Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние уровня минерального питания на формирование ценных хозяйственных признаков у межсортовых гибридов картофеля в зоне Запалной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Влияние уровня минерального питания на формирование ценных хозяйственных признаков у межсортовых гибридов картофеля в зоне Запалной Лесостепи Украины"

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ой

- З 11:31! 1098

ДУДАР Івап Фравкович

УДК 631Л1-.635.2І (4773)

ВПЛИВ РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИ ЦІННИХ ОЗНАК У МІЖСОРТОВИХ ГІБРИДІВ КАРТОПЛІ В ЗОНІ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.05 - селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дубляни 1С98

Дисертацією і; рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному

університеті .

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВІН України, завідувач кафедри рослинництва і луківництва ' Львівського державного аграрного університету Блок Володимир Григорович ' .

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, завідувач відділом селекції Інституту дсартоплярстса ' УААН Осгшчук /іадрііі Аптоповіїч

¿кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології селекції та захисту рослин Львівського державного аграрного університету ЗаЕЛрюхз Петро Дашіжович

Провідна організація: Сумський „ергкавний аграрний університет, кафедра селекції і насінництва

Захист відбудеться 21 травня 1998 року о 10 годині на ¡засіданні спеціалізованої вченої ради К.36.В14.01. при Львівському державному аграрному університеті

Адреса: 292040, м. Дубляни, Львівської області, Жовківського району,-Львівський державний аграрний університет.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий “ /і $ ’’квітня 1998 року

Вчений секретар г.г'-'щалізованої вченої рад”

доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми. В постанові Верховно! Ради України "Про релік національних науково-технічних програм" від 25 лютого 1994 ку № 4034-ХІІ відзначаються пріоритетні напрямки розвитку агро-юмислового комплексу на 1994-2000 роки: стаорення нових сортів і іридів картоплі з урожайністю 45-50 т/га, розробка енергоощадних хнодогій, а також глибока переробка бульб з виготовленням вноцінних харчових продуктів.

Для успішного виконання цього актуального завдання потрібно ізробляти ефективні цілеспрямовані методи селекційних досліджень, ворювати відповідний вихідний матеріал, всебічно його вивчати із лученням в гібридизацію. Оцінка комбінаційних поєднань з »ахуванням гібридологічного аналізу сілнців на різних агрофонах ізволяє виявити їх потенційні можливості і визначити характер нливості біохімічного складу бульб залежно від рівня мінерального ивлення.

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень передбачалося лучити в гібридизацію новий вихідний матеріал і вивчити питання гливу рівня мінерального живлення генеративних нащадкіі картоплі на зрмування господарськи цінних ознак та добрати бажані форми для зактичної селекції. .

У з'вязку з цим ми поставили перед собою завдання:

- провести дослідження формотворчого процесу у міжсортових Зридів картоплі з залученням в гібридизацію сорту Карпатська та іртів отриманих з Н участю;

- встановити різниці формотворчого процесу у генеративних пцадкіи на двох фонах мінерального живлення;

- виявити характер змін взаємозв'язків між господарськи цінними інаками у картоплі залежно від умов вирощування;

- дати оцінку гібридам за комплексом господарськи цінних ознак з іявленням кращих комбінацій для спрямованої селекції за врожайністю, лістом крохмалю і нагромадженням нітратних сполук в бульбах, ітофторостійкістю залежно від рівня мінерального живлення нащадків:

. - виявити кращі гібридні форми і дати їм оцінку для практичної

їЛЄКЦІЇ. .

Об'єкт досліджень. Для проведення досліджень залучалися сорти іртоплі Карпатська, Мавка, Слава, Луговська, Полонина, За рево, Сож, гапоіа різних екологогеографічних груп, створені в науково-дослідних :тановах України, Білорусі ~я Німеччини.

Наукова повизпа. Опрацьовано низку методичних досліджеі спрямованих на підвищення ефективності селекції картоплі. Встановлеї що диферіенційоване використання фонів удобрення на первинних етап селекції забезпечує цілеспрямований добір за господарськії цінниі ознаками потрібних форм картоплі, :я практичної селекції.

Проведену' оцінка рівня реакції нащадків за комплексом важлив господарських ознак на підвищених рівнях мінеральних добрі Визначений ступінь впливу факторів на урожайність сіянців картоп Виділено нові цінні комбінації для використання у практичній селек при створенні сортів, придатних до інтенсивних умов вирощування.

Визначено особливості і характер мінливості взаємозв'язків м урожайністю і її елементами , залежно від рівня мінерального живленн Практичне значения. Встановлено значення фонів мінеральне удобрення в селекції картоплі під час вирощування генеративних вегетативних нащадкіа

Проведені дослідження уможливлюють методику створення нов сортів картоплі і спрямовано розширюють можливості бажаного добо форм для практичної селекції а різних комбінацій схрещування.

