Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Продуктивность и племенная ценность асканийских кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Продуктивность и племенная ценность асканийских кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора"

РСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРОДУКТИВНІСТЬ І ПЛЕМІННА ЦІННІСТЬ АСКАІІІЙСЬКИХ КРОСБРЕДІІНХ БАРАНІВ, ОДЕРЖАНИХ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ ПІДБОРУ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ШАЛЛМАИ ЛАРИСА ПЕТРІВНА

УДГС 636. 32/38.082.23

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринпицтва степових районів ім. М.Ф.Івалова «Асканія-Нова» - Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства УААН

Науковий керівник: - доктор сільськогосподарських наук

Польська Парасковія Іванівна,

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова, завідувач відділу вівчарства Офіційний опонент: - доктор сільськогосподарських наук, професор

Шуваєв Василь Тихонович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва , продукції тваринництва;

Офіційний опонент: - кандидат сільськогосподарських наук, доцент

• Нежлукченко Тетяна Іванівна,

Херсонський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільськогос-; подарських тварин Провідна установа: - Одеський державний сільськогосподарський

: інститут, кафедра генетики, розведення і

годівлі с.-г. тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться «Д#» 2000 р. о 10

годині на засіданні спеціалізованої вчено/ ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус, аудиторія 118).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий кЛЗ» ґґЦІСь£Ці£- 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В-Д-

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження щодо створення в Україні племінної бази м’ясо-вовнового вівчарства світового рівня визначені вимогами сьогодення. У дослідному господарстві Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-ІІова» доктором сільськогосподарських наук, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки П.І. Польською створено інтенсивні типи м’ясо-вовнових овець - асканійські кросбреди і асканійські чорноголові. Науково-дослідна робота щодо розробки методів їх створення та удосконалення шляхом поглибленої селекції, проводилася в малій замкнутій популяції на протязі ЗО років. Асканійські кросбреди широко використовуються в різних регіонах України як для створення м’ясо-вовнових овець нового напряму, так і в промисловому схрещуванні для підвищення м’ясної і вовнової продуктивності.

У барановідтворювальному ядрі аскапійських кросбредіп племзаводу «Асканія-Нова» застосовується чистопородне розведення шляхом поглибленої селекції з використанням інбридингу. Відношення до інбридингу, як методу розведення, неоднозначне. Зоотехнічна практика виявила, як позитивні, так і негативні наслідки застосування інбридингу. Результати досліджень багатьох вчених свідчать про перевагу племінних якостей інбредних плідників над аутбредними (Солдатов А.П., 1972; Арзуманян Є.А., 1977; Глембоцький Я.Л., 1977; Анкер О. та інш., 1982; Філатов А.І., 1984; Єрохін О.І. та інш., 1985; Вшничук Д.Т., 1986; Басовський М.З. та інш., 1992; Петренко І.П., 1994). Тому вивчення

продуктивних і племінних якостей аскапійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору, с важливим і актуальним. Тим більше, що барани-плідники, забезпечуючи майже 80% генетичного поліпшення стада, відіграють вирішальну роль в селекційному прогресі (Єрохін О.І., Лашманов А.М., 1987). .

Зв’язок роботи з науковими програмами, тематичними плапамн. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії напівтонкорунного вівчарства інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» на 1984-1997 рр., який був складовою частиною науково-технічної програми УААІІ «Вівчарство-2000 р.» (номери державної реєстрації 0187.0098793; ИА 01000981 Р).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було визначення впливу інбридингу на продуктивні і племінні якості аскапійських кросбредиих баранів-плідників.

Відповідно меті було поставлено такі завдання:

— оцінити баранів за походженням і продуктивністю предків;

- визначити вплив інбридингу на відтворювальну здатність, продуктивність, природну резистентність, а також селекційно-генетичні параметри баранів-плідників;

- визначити продуктивність вівцематок, підібраних до інбредних і аутбредних баранів-плідників;

- оцінити інбредних і аутбредних баранів за якістю потомства з визначенням інтенсивності відбору, скоростиглості, продуктивності і селекційно-генетичних параметрів потомства та природної резистентності ярок;

- оцінити м’ясну продуктивність та деякі інтер’єрні особливості інбредних і аутбредних баранців;

- встановити вплив рівня годівлі на ефективність застосування спеціального підбору з використанням інбридингу;

- визначити племінну цінність інбредних і аутбредних баранів та ефективність їх використання.

Наукова новизна результатів досліджень. Уперше встановлено, що використання інбридингу в малій замкнутій популяції асканійсь-ких кросбредів при спеціальному підборі пар, в умовах достатньої і повноцінної годівлі, дозволяє створити високоцінні генотипи з унікальною поєднуваністю основних селекційних ознак і високою племінною цінністю. Одержані результати досліджень поглиблюють теоретичні і практичні положення щодо використання інбридингу в малій замкнутій популяції.

Практичне значення одержаних результатів. Використано високопродуктивних інбредних і аутбредних баранів-плідників для формування генеалогічної структури барановідтворювального ядра асканійських кросбредів та створення селекційних стад м’ясо-вовнових овець з кросбредною вовною в дослідних господарствах «Асканія-Нова» з поголів’ям овець 2000 голів, «Маркеєво» - 2000 і КСП «Зоря» - 1200 голів Херсонської та КСП «Надія» - 2000 голів Одеської областей, а також для промислового схрещування в господарствах АР Крим, Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Чернівецької областей.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено методику досліджень, оцінено баранів-плідників за походженням і продуктивністю предків, визначено продуктивність вівцематок, підібраних до інбредних та аутбредних баранів-плідників, здійснено план спеціального підбору пар з використанням інбридингу, проведено оцінку баранів-плідників за якістю потомства та визначено їх племінну цінність, проаналізовано результати досліджень. Із матеріалів наукових експериментів та публікацій дисертант використав за узгодженням із співавторами частину спільно одержаних результатів. У загальному обсязі досліджень частка автора становить 95%.

