Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Водорбсли водоемов западных отрогов Среднерусской возвышенности (Харьковская область).

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Водорбсли водоемов западных отрогов Среднерусской возвышенности (Харьковская область)."

ГОРБУЛІН Олег Станіславович

УДК 581,9:582.232/.275(234.81)(477.54)

Водорості водойм західних відрогів Середньоруської височини (Харківська область)

03.00.05 — ботаніка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 1998

Робота виконана ра кафедрі ботаніки Харківського державного університету, Міністерство освіти.

Науковий керівник:

— доктор біологічних наук, професор, член-коресповдент НАН України ВАССЕР Соломон Павлович, заступшік директора Інституту ботаніки ш. М.Г. Холодного

Офіційні опоненти:

— доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Академії наук Республіки Молдова, ПІАЛАР Василь Максимович, зав. кафедри ботаніки університету Республіки Молдова;

— кандидат біологічних наук, ШЕВЧЕНКО Тетяна Федорівна, старішій науковий співробітник відділу екологічної фізіології водяних рослин Інституту гідробіології НАНУ.

Провідна організація — Одеський державний університет ш. 1.1. Меч-нікова, кафедра гідробіології, м. Одеса.

Захист відбудеться 5ере*1*^ 1998 р. о “И30” годині на

засіданні спеціалізованої вченої радії Д 50.06.01 у Інституті ботаніки ш. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 252601, МСП-1, Київ, вул. Те-рещенківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (252625, Киїз-25, вул. Велика Житомирська,

28).

Автореферат розісланий 1998 г.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Загальна характеристика робота

І. У всій різноманітності зв’язків людини з природою пріоритетне місце безумовно належить рослинам, життєдіяльність яких зумовлює саме існування біосфери в її сучасному стані. Проблема інвентаризації світової флори, особливо й криптогамного блоку, все ще далека від завершення, хцо, в свою чергу, тісно пов’язано з проблемою збереження біологічного різноманіття (Ситник, Вассер, 1992, 1995; Шеляг-Сосонко, 1995).

В наш час особливе» актуальності набувають регіональні альгофлори-стичиі дослідження. Вони сприяють процесу вивчення загальної ввдової різноманітності флори водоростей України. Узагальнення і аналіз одержати при цьому даних дозволяє виявити особливості екології і розповсюдження окремих їх видів і груп, встановити особливості їх розвитку в умовах різних, в тому числі й антропогенних, ландшафтів. Важливе місце займають альгофлористичні дослідження і в плані проведення регіонального екологічного моніторщпу.

Зв'язок робота з нзукоягота програмами, планами, темами. Робота була виконана в межах НДР кафедри ботаніки Харківського державного університету “Еколого-господарська оцінка сучасного стану рослинного світу Харківської області”, № держрсєстрації 01.9.10031903, а також “Моніторинг водних і наземних фітоценозів Гомольшансысого природного парку”, N2 держреєстрації 0197Ш08185, яка входить до координаційного плану Міністерства освіти Украй пі з напрямку “біологія” по розділу “Охорона навколишнього природного середовища”, наказ № 37 від 13.02.1997 року.

Мета та завдання послі пжеття. Основною метою роботи було вивчення сучасного видового різноманіття водоростей різнотипних водойм регіону дослідження, критичне узагальнення літературних (опублікованих і рукописних) і оригінальних даних і виявлення на цій основі змін в альгофлорі піц впливом антропогенного фактору.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі зав-ааша.

1. Провести критичну інвентаризацію видового складу альгофлори водойм Харківської області.

2. Проаналізувати систематичну структуру виявленого складу водоростей.

3. Визначити закономірності розподілу видового складу альгофлори по різнотипним водоймам.

4. Виявити зміни в альгофлорі різнотипних водойм під впливом антропогенного фактору.

5. Скласти систематичний список водоростей водойм Харківської області.

Наукова новизна роботи. Складено повний список водоростей, відомих і вперше описаних із водойм Харківської області за термін з 1863 по 1996 рр. Описок нкшочає 2460 вадів, представлених 3119 внутрішньовидовими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. Особистими спостереженнями автора було визначено 1430 видів (1763 внутрішньовидових таксона), з них новими для регіону виявилися 379 видів (534 внутрішньовидових таксона), новими для України — 143 вида (159 внутрішньовидових таксонів). Одержані значення родового коефіцієнту (5.3) свідчать про багатство вивченої альгофлори, основу якої складають зелені, діатомові і евгленові водорості. Найбільшим багатством видового складу та своєрідністю альгофлори характеризуються природні водойми сповільненого стоку. В умовах антропогених ландшафтів найбільших змін зазнає річкова альїофлора, що проявляється в зміні домінуючих груп і збагаченні озерними і ставковими формами. Встановлено, що при безпосередньому антропогенному впливі різного ступеня і в різних формах трансформація альгофлори полягає в нівелкшадой особливостей, обумовлених типологією водойм. При відсутності прямого антропогенного впливу альгофлора зберігає риси, притаманні конкретному типу водойм.

Практичне. значення одержаних результатів. Одержані результати ввійшли в монографію “Флористический кадастр Харьковской області”, яка підготовлена колективом авторів кафедри ботаніки Харківського державного університету. Дані, одержані в ході дослідження, використовуються в системі регіонального екологічного моніторингу при контролі за станом водойм області. Основні положення і результати роботи включено в лекційні загальні курси, спецкурси і спецпракхихуми з альгології для студентів біологічного і медичного факультетів Харківського університету; використовуються при виконанні курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок здобтаача. Особисто здобувачем на протязі 19901996 рр. було обстежено (стаціонарно и експедиційно) 60 різнотипніх водойм. Зібрано 743 альгологічні проби; 367 альгологічних проб, оброблених

з

здобувачем є зборами інших колекторів. В цілому здобувачем особисто оброблено 1110 альгологічних проб. Автору дисертації належать результати стаціонарних спостережень, які провадились щорічно на протязі травня-серпня, за водоростями лісових, заплавних і терасі іих водойм в районі біостанції ХДУ.

