Введение в культуру, выращивание и использование малораспространенных плодовых и ягодных культур в Полесье и Лесостепи Украины

Андриенко, Михаил Васильевич

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Введение в культуру, выращивание и использование малораспространенных плодовых и ягодных культур в Полесье и Лесостепи Украины
ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Введение в культуру, выращивание и использование малораспространенных плодовых и ягодных культур в Полесье и Лесостепи Украины"

РГВ од

УКРАГНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ АГРАРНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

О ^

■ 1111Н1 Юч/а

На правах рукопису

АНДР16НКО МИХАИЛО ВАСИЛЬОВИЧ

ВВЕДЕНИЯ В КУЛЬТУРУ, В И РОЩУ ВАН НЯ I ВИКОРИСТАННЯ МАЛОПОШИРЕНИХ ПЛОДОВИХ I ЯГ1ДНИХ КУЛЬТУР В ПОЛ1СС1 I Л1СОСТЕПУ УКРАШИ

Специальность 06.01.07 — плод!вництво

Дисертац1Я

на здобуття вченого ступеня доктора Ыльськогосподарських наук у фории науковоТ доповщ!

КИ1В - 1993 р.

Робота виконана в 1нстнтут1 сад!вництва УкраТисыю! академп аграрии

наук.

Оф1ц{йВ1 опоненти:

доктор альсъкогоспода рських наук, професор В. Г. КУЯН,

~~ доктор смьськогосподарських наук, старший науковий ствробггник В. Г. ЛИСАНКЖ,

доктор тьськогосподарських наук, старший науковий сшвроблник В. I. СЕН1Н.

Провщна оргашзащя — Уманський альськогосподарський ¡нститут.

Захист дисертаци вщбудеться » червня 1993 р. о годив! на зася-данш спец1ал1зовано! вченоГ ради . . .05.01 в Украшському державному аграрному ушвеоснтеп за адресою: 252041, Ки1в-41, вул. ГероТв оборони, 15, аудн-

Проснмо прнйняти участь в робой спец1ал13овано1 вчено! ради або висло-вити Ваш в!дгук на дисерташю в 2-х приьпрниках, зав1рений печаткою, на адресу: 252041, КиТв-41, вул. ГероТв оборони, 15, сектор захисту дисертацШ.

3 дисертащао 1 праилми пошукувача можна оэнайомитись в б1блютец1 Укра-Тнського державного аграрного университету.

Дисерташю роз1слано < травня 1993 р.

Вчений секретар спец1алЬовано! вченоТ радя

кандидат с!льськогоспода--------

доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблеми. УкраТна мае велик! природш потенщ-альш можливоеп виробництва плод1в 1 япд. Бона також е одним ¡з центр ¡в свпчэвих ресурЫв дикорослих плодових \ япдних порщ як об'екпв паукового пошуку, особливо в селекщйнш робот1 та введенш IX у культуру.

Днкоросл! рослннп — важливе джерело поповнення рацюну харчування людини цшними продуктами, а також сировина для харчовоТ, переробно! та фармацевтичноТ промисловостк Проте за останш десятир1ччя у зв'язку з окультуренням л¡с1в, розорюван-ням земель, величезними пдромелюративними роботами, авар1ею на Чорнобпльськш АЕС, ¡з землекористування вилучено велик! пло!щ сшьськогосподарськнх упдь, де мкцеве населения заготовляло плоди, ягоди, гриби, лшарсью рослшш не лише для своТх потреб, а й для промисловост1 та рннку. На даний перюд все це в значшй м 1 р 1 втрачено, а ряд культур вщнесено до так званих малопоширених.

Державна земельна реформа, спрямоваиа на внд!лення великих площ гид колектнвш Й шдивЦуальш сади (яких зараз наль чуеться понад 2,5 млн. шт.), сприяла шдвшценню в населения ш-тересу до вирощування малопоширених культур.

До нових рослин М. I. Вавшов (1987) вщносив не лише щл-ком нов!, нев!дом^ але й малопоширеш, що заслуговують на ши-роке впроваджецня в практику. В зонах Полкся та Лкостепу Ук-раУни такими культурами у тепершшй час е айва звичайна, айва яионська (хеномелес), актиндая, арошя чорноплына, барбарис, брусниця звичайна, бузина чорна, вишня повстиста, глщ, жимолость Тепвна, ¡рга, калина звичайна, кизил (дерен), лимонник кнтайський, облшиха, ожина безколючкова, чорниця, шипшина та •ряд ¡нших.

За останш роки написано багато наукових праць про щлюшд властивост! цих рослин. Разом з тим, вщчуваеться гостра недостача сировини для фармаколопчно! промнсловост!, зростае попит на садивний матер1ал.

Саме життя поставило актуальну проблему внвчення бюлопч-

них i агротех-шчних властивостей штродукованих i мюцевих форм малопоширених плодових i яидних культур, наукового обгрунту-вапня технолопй ix вирощувания на промислових плантациях i в шднвщуалыюму господарствь

Мета роботи. Вивчити бюлопчш та агротехшчш властивосп ш-тродукованих i мшцевих найбшьш цшних малопоширених плодових i япдних рослин у зонах Полшся та Лкостепу Украши, шляхи введения ix в культуру. Визначити роль цнх рослин у збшь-шешй виробництва високовггамшних плод1в i ягщ у складних умо-вах еколопчноУ забрудненост! навколишнього середовища. Вивчити вщношення до умов вирощувания, способ« розмноження, розробити технологи закладання промислових насаджень i догляду за ними, збору та використання врожаю, визначити цшшсть пло-д1в i дат» вщповщш рекомендацп виробництву.

Завдання дослщжень. 1. Вивчити MicneBi та штродуковаьн перспектива! малопоширеш плодов! та ягщш рослини, обгрунтуватп ix цшшсть i необхщшсть введения в культуру.

2. Розробити ефективш способ» розмноження та агротехшку вирощувания садивиого матер1алу.

3. Оцшитн перспективу впровадження у виробництво окремих малопоширених культур.

4. Розробити технологи вирощувания apoHii чорноплщно!, обль пихн, калини звичайно!.

5. Створитн колекцда малопоширених культур.

6. Шдготувати рекомендацп по агротехшщ розмноження та вирощувания малопоширених плодових i ягщних культур.

Наукова новизна дослщжень. Вперше в умовах Полкся та /Ii-состепу Украши вивчено штродуковаш й аборигенш малопоширеш плодов1 та ягщш рослини. Систематизовано Ix за походженням, практичною цшшстю i перспективою у,ведения в культуру. В роботу було залучено 31 породу. Протягом 1971 —1992 pp. всеб1чно до-слщжували аронпо чорноплщну, облшиху крушиновидну i калину звнчайну, а за остант роки — ожину безколючкову, актинщда, кизил звичайний, лвдину великоплщну (фундук), лимонник китай-ський. Вивчено х1м1чний склад илод!в 10 малопоширених культур у пор1внянш з яблунею, суницею i чорною смородиною.

Вивчено i рекомендовано виробництву особливост1 насшневого розмноження малопоширених культур, яю вперше згруповано за трнвалютю перюду стратифщацн насшня, що пов'язано з походженням рослин. Визначено також pi3Hi способи вегетативного розмноження (10 порщ). Встановлено оптимальш режими укоршен-ня зеленпх i' комбшованих живщв у теплицях з штучним туманом та в холодних парниках (забезпечуеться 92—99% укоршення). Розроблено агротехшку вирощувания садивиого матер1алу арони

чорноплщно'1, калинн звичайно! та облшпхи крушшювиднсп, яка забезпечуе вихщ з гектара 115—130 тис., шт. двор1Чних саджанщв.

Вивчено ф1зюлопчш фази розвптку i бюлогно формування над-земпо! частини i коренево'1 спстеми aponiï чорноплщно!, вщношен-ня и до низькнх i високих температур, вологост1 грунту i повггря, свптгавого режиму, а також сезонне проходження ф1зюлого-бюло-пчних процеав у рослинах: динамжу води i сухих розчинних ре-човпн азоту, фосфору, калпо, кальцно, натрпо, магшю i зал1за.

Встаиовлено вплпв схем садшня i передпосадкового внесения добрив на picT культури. Кращою схемою садшня apOHiï чорно-плщно! виявилася 3,5—4,Ох 2,0 м при внесенш по 60 кг д1ючо'1 ре-човини NPK.. Розроблена на ochobî дослижень технолопя забезпечуе щор^чне одержання 90—110 ц/га плод1в.

У внробничих умовах в pi3inrx грунтово-кл1матнчних зонах ви-вчалп оптимальш плошд жнвлення калини звичайно'!. Кращою е 3,0—4,0x1,5 м, що забезпечуе врожайнкть 126—158 ц/га.

Вивчено господарсько-бюлопчш властивост1 восьми сорт1в обль пнхн та схеми ïx садшня. Кращимн сортами в 30Hi Полкся вия-внлися Чуйська i Превосходна, а в Лкостепу — Обильна, Золотим початок, . Превосходна. Оптпмалып схеми садшня — 4,0x2,0—3,0 м, урожайшсть при цьому становить 120—147 ц/га. Визначено ;тпчний склад плод1в 5 сортч'в облшпхи, та розроблено способи збереження основних оргашчних речовнн у соку св1жих i заморожеиих плод1в.

Практична цшшсть. На ochobî доопджеиь промислов1 i особливо колективш й приватш сади Полкся та Лкостепу поповни-лися новими плодовнми i япдними культурами, як1 зайняли знач-не мкце поряд з традищйннмн. За данимн перепису сад1'в 1974 року, в колгоспах i радгоспах арошя чорноплдаа займала 88 га, а в 1984 р. вже 2,2 тис. га. Тепер пло!щ гид шею культурою ста-новлять майже 3,2 тис. га. Шд облшихою вони за цей час зросли з 232 до 381, калиною звичайною — до 48 га.

Розроблеш технологи дали можливкть розсадницьким госпо-дарствам налагодити прискорене розмноження цих культур i ви-pimuTH проблему забезпечення садивним матер1алом потреби са-дтницьких господарств та шдивщуалыюго сектора.

Розроблеш на ochobî дооиджень тexнoлoгiï дали можливкть в дослщних господарствах 1нституту сад1вництва УААН, Донець-кого i jlbbîbcbkoro ф1л1ал1в шституту. Подшьсько}' дослано!' стан-цп сад1вництва щор1чно одержуватн 98—162 ц/га плод{в, у рад-rocni «Чершпвськнй» ЧершивськоУ облаеп — 120—150, на 1вано-OpanKÎBCbKOMy опорному nyHKTÎ — 120—147 ц/га плод1в apoHiï чорношиднси, 120—147 — облшихи i 90—110 ц/га — калини.

Вивчення xiMi4Horo складу плод!в показало, що вони мктять велику кшьккть Р-активних речовин (арошя чорноплщна до 3800,

облтиха до 320, калина до 1220 мг/100 г), вггамшу С — арошя чорношпдна до 170, облтиха 600, калина до 47 мг/100 г. Калину звичайну, облшиху крушиновидну, арошю чорноплщну з давшх час1в впкористовували в народнш медицин!. Наявшсть в плодах малопоширених плодових i яп'дних культур оргашчних сполук, здатних виводити з оргашзму людини важш метали, надае ще битьшо! uíhhoctí цим рослинам, особливо в сучасних умовах.

Вирощування нових плодових i япдних культур i одержання високих урожаев збагачуе харчування людей високовп-амшними продуктами, а харчову та фармаколопчну промисловкть — цш-ною сировииою i природними барвинками.

Апробац1я роботи. Ochobhí результати досл1джень викладено в робот1, за ними були зроблеш доповда на Всесоюзнш нарад! «Стан i перспективи розвитку рщких культур в СРСР» (Льв1в, 1939 р.), на республ1канськ!й нарад! «Проблеми сучасного садш-ннцтва» (KuÏb, 1989 р.), на республжанськш науково-практичнш конференцп «Проблеми нарощування продовольчих pecypciB» (Khïb, 1990 р.), на республжанськш науков1й конференцп «Вироб-ництво еколопчно чистсч плодоовочево'1 продукцй', картоши та винограду» (Khïb, 1991 р.), на вчених радах 1нституту сад1вни-цтва УААН (Khïb, 1978 р., 1981... 1991 pp.), на республжанськш нарад1 Укрсадвинпрому, 1991 р., на II м1жнародному KOHrpeci по гор1хопл1'дних культурах (Будапешт, 1989 р.), на Ш м1жнародно-му Koiirpeci по фундуку (Альба, 1тал1я, 1992 р.).

Реал1зац1я результате дослщжень i ïx економ1чна ефектив-nicTb. Результати багатор1чних досл1джень викладено в моногра-ф1ях «Арошя (горобина) чорношпдна» (Khïb, 1986), «Арон1я чор-ноплцща на Украип» (Khïb, 1992), в книгах «Малопоширеш ягщ-ni i плодов! культури» (Khïb, 1991), «На дачи (Khïb, 1992), «Пло-д1вництво» (Khïb, 1992), брошурах «Рекомендацп по внрощуван-ню садивного матер1алу япдних культур на присадибнш дшянцЬ (Khïb, 1987), «Рекомендаци по вирощуванню саджаниДв плодових культур» (Khïb, 1987), порадах «Вирощування плодових i япдних культур на присадибних диянках i ,в колективиих садах» (Khïb, 1988), рекомендащях «Нормативи витрат на вирощування садивного матер ¡алу плодових i япдних культур i технолопчних карт з розсадництва» (Khïb, 1989).

На баз1 досладжень подготовлено i опублшовано «Методику вивчення шдщеп плодових культур в Украшськш PCP» (Khïb, 1990), «Методику вивчення сортш i форм ожинн» (Khïb, 1992), «Методику вивчення copTie i форм калини звичайноЪ> (Khïb, 1992).

3 метою проведения наукових дослщжень створеш колекщйш маточники в дослщному господарств1 1нституту еад1вництва УААН «Hobocúikh», Донецькому i Льв1вському фшалах шституту, на KpacHOKyTCbKifi i Подкьськш дослщннх станшях сад1вництва,

МиколаТвському HBO «Елгга», Волинсьюй зональшй дослшпй стаНцп луювництва, яю включають TaKi культурн: облшнха кру-шиновндна — 26 cop-riB, актннция — 12, кизил — 7, жимолость íCTÍBua — 17, калина звнчайна — 4, ожина безколючкова — 4, шипшина — 12, лохина висока — 7, журавлнна — 9 сорп'в. KpÍM того, забрано ряд форм глоду, ipni, лимонника китайського та iii-ших культур.

