Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Вплив способу вирощування телиць на резистентнiсть та вiдтворювальну фунцiю органiзму

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Вплив способу вирощування телиць на резистентнiсть та вiдтворювальну фунцiю органiзму"

!>Гв 0.1

г, НЛП 1993

и ''укра^нська академщ аграрных наук 1нститут ф13юлоги i бюх1мн тварин

На правах рукопису

томко

Юр1й Миколайович

Вплив способу вирощування телиць на резистентшсть та вщтворювальну фунщю оргашзму.

03. 00. 13 — ф!з!олог1я людини 1 тварин

автореферат

дисертацП на здобуття вченого ступеня кандидата б!олог!чних наук

Льв1в —1993 р.

Робота виконапа в лабораторп ф1з!олог11 розмноження 1нстиг ф1зюлогп 1 бЮгхШЦ' тварин Укра1нсыю1 академИ' аграрник наук.

Науков1 кер1вннкн: доктор бюлопчних наук, професор ШАВКУН В. : лауреат державно! премП Укра1ни. доктор ветеринарних наук профе ЛИТВИН В. Л. '

Оф1цШн1 опонентн: доктор бЮлог!чних наук, професор ЯНОВИЧ В. доктор ветеринарних наук, професор ДЕМЧУК М. В.'

Ведуча орган!зац!я: 1цститут землеробства 1 тваринництва Зах1Д] райошв Укра1ни УААН. *"' 1 ""' " '

Захист в1дбудеться « » _1993

0 год. на зас!данн1 спец!ал1зовано'1 вчен01 ради Д 020. 14. 01 ] 1нститут1 ф1з1олог11 1 б!ох1мП тварин Укра1'нсько1 академИ аграрних на

Адреса институту: 290034, м. Дьв\в — 34, вул. В. Стуса, 38. 3 дисер'тац!ею можна ознайомитися в б^блЮтецГ 1нституту ф1з1ол<

1 б1ох!м11 тварин Украшсько! академИ аграрних наук.

Автореферат роз1слано « М » ■?1С&£с~с7Гс£1993 г

Учений секретар спец1ал1зовано! ради,

кандидат б1олог1чних наук В. 6. РОБА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Адаптац1я, як процес перебудови функгЦональних систем орган!зму у в!дпов!дност! до зм!н умов утримання тварин е центральною проблемою сучасноУ аграрноУ науки.

В останн! роки в багатьох досл1дженнях проведено пор1вняння способа вирощування телят в умовах прим!щень та на в!лкрчтому г-овирь В досл!дженнях багатьох автор1в показано, шо природна резистентность орга-н!зму обумовлена не т!льки генетиччими Факторами. але й умовами утри-мання 1 гоп1вл1 тварин (Р. П. Маслянко. 1978: В. П. Попов. 1985; Я. б. Кг>-ляков, 1986; 1.1. Розгон1 I 1нш1, 1986; I. К. Колесн1ков, 1987; О. В. Яблон-ська. 1987 та 1нш1).

Але при вивченш цього питания б1льш!сть досл1дник!в вивчплч вчлчч умов вирощування тшьки на Р1ст та роявиток телят, строки виоощупянчя на в!пкритому повпр! були обмежен! (2—4 м!сяпП. Переведения трлят п примщення шсля такого короткого строку перебування в умовах температур визивало новий стрес орган13му.

Дуже мало досл1джень по вивченню впливу «холодного» методу ччг><->-шування проведено на трлицях. як! п1зн!ше поступають лля припри*"'"«? основного ста та кор!в. Б1лып детального вивчення при цьому потоебуе Лормуванчя сЫз!олог!чного стану телиць, Ух 1ммунноТ системи, в'.дтрор'о-вальипт сЬункШУ.

Виходячи з вищесказаного, не викликае сумн!ву актуальн1сть досл)д-жень по вивченшо впливу окремих технолог1чних вар!ант!в «холодного» методу утримання новонароджених телят в 1н^ив1луальних просЫлчктщ'чх з посл!Дуючим переведениям Ух в групов! проф1лактор1У на тИпкштому тто-В1тр1 на показники природноУ резистентност! орган1зму, на рЛдтворну функцию тр.лиць.

Мета ! завдання досл1джепь. Основною метою наших посл1лжень було вивчення впливу «холодного» способу вирощування телиць на г1чний стан, на становления природноУ резистентност1 орган!зму телиць. ча Ух в!дтворювальну функц!го.

Для досягнення ц!еУ мети були поставлен! так! завдання:

— провести пор1вняння росту та розвитку телят при вирощуванн! Ух в применениях та на в!дйритому повгтр)';

— визначити вплив технолопчних фактор!в на становления приролноУ резистентност! оргашзму та !ммуноб!олопчну реактивн!с.ть орган!зму телят:

— вивчити пплив р1зних технолог1й вирощування на в!дтворювальпу функц1ю телиць;

— розробити 1 впровадити у виробництво удосконалену технолог' ю вирощування телиць на вШкритому пов1тр1 в умовах Зах!дноу зони УкраУни.

Наукова новизна роботн. Вперше дана комплексна характеристика фо-рмування ф1з1олог!чного стану орган!зму телиць при вирощуванн! Ух до 12-ти м!сячного вшу на в!дкритому пов1тр!, вивчено становления природноУ резистентност! та 1ммуноб1олог!чноу реактивност1 орган!зму, проведено пор!вняння в!дтворювальноУ функцП' телиць при вирощуванн1 Ух в прим1-щеннях та на в1дкритому пов!тр!.

Практичне значения роботи. Розроблена 1 впроваджена у виробництво удосконалена технолог!я вирощування телиць на в!дкритому пов!тр! в умовах ЗахщноУ зони УкраУни, яка передбачае утримання в!д народження до 2-х м!сячного вшу в 1ндив!дуалышх клпках проф!лактор!ях 1 дал! до 12-ти м!сячного вшу в групових кл!тках облегшеного типу. При цьому забезпе-чуеться формування бьтьш високих показнишп розистентност! орган!зму, п!двищення функц1У в!дтворення у телиць.

