Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Бiологичнi та господарськi показники при iнтенсивному вирощуваннi корiв-первiсток рiзного походження
ВАК РФ 03.00.13, Физиология
Автореферат диссертации по теме "Бiологичнi та господарськi показники при iнтенсивному вирощуваннi корiв-первiсток рiзного походження"
кб ой
ЛЬВИСЫСЛ АВДЕММ ВЗТ2РШЛШ01 1ЩЕЦИНИ
на правах рукопису
ФКДАК НАТА1ГЯ МИЙ0ЛА1ВНА
Б10Л0Р1ЧН1 ТА ГООГОДАРСЬКГ ПОКАЗНИКИ ПРИ 1НТЕНСИШОМУ ВИР0ЩУВАНН1 К0Р1В-ПЕРВ1ОТ0К Е13НОГО ПОХОДНЕННЯ
03.00.13. - ф!31олосгя лодини I тварин,
АВТОРЕФЕРАТ . дисертацП на здойуття яаукового стуленя кандидата (Пологччних наук
Льа1в - 1993
Дисертацхйна робота виконана в 1нститут1 землеробатва. I тваринництва заххдыого рсгхону УААН
МАСЛЯНКО Роман Петрович Науковий консультант: доктор б 1 ологIчнгх наук, профеоор ПАВЛИК 1ванна Михайлхвна
у Льв1воьк1й академп ветеринарной кздицина за адресов: н.Льв1в, вул. Пекарська, 50, аудиторхя & I.
Просимо прийняти участь в обговорзнн! дисертацхх пхд чао . ¿1 захисту, або вислати вхдгук на - автореферат в 2-х примхрниквх, зав1рених печаткою, за адресов: м.Льахв, Бул. Пекарська, 50, вчеиому секретари.
3 дксзртац!ес иожна ознайЬыитнсь.в бхйл1отзц1 академП.
Автореферат розхслании "¿^У" ¡}С- 1993 року
Науковий керхвник: доктор бхолойчних наук, профзеор
0$1цИш1 опоненм: доктор бхологхчвкх иаук, професор
ШАВКУН Васихь Юхимович кандидат сЦолЬг1чних наук, доцзнт ГОЛОВАЧ Павло 1лькович
Вчеиий езкретар спецхалхзовано! " Вчено1 ради, кандидат б^логччнюс н«ук, доцент
е. М. МАКУХ
I. Обгрунтування теми. В умовах 1нтеноиф1кац11 молочного окотаротва вежливого значения набувапть питания повного збережзн-ия, спрямованого вировування i рац1оналы)ого викориотанкя тварин.
Ооновннм показником виродування кор1в-первЮток в р!вень Ix молочно! продуктивное^, який служить критер1ем р1вня i повноц1нноот1 год1вл! по пер1одах вирощування тварин, умов ix утримання t 01ану здоров'я. В1н також св1'дчить 1 про те, на ск1льки умовя вирощу-вання сприяли прояву генетичних задатк1а тварин.
В кра!нах з розвинутнм молочгаим окогарствоа /США, Явец1К, Да-Hii i iн./ t кращих господарствах Hamoi кра!ни застооовупть iutbh-сизне вировування плеы1нних тедиць, що дозволяв осГменяти Ix у 16-17-м 1сячному в1ц1, живов ыао on 380-400 кг. Таке вирощуванвя телиць дозволяе отримувати яадоХ.по стаду на piBHt 5,0-8,0 тио. кг молока за pi к.
Ефективн1сть пЦвацення надоХв под' язана з сПолсг1чн1ШН осо-Зливостями чистопородних i поаЮних тварин, зокрема з oömihom рз-човин в Ix opraHisiii, який в вазначн1я Mipi характеризуется dto-х1м1чними та морфолог!чними показнаками кров1, ф1з1олог1чниаи оооб-ливостями, що знаходятьоя у взаеаозв'язку з проду;<тивниии якоотя-ми тварин р1зноУ породность
Зивченням росту, розвитку, оби1ну речовин та взазыозв'язку Mi» названими показниками i молочное продуктивнее чистопородних i noMicHnx тварин займалооь багато вчаних /0.1.Смирнов, 1953; 1959; Л.СЛвбровський i iH., 1969; М.Я.Гавриленко, 1975; П.1.Головач, 1975; К.Ф.Борисовець i iH., 1987; О.Г.Завадовський, 1987; a.I.lUsa-меноз i IH., 1939; D.R.Waldo et. al.f 19B9! К. Stellagen et. al., 1990s J.Poldager et. al., Д.Х.Некрасов i iH., 1991; 3.1.Те-
рек i iH., 1993 i iH./. BiÄbaiatb а них приняло до веско'.¡су, я о У тварин pi3H«x nopiÄ е sUMiHHOCTi. в odMiHt речовин. Одна* рейт,
прковячених валчашш взавмоза'язку и!ж деяккыи б1ох1м1чними 1 мор-фолыЧчними показниками кров!, еввргетичного газообИну з продуктивного чистопородних 1 пом!сних тварин в окремА ф1а1олог1чн1 пе-р!оди t в зв'язку з 1нтенсивн1стю вирощування в науков!й л1терату-pi в недостатньо, а в зах1дному perioHi Укра1ни иайжа немае.
В зв'язку а вицесказаним виникла необх1Дн!сть в тривалоку /в1д народження до заинчення перио! лактацИ/ комплексному ви-вченн! особливостей окремих обм!нних npoueois, а також росту 1 розвитку телиць чорно-рябо! порода р1зиих генотип1в а piaaoo 1н-тенсивн1ств вирощувания э кетоп.аого наукового обгруитування.
2. Ms та i завдання досд^джень. Вивчити морфолог чнх, 6loxi~ Mi4Ht, ф1з1олог1чн1 та господарсыи показники в динаЩц! розвитку тварин i обгрунтувати оптимальный р1вень виродування високопродук-тивних перв'оток, придатних до довготривалого продуктивного вико-ристання в господарствах зах!Дного periony УкраКан. Простежити за зм1намн Д00Л1Дяуваних показник1в при 1нтенсивноиу вирощувати в зв'язку з в1ком тварин, фхзгологхчним станом, р!внем "ix roAiBji
i прод„ктивност1-
3. Наукова новизна дослЦжень. В зах!дному perioHi Украпш в 1онусчих умовах кормовиробиицтва вирощування ремонтних телиць проводиться в основному при номерному р1вн! год1вл1, який забеэ-печ/6 хиву иасу на pisai первого класу для чорно-рябоЯ худоби. За оставив десятил1ття в пдеШаних стадах викориотовуить сперму, i«-портних бугаКв голштиясько! породе а метоп створення тварин бажа-иого для гони типу: при 1йтэнсивноку вирощуванн! телиць 1з них отримують кор1в, як1 за молочнов продуктивною ыаблнжастьая до свого гвнвтичного потенц1алу. Впершв вивчасться ф1з1олого-б!ох1-м1чн1 процеои в органi3«i тварин р!зних л1кових групз метою об-
-трунтуваннн 1нгенсивного вирощування первюток р1»них генотип!в.
