Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Особенности развития низовой демогеографической системы (на примере Тульчинского района Винницкой области)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Особенности развития низовой демогеографической системы (на примере Тульчинского района Винницкой области)"

КШВСЬКИИ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

■ 0 На правах рукопису

ПАНАСЕНКО ТАМАРА ВОЛОДИМШВНЛ

0С0БЛИВ0СТ1 РОЗВИТКУ НИ30В0! ДЕМОГЕОГРАФ1ЧНОI СЙСТЕМИ (на приклад1 'Гульчинського району В1ншщько1 облает!)

II.00.02 - еконошчна I сошальна геограФ1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертащI на здобуття наукового ступеня кандидата геогра$1чних наук

Ки!в - 1995

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр! економ!чно! t соц!ально1 геогра фи Ки1вського ушверситету !мен! Тараса Шевченка

Науковий кер!вник - кандидат географ!чних наук, доцент

С.С.Мохначук Оф!Ц1йн! опоненти : доктор географ!чних наук

МЛ.Фащевський

кандидат географ!чних наук, доцент I.М.Дудник

Пров! дна орган!защя - 1нститут економ!ки HAH Укра!ни,

в!дд!л демограф!I I в!дтворення трудових ресурс!в

Захист дисертацП В1дбудеться "¿^"грудня 1995р. о годин на зас!данн! спец!ал!зовано! вчено! ради Д. 01.01.03 при Кшвсь кому ун!верситет! !мен! Тараса Шевченка за адресою: 252022, м.Кигв, вул.Васильк!вська, 90, ауд.212

3 дисертащею можна ознайомитися в науков!й б!блютец! Ки1е ського ушверситету 1мен! Тараса Шевченка (252017, м.Кшв, вул Володимирська, 58).

Автореферат розюланий листопада 1995р.

Вчений секретар

спец!ал!зовано! вчено! ради,

кандидат економ!чних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть теми. В умовах глибоко! всеб1чно! кризи р13ко попршились характеристики в!дтворекня населения в слльських районах, про що св!дчить обезлюднення значно! ылькост! населения пункт!в, депопуляц!я, де$ормац!я статево-вхковог структури населения. Значно загострилися питания працезабезпечення, посилився негативний вплив навколишнього середовща як результат його заб-руднення на як!сть життя людей. Пом1тно зросли територ1альн1 в!д-М1ННОСТ1 умов в!дтворення населения.

Успшне розв'язання демогеограф! чних проблем на низових р1-внях вимагае удосконалення засобгв п!знания тенденц!й та законо-мхрнсстей розвитку територ!альних сШльностей людей - теори про-цесу, метод!в та способ!в досл!дження. Необх!днсю е розробка кон-цепци анал!зу демогеопроцесу (ДГП), механ1зму його прсгнозуван-кя.

Демогеограф!чнг досл!джекня на р!ви2 с!льських адм!н!страти-вних. район!в (САР) рашше практично не проводились. 1х необх!д-нють викликаиа тим, що на низовому р1вш формуеться та задоволь-нясться основна маса потреб людини, а процес репонального В1дт-ворення населекня набувае в!дносно зак!нченого характеру. Значи-м1сть таких досл!джень посилюеться у зв'язку з шдвищенням рол! САР в систем! територ! ального управл!ння та можливютю забезпече-ння реально1 самост!йност! мюцевих орган!в влади при вир!шенн! соц!ально-еконсшчних проблем територ!й. 3 огляду на це вквчення демогеосистеми (ДГС) САР е актуальним завданням, спрямованим на подальше IX ефективне функц1онування та розвиток.

Об"ектом досл1дження виступаз демогеосистема с!льського району як ц!л!сне сусп!льно-географ!чне утворення. Базовим об'ектом зивчення обрано Тульчинський район В!нницько1 облает! - типовий з!льський район центральних люоетепових областей Укра!ни.

Предметом досл!дження е анал!з структури та прогнозування розвитку демогеосистеми САБ з метою оптим!зац!1 П функц!онування га управл!ння демогеограф!чним процесом.

Метою роботи е поглиблення теоретичних положень, пов'язаних з розвитком ДГС САР, розробка I апробащя методики II доелгдження га приклад! конкретного району.

Досягнення поставлено! мети вимагало виршення таких зав-1ань: I) оц!нки сучасиого стану теорП демогеосистем та демогео-

процесу, доповнення та поглиблення окремих п понять та положень; 2) вид1лення п!дсистем ДГС I ДГП, встановлення основних вид! в системоутворюючих зв'язк!в та 1х взаемов!дношень; 3) вивчення де-могеограф!чно1 ситуаци, виявлення проблематичних I законошрних тенденЩй в розвитку демогеопроцесу та його складових, розробку методики ситуац!Иного 1 ретроспективного анализу; 4) обгрунтуван-ня 1 апробац!ю метод1в прогнозування розвитку ДГС САР для шлей територ!ального управл!ння; 5) визначення концептуального п1дходу до розвитку демогеопроцесу в перспектив!, побудову прогнозних моделей, встановлення параметр!в розвитку ДГС р!зних 1ерарх1чнш р!вн!в; 6) обгрунтування рекомендац!й щодо пол1пшення демогео-граф!чно! ситуаци в соьському адмШстративному район!.

Використан! матер!али. Робота виконана на основ! статистич-но! обробки, систематизац! 1, узагальнення, анал!зу первинно! 1н-формацн, з!брано! автором в р!зних установах та орган!зац!ях Ту-льчинського району В1нницько1 облает!, а також матерхалхв облас-них управл!нь статистики, економ!ки та ринку облдержадм!н!стра-ци. Кр1М того, використовувались дан! сощодойчних обстежень, л!тературн! джерела та оф!ц!йн! статистичн! видання.

