Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Водоросли водоемов Баргуэинского биосферного государственного природного заповедника (Россия)

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Водоросли водоемов Баргуэинского биосферного государственного природного заповедника (Россия)"

НАЦІОНАЛЬНА АК А ДЕМ ІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БОТАНІКИ їм. М. Г. ХОЛОДНОГО

РГ ІЗ од н

На правах рукопису

/ ;> п;;п

' ' БОЧКА АЛЛА БОРИСІВНА

ВОДОРОСТІ ВОДОЙМ БАРГУЗИНСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА (РОСІЯ)

03.00.01 — Ботаніка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

К и ї в- 1 995

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Харківського державного університету.

Науковий керівник: .

— доктор біологічних наук, професор Догадіна Тетяна Василівна.

Офіційні опоненти: '

— доктор біологічних наук Паламар-Мордвинцева Галина Михайлівна;

— кандидат біологічних наук Шевченко Тетяна Федорівна.

Провідна організація — Одеський державний університет

ім. І. І. Мечнікова. •

Захист відбудеться .,‘ _199(5 р.

о „Ж “ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д50.06.01 по захисту дисертації на здобуття, вченого ступеня кандидата біологічних наук в Інституті ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України за адресою: 252601, м. Київ, вул. Терещенківська, 2-.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.- Г. Холодного НАН України (252625, м. Київ; вул. Велика Житомирська, 28).

Автореферат розісланий . <£/ * 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л

кандидат біологічних наук НАВРОЦЬКА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ На сучасному етапі розвитку науки і суспільства перио-чергової уваги вимагає проблема збереження біологічної .різноманітності - як одніс! з ключових властивостей біосФа-ри Землі , до забезпечує не тіл: ки її сталість і стабільність,' а я певність існування та виживання людства (Сьггннк. Вассер. 19921.

Відомо^ що основним засобом збереження природних комплексів с етворенпя заповідників. Саме в умовах обмеження господарської та інших видіз діяльності людини ста* можливим вивчення та охорона видового різноманіття і спостереження аа природними процесами.. ,

Баргузинський залові дни^ ио характеризує' ься своєрідними Фізико-гаограФічними умовами, які визначили неповторність вого рослинного і тваринного світу, відіграє велику роль у ззере.чгснлі рідкісного природного комплексу Землі, однак, в альгологічному відношенні територія Баргузинського. заповідника до цього часу залишалася невивченою. . '

Иета і задачі досліджень. основною метою навої роботи було вивчення видового складу та законом*рностея поиирепия водоростей у водопмах Баргузинського біоорерного державного природного заповідника. Для досягнення поставленої нети необхідно було виконати такі завдання:

1. Провести критичну інвентаризацію видового складу водоростей різнотипних водоам Баргузинського заповідника.

2. проаналізувати систематичну структуру встановленого видового складу.

З, визначити (закономірності розподілу водоростей у водоймах рівного типу району досліджень.

'4. Виявити біодого-ггвографічні особливості дослідженої альгофлори.

3. Встановити особливості видового складу водоростей во. дойм Варгувинського заповідника при порівнянні його а альгоФлорами водойм інших північних регіонів.

б. Скласти систематичний список водоростей Баргуаинсько-го заповідника. / -

Положення роботи, ио виносяться на захист.

1. Виявлено, по у водоймах рівного типу иа території

Варгувинського заповідника водорості широко розповсюджені та мають вначну видову різноманітність, особливо представники зелених, діатомових і синьозелених водоростей. -

2. Для різнотипних водойм, а також для деяких водойм одного тилу, характерні неоднорідність видового складу альгоФ-

. лори та її систематичної структури, яо зумовлено особливостями походження водойм та їх морфометрії, гідрології та інших показників. Комплекси провідних видів водоростей у різнотипних водоймах заповідника різні. . '

3. Найбільшою видовою різноманітністю та чисельністю відзначаються бентосні угруповання. В біологічному відношенні у водоймах мають перевагу прісноводні, індиферентні до вмісту оолей, алкаліФільні водорості. Встановлено; що основну роль 1 в альгофлорі Баргузинського заповідника відіграє мультирегіональний географічний елемент.

Наукова новизна. Впарив проведено інвентаризацію водо: ростея у водоймах різного типу на. території Баргузинського

заповідника та складено їх систематичний список, що карахо- . вуе 1244 вида, представлених 1591 різновидністю та .Формою, --враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. З них 39 видів - нові для території Росії, а 52 вида (55 Форм) - для _ Східного Сибіру, вперше -одержап дані про пиловая склад та поширення водоростей на території району досліджень. Проведено детальний аналіз альгоФлори водойм Варгузинського заповідника та виявлено її особливості. Встановлені основні комплекси провідних видів водоростей ріснкх. водойм даного заповідника. Наведено результати порівняння видового складу водоростей водойм Варгузинського заповідника та інших північних регіонів. '

Практичне значення роботи. Результати досх-джень в суттєвим внеском у вивчення рослинного світу Варгузинського заповідника та Східного Сибіру. Одержані дані враховані при інвентаризації Флори заповідника і є науковою основою для вирішення задач збереження генофонду рослинного світу. Мате-, ріали досліджень використовуються в загальних ботанічних і спецкурсах з альгології для студентів біологічного факультету Харківського державного університету. Дані про видовий склад водоростей передано до Варгузинського б і осФерного державного природного заповідника для внесеная їх до реєстру Літопису природи, що там ведеться. .