Особистий внесок здобувача Дисертантом виконані полы досліди, лабораторні аналізи , проведена статистична обробка результа' досліджень. На основі опрацьованого експериментального матеріалу проведеного гібридологічного аналізу зроблені висновки і пропозиції д практичної селекції і виробництва. Особистий внесок здобувача підготовці дисертації становить близько 90 відсотків.

Апробація роботи. За результатами досліджень зробл< повідомлення, які схвалені на наукових конференціях Львівські державного сільськогосподарського інституту в 1993-199брр., Міжнароді науково-практичній конференції ’’Селекція насінництво і техноло: вирощування польових культур” ( м. Камянець-Подільський, 199 конференції молодих вчених та спеціалістів “Наукові основи веден карто..лярства України в ринкових умовах” (Немішаєво,1996р).

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дослідже опубліковано сім наукових праць.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 1 сторінках машинописного' тексту, включає 40 таблиць, 2 рисунки складається із вступу, 4; розділів, висновків і пропозицій та додати Бібліографічний список містить 200 найменувань, в тому числі латинським шрифтом.

з

ЗМІСТ РОБОТИ УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові ДОСЛІДИ проводились в 1093-1У 05 р[ . па дослідному йолі кафедри рослинництва і луківництва Львівського держанного чрарного університету П м. Дублями, Жоиківського району, Львівської області. Територія відноситься до и західного Лісостепу України і розміщена на висоті 250-300 м над рівнем моря.

Грунти дослідної ділянки темно-сірі опідао к ні сере.і;-‘.о-суглин-кові, характеризуються глибоким гумусним горизонтом /Г>0-(Ї0 см/. В горизонті 0-20 см вміст гумусу /за Тюріним/ -2,3%, pH сольоиої витяжки

- 6,0, сума вібраних основ - 27,6 мг. екв, на 100 г фунту, вміст N /за Тюріним/- 5,12, РгО} /за Чиріковим/ - 9,2 1 К20 /за Мяеловою/ - 10,7 мг на 100 г грунту.

Грунти придатні для вирощування високих щюгнаїв багатьох сільськогосподарських культур, в тому числі і картоплі. Цьому сприяють і кліматичні умови. Клімат зони помірно континентальний, м’який, вологий, обумовлений впливом океану і близьким розмітки..лм Карпатських гір.

Попередником картоплі в польових дослідах була озима пшениця. Обробіток грунту складався із лущення стерні і зяблевої оранки. Навесні зяб переорювали з внесенням 40 т/га гною. Під глибоку передпосівну культивацію вносили мінеральні добрива з розрахунку N - 45, р->05 - 45, К20 - 60 (фон А) і N - 90, Р205- 90, К20 - 120 д.р. на 1 га (фон Ь;.

Сіянці першого року (генеративне покоління) та їх бульбове (перше вегетативне) розмноження висаджували вручну. Грунт на ділянках до появи сходів розпушували в міжряддях і рядах між рослинами. На початку цвігішш рослини підгортали. Для знищення колорадського жука і його личинок використовували хімічний препарат децис.

Урожай сіянців першого року та' бульби вегетативного розмноження збирали вручну.

Під час вегетації рослин, збирання врожаю бульб проводили гібридологічний аналіз сіянців різних комбінацій у всіх категорій розсадників і фонів удобрення за прийнятою методикою селекційного процесу. ■

Ступінь ураження рослин фітофторозом визначали за дев’ятибальною шкалою (1-повне ураження, 9 - його відсутність). Під час вегетації проводилися дві візуальні польові оцінки.

Вміст крохмалю визначали м питомою масою бульб. Розрахуй« проводили за формулою Назаренка Б.П.(19Ь1». Вмісгг нітратів у бульба визначали із застосуванням іоноселективного електроду за методо Самохвалова (1084). Математичну обробку даних проводили методам варіаційної статистики ( Вольф В.І 1966; Досіїєхов Б.О.Д985; Рокицьки П.Ф.,1978; Ушкаренко В.А., Скрипніков А.Я.,1988; Мазер К, Джиш Дк.,1985) з використанням комп'ютера Pentium 133.

Достовірність різниці між комбінаціями, що вирощувались і різних фонах удобрення встановлювали за t - критерієм, взаємозв'язок між господарську цінними ознаками - за парним коефіцієнтами кореляції.

УРОЖАЙ БУЛЬБ ГЕНЕРАТИВНИХ ГІБРИДІВ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ Встановлено, що найвища середня урожайність (792 ± 51 г/кущ) нащадків сформувалася, як на звичайному фоні (А), так і і підвищеному фоні (Б), (687 ± 49 г/кущ) що певною мірою пояснюеть< генотипною структурою, походженням нащадків та метеорологічна умовами під час бульбоутворення (табл 1).

Позитивну реакцію гібридів на рівень мінерального живлення, і середньою урожайністю, виявлено в поєднаннях сортів Карпатська Зарево, Майка X Зарево, Полонина X Сож, Луговська X Granola, зазначених комбінаціях середня урожайність гібридів відповіді становила на фоні А 169 ± 19, 329 ± 21, 565 ± 32, 348 ± 25 і на фоні Б 316 ± ЗО, 452 =ь 46, 687 ± 49, 444 ± 39 г/кущ У комбінацій з негативне реакцією на агрофон (Луговська X Сож) середня урозкайність бульб і фоні А становила 792± 51, а на фоні Б-503±40. г/кущ.

