Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние витамина Д3 на метаболический профиль в крови и метаболизм в скелетных мышцах телят

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Влияние витамина Д3 на метаболический профиль в крови и метаболизм в скелетных мышцах телят"

пГ СУКР/ЙЙ'СЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ^ ^''ІНСТИТУТ БІОЛОПІ ТВАРИН

ЮСЬКІВ ЛЮБОВ ЛЮБОМИРІВНА

УДК 636.22./.28:577.16.:612.1.:577.121

ВПЛИВ ВІТАМІНУ Дз НА МЕТАБОЛІЧНИЙ ПРОФІЛЬ В КРОВІ І МЕТАБОЛІЗМ У СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗАХ ТЕЛЯТ

03.00.04 - біохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті землеробства і статут біології тварин УААН).

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Розгоні Іван Іванович,

Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії клітинної інженерії

доктор ветеринарних наук, професор Влізло Василь Васильович,

Білоцерківський державний аграрний університет, .

професор кафедри терапії та клінічної діагностики

Провідна установа

Харківський зооветеринарний інститут, кафедра хімії та біохімії, Міністерство аг рарної політики України, м. Харків.

Захист відбудеться "2$'" сА'ЛґімЯ 2000 р. о /<7годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01., Інститут біології тварин УААН за адресою 79034, м.Львів, вул. В.Стуса, 38

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38

біології тварин УААН, м. Львів (її

доктор біологічних наук, професор Янович Вадим Георгійович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії біології росг і розвитку тварин

Автореферат розісланий "2Є " 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Віщур О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вплив вітаміну Дз на обмін речовин і фізіологічні ункції в тварин тривалий час пов’язували з його антирахітичною дією і ггуляцією обміну кальцію і фосфору в їх організмі (Спиричев В.Б., 1974; сламов В.М., 1979; Бауман В.К., 1989). Проте здійснені за минулі 20 років ^слідження показали, що вітамін Д3 і його гідроксильовані похідні чинять ггуляторний вплив також на синтез білків та ліпідів і різні сторони їх етаболізму в організмі (Kurihara N. et al., 1984; Matsumoto T. et al., 1985; Baran i.T. et al., 1989; Бондаренко Л.Б., 1996; Alisio A. et al., 1997), на імунну і ідтворювальну функції (Плецитый К.Д., 1988; Dorskind К. et al., 1988; Allewaert .. et al., 1991), на функціональну активність багатьох органів і систем у тварин >Veishaar R. et al., 1987; Левченко B.I. та ін., 1998). Дані такого плану одержані, в сновному, в дослідах на лабораторних тваринах, що обумовлює потребу одальшого розширення і поглиблення досліджень, скерованих на з’ясування пливу вітаміну Д3 і його гідроксильоваяих похідних на обмін речовин і ізіологічні функції у сільськогосподарських тварин у залежності від виду, віку, ізіологічного стану, факторів годівлі і утримання. Результати таких досліджень є горетичною основою при обгрунтуванні оптимальних доз вітаміну Дз і розробці пособів підвищення ефективності його використання в тваринництві, з одного оку, в залежності від вказаних факторів, а з другого - в залежності від форми ітаміну і способів його введення тваринам. Аналіз наявних у літературі ідомостей свідчить про значні відмінності в рекомендаціях щодо дозування ітаміну Дз для сільськогосподарських тварин, у тому числі для телят, у різних раїнах (Вальдман А.Р. і ін., 1993), про недостатність вивчення механізмів його пливу на обмін речовин і фізіологічні функції у телят (Селяметов Р.А., 1963; [аєнок С.М., Гусак Я.С., 1988; Вальдман А.Р., 1993; Ібатулін І.І., Сривов А.І. та

і. 1993; Костюк М.М., 1999). Зокрема, у літературі мало висвітлено питання про плив водорозчинної форми вітаміну Д3 на обмін речовин в організмі телят і езистентність при оральному і парентеральному його введенні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, (ослідження при виконанні дисертаційної роботи здійснено у відповідності з спірантською темою.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було ослідження впливу різних доз водорозчинної форми вітаміну Дз (Аквавіту Д-00) при щоденному оральному введенні його телятам у молочний період сивлення на метаболічний профіль в їх крові, синтетичні і енергетичні процеси в келетних м’язах, порівняльне дослідження впливу водорозчинної форми вітаміну (з при оральному і парентеральному введенні його телятам на метаболічний рофіль в їх крові.

У задачі дослідження входило вивчення таких питань:

- впливу різних доз аквавіту Д при щоденному оральному введенні йог телятам у період з 1- до 30-денного віку на вікову динаміку кальцію і фосфору білків, ліпідів і деяких продуктів їх метаболізму в плазмі крові;

- впливу різних доз аквавіту Д при щоденному оральному введенні йог телятам вказаного віку на синтез білків і ліпідів, окиснення глюкози і жирни кислот, мічених радіоактивним вуглецем, у скелетних м’язах в умовах in vitro;

- впливу орального і парентерального введення аквавіту Д-100 телятам н метаболічний профіль в їх крові.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше широко досліджен регуляторний вплив різних доз водорозчинної форми вітаміну Дз при оральном введенні його телятам у молочний період живлення на метаболічний профіль в ї крові, синтетичні і енергетичні процеси в скелетних м’язах, вплив різних способі введення телятам цього вітаміну на метаболічний профіль в їх крові. Встановлен дозозалежний вплив вітаміну Дз при оральному введенні його телятам не тільк на активність лужної фосфатази і вміст кальцію і неорганічного фосфору в плазу крові, а і на загальний вміст білків і співвідношення окремих їх фракцій, вміс окремих вільних амінокислот і сечовини, на загальний вміст ліпідів співвідношення окремих їх класів, жирнокислотний склад загальних ліпідів ; плазмі крові. Встановлено дозозалежний стимулюючий вплив вітаміну Д3 н енергетичні процеси, синтез білків і ліпідів у скелетних м’язах телят. Виявлені відмінності у впливі аквавіту Д на метаболічний профіль у плазмі крові телят прі оральному і парентеральному введенні. На основі одержаних результаті зроблено висновок про різнобічний вплив вітаміну Дз на обмін речовин організмі телят.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджен розширюють існуючі уявлення про вплив різних доз вітаміну Дз і різних способі його введення телятам у молочний період живлення на обмін речовин в ї: організмі і резистентність. Вони свідчать про вищу біологічну дію водорозчинно форми вітаміну Дз при парентеральному введенні його телятам, ніж прі оральному.