Апуобапія роботи. Основні положения і результати роботи доповідались і обговорювалисьі на конференціях молодих учених і спеціалістів України - "Актуальні питання ботаніки та екології" <Ялта. 1993) і "Сучасні проблеми ботаніки" (Донецьк. 1995/, а також на щорічних конференціях молодих> уче-

«их біологічного Факультету та нді біології харківського державного університету і1993-19951 і на засіданнях Харківського відділення Українського ботанічного товариства (1994-1393), '

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 робіт. ... '

. Автор виражає щиру подяку директорові Варгуэииського заповідника Г.А.Яикусу і васт. директора по паукомft роботі

О.А.Ананіну за допомогу в організації проведення досліджень на території заповідника. . ' .

. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається а вступу, 6 глав, висновків, списку літератури та додатку, Обсяг роботи.: 183 сторінки, в тому числі 115 сторінок основного машинописного тексту. Текст ілюстрований 26 таблицями та 4 малюнками. Описок літератури включає 213 найменувань, в тому числі 26 на іноземних мовах. Додаток включає конспект Флори водоростей водойм Баргузинського заповідника (252 сторінки) та 15 сторінок ілюстрацій. • •

‘ . ; зміст роботи ,

• Вступ. У вступі обговорюється актуальність проблеми/ визначається мета і задачі досліджень, охарактеризована наукова новизна роботи і обгрунтована її практична значимість.

ГЛАВА 1. КОРОТКИЙ ОГЛЯД СТАНУ ВИВЧЕНОСТІ '

. ВОДОРОСТЕЙ ОЗЕРА ВАИК.АД І ЙОГО -БАСЕЙНУ

■ "У главі коротко викладено результати альгологічного вивчення водойм Байкальського регіону. Незважаючи .на пла-

номірна дослідження водоростей озера Байкал, а також біології, систематики, екологи окремих її представниців, відомостей про видовий склад водоростей водойм його басейну надзвичайно мало. Особливу увагу приділено дослідженням *ло-ристичного характеру, до були гозпочаті роботами В. Дорогос-тайського (1904) і К. Мойера (1923. 1930 та ів.). і більв планомірно розгорнуті і продовжені іншими авторами (Киселев. 1937і Скабичевский. 1942. 1953, 1963; Поповская. 1960. 1973. 1991; Помазкина 1986$ 1992 та ін.і.

Ло початку нашого дослідження дані модо видового складу водоростей Варгузинського заповідника в літературі були майже відсутні. Перші альгологічні дослідження деяких водойм заповідника були проведені в 1988 році. За данини авторів (Логаяниа. Киюииец. 1989) в результаті цих досліджень на території та поблизу селиса Лавиз і кордону Сосновка було виявлено 502 види, різновидності та Форми водоростей.

ГЛАВА 2. ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ;

РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНИЙ '

В главі иа підставі літературних джерел описані географічне положення, геоморфологія, рельеф, клімат, грунти і рослинність, а також наведена характеристика водойм дослід-?. жєної території і особливості їх гідрологічного і гідрохімічного режиму.

ГЛАВА 3. МАТЕРІАЛ І МЕТОЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ .

Матеріалом для роботи послужили альгологічні дробиг особисто Відібрані В Літній Період 1988-І989 і 1991-1992 ,рр. а

173 водоймах Баргузииського заповідника. Досліджено іі> річок (у 48 пунктах), 71 джерело <а них ? термальних), водоспад,

29 ооер, 15 боліт, 42 еФймараі водоями. Збір та обробку альгологічних проб провадили за загальноприйнятими методиками (Голлербах. Полянский. 1951 та ін.). У цілому було

відібраио і вивчено 812 альгологічних проб, в тому числі: 206 -Фітопланктону, 331 -мікрофітобентосу та 175 -обростань.

Під час роботи використовували мікроскопи Егдьуаі і ЛКШАМ-Рв. малюнки водоростей виконували ва допомогою рисувального апарату РА-4. Мікрофотографії робили, викоркстову»-. чи мікроскоп ЛЮЩШ-Р8 з Фотонасадкою о застосуванням як водної (х<50), так і масляноЕ <х90) імерсії-

Аналіз одержаних результатів. провадили за основними кількісними показниками, які використовуються у Флористиці <Ребристая. Емидт, 1972: Малышев. 1373; Толкачев. 1974»

ЇЇМИДТ. 1900. 1904 і ін.). Порівняння систематичних, структур зіставлених флор провадили аа допомогою коефіцієнта рангової, -корвляиі ї Кендела з подальшо» побудовою дендрита за методом-максимального кореляційного иляху (Шмвдт, 1904).

ГЛАВА 4. АНАЛІЗ СИСТЕМАТИЧНОГО СКЛАДУ ВОДОРОСТЕЙ ' . БАРГУЗИИСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА '

В 17Э різнотипних водоймах Варгуаинського заіюаідикка вперше виявлено 1244 види водоростей, що представлені 1591 різновидністю і Формою,, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду, вперше для Східного Сибіру наведено 52 вида (55 різновидностей і Фори) і для Росії 39 видів, виявлені у водоймах заповідника вади шдаосяться до е відділів.

б

26 класів, 44 порядків і 233 родів.

Представники зелених, діатомових^ сииьозелених і *оато-зеленнх водоростей складають основу Флористичного багатства альгофлори Баргузииського заповідника (87,855 загального числа видів). Ненш значну роль відіграють евгленові,

золотисті та диноФітові (табл. 1).