Методолог!чною основою досл!дження послужили фундаментальн! понятая загально! теорп п!знания, зокрема теори розвитку систем. Теоретико-методолог!чну базу досл!джекь склали основн! положения сусшльно! географ! I про територ! альну орган! зац!ю сусш-льства, взаемозв'язок та взаемообумовлен!сть явищ та процес!в, формування систем розеелення, життед1яльн1сть територ!альних сп!-льностей людей, викладен! у працях Е.Б.Алаева, 0.I.Алексеева, М.М.Баранського, С.О.Ковальова, С.С.Мохначука, М.Д.Шстуна, ЮЛ. Штюренка, В.А.Поповк!на, М.I.Фащевського, Г.М.Федорова, О.У.Хом-ри, Б.С.Хорева, 0.1.Шабл!я та !нших вчених.

Вивчення ДГС САР зд!йснювалось за допомогою системи загаль-нонаукових та спец!альних метод!в. Широко використовувались сис-темний анал!з, граф1чне, картограф!чне ! математичне моделювання статистичн! методи (балансовий, !ндексний, екстраполяц!I), метод! пор!вняльно-географ!чного анал!зу, класиф!кацП й типологп т< I н.

Наукова новизна досл1дження:

- конкретизована сусп!льно-географ!чна теор!я розвитку до

осл!дження низових демогеопроцес!в; удосконалений понят!йний парат теоргй демогеоструктур, орган!зад:г та функц!онування емогеоутворень;

- сформульована концепщя анал1зу, моделювання i прогнозува-ня розвитку демогеосистем; розроблена методика досл!дження ДГС АР;

- виявлен! основш тенденци розвитку ДГС с!льського району, ид!лен! типи динам!ки сыьського населения, проведено типолопю ериторгальних сшльностей людей за умовами проживания;

- обгрунтовано м!сце сусп!льно-географ!чного прогнозування у истем! прийняття р!шень в низовому район!, нам!чеш шляхи вдос-оналення та мехашзм регулювання ДГС САР в умовах становления инкових в!дносин.

Практичне значения роботи. Матер!али досл!дження використаи! втором при написанш розд!л!в "Населения" та "Соц!альний комп-зкс" навчального поыбника "Населения I господарство В!нницьког бласт!", п!дготовленого кафедрою економ!чнс! та соц!ально1 геог-афи BIнницького державного педагог!чного тституту.

Окрем! положения роботи впроваджено в навчальиий процес при якладашп курс!в "Географ!я населения", "Економ!чна i сощальна зограф1я Украгни", виконанн! курсових та дипломних роб!т.

Конкретн! рекомендацн прикладного характеру щодо пол!пшення эмогеоситуац!I у Тульчинському район! переданг для практичного «сористання в районну держадм!н!страц!ю.

Розроблен! науково-методичн! основи досл!дження ДГС САР мо-гтъ використовуватись при вивчени! демогеосистем !нших район!в, лйльки тенденцП в розвитку базового району е типовими для ci->ських адм!Hiстративних район!в центральних областей Украхни, а кновкк I рекомендацн по регулюванню розвитку ДГС - прийнятними ш б!лыдост! район!в.

Апробащя роботи. Основы! результата дисертащйно! роботи >пов1дались I обговорювались на М!жвуз!вськ!й конференцП "Су-юн! проблеми еколог!чного виховання молод! в педагог!чяих вузах :ра!ни" (В1НИИЦЯ, 1991), Всесоюзн!й науково-практичн!й конферен-I "Теоретичн! проблеми соц!ально-економ!чно! географ!i i удос-шалення Шдготовки сучасного учителя" (Смоленськ, 1991), рес-гбл!канськ!й конференцП "Проблеми географ!чно! осв!тк в Украт-

hi" (Khib, 1993), I Всеукрашському сем!нарх з географп населе! ня (Луцьк, 1993), республгкансшй науково-методичнгй конференщ "Удосконалення змюту Шдготовки вчителя географ! I" (ТерноШЛ! 1993), м1жрегюнальшй науково-практичн!й конференцп "Реп они незалежн!й Укра1н1: пошук стратеги оптимального розвитку" СХа] к1в, 1994), науков!й конференцп "Проблеми географ! i Украш (Льв!в, 1994), м!жнародному науково-методичному сем!нар! "Суча< ний стан та перспективи вивчення географ!I р!дного крав у школа; (Хармв, 1994), vii з'1зд1 Географ!чного товариства Украп (Khib, 1995), м!жнародн!й науково-практичн!й конференцп "Peril i географ1я" (Перм, 1995), х-хш обласних Юторико-краезнавч конференц1ях (Вшниця, I99I-I994 рр), наукових конференщяг пр фесорсько-викладацького складу В1нницького державного педагог! ного !нституту (1990-1995 рр).

По тем! дисертаци опубл1ковано 16 прадь загальним обсяг 2.6 д.а.

Особистий внесок автора в роботу. Основн! положения та ви новки дисертац!йно1 роботи розроблен! автором самост!йно. 1з р б! т, що опубл!кован! у сшвавторств! використаШ результата, о риман! особисто пошукувачем.

Структура 1 обсяг дисертац!i. Робота складаеться !з встул чотирьох розд!л!в, висновк!в, списку використаног лхтератури додатк!в.

