Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Усовершенствование технологии выращивания саженцев яблони и груши в условиях Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование технологии выращивания саженцев яблони и груши в условиях Лесостепи Украины"

Український державний -аграрний університет " На правах рукопису

ЛИТВИН НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ І ГРУШІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ • * • УКРАЇНИ '

Спеціальність 06.01.07 - плодівництво

- АВТОРЕФЕРАТ '

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1994

- Робота виконана в Мліївському інституті садівництва ім.Я.П.Сюїиренка УЛАН

Науковий керівних : доктор сільськогосподарських наук, .

професор, чхен-кореопоццент УЛАН, .

' ■ В.І.Цайдебура

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук /

. Третяк К.Д. ; -■

. кандидат сільськогосподарських наук, ■ ."

доцент ^умпан К.Д. . • • ;

Ведуча організація - об'єднання Укрплодорозсадник.

Захист дисертації відбудеться * Л-3 ” 1994 р«

в /¿Є* _годин на засіданні спеціалізованої ради Д 01.05.01. кор. V ауд. ' . в Українському державному аграрному університеті. .

Адреса : 2Ь204І, м.Київ-4І, вул.Героїв. Оборони, /-3. •

Просимо прийняти участь у засіданні ради або вислати Вая відгук на автореферат у двох примірниках, затверджених гербовое *

печаткою за адресою : £1>204І, м.Київ-4Івул.Героїв Оборони* ІБ,

сектор захисту дисертацій, ученому секретаро ради.

к '

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського

державного аграрного університету.

Автореферат розіслано ” && •" С/1994 р.

Учени* секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських

Нг’.ук, ДОШНТ • ■ •

- .

— В.С.ХІЛЕВКЧ

Загальна характврист*к£.роботи . .

Актуальність робота. Майбутнє, еддівняцтї» України залежить від правильної організації праці в пгодових _розсадниках і підвищення культури ведення розсадництеа вщЛоіог. У. за"язкуз інтен- . сифікацією садівництва, збільшенням густоти Садіння дерев на одиниці площі, потреба у, плодових садшщяк м&чно зростав. .

Дефіцит продуктів харчув&нн* в Україні, а фруктів зокрема,- вияли-' кає необхідність збільшення їх виробництва, а відповідно і 'зростання виробництва садивного матеріалу. Необхідне поновлення загиблих, пошкоджених і малопродуктивних садів, а.таші їх. перезак-ладання. ' . . . , . .

' Сучасне промислове садівництво лред"являе високі, вимоги до якості садивного матеріалу. Одним із важливих завдань розсадни-ководів є забезпечення випуску високоякісних саджанців кращих помологічних сортів в ой"емах повністо задовольняючих вимоги колективних 'господарств, фермерів, присадибних ділянок і населення.

Традиційна технологія виростання саджанців яблуні окуліруванням базується переважно на ручній прані і, в сучасних* умовах не ноже забезпечити їх виробництво в необхідних об"ємах і більш ефек-, тивне використання матеріальних і грошових засобів у розсадництві.

Безпересадковий спосіб вирощування саджанців е одним із важливих шляхів прискореного вирощування садивного матеріалу плодових культур і значного зниження його собівартості.

Велика увага приділяється вирощування саджанців із зимового щеплення, що є одним із резервів збільшення виробництва саджан- *

ЦІВ. ' ■_

Вимогою часу е необхідність в удосконаленні технологій вирощування садивного матеріалу для умов і сортименту України, збільшення випуску саджанців яблуні і групі з одиниці площі без погіршення їх якості. -

Мета і завдання досліджень. Основна меФа досліджень заклю-чається в удосконаленні технологій вирощування садканців яблуні і груші шляхом окулірування, зимовим щепленням, безпересадковим способом в умовах Центрального Лісостепу України і одержання з одного гектару розсадника максимального виходу стандартного садивного матеріалу.' , .

Для її, досягнення включено слідуючі завдання:

• # •

- вивчити, кращі строки проведення зимового щеплення ;

- встановити вплив якості підщеп при використанні їх для зимового щеплення і окулірування ;

- вивчити умови стратифікації зимового щеплення ;

- установити особливості росту садканців у залежності від схем

висаджування зимового щеплення ; ~

- вивчити технологічні особливості вирощування саджанців ; -

- визначити економічну ефективність вирощування саджанців яблуні .і груші при застосуванні різних прийомів. *

Наукова новизна. Уперше в умовах центрального Лісостепу України уточнені і доповнені елементи технологій вирощування саджанців яблуні і гфуш£ зийввим щепленням, безпересадковим способом поряд з традиційним окуліруванням. '

Установлені якість підщеп і живців при проведенні зимового щеплення, якість вегетативно розмножуваних і насіннєвих підщеп при вирощуванні саджанців окуліруванням, вирахувано економічну ефективність їх вирощування. ■

Уперше . в центральній зоні Лісостепу доказана можливість звуження міжрядь при вирощуванні садканців зимовим щепленням до 70 і 60 см,і загущення в ряду до 20 см без істотного погіршення якості саджанців. ■/

Вивчені способи вирощування саджанців яблуні і груді у друга-’

- З -

му полі розсадника із зимового щеплення, особливості кореневих систем при вирощуванні їх окуліруванням, зимовим щепленням, безпересадковою- технологією. Установлено економічну ефективність технологій вирощування садивного матеріалу. .

Практична цінність роботи. На основі проведених досліджень строків зимового щеплення, температурних режимів стратифікації, застосування найбільш ефективної густоти садіння, впливу якості насіннєвих і клонових підщеп яблуні на якісні показники саджанців, способів вирощування садаанців із зимового щеплення створені удосконалені технології вирощування саджанців.

Апробація роботи та публікації. Основні положення дисертації доповідались щорічно і обговорювались на засіданнях ученої ради ..іліїгського інституту садівництва імЛ.П.Скмиренк.% Українського НДІС /м.Київ/ ; доповідались нг республіканські;; науково-практичній конференції молодих учених /Мелітополь, ІШБ/, нр науково-виробничі" конференції, присвячені - ІОО-річчи створення розсадника Л.П.Сиіікренкг "Розвиток наукових іде" Л.П.Симиргнк" в грацях "ого послідовників" Лілії в, І9£7/ ; на-обласні“ науково-виробничі?

— ’••'“онггї "'тнсрн: прин'тпи, роль і зг-вд'-нНя нових форм інтеграції плодо-ягідного виробництва на Черкащині Ліліїв, І9В8/ ; конференції молодих учених і спеціалістів /м.Київ, 1988/.

По матеріалах дисертації опубліковано п"ять і. три в друкуванні наукові праці. '

Об"ем і структура дисертації. Дисертація викладена на сторінках машинописного тексту, складається із вступу, п"яти глав, висновків, рекомендацій виробництву та додатку, має БС таблиць і 19 малюнків, фотографій, графіків. Список використаної літературі: включає 232 найменування, у тому числі І і іноземних авторів.