Проте в поєднаннях сортів Слава X Зарево, Карпатська X Сож*, Мавка X Granola не встановлено суттєвої різниці за врожайністю гібрид залежно від рівня мінерального живлення. За гібридологічним аналізе сіянц. у різних комбінацій схрещувань спостерігається збільшені абсолютного значення середнього квадратичного відхилення (S) збільшенням середньо! врожайності, що вказує на контролювання ознаї врожайності полігенами. В деяких комбінаціях (Слава X Зареї Карпатська Х.Сож, Мавка X Granola) збільшувався показник середньо квадратичного відхилення .на підвищеному рівні мінерального живлені тоді як урожайність гібридів була майже одинаковою на обох фонах, а мала незначні відхилення з критерієм істотності t=0,l-l,9. Такий характ

ріюьания ознаки урожайності стверджується проявом умов виро-узання.

Таблиця 1 - Урожайність генеративних гібридів картоплі залежно % рівня мінерального живлення, 1994р.

>мбшац1я рещупакия Фон п Урожайність, г/кущ. X ± в* і 3 V * -Чг*

арпатська X Зарево А Б 53 40 169 ± 19 4,1 141 83 ± 8,1

316 ± 30 204 64 і 6,7

Мавка X Зарево А В 61 54 329 ± 21 2,4 167 51 ± 1,4

452 ± 46 339 75 — 7,2

Слава X Зарево А Б 63 67 413 ± 31 0,1 243 59 ± 5,3

409 ± 33 269 66 і 5,7

слонина X Со:« А Б 75 82 565 ± 32 2,1 279 49 ± 4,0

087 ^ 49 442 64 ± 5,

товська X Сок: А Б 32 76 792 ± 51 4,5 459 58 ± 4,5

503 і 40 346 08 ± 5,5

арпатська X . Сол: А Б 79 73 427 2.5 1,9 225 53 і 4,2

509 ^ ЗО ЗОВ 60 ± 4,9

Мавка тг ;гапс1а А Б 76 59 332 = 24 1,9 209 63 = 5,1

407 ± 31 237 53 ± 5,3

угоасыса X Згапо1а А Б о 2 53 348 і 25 2,2 223 04 ~ 5,0

44Р * 39 302 67 і 6,1

Фон А - 40 т/га гною + N-45 Р-45 К-60 ісг д.р.

Фон Б - 40 т/га гною + N-90 Р-90 К-120 кг д.р.

Пояснюється це, очевидно, тим, що для вищезгаданих комбінацій івкщеїшй фен сприяє кращій реалізації окремих генотипів г-а оз ■ кого одуктпшюсті.

. б

ВМІСТ КРОХМАЛЮ ГЕНЕРАТИВНИХ ГІБРИДІВ ЗАЛЕЖНО І РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ На підставі гібридологічного аналізу генеративних рослин восі комбінацій схрещувань нами встане' ієна значна різноманітність фор; творчого процесу за вмістом крохмалю в бульбах.

Представлені дані с таблиці 2 свідчать про те, що вміст крохмалі; б>льбах залежить яіс від походження пащадігів, таї: і рівня мінеральн яаівлешт. •

Таблиця 2 - В::іст крохмалю в бульбах у генеративних гібридів ігартої

залежно від рівня мінерального живлення , 1994р.

Комбінація схрещування Фол п Середній вміст крохмалю,% X і є* t CJ V * *4%

Карпатська X Зарево А 52 22,7 ± 0,5 1,9 і,0 17 * 1,7

Б- 4G 21Д і 0,7 •1,6 22 і 2,3

Майка X Зарево А 54 18,1 і 0,5 1.4 3,6 20 ± 1,9

Б 62 19,1 і 0,5 •> ч иі< 19 ± 1,7

Слава X Зарево А 60 19,5 і 0,5 1,1 3,5 18 і 1,7

Б 66 20,3 ± 0,5 3,7 19 і- 1,6

Полонина X Сох: А 71 15,6 і 0,3 0,8 2,6 16 і 1,3

Б 83 15,9 і 0,3 2,6 17 і 1,3

Л} зсська у А СІ 15,9 і 0,3 2,3 3,1 19 ^ 1,5

Со:;с Б 47 16,8 0,3 2,3 14 і 1,4

Карп: _-ька X Соя: А 79 16,5 і 0,4 2,С 3,4 21 ± 1,7

Б 73 18,2 =ь 0,5 4Д 22 ± 1,8

Мавка X G.anola А 7G 16.,2 і 0,4 3,3 3,4 21 і 1,7

Б 59 14,2 ± 0,5 3,8 27 і 2,5

Лугозоька X Granola А 79 14,7 ± 0,3 0 зд 21 і 1,7

Б 5В 14,7 і 0,0 ' 4,7 32 ± 2,9

Це відображається величинами середніх арифметичних

омбінацій, середньоквадратичних відхилень, та коефіцієнтів варіації, 'ак, у двох комбінацій (Луговська X Сож, Карпатська X Сож) вміст рохмалю із підвищенням агрофону суттєво збільшувався, відповідно тановив на фоні А 15,9 ± 0,3 і 16,5 ± 0,4, а на фоні Б - 16,8 ± 0,3 і 18,2 : 0,5%-