Особистий внесок здобувана. Дисертаційна робота виконана пі, керівництвом доктора біологічних наук, професора В.Г. Яновича, з яким авто] має спільні публікації. Усі результати, наведені в рукописі, авторка отримал самостійно. Дисертантом особисто здійснено всі дослідження, їх аналіз написання статей і дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені і дисертації, доповідались на вченій раді інституту землеробства і біології твариї (1998-1999 p.p.), на конференції молодих вчених вказаного інституту (1999 p.), її; Міжнародній конференції “Біологічні основи живлення сільськогосподарськії: тварин” у вересні 1998 р (м. Львів), на міжлабораторному засіданні інституту і

з

ерезні 2000 р., на Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю від дня ародження С.З. Гжицького в січні 2000 р. (м. Львів) і травні 2000 р. (м. Львів).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових

обіт.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 194 горінках машинописного тексту (в тому числі 27 таблиць), і складається з лупу, огляду літератури, матеріалу і методів досліджень, результатів власних зсліджень, обговорення одержаних результатів, висновків і списку використаних жерел, який охоплює 359 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

Висвітлено наявні в літературі відомості про біологічну роль вітаміну Дз, зо вплив вітаміну і його гідроксильованих похідних на обмін речовин і ізіологічні функції у тварин, про ефективність його використання в іаринництві.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 1997-1999 років на телятах 1-30-;нного віку в умовах молочної ферми господарства “Городоцьке” Городоцького шону Львівської області. Дослідні телята отримані в зимово-весняний період від >рів чорно-рябої породи 5-6 річного віку. Коровам у період тільності ■одовували раціон силосно-концентратного типу, який забезпечував їх потребу в шовних елементах живлення згідно з деталізованими нормами. Телятам шоювали молозиво і молоко згідно з нормами 3 рази на день. З 10-денного віку привчали до поїдання сіна, з 20-денного - до поїдання концентратів (Столярчук .3., Боярський Л.Г., 1989). Корів утримували в стандартному 4-рядному >рівнику, телят - в ізольованих клітках профілакторію.

У першому досліді вивчали вплив різних доз вітаміну Дз при щоденному >даванні його до випоюваного телятам молока на метаболічний профіль у їх юві, синтетичні і енергетичні процеси в скелетних м’язах. Для досліду було дібрано 3 групи телят 1 -2-денного віку, масою тіла 31-37 кг, по 5 голів у кожній, їлята 1-ї (контрольної) групи протягом 30-ти днів після народження отримували сазаний раціон без добавок вітаміну Дз. Телята 2-ї і 3-ї (дослідних) груп при .ому одержували молоко з добавками водорозчинної форми вітаміну Дз (Аквавіт -100, випущений АТ “Київський вітамінний завод” для потреб ветеринарії) в лькості, відповідно, 500 і 1500 МО з розрахунку на голову в день. Для охімічних досліджень від телят усіх груп віком у 10, 20 і 30 днів брали кров з іемної вени, у 30-денних телят - зразки чотирьохголового м’яза стегна методом опсії.

У другому досліді вивчали вплив різних способів (орального парентерального) введення телятам водорозчинної форми вітаміну Дз (Аквавп Д-100) на метаболічний профіль в їх крові. Дослід проведений на 3-х групах тел; 1-2-денного віку, масою тіла 30-35 кг, по 4 голови в кожній. Тривалість досліду 10 днів. Тварини першої групи правили за контроль; телятам 2-ї групи вводил десятикратну дозу (50 МО/кг маси тіла) вітаміну Дз перорально (додавали р молозива); телятам 3-ї дослідної групи вводили раз на 10 днів десятикратну до: вітаміну Дз внутрішньом’язово. Від телят одержували кров з яремної вени ді біохімічних досліджень на 2-, 5- і 10-ий день досліду.

У сироватці крові телят визначали концентрацію кальцію (Bauer P.J 1981), неорганічного фосфору (Меньшиков В.В., 1987), активність лужн< фосфатази (К.Ф.3.1.3.1.) (Асатиани B.C., 1969). Концентрацію загальних ліпідів плазмі крові визначали за методом Зольнера і Кірха (Антонова Б.И., 1991 Співвідношення окремих класів ліпідів у плазмі крові визначали методо тонкошарової хроматографії на силікагелі в системі гексан-диетиловий ефц льодяна оцтова кислота у відношенні 70:30:1 (Кейтс М.,1975), ліпіди екстрагувал сумішшю хлороформ-метанолу у відношенні 2:1 (Folch J. et al.,1957 Жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові визначали методо: газорідинної хроматографії на хроматографі “Хром-4” (Немировський В.І. ін.,1989). Концентрацію білків у сироватці крові визначали за методом Лоу; (Марцишаукас Р.П., Тарасявичене Л.Э., 1975), співвідношення білкових фракцій електрофорезом на агарі (Илков А., Николов Т., 1959). Вміст окреми амінокислот у плазмі крові визначали на автоматичному аналізаторі амінокисло AAA-339 М (Чехія). Кількість амінного азоту вільних амінокислот у плазк визначали нінгідриновим методом (Muting D., Kaizer Е., 1963), концентрації сечовини - за кольоровою реакцією з диацетилмонооксимом (Меньшиков В.В 1987).

Інтенсивність синтезу ліпідів і білків у скелетних м’язах теля досліджували шляхом інкубації зрізів м’яза у фосфатному буфері Кребс-Рінгер (pH 7,4, відношення маси тканини до об’єму буфера - 1:10), до якого додавал 1 мкКюрі [1-14С]пальмітату, [1-14С]ацетату, [6-14С]глюкози або Б,Ь-3-феніі [1-14С]аланіну з наступним визначенням радіоактивності ліпідів, білків і 14СС (Прохорова М.М.,1982). Ліпіди з гомогенату екстрагували сумішшю хлороформ метанолу 2:1 (Folch J. et а].,1957). Для розділення ліпідів на класи застосовувал метод тонкошарової хроматографії на силікагелі у системі гексан-диетилови ефір-льодяна оцтова кислота у відношенні 70:30:1 (Кейтс М.,1975). Радіс активність окремих класів ліпідів визначали на рідинному сцинтиляційном лічильнику LKB (Швеція). Радіоактивність білків, синтезованих зрізам досліджуваного м’яза, визначали після видалення із них ліпідів (Прохоров М.М.,1982) і солюбілізації (Остерман Л.А.,1983). Про інтенсивність окисненн вказаних субстратів зрізами скелетного м’яза досліджуваних тварин судили з

адіоактивністю <4С02, утвореного при інкубації зрізів м’яза з вказаними нергетичними субстратами, який вловлювали 20%-ним розчином ШОН Ірохорова М.М.,1982) і визначали його радіоактивність на вказаному ічильнику. Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили на омп’ютері. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при <0,05 - *, Р< 0,01 - ** та Р< 0,001 - ***.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вплив вітаміну Д3 на метаболічний профіль в крові телят. Метою ього етапу робота було порівняльне дослідження впливу різних доз вітаміну Дз 500 і 1500 МО на голову в день) при додаванні його до випоюваного телятами олока в період від 1- до 30-денного віку на вміст у їх крові кальцію, фосфору, іпідів і білків, на активність лужної фосфатази.