Апробац1я роботи. Основн! положения роботи допов!дались на Всесо-юзн1й координацШнШ нарад1 «Итоги научно-исследовательских работ по зоогигиене» м. Льв!в, 1990 р., на науковШ конференцН 1нституту ф!з!ологП

1 б1ох!мИ тварин УААН, (м. ЛЬв1в, 1989, 1'990,'1991 р.), та на "м!жлаборз-торному засщанШ наукових сп1вроб1тникГв цього ¡нституту, 1993 Р. Метод " вирощування телиць на вщкритому пов1тр1 експонувався на ВДНГ СРСР в 1987 рощ, ВДНГ УРСР в 1988 роць " -

Публ1кац1я результате дослщжень. По "матер1алах дисертацп опублк . ковано 8 роб1т, в т. ч. 1 Шформацшний листок. " !

Об'ем I структура роботи. Робота викладена на 142 сторшках маши-' нопигнбго тексту, включаючи 21'таблицю 1 3 рисунки.

Дисертац1я складаеться 1з вступу, огляду л1тератури, опису метод!в дослщжень, результате власних досл1джень, обговорення, висновК1Р, про-нозицш для практики, списку використано! л1тератури вичизнячих 1 зару-б1жних автор1в, а також додатк1в. '

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ.

Досл!ди по вивченню особливостей клш!ко-ф]31олопчного стану, при-родно! резистентност1 орган!зму та вщтворювально!' функцИ' телиць при р1зних умовах утримання пповедеш на протяз! 1989—1991 рошв в селян-ськш спшщ «Прив1льне» Дубенського району Р^вненсько! область

Досл1ди проведен! на теличках чорно-рябо! породи, пЩбраних по принципу аналопв по пород;, в!ку, живш мас1. Телят дослано!' групи п1сля добового утримання з коровою-мапр'ю переводили в ¡ндив1дуалыи кл1тки-проф^акторП, розмщеш на майданчиках на вщкритому повпрь де вони утримувались до 2-х м1сячного В1ку. В 2-х мшячному В1Ц1 телиць дослщно!' групи переводили в групов1 кл1тки-проф1лакторп облегшеного типу.зоб-ладнаними вигулами на вщкритому пов1тр1, де 1х вирощували до 12-ти мь сячного вшу.

Теличок контрольно! групи вщ дня народшення 1 до 12-ти маячного . вшу вирощували в закритих примнценнях.

3 12-ти месячного 1 до 18-ти м1сячного в1ку теличок обох груп вирощували в однакових умовах, утримуючи !'х в прим1щеннях закритого. тину.

Вщ телиць контрольно! ' дослано! груп у вВД 1 доби, 15 Д]б, 1-, 2, 3. 6, 9. 12, 16 та 18-ти м1сяц1в брали кров для визначення морфоло^ших та б1ох)м!чних показнишв.

В-15 —16 та 17 — 18-м1сячному В1ц1 у телиць обох груп визначали прояв. охоти,-проводили оыменШня, в далыишому враховували строки отелу.. ГОд час охоти та на 7 добу статевого циклу в кров1 визначали вм1ст прогестерону та естрад1олу. г '

Для проведения пстохЬнчних дос.тнджень в тканинах-яечник1в та ст1н-ки ропв мтаки по 10 гол!в 13 кожно!" групи забивали в перЮд прояву ;охоти: по 5 гол!в 3 К0ЖН01 групи в 16-ти ьисячному 1 по 5 у 18-ти месячному в1Ц1.

ГоД1влю телят проводили 3 рази на добу. Схемою випоювання молока передбачена норма 500 кг Щльного молока на кожне теля.-Телята досл1лно( групи при' мщусових температурах пов1тря одержували додатково 15% молока: Перегш випоговали.з 2 до 6-м1Сячного вшу (520 кг).

1нйП кооми. як1 входили в рацЮн нормували у в1дпов1цност1 з нормами . з врахуванням вжу.

Кров для визначення показчиков брали ¡з яремно-! вени 1 стабШзували гепарином. В кров! визначали юлъюсть еритрощтв, сптвШногаення окре-мих сЪорм лейкоштв, вм1ст гемоглобину по загальчо-прийнятих методиках.

.Шзоцимну активШсть сиооватки кпов1 визначали по методу В.^ I. Му; товша. опсоно-сЬагоцитариа реакгия ставилась по метотицЬ очисянш В. В. НИпЯЬ'сь'кчм. Для вчзчпчрнчя зтппьчоТ (црспециф1чно1) 1'мму>юб"юл0Г1Чн01 реактивчогт1 0Ргань"МУ телят була викорчстана внутрШшьошюрна прооа з видоспециф1чнога сиооваткою.

К1ль1ксне визначення р1вня ¡ммуноглобулш'ш в сироватц! кров1 телидъ проводили за методом'просто! рад1ально! ¡ммунодифузп з використанням

моноспёциф1чно'1 антисироватки, загального б1лка — по Лоур!, активн!сть ЛСТ та АЛТ — по методу Капетанак1 К. Г., концентрац1ю естрад!олу — 17А 1 прогестерону-екстракцШним методом на п1дстав1 рад!о1ммунолог!ч-ного анал!зу.

В органах 1 тканинах (яечники, рога матки) телиць визначали ВМ1СТ розчинних б1лк1в, трансам1наз, сульфНдрильних груп — по методу Сп1ри-на А. С.

Для г!стоморфолопчних досл!джень препарати тканин готували за методом Афанасьева Ю> ,14

Висоту покривного еп!тел1ю, еп!тел!ю залоз, та к1льк1сть маткових залоз визначали за допомогою м!кроскопу МБМ5.

Для контролю за ростом та розвитком тварин зважували щом1сячно, враховували захворювання та збережен1сть.