У комбінації Мавка X Granola вміст крохмалю вірогідно «еншився із підвищенням рівня мінерального живлення (фон А -16,2 ± 4; фон Б - 14,2 ± 0,5%). У решти поєднань добрлва істотно іе вплива-і на вміст крохмалю в бульбах (Луговська X Granola, Полонина X Сож) ю ж ця різниця була недостовірною у сіянців таких комбінацій арпатська X Зарево, Мавка X Зарево, Слава X Зарево.

Коефіцієнти варіації за крохмалистістю бульб генеративних оридів у досліджуваних комбінацій були невисокі і коливалися в межах 1,0-32,0%, що свідчить про відносно високу генотипну обумовленість цієї інаки. Майже у всіх поєднаннях нами відмічено збільшення коефіцієнтів іріації вмісту крохмалю в бульбах на фоні N - 90 Р - 90 К -120 зрівняно з N - 45 Р - 45 К - 60 , що пояснюється нахилом варіа 'й их вдів у бік класів з низьким вмістом крохмалю на підвищеному фоні эбрив.

ВМІСТ НІТРАТІВ В БУЛЬБАХ ГЕНЕРАТИВНИХ ГІБРИДІВ .

ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ , За результатами наших дослідження визначено вплив рівня інерального живлення рослин на нагромадження нітратів в бульг>чх іртоплі генеративних гібридів (табл. 3). Встановлено не однакове

з.громадження нітратів в бульбах рослин з підвищенням агрофону їх лроіцування, що виражається величинами середніх арифметичних аказників, коефіцієнтами варіації та квадратичними відхиленнями.

Тенденція до збільшення вмісту нітратів в генеративних гібридів з підвищенням рівня мінерального живлення спостерігалася серед всіх сомбінацій схрещування. Для одних комбінацій ця різниця була суттєвою, і для інших збільшення фону удобрення менш значимо впливало на (агромадження нітратів в бульбах.

У групі поєднань, де за батьківську форму використовували ссрт Зг^.ево, найнижчий середній вміст нітратів в бульбах формувався в генеративних нащадків комбінації Карпатська X Зарево, вирощених на фоні A (N -45 Р - 45 К - 60) . Цей показник становив 81,4 ± 8,5 мг/кг сирої маси.

Із збільшенням дози мінеральних добрив до N - 90 Р - 90 К - 120 (фс Б) пбільшився і середній вміст нітратів в бульбах (111,2 ±11,8 мг/к Порівняльна оцінка фонів А і Б в комбінації Карпатська X Зареї свідчить про достовірну різш'чю аа середніми арифметичнин значеннями (t=2,05).

"Таблиця 3 - Вміст нітратів в бульбах генеративних гібридів картоп ¡алежно від рівня мінерального живлення, 1934 р.

Комбінація схрещування Фон п Вміст нітратів, мг/кг сирої маси X±ss t S V * Sv>%

Карпатська X Зарево А 50 81,4 ± 8,5 2,05 60,6 74 ±7,4

Б 50 112,2 ± 11,8 84,3 75 ±7,5

Мавка X Зарево А 50 103,4 ± 9,4 1,59 66,4 64 ± 6,4

Б 50 125,3 ± 10,1 71,9 57 ± 5,7

Слава X ' Зарево А 50 111,9 ± 8,7 1,43 61,9 55 ± 5,5

Б 50 129,8 =ь 9,0 63,9 49 ± 4,9

Полонина X ' Сож А 50 128,5 ± 6,5 1,20 46,0 36 ± 3,6

Б 50 140,3 ± 7,3 51,8 37 ± 3,7

Луговська X ‘ Сож А 50 126,7 ± 8,0 3,55 56,6 45 ± 4,5

Б 50 167,5 ± 8,2 57,9 34 ± 3,4

Карпатська у А 50 73,0 ± 7,3 1,15 51,5 71 ± 7,1

Сож Б 50 85,5 і 8,1 57,6 67 ± 6,7

Мавка X Granola А 50 153,9 ± 8,9 2,39 63,3 41 ± 4,1

Б 50 18-і,7 ± 9,3 66,3 36 ± 3,6

Луговська X Granola А 50 164,4 =ь 8,8 2,46 62,4 38 ± 3,8

Б 50 195,7 ± 9,2 65,5 33 ± 3,3

В комбінаціях схрещувань, де за батьківську форму використовувався сорт Сож найменшу кількість нітратів нагромаджували нащадки комбінації Карпатська X Соле. На фоні A (N - 45 Р - 45 К - 60) цей показник складав 73,0 ± 7,3 мг/кг сирої маси. Низьким bn том нітратів з бульбах характеризуаалисл нащадки цього поєднання і на фоні Б (N - 90 Р - 90 К - 120). Середній вміст нітратів в бульбах генеративних гібридів комбінації становив 85,5 ± 8,1мг/кг сирої маси.

