою оплатою корцу. Вони перевищували своїх ровесників контрольної групи за серздньодобовиыи приростами на 32,47...38,44 г, раніше досягали живої маси 100 кг на

4,0...5,3 днів при меншій відповідно на 0,30...0,36 корм.од.витраті корму на І кг прироиу. .

4.ГодІвлл вволю підтвердила встановлену закономірність, при цьому вона сприяла, одержат® більш високих середньодобових приростів І скороченню строку ВІДГОДІЕЛІ тварин ПО ВСІХ піддослідних групах. Краги ми показниками за бідгодібєгьнимя якостями відрізнялись підсвинки генеалогічної лінії Девіза.

5.Порівняльною оцінкою результатів контрольного забо» встановлено, цс крглцою м"ясн1стю при відгодівлі до 100 кг характеризувались теаркнк нового генотипу. Вони відрізнялись більшім виходом мпг.са. I метою товщиною шпику при різних способах відгодівлі. Периста за цими показникеми була на боці підсвинків генеалогічної £ІгзІІ Девіза: вихід м"яса - 61,94 %,товщина шпаку - 28,87 ми.

- 23 -

При відгодівлі до 130 кг м"ясо-еальнІ якості тварин нового генотипу залишились достатньо високими.

Відносний вихід м"язевоІ тканини знижувався тільки на 1,4...

2,5%, сала підвищувався на 2,б...3,3%, що дозволяв одержувати п'ясну свинину при відгодівлі тварин до живої маси 130 кг.

. 6.За фізико-хімічними показник?*™ м'яса І сала при відгодівлі тварин різного генотипу до 100 I 130 кг живої маси Істотної різниці не встановлено. Але за результатами проведеної дегустаційної оцінки м"ясо тварин спеціалізованої м"ясноі лінії характеризувались більш високими кулінарними якостями.‘

7. Кращі показники яідг-одівельних якостей I виходу м"яса тварин спеціалізованої лінії поясниться більш активними фізіологічними процесами в їх організмі. За встановленими даними вени краше своїх чистопорідних «іналогів перетравливали суху речовині' (на I,II,»), золу (на 8,76%) I клітковину (на 4,50%).

коефіцієнт використання азоту корму у тварин спєцлінії в середньому склав: від принятого - 64,81%, перзтрашіеного - 78,38%.

8. ПІдяищзна швидкість росту, ефективне використання кормів І кра-це відкладення м"язевсІ тканини у підсвинків спзціалізованої лінії підтвердилось більшим вмістом в їх крові загального білкя

I підвищенов активністю аміно-трансферая.

9. На основі вивчення корелятивних зв"язі;1в між окремими Інтер"ерними І господарсько-корисними ознаками встановлено, що для покраїемгя зідгбдівельїпсс якостей свинзй кя.ГібІльш ефеятигно веста селекцію за скоростигліста тсар:ш, а м"яских якостей - га тованноэ шпику.

10. В результаті порівняльної відгодівлі спинеа пехкксі білої порода І спсцімізованої м"ясноІ лінії доведзно.що при годірлі

за Існувчиш нормами рентабельність підвищується на 4,І...6,2%, а при годівлі тварин вволю на 5,6...7,б£.

пропозиції шрстщш . '

1.Створювати стада мпясних свиней спеціалізованої лінії для відтворення І відгодівлі молодняка до живої маси 125-130 кг, що буде сприяш збільшенню виробництва свинини без погіркення II ЯКОСТІ.

2. Удосконалювати продуктивні якості тварин нового генотипу шляхом цілеспрямованої селекційно-племінної роботи з. кращими батьківськими генеалогічними структурами.

Основні положення дисертації викладені в слідуючих роботах:

1. Яяовега Н.П. Создание новых генотипов сзинейД’езергы увеличений

производства свинины; тезисы Всесоюзного научно-технического совещания 15...17 октября 1991г. в г.Витебске.-.Ыосква,1991.-С.10-12.

2. Гиря В.К.,Яювега Н.П.Стрессочувствительность чистопородных и

. гибридных свиней //Селекция сельскохозяйственных животных на устойчивость к болезням, повышение резистентности, и продуктивного долголетия.-Москва, 1992.-Был.9-С.64

3. Яловега Н.П.Сравнительная оценка свиней различных генотипов

//Свинарство,- передано до друку/