Основн! цифров! Дан! обробляли методом вар!ац1йно'С статистики (6. К. Меркур'ева).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

1. Кл1н1ко-гематолог1чн1 показникн телят при вирощуванн1 1х в р1з-них умовах.

При вивченн! клййчних показник!в встановлено, що, не дивлячись на значн! р!зниц! температури пов!тря при вирощуванн1 контрольних 1 дос-л1дних теличок, у них «е в!дм!чено р!зниць по температур! т!ла. У в1ковому аспект1 також не в!дм1чено ¡стотних р!зниць по цьому показнику 1 коливан-ня були на р1вн! 38,6—39,2°С.

В!лып виражен! р!зниц! мали м!сце при пор1внянн! частота пульсу 1 дихання. У телят 1 денного, 15-денного 1 м!сячного в!ку частота пульсу була однаковою. Почииаючи з 2-х м!сячного в1ку 1 до к!нця досл1дного пер1оду частота пульсу у досл!дних телиць була пом1тно меншою, досяга-гочи достов1рних р!зниць.

Частота дихання. починаючи з 15-ти денного в!ку I ДО 12-ти м!сяц1в, була також значно нижче у теличок дослано! групи.

Необх1дно п!дкреслити, що в 'перЮд вирощування в!д 6-ти до 9-ти м1-сяц!в, коли температура пов!тря як в прим!щеннях, так 1 на площадках була практично одинаковою, р!зннц} по частой пульсу 1 частот! дихання збереглись: у теличок дослано!' групи ц! показникн були значно нижчими.

Гематолог1чн! показннки кров1 у телиць визначали у в!Ц1 1, 15 дн!в. 1, 2, 3, 6, 9, 12, 16 ! 18 М1сяц1в.

В 1-шу добу теля народження у телиць в!дм1чаеться самий високи>1 р!вень еритроцит!в ! гемоглобшу в кров!. Пот1м к!льк1сть еритроцит1в ч кров1 знижуеться г у вЩ! 9-ти м1сяц!в досягае самого низького р!вня: в кон-трольн!й груш — 71%, в дослШнш — 78% в1д р!вня вих1дних доби. По-ступово з В1К0М зб!льшувалася р]зниця по шлькост! еритроцит1в в кров1 телиць м!ж тваринами контрольно'! ! досл1дно"! груп ! в 3-х 1 6-ти маячному в)Ц1 в кров! теличок досл!дно1 групи цей показник на 10% вищий.

Вм!ст гемпглобшу в кров! також з в!ком знижуеться ! самий низький р1вень його в 9-ти мкячному вВД, але при цьому р1зниц! М1Ж трупами на-протяз\ всього досадного пер!оду незначн! (1—2%).

К!льк!сть лейкоцит1в в кров! теличок при народженн! сама висока: 10,6 тис/мкл в контрольищ-.труп! ! 10,8 тис/мкл в досл!дн!й. В1дм1чаеться зни-ження шлькост! лейкоцит!в з вшом ! в 9-ти м!сячному в!ц! цей показник самий низький в обох-трупах (69% в!д р!вня 1-го дня).

У ва вшой! порГоди в!дм!чено дещо б!льша к!льк!сть лейкоцит!в в кров! телиць дослано- групи в пор!внянн! з контрольною. Найб1Яьша р!зниця мала м!сце у в!ц! 6 м^сяц^в (16%).

При анал!з1 лейкограми встановлено, що в кров! одноденних теличок як контрольно! так 1 дослано'! груп в!дм!чався найб!льший р!вень нейтро-

фШв 1 найнижчий р1вень лшфоципв, • ' *" - •'

'В кров1 15 денних телят обох груп р1зко ;знижувалася к1льк!сть ней--трофШв 1 зб1льшувалося число л1мфоцит1в. В процеа дальшшого росту тслиць влнст в кров1 нейтрофшв 1 л1ыфоцит1в стабШзуеться 1 на одному Р1вш збер1гаеться до кшця дослщного псрЮду. Достов1рних ргзниць ипж телицями контрольно! 1 дослщно! груп по кшькост! нейтрофШв 1 л1мфоци-ив напротяз1 всього дослщного яерюду не вданчалося.

Вьист еозинофШв в кров! теличок був саыий низышй у вВД 1-доби 1 15-ти денному вщь В дальншюму Тилыпсть цих клшш в. кров! збшынува-лася I самий високий рГвень !х вдапчаеться у 18-ти лпсячному вшД. Шж трупами була р1зниця: у" вВД 1, 2, "3, 6, 9, 12, 16 1 18 М1сяпдв в кровг теличок дослщно! групй була бшыною шльшсть еозинофШв.

Шльшсть моноттв в кров1 теличок до 9-ти мкячного вшу була при-близно на одному р!вн! без помтшх р1зниць М1Ж трупами. 3 12 мкячного вшу шльшсть моноципв в кров! теличок обох груп зб1лыпувалася, в 18-ти месячному вщ1 перевищувала вмкт цих клпин в 2—2,5 рази в пор1внянш

3 12-ТИ МкЯЧНИМ В1К0Л1.

2. В!кова динамша природно! резистентност! та ¡ммунобюлопчио! реактивное« оргашзму телят при вирощуванн1 в приппщеннях 1 на в1дкрито-му повмрь

В сироватЩ кров1 телят контрольно! та дослщно! груп визначали вмкт !ммуноглобулш!в, динамшу. лкоцимно! активность Кр1м того, визначали опсопо-фагоцитарну актившеть лейкоциив та загальну ¡ммунобклопчну ре-актившеть орган1зэду (реакц1я на внутрш1шрне введения- видоспециф1чно1 антисироватки)..-'-. .