з

Апробація роботи. Результати досліджень і основні положення дисертації викладено і обговорено на вченій раді ІТСР «Асканія-Нова», розширеному засіданні відділу вівчарства, методичних радах з проблем вівчарства (1993-2000), міжнародній виставці «Агро-95» (с. Чубинське), всеукраїнському семінарі з питань сучасного стану і перспектив розвитку вівчарства в умовах ринкової економіки (Асканія-ІІова, 1996), міжнародній конференції молодих вчених «Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова» (Асканія-Нова, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість робіт, в тому числі три у фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура та об’єм роботи. Робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки і рекомендації виробництву, список використаних джерел і додатки. Дисертацію викладено на 185 сторінках комп’ютерного тексту, вона вміщує 57 таблиць, одну схему та 22 додатки. Список літератури налічує 254 найменувань, у тому числі 17 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ Дослідження виконано у дослідному господарстві інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-ІІова», в 19891996 рр. за схемою (рис.І).

Науково-господарський дослід проведено на асканійських крос-бредних баранах-плідниках, одержаних різними методами підбору за схемою (табл. 1).

Таблиця 1 - Схема досліду

Група Кількість баранів, голів Коефіпі- QIT інбридингу^ Кількість вівцематок, голів Кількість отриманого потомства, голів

баранців ярочок всього

І дослідна 2 11,5 183 135 126 261

II дослідна 2 6,44 177 122 139 261

III дослідна 3 3,12 303 227 185 412

IV дослідна 2 0,88 165 123 111 234

Разом 9 5,2 828 607 ' 561 1168

Контрольна 9 _ 462 356 338 694

Баранів використовували в стаді протягом 3-6 років на 1290 вівцематках, від яких одержано 1862 потомки.

Дослідні групи - інбредні барани-плідники з середнім коефіцієнтом інбридингу (її* сер.) 5,2, мали такі ступені інбредності за Райтом (Рх): 11,5; 6,44; 3,12; 0,88%. Контрольна група - аутбредні барани-плідники, аналоги за віком та лінійною належністю.

ОЦІНКА ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

БАРАНИ-ПЛІДНИКИ

інбредні аутбредпі

ПРОДУКТИВНІСТЬ

Жива маса, екстер’ер

Настриг вовни

Якість вовни (тонина, міцшсіь, жиропгг)

Селекційно-генетичні параметри

ГІриродиарезисіспп гість

ВІДІБОРІОВАЛЬНА

ЗДАТНІСТЬ

Об’єм еякулята

Активність сперміїв

Заллідтоваї іьна здатність

Багатоплідність

X-

ВІВПЕМАТКИ

Віковий склад

Тип походження

Продуктивність

ПОТОМКИ

Інтенсивність відбору

Скоростиглість та продукгикпість

М’ясні якості та ііпер’єркі особливості баранців

Сєікжщйею-гяіспічш параметри

Природіа резистентність ярок-дочок

Рис. 1. Схема досліджень

ПЛЕМІННА ЦІННІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

г

Інбредних та аутбредних баранів-плідшіків одержано шляхом поглибленої селекції, яка базується на багатоступінчастому відборі, спеціальному індивідуальному підборі та спрямованому вирощуванні молодняка.

. Піддослідних баранів-плідників і їхнє потомство, утримували в однакових умовах годівлі та догляду. Річний рівень годівлі овець селекційного стада па протязі 1984-1997 рр. за поживністю становив б,1-7,2 ц кормових одиниць.

Інбредних та аутбредних баранів-плідників оцінено за походженням, вивчено їх відтворювальну здатність і продуктивність за весь період використання.

Дослідних вівцематок оцінено, за віковим складом та типом походження, визначено їх продуктивність у 14-місячному віці.

Відтворювальну здатність баранів вивчено за об’ємом еякуляту та активністіо сперміїв, вівцематок - за показниками їх запліднювальної здатності і багатоплідності.

Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних та аутбредних баранів-плідників, визначено шляхом обліку кількості відібраного молодняку при народженні, відлученні та в 14-місячному віці. •

Живу масу баранів-плідпиків та їхнього потомства визначено шляхом індивідуального зважування при народженні, відлученні, у 14-місячному віці і кожного наступного року під час бонітування.

Настриг вовни баранів-плідників, вівцематок та їх потомків визначено шляхом індивідуального обліку з точністю до 0,1 кг, оцінку рун проведено за 5-бальною шкалою.

Фізико-технічні властивості вовни баранів-плідників вивчено на зразках, відібраних на боці за методикою ВІТа (1958, 1971, 1973, 1985).

Екстер’єр . та індекси тілобудови інбредних і аутбредних баранів-плідників визначено у трирічному віці.

Вплив інбридингу на показники м’ясної продуктивності та деякі іптер’єрні особливості вивчено на баранцях в 9-місячному віці, після їх відгодівлі до вищесередньої вгодованості за методикою ВІТа (1978). Серцевий коефіцієнт та коефіцієнти легенів і печінки вивчено за методикою К.Б. Свечіна (1976).

Якість м’яса визначено за кількістю повноцінних і неповноцінних білків в найдовшому м’язі спини. Вміст повноцінних білків і білково-якісний показник визначено за кількістю триптофана, неповноцінних білків - за кількістю оксипроліна.