У вступ! обгрунтована актуальнЮть дисертац!йно! роботи, i значен1 об'ект i предмет досл!дження, сформульована його мета завдання. У першому розд!л! з'ясоваш сучасн! демогеограф!1 проблеми на м!крор!вн!, проанал!зовано стан теорп ДГС, розкр! сутшсть демогеосистеми та демогеопроцесу, а також основн! noj ження методики досл1дження низово! демогеограф1чно! системн. другому розд! л! викладен! результата ситуац!йного та ретроспек вного анал1зу демогеов!дтворення як основи демогеограф!чного п] десу. Третей розд!л роботи присвячений вивченню умов вхдтворе] територ1альних сшльностей людей, розгляду екожшчних, соц!а. них аспект!в функцюнування ДГС. У четвертому розд!л! представ. hi результата прогнозу розвитку ДГС САР та на ix ochobi визнаЧ' напрями пол!пшення демогеограф!чно! ситуацп. У висновках вик. ден! Шдсумки дисертащиного досл!дження, сформульован! реком

дацп щодо вдосконалення функц!онування I управл!ння ДГС.

Дисертац1я викладена на 150 стор!нках машикопису, хлюстрова-на 20 рисунками, 12 таблицями, м!стать 65 додатк!в. Список вико-ристано1 л!тератури включае 163 найменування.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ I ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦП

I. Демогеосистема САР - це якюно визначена щлюшсть, що сформувалась в процес! взаемод1I людини з 1ндшми складовкми сус-гпльно-географ1чнс>1 системи району I характеризуется структурою, способом функщонування, 1нер1цйщстю, стохастичнтстю, територ!а-льм стю, !ерарх!чшстю, тобто тими властизостями, як1 притаманн! складним географ!чним утворенням. Основними системоутворюючими зв'язками в демогеосистем! виступають матер!ально-речовинш, ми-рац!йш та 1нформащйно-управл!нсш.

ДГС САР в1др13няеться 31 д ДГС вищих 1ерарх1чних р!вн!в територ!альними масштабами, свсер!дною !нтегращев компонент:в, 1нтенсивн1шими зв'язками м!ж окремими складовими частиками.

ДГС в!дноситься до класу гетерогекних систем, що складаються з р1 знояк! сних елеменив. Базовим елементом ДГС е людина. Пох1д-ними елементами в1д базових е т!, що викликаш життед1яльн1стю людини як виробника I споживача матер1альних благ ■ 1 послуг. До основних з них в!дноояться житло, Мхсця роботи, отримання послуг, в1дпочинку. 1нтегральним елементом ДГС е населений пункт як мгсце пост!йного проживания певно! сшлыюст! людей 1 територ! я, на як!й в!дбуваються основн! види IX життед!яльност!.

Структурно-функц!ональн! ланки ДГС вид!ляються з ор1ентац!ею на базов!, пох!дн! та !нтегральн! елементи системи. Базовою шд-системою ДГС е територ! альна сШльшсть людей, яка юнуе 1 пос-Пйно в1Дтворюеться завдяки природному ! мехашчкому руху населения. На основ! пох!дних елемент!в визначаються шдсистеми праце-забезпечення, житлозабезпечення, обслуговування, сощоприродна. [нтегруючою виступае шдсистема розселення. В дисертац!йн!й робо-г! шдсистеми, вид!лен1 ка основ! пох!дних I 1нтегральних елемен-[Чв, розглядаються, насамперед, через призму впливу на втдтворен-!я територ!альних сшльностей людей, тобто як умови !х втдтворен-

!Я.

ВнутрИпню територ!альну впорядкован!сть компонент!в ДГС в!-дображае функцюнально-територ!альна структура. В склад! демогео-системк адм!н!стративного району вид!ляються елементарн!, локаль-н! I кущов! ДГС. Елементарн! ДГС представлен! населеними пунктами з пост!йним населениям. 1х межг визначаються "простором д!яльнос-Т1", тобто територ!ею, на як!й локал!зуеться б1лыпа частина жит-тед!яльност1 !ндив1дуума. Локальн1 ДГС формуються завдяки трудо-вим зв'язкам в межах с!льськогосподарських Шдприемств I характеризуются наявнютю центра, що виконуе адм!н!стративно-господар-ськ1 функци. Сукупн!сть 4-7 локальних ДГО формуе кущову демогео-систему. Критер!ем вид!лення кущово! ДГС е.наявшсть центру, який передус1м виконуе обслуговуюч! функци. На цьому р!вн! мжкомпо-нентн! зв'язки б1льш складн!. НайчастШе у кущовому центр! житёл! зони його впливу задовольняють потреби у послугах перюдичного попиту.

В робот! запропонована абстрактно-лог!чна модель досл!дження ДГС як 1ерарх!чно1 системи управлпшя (рисЛ). В II осков1 лежить уявления про сп!льн1 та просторово-диференщйован! властивоси одних I тих же компонент!в ДГС. Системоутворююче значения кожногс компонента як!сно змшюеться в залежност! в!д р!вня ! розм1р!е ДГС та просторових масштаб!в прояву тихабо !нпшх властивостей.

Певна впорядкован!сть, оргашзащя ДГС складаеться п!д впли-вом системоутворюючих зв'язк!в 1 в!дношень, як! проявляються через сум!сн!сть, внутрщню узгоджешсть та п! дпорядковаш сть, про-сторову розосереджешсть компонент!в I складових частин ДГС. Го-ризонтальн! зв'язки в!дображають. окрем! аспекти життед1ялъност1 людини: м1грацп, в!дтворення, розселення, обслуговузання населения. Б!льш' складн! вертикальн! зв'язки - суть !нтеграцп компонент! в ДГС (виробничо-сощалько!, сощально-природно! тощо). Ал< ДГС САР як система вгдкритого типу характеризуеться не лише внут: р!шн1ми (системоутворюючими), але I зовншшми зв'язками, як представлен!, в першу чергу, м!гравдйним перемиценням населения.