Практична значения роботи. Заклвчаеться в тому, що роз-
роблена система вирощування ремонтних телиць максимально враховуе
особливост1 кормовиробництва зони. Вона дозволяв з мШмальнима
затратами концентрата отримувати перв!Сток з гарантованои продуктивна™ /на piBHi 3700-4000 i бглыае к1лограм1в молока за лакга-ц!в/ i рекомендована для плеьпнних господарств i ферм по вирощу-ааннс високопродуктивних.тварин.
5. Апробац1я роботи. Фрагмента дисартаци викладен! на нау-ково-практичн!я конференцН "Научные разработки и достижения молодых ученых - сельскохозяйственному производству"1 /В.Бакта, 1988/; на BcecoD3Hiil науково-практичн1й конференцП. "Интенсификация с.-х. ' производства в условиях радикальной экономической реформы" /Сука. L989/; на науково-виробнич1й конференцП "Актуальн1 напрямки нанкового забезпечення агропромислового комплексу зах1дних раяон1в Гкра1ня" /JIbBiB, 1990/; на Всесоюзна науково-техн1чнхй коаферен-
д12 "Использование пород мирового генофонда при совершенствовании юрод отечественного скота" /Тулаг 1991/; на Реслубл1канськ1й на-(гково-практичн1й конферзнц1'1. "Научные достижения молодых ученых а зпециалистов - животноводству" /Сеыипалатияськ, 1991/; на конфа-зенцИ-молодих вчених "Проблема с.-г. виробництва Карпатського perioHy" /В.Бакта,-1992/........ .........
6. Положения, flKi вииосяться на захист. Змхни показник!н !ритроциТ1В, гемоглобшу, загального б1лку, активност1 каталази, юпартат- i алан1нам1нотрансферазя, концентрац1я глвтатхону та !ульфг1дрильних груп, особливост1 легеневого дихання i енергетич-юго газообьпну, а також ваговий picT телиць та молочна продух-•ивн1сть KopiB чорно-рябо! породи р1зних генотипхв /в умовах Гьв1всько! области в залежност! в1д р1вня "ix год1вл1 в окр-;-и
?iковi пер1оди.
7. Пу!Шка1Ш. По Teui дисертацИ опубл!ковано 12 аауко-вих праць.
8. Обсяг робота. Дисертац!я складаеться 1з эагальнох характеристики роботи, огляду л1тератури, матер1алу та методики досл1д-' жень, результатов власних дсюл^джеиь, обговорення експерименталь-них дан их, BHCHOBKiB i пропозиц1я виробництву. Список цитовано! л1тератури вкличас 267 найменувань, в тому часл1 89 джерел зару-6iKH0'i л1тератури. Робота викладена на' 149 стор1аках иашиаопиоу
i !лвотрована 23 таблицями.
MATEPIAJI I МЕТОДИКА ДОСИДШЬ
Досл1д проводили в експериментальному господарств! "Оброшино" 1нституту землеробства 1 тваринництва зах!дного periOHy УААН на протяз1 1986-1989 poKiB. Для дослиу було вШбрано за принципом груп-аналогхв дв1 групи телиць чорно-рябо! породи i ix помШв з голштинськос, по 22 голови.в кожн1й. Контрольна i досл!дна групи. були розд1лэн1 на пхдгрупи. В контрольну групу в.пхдгрупу A вв!й-яли телички чистопородн!, а в niflrpyny Aj- - noMiot-l/2 кровности В досл!дну групу в1дпов1дно - в пигрупу.Б - чистопородн1 телички 1 в П1ДГруцу Ej - BOMici 1/2 KpOBHOCTi. .
Середыя аива маса теличок при народженн1 складала в контрольна rpyni в nUrpyni А - 28,9 кг, в niirpyni Aj - 29,3 кг; в доели«^ в п!дгруп1 Б - 29,5 кг, в. niflrpynl Bj, - 29,7 кг. Середн1и над1й матер!в телиць контрольно! групп стан овив 3937 кг молока з в«iстон жиру 3,71$, досл1дно! групи - 3949 кг ! 3,76^ жиру.
Досл1д проводили по схем!, представлен!!! в таблиц! I.
До 6-м!сячного BiKy затрат» молочних корм!в планувались по 350 кг циыюго 1 600 кг збираного в контрольна i по 403 кг ц!ль-иого i 700 кг збираного молока в дослив!« rpyni. Концеитрован! корми в!дпов!дно'ео 150 кг в контрольна 1 170 кг в доол1дн1й rpyni на I голову.
Табляця I
Схема досл!ду
Групи i пхдгрупа.: п Умов и проведения дослхду
гварин :
Контрольна: 22- Утримання тварнн до IO-12-Шс, aiKy
А - чястопородн1 9 отШово-вигульна, безприв'язнз в клетках
Aj- noMici 1/2 по 3-6 гол1в а використанням пасояиц. Пic—
кровност! по ля р1чного в1ку в от1йловий пзрход - при-
голштинах 13 в'язнез використанням вигул1в, jítok -
випасання на багатор1чних культурних naco-
вицах. Р1вень годхвлх пом1рний згхдно норм
3IT, розрахований на одержаиня живр'{ масл
на час ociMUHinim a I6-IB-míc. eíuí 360 -
330-кг. ГИдвищений ревень год!вл1 азтал1в
«а 15-20« з1д норм BIT на период пиготов-
ки 5£х до отелення.
ДослЦиа: 22 Утримання аналоПчне утриманнв тварин.
Б - ЧИСТОПОРОДН1 10 контрольно! групи. Pisenb годхвлх пхдэвде-
Бх- nonio i 1/2 ния а!д норм BIT на 10-12*, розраховчнка
KpOBHOCTi на одоржання киво! маси 360-3B0 кг на час
по голштинах 12 оо1менхння э 14-16-míc. bíiíí. Шдаицения
на 15-20$ р1взнь год1влх нетзл1в в пзрход
п1дготовки íx до отелення.