• Результат досл^джень впроваджуються в сад^вничих госпо-дарствах Украши, а також в приватному сад1вництв1 в основному в Полкькш i Лкостеповш зонах. По технологи вирощуваиня арони чорноплщноУ, калин» звичайноТ, облтихи крушиновидно! найбшь-iiii площ! цих культур закладено у Волинськш облаеп — 508 га, Р1вненськш — 258, Вшницькш — 192, Кшвсьюй — 105, Харюв-cbKiñ — 165, Хмельницькш — 193 га.

Станом на 1.01.1993 року в УкраТш пал1чуеться понад 2,4 млн. штук садово-городшх дшянок, загальна площа багатор1чних на-саджень яких становить 135 тис. га. За останш 8 poKÍB розсадни-цькпмн господарствами за нашими технологиями впрощено i реа-Л130ван0 понад 5,2 млн. штук саджанщв малопоширених плодо-вих i япдннх культур.

Публ1кац1я результат1в дослщжень. Ochobhí положения днсер-тацй' внкладено в двох монограф1ях, трьох книгах i 35 друкованих працях загалышм обсягом понад 32 друкованих аркушь Одержано одне авторське св]'доцтво на винахщництво (№ 1583035).

М1СЦЕ, ОБ'бКТИ, ПРОГРАМД I Л1ЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Робота виконувалась i продовжуеться в 1нстнтут1 сад1внпцтва Украшсько!' академи аграрннх наук (УААН) i його мереж1 зпдно з темпланом (1971 — 1990, 1990—1995 рр.), по проблем! 6. «Розро-бити технолопчш процесн прискореного розмноження та технологи внрощування нових i малопоширених в культур! плодових i япдиих рослин та гор[хошпдннх культур». Робота по проблем! продовжуеться.

Об'екти дослдакень — колекцп малопоширених плодових i япдних культур у зонах Пол1сся i JlicocTeny. Ochobhí дослщжен-ня проведено по найбшьш перспективннх культурах — арони чор-ноплщшй, облшиЫ крушиновиднш, калиш 3BH4afiHÍñ.

На Подшьсыш! дослщшй станцп сад1вництва (Вшницька обл.), яка розмвдена в Захщному JlicocTeny, де кл1мат noMipHO континентальний, вивчали бюлопчш та агротехшчш властивост1 apoHi'i чо'рнопл1дно1, облшихи крушиновидно!, калини звичайноТ, кизилу, жнмолост! íctíbho'í та актишди (1971—1990 рр.). Дослщи

було закладено на типових для зони Ырих середньосуглинистих грунтах.

У доел¡дному господарств! «Новосики» Гнституту сад1вництва УААН (Кшвська область, Швшчний Лкостеп) на с1рих лкових грунтах дослщжували сортов! властивосп облшихи, способи роз-множення р1зних малопоширених культур (1980—1992 рр.).

В зо1п Захцшого Л1состепу (Льв1вська область), в дослщному госиодарств1 Льв1вського фшалу 1нституту сад^вництва УААН, у дослЦах на черноземах ош'дзолених вивчали агротехшчш власти-восп калини звичайно!' (1982—1990 рр.).

У Пол1сс1 (Кшвська обл.), в доелдаому господарств1 «Дмит-р1вка» 1нстигуту садтництва УААН, на дерново-ш'дзолистих грунтах дослщжували бюлопчш та агротехшчш властивосп, агротех-шку вирощування аронп чорноплщноГ, облшихи крушиновидноТ та калнни звнчайноТ (1982—1990 рр.). Вплив мшералышх добрив на урожайшеть аронп чорноплино! в цш зон! також вивчали на досл!дшй баз1 Кшвського державного ушверситету ¡м. Шевченка (1972 — 1981 рр.) та в радгост «Пуща-Водиця» (1987—1988 рр.).

У дослщженнях викорнстано польовий, лабораторний, статис-тнчний метод», а також експедицшш обстеження. Подготовку грунту, садшня 1 догляд за насадженнями вико-нували зпдно з рекомендащями Гнституту сад1вництва УААН (1966, 1969, 1976, 1977, 1983 рр.). Сортовивчення, феноло-пчш сностереження 1 облики проводили за методикою сортовивчення 1 селекцп плодових, япдних 1 Г0р1х0шпдних культур (М1чу-ршськ, 1966 р.). Особливоеп будови кореневоТ системи дослщжували за методом спрощеного монолгту за П. Г. Шиттом (1952) ! В. А. Колесниковим (1972). Способи вегетативного розмноження вивчали за методикою М. Т. Тарасенка (1967), морозостшюсть — М. О. СоловйовоТ (1982), удобрения — за методикою Н. Д. Сш-ваковського (1965). В аронп' чорношидно!' визначали сезонну ди-намжу за методами: води—М. Д. Кушшренко, сухих речовин—тер-могравггащйним, сухих розчинних речовин — рефрактометричним, загальиого азоту — Квельделя, фосфору — Морф1 й Раши, калао — полум'янево-фотометричним, кальцда 1 магнпо — комплексомет-ричним за допомогою трилону «Б», зал1за — фотометричним методом за допомогою ортофенантролшу.

Х1м1чний склад плод!в визначали методами: сух1 розчинш ре-човини — рефрактометром, цукри — колориметричним за В. Л. Вознесенським, кислота, що титруються,—титруванням 0,1%-м роз-чином лугу, пектинов! речовини — карбазольним, аскорбшову кислоту — фотоколорнметричннм ¡з застосуванням фарби Тшь-манса (2,6 — днхлорфенолшдофенолят натрию), суму фенольних сполук — фотоколорнметричннм ¡з застосуванням реактиву Фоль

на-Дешса, жнри — за методом Сокслеса в модифн<ацн Рушков-ського.

Еконолпчну ефектившсть впровадження у виробництво результат дослщжень розраховувалн на ЕОМ шляхом З1ставлеиня ви-трат на вирощування продукцп 1 вартосп урожаю зпдно з тех-нолопчними картами на виконання роб1т 1 нормативами внтрат, розробленими вшилом економши 1нституту садшнпцтва УААН. Результат« дослшкень обробляли математичним методом за Б. А. Доспеховим (1973).

ГПд кер1вництвом автора у виконанш окремнх роздшв дослщ-жень брали участь: кандпдатн с.-г. наук М. М. Книга, I. П. Над-точш, С. Я. Шестопал, А. I. Чмух та асшранти — Ю. О. Артемен-ко, О. В. Негода. Автор внсловлюе \"м щиру подяку.

[. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Походження 1 шляхи використання малопоширених плодовых 1 яп'дних культур. В Псшса та Лкостепу УкраТни нараховують 31 илодову породу, яка являе собою ¡нтерес для виробництва. Б1ль-шу частину Ух за осташн десятир!ччя штродуковано з шших реп-ошв 1 континент, шип — це культурн мюцевого походження (аборигени), якнх ранние було достатньо в дикому сташ, а зараз IX необхщно культпвуватн.

При впвченш бюлопчиих I агротехшчнпх властивостей, ш'дно-шення до грунтово-кл1матичиих умов спстематизували культури за походженням (табл. 1). Знания райошв походження рослинн, пор1вняння нових умов вирощування з умовами первинного ареалу дало можливкть оцшити перспективу вирощування 1 впровадження штродукованнх культур у вторннних ареалах. За станом використання 1 можлпвого впровадження у виробництво Гх умов-но згрупувалн:

а). Культури, що набулн промислового значения: айва звичай-на, арош'я чорноплЦна, калина звичайна, лодпна великоплцша, облишха крушиновндна, шовковиця бша 1 чорна, шипшина. в мен-шш м 1 р{ — хеиомелес, актпшдш, брусниця звичайна, вишня пов-стнста, ¡рга канадська, кизил звичайний, ожина безколючкова, смородина золотиста, черемха Магалебка, чорннця, евком1я в'язо-лнста.

б). Для приватного сад1вництва: айва звичайна, хеномелес, актнш'д1я, арошя чорношпдна, калина- звичайна, кизил звичайний, фундук, ожина безколючкова, облшиха крушиновндна, шип-шина, в меншш м1рг — вишня повстиста, жимолость Тспвна, ¡рга канадська, лимонник китайський, смородина золотиста, "чорннця, шовковиця б1ла, червона 1 чорна, елеутерококк, барбарис звичай-

Т а б л и ц я 1

Походження малопоширених культур, як! вирощують на ITofliccl ¡ в JlicocTeny УкраТни

1нтродуковаш

ГНвшчна Америка Далекий Схщ, Корея, Сахалш, Япотя, Китай Рлизький Сх!д, Середня Азш, Кавказ, 1нд1'я, 1ран, Туреччина Аборигегш

1 2 3 4

Арошя чорноилщна Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot

Вишня Бессея Cerasus besseyi (Bailey) Sok.

Ipra какадська Amilanchier canadensis (L.-Medic).

Смородина золотиста Ribes aureum Pursh

Шеферд!я Shepherdia Nuit.

Шовковиця червона Morus rubra L.

Айва японська, або xe-номелес

Chaenomeles japónica Linal

Актишдш Actinidia Lindl.

Жимолость îcTÏBKa Lonicera edulis Turz.

Лимонник кнтайсышй Schizandra chinensis Baill.

Ebkomíh в'язолистна Eucornia ulmoides Oliv.

Елеутерококк Eleuterococcus Maxim.

Айва звичайна Cydonia olongata Mili.

Барбарис звичайний Berberís vulgaris L.

Вишня повстнста Cerasus tomentosa (Thund.) Wall.

3i3¡c|iyc (yiiaöi) Zizyphus Mill.

Кизил звичайний Cornus mas L.

Маслина европейська Olea europao L.

Брусниця звичайна Vaccinium vitis-idae L.

Бузина чорна Sambucus nigra L.

Гл1Д звичайний Crataegus oxyacantha L.

Горобина звичайна Sorbus aucuparia L.

Калина звичайна Viburnum opulus L.

JliiHiina американська (фундук)

Corylus americana Walt.

Продовження таблиц! 1

Мушмула Mespilus L.

Черемха магалебка Padus mahaleb (L.) Borkh.

Шовковцця — 6i.ia, чор-на

Morus alba L. Morus nigra L.

Облшиха крушннопндпа Hippophae rhamnoides L.

Ожнна звичайаа Rubus vulgaris Wh. et N.

Чоршщя

Vaccinium myrtillus L.

Шнпшина Rosa L.

Т а б л и ц я 2

Вмкп основпих оргашчинх сиолук у плодах традицшннх 1 малопоширених культур (урожай 1991 р.)

Культура ? о; X сз -.с и с Р О О Аскорб1 нова кислота Р-активш сполукн Карелии

о 5 а- г ?■§ в К н с*. ^ ^Г'г иг/100 г м г/100 г м г/100 г

Ябдупя (Антошвка звцчайиа) 10.8— 12,0 б 8— 8,2 1 17— 1,23 3,1— 9,8 262,0— 380.0 0,025— 0.3

Суипця (Ред Гоитлет) 7,6— 8,8 5 1 — 6,1 0 84— 0,92 48,6— 52,5 203,1 — • 268.8 0,3— 1.1

Чорна смородина (Минай Шмнрьои) 12,4— 14,1 5,9— 6,7 2,40— 3,71 149,6— 193,0 603,1 — 664,3 0,1 1,4

Актиния 10,1 — 1С,2 4,0— 15,0 0,8— 3,0 900,0— до 80 500,0 6,9— 8,5

Арошн чорпошидиа 17,0— 26,0 6,0— 11,0 0,8— 1,3 19,0— 170,0 610,0— 3800,0 0,96,0

Жимолость ки'вна 10,0— 15,0 3,0— 13,0 1,0— 5,0 16,0— 170,0 400,01800,0 1.9— 2,7

1рга каиадська 9,8— 18,2 6,0— 12,0 0,5— 1,1 35,0—до 1000 45,0 0,4— 0,7

Калина звичайна 14,3— 15,7 8,0— 9,5 1,8— 2,2 26,5— 47,2 987,2— 1219,0 2,0— 2,8

Кизил 14,1 — 19,6 10,0— 17,0 2,0— 3,5 84,0— 160,0 692— 750 0,8— 2,7

Лимонник китайський 13,0— 14,2 1,2— до 6,0 2,0 20.0— 70,0 100,0— 406,0 0,3— 0,7

Ожпаа бсзколючкова 13,1 — 15,4 5,2— 8,9 1,5— 3,6 32.8— 59,7 498,1 — 846,0 0,8— 2,7

Облшнха 9,7— 15,0 2,0— 5,0 1,0— 4,0 62,0— 600,0 90,0— 320,0 ю 60,0

Шиишииа 13,1—до 12,0 18,8 0,2— 0,7 2000,0— 2500,0 2500,0— 3500,0 6,9— 8,0

тз F",

ui о ч

о ™

S ё!

S Я" С с ST

-о "О

о а;

а: о

Сз

о С5 о>

о сл о

ОС С:

00 vfc-

-J

о о

ОС —

— СП

СО ю о

00 с

ÍO сю сс

ю 00

сл со

(О

Цукор (загаль-на ильюсть)

0praai4Hi кислотн

BitaMiH С

Р-активш

сполуки

Цукор (загаль-на ыльюсть)

OpraiiÍ4iii кнслоти

Вггамш С

Р-активш сполуки

ся

о Сх

тг = Ü Ï u о -i i и ь г S я -о

È = £ S.» о ~ О В ге м £ = пз О =

Я ы С Í2 чэ s о\ » с Р а ° »

« С3£ s 01 Я-н = - Ш= й S 5 S-i

- и тз ч s я t; м о = Й м s: . S оз . 2»

g 5 ь и о » о X g g g -с s«- » ь » s с>

àgSfeOës-alsIs^S^'Sjag m S s р s S s S » ¿ ri

я 5 ° a gï^^SSS» f - =

n - ¿ к ^ S. tu К' ы ~ J3 a ш a > п в s я J ^ ^

rSSSoiC, = г-- 2 5 и Œ я - 5ï.2âs==

> о о - ь ^ - s s я Р s о- »„su

s ovS « : о I. S' J я S-г,- 3 » в

п <-> i ' п ь f я ™ " Од. —• „_-

* « J ° ^ £ ? н ч ^ = 3 к » S , м г

zï ^ -3 = гз er F- ^ in чэ - w *

чэ 5 * £ я о _ 8 Я к H £ ö 2 О £3 =/о к э Я

_ ~ - ш ^ -. - , к Ш s

S' * s S » -g g

я í ° ^ о ш о - с о-о ? = £ - S о 3 g £ л ° о = о ^ g 2

afesSiP-S i о о ь> = £ о w я оз -в-р

ь g ¿z я Ls ь - о о х я

- сх 2 g о 2 » -м ^ Й. Й. 2

s-ss1 's I« «1 зs- »

S ï í » О H C\ ш S ï^nSl-vjSu en

sS'ga^ flS, g i» -о - и й g » 2

— s; S г otj m г s« S лз _ оз o- h: S о

■ ^ S В S S Í pc\X

„ ы = n g (, J " ах u B и ■■ и m

^ Ъ сз „x w, о И 5 ш w н ~ m -

я 2 Э 8 2.s о ü Й и ь

ta д а в 12- н^^ик п> л

в S О tríala es л S S sas032" аз п> .t*

ю f" Ö

EC 01

W 03 »

со - 03

ES И 03

ï=< s GJ

О E СЭ

я 05 M л 03 S:

<T> S

<-í

rt> л

a m

0J й » Й <*t>

3 наведених даних видно, що плоди актнш'дп, арони чорно-пладноУ, кизилу, вирощеш на Под1лл1, мктять дещо бьльше цукру 1 менте кислот. ВщповщноТ залежност! в накоппченш вггамшу С 1 Р-активпнх сполук не встановлено.