В складі ChJorophyta найбільш різноманітно представлено клас кон'югаг, ао включає б і дым біж видового составу Відділу. Провідна роль при цьому належить порядку Дес-«ідіевйх, види якого широко розповсюджені в ріионаяітних водоймах на території заповідника. Лечо поступається Лону клас хлорококових <23,4%). Роль інших класів відділу велених кліщ значна. .

Ліатомові водорості представлені майже виключно класом пеиаТних (95,2%) з найвільзі поеиренин порядком Raphalea, чо містить 10 родин.

Синьозелсні водорості з трьома класами значно, посту--лаються перагим двом відділам зз кількістю видів і родовою насиченістю. Значна видова різноманітність була властива Hormogoniophycaae з трьома порядками — Hoatocdlea (65 ВИДІВ), Овсі Uatorіаіов (51), StigoneieataJea 15). •

Серед родин провідну роль в альгдФлорі дослідзеоної території відіграють представники Deamidiaceae (221 вя.п, чо складає 17,0% Флори) і Navicuiaccae (130 - 10,3Si). Euglena-'

свае (51 - 4,1»), Озеі1latoriaceae (4$ - СутЬвІІв-

ceae (40 - 3,2%), Cioateriaceae <3в - 3,0*>_, про ЦО свідчить як їх видова різноманітність, так і висока частота траплянвя окремих видів.

. . . . ■ таблиця і •

Таксономічний спектр і родова насиченість альгоФлори водойм Баргузинського заповідника

Б Г Л Л І Л . Ч Я С Л 0 Родові насиченість таксонами

кла- сів поряд ків родин родів виді в різновид, і Форм’ видо- вими внутрішньо видовими

СуапорЬуіа ■ 3 7 21 45 167 190 1:2.1: 8.0: 9.0 3.7 4.2

СіпорЬуІа ' ■ 3 4 ■ А 11 29 31 1:2.8: 7.3: 7.8 2.6 2.8

СгурІорйуЧа 2 ■ 2 *> 3 Б е 1:1.5,- 4.0: 4.0 2.7 2,7

СЬд'уаорЬуіа А б 14 .23 49 56 1:1.б: 3.5: 4.0 2.1 2.4

ХапІЬорї^а ■ 5 6 12. ЗА 108 108 1:2.6: 5.0: 9.0 3.2 3.2

ВасїІІагіорЬуІа 2 А . .15 ' А5 357 595 1:3.0:23,8:39.7 7.9 13,2

Еид1«порЬу1а 1 -> л* . 5 17 54 73 1:3;4:12.Є:14,6 3.8 4,3

СЫогорЬуга , 5 12 37 103 46С 529 1:2.8-.12.4:14.2 4,5 5,1

ЯЬосІорЬуІа 1 1 1 І 1 1 1 ' 1 2 і ' 2 1 1 1:2,0:. 2.0: 2,0 1.0 1 1.0

1 І І УСЬОГО | і 26 | 1 А4 | і 1 111 І 1 283 | і 1244| 1 ..._1591. л • 1 1:2.6:11.2:14.31 1 4.4 І 5.-б

Найбільший внесок у Флористично багатство водоростей водойм вносять £оди; Сояаагігш» Согйа ех йаіів - 90, Мауісиїа

Вогу - 54> Рігтиіагіа ЕМ", - 42, СІоа(«гіиа Яіігяей - ЗО, СутЬвПа Дд. - 34, Зіашгввігиш Мвуйп - 33, Еило(іа ЕЬг. -

30? Еиазігіші ЕЪг. - 23, СЬагасіороІа Вогйі - 2б, Мі^госЬіа

Назв. -*24. '

Відмінною рисою пійИічтіх Флор е Переважання малопиЛо-вих родин і родів, «о, на думку ряду авторів (Ребристая. І977! Гаиен. 1985: Васильєва. 15891, відображує високоширотно полозоння того чи іншого регіону, в альгофлсрі водойм Баргузинського заповідника монотипні роди складають 41,7%. Эисокля відсоток цих родів дають май*а всі відділи водоростей, за винятком діатомових, де переважають роди, шо мають оід двох до п'яти таксонів.

ГЛАВА 5. РОЗПОДІЛ ВОДОРОСТЕЙ В РІЗНОТИПНИХ ВОДОЙМАХ Для всіх типів досліджуазких па території Баргузикськб-го заповідника водойН визначено видовий с (слад водоростей, . привалено систематичну структуру, опис складу і розподілу водоростей у конкретних водоймах, виділено характерні комплекси провідних видів, здійснено порівняльний аналіз.

ВОДОРОСТІ РІЧОК. Серед 477 видів,, які були знайдені в річках заповідника, провідне місце займають діатомові водорості: 258 видів, або 54,IV загальної кількості видів у річках. В окремих водоймах цього типу участь Вісі 1 Іагіоріїуіа збільшується до вб,з%. Різноманітність діатомових зумовлю«ть, переважно, %яъс пенатних і родина . наві*уді«вих... Зелені (98 йидіС - 20,5%» та сиНьоЗблейі (72 - 15,3%» водо-

рості приймають маяже рівну участь у складанні альгоФлори

річок. .

При дослідженні деяких річок на різних ділянках (верхня, середня і нижня течіX) виявлено деякі відмінності як за ви-дооим багатством, так і за систематичним складом водоросте». БІД Еорхіо’я до гирла річки КІЛЬКІСТЬ видів збільшується, що ножна пояснити зміною умов існування, оскільки вниз за течі* 4« підписується температура води та пніст розчинених в най солоп} знижується швидкість течії внаслідок виходу річок на рівнини^ тощо. Слід відзначити, що в никній течії річок ЗбІЛЬИІУСТЬСЯ доля представників ЗЄДЄНИХ, ДЄСМ1ДІ«ВИХ, зоЛо-тистнху жовтогелеких і евгленових водоросте#.

