Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние трихоцефал на послевакцинальный иммунитет против сальмонеллеза свиней

ВАК РФ 03.00.20, Гельминтология

Автореферат диссертации по теме "Влияние трихоцефал на послевакцинальный иммунитет против сальмонеллеза свиней"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини

^ На правах рукопису

Т Е М іі И Я Микола Васильович УДК 619:616.98:579.842.14:636.4 Ч

ВПЛИВ ТРИХОЦЕФАЛ НА ПІСЛЯВАКЦИНАЛЬНИЙ ІЛ1УНІТЕТ ПРОТИ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ СВИНЕЙ

Спеціальність: 03.00.20 — Гельмінтологія

16.00.03 — Ветеринарна мікробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття ученого ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків — 1993

Робота виконана в лабораторії гельмінтології інституту експериментальної клінічної ветеринарної медицини Української Академії аграрних наук (м. Харків).

Науковий керівник — доктор ветеринарних наук, старший

науковий співробітник Шеховцов В, С.

Офіційні апоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Чернуха В. К-, кандидат ветеринарних наук Слінько В. Г.

Ведуча організація — Білоцерківський сільськогосподарський

інститут імені П. Л. Погребняка

Захист дисертацій відбудеться « 9 » 1993 р.

о 40 годині на засіданні спеціалізованої ради при Інституті експериментальної клінічної ветеринарної медицини УААН.

Адреса: 310023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83,

ІЕКВЛ1 УААН

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ІЕіКВМ Автореферат розісланий А »сЛи&г0/7а993 р.

Учений секретар спеціалізованої ради, доктор ветеринарних наук

К. Є. КОНАРЖЕВСЬКИГі

ВСТУП

Актуальність роботи. Кишкові захворювання свиней широко розповсюджені на звичайних фермах та спеціалізованих господарствах як на Україні, так і в усьому світі / Г. В. Сосіпатров, 1974; М. С. Крикунов, Н. Є. Дідковський, 1975; М. Ю. Паскаль-ська з співавторами, 1979; І. С. Дахно, 1986.

Одним із важливих резервів збільшення продуктивності тварин являється зменшення або ліквідація паразитарних та інфекційних хвороб. При більшості захворювань збудник діє не ізольовано, а в складі паразитоценозу. В складному комплексі співвідношення представників паразитоценозу не можна обмежуватись вивченням впливу на організм лише одного інвазійного чи інфекційного початку.

Серед захворювань заразної етіології часто зустрічається трихоцефальоз свиней в асоціації з сальмонельозом, які наносять значні економічні збитки свинарству (Н. І. Ятусевич, Л. П. Ні-кулін, 1982; В. Г. Васілін, 1983; А. М. Котенко, 1986).

До цього часу зостається мало вивченим імунний стан свиней при асоціативному, захворюванні трихоцефальозом і сальмонельозом, а також вплив на імуногенну реактивність ряду ант-іельмінтних препаратів при вакцинації проти інфекційних хвороб, що і було взято за основу для виконання даної теми.

Мета роботи —.вивчити та охарактеризувати процеси, іцо протікають в організмі поросят в період імунізації проти сальмонельозу при спонтанному та експериментальному трихоцефальозі. Вивчити імунобіологічну реактивність організму вакцинованих проти сальмонельозу поросят після дегельмінтизації похідними бензимідазолу і авермектину.

Задачі досліджень — з’ясувати сезонно-вікову динаміку трихоцефальозу свиней в свинарських господарствах;

— вивчити імунну відповідь організму свиней при експериментальному трихоцефальозі;

— виявити імунобіологічну реактивність організму при дегельмінтизації поросят флюбенолом в преімагінальну стадію трихоцефальозу;

— охарактеризувати вплив трихоцефал на формування пост-вакцинального імунітету проти сальмонельозу;

— вивчити імунобіологічну реактивність організму при імунізації поросят протн сальмонельозу в умовах господар-

з

ства після дегельмінтизації аверсектом, албендазолом, на-тураном, флюбенолом. Визначити антгельмінтну ефективність препаратів і дати порівнювальну характеристику.

Наукова новизна. Вперше вивчено імунобіологічну реактивність організму поросят після застосування флюбенолу при експериментальному і спонтанному трихоцефальозі. '

Вперше в умовах господарства проведено вивчення імунної відповіді у дегельмінтизованих аверсектом, албендазолом, флюбенолом поросят при імунізації їх проти сальмонельозу.

Практична цінність. По матеріалах дисертації розроблені «Методичні рекомендації по боротьбі та профілактиці трихоцефальозу свиней в асоціації з сальмонельозом».

Апробація роботи. Основні матеріали роботи повідомлені і обговорені на засіданнях Ученої ради ІЕіІчВМ в 1990—1992 рр.; Всесоюзній конференції, присвяченій 140-річчю ХЗВІ, 17—19 вересня 1991 р., м. Харків; конференції молодих учених «Проблеми ветеринарної медицини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських господарств» 26 жовтня 1992 р., м. Харків,

Публікації. По матеріалах дисертації опубліковано п’ять наукових робіт. ¡/¿у

Об’єм і структура дисертації. Дисертація викладена наК:то-рінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, обговорення одержаних результатів, загальних висновків, списку літератури, який включає 160 вітчизняних та 39 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 28 таблицями, 1 графіком, Ц фотознімками.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Матеріали і методи

Робота виконувалась на протязі 1990—1992 років в лабораторії гельмінтології ІЕіКВМ та свинарських господарствах Харківської області.