На прояз1 доолхду вивчали: - гематолог!чнх показяики - на 6 тваринах з групп /по 3 тваркнм з п1дгрупи/ в 3, б, 12 miosyia, парзд осхмен^шям /W-I5 mío./, на 8-9 míohuí т!льнос« i на 2-3 М1сяц1 дактацН. Кров для до-ол1дкень брали з яремнох вени ранком, до год1вл1, дотримупчи правил асептики i антисептики. 3 кров! визначали: к]льк!г:ь зри-
6.
троцит!в /Ю12л/ i bmIct гемоглобхну /г/д/ - на еритрогемометрх; виIgt азоту /ид/л/ - по методу Н-вльдаля; концентрами глотатхону /мг/л/ - за Вудвардом i Зрх /1963/; активн1сть каталази /в I мл Н202/ - за А.Н.Бахом i О.Р.Зубковос /1967/; загальния б1лок сиро-ватки кровх /г/л/ - рефрактометрично; активн!сть аспартат- t ала-н1нам1нотранс?ерэзи /од./илJ - за S.Reitmen, S.Frankel /1957/. В M0AH{iikquii T.C.IlacxiHO'i /1*74/; р1вень сульфгхдрильних груп /мл/л/
- методом Г.А.Узбзкова;
- легеневия газообм1н - масковим методом до год1вл1 дв!ч1 на добу при дотриманнх в1дносного спокое в трикратнхя повторноот! - на anapaii ГХП - 100, розрахунки проводили за методикои 'A.A.Кудрявцева /1953/;
- ваговия picT - шляхом зважування тварини до paniiaabo'i годхвл* в кхнцх кожного мхсяця;
- витворивальну здатнхсгь - шляхом осимен1ння, яого кратноотх до заплхдншшя, napaöir т1льност1, родхв i пхоляродовий перход;
- молочну продуктивнхоть - шляхом контрольних до^нь. В м0л0ц1 ви-значала: вм1ст ииру - кислотним методом за Гербером /1969/; biüot-бхлку - рефрактометрично; суху речовину - шляхом висуяування до nocTiйно!£ ваги i зважування;
- затрати корм1в - аляхом звавування заданих кормхв i Ix решток по кл1тц1 /rpynt/ - раз в декаду;
- оплату корм1в прироотами йивох маои.
Bei показники оброблвн! статиотично за Л.А.ПлохЬюьким /1969/.
них дослШень встановлено, що незалежно в1д р1вня год1влх i генотипу тварин наивиц! пиказники BMiCTy еритроцит!в i гемоглосЯну
Р^ЗУЛЬТАТИ ДООЛЦКЕНЬ I. ;<орфолог1чн1 та dioxiMi4Hi показники кровх п1ддосл1дних
тварин
Bmict еритроцитхп t гемогло(Пну в кроях. Пнаол1док проведе-
stÄMiqeai в б-м^ячному bíhí. Шдвищания р1вень rojiBJti суттево вплииув на вм¿от еритроцит1в в кров!. btporuht bíamIhhoctí м1ж п!дгрупами чиотопородних твврин одержан! в 12-м1Сячному Biitf. /Р<0,02/, на 8-9 л!ояц1 т1льност! /Р>0,001/ í на 2-3 млсяц1 лак-Tantï /Р<0,05/; у помхсних - у bcí пер1оди досл1цжень /P¿0,05 -P¿0,001/, за винятком тварин 6~и1сячного BiKy. Аналогхчно змхно-вавоя показаик вм1сту гемоглоб!ну.
Порхвняння чиотопородних i hohíchux твярин показало, до вмЮт ерятроцат1В i гемогло<51ну в кровх при п1Двиценому pissi годхвл! в основному dys на бхлыз високому р!вн! у чиотопородних тварин, в nop i в ня ни i з помхснкми ровесницями. Перзвагу homícíb встановлено лише на 2-3 míohuí лактацГх пзрв1сток.-
Загальний б!лок i азот кровх. Результати досл!джень иоказуить., то bmíct загального óízkj в сироватц! Kposi п^двигцялсгя в1д 66,4 -67,9 r/л у тедят 3~М1Сячного вхку до 74,1 - 81,6 г/л у uspaíc.tok /табл.2/. За весь, период. досл1джень иого концентрата поднималась га 9,1 - 22,9%, причоиу у eomíchhx тварин пхдвищення бллыа пом1тне /19,1 - 2.2,9%/, пор1вяяно д.о чиотопородних ровесниць /9,1 - 11,6%/.
Встановлено, во концентрац!я загального i бокового азоту кров! з hi ком зростае. Так, за весь пер!од дослщсень bmíct загального азоту kpobi - зеНлшився на 9,5 - 22,9%. Bmíct б1лкового азоту за цей ке прошнок часу 3pic на 9,7 - 23,7$ /табд.2/. При шлир-ному píbhf годхвлх /А i Aj/ за весь ne pi од досл!дкзаь bmíct загального азоту зб1льяився на 9,5 - 10,4$, тод1 як при шдвгщеному /Б i Bj-/ - на 14,5 - 22,9%. BiäuobUho змхнпвались покааники bmicty бхлкового азоту: якцо при nomipaomy р1вн1-год1вл1 його bmíct пхд-вищивоя на 9,7 - 10,7%, то при пддвиценому -¡..на I5,0 --23,7í.
Активнгсть ферментгв переамгнуваняя сироватки кров:. При до-слхдженнх активност1 аспартат- i 'аланiHeujiHOTpaHCfeраз /ACT i АЛТ/ встановлено, щ.о з bíkom тварин во&а зм1нсеться нерхвном1рно: bîâ
Таблица 2
Загальаий (Шок i ааот кров! у пхддоол1дних тварин. (М+т, п=б)
Групп : Загальаий - : • Aaoi кров1,нг/л ■
тварин : (Шок. г/л г_аагальнай_:_сЦдковий
3 м1сяц!
I к 66,4+1,7 2508+84,74 2418^84,87
h 67,9^4,0. 2538^57,72 2450+68,82
и Б 67,6+2,1 247 8+56 , 58 2385+56,58
БГ 66,4+1,9 2335+193,9 2243+116,8
6 ыЮяцхв
г А 68,6+3,6 2598+45;33 2525+45,18
А1 6 8,-8+1,2 2538+46,42 2465+46,42
п Б 70,3+Г, 5 • 2621+38,55 2541+39,48
Б1 * 73,1+1,7 * 2634+ 8.40 * 2556+10,98
12 kíchuíb
I А 68,6+2,5 1983+34,95 1905+23,95 .