11. ОСОБЛ И ВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ МАЛОПОШИ РЕН ИХ

КУЛЬТУР

Малопошпреш плодов! га япдш культурн розмножують ашЫн-невнм 1 вегетативним способами. При першому способ! насшня потребуе в!дпов1дного перюду шдготовки, тривалкть якого в основному залежнть в1д мюця иоходження. Так, у культур, що штро-дуковаш з Далекого Сходу, Сахалшу 1 Сиб1ру, коротший перюд тдготовки насшня до проростання, осюльки в цих репонах швпдкпй 1 р1зкий перехщ в1д лгта до зими 1 вад зааша до лгта. Тому насшня повинно ш'дготуватися до проростання за коротку осшь 1' весну. До таких культур належать айва японська, акти-¡и/ия, жимолость аставна, лимонник китайський, евкомая в'язо-листа. Нааашя облшихи крушиновидно! передпоавно!' подготовки не потребуе. У тих культур, що сформувалися у посушливих зонах, нас1иня теж мае короткий перюд спокою (барбарис, кизил звичайнпй, мушмула, шовковпця бала 1 чорна). У калнни звичай-Н01, шипшшш, глоду перюд спокою тривае до 18 мкяилв.

В¡д1бран! окультурен! форми 1 сорти малопоширених плодо-вих 1 япднпх культур при насшневому розмноженш в поколшш не зберагають набутнх господарських цшностей, тому потребують вегетативного розмноження.

Дослщження показали (табл. 4), що кращим строком зеленого жпвцювання для бшьшост1 культур е перша декада червня, коли жнвц1 знаходяться в початковш стадп здерев'яншня. В цей перюд можна одержат» иайвищий процент укоршення живщв 1 вихи стандартного одноршюго саднвного матер1алу. Слгц зазна-читп, що М1'ж сортами окремнх культур спостеркаеться велика розбажнасть в укоршенш, особливо в актишди, облшиха! крушино-вндпоУ 1 кизилу звнчайного.

Замочування шажапх кшшв зелених жаавщв у розчнна 1МК (ш-долалмасляна кислота) в концентраца 30 мг на 1 л води сприяло ш'двищенню укор1непня жаавщв облшихи крушиновидно! на 10— 13%, шовковиш — на 6—9 1 кизилу — на 5—8%. Збьльшення дози 1МК до 50 мг/л водн не спрпяло суттевому шдваащенню проценту укоршення, а в окремих вар1антах навпъ прнзвело до його зниження.

Т я <7 л и ц я 4

Укоршешш малопоширених культур зеленими живцями ((кститут сад1внидтва УААН, 1986—1991 рр.)

Культура Строки живцювання 3 = о 'а. я о й •л = ^ к Наявшсть приросту, % Висота приросту, см 1 Д1амстр штамба, мм

Лктпш'дш 02- -10.06 72—88 95—100 50,5 5,5

Лротя чорногшдна 04- -10.06 71—78 92—94 19,0 4,0

жимолость 1ст1в11п 02- -10.06 92—96 81—87 18,0 7,0

Кизил звичайний 22- -26.05 84—100 36—88 8,5 3,5

Калина звнчанна 22- -26.05 98—100 • 94—96 17 5,0

Лимонник кчтайськнй 02- -10.06 80-90 75—87 17,5 7,'0

Облшпха:

жшоча форма 02- -10.06 75—99 61—89 20,5 4,5

чоловна форма 02- -10.06 80—82 55—6! 15,5 4,0

Ожнна безколгочкова 02- -10.06 87—100 74—99 15,0 3,5

Шовковнця 61'ла 08- -10.06 60—80 65—90 16,0 4,0

III. ТЕХНОЛОГИЯ В И РОЩУ ВАН НЯ АРОНП ЧОРНОПЛ1ДНОК

В1дношення до умов навколишнього середовища. Вивченпя фе-нолопчнпх фаз розвнтку арони чорноплшюТ (1971—1975 рр.) показало, що бруньки почннають розпускатпся при середньодобовш температур! пов1тря +5°С I вище. Цвтння культури пов'язано з накоппченням в1дпов1'дно'1 суми активних температур вище +5°С, В умовах Л1состепу це становпть 197°С 1 колнваеться в межах 179—208°С, що припадав на 8—20 травня. Перюд цвтння тривае 12 (11 — 13) дшв.

Характерною особливктго арони чорноплщно! е ранш строки початку вегетацц 1 шзне цвтння, коли кущ! знаходяться в об-

листненому сташ й ripupicr naroHiB становить 10—14 см. Тому кв¡тки не пошкоджуються тзньовесняними заморозками. Це властиво також калии» звичайшй, ожиш безколючковш, зрзi, лимоннику китайському.

Перюд вщ цв!Т1ння до достигання плодов становить 94±5 дшв, що вщповщае суш активних температур 1033—134ГС. Рослина добре зав'язуе плоди i утворюе насшня як вщ перехресного, так i вщ самозапиления. Процент корисноТ зав'яз1 вщ вшьного заии-лення в середньому за три роки становнв 82% (78,4—86,3), при са-мозапиленш — 59,1% (42,3—71,0), вихщ стнглих плод1в — 73,9% (70,4—77,2) вщ числа квшж у суцвггп i 91,3% (89,5—93,2) вщ ктькост1 зав'язк

PicT пагон1в починаеться на 4—11-й день шсля розпускання бруньок i закшчуеться в першш половит серпня. Весь перюд росту становить 110—121 день, на що потр1бно 1045—1273°С активних температур. Листопад починаеться в друп'й декад1 вересня i закшчуеться в третш декад1 жовтня.

Спостереження показали, що вегеташ'я закшчуеться при пони-женш середньодобово! температури до 7,7—5,5°С. Весь вегетацш-ний перюд проходить за 196 (±3—4) дшв, що вщповщае cyMi активних температур 2803°С. За багатор1чними даними, сума плюсо-вих температур у зош Люостепу УкраТни становить 2850—3000°С.

Арошя чорноплщна — св1тлолюбна культура. У загущених на-садженнях за несвоечасного обр1'зування в середин! купив оголю-ються стебла i весь урожай перемщуеться на перифер1ю куща.

Культура переносить тимчасове пщвищення температури та посуху.

Однак при високих лггшх температурах у посушливих умовах попршуються розвиток куиив i яккть плод1в, останш др1бшша-ють i набувають терпюшого смаку, стають майже непрпдатнп-ми для використання. 3 uiei причини умовна твденна границя промнслово! культурн аронп чорноплщноТ — твшчш rpammi ОдеськоТ, Миколашсьжл, Херсонсько! та Запор1зько1 областей.

Арошя чорноплщна — вологолюбна рослина. Бона добре реа-гуе на вологу протягом вегетацн. Середньор1чна потреба у волоз1 становить 500—600 мм, що забезпечуе нормальннй picT i плодоношения.

Культура переносить тимчасове затопления, але для не! непрп-датш мкщеположення з близьким стояниям шдгрунтових вод, особливо застшних. Так, купи на дшянках ¡з заляганням грунто-вих вод до одного метра значно поступаються в pocTi, загальному розвитку i плодоношенш кущам, як1 розм'щеш на дшянках, де

поди залягають глнбше. Середшй урожай за 1971 —1974 рр. з одного куща при глибшп залягання грунтовнх вод 1,5 1 бшьше мет-рт становив 6,6 кг, а до одного метра •— 3,2 кг.

До груип'в арошя. чорноши'дна невпбаглпва. Добре росте на чорноземах, с!рих 1 ясно^шрих лковнх у Лкостепу, дерново-шдзо-лпстнх на Полка", а також на шщаних I сушщаних грунтах. Не-придатш для не! заболочен!, засолеш та ка.м'яннст! грунт!!.

Морозоси'йккть культури. В умовах Лкостепу 1 Полкся Укра-шн арошя чорпошпдна добре переносила знмове зниження тем-ператури I лише в сувор! зимп 1971 — 1972 та 1986—1987 рою'в за-(¡мксовапо незначш пошкодження морозами однор1Чних прирост!в

I бруньок. Так, при зннженш температури пов1тря до —31,9°С, а на поверхш сшгу до —38°С на кущах внявлено шдмерзанпя верх-

II ьо! частшш одпорнших приросте на 10—15% '!х довжпни, шд-мерзання бруньок становнло 15—25%. Пошкоджень кори 1 дере-впнн не спостеркалося.

Нанниж'ц температура грунту (до —6,7°С) на глибшп 20 см була у другой декад! пчпя 1974 року, проте коренева система не пщмерзла.

Даннх про ннзьку критичну температуру, яку переносить арошя чорногшдна, в лкератур! не зустр1чаеться, тому нами вперше були проведеш дослиження, шд час яких шляхом прямого замо-рожувашш проморожувалн однор1чш пагони та квггков! бруньки при —40°С, —44°С, —50°С, —50°С (змшна). Встановлеио, що в насадженнях аропп чорношидно? у вшд 7 рошв певноГ залежност! м!ж схемами сад1иня 1 пошкодженням однор1чних прирост низь-кпми температурами не ¡снуе ((табл. 5). При температур! замо-рсжування до —40°С найвпщий бал пошкодження верх!вки паго-ну — 2,8, середин:! — 2,5 за схемн садшня 3,0x3,0 м, а найниж-ч ии — 1,5—2 за схемн 3,0 х 1,5 м. Пщмерзання генератнвних бруньок на 2,5 бала зафжсовано на кущах ¡з схемою садшня 4,0 х \ 1.5 м, при пшшх схемах — 1,5—2 бали. При температур! —44°С найвнщий бал шдмерзанпя верхчвки пагона — 3,3, середин» —-3,2 . ! квггковнх бруньок — 3,5 спостеркали при схем! 3,0 х 3,0 м. При ппних схемах ш'дмерзання пагошв становнло 1,8—3,1, бруньок—

2.2—3 бали.

Шд час заморожування при температур! —50°С верх!вкова час-тнна пагош'в, незалежно в!д схем сад!ння, зазнавала пошкоджень до 4,5 бала, середня — 4,1—4,6 ! бруньки-— 4,2—4,6 бала. Близь-кою до критично'! для аронп чорноплщноГ е змшна температура ¡з загартовуванням при —5°С з наступним заморожуванням до —50°С. При цьому режим! верх!вкн пагошв пошкоджуються на

4.3—5 бал!в, середина — 3,8—4,5, а бруньки — на 4,5—5 бал1в.

Т а 0 л и ц я 5

Пошкодження пагошв i бруньок аронй' чорнопл1Дко-1 залежно в!д температури заморожування i схем еад1ння, бали (1978 р.)

Температура заморожування, °С

садпгая, 40 -44 —50 —50 (змшпа)

м 1 2 3 1 2 3 1 j 2 i 3 1 2 ! з í

3,0X3,0 2,8 2,5 2,1 3,3 3,2 3,5 4,5 4,2 4,5 4,6 4.2 4,8

4,0X1,5 2,5 2,1 2,5 2,4 3,1 2,5 4,5 4,1 4,2 4,3 3.8 4,5

4,0X2,0 2,2 1,8 2,0 2,1 2,2 3,0 4,5 4,3 4,3 5,0 4,2 4,5

3,5X1,5 2,3 1,5 1,5 2,5 1,8 2,5 4,5 4,1 4,6 4,8 4,5 5,0

3,5X2,0 2,3 1,5 2,0 2,2 2,0 2.5 4,5 4,5 4,5 4,7 4,8 5,0

3,0X1,5 2,0 1,5 2,0 2,3 2,8 2,7 4,5 4,6 4,5 4,8 4,5 4,8

3,0X2,0 2,1 2,0 1,5 2,2 2,1 2,2 4,5 4,5 4,4 4.8 4,3 4,7

* 1 — верх1'вка пагона; 2 — середина пагоиа; 3 — бруньки

Т а б л » « я fi

Проростання бруньок apoHiï чорнопл!дно\" залежно в1д температури заморожування, % (1978 р.)

Температура заморожування, °С Схема садшпя, м

3,0X3,0 4,0X1,5 4,0X2,0 J 3,5X1,5 3,5X2,0 3.0x1,5 з,ох 2,0

—40 58,0 48,0 53,0 49,6 59,5 54,0 49,2

—44 47,4 42,6 47,7 47,0 46,0 44,0 46,0

—50 17,0 16,0 ' 17,0 17,0 18,6 18,0 19,0

—50 (змшна) 6,0 4,0 4,0 10,0 8,0 10,6 10,5

Пророщування верх!вкових бруньок шсля заморожуваиня при температур! — 10°С (табл.6) показало, що 48—59,5% бруньок зали-шилися живим л i добре розвивалися; при —44°С i'x у середньому зберкаеться 42,6—47,7%, при — 50°С — 16—19% i при —50°С (зм11ша) — лише 4—10,6%, що св1'дчнть про в»соку морозостш-KiCTb культур».

Сезонна динамша ф!зк)лого-б1олопчних процеав у рослинах арони чорнопл!дноТ. Вивчення сезониоУ динамши ф1зюлого-бюло-ri4nnx процеав, що вщбуваються в aponii чорнопл1'дно'1 протягом року, особливо води та макро- i «¡кроелеменп'в живлегшя (азоту, фосфору, калш, кальц'т, магшю, зал!за), показало, що кмь-KiCTb i'x у р1зних органах рослинн (деревит, Kopi, лисп', бруньках i кв1тка.х) не пост'тна i зале жить в!д фазн розвитку.

Найбьльшнй bmi'ct води в лисп, nopi, деревпш та бруньках ви-явлено у весняний перюд. У бруньках в березш юлькють води становить 150% пор1вняно ¡з зимою. Встаповлено, що найбшьш обводненими органами е квггкн. Войн утримують 33,1% води по шдношеншо до сухо! речовиии (рис. 1). У свою чергу, вмют води i cyxo'i речовиии в плодах, i'x загальна маса поступово зростають, почпнаючи В1Д цвтння, а з серединн лнппя в1дбуваеться i'x ш-тенснвне нагромадження в плодах. Цей процес закшчуеться у cepnni, коли плоди достигають (рис. 2).

'5 10 20 ?0 Ю 20 70 10 20 50. 10 20 Yi VI VI vtt_ v» m, v«(«« ии к 1х

Рис. 1. Сезонна динамжп нагромадження води в органах aponii чорнопл!дно1: 1 —у KBitKax; 2 — у плодах; 3— в лист:'; 4 — у бруньках; 5 — » Kopi; 6 — у деревши'.

Piic. 2. Сезонна длнамша нагромадження води i сухо! речовинп в плодах арони чор-

ношйдпог.

Встановлено також, що в р1зних органах рослин не лише не-однакова кшькють макро- I мкроелемешчв, а й р1зна '¡х дииамь ка. Загальною законом1'ршстю динамики вмюту азоту, фосфору I калпо е Гх б!льше накопичення в лист! 1 менше — у кор1 та деревин!, бруиьки займаюгь пром«жне мкще. При цьому шльшсть азоту 1 калто в лист! зменшуеться поступово в М1ру ьх старшая, у той час як в динамщ! фосфору можна простежитн три фази. Найбкльший вмкт цього елементу в лист! у квп-ш. В перюд ш-тенсивного росту листя 1 вщтоку пластичних речовин до репро-дуктивних оргашв (травень) спостер1гаеться р1зке зменшення кшькоеп фосфору, пот^м, у лгтнш перюд, воно сповшьнюеться 1 зростае знову в >ковтш'-листопад1, коли починаеться вдачк пластичних речовнн в органн запасу (рис. 3—5).

а»

. .....*

ач:..... .

. IV У я vii viii i* % я xii ••) н |1[

!...... .22, ■ .». <

*'1У I1 VI viiviii ix х-.» XII 1 11.111

Рис. 3. Ссзонна дипалйка нагромаджсния азоту в органах арош чорполлиноУ.

Рис. 4. Ссзонна дипамп-са нагромадження фосфору в органах арош! чорноплино!.

1 — в дерев!ни; 2 — и кор|; 3 — в .шел; 4 — у бруньках; 5 — у плодах

На вщмшу В1Д листя, у стиглих плодах спостер!гаеться вщнос-не збшьшения вмшту азоту, фосфору 1 калш. Це обумовлено в1д-сутшстю вщтоку пластичних речовин 1 втратою води. Проте мак-симальний вмют цих елемент^в виявлено у молодш зав'язг

На цих же рисунках можна чггко простежитн окрем1 особли-вост! змши кшькост! азоту, фосфору \ кал1ю в р1зних органах рос-лини протягом року.

Динамша магнто 1 кальцию в органах рослини протилежна азоту, фосфору ! калда. Протягом вегетацп вмют магшю I каль-щю в лист! законом!рно зб!льшуеться вщповщно у серпн! та жовт-1П. В цей перюд к!льк!сть 1х у бруньках, кор1 й деревиш значно

менша, шж у лист!, що св^чить про вщсутшсть в!дтоку магнио i кальцпо в орган» запасу. Особлив1'стю динамнш цнх елемент!в е також те, що багато ix мктнться у зав'яз! (вщповшю 0,215 i 1,31%). ПЦ час росту плод!в i до ix достигання кшыисть магшю i кальц!ю в них зменшуеться, але на час збирання урожаю i в подалыиому збшьшуеться. Встановлено також, що на початку вегетацп (кв^тень) у Kopi га деревиш дуже мало магшю (вцщо-в!дно 0,123 i 0,042%), а у травш у молодих приростах вм1ст його в Kopi у 1,5, а в деревит — у 2 рази вищий. Отже, цей перюд сл!д вважатн критичиим щодо жнвлення рослнн магшем.

Рис, 5. Сезолна динамп<а нагро-

маджения кал^ю в органах арони

Ч0рН0ПЛ1ДН01

1 — в дсрсвпш; 2 •— в Kopi; 3 — в

лист/'; 4 — п бруньках; 5 — в плодах.

Слщ зазначити, що арошя чорношидна виноспть з урожаем багато кальц!ю, поступаючись лише калда. Недостача його впли-вае на утворення генеративнпх оргашв, а нагромадження вегетативно! маси мало залежить вщ цього елементу.

На вг'дмшу В1д динам!ки ¡нших елемент!в, натр!й б1льше иако-лнчуеться у тор^шшй деревшп, шж у молодой, а також у корь Протягом року вм!ст його в цих органах майже не зм1нюеться. Молоде та старе листя шстить однакову шлькнпъ натрда. Вияв-лено накопнчення його у бруньках перед розпукуванням, Це свщ-чить, що натр1Й потр!бний рослшн в певний перюд. У плодах аро-

Т---'-1---1-Г----г--г---Т-V--1--1-Г

IV V VI VII VIII IX X Xi XI' I II HI

пи ш'д час IX росту 1 достпгання кшьккть натрда зменшуеться, а в стпглпх збьтьшуеться 1 надал! знаходпться на одному р1вп 1.

Особлнвктю диналпки зал1за е те, що воно концентруеться у старьх органах аронп, тод! як азот, фосфор 1 калш — у молодих. У плодах найбшьше зал1за мктиться на початку '¿х росту 1 на дей час його бшьше, шж у листк

От/ке, досл1дження дпнам{ки вшсту основних макро- { мжро-елеменяв жнвлення в надземиих органах арон1'1 чорноплдагоГ дае можлнвкть вперше внзпачптп перюди в '{х активнш потреб!. Вра-хування виявлених законом1рностей дае можлнвкть створюватн пайбьчьш оптималышй режим грунтового жнвлення аронп чор-поплЦно!, який буде вщповщати ф1зюлопчшш потребам рослпн у певш пср}од!1 1'х росту. На основ1 одержаних даних можна також рекомендувати використаиня листков аронп чорноплщно!' з метою д1агностнкп П жнвлення макро- 1 м1кроелементами. Кр1м цього, знания дипамши х]'личних елемент1в у органах рослинп необхщне для дальшого внвчення 1 вщбору окремих рослпн з добримп сма-ковпмп 1 технолопчннмп якостями, а також для розробкн науко-во обгрунтованих рекомендаций по технологи впрощування куль-тури.

Вивчення способ1в розмноження аронп чорноплщно'1. Культуру розмножують насншям \ вегетативно. На вщышу вщ шших зер-кяткових плодових порщ, арошя чорноплщна при наспшевому розмноженш добре зберкае константшсть. Потомству повшстю передаються госиодарсько-бюлопчт ознаки рослин 1 плод1'в.

Насшневе розмноження. Вивчення оптималышх строюв осш-ньо'1 авби насшня показало, що найвпща схожкть св1жоз1брано-го насшня досягаеться при с\вб1 в першш половши листопада (56,4—65%). За ранпьоосшньо! сшби (15 вересня) схожкть ста-новнла 11,0—20,2%.

Для весняно1 сшбп перюд стратифжаци в умовах Полкся 1 Лкостепу становить 90—100 дшв, а схожкть — 64,3—67%. За тривал1шо'1 стратифшаци (до 120 дшв) наспшя частково пере-ростае, а при перюд1 до 80 дшв частина його не встигае пройти вс1 ф(зюлопчш процесп шслязбирального достигання 1 схожкть знижуеться до 39,8%.

Сходи стратпфжованого насшня навесш з'являються дружно: протягом перших п'яти дшв до 75% 1 в наступну п'ятиденку ще до 19%.

Вегетативне розмноження. Для арони чорноплЦноТ придатш вс! способн вегетативного розмноження.

Розмноження зеленими живцями. Протягом ряду рок1в (1971— 1975, 1981—1991) ми вивчали розмноження культурп зеленими

жнвцями в пл1вкових теплнцях ¡з застосуванням туманоутворюю-чо! установки, а також у холодннх парниках. Живцювання проводили в I—II декадах червня, коли жнвщ знаходяться в стади початку здерев'яшнпя. Дослщження показали, що в пл1'вкових теплнцях 13 викорпстанням штучного туману процент укоршення становить 82,5—84,1, а в холодннх парниках — 67,8—68,1 (таб. 7).

Технолопя розмноження вертикальними вщеадками. Арошя чорнопл1дна мае внеоку иагоноутворюючу здатшеть. Якщо над-земну частпну куща зр1зати, то наступного року з'являеться велика ю'льшеть прикореневих пагошв, яш при шдгортанш пухкою вологою землею можуть утворюватп кореш. 3 урахуванням ше\' бюлопчно!' особливост1 культури ми вперше розробили 1 впрова-дили у виробництво споаб вегетативного розмноження аронп чор-нопл1'дпо1 вертикальними вщеадками (Посв1дчення на ращ'ональ заторську пропозпцпо № 106).

Таблица 7

Укорпповашсть зелених живцш аронн чорногшдноТ (1971 —1975, 1981 —1991 рр.)

У плшковнх теплнцях У холодннх парниках

Дата жпвшопаппя кЬыаСТЬ дшв до часового укор|'нення процент укоршення млыисть дш'в до маеового укоршення процент укоршення

!).0Г> 30 83,5 32 67,8

12 00 27 84,1 32 Г>8,1

16.06 28 83,0 33 67,9

18.06 30 82,5 32 68,0

За данпмп дослщ1в , в середньому за В1с1м рошв з одного маточного куща було одержано по 35,8 шт. укоршених вертикаль-них в1дсадшв, або по 323,6 тис. з 1 га, в т. ч. 141,3 тис. шт. пер-шого сорту, яш в1дразу ж можна впеаджуватн на пост1йне м1сце, \ 182,3 тис. шт. — на дорощування в плодову шкшку (таблиця 8).

М1кроклональне розмноження. Результат» наших дослщж€;нь шдтвердили високу ефектпвш'сть мшроклонального розмноження

apoirii' чорногипдноТ методом in vitro. Це дае можлив1сть одержа-ти за короткий перюд необхщну кшьюсть оздоровленого садив-ного матер{алу вшбрано! цшноТ форми. Вирощуванням в лабо-раторних умовах виршуеться ряд оргашзацшних питань, в1дпадае необхщшсть у заготтл1 насшня, його стратифшаци та ¡нших тру-домютких операщя.ч.

Т а б л н ц я 8

Продуктившсть маточника аронм чорнопл'|дно'( при розмножент вертикальними высадками (схема садшня 2,0x0,5 м, 1971—1978 pp.)

Вих|д укоршеннх вщсадкш з одного куша Внх1д укоршеннх з одного висадкш га

Роки нсього, в т. ч. першого сорту всього, в т. ч. першого сорту

шт. шт. % тис. шт. U1T. о/ /и

1971 3,0 1,7 56,7 80 17,0 56,7

1972 11,4 - 6,8 59,6 114 63,0 59,6

1973 20,3 9,9 48,7 203 99,3 48,9

1974 26,3 12,5 47,5 263 125,0 47,5

1975 51,6 21,3 44,7 516 231,0 44,7

1976 50,4 16,7 33,2 504 167,0 33,1

1977 58,7 15,5 26,4 587 155,0 26,1

1978 60,3 26,8 42,3 608 268,0 44,1

В середньому за 1971 — —1978 pp. 35,3 13,9 39,4 323,6 141,3 43,6

Вирощування двор1чного садивного матер1алу. Виробшнп на-садження apoiii'i чорноплщно! в основному закладають двор^чнн-ми аянцями. У cboix дослщженнях ми ставили завдання визначи-ти, який ¡з способ!в розмноження — насжневпй чи вегетативний забезпечуе найб1лышш вихщ стандартних двор1чних саджаншв з одинищ нлощк

Результат» дослшв показали, що б|'лып продуктивним е перший з названих способ1в (табл. 9). Проте, враховуючн, що насш-пя аропп чорноплщно!' потребуе великих вптрат на добування, збереження, стратифжанлю, догляд у шюлщ, тому економ1чно ви-г!дио поряд з насшневим використовувати у виробиншт вегета-тнвннй спос1б розмиоження методом вертпкальних в1дсадк1в.

Т а б л пил 9

Вих1д дворг'чного садивного материалу аронЛ* чорногшдноУ (1972-1979 рр.)

В)ШД двор1чнпх

саджаншв з га

Вид» садивного материал у . с всього в1д н

Внсаджсно на 1 га, тис. шт. § загальпо! ККТЬКОСТ!' ппсаджсимх 15. Т. Ч. першого я ш о ^ X о л £ ь ¡2 н сх

С- С ТИС. ШТ. О/ /<> сорту, % 5 £ й О ^ § % 5 ^ о та с^ „ Ча 3 к ^ та г; го 2 О. ш а О \о О о. О х

Оянш 142 98.1 137 96,3 76,3 84 6,4 2,91 16,00

Вертикальш 142 91,4 118 82,3 67,5 68 6,9 2,69 20,96

шдсадки

Укорпюш

зелст жиши

у штучному 142 9-1,7 132 92,5 72,4 74 6,6 2,45 65,32

туман!

у холодппх 142 95,9 131 93,1 73.2 76 6,7 2,54 43,84

парниках

НС Ром — — 4,3 3,9 0,9 0,5

Схеми садшня. Наукових розробок по аронп чорноплщнш в Украип не було, I 11, як кущову рослпну, висаджували з площею жпвлення 2,5 х 2,5, ршие — 3,0 х 3,0 м. За таких схем садшня на-саджепня до 5—6-р1чного в1ку дуже загущувалися, обробггок площ ставав неможливим, врожайшсть падала. Тому при вивчен-ш схем садшня ми враховували не лише необхшпсть мехашзацп обробггку плошл, збирання та вивезення врожаю, а й бюлопчш

особливост! культурн. В^Дповщш дослщи були закладеж автором на Подшьськж дослщнш станци сад^вництва, де впвчалнсь так1 схеми: 3,0x3,0 м (контроль), 4,0x1,5, 4,0x2,0, 3,5x1,5, 3,3x2,0, 3,0 х 1,5 I 3,0 х 2,0 м.

Вплив схем садшня на ркт 1 розвиток рослин. Перил два роки теля садшня купи аронп чорнопльдан росли повтьно. Поси-

Таблнця 10

Вплив схем садшня аронп чорноплЦноУ на поживний режим у метровому шар! грунту (в середньому за 1972—1976 рр.)