Анал1з даних по .вмкту .в сироватц1 кров1 ¿телиць ¡ммуноглобулппв (табл. -1) показуе, що до 15-денного вшу вмкт Уя \ як конт-

рольно!, так 1 дослано!, груп телиць високий. У<>геличок мкячного та дво-мкячного вшу вмкт Уа зцижувався в обох трупах, в той же час як

в тварин мкячного вш£?вмкт Ур у, досягав середнього р!вня, 1 зберкав-ся без подитних зм1н до кшця «Яойпдного пер!оду. Вм1ст стабьт!-

зувався при досягцещи телицями 3-х мкячного в1ку. Починфючи з 2-х мкя-Д]'з 1 до .кшця, досл1Дногр перЮду (18 мкящв) в кров1 телиць дослШно: групи .вмкт Уо к/г I ЗД, незначно перевищував вмкт цих ¡ммуноглобу-лппв у телшШ&онхрольпо! групи,-одиак ця р^зниця не е достов1рною.

Вмкт Ус Ж в сироватщ кров! в перкд . росту тварин вщ 1-го мкячного вшу змфювався иезначно.

В,кров1 телят дослщно! групп у вс! перкди росту вм1ст 1д М був незначно вищий в гюр1вняшй з.тваринами контрольно! групи, але р1зниц1 нсдостов^нг. ^ . ' С >/

Судячи по вм]'сту Уъ та .„4 эд, в кров1 телят як контрольно;

так 1 дослано! груп, ндабшьш крит^чним пер1одом !х росту 1 розвитку можпя вважати вш до 1-го мкяця, ,коля вмкт цих ¡ммуноглобулнпв попк-жений.

При поршнянш л1зоцимно! активност! сироватки кров1 п1дд0сл1дпих тварин можна пШкрестити, що у,телиць дослщно! групи у вс1 пер1оди росту та розвитку л1зоци.мна активн!сть була дещо вищою портпяно з телицями контрольно! групи, але р^зниця.не досягала достов!рност1.

В таблищ 2 приведап дан!, що характеризують загальну ¡ммунобЮ-лог1чну реактивн!сть орган1зму. телиць контрольно! ! досл!дно! груп телк введения вндоспециф!чно!. антисироватки.

Внкористанпя високочутливо!. внутрни^рно!" проби з видоспециф1чною антисироваткою дозволяс судити про стан захисних-сил оргаш-зму в зален.-ност! В1Д вжу. хварипи ! внливу р^зних умов зовшшнього середовиш.а. -

. ..А-нал!з.'да-и-их.табл. 2 показуе, що. у.телиць досл!дно! групи через 24 години у всЬпсркади росту 1 розвитку (1—18 м1сяц!в) вщповШна реакц1я на внутр!шк!рне введення видоспециф1чно! антисироватки позитивна 1 чпко

Вшоа1 зппни ввисту ¡лшуноглобулш^в в еироватц! кров1 досл1дних груп тварии

ТАБЛИЦЯ 1.

(п= 10)

В1к

¡у (¿/^ мг/мл

б

К

Д

мг/мл

Л-—--

К

Д

]„Л<- мг/мл •

л,-

д

1-й день 12,80+1,07 13,64±1,15 0,5 16,35±1,82 15,85+0,66 0,5 1,44±0,14 1,55±0,18 0,5

15 дШв 7,54+0,54 9.83 + 0,85 0,05 14,82±1,13 17,13±0,61 0,1 1,09+0,03 1,63±0,18 0,01

1 лис. 8,58+0,66 » 10,83± 1,10 0,1 15,21±0,76 15,18±0,90 0,5 1,41+0,08 1,56±0,16 0,5

2 мш. 9,14+0,62 1Х),08± 1,12 0,5 14,36± 0,59 17,63± 1,29 0,05 1,89+0,10 2,06±0,10 0,2

О О м!с. 10,12+0,82 12,68+1,39 0,1 13,33±0,81 14,10± 1,07 0,5 1,48+0,09 1,63 + 0,09 0,2

Г, »пс. 12,35+0,54 12,71±0,67 0,5 13,91 ±1,01 13,61 ±0,69 0,5 1,45+0,12 1,63 + 0,12 0,2.

9 м1с. 10,84+0,53 11,82 ±0,45 0,5 14,25± 1,07 15,23± 1,03 0,2 1,53+0,15 1,57 + 0,10 0,5

12 м1с. 10,01 + 0,61 11,24±0,78 0,5 12,37+1,35 14,84 + 0,68 0,1 1,48+0,11 1,34+0,09 0,5

16 12,12+0,62 12,62±0,77 0,5 14,18±0,75 14,66 ±1,08 0,5 1,26+0,12 1,97±0,21 0,5

18 м1с. 10,79+0,71 12,62±0,66 0,5 13,25± 1,02 16,7б±0,99 0,2 1,14+0,07 1,47 + 0,16 , 0,5

ТАБЛИЦЯ 2.

В1кова динам!ка показннка загально'1 1ммуноб1олог1чно! реактивное! 1 оргаШзму телнць контрольно! 1 досл1дноК груп

(п=10)

Через 24 години Через 48 годин

В1к (мм) (мм)

(М-Ц1) ' Р

Контроль Досл1д Контроль Досл1д

1 3,65+0,26 3,75±0,25 0,5 2,75±0,27 3,15±0,31 0,

2 2,65+0,25 4,55±0,38 0,001 2,4 ±0,36 2,75±0,35 0,

3 3,1 ±0,19 3,55±0,38 0,2 2,0 ±0,15 2,3 ±0,38 0,

6 5,4 ±0,34 7,3 ±0,42 0,001 4,5 ±0,43 7.05±0,62 0,

9 3,25±0,33 3,40±0,30 0,5 2,25±0,37 2,65±0,29 0,

12 3,5 ±0,34 5,6 ±0,52 0,001 2,75±0,25 4,25±0,49 0,

16 2,5 ±0,20 3,65 + 0,13 0,001 1,65±0,29 2,0 ±0,25 0,

18 3,2 ±0,26 3,45±0,31 0,5 1,75±0,30 2,25±0,23 0,

в.

зиражена. У телиць контрольно! групп у iîini 2-х i 16-ти м1сяц1в рсактип слабо позитивна, а у вЦЦ 3-х, 9-ти i 18 ти мкящв хоч i позитивна, але зна-холиться на меж! слабо позитивно'!.