АГ 67,4+1,7 2031+23,27 1963+21; 57
я Б * 74,3+0,5 *к 2113^26,36 m 2031+21,70 ,
Б1 к*. 75,3+1,3 *'2161+11,61 m 2076 + 9,02
• перед ос1мен1нням
I А 70, 9+0, 9 2315+32,91 2231+28,57
А1 69,6+3,0 2249+.38,55 2174+22,78
п Б 9ÍK 74,4+0,9 2332+37,95 ■ 2252¿34,65
Б1 * 76,2+1,4 - ** 2364+12,35- х* 2279+11,35
8-9 и1сяць т1львоот1
I А 66,3+1,9 2688+27,33 2609+25,45
А1 67,2*¡2,2 2676+28,80 2595^29,14
п Б ** 74,2+0,4 * 2775+31,89 к 2685+31,05
Б1 к* 76,4+1,2 . * 2770+15,30 X 2681+14,74
2-3 ьиояць лактацИ
I А 74,1+0,8 2768+ 2,55 2670+ 3,88
А1 74,1+0,8 2779+12,12 2687¿I3,78
и Б .** 30,5+1.4..... . ** 2837+14,20 . m 2743+15,03^
Б1 кк 81,6+3,5 ** 2871+4,93 m 2774+ 5,31
3 цхй таблшЦ i в наотупаих: * - Biporiftao
** »- ВИООКИЙ О ту Diu Ь BtpOriAHOCli
3- до 6-мхсячного BiKy спостерхгаеться знижгння показниив з наступили пхдвищення» до 8-9 м1сяця т1льност1 нетелхв. У пврв1оток спостер1гаеться повторяв знинення 'ix активность
В за'язку з р!внем год1влх активн^ть ACT з 6-м1сячного Hisy тварин i до досягнення максималышх величин на 8-9 и1сяц! т1льноо-Ti эб1льшилаоь на 31,0 - 43,4$, зниження у первхсток на 2-3 мхсяцх лактац!*' в nopiBHOTHi э п'опереднхм пзр!одом було досить значним i складало 23,3 - 26, 5% /табл.3/.
Паралельно в1дбувалась i 3MiHa .активностх АЛТ., .Вхд 6 мюящв до досягнення максимуму на 8-9 м1сяц1 тхльноотх доомднуваний по-казник п|дв!!щивоя на 51,1 - 66,7%. Сл1Д В1дм1тати, цо ца зйхльшзн-ня у пом!сних тварин було б1лья noMiтним /66,Ч - 66,7;? проти 51,555,9$/ в nopiBHHHHi з чистопородцими ровеониаямк. Поолиуичз зниження активност! АЛТ становяло 7,8 - 11,01.. ..
Активность каталази: i концентрата глвтатхоиу в.кров1. Вивчен-ня активное^ каталази в кров1 пхддоол!дних тварин показало, що за пер1од досл1джень в1д 3-к1оячного BiKy до осхмен1ння телиць даний показник нэ зазнав суттевих 3«iH /табл.4/. На 8-9 michiu т1льностх нетел1в вхдм1чаеться деякий спад активностх каталази /на 8,6 - 22,5^/ з nopiBHHHHi з попередн1м передом дослижень. У кор!в на 2-3 Micflqi лактацН Bifl«i48H0 значне поведения актявнос-Ti ферменту /на 52,3 - 30,1%/ що, очевидно, пов'язано з акт!тза-uisD o6MiHy речовин в пер^д 1нтенсивного роздов.
Зстановлено, що концентрац1я загального. гллтатгону в кров! пiддocлiдниx тварин зм1нввалась HepiBHCMipHo. Найнюкч1 показники вхдм1чено у тварин.6-м1сячного BiKy: 310,1 - 313.0 мг/л при помхр-ному i 372,5 - 376,5 мг/л - при пхдэщеному piBHi год1вл;. :<зкси-мальн1 показники концентрацп загального глстат!ону Оулн Hi у KopiB на 2-3 Micnixi лактацШ при понхрному piBai год!нлх -453, 5 - 457,4 мг/л i при пШищеному - 453,5 - 477,5 .мг/л /таЗд.*/.
Таблица 3
Зм1на активиостх аспартат- 4 аланхнам1нотрансфераа сироватки кров! П1ддоол1дних тварин (М+и, п=6)
Групи тварин
АСТ," од./мл
АЛТ, од./мл
3 >исяц1
I А 34,11+0,53 18,84+0,80
А1 33,47+0,79 17,73+0, 58
п Б 35,47+0,44 й 19,73+0,80
Б1 33,47+0,79 19,06+0,58
6 М1СЯЦ1В
I А 29,70+0,44 15,74+0,58
А1 30,81+0,58 . 16,18+0,58
п Б кк 33,03+0,53 ^ *» 19,29+0,38
Б1 ш 34,36+0,22 12 м10ЯЦ1В ** 19,95+0,38
I А 30,26+1,07 16,96+0,83
А1 29,49+1,11 16,62+1,45
п Б к 33,12+2,24 ** 21,39+0,26
Б1 *х 39,97+1,15 " * 22,39+1,05
перед оо!мен1нням
I А 37,02+0,38 к 21,90+0,29
А1 38,17+0,35 21,97+0,75
п Б ** 44,33+0,32 * 23,67+0,40
Б1 ** 44,11+0,26 * 24, 72+0,65
8-9 м!сяць тьпьност!
I А 44,73+0,41 28,48+0,73
А1 . 45,10+0,40 ' 29.50^0,37
п Б ** 47,26+0,48 * 30, 76+0, 58
Б1 кк 47,99+0,40 ** 31,78^0,33
2-3 »псяць лактацП
I А 33,47+0,51 25,33+0,29
А1 33,14+0,44 - 26,27+0,50
п Б к 34,00+0,23 ж к* 27,9эТо,73
** 36.8оТо.29' к 29,30+1,24
Табдиця t
Активность каталази t концентрата гяптатхону в кров i п1дд.осл1дних тварин (м+m,
Групи : Активист!.. : Концентрац1я запального
тварин : каталази, в I мл Н202 : глвтатгону, мг/л
3 ¡Лсяц!