Апробація результатів дисертації. Результати і основні положення роботи доповідались на: Національній конференції "Збереження біорізнома-иіття в Україні" (Канів, 1997), X з’їзді Українського ботанічного товариства (Полтава, 1997), І з’їзді гщроекалогів України (Київ, 1993), конференціях молодих учених-ботаніків України (Ялта, 1993; Донецьк, 1995; Харків, 1996) і Росії (Санкт-Петербург, 1997); щорічних конференціях молодих учених біологічного факультету і НДІ біології Харківського державного університету (1994-1996).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 16 робіт, в тому числі 4 статті, 3 роботи у збірнику наукових праць і 9 тез доповідей.

вступу, шести розділів, висповхіз, списку літератури (368 джерел) і додатків. Текстова частина роботи займає 128 стор., ілюстрована 38 таблицями і 23 малюнками і супроводжується трьома додатками. Додаток А містить анотований список нових та рідкісних для водойм Харківської області водоростей (excl. BaciHariophyta). Додаток Б — таблицю розподілу видового складу водоростей по типам водойм (з урахуванням літературних і оригінальних даних). Додаток Б включає 5 таблиць малюнків нових для флори водоростей України вадів.

Наведено результати аналізу літературних джерел за період з 1863 по 1971 рр. Похазано, що за вказаний термін у водоймах області було виявлено 1756 вадів, представлених 2184 внутрішньовидовими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. Було встановлено нових для науки 95 родів, описано нових для науки 530 видів, 129 різновидностей і 35 форм, тобто 792 таксона, що становить 36% загального числа таксонів водоростей, відомих для водойм області на початок 70-х років XX століття.

Літературні джерела з 1972 по 1990 рр. аналізуються у відповідних розділах роботи.

Дисертаційна робота складається з

Розділ 1. Історія впзчкгая водоростей водойм Харківської області

Розділ 2. Фізшш-геаграфічіїа характеристика району дослідження

В главі на підставі літературних джерел подано ошіс географічного положення, геоморфології, рельєфу, клімату, гідрографії, грунтів і рослинності досліджуваного регіону. Наводяться також статистичні дані щодо зростання населення, обсягу промисловості і сільського господарства області.

Розділ 3. Матершзд і методи дослідження

Матеріалом для роботи були оригінальні і літературні (опубліковані і рукописні) дані з флори, систематики, екології і розповсюдження водоростей у водоймах досліджуваного регіону. Особисто автором протягом 19901996 рр. було обстежено (стаціонарно і експедиційно) 60 водоі’ш, в тому числі 15 річок (на 19 ділянках), 5 водосховищ, 12 ставків різного господарського призначення, 28 природних водойм сповільненого стоку (ПВСС)

— заплавні і терасні озера, болота, старики, ефемерні водойми. Загальна кількість оброблених проб становить 1110, в тому числі і збори інших колекторів.

При обстеженні водойм відбір альгологічних проб проводили в кількох пунктах по створу або розрізу в залежності від типології і морфо-метричних особливостей кожною об’єкту. Число відібраних з одній водойми проб визначалося таким чином, аби найповніше відобразити різноманітність біотопів в ньому: ділянки чистої води і зарості макрофітів, піщаний або заболочений берег, наявність малих і великих заток, відрогів та ін.

Методика збору і обробки матеріалу відповідали загальноприйнятим підходам при вивченні водоростей (Методика..., 1975; Топачевский, Масюк, 1984; Водоросли, 1989).

Б роботі використані засоби і методи порівняльної флористики, розроблені для вищих рослин (Выхаиду, 1964; Миркин и др., 1989; Терентьев, 1960; Толмачев, 1974; Шмидт, 1980, 1984; Юрцев, 1968). Визначали частоту трапляння кожного виду, а також відносну рясноту (БіагтасЬ, 1963). Обчислювали коефіцієнти флористичної спільності Сгугрена-Радулеску; застосовували також коефіцієнт рангової кореляції Кевдела (х) з подальшою побудовою дендритів методом максимального кореляційного шляху.

Робота виконана з використанням спеціального програмного забезпечення: Microsoft Word for Windows 6.0, Boriand Quadra Pro 5.0, CorelDRAW

5.0, Global DeLomic Explorer.

Розділ 4. Систематична структура флори водоростей

На підставі аналізу результатів особистих досліджень протягом 19901996 pp. і літературних даних складено систематичний список водоростей водойм Харківської області. Список включає 2460 видів, представлених 3119 шіутрішньовидокими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. З літературних джерел (опублікованих і рукописних) для водойм області відомо 2081 вид (2585 внутрішньовидових таксонів), оригінальними дослідженнями виявлено 1430 видів (1763 внутрішньовидових таксона), з яких 379 видів (543 таксони) виявилися новими для водойм регіону, а 143 вида (159 внутрішньовидових таксонів) — новими для водойм України.

Виявлені у водоймах області види відносяться до 12 відділів, 18 класів, 56 порядків, 136 родин і 463 родів. Основу флористичного багатства водойм області складають представники Chlorophyta, Badiloriophyta, Eugleno-phyta, Xanthophyia, Cyanophyta (89.8% загального числа видів). Менш значну (9.4%) роль відіграють Chrysophyta, Dinophyta, Cryptophyta (табл. 1); на долю інших відділів припадає менше одного відсотка.

В складі Chlorophyta 72.5% видового різноманіття становлять класи Chlarococcophyeeae і Conjugatopkyceae4, провідна роль при цьому належить Desmidiales (428 таксонів, 36.1% віщового складу відділу) і Chlorococcales (350, 29.5%). Діатомові водорості представлені майже виключно класом Pennatophyceae з переважанням Raphales — 598 таксонів, що становить 83.2% загального видового складу BadUariophyta у водоймах області.

Серед родин провідне місце в альгофлорі посідають Desmidiaceae (328 таксонів, що становить 10.5% альгофлори області в цілому), Eaglemceae (321 таксон, 10.3%), Naviculaceae (265 таксонів, 8.5%). Крім того, в родинний спектр флори ввійшли: Chlamydomonadaceae (123, 3.9%), Coelastraccae (117, 3.75%), Osdllaiorioceae (100, 3.21%), Ctosteriaceae (94, 3.01%), Nitzschiaceae (88, 2.82%), Pleurvchtoridaceae (79, 2.53%), Characiopsidaceae (67, 2.15%).