2. Демогеограф!чний пронес САР визначаеться як законом!рн зм!на стан!в розвитку ДГС в час!, що зумовлена внутршнши супе речностями та середовищем I Шдпорядкована законам сустльно-гео граф!чного розвитку. Сутнють ДГП полягае у безперервн!й зм!н кожного з елемент!в ДГС та взаемов!дношень м!ж ними.

ДГСР- ДГСК11-

+дгск+-..^дгскг

л

// ч

// //

\\

=М пДгсР

\\ // \\ //

\\ //

Д'Ск- ДГСЛ|'

Ар,

•о

Рис. 1. Концептуальна модель демогеосистеми як ¡ерарх1ЧноТ системи упраил 1 пня.

Умовш позначекня: ДГСР~ демогеосистема району; ДГСК — кущова демогеосистема; ДГСЛ~ локальна демогеосистема; ДГСЕ- елементарна демогеосистема;

IV,

V

- обриеи блок! в модел1 ( напрямки

зв> язк! в у межах структурних рмвнт першого-гг ятого порядка; П - комплекс зв>яэк1в у межах структурних (1-У) р!в1нв ДГС;

Р - зворотш зв'язки; - вплив районно(ДГ'С на ДГС нижчих ¡срарх|'чних ртшв

ДГП мае складну структуру I шд впливом законом!рностей географ! чно! диференц!ац!I й 1нтеграцп розчленовуеться на так! про-цеси, як в!дтворення територ!альних сп!льностей людей, працеза-безпечення, жктлозабезпечення, обслуговування населения, соцю-природний, розселенський. Назван! процеси в!дбуваютъся в рамках шдсистем ДГС.

Структурн! сть ДГП передбачае як зовшшню, так I внутрипню взаемод!ю по в!дношенню до кожно! з його складовкх. Така взаемо-д!я е причиною зм!ни властивостей 1 стан!в ДГС.

3. Роэроблена методика прогнозування ДГС складаеться з дрох блок!в: I) методики прогнозування чисельност! I складу територ1а-льних сп!льностей людей; 2) методики прогнозування умов життвд!я-льност! людей. Перший блок включае прогнози чисельностI населения, природного руху, м!гращй. статево-в!ково! структури, другий - прогнози праце- 1 житлозабезпечення, обслуговування населения, соцЮприродного процесу, розселення. Оск!льки ДГС - це багатор!В-неве утворення, то методика передбачае скоординований механ!зм розрахунк!в на р!внях елементарних, локальних, кущових ! районно1 демогеосистем.

Розробц! науково обгрунтованого прогнозу неодм!нно передуе глибокий.1 детальний анал!з ситуацп, зм!н и характеристик в недалек! й ретроспектив!. При цьому ситуац!йний анал!3 спрямований на оц!нку стану ДГС, виявлення проблем ! тенденщй в и просторо-в!й орган!зацп, а ретроспективний анал!з дозволяе встановити те-нденцп в розвитку.

4. Вивчення демогеов!дтворення показало, що динашка чисельност! населения характеризуеться неоднаковою Iнтенсивн!стю на фонт загального зменшення чисельност! жител!в у район! за останш десятилитя (рис.2). Про р!зну 1нтенсившсть динам!ки I виявлену тенденц!ю до зменшення темп!в скороченкя населення у сгльському район! св!дчать середньор!чн! коеф!Ц!енти приросту населення та трендов! модел!, побудоваш для району в щлому, його с!льсько! м!сцевост!, окремих населених пункт!в.

Протягом 1979-94рр. в район! заф!ксовано три типи динам!та населення, що посл1довно змнювали один одного I характеризуют^« таким поеднанням ознак: I) природне зменшення менше в!д'емного сальдо м!грац!1; 2) природне зменшення переввдуе в!д'емне .сальдо

ДИНДМ1КЛ сшьсыюго НДСЕЛЕННЯ (чисельнють населения по с1л1>радах у 1994 р » % Ао1973р)

Г / Л 65 I менше Т777Х 65.1 -75.0 Г^Я /5.1 - 85.0

•ЛЮДШСТЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В , чол. (1.01.94р)

• покад ЮООО

• 5001 -10000 . ^ 1001 - 5 ООО

1001 - 2000

О 501 -1000 О - 500 О иенше 100

ЗМ1НА ЛЮДНОСТ1 НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В (у 199<1 р. ъ % до 1979р.)

О О

зменшення лрирют

16" дуги в1длоыдае 1% приросту

4ЮРМУВАННЯ ПРИРОСТУ (ЗМЕНШЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТ! НАСЕЛЕННА ЗА 1979" 1994 р-р. (в%)

мелажчнмй прнр(ст М мехашчис зменшг-ння природний прир!стШ ^природне зменшення

1мм висоги сговпчика дор1'внк>е 1% приросту (эменшення) чисельност! населення

I

ТУЛЬЧИН

Рас.2 ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ! НАСЕЛЕННЯ ТУЛЬЧИНСЬКОГО РАЙОНУ

м!грацп; 3) природне змешення 61 лыпе додатнього сальдо м!гра-цп. Зм1на тип! в динам!ки зумовлювалась в основному р!внем Нтенсивност! та напрямками м!гращйних поток!в. Виявлено, що фактор в1ково1 структури населения для району е визначальним в план! зниження р!вня народжуваност! 1 зростання показник!в смертност!.