В групі поєднань, де за батьківську форму використовували сорт Granola спостерігалося значне підвищення вмісту нітратів із підвищенням фону вирощування.

Найвищим вмістом нітратів в бульбах гібридів картоплі відзначалася комбінація сортів Луговська X Granola. Середній вміст нітратів, на фоні Б становив 195,7 ± 9,2 мг/кг сирої маси.

Високим виявився цей показник і на фоні А, де він дорівнював 164,4*8,8 мг/кг сирої маси.

Отже, вміст нітратів в бульбах для всіх комбінацій схрещувань змінюється в межах гранично допустимих значень. З підвищенням доз повного мінерального живлення нагромадження нітратів більше гранично допустимих меж не відмічається.

ПОЛЬОВА СТІЙКІСТЬ РОСЛИН ттроТИ ФИ ФТОРОЗУ Під час вивчення питання впливу фону удобрення на польову стійкість генеративних нащадків проти фітофторозу нами виявлені неодинакові за середнім значенням та за кількістю гібриди з різним ступенем стійкості рослин (табл. 4). Встановлена певна зи .ономірність яка зберігається на підвищеному агрофоні удобрення (N - 00 Р - 90 К- 120), за вищим середнім балом стійкості гібридів і визначенням більшої частки високостійких нащадків.

В першій групі схрещувань з сортом За peno всі комбінації: Карпатська X 3apero, Мавка X Зарево, Слава X Зарево мали відносно висоїсий середній бал стійкості проти фітофторозу. Найкращими серед всіх генеративних нащадків виявились поєднання отримані . від батьківських форм Карпатська X Зарево, де середній бал < '¡Якості проти фітофторозу на підвищеному фоні (Б) становив 8,5 ±0,1, а на .-звичайному фоні (А) відповідно -8,2 ± 0,1 бала.

Відносно високі значення середніх показників за ознакою стійкості рослин проти фітофторозу обумовлюються генетичними особливостями вихідних батьківських форм та умовами в яких вирощувалися нащадки.

В поєднаннях із сортом Сож кращою виявилась комбінація Карпатська X Сож, де на підішщеноиу фоні N - 90 Р - 90 К - 120 середній бал стійкості стагавив 8,4 ± 0,0С, а иа звичайному фоні N - 45 Р - 45 К - 60 -7,8 ± 0,1 бала при 1=4,6.

Таблиця 4 - Польова стійкість генеративних нащадків картоплі проти

фітофторозу залежно від рівня мінерального живлення, 1994р.

Комбінація схрещування Фон п Стійкість рослин, бал X ± Si t S V * Sy.%

Карпатська Y А 59 8,2 ± 0,1 2,1 ІД 14 ± 1,3

Зарево Б 47 8,5 ± 0,1 3,5 9 ± 0,9

Маска V А 64 8,1 ± 0,1 4,0 1,2 14 ± 1,2

Зимово Б 59 8,5 ± 0,1 0,6 7 ± 0,7

Слава X Зарево А 64 7,5 ± 0,1 5,0 1,4 19 ± 1,7

Б 68 8,2 ± 0,1 1,1 13 ± 1,1

Полонина X Сож А 88 7,5 ± 0,1 4,7 1,5 20 ± 0,5

Б 91 8,4 ± 0,07 0,7 8 ± 0,6

Луговська X Сож А 85 7,3 ± 0,1 3,1 і,4 19 ± 1,5

Б 77 8,2 ± 0,07 0,7 9 ± 0,7

Карпатська X Сож А 99 7,8 ± 0,1 4,6 1,1 14 ±

Б 86 8,4 ± 0,09 0,8 9 ± 0,7

Мавка V А 81 7,9 ± 0,1 4,0 1,2 15 ±1,2

Granola Б 70 8,3 ± 0,1 0,9 11 ± 0,9

Луговська X Granola А 89 7,8 ± 0,1 4,6 1,2 15 ± 1,2

Б 64 8,4 ± 0,08 0,6 7 ± 0,6

Більш чу іівими до ураження рослин фітофторозом в цій груш схрещувань були сіянці комбінації Луговська X Сож

Середня стійкість їх на фоні А становила 7,3 ± 0,1 бала. На фоні Б середня стійкість рослин проти фітофторозу була значно вищою і становила 3,2 ± 0,07 бала

В поєднаннях, де за батьківську форму пнкористспупа. .і сорт Granola (Машса X Granola, Луговська X Granola), на фоні Б спостерігалось! також значно підвищення середньої стійкості рослин проти фітсфтсроау порівішно з фоном А- 8,3 ± ОД і 3,4±0,08 бала проти 7,!) ± ОД і 7,8 ± ОД бала.