Вплив інбридингу на природну резистентність вивчено у інбредних (Рх сер = 12,5) баранів-плідників та аутбредних

ровесників, а також у ярок-дочок, одержаних від високоінбредішх батьків в порівнянні з ровесниками від аутбредних батьків.

Селекційно-генетичні параметри (повторюваність, взаємозв’язок і успадковуваність) визначено методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) і Є.К. Меркур’свою (1970).

Вплив інбридингу на продуктивність і племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом порівняння показників продуктивності інбредних баранів з середнім (Fx сер. = 5,2%) і максимальним (Fx = 11,5%) ступенями інбридингу та аутбредних, а також в одержаного від них потомства.

Вплив рівня годівлі на ефективність застосування інбридингу визначено шляхом порівняння продуктивності дочок і матерів у 14-місячному віці.

Племінну цінність баранів-плідииків вивчено шляхом визначення питомої ваги одержаних від них елітних потомків, а також порівнянням продуктивності дочок і матерів.

Ефективність використання асканійських кросбредних баранів-плідників вивчено шляхом визначення продуктивності їх потомства, вартості одержаної валової продукції, витрат на утримання та рівня рентабельності. '

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Оцінка інбредних ї аутбредних бараиів-илідішків за походженням та продуктивністю предків

Інбредні та аутбредні барани належать до п’яти генеалогічних ліній: №№ 1181, 2562, 856, 5527 і 7527 та десяти споріднених груп: №№ 1143, 1424,551,325,495, 579, 106,518, 669 і 1014.

Предки інбредних і аутбредних баранів в першому, другому та третьому рядах родоводу за основними селекційними ознаками: живою масою, довжиною та настригом вовни були аналогами. Так, в першому ряді родоводу жива маса баранів-батьків інбредних та аутбредних плідників становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни 18,9 см, настриг вовни 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно: 76,4 і 73,4 кг;

15,7 і 15,8 см; 7,5 і 7,3 кг.

Відтворювальна здатність та продуктивність баранів-плідпиків, одержаних різними методами підбору

Відтворювальна здатність. Тривалість використання інбредних баранів-плідників (Fx Сср--5,2) у відтворюванні становила в середньому 5,2 роки, у тому числі з Fx =11,5 - 6 років; Fx =6,44 - 5,5; Fx =3,12

- 5; Fx =0,88 - 4,5, аутбредних - 5 років.

У інбредних баранів-плідників (Fx сср =5,2) в період їх максимального використання об’єм еякуляту становив 1,0±0,02 мл, активність

сперміїв - 8,9±0,04 бали; у аутбредних ровесників - відповідно

0,98±0,03 мл (Р<0,9) і 8,4±0,08 бала (Р>0,999).

Запліднювальна здатність сперми інбредних баранів (Б* Сер. =5,2) при першому осіменінні вівцематок становила - 56,3%, аутбредних -57,9%, багатоплідність - відповідно 1,42 і 1,50% (Р<0,9).

Встановлено, що при спеціальному підборі пар інбридинг не впливає негативно на тривалість використання, об’єм еякуляту і активність сперміїв баранів-плідників, а також запліднювальну здатність та багатоплідність вівцематок.

Жива маса, екстер’єр. Барани-плідники, як інбредні, так і аутб-редні, у всі вікові періоди характеризувалися великою живою масою (табл.2).

Таблиця 2 - Динаміка живої маси асканійських кросбредних

баранів, одержаних різними методами підбору

Тіні походження Жива маса у віці, кг

баранів при народженні при відлученні один рік два роки три роки чотири роки

Інбредні: Fx= 11,5 5,0 37,5 78,0 108,0 128,0 116,0

Fx = 6,44 5,3 36,0 77,5 112,0 112,5 120,0

Fx = 3,12 5,2 32,7 69,7 107,7 123,7 109,3

Fx = 0,88 6,3 35,0 83,5 133,5 133,0 139,0

В середньому по X 5,4 35,0 76,3 114,4 124,2 119,8

0,4 2,9 2,6 5,2 5,0 4,8

+ а ІД 8,8 7,7 15,6 14,9 143

Аутбредні X 5^ 34,2 77,1 115,4 124,1 126,4

±S- 0,4 2,0 3,1 3,7 1,3 5,3

+ СТ 1,2 6,1 9,4 11,2 12,9 16,0

Жива маса інбредпих баранів при народженні була на 0,4 кг, або на 7,4% нижча, ніж в аутбредних (5,4 проти 5,8 кг, Р<0,90). При відлученні - інбредні барани були крупніші аутбредних на 0,8 кг, або на 2,3% (35,0 проти 34,2 кг, Р<0,90). Найбільшу живу масу мали інбредні барани-плідники з Fx = 0,88, які у чотир'ирічиому віці перевищували аутбредних ровесників на 12,6 кг, або на 10% (139 проти

126,4 кг, Р>0,90).

Максимальні показники живої маси баранів-плідників у період їх використання становили: у інбредних (Fx сер. =5,2) - 128,1±7,9 кг (lim 112-144 кг), у тому числі за ступенями інбридингу - з Fx =11,5 -128,0±16,0 кг; з Fx =6,44 - 121,5+8,5 кг; з Fx=3,12 - 123,7±6,4 кг; з Fx =0,88 - 141,5±0,5 кг; у аутбредних баранів-плідників - 130,2±5,3 кг {lim 108-155 кг).

Отже, чіткої закономірності впливу інбридингу на показники живої маси баранів-плідників в різні вікові періоди не встановлено.