■ Iнтенсивн!сть прибуття в с1льську м!сцев!сть характеризуемся ч!тко вираженою тенденцию зростання з 1991 року. Простежуеть-ся зниження Iнтенсивност! вибуття як з мюьких, так 1 з с!льсышх поселень. У с!льськ1й мюцевост! тенденц!я зниження 1нтенсивност! вибуття населения б!лыи стаб1льна, що пояснюеться значною вичер-пан!стю II м!гращйного потенц!алу. Пряма залежнють м!ж величинами природного зменшення в 1980-90-1 та м!грац1иного в1дпливу в 1960-70-1 роки св!дчить про властивЮть 1нерц!йност! м!грац!1. Це дае змогу зробити принциповий висновок, що 1нтенсивна м!гравдя зумовлюе напрям демогеопроцесу.

В склад! населения району переважае населения старших в!ко-вих труп. Досить Iстотн! в!дм1нност! показник1в в розр1з! населе-них пункт!в дозволяють видишти три типи в1ково! структури населения. М!ж в1ковою структурою, р!внем природного та механ!чного руху населения I людн!ств с! л виявлен! так! залежяост!: I) при зростанн! людност! с!л населения б1льш р!вном!рно розпод!ляеться за в!ковимк трупами; 2) чим р!зноман!тн1ш! фуякцП виконуе населений пункт I вищою е його функц!ональна роль, тим б!льшою стаб!-лыистю в!кового складу населения в1н характеризуемся: 3) виид-не економ!ко-географ1 чне положения сприятливо впливае на в1ковий оклад населения.

Анал1з взаемозалежност! та взаемовплизу р!зних показник!Е природного та механичного руху св!дчить про те, що структура населения формуеться в пронес! динам!ки вс!х I! складових та е результатом взаемообумовлено! 1х зм!ни.

5. Розвиток тюно пов'язаних м!ж собою шдсистем житлозабез-печення, працезабезпечення, обслуговування, соц!оприродно1 та ро-зселення значною м!рою обумовлюе в!дтворення територ!альиих сп!-льностей людей.

Ефективн1сть функц!онування Шдсистеми працезабезпечення ви-значаеться чисельшстю,профес1йно-квал!ф!кац1йною структурою тру-дових ресурс!В, К!ЛЬК!СТЮ I виробничою структурою робочих М1СЦБ.

Встановлено тенденщю до зменшення працересурсного потенц!алу в-сгльському район!, яка е насл!дком депопуляЩйних процес!в. Вияв-лено, що р!вень зайнятост! населения передус!м визначаеться наяв-н!стю робочих м!сць, умовами прац!, можливостями вибору роботи. В район! мае м!сце !нтенсивна трудова маятникова М1грац!я: майже 2Э% с!льських жител!в працюють за межами свого населеного пункту.

Лснуючий розпод!л працюючих на фон! несприятливо! соц!ально-економ!чно! ситуацп та наявно1 в!ково1 структури зумовив виник-нення ц!ло! низки проблем: I) тр.удодеф!циткост! ряду поселень у зв'язку з постар!нням та значною маятникового рухлив!стю населения; 2) безроб!ття, що виникае з причин плинност! робочо! сили у зв'язку з л!кв!дад!ею, реоргак!зад!ею, перепроф!люванням Шдпри-емств, скороченням IX штату (касамперед, за рахунок маятникових м!грант!в); 3) нелог!чно1, на перший погляд, нев!дпов!дност! тру-дових ресурив з одного боку, а з !ншого - IX приховаким надлии-ком; 4) деградащ I, перш за все у виробничому в! дношенш, тих поселень, жител! яких мали широк! можливост1 для працевлаштування у сус!дн1х населених пунктах (зростаюче безроб!ття у них усклад-нюеться 'Чнвестищйним голодом", який не сприяе створенню новкх робочих м!сць).

В сучасних умовах все б!льший вплив на ефективне вшсористан-ня працересурсного потенщалу мае розвиток ринкових в!дносик, ур!зноман!тнення форм власност!.

Шдсистему житлозабезпечення районно! ДГС формуе житловий $онд з в!дносинами щодо створення, розпод!лу та використання жит-яа. Пол! пшення житлових умов виступае одним !з чинник!в закршле-шя населения у с!льськ!й мюцевост!. Анал!з фактичного стану житлозабезпечення показав, що житловий фонд району, особливо у с!-гьських поселеннях характеризуемся низьким р!внем благоустрою. Ллыпа частина будинклв, що знаходяться в особистому користуванн! ■ромадян морально та ф!зично застар!ла. Середн1й термш експлуа-•ацн житла складае 39.5 рок!в. Все це знизкуе як!сть життя тери-'ор!альних сшльностей людей.

Шдсистема обслуговування населения вивчалась в розрш га-узей та куцових систем обслуговування. Найкращ! якюн! показники озвитку в район! мае осв!та. Ретроспективний анал!з динам!чних яд!в показав пад!ння р!вня розвитку б!льшост! галузей обслугову-

вання п1 с ля 1990 року. Встановлено також, що !снуюч! ранние у ку-щових системах обслуговування зв'язки стали менш !нтенсивними. Це стосуеться насамперед торговельного I побутового обслуговування. Причинами цього е 1стотне попршення роботи громадського м!жселе-нного транспорту, неширокий асортимент- товар!в та.послуг, що про-понуеться населению, зниження куп!вельнох спроможност! основнох частини населения, невисока як!сть обслуговування. Для оц!нки р! вня розвитку територ! ально-галузевих та !нтегральних шдсистек обслуговування використовувалися часткс®1 та 1нтегральн1 :ндекси, як! дозволили виявити внутр!районн1 в!дм!нност1 розвитку галуз!.