Дослідження показали, що концентрація Са2+ у сироватці крові телят 2- і -ї груп, яким протягом 30-ти днів щоденно перорально вводили вітамін Дз у дозі

00 і 1500 МО, в період 10-, 20- і 30-денного віку була більша, відповідно, на 4,9 і ,1% (Р<0,5; Р<0,05), 5,2 і 10,3% (Р<0,5; Р<0,05), 9,7 і 11,4% (Р<0,05), онцентрація фосфору - на 5,8 і 15,3%(Р<0,5; Р<0,05); 7,8 і 17,7% (Р<0,5; Р<0,01); ,4 і 5,9% більша, ніж у сироватці крові телят 1-ї групи. Ці дані свідчать про ряму залежність між вмістом вітаміну Дз в раціоні телят і концентрацією альцію і неорганічного фосфору в їх крові. На відміну від концентрації кальцію і еорганічного фосфору, активність лужної фосфатази в сироватці крові телят при ідвищенні рівня вітаміну Дз в їх раціоні, знижується: активність ферменту в ироватці крові телят 2- і 3-ї груп 10-, 20- і 30-денного віку була, відповідно, ижчою на 3,6 і 5,9% (Р<0,5; Р<0,05), 3,5 і 5,6% (Р<0,5; Р<0,05), 4,2 і 12,1% (Р<0,5; <0,01), ніж у сироватці крові телят 1-ї групи. Одержані дані свідчать, з одного оку, про дозозалежний вплив вітаміну Дз на вміст кальцію, фосфору і активність ужної фосфатази в плазмі крові телят, а з другого - про відносно низький рівень ього впливу за умов досліду.

Концентрація амінного азоту вільних амінокислот у плазмі крові телят 2-ї і -ї груп 10-, 20- і 30-денного віку була, відповідно, на 4,2 і 9,2% (Р<0,5; Р<0,01), ,0 і 8,6 (Р<0,5; Р<0,01), 5,6 і 9,9% (Р<0,01; Р<0,001) менша, ніж у плазмі крові елят 1-ї групи. Ці відмінності можна пояснити виявленим дозозалежним тимулюючим впливом вітаміну Дз на синтез білків у скелетних м’язах телят, що ризводить до посилення поглинання вільних амінокислот з плазми крові. Вони згоджуються з наявними в літературі даними про обернену залежність між онцентрацією вільних амінокислот у сироватці крові телят і приростами маси іла (Мичулис Я.Д., 1987). Концентрація сечовини в плазмі крові телят 10-, 20- і

0-денного віку була, відповідно, більшою на 11,4 і 20,7 (Р<0,001), 8,2 і 28,9 Р<0,05; Р<0,001), 5,7 і 20,0% (Р<0,05; Р<0,001) порівняно з її концентрацією в

плазмі крові телят 1-ї групи, що можна пояснити посиленням катаболізі* амінокислот у скелетних м’язах при підвищенні інтенсивності синтезу білків утворенням сечовини в організмі телят під впливом вітаміну Д3.

Вітамін Дз проявляє значний дозозалежний вплив на вміст ряду вільні амінокислот у плазмі крові телят. Зокрема, в плазмі крові телят 3-ї групи на вс стадіях дослідження виявлено значно меншу концентрацію лізину, лейцин ізолейцину, валіну, гліцину, проліну, таурину і більшу концентрацію треоніну метіоніну. Наприклад, концентрація лізину в плазмі крові телят 3-ї групи 10-, 21 і 30-денного віку була, відповідно, меншою на 14,2; 25,8 і 26,2% (Р<0,0.

Р<0,001), лейцину - на 11,0; 17,9 і 16,2% (Р<0,05; Р<0,01), ізолейцину - на 13,:

11,5 і 14,8% (Р<0,05), валіну - на 11,0; 14,0 і 9,7% (Р<0,05; Р<0,01), гліцину - і 16,5; 11,6 і 17,3% (Р<0,01; Р<0,05), проліну - на 17,2; 13,4 і 27,1% (Р<0,0: Р<0,001), ніж у плазмі крові телят 1-ї групи. Аналогічні за напрямком відмінное у вмісті цих амінокислот у плазмі крові телят 2-ї групи порівняно до 1 виявляються значно меншою мірою. Ці відмінності можна пояснити збільшення поглинання скелетними м’язами телят з крові лізину, розгалужених амінокисло гліцину і проліну при підвищенні рівня вітаміну Дз в їх раціоні. Як відомі скелетні м’язи тварин значно більшою мірою поглинають з крові розгалужеі амінокислоти (лейцин, ізолейцин, валін), ніж інші органи і тканини (Lindsay D.B 1980), а лізин є найбільш лімітуючою амінокислотою при синтезі м’язових білкі (Simon О., 1989).

Концентрація метіоніну в плазмі крові телят 3-ї групи в період 10-, 20- і 3( денного віку була, відповідно, більшою на 57,1; 63,9 і 48,8% (Р<0,001; Р<0,0! Р<0,01), треоніну - на 22,4; 26,3 і 14,2% (Р<0,05; Р<0,01), тирозину-на 15,9; 20, і 19,6% (Р<0,05; Р<0,01), ніж у плазмі крові телят 1-ї групи. Аналогічні з напрямком відмінності у вмісті метіоніну, треоніну і тирозину в плазмі крої телят 2-ї групи порівняно з 1-ю виявляються значно меншою мірою. Статистичн достовірні різниці у вмісті метіоніну при цьому виявляються на всіх етапа дослідження телят (Р<0,05; Р<0,05; Р<0,01), а у вмісті тирозину і треоніну - лиш у 20-денному віці (Р<0,05). Ці дані також свідчать про дозозалежний впли вітаміну Дз на поглинання з крові окремих вільних амінокислот і їх метаболізм тканинах телят.

З наведених на рис. 1 даних видно, що загальний вміст білків співвідношення окремих їх фракцій у сироватці крові телят відносно мал залежить від вмісту вітаміну Дз в їх раціоні. Зокрема, загальний вміст білків сироватці крові телят 2- і 3-ї груп 10-денного віку був, відповідно, більшим на 5, і 8,6% (Р<0,5), 20-денного - на 5,2 і 9,4% (Р<0,5; Р<0,05), 30-денного - на 1,7 6,3% (Р<0,5; Р<0,05), ніж у сироватці крові телят 1-ї групи. При цьому відмінносі у відносному вмісті у-глобулінів у сироватці крові телят 2-ї і 3-ї груп порівняно 1 -ю на всіх стадіях росту і відмінності у вмісті альбумінів у сироватці крові теля вказаних груп 10- і 20-денного віку статистично недостовірні (Р<0,5), щ

згоджується з наявними в літературі даними про відсутність істотного впливу ітаміну Д на імунну функцію в тварин (Родионов В.И. и др., 1983; Вальдман А.Р. і др., 1993). Відносний вміст а-глобулінів у сироватці крові телят 2-ї і 3-ї груп

0-, 20- і 30-денного віку був, відповідно, більший на 9,9 і 22,3% (Р<0,5; Р<0,01),

4,5 і 19,4% (Р<0,05; Р<0,01), 15,2 і 16,7% (Р<0,05), відносний вміст (3-глобулінів, ідповідно, менший на 11,7 і 18,3% (Р<0,05; Р<0,01), 17,2 і 18,4% (Р<0,01), 23,5 і 3,5% (Р<0,01), ніж у сироватці крові телят 1-ї групи.