Отже, на підставі вивчення дії різня мінерального живлення на польову стійкість проти фітофторозу можемо констатувати той факт, що тільки правильне співвідношений елементів мінерального живленая, навіть при збільшених дозах їх внесення, призводить до зниження? уражений рослин картоплі фітофторозом.

КОРЕЛЯЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ГОСПОДАРСЬКІЇ ЦІННІШІЇ ОЗНАКАМИ ГІБРИДІВ КАРТОПЛІ .

В результаті гібридологічного аналізу генеративних нащадків різних комбінацій, також при різному ріпні мінерального жмелепнл нами значено кореляційну залежність між урожайністю та кількісно бульб в кущі і їх середньою масою. Зокрема, залежно від агрофону, коефіцієнти кореляції гп:;с урожайністю і кількістю бульб з кущі з р:ших ког.біь^цій колисалися а ме:ках від +0,55 ± 0,13 до +0,84 ± 0,06. '

Взаємозв’язок між урожайністю і середньою масою бульби також показує перепалено дедатшо середню і високу залежність між показниками (від +0,26 ± 0,12 до +0,71 ± ОДІ). Прі.-ісму, у всіх комбінацій коефіціснтл кореляції зростали відповідно із підвищенням рівня мінерального живлення рослин.

Коефіцієнти кореляції між кількістю бульб з ісущі і середньою масою коливались під слпбододатнього значення +0,07 -- 0,11 до слабозід’смного -0,03 + 0,12. Коефіцієнти кореляції між урожайністю і вмістом крохмалю з різних комбінаціях поляпалися від середпьододатпього (+0,42 ± 0,13) до слабододатнього (+0,08 ± 0,14) значення.

Взаємозв'язок між смістом крохмалю і середньою масою бульби перебував в межах слабододатнього значення (+0,09 ± 0,11- +0,19 і 0,13), що вказує на трудність поєднання високого вмісту крохмалю о крупнобульооеістіо і показує па необхідність збільшення обсягу селекційної роботи в цьому напрямку.

, 12

ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ

СЕЛЕКЦІЇ

Подано господарську характеристику сіянців першого вегетативного розмноження: залежим »ід рівня мінерального живлення генеративних гібридів. Встановлено відсутність збереження характеру мінливості господарські! цінних ознак в різних комбінаціях і на різних агрофонах вирощу»-’''чіл. Висвітлені результати оцінки гібридних комбінацій за частотою вищеплешіл в нащадків езеладішх позитивних трансгресивних форм, які поєднують в одному генотипі такі вазкливі ознаки, як врожайність (¿750 г/кущ), крохмалистість (£15%) та вміст нітратів в бульбах (¿150 мг/кг сирої маси) (табл. 5).

Таблиця 5 - Формування позитивних трансгресивних форм у вегетативних нащадків галежно від рівня мінерального живлення генеративних гібридів

Комбшашя скрещу аашш Фон впрошування і;е!-етативннх гібридів n Склаляі трансгресії . за врожайністю £750 г/кущ, вмістом крохмалю £15%, нітратів <150 мг/кг сирої гласи, % з фону А : а фону Б

А 51, 0 0

Карпатська X Зарево Б 46 2,0 6,5

А 50 0 2,0

Мавка X Зарево Б 50 8,0 10,.

А 5a 5,4 5,5

Слава X Зарево Б 50 6,0 4,0

А 65 7,6 9,2

Полошша X Со;:: Б 70 14,3 15,7

А 75 12,0 13,3

Луговеыса X Созк Б 70 ’ 5,7 7Д

А 75 1,3 2,.

Карпатська X Созк Б 73 4Д 4,1

А 75 1,3 2,6

К-'вка X Grano' Б 59 5,0 5,1 .

А 30 1,2 2,5

Луговська X Granóla Б 55 5,5 9,1

Виявлено, що вирощування генеративних гібридів на підвищеному агрофоні (N-PO Р-90 К-120) і розмноження їх першого вегетативного покоління на такому ж фоні збільшує вищепле”чл складних грансгресивних форм у комбінацій схрещування Карпатська X Зарепо, Мавка X Зарево, Полоюша X Сож, Карпатська X Сож, Мавка X Granola, Луганська X Granola порівняно з фоном N-45 Р- 45 К-60 кг. д. р. Найбільшу селекційну цінність за частотою вшцепленнл складних позитивних трансгресивних форм мають комбінації Мавіса X Зарево, Полонина X Сож, Луговська X Соле.

В процесі теоретичних досліджень нами добрано з кожної комбінації цінний вихідний матеріал за комплексом господарськії цінних ознак для практичної селекції.

Гібрид 305-10 . Створено схрещуванням сортів Луговська X Сож в результаті вирощування генеративних нащадків на фоні А. Кущ прямостоячий, високий, компактний. Суцвіття рясне, цвітіння тривале. Утворює ягоди. Бульби білі, округлі. Вічка поверхневі Середньопізній. Високоврожайний. Вміст крохмалю 18,7 - 10,6%. Зберігається добре.

Гібрид 501-2. Створено схрещуванням сортів Карпатський X Зарево в результаті вирощування генеративних нащадків на фоні Б. Кущ компактний. Суцвіття рясне, квіти рожеві, гатіння тривале. Ягодоутворення численне. Бульби рожев' оіфуглі, вічка поверхневі Пізньостиглий. Високоврожайний. Стійкий проти фітофторозу. Вміст крохмалю в бульбах 23,9-24,8%. Зберігається добре.

Гібрид 604-26. Створено схрещуванням сортів Полонина X Сож в результаті вирощування генеративних нащадків на фоні Б. Кущ компактний, добре облистнений. Суцвіття компактне, квіти білі Ягодоутворення рідке. Бульби білі, округлі Вічка мілкі малочисленні Середньостиглий. Високоврожайний. Відносно стійкий в польопия умовах проти фітофторозу. Вміст крохмалю 13,0-14,5%. Зберігається добре. ■

Гібрид 607-42. Створено схрещуванням сортів Мавка X Granola в результаті вирощування генеративних нащадків на фоні Б. Кущ прямостоячий, середній. Стебла малочислент. Суцвіп. компактне. Ягодоутворення численне. Бульби білі, округло-овальні. Вічка середні. Середньостиглий. Високоврогкайний. Стійкий проти фітофторозу. Вміст крохмалю 12,8-13,9%. Зберігається добре.

І М висновки

1. Рівень мінерального живлення в значній мірі впливає «а фенотипову мінливість гисподарськи цінних ознак картоплі

2. Використання диференційованих фонів удобрення на первинних етапах селекції уможливлює підвищення результативності добору бажаних форм.

3. Встановлена неодинакова реакція гібридів за рівнем мінерального живлення, і за показником ознаки урожайності вони поділяються на достовірно абільшуючі. врожайність (Карпатська X Зарево, Мавка X Зарево, Луговська X Granola), нейтральні (Слава X Зарево, Карпатська X Сож, Мавка X Granola, Полонина X Сож) і суттєво знижуючі урожайність із підвищенням агрофону (Луговська X Сож).

4. Виявлено, що вирощування генеративних нащадків на підвищеному агрофоні (N - 00 Р - DO К - 120) і розмноження їх першого вегетативного покоління на такому ж фоні збільшує вихід високоврожайних форм і підвищує середні показники за ознакою врожайності, порівняно з фоном N - 45 Р - 45 К-60.

5. Зміна елементів структури урожайності (кількість і середня масі бульб з куща) залежить від біологічних особливостей гібридів і умов, s яких відбувається реалізація генотипу.

6. Встановлена неоднакова реакція гібридів за ознакою вмісту крох-.алю в бульбах залежно від рівня мінерального живлення. В сіянці»

деяких комбінацій знижувався вміст крохмалю в бульбах із підвищенню фону мінерального удобрення, в інших виявлена його постійність, а і окремих відбувається підвищення вмісту, що вимагає розробки методик* селекційної технології їх вирощування для відповідного заб, ... .¿ши особливостей біології рослин.

7. Доведено, що підвищенім рівня мінерального живлення рослиі

картоплі (N - 90 Р - 90 К - 120) не можна вважати причинок збільшення вмісту нітратів у бульбах вище допустимого нормативу, ал-окремі комбінації достовірно збільшують їх вміст в нащадків і підвищенням агрофону вирощування. •

5. Процес формотворення ознаки польової стійкості проти фп ртороз; в гібридів різних за походженням комбінацій відбувається неоднаково залежить від ступеня польової стійкості батьківських форм, їх генотип) ко "Инаційної з- тності, а також умов вироіцування. Збільшення до міиеоального удобрення (N - 90 Р - 90 К - 120) переважно призводить д зниження захворювання і підвищує стійкість рослит проти патогену.

9. Вирощування сіянців картоплі на різних фонах удобрення дає змогу краще оцінити селекційний матеріал аа комплексом господарськії цінних ознак і властивостей,. а також твердити з більшою впевненістю про їх постійність

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИЧНО! СЕЛЕКЦІЇ

1. З метою підвищення результативності добору гібридів картоплі з комплексом господарськії цінних ознак а зоні західного Лісостепу України необхідно вирощувати генеративне і вегетативне покоління на підвищеному рівні мінерального живлення (N - 90 Р - 90 К - 120).

2. В селекції картоплі на високу продуктивність рекомендовані ісомбінації схрещування Луговська X Соне, Полонина X Соле; на підвищений вміст крохмалю в бульбах - карпатська X Зарево, Мавка X Зарево, Слава X Зарево, Карпатська X Сож; на низький вміст нітратів -Карпатська X Зарево, Карпатська X Сож. Науково-дослідним установам з картоплі для дальшого випробування запропоновані гібриди 305-10, 5012, 604-26, 607-42.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Влох ВТ., Дудар І.Ф. Вміст крохмалю в бульбах гібридів картоплі залежно від поєднання батьківських пар // Ресурсозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур: зб. наук. пр. - Львів: Львівський державний с.-г. ін-т, 1995. -С. 9-11. - 0,19 д. а., ат.ч., автора -ОД д. а.

