Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Возрастные особенности белкового состава двух участков плазматической мембраны эпителия тонкого кишечника крупного рогатого скота.

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Возрастные особенности белкового состава двух участков плазматической мембраны эпителия тонкого кишечника крупного рогатого скота."

К-АБ1НЕТ М1Н1СТР1В У К Р А 1' Н И

V-. I

НАЩОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНЮЕРСИТЕТ

0.1

На правах рукопису ТЕРЕЩЕНКО Марина 11етр1вна

в1ков1 особливосп б1лкового складу плазматичн01 мембрани еготел1ю тонкого кишечника

велико! рогато! худоби

03.00.04 - бктм1я

автореферат дисертаци на здобутгя наукового ступеня кандидата бшлопчних наук

Ктв - 1997 р.

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! öioxiMii i бютехнологи Нацюнального аграрного ущверситету.

Науков'1 кер!вники: доктор бюлопчних наук, член - кор. HAH Украши, академж УААН, професор МЕЛЬНИЧУК Д.О., доктор бшлопчних наук, професор УСАТЮК П.В.

Офщшт опоненти: доктор бюлопчних наук, професор

ВОЙЦЩЬКИЙ В.М. доктор бюлопчних наук ТУГАЙ В.М.

Пров1дна оргашзащя: Бьтоцерювський державний аграрний

Захист дисертаци вщбудеться 14 ачня 1997 року о 14 год. на запданш спещал1зованоТ вчено! ради К 01.05.08 в Национальному аграрному ушверсигет! при факультел ветеринарно! медицина за адресою: 252041, КиГв - 41, вул. Потехша, 16, уч.корпус 12, ауд.404.

Просимо взяти участь в обговоренш дисертаци при й захист! або надшлаги Ваш вщгук на автореферат за адресою: 252041, Кшв - 41, вул. ГероТв Оборони, 15, НАУ, сектор захисту дисертащй.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютец1 Нацюнального аграрногс утверситету.

Автореферат роз!сланий 14 грудня 1996 р.

Вчений секретар

спещал1зовано! вчено! ради кандидат бюлопчних наук, /

ун!верситет

доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акту альт сть теми. _Вивчення процеав травления,

всмоктування га ceKpeuiT, що в1дбуваються на pißni плазматично! мембрани еттелпо тонкого кишечника (ентероцита) залишаеться актуальним для сучасно! öioxiMi! та ф!зюлогп. В останш роки плазматична мембрана енгероципв була предметом численних дослщжень (Уголев, 1985; Ganduly, 1987; Händen, 1990; Мельничук, Усагюк, Цвшховський, 1988-1995 та mmi).

Структурне розмежування плазматично! мембрани еттелда тонкого кишечника на ашкальну та базолатеральну Д1лянки визначаеться !х р1зною фу нкщ опальною роллю в ештелп. За даними лкератури (Fujita, 1973; Морозов, 1988; Цвтховський, 1988; Haase, 1990) це проявляеться р1зиомаштними 6ioxiMi4HHMH в1дмшностями Mi ж аткальною та базолатеральною дшянками плазматично! мембрани еттелш: лшщним га бшковим складом, транспортними ферментами, густиною та iH. Безсумшвно, бЬчкам мембран, xpiM структурно! та рецепторно! функцп, належить визначна роль в реал'зашГ BCix тих складних процеспв, як! супроводжують явища травления, всмоктування та секреци поживних речовин (Уголев, 1986; Tiruppothi, 1986; Усатюк, 1994; Мельничук, 1995).

Видов! та BiKOBi характеристики об'екту дослщжень накладають сво! особливост! на спектр мембранних бшшв, активн1сть гщрол1тичних ферменпв, транспоргних систем та ¡н.(Елецкий, 1979; Doering, 1990; Schmidt, 1993; Усатюк, 1994).

Биковий склад плазматично! мембрани егнтелда тонкого кишечника велико! рогато! худоби на час виконання нашо! робота не був вивчений, а наявшсть чотирьохкамерного шлунку у цього виду тварин обумовлюе перерозподш функционально! д1ялыгост1 шлунково-кишкового тракту, що може проявлятися змшою активноси i К1ЛЬК0СТ1 певних ферментов, тобто 6)люв. Тому вивчення бокового складу плазматично! мембрани eпiтeлiю тонкого кишечника велико! рогато! худоби мае теоретичне та практичне значения.

Особливий iHTepec в останнш час прщиляеться функцюнальним особливостям плазматично! мембрани новонароджених. Як вщомо, для новонароджених телят характерне явище колострального iMyHiTery, коли ¡муноглобулши молозива всмоктуються через кишкову стшку в нативному сташ протягом 11,5 д\6 шсля народження (Butler, 1983). Це передбачае особливу функцт як еттелпо в шлому, так i плазматично! мембрани i й дшянок - аткально! i безолатерально!. Ведомо також, що у nepmi два тижт життя серед новонароджених телят широко росповсюджет rocTpi розлади травления та imiii види захворювань.

Це часто пояснююгь недостатшм ¿мунним статусом цих тварин, що в свою черту може бути пов'язано з порушенням бокового складу мембран ще при !х нapoджeннi. Тому вивчення особливостей бокового складу плазматичноГ мембрани ештелш тонкого кишечника новонароджених дозволить вдаов1сги на ряд питань в галуз1 бюх1ми мембранного травления.

Найбшьш адекватним методичним прийомом для характеристики мембранних бипив е метод електорофорезу в пол1арьтам1Дному гел1 (ПААГ), який з використанням б1люв-стандарт!в молекулярних мае дае можлив1сть яклено! I шлыисно! !х характеристики. Використання гел!В р1зноТ концентрацп, дае змогу б1льш повно характеризувати групи бипив р1зних молекулярних мае.

Мета 1 завдання досл!Джень._Виходячи з вищесказаного,

мета нашо! роботи - вивчити бшковий склад аткальних I базолатеральних мембран еттелпо тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худ оби, особливога бокового складу плазматично! мембрани у новонароджених телят, а також можливу причеттсть б!лк1в плазматично! мембрани ентероцита новонароджених телят до формування у них колострального ¡муштету.

Для досягнення мети, були поставлен! слщукга завдання:

1. Дослцдати бшковий склад аткальноГ г базолатерально! мембран ентероципв тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби.

2. Вивчити особливосп бшкового складу АМ 1 БМ ентероципв тонкого кишечника телят у процеа !х постнатального периоду.

3. Провести пор 1вняльну характеристику бокового складу плазматично! мембрани еттелпо тонкого кишечника доросло! ВРХ, новонароджених телят у постнатальному перюд! та новонароджених телят при народженш.