Найбільший внесок у флористичне багатство водоростей водойм регіону вносять роди: Trachelomonas Ehr. (122 таксона), Cosmarium Corda ex

Таблиця 1

Таксономічний спектр, пропорції флори та родова насиченість ____________альгофлори водойм Харківської області______________________________

Відділ Число Пропорції флори Родова насиченість таксонами

КП8С- сів по-рад- ків ро- дин ро- дів ВИ- ДІВ різновидностей і Форм

ЕЦДОШШИ внутріш- ньовидовими

СуапорЬуй 3 б 17 42 224 271 1:2.5:13.2:16.0 1:5.3 1:6.5

Віпорїіуіа 1 4 4 16 83 94 1:4:20.8:23.5 1:5-2 1:5.9

СгурипйпПа 1 1 3 5 37 37 1:1.7:12.3:12.3 1:7.4 1:7.4

КарШорІШа 1 1 1 2 5 5 1;2.0:5.0:1.5 1:2.5 1:2.5

СЬіузорЬуіа 3 6 15 35 155 164 1:2.33:10.4:11.7 1:4.6 1:4.8

ХапШорЬуІа 1 10 17 73 264 274 1:4.3:15.5:16.0 1:3.6 1:3.8

ВасіІІапорЬуга 2 7 20 47 412 719 1:2.4:20.6:30.9 1:8.8 1:15.3

РЬаеорЬуга 1 1 1 1 1 1 1:1.0:1.0:1.0 1:1 1:1

Шккіоріїуіа 2 3 3 3 3 3 1:1.0:1.0:1.0 1:1 1:1

ЕияІспооЬуіа 1 2 5 24 261 352 1:4.8:52.2:74.0 1:10.9 1:14.7

СЬІогорЬуІа 4 18 51 216 1002 1186 1:4.2:19.6:23.2 1:4.6 1:5.5

ОшорЬу» 1 1 3 3 13 13 1:1.0:4.3:4.3 1:4.3 1:4.3

РАЗОМ 18 56 136 463 2460 3119 1:3.4:18.2:23.1 1:5.3 1:6.8

Rails (116), Navlcula Boxy (114), Closterium Nitzsch (94), Cklamydomonas Ehr. (83).

Одним з показників систематичного різноманіття флори є родовий коефіцієнт, який, до того ж, розглядається як найбільш незалежний від площі флори, що вивчається (Шмцігг, 1984). Високі значення родового коефіцієнту — 5.3, одержані для досліджуваної альгофлори, свідчать про її багатство. Такий висновок підтверджується при порівнянні значень родового коефіцієнту, що наводяться для деяких інших флор. Наприклад, для системи озера Чани (лісостепова зона Західного Сибіру) родовий коефіцієнт становить 2.8 (Сафонова, Ермсщаев, 1983), для водойм Якутії — 3.8 (Васильєва, 1989), JIазовського заповідника (Приморський край) — 4.1 (Догадина, Кухаренко, 1990), Баргузнкського заповідника (Байкальський регіон) — 4.4 (Бочка, 1995). Найбільш близькими є значення родового коефіцієнту для озер Великоземельської тундри (Республіка Комі) — 5.3 (Флора..., 1978).

Розділ 5. Аналіз альгофлори різнотипних водойм

Для всіх типів досліджуваних ка території області водойм визначено видовий склад водоростей; наведена систематична структура і спектри провідних порядків, родин і родів; виділено групи високоактивних* видів по кожному типу водойм.

5.1. Вшимтосгі вріож. Опрацювання літературних джерел і матеріалів особистих досліджень показали, що для альгофлори річок області відомо 1369 видів (1737 внутрішньовидових таксонів) з 10 відділів, 17 класів, 41 порздку, 102 родин. Це становить 55.7% загального флористичного складу водоростей (табл. 2). Найбільшим різноманітті характеризуються ВасіПагіо-phyta, які в річках були представлені 307 вадами (606 внутрішньовидовими таксонами), що становить 84.2% діатомових водоростей, відомих в цілому для флори області. Переважна більшість представників Badllariophyta траплялися повсюдно, в різних типах водойм, хоч і мали часто дуже низький коефіцієнт тралляння.

Суттєву роль в альгофлорі річок відіграють також Chlomphyla, представлені в спектрі провідних трьома порядками: Chhrococcales (2-е рангове місце), Desmidlales (4-е) і Chlcmydomonadales (8-е), п’ятьма родинами і трьома родами — Scenedesmus Меуел (3-є рангове місце), Closterium (4-е), Cos-

* За високоактивні прийнято види з коефіцієнтом тралляння вище 40%.

тагіит (10-е). В групу високоактивних для альгофлори річок ввійшло 69 вцців, половину з яких — 35 нидів або 50.72% склали представники Васії-lariophyta. Крім того, в групу ввійшли представники Cyanophyia (Osdllatoria chalybea (Mcit.) Gom., O. tenuis Ag.), Cryptophyta <Cryptomonas ovata Ehr.), Chrysophyta (Chrysococcus biporus Skuja, Ch. rufescens Klebs), Xanthophyta (Gonio-chloris fallax Fott, G. mutica (A, Br.) Fott) та ігаиі.

Таблиця 2

Відносний внесок різнотипних водойм в альгофлору, %_______________

Таксони Типи водойм

річки вдех ставки ПВСС

Cysnophyta 61.60 41.70 54.61 55.72

Dinophyta 46.41 35.11 50.0 59.57

Cryptophyta 51.35 57.76 59.52 61.90

Chrysophyta 36.58 28.05 40.85 68.29

Xanthophyta 50.73 29.20 35.77 73.72

Bacillariophyta 84.20 56.74 59.80 66.90

Euglexiophyta 46.87 36.93 59.94 75.00

Chlorophyta 44.94 33.30 46.46 78.41

Charophyta 7.69 0 15.38 84.61

Загалккій внесок 55.70 31.90 50.62 71.59

Примітка. За 100% прийнято загальну кількість таксонів, виявлених у водоймах обіласгі.

Порівняння флористичних списків показало, що ВасШагіоркуШ зберігають безумовне домінування в степових річках — Берестова (на долю діатомових припадає 66.97% загального складу альгофлори річки), Сухий Торець (53.72%), а також в річках, течія яких не зарегульоваїга на значній довжині — Вовча (59.09%), Оскіл (47.97%). Суттєве переважання Вааіітіо-ркуіа в порівнянні з Скіогорігуіа відмічено для річок Мох (37.99%), Мерла (42.18%), Орелька (40.06%).