ІОднІв зо днів

Рис. 1. Вплив вітаміну ДЗ на вміст загального білку І його фракцій в сироватці крові телят

Тривале додавання вітаміну Д3 до раціону телят у молочний період отвлення призводить до дозозалежного підвищення загального вмісту ліпідів у и аз мі крові (Рис.2). Загальний вміст ліпідів у плазмі крові телят 2-ї і 3-ї груп 10-[енного віку був більший, відповідно, на 10,4 і 28,1% (Р<0,05; Р<0,001), 20-[енного - на 8,1 і 25,7% (Р<0,5; Р<0,01), 30-денного - па 5,6 і 21,3% (Р<0,5; ’<0,01) порівняно з їх вмістом у плазмі крові телят 1-ї групи. Відмінності у іідносному вмісті фосфоліпідів у плазмі крові телят 2-ї і 3-ї груп порівняно з 1-ю іа всіх етапах дослідження статистично недостовірні (Р<0,5). Статистично (остовірні різниці у вмісті нейтральних ліпідів виявляються, в основному, при юрівнянні його у плазмі крові телят 3-ї групи порівняно до 1-ї, що свідчить про [озозалежний вплив холекальциферолу на вміст вказаних ліпідів у плазмі крові елят. Зокрема, вміст вільного і етерифікованого холестеролу в плазмі крові телят

1-ї групи 10-денного віку був менший, відповідно, на 7,7 і 12,4% (Р<0,5; Р<0,05), !0-денного - на 9,9 і 14,4% (Р<0,05), 30-денного - на 18,2 і 6,7% (Р<0,01; Р<0,5), [іж у плазмі крові телят 1-ї трупи. На відміну від холестеролу, відносний вміст юно-, ди- і триацилгліцеролів у плазмі крові телят 3-ї групи 10-, 20- і 30-денного ііку був більший, відповідно, на 18,5 і 17,3% (Р<0,01; Р<0,05), 18,8 і 18,8% Р<0,05), 18,6 і 13,4% (Р<0,05), ніж у плазмі крові телят 1-ї групи.

ю ДНІВ зо ЛКІІ

Рііс. 2. Вплив вітаміну ДЗ на загальний вміст ліпідів і співвідношення окремих їх класів у плазмі крові телят

Проведені дослідження показали, що вітамін Д3 проявляє дозозалєжниі вплив на жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові телят. Так відносний вміст мононенасичених жирних кислот у загальних ліпідах плазмі крові телят 2-ї і 3-ї груп 10-деннного віку був менший, відповідно, на 10,0 і 12,9% 20-денного - на 9,7 і 14,4%, 30-денного - на 9,3 і 15,0%, ніж у телят 1-ї групи Вміст поліненасичених жирних кислот у загальних ліпідах плазми крові телят 2-ї 3-ї груп 10-денного віку був більший, відповідно, на 12,1 і 15,4%, 20-денного - н;

8,4 і 13,4%, 30-денного - на 4,6 і 10,0% порівняно з їх вмістом у загальних ліпіда? плазми крові телят 1-ї групи. Зміни вмісту нснасичених жирних кислот з загальних ліпідах плазми крові телят 2-ї і 3-ї груп, головним чином, обумовлсн зменшенням у їх складі вмісту олеїнової кислоти і збільшенням вмісту лінолевої ліноленової кислот. Зокрема, відносний вміст олеїнової кислоти у загальню ліпідах плазми крові телят 2-ї і 3-ї груп 10-денного віку був менший, відповідно на 12,6 і 16,8% (Р<0,05), 20-денного - на 13,8 і 21,9% (Р<0,05; Р<0,01), 30-денногс

- на 14,3 і 24,2% (Р<0,05; Р<0,01), ніж у загальних ліпідах плазми крові телят 1-і групи. Відносний вміст лінолевої і ліноленової кислот у загальних ліпідах плазмі: крові телят 2-ї і 3-ї груп 10-денного віку був більший, відповідно, на 10,8 і 12,6% (Р<0,05), 22,4 і 25,8% (Р<0,01), 20-денного - на 7,5 і 9,5% (Р<0,5; Р<0,05), 11,7 і 23,3% (Р<0,05; Р<0,01), 30-денного - на 4,0 і 8,0% (Р<0,5; Р<0,05), 1,9 і 5,3°/ (Р<0,5) порівняно з їх вмістом у загальних ліпідах плазми крові телят 1-ї групи.

Вплив вітаміну Дз на синтетичні і енергетичні процеси у скелетшп м’язах телят. З наведених у табл. 1 даних видно, що радіоактивність білків і ліпідів, синтезованих зрізами скелетних м’язів телят 2-ї і 3-ї груп після інкубації; В,Ь-3-феніл-[1-14С]аланіном була, відповідно, вищою на 10,3 і 15,2% (Р<0,01) 11,1 і 15,9% (Р<0,5; Р<0,05), а радіоактивність утвореного С02 нижчою на 57,0 і 71,0% (Р<0,001), ніж після інкубації зрізів скелетних м’язів телят 1-ї групи. З цих даних випливає, що вітамін Д3 проявляє дозозалежний стимулюючий вплив не синтез білків у скелетних м’язах телят. Разом з тим, одержані результати свідчагі про інгібуючий вплив вітаміну Д3 на катаболізм амінокислот, зокрема

зенілаланіну, і значне зменшення (Р<0,001) використання його вуглецевого келету в енергетичних процесах, тоді як використання вуглецевого скелету )енілаланіну в синтезі ліпідів при цьому дещо збільшується (Р<0,5; Р<0,05). Іослідження показали, що за умов in vitro 80,5% фенілаланіну у скелетних м’язах елят використовується в синтезі білків, 14,3% - в енергетичних процесах, 5,2% -■ синтезі ліпідів.