В основу дисертації покладено чотири досліди, проведені в умовах лабораторії на 55 поросятах 1—3-місячного віку, та два досліди, проведені в умовах господарства на 484 свинях 1,5—2 місячного віку. Сезонну динаміку трихоцефальозу і сальмонельозу вивчали в 12 товарних фермах колгоспів та радгоспів і 9 свинарських господарствах.

Зараженість свиней трихоцефальозом з’ясовували шляхом гельмінтологічних досліджень проб фецес методом флотації та методом неповного гельмінтологічного розвитку трупів поросят.

Сальмонелокосійство з’ясовували за допомогою досліджень ироваток крові в реакції аглютинації з антигеном ХОЛЕРА—

:уїс.

Сальмонельоз у поросят діагностували за допомогою пато-юго-анатомічних та бактеріологічних досліджень трупів тварин.

Для одержання інвазійної культури трихоцефал, яйця гельмінтів відмивали від фекалій спонтанно інвазованих свиней, ме-'одом Г. О. Котельникова та В. М. Хренова (1974) та методом юслідовних змивів.

Яйця трихоцефал культивували в чашках Петрі в 0,9 % роз-іині натрію хлориду з 2 % розчином соляної кислоти в співвід-іошенні 1 : 3.

Поросят дослідних груп заражали інвазійними яйцями трихо-хефал індивідуально через рот. Вакцинацію уражених поросят троводили в різні строки до і після інвазування.

Для вивчення імунобіологічної реактивності організму у тварин брали кров з передньої порожнистої вени за добу до початку досліду, а потім на 3-й, 5-й, 10-й, 20-й, 25-й, 30-й ......

>5-й дні досліду.

В крові тварин вивчали кількість лейкоцитів, еозинофілів за-'альнопрнйнятими методами. Кількість Т- і В-лімфоцитів визначали по методу М. Лоасі еі аі (1972), С. Віпасо (1970), N. Е. Меп-^еэ (1973) з врахуванням методичного підходу Д. К. Новикова га В. І. Новикової (1979), Е. X. Даугалієвої (1987). Імуногло-буліни класів ^М, І§0 визначали методом радіальної імуно-цифузії по в. Мапсіпі з співавторами (1965) в модифікації Ю. Н. Федорова (1981), циркулюючі імунні комплекси по методу Ю. А. Гріневича та Н. І. Алфьорова (1981) на спектрофотометрі СФ-46. Загальний білок визначали по біуретовій реакції, відповідно інструкції. Титри протисальмонельозних антитіл визначали в реакції аглютинації з антигеном ХОЛЕРА—СУЇС. Для бактеріологічних досліджень використовували середовища МПА, МПБ, агар Ендо, середовища, які містять цукри. Ідентифікацію одержаних культур проводили за допомогою діагностичних монорецепторних сивороток. .

Одержані результати обчислювали на комп’ютері ІБМ/БЦ згідно програми «Біаі БЕ», розробленої в ІЕІКВМ з використанням параметричного критерію Стьюдента-Фішера.

2. Результати досліджень

2.1. Епізоотологія трихоцефальозу і сальмонельозу свиней

Роботу, проводили в 9-ти спецгосиах і 12-ти товарних свинофермах Харківської області. Всього досліджено 3675 голів свиней різного віку. Згідно наших досліджень трихоцефальоз і сальмонельоз свиней реєструються у всіх досліджених господарствах

та фермах. У поросят двомісячного віку екстенсінвазованість трн-хоцефалами досягає 40—60 %, яка з віком тварин знижується до 5—10 %. Найбільша інвазованість поросят трихоцефалами спостерігається весною (38—40 %) і восени (55—60 %) в ці ж періоди трихоцефальоз ускладнюється сальмонельозом. Як свідчать наші досліди 50—60 % поросят, заражених трихоцефалами, захворюють сальмонельозом, який перебігає в підгострій та хронічній формі. У таких тварин виявляли титри протисальмонельоз-них антитіл від 1 : 20 до 1 : 512, а також меншу масу тіла в порівнянні з вільними від гельмінтів тваринами.

2.2. Імунна відповідь при експериментальному

трихоцефальозі та дегельмінтизації флюбенолом

В досліді використали 15 голів поросят 1,5-місячного віку. П’ять тварин першої групи заразили інвазійним и яйцями трихо-цефал в дозі 10 тис. шт., п’ять голів другої — 10 тис. шт., а через 48 годин поросятам 12 днів підряд задавали флюбенол в дозі 5 мг ДР на кг маси тіла. Третя група тварин була контрольною, яйця гельмінтів і препарат не одержувала.

Аналіз результатів дослідів показав, що в крові заражених поросят кількість лейкоцитів була підвищеною на 39—40 % протягом періоду спостережень. З 20-го дня досліду в крові з’являлись еозинофільні мієлоцити (8—