Селекція овець інтенсивного типу на міцність конституції, скоростиглість та чітку вираженість м’ясних форм дас позитивні результати. Про це свідчать індекси будови тулуба баранів-плідників, одержаних різними методами підбору. Характерними ознаками м’ясності, як інбредних, так і аутбредних баранів-плідників був видовжений круглий тулуб (індекс розтягнутості - 105,5±1,4... 106,4*0,6), широка і рівна спина, широкі груди (грудний індекс - 93,5*1,6...95,7*2,2), добре виповнені стегна (індекс м’ясності - 100,4*1,6...101,9*1,0).

Вовнова продуктивність та якість вовни. Інбредні і аутбредні барани-плідники мали високу вовнову продуктивність (табл. 3).

Таблиця 3 - Вовнова продуктивність аскаїїійських кросбрсдних

баранів-плідників за максимальними показниками

Тип походження баранів Довжина вовни, см Настриг чистої вовни, кг Вихід чистої вовни, % Коефіцієнт вовновості, г/кг

Інбредні: Рх = 11,5 17,5±1,5 10,0±1,9 66,6*0,7 78,0*5,0

Р* = 6,44 18,0 8,9±0,7 67,5±2,9 73,2*2,3

Р* = 3,12 18,7±1,3 10,0*0,2 68Д±0,8 80,0*2,5

Рх = 0,88 19,0*1,0 9,4±0,4 66,5±1,6 66,4*2,5

В середньому по Рхсср. "5,2 18,3*0,5 9,6*0,4 67,3±0,7 75,0*2,2

Аутбредні 18,0*0,3 9,28+0,5 70,2*1,6 71,0*5,3

Інбредні барани за показниками довжини (18,3 проти 18,0 см) і настригу чистої вовни (9,6 проти 9,28 кг) дещо перевищували аутбредних, але різниця невірогідна. Рекордний настриг чистої вовни мали інбредні барани з Рх =11,5 та з Рх ^3,12 - 10,0 кг, що більше ніж в середньому по всіх групах інбредних баранів на 0,4 кг, або на 4,2%, і на 0,72 кг, або на 7,8% (Р<0,90), ніж у аутбредних. Вихід чистого волокна у баранів-плідників високий і становив у інбредних - 67,3, у аутбредних - 70,2% (Р<0,90). Коефіцієнт вовновості у інбредних баранів дещо вищий, ніж у аутбредних -75 проти 71 г/кг.

Тошіна вовни інбредних і аутбредних баранів в основному 35,736,2 мкм (44-48 якість), міцність вовни - 10,6-12,8 км розривної довжини і значно перевищує вимоги стандарту: у інбредних на 18,728,8%, в аутбредних - на 18,8-29,0%. Якість жиропоту баранів-плідників висока: співвідношення жир'.піт становило у інбредних -1:0,7, в аутбредних - 1:0,6.

Селекційно-генетичні параметри баранів-плідннків.

Найбільш високі коефіцієнти повторюваності живої маси у інбредних баранів-плідників у віці два-три роки (0,73), у аутбредних - в три-чотири роки (0,933). Коефіцієнти повторюваності довжини вовни у інбредних баранів були більш стабільні, ніж у аутбредних (0,405...0,628 проти 0,076...0,499). Найбільш високий коефіцієнт повторюваності настригу чистої вовни у баранів-плідників у віці два-три роки: при цьому у інбредних він у два раза вищий, ніж в аутбредних (0,738 проти 0,355). Таким чином, коефіцієнти повторюваності основних селекційних ознак у інбредних баранів-плідників більш стійкі і стабільні за величиною ніж у аутбредних, що свідчить про високу їх селекційну цінність та необхідність проведення багатоступінчастого і щорічного коригуючого відбору. .

Цілеспрямована селекція щодо створення високопродуктивних інбредних баранів-плідників, які вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни, достатньо результативна. Так, взаємозв’язок основної селекційної ознаки -живої маси з настригом та довжиною вовни у інбредних баранів позитивний і досягав середніх або високих значень (+0,299...+0,716), тоді як у аутбредних баранів вій негативний (-0,394...-0,213).

Природна резистентність. Морфологічні і біохімічні показники крові у інбредних і аутбредних баранів-плідників майже однакові і становили відповідно: гемоглобін - 15,2 і 14,4 г%; еритроцити - 11,5 і 10,8 млн/мм2; лейкоцити - 7,7 тис/мм2; загальний білок - 8,4 і 8,0 г%; його у-глобулінова фракція - 2,4 і 2,3 г%; бактерицидна - 74,2 і 76,0% та лізоцимна активпість - . 6,4 і 7,3%, що свідчить про відсутність інбредної депресії.

Характеристика вівцематок Показники продуктивності вівцематок у 14-місячному віці, які були підібрані до інбредних і аутбредних баранів-плідників високі і становили відповідно: жива маса - 59,9 і 60,5 кг, довжина вовни -

20,0 і 20,5 см, настриг вовни - 7,2 і 7,4 кг.

Оцінка баранів за якістю потомства Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних баранів (Бх сер =5,2), при його відлученні від матерів становила 81,9%, у 14-місячному віці - 70,4%, від аутбредних баранів -відповідно 79,1 і 64,3%. Отже, для формування селекційного ядра від інбредних баранів відібрано потомків у 14-місячному віці на 6,1% більше, ніж від аутбредних.

Скоростиглість і продуктивність потомства. Потомство, одержане від інбредних і аутбредних батьків, було високопродуктивне.