I А 6, 77+0,2.7 366,3+17,50
h 7,29+0,32 34-5,8+ 8, 90
п Б 7,83+0,22 ^ 397,0+ 4,90
Б1 8,13^0,64 б Micania 360,1+10,80
I А 6,23+0,34 313,1+ 7,00
h 6,17+0,20 310,1+17,40
п Б » 7,20+0,05 ж 6,85+0,06 ш 376,5+ 5,40
Б1 « s 372, 5+10,60
12 Miüfluia-
I А 7,07+0,06 375,2+ 6,90
А1 6,26+0,30 383,4+12,60
п Б » 7,39+0,13 * 403,1+ 2,60
Б1 Ä 6, 97+0,'I0- 397,0+ 2,70
перед ocímóhíhhhm. -
I А 6,62+0,05 428,7+ 4,50
А1 6,46¿),26 428,2+, 2,30
п Б 6,88+0,30 * 452,2¿ 5,30
Б1 к 7,16+0,19 ** 448,7+ 4,50
8-9 м1сяць tiabhocti
I А 5,23+0,12 й 396,0+7,71
А1 5,53^3,08 406,зТ 5,69
п Б m 6,29+0,19 m 467,7+ 3,69
Б1 а 6,33+0,30 s« 453,4 + 9,10
* 2-3'м1Сяць лактацН -
I А 9,24+0,20 455,3+ 2,67
А1 9,2943,15 457,4 + 4,68
п Б 9;58+0,05 463,5+ 5,31 з
Б1 m 9,83+0,03 м* 477,8+ 2.71
Вмхст вхдновленого глвтат1ону за весь пер1од доойджень зб!льшився на 4,4 - 19,5%, причому це ¡пдвищення у пом1С1В було бхлш значки».
Вм1ст сульфг!дрильяих труп в сировагцг кров!. Анализ даких науковох л1тератури св1дчить про те, що при хнтенсивному вирощу-ванн! тварин вмхст сульфгирильних груп в сироватц1 1х кровх е б1лш виаоким, в пор1вняннх з покарним рхвнем годхвлх. Дослхдження показали, що найвищх показники вм!сту БН- груп були встановлев1 в 12-м1сячному вхц1 /689,0 - 850,0 мг/л/. Вхд 3- до 12-мхсячного в1ку вм1ст загальних ЭН-груп Щдвипшвйя на 13,7 - 29,0$, причому бЬлып пом1Тним це- пдвищення було у помдсних тварин. В наступи! пер!оди дослхдження спостер^аеться знамення з послхдуючим пх движениям вмхсту даного показника ! у кор1в на 2-3 Щсяги лактаци вм1ст эн-груп в оироватц! кров! був практично на р1вв! вюйдних данах /3 и1сяц1/.
II. В1ковх зм1ни легеневого I енергетичного газообм!ну у п!ддосл!дних тварин
При досл1дженнх легеневого дихання/частота, глибина ! венти-лядхя легень/ у п1ддослхдних тварин в1дмхчено загальну для.обох груп закономхрн!сть: а в! ком тварин частота.дихання зменюувалась, а Бентиляадя легень л глибина дихання н абсолютних величинах зб!ль-шувалась незалеано вхд р1вня год1Вл! I .генотипу/табл, 5/.
Частота дихання у телиць.з 3-М1Сячного вхку до 2-3 М1сяця лактацН зменшилась у 2,6 - 0,3 рази, а лагенева вентиляцы збхдх»-иилась у 3,8 - 4,1 рази. Глибина дихання в онтогенез! зм1нх)валааь неодинаково. У чистопородних тварин при пом!рному р!вн! вирощуван-ня в 3 м!сяц1, перед 0С1меи!нням 1 на 8-9 м!сяц1 т1льност! глибина дихання була виною, а в 1ншх перходи досл1дкень - никчос, в пор1в-нчнШ э по^оними аналогами. При 1нтенсивноиу вирощуванн! спосте-р!гаяась дещо 1нша картина: у чиотопородних тварин 3- 1 6-м!сячно-
Tadлидя 5 Зм1на показникхв легеневого дихання (M+m, п=6)
Групн : :
тварин • JIereíieBa вентиляц!я, л/хв . Глибина дихання, мл
3 м1сяцх
I А 24, 77+0, 34 867+71,88
А1 23,44+1,II 845+55.00
а Б 24,35+0,33 787+ 5,78
% к 25,75+0, 32 6 míchijíb 870+76,56
г А 34,30+0,87 1276+34.12
А1 35,90+1.18 1353+44,28
а Б s* 39,80+0,43 их 1575^*1,60
Б1 *Х 41,70+0,99 ** 1603+28,29
12 michuib
i А 43,11+0,70 2114+ 30,55 ж
А1 Б 48,63+0,68 2381+100,52
п » 51,57+0,98 * 2638+185,70
Б1 m 53,34+0,22 2480+ 31,64
перед ocÍMeHÍHHHít
i А 62.20+0,15 3012 + 77,88
А1 Б 60,00+0,29 - 2871+143,07
п 64,70Tl,30 * 3695+319,57
Б1 ** 67,00+0,33 » 3542+227,02
8-9 м1ояць т1льност1
i А 62,10+0,73 3065+ 60,85
А1 б Г, ЗОЮ, 77 ' 3054+ 53,25
п Б * 67,10+1,16 w ** 3760 + 50,59
Б1 ** 70,10+0,51 2-3 MicflUb лактацй' ** 3609^38,69
i А 93,82+3,42 7457+353,53 й
А1 94 , 54+2,18 054 5+339,78
п Б * 102,08+1,63 х 9049+404,12
Б1 * 103,49*2,31 8643+752,08'
го в1ку глибина дихання була на 10,7 1 нижчою, нхк у аомхс-них ровзсниць. В наступи! вхковх пзрходи спостархгалось хнше: чистпороднх тварини мали б1лыа глибоке дихання , в порхвняннх. з помханими аналогами.
Вивчення газообм1ну у шддослхдних. тварин показало /табл.6/, щ.о загальне споживання кис ню. а в1ком тварин щ двищилось в 4,1 -4,6 разхв /з 0,60 - 0,66 л/ха. а 3 м1аяц1 до 2,56 - 2,92 л/хв. на 2-3 мхояц1 лактацП/, причому при помхрно.чу р1внх годхвлх в чотирьох перходах дослдаень 13 шести чистопороднх телички спож»-вали бхльше киснх), ни IX пом1сн1 ровесниц!,, а при пхдвищеному -б1лме кисню спокивади пом1сн1 тварини /за винятком теличок 3-м1сячного в1ку/, що узгоджуеться з в1дпов1Дними приростами хх живо! маси в дан! в1ков1 перходи.