5,2. Вплс-иості вшчосхозшп. У водосховищах виявлено 995 вадів (1228 внутріашьоввдоких таксонів) з 9 відділів, 15 класів, 36 порядків, 85 родин. Це становить 31.9% загального складу альгофлори області, що є найменшим в порівнянні з іншими типами водойм (табл. 2). Провідну роль у формуванні видового складу альгофлори водосховищ відіграють два відділи з близькими значеннями як абсолютного числа таксонів, так і їх відносної кількості — Васїііаііоркуіа (408 таксонів, 33.22% альгофлори водосховищ) і СІїЬгоркуІа (352; 32.17%).

Окрім зелених і діатомових водоростей в альгофлорі водосховищ помітну питому вагу мають Eugknophyta — 10.58%, представлені в спектрах провідних порядків (Euglenales — 3-є рангове місце), родин (Euglenaceae — 2-е) і родів (Trachelomonas — 4-е, Phacus — 7-е, Euglena — 8-е).

Група високоактивних видів в альгофлорі водосховищ представлена 78 вадами, більшість з яких була характерною для озера Лиман — водойми-іца-охолоджувача Змйвоької ТЕС. Тільки в Лимані в групу високоактивних ввійшли представники Cyanophyta (Gfoeocapsa turgida (Kfitz.) Holleib., Gomphasphaeria pusitta (van Goor) Komirck, Mcrismopedia temisdma Lemm.), Dinopkyta (Glenodinium gymnodinium Penard, Gymnodinium obesum Schiller), Cryptophyta (Chroomonas acuta Utenn., Cryptomonas erosa Ehr., C. marssonii Skuja), Xanthophyta (Goniachbris mutica). Високоактивними для кількох водосховищ були переважно представники Badllariophyta — Melosira granulata (Ehr.) Ralls, M. varians Ag., Cocconeis placentula Ehr., Naviada cryptocephala Kfltz.; крім того, в цю групу ввійшли також Coelastrum тісгоротт Nig. і Scertedesmus quadricauda (Turp.) Бг<5Ь.

Аналіз флористичних спектрів окремих водосховищ області показав, що значення питомої ваш трьох провідних груп водоростей були нижчими в порівнянні з наведеними в літературі: Badllariophyta в різних водосховищах становили 29.08-49.63% загального складу альгофлори (за ми даними цей показник дорівнював 37.0-55.0%; Жупаненко, 1975); Eugle-nophyta - 7.19-13.10% (10.4-17.3%), Chlorococcophyceae — 14.32-23.50% (21.727.6%).

5.3. Водорості сгавкіа. В ставках виявлено 1292 вада (1579 внутрішньовидових таксонів) з 10 відділів, 19 класів, 47 порадків, 103 родин. Це складає 50.62% загального флористичного різноманіття водоростей водойм області (табл. 2). Провідну роль у формуванні видового складу альгофлори ставків відіграють ChJorophyta — 477 вадів (551 внутрішньовидовий таксон), що становить 34.89% вадів, виявлених у водоймах цього типу. Суттєве значення у формуванні ставкової альгофлори відіграють також Badllariophyta — 27.23% і Eugknophyta — 13.36%.

В спеюрі провідних порадків в складі альгофлори ставків перші чотири рангових місця займають; Raphales, CUomcoccales, Euglenales, Desmidia-les, на десятому місці розміщується Qchromonadales, відсутній в спектрах річок і водосховищ.

Відмінністю родинного спектра альшфлори ставків є розміщення Eugknaceae на першому місці, збільшення кількості родим Chlorophyta (до 6-ти) за рахунок зменшення родин Bacittatiophyta (до 2-х), наявність Osdllaio-гіасеае, відсутніх у відповідних спектрах річок і водосховищ.

Особлива роль евгленових і зелених водоростей у формуванні видового різноманіття ставкової альгофлори проявилася і в родовому спектрі. На друге рангове місце тут виходить рід Thichelomonas з невеликою різницею в кількості (69) таксонів в порівнянні з родом Navicula (75), що займає перше рангове місце. Більш високе місце (6-те) в порівнянні з річками і водосховищами, займає рід Euglena. Зелені водорості представлені в спектрі чо-тирьма родами, в тому числі родом Chlamydomonas, відсутнім в родових спектрах річок і водосховищ.

Група високоактивних вадів для ставків виявилася небагатою і включала 53 вида, більшість яких — 23 (42.59%) відносяться до Chlomcoccophyceae (представники родів Actinastrum Lagerh., Ankistrvdesmus Corda, Coelastrum N2g., Crudgenia Moir., Dictyosphaerium Nag., Didymocystis Korsch., Micractimum Fres., Nephrochlamys Koisch., Oocystis Nag., Pediastrurn Meyen, Scenedesnus Mcyen, Schroederia Lemm. em. Korsch., Tetraedron Katz., Tetrastrum Chod.). Із загалыюд кількості високоактивних видів — 37 або 68.52% були зареєстровані як такі для удобрюваних рибоводних ставків.

5.4. Водорості ирярплвчх водойм сишмьиеиого стоку. Згідно з прийнятою в гідробіології класифікацією (Липин, 1950; Константинов, 1986) до природних водойм сповільненого стоку (ПВСС) ми відносимо озера, болота, старики, ефемерні водойми. В альгофлорі ПВСС виявлено 1852 вида (2233 внутрішньовидових таксона) з 10 відділів, 18 класів, 55 порядків, 132 родин. Це становить 71.59% загального флористичного різноманіття водоростей водойм області (табл. 2). Таксони всіх рантів були найбільш повно представлені саме в цих водоймах: тут не були зареєстровані представники лише одного порядку — Pieurocapscles і трьох родин — Sobpediaceae, Сгур-tochrysidaceae, Bicosoecaceae, відомих в альгофлорі досліджуваного регіону.

Розподіл загального видового різноманіття водоростей ПВСС по конкретним типам водойм був таким. В болотах виявлено 1189 видів (1392 внутрішньовидових таксона), що становить 62.30% загального видового складу альгофлори ПВСС, в озерах — 1229 вадів (1482 таксона) або 66.30%, в стариках — 498 видів (578 таксонів), або 25.40%, в ефемерних водоймах — 771 вид (887 таксонів), або 35.20%. Враховуючи велике різноманіття і спе-

цифіку умов існувати водоростей в ПВСС, в роботі проведено більш детальний аналіз участі таксонів різного рангу у формуванні альгофлори конкретних типів водойм — боліт, озер, стариків, ефемерних водойм.

Група високоактивних видів в ПВСС виявилася малочисельною і включала лише 23 вида, з рівним числом Скіогоркуіа і ВасіЯагіорНуіа, Основну кількість високоактивних видів відмічено для озер — заплавних, рідше терасних.

5.5. Швівталша характеркепгеа водоростей вішотготнх водойм. Викладено результати порівняння ступеня флористичної спільності різнотипних водойм з використанням коефіцієнту Сгугрена-Радулеску, а також ступеня спільності систематичної структури альгофлор різнотипних водойм для 10 провідних порядків, родин і родів з використанням коефіцієнту рангової кореляції Кецдела.

Аналіз отриманих значень коефіцієнта Сгугрена-Радулеску показує, що мінімальну спільність при порівнянні альгофлор в цілому показали річки з водосховищами (-0.03) і ставками (-0.04), що може бути віднесено за рахунок безпосереднього зв’язку всіх вивчених водосховищ з річками і наявністю серед ставків річкових загат. По всім іншим парам водойм були одержані позитивні значення коефіцієнту, що свідчить про різницю альгофлор. При цьому максимальну різницю було одержано при порівнянні водосховищ і природних водойм сповільненого стоку (+0.30), що може свідчити про специфічність альгофлори останніх.

Були обчислені також значення коефіцієнту Стутрена-Радулеску по окремим групам водоростей. Виключно позитивні значення для всіх пар водойм отримано для Суапоркуіа, ІИпорЬуІа, СкгузорЬуіа, ІЛаігісЬорЬусеае, СопіщаіорНусеае, що свідчить про наявність в цих групах значної кількості специфічних форм для типологічно різних водойм. Виключно негативні значення дали лише Сгурїоркуіа і ЗасШагіор/іуіа; для ХапікорЬуіа, ЕщкпорНуІа, УоЬосоркусеае і СНІагососсоркусеае було зареєстровано як позитивні, так і негативні значення коефіцієнту.

З метою виявлення ступеня спільності систематичної структури альгофлор різнотипних водойм проведено порівняння структури 10 провідних порядків, родин і родів методом максимального кореляційного шляху, який був побудований на основі отриманих значень коефіцієнта рангової кореляції Кецдела.

На рівні порядків найбільш подібними міх собою виявилися річки і ставки (т=0.78). В дендриті всі типи водойм становлять єдину плеяду з мінімальним рівнем зв’язку 0.71. На рівні родив мінімальний рівень зв'язку в дендриті становить 0.43 міх водосховищами і ПВСС. При підвищеній рівня зв’язку з дендриту вичленовуються ПВСС. При порівнянні родів всі типи водойм утворюють єдину плеяду при мінімальному рівні зв’язку (тк0.43). При підвищенні рівня зв’язку до т**0.50 з дендриту, як і у випадку родин, відокремлюються ПВСС. Подальше підвищення рівня зв’язку до т=0.64 веде до відокремлення з дендриту річок.

Проведено порівняння структури 10 провідних порядків, родин і родів для ставків різного цільового призначення.

На рівні порядків спостерігається відокремлення біологічних ставків з дендриту на рівні 0.39, тоді як ступінь спільності рибоводних і рекреаційних ставків становить 0.96. Східне положення спостерігається і на рівні родин, де біологічні ставки зв’язані з рекреаційними з мінімальним рівнем зв’язку

0.50. Уособлене положення біологічних ставків зберігається і на рівні родів, з мінімальним рівнем зв’язку (т=0.33) з рибоводними ставками. Таким чином, специфіка використання біологічних ставків як приймальників стічних вод різного складу формує певні риси альгофлори цих водойм, що і відбивається в дендритах.

Природні водойми сповільненого стоку при порівнянні порядків формують цілісну плеяду з мінімальним рівнем зв’язку (т=0.5б). На рівні родин мінімальний рівень зв’язку становить 0.87; при його підвищенні з дендриту відокремлюються озера і ефемерні водойми. Коефіцієнт кореляції міх стариками і болотами на цьому рівні виявився рівним 1.0, що відповідає повному збіганню провідних рангових місць. На рівні родів при мінімальному зв’язку (т**0.62) всі типи ПВСС формують цілісну плеяду. Підвищення рівня зв’язку до 0.64 веде до відокремлення озер та ефемерних водойм.

Розділ б. Антропогенна трансформація адьгофдорн

6.1. Зміни в альго&дорі рйвотиднкх водойм. Розглядаються зміни, які відбулися в систематичній структурі, чисельності фітопланктону і флористичних спектрах альгофлори різнотипних водойм в зв’язку із ступенем антропогенного навантаження. В порівняльному аспекті аналізуються літературні і оригінальні дані на прикладі харківських річок (Харків, Лопань, Уди, Сів. Донець) за період з 1926 по 1996 рр.; заплавного озера Біле — 1915-

1996 рр; чотирьох ставків, подібних за генезисом, морфометрією і місцеположенням, але різних за формою і ступенем антропогенного навантаження; а також деяких інших водойм.