Скоростиглість асканійських кросбредних ягият була високою. Так кратність збільшення живої маси за період підсису у них становила —

6,2...6,5, від відлучення до 14-місячного віку - 1,9...2,1 рази.

Середньодобовий приріст у баранців і ярок, як за період підсису, так і за період вирощування від відлучення до 14-місячного віку, становив відповідно — 235 і 212 г та 124 і 96 г. Суттєвої різниці щодо середньодобових приростів за ці періоди між баранцями і ярками, які одержані від інбредних і аутбредшіх батьків, не встановлено.

Жива маса, як баранців, так і ярок у всі вікові періоди, незалежно від якого типу батьків вони одержані, була майже однаковою.

Баранці у 14-місячному віці, одержані від інбредних батьків (Рх сер = 5,2), за живою масою поступалися ровесникам від аутбредних лише наХЗ кг, збо на 1,8% (69,7 проти 71,0 кг, Р<0,90, табл.4).

Таблиця 4 -¡Продуктивність баранців-синів у 14-місячному віці

Тип походжешія баранів-батьків Голів Жива маса, кг Довжина вовни, см Настриг вовни, кг

Інбредні: Рх = 11,5 85 71,1±1,1 20,0+0,2 8,6±0,2

Их - 6,44 89 71,4±1,0 20,6+0,2 8,6+0,2

Рх = ЗД2 152 67,7+0,9 20,9+0,2 8,9+0,1

Кх = 0,88 74 70,0+0,9 20,6+0,2 8,7+0,2

В середньому по Рхсср. = 5,2 400 69,7+0,5 20,6±0,1 8,8+0,1

Аутбредиі 224 71,0±0,7 20,1+0,1 8,8±0,1

Баранці, одержані від високоінбредшіх батьків за живою масою, не відрізнялися і навіть дещо перевищували ровесників, одержаних від аутбредних баранів (71,1-71,4 проти 71,0 кг, Р<0,9). За довжиною вовни баранці від інбредних батьків перевищували ровесників від аутбредних на 0,5 см, або на 2,5% (20,1 проти 20,6 см, Р>0,999). Найбільшу довжину вовни мали баранці, які одержані від інбредних баранів з Б* = 3,12 - 20,9 проти 20,1 см у ровесників від аутбредних батьків (Р>0,999). Настриг вовни у баранців, одержаних як від інбредних, так і аутбредних батьків був однаковий і високий - 8,8 кг.

Ярки, одержані від інбредних батьків, за всіма показниками продуктивності в середньому дещо перевищували ровесниць від аутбредних, але різниця вірогідна лише за довжиною вовни (табл. 5).

Ярки, які одержані від високоінбредних батьків (Б* = 11,5), також не поступалися ровесницям від аутбредних за довжиною вовни, тоді як показники живої маси, на відміну від баранців, у них були деіцо нижчі, а саме на 3,3 кг, або на 5,5% (Р>0,99), настригу вовни - на 0,4 кг, або 5,3% (Р>0,99).

Таблиця 5 - Продуктивність дочок-ярок в 14-місячному віці

Тип походження баранів-батьків Г олів Жива маса, кг Довжина вовни, см Настриг вовни, кг

Інбредні:

Рх = 11,5 88 56,2±1,0 20,3+0,3 7,1±0,1

Рх = 6,44 92 60,6*0,9 20,5і0,2 7,6±0,1

її*-3,12 115 61,1і0,6 і\,ті 8,01:0,1

Рх = 0,88 74 59,910,8 21,1^Д2 7,8±0,1

В середньому по

її - 5 ? 1 хсср. 369 59,6+0,4 20,7+0,1 7,6Ю,1

Аугбредні 215 59,5+0,6 . 203*0,2 7,5.10,1

Найбільш високопродуктивні ярки одержані від баранів з Р, = 3,12, які в порівнянні з ровесницями від аутбредних баранів мали більшу живу масу на 1,6 кг, або на 2,7% (61,1 проти 59,5 кг, Р>0,90); довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (21,0 проти 20,3 см, Р>0,95); вищий настриг на 0,5 кг, або на 6,7% (8,0 проти 7,5 кг, Р>0,999).

Отже, потомство одержане від інбредних баранів-плідників (Рх сер.= 5,2) за інтенсивністю росту і продуктивністю у 14-місячному віці не поступалося ровесникам від аутбредних батьків.

М’ясна продуктивність та деякі інтср’сриі особливості інбредних і аутбредних баранців. Негативного впливу інбридингу на м’ясну продуктивність 9-місячних баранців не встановлено (табл. 6).

Таблиця 6 - М’ясна продуктивність асканійських кросбредних

баранців у 9-місячному віці

Тип походження баранців Го- лів Жива маса перед забоєм, кг Маса туші, кг Забійний вихід,% Площа «м’язевого вічка», см2 Коефіцієнт м’ясності

Інбредні Рх =12,5 3 58,8±4,5 27,7±3,0 50,0±1,7 28,6±1,5 3,3

=6,25 3 60,9іЗ,0 29,3±2,3 52,6±2,3 27,7±1,2 4,0

Рх =3,12 3 60,3+6,1 28,4±3,7 50,5±2,0 27,7і1,5 3,75

В середньому по КхссТ. -7,29 9 60,0±2,4 28,6±1,6 51,0±1,1 28,010,7 3,6

Аутбредні 3 60,4+1,2 29,2±0,9 50,7±0,6 28,8і0,3 3,4

Середні показники м’ясної продуктивності, як у інбредних, так і аутбредних баранців - високі і практично однакові. Маса тушки становила відповідно - 28,6 і 29,2 кг (Р<0,9); забійний вихід - 51,0 і 50,7% (Р<0,9); площа «м’язевого вічка» - 28,0 і 28,8 см2; коефіцієнт м’ясності - 3,6 і 3,4. Найвищий показник маси парної тушки - 29,8 кг та забійного виходу - 52,6% мали інбредні баранці з Рх=6,25 (Р<0,9).