Схсмн садшня, м

Жтратннй азот, мг/100 г грунту

початок вегетацц

PvXOMim

"р2О5

ссрсдина пегетацп

Обмпппш К20

кшець BcrcTauii

мг/100 г грунту

У, X ■' * X

* И rf. rt к к i— г-1 rf

et к О. S Kl О. ríi С. ca- й г-.

ы О- о. — с: О.' са о. ca С-

3,0X3,0 (контроль) 1,0 1,1 1,6 1,8 0,6 0,6 10.8 10,6 8,2 8,4

4,0X1,5 0,9 0,9 0,8 1,3 0,7 0,9 9,3 8,8 9,2 9,0

4,0X2,0 1,0 1,0 1,3 1,7 1,0 1,1 9.0 9,9 7,6 7,7

3,5X1,5 0,7 1,0 1,1 1,4 0,9 0,8 10,0 9,6 8,3 8,3

3,5X2,0 1,2 1,3 1,2 1,5 0,8 1,0 9,5 9,4 6,9 7,4

3,0X1,5 1,0 1,0 1,1 1,7 1,0 1,0 10,1 10,9 11.0 8,4

3,0X2,0 1,3 1,4 1,7 1,8 1,1 1,1 11,8 12,1 7,4 8,4

лення 1х росту було вданачено на третш рш: угору — на 55— 60 см, по диаметру крони упоперек ряду — 40—53, вздовж — на 34—43 см. Освоения площ живлення в ус1х вар1антах дослщу зро-сло понад два рази. Збшьшення площ! проекцп крони в б1к м1ж-

рядь спостер1галося на п'ятнй pii< v вариантах ¡з загущеппм са-дшням у ряду (4,0x1,5; 3,5x1,5; 3,0x1,5 м) — 228—247 см проти 213 на контроль Внасл1док цього в далих вар]'антах кронп змнка-лнся в рядах i оброблятн грунт можна було лише уздовж м1ж-рядь, а освоения площ живлення на п'ятпй pin становило 67— 71,5%. У той же час picT кропи в 6iK ряду в цпх вар1'антах па чет-вертий i п'ятпй роки зиачно змепшувався пор1'вняно до контролю.

У BapiaiiTax ¡з вщстанню м1ж рослинами в ряду 2 м кронп змпкалися на шостий piK, а освоения площ1 живлення на п'ятпй становило 48,4—62,2%. При cxe.wi садшня 3,0x3,0 м змпкання крон у кущт до п'ятир1чного в i ку не спостер!галося, а площа живлення освоювалася па 41,4%. У таких насадженнях ще можна оброблятн м1жряддя тракторними агрегатами в двох папрямках па-весш, а також в осени (т'сля збпраппя врожаю). В наступи! роки мехащ'зований оброб1ток за uie'i схемп практично прнпнняли, вщ-бувалося прнродне задерншпя м1жрядь. Для догляду за пасад-жеинямн створюються сириятливпш умови при cxe.Mi садшня 3,5— 4,0x2,0 м. Установлено також, що ш'тратнпй азот в метровому iuapi грунту б|'лыне накопичуеться в \ижряддях i мепше в рядах, особливо в серсдиш вегетацн, за схем садшня 4,0 х 1,5; 3,5 х 1,5 i 3,0 х 1,5 м (табл. 10).

На наявшсть у Bepxnix шарах грунту рухомого фосфору та обмшного кал1ю схеми садшня не вплинулп. Зате воднпй i по-живнпй режпмп в грунт1 полшшуготься у вариантах з б|'льшнмп площамп живлення. Так, при схем! садшня 4,0 х 1,5 м в лиши у метровому inapi грунту запас продуктивно! вологи в ряду стано-вив 66—80 мм, тод1 як у ипжрядд1 — 146—164 мм, тобто б!льшс, шж у 2 рази, а при посадш 4,0 х 2,0 м i 3,5 х 2 м — 112;—122 мм в ряду i 132—151 мм у \п'жрядд1'.

Одержано Авторське св1доцтво № 1583035 за розробку «Способу внрощування плодовнх культур», який успппно викорпстову-еться при посадц1 сплыюрослих кущовпх япдштв.

Розвиток кореневоУ системи. Арош'я чорпоплщна утворюе добре розгалужену мичкувату кореневу систему. Розкопки коршня показали, що на cipnx jucobhx грунтах у 13-р1чних рослпн Kopin-ня досягае глибинн 160 см, за рад1усом вщ центру — до 2 м (рис. 6). Середнш ;иаметр кронн таких купив — 347 см. Отже, основна маса кор!'ння перебувае в межах проекцп кронн i в ра-Л1 vci В1'д центру куща (0—100 см) становнть 61,5%. В основному коршня розм1щене на глнбиш 0—80 см (77,3%). Воно добре осво-Юс грунт. Розмщення його у Bepxnix шарах дае можлив1сть вп-рощувати аронпо при глибшп' т'дгрунтовнх вод 100—120 см.

глибш здпик'пя кореше (см) загшна довжииь юрешв (О/с) довжинд к0реш8 по «рракцш, 7о ти шен1в(%)нав!дстан18щ центра куии.в см загаяма млел корешб [°/о]

п0нм?мх (Ш 50-100 0ГН)01Ш00

0-20 Ш ® ® 1 ® (§1 (Ц) @ 26.2

21-40 22,5 (Ой ® 1, № © 1® 18.2

41-00 22.6 ® © ©I® 22,3

01-80 11.7 ® ® ®|®Т@ (У) @> 11,6

ВИНО П.! © ® © @ 6.7

«Ш 12,5 © ® Щ1ЖШ © 10,4

М» 5.9 ® щ, ® ® 1® @ 3.0

ШИ 2,8 ® (®) @ © 1.3

Всього- 100 1.8 3.5 441 17.4 да 18,5 100

Рис. 6. Розвнток кореневоГ сп.стемп аронп чорнопльчнси, вп; купив — 13 рокт.

Формування врожаю. Арошя чорношидна плодоносить на к1ль-чатках, шпорцях [ плодових прутиках. У плодоношения вступав рано, на 2—3-й рш теля садшня. Плодоносить щор1чно, В молодому вщ1 перюдичност! плодоношения не спостер1гаетьея, але, починаючн з 9-го року, як показали нанп досл1дження, воиа починае проявлятися. Так, у семир1чних насаджен-нях урожайшеть становила 108,2 ц/га, а в дев'ятир1чних знизила-ся до 67,4 ц/га. Ця тенденц1я збер1галася. Вивчення характеру розмвдення врожаю на р1знов1кових плках куща показало (рис. 7), що найпродуктившшими на 8—9-р1чннх рослинах без обр1зування е г1лкн 4—7-р1чного вшу. На них розмщуеться 73,8— 77,8% врожаю.

Аналопчш даш було одержано в дослщах I. I. Олекс1енко на Сквирському доалдному полк Цю особливють розмщепня врожаю сл'ц враховуватн при формуванш купив, яке практично за-кшчують до 7—8-р1чного в1ку. На таких кущах нараховуеться 56—72 р1зновшових стебла (6—8 одного вшу). Стебла старше 7— 8-р1чного вшу необхщно видаляти.

Вплив схем садтня на врожай 1 яккть плод1в. Вже на другий

?о1 2622-

о""4

сГЗ (д.

кС-»

3 И-

-с

г ю-6. 2' 2 5 4 5 6 7 8 9 Го Вис ПЖИ, РОКИ

- Под'шЮЬКА Л0СЛШН4 СТАМЩЯ САШИЦШ

---СШРСЮЕ ЮСЛигпОЛЕ

Рис. 7. Пролуктмнтпст!) плох яронп чорпоп.'п.:-поТ залежпо шд ш'ку.

р!к гнел я садпшя двор1чних аянщв окрем1 купи плодоносять. На третей р1к урожайшеть з одного куща становпть 1,4—2,2 кг.

Найвнщу врожайшеть у 3—4-р1чному в!ц! одержано в бшьш загущенпх насадженнях. У цей перюд повно! залежност1 М1ж уро-жайш'стю з одного куща 1 схемами садпшя не встановлено. На трети"! 1 в наступьп роки плодоношения урожайшеть зпижувалася при загущеному садшш в ряду. Якщо при схемах садшня 3,0x3,0 м, 4,0x2,0 1 3,5x2,0 м вона становила вщповщно 7,0; 7,1 1 6,0 кг з одного куща, то в насадженнях, ¡з схемами 4,0x1,5 м, 3,5x1,5 I 3,0x1,5 м була зпачно ннжчою — вщповшю 5,5, 5,5 1 4,5.

На п'ятий р 1 к плодоношения зафшеовано найвнщу врожайн1сть з куща — вщ 9,9 кг (3,0 х 1,5 м) до 13,9 кг (3,5 х 1,5 м). Найвнщу щор1чну врожайшеть з 1 га за 9 рошв одержано при плоии жнв-лення 3,5x1,5 м (101,9 ц/га), а в насадженнях з1 схемами сад1ння 4,0x1,5 1 3,5x2,0 м була дещо ннжчою, вщповщно: 91,6—97,1 ц/га (табл. 11).

Впвчепня хшичного складу плод1в з кушлв, висаджених за р1знимн схемами, показало, що св1жоз1браш плоди мютять, %: сухих речовин — 19,06—20,34, сухих розчинних речовин в соку— 14,07—15,03, в1там1ну С — 22,45—22,94, кислот — 1,01—1.19 1 схе-ми садшня на ьх ш'лькють не впливають. Разом з тим вщм1чено Тх вплнв на вмкт цукру в плодах. Так, при розрщжених схемах садпшя (3,0x3,0 м; 4,0x2,0 1 3,5x2,0 м) його накопичуеться бшь-

ше 8,47%, а при загущених (4,0x1,5 м; 3,5x1,5 { 3.0x1,5 м) — 8,05—8,13 % (НСРо,95±0,18).

Т а б л н ц я 11

Урожайнкть аронп чорноплщноТ за рвних схем садшня (Подиьська дослЦна станц1я сад|вництва, в середньому за 1973—1981 рр.)

Схема саджня, м КМЬЫСТ1> рослик 1;а 1 га, шт. кг з куща Урожайшсть | ц/га % Ссредпя маса плоду, г

3,0X3,0 1111 7,0 77,0 100 1,2

4,0X1.5 1666 5.5 91,6 117,7 1.1

4,0x2,(1 1250 7,1 88,7 1 14,0 1,2

3.5Х 1,5 1904 5,5 101,9 130,9 1,1

3,5x2.0 1428 6,8 97,1 124,8 1,1

3,0X1.5 2222 4.5 99,2 127,5 1,1

3,0x2,0 1666 5,9 98,2 126,2 1,1

ПСРо.95 0,3 5,2 Рф.^0,95

Вплив доз 1 сшввщношення мшеральних добрив на ркт 1 плодоношения аронП' чорнопл1дноТ. У практищ ще не нагромаджено достатньо даних для визначення потреби аронп чорноплщно! в елементах жнвлення 1 створення науково обгрунтоважл систем» удобрения 11 на р1зних типах грунт1в.

В зонах Полюся 1 Люостепу було закладено дослщи по вивчен-ню доз \ сшввщношень мшеральннх добрив. Вивчали доз и елемен-т!в жпвлення NPK по 60 1 120 кг/га д1ючоГ речовини при схем1 са-дшня 4,0x2,0 м. Одержан! даш показали, що внесения мшераль-ппх добрив позитивно впливае на нагромадження у грунт1 штрат-ного азоту, а також рухомих форм фосфору та обмшного калш, особливо на початку вегетацшного перюду.

Найбшыиого загального сумарного приросту кушдв досягнуто при внесешп повпого мшерального добрива (NPK) по 60 кг дпо-чоТ речовини (табл. 12).

Т а б л и ц я 12

Приргст куинв арошУ чорнсншдноТ залежио в!д доз I сш'вв1'дношення мшеральних добрив (схема садшня 4,0x2,0 м, Под1льська дослщна станщя сад1вництва)

Л' серсдньому за 1974—1981 рр.

Дозн 1 сшввиношшшя .чшералышх добрив загальна середин сумаршш прпршт

кмьюсть довжнна 1 .......

пагошв, шт. нагона, см м % до конт-

------------ -------- ролю

Зез добрив (контроль) 400,1 31,0 124 100

N1' 425,1 33,0 140 1 13,1

МК 414,0 32,1 133 107,1

РК 337,9 30,0 101 81,7

Ш'К 468,4 31,8 149 120,9

ГчМ'К 421,5 31,9 134 108,4

№К2 233,1 31,4 136 109,6

411,0 33,8 139 112,0

N2 Р2К2 452,1 32,4 146 118,1

НСР0,95 64,62 1,83 Рф<Р0,95

Добрива спрняли формуваншо високого врожаю. В усьх варь антах вш був вищий, шж на контрольному, особливо на ошдзоле-них грунтах (табл. 13), наприклад, на дослщнш баз1 Кшвського держушверситету 1м. Шевченка — на 24—77, в радгосш «Пуща-Воднця» — на 22—60%. Однак на арих середньосуглинистнх грунтах (Г1од1'льська дослщна станидя сад1вннцтва) урожай на 13% нижний. _

Мшералып до^рива позитивно вплинули на розвиток купив, р1чппн приркт, нагромадження сухих речовин як у плодах, так \ в соку. Загальна ккльккть цукр1в зростала вщ 6,44% по неудобре-пому фону до 7,96% при внесенш 60 кг/га д1ючо'1 речовини МРК. Спостер1галося зб:льшення вмшту фруктозп та аскорбшово! кис-

Т а б л и ц я 13

Вплив мтеральних добрив на урожайшсть арош!' чорноплщноТ (схема садшня 4x2 м)

Варшнти дослиу Доелина база Кп1вського дсрж- ушверснтету (1972—1981 рр.) Радгосп «Пуща-Водпцн (1977—1983 рр » ) Подиьська дослана станш'н садшництва (1974—1981 рр.)

ц/га /о ц/га % ц/га %

Контроль (без добрив) 99,1 100 98,0 100 92,5 100

N 131,0 131 120,0 122 89,4 96

. Р 125,7 126 116,0 118 84,2 91

К 123,3 124 114,2 116 81,9 86

ЫР 156,5 158 140,0 143 97,5 105

1ЧК 156,3 158 138,4 141 98,7 106

РК 145,6 147 131,2 133 93,7 101

ЫРК 176,2 177 157,0 160 103,7 112

№К 169,3 170 148,1 151 101,2 109

МРКг 161,2 162 140,4 143 96.2 104

1\Г2РК2 170,4 172 145,9 148 97,5 105

1М2Р2К2 178,3 180 159,2 162 105,0 113

НСРоз 17,3 16,9 9,1

лоти у плодах, шдвшцення загально! кислотность I, навпакп, в\пст дубилышх речовин, що надають плодам терпкого смаку, знпжувався. Отже, одерлош даш свщчать, що прп мппмалышх вптратах мшеральннх. добрив можна не лише ктотно ш'двищити урожайнють аронн чорноплщно\', а й полшшити яюсть 11 плод1в.