Аналогхчко споживанна киснв вхдбувалось х вид1лення организмом ауглекислоти.
Дихальний коефщ1ент у телиць протягом. всього перходу вирощу-вання зих-шовався незначно, проте у корхв на 2-3 ихояц1 лактацП а порхвнянн! а молодняком, вхн дещо П1двищився /табл.6/.
Одерканх данх давть пхдставу вважати, що в1ков1 зм1ни газо-енергетичного обмхну характеризуют 1нтенсивн!сть окисловальних процес1в i разом з !ншими дослхджуваними шжазниками. можуть свхд-чити про напрукенхсть ф1зхологхчних процес1в в органхзм! тварин на рхзних етаоах росту.х розвитку, а таком в зв'язку з р!анем ви-рощування 1 породнхстю.
Ш. Ваговий рхст .пШослШих.тварин
Анал1з одержаних даних вагового росту п!ддосл1дних теличок -ПРУЙ^ЛР^ щп грури пДщрмпвяял тдярин я практично однаковою живою масог) при народкзнн1 /табл.,7/. Пхд впливои р13ного р1вня годхвлх тварини по перходах вироцування мали р1зну енерг1с росту I живу масу на к1нзць перходу. Найвица енерпя росту в!Д:ичалась у
Таблиця 6
Зм1на показшШв легеневого газообмшу у П1ддоол!дних тварин (м+т, п=б)
Групи : Сполито 0^, : Видмено СО^, ; Дихалышй _тва£ин_г___л/хд.__:_____л/хв._: коэфписнт
3 М10Я1Ц
I А 0,66+0,01 0, 50+0,01 0,76+0,01
А1 0.60+0,03 0,47+0,01 0, 80+0,03
п Б 0,65+0,01 0,50+0,01 0,76+0,01
Б1 0,63+0,02 0,49+0,01 0,73+0,02
г 6 «¡сяцхв
I А ' 1,0Ь0,01 0,72+0,04 0,71+0,02
А1 0, 97+0,03 0,73+0,01 0,76+0,01
п Б 1,03+0,01 ** 0,83+0,02 х* 0, 76+0,01
Б1 1,19+0,06 0,90+0,06 0,76+0,02
12 М1СЯ1иэ
I А 1,40+0,07 1,09+0,03 0,75+0,01
А1 1,40+0,06 1,06+0,01 0,72+0,02
п Б 1,54+0,02 1,14+0,02 0, 74+0, 01
Б1 1,53+0,03 хх 1,13+0,02 0,75+0,01
перед 00 III НиЯМ
I А 1,71+0,02 1,25+0,02 0, 74+0,01
1,53+0,07 1,16+0,04 0,75+0,02
п Б 1,75+0,01 х* 1,34+0,01 хх 0, 77+0,01
Б1 XX 1,94+0,05 хх 1,46+0,01 0, 76+0,01
е- -9 М1СЯЦЬ Т1ЛЬН0СТ1
I А 1,45+0,03 1,16^,0,04 0,30+0,15
А1 1,62+0,04 1,23+0,07 0,77+0,03
п Б XX 1,76+0,11 хх 1,33+0,04 0, 7(40,04
Б1 XX 1,86+0,09 хх 1,42+0,01 0, 7(3+0,02
2- -3 м!сяць лактацЦ
I А 2,70+0,01 2,24+0,II 0, ¡56+,0,02
Ат 2.56+0,10 2,24+0,06 0, 30+0,01
п Б 2,74+0,11 2,23+0,01 0,34+0,04
51 хх 2,92+0,14 2,51+0,16 0,'¡6+0,01
твариа до 6-м1Сячного в1ку: сзредньодобовх прироста живо! маси в контрольна груи в обох пхдгрупах склвдади 70О г, в дослШий груп1 чистопородн! телички дещо перзвахали сво£х аиалоав /347 г проти 823 г/, цо св1дчить про IX достатньо високий генехичний поте нц1ал.
Таблиця 7
Динамхка живо'! маси пхддослхдних тварин, кг (м+п) .Групи х пхдгрупи.
Шк в мхсяцях
Контрольна_:_Дослана
А : Ат : Б : Бт
_____ х _ -1-
При народ-же них 28, 9+0,67 29,5+0,49 29,3+0,45 29,7+0,45
3 104,5+3,46 101,5+3,05 104,8+2,73 106,771,90
6 169,2+4,48 169,8+3,49 1.81,9+3,68 177.9+3,41
12 283,6+5,72 294,3+5,37 313,0^4,99 306,9+4,99
18 . 370,3+9,29 330,5+11,0 396,4+7,32 .397,4+6,69
21 429,2+8,85 429,1+10,2 441,5+9,71 449,3+8,39
В наступи! в1ков! перходи енергхя росту знижувалась, що заа-ходить свое пояснения в ф1зхологхчних особливостях орган1зму: з в1ком тварин процеси росту спов1льнссться, що пов-язано з. дифе-ренц1а1иео. органа.
Зажливим показником ефективност! виродування молодняка е оплата корму приростами кивох маси. Зстановлено, що за весь перход вирощування в1д народження тварин до отелу рхзниця в оплатх корму, незалежно в!д генотипу, практично вШутня: 7,23 /А/ - 7,24 /А^/ кормових одиниць в.. контрольна групх I 7,64 /Б/ - 7,62 /Б-¡-/ - в доол1дн1й, що вказуе на достатньо висок1 генетичн1 задатки як чис-топороднйх тварин, так I хх пом1сних ровесниць.
1У. Молочна продуктивнхсть перв!сток
Фактичнэ споживання корм1в коровами, наведене в те.блицх 8 показало, цо р1зниця по цьому показнкку ам пхдгр'упами нззначна
/мЬе п!дгрупами А 1 ^ « 0,6%, Б ! Б^ - 2,525/. За рхвнеи год!вл1 р!зниця пЬдгрунамк була в межах 2,6% /Б : А/ 1 4,6% /Б-^-: А^/.
Таблица 8
Факткчна опонивання корм1в коровами за першу лактац!в /в середяьому на I гол:, кг/
:. Групи !.п1дгрупи. твариы
Вид корму : контрольна : . дослЦиа .