худоби вивчено бшковий склад ашкальних ! базолатеральних мембран еттелт тонкого кишечника р!зних вжових труп тварин.

Встановлено яшеш та кьчьшеш вщмшносп бокового складу м1ж ашкальними та базолатеральними мембранами ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби у вах шддослщних трупах тварин.

Встановлено певш особливосп бшкового складу АМ та БМ у новонароджених телят на момент народження, пор^вняно з тваринами триденного в псу. В обох дшянках плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника телят на момент народження знайдено х ар актер ш, добре виражеш б1лки, як1 у телят триденного вшу, що отримували молозиво за звичайним рацюном, не виявляються. На основ1 здобутих даних зроблено припущення, що виявлет бшки можуть мати вщношення до транспорту 1муногло6улш1в молозива

через кишкову стшку, тобго беруть участь у формуванщ колострального 1муштету новонароджених телят.

бокового складу плазматично! мембрани ештелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби будуть викopиcтaнi в подальших дослщженнях процеав мембраною травления, при вивченш функцюнально! рол! знайдених б1лк!В.

Отримаш даш значно поглиблюють розумшня мехашзм!в проникнення ¡мунних глобулшв молозива через кишкову стшку у внутршне середовище оргашзму новонароджених телят та можуть бути використаш для пояснения етгалогп 1мунодефщитних сташв у новонароджених тварин 1 бути основою для науковообгрунтованого добору методов шдвищення ¡мунного статусу новонароджених телят.

Основш положения, що виносяться на захист.

1. Вивчено б1лковий склад АМ 1 БМ ештелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби та його особливога в залежност! в1д вжу та стада постнатального перюду.

2. Всгановлено особливост1 бокового складу АМ 1 БМ ештелт тонкого кишечника в посгнатальний пер ¡од розвитку телят у пор1внянш з дорослими тваринами.

3. Встановлено, що у телят на момент народження б1лковий склад плазматично! мембрани еттелш тонкого кишечника мае яккш та юльккт вщмшносп як в1д дорослих тварин, так 1 в1д новонароджених у неонатальному перюдь

4. На основ! отриманих результатов дослшжень пропонуеться доповнення ¡снуючо! концепцп щодо мехатзму переносу ¡муноглобулппв молозива через кишкову стшку у внутршне середовище оргашзму новонароджених телят.

Апробашя роботи._Матер1али дисертацп допов^дались на:

Всесоюзн. сими. "Биохим. с.-х. животных и прод. прог." (Ки!в, УСГА, 1989), IV - Украшському бшх^шчному з'!зд! (Ки!в, УСГА, 1992),науковш конференцп професорсько - викладацького складу та асшранпв " Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення'ЧКшв, 1993), Украшськш конференцп молодих вчених:"Сучасш проблеми ветеренарно! медицини" (Ки!в, 1994), Науковш конференцп професорсько - викладацького складу та асшранпв " Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення'' ( Кшв, 1994, 1995).

сторонках машинописного тексту, мктить 21 табл., 49 малюшив и складаеться з вступу, огляду л1тератури, матер!ал!в власних

опублжовано 5 наукових роб1г.

викладена на 167

дослщжень, висновюв.та списку використано! л!тератури э 182 джерел, серед яких 142 шоземних.

Декларашя конкретного особистого внеску.Автор приймала участь в розробщ методу отримання ¡зольованих клгош ештелпо тонкого кишечника (пстолопчш та бюх1м1чш дослиження). Власноручно провела вс! дослщження за методиками, описанними в дисерташйнш робот!: отримання ¡зольованих кл!тин еттел1ю тонкого кишечника, отримання агпкальних та базолатеральних мембран, вивчення бокового складу агпкальних та базолатеральних мембран ештелш тонкого кишечника трьох пщдослщних груп тварин методом електрофорезу в лол1акр1ла>пдному гел1 р1зно! концентр аци. Автором особисто проведено математичну обродку всього цифрового матер1алу.

ОБ'еКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛГДЖЕНЬ

В лосл)дах використовувалася велика рогата худоба чорно-рябо! породи учгоспу " Великоснгошський" Фасэтвського району Кшвсько! область 3 досл^дних тварин були сформован! групи-аналоги кл!нично здорових тварин вшом 3-5 рошв, новонароджених телят у виц три доби ! т!льки що народжених телят (до випойки молозива). Новонароджеш, кл!нично здоров! телята в шлькосп 4 гсшв використовувались у день народження зразу ж п!сля появи смоктального рефлексу.

Попередньо був розроблений метод для отримання суспензп ¡зольованих клгога ештелш тонкого кишечника. Для цього, викорисговуючи р1зш дшч1 дезагрегукга фактори на кишечну стшку (колагеназу, акризим-3, палурошдазу та цитрат/ЕДТО метод ), р!зний час ¡нкубаци, к1льк!сть отриманих клгган по бюх1м!чних га морфолого-пстох!м1чних харастеристиках були встановлеш оптимальш умови для злущування функцшнальних юнтин ештелш з краю кишечно! ворсинки. Враховуючи однакову ефектившеть х1м!чного (цитрат/ЕДТО) методу з ферментативними (колагеназа, акризим-3, палуронщаза) та вшсуттсть можливого ензиматичного пошкодження мембранних б!лк1в в робой був використаний "цитрат-ЕДТО -мегод".

Процедура отримання ештел1альних кл1гин: а) з д¡лянки порожньо! кишки видаляли вмют, промивали розчином Ршгера, рН 7,4, 6-8° С, теля чого ¡нкубували в середовииц "А",що складаеться з 96 мМ ЫаСЬ, 1,5 мМ КСЬ, 27 мМ цитрат-На, 5,6 мМ КН2Р04/К2НР04) рН 7,3. Через 10 хв. дишнку кишечника переносили на 15 хв. в середовише "Б" складом: 140 мМ ЫаСЬ, 16 мМ Кта2НР04, 1,5 мМ ЕДТО, 0,5 мМ дтотрейтол, рН 7,3; б) з отриманно! суспензп, клшми осаджали на протяз! 5 хв. в кутовому

ротор! при 500 g з дворазовим промиванням середовищем "В", що складаеться з 120 мМ NaCL, 4,7 мМ KCL, 10 мМ HEPES-TPIC, 1,2 мМ MgSO„ 1,2 мМ КН2Р04, 0,5 мМ CaCL2, 15 мМ NaHC03, 100 мМ мантту, розбавляли ф^зшлопчним розчином до концентрацп 2,5 мг/мл б1лка i збер1гали в р1дкому азот1, як описано рашше(Томчук таш., 1990).