Зміни гідрологічного і гідрохімічного режиму річок внаслідок зарсгу-шоваїшя стоку, централізованого скидання стічних вод і надходження поверхневого стоку, призводять до суттєвої трансформації річкової альгофлори. В 20-ті роки більше половини ввдового складу альгофлори річок припадало на ВасШагіорИуіа (51.05%), що е характерною ознакою річок. Через 50 років, коли було споруджено більшість загат на харківських річках, питома вага ВасШагіорІїуіа знизилась до 37.79%, хоча абсолютне число видів збільшилось. Тенденція зниження питомої вати ВааІІапорЬуіа в альгофлорі харківських річок зберігається і до середини 90-х років, коли значення цього показника становили вже 33.28%. За термін, що аналізується, знизились значення питомої вата ВааІІапорЬуіа і в складанні чисельності фітопланктону харківських річок. Так, за даними ЛА. Шкорбатова (19261928), частка ВасіІІагіорИуіа на різних ділянках досліджуваних річок і в різні сезони становила до 55-99% загальної чисельності фітоплакхтсіїу, при середніх значеннях цього показника — 50-70%. На початку 80-х років цей показник ніколи не перевищував 70%, а середні значення становили 20-25%. В 1990-1996 рр. були зареєстровані близькі середні значення, хоча на гирловій ділянці річки Уди і на прилеглій ділянці р. Сів. Дінця питома вага ВасШагіор/іуіїа у формуванні чисельності фітопланктону знижувалась до 510%. В роботі висвітлені дані і по іншим групам водоростей альгофлори річок.

Зміни ввдового складу альгофлори, співвідношення провідних груп в залежності від форми та інтенсивності господарського використання розглядаються в роботі на прикладі чотирьох ставків, розташованих в Красио-кутському районі області (дослідження 1995 р.).

За результатами багаторічних спостережень за альгофлорою заплавного озера Біле (літературні дані і особисті спостереження) подано аналіз змін в альгофлорі озера в зв’язку з інтенсивним використанням його з початку 50-х років як зони рекреації.

При відсутності прямого і безпосередньою антропогенного впливу на водойми альгофлора зберігає притаманні їй риси відповідно з типологічними особливостями водойм. Цей висновок підтверджується аналізом даних,

отриманих при вивченні протягом вегетаційного сезону (травень-вересень 1994 р.) кількох водойм, розташованих в лісопарковій зоні міста Харків.

6.2. Сапробіодогічнкй ічилй. Наводиться загальне число організмів-ін-дикаторів сапробності, виявлеїшх у водоймах регіону, розподіл їх по зонам, а також інтервали значень індекса сапробності Паїгтле-Букка в різнотипних водоймах за різні роки.

Порівняння загального систематичного списку із списком оргакизмів-індикаторів сапробності (Водоросли, 1989) показує, що з водойм досліджуваного регіону відомо 447 індикаторних организмів, що становить 14.33% загального видового складу альгофлори.

Аналіз індикаторного значення виявлених сапробіонтів показує, що вони розподіляються по п’яти основним и десяти перехідним зонам сапробності з домінуванням рш-сапробних форм. На долго показників рш-сап-робних умов припадає 42.51% загального числа індикаторних форм, до того ж таке співвідношення спостерігається майже постійно для всіх типів водойм на досліджуваній території.

Максимальне число індикаторів в систематичному відношенні належать до ВасШагіоркуШ. На долю цієї групи припадає 168 видів або 37.58% загального числа виявлених індикаторів. Найбільш різноманітно ВасШагіо-рііуіа представлені рт-сапробшши формами (67 видов), що розвиваються головним чином в бентосі і обростаннях.

Крім діатомових водоростей, помітний внесок в перелік індикаторів відмічено для СМогорЬуіа — 124 вида, що становить 27.74% загального числа показових форм, з переважанням рш-сапробітх форм. Помітну кількість рт-сапробнпх форм дають також Ещіепоркуіа і СуапорЬуіа.

Із загального числа виявлених сапробіонтів ненадійними індикаторами, тобто тими, що мають низьку індикаторну ваіу і здатні мешкати в двох-трьох і більше сусідніх зонах сапробності, є 177 видів, що становить 39.6% загального числа показових форм.

Результати особистих досліджень і обробка архівних матеріалів дозволили розрахувати мінімальні, максимальні і середні значення індексу для деяких водойм за різні роки спостережень. Аналіз середніх значень індексу сапробності, що не виходять, за поодинокими винятками, за межі {Зш-са-пробної зони: 1.6-2.5, підтверджують рш-сапробний характер досліджуваних водойм в цілому.

Порівняння мінімальних значень показує, що у водоймах області в окремі роки, сезони і на деяких ділянках відмічались олігосапробні умови, з відповідними значеннями індексу: 0.6-1.5. При цьому найчастіше мінімальні значення індексу визначені в річках, в їх верхніх ділянках, з великою кількістю джерел і практично повною відсутністю безпосереднього впливу людини. Для річок визначені і максимальні значення індексу — 4.0, що відповідає полісапробній зоні. Значна амплітуда коливань значень індексу сапробності для річок — 0.5-4.0 може бути віднесена, на нашу думку, за рахунок значного антропогенного навантаження і нестійкого санітарно-біологічного стану як в часі, так і за течією річки, від її витоку до гирла. Це підтверджується також і значним розкидом середньорічних значень індексу: від 1.23 до 2.77, тобто від слабо вираженої олігосапробності до перших значень ош-сапробної зони.

Для водосховищ, ставків і озер загальним є те, що, в порівнянні з річками, значення індексу в різні роки зазнавали менших коливань, що особливо чітко проявляється для середніх значень: 1.37-2.5, тобто від практично верхньої межі олігосаяробігості і не виходячи за мгзгі Рщ-сапробксї зони.

Висновки

1. На підставі аналізу літературних і оригінальних даних для флори водоростей водойм досліджуваного регіону наводиться 2460 видів, представлених 3119 внутрішньовидовими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тіш виду. Оригінальними дослідженнями виявлено і визначено 1430 вадів (1763 внутрішньовидових таксона), з яких 379 видов (534 внугришньовидових таксона) виявилися новими для області, що становить 17.12% загального числа таксонів, відомих для області; 143 види (159 внутрішньовидових таксонів) виявилися новими для України.

2. Високі значення родового коефіцієнту — 5.3 і пропорції флори в цілому свідчать про багатство флори водоростей водойм регіону.

3. Провідну роль в досліджуваній альгофлорі відіграють зелені (1186 таксонів або 38.03% флори), діатомові (719 таксонів, 23.05%) і евгленові (352 таксона, 11.3%) водорості. Серед родин значне видове різноманіття мали Веьтпісііасеае (10.5% флори) і Ещіег.асеае (10.3%), а десять провідних родин в структурі альгофлори становлять 50.7%, в тому числі: 4 — з СМогорЬуіа, по 2 — з ВасіПагіоркуіа і Хапікоркуіа, по одному — з Ещіепоркуіа

і Суапоркуіа. Спектр провідних родів об’єднує 28.1% всіх видів. Найбільш бататі видами роди ТгасЬеІотопаз, Сотагішп, Мачісиїа.