. зміст дасЕРГдцІ-ї ■

1. На захист винесено сліпуючі‘шітання:вослідлення по вдос-•коналенню технології зимового щеплення /строки проведення щеп лення, визначення якості п-ідщеп і живців,- умови стратифікації,’ схеми, висаджування, способи вирощування/; вивчення впливу якості відсадків клонових підщеп яблуні на ріст саджанців при оку-" діру.ванні; вивчення особливостей росту саджанців при вирощу -ванні їх окуліруванням, зимовим щепленням, безпересадковою технологією;-, визначення економічної ефективності вирощування'саджанців яблуні і груші при застосуванні різних прийомів. •• ’

2. Умови. об'єкти і методика проведення досліджень. ' < '

. Досліджений проводили на протязі І98І-І990 років на базі Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка по темі І . /номер перкавної регістрашї 81072 794/. _

Об"бкти досліджень-- окулянти, зимове щеплення яблуні і груші районованих і перспективних.сортів різних строків дозрівання’. ’ .В. якості прищеп брали сорти яблуні: Дхонатан, Ренет Симиренка, • Кальвіль сніговий, Київське зимове, Канівське, Мекінтош,

Антор, Слава Переможцям. Підщепи - сіянні Антонівки звичайної, . районовані і перспективні вегетативно розмножуючі підщепі?:. карликовий- М9, напівкарликові- 54-ІТ8, Млі 106, 1-48-4^; серед'г ньорослі- МЗ,’ 57-490. '

Підщепи груші - сіяних Лимонки. Ек прищепу брали сорти: :• Жозефіну Мехельнську, Лісову красуню, влюблену Клапу. і ;.

Зимове щеплення живцем проводилось методом покращеного копу-лірування вручну, в лютому, з подальшою стратифікацію, яка зак-^ почалась у витримуванні щеплених компонентів в умовах визначеної температури -і вологості повітря. Стратифікацію пррводили з метоп-

утворення калюсу у місці зростання: на зрізах прищепи і підщепи. При понижених температурах утворення калюсу йшло повільно, а при високих - швидко. У деякій мірі утворення калюсу залежало від стану щеплених компонентів і їх підготовки до щеплення. Щеплення на протязі 13-15 днів витримували при температурі +ІБ . . . +20°С і ІОЩ вологості повітря до утворення калюсу /у цей час слідкували, щоб не проросли бруньки/. Потім ставили у холодильну камеру на консервацію з температурою 0 і І°С. Субстратом для стратифікації була тирса хвойних порід. . ..

Висаджування підщеп, зимового щеплення проводили весною, в кінці березня - на/іочатку квітня^ в.канавки, зроблені механічною фрезою.- Основна схема висаджування рослин 70 х 20 сц /71,4 тис. штук на І га/. __

Досліди закладались у три-чотириразовому повторенні і не менше 150-ти облікових рослин у варіанті. .

Вивчення впливу строків зимового щеплення на якість і вихід стандартний г-я.пжяжггв проводили у кінці листопаду, у першій декаді і.середині грудня; у первій декаді і середині січня; у першій декаді і середині лютого; першій декаді березня.

Вивчення якості підщеп і довжини коренів при зимовому щепленні проводили по схемі : товщина кореневої шийки підщеп б,.8 і 10 мм

8 довжиною;коренів 12, 15 і 18 см. '

; .'Вивчення впливу якості підщеп і живців при проведенні зимового ушяення на вихід стандартних саджанців виконували по схемі : гонцина кореневої шийки підщеп 6, 10 мм ; живці прищеп вирізались Й середньої частини довгих і коротких пагоні^. ' ■

Вплив якості відсадків клонових підщеп яблуні,йа ріст саджанців

9 розсаднику вивчали на підщепах яблуні з дфамфгрьм умовної кореневої шийки 7,1-9,0 мм ; 5,1-7,0 мм ; 4,0-Б,0 мм| ' '

Еплгв теушепатуннух режимів на стратчЛткпгіа зимового ,

'деппення в^зн^чапч по схемі: • . .

1. Провезеная зимового щепленая і стратифікація його згіпно рокоменпа'-т" по Di'poTß-впнні с'гканчів в ¿'країні /стратиЛікаиія•

при +3... +¿0°C з попаоьяоз »онСурв'»*іча при 0 - І°С/ /контроль/і

2. Проведення зшового щеплення з консервацією Poro в холодильній

камері прк температурі С - І°С і стратифікацією на протязі 8-Ю ’ днів перед посадкою в поле розсадника при температурі +18 . . . +Г:0°С. ' ' '

3. Проведення зиііового щеплення і стратифікація ’?ого при температурі +10 •. . . +І2о0 3' консервацією мого в холодильнику/до

• посадки,/ при температурі С - І°С. . ' •.

1 пплив способів розміщення і густотг зимового щеплення.

'У' ГУ7£-І976 роках дослід з'^урдали по схемі : посадка зимового щеплення - СС х С'1 /11,7 тис.га/; 60 х 25 см /50 тис.га/ ;j

8С х 20 с,: /С‘.,І тис.га/ ;-6С х 15 см /83,3 тис.га/ ; 70 х ЗО см ,'•.7,6 тис.га/ ; 70 х 25 см /55,5 тис.га/ ; 70 х 20 см /71,4 тис.

. гя/ ; 7С X 15 сії /'95,2 тис.га/ ;(70 х 2E^/jí'30cm /70,2 тис.га/;

(рО х 25,}х 25 см /64,2 тис.га/ ;(70 х 2§)х 20 см /105,2 тис.га/; , fí/C х х 15 см /140,3 ткс.га/.

У 1-79 і I960 роках дослід закладали по скороченій схемі : ' ‘

посадка, зимового щеплення У0 х 15 см /74,1 тис.га/ ; 80 х 20 см /62,1 тис.га/ ; 80 х 15 см /'83,3 тис.га/ ; 70 х 20 см /71,4 тис. га/-; 70 х 15 см /95,2 тис.га/. . ' '

Зплив способів вирощування саджаянів із зимового неплення на ' вихід стандартних саджанців вивчали згідно схеми : .

1. Ьирогування саджанців аляхом окулірування підщеп у першому . '

полі розсадника /контроль/. ■ ' '

2. Посадка в перше поле саджанців однорічного віку, одеркашіх із

спілки зимового щеплення,-і вирощування із них саджанців по спо- . собу С.;..0?епанова. '

3. Посадка зимового щеплення в перше поле розсадника і вирощування із них саджанців без обрізки jr другому полі на повторний ріст. '

. 4. Посадка зимового щеплення в перше поле.і вирощування із них

саджанців із обрізкою всіх рослин у другому полі на повторний ріст. .

• 5. Посадка зимового щеплення в перше поле розсадника і вирощу-

вання із них саджанців з обрізною на повторний, ріст у другому полі тих рослин, які не підійшли по висоті до формування крони. • Схема висаджування рослин у цьому досліді 80 х.25 см /50,0 тис.^а/.

Вирощування саджанців по способу C.M.Степанова заключалось в тому, що виготовлене зимове щеплення висаджували'не в чергове поле розсадника, а в спеціальну шкілку. Посадка у шкілку густа -70 х 5-6 см, тобто близько 250 тис.штук на І га. У шкілці до осені виростають саджанці однорічного віку. їх викопували, сортували і надалі використовували для закладання першого поля розсадника за прийнятою схемою садіння. За три роки із них одержували добре розвинуті кроновані саджанці, близькі по розвитку до двохрічних від окулірування. . •

Обрізка на повторний ріст у варіантах 2, 4, 5 проводилась на висоті 3-5 см від основи приросту. У варіанті 3 на саджанцях, непридатних для кронування, весною, в період розпускглня бруньок, залишали дві-трк верхівкові, а всі нижче роз;іі"іені о^лигувгли. •

_ Якщо із залишених бруньок виростали пагони доюїиною 5-7 см, вибирали один на?більш сильний, вертикально ростучи! для пагона продовження, а інші видаляли. Обрізка саджанців на крону проводкласВ згідно рекомендацій. ' ■

Дослідження по ішвченнп способів вирощування садко-ялів груші _ із зимового'щеплённк здігсновалось по І, З, L вгріентгх. Особливості росту саджанців яблуні пси вигю^ув?ккі їх із оку-

лірування, зимового щеплення і при безпересадковій технології вивчали по схемі : . . * .

1. Висаджування насіннєвих підщеп у перше-поле розсадника, і їх

окулірування /'контроль/. ' ■ - ’

2. Вирощування сздканців на насіннєвих підщепах, шляхом зимового

щеплення. ■ , • ,

3. Посів насіння у перше поле розсадника і окуліруванню сіянців на другий рік після посіву насіння /безпересадкова технологія/.

■ Ревізію приживання щеплення, підщеп проводили через 1,5-2 мі’ сяці після висаджування у грунт. Площу листкової поверхні садаан-

,. ців визначали методом "висічок". Облік розвитку кореневої систе- -ми здійснювали методом "секторної"•розкопки'/по П.Г.Шитту/. Вміст хлорофілу у листі визначали по Т.Г.Годнєву, а крохмалю і цукрів -визначали колориметричним способом по Бертрану. Обліки кількості і якості саджанців з різною товщиною стовбурів і висотою саджанців здійснювали згідно МРТУ 46-42-69 і ГСТ 46-81-60., Економічну . оцінку варіантів проводили згідно "Программы и методики сортоизу-чения плодовых, ягодных и орехоплодных культур", ВНДІС, 1973 ; згідно норм виробітку, вартості робіт у господарстві, собівартості і. реалізаційної ціни на саджанці. •

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу, описаного Б.О.Доспєховим 71973/,.

* Агрохімічна характеристика грунту ділянки в горизонтах 0-20, 21-40, 41-60 визначалась по методиці : вміст гумусу - по Тюрину, pH соляної витяжки - потенціометричним способом, нітратного азоту - методом дисульфофенолової кислоти, рухомих форм фосфору і калію по Чирикову. • ,

Інші елементи обліку проводили згідно "Программно-методических • указаний по агротаршческим опытам/с плодовыми и ягодными культурами", ЕНДІС, 1956, "Рекомендацій по вирощуванню плодових сад-

жанців в Українській PCP", Урожай, К., 1975, 1963.

Результати досліджень ,

3. Особливості технологій вирощування садаанців яблуні

* і груші способом зимового- щеплення і окулірування.

Строки проведення зимового щеплення. Проведені дослідження показали, що при щепленні в період природного спокою /листопад, грудень, січень/ утворення калюсу у рослин йшло повільно і зростання затримувалось, що і підтверджується дослідами.

У рослин, щеплених у більш пізні строки /лютий, березень, квітень/ період теплової стратифікації виявився коротшим /12 діб/ внаслідок закінчення періоду глибокого спокою у щеплених компонентів і більш інтенсивному: нагромадженню калюсної маси.

' Найбільший відсоток приживання компонентів відмічено дри проведенні щеплення У першій декяді і середині січня, в першій де-

■ каді лютого. '

Аналіз біометричних показників росту саджанців показав, що На них не вплинули вивчаючі строки щеплення. '

Найбільшу кількість стандартних саджанців сортів Джонатан /40 - 42#/, Ренет Симиренка /49 - 62^ від одержаних/ отримано в , період січня /перша декада і середина місяця/ і лютого /перша де-'када/. • ■ .

■ Такиз чином, кращі результати отримали при проведенні зимового щеплення 3 першої декади січня до середини лютого, але і при біль'л

■..ранньому /листопад-грудень/ і пізньому /березень/ щеплення спостерігалось незначне зниження якості садегніцв. . •'

- 10 - , . Якість підщеп і довжина коренів при проведенні-

зимового щеплення ' •

Успіх зимового щеплення серед інших факторів багато в чому- -визначається якістю підщеп. У наших дослідженнях високе прижи- ' вання зимового щеплення відмічено у всіх варіантах досліду /90,4-96,І%/, не залежало від товщини штамбу підщеп /6-10 ми/ і довжини коренів /12-18 см/ /таблиця І/. •' -

. ,• Таблиця І. . _

Приживання, сила росту і вихід саджанців -

сорту Макінтош із зимового щеплення в за- .' . .

лежності від якості підщеп і. довжини коре- .

НІВ /1962 - І?ев В.Р./ :

ТовщиХДовжинаї При-під- живантРозсадника ‘

щепи,^підщепи^ ня, О'Діа-

мм см . і і

в! , гікцд саджанців

і.

,та

•сад-

‘ розсадник; ДСЬ?.Г9— 1т- Тдіа~'тис.: % ¡метр |«>*а ив*р-им. :віп ! сад-!т_в., ‘з :ви-

!

,жан. .штам! см бу*

! ! ш

!*"*• !бу, см ! !

мм

. І гагсап-! ,хїже-:них'

:Стандартних

,:тис. 1 % :шт. :від :з :ви-:І га :сап-: :же-

: :них

6 12 93,7 57,5 5,0 ■114,7 10,9 51,5 72,1 31,8 44,8

15 95,6 62,6 5,2 114,3 10,9 . 54,6 , 76,5 34,0 47;,6

6 . 18 93,4 66,8 5,2 119,5 II,І 56,2 78,7 39,2,54,9

ь . 12 УЗ,Ь 61,8 5,0 118,1 11,0 57,2 80,1 36,9*51,7

Ь/к/ 15/к/ 94,9 63,3 4,9 117,1 10,7 58,8 62,3- 38,6: 54, ї

ь ІЬ 95,6 ЄЬ,6 5.Г 116,1 .10,7 67,7 80,8. 39,4 55,2

10 12 96,1 65,1 5,2 116,7 10,7 ’ 55,8 ■ 78,2 35,1 49,2

ю . 15 94,0 6Ь,3 5,3 116,1 11,0 57,8 81,0 37,0 .51,8

10 ІЬ 90,4 68,2 5,2 118,3 10,7 61,8 86,6 40,7 57^0 8,8

Мр0Ь 4,0 6,4 0,4 5,3 0,6 3,9

У пер'ак? вегетацічний період,у залежності від якості підщеп

' •

і довкини коренів,висота' спдоінців із зимового щеплення 57 - 68 см, 7ри товщині діаметру штамба 4,9-Ь,3 мм, не залежала від варіантів досліду. На другий рік росту садаанців у розсаднику середня зисота їх склала 114-719 см, а діаметр атамбу 10,7-11,1 мм. Істотної різниці ■іі;. варіантами досліду на 5* рівні значення за роси досліджень не відмічено і‘РІЗНИ’я знаходиться у і.іежах похи-Зки іосліду. - ' ' .

. Загальна кількість с.ядаанців і вихід тільки стсццартнкх у ти-:я'чах штук з І гр. істотно не відрізнялись по варіантах досліду : знаходились у межах 5І,5*6І,Ь і ЗІ,Ь-1С,7 *ис.^а. '

По виходу стандартних саджанців у відсотках від кількості ви-:адженого зимового щеплення спостерігалась закономірність:, із

ібільшенням товщини підщеп від б до 10 мм і збільшенні довяицш

■ . • . / ' юренів від 12 до 18 см при проведенні зимового щеплення пбсилв-

ався ріст коренів, лисЛвої поверхні, висоти і загальний вихід

адаанців збільшувався на 10-12$.

Одериані дані показують, що посадка в перше поле- розсадника остатньо ’ розвинутих підщеп з довжиною коренів І& і 16 см забезпечує їх високе приживання і збільшення виходу/ставдартних сад-анців. ■ / .

Якість ПтДШЙП т живців зимового щеплення , Дослідженнями встановлено, що щеплення, яке проведене на під-епах з добре розгалуженими коренями, має краще приживання.

За 1962-1965 роки досліджень максимальна довжина пагонів сору Мекінтош, -що були використані для живців, була ПО, І см, сору Антор - 81,1 см, а мінімальна відповідно 55 і 78 см.

Товщина кореневої шийки підщеп 6 і 10 мм, якість живців не «явили істотного впливу на приживання зимового щеплення. У ва-

ріанті з товщиною підщепи 6 мм приживання'щеплення склало 94,996,4%, а з товщиною 10 ші - 94,0-97,5$. ■ • .,

Товщина підщеп Антонівки звичайної у зоні кореневої.шийки виявила істотний вплив на висоту саджанців, діаметр штамбу в розсаднику. Дані досліджень показують, що саджанці, які.щеплені жив-, цем на підщепах з кореневою шийкою 10 мм, мали більщу силу росту, ніж на підщепах з діаметром 6 мм. Однак, деяке збільшення сиди росту саджанців у залежності від якості живців не виявилось істотним. .

При використанні підщеп з товщиною кореневої ШИЙКИ 10 ММ ДЛЯ : зимового щеплення відмічено збільшення виходу стандартних садаан- -ців. При вирощуванні саджанців сорту Мекінтош доказано істотну ; різницю між варіантами досліду на Ь% рівні значення. Дані рззуль-

. татів дослі^ень, у відсотках від висадженого зимового щеплення,

■ . - ■ ■ ■ ■ . і показали, що вихід стаедартних саджанців у залежності від, варі- '

. антів досліду склав .44,5-72,Збільшення товщини підщери від 6 до

10 мм обумовило зростання загального виходу садаааців сортуМе- ' ■ кінтош на 5,9-£,4, а стандартних на 11,0-12*2; тисячі штук з І га, . сорту Антор відповідно на 3,6-6,0 і на б,4-9,5 тисяч штук. Вихід’;’:

садаанців у відсотках від висадженого щеплення збільшувався із .

, 'покращенням якості підщеп від С до 10 мм сорту Макінтош на 15,4- ■

1Ь,Ь%, а сорту Лнтор - на 9,0-13,3$.

Доь. -тіка пагонів для живців викликала деяке збільшення загального виходу' спдгкнців сорту Антор з товщиною підщеп б ш на 2,,4 ті.с.штук з І га, а при 10 мм -.на 4,6 тис.штук. Вихід стандартних -саджанців з товщиною підщеп С ¡.¡¡і збільшився на 4,8, а при 10 мм -на 1,7 тис._,тук із збільшенням довжини пагона для живців від'55,7 ' • ■

до 81,1 см. Такої закономірності не відмічено при вирощувану сад-г|;. • '<■

женців сильнорослих сорту І,іекінтош......... - . ,-у- •

Отже, покращення якісіїи* показників саджанців і збільшення' їх

виходу з одиниці площі зв"язано з покращенням якості підщеп і аив-ців. .

. Якість підщеп при окуліруванні .

Попередні рекомендації по використанню товщини діаметра штамбу клонових підщеп яблуні для закладання першого поля розсадника . для центральної зони Лісостепу не обгрунтовані експериментально, а на узагальненні результатів дослідкень в інших зонах вирощувш;-ня. У зв"язку з цим у І966-1990 p.p. проводилось дослідження по '

вивченню впливу якості відсадків клонових підщеп яблуні на ріс” саджанців у розсаднику.

Проведені дослідження показали, що приживання висадеених у пзр~ ше поле розсадника насіннєвих підщеп Антонівки звичайної з товщиною стовбура 7,1-9,0 мм /перший варіант/ склало 97,9$, у другому варіанті /5,1-7,0 ш/ - 99,1$, а з товщиною 4,0-5,0 мы - 99,4$. Така х закономірність спостерігалась у приживанні відсадків

І-48-41. Приживання підщеп Ы9, 54-118, ШІ06 було добрим і наміталась тенденція збільшення відсотку приживання підщеп з покращенням їх якості. Приживання відсадків першого .гатунку клонових підщеп склало 90,5-95,9$, другого - 80,9-97,2$, а третього -74,596,3$. Гірше прижились у першому полі розсадника підщепи 54-118 і 57-490 з зменшенням товщини підщепи, до 4,0-5,0 ті.

Приживання^на підщепі Антонівки звичайної у першому варіанті склало 99,2$, у другому 97,7$, а в третьому - 94,9%. Така ж закономірність відмічена ла вегетативно розмножуваних підщепах М9, 57-118, ММІ06, І-48-41 як від висаджених, т?к і від тих, що при- . шлися: із збільшенням товщини умовної кореневої ши“::и з 4,0-5,0ии цо 7,1-9,0 мм збільшувалась кількість підщеп, що підходили до окулірування.

Тип підщеп і їх якість виявили вплив HP силу росту надземної ’

частини саджанців. На підщепах М9, 57-490, 54-118, ММІОб, І-48-4І

як по висоті, так і по товщині діаметру штамба було доказано їс -

тотну різницю між варіантами досліду на Ь% рівні значення /Р ф.*

* -V && UM ucutUJU7

F т./. Спостерігалася установлена закономірність:/з покращенням

товщини підщеп від 4,0-5,0 мм до 7,1-9,0 мм, тобтб'Якості останніх, зростала якість саюканпів. • ■ . • '

Вихід садягнців, у -перерахунку на гектар, на сіянцях першого гатунку скла.в у середньому 47-66, другого гатунку - 45-65 і третього 43-67 тис.штук. '

’На підщепах ¡.19, з товщиною підщеп при висрджуванні 7,1-9,0 мм, одержано однорічних саджанців 55 тис.штук з І га, із них стан- 1 '

дзртних 50,7 тисяч, що відповідно становить 77 і 71 відсоток від висаджених підщеп. У другому варіанті саджанців одержано 51,6 тисяч, стандартних^із них 45,4, тобто на 5,3 тисячі менше, ніж у першому' варіанті і на 7,4 відсотки менше від висаджених підщеп. Найменшу кількість саджанців одержано у третьому варіанті /4,0-5,0 мм/. За роки досліджень /1967-1990 p.p./' одержано тут саджанців 49 тис. . штук з І га, із них стандартних 39,9, що становить 55,9% від висаджених підщеп і на 10,8 тис.штук менше одержано саджанців, ніж ' у першому варіанті і на 6,5 тисяч у порівнянні з другим варіантом. ‘ Це на'15,1 і 7,7% менше відповідно отримано саджанців від .висаджених підщеп. ‘ ^ ‘ '

Така закономірність по виходу саджанців спостерігається і по інших вивчених підщепах /таблиця 2/. "

■ Отже,товщина включених у вивчення підщеп суттєво впливрє на ' вихід саджанців. Найбільшу їх кількість одержано у першому і другому варіантах на підщепах з товщиною умовної кореневої' аи!*ки при висаджуванні 5-9 мм. - '

Таблиця £

Вигід садванців у другому полі розсадника в залежності від типу і якості підщеп /1967-1990 p.p./

!____________Зихід саі^яБнтггв з І га:_______________

Варіанти ; . загальний________1 у т.ч.стандартних

досліду , тис.штук , ві/°шсаді. тис.штук 1від в5сада>

І __________! 2 ! З ! 4 ! 5

підщепи Антонівки звичайної ^

7,1-9,0 ин 58,1 81,4 ‘52,0 . ‘ 72,8

5,1-7,0 ш 58,7' 82,2 '• 50,8 7І.І

4,0-6,0 мм 55,6 77,9 49,0 68,6

, 57-490 ■ <

7,1-9,0 ші • 54,6 76,5' 51,7 72,4

5,1-7,0 мм 55,4 77,6 . 52,4 73,4

4,0-5,0 мм 43,5 60,9 54-118 39,9 55,9

7,1-9,0 мм 55,6 ’77,9 51,8. 72,5

5,1-7,0 мм 46,3 64,8 41,9 58,7

4,0-5,0 мм ' '45,3 63,4 ШІ06 40,4 ' 56,6

7,1-9,0 мм 55,5 77,7 43,7 61,2

5,1-7,0 мм 59,3 63,0 44,9 ■ 62,9

4,0-5,0 мм 56,1 78,6 ' . І-46-41 38,3 53,6

7,1-9,0 мм ' 54,1 75, В 47,6 66,7

5,1-7,0 мм 50,0 . •70,0 44,7 62,6

4,0-5,0 мм ' 51,2 71,7 иУ 45,9 64,3

7,1-9,0' мм 55,0 77,0 50,7 71,0

5,1-7,0 мм ' 51,6 72,3 45,4 63,6

4,0-5,0 мм 49,0 >. V Л ' ? >' * -• b s ь ** — ^ » О fh ' • «ч ^ 66*,6 39,9 ' 55,9

Температурні умови стратифікації зимового щеплення ' '

Зростання компонентів е основою щеплення. Відбувається воно перемішуванням і змиканням тканин калюсу, що утворюється із камбій підщепи, як реакція на ураження. Для успіху щеплення в період спокою важливе значення мають оптимальні температурні’ умови стратифікації. ’ • .

Приживання щеплених рослин у розсаднику коливалось в залежності від наявності ознак зростання і ступеня пробудження бруньок. . Найменший відсоток приживання щеплених рослин був /79%/ при -зберіганні зимового щеплення до висаджування■в грунт при температурі 0 . . .і І°С і перед висаджуванням при стратифікації при +18.. .+20°С. Краще приживання рослин’спостерігалось при температурі ' стратифікації +І0...+І2°С /81,6-91,?$/ і при температурному режимі +18 ...+20°С /контроль/ - трохи нижче /85,7 -ПроЕедениг' /наліз одержаних даних по силі'росту, саджанців, виходу стандартних саджанців показує, що кр^щі по якості свдаанці ' одер;тно при стратифікації з температурою +10 . . .+І2°С з подальшою консервацієч при температурі 0 ... і І°С і в контролі /стра-тифікг.ція зимового щегіиення +ІЬ...+20°С з подальшим зберіганням у холодильнику при 0 ... ± І°Сдо висаджування в грунт/. , '■

Вплив площ живлення рослин ня вихід саджанців При рідкому /більших площах живлення/ висаджуванні щеплені« рослин зменшується вихід сгдканців з-І га, збільшуйся витрати ' на одиниця виро.-енпс рослин і потреба в дода^ові" площі. Надмірне загу ення чи зменшення площ живппння знижує якість саджан"Іг,

,гле збільшує вихід.'

‘ , • £// ..

Прихиврння висаджений із зимового щеплбння саджанців за ротск

• ■ . дослідаень досить високе і в залежності від-умов року пгрі антів

досліду склало 75-96 відсотки. Дані досліджень показали, до загу-

щення від 41 тееяч до 140 тисячі з І*гя, а також як одноряднк-" та с і стрічковий спосіб розміщення суттєво*вплинули на притирання зи- • мового щеплення.

Т"кож не виявлено істотного впливу зггупення в пераиіі рік росту зимового щеплення в розсаднику на силу росту саджанців, ¿ихід стандартних .саджанців при цьому склав від 0,3 до 22,С$--в залежності від схем розміщення. . ■ '

Загущення у двохрічному віиі вже значно стримувало ріст саджанців. Так, у деякі:“ мірі виявлено істотний вплив на силу росту саджанців.при стрічковому розміпенні рослин, з міжряддям 70 см і загущенні в ряду до 25, 20 і ІЬ см сорту Кальвіль сніговий і Ренет Си-миренка. ' .