У водоспаді із 73 виявлених видів 51 відноситься до діатомових. Ue, переважно, види родів Diatom» D.C.. Ceratoneів Ehr.. Achnanthes Bory. Navicula. Oomphonema Ag.^ ШО найбільш часто зустрічаються в.обростаннях водяних мохів# вищих рослин і зелених нитчастих водоростей. На кам'янистому субстраті рясно.розросталися і представники енньозелених;‘Phomidi-шп papyraceum (Ад.У Com.. .Ph. foveolarum (Kent.) Gom.. Ов-. cillatoria terebrifortois <Ag.),Elerik.. Calottirix gypoophila , (Kiits. > Thur. «wend. V. Poljansk. . ■ ■■

Д^сл*д*ані джерела сули різними за температурним: рвжи-. . і ' ■ • - ' . нон» холодні,(6° - 14°С> і термальні (20® - 7бвС), тому хх

альго<лора вивчалася окремо.

У джерелах перлої групи було знайдено 410 видів водоростей, «о належать до В відділів. Співвідношення відділів в цілому с характерним для регіонуі переважали діатомові (160 видів», велені <110} і синьоаелені (51). в даній главі приведено опис адьгофлори струмків Намий. Солов'їний^ джерела

яигуна та інших, видовий склад водоростей джерел $ув різноманітним і характеризувався багатством гидіа діатомових із родів Pinnularia (26), Navjcuta <2l), Cywbelle (24), Eunotia (1В> і нитчастих зелених водоростей із родів Зрігоууга Link.. Mougeotia Ag.

До Групи термальних увійоли сім вивчених джерелt в яких тонпература води протягом року.залкаалася постійно». Видовий склад водоростей термальних джерел відрізняється за систематичною структуро» і вклрчає 169 видів водоростей, в тому числі: Cyanophyta - 42 f Chryeophyta - 1, Xanthophyta - 3, Ва-cillariophyta - 90, Euglonophyta - З, Cttlorophyta - ?Q. Ялшо % розглянути склад водоростей тільки безпосередньо біля ви- . ходу води яа поверхню землі, то слід зазначити, що роль синьозеленнх водоростей помітно зростав не тільки за видовим ftararcTBOMj а й за інтенсивністю їх розвитку. Найбільш рясними в термах із синьозелених були Phoraidiun oriental» 6,3. West. Ph. purpuraecena (Kiitr.) Gom., Ph. uncinatum -{A?.) . Com..' Ph. anguotiaelroum W. et G.S. Want 1. ma.-Кш Ггбшу; Oe-cillatoria okenii Ag., Microcystis ptilverea (Wood» Forti eia^ end. Eienk. f. holeatica {Letm. J Eleak./. а з діатомових Rhopalodla gibberuJe (Ehr.) O.MiiJl.. Achnefttlwe exiqua 6run. ver. capitate Hust.» Amphora norraanli Rabenh.. NavicuIa pu-pulaKtitz. var. capitate Huet.. Donticula thematic Kilta.

Порівнюючи комплекси провідин* видів та видовий склад водоростей досліджених термальних джерел, було відзначено, що немає жодного спільного для всіх ник виду. Певно це пов'язано а різним гідрохімічним складом води і иярокнм ді апазо-иок її температури в різних термах. Аналіз розподілу водора-

стой в залежності від температури вода свідчить про те, «о а . підвищенням її до 76°С в джерелах відмічається тенденція до □ИО1ІК0ШІЯ видового складу водоростей, така тенденція простежується нарівні таксонів усіх рангів,

' Водорості озйр. в досліджених озерах було виявлено 65,б* видового складу водоростей заповідника^ або 616 видів, що належать до 9 відділів^ серед яких найбільв різноманітно були представлені зелені (320 видів, ко становить 39,2* загального числа знайдених в озерах видів)г діатомові (222 -27,2*1 і синьозелені (97 - 11,9%). , . .

Озера Відрізнялися між собою походженням, морфологією, розміщенням над рівнем .моря та іншими ознаками, що дало, змогу виділити три групи озер: заплавні, озера надзаплавних терас і високогірські <1000 - 1750 м над р.м.)..Найбільш багатим видовим складок водоростей характеризувалися озера надзаплавних терас.(41і видів), депо поступалися їм заплавні озера (37$).

Систематична структура водоростей озер різних Груп мала суттєві відмінності вже на рівні відділів, провідну роль в заплавних озерах і в озерах надзаплавних терас відіграють . зелен4 водорості., де їх питома вага складає 34^2,% і 40^6», відповідно. Зниження частки Оііогорїіуна до у висо-

когірських озерах зумовлено збільшенням ролі діатомових до <49,5%. У внсокогірськнх озерах не було знайдено представників КрІПТОфІТОВИХ, а участь ДИНОФІТОВИХ, золотистих і евгленових в альгофлорі о&ар цього типу сула дук& низькою. Сп і вв і днояания. класі в і порядків для коаного. відділу альго-Фяори всіх груд озер залишалось майже однаковим, алв спектр

трьох провідних родии і їх рангові МІСЦЯ 6УЛИ різники.

Водорості боліт. Найбільша кількість боліт знаходиться в нижній течії річок, де вони вик дять на рійнинУ. Всього У болотах знайдено 466 видів, представлених переважно . зеленими (40,8%) водоростями з найпоширенішим порядком деснідієвих (27,5%). Провідну роль відіграють види родів Созтагіига. Сіо-віегіша та Еиавігишг дещо поступаються Ш діатомові (20, серед яких велике значення мають представники родів Ріппиіа-гіа, Еипойіа^ №\гіеиІа та інші.