4. В річках області виявлено 1369 вадів (1737 внутрішньовидових таксонів), ідо становить 55.7% загального видового складу альгофлори водойм області. Найбільш вагомим є внесок ВасШагіорІгуїа, які в річках були представлені 606 таксонами, ідо становить 84.2% діатомових водоростей області. Спектри десята провідних порадив, родин і родів свід чать про збереження провідної ролі ВааІІагіоркуШ в річках обпасти в цілому, хоча по окремим річкам спостерігаються значні коливання ступеню участі діатомових в аль-гофлорі.

5. У водосховищах виявлено 995 видів (1228 внутрішньовидових таксонів), що становить 31.9% загального віщового складу альгофлори водойм області. Флористичні спектри, співвідношення провідних груп та їх відносний внесок в альгофлору конкретних водосховищ відрізнялися і залежали від віку водосховищ, їх розмірів і умов водозбірної площі.

6. В ставках виявлено 1292 вада (1579 внутрішньовидових таксонів), що становить 50.62% загального видового складу альгофлори водойм області. Найбільш істотним є вклад ЕщіІепорНуїа и ВасШагіорНуїа, що становив 59.94% и 59.80% відповідно загального ввдового різноманіття вказаних відділів в альгофлорі області. Спектр десяти провідних порядків, родин і родів свідчить про провідну роль СМогоркуІа і Е^кпоркуіа в альгофлорі ставків, при значній участі Васіїїйгіоркуіа в цілому по цьому тилу водойм. При аналізі альгофлори ставків різного цільового призначення і господарського використання зареєстровані відхилення в значеннях всіх показників.

7. В природних водоймах сповільненого стоку (ПВСС) виявлено 1852 Еида (2233 внутрішньовидових таксона), що становить 71.59% загального ввдового складу альгофлори області. Найбільш різноманітно представлені СИІогорНуіа — 78.41% загального числа видів у досліджуваній флорі, Еи$епо-рЬуіа — 75.00% і ХапАюрЬуІа — 73.72%. Відмічені суттєві розбіжності в спектрах провідних порядків, родин і родів для окремих типів ПВСС: болота, озера, старики, ефемерні водойми.

8. Порівняння структури 10 провідних порядків, родин і родів з використанням коефіцієнту рангової кореляції Кевдела показало, що найбільш своєрідною е систематична структура альгофлори природних водойм сповільненого стоку, що добре простежується на рівні родин и родів. Серед

ставків різного цільового призначення на всіх рівнях підтверджується значна своєрідність біологічних ставків, що пояснюється специфікою їх використання.

9. Зміни гідрологічного і гідрохімічного режиму річок внаслідок заре-гулювання стоку, централізованого скидання стічних вод і надходження поверхневого стоку призводять до трансформації річкової альгофлори, що проявляється в зміні домінуючих груп і збагаченні річок озерними і ставковими формами. В ставках і природних водоймах сповільненого стоку при безпосередньому антропогенному впливі різного ступеня і в різних формах трансформація альгофлори полягає в нівелюванні рис, які визначаються типологічними і морфометричними особливостями водойми.

Встановлено, що при відсутності прямого антропогенного впливу аль-гофлора зберігає всі риси, які визначаються типологією конкретної водойми, навіть при розташуванні на террнторїї великого промислового міста.

10. У водоймищах району досліджень виявлено 447 івдикаторішх форм з 5 основних і 10 перехідних зон сапробності. Розподіл індикаторних форм і середні значення індексу сапробності Пантле-Бухка свідчать про переважання у водоймах області рт-сапробних умов. В цілому для різнотипних водойм івдекс сапробності виявив суттєвий розкид значень і не мав чітко виявленої тенденції до збільшення або зменшення ані в часі, ані по конкретним водоймам. Максимальна амплітуда коливань значень індексу відмічена для річок: від ксеносапробної (0.5) у верхів’ях річок з великою кількістю джерел до полісапробної (4.0) на застійних ділянках нижче скидання стічних вод.

Список робіт, опублгггозашгх за темою дисертації:

Горбулин О.С. Характеристика альтофлоры реки Северский Донець/Актуальні питання ботаніки і екології. Конф. мол. учених і спец,- Ялта, 1921 жовтня 1993 р. Тези доповад. Київ, 1993.- с. 31.

Горбулин О.С. Синезеленые водоросли Харьковской области//Конф. мой. ученых и спец. биол. ф-та и НИИ биологии ХГУ, Тез. докл..- Харьков, 1994,- с. 11.

Доеадина Т.Н., Горбулин О. С. Оценка современного санитарно-биологического состояния реки Северский Донец по злыгологическим данным// Перший з’їзд Ддроеюологічного тов-ва України (Київ, 16-19 листопада 1993 р.): Тези дсповід.- Київ, 1994.- с. 84.

Горбулин О.С. Новые в редкие виды водорослей из водоемов окрестностей биостанции//Научішс исследования на Севсро-Донецкой биологической станции. Харьков: ХГУ, 1995.- с. 30-33.

Горбулт О.С. Труппы активности фитопланктона озера Лиман//Научные исследования на Северо-Донецкой биологической станции. Харьков: ХГУ, 1995.- с. 33-37.

Догадина Т.В., Друлева ИЗ., Горелова ЛЖ, Вертічеюсо Ю.Л., Бочка АН., Горбулин О.С. Биостанция — как база ботанических пракгак//Научные исследования на Северо-Донецкой биологической станции. Харьков: ХГУ, 1995.- с. 42-47.

Догадина Т.В., Горбуши О.С. История изучения водорослей водоемов Харьковской области (Украіша)//Альголопія, 1995.- т. 5, № 4.- с. 413-420.

Горбулин О.С. Віпоркуґа Харьковской области//Конф. мол. ученых и спец. биол. ф-та и НИИ биологии ХГУ, Тез. докл..- Харьков, 1995.- с. 16.

Горбулин О.С. Новые ХшйЬорІїуІа для водоемов Харьковской области//Акту-алыше проблемы ботаники и экологии. Конф. мол. ученых и спец. (Харьков, 5-7 июня, 1996 г.). Тез. докл.- Харьков, 1996.- с. 38.