Соц!оприродна подсистема анал!зувалася в розр!з! тих фактор! в, як! впливають на формування територ!альних сшльностей людей. 3 природними умовами найтюнше пов'язане виникнення мереж! поселень. Територ!альн! поеднання природних умов та ресурс!в вис-тупають одночасно чинником розвитку ЛГС району та основою приро-докористування. Взаемод!я м!ж територ! альними сшльностями люде: та природою вивчалася з точки зору землекористування, яке е осно-вним видом природокористузання у с!льських районах з розвинутю аграрним виробництвом. Проведена !нгегральна ощнка антропогенного навантаження ка територ!ю, визначен! показники природно! за-хщеност! у розр!з! господарств дають загальне уявлення про еко-лог!чну ситуац!ю в район! та II територ!альн! в!дм1ННост!.

П!дсистема розселення представлена поселениями р!зно! люд-носи (рис.2). На основ! застосування матричного методу в район вид!леио три групи поселень:

1) пом!рно зростаюч!, як! за доел!джуваний пер!од перейшли ; суйдню групу вшцого !ерарх!чного р!вня людност! (два поселен ня);

2) пом!рно ст!йк! (стаб!льн!) поселения, що зберегли положе ння у сбо1й груп! людност! (30) з тенденцию до: а) зменшення чи сельност! населения (27); б) зростання чисельност! населения (3)

3) поступово вграчаюч! населения, що перейшли в групу ни» чого !ерарх!чного р!вня людност! (19 поселень).

Встановлено, що ст!йк!сть окремо взятих населених пункт! залежить в!д виконуваних ними функщй: чим р1зноман!тнил1 фуш цп, тим ст!йк!ш! поселения.

Досл!дження територ! альних поеднань р!зних вид! в життед!яль-

ост! у межах територИ району дозволило вщцлити 50 елемёнтар-их, 25 локальних I 5 кущових ДГС. Елементарн! демогеосистеми в!-несено до чотирьох тип!в, що характеризуються р!зною динамхкою аселення. В основу тип1зацп покладено дв! пров!дш ознаки: часка зайнятих у с!льськогосподарському виробництв! та частка насе-эння працездатного вису, що працюе за межами свого населеного ункту.

Просторово-часовий анал!з ДГС р!зних р1вн!в показав, що ст!-к!сть демогеосистем у САР залежить В1Д 1х 1ерарх!чного р!вня та аутр!шньо! складност!. Встановлено, що чим вищий 1ерарх!чний р!-знь та складн!ша компонентна структура ДГС, тим б!льшою стаб!ль-I стю I ст!йкютю до зовн!шн!х вплив! в вона характеркзуеться.

Доел!дженнями доведено наявн!сть д!алектичного взавмозв'язку £ж розселенським процесом ! в!дтворенням населения. У район! тостер!гаеться зростання поляризацИ демограф!чного та розеелен-ького ландшафту, що е водночас касл!дком та причиною кхлькюногс як!сного перерозпод!лу населения та його розеелення, зб!лыиення жграстност! м!ж м!ськими та с!льськими поселениями, центрами та зрифер!ею (рис.3). Кокцентращя населения стимулюе в!дносне по-ыення рол! мюцевкх центра у райош, веде до ур!зноман!тнення ускладнення IX функщй. При цьому р!зко падае демограф!чний по-энщал м1жцентрових простор! в району. Останн! стають зоною пос-гйно! к!льк!сно1 та як!сно1 депопуляци населения, яка значною [рою е причиною зм!ни функц!й територИ та и господарсько! дег-адац!I.

6.Прогнозування чиселъност! населения вистунае основою роз-дтку ДГС в майбутньому. його результати 5 базою для щлеспрямо-1ного регулювання р!вня кароджувансст1, смертность напрямкгв та !тенсивност1 м!грац!й. Кр!м того, вони використовувться при про-!озуванн1 !нших складових демогеосистем.

Результати прогнозування чисельност! населения до 2004 року, эоведеного шляхом трендового моделювання I методу пересування !К1в св!дчать про дальше зменшення к!лькост1 жител!в району, леншення чисельиост1 населения в!дбуватиметься, насамперед, за 1хунок зростання показншйв смертност!. Спостер1гатиметься ледь )М1тне зростання кароджуваност!. Прогнозування на основ! екстра-хляцп динам!чних ряд!в св!дчить, що саме висок! показники в!-

Puc.3 ПОТЕНШАЛ ПОЛЯ РОЗСЕЛЕННЯ ТУЛЬЧИНСЬКОГО РАЙОНУ

Темного природного приросту визначатимуть динам!ку населения.

Розрахунки, отриман! методом пересування в!к!в показують, що i с! льськг й мюцевост! поглибиться диспропортя у в1 ков1й структур! населения: зросте частка ос1б похилого В!ку. Незначне позитивна сальдо ьпграци не зможе компенсувати втрат населения в!д зисоких показник!в смертност!.

Прогнозування працезабезпечення передбачало: I) виявлення генденщй у формуванн! ринку прац!, територ! альному та галузевому зозпод1лу трудових ресурс!в; 2) оц!нку впливу умов прац! та р1з-юман!тност! вид!в д!яльност! на збалансован!сть наявних робочих л!сць та трудових ресурс!в. Дан! про в!кову структуру населения зтали основою прогнозних розрахунк!в чисельност! трудових ресур-лв, визначення трудодеф!цитних населених пункт!в.