Ілаксимальни» вихід саджанців одержано у варіантах при однорнд- ■ ному розміщенні рослин з міжряддями 70'і 60 см і загущенні в ряду до 15 см, що склало 57,0-С0,І тис.штук з І га і стрічковому розміщенні із загущенням в ряду до 15-20 см /60,3-87,6 тисуі’а./.

ііналіз даних загущених посадок показав, що при однорядному роз-‘ міщенні рослин з міжряддями ЬО і 70 см, як дуже рідка посадка з відстанню, між рослинами ЗО, 25 см, так і дуже, густа при стрічковому розміщенні рослин, загущенні до 105,3-140,3 тис.штук на І га менш рентабельні, ніж 70 х 15-20 см /95,2-71,4 тисяч штук на.І га/.

‘ Способи вирощування саджанців яблуні і груші із

■ . зимового щеплення ■'

Дослідження показали, що обрізка на повторний ріст садаанців викликає затримку в рості рослин у порівнянні з рослинами, які. арїзані на крону, і з окулянтами /контроль/. Це відставання у рості зберігається на протязі усього вегетаційного періоду. Це пояснюється тим, що при обрізці рослин на повторний ріст, на 3-5 см від основи однорічного приросту, рослини починають рости із слаборозвинутих і сплячих бруньок. 1 ' . . .

Прв вирощуванні саджанців яблуні з окулірування /контроль/ підщеп •; сіянців Антонівки звичайної вихід стандартних саджанців, включених . у вивчення сортів.склав 33,4 тис.^а, а на підщепі *33 - 10,1 тис.^а. Вихід саджанців, вирощених по способу С.М.Степпнова склав 32,0 тис^а на сіянцях, і 16,5 тис. - на М3. '

Максимальний.вихід садаанців одержано при вирощуванні їх із зимового щеплення без обрізки рослин-у другому полі розсадника на повторний ріст, а з обрізкою на крону, що складає на сильнорослій підщепі 36,6 тис^а і на М3 21,5 тис/Ьа. Мінімальний вихід стандартні» садаанців вирощено у варіанті з обрізком всіх рослин у другому полі розсадника на повторний ріст, що складає 28,8 тисяч на насіннєвих і 5,9 тисяч штук на М3. - ‘

У варіанті, в якому стандартні у другому полі зрізали на крону, а "нэдогони" - на повторний ріст, вихід саджанців був відповідно сЬ,2 і 16,1 тисяч штук з І гі. • ■

Проведені дослідження по вирощуванню садаанців груші показали, що при окуліруванні підщеп груші у першому полі розсадника /контроль/ вихід однорічних стандартних садаанців /І983-1965/ склав ’ 33,9-36,5 тис.шіук'з І га, що становить 69,8-73,4% від вирощених.

иакскмальну кількість стандартних саджанців із зимового щеплення отриі.хно у варіанті з вирощуванням їх у другому полі розсадника без . обрізки на повторяй*; ріст, :;;о склало 13,5-33,9 тисяч штук, що складає 39Й до контролю. ' •

. Низької якості вирощено садаанді груші за роки досліджень у варіанті, де їх в и роду веди і'з зкиового щеплення З ОбрІЗКО'О всіх рослин

на повторний ріст. Вихід з І га їх склав Ь,^-ЯЗ,І тис.атум, що складає :.тг, І-ІЗ,:.;;' від зягельної кількості одерк.-них зздканиів і становить „4,:.-£4,5‘- до контрола. У цьо;.:у варіанті одерисгно саджанці в основному другого товарного сорту. • .

У варіанті з обрізкою стандартних нь крону, а ' ¿нві’.х на пов-

торний ріст, вихід саджанців групі склав 10,0-25,5 тисяч штук.'

Результати досліджень вивчення способів вирощування саджанців' дають змогу виділити кралі варіанти: окулірування підщеп у пер-: шому полі розсадник?, /традиційний спосіб вирощування садаанців/ і зимове щеплення: в другому полі розсадника ранньою весною Стандартні саджанці слід зрізати на крону, а ті, що не підійшли до формування крони, вирощувати без обрізки на повторний ріст^-із _ '

2-3 верхніх бруньок пагона вибрати один найбільш сильноростучий■ для пагона продовження, а остальні видалити. '

• 4. Порівняльне вивчення способів вирощування

. • ' саджанців яблуні .

Окулірування залишається що основним способом розмноження плодових дерев-, що обумовлено його універсальність, високим приживанням вічок, сильним росто.-/ однорічок, високим коефіцієнтом використання' підщепного і прищепного матеріалу.

Безпересадковий спосіб вирощування саджанців є одним із важливих шляхів прискореного вирощування садивного матеріалу плодових культур і значного зниження його собівартості..

Велика увага приділяється вирощуванню саджанців із зимового щеплення, що є одним із резервів збільшення виробництва садивного матеріалу. Результати наукових досліджень, передовий досвід ряду розсадників показує, що поєднання зимового щеплення з іншими способами розмноження.може істотно збільшити виробництво саджанців. • . .

Як показали дослідження, саджанці від окулірування характеризуются висотою 135,2-142,2 см і товщиною штамбу 10,4-11,8 мм.

' Саджанці із зимового щеплення‘у перший рік росту були висото-а 6977 си.8 товщиною штамбу на висоті 10 см від місця щеплення 5,66,3 мм,' а на кінець другої вегетації висота їх складрла 132,4. 144,6 см, діаметр штеибу - 11,6-12,6 мм. Саджанці від безпересад-

нового способу вирощування по силі росту підрізішлссь від саджанців, вирощених традиційним окуліруванням /контроль/ і зимовим ■щепленням. Висота рослин досягала ІЬ7-І6Ь см, ко на см ви-

щі від саджанців із окуліруванням і на ¿М-2Ь см від срджанпів .із зимового щешіешя. Тові'іина діаметру штамба склала II,7-і;.:,Г мм. Математична оброокаУсили росту саджанців показала, що істотна

• різниця доказана по висоті і діаметру штамба садаанців на Ь/ рівні значення. Найбільш сильнорослі саджанці були при безпересадковому способі вирощування /таблиця З/. ..

При всіх способах вирощування саджанців яблуні максимальна кількість коренів розміщувалась у верхньому шарі грунту 0-20 см. Довжина коренів садаанців, вирощених окуліруванням /контроль/ і зимовим деплбдаям, значно поступалися кореневії1 системі'саджанців від безпересадкового способу вирощування. Це поясняється відсутністю їх травмуванням «а всіх стадах вирощуванні садаанців у порівнянні з вирощуванням саджанців способами окулірування і зимовим щепленням. .'