Через годна п!сля введения антисироватки у телиць контрольно'! групп позитивна реакнДя вщлпчена тшыш у Bini 6-та г,псяц1в. У в1ц1 1-го 2-х,. 3-х, 9 i 12-ти niicfluiB у телиць ще'! групи реакщя слабо позитивна, а н 16-ть i 18-ть mîchiùb реакц!я негативна.

У телиць дослщпо! групи позитивна реакцдя через 48 годин Шсля вве-. де;1ня сироватки вдаичаеться у вЩ1 1-го М1сяця,. 6-тн i 12-ти мкяЩв. В ос-Taiini строки проведения проби у тварин nieï групи реакщя слабо позитивна.

Необхадно шдкреслити, що у телиць обох груп висока ч1тк1сть позитивно'!-реакцп як через 24, так i через 48 годин вдаичена в червш м1сяць коли температура пов1тря була як в телятнику, так i на вщкритому noBiTpi +23 — +24°С. '

У телиць дослщно! групи високий р1вень реакцП винчений i при ni-нусовш температур! (с1чень, грудень).

Таким чином, анал1з табл. 2 дае основу зробити заключения, що телиц! дослщно'! групи мали б1льш висок1 показники бар'ерно'! функцп оргашзму, фагоцитарно'! актишюст1 кл!тннних елеменив, тобто потенцшш можливост! природно'! резистентност! орган1зму телиць при вирощуванн1 ïx на вщкри-тому noBiTpi були значно вищими в пор!внянн1 з телицями, як1 утримува-лись в прим1щешщх.

IlopiBHHHHH вшових змщ опсопо-фагоцитарно! активност! лейкоцит!в кров! телиць приведено в табл. 3. Анал!з даних ноказуе, що опсоно-фагоци-тарна .активншть лейкоциив телиць дослано! групи на протяз1 росту в1д мкячного до 3-х дпсячного вшу noMiTHo вища пор1вняно до телиць контрольно! групи. У Bini 6—18 м1сяц1в р1зниц1 по цьому показнику м1ж трупами не вщм1чено.

3, Вплив технологи вирощування на picT i розвиток телиць, та вЦтво-рювальну здатН1сть ïx оргашзму.

При вивченШ впливу умов утримання телят на ïx piCT та розвиток табл. 4 вдойчено, що за период вщ 1-го до 4-го мкяця телички дослано'; групи мали дещо б1лыш середньодобов1 прирости îkhboï маси, внаслщок чого i середня жива маса у bini 4-х mîchi;îb перевищувала масу теличок контрольно! групи на 4 кг. В далыпшому ця тендепщя збер1галась i pi3-ниця по жив1Й ¡\iaci становила в 9 mîchhîb — 8 кг, в 12 м1сящв — 9 кг, в 16 м1сяЩв — 13 кг i в 18 М1сяц1в — 13 кг.

Як показуе анал1з одержаних даних телички дослано! групи на про-тяз! всього перюду вирощування мали дещо вищий середньодобовий при-picT живо! маси, в результат! чого до настання статево'1 зр1лост1 мали б1ль-шу живу масу. Але Ц1 pi3imni невелик i в перюд з 9 до 18 м1сяц1в pi3-ннця по живш Maci становила всього 3,4—3,6%.

В cboïx дослщженнях ми провели пор1вняння деяких 6ioxiMi4nnx показ-ник1в i окремих гормоШв в сироватц1 kpobî телиць в 16-ти i 18-ти маячному в!ц1 при вирощуванш ïx в примщеннях i на вщкритих майданчиках. Кров для анал1зу брали в день прояву охоти 1 па 7-й день статевого циклу.

Анал1з одержаних даних показав, що вм1ст розчинного бШка i SH-rpyn в сироватЩ кров! у телиць в 16 мюяЩв, як в день прояву охоти, так i на 7-й день статевого циклу (табл. 5) пезначно вищий у тварин дослано!' групи, але р1зниц1 недостов1рш. Збер1гаеться ця законом1ршсть i до 18-ти Mi-сячного BiKy.

Б1Льш noMirai р1зниц1 по активност1 трансамшаз: активн1сть AJIT i АСТ достов1рно вища у телиць дослано! групи як в день прояву охоти, так i ira 7 День статевого циклу. Така законом1ршсть вШпчена у Bini 16 1 18 MicflHiB,.

При анал1з1 р!вня прогестерону в сироватц1 В1дм1чаеться значне зб1ль-.

ТАБЛИЦЯ 3.

Й1ков1 змЬш опсоно-фагоцитарно!' активност! лейкоцит1в кров! телят (ЦОФП) контрольно!' 1 досл!дно! груи

(п-5).

Вш

Контрольна трупа

Досл1дна трупа

2,0 ±0,05 1,65+0,03 1,88±0,05 1,87 ±0,08

1,92±0,04 2,63±0,03 2,41 ±0,05 3,0 ±0,06

0,5 0,05 0,05 0,05

Досл1дження опсоно-фагоцитарно! активное^ лейкоцит1в кров! проведен сп!льно з асШрантом Пол1щук В. В.

ТАБЛИЦЯ 4.

Ё1ков1 зм1ни живоУ маси та середньодобових прирост1в телнць ....... контрольно! 1 досл1дно! труп

(п-10)

В1к Контрольна трупа Досл1дна трупа

тварин жива маса (кг) середньодобов1 прироста (кг) жива маса (кг) середньодобов1 прирости (кг)

При народженнГ 31,4 — 31,1 —

1 м1с. 51,68 0,676 51,8 0,690

2 м!с. 72,98 0,710 73,7 0,730

3. м1с. 94,64 0,722 96,14 0,748

6 м!с. 156,47 0,687 160,31 0,713

9 м!с. 210,90 0,607 218,63 0,648

12 М1С. 264,00 0,590 273,08 0,605

16 м!с. 324,36 0,503 337,04 0,533

18 м1с. 352,38 0,467 365,60 0,476

10.

ТАБЛИЦЯ 5.

Деям 61ох1м1чн1 показники в снроватщ кров1 телидь в день прояву охоти та на 7 день статевого циклу.

Показники 16-ти М1сячш телиц1 Р 18-ти М1сячн1 телиц! Р

К (п—8) Д (п-7) К (п—7) Д (п-8)

День охоти

БН-групи (мкг/мл) 9,58+0,36 10,36±0,49 0,2 9,81 ±0,24 10,62±0,25 0,02

Розчинний бшок (г%) 8,08+0,098 8,35±0,17 0,2 8,17±0,10 8,46±0,11 0,05

Трансамшази (мкмоль/л)

АЛТ 0,98+0,059 1,21 + 0,067 0,02 1,02±0,063 1,23+0,047 0,02

АСТ 3,11 + 0,092 3,59+0,089 0,001 3,09±0,067 3,63±0,095 0,001

7 день статевого циклу

5Н-групи (мкг/мл) 8,61 + 0,31 9,53+0,35 0,1 8,83±0,32 9,75+0,37 ОД1

Розчинний быок (г%) 7,86+0,17 8,13±0,21 0,2 8,09±0,14 8,39±0,11 0,1

Трансамшази (мкмоль/л)

АЛТ 1,03+0,04 1,26+0,05 0,2 1,04±0,05 1,28+0,04 0,001

АСТ 2,81+0,05 3,42 ±0,06 0,001 2,92+0,097 3,48±0,10 0,001

шення вийсту цього гормона в кр<М вщ нульового до сьомого дня статевог; циклу у телиць обох груп як в 16-ти, так 1 в 18-ти мкячаому вЩь Пр* цьому, якщо в день охоти в кров: телиць обох груп р!вепь прогрестерон^ не розр1знявся, то на 7-й день статевого циклу в дослщнш груш вм1с1 цього гормону в кров1 досягае бшьш високого р1вня. Така законом1ршст! в1дм!чаеться як в 16-ть М1сяц1в, так 1 в 18. Але, не дивлячись маг-1е, щс у телиць, вирогцених в примиценнях, вм1ст прогестерону дг-н^юв! збильшнв ся в1д' «О» до «7»-го дня статевого циклу в 3,6 раза, к у телиць дослано' групи в 4,8 раза, р1зпиц1 ы1ж трупами не доеягають достов1рност1.

Вм1ст естрадЮлу в кров! вс1х шддосл1дних телиць високий в дет охоти 1 р1зко падас до 7-го дня статевого циклу. Р1з1шць по цьому показ нику м1ж трупами не спостер1гаеться.

Таким чином, можна зробити заключения, що у телиць, вирощеню в!д добового в1ку до р1чного в умовах профшакторш на в1дкритих майдан чинах в пор1внянш з телицями, вирощеними в прим1щецнях, вдацчаютьс? б1льш висош 61ох1М1чн1 показники в сироватЩ кровь б1л^ш високий вм!с' прогестерону на 7-й день статевого циклу, хоч цг р1знищ 1 не завжд{ достов1рн1. ■

Для вивчення розвитку орган1в розмноження, !х функцЮнального ста ну проведений забш телиць в 16-ти 1 18-ти мюячному в1ц1' на 7-й день ста тевого циклу. Проведено пор1вняння розвитку яечник1в 1 ыатки, пстомор фолопчне вивчення слизово! оболонки 1 залоз ропв матки. В тканина) яечншав 1 стшки ропв матки визначеш деяк1 61ох1м1чШ показники.

При пор1внянш розвитку статевих оргатв вдопчаеться бшьш висош маса яечник1в 1 матки у телиць дослано! групи як в 16-ти мкячнооду, та! 1 в' 18-ти маячному в1ц! (табл. 6). 1

Г1стоморфолопчн1 дослщження дозволяють зробити заключения пр' б1льш високий функцШнальний стан статевих оргашв у телиць дос'л1дно: групи: В1дм1чаеться б1льша кШьшсть матковнх залоз, висота еп1тел1ю мат кових залоз 1 висота еттелпо слизово! оболонки ропв матки. Щ р1зниц статистично достов1рш 1 мають ы1сце як в 16-ти мкячному, так 1 у 18-п мшячному в1ц1 (табл. 7).

Б1льш високий функц1ональний стан Шдтверджуе 1 пор1вняння бШх! м1чних показникщ в тканинах яечншав 1 стншд ропв матки (табл. 8.) В тка нинах яечнимв в1дм1чаеться достов1рно б1льший вм1ст розчинного б1лка БН-груп у телиць дослщно! групи.

Високо! достов1рност1 досягае бШьш високий р1вень активное^ АЛЧ (0,001) у телиць досл!дно! групи в пор1внянш з контрольною. Така ж за коном1ршсть збер1гаеться 1 при пор1внянШ активное^ АСТ (степень досто в1рност1 р!зниць Р,05).

В тканинах стШки матки у телиць дослщно! групи в 16-ти м1сячном; в1д1 статистично достов1рно бШьша шлыпеть розчинного б1лка, б1льш висо ка активн1сть АЛТ 1 АСТ. В 18-ти мкячному вЩ вдопчаеться б1льшвд вм1ст БН-груп, б1лка, вища активн1сть АЛТ 1 АСТ у телиць дослано! групЦ

Все вищесказане дае можлив1сть зробити висновок, що при холодном? метод! вирощування телиць поряд з шдвищенням обмШних процешв в ор гашзм!, б1льш високим р1внем 1ммунолопчних показнишв мае м!сце П1ДВИ щення функцюналыюго стану статевих оргашв.

Анал!з приходу телиць в охоту 1 строшв результативного ос1меншн< показав незначш р1зниц1 м1ж трупами. ТелиЩ дослано! групи були резуль тативно 0с1мшен1 напротяз1 3-х м1сяц1в, телиЩ контрольно! групи — на протяз1 4-х м1сяц1в.