Прогноз житлозабезпечення дае уявлення про В1дновлюван! сть штлового фонду, прир1ст житловот площ1, благоустр!й житла, р1-зень забезпечення житлом населения. Визначено населен! пункта, в жих необх!дно побудувати будинки в першочерговому порядку (в ос-ювному за рахунок Шльгового крэдитування 1х майбутн1х власни-С1 в).

Прогноз сфери обслуговування населения передбачав обгрунту-зання перспективно! мереж! центр!в обслуговування. Ефективним ви-1Вилося формулювання 1 розв'язок задач! л!н!иного програмування га оптим1зац!ю центр!в обслуговування. На р!вн! САР задача найдо-цльнипа для вид!лення кущових центр!в. Проведен! розрахунки п!д-геердили попередн! припущення про необх!дшсть рац!онал1зацП те-2итор!ально! структури шдсистеми обслуговування в район!.

Прогноз сощоприроднот п!дсистеми базувався на ощшп еколо-'о-географ!чно: сктуащI. його метою було передбачення I поперед-:ення негативного впливу господарсько! д!яльност! на стан навко-[ишнього природного середовища I, як наел!док, на напрям ДГП. Ре-ультати прогнозу да.ли можлив!сть ощнити еколоПчну • ситуащю у ¡ежах населених пункт!в з точки зору особливостей життвД1яльнос-!, провести групування територ!альних сшльноетей людей за умо-ами проживания, наштити шляхи досягнення еколого-господарсько! балансованост! на основ! проведения в!дпов!дних природо-охорон-их заход!в.

Визначення перспективних параметр!в системи розселения базу-

валось на тенденщях динам!ки чисельност! населения. 1з застосу-ванням матричного методу отримано прогнозний розпод!л поселень за трупами р!зно! людност! на 1999 р!к. Передбачаеться, що 86,2% поселень збережуть положения у сво!й груш людност!, а 13,8% перей-дуть у трупу нижчого рангу.

■ 1нтегральним показником, який враховуе р!зноман!тн1 зв'язю м!ж окремими п!дсистемами ДГС е динамгка чисельност1 населения, Опосередковано на основ! цього показника можна мати загальне уяв-лення про зовнНцн! та внутршш умови розвитку поселень, IX функ-цюнальну роль, наявшсть диспропорц!й у розвитку тощо. Прогнозу-вання життездатност1 населених пункт!в зд!йснено за допомогою по-будови кореляц!йно-регрес1йно! модел!. Для побудови модел! на Е01 спочатку було в1Д!брано 12 фактор!в, як! мають найб!льиий впли: на динам!ку чисельност! населения. За допомогою методу виключенн. зм!нних отримано компактну 5-факторну модель, три зм!нн! яко. т!ею чи !ншою м!рою характеризуют працезабезпечення.

Таким чином, регулювання умов пращ, ур!зноман1тнення можли востей вибору робочих мюць р!зного проф!лю, своечасна переквал! ф1кащя тих, хто шукае роботу може Ютотно впливати на динамтк. чисельност! населения, ст!йк!сть ДГС.

На основ! координаци та синтезу результат!в прогнозуванн ДГС САР визначен! основш перспективн! параметри I! функцюналь но! та територ1ально! структури.

7. Проведене досл!дження е основою для обгрунтування реко мендац!й щодо пол!шпення демогеограф!чно! ситуаци в с!льськи районах.

Регулювання демогеов!дтворення передбачае вир!шення таки завдань: а) послабления д!1 розвитку несприятливих демограф!чни процес!в (високо1 смертност!, низько1 народжуваност!); б) розрой ка та реал!зац1я з урахуванням конкретно! ситуац!! заход1в, спря мованих на приплив населения у с!льську мюцевють, насамперед трудодеф!цитнг населен! пункта.

Основними шляхами вирнпення проблеми працезабезпечення пови нн! бути: а) пшрше застосування передових форм орган!заци й ог лати пращ; б) пол!пшення сан!тарно-г!г!ен!чних та побутових уме на робочих мюцях; в) створення додаткових робочих м!сць р!зно! проф!лю.

В основI житлозабезпечення та обслуговування населения, кр!м нормативного повинен лежати адаптивний п!дх:д до IX розвитку. 1н-дикативне планування галузей обслуговування населения мае бути ор!ентованим на можливють своечасного отримання необх!дних пос-луг жителями будь-якого населеного пункту, незалежно втд його ве-личини. Р!зке постар!ння населения району, подр!бнення поселенсь-ко! мереж!, поява новнх форм господарювання, л!кв1дащя або змен-шення потужностей стацюнарних об'ект!в обслуговування в сыьсь-к!й мюцевост! вимагають широкого застосування пересувних форм обслуговування.

Актуальними завданнями рац!онального природокористування та кшпшення умов проживания територ!альних сшльностей людей е: а) розробка та реал1зац!я заход!в по зниженню антропогенного наван-таження на територ!ю; б) шдвищення збалансованост! еколого-гос-подарського землекористування у межах господарств (населених пункт! в); в) розпшрення рекреацIйно! д!яльност! на основ! мсцевих ресурс!в на еколопчно чистих територ!ях.

Регулювання розселенського процесу повинно базуватися на принцип! р!вно! пр!оритетност! розвитку вс! х поселень незалежно в!д !х величини та функШ онального типу. Ращонал! зацья системи розселення полягае в обгрунтуваня! та вид!ленн! центр:в систем розселення дек!лькох р!вн!в, насамперед кущових.

0птим!защя розвитку ДГС САР в територ! альному аспект1 поеи-кна бути спрямована на л1кв1дащю диспропорц:й в сощально-еконо-м!чному розвитку елементарних, локальних та кущових ДГС.