Викопування саджанців у рік посадки зимового щеплення у центральній зоні Лісостепу України не доцільний із-за відносно слабкого розвитку як надземної частини, так і кбреневої системи. Такі рослини також не можна порівнювати із однорічними саджанцями ' від окулірування, так як у останніх корені ростуть і розвиваються у грунті два роки. . ’ . '

Максимальний вихід садаанців одержано при безпересадковому способі. Загальний вихід склав 63-66. тисячі штук з І га від початково залишених 71,4 тис.шт на І га /70 х 20 см/, стандартних £862 тис.га, що- складає 89-92%. При вирощуванні саджанців з зимового щеплення вихід з І га склав 44,0-46,£ тис.га ; із них стандартних

30,4-36,0 тисяч, або дорівнює 61-65% від висаджених рослин. ВВДІД

’ - Таблига 3.

: ■ ' ’ 3&_

Сила росту і вихід саджанців яблуні яо товарніциг-4/

сортах«^ залежності від способу вирощування /IS&2-I966 рр/.

~ ~ 'надзешоР ІВихід 5тЗДД^ЕТних саджанців,,,, із нихТ

Способи , І с. , п с. , н/с

вирощу- -висота,дха- - ■ •

ПЯПЖПИІМРФП 3 шенню тис., ^ ТИС., ' ТИС, % вання !ців, ¡штамбу І га!Д°“°нІ?/га j/га ' ^ 1?/га'

! см ! мм І ! ! ! ! ! !

;/ - : ' Джонатан

Оіулі

142$ 10,4 28,1 100,0 11,6 28,6 16,1 39,8 12,83*'®.

Зимово щеплен.Т44,6 12,0 36,0 128,1 28,8 61,9 6,6 14,3 II,І 23,8

ттуряр -

технологія* 168,6 11,7 57,9-206,0 34,5 54,3'23,2 36,4 5,9 9,2

НІРр5 -■ ' 13,4

. • Ренет Симиренка

Окулірування/контроль/ 135,9 11,0 33,1 100,0 19,2 48,0 13,1 32,9 7,6 15,1

Зимове ЩвпленняІ35,4 12,7 34,9 105,4 29,2 64,5 5,6 12,3 10,5 23,2

Зезпересадкова

технологія 162,0 12,0 62,5 188,8 39,0'58,6 23,5 35,4 3,Ь 5,8

«ІР05 ' 12,0 .

. ’ /- Мекінтощ

Окулірування ■

/контроль/ 135,2 11,0 25,4 100,0 13,3 37,3 11,6 33,2-10,5 ^,Ь

Зимове щеплен.132,4 II,Є 30,4 119,7 24,0 54,5 6,5 14,8 13,5 Х,7

Безпересадкову технологія 157,8 12,6 62,0

■ НІР05 17,7

КДИпоЯвЛО ттилпо

технологія 157,8 12,6 62,0 244,1 45,0 72,1 15,9 24,9 І,Ь 3,0

саджанців від окулірування /контроль/ склав 35-10 тисяч, а першого і другого сорту з них К5,4-33,І тис.штук, і;о становить -іа-56% від висаджених підщеп. Ыенший вихід саджонгів при зимовому щепленні обумовлюється втрато» рослин із-за нижчого ПрВД’ВЛННЯ.

\ ' .

При окуліруванні /контроль/ такий вихід саджанців, у порівнянні

з іншими варіантами, обумовлено втратою рослин від загибелі пі; щеп і вічок у зимовий період. ’

•Отже, результати досліджень показали, що найбільш ефективними способами вирощування саджанців яблуні є безпересадковий і.одержання саджанців із зимового щеплення у порівнянні з традиційним окуліруванням. ••' . " ' ’

, 5. Економічна'ефективність вирощування саджанців

Аналіз даних ефективності вивчених способів вирощування садивного матеріалу яблуні і груші показав, що вона в значній мірі залежить від якісних показників підщеп по товарних сортах і від виходу саджанців з одиниці площі.

Аналіз економічної оцінки вирощування саджанців яблуні, в залежності від якості підщеп VI полі розсадника показав, що дл вирощування саджанців яблуні шГ не насіннєвих, так і на вегетативно розмножуваних підщепах найбільш економічно вигідно для за ладання першого поля розсадника використовувати підщепи тільки першого і другого гатунку з товщиною кореневої шийки 5-9 ш.

При цьому рівень рентабельності збільшувався до 202%. /

Дослідженнями установлено, що в умовах центрального Лісосте пу України зимове щеплення, безпересадкова технологія вирощуваі ня саджанців є раціональними способами вирощування саджанців яб луні- /табл.4/. • '

Мінімальну собівартість саджанців одержано при. безпересадковому способі, вирощування і зимовому щепленні яблуні, що на 119,6 : 57,6 карбованців менше, ніж на контролі /сорт Джонатан/. Чистий прибуток на І га розсадника при безпересадковому способі вирощування саджанців склав 24603,8-28437,6 і зимовому щепленні ІІ358,

‘ * •

14280,1 карбованців, а при окуліруванні 6626,3-10912,3 карбованців, що відповідно на 17525,5-17760,5 і на 3367,8-4531,8,¡карбо-

' , Табліг я І

Економічна ефективність садканців яблуні сорту Дконг.т н в залежності від способів виросуврннл /І962-Г9Є6 рр./ ^

' ¡Вихід стандартних ,Вартість(Затрати на^бівар- ,Чкст:'" п?:-ч ?;гень

■ Га’ саджанціввкрощуваннл|Д^ь бутон з ' ректз-

Способи вирощування ,---------їи£*й23Е-------- <

■ ■ рсього у т,ч‘ * 'саджанців, -штук с°д- ^ —*-к..

! ! І с.! П с.! КР6, ¡крб./га р.анціз, • Т;’

К рО • р О •

Вирощування садканців окуліруван- ■

неп /контроль/ 27,7 11,6 16,І 13722,0 6109,7 220,6 7612,3 124,С

Вирощування садканців із зи- • ■ ' ' ‘

мосого щеплення 35,4 28,<3 6,6 20072,0 5771,9 163,0 14260,1 247,4

ЕсзпересадкОЕГ.й спосіб виро- . . '

■' щувшікя садашців 57,7 34,5 23,2 30444,0 5840,2 109,0 ' 24603,8 421,3

ванців менше у порівнянні з безпересадковою технологією,і зимовим щепленням. . ,

Рентабельність вирощування саджанців при звичайному окуліруванні склала 111,7-124,6%, при зимовому щепленні - 195,8-247,4%, а найвищу одержано при безпересадковому способі вирощування 421,3-486,'9$. , ' ■ ■ / ' ' • '

На основі проведених розрахунків необхідно відмітити, що вирощування саджанців зимовим щепленням, безпересадковою технологі-, єю дозволяють забезпечити достатньо високий рівень рентабельнос-" ті виробництва і, поряд із звичайним способом вирощування саджанців окуліруванням, є найважливішими засобами підвищення економічної ефективності плодових розсадників.