: А а Б : Бх
Концвнтрати 1073 1050 1180 1070
СоковХ'п - всього 4214 4250 4064- 4390
в т.ч. силоа 1975 1876 1908 1995
Груб! - всього 638 555 598 570
в т.ч. с!во 535 458 498 473
Зеленх - всього 7443 7807 7521 7525
Всього кормов их одиниць, кг 3363,6 3384,0 3450,3 3533,0
Перетравного проте!ну, кг 372,2 372,4 334,40 381,6.
Перетравного протехну на
I кори, од., г . ПО НО . 114 107
Результат досл1джень, якх характеризуем иолочпу продуктивней перв1сток за лактац1ю приведен! в таблиц! 9.
Таблиця 9
...... Иолочна'продуктивнить первхоток (М+т) -
.Показника...
Групп'I ¡пДгрупи тварин' '
.контрольна
досдхдна
А
Ат
Б
Над!й, кг Кир, %
Б!лок, % . . Суха речовина, %
3203+72,8 3367+73,1 3590+131,8 3725+168,5
3,53+0,05 3,69+0,10 3,69+0,05 3,70+0,07
..3,31+0,06 3,44+0,09 3,46+0,07. 3,44+0,05
12,4^0,22 12,14+0,25 12,47+0,19 12,33+0,13
Анал!з таблиц! показав, до тварини контрольно: групи, яироаш-и! при поа!рному р!вн1 год!влх /А ! А-¡У вирхэнялись. мЪи собоа по надои на 5.12Й або на 164 кг молока на кориоть поьиснйх кор!в.
В Ix полепи було лНлыпе /на Q,И%/ молочного жиру i бхлку /на 0,13%/. 7 интенсивно вироленях тварин молочна продуктивность йула значно BHmoD, але ы!жпородна р1зниця була незначна i складала 3,8% чи 135 кг на користь noMiciB.
Рхнекь годгвл! мав йхяьш суттевий вплив на надо'£ кор^в. В п!дгрупах чистопородних перн1сток /Б i А/ рхзниця ¿о надоях складала 12,1% чи 387 кг молока на користь тварин пхдвищеного рхвня год!влх. IIoMici, вирощенх штенсивно /Б-^/ переважали свохх ровео-ниць, вирощених на помхрному piBHi годхвлх /Aj/ по надою на . 10,6% ado 358 кг.молока, на 0,09^ по BMiCTy жиру i на 0,24$ сухо! речовини в молоц1 при статистично невхрогаднхй р1зниц1.
У. Економхчна ефективн!сть
Проведений нами аналхз затрат на вирощування одн1ех корови показав, що ьх окупшсть продукта за першу лактац1и становила 72,5 - 79, по груп! чистопородних шрв1сток i 77,1 - 81,2$ по rpyai голатин х чорно-рябих пои!с!в. Однак, якщо врахувата вар-TicTb одержаного приросту живо! маси. вироцанох нателх до 21 ьпся-ця, го чястий дох!д на одну перв!стку (Зуде складатк: 784,4 крб./А/ - 848,6 кpcS. /Aj/'При пом1рному pianl вирощування t 901,5 крб../Б/ -948,7 крб. при 1нтаноивному вирощуванн! /в ц!нах на I.0I.I990 р./ при високому piBHi рентабельное!!.
висновки
1. Кхлькх.сть еритрощтв I вмхст гемоглобпху в кров! тварин незалежно вхд генотипу г характеру год1влх з вхком змхниеться не-р1эно«хрно: пхдзищення похазник1в- до б-мхсячлого вхку, зпиженмя до 12 М1СЯЦ1В з наступним пхдвшценням у первхсток. на 2-3 мхсяц1 лактацН.
2. Вмхст загального б1лку в сироватц1 кровх з вхком зростае. У пом!сиих тварин його р!вень за дослхднии перход шдвкщився на 19,1 - 22,9%, у чистопородких - на 9,1 - 11,6л. Рхвань год1вл1 1сто?,л/ вплинув на вм!от азоту в кров1 1йддосл1дних тварин. При пом!рному р1вн1 год!влх /А х А^/ за весь перход дослижень в«1ст загального азоту згЛлылився на 9; 5- 10,4^, у ¿нтенеивио вирощених /Б I Б^/ тварин - на 14,5 - 22,9л.
3. Активи1.сть ферменпв переам1нузання незалежно в1д генотипу п1ДД00л1Дних тварин з вхком пхдвицуетьоя. Однак, у корхн об ох •груп на 2-3 »¡сяц! лактацЦ в пор1вняш!х з поперзднхм передом в1дм1чаеться значке П1двицення дослдауваного показника-.
4. Актив[иоть каталази х концентрация глютатхону в кровх те-лиць незалеяао Э1д генотипу з в1ком зникупться. У перв1сток споо-тер1гаеться плдлидэння показшгк1в в обох трупах. Деао вица актив-н1оть каталази в1дмтчена у чиотопородних телиць в 6-, 12-м1оячному вШ I перед 0С1мен1нням, у помеха - в 3-м1оячному в 1Ц1, на 3-9 м1ояц! т1льноотх нетелхв i на 2-3 И1сяц1 лактацп перв!сток.
5. Показчики легеневого дихання 1 енергетичного газообм!ну змеиться в залежностХ вхд в!ку, р1вня год1влх х генотипу П1ДД00-л1днах тварин. Вентиляц1я легень, спояиванпя кисни, видхлення ву-глекиолоти 1 еиергетичнх затрати в абсолвтиих величинах з зхксм пхдвищусться, а в перерахунку на I кг живо! паси - эннауитьая. Дихальнии ксе^цхент змшсеться незнзчно. Бьтьл ексиомно витрачали енергх!) голлтин х чорно-ряб! помхсх.
6. У чистопородних телиц ь i ïx помхсних ровесниць поив ища хнтенсивнхоть вагового росту н1дм!чзна в б-ьисячно.чу вхц!. Ictot-них м!жпородних в 1Д mí il ностг и по 1нтенсивност1 росту не встановлено.
7. Телицх чорно-рябох породи piaim геногшив при. згодовуван-hi 2892 - 31 96 кг кормових одинкць з bmíctom 315 - 344 кг перетравного протехну вхд народження до отелу при використанн! багаторхч-них культурних пасовищ добро розвивааться у boí bíkobx перходи í досягасть живо! маси, яка перэвищуе клас елхта-рекорд по пород!. Затрати кормхв на I кг приросту живо! маси становили 7,23 кг корм, од. /А/ - 7,24 кг корм. од. /Aj/ в контрольна i 7,64 кг корм, од; /Б/ - 7,62 кг корм. од. /ßj/ в дослШШ трупах.