У робот! викладено також конкретн! рекомендацП по регулюва-нню розвитку ДГС Тульчинського району В!нницько! облает!.

По тем! дисертащ1 опу6л1кован! так! робота:

1. Населения ! господарство В!нницько! област1: Пос!бник для вчи-тел!в.-В!нниця:ВДШ, 1995.-С.4-17, 46-67 (у сп!вавторств!).

2. Особливост! м!грац!1 населения с!льського адм!шстративного району (на приклад! Тульчинського району В!нницько! облает!) // Економ!чна та сощальна географ1я: Респ.м!жв!д.наук.зб.-Ки-I в, 1993.-Вип.45.-С.66-70.

3. Демогеограф! чний процес I його вплив на динам! ку сыьського

розселення репону // Под!льський нацюнальний природний парк: доц!льн1сть I проблеми створення: Мат-ли Всеукр.наук.-практ. конф. -Кам' янець-Под! льський, 1993. -С. 56-58.

4. К вопросу о демогеографических исследованиях в низовом административном районе // Теоретические проблемы социально-экономической географии и совершенствование подготовки современного учителя : Тез.Всесоюзн.научн.-практ.конф. 4.1.-Смоленск: СШИ, 1991.-С.95.

5. Особливост! демограф!чного розвитку с!льських адм!н!стративних район!в В!нниччини // Тези доп. х обл.!стор.-краезн.конф.-В!-нниця, 1991.С.120-121.

6. Еколог!чн1 аспекти вивчення демогеограф!чно1 системи адм!стра-тивного району // Сучасн! проблеми еколог!чного виховання молод! в педагопчних вузах Укра1ни: Тези доп.мгжвуз.конф.-В1н-ниця, ВДП1: I99I.-C.I28.

7. М1гращйна рухомють населения в «льських адм!н!стративних районах В!нницько1 облает! // Тези доп. XI обл.ют.-краезн.конф. -В! нниця, 1992.-С.105-106.

8. Краезнавч! аспекти досл!дження взаемозв'язку систем розселення 1 розмицення п!дприемств сфери послуг // Тези доп. хи обл. 1стор.-краезн.конф.-Вшниця, 1993.-С.61.

9. Вивчення чисельност1 I складу населения локальних декогеогра-ф!чних систем в курс! "Географ!я населения" // Удосконалення зм!сту п!дготовки вчителя географ!I: Мат-ли республ.наук.-метод. конф.-Терноп!ль, 1993.-С.47-49.

Ю.Формування демогеограф!чних понять на приклад1 вивчення населения с! льського адмШстративного району // Проблеми геогра-ф!чно! осв1ти в Украхш: Тези доп.респ.конф.-Кшв,1993.-С.165.

11.Демогеограф!чн! проблеми на м!крор1вн1 та сучасн! уявлення про низову демогеограф!чну систему // Сучасн! проблеми географ!I населения в Украш: Тези доп. I Всеукр. сем!нару з географи населения. -Луцьк, 1993.-С.25-26.

12.Сощальна гнфраструктура села як чинник демогеограф1чного про-цесу в рег!он! // Сошальн! процеси в рег!онах Укра1ни: Тез1 доп.м!жрег!он.наук.-практ.конф. -Харкгв: ХДУ. 1994.-С.55-56 (у смвавторств!).

13.Краезнавч! аспекти вивчення населения в пшльному курс! геог-

рафи // Сучасний стан та перспективи вивчення reoграфи р!д~ ного краю в школах: Тези доп.М1жнар.наук.-метод.семтнзру.-Хар-К! В, 1994.-С.53-54.

14.Трансформат я типу моб!льност! населения як складова демогеог-раф!чного процесу // Проблеми географ!I Украгни : Мат-ли наук, конф.-Льв!в, 1994.-С.41-42.

Гб.Розселенський процес у с!льськ!й м!сцевост1 В!нницько1 облает! // Тези доп. XIII обл.ют.-краезн.конф.-В!нниця, 1994.-С.89-90 (у сшвавторств!).

L6.Демогеограф!чний процес : аспекта доел!даення /7 vn зчзд Ук-ратнського Географ!чного товариства: Тези доп.-Кшв:УТТ, 1995. -С.65-66.

Tamara V.Panasenko. The peculiorities of the development of lower demogeographical system (Tulchin district, Vinnitsa region as an example).

The dissertation is submited for a candidate's degree (Geo-raphy). Speciality 11.00.02.-Economic and Social Geography, Taras Shevôhehko National University, Kyiv, 1995-

The dissertation deals with the problems of the functioning and development of demogeographical systea of the lower administrative region. The interaction and relationship between different sides of vital activity of the population have been investigated. In the dissertation the essence and the elements of the demogeographical process have been appointed. Predictive models have been, worked out, the ways of improvement of the demogeographical situation in rural administrative region have been suggested.

Панасенко Т.В. Особенности развития низовой демогеографической системы (на примере Тульчинского района Винницкой области). Диссертация на соискание ученой степени кандидата географически; наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география, Национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев 1995.

В диссертации рассмотрены вопросы функционирования и разви тия демогеографической системы низового административного района Исследованы взаимовлияние и взаимосвязь различных сторон жизне деятельности населения. Определена сущность и выделены составны части демогеографического процесса. Разработаны прогнозные моде ли, предложены направления улучшения демогеографической ситуаци в сельском административном районе.

Клтовi слова:

демогеограф!чна система, територ!альна сшльшеть людей, де могеограф!чний процес, ситуац!йний та ретроспективний анал!з, д« могеограф!чний прогноз.