2. Влох В.Г., Добровольський P.C., Литвин О.Ф., Дудя о І.Ф Технологія вирощування нового сорту картоплі Слава // і-есурсозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур: зб наук. пр. -Львів: Львівський державний с.-г. ін-т.,1995. -С. 3-4. - 0,12 да., а т. ч. автора - 0,04 дя. .

3. Влох В.Г., Добровольський P.C., Литвин О.Ф., Дудар І.Ф. Нагромадження нітратів в бульбах картоплі залежно від батьківських компонентів //Проблеми селекції і насінництва картоплі в західному регіоні України: зб. наук. пр. - Львів: Львівський державний с.-г. ін-т., 1995 -С. 39-42. - 0,18 д.а., ат.ч. автора - 0,07 д.а

4. Добровольський P.C., Литвин О.Ф., Дудар ІФ. Селекція картоплі на продуїстивність. //Проблеми агропромислового комплексу гірського регіону Карпат: Тез. доп. міжнародної наук.-практ. ісонф з нагоди 90 річчя з дня організації науково-дослідної установи. Н.Ворота. - В.Бакта, 1994. -С.35 -

0,05 д.а., в.т.4. автора - 0,02. д.а.

і 16

5. Дудар 1.Ф., Добровольський F.C. Вміст крохмалю в бульбах сіянців залежно від рівня мінерального живлення //Проблеми агропромислового комчлекоу У'- раїни: стан і перспективи: Тез. наук. конф. присвяченої 140-річчю заснування ЛДСГІ. - Дубляни 1096. - С. 25-26. - 0,0G д.а., в . т. ч. апічра ~ 0,004 д.а.

6. ■ Ду'ф І.Ф. Розвиток Надземної маси генеративного потомства картоплі залежно від рівня мінерального живлення

// Наукові основи ведении картоплярства України в ринкових умовах. Тез. дон конф молодих вчених та спеціалістів. - Немішасво, 1996. - С. 38. -

0.17 да.

7. Влох В.Г., Дудар І.Ф. Продуктивність гібридів картоплі

залежно від рівня мінерального живлення // Селекція, насінництво і технології вирощушшіш польових культур. Матеріали міжнар. наук-

1.рак;\ конф-ЧерНівці, 1996. -С. 81-82. - 0,05 дл., в.т.ч. автора - 0,025 д.а

АНОТАЦІЯ

Дудар І.Ф. Вплип рівня мінерального живлення на формування господарськи цінних ознак у, міжсортових гібридів картоплі в зоні західного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05.- селекція і насінництво. -львівський державний аграрний університет, Дублями 1998.

Дисертацію присвячено впливу рівня мінерального живлення на формування урожайності і якісних показників міжсортових гібридів картоплі на темно-сірому опідзоленому фунті західного Лігостепу України.

Встановлено, що вирощування міжсортових гібридів з використанням диференційованих агрофонів на первинних етапах селекції дозволяє більш цілеспрямовано і ефективно проводити відбір за господарськи цінншши ознаками картоплі.

Ключові слова: мінеральне живлення, міжсортові гібриди, картопля, урожайність, якісні показники.

АННОТАЦИЯ

Дудар И. Ф. Влияние уровня мінерального питания на формирование хозяйственно ценных признаков у межсортовых гибридов картофеля в зо . западной Л .-остепи Украины. - Рукопись. '

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности: 06.01.05. - селекция и

леноводство. - Львовский государственный аграрный университет, г. блпны, 1998. .

Диссертация посвящена влиянию уровня минерального питания формирование зсозяйствено денных признаков у гибридов картофеля в жадной Лесостепи Украины.

Установлено, что выращивание межсортовых гибридов картофеля с пользованиям дифференцировакых агрофонов на начальных етапах гекции дает возможность более целенаправленно и еффектшшо вести юр за хозяйственно ценными признаками картофеля.

Ключезие слова: минеральное питание, мекссортовые гибриды,

атофель, урожайность, качественные показатели. .

' SUMMARY

.daг I. F. The ’ Influence of the Mineral Nourishment Degree en the rmalion of .Economically Valuable Traits of the Potatoes Intergrade brids In the Western Forest - Steppe Region of Ukraine.

Ths Dissertation presented for Candidate Academic Degree in Affj. tiiral Sciences. /Manuscript, speciality 06.01.05. - Selection and ее^л swing, Lviv State Agricultural University, Dubliane, 1908. ■■

The dissertation is devoted to the influence of the mineral nourishment jree on the formation of crop capacity and qualitative indices of the erjrade hybrids o£ potatos in the dark-grey poctecl soil in the Western esi - steppe region of Ukraine.

It is ascertained that the growing of intergrade hybrids with the use of ferentiated agrofones primary stages of selection allows to carry out tin. rpossful and effective selection of potatoes by its economically valuable ¿Is. "

Key words: mineral nourishment, inlergrade hybnds, potatos, crop sacity, qualitative indicas.

довдальний за пипу с-с:

септ Y С.М. Майщузс.

'/¡¡¿Л