8. Р1знаця по надои молока базисно! жирност1 в контрольны rpyni /А i Aj/ при помхрному pisHi годхвлх становила 232 кг, в досл1дн1й rpyni /Б i Bj/, у 1нтенсивно вирощених тварин - 139 кг на корпеть голштин х чорно-рябих первхсток.
ПРОПОЗИЦП ВИРОБНЩТВУ
На ochobí одержаних в Д0сл1Д1 даних рекомзндуеться вирощува-ти плем!нних телиць вхд народнення до б-мхсячного в!ку з затратами молока.350 - 400 кг, .перегону - 700 кг, концентрованях корм is -170 кг, виоокоякхених соковитих i зеле них корм i в i бобово-злако-вого cíiia 6araTopi4HKX трав загальноо пояивн!сто-640 коркових оди-ниць з bmíctom 85 кг перетравного npoTe'iay.
Кращии опособом вирощування телиць в л1тнхй перход е утриман-ня ïx на багатор!чних культурних пасовищах з П1дгод1влео, при не-обх!дност!, зеленим и кормами i3 посШз зеленого конвейера 1 kom6í-кормом.
-дту^гд-р^^чтиутчу пдппупппплуутияиих ко píB-nepBicTOK рекомен-
дуеться вироцувати на кормових рацхонах загальноо nosHBiiicro 3300 - 35СО,;кг корм, одиниць з bmíctom 363 - 335 кг пзретравного проте-
1ну. Сгиввиношвння Корм LB за ПОЖИВНХСПО: молочнх корми - до 10*. концентрован1 - 20*. соковитх i зелеах корми - 70*.
Одержан! експериментальнх данх СЛ1Д враховувати при далыий-шому вдосконаланнг окремих- компонентхв ^снуючих i при розробцх пових техаологгй вирощування' тварин.
Результат» дослхджень, викладеах в данхй робот! можуть бути використанн1 при проведевыi наукових експеримент1в i у викладанн1 курсу ftaioflori'i с1льськогосподарських тварин студентам. aooinste-нерного t ветеринарного факультетов^
СИЖОК РОБ IT. 0ПУБ11К0ВАНИХ ПО TEMI ДШЕРТАЦП
1. Возрастные изменения газоэнергетического обмана у телок черно-пестрой породы разных генотипов при интенсивном выращивании //Тез.докл. науч.-произв. конференции молодых ученых, еоовящзшюй 70-летио ВЛКСМ - В.Бакта.- 1988.- С. 58-59 /сЩвавтор М.Г.Горба-ченко/.
2. Влияние. интенсивности выращивания телок черно-пестрой породы разных генотипов на некоторые биохимические показатели// Таз. докл. Всесои. науч.-практ. конференции "Интенсификация с.-х. производства в условиях радикальной экономической реформы"- Сумы.-1989,- С. 2-II /cniBaBTop М.Г.Горбаченко/.
3. Активность ферментов пере аминирования сыворотки крови у талок черно-пестрой породы и их помесей о голлтинами, выращенных по
• интенсивной технологии// Науч.-техн. бпл. Укр.НИЙЗиБ с^-х. животных.- Львов.- 1989.- Вып. II /3/.- С. 19-21. /опхвавтор М.Г.Горба-ченко/.
Активн!сть каталази та вмхот глвтат^ону в крobl телиць чорно-рябо! породи pi3HHx reHOTHniB при ^теисивному вирощуванн!// Тези доп. наук^-виробн. конференцх! "Актуальнх напрямки паукового забезпечення агропромислового комплексу заххдних paaowia УРСР"-Льв1в.- 1990.- С. 130 /сп!вавтор М.ГЧГорбачеико/.
гг.
5. Вплив хнтенсивносхх вирощування телиць чорно-рябох породи. рЛзних reHOTnniB на "£х молочну продуктивнхсть// Та» на.- С. 131 /сп1вавтор М.Г.Горбаченко/.
6. BiKOBi i М1жпороднх зм!ни легеневого газообм1Ну у телиць при хитенсивному вирощуваин1// Передгхрне та г1рське землероб.ство
i тваринництво.- 1991.- К.,Урожая.- Виц. 36.- С. 63-65 /сп1вавтори С.В.Стояновський, М.Г.Горбаченко/.
7. Pict, розвиток i деякх показники азотного обмхну у телиць чорно-рябо! породи piзних генотипхв при Интенсивному вирощуванн1// Там же.- С. 59-62 /сп1вавтор М.Г.Горбаченко/.
8. Легочный газообмен у животных, выращенных по интенсивной технологии// Тез. докл. Респ. науч.-практ. конференции "Научные достижения молодых ученых и специалистов - животноводству".- Семипалатинск.- 1991.- С. 74.
9.' Формирование молочной продуктивности у телок голитинизи-рованного скота при интенсивном выращивании// Tea. докл. Всесовз. науч.-техн. конференции "Использование пород мирового генофонда при совершенствовании пород отечественного скота"- Тула.- 1991.- С.105.
10. Выращивание коров-первотелок с. гарантированной продуктивностью//. Информационный листок ЛьвЦНТЭД.- & 025-92.- 4 с. /спхвав-тори М.Г.Горбаченко, О.М.Лящук, В.М.Братюк/.
11. Молочна продуктивность i оклад молока корхв-первхсток pis-них генотипхв чорно-рябо5С породи, вирощених хнтенсивно// Тези доп. конференци молодих вчених "Проблеми с.-г. виробництва Карпатсько-го региону"- 1992.- В.Бакта.- С. 53.
. 12. Вирощування високопродуктивних кор1в-первхсток з гаранто-
/сп1вавтори М.Г.Горбаченко, 0.®.Садик, О.М.Лящук, З.М.Братск/.
- Федак, Наталия Николаевна
- кандидата биологических наук
- Львов, 1993
- ВАК 03.00.13
- Екотоксикологiчна характеристика гербщидiв, що використовуються при вирощуваннi рису в Украiнi
- Продуктивнiсть корiв при згодовуваннi рiпаковоi макухи з рiзним вмiстом глюкозинолатiв
- Обгрунтування тривалостi перерв у вирощуваннi цукрових бурякiв i способи зниження негативноi пiслядii высокоi концентрацii iх у сiвозмiнi
- Особенности развития низовой демогеографической системы (на примере Тульчинского района Винницкой области)
- Продуктивность и племенная ценность асканийских кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора