Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние защитно-стимулирующих веществ при их послойном нанесении во время дражирования семян на рост и продуктивность сахарной свеклы

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Влияние защитно-стимулирующих веществ при их послойном нанесении во время дражирования семян на рост и продуктивность сахарной свеклы"

- 2 ШОН 1523

ШСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКЮ УКРАШСЬКО! ЛКАДЕМП АГРАРИЯХ НАУК

БЕЛКОТ BIKTOP ЗИДОРОВНЧ

ВПЛИВ ЗАХИСНО-СТИМУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН ПРИ ПОШАГОВОМУ IX НАНЕСЕШП ШД ЧАС ДРАЖУВАННЯ НАСШНЯ НА PICT I ПРОДУЕТИВШСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯЮВ

Спещальтсть 06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогоспода]

УДК 633.63.:631.531Л :631.531.17

КШВ-1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нституп цукрових бурякш УААН.

Нзуковий кер1вник:

доктор сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвробпник, САБЛУК Василь Трохимович, Гнститут цукрових бурякш УААН, завщувач лаборатори

Офщжш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук,

професор, член кореспондент УААН, БОБРО Михаиле Архипович, Харк1вський ДАУ, завщуючий кафедрою рослинництва

кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий ствробл-ник МАЦЕВЕЦЬКА Над1я Михашивна, 1нститут цукрових бур^пда УААН, провцший науковий ствробшшк лаборатори випробування та освоения штенсивних технологш

Провщна установа: 1нститут землеробства УААН, лабораторк штенсивних технологи вирощування кормових буряк1в

Захист дисертацп вщбудетъся " 1998 р. о 10 годит

на засщанш спещал1зовано1 вчено! ради Д 26.360.01 при Гнститут! цукрових буртов Украшсько! академи аграрних наук

Адреса: 252110, м. Ки1в, ГСП 650 вул. Юпшчна, 25 Ьхститут цукрових бурякш.

3 дисертащею можна ознайомитись у б^блютещ Ьнетшуту цукрових б_уряк!в УААН (другий корпус). Автореферат розюлано "30" г^&'яШ^ 1998 року.

Вчений секретар

спещал1зовано! вчено! ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. РОБОТИ

Вступ В останне десятир1ччя в Украйи при вирощуваши цукрових бурякта особливе мюце займае обробка насшня системними шсектицидами, яка забезпечуе надШний захист сходш вщ шкщникш. Останне в значнш м1р1 сприяло широкому впровадженню у виробництво штенсивно1 технологи вирощування культури. Однак системт препарати кэрбофураново1 групи, якз використовуються для обробки полного матер1алу, можуть значно пригшчувати початковий рют а розвиток рослин. Тому пошук способов зниження негативно! ди вказаних шсектицидш представляв науковий штерес.

Актуалътсть теми. Впровадження у виробництво штенсивно! технологи вирощування цукрових бурякш, яка передбачае вис!в насшня з розрахунку на кшцеву густоту рослин, можливе лише при умов1 надшного захисту ще! культури вщ шкщливих оргашзм1в. Токсикащя сходш цукрових бурякгв шляхом передпосгвног обробки насшня системними шсектицидами значно пщвищуе еколопчну чистоту штегровано! системи захисту ще! культури вщ шкщникш. Проте використання для обробки пос1вного матер1алу препаратов карбофураново! групи здебшьшого призводить до пригшчення початков ого росту 1 розвитку рослин 1 не завжди забезпечуе належний р1вень контролю чисельжхт фгтофапв.

Тому пошук нових способов удосконалення технологи обробки насшня цукрових буряков захисно-стимулюгочими речовинами е актуальним.

Зв 'язок роботи з науковгши програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 1995-1997 рр. в межах науково-дослщно'£ програми лаборатори захисту, Гнституту цукрових буряк1в та науково-техтчного плану УААН на 1995-2000 роки ''Цукровг буряки". Реестрацшний номер 03.04-МВ/1198.

Мета г задат досягджень. Удосконалити технологио обробки насшня цукрових буряков композищею захисно-стимулюючих речовин способом пошарового нанесения й компонента пщ час дражування наотня.

У завдання дослщжень входило вивчити:

- вшив композици захисно-стимулюючих речовин при пошаровому йс нанесены! шд час дражування насшня на ргст, розвиток цукрових бурЖ1В та продуктивность культури;

- ефектившсть шсекттщдш г фунгщидгв проти шкщник'т та хвороб цходш цукрових бурякш при р1зних способах IX розмядення на посевному матер1ал! пщ час його дражування;

- шляхи зниження норми витрати шсектициду за рахунок включения до окладу композици захисно-стимулюючих речовин регулятора росту;

- ефектившсть нового шсектициду космос проти комплексу шкщникш сходш цукрових буржш при включеш його до складу композици захисно-стимулюючих речовин.

Наукова новизна одержаних результатге. Вивчено вплив захисно-стимулюючих речовин при пошаровому £х нанесенна пщ час дражування насшня на ркт, розвиток цукрових буряив та гх продуктившсть; розроблено сжтаб розмяцення шсектицидгв, фунгщидш { регулятора росту по вщношенню до зародка насшини, який забезпечуе найвищу урожайшсть культури 1 надшний захист сход!в вщ шкщливих оргашзм^в; вивчена ефектившсть НОВОГО ШСеКТИЦИДу КОСМОС ПроТИ ШКЩНИЮВ.

Практичне значения одержаних peзvльmamiв, При пошаровому розмцценш компонента композици захисно-стимулюючих речовин тд час дражування насшня цукрових буряк!В покращуеться р1от 1 розвиток рослин, щдвшцуеться бюлопчна ефектившсть шсектицидгв i фунгщидш проти шкiaíшкiв та хвороб сходив, зменшуеться пестицвдне навантаження на бурякове поле за рахунок зниження норми витрати препарат карбофурановог групи.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана автором особисто при сприянш лабораторц захисту цукрових бурякгв вщ шкщникгв та хвороб, лаборатори агротехнологи 1нстшуту цукрових буржзв та Уладово-Люлинецько! дослщно-селекцшно) станци .

Апробагш резулътаппв дисертацп. Результата проведения дослщжень доповщались на засщаннях методично'1 ради 1нетитуту цукрових бурякщ в 1996 11997 рр., на науково-методичних нара-дах спец1ал1ст1В по захисту рослин вщ шкщникш та хвороб

1нституту цукрових бypякiв та мереиа його дослщно-селекцшних стандш в 1995-1997 рр., на нарад1 головнях технологов та шших спещалкгпв насшневих завод1В Укра'ши в 1997 рощ.

Публгкагт. Матер1али дисертаци опублковаш в 3 наукових працях.'

Структура та обсяг роботи. Дисертацшна робота викладена на 139 сторшках машинописного тексту, вклгочае 32 таблиц!, 11 рисунков.

Робота складаеться з1 в ступу, 7 роздиив, висновк1в 1 рекомендаций виробнищву та списку використано! лгтератури, який вюпочае 255 джерел, з них 20 шоземннх.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ

У першому роздШ (огляд лгтератури) дана характеристика впливу пестицид ¿в при р!зних способах к застосування на р1ст г розвиток рослин загалом 1 цукрових буряк1в зокрема. Розкрито ви-довий склад шкщливо1 ентомофауни, гснутст способи контролю 1х чисельносш та зниження шкодочинност,

У другому роздШ викладена програма та методика дослщжень, описат мшце, умов и виконання роботи, та використаш матергали.

Дослщження проводилися на Уладово-ЛюлинецькШ дослщно-селекцшшй станци, яка розташована в Швшчно-захщшй частит Люостепу Украхни в зош достатнього зволоження. Грунти доошдного поля чорноземи глибок!, малогумусга, вилугуван!, за мехашчним складом грубо-пилуватий середнЙ суглинок. 1Д груши вiднeceнi до структурних, яким притаманш сприятлив1 в о дно-пов пряш властивост1, вони видшпоться виеоким р!внем насиченост! основами колощного комплексу (кальщю 1 магнио), що зумовлюе нейтральну чи слабокислу реакццо грунтового розчину.

Агротехнка при вирощуванш цукрових бурят в дослщах загальноприйнята для дано! зони.

Об'екти дослщжень: насшня та рослини цукрових бypжiв пбриду Украшський ЧС-70; шсектициди - фурадан 1 космос; регулятор росту - фоснутрен; грунтов а мкрофлора.

Схеми досщдю наведет у вщповщних роздшах.

ГЬд час дослщжень визначали польову схожють насшня, динамку росту рослин, ix густоту, урожайтсть та жють коренеп-лсдав, уткоджешсть рослин основними шкщниками, уражешсть коренещом, тривал1етъ та ршень токсично1 дц нового шсектициду космос, вплив шсектидад^в на агрсноьйчно цшш групи мпсрооргашзмш.

Одержат дат обробляли методом дисперсШного анализу на персональному комгг'готер1.