3 наведених даннх видно, що пайвищу выдачу вщ внесения иовного мшерального добрнва одержано на бцних дерново-шдзо-листих грунтах Полкся.

IV. АГРОТЕХН1КА ВИ РОЩУ ВАН НЯ КАЛИНИ ЗВИЧАЙН01

Бшлопчш особливость Десятнр1чш дослщження показали, що густота садпшя не впливае на строки настання фенолопчних фаз розвитку культурн. Середня дата розпускання бруньок — 5 квгг-ня, найрашший початок вегетаци вим1чено в 1990 р. — 16 берез-ня, а найшзшший (в 1985 р.) — 18 кв1тня. Цв1'те калина шзно: в другш-третш декадах травня — на початку червня. Ягодн достн-гають у середшп вересня. Листопад зак1нчуеться в трет1й декад1 жовтня, до настання пост1йних холод1в. За роки вивчення тдмер-зання кущ1'в не спостеркалося. Отже, температурний режим По-лкся 1 Лкостепу не е л1мггуючим фактором для цкГ породи. Воиа хоч 1 росте в шдлкку, але любить в1'дкрит1 й зволол<еш м1сця.

Т а б л и ц я 14

Розмноження калини звичайноУ зеленими живцями (дослвдне господарство «Новоалки», 1986—1992 рр.)

л О

ЧЭ

о и

[

О Ь о с

О о 6

о о

о 3

са о.

<и о к

— к о.

га и

„ О

СП н

22.05 94 73

26.05 82 58 2.06 98 96 7.06 100 96

10.06 02 53

12 28 30

7 17 31

16 30 31

16 34 31

9 18 26

Калину розмножують в основному вегетативно, але можна за-стосуватн й насшн вий спос1б, оскшьки в потомств1 вона збершае конст'антнють. Опд зазначити, що насшня потребуе трпвало! стратпфп<аци (до швтора року), тому необхщна спещальна п!д-готовка.

Дослщження показали, що калина добре розмножуеться уко-ршенням зелених жнвц1в. Кращий строк Ух загот1вл1 — перша половина червня. Процент укоршення в цей перюд становить 92— 100 (табл. 14). Важливе значения мае спос1б заготтль Найкра-щнй жпвець — з двома парами листочк1в 1 зр1зом по м1жвузлю. В1п краще укоржюеться пор1вняно з тими, як1 зр1зають нижче м1жвузля. Збшыиуетъся також вихщ живц1в, що особливо важли-во при малш К1'лькост1 материнських рослип.

Особливост'1 росту \ плодоношения. Вперше в Укра'1ш нами булп закладеш в 1981—1982 рр. 1 продовжуються до цього часу в р1зних грунтово-кл1матичннх зонах досл1ди по вивченню агро-технжп промислового вирощування калини.

За роки досл1джень отримано 7 врожа!в та бюметричш даш, яю дозволяють зробитн в1дпов1дщ висновки 1 дати рекомендацц по вирощувааню культури в р!зних грунтово-кл^матичних зонах Украшп (табл. 15).

Таблнця 15

Р1ст 1 плодоношения калини в зош Полкся (досл1дне господарство «Дмитр|вка», 1981 — 1990 рр.)

— д аз

= ь.

й" в £ § Е."._- о. я о к

Розхпри куща

Урожайшсть

го =Г

3,0X2,0 1667 25,2 40,3 230 231 4,73 78,7

3,0X3,0 1111 21,0 41,0 231 244 5,12 56,9

4,0X1,5 1667 19,5 38,3 241 240 3,71 61,8

4,0X3,0 833 21,5 34,8 235 212 5,70 47,5

НС Рода фО,У5 6,5 ф05 ф05 1,2 11,5

На четвертий-п'ятий pix теля спдпшя купи починають змикати-ся в рядку (з вщстанню м1ж ними 1,5—2 м), а на п'ятий-сьомий — при м1жрядд1 3 м. Суттево! pi3Himi М1"ж висотою i д1аметром кущ1в у двох папрямках не спостер!'гаеться.

Плодоносить калина на треп'й piK теля садшня. Найвнщий врожай (у 1988 р.) одержано у BapiaiiTax 3i схемами 3x2 i 4x1,5 м — В1'дп0В!'дн0 78,7 i 61,8 ц/га. За роки дослщжень найвищий врожай був отриманий у 1988 poui на Bcix вариантах, у ссредньому Bin становив 144—150 ц з 1 га.

В JTicocTenoBift 30Hi доел¡дн було закладено в 1981 рощ (табл. 16). 3 наведеннх даннх видно, що на 10-й pin теля садшня сутте-Boi р|'зннц1 .\п'ж роз.\прамп купив залежно В1"д схем садшня не спо-

Т а б л и ц л 16

Pier i плодоношения калини в зон|' JlicocTeny (Под1льська дослана станшя садшництва, 1982—1990 pp.)

Прирост однорн!-ппх naroiiin, см УрожаГ If'lCTb в 1990 р. - Середин урожай-ш'сть за 1983— — 1990 pp.

£ = ? = О гт< та _ !_. о Я . U а "*' -Г н Э о. Sag со 5-2 1990 р. у середпьому за 1983— 1990 pp. BJ/T1 "uT Я U "=f о О - о, а ь

4,0X2,0 (контроль) 404,0 19,7 44,1 3,31 41 3,30 4! ,25 62,2

4,0Х 1,5 302,8 19,1 42,9 3,26 54 2,83 -17,15 64,2

4.0Х 1.0 396,1 17,1 40,2 2,93 62 2,10 52,50 57,3

4.0X0,75 396,9 17,5 39,6 1,61 56 1,24 4 1,33 58,2

НСР0,95 F(KF0,5 2,0 2,7 0,3 3,2 0,42 6,2 F(KF0,95

стерпеться. У середпьому за 8 рок1в иайвшщ врожа\' з га одержано при площах жнвлення 4,0x1,0 i 4,0x1,5 м — вцшовщпо 52,5 i 47,15 ц/га. При загутених схемах садшня в рядку (1,0—0,75 м) плкн з в1ком оголюються i врожай зннжуеться.

Певнсн залежносп мае» 100 ягщ в^д схем садшня не спостерь гаеться, але вона дещо бшьша в розрщженнх насадженнях.

В умовах Захщного Люостепу в доел ¡да х ¡з р1знимн площами жнвлення не виявлено негативного впливу загущених насаджень на характер росту (табл. 17). Проте при загущених схемах садш-ня стебла витягуються втору починаючп з третього року, йде Ух оголения.

Т а б л и ц я 17

Внлив схем садшня калини звичайноУ паи р!ст 1 плодоношения в ЗахЦному Лкостепу (Льв1вський фЫал 1нституту садшництва УААН,

1982—1990 рр.)

Д|'амстр куща, см

Урожашп'сть п середньому за 1982—1990 рр.

иЗ Я с 2 2 — 5 2 У 1 и с О. о В 1 Р. 1 1 у ряд! к У кг/кущ -.С С""

4,0X3,0 833 322.2 262,4 262,9 6,7 56,2 100

(контроль)

4,0x2,5 1000 308,7 255,0 251,1 5,3 53.0 94,3

4,0X2,0 1250 318,3 255,9 224,1 4,5 53,5 95,2

3,0x2,5 1330 336,2 253,2 261,0 3,8 50,6 90,0

3,0X2,0 1 (¡66 306,6 253,7 224,0 3,2 52,9 94,1

3.0 X 1,5 2222 3-16,7 215,8 181,4 2,7 60,8 109,3

НСРо,95 15.7 13,6 13,2 1,1 3,0 —

До п'ятп'1иестир1ч!юго в1ку найвищий врожай у загущених иа-саджеинях (3,0 х 1,5 м) становив 60,8 ц/га, що на 4,6 ц/га внще, »¡ж при схехи садшня 4,0 х 3,0 м. Однак на п'ятнй-шостпй рж уро-жайшеть таких насаджень р!зко зннжувалася \ становила 20,7— 31,1 ц/га, тод1 як при розрщжених схемах — 30,3—84,1.

V. СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ 1НТРОДУКОВАНИХ СОРИВ О Б ЛIП И X И

Найпростнинй споаб розмноження облшихи — насшневпй, одпак при цьому а'яиш не успадковують властивостей материнсь-ко1 рослипн, а також стати яку можна вир^знитн лише при утво-ренщ генеративиих органов. Насшня облшихи не мае пертду спо-кою \ дае сходи вщразу шсля збору. Цей споаб застосовуготь для закладання л1сових культур протиерозниюго прнзначення, люо-господарськнх, декоративних дшяпок та в селек1шнш практпщ'.

Найчастпне облшиху розмножують укоршенпям зеленимн та комбшозанимн живцямн у теплпцях ¡з штучним туманом та в хо-

'Г а С л и ни 18

Укоржеипя живцов облшихи залежно вЦ сорту 1 способш Тх заготЫл! (1нститут садЬництпа УЛАН, 1988—1992 рр.)

Укор пенни ЖШ1Ц за готтл а да с гром ли %

1 пеленах КОМП1 нованнх

Сорт ___ ----------- .. -------- ! _

Дскади червпя л а.

С? ^ и -;; _ — ЗЦ

I И ! ш ! 1 1 1 ! И 1! I

Великан Г>1 66 77 72 77 81 6,7

Дар Катуш 82 87 89 91 87 83 9,3

Золоти» початок 80 93 90 94 91 81 К, 5

ОбЬьиа 86 94 91 96 92 86 6,4

Превосходна 86 92 87 93 94 • 94 6,6

Самородок 80 87 81 95 88 86 8,6

Чуиська 57 68 78 72 80 75 5.8

Чолош'ча форма 88 99 96 93 95 90 6,3

НСРо.5 (фактор А) 9,1 9,6 7,4 6,2 3.1 6,6 --

лодних парниках. СлЦ зазначнти, що не ВС! сорти облшнхп одна-ково здагш.до зеленого живцювання.

Строки живцювання. Вони т1сно пов'язат з накопиченням вщ-пов1дио1 суми активних температур (понад 5°С). Тому, як показали дослЦженпя, першу загот1влю зелених 1 комбшованих жив-ц1в супд розпочинатп при досягненш суми актнвннх температур 400—500°С (табл. 18). 1нтервали м1ж наступними строками заго-т\вл1 живц1в становлять 80—100°С. Це практично ствпадае з тре-

Т а блиц я 19

Ркт рослин облтихи залежно в!д схеми розмодення 1 сорту (1нстнтут сад!вництва УААН, 1985—1990 рр.)

Сорт

Золотнй початок

Впамшна

Оранжева

Золотиста

Дар Катуш

Схема садш-ня, м

4,0x2,0* 4,0X3,0 5,0X2,0 5,0X2,5

4,0x2,0*

5,0X2,0

5,0X2,5

4,0X2,0* 4,0X3,0

4,0X2,0' 4,0X3,0

5,0X2,0* 5,0X2,5

<-• з т ?

2,3 2,3 2,0 2,0

2,1 2,0 1,6

2,3 2,1

2,1 2,!

1.7

1.8

э &

2.4

2.5 2,3 2,1

2,0 2,1

1.5

2,2

2.3

2.4

2.6

2,2 2,1

й та — н „

7.5

6.7

6.8 8,0

5.8 6,1

4.3

5.9

6.6

6.4 4,3

5,1 <; г,

30 29 33

25 23

та

~ л

£ 5

ч 5 х

а К с

О. Я и

о о ^

О г; -

20 15 15

15 12 11

22 14

16 16

13 16

НСРо,95

0,4

0,5

1,2

5,6

* Контроль 38

тьою декадою травня та другою 1 третьою червня. Укоршення жнвндв облшихп залежно В1Д сорту 1 вар1ант№ дослшв вар1юеви 57 до 99%, що можна пояснит» вгдповцшим бюценозом, де фор-мувався сорт.

Живцювання з використанням стимулятор1в росту суттево не вплннуло на стушнь укоршення.

Схема садшня. В умовах Полюся 1 Лкостепу УкраУни облши-ха не вивчалась 1 практичш даш по вирощуванню и вщсутш. Тому впникла необхшисть закластн дослщи по вивченшо деяких П сортт при р1знн.\ схемах розмщення (табл. 19).

Сортп облшпхи, як 1 шших плодових культур, дшяться на снльноросл1 1 слаборослк До перших належать сорти Золотий початок 1 Оранжева, до слаборослих — Вггамшна, Золотиста, Дар Катуш, тому 1 площ1 живлення повинш бути р1зш. В ушх сорт1в виявляеться загальна тенденшя — при б1льш загущених схемах садшня.рослшш сильшше витягуються вгору. При густот1 сад1ння в рядку 2,5—3,0 м на 5—6-й р1к кронн майже повшстю змика-ються.

В зонах Полюся та Люостепу облшиха починае плодоноситп па трети! рш п1сля садшня. В перш! два роки плодоношения плоТ а б л и д и 20

Урожайш'сть сорт облпшхи залежно В1д схем садшня, ц/га (1нститут сад!вництва УААН, 1984—1990 рр.)

Сорт

Схема садшня, м

4,0X2,0

4,0X3,0

5,0X2,0

5,0X2,5

Золотий початок 102,7 80,3 87,2 51,4

Оранжева 89,0 55,0 61,2 18,9

Золотиста 109,7 93,8 74,1 68,7

Дар Катуш 61,4 58,1 68,0 60,2

1Мтампша 83,5 61,5 64,0 60,0

11СР0.1>5 для окремнх 110Р1ВНЯ1ГЬ = 19,3

ща живлення па урожайшсть не впливала. Найвища урожайшсть (93,8—109,7 д/га) спостер1галась на 4—5-й р1к плодоношения в сорту Золотиста, дещо нижча (80,3—102,7 ц/га) у сорту Золотнй початок. Кращимп схемами садшня сл1д вважати для середньо-

Т а б л и ц я 21

Урожайжсть ¡ x¡MÍ4MHH склад плод1в облшихи (зона Полкся i Лкостепу, у середньому за 1987—1990 рр.)