Отримання AM i БМ проходило в деюлька еташв: О.Суспензш еттел1алышх кл1тин об'емом 135 мл (0,8-1 гр.бътау) гомогетзували в ножовому гомоген1затор1 МР-302 в середовииц "А" складом: 5 M ЕДТО, TPIC - HCL, рН 7,4, 0,25 M сахароза при 12,5 тис.об. на протяз1 20 сек. 2). Низькошвидшсне центрифугування гомогенату кишкового еттел1ю для роздшення мембран AM i БМ вщ супутшх субклтшних органел. 3). Загальну фракшю AM отримували шляхом цинтрифугування при 15 тис. g (осад) на протяз! 60хв., а загальну фракщю БМ (осад) - при 70 тис. g, на протяз1 60 хв. 4). Очистку загальних фракцш AM i БМ зд1Йснювали на град1ент1 густини сахарози в межах 30; 35; 40; 43; 45; 46,5; 48 та 50% для ашкальних мембран та 20;25; 31,5; 33, 35 i 40% для базолатеральних(Цвшховський, Усатюк, Мельничук, 1988).

Оцшку чистота та забруднення мембран проводили по активносп маркериих ферменпв, AM - по активности лужноТ фосфатази, БМ - по активносп Na+,K+ -АТРази (Murer, 1976).

Концентрацш б1лка в гомогенап визначали по методу Jloypi i cniB. (Lowry, 1951). Фракцшний склад бшгав AM i БМ визначали методом електрофорезу по Лемл! (Laemmly, 1970). 3 щею метою використовували систему електрофорезу АВГЕ-1 ф^рми "Хийу-Каллур" (Естошя), яка забездечуе роз/илепня бшюв за принципом вертикального гель-електрофорезу в пол1акр1Лам1дному гели Проби для електрофорезу готували змшуванням гомогенату AM i БМ з TPIC-HCL буфером (рН 6,8), шо метить 10% розчин глщерину, 2% розчин додецилсульфата натр ira i 3% розчин р-меркаптоетанолу.

Роздыяючий гель готували на 0,375 M TPIC-HCL 6уфер1 (рН 8,8), що MicTHTb 0,1% розчин додецилсульфата Na. Застосовували розд1ляюч! гел! 5%, 7,5% i 15% концентрацп. Концещруючий гель готували на 0,125 M TPIC - HCL буфер i (рН 6,8), який метить 0,1% розчин додецилсульфата Na. Кшцева концентрация геля - 4%, а для 5% - роздЬтюгочого геля застосовували 3% концентруючий гель. В лунки вносили 20-25 мкл проби. Електродним буфером служив 0,025 M TPIC-HCL буфер (рН 8,3), що мктить 0,192 M розчин глщину i 0,1% розчин додецилсульфата натрш.

Денситометрш гел!в проводили на спектрофотометр! Specord M - 40 з використанням оптикомехашчно! приставки для сканування гел1в (Gel- scanning). Математичну обробку отриманих денситограм

здшснювали на Specord M - 40, використовуючи програму Gel-Scanning integrathion.

В якосп маркерних бшюв використовували бшки стандарта молекулярних мае для електрофорезу - 66, 45, 36, 29, 24, 20,14,1кД (MW-SDS-70L Kit, Sigma, США) та люфшзовану cyMim цих бiлкiв, а також - 29, 45, 66, 97, 4, 116, 205 кД - (MW-SDS-200 Kit , Sigma,США) та люфипзовану сумш цих бшюв.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛВДЖЕНЬ

Б1ЛКОВИЙ СКЛАД ПЛАЗМАТИЧНО! МЕМБРАНИ ЕП1ТЕЛ1Ю ТОНКОГО КИШЕЧНИКА ДОРОСЛО'1 ВЕЛИКО!'

Р0ГАТ01 ХУДОБИ

За даними ЕФ в 7,5% ПААГ нами отримано електрофоретичну картину б1лк1в ашкальних мембран дорослих тварин, яка включае 23 б1лкових фракцп (рис. 1) в межах вщ 200 до 16 кД (табл. 1).

Денситометр1Я гел1в (рис. 1) дозволила згрупувати бшки ашкальних мембран ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби у 10 слщуючих клаав на ochobí електрофоретично! картини i молекулярно! маси (кД ): А (бшыне 200); В (199-150); С (149-90); D (89-70) ; Е (69-60);F (59-51); G (50-44); H (43-29); К (28-20); L (менше 19).

Виходячи з рол1 AM ештелда тонкого кишечника в травлет, транспорт та секрецп речовин, використовуючи дан i лкератури, можна припустите функщональну роль окремих знай дених 6Ltkíb на ochobí вщомих молекулярних мае.

Перша i друга високомолекулярш б1лков1 фракцп, очевидно являють собою лдролптсчш ферментт комплекси, TaKi як -мальтаза-глюкоамшаза (Seetharam, 1977; Lee, 1980; Sorensen, 1982; Tiruppothi, 1986), сахараза- iзoмaльтaзa

(Kenny, 1970; Cogolli, 1972; Cowell, 1986; Tirruppothi, 1986) та високомолекулярш пдролгачш ферменти (Sylviane, 1986; Schmidt, 1993).

Група сгруктурних бшюв ашкальних мембран та скоротливого апарату мжроворсинок може бути представлена мюзинпод^бним бшком (110кД), актином (44кД), вшном (94кД) та фiмбpинoм (66кД)(Кеппу, 1978; Bretcher, 1980; Danielsen, 1980; Matsudaira, 1982; Cowell, 1985; Broschat, 1986; Coudrier, 1988; Doering, 1990; Haden, 1990).

До фракцп 80 кД можуть входити р1зноманши бшки з вiдпoвiднoю молекулярного масою, що шдтверджуеться ïï високим bmíctom. Це, перш за все може бути пдрод1тично-транспортний б1лок у-глутамштрансфераза (Maestracci, 1975; Nakamura, 1985) та

ФракцП Мол. маса (кД) Фракцп БМ

АМ АМ БМ

1 »> 200 »> 200 1

2 » 200 » 200 2

- > 200 3

3 160 160 4

- 130 5

- 115 6

4 110 110 7

5 100 -

6 94 94 8

- 88 9

- 81 10

7 80 80 И

8 72 72 12

- 68 13

9 66 66 14

10 СО 60 15

- 58 16

11 55 55 17

12 47 47 18

13 44 44 19

14 37,5 .

1S 3S 35 20

16 32 -

17 30,5 30,5 21

18 29 -

19 26 26 22

20 24 -

21 22 -

22 18 18 23

23 <18 <18 24

1. Характеристика (ллкових фракщй ЛМ та БМ ентероципв тонкого кишечника дорослих тварин за даиими електрофорезу в 7,5% ПААГ в присутност! додецилсульфата натрЫ

БМ

ЛПпп

„¿msÍ

г"!

V3¿¡1fv$ у'% K'kli

afjJf *iH'

-»*

Позначения:

а, б, в, г, д, - проби мембран р!зних тварин; 1 - 23 - oKptMÍ 6b'iKoBÍ фракцп ; M - б!лки - стакдарти молекулярких мае (кД);

I - 205; II - 116; III - 97,4; IV - 66; V - 45; VI - 29; Л, В, С, D, Е, F, G, Н, К, L - окрем! класи 6biKÍB.

можливо Zn-зв'язуючий бьток (Berzin, 1987; Hempe, 1989). БЬтеу з молекулярного масою 72кД може вщповщати мономер переносника глюкози (Semenza, 1983; Honold, 1988; Bruce, 1990; Haase, 1990; Hirayma,1994). Дев'ята фракд1я, поряд з ïï можливою причетшстю до структурного б1лка цитоскелету ф1мбрина, може MicTHTH мономери ферменту трегалази (65 кД ) (Уголев, 1986; Yokota, 1986). 1нтегральний б1лок апжальних мембран амшопептидаза Р (300 кД ) складаеться з шести щентичних субодиниць (55 кД). Тому, И бхлкова фракщя по молекулярнш Maci та вм1сту може вцдаовщаги мономеру амшопептидази Р (Магоих, 1985; Pattus, 1976; Desnueile, 1979; Benajeba, 1980; Hassain, 1981; Hasegawa, 1985), так як i 10 фракщя - мономеру лужно! фосфатази (Malik, 1977; Мс Comb, 1979; De Jong, 1981; Arens, 1988) або Fe -переносячому бшку (Уголев, 1986; Морозов, 1988).

Трупа бшк1в в межах 37-29 кД е очевидно компонентами бшив-переносник1в амшокислот i моносахарщцв, 18-22 кД - по молекулярнш Maci вщповщае Са-зв'язуючому бшку (Glenny, 1980; Howe, 1980; Egungula, 1987).

Значна шльккть мембранних бшив припадае на зону з молекулярною масою менше 16 кД . Це можна поясните ¡снуванням в ашкальних мембранах бшшв з однаковими молекулярними масами, але р1зними функщями. Наприклад, мщь зв'язуючого 61лка (15 кД ), субодинищ переносника глюкози (10 кД ). Але основну долю ще! фракцп, очевидно, беруть на себе гщрофобш HKipni сегменти pi3Hiix пдролаичних ферменпв -трегалази (5 кД , амшопептидази M (4,5 кД ), амшопептидази N (3,8 кД ) та ш. (Уголев, 1986; Морозов, 1988).

В базолатеральнш мембраш ентероцита доросло! велико! рогато! худоби за даними ЕФ в 7,5% ПААГ виявлено 24 бшков! фракцп з молекулярною масою в межах В1Д 200 до 18 кД (рис.1, табл.1). Слщ вщм1тити, що в Л1тератур1 быки iiieï частини плазмалеми еттелда охарактеризован! недостатньо. Особливо це стосуеться низькомолекулярних i високомолекулярних бшав. Вщомо, що Кта4К+- АТРаза, що е маркерним ферментом базолатеральних мембран мае молекулярну масу 100-1 ЮкД . Можливо, сьома бшкова фракщя вдаовщае саме цьому ферменту (Murer, 1976). Ca,Mg -АТРаза за даними л1тератури мае молекулярну масу 115 кД (De Jong, 1981) . Тому, 6 бшкова фракщя по молекулярнш Maci може вадповдати даному ферменту.

Б1лки цитоскелету присутш i в базолатеральних мембранах. Група структурних бшюв базолатеральних мембран може бути представлена вШном (94 кД ) - восьма фракщя, ф:мбрином (68 кД) - тринадцята фракшя i актином (44 кД ) - дев'ятнадцята фракщя

2. Характеристика високомолекулярних б1ЛКових фракшй

АМ та БМ ентероштв тонкого кишечника дорослих тварин за даними електрофорезу в 5% ПААГ в присутиост! додеиилсульфата натр1я

Фракцп АМ Мол. маса (кД) Фракцп БМ

АМ БМ

1 >300 >300 1

2 280 280 2

3 215 -

А. 176 -

- 160 3

5 153

6 141 141 4

7 133 -

- 118 5

- 116 6

8 ИЗ -

Л1Л

1

I П Н М 1

М

! I ) П И И <

БМ

1

г

. 4

НННпа

Позначения:

а, б, в, г, д, - проби мембран р!зних тварин; 1 - 18 - окреИ! белков! фракцп ; М, - б'ьток - стандарт з молекулярного масою 110 кД; М,- бкчок - стандарт з молекулярном масою - 205 кД; А, В, С - окрем! класи б1лкш.

(Bretcher, 1980; Danielsen, 1980; Matsudaira, 1982; Broschat, 1986; Doering, 1990).

ЕФ в 5% ПААГ дав можлив1сть виявити i охарактеризувати в основному високомолекулярш бшки (рис.2, табл.2), яю за даними л1тератури представлен! ферментами та ферментними комплексами. На нашу думку перша сумарна бишова фракщя AM (>300 кД ) MicTHTb у co6i складш ол1гомерш комплекси аткальних трансмембранних ферменпв, що складаються з двох, трьох i бшьшоТ кшькосп субодиниць i за рахунок цього мають велику молекулярну масу (Desnuelle, 1979; Benajiba, 1980; Hussain, 1981). Друга бшкова фракщя (280 кД ) за даними Л1тератури, може вдаовдати амшопептидаз1 М (Maroux, 1975; Pattus, 1976; Hasegawa, 1985).

Третя бЬткова фракщя, можливо в!дпов1дае попереднику пдролази лактази, що приеднуе вуглеводний залишок i перетворюеться у дозршу форму з молекулярного масою 130 кД (сьома фракщя)(Ви11ег Hans, 1989). П'ята i шоста 6uKOBi фракцП можливо являють собою юрковий домен вшна (Bretcher, 1980; Young, 1981; Matsudaira, 1982; Mooseker, 1983).

KpiM того, виходячи з дослщжень Pind Steven, можна припустити, що сьома i четверга фракцН мктять мембранний глжопротеш- фосфолшазу (130-170 кД ). Шоста бшкова фракщя може В1ДП0В1дати полшептиду цитоскелета з молекулярною масою 140 кД (Matsudaira, 1982; Coudrier, 1983).

В базолатеральних мембранах за даними л1тератури виявлено активност! сл1дуючих ферменпв: К+ - стимулюючо! фосфатази, 5' -нуклеотидази i адешлатциклази (De Jong, 1981). В аткальних мембранах даш фермента не виявляють. Ми припускаемо, що щ феременти можуть мштитися в високомолекулярних фракщях базолатеральних мембран, що проявилися у 5% ПААГ.

За допомогою 15% ПААГ бшын Hireo були ¡дентифпсоваш низькомолекулярш б1лки аткальних мембран (рис.3, табл.3) . На нашу думку бшки, виявлеш додатково за допомогою 15% ПААГ можуть вщноситися до б1ЛК1в цитоскелета, транспортних 6'тк\ь та MOHOMepiB пдрсштичних ферменпв.

BiJiin - глобулярний мономерний б1лок, який володХе областю зв'язування Са та бере участь у везикуляцп мембран складаеться з двох домешв - к1ркового, з молекулярною масою 84 кД та головного, з молекулярною масою 8,5 кД . Двадцять перша бшкова фракц!я також може бути причетна до Са-зв'язуючого б1лка -кальмодулша з молекулярною масою 16,7 кД, якш регулюе внутршньоклшшш процеси обмшу цикл1чних нуклеотщцв, обмшу глшогена, а також е регулятором скорочувально! активносп клтани (Glenny, 1980; Howe, 1980; Egungula, 1987). ¡снування шших маловивчених мембранних бшав залишаеться дискутивним.

Фракцп АМ Мол. маса (кД) Фракцп БМ

АМ БМ

1 >120 >120 1

2 115 115 2

3 105 105 3

4 90 90 4

5 84,5 84,5 5

6 84 84 6

- 78 7

7 72 72 8

8 66 66 9

9 61 61 10

10 55 55 И

- 52 12

11 48 48 13

12 45 45 14

13 36 36 15

14 34 34 16

- 32 17

15 31,5 31,5 18

- 31 19

16 27,5 27,5 20

17 26 26 21

18 24 24 22

19 21 21 23

20 19 19 24

- 17,5 25

21 16 -

22 <13,5 <13,5 26

Характеристика низькомолекулярних бЬкових фракшй АМ та БМ ентерощтв тонкого кишечника дорослнх тварин за даними електрофорезу в 15% ПААГ в присутносп додецилсульфата натр!я

АМ БМ

и н

и к

» СЯ ГГ1

¿Шм.

Позначення:

1 - 22 - окрем) б1лков! фракцп; М - б!лки - стандарт молекулярних нас (кД); I - 66; II - 45; III - 36; IV - 2.9; V - 24; VI - 20,1; VII - 14,2"" А, В, С, О, Е, Р, О, Н, К, I, - окреи! класи б«юв.

Таким чином, за результатами представлених дослщжень встановлено, що яюсний ! юльюсний склад бшюв АМ мае значн! вимшност! вщ БМ.

В аткальних мембранах переважають високомолекулярн! бьчки (>200 кД, 13%) та низькомолекулярш (<20 кД, 22%), тод1 як в базолатеральних мембранах переважають б1лки в межах 60-18 кД , як1 становлять 49,8% вщ уах б^люв мембран. С}'ттев! вщмшност! в боковому склад! мембран полягають в наявносп в ашкальльних мембранах бшюв - 215 кД, ЮОкД, 37,5кД ! 29 кД, як! вщсутш в базолатеральних. Особлив!стю базолатеральноТ частини

плазматично! мембрани е наявн!сть 6шк1в - 130; 115; ! 68 кД, яю не виявлен! в АМ.

Встановлеш видашносп, очевидно, вщображають р1зну структуру та функцюнальну роль двох дшянок плазматично! мембрани еттелш тонкого кишечника: пдролтиш фермента, транспорта! б!лки, рецептори та ¡н.

Б1ЛКОВИЙ СКЛАД ПЛАЗМАТИЧН01 МЕМБРАНИ ЕП1ТЕЛ1Ю ТОНКОГО КИШЕЧНИКА НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ

Особливий штерес представляли досл!дження б!лкового складу плазмалеми ентеролиив новонароджених телят.

Постнатальний перюд людини ! тварин характеризуемся особливим типом харчування та год!вл! - молозивний пер!од. Це накладае особливоси на функцюнальну д1яльшсть травного каналу: низька секреторна та ферментативна актившсть шлунка (сичуга), високий р!вень мембранного травления в тонкому кишечнику, та активний ендоцитоз в ештели на р^вш ап!кально! мембрани та ш.(Морозов, 1988).У новонароджених велико; рогато! худоби, кр!м того, в!домий феномен колострального !мун!тету, пов'язаний 13 всмоктуванням ¡мунних глобул!н!в в нативному стан!. Передбачаеться, що в цьому прочей можуть приймати участь молекулярш структури аткалыго! Д1лянки плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника. Активн!сть деяких фермента також мае вжову залежн!сть . Все це передбачае можлив] особливоет! б!лкового складу ап!кальних ! базолатеральних мембран ештелда тонкого кишечника у новонароджених тварин.

В ашкальних мембранах ентероцшчв тонкого кишечника телят триденного " в!ку за данимн ЕФ в 7,5% ПААГ виявлено 21 6\лкову смугу, що, вщповщають полшептидам з молекулярного вагою в межах вщ 200 до 24 кД(рис. 4, табл.4).

Фракци АМ Мол. маса (кД) Фракци БМ

АМ БМ

1 »200 »200 1

2 >200 >200 2

3 155 153 3

4 135 135 4

- 113 5

5 107 107 6

С 98 -

- 92 7

7 88 -

8 80 80 8

9 78 -

- 69 9

10 66 -

11 63 63 10

12 58 58 И

13 53 53 12

14 46,5 46,5 13

15 44 44 14

16 34,5 -

17 34 34 15

18 32 -

19 31 -

20 28 28 16

21 <24 <24 17

4. Характеристика бкчкояих фракшй ЛМ таБМ ентерощтв тонкого кишечника новокароджених телят в постнатальному першд1 за данями електрофорезу в 7,5% ПААГ в приеутност) додецилсульфата натр!я

ДМ

, щ Щ

<И

66 =

*••* 4Н( 45"

29

¿»4 4-4

.ИмУ.Ч.! !""""

Позначення: а, б, в, г, д, - проби мембран р1зних тварин; 1 - 21 - окрем! 6'1лкон1 фракци ; М - бЬтки - стандарта молекулярних мае (кД); I - 205; II - 116; III - 97,4; IV - 66; V - 45; VI - 29.

Виходячи з p<wii ашкально! мембрани ештелда тонкого кишечника в травленш, транспорт! та секрецп поживних речовин, а також враховуюч! особливост! цих nponeciB у новонароджених телят, яю обумовлеш молозивним перюдом харчування можна передбачити окрем1 власгивост! та функцюнальну роль знайдених 6шк1в на основ! в^домих молекулярних мае та процентного вмкту.

Перца два класи A i В бглкових фракцш (< 200-155 kD) очевидно являють собою високомолекулярш пдрол1тичш ферментш комплекси, а також високомолекулярш пдрол1тичш фермента -мальтаза, трегалаза, амшаза, яга у новонароджених як вщомо представлеш у великш кíлькocтi(Seetharam, 1977).

Büller Hans A.(l989), вивчаючи акгивтеть лактази у тонкому кишечнику Б1дм1чав, що ця пдролаза синтезуетьгя у вигляд1 бшка з молекулярного масою 205 kD, а пойм ппкол1зуеться, досягаючи молекулярно! маси 220 kD i у такому вигляд1 вбудовуеться у мембрану мжроворсинок ештелш слизово! оболонки кишечника. Попередник пдролази з молекулярного масою 220 kD у мембраш шдлягае пдрол1зу i перетворюеться у дозр1лу форму з молекулярного масою 130 kD. Виходячи з особливосп рацюну новонароджених телят (молозиво) та тдвигцено! потреби у ферментах, що пдрол1зують молозиво, ми вважаемо, що фракц1я 135 kD може представляти собою дозр1лу форму пдролази лактази.

Дв1 наступи! фракца на нашу думку можуть входити до групи структурних бшюв та скоротливого апарату мжроворсинок (Bretcher, 1980; Young, 1981; Matsudaira, 1982; Mooseker, 1983). Враховуючи високий bmict фракш! 98 kD, припускаемо, що до не! входять одразу деюлька б1лк1в з однаковими молекулярними масами. Бшки з молекулярними масами 88, 80, 78 kD на нашу думку можуть в1дповщати р!зномаштним транспортно-пдрол1тичним балкам . Перш за все, це б1лок, що входить до системи регуляцп С1-транспортуючих каналов (88 kD)(De Jong, 1989), пдрол1тично-транспортний б1лок у-глутамштрансфераза (Nakamura, 1985) i можливо Zn-зв'язуючий бшж (Berzin, 1987; Hempe,1989) . До 9 фракцп (78 kD) можуть входити транспортш бшки - бглок-переносник мономера глюкози , та б!лок, що забезпечуе активный транспорт жовчних кислот (Kramer, 1983; Semenza, 1983; Honold, 1988; Bruce, 1990; Hirayma, 1991; Hofmann, 1991). Десята фракщя (66 kD), може м1стити б1лок цитоскелета-ф1мбрин (Mretcher, 1981). KpiM того, не виключаеться присутшсть в цш зон1 мономеру ферменту трегалази (65 kD) (Уголев, 1986; Yokota, 1986). За даними л1тератури фракшя 63 kD може бути представлена переносником кобаламшу (Ramanujam, 1990). Б1лок з молекулярного масою 58 kD може вщповщати маркерному бшку AM - лужшй фосфатаэфе Jong, 1981; Stinson, 1981; Tardivel, 1981;

Arens, 1988). Фракщя 53 kD одна з найбшьших за bmíctom, тому можливо MicTMTb у coói дешлька pÍ3Hiix ówkíb. Можливо до niel фракцИ входить ¿¡лок, що транспортуе ¡они Fе2+, Fe3+(StremmeI, 1987; Берзшь, 1990). На нашу думку фракщя 46,5 kD може м1стити переносник W-глюкози. Не виключаеться присутшсть в нш мономер ¡в лужноТ фосфатази (Semenza, 1983; Honold, 1988; Druce, 1990; Hirayma, 1991).

Ihidí б1лков1 фраки!! близью до таких , яш описано для дорослих тварин.

В базолатеральних мембранах ентероцита телят в постнатальному nepiofli методом ЕФ в 7,5% ПААГ виявлено 17 б^лкових зон , в межах В1Д 200 до 24 кД (рис.4, табл.4).

В БМ переважають бътеи в межах 80-28 kD. Як вщомо з даних лтератури в цих межах знаходягься в основному транспорта бьтки та бътки цитоскелета мембрани (Уголев,198б; Coudrier, 1988; Bep3¡hb,990; Doering, 1990; Haden, 1990; Hofmann, 1991).

Виходячи з основноТ функци БМ, що полягае в шдтриманш електоол1тного гомеостазу клгоши, очевидно, що для складу бшюв БМ, характерна нaявнicть АТРаз. Шоста бшкова фракщя (107 kD) можливо вццювщае Na+, К+ ATPa3i. П'яга бьткова фракщя може являти собою Са, Mg - АТРазу (Murer, 1976; De Jong, 1981).

Виходячи з даних .штератури бьчкова фракция 80 кД може вщповщати ферменту у-глутамьттрансфераз!, aKTHBHicTb якого в БМ ешгелш добре вцгома (Maestrassi, 1975; Nakamura, 1985).

Повщомляеться, що неактивш мономери лужно! фосфатази в БМ мають молекулярну масу 70 kD, тому ми припускаемо, що дев'ята фракщя може mícthtii цей ферментШе Jong, 1981).

Для характеристики високомолекулярних i низькомолекулярних óLikíb ми провели ЕФ AM та БМ ештелш тонкого кишечника тварин у 5% та 15% ПААГ. За допомогою 5% проанал^зовано п'ять високомолекулярних фракцш AM та БМ, як i доповнили класи A i С.

Електрофорез в 15% ПААГ дав можливкть бшып повно охарактеризувати низькомолекулярш б!лки аткально! мембрани.

Таким чином, проведеними дос.адженнями встановлено, що б1лковий склад AM новонароджених телят, як i дорослих тварин В1др1зняегься вщ БМ :

1)-за К1лы<1стю фракцш - в AM -21 чтсо виражена бшкова фракщя, в БМ -17;

2)-за процентним bmíctom окремих фракцш - в AM видшяються п'ять б1ЛКових фракций: 2-210 кД, 6-98 кД, 7-88 кД, 12-58 кД,14-46,5 кД, яких за процентним bmíctom в два рази больше шж ¡нших фракций ; за bmíctom бш-coBi фракцш! БМ однорщт;

3)- б!лки, що виявляються ильки в AM -98, 66, 32, 31 кД;

4)- б1лки, що виявляються ильки в БМ-92,69 кД.