Bei дослщження проводились згщно загальноприйнятих методик (ВНИС, 1986; ВНИИЗР, 1986).

У третьему роздий викладен! результата дослщжень щодо вивчення впливу захисно-отимулюючих речовин при пошаровому нанесенш пщ час дражування насшня на picT та розвиток рослин цукрових буряк!в (табл. 1).

Таблица 1

Вплив захисно-стимулюючих речовин при пошаровому нанесенш щд час дражування насшня на початковий picT та розвиток цукрових буряк1в, (1995-1997 рр.)

Польова Маса 100

СХОЖ1СТЬ. % рослин, г

ВАР1АНТ на 5-й на 10-й фаза фаза

день день вилоч 1-ï

ки пари

1. Контроль - драже + Ск* 16,7 60,1 10,2 52,5

2. ФН-СК на драже - еталон 16,2 50,1 8,5 53,0

3. 2/'3 Ф+СК на драже 17,1 52,0 9,9 51,1

4. Р на наезння + драже 22,3 62,9 12,1 65,1

5. Р на наошня+драже+Ф+Ск 17,7 60,2 12,1 63,5

6.Р на насшня+драже+2/ЗФ+Ск 29,0 63,0 13,6 67,7

7. Р в драже 27,0 65.6 12,5 63,7

8. Р в драже+Ф+Ск на драже 22,7 57,9 11,3 57,9

9.Р в драже+2/3Ф+Ск на драже 22,2 63,6 12,4 62,1

10. Ск на насшня+драже+Ф+Р 12,6 58,8 9,2 52,9

11. Ск на насшня+драже+Ф 11,2 50,5 8,5 48,1

12. Ск на насшня+драже+Ф+Р 12,0 55,2 9,8 54,5

ШР03 4,0 5.2 0,7 7,6

Примотка: *Ск - сулъфскзрбатюн-к, б г на одну поешну одиницю;

Ф - фурадан, 45 мл. на одну поешну одиницю; Р - регулятор росту (фоснутрен), 7,5 мл на одну поешну одиницю.

Встановлено, що пошарове розмнцення компонент композици захисно-стимулюючих речовин 1 включения до ц складу регулятора росту ¡охотно позначаеться на динамщ! сход ¿в, мае! рослин та продуктивносто цукрових бурякш ( див. табл. 1). Особливо це помггно при знижет норми витрати шеектициду. Так, в 6 вароанто на 1-й день теля появи сходов зшшла найбшьша кшькють рослин цукрових бурякт - 29,0 %, проти 16,2 % на еталоно. Бшьшою також була 1 маса рослин.

Помпно впливае на густоту рослин розке розмнцення компонент композици зажто-стамулюючих речовин по вщкешенню до зародка наезнини, особливо при включенш до и складу регулятора росту. Так, при нанесешй фоснутрену безпосередньо на шсЬшяу, а пестицидов на поверхню драже була найбшьша густота насадження (101,2 тис./гэ), що спрняло отриманню прибавки урожаю ксренеплод1в 2,5 т/га, пор1вняно з еталоном (табл. 2). При цьому не вщмочено залежно<т М1Ж цукрщтстю коренеплод1в 1 мгсцем розмнцення компонентов компознци захисно-стимулюючих речовин при дршкузанш, насшня.

Таким чином, пошарове розмццення компонент композици захисно-стимулюючих речовин при дражуванш насшня сприяе збереженню бшьшо! густоти рослин, поровняно з еталоном 1 вшвдй продугтавност! культури.

У четвертому роздш наведет результата вивчення бюлогочннх особлнвостей основних фогофагов сходов цукрових буряков, Зокрема встановлено, що в зош достатнього зволоження, де розмяцена УЛДСС, найбътьшоо шкоди сходам цукрових буряков завдаютъ з грунгоживучнх шюдниов - личинки дехальжох видов ковалшс1в о бурякова крихгтка, а з наземних - сорий буряковий довгоносик о буржовз блошки. За чао проведения досящжень чисельтсть цих ф1тофаг1в ^находилась на равно, або

значно перевшцувала загальноприишт ехономхчш пороп

ШКОДОЧИННОСТ!,

Таблица 2

Продуктившсть цукрових бурях!в при пошаровому нанееенш захисно-стимулюючих речовин на насшыя (1995-1996 рр.)

В АР1АНТ Густота Урожай Цукри 35ц

рослин, шсть, СТ1СТЬ, цукр,

тис./га т/га % т/г г

1. Контроль - драже+Ск* 63,9 31,8 18,0 5,7

2. Ф+СК на драже - еталон 95,2 .37,9 18,1 6,9

3. 2/3 Ф+СК на драже 85,6 35,1 18,2 6,4

4. Р на насшня+драже 68,8 32,4 18,1 5,9

5. Р на насшня+драже+Ф+Ск 101,0 40,4 17,9 7,2

б.Р на насшня+драже+2/ЗФ+Ск 101,2 39,8 18,1 7,2

7. Р в драже 69,9 32,7 18,2 5,9

8. Р в драже+Ф+Ск на драже 96,5 40,2 18,1 7,3

9.Р в драже+2/ЗФ+Ск на драже 99,5 39,7 18,0 7,1

10. Ск на насшня+драже+Ф+Р 89,6 38,1 18,0 6,9

11. Ск на насшня+драже+Ф 92,1 37,8 18,0 6,8

12. Ск на насшня+дразке+Ф+Р 89,6 35,9 18,1 6,5

ШР03 6,1 2,3 0,7

Як свщчать даш табл. 3, в умов ах УЛДСС найвищою булг заселешсть поош1В цукрових бурякш цими шкщникзми в 1995 рощ. Так, щшьтсть буряково1 крихшэх в цей рк перевищувалг економ1Чний пор1Г шкодочинност в 45 раз ¡в, серого буржовогс довгоносика в 8-12 1 дротяннк^в майжс в 3 рази. В шли рок* чисельшсть цнх фгшфагзв була дещо нижчою, але також ютотнс перевшцувала економ!чний порг & шкодочинностх.

На основ! проведения дослщжень в станов лено, що в умовах УЛДСС сходи цукрових бурякзв ушкоджуютъ в основному 5 вкдш дротяник1в з род1в Ацг^ез, Зе1а1озогггаз ; Ме1апо!т 1з них найбшьше розповсюдження мае А$$по1ей зрШаим*, який займае вщ 59,3 до 72,3 % вщ загального обсягу

ЩЗЛЬНОСТ! цих ШКЩНИКШ,

Ь бурякових оляпок сходи цукрових буряюв ушкоджують три вида: звичайна - Chaetocnema concinna, твденна - Chaetocnema brevinscula i захщна-Chaetocnema tibialis, чисельшсть яких стввщносилась ж 8: 1,5 : 0,5.

Таблиця 3

Чисельшсть основних шкщникш сход1в цукрових бурякхв (1995-1997 pp.)

Шкщники Чисельшсть шкщникш, Л ОСОбиН/М Ilopir шкодочин HOCTi, особин/м2

1995 р. 1996 р. 1997 р. Середне

С1рий буряковий довгоносик 2,4 1,5 2,1 2,0 0,2-0,3

БурЯКОВ! блинки 18,4 26,1 12,7 19,1 8,0-10,0

Бурякова крихггка 1800,0 516,0 480.0 932,0 40,0

Дротяники 5,4 1,5 3,2 3,6 2,5

3 штературних джерел (Космачевский А.С., 1959) вщомо, що личинки ковалшав, пзд впливом зниження вологост! млрують Л1ТОМ з верхнього шару грунту в середш 1 там харчуються молодими коршчиками рослин. Восени волопсть верхнього шару грунту тдвшцуеться, але грунт залишаеться ще достатньо прогргтим. В таких умовах проростае насшня багатьох рослин, що сприяе М1граци { накопиченню дротяникш у верхньому шар! грунту.

Проте, ж встановлено нашими дослщженнями, восени чисельшсть дротяникш в цьому шар1 грунту на 20...30 % нижча пор1вняно з весняним перюдом. Тому, достов1рну шформаццо про щшьшсть дротяникш в грунт1 i його потенцшну небезпеку для cxoдiв цукрових бурж!в можна отримати лише весною шляхом проведения пошарових розкопок грунту перед пociвoм культури.

У п'ятому роздШ наведет результата бюлоНчнох ефективносй захисно-стимулюючих речовин при 5х пошаровому нанесет пщ час дражування насшня проти шхщних!В сход1В цукрових бурякгв, а також вивчена мождивкяъ використання зменшених норм витрати шсектициду 31 збереженням його

ефективносгп проти фпгофага за рахунок регулятора росту, введеного в композицию

Як свщчать дат таблищ 4, бюлопчна ефектившсть захис-но-стимулюючих речовин проти жук1в с1рого бурякового довгоносика по зниженню ушкодженосп ним рослин знаходитъся у межах вщ 55,9 до 74,8 %. На вариантах, де проведено нанесення компонентов композици захисно-стимулюючих речовин на насшня у такому порядку: регулятор росту на поверхню насшня, а пеотициди на драже, вщм1чено найвищу бюлопчну ефектившсть шсектициду проти фггофаг1В.

Кр1М того, регулятор росту одночасно дозволяс зменшити норму витрати фурадану без зниження його ефективност1 При цьому встановлено, що вщдалення регулятора росту в ад зародка пщ час дражування насшня знижуе ефектившсть композици захисно-стимулюючих речовин проти огрого бурякового довгоносика. Так, при розмяцеш регулятора росту на поверхш драже ефектившсть шсектициду проти цього шкщника знижуеться на 9,9-18,5 %. Мхсце розташування шших компонент композици пщ час дражування насшня цукрових буряк1в сугтево не позначаеться на ршш бюлогано! ефективносп шсектициду проти жугав с1рого бурякового довгоносика. За даними ще! ж таблищ бюлопчна ефектившсть композици захисно-стимулюючих речовин проти бурякових блинок коливаеться в межах 66,8..,82,6 %.

Включения до окладу композици регулятора росту суттево впливае на показники ефективносп шсектициду, особливо на варкдагах з1 зменшеною нормою витрати препарату. Так, якщо ефектившсть фурадану на таких вариантах за роки дослщжень становить 66,8 %, то при використант регулятора росту вона в середньому була на 15,8 % вищою. Але висока бюлопчна ефектившсть карбофурану проти бурякових блинок отримана також 1 на вар1антах без використання регулятора росту. Зокрема, на вариант! з нанесениям сульфокарбатюну на насшня, а фурадану на драже ефектившсть цього шсектициду проти бурякових бллдок дор1внювала показниковг на варганп ¿з застосуванням регулятора росту.

Як було вдопчено, в умовах Уладово-Люлинецько'1 дослщно-селекцшно! станци найбшьшо! шкоди шхнвам цукрових

бурякш в пер ¡од вщ проростання насшня до фази 2-1 пари справжшх листков завдае бурякова крюйтка. Внасладок ушкодження цим шкщником сходи сильно пригтчуються, рослини бшьше уражуються коренещом (Г.НГумовская, К.С. Коливошко, 1988).

Таблиця 4

Бюлопчна ефектившсть композита! захисно-стимулюючих речовин проти комплексу шкодник ¡в сход]'в цукрових буряк1в,

(1995-1997 рр.)

В АР1АНТ Бюлопчна ефектившсть, % проти

с!рого довго-носика буряко- вих блинок буряко- В01 КрИХОТ- ки дротя- НИКОВ

1. Контроль - драже+Ск* 0,0 0,0 0,0 0,0

2. Ф+СК на драже - еталон 64,7 74,7 45,7 55,9

3. 2/3 Ф+СК на драже 55,9 66,8 36,3 47.9

4. Р на насшня+драже 0.0 0,0 0,0 0.0

5. Р на насшня+драже+Ф+Ск 74,8 79,5 49,2 57,4

6.Р на насшня+драже+2/ЗФ+Ск 66,4 82,6 45,8 50,8

7. Р в драже 0,0 0,0 0,0 0,0

8. Р в драже+Ф+Ск на драже 72,3 72,6 45.7 54,0

9.Р в драже+2/ЗФ+Ск на драже 63,9 76,3 43,1 49,6

10, Ск на наснзия+драже+Ф+Р 66,0 74,7 42,9 54,2

11. Ск на насшня+драже+Ф 67,3 79,5 43,9 50,7

12. Ск на насшня+драже+Ф+Р 56,3 74,7 34,8 44,7

ШР03 8,1 5,9 9,3 8,5

В наших дослодах з дражованим насшням бюлопчна ефектившсть фурадану при нанесены! його на поверхню драже проти жуков крихтси коливалася в межах 34,8...49,2 %, а зниження норми витрати шсектициду приводило водоов1дно до зменшення його ефективносп. При включенш до складу композици захисно-стимулюючих речовин регулятора росту 1 нанесения його на насшня, а пестицид 1в на поверхню драже, бюлопчна ефектившсть фурадану була дещо вшцою, поровняно з еталоном, але не кгтотно. В той же час на вариантах зо зменшеною

нормою витрати шсектициду його ефектившсть була помггно бшьшою при застосуванш регулятора росту. Ця р1знидя в показниках М1Ж еталоном 1 дослщжувашш вариантом була ¿стотною в 1995-1996 рр., а в 1997 рощ вона Д0р1внювала 5,2 % при найменшш ютотнш р1знищ 11,1 %. Останне ищтверджуе зроблений рашше висновок, що регулятор росту не зав жди забезпечуе стабшьний ефект.

3 огляду на актуальшстъ проблеми захисту сход1в цукрових б)фяк1в вщ личинок ковалшав нами також вивчавоя вплив пошарового нанесения захисно-стимулюючих речовин при дражуванш насшня на зниження шкодочинност! дротяник^в (див. табл. 4).

Так, результата дослщжень показали, що регулятор росту практично не впливае на бюлопчну ефектившсть шсектициду про-ти дротяник1в. Основним чинником, який визначае зниження ступеня ушкодженост! рослин цими шкщниками, як видно з таблищ, е норма витрати шсектициду. Практично на век в ар ¿антах, де була використана знижена на одну третину норма витрати фурадану, спостерЁгаеться тенденция до зростання ушкодженостс рослин цукрових бурят дротяниками, хоча розница м1ж еталоном 1 шшими вар1антами не ютотна.

Отже, результата дослщжень з пошаровим нанесениям компонентов композицц захисно-стимулюючих речовин при дражуванш насшня показали, що такий спос1б IX використання е бшыя ефективним, поршняно гз застосуванням оумяш цих препарат. Така пщготовка посшного матер1алу дозволяе ¿золювати регулятор росту вщ контакту з пестицидами, що забезпечуе позитивний його вплив на зменшення ушкодженосп рослин окремими шкщниками 1 дозволяе скоротити на одну третину норму витрати шсектициду, не знижуючи ефективность

У шестому роздШ наведен! результата вивчення впливу захисно-стимулюючих речовин при дражуванш I шкрустуванш насшня цукрових буряк1в на мжрофлору 1 токсичшсть грунту.

Встановлено, що токсичшсть грунту на 10-й день теля пос1ву цукрових буряк1в е високою на в ар ¿антах з фураданом, при норм1 витрати 45 мл/п.о. Зменшення на одну третину норми витрати даного шсектициду знижуе показники токсичност! грунту

в цей перюд на 26,0 умовних кумарянових одиниць (УКО). Така ж законом1ршсть вщм1чена 1 через 30 дшв теля вис!ву обробленого шсектицндом наошня цукрових буряюв, де токсичность грунту становила вщповщно 40,0 I 28,5 УКО, в залежносп вщ норми витрати фурадану.

Вагоме зниження пестицидного навантаження на грунт вщличено при шкрустуванш насшня цукрових бурж1в новим шсектицндом космос. При викорнстанш цього препарату з нормою витрати 50 мл/п.о., р1вень токсичности грунту на 10 день гнсля посшу цукрових бурякш був майже в два рази нижчий, поршяяно з еталоном, а на 30-й день грунт на даному вар!ант1 за цим показником не вщрЬнявея в!д контролю.

Анатзуючи стан грунтов о! мкрофлори в станов лено, що пщ впливом шсектицидш в перш! дш теля поешу цукрових б)'ряк!в йде зниження чисельнос« агроном1чно цшних груп мкрооргатзмш. В залежносп взд шсектициду 1 особлнвостей його використання загальна чисельшстъ мкрооргашзм!в зменшуеться на 33,8...74,1 % (рис. 1), причому мшшальний вплив на грунтову мисрофлору проявляв шоективдзд космос з нормою витрати 50 мл/п.о., а також вар1ант з1 знижеиою на одну третину нормою витрати фурадану. Таким чином, результата дослщжень показують, що пестицидн яю використовуються для обробки насшня цукрових бурякгв, пригтчуклъ жиггед1яльшеть грунтов их мкрооргашзм!в на початку веггтаци культури. Використання шсектициду космоо, а також пошарове нанесення захишо-етммулюючих речовин 31 зниженою нормою витрати фурадану суттево змеяшуе токсичний вплив на грунт 1 агро-ном1чно цшш групн м кроорг ашзм1в.

У сьомому розЫлг вшсладено аналхз виробничо!' перев1рки, застосування композици захнсно-стнмулюючих речовин при дражуванш насшня цукрових бурякш, яка проводилася в 1996 роий в Корделшському бурякорадгосш Вшницько-1 облает (табл. 5 ).