Обмьпа •96,0 56 9,7 5,1 2,04 0,41 102,5 246,7 4,6

158,0 65 9,0 5,2 2,08 0,44 109,1 233,4 4,8

Золотой 102,7 41 9,2 4,2 2,78 0,47 150,7 263,4 6,6

початок 142,4 42 9,5 5,5 2,51 0,56 188,7 194,4 6,8

Чуйська 71,0 65 9,5 5,9 1,72 0,40 49,0 176,4 6,0

7У,3 78 11,7 5,8 2,22 0,48 76,6 250,7 6.1

Превосходна 84,0 66 10,3 4,8 2,06 0,41 81.3 244,2 6,3

107,7 70 10,2 5,2 2,91 0,51 129,4 287,2 6,4

Дар Катуш 68,0 45 8,7 4,3 2,42 0,55 51,8 141,9 6,3

137,9 41 9,0 4,5 2,00 0,53 73,6 282,8 6,2

Вггамниш 83,5 46 9,0 4,6 2,14 0,49 84,3 210,0 4,9

71,0 44 9,4 4,8 2,34 0,52 102,8 246,9 4,8

Золотиста 109,7 64 9,3 4,3 2,32 0,56 73,2 194,1 5,4

125,8 69 9,7 4,5 2,22 0,55 88,3 236,2 5,5

Оранжева 89,0 52 9,2 5,5 2,13 0,53 71,2 254,2 4,7

153,8 58 9,5 5,8 1,92 0,57 69,4 286,9 4,9

П р нм1тка. Рядок верхшй — зона Полкся, рядок нижшй — зона Лкостепу.

)0слнх сортчв 4,0x2,0 — 3,0, для спльнорослих — 5,0x2,0 м (табл. 20).

Сортовивчення облшнхи. Сорти, що вирощуються в Украпи, ш-"родуковаш в основному з Науково-дослщного шституту сад1вни-гтва Сиб1ру. В наших умовах воин добре плодоносять, плоди до-:тнгають рано — в першш половин! серпня, тод1 як у Сиб1'ру — в <шщ вересня. Отже, в умовах Полкся та Лкостепу дослщжуваш :ортн швндше набнрають суму активних температур, необхщних VIя визр1вання плод1в.

Динам1ка росту, урожайшсть 1 х1личний склад плод1*в. Одержа-!п" даш за ряд рош'в (табл. 21) показують, що облшиха — впсоко-зрожайна культура, досить чутлива до грунтово-кл^матнчних умов i м1'сця впрощування. Так, у зош Лкостепу урожайшсть ус1х сорив, що внвчали, значно вища, ш'ж на бщнпх опщзолених сушща-1Н1Х грунтах Полюся. Найбшыне сухих розчинних речовин метиться в сортах Чуйська 1 Превосходна (вщповщно 9,5—11,7 1 10,3— 10,2%). Г1о вс1х шших сортах певно! залежност1 за вмятом сухих розчинних речовин, загального цукру, оргашчних кислот 1 пектн-повнх речовин не внявлено, хоча деяк1 несуттев1 вщхилення зу-стр1чаються.

У зош Лшостепу в плодах таких сорт1в, як Обшьна, Чуйська, Превосходна { Дар Катуш, в середньому за роки дослщжень на-копнчувалося значно бшьше аскорбшаво!' кнслоти, шж у Полкск Ця р1зниця становила вщповщно 6,6 мг/100 г по сорту Обшьна 1 48,1 мг/100 г по сорту Превосходна. За вм1стом • аскорбжово! кнслоти р1зняться також окрем1 сорти. Так, найбшьше П мають сорти Общьна (102,5—109,1 мг/100 г), Золотий початок (150,7— 188,7 мг/100 г) I значно менше Чуйська, Дар Катуш.

Фенольних сполук також бшьше м1ститься у плодах, вироще-ппх в Лкостеповш зош, за вннятком сорту Общьна.

Важливпм е питания, як краще \ довше зберегти св1ж1 плоди облшихи, щоб вони не втратнли сво! цшш властнвосл, особливо в перюд масового збору, коли на переробних шдприемствах накопн-чуеться багато продукт?, яка швидко псуеться.

Наип дослщжения показали, що коли св1жоз1браш плоди облепихи заморозит» \ переробити в менш напружений перюд, то о держаний з них с}к мае больше сухих речовин пор1вняно до соку ¡з св1жоперероблепих плод1в на 6,2%, аскорбшово? кнслоти — на 11,1%, фенольних сполук — па 15%. Кшькють оргашчних кислот зменшуеться на 2,3%. По окремих сортах ш показники можуть колпватись.

ЕК0Н0М1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ

Виробнич1 дослщження в дослшюму господарств1 «Дмитр1вка» 1нстнтуту сад1внпцтва УААН показали, що закладка насаджень з найбшьш оптимальними площами живлення для аронп чорно-плщпоТ (3,5x2,0 м), калнни звичайноТ (3,0x2,0 м) 1 облшихи кру-шиновндноТ (4,0x2,0 м) забезпечили в середньому за ряд рок^в урожайшсгь з одного гектара — вщповцшо 87,1 д, 79,1 1 102,7 ц плод1'в (табл. 22). Це дае можливють одержувати чистий прибу-ток 2528—3474 крб. з одного гектара, р1вень рентабельное^ вщ 113 (облшиха крушиновидна) до 157% (калина звичайна).

Т а б л и ц я 22

Економнна ефектившеть вирощування арон!1 чорногЫдноУ, калини звичайноТ, облшихи крушиновидшн (1986—1990 рр.)

Культури I 1 Сойвартшть 1 ц, крб. л о Я Р. 1 =(

га « и О Е га О ь я >., ~ Я вироб-нича га X О с а . 3 я <и = а 5 1 Прибуто з 1 га, крб. о о^ д О Г РЗ ._* о н н а Е о • о о С. а, а §11 = Н «5 Ч

Лрошн 3,5X1,5 87,6 18,9 20,4 50 2725 145 16,4

чорноплщна

Калина 3,0X2,0 79,1 18,1 19,4 50 2523 157 17,1

звичайна

Облшиха 4,0X2,0 102,7 26,2 28,1 60 3474 113 38,2

крушиновидна

.СлЦ зазначити, що малопоширеш культури ще досить трудо-.\iicTKi, основш трудов! затрата (91—94%) припадають на ручннй зб1р плод1в. Тому головне завдання — вир1шити питания мехаш-зацп збору урожаю, а для облшихи такаж виведення 1 впровад-ження у виробництво безколючкових сорт1в з довгою плодошж-кою. Недивлячись на це, вирощування арони чорношпдно1, кали-ни звичайно1 1 облшихи крушиновидшм слщ розширювати, як культур внеокорентабельних 1 високов]тамшннх„ так необх1дпих для здоров'я людей.

висновки

1. У ведения в культуру та вщтворення в природа в умовах По-пськоТ та Лкостепово!' зон Укра'пш ряду малопоширених плодо-!их I япдних культур дае можливють значно розширити породно-зндовий склад наших сад1в 1 поповнити харчовий рат'он внсоковь гамшними бюлопчно активннми продуктами харчування, а також ¡абезпечнтн харчову та фармацевтичну иромисловють щнною си-ювиною.

2. Грунтово-кл1матнчш умови Полкся 1 Люостепу спрнятлив! шя внрощування понад 30 вид1в малопоширених плодових \ яп'д-шх культур, особливо аронп чорноплщно1, облшихн крушиновид-Ю1, калинп звичайноГ, ожшш безколючковоТ, шипшшш, актинщи, кимолост1 Тепвно! та ряду шших, як\ за врожайшстю не посту-таються перед традицншимп садовими культурами, а за вмктом гшних бюлопчно активнпх речовпн зпачио перевнщують останш. Зюх1м1чний склад \'х плод1в не постшшш 1 вардае залежно вщ /мов та технологи внрощування.

3. Биышсть мюцевих I ¡нтродукованих вид1в малопоширених <ультур, особливо арошя чорнопл1'дна, актиндая, бузина чорна, «имолость Тстшна, ¡рга звпчайна, смородина золотиста, калина ¡вичайна, ожина безколючкова, облшиха цв1туть значно 'шзшше <ультурних плодових порад, завдяки чому уникають иошкоджень <в1ток шзшмн весняними приморозками, що е гарант1ею щор1чно-•о одержання врожаю. У нових грунтово-кл1матичних умовах тлоди арони чорноплщно! та облшихн достигають значно рашше, иж на батьшвщиш, рашше закшчуються ростов! процеси 1 щ <ультури добре шдготовляються до перезим1вл1.

4. У дикому сташ арошя чорнопладна, калина звпчайна, обль гпха крушиновидна, жимолость 1епвна, ¡рга звичайна, ожина Зезколючкова ростуть у л1с1 шд покривом основних порщ 1 мають товерхневу мичкувату, добре розгалужену кореневу систему. Тому 1а своею природою вони вологолюбш й можуть рости на мкщях з 1еглибоким заляганпям пщгрунтовнх вод (арошя чорношпдна 1 зблшиха крушиновидна — 120—140, калина звичайна — 80— 100 см). Незважаючи на свое походження, вони св1тлолюбш й по-гребують своечасного прораджування та правильного формування <ущ1'в. При загущенш спостер1'гаеться оголення пагош'в, зннжуе-гься врожай.

5. Арошя чорноплщна усшшно витримуе тимчасову посуху. Проте за тривало!' посухи 1 високих температур вл1тку попршуе-гься розвиток кущ1в 1 як!сть плод1в. Останш др1бшшають 1 набу-зають терпкшого смаку. 1х майже не використовують.

Умовно швденною межею промисловоТ культури аронИ чор-ноплщноУ е niBiii4Hi меж1 ОдеськоУ, МиколаУвськоУ, ХерсонськоУ та 3anopi3bKoi областей.

6. Малопоширеш плодов! та япдщ культури розмножують на-сшневим i вегетативним способами:

■— при першому cnoco6i насшня потребуе вадповЦного перюду стратифнсацп. Рослини, що походять з Далекого Сходу, Caxaai-пу, Cn6ipy (айва японська, актинция, жимолость i'CTiBHa, лимонник китайський), мають коротший перюд спокою, що пояснюеться р1зкнм переходом вщ лгга до зимн i вщ зими до лгга. Насшня культур, як1 сформувалися у посушливих зонах (барбарис, кизил звичайний, мушмула, шовковиця), теж мае короткий перюд спокою. Насшня облшихн крушиновидно! не потребуе стратифшащУ;

— при вегетативному розмноженш краще використовуватн зе-леш та комбшоваш живщ. Цпм способом за короткий час можна одержати необхщну юльккть садивного матер1алу. KpiM того, завдяки менппй заселеносп молодих пагошв ншдниками i ура-женост1 хворобами, досягаеться додаткове оздоровления саджан-щв.

Арошя чорношпдна, ожина безколючкова устшно розмножу-ються також способом in vitro i вертикальшши вгдсадками.

Кращим строкой жнвцювання е перша декада червня, коли живщ знаходяться у стади початку здерев'яншня. Для кизилу звичайиого найкраще заготовляти зелеш живщ у третш декад1 травня. Застосувапня розчнну шдол1лмасляноУ кислот» (IMK) (30—40 мг/л води) гпдвищуе укоренения живщв облщихи на 10— 13%, шовковищ — на 6—9, кизилу — на 5—8%. Збшьшення кон-центращУ IMK до 50 мг/л iCTOTHoro шдвищення укоршення не давало.

7. Вперше проведено дослщження динамши вмкту основиих макро- i мшроелеменпв живлення в надземних органах apoHi'i чорношпдноУ, що дае можливкть визначити перюди ix активного споживання рослинамн \ створювати найб1льш оптимальний режим грунтового живлення культури, який вщповщатиме ф1зюло-пчним вимогам рослин у певт перюди i'x росту i розвитку. На основ1 одержаних даних можна також рекомендувати викорис-тання листя aponii чорнопльдноТ для д1агностнки живлення макро-i мшроелементами. KpiM цього, знания дшамжи накопичення xi-М1чних елеменпв в органах рослин необхщне для дальшого ви-вчення i вщбору рослин з добрими смаковими i технолопчнимп якостямп, а також для розробки науково обгрунтованих рекомен-дацш з технологи вирощування культури.

8. Арошя чорношпдна позитивно реагуе на внесения мшера-

лышх добрив, як1 сприяють кращому розвитку кущ1в, нагромад-женню сухих речовнн у плодах I соку, збшыпенню вмюту фрукто-зи у плодах. Найефекгивнппою дозою на арнх л(сових 1 ш'дзолис-тпх грунтах е 50—60 кг д. р. азоту, фосфору 1 калда на гектар. Внесения подвшннх доз мшеральних добрив дае надбавку вро-жаю на 2—5%. Тому вносити таку дозу економ1чно не випдно.

9. Встановлено, що сорти облшихи р1зняться м!ж собою за здатшстю до укоршення зеленими живцями. Найкраще укоршю-ються сортп Обшьна, Золотий початок, Дар Катуш, Превосходна, а комбшованими живцями ■— Превосходна, Самородок, Дар Катуш, Обшьна, Золотий початок. Стушнь укоршення зелених \ ком-бшованих живщв чолов1чо'( форми досить високий 1 становить в1д 88 до 99%.

10. Кращимн сортами облшихи за урожайшстю, вмютом сухих розчинних сполук та аскорбшово! кислотн в зoнi Лкостепу Украь ни е Обшьна, Золотий початок, Дар Катуш, Оранжева; на Пол^с-с1 — Золотий початок, Золотиста.

11. 3 метою збереження цшних властивостей плод1в аронп чорношпдноУ, облшихи св1жоз1браш плоди цих культур краще за-морожувати 1 переробляти в менш напружений перюд. Слк, одер-жаний ¡з св1жозамороженнх илод1в, мостить б!льше сухих речовин, аскорбшово! кислотн 1 фенольних сполук пор1вняно з соком 13 свь жоперероблених.

12. Вирощування в садах аронн чорноплщно!, калини звнчай-но1 та облшихи крушиновидно! забезпечуе прибуток з одного гектара 2580—3474 крб. 1 ршень рентабельное^ 113—157%. Затрата праш на 1 ц плод{в даних культур складають вадповщно 16,4, 17,1 1 38,2 люднно-години. Основн1 трудов! затрати (91—94%) прнпадають на зб1р врожаю. Тому постае завдання — виршити питания механ1заи,и збиральних робгг, а для облшихи — виведен-ня та впровадження у виробництво безколючкових сорт1в з дов-гою плодошжкою.