За коефіцієнтами життєво важливих органів: серцевого - 0,58 і

0,59; легенів - 1,15 і 1,19; печінки - 1,95 і 2,0 у інбредних і аутбредних баранців вірогідної різниці не встановлено, що свідчить про відсутність інбредної депресії.

Селекційно-генетичні параметри потомства. Коефіцієнти повторюваності живої маси, як у баранців, так і у ярок, незалежно від якого типу батьків вони одержані, за період від відлучення до 14-місячного віку вищі, ніж від народження до відлучення і становили відповідно 0,503...0,596 і 0,173...0,343, що свідчить про необхідність проведення багатоступінчастого відбору.

У баранців і ярок, одержаних від інбредних і аутбредних батьків, коефіцієнти кореляції між живою масою і настригом вовни позитивні і становили відповідно 0,415.*.0,343 і 0,501...0,543. Взаємозв’язок між живою масою і довжиною ¿овни у баранців і ярок, одержаних від інбредних батьків, позитивний (0,042...0,169), тоді як у баранців від аутбредних баранів - негативний (-0,031).

Успадковуваність (А,2) типу народження ярок, одержаних від інбредних батьків, значно вища, ніж у ровесниць від аутбредних батьків (0,1 проти 0,02), що свідчить про доцільність селекції за багатоплідністю з використанням інбредних баранів-плідників.

Ефект селекції за довжиною та настригом вовни при використанні інбредних баранів-плідників значно вищий ніж у аутбредних, при високих показниках успадковуваності цих селекціонованих ознак -Ь21=0,552...0,737.

Так, ярки одержані від інбредних баранів, у порівнянні зі своїми матерями у відповідному віці, мали довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (20,7 проти 20 см, Р>0,999), вищий настриг вовни на 0,4 кг, або на 5,6% (7,6 проти 7,2 кг, Р>0,99) і дещо вищу оцінку руна (4,2 проти

4 балів, Р>0,999). По групі ярок, одержаних від аутбредних баранів, ефект селекції відсутній за довжиною вовни (20,3 проти 20,5 см, Р<0,9), та незначний за настригом вовни (7,5 проти 7,4 кг, Р<0,9) і оцінкою руна (4,0 проти 4,1 бала, Р>0,95).

Природна резистентність ярок-дочок. Високі показники гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білку і його у-глобулінової фракції, бактеріцидної і лізоцимної активності, а також показники фагоцитозу (ФА,ФІ,ФГ) у ярок, одержаних від інбредних і аутбредних баранів-плідників свідчать про високі захисні властивості їх організму.

Вплив рівнп годівлі па ефективність застосування спеціального підбору з використанням інбридингу

Встановлено, що ефект селекції при спеціальному підборі пар з використанням інбридингу в умовах низького рівня годівлі (32%, або

2,4 ц корм.од. при потребі 7,5 ц корм.од.) відсутній.

Так, ярки, незалежно від методу їх одержання, поступалися своїм матерям за живою масою при народженні на 0,6 кг, або на 12,2% (4,3 проти 4,9 кг, Р>0,95), у 14-місячному віці - на 20,4 кг, або на 33,6% (41,1 проти 61,5 кг, Р>0,999); за довжиною вовни - на 1,4 см, або на 6,7% (19,5 проти 20,9 см, Р>0,99); настригом вовни - на 3,1 кг, або на 39,2% (4,8 проти 7,9 кг, Р>0,999). Разом з тим, інбредні ярки перевищували аутбредних ровесниць за настригом вовни на 0,1 кг, або на 2,1% (4,8 проти 4,7 кг), живою масою на 0,8 кг, або на 1,9% (41,1 проти 40,3 кг), що свідчить про відсутність інбредної депресії. Слід відзначити, що негативний вплив низького рівня годівлі на довжину вовни менш суттєвий, ніж на живу масу і настриг вовни і становив у інбредних ярок лише 6,7%, у аутбредних - 8,4%.

Племінна цінність інбредних та аутбредних баранів-плідників і економічна ефективність їх використання

Питома вага потомків класу еліта, одержаних від інбредних бара-нів-плідішкі висока - 96,6-96,7% проти 94,3% від аутбредних, при коефіцієнті відбору потомків у 14-місячному віці 70,4 і 64,3% відповідно (табл. 7).

Таблиця 7 - Племінна цінність асканійських кросбредних баранів-

плідників, одержаних різними методами підбору

Кількість потем- ків, галів Ьннх,% Пягомава-гапстгомків в селекційному ядрі, %

Тип походження ба-ранів-бахьків баранів ярок

еліта І клас еліта Іклас

Інбредні:

Рх =11,5 173 98,8 1,2 93,5 6,5 9,9

Гх =6,44 181 95,4 4,6 95,6 4,4 7,6

Рх =3,12 267 95,4 4,6 98,1 і 1,9 42,1

Рх =0,88 148 98,6 1,4 100 - 7,8

В середньому по

1-х сер '"5>2 769 96,7 3,3 96,6 3,4 67,4

Аутбредні 439 94,3 5,7 94,3 5,7 32,6

Найбільша питома вага елітних баранців, одержаних від інбредних плідників з їїх = 11,5 - 98,8%; та = 0,88 - 98,6%; елітних ярочок -від інбредних плідників з Рх = 3,12 - 98,1% та з Рх = 0,88 -100%.