Щшьшоть шквдниюв на час появи сходш цукрових буржгв в гостю дарспи становила: жук!в С1рого бурякового довгоносика -1,8, бурякових блядок - 18,2, буряхово1 крнхтси - 604, дротяшжш - 3,1 особин на одному квадратному метрг

Проведет облки шкодочинност! комплексу фггофагтв сход1в цукрових бурякш у виробничих умовах подтвердили

МЛ/П.О. г-Р«гУлятор росту (фоснутрен), 7,5

результата, якх були отримаш при проведен! польових дослщжень. Так, використання для обробки дражованого насшня цукрових бурякш композицц захисно-стимулюючих речовин зх зниженою на одну третину нормою витрати фурадану х наявност1 в хх склад1 регулятора росту забезпечило гарантований захист сходхв щех культури вщ фпчэфагхв. Бюлопчна ефективтстъ цього варханту у виробничому дослвдх проти основних шкщник1в сход1в цукрових бурякхв становила: с!рого бурякового довгоносика - 66,7 %; бурякових блшюк - 76,1; буряковох криххтки - 51,8 х дротяникш -51,3 %, що майже дор1внювало показникам еталону, або навхть перевшцувало хх.

Таблиця 5

Економхчна ефектившсть захисно-стимулюючих речовин при хх пошаровому нанесет ход час дражування насшня (дослхдне господарство Корделхвське, Калишвського району, Вшницькох областх, 1996 р.)

ПОКАЗНИК Фурадан + Сульфокарбатхон-к на драже (45+6) Фоснутрен на насшня + драже + Фурадан + Ск на драже (7,5+30+6)

Урожайтсть, т/га 38,2 40,9

Прибавка урожаю, т/га - 2,7

Варткяъ реалхзованох продукцц, грн./га 1604,4 1717,8

Соб1вартхсть, грн./га 1009,5 1009,1

Прибуток, грн./га 594,9 708,7

Економхчний ефект, грн./га - 113,8

в т.ч. за рахунок: -приросту урожаю, грн./га 113,4

-зниження соб1вартост1, грн./га - 0,4

Рентабельшсть, % 58,9 70,2

Результата виробничох перев1рки застосування пошарового нанесения компонента композицц захисно-стимулюючих

речовин при дражуванш насшня цукрових бурякш забезпечили щдвшцення урожайносто коренегоюд1в на 2,7 т/га, що дозволило на одному гектар 1 отримати прибуток на 113,4 грн. больше, пор!вняно з використанням сумки! цих препарата.

Отже, впровадження у виробництво пошарового нанесения компонентов захисно-стимулюючих речовин при дражуванш насшня цукрових буряк!в: регулятор росту на насшня, а пестицид ¿в на драже, подвищуе р1вень рентабельности виробництва цукросировини на 11,3 %.

ВИСНОВКИ

1. Пошарове нанесения компонента композицп захисно-стимулюючих речовин при дражуванш насшня цукрових буряков дозволяе уникнути пригночення початкового росту 1 розвитку рослин, що сприяе подвищенню польово* схожо<т насоння на 12,9 %, збшьшенню маси сходов на 21,7 %, зменшенню ураженоето хх коренеедом на 12,1 %.

2. Серед шкщшшв сходов цукрових буряк1в в зоно достатнього зволоження (Уладово-Люлинецька дослщно-селекцшна станщя) найбшыд шкодочинними е: «рий буряковий довгоносик, буряков о блшпси, бурякова крихшса х дротяники, чисельность яких перевшцуе загапьноприйнятий економочний порог шкодочинноеп в 3-45 разов.

3. Застосування роздольного нанесення складових композици захисно-стимулюючих речовин при дражуванш насшня цукрових буряюв забезпечуе зниження ушкодженостт рослин фотофагами на 45,8...82,б %, що на 9,5,..15,8 % больше поровняно ¡з використанням сумошо цих препаратов.

4. Включения до складу захисно-стимулюючих речовин регулятора росту 1 нанесення його под час дражування на поверхню насшня цукрових бурякш дае можливкть зменшити на одну третину норму витрати шсектициду без зниження його бюлопчноо ефективносп проти фггофапв.

5. Використання для обробки насшня цукрових буряков нового шсектициду космос 50 % т.п. забезпечуе високу бюлопчну ефектившсть проти ткздншов сходов, яка перевшцуе показники при застосуванш для щео цш фурадану на 10,0... 13,8 %.

6. Пошарове нанесения пестицид!в при дражуванш насшня цукрових буряк1в знижуе майже в два рази негативний вплив на життед1ялыпсть грунтових мшрооргашзмш, пор1вняно з ix використанням в сумши при шкрустаци nociBHoro матер1алу.