3 отриманих даних витпсае, що раншй неонатальний перюд характеризуеться особливим 61лковим складом плазматично! мембрани ештелпо тонкого кишечника новонароджених телят вшом 3 доби у пор1внянн1 з дорослими тваринами: а) бiлки АМ ештелш тонкого кишечника новонароджених телят 135; 63; 54; 14,5 I И кД не виявляються у дорослих гварин; б) бшки БМ ештелш тонкого кишечника новонароджених телят- 219, 63 та 54 кД вщсутш у дорослих; в) б!лки плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника дорослих тварин - 145; 72; 55; 37,5; 29 кД вдаутш у новонароджених.

На нашу думку встановлеш вщмщносп можуть в1дображати особливосп молозивного перюду новонароджених тварин, низький р1вень одних мембранних б1лк1в та високий р1вень шших (фермента, рецептори та ш.).

Що стосуеться припущення про можливу участь мембранних структур ештелпо у всмокгуванш 1мунних глобултв, то з отриманих даних не можна зробиги висновку. Дшсно, шдвшцений р1вень деяких бшк1в в неонатальний перюд ще не дае стверджуючих шдстав. Хоча використаш в наших дослщженнях тварини вжом 3-5 д!б вдаосягься до неонатального перюду (молозивний першд) в подальших дослцркеннях ми поставили за мету використати тварин в момент народження (ще до першо! !х год!влО. Це обумовлено сл!.дуючими причинами: а)-максимальне всмоктування

¡мупоглобулшв вщбуваеться в першу добу 1 нав1ть пернп години шсля народження; б)- щоб виключити вплив бшшв молозива на б1лковий спектр за рахунок !х включения в плазматичну мембрану ештелш.

Тому, в наступнш частит роботи було проведено детальний анализ белкового складу ашкальних та базолатеральних мембран ештелш тонкого кишечника тварин на момент народження до прийому молозива.

Юлыасш параметри окремих бЬткових фракций за даними ЕФ в 7,5%(рис.5, табл.5), 5%,та 15% ПААГ представлеш в дисертацп.

Якщо не торкатись детального перегляду бшкових фракцш АМ та БМ як це було зроблено для новонароджених в 3 добовому вод, то за результатами ще! серп проведених дослщжень можна вщцлити слщуючи вщмшност1 та особливосп: Перш за все, слщ в1дм1тиги, що у телят на момент народження быковий склад плазматично! мембрани ештелш В1др1зняеться в!д тварин вжом 3 доби . В АМ та БМ еглтел!ю щойнонароджених тварин нами встановлено наявшсть трьох нових б!лк1в. Лнал1з !х електрофоретично! рухомост!, молекулярно! маси за даними гел!в р1зно! концентрацп показуе, що це быки, як) вщсутш у тридобових телят та дорослих тварин.

5.Характеристика бьткочих фракщй АМ та БМ снтерошптн тонкого кишечника новонароджених телят при народженш за даними електрофорезу в 7,5% ПААГ в присутносп додецилсульфата натр!я

Фракц» АМ Мол. маса (кД) Фракии БМ

АМ БМ

1 »>200 »>200 1

2 »200 »200 2

- >200 3

3 160 160 4

4 125 125 5

5 103 -

6 89 89 6

7 83 83 7

8 75 75 8

9 68 68 9

10 64 -

И 59 59 10

12 53,5 53,5 И

13 46 46 12

14 42,5 42,5 13

- 35,5 14

- 34 15

15 32,5 -

16 30,5 -

17 <27,5 <27,5 16

АМ

БМ

Позначення:

а, б, в, г, д, - проби мембран р1зних тварин; 1 - 17 - окрем! б!лков1 фракцн ; М - б'1лки - стандарта молекулярних мае (кД); I - 205; И - 116; III - 97,4; IV - 66; V - 45; VI - 29.

По молекулярнш масл вони характеризуются : 1-125 кД ;2 -83 кД ; 3 - 75 кД(рис.б).

6. Електрофореграма &ЛК1В агцкальних (А) 1 базолатералышх (Б) мембран ештелш тонкого кишечника доросло'/ ВРХ, новонароджених телят у постнатальнаму перюд! 1 новонароджених телят при народженш Позначенкя:

М - бьтки стандарта молекулярних мае (кД ): 1-205; П-116; Ш-97,4; IV-66; V-45; У1-29;] -проба АМ дорослих тварин; 2-проба АМ новонароджених телят у постнатальиому перюдг, 3-проба АМ новонароджених телят при народженш; 4-проба БМ доросли тварин; 5-проба БМ новонароджених телят у постнатальному перюд!; б-проба БМ новонароджених телят при народженш.

На даний час невщомий мехашзм, за допомогою якого 1муноглобулши всмоктуються в нагивному стан! в перил години життя ештел1ем тонкого кишечника. Якщо притримуватись гшотези про рецепгорний мехашзм транспорту 1муноглобулш1в через плазматичну мембрану ештелш тонкого кишечника, то законом1рним буде припущення про можливу роль вщкритих нами трьох бшгав в транспорт! ¿мунних глобулМв у новонароджених телят. Ми припускаемо, що бЬчкоЕи фракцп 125кД, 83 та 75кД плазматично! мембрани тонкого кишечника являють собою аналоги Рс-редептор1в до !муноглобул1шв на клпинах кишечника

новонароджених телят, завдяки яким пасивний ¡муштет тдтримуеться антиплами, що надходять з молозивом.

Як видно з представлених даних нов1 бшки зникають з плазматично! мембрани з вжом (у дорослих) 1 висугш нав1ть у тридобових тварин. Вщомо, що всмоктування 1муноглобул1Шв припиняеться з 36 години жиггя телят. Але щ та шип факти потребують подальшого досл!дження.

Таким чином, базуючись на попередшх дослщженнях кафедри бюх1ми та бютехнолоп! НАУ (Тугай, Мельничук, 1989; Мельничук, Захаренко, Засекш,1986; Малько, Любецька,1986; Усатюк, Цвтховський, 1990; Томчук, 1993) бюх1м1чних шлях1в регуляци обмшу речовин у альськогосподарських тварин та молекулярних мехашзм^в патолопчних процес^в, в дашй робот1 було поставлено за мету вивчити бьтковий склад плазматичноТ мембрани еттелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби та особливост! у новонароджених тварин. Отримат даш значно поглиблюють розумшня мехашзм1в мембранного травления, транспорту речовин та проникнення iмyнниx глобулппв молозива через кишкову стшку у внутр1шне середовище оргашзму новонароджених телят ! м о жуть бути використат для пояснения етюлогп !мунодефщитних сташв у новонароджених тварин.