Висока племінна цінність інбредних баранів-плідників обумовлена їх препотентністю. Саме від них для формування селекційного ядра залучено в два рази більше високопродуктивних потомків, які значно поліпшили генетичну цінність барановідтворювального ядра племзаводу «Асканія-Нова». Від дослідного барана № 330 (Тх = 3,12), який народився у числі трійнят, одержано видатного високоінбредно-го барана № 343 (Б* = 25,0) - чемпіона міжнародної виставки «Агро-95», якого максимально використовували в селекційному ядрі ас-канійських кросбредів.

Результати досліджень свідчать про економічну ефективність використання інбредних і аутбредних баранів-плідників: від їх потомків одержано 41,17-59,12 грн. прибутку на одну голову при рівні рентабельності 32,9-42,2%. •

ВИСНОВКИ ї

1. Доведено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі,не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів у барано-відтворювальпому ядрі асканійських кросбредів.

2. Продуктивність батьків і матерів інбредних і аутбредних баранів-плідників, а також їх предків другого і третього рядів родоводу була високою і, практично, однаковою. Так, жива маса баранів-батьків в першому ряді родоводу становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни - 18,9 см, настриг вовни - 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно:

76,4 і 73,4 кг; 15,7 і 15,8 см, 7,5 і 7,3 кг.

3. Відтворювальна здатність інбредних баранів, незалежно від коефіцієнту інбридингу та віку їх використання, висока. Період їх використання у відтворюванні в середньому становив 5,2 роки, у тому числі з Бх = 11,5 - шість років, проти п’яти років у аутбредних баранів. За показниками об’єму еякуляту і активності сперміїв у баранів-плідників, а також запліднювальної здатності та багато-плідності вівцематок, інбредної депресії не виявлено.

4. Інбредні барани (Бх сср. = 5,2%) за рівнем продуктивності не поступалися аутбредним. їх середня жива маса за максимальними показниками становила 128,1 кг, довжина вовни - 18,3 см, настриг чистої вовни - 9,6 кг, коефіцієнт вовновості - 75 г/кг, у аутбредних - відповідно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.

5. Інбредні барани-плідники вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни. Взаємозв’язок основних селекційних ознак у них позитивний і досягав середніх та висо-

ких значень (0,299...0,716), тоді як у аутбредішх баранів-плідників він пєгативний (-0,394...-0,213).

6. Продуктивність потомства у 14-місячному віці, незалежно від якого типу баранів воно одержано, висока і відповідає найвищим вимогам, що ставляться до тварин селекційного ядра. Жива маса баранців, одержаних від інбредних і аутбредішх батьків становила -

69,7 і 71 кг, довжина вовни - 20,6 і 20,1 см, настриг вовни - 8,8 кг; ярок відповідно: 59,6 і 59,5 кг; 20,7 і 20,3 см; 7,6 і 7,5 кг.

8. М’ясна продуктивність інбредних (Рх сер=7,29%) та аутбредішх баранців у 9-місячному віці висока і майже однакова: маса тушки становила відповідно - 28,6 і 29,2 кг; забійний вихід

51,0 і 50,7%; площа «м’язевого вічка» - 28 і 28,8 см2; коефіцієнт м’ясності - 3,6 і 3,4. За коефіцієнтами життєво важливих органів: серцевого, легенів і печінки у інбредних і аутбредішх баранців вірогідної різниці не встановлено, що свідчить про відсутність інбредної депресії.

9. Доведено, що ефект селекції при використанні інбредних барапів-плідників з різними коефіцієнтами інбридингу вищий у порівнянні з аутбредними, при високих показниках успадковуваності основних селекційних ознак (/£ = 0,552...0,737).

10. Встановлено, що застосування інбридингу при спеціальному підборі пар, навіть при низькому рівні годівлі (32% до норми), не викликає явищ інбредної депресії за основними селекційними ознаками: живою масою, довжиною та настригом вовни.

11. Племінна цінність інбредних баранів-плідників, незалежно від ступеню інбредності, висока: для формування селекційного ядра від них залучено потомків в два рази більше, ніж від аутбредних. Питома вага потомків класу еліта, одержаних від інбредних барапів-плідників, у 14-місячному віці, при коефіцієнті відбору 70,4% становила 93,5-100%, у аутбредних - відповідно: 64,3 і 94,3

12. Рекомендувати в племзаводах створюваної асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредиою вовною, при достатній і повноцінній годівлі, впровадження спеціального підбору батьківських пар з використанням інбридингу для одержання високопродуктивних баранів-плідників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Селекція і продуктивність асканійських м’ясо-вовнових овець // Вівчарство: міжвідом.темат. наук, зб., К.: Аграрна наука, 1993. - № 27. - С. 18-24.

2. Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Інтенсивний тнп м’ясо-вовнових овець - асканійські кросбреди // Селекція: наук, вироб. б. - К., 1994. -С. 78-80.

3. Польська П.І., Шаламай Л.П., Калащук Г.П. Продуктивність і племінні якості асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами добору // Вівчарство: міжвідом. темат. наук,

зб., К.: Аграрна наука, 1995. - № 28. - С. 19-26.

4. Польська П.І., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Вплив рівня годівлі на продуктивність та ефективність селекції барановідтво-рювального стада інтенсивних типів овець // Вівчарство: міжвідом. темат. наук, зб., К.: Аграрна наука, 1998. - № ЗО. - С. 158-159.