7. Найбшьш рацюнальним розмкценням компонента композици захисно-стимулюючих речовин при дражуванш насшня цукрових буряк!в е нанесення регулятора росту на його поверхню, а фунгщиду i шсектициду на драже, Таке розмицення складових композици захисно-стимулюючих речовин забезпечуе найвищу i"i ефектившсть проти фггофапв i збшьшення урожайност! коренеплод^в на 2,7 т/га. Чистий прибуток вщ впровадження у виробництво даного прийому становить 113 грн./га.

РЕКОМЕНДАЦИИ ВИРОБНИЦГВУ

1. При дражуванш насшня цукрових буряк1в використовувати пошарове нанесення компонентов композици захисно-стимулюючих речовин. розмкцувати ix у такому порядку: регулятор росту на поверхню насшини, шсектицид i фунгщид на драже.

2. 3 метою подовження термшу токсикаци сходш цукрових бурязав проти шкщник1в при шкрустаци насшня застосовувати новий шсектицид космос 50 % т.п. в композици з фунгщидом сульфокарбатюн-к i шшкоутв оргов ачем.

СПИСОК ОПУБЛПСОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЩ

Саблук В.Т., Белкот В.З. Дражування насшня i його вплив на ураження рослин коренещом // Захист рослин. -1997. -№10. -С. 17-18,

Саблук В.Т., Гресь Ю.А., Белкот В.З. Бюлопчна ефектившсть захисно-стимулюючох композици // Захист рослин. -1998. -№1. -С. 9-10,

Белкот В.З. Дражування насшня // Захист рослин -1998. -№3. -С.31.

АНОТАЦШ

Белкот В.З. Вплив захисно-стимулюючих речовин при 1х пошаровому нанесет пщ час дражування насшня на рют I продуктившсть цукрових бурякга. - Рукопис.

Дисертацк на здобутгя наукового ступеня кандидата сшьсь-когосподарських наук за спещальшстю 06.01.09 - рослинництво. -1нститут цукрових бурлив УААН, Кшв, 1998.

Дисертащя присвячена удосконаленню технологи обробки насшня цукрових бурякш композищею захисно-стимулюючих речовин шляхом пошарового розмицення и компонента при дражуванш х вивченню впливу цього фактора на ргст 1 розвиток цукрових буряк1в, к продуктившсть, захист рослин вщ шкщникхв та хвороб 1 життед1яльшсть корисно! мжрофлори. Кргм того, в робот! наводяться дан! по вивченню бюлоНчно1 ефективност! нового шсектициду космос проти комплексу фггофага сходхв ще! культури.

Елючов! слова: цукров1 буржи, захисно-стимулююча речовина, шкздники, драже, ефектившстъ, рют, розвиток, продуктившсть,

АННОТАЦИЯ

Белкот В.З. Влияние защитно-стимулирующих веществ при их послойном нанесении во время дражирования семян на рост и продуктивность сахарной свеклы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 -растениеводство. - Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1998.

Диссертация посвящена усовершенствованию технологии обработки семян сахарной свеклы композицией защитно-стимулирующих веществ путем послойного их размещения при дражировании и изучению влияния этого фактора на рост и развитие культуры, её продуктивность, защиту растений от вредителей и болезней жизнедеятельность полезной микрофлоры. Кроме этого, в работе приводятся данные по изучению биологической эффективности нового инсектицида космос против комплекса фитофагов всходов сахарной свеклы.

Ключевые слова: Сахарная свекла, защигао-ммулирукяцее вещество, вредители, драже, эффективность, эст, развитие, продуктивность.

ANNOTATION

Belkot V.Z. The influence of stratum application of rotective stimulant substances in seed pelleting on growth and roductivity of sugar beets. - A manuscript.

A thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of gricultural Sciens for speciality 06.01.09 - Plant industry. The istitute for Sugar Beets of UAAS, Kyiv, 1998.

The thesis deals woth the improvement of technology of igar beet seed treatment with combination of protective stimulant lbstances through stratum application of these components when dieting and with studies on the influence of this factor on growth id development of. sugar beets, plant protection against pests id diseases and life activity of inseful microflora. Moreover, there •e given date on studying biological efficiency of a new insecticide 3smos against a complex of seedling pfytophages of the crop.

Key words: sugar beet, protective-stimulant substance, ;sts, pellet, efficiency, growth, development, productivity

ГНдписано до друку 28.04.98 p. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 0,8. Наклад 100. Зам. 114.

Вщдт оперативно! пол|"графи Центру МЬкнародноТ ocbîth 252005, м.КиТв, вул. Червоноарммська, 57/3, к.101. 227-12-75, 227-37-86