Висковки

1. На основ1 б1ох1м1Чних та пстох1М1Чних дослщжень розроблено метод отримання суспензи ¡зольованих юптин еттелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби, як вихщного матер1алу для подальшого отримання високоочищених препарапв ашкальних (АМ) та базолатеральних (БМ) мембран.

2.Вперше для велико! рогато! худоби охарактеризовано бшковий склад плазматично! мембрани еттелш тонкого кишечника за даними електрофореза в пол^акршамщному гел1 р1зно1 концентрацп (5%, 7,5%, 15%).

3. Встановлено якгсш та юлыасш вдоинносп бокового складу двох Д1Лянок плазматично! мембрани епггелш тонкого кишечника доросло! ВРХ, як! полягають в наявносп 4 бишв (215; 100; 37,5; 29кД) характерних пльки для АМ та 3 б!лк1в (130, 115, 68кД), що виявлено тшьки в базолатеральнш частиш плазматичноТ мембрани.

4.Вивчено бшковий склад плазматичноТ мембрани еттелш тонкого кишечника новонароджених телят (вжом 3 доби) та встановлено вщмшносп вщ дорослих: а) бшш АМ еттелш тонкого кишечника новонароджених телят - 135; 63; 54; 14,5; 11кД не виявлено в АМ дорослих тварин; б) бшш БМ еттелш тонкого

кишечника новонароджених телят - 219; 63; 54 кД вщсутш у дорослих.

5. Встановлено, що у телят на момент народження бьчковий склад плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника В1др1зняеться В1Д тварин в1ком 3-5 fli6. Особлив^стю плазматично! мембрани на момент народження е наявшсть трох нових б1лшв (125, 83, 75кД), як! в1дсутш у телят триденного вжу та дорослих тварин.

6. За результатами дослщжень описано бшковий склад плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худ оби (дорослих та новонароджених тварин), яш вщображають pi3Hy функшональну роль в процесах мембранного травления та особливост! молозивного перюду. Висловлено припущення про можливу причетшсть бшюв плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника у формуванш колострального iMyniTery новонароджених телят.

СПИСОК РОБ1Т , ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦИ

1. Мельничук Д.О.,Усатюк П.В.,Потоцький М.К.,Терещенко М.П. 1зольован! кл1тини ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худ оби: отримання, характеристика та мегабол1Чна актившсть //В кн.Тез. доп.У1-Укр. бшх1м1чний з'!зд.-Ки!в,УСГА-1992.с.68.

2. Терещенко М.П. BioxiMiHHa та пстох1м1чна оцшка плазмалеми 1зольованих клшш ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби. //Мат. доп. наук. конф. професорсько-викладацького складу та acnipamiB "Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення".- Кшв, 1993,- с. 85.

3. Цвшховський M.I., Усатюк П.В., Захаренко М.О., Терещенко М.П., Мельничук Д.О. Бшш ашкально! та базолатерально! мембрани ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби за даними електрофорезу в пол1акр!Лам;дному гел! // Мат. доп. наук. конф. професорсько-викладацького складу та acnipaHTiB "Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення",- Ки!в, 1994,- с.67.

4. Мельничук Д.О., Терещенко М.П., . Цвшховський M.I., Усатюк П. В. Вщмшносп бокового складу двох дшянок плазматично! мембрани еп1тел1ю тонкого кишечника. / / ДоповШ Нацюнально! Академп наук Украши. - 1995, №9, с.104-106.

5. Melnichuk D.A., Tsvilichovsky N.I., Tereshchenko М.Р.,

Usatiuk P.V. Proteins of two different regions of the intestinal epithelial cell membrane of the cattle and anew born calves. //In: Abstr. Ann. Meet. Amer. Soc. Anim. Sci.."Anim. Health. Pharm. and Toxicol. - 1994.- Minneapolis, USA.- Abst. numb. 398.

АННОТАЦИЯ

Терещенко Марина Петровна.

Возрастные особености белкового состава двух участков плазматической мембраны эпителия тонкого кишечника крупного рогатого скота.

Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04 -биохимия.

Национальный аграрный университет, Киев, 1997.

Два участка плазматической мембраны, апикальный и базолатеральный, эпителия тонкого кишечника взрослого крупного рогатого скота и новорожденных телят исследованы методом электрофореза в полиакриламидном геле разных концентраций (5%, 7,5%, 15%).

Взвесь апикальных и базолатеральных мембран выделяли из гомогената эпителиальных клеток с помощью днфференционнного центрифугирования. Очищение мембранных фракций проводили в градиенте густоты сахарозы.

В результате проведенных исследований охарактеризован белковый состав AM и БМ эпителия тонкого кишечника крупного рогатого скота. Показано, что в ранний неонатальный период белковый спектр плазматической мембранны имеет особенности по сравнению со взрослыми животными. Установлено, что при рождении (возраст 1 час) в плазматической мембране, как в AM так и в БМ, присуствуют новые белки - 125, 83, 75 кД. Высказано предположеие о причасности новых белков к транспорту имуноглобулинов через эпителий тонкого кишечника новоражденных

SUMMARY

Tereshchenko Marina Petrovna.

Age features of two regions of the plasma membrane of the epithelial jejunal of the cattle and a new born calves.

The dissertation Manuscript for the competition of the Candidate of the Biochemistry Sciences scientific degree in the 03.00.04 specialization - biochemistry.

National Agriultural University, Kyiv, 1997.

Two different parts of the plasma membrane, apical and basolateral, of jejunal epithelial cells of adult cattle and new born calves were analyzed to their protein components by sodium dodecylsulfate Polyacrylamide gel (5%, 7,5%, 15%) electrophoresis.

Apical and basolateral membranes were isolated from the homogenate of the epithelial cell suspension preliminary obtained through the typical citrate - EDTA treatment using differential

centrifugation. Futher purification of membrane fraction was accompliched by use of the sucrose density gradient.

As a result of conducted researches the protein composition of bovine small intestinel epithelial plasma membrane was characterized. It was shown that protein spectra of plasma membrane has some features at neonatal period as compared with adult animals. New proteins - 125, 83 and 75 kD presents in AM and BM of small intestine plasma membrane of new born cattle (age 1 hour). It is concluded, that these new proteins take part in immunoglobulins transport throgh the small intestine epithelium at newborn animals.

Ключов! слова: апжальна мембрана, базолатеральна мембрана, тонкий кишечник, бшки.