Таблиця 1

’адіоактивність білків, ліпідів і С02 після інкубації зрізів скелетного м’яза телят з

В,Ь-3-феніл-[1-мС]аланіном (М ± гп, ї-розп./ЮОмг сир.тк./хв, п=3)

"рули варин Доза вітаміну Дз, МО Білки Ліпіди со2

1 0 6149 ±102 396 ± 11 1095 ±41

2 500 6782 ±169** 440 ± 16 471±15***

3 1500 7084 ± 200** 459 ±13* 318 ±19***

З наведених у табл. 2 даних видно, що радіоактивність ліпідів, интезованих зрізами скелетних м’язів телят 2-ї і 3-ї груп після інкубації з б-14С]глюкозою була відповідно на 16,5 і 24,1% вища, порівняно до адіоактивності ліпідів, синтезованих зрізами скелетних м’язів телят 1-ї групи. З ;их даних випливає, що вітамін Дз проявляє стимулюючий, дозозалежний вплив іа синтез ліпідів з глюкози у скелетних м’язах телят. Під впливом вітаміну Дз у келетних м’язах телят посилюється, з одного боку, синтез фосфоліпідів, які є труктурними ліпідами клітинних мембран, а з другого - синтез риацилгліцеролів, тобто резервних ліпідів. Виявлена нами значно вища адіоактивність вільних жирних кислот, синтезованих зрізами скелетних м’язів елят 2-і 3-ї груп після інкубації з [6-14С]глюкозою порівняно з радіоактивністю

Таблиця 2

Радіоактивність ліпідів, синтезованих зрізами скелетного м’яза телят при інкубації з [6-14С]глюкозою (М + ш, [З-розп./І ООмг сир.тк./хв, п=3)___________

[даси ліпідів Групи телят

1 контрольна 2 дослідна (500 МО) 3 дослідна (1500 МО)

>осфоліпіди 542 + 33 643 ± 33* 696 ±43*

(ільний холестерол 177 ±10 177 ± 10 163 ± 10

Лоно- і диацилгліцероли 25 ±1,5 35 ±2,1** 45 + 2,3***

іільш жирні кислоти 142 ± 8,0 174 ± 7,5* 189 ±11*

'риацилгліцероли 484 ±29 570 ± 24* 617 ±38*

іфіри холестеролу 28 ± 1,1 29+1,4 25 ±1,2

агальні ліпіди 1398,0 1628,0 1735,0

вільних жирних кислот, синтезованих гомогенатами скелетних м’язів телят 1-групи (Р<0,05), свідчить про стимуляцію вітаміном Д3 синтезу жирних кислот : глюкози в скелетних м’язах телят de novo і використання їх у синтез фосфоліпідів і ацилгліцеролів.

Відсутність істотних відмінностей у загальній радіоактивності ліпідів синтезованих зрізами скелетних м’язів телят 2- і 3-ї груп порівняно з 1-ю прі інкубації їх з [6-14С]глюкозою і [1-і4С]оцтовою кислотою свідчить про те, щ< глюкоза і оцтова кислота приблизно'однаковою мірою використовуються і синтезі довголанцюгових жирних кислот у скелетних м’язах телят de novo.

З наведених у табл. З даних видно, що вітамін Дз проявляє дозозалежниі стимулюючий вплив на синтез ліпідів у скелетних м’язах телят також прі використанні у якості їх попередника [1-мС]пальмітинової кислоти. Загальні радіоактивність ліпідів, синтезованих зрізами скелетних м’язів телят 2- і 3-ї груї після інкубації з [1-14С]пальмітиновою кислотою була, відповідно, на 30,4 і 42,3°/ більшою порівняно з радіоактивністю ліпідів, синтезованих зрізами скелетнш м’язів телят 1-ї групи. Радіоактивність фосфоліпідів після інкубації скелетнш м’язів телят 2-ї і 3-ї груп з [1-І4С]пальмітиновою кислотою була більшою відповідно, на 32,7 і 48,2% (Р<0,05), радіоактивність моно- і диацішгліцеролії більшою на 45,0 і 87,9% (Р<0,05), радіоактивність триацилгліцеролів - на 32,2 47,4% (Р<0,05) порівняно з радіоактивністю ліпідів, синтезованих гомогенатам! скелетних м’язів телят 1-ї групи.

Таблиця 2

Радіоактивність ліпідів, синтезованих зрізами скелетного м’яза телят при

інкубації з [1-14С1пальмітатом(М± т, Р-розп./100мгсир.тк./хв, п=3)

Класи ліпідів Групи телят

1 контрольна 2 дослідна (500 МО) 3 дослідна (1500 МО)

Фосфоліпіди 1613211461 21401± 2366 23909 ±3003*

Вільний холестерол 3507 ±317 4068 ± 449 3431 ±431

Моно- і диацилгліцероли 818 ±74 1186 ±131* 1537+ 193*

Вільні жирні кислоти 2431 ±220 3261 + 386 3573 ±448

Триацилгліцероли 10536 ±954 13926 ± 1539 15528 ±1950

Ефіри холестеролу 962 ± 87 983 ±178 969 ±121

Загальні ліпіди 34386,0 44825,0 48947,0

При аналізі цих даних (див. табл. 3) звертає на себе увагу більш* радіоактивність вільного холестеролу після інкубації гомогенатів скелстші> м’язів телят всіх груп з [1-І4С]пальмітиновою кислотою порівняно : радіоактивністю вільного холестеролу, виявленою після інкубації зрізів скелетнш м’язів телят з [6-І4С]глюкозою і [1-І4С]оцговою кислотою. Ці дані свідчать, :

ідного боку, про високу інтенсивність окиснення [1-,4С]пальмітинової кислоти келетними м’язами телят у молочний період живлення і використання твореного при цьому ацетил-СоА у синтезі холестеролу. З другого боку, ідержані дані свідчать про більше використання ацетил-СоА, який утворюється в іезультаті Р-окиснення жирних кислот у скелетних м’язах телят, у синтезі :олестеролу порівняно з використанням ацетил-СоА, який утворюється в іезультаті метаболізму глюкози і активації оцтової кислоти.

З наведених у табл. 4 даних видно, що вітамін Дз проявляє дозозалежний, тимулюючий вплив на енергетичні процеси в скелетних м’язах телят у молочний іеріод живлення, на використання глюкози, оцтової і пальмітинової кислот у убстратному забезпеченні енергетичних процесів, про відмінності в ступені ікиснення вказаних енергетичних субстратів. Зокрема, радіоактивність СОг, твореного в результаті окиснення [6-І4С]глюкози скелетними м’язами телят 2-ї -ї груп більша відповідно на 100 і 245% (Р<0,001), в результаті окиснення

1-І4С]оцтової кислоти - на 116 і 211% (Р<0,001), в результаті окиснення [1-І4С] іальмітинової кислоти - на 41 і 50% (Р<0,001). Ці дані свідчать про зв’язок між юсиленням синтетичних і енергетичних процесів у скелетних м’язах телят у іолочний період живлення при дії вітаміну Дз-

Таблиця 4

діоактивність СОг, утвореного при інкубації зрізів скелетного м’яза телят з [1 -І4С] льмітатом, [1-14С]ацетагом і [б-14С1тлюкозою (М ± го, Р-розпЛ00 мг сир. ткУхв, п=3)

Групи ■варин Доза вітаміну Дз, МО Субстрати окиснення

[1-'4С]пальмітат [1-14С]ацетат [6-І4С]глюкоза

1 0 1967 ±85 427 ±26 240 ±12

2 500 2771± 87*** 924 ±42*** 481 ±28***

3 1500 2955 ± 87*** 1327174*** 830141***

В цілому, одержані при виконанні цього етапу дисертаційної роботи іезультати свідчать про стимулюючий вплив вітаміну Дз на синтез білків і ліпідів, одного боку, на окиснення глюкози і жирних кислот - з другого, у скелетних і’язах телят у молочний період живлення.

Проведені дослідження показали, що середньодобові прирости телят 1-, 2-3-ї груп за 30 днів досліду становили відповідно 470, 508 і 538 г, що свідчить про тимулюючий дозозалежний вплив вітаміну Дз на ріст телят у ранньому віці і згоджується з виявленим нами стимулюючим впливом вітаміну на синтез білків і гіпідів у скелетних м’язах телят в умовах in vitro.

Вплив різних способів уведення вітаміну Дз новонародженим телятам іа метаболічний профіль в їх крові. На цьому етапі роботи було здійснено юрівняльне дослідження впливу орального і парентерального способів введення

новонародженим телятам водорозчинної форми вітаміну Дз на метаболічниі профіль в їх крові. У результаті встановлено, що активність лужної фосфатази плазмі крові телят 2- і 3-ї дослідних груп на 2-, 5- і 10-й дні після орального парентерального введення їм аквавіту Д була, відповідно, нижчою на 25,2 і 29,7“ (Р<0,01; Р<0,001), 21,6 і 25,8% (Р<0,01; Р<0,001), 14,0 і 19,6% (Р<0,01), ніж ; плазмі крові телят 1-ї (контрольної") групи. Концентрація кальцію у плазмі кров телят на 2-, 5- і 10-й день після орального і парентерального введення їм вітамін; Дз була більшою, відповідно, на 4,6 і 8,9% (Р<0,5; Р<0,05), 5,2 і 9,1% (Р<0,5), 7,3 10,6% (Р<0,5), концентрація неорганічного фосфору - на 7,1 і 17,1% (Р<0,5 Р<0,05), 9,6 і 16,4% (Р<0,5; Р<0,05), 6,5 і 15,6% (Р<0,5; Р<0,05) порівняно з ї: концентрацією в плазмі крові телят контрольної групи. Ці дані свідчать, з одноп боку, про тривалу регуляторну дію вітаміну Дз при оральному і парентеральном; введенні його телятам, а з другого - про більш виражену дію вітаміну лрі введенні його останнім з вказаних способів.

Одноразове введення новонародженим телятам десятикратної дозі вітаміну Дз як оральним, так і парентеральним способом проявляє тривалий значний вплив на загальний вміст ліпідів і співвідношення деяких їх класів ; плазмі крові. Так, через 1 день після орального і парентерального введенні аквавіту Д загальний вміст ліпідів у плазмі крові новонароджених телят буї більший, відповідно, на 20,0 і 15,8% (Р<0,05), через 4 дні - на 14,4 і 15,9^ (Р<0,05), через 9 днів - на 8,1 і 17,4% (Р<0,5; Р<0,05), ніж у плазмі крові теля' контрольної групи. Збільшення загального вмісту ліпідів у плазмі крові теля-після введення аквавіту Д, так само як і у першому досліді, обумовлеш збільшенням у їх складі відносного вмісту вільних жирних кислот ацилгліцеролів; а при цьому також виявлено зменшення відносного вміст; вільного і сфірнозв’язаного холестеролу у складі загальних ліпідів.

Відносний вміст насичених жирних кислот у загальних ліпідах плазмі крові телят 2- і 3-ї груп на 2-, 5- і 10-й дні після введення аквавіту Д був менший відповідно, на 6,3 і 4,3%; 6,7 і 7,3%; 4,5 і 3,8%, вміст мононенасичених жирни; кислот - на 2,6 і 6,6%; 2,1 і 4,0%; 2,3 і 6,9% порівняно до їх вмісту у загальню ліпідах плазми крові телят 1-ї групи. При цьому відносний вміст поліненасиченш жирних кислот у загальних ліпідах плазми крові телят 2- і 3-ї груп у вказанні період був більший, відповідно, на 19,5 і 22,7%; 15,9 і 19,9%; 9,4 і 14,0%, нія телят 1-ї груш. Збільшення вмісту поліненасичених жирних кислот у загальний ліпідах плазми крові телят 2- і 3-ї іруп після однократного орального парентерального введення їм 10-кратної дози вітаміну Дз обумовлениі збільшенням у складі ліпідів відносного вмісту лінолевої, ліноленової арахідонової кислот. Крім того, майже на всіх етапах дослідження у загальню ліпідах плазми крові телят 2- і 3-ї груп порівняно з 1-ю виявлено більшиі відносний вміст деяких мінорних насичених жирних кислот (лауринової міристинової, пентадеканової) (Р<0,05-0,001), на 2-й і 5-й дні після введенні

квавіту Д - відносного вмісту мінорних поліненасичених (докозодиєнової, -риєнової, -тетраєнової і -пентаєнової) кислот (Р<0,05; Р<0,01).

Загальний вміст білків у сироватці крові телят 2- і 3-ї груп на 2-й день ісля введення вітаміну Д3 був більшим, відповідно, на 30,3 і 37,9% (Р<0,001), на -й день - 19,3 і 24,7% (Р<0,05), на 10-й день - на 19,7 і 20,0% (Р<0,001) орівняно із їх вмістом у сироватці крові телят 1-ї групи. Під впливом вітаміну Д3 складі білків у сироватці крові телят збільшується відносний вміст альбумінів і ;-глобулінів і зменшується відносний вміст р-глобулінів, тоді як вміст у-ііобулінів при цьому істотно не змінюється.

У другому досліді зменшення загального вмісту вільних амінокислот у лазмі крові новонароджених телят виявлено лише на 2- і 5-й день після введення ітаміну Дз, тоді як на 10-й день їх концентрація була більша, ніж у плазмі крові глят 1-ї групи. Майже на всіх етапах дослідження у плазмі крові телят 2- і 3-ї эуп виявлено значно меншу (Р<0,05; Р<0,01) концентрацію аспарагінової і тутамінової кислот, гідроксипроліну, валіну, ізолейцину, лейцину, фенілаланіну, ізину, гістидину і більшу концентрацію аланіну і метіоніну. Такі відмінності у онцентрації майже всіх вказаних амінокислот у плазмі крові телят дослідних эуп порівняно з контрольною виявлено також у першому досліді.

Концентрація сечовини у плазмі крові телят 2-ї і 3-ї дослідних груп на всіх гапах дослідження була значно більшою, ніж у плазмі крові телят 1-ї групи: на -й день після введення вітаміну, відповідно, на 39,7 і 46,8% (Р<0,001), на 5-й гнь - на 26,2 і 30,1% (Р<0,01; Р<0,05), на 10-й день - на 31,8 і 29,8% (Р<0,01; <0,05).

У цілому, одержані в другому досліді результати свідчать, що вплив здорозчинної форми вітаміну Дз на метаболічний профіль в організмі телят є ільшим при введенні його парентеральним способом, аніж оральним.

ВИСНОВКИ

1. У результаті досліджень одержано нові відомості про вплив вітаміну Дз з метаболічний профіль крові, синтетичні і енергетичні процеси в скелетних ’язах телят у молочний період живлення, про динаміку змін метаболічного зофілю крові телят при одноразовому пероральному і парентеральному введенні

і десятикратної дози водорозчинної форми вітаміну Дз.