СереднШ вш результативного оаменШня телиць дослано! групи скла дае 18 м!сяц1в 7 дШв, контрольно! — 18 м1сяц!в 26 дшв; жива маса пр! ос!мен1нн1 досл1дних телиць — 365,6 кг, контрольних — 352,3 кг.

У в1дпов!дност1 з строками результативного оаменШня вс1 обл!кован

12,

ТАБЛИЦЯ 6.

Розвнток статевях opraniB у телнць контрольно? i досл1дно1 труп.

(п = 5)

16-ти mích4hí телиц1 18-ти míchuhí телищ

Показннки Р Р

Контроль Досл1д Контроль Дослвд

Довжина шийки матки (см) 4,60± 0,32 5,10+ 0,20 0,2 5,14± 0,20 5,34+ 0,20 0,5

Довжина ила матки (см) 2,12+ 0,16 2,26± 0,10 0,5 2,24+ 0,15 2,36+ 0,10 0,5

Довжина правого рогу матки (см) 21,00+ 2,00 25,00+ 2,25 0,2 24,40+ 2,45 28,20+ 2,66 0,2

Довжина jiiboro рогу матки (см) 21,70+ 2,08 24,4 + 2,45 0,5 24,00+ 1,25 27,60+ 2,20 0,2

Maca матки (г) 82,40+10,17 138,00+11,53 0,01 140,0 +13,32 180,0 +13,56 0,05

Maca правого яечника (г) 3,66+ 0,29 5,86+ 0,36 0,01 3,2 + 0,26 4,22+ 0,32 0,05

Maca левого яечника (г' 2,80+ 0,12 3,38+ 0,22 0,05 3,30+ 0,48 4,18± 0,66 0,2

13.

. Пстоморфолопчш иоказиики слизово! оболонки ропв матки у телиць контрольно"! ТАБЛИЦЯ 7. 1 ДОСЛАНО! груп

(п = 5)

\ Показники 16-ти м!сячш телищ Р 18-ти М1сячщ телиц!

Контроль Дослщ Контроль Дослщ р

Шльшсть маткових залоз

3,85± 0,38 5,35 ± 0,42 0,01

4,55+ 0,34

6,60± 0,36 о.оог

Бисота ештелно

маткових залоз (ммк) 2021,91+ 73,59 2389,88± 113,40 0,01 3923,08+ 90,08 4413,70± 152,94 0,01 Бисота

ештелпо слизово! ""1

оболонки матки (ммк) 4851,04± 198,93 5833,83± 163,67 0,001 5302,9.6+137,35. 6017,81 ± 44,86 0,001

-14.

ТАБЛИЦЕ 8.

Деяк1 бшхк.пчш локазники тканини яечншпв та стшки роп'в матки на 7-й день статевого Ц1шлу (на суху масу) контрольно!' 1 дослгдно! груп телиць

16-ти м!сячн! телиц1

Показники

К (п—5) Д (п-5)

18-ти 1шсячш телиц!

К (п—5)

Д (п—5)

эн-групи (мкг/мл) 1713,79± 130,73 Розчинний Б1лок (г%) 25,57+ 1,01 Трансамшази (мкмоль/л)

АЛТ 191,43± 9,26

АСТ 3460,96+144,14

8Н-групи (мкг/мл) 899,88± 46,26 Розчишшй биток (г%) 22,16+ 1,15 ТрансамШази (мкмоль/л)

АЛТ 111Д1+ 18,05

АСТ 2753,62+129,65

Тканина яечшш!в

2217,47+164,86 0,05 28,71 ± 0,81 0,05

1572.07+118,99 24,27± 0,99

334,58± 26,59 0,001 178,77+ 16,01 4059,92+190,07 0,05 3351,95+ 99,94

Тканина стшки рог!в матки 1093,03+ 83,03 0,1 900,42+ 31,60

25,15+ 0,79 0,05 23,54+ 0,48

191,51+ 14,54 0,01 3578,18±169,64 0,01

119,47± 21,38 2881,72+136,74

2117,52±106,98 0,01

27,20+ 1,10 0,1

313,72± 19,61 0,001

3779,41 + 160,42 0,05

1165,72± 75,53 0,01

26,88+ 0,72 0,01

214,07+ 22,91 0,02

3552,48 + 129,10 0,01

корови дослано!' групи розтелились на м1сяць ран!ше кор1в контрольно! групи. ;

По жив1й маа телят при народженш р!зниць м!ж трупами немае. Се-' редня жива маса телят в контрольнШ труп! складае 32,1 кг, в досл!дн1й— 32,7 кг.

Анал1з одержаних даних дае основу зробити заключения про те, що при вирощуванн! телиць на вЦщритих площадках в результат! п!двищення функц!онального стану всього оргашзму 1 окремих орган!в, в тому числ! 1 орган1в розмноження, мае м1сце скорочення строк!в ф1з!0Л0пчн01 зр!лост! телиць, б1лып ранш строки 1х ос1мен!ння 1 розтелу. Але ц! р1зниц! незнач-н1, а по живш мас1 телят при народженн! м1ж трупами р1зниць не в!дм1чено.

в и с н о в к и

1. Вирощування телят в шдивщуалышх кл!тках-профшактор!ях до !-х лпсячного вшу Г дал1 до 12-ти мшячного вшу в групових кликах облег-пеного типу на в1дкритих майданчиках як в зимовий, так 1 в л1тШй перюди ¡эШолопчно оправдано, сприяе загартуванню оргашзму тварин, прискоре-юму становлению адаптацшних властивостей организму.

2. Вирощування телят на вщкритому пов1тр1 позитивно впливае на ¡эормувапня гуморального та кл1тинного !ммун1тету.