Горбулин О.С. Дополнение к флоре Сгуріаріїуіа и ЕарЫНорЪ^а Харьковской области (Украина)//Апьголотя, 1997.- т. 7, № 1.- с 55-60.

Догадина Т.В., Горбулин О. С., Чередниченко Л.П. Водоросли озера Лебедин (Украина)//Альтолошя, 1997.- т. 7, № 2.- С. 178-184.

Горбуши О.С. Улотриксовыс водоросли (ШоЫскоркусеае) Харьковской об-ласти//Тезисы VI молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге, 12-16 мая 1997 г.- Санкт-Петербург: Боган, ин-т РАН, 1997.- с. 23.

Горбутн О.С. Систематична структура флори водоростей водоймищ Харківської області/ДІроблсші ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття: Мат. X з’їзду Укр. ботан. тов-ва (Полтава, 22-23 травна 1997 р.)- Київ-Полтава, 1997.- с. 64.

Догадшш Т.В., Горбулин О.С. Изменения систематической структуры альго-фдоры рек в условиях антропогенных лавдншфгов//Еколопчна культура та проблеми охорони навколишнього середовища: Мат. IV Міжнар. Конф. Фраіщія-Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур.- Т. 2, Ч. 2.- Дніпропетровськ: "Поліграфіст", 1997.- С. 27-28.

Догадіт ТВ., Горбуліп О.С. Видовий склад водоростей водоймищ Харківської області// Національна коиф. "Збереження біорізномаштності в

Україні" (Канів, 21-24 жовтня, 1997 р.)- Київ-Егсм, 1997.- С. 29 Горбушн О.С. Анализ систематической структуры водорослей водоемов

Харьковской области// Биологический вестник, 1997.- Т. 1, № 1.- С.

78-83.

ГсрбулЬї О.С. Водорості водойм західних відрогіз Ссредньоруської са-соигап (Харківська область).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 — ботаніка. Рукопис. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ. Київ, 1998.

Вперше проведено критичне узагальнення літературних і оригінальних даних по видовому різноманіттю водоростей різнотипних водойм Харківської області. У водоймах області відомо 2460 видів, представлених 3119 вїіутріїшїьоЕццовими таксонами, враховуючи ті, що містять іюмсіжлатурний тип виду; 143 види (159 внутрішньовидових таксонів) виявилися новими для України. Проведено аналіз систематичної структури альгофлори водойм області на підставі узагальнення багаторічних даних. Визначені особливості розподілу водоростей в різнотипних водоймах, виділені групи високоактивних видів, проведена оцінка участі кожного типу водойм у формуванні загального видового різноманіття альгофлори області. Показано зв'язок змін у видовому складі та інтенсивності розвитку окремих груп водоростей з ступенем і формою антропогенного впливу на водойми.

Кягзчсгі <дага: водорості, видовий склад, систематична структура, різнотипні водойми, антропогенний вплив.

Гсрбулїпі О.С. Водоросли водоемов западпьгх отрогов Средверусс&ой воззышепиосга (Харьковская область).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 — ботаника. Рукопись. Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАНУ. Киев, 1998.

Впервые проведено критическое обобщение литературных и оригинальных данных по видовому разнообразию водорослей разнотипных водоемов Харьковской области. В водоемах области известно 2460 видов, пред-

кінської області. У водоймах області відомо 2460 видів, представлених; 3119 внутрішньовццовими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду; 143 віщі] (159 внутрішньовидових таксонів) виявилися новими для України. Проведено аналіз систематичної структури альгофлори водойм області на підставі узагальнення багаторічних даних. Визначені особливості розподілу водоростей в різнотипних водоймах, виділені групи високоактивних видів, проведена оцінка участі кожного типу водойм у формуванні загального видового різноманіття альгофлори області. Показано зв'язок змін у видовому складі та інтенсивності розвилку окремих груп водоростей з ступенем і формою антропогенного впливу на водойми.

Кшзчааі csosa: водорості, видовий склад, систематична структура, різнотипні водойми, аніропогенний вплив.

Горбуліш О.С. Водоросли водоемов дададвых отрогов Среднерусской возгышеБвогш (Хврьковская область).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 — ботаника. Рукопись. Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАНУ. Киев, 1998.

Впервые проведено критическое обобщение литературных и оригинальных данных по видовому разнообразию водорослей разнотипных водоемов Харьковской области. В водоемах области известно 2460 видов, представленных 3119 внутривидовыми таксонами, учитывая те, которые содержат номенклатурный тип вада; 143 вида (159 внутривидовых таксонов) явились новыми для Украины. Проведен анализ систематической структуры альгофлоры водоемов области на основании обобщения многолетних данных. Определены особенности распределения водорослей в разнотипных водоемах, выделены группы высокоактивных видов, оценено участие каждого типа водоемов в формировании общего ввдового разнообразия альгофлоры области. Показана связь изменений в видовом составе и интенсивности развития отдельных групп водорослей со степенью и формой антропогенного воздействия на водоемы.

Ключевш слава: водоросли, видовой состав, систематическая структура, разнотипные водоемы, антропогенное воздействие.

Gorbulin O.S. Algs.es of the water bodies of west spurs Average-rossiac егнінеисс (Kharkov area).

Thesis for degree of candidate of biological sciences on the speciality

03.00.05 — botany. Manuscript. M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 1998.

For the first time conduct critical generalization of literary and original given on the aspectual variety of algaes intermix water bodies an Kharkov area. A total of 2460 species, represented by 3119 infraspecific taxa (considering those contained nomenclature types of species); 143 types (159 infraspecific taxa) were new for the Ukraine. Conduct analysis of systematic structure algaflora of water bodies area on the grounds of generalising perennial data. Determined peculiaritys sharing the algaes in the intermix water bodies, you-are divide groups of highactive species, is evaluated participation of each type an water bodies in shaping a general aspectual variety algaflora of area. Shown relationship of changes to the aspectual composition and intensity of development of separate groups of algaes with the steppe-new and form antropogenetic influences' on water bodies.

Keywords: algaes, aspectual composition, systematic structure, intermix water bodies, antropogenetic influence.