Описано видовий склад водоростей деяких боліт, ио відрізняються за способом живлення, ступенем зволоження, характером вищої рослинності, тощо. Аналіз альго<9лори боліт підтверджує висновок про те, що кожному типу боліт властива наявність відповідного складу водоростей, який відрізняється різноманітністю і багатством (Паламарь-Мордвинцева. 1994).

Таким чином, серед усіх досліджених типів водойм за видовим складом альгоФлори перше місца посідають озера, дещо бідніще представлені водорості річок і боліт. За абсолютним показником Флористичного багатства серед різнотипних водойм виділяються озера і болота (табд. 2). систематична сТрукгу-, ра водоростей водойм різних типів мала значні відмінності вже на рівні відділів. В залежності від типу водойм, частка провідних відділів в альгоФлорі заповідника коливалась в значних неаах. Діатомові водорості за видовою різноманітністю переважали у водоспаді (60,3%), річках (54,1*) і різних джерелах (54-45,5%). інші типи водойм відрізнялись помітною кількістю велених, участь яких в різних водоймах становила 32,4 - 40^в%. в більшості водойм на території, за-

■ ' . Таблиця 2

Показники Флористичного багатства, обсяги провідних ровів і родин у різнотипних водоймах

Е&ргузинського заповідника .

.Показники Тип волом*

1 *> 3 4 Е ' 6 п

Число видів (В) 477 ; 73 4І0 170 016 4 66 296

Число різновидностей і Фори, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду СРМ 60? 91 522 199 1006 527 322

Число родів (Р) 1-17 40 124 .66 232 154 92

Число родин <РП) ■«’Г'і 27 66 • 3? 99 ' 62 51

Відношення Р:Г 3.2 1.8 3.3 2.6 3,5 3.0 3.2

ЦіДНОИСННЯ РГгР А . 1 2. С 4.2 3.0, ■ 4.3 3.4 • З. Б

ВІДНОШЕННЯ Р:ГЛ ' 2.0 1 .? 1,9 1.7 2.-3 1.9 1.8

Обсяг 3 род»в. % Й1Д ' загального числа видів 17.4 27.4 17.6 20. 0 14. 6 16.7 15.2

06СЛГ- 1 0 родів» % Вія загального числа виліе 37, 3 ї'6 '. 2 41. Ь 45, 9 32. 7 35. 0 40.4

Обсяг З РОДИН, % ВІД загального числа виді6 29, 1 34, 2 33.? 36,5 32.Р 34.5 33.6

Обсяг 10 родин, Ь ВІД •загального числа видів 76.7 61 .0 67. 1 53.7 Г3.9 54. Є

* 1 - ріЧКИ: 2 - водоспад; 3 - ручаї; 4 - термальні джерела: 5 - озера: 6 - болота/ 7 - зФемерпі водоЯни. .

довідника на трете місце виходять синьозелені водорості (11,9 - 15,1!») f аа винятком термальних джерел, де Cyanophyta (23,1*) посідають друге рангове місце. В ефемерних водоймах помітний відсоток у-формуванні альгоФлори мали евгленові водорості (10j8%>, в озерах - волотисті (3,7%). Питома вага інших відділів була незначною як в різнотипних водоймах, таіс і в цілому в альгоФлорі заповідника. '

На підставі відносної кількості та коефіцієнту трапляння для кожного типу водойм було виділено комплекси провідних видів водоростеву кожен з яких включає близько 10 найхарактерніших таксонів. . ' ,

Комплекси провідних видів мали такий склад.

. У річках: Achnar.thes lanceolate (ВгбЬ.) Gj-un., Corat one-із arcus (Ehr.) Kiitz.. Diatoms hiemale (Lyngb.) Heib.. Meri-dion circular© Ag.. Synedra ulna (Nitzsch) Ehr., Cocconeis placentula Ehr.. Cymbal la ventricoea Kiitz.. Didymosphenia geminate (Lyngb.) M.Schmidt. Hydrurue foetіdue (Vi 11.) Kirehru . Chamaesiphon curvetus (Borzi) Nordet. . -

У джерелах: Ojatoma hlemsle var. hiemale, D. hiemale

var. meaodoa (Ehr.) Grun., Meridion circulars. Tabellaria flocculoaa (Roth.) Kiltz.. Achrtanthes rainutieeima Ktitz.. Cymbella ventricoea. C. gracilis (Rabenh.)Cl.. Eunotia lu-narie (Ehr;) Grun.. Pinnulariaviridie (Nitzsch) Ehr.. Calo-neie oilicula (Ehr.) Cl. var. alpina Cl.

У водоспаді: Diatoma hiemalevar. hiemale, D, hiemale

var. meaodon, Ceratoneis arcus var. arcus. C. arcue var. linearis Holmboe. Gotnphonema Ianceolatum Ehr.» Fhormidium . papyraqeum. Calothrix gypsopMla. OeciUatoria. terebrifonnie.

В озерах: TabeUaria feneatrata (Lyngb.l KUtz. vSr, in-termodia Grun.. T. flocculoea, Meloairs italics (Ehr.)

Kiitz.. Cymbelia vshtricoda. Navicula radioes Kvits.. Glooo-capsa turgida (Kiltz.l H-iHerto. emend.. Gomphosphaeria lacuo-tris Chod.. Tribonoraa minus (Klebo) Hazen.. Spirogyra ep.;

Mougootia ер,4 Oedogonium ep. .