' • висновки.

1. Зимове щеплення яблуні можна проводити з листопаду по квітень,

але кращими строками для щеплення є січень і перша половина лютого /період органічного спокою/. При більш ранніх строках /листопад-грудень/ і пізніх /березень-початок квітня/ якість саджанців значно не знижується. ■

2. При проведенні зимового щейлення яблуні вирішальний вплив на вихід садканців виявляє якість підщеп і довжина коренів. Висаджування зимового щеплення у поле розсадника з товщиною підщеп 8-Ю мм і довжиною коренів 18 см ^забезпечує його високе \ приживання /96$/ і більш високий вихід стандартних саджанців /55,2-57,0% від висаджених/.

3. З покращенням якості підпрп від 4,0-5,0 до 7,1-9,0 мм в діаметрі, штамбу при вирощуванні саджанців, якість їх зростала. Максимальний вихід саджанців одержано на підщепах Антонівки звичайної, ММІОб, І-48-41, М9. Найбільш економічно доцільно для закладки першого поля розсадника брати підщепи тільки першого.

і другого гатунку з товщиною кореневої шийки 5-9 мм.

4. У залежності від температурних режимів стратифікації зимового щеплення кращими варіантами для стратифікації щеплень яблуні є +10. . .+І2°С і +18. . .+20°С з подальшою консервацією при

-0 * І°С /до висаджування в грунт/.

5. Найбільш рентабельно вироаіувати саджанці яблуні-і груші із зи-

мового щеплення у, другому полі розсадника без обрізки на повторний ріст, а з обрізкою ставдартних на крону, а нестандартних - шляхом виведення вертикально ростучого пагона. За 19631965 роки досліджень рентабельність вирощування садканців груші /Улюблена Клала/ у цьому варіанті склала 220,7%. Вирощування саджанців з обрізкою у другому полі на повторний ріст не доцільно. . , .

6. При вирощуванні саджанців трапи"гті" і окуліруванням вт'хіп '

стандартних садчсзі-шів склав ¿5,1-3^,о тис.штук з І га, що становить 68,4-80,9^ від одержаних. Чистий прибуток при тзьому на

І га - 6,8-10,9 тис. крб, а' рентабельність виробництва становить III,7 - 173,Й. . . '

7. При вирощуванні сажаниів із зимового щеплення вихід стан-партних сашсанпів на другий рік росту в розсаднику' склав 30-35 тис. штук з І га, що відповгтч 69,3-76,8£віп вирощених.

■ Чистий прибуток на І га розсадника склав при цьоідг способі

11,4-14,3 тис.крб. Рентабельність вирощування саджанців зимо' вим щепленням, на 63,8-85,1% більшало відношенню по звичайного окулірування. . . •. . ’. • ' ' .

8. Вихід саджанців яблуні при вирощуванні їх безпересадковою тех-

• ¡3^ -

нологією 57,7-62,5 тис.штук з,І га розсадників. По відношеннга до загального виходу саджанців 90,7-97,2%. Чистий прибуток . при цьому способі на І га розсфщика склав 24,6-28,4 тис.крб. в залежності від помологічного сорту яблуні. Рентабельність • виробництва садаанців цією технологією 421-486%, -що на 308-

3102 більша по відношенню до контролю /вирощування саджанців

звичайним окуліруванням/. . ■

Рекомендації виробництву

1. Зимове щеплення яблуні в умовах центрального Лісостепу Україні можна проводити з листопаду по квітень, ■ але кращали строками для щеплення є січень і перша'половина лютого. .

2. Зимове щеплення слід проводити на підщепах з товщиною стовбура 8-Ю мм і довжиною коренів підщеп Антонівки звичайної 18 сь Пагони для живців необхідно брати із відібраних маточних дерев довжиною не менше 80-110 см.

■

3. Рекомендуємо впроваджувати у виробництво поряд з підщепами. Антонівки звичайної вегетативно розмножувані підщепи Ді9, 54-118, ШІ06, 1-48-41, 57-490/ тільки першого і другого гатунку з товщиною умовної кореневої шийки не менше 5-9 мм. .

4. Зимове‘щеплення яблуні слід стратифікувати при температурі

+10. . .+І2°С, +18. . .+20°С і 100% відносній вологості повітря з подальшим зберіганням /до висаджування в грунт/ у приміщенні з температурою 0 + І°С. . ■ _

5. Зимове щеплення в перлому полі розсадника слід висаджувати . однорядно з міжряддями 70 і 80 смгі загущенні в ряду до 20 см, тобто на І га висаджувати не більше 71,4 тисяч штук рослин.

6. Зимове щеплення ябдуні і груші у другому полі розсадник? слід вирощувати без обрізки на повторний ріст, а з обрізкою стандартних на крону, а з непридатних до крокування вирощувати , один сильний вертикально ростучи" пагін, як пггін продовження, а оетальні видаляти. ‘

‘7. З умовах центрального Лісостепу Укр?їик вирощування саджанців яблуні, розмножених зимовим ‘іепленн;!”, безпересадковим спосо-

5ом, дозволяє запезпечити достатньо еисс:::-т" рівень ронтабель-юсті виробництва саджанців і, наряду із зві "нгі.способом вирощування саджанців окуліруванню, ь г.пгл-зн.:і- о'.*50)5г;;.її; підвищення економічної ефективності рОЗС'У-.ННКІГ.

По темі дисертапії н^рукпв'лні т'.кі роботи:

Вплив густо тт садіння зи;-..ових і.етень на вихід стандартних садкатлв. - Республікансьлк'' :,;іжвідокчи2 збірник "Садівництво". - Київ: "Урок”", вип.26.ІІСС.С.26-31» .

Способы вырацивания сглєнгев груии в условиях центрально" части Лесортепи УССР. /В кн."Интенсификация сядоводЬтва - сос- • тавная часть вьшолнения Продовольстванно" программы СССР". Мелитополь, І9ЄП. С. 5-7.

Способы выращивания сгленцег. яблони из зимних прививок.- Республиканский межведомчий тематический сборник "Садоводство".

- Киев : "Урожай", вьш.34, 1966. С. 20-23.

"Эффективность- способов выращивания посадочного материала яблони в условиях Центральной части Лесостепи Украине. /В кн. "Развитие научных иде? Л.П.Симиренко в трудах его последователей". Тезисы докладов научно-производственно" конференции, посвященной 100-летию создания ге'тошг.'с? Л.П.Стлтренко. Черкассы, 1567. С.22-26.

Зимове щеплення. //Дім, сад, город. 1921, ’"Г:. С.».