— в кров! телят дослщно! групи у вел строки вирощування в!дм1чено чльшу йльшсть лейкоцит1в, а у впЦ 6-ти М1сяц1в ця р1зтгаця досягае 16%:

— в мкячному, двох- 1 трьохм!сячному В1Ц1 в1дшчен1 б!лын висош гоказники опсо'.:но-фагоцитарно1 активное« лейкоцитов у телят дослщноТ рупи пор!вияно з контролем (28—59%);

— починаючи з 2-х М1сяц1в 1 до кшця вирощування телиць (18 М1ся-йв) в кров! тварин дослщно! групи вмшт , 1 переви-дуе вд11ст цнх ¡ммуноглобулпйв у телиць контролно! групи, хоча ця р1з-[иця не е статистично достов!рною;

— при використанШ високочултивоТ внутр1шк1рно! пооби з видоспе-;иф1чнога антисироваткою показано значно вищу загальну 1ммуноб1олог1чну 'еактившсть оргашзму при утриманш телят на вщкритому пов1тр1.

3. Телиц!, як! вирощувались на вШкритому пов1тр1, на протяз1 всього ер!оду малн незначно вищ! середньодобов! прирости живо! маси (при умо-! опержання на 15% б!льшо'1 шлькост! молока), внасл1док чого до настан-я статево'1 зрьлост! мали б!льшу живу масу, але ця р1зниця недостов1рна 3,4—3,6%).

4. Анал1з б1ох1м1чних показник!в кров1 телиць у вщ1 16-ти ! 18-ти м1-яц1в показав незначну р!зницю по вм1сту розчинного б!лку, ЯН-груп, про-естерону, тоц! як актнвшсть АЛТ ! АСТ була достов1рно вища у телиць осл!лно1 групи як в день прояву охоти, так ! на 7-й день статевого циклу.

5. Середнш тк результативного ос!меп!ння телиць лослШно! групи кладае 18 мкящв 7 дн!в. контрольно'! — 18 м!сяЦ1В 26 дн!в; жива маса ри осшеншч! в!дпов1дно 365.6 кг ! 352,3 кг.

6. Забш телиць в 16-ти та 18-ти маячному вЩ1 на 7-й лень статевого иклу показа 61ЛЫПИМ тЛвечь розвитку статевих органов та !х функцюна-ьного стану ч дослщнш груш:

— шлмшасты/я 65лын висока маса яечниюп 1 матки у телиць досл!д-01 групи як в 16 ти. так ! в 18-ти мкячному вЩ1;

— при пстоморфолопчних досл^кешпх выявлено 61лыну ю.тп-кктъ аткових залоз. висоту еп!тел!го мчткових залоз 1 еппелио слизобоТ обо онки ропв матки;

— в тканинах ясчниюв та стшуш матки телиць досл'тно1 групи стя-истнчно достов1рно б1'лыпя К1льк!сть розчинного б1лка, БН-груп, бшьпт исока активн!сть А.ТТТ ! АСТ.

ПРОПОЗИЦП ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

1. Для впровалження v випо^пицтг.о в умовзх Захгдно'! зони УкпаТни екомендуеться удосконаленз технолопя круглор!чиого вирощування те-иць на в1лкрнтому пов1трК яка перодбачав утрнмачня телят в1д народжен-я до 2-х мкячного вшу в шпивщуальннх кликах проф1лчктоп!ях ! дал! з 12-ти месячного В1ку в групових кл^тктх облегшеного типу. При цьому З.безпечуетыя формурчння б!тын вигок"\ покчзннк1п резистентност! ог-клзму, шпвишення сЪуикнп вИтворення у телиць пор!вняно з тваринами, к! виппщуготься в Гфчмпценчях.

2. Оаержаш пои лповедетнп яоглИж^пь даш по динам1ц1 показник!в эиродноТ резистентногп та ¡ммуно^олопчноТ реактивност! оргашзму тс-щь у вшовому аспект! та в залежпост! вщ умов вирощування пропону-гься використати при викладанн! курсу ¡ммунолоп!' ! ф1з!олог11 с/г тварин

Список друкованих праць по тем! дисертацШно! роботи.

1. Закордонец.А. А., Фуксман С, И., Томко Ю. Н., Матул А. А. Выращивание телят на открытом воздухе в групповых профилакториях. — Ии-форм. листок № 44—86. Ров. МТ ЦНТИ, 1986.

2. Закордонец А. А., Фуксман С. И., Томко Ю. Н., Матул А. А. Выращивание телят в павильонах на открытом воздухе. — Ветеринария, 1986, № 12, с. 14—15.

3. Томко Ю. Н. Выращивание телят в индивидуальных домиках и групповых павильонах. — Животноводство. 1987, № 10, с,. 45 — 47.

4. Томко Ю. Н. Выращивание телят на открытых площадках. (Из опыта работы хозяйств Дубновского района Ровенской области) — Проспект ВДНХ СССР. М., — ВО «Агропромиздат», 1988. (Бронзовая медаль ВДНХ СССР (1987) удостоверение № 41493).

5. Закордонец А. А., Кочмарский А. Ф., Томко Ю. Н. Технология зооветеринарного обслуживания животных при «холодном методе» выращивания в условия^ молочного комплекса. Брошюра. Ров. ЦНТИ, 1988.

6. Томко Ю. М. Выращивание телят в молозивный период на открытом воздухе. — Молочное и мясное скотоводство, 1989, № 2, с. 15 —17.

7. Фуксман С. И., Томко Ю. М., Оненко В. I. СтанЩя по боротьб1 з хворобами тварин. 3 доевщу роботи ветеринарно! служби Дубенського району Р!вненсько1 область Держагропром УРСР РЦ НТПП «УкрШформагро-пром». Луцьк. РедакЩйно-видавничий в1дд1л Волинського облпол1граф-видаву, 1989, 6 с.

8. Томко Ю. Н. Технология выращивания телят в профилакториях на от-кррытых площадках. Тезисы докладов всесоюзного координациональ-ного совещания «Итоги научно-исследовательских работ по зоогигиене», г. Львов, 1990 г. 77—78 с.