РЕКОМЕН ДА ЦП ВИРОБНИЦТВУ

Результата дослщжень дозволяють рекомендувати виробни-цтву в зонах Полнея 1 Лкостепу скр!зь вводнти в культуру мало-поширеш плодов! 1 ягщш рослинн. Це дае можливють розширити сезон використання япд в св1жому вигляд1 вщ ранньо! весни до шзньо! осеш I забезпечити населения високовггамшними продуктами харчування, особливо в зонах ¡з забрудненим навколишн1м середовищем та в районах, що потерш'ли вг'д авари на Чорнобиль-ськш АЕС,

1. Культур и арошя чорноплцша, калина звичайна, облшиха крушиновидна та iHiui менш вибаглив1 до умов вирощування. Тому в зонах Полкся i Лкостепу вони можуть бути використаш при залкненш малопродуктивних земель, особливо при впровадженш в господарствах контурно-мелюративноГ системи землеробства.

2. Шзне цвггшня цих культур дозволяе використовувати шд них морозоиебезпечш мкця, де inuii плодов! рослини можуть по-шкоджуватись шзньо-веснянимн заморозкамн. KpiM того, калину звичайну можна висаджувати на понижених мкцях з глибиною залягання грунтових вод до 0,8 м.

3. Арошя чорноплщна, калина звичайна, облшиха крушиновидна розмножуються насшневим i вегетативним способами. При першому cnocoöi насшня можна виавати восени i весною. При BiiciBi насшня в гряди з oceni кращим строкой для аронп чорно-плгдно! е П1зня ocinb (за 2—3 тижш до настання сталих мороз1в), для облшихи крушнновидно1 та калини звичайно'1 — вщразу nic-ля одержання насшня. Для весняного Bucißy насшня aponi'i чор-поплщно1 потребуе стратифшаци протягом 90—100 дшв, калини— до 18 мкящв. Насшня облшихи крушиновидно! стратифшаци не потребуе. - . ..

При вегетативному розмноженш зеленими живцями в шпвко-внх теплицях з викорпстанням туманоутворюючих установок кра-щими строками живцювання е I—III декади червня.

При розмноженш aponii чорноплщноУ вертпкальними вщсад-ками маточники сл¡д закладати з вщстанню в м1жряддях 2,5— 0,5 м в ряду.

4. Кращимп схемами садшня виробничих насаджень арони чорнопл1дно1 в умовах Полкся та Лкостепу Украши е 3,5—4,0 х х 1,5—2,0 м. За таких схем кушд на 4—5 piK змикаються в рядах i утворюють суц1льну плодову стшу. Широю м1жряддя дають мо-жливкть мехашзувати догляд за грунтом в одному напрямку, за-безпечують добре освгглення кущ!в i доступ для збирання i ви-везення врожаю.

Калина звичайна до 5—6-р1чного вшу дае найвищий врожай в загущенпх насадженнях (3,0x1,0 м), де вш досягае 154,6 ц/га, або у два рази вищий, шж при схем! 4,0 х 3,0 м. Починаючн з 5—6-го року, в загущених насадженнях урожай р1зко знижуеться i становить 31,1—20,7 ц/га, тод1 як при б1льш розр1джених схемах — 84,1—30,3 ц/га. Тому в вши старше 5 роюв рослини слщ ви-даляти через кущ.

Оптимальними схемами садшня облшихи е 4x2 i 5x2 м, при яких урожайшсть в залежност1 вщ сорт1в коливаеться ib 30hi По-

лкся вщ 68 до 102,7, в Лкостепу — вщ 71 до 158 ц/га. Тому вщ-6ip сортов облшихи по зонах мае першочергове значения.

5. В Укра'1'ш, в зонах Полкся та Лкостепу, вирощуеться бага-то ¡нтродукованих сорт1в облшихи. 3 них для Полкся можна ре-комендувати сорти Золотнй початок, Золотиста, а для Лкостепу— Общьна, Дар Катуш, Оранжева.

6. В зонах Полкся та Лкостепу Украши найб!льш ефективною дозою мшеральних добрив е щор1чне внесения шд арошю чорно-плщну на cipnx лкових i шдзолнстих грунтах по 60 кг дшчо! речовини азоту, фосфору та кал1ю на 1 га. Фосфорш та калшш добрива необхщно вносити пщ ociimm оброб1ток, а азотн1 — рано весною.

7. Kyuji aponiï чорноплщно!, калшш звичайно'1 мають власти-вкть давати багато прикореневих naroniB. Тод1 вони сильно за-гущуються. Щоб цього не трапплось, ïx необхщно постшно фор-муватп. Сформований 7—8-р1чннй кущ apoiiiï чорноплщно!' повинен мати 65—72 р13новшовпх стебла. Кожного року необхщно за-лишати до 8—10 молодих стебел, а старше 8—9 рок1в видалятн.

Кущ калшш необхщно формувати з 3—5 стебел.

Дерева облшихи крушпновидно!' формуючо\' обр1зкн не потре-бують, але пкля збору врожаю слщ видалятн bcî поламаш cyxi г1лки.

8. На прнсадибних дшянках чи в колективних садах господарям необхщно особливу увагу звертатн на правильний пщб1р i розмщення порщ i сорт1в. Калину звичайну потр1бно висаджува-ти на бшып попижених мкцях з вщстанню м1ж кущами 1—1,5 м, арош'ю чорноплщну — на 61'льш ш'двшцених дшянках. При садш-ni декшькох кущ1в у ряд ïx слщ розм1щувати через 2 м, а коли рослини досягнуть 5—6-pi4noro вшу, ïx необхщно розсадити через один кущ.

Обл1пнху крушинопод1бну висаджують на менш придатних мкцях i розмвдують трупами: 2—3 жшоч1 формп i 1 чолов1ча.

Сл1д пам'ятати, що ni культури свшюлюбш i не переносять зат1нення.

список

ОСНОВНИХ РОБ1Т ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Андр1енко М. В., Ганжа М. Т.. В Украинском Подолье // Садоводство. — 1974. — № 10. — С. 32.

2. AnflpienKO М. В. Арон1я чорнопл1дна // ХлШороб Украши. — 1975. — № 1. — С. 41.

3. Андр1енко М. В. Нова садова культура для умов Вшницько! облас-Ti // Досв1д передовике — yciw господарствам.: 36. наук, праць. — Вш-ниця, 1975. — С. 11 — 13.

4. Андр1енко М. В. АроЩя чорнопл1дна // Наука i сустльство. — 1975. — № 7. — С. 39.

5. Размножение арония черноплодной способом вертикальных отводков / М. В. Андриенко // Рацпредложение. — Удостоверение № 106. — 1978.

6. Андриенко М. В. Биологические и агротехнические особенности выращивания аронии черноплодной в условиях Лесостепи Украинской ССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. — Л., 1979. — 24 с.

7. Андр1енко М. В. ОблШиха крушиновидна // Л1сове господарство. паперова i деревообробна промисловють. — 1982. — № 3. •— С. 20—21.

8. Андр1енко М. В., Ганжа М. Т., Пухир Ю. М. Сучасн! методи роз-множення деревнях рослин живцями // Л1сове господарство, паперова i деревообробна промислов1Сть. — .1983. — № 2. — С. 12—13.

9. Андр1енко М. В., Ганжа М. Т. Строки цвтння листяних дерев i чагарниЩв Ц Л1сове господарство, паперова i деревообробна промисло-BicTb. — 1984. — № 4 — С. 15.

10. Вирощування плодових 1 яг^дних культур на присаднбних д1лян-ках та в колективних садах / М. В. Андр1енко, К. Д. Третяк, I. С. Роман та iH. —К.:Облпол1графвидав, 1988. — 14 с.

11. Андриенко М. В., Надточий И. П. Новые, малораспространенные плодовые, ягодные и лекарственные растения в Украинской ССР // Состояние и перспективы развития редких садовых культур в СССР: Сб. науч. тр. — Мичуринск, 1989. — Вып. 58. — С. 7—10.

12. Андркнко М. В. Шляхи прискорення науково-техшчного прогресу в сад1вництв1 // Проблеми сучасного сад1вництва: Тез. доп. — К.: Укрпло-дорозсадник, 1989. — С. 3—5.

13. Андр1енко М. В., Громовий М. С. Вивчення впливу po3MipiB тор-фо-перегнШних горщечкгв при вирощуванн! с1янЩв яблуЩ // Проблеми

сучасного сад1вництва: Тез. доп. — К.: Укрплодорозсадник, 1989. — С. 6—8.

14. Андриенко М. В., Надточий И. П., Глушак JI. Е. Рекомендации по выращиванию посадочного материала ягодных культур на приусадебном участке. — Симферополь: Таврия, 1989. — 6 с.

15. Андр1енко М. В. Шляхи 1нтенсиф1каЦ11 галуз1 сад1вництва // Про-блеми нарощування продовольчих pecypciB: Тези доп. на республ1кансы;1й науково-ирактичШй конференцп (Khíb, ачень 1990 р.).

16. Методика изучения подвоев плодовых культур в Украинской ССР / М. В. Андриенко, И. П. Гулько, М. П. Тарасенко и др.; Под ред. кандидатов сельскохозяйственных наук М. В. Андриенко, И. П. Гулько. —• К.: Украинская ААН, 1990. — 104 с.

17. Андриенко М. В., Глушак JI. Б. Вирусные и микоплазменные заболевания кустарниковых ягодников и отбор здоровых клонов II Интенсификация размножения плодовых и ягодных культур: Сб. науч. тр. — Мичуринск, 1990. — С. 29—33.

18. Андриенко М. В. Некоторые вопросы развития садоводческой науки // Перспективы отечественного садоводства: Тез. докл. II Респ. конф. мол. ученых и спец. (Киев, 1991 г.). — К.: Украинская ААН, 1991. ■— С. 3—5.

19. Андр1енко М. В., Роман I. С. МалопоширеШ япдШ i плодов1 куль-тури. — К.: Урожай, 1991. — 168 с.

20. Андр1енко М. В. Особливост1 технологи вирощування еколопчно чисто* продукци фруктгв i яг1д II Внробництво еколог1чно чисто'! плодо-овочево! продукцп, картопл1 та винограду: Тези доп. на республшанськШ науково-практнчнШ конференцп (Киш, с1чень 1990 р.). — К.: Укра'Шська ААН, 1991. — С. 23 — 32.

21. Андр1енко М. В. Науково-техн1чний прогрес в розсадництв! // Са-д1вництво: 36. наук, праць. — К.: Урожай, 1991. — Вип. 40. — С. 3—6.

22. Андриенко М. В., Бублик Н. А. Основы компьютеризации садоводства // Садоводство и виноградарство. — 1992. — № 2. — С. 2—4.

23. Андр1енко М. В. АроШя чорнопл1дна на Укра'М (Монограф1я). — К.: Земля i люди Украши, 1992. — 105 е.,

24. Андр1енко М. В. Методика вивчення coptíb i форм озкини. — К.: Украшська ААН, 1992, — 22 с.

25. Андр1енко М. В. Методика вивчення coptíb i форм калини звичай-hoi. — К.: Укра'шська ААН, 1992. — 8 с.

26. Андр1енко М. В. Вклад сад!вницьк01 науки в розробку технолога вирощування садивного матер1алу для присадибного i колективного сад1в-

ництва // Сад1вництв0: 36. наук, праць. — К.: Урожай, 1992. — Вип. 41. — С. 3—6.

27. Плод1вництво / М. В. Андр1енко, М. М. Артеменко, М. О. Солов-йова та ¡н.; За ред. М. В. Андр1енка. — К.: Хрещатик, 1992. — 260 с.

28. Методика економ1чно1 оцшки тип1в насаджень, copTiB плодових та япдних культур i результаИв технолопчних дослЩжень у сад1вництв1 / М. В. Андр1енко, В. М. Васюта, П. В. Кондратенко та Ш.; За ред. доктора еконоличних наук О. М. Шестопаля. — К.: Украшська А АН, 1992. — 50 с.

29. Андр1енко М. В., Фришев С. Г. Вирощування однор1чних саджан-щв /I Земля i люди Украши. — 1992,—№№ 9—10. — С. 15—17.

30. Укра1нськ1 сорти фундука / М. В. Андр1енко, Ф. А. Павленко, П. В. Кондратенко та iH. — К.: 1нститут сад1вництва УААН, 1992. — 12 с.

31. Ганжа М. Т., Андр1енко М. В. АроЩя чорноплЩна — нова ягЩна культура для умов Подиля // Сад1вництво: 36. наук, праць. — К.: Урожай, 1975. — Вип. 22. — С. 94—96.

32. Горбачова М. О., Андр1енко М. В. Способи розмноження кизилу // Люове господарство, паперова i деревообробна промислов1сть. — 1983. — № 4. — С. 18—19.

33. МетодичШ рекоиендацп по визначенню економ1чно1 ефективност1 використання у сад1вництв1 результат1в науково-техн1чних досягнень / В. I. Майдебура, М. В. Андр1енко, В. М. Васюта та in. — К.: Держагро-пром УРСР, 1986. — 57 с.

34. Мусич Н. И., Андриенко М. В., Алексеенко И. И. Арония (рябина) чорноплодная (Монография). — К.: Выс. шк., 1986. — 90 с.

35. Рекомендаций по вирощуванню кущових япдник1в в УкрагнськШ РСР / В. С. Марковський, М. В. Андр1енко, I. Д. Дяченко та Ш. — К.: Держагропром УРСР, 1988. — 85 с.

36. А. с. 1583035. Способ выращивания плодовых культур / М. В. Андриенко // Открытия. Изобретения. — 1990.

37. На дач! / I. С. Роман, М. В. Андр1енко, В. М. Васюта та iH.; Упо-рядник I. С. Роман,— К.: Час. ,1992. — 300 с.

38. Andrienko М. V., Zatokovoy F. Т., Satina L. F. Walnut in the Ukraine. First International Symposium on Walnut Production, September 25 — 29, Budapest, Hungary; 339 — 341.

39. Andrienko M. V. Ukrainian Varieties of Hazelnut. — III International Congress on Hazelnut, September 14 — 18, 1992, Alba (CN), Italy; 11 p.

40. Andrienko M. V., Frishev S. G., Privalov I. S. Processes of Production Engineering in Horticulture. — IV International Symposium on Fruit. Nut, and Vegetable Production Engineering, March 22 — 26, 1993, Valencia — Zaragoza, Spain; 35.

Информация о работе

Андриенко, Михаил Васильевич
доктора сельскохозяйственных наук
Киев, 1993
ВАК 06.01.07

Автореферат

Введение в культуру, выращивание и использование малораспространенных плодовых и ягодных культур в Полесье и Лесостепи Украины - тема автореферата по сельскому хозяйству, скачайте бесплатно автореферат диссертации

Похожие работы