. У болотах! Spirogyra sp.. Mougeotia ep.. Oedogcnium sp..

Pinnularij viridie. P. oubcapitata Greg.. Eunotia praerupta

* Elir. , E. fallax A,Cl., Netrium digitus (Ehr. ) Itzigs. et •Rothe. Cylindroeystie brebiseanii Menegh.. Stigonema ccella-turn (Dillw.) Thur. sensu lat. Elenk.

В ефемерних водоймах.- Gomphonema psrvulum (Kvitz.) Grun.. HitzsnMa l.ineario W.Sm. . Cymbella ventricooa. Phormidium foveolarum. Tribonema minus. Ophiocytiu/n porvulum (Perty) A.

Br . . Euglcna proximo Dang. '

Аналіз одерааних даних иодо розподілу водоростей у водоймах рівного типу показав, що найбільш близькими за видовим .складом с річки і джерела, а так.оа джерела і озера. порівняння систематичної структури водоростей водойм заповідника виявило, »о на рівні мінімального в дондриті зв'язку <г"0.531 усі типи водойм виявляють подібність. На рівні ж максимального зв'язку (г»0.76> подібність систематичної структури водоростей маить річки та джерела, найбільш-типові водойми для гірських регіонів. Термальні джерела і . ефонорні во,попмм за видовим складом водоростей с найбільв своєрідними серед водойм заповідника. -

. ГЛАВА 6. БІОЛОГО - ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ

водоростей досліджених водойм . •

Аналіз виявленого у водоймах заповідника видового складу водоростей щодо розподілу в різних екологічних угрупованнях і по відношенню до течії, температури води, pH та інших Факторів, дав такі результати.

Видове багатство та систематична структура водоростей різних екологічних груп значно відрізнялись иів совою. В товщі води знайдено 674 вида водоростей. Істинно планктонні Форми були нечисленні: значну кількість видів У планктонних пробах складали Факультативно-планктонні та бентосні форми.' Ці особливості Фітопланктону у водоймах Варгузинського заповідника є взагалі характерними для багатьох гірських водойм і пояснюються ні лісоводи і стю та значно» швидкістю течії у водотоках. .

У досліджених водоймах більша кількість видів була виявлена у бентосних угрупованнях, де еліпеліти переважали 160,6*) в порівнянні з епілітами (14^4*). Серед бентосних Форм переважали діатомові водорості (45,7%)f більшість яких належала до Pennatophyceae. У периФітоні мали перевагу водорості, ио цільно прикріплялися до субстрату. Це. види родів Phormidiuin Kiitz.. Oacillatoria Vauch.. Vaucheria D.C., Dlatoma, Frajjilaria Lyngb. Серед епіфітів (19,7*) . домінують представники- діатомових (з родів Achnanthee. Cocconeie Ehг.. Synedra Ehr.. Gomphonema), жовтозеланих (Characiopaie, Peroniella Gobi) і золотистих (Chrysopyxia Stein, Derepyxie Stokes, Dinobryon Ehr,). ВИди родів Phytodinedria Pasch.. Chlorangium Stein. Filarezkid Korech.. Colaciuia Ehr. та Дей-

кнх інших селяться на рівних представниках зоопланктону. Ця група епізоідів нараховує 11 видів.

Вивчені водойми характеризувались такок наявністю в них водоростей - індикаторів високого насичення води киснем, таких, як Hydrurus foetiduB. Achnanthes rainutissima. Cymbella amphicephala Nag.. C. gracilis, Eucocconeis flexolla Kiitz.. Gomplionema longiceps Khr. та деякі інші. Більшість цих видів е реоФілаїш^ шо утворюіоть комплекс водоростей, для яких крім аерації велике значення мас здатність адаптуватися до нвнд--кої течії.

На підставі аналізу розподілу водоростей у водоймах, розмішених в різних висотних поясах, ми виділили три основні пояси. Для високогірського поясу (понад 1200 м над р.м.) шіяплоно домінування комплексу видів Hydrurus foetidus. Ceratotieis arcue. Gomphonem«i longiceps Ehr. var. montanum (Schum.> Cl.. Eunotia papilio (Grun.) Must.. E. robusta Ralfe і наявність багатьох північно-альпійських видів. В се-редньогірському ліснону поясі у річках та джерелах зникають або значно зменьшують розвиток Hydrurue foetiduo та інші хо-яололтоіші стенотермні види. Найхарактерніші для ьодовн цього поясу золеіп нитчасті водорості, в обростаннях яких в значній кількості розвиваються види родів Synedra. Cymbolla. iJomphonoma. тоио. Зустрічаються в них і деякі представники РОЛІВ Fhomidium. Cliainaoeiphon Dr. et Grun.. іііші.

В перелгірському поясі спостерігається .т'ШіШСЦНЯ швидкості течії річок і джерел у зв'язку з виходом іх на заболочені рівнини. Майке в усіх водоймах, зникають холодолюбиві 4’ОрИИ і збільшується кількість видів десмідісвих, хлорококо-

вих^ евгленових та жовтозеленнх водоростей.

Рівень вивченості водоростей різної таксономічної належності по відношенню до певних 4-кторіО середовища ще досить нерівноцінний. Екологічна класифікація водоростей зл аідно-йвиняи до солоності води найбільш детально розроблена для Діатомових (КоІЬе, 1927, 1954г Hustedt. 1957; Проикила-Лав-рвнко, 1957. тощо). для інших відділів водоростей наявні неповні дані (Бейлин и др., 1971! Гецен. Стенина, 1978j КУЗЬМИН. 197fl; ТОЩО). .