5. Польская П.И., Калащук Г.П., Шаламай Л.П. Методические

приемы углубленной племенной работы при создании высокопродуктивных генотипов в мясо-шерстном овцеводстве // Мат. міжнар. конф., присвяченої 125-річчю від дня народження М.Ф.Іванова «Розвиток наукової спадщини академіка

М.Ф.Іванова щодо породоутворення та селекції с.-г. тварин». -К.: Асоціація «Україна», 1996. - С. 71.

6. Польська П.І., Шаламай Л.П., Калащук Г.П. Відтворювальна здатність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору // Мат. наук.-вироб. конф. 29-30 травня 1996 року - Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. К.: Асоціація «Україна», 1996. - С. 262.

Шаламай Л.П. Продуктивність і племінна цінність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2000.

В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал щодо продуктивності і племінної цінності асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору.

Встановлено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів з високою племінною цінністю у бараиовідтворювальному ядрі асканійських кросбредів. Ефект селекції при використанні інбредних баранів-плідників вищий у порівнянні з аутбредними, при високих показниках успадковуваності основних селекційних ознак (й,2 =0,552...0,737).

Ключові слова: асканійські кросбреди, барани-плідники, спеціальний підбір, інбридинг, продуктивність, відтворювальна здатність, селекційно-генетичні параметри, природна резистентність, ефект селекції, племінна цінність.

Шаламай Л.11. Продуктивность и племенная ценность асканий-:ких кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора.

- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2000.

В диссертации изложен теоретический и практический материал о роли инбридинга в породообразовательном процессе.

Установлено, что инбридинг при специальном подборе пар, достаточном и полноценном кормлении не вызывает явлений иибредной депрессии механизмов, формирующих естественную резистентность организма, и является эффективным методом создания 'выдающихся генотипов с высокой племенной ценностью в баранопроизво^ящем ядре асканийских кроссбредов.

Воспроизводительная способность инбредных баранов, независимо от коэффициента инбридинга и возраста их использования, высокая. Период их использования в воспроизводстве в среднем составлял 5,2 года, в т.ч. с Рх=11,5 - шесть лет, против пяти - у аутбредных баранов. По показателям объема эякулята и активности спермиев у баранов-производителей, а также оплодотворяющей способности и многоплодия овцематок инбредной депрессии не выявлено.

Инбредные бараны-производители (Рх =5,2%) по уровню продуктивности не уступали аутбредным. Их живая масса по максимальным показателям составляла 128,1 кг, длина шерсти - 18,3 см, настриг чистой шерсти - 9,6 кг, коэффициент шерстности - 75 г/кг, у аутбред-нмх соответственно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.

Целенаправленная селекция на создание высокопродуктивных генотипов, сочетающих крупную величину, длинношерстность и высокие настриги чистой шерсти, при положительной взаимосвязи основных селекционируемых признаков, весьма результативна.

Показатели естественной резистентности инбредных и аутбредных баранов-производителей и их дочерей - высокие.

Продуктивность потомства в 14-месячном возрасте, независимо от какого типа баранов-отцов оно получено, высокая и отвечает самым высоким требованиям, предъявляемым к животным селекционного ядра. Живая масса баранчиков, полученных от инбредных и аутбредных отцов, составляла - 69,7 и 71 кг, длина шерсти — 20,6 и 20,1 см, настриг шерсти - 8,8 кг; ярок - соответственно: 59,6 и 59,5 кг;

20,7 и 20,3 см; 7,5 и 7,6 кг.

Эффект селекции при использовании инбредных баранов выше по сравнению с аутбредными, при высоких показателях наследуемости основных селекционируемых признаков (/г? = 0,552...0,737).

Мясная продуктивность асканийских кроссбредных баранчиков в 9-месячном возрасте, независимо от какого типа отцов они получены, высокая. Отрицательного влияния инбридинга различных степеней (Fx =12,5; 6,25; 3,12%) на показатели мясной продуктивности баранчиков не выявлено.

Для формирования селекционного ядра от инбредных баранов-производителей отобрано потомков в два раза больше, чем от аут-бредных, что свидетельствует об их высокой племенной ценности. Удельный вес потомков класса элита, полученных от инбредных баранов, составлял 93,5-100%, от аутбредных - 94,3%.

Рекомендуется в племзаводах, создаваемой асканийской мясошерстной породы овец с кроссбредной шерстью, при достаточном и полноценном кормлении, применение специального подбора родительских пар с использованием инбридинга для получения высокопродуктивных баранов-производителей.

Ключевые слова: асканийские кроссбреды, бараны-производители, специальный подбор, инбридинг, продуктивность, воспроизводительная способность, селекционно-генетические параметры, естественная резистентность, эффект селекции, племенная ценность.

Shalamay L.P. Productivity and Breeding Value of the Ascanian Crossbred Rams Got with Various Selection Methods. - Manuscript.

A thesis for the scientific degree of candidate of agricultural scicnces in specially 06.02.01 - animal breeding and selection. - The Kherson State Agrarian University, Kherson, 2000.

In the thesis, theoretical and practical material on productivity and breeding value of the Ascanian crossbred rams with the various selection methods is presented. It has been found that inbreeding by a special selection of pairs and sufficient feeding of full value does not cause phenomenon of the inbreeding depression in mechanisms forming natural resistance of the organism and is an effective method of creating prominent genotypes of high breeding value in the ram producing core of the Ascanian crossbreds. Selection effect with the use of the inbred rams is higher as compared to the outbred rams, heritage indices of the main selected characters being high (h2 = 0.552...0.737).

Key words: Ascanian crossbreds, rams, special selection, inbreeding, productivity, reproductive ability, selection-genetic parameters, natural resistance, selection effect, breeding value.