2. Щоденне випоювання телятам з 1- до 3 0-денного віку молозива і олока з добавками водорозчинної форми вітаміну Дз в дозах 500 і 1500 МО на >лову в день призводить до дозозалежних змін ряду фізіолого-біохімічних жазників у плазмі крові:

а) зниження активності лужної фосфатази на 4,2 і 12,1% (Р<0,01), двищеїшя концентрації кальцію на 9,7 і 11,4% (Р<0,05) і фосфору на 2,4 і 5,9% ’<0,05);

б) підвищення загальної концентрації ліпідів на 5,6 і 21,3% (Р<0,0Г концентрації фосфоліпідів на 5,2 і 10,5% (Р<0,05), ацилгліцеролів на 18,6 і 13,4°/ (Р<0,05) і вільних жирних кислот на 10,7 і 24,0% (Р<0,05; Р<0,01) і зменшенії концентрації ефірнозв’язаного холестеролу на 5,3 і 6,7% (Р<0,5);

в) збільшення відносного вмісту поліненасичених (лінолевої на 4,0 і 8,0“ (Р<0,05), ейкозапентаєнової на 9,9 і 27,2% (Р<0,01), докозапентаєнової на 18,8 45,8% (Р<0,05; Р<0,001)) і зменшення відносного вмісту мононснастенк (олеїнової на 14,3 і 24,2% (Р<0,05; Р<0,01)) жирних кислот у складі загальнії ліпідів;

г) підвищення відносного вмісту а-глобулінів на 15,2 і 16,7% (Р<0,05) зменшення відносного вмісту р-глобулінів на 23,5 і 23,5% (Р<0,01) у складі білків

д) зменшення у фракції вільних амінокислот вмісту лізину на 13,9 і 26,2/ (Р<0,01; Р<0,001), лейцину на 2,3 і 16,2% (Р<0,05), ізолейцину на 5,9 і 14,8“ (Р<0,05), гліцину на 10,3 і 17,3% (Р<0,05; Р<0,01), проліну на 17,0 і 27,1% (Р<0,01 Р<0,001), валіну на 4,1 і 9,7% (Р<0,01) і збільшення вмісту метіоніну на 32,7 48,8% (Р<0,01) і треоніну на 7,0 і 14,2% (Р<0,05);

е) підвищення концентрації сечовини на 5,7 і 20,0% (Р<0,05; Р<0,001).

3. У 30-денному віці в умовах in vitro у скелетних м’язах телят, якиї випоювали молозиво і молоко з добавками вітаміну Дз виявлено:

а) підвищення інтенсивності синтезу білків, при використанні як маркер В,Ь-3-феніл-[1-14С]аланіну на 10,3 і 15,2% (Р<0,01) і синтезу ліпіді (фосфоліпідів, ацилгліцеролів) при використанні в якості їх попередника [1~14С оцтової кислоти на 21,3 і 35,0%, [6-14С]глюкози на 16,5 і 24,1%, [1-14С пальмітинової кислоти на 30,4 і 42,3%;

б) збільшення продукції 14С02 в результаті окиснення [6-І4С]глюкози н

100,4 і 245,8% (Р<0,001), [1-І4С]оцтової на 116,4 і 210,7% (Р<0,001) і [1-'4С пальмітинової кислот на 40,9 і 50,2% і зменшення його продукції в результат окиснення вуглецевого скелету 0,Ь-феніл-3-[1-14С]аланіну на 57,0 і 71,0“ (Р<0,001).

4. Вплив вітаміну Д3 при однократному оральному і парентеральном введенні його десятикратної дози телятам 1-денного віку на метаболічний профіл у плазмі крові телят подібний до впливу вітаміну при щоденному оральном введенні його тваринам.

5. Вплив вітаміну Дз на метаболічний профіль у крові телят пр парентеральному введенні виражений більшою мірою, аніж при оральном введенні.

6. Зміни метаболічного профілю в крові телят після орального парентерального однократного введення їм 10-кратної дози водорозчинної форм вітаміну Дз виявляються протягом 10-ти днів після його введення.

Пропозиції виробництву. Для забезпечення потреби телят у вітаміні Дз іекомендується: оральне і парентеральне введення їм водорозчинної форми іітаміну Дз (Аквавіту Д-100) в дозі 15000 МО на голову раз у декаду.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Юськів Л.Л., Янович В.Г. Вплив вітаміну Дз на синтез ліпідів у скелетних і’язах телят в умовах in vitro // Біологія тварин. - 1999.- Т.1, N1.-C.60-62.

2. Юськів Л.Л., Янович В.Г. Вплив підвищеного рівня вітаміну Дз у раціоні елят на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові // Наук, вісник Львівської ;ерж. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького.- Львів, 1999.- Вип.2.- С.34-38.

3. Юськів Л.Л., Янович В.Г. Вплив вітаміну Дз на синтетичні і енергетичні роцеси у скелетних м’язах телят// Біологія тварин.- 1999.-Т.1, N2.-С.51-54.

4. Юськів Л.Л., Янович В.Г. Вплив підвищеного рівня вітаміну Дз в раціоні елят на вміст ліпідів у плазмі крові // Науково-техн. бюл. Інст. землер. і біол. варин УААН.-1999.-Вип.1 ,N2,- С.76-78.

5. Юськів Л.Л., Янович В.Г. Вплив різних способів введення новонародженим телятам вітаміну Дз на вміст кальцію, фосфору і активність лужної юсфатази в їх крові //Науково-техн. бюл. Інст. землер. і біол. тварин УААН,-999.-Bmi.l,N3.- С.82-84.

6. Андреева Л.В., Куртяк Б.М., Юськів Л.Л. Роль вітаміну Дз і його ідроксильованих похідних в регуляції обміну речовин і фізіологічних функцій у варин // Біологія тварин.- 1999.- Т.1, N2,- С. 18-26. (Дисертант провів аналіз і писання огляду літератури).

7. Юськів Л.Л., Янович В.Г. Вплив різних способів уведення овонародженим телятам вітаміну Дз на білковий і ліпідний склад крові //Наук, існик Львівської держ. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького.-Львів, 2000.-Т.2, № 2, і. 2,- С.271-274.

8. Юськів Л.Л., Янович В.Г. Вплив різного рівня вітаміну Дз в раціоні телят а метаболічний профіль їх крові // Тези доп. міжнар. конф. “Біологічні основи явлення сільськогосподарських тварин”. - Львів: ІЗіБТ УААН.- 1998,- С.26-27.

АНОТАЦІЇ

Юськів Л.Л. Вплив вітаміну Дз на метаболічний профіль в крові і етаболізм у скелетних м’язах телят.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за псціальністю 03.00.04 - біохімія.- Інститут біології тварин УААН, Львів, 2000.

У дисертації наведені дані про вплив різних доз водорозчинної форми ітаміну Дз (Аквавіту Д-100) при щоденному оральному введенні його телятам з

- до 30-денного віку на метаболічний профіль крові, синтетичні і енергетичні роцеси в скелетних м’язах; про вплив десятикратної дози вітаміну Дз при днократному оральному і парентеральному введенні його телятам на етаболічний профіль в їх крові. Встановлено дозозалежний вплив вітаміну Дз на

вміст кальцію, фосфору і активність лужної фосфатази, вміст загальних ліпідів, н їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів, на загальний вміс білків, співвідношення окремих їх фракцій, вміст окремих вільних амінокислот сечовини в крові телят в залежності від дози і способу введення (оральногс внутрішньом’язового). Виявлено дозозалежний стимулюючий вплив вітаміну Д на синтез білків (при використанні у якості їх попередника 0,Ь-3-феніл-[1-мС аланіну), на синтез окремих класів ліпідів (при використанні в якості ї попередника [6-14С]глюкози, [1-14С]оцтової і [1-14С]пальмітинової кислот) і н енергетичні процеси у скелетних м’язах телят, при щоденному оральному йог введенні. Вплив вітаміну Дз на метаболічний профіль у крові новонароджени телят при парентеральному одноразовому введенні його десятикратної дозі виражений більшою мірою, ніж при оральному. Зміни метаболічного профілю крові телят після орального і парентерального введення вітаміну Дз виявляютьс протягом 10-ти днів після його введення.

Ключові слова: телята, вітамін Дз, метаболічний профіль крові, скелеті: м’язи, синтез, ліпіди, білки.

Юськив Л.Л. Влияние витамина Дз на метаболический профиль в крови і метаболизм в скелетных мышцах телят.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных нау по специальности 03.00.04 - биохимия,- Институт биологии животных УААІ: Львов, 2000.

В диссертации представлены данные о влиянии разных до водорастворимой формы витамина Дз (Аквавита Д-100) при оральном введени его телятам с 1- до 30-дневного возраста на метаболический профиль крові синтетические и энергетические процессы в скелетных мышцах, о влияни; десятикратной дозы витамина Дз при однократном оральном и парентеральної введении его новорожденным телятам на метаболический профиль в их крови.

Для изучения первого из указанных вопросов проведен опыт на 3-группах 1-2-дневных телят, по 5 голов в каждой. Телятам 1-й (контрольной группы в течение 30 дней выпаивали молозиво и молоко согласно нормы бе добавок витамина Дз. Телятам 2- и 3-й (опытных) групп выпаивали молозиво молоко с добавками витамина Дз в количестве 500 и 1500 МЕ из расчета на голов в день. Для биохимических исследований от телят всех груп в 10-, 20- и ЗС дневном возрасте получали кровь из яремной вены, в 30-дневном возрасте образцы четырехглавой мышцы бедра методом биопсии. В сыворотке крови теля определяли концентрацию кальция, неорганического фосфора, активност щелочной фосфатазы, общее количество липидов, их жирнокислотный состав соотношение отдельных классов липидов, общее количество белков, соотношенн отдельных белковых фракций, количество отдельных аминокислот и мочевины.!

келетных мышцах исследовали интенсивность синтеза белков и липидов, нтенсивность окисления глюкозы, уксусной и пальмитиновой кислот.

Установлено многостороннее дозозависимое влияние витамина Дз на бмен веществ в организме телят, при ежедневном выпаивании им молока с обавками витамина Д3. Об этом свидетельствуют снижение активности блочной фосфатазы, повышение содержания кальция и фосфора, содержание бщих липидов, и полиненасыщенных (линолевой, линоленовой, арахидоновой) ислот в их составе, содержание фосфолипидов и триацилглицеролов, общих елков и а-глобулинов, мочевины и свободных аминокислот, снижение одержания эфирносвязанного холестерола и (J-глобулинов в плазме крови. В келетных мышцах телят проявляет дозозависимое стимулирующее влияние на интез белков и липидов, на использование глюкозы и жирных кислот в иергегических процессах. Вместе с тем, витамин Дз проявляет ингибирующее лияние на катаболизм фенилаланина в скелетных мышцах телят.

Для изучения второго из указанных вопросов проведен опыт на 3-х эуппах 1-2-дневных телят, по 4 головы в каждой. Телята первой группы служили онтролем, телятам 2-й группы вводили десятикратную дозу витамина Дз ерорально (добавляли к выпаиваемому молозиву), телятам 3-й группы -нутримышечно. Для биохимических исследований от телят получали кровь из ремной вены на 2-, 5- и 10-й день после введения витамина. В плазме крови глят определяли те же показатели обмена веществ, что и в первом опыте.

Установлено, что влияние витамина Д3 при однократном оральном и ареигеральном введении его десятикратной дозы телятам на метаболический рофиль в плазме крови такое же, как при ежедневном оральном введении его :ивотным. Влияние витамина Дз на метаболический профиль в крови телят при арентералыюм введении выражен в большей степени, чем при оральном ведении. Изменения метаболического профиля в крови телят после орального и арентерального введения им 10-кратной дозы витамина Дз проявляются в ;чении десяти дней после его введения.

Проведенные исследования свидетельствуют о многостороннем влиянии итамина Дз на обмен веществ в организме телят: на обмен минеральных веществ, елков, липидов.

Ключевые слова: телята, витамин Дз, метаболический профиль крови, хелетные мышцы, синтез, липиды, белки.

Yuskiv L.L. The influence of vitamin D3 on metabolic profile in blood, I'nthetical and energetical proceses in skeletal muscles of calves. The manuscript.

Thesis for degree of candidate of veterinary science by speciality 03.00.04 -iochemistry.- The Institute of Animal Biology of UAAS, L’viv, 2000.

The data about the influence of different doses of water soluble form of vitamin »з (Acvavit D-100) under its daily oral administration to calves from 1- to 30-days old

age on blood metabolic profile, synthetical and energetical processes in skelet; muscles; about influence of 10-fold dose of vitamin D3 under single oral and parenter; administration to calves on their blood metabolic profile are presented in the thesis. Th dose depending influence of vitamin D3 on calcium, phosphorus content and alcalin phosphatase activity, total lipids content, their separate classes and fatty aci composition, on total proteins content, their separate fractions composition, separai amino acids and carbamide content in calves blood depending on' administration metho (oral, intramuscular) was established. The dose depending stimulating influence c vitamin D3 on protein synthesis from D,L-3-phenyl-[l-l4C]alanine and lipid seperat classes synthesis from [6-14C]glucose, [l-I4C]acetic and [l-14C]palmitic acids an energetical processes in calves skeletal muscles under its daily oral administration wa established. Influence of vitamin D3 on blood metabolic profile of newborn calves unde single parenteral administration of its 10-fold dose appeares in higher degree then unde oral administration. The changes of blood metabolic profile of cows after oral an parenteral administration of vitamin D3 appeare during 10 days after administration.

Key words: calves, vitamin D3, blood metabolic profile, skeletal muscle; synthesis, lipids, proteins.