Характеризуючи розподіл видового складу діатомових ьодо-ростея за категоріями шкали галобності було виявлено, що в водоймах Баргузинського заповідника леревазають прісноводні олігогалобні види (81,5%), більшість з яких - індиференти (66%). Иенш численна група галочюбів (12S0, серед яких Eunotia fallax. Е. praerupta. Pinnularia interrupts W. Sm. . Cyrobella laovis Nig.. тощо. З інших відділів водоростей у цю групу ввійшли Rhabdoderma lineare Schmidle et Laut. emend. Hollerb.. Oacillatoria terebriformie. Chryeococcus rufescens Klebs, Tr&chelomonas intermedia Dang.. JH. .

. При аналізі виявлених видів по відношенню їх до активної реакції води для діатомових водоростей використовували систему Ф.Хустедта (Hustedt, 1939) з доповненнями. Треба відмітити. до для половини видів (5335) дослідженої Флори значення •цього показника не визначено. Серед видів з відомим відношенням до pH води переважають алкаліФільні (72%). Найчастіше серед видів, що е індикаторами лужних середовищ, зустрічаються Meridion circulars. Achnanthes lanceolata. Cymbella hel-vet^ca КиЧя., Qynedra ulnq, Navicula radioea та іииі. Кеэва-

каючи на те, що кількість ацидофільних видів водооостей не-зндчна^ масовий розвиток, в деяких водоймах давали лише Diatoms Ьіеша)^ та Pinnularia viridis. .

. На підставі узагальнених даних про екологічні особливості та поширення видів, у дослідженому регіоні були виділені групи водоростей за їх активністю. (Юрцев. 1969: Вухтияропа. 1992). Найактивніші види були представлені діатомовими (Cocconeis placontula, Diatoma hiemale, Cymbella ventricosa) j золеними, серед яких Spirooyra sp.. Mougeotia sp., Oedogoniiim бо. e обов'язковим компонентом більшості досліджених водойм. Середні оактишіі водорості складали 24,4%, найбільш численної» була група малоактивних видів - 70%.

На підставі географічного аналізу альгоФлори Варгузин-ськйго заповідника луло виділено б географічних елементів. Серед них найбільший відсоток, має мультирегіоналмшй елемент (50.8V); декілька поступаються йому бореальний та бореально-монтанний елементи. Враховуючи недостатню виєченість деяких водоростей внаслідок недостачі відомостей,наведені далі слід ггакати попередніми. .

ВИСНОВКИ .

1. У водоймах Баргузинського заповідника нами виявлено 1244 види, по представлені І591 різновидністю та формою, враховуючи тіt шо містять номенклатурний тип виду і іудно— сятьея до 9 відділ і в^ Г.б класів> 44 порядків, 111 родин і 283 родів. Вперше д'ія Східного Сибіру указано 52 ьида (5Е Форм) і /іля Росії - 39 видів.

2. Провідну роль в досліджуваній альго^лорі відіграють відділи зелених ,(4Ь0 видів), діатомових (357. і синьозеле-.

них водоростей. Серед родин значну вилову різноманітність мають Оееткііасвае <17,8% Флори) і Иауісиїасеае (10,5%), а десять провідних родин у структурі альгоФлори складають 52,7%, 8 тому числі: 4-3 Васі 11агіор)^а^ 3 - з СЫогорЪу-Іа^ по одному - із СуапорЬуі^ Еид1епорЪу1а, ХагаЪорЬуІа.

Головна частина родового спектру включає тако* переважно роди із ВасіПагіорЬуга та СЫогорЪуга і об'єднує до ЗО* всіх видів. Найбагатші видами роди Созшагіиш. ЛаУісиїа, Рап-пиіапа. Сіойхвгіит.

3. Із водойм за видовим багатством водоростей провідні

місця посідають озера 1816 видів) і річки (477). Найбідиішим видовий склад водоростей був у водоспаді і в термальних джерелах. ... •

4. систематична структура водоростей водойм різних типів

мала значні відмінності вже на рівні відділів. Залежно від типу водойми участь Вас!ПагіорЛуїл коливалась в межах 20^1-60,3%, а СЫогорг^а - 20,5 - 40,є*, при цьому найбільша

кількість видів діатомових водоростей вула у річках і джерелах, а роль зелених значно підвищувалась в озера), і болотах.

За багатством систематичної структури водоростей перше місце серед обстежених водойм займають озера і болота, шо нараховують 232 і 154 роди відповідно. Серед вивчених типів водойм найбільш подібні за систематичною структурою річки та струмки (коефіцієнт рангової кореляції Кандела .(г) становить 0.7б)І а також озера і болота (г*0,70). Ефемерні водойми і термальні джерела відзначаються значно» своєрідністю альгофлори. ■ ‘ .

з. Аналіз видового складу водоростей різних екологічних угруповань свідчить про тв, що найбільш розвиненим в . дос-

ліджеших водоймах <? бентос. В більшості водойм з великою швидкість течії перепікають бентосні та периФітонні Форми. .Для иих водойм характерна значна кількість реоФілів, серел яких багато індикаторів високої насиченості води киснем -Нуйгигиз ґооіісїиа, Асітап^е» пііпиііззігоа та інші.

. б. На підставі аналізу розповсюдження водоростей у водоймах, розташованих ь різних висотних поясах^ виділено три пояси, які відрізняються за складом альгоФлори: високогірсь-кип пояс, де переважають північно-альпійські діатомові водорості, гірський (лісний), в якому домінують зелені нитчасті водорості та лередгірський (пояс низин), де значну частку мають десмідієві, алорококові і евгленові водорості.

7. Встановлено, що по відношенню до солоності води, основна ядро альгоФлори становлять олігогалобні індиферентні сили, добре Представлені в умовах низької мінералізації води вивчених водопм: Мезогалобів визначено

(?. Вільшд Частині (7;:».) видів водоростей у різнотипних Рол-іймаХ Баргузннського заповідника е алкаліФілами. Серед них відмічені індикатори лужних вол Кдуісиїп ририіа Кікс.. АсЪиап^Ъ^р їопевоілі* та ін. Число виліг, індиферентних до активної' реакції середовища, набагато цг>ише (10*». Серед аципоФілів значної Кількості досягає Ріают* Ьі'чпаї*!.

9. Осні'г.чу рель в апьгоФлорі водопм Бчрг^г.шнсысого заповідника відіграють-три географічні елементи; иультигєгіо-наль’ШЯ, еореальний і бореально-ионтанкии. Мультирвгюналь-ний елеиеіп препставлеиий,.головним чином, голарктичним ї голаркто-палео-несавстралійським типами ареали?.

10. Порірнчнся видового.багатства та систематично! структури водооостей водойм Е?.огузинськ.ого заповідника э літера-

турними даними щодо водоростей деяких північних регіонів циркумбореальної області Голарктики свідчить про те, цо за складом вони найбільш подібні до водойм Якутії.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації!

.1. Бочка А.Б. Эколого-систематический анализ диатомовых водорослей Баргузинского заповедника // Актуальні питання ботаніки » екології. Конференція молодих'учених і спеціалістів (Ялта. 19 - 21 жовтня 1993 p.). -■ КИЇВ. 1993,--С. 18, .

. 2. Бочка А.В. Заметки к Флоре водорослей озер Баргуайн-

ского заповедника // Материалы научной конференции молодых ученых биологич. Ф-та и НИИ биологии. - Харьков: Изд-во ХГУ, 1993.- С.6. . • . ■ .

3. Бочка А.В. Зеленые водоросли водоемов Баргузинского заповедника // Там же,- Харьков: Изд-во ХГУ. 1994.- С.9-10.

4. Бочка А.Б. Водоросли термальных источников Баргузинского заповедника // Там *е. - Харьков: Иэд-во ХГУ, 1995. -

С.8. . ' . ' .

5. Bochka А.В. Algae Bargusin reserve rivers (Transbai-kal region. Russia)// Альгология.»- 1994. - 4, HI - C.75-78.

6. Бочка А.В. Новые и редкие для водоемов России Bacillariophyta // Альгология.- 1995, - 5. N3. - С. 296-299.

, 7. Бочка А.Б. водоросли озер Баргузинского- биосферного

государственного природного заповедника (Россия)// Альгология.- 1995. - 5. N4. ' •

Бочка А.Б. Водоросли водоенов Баргузинского". биосферного государственного природного заповедника (Россия)-. . .

. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.01.- ботаника. Институт ботаники им. Е.Г.Холодного НАНУ. Киев. 1995.

Впервые проведена инвентаризация видового состава водорослей разнотипных водоемов Баргузинского биосферного государственного природного заповедника. В водоемах заповедника Выявлено 1244 вида водорослей, представленных 1591 разновидностями и Формами, учитывая содержащие номенклатурный тип вкда. Приводятся новые и редкие виды для территории Восточной Сибири и России.. Проведен детальный анализ видового состава водорослей» что позволило выявить его особенности как в целом для заповедника, так и в условия)' конкретных водоемов. Выделены основные комплексы ведущих видов в разнотипных водоемах района исследования. Лан биолого-геограФичэский анализ водорослей. Проведено сравнение Флоры водорослей Баргу-синекого заповедника с зльгофлорами других соворьу* регионов.

Ключое» слова: волорост», видовий склад, систематична структур*, pi3HOT»mHl водойми^ еколого-г^ограФ!чипа ан<ипз альгсфл'зрир Баргуэиксьгий запов1дник.

Bochka А.В. Alone of the reservoirs of the Bargusin Biospheric State Katurel Reserve (Russia).

The thesis are aubmited for a candidate's degree in bio-logirel sciences in speciality 03.00.01 - botany. N.G. Kho-lodny institute of Botany. National Academy of Sciences of Ukraine. Kiev, 1995,

The inventory of species composition of algae in different types of reservoiro of the Paryuzin Biospheric State

■ r

Natural Reserve was drawn up the first t jine. In the reservoirs of the rruerve 1ГМ4 specien of algae represented by 1591 intraE-pecjf ic ta:<a (incHidinci thos-*» concerns- the nomenclature type of species) woie found, The pmeente of new and rare species for the Eastern Sibiria and Russia were shown,

?4

The detailed analysis of the aigao species composition was done that made it possible to rind it's special features as well os the reserve in general as for the conditions of specific reservoirs. Main complexes of leading species in'.different types of reservoirs mvortigated were selected. The biology'-geografic analysis of algae was performed. The comparison of algae flora of Bargusin Reserve with the algae -flora of other'northern regions was carried out.

. Підписано до друку 4.11.95 p. ■ -

Об’єгі 1.5 д.а. . -. Обл,-видав,а.1,25 _

іорі’зт паперу 60хВ4. І/16 ' ,

Тирах li/U лр._______________ Зам.dH/Іібіі

. Лрукарня 'AJJ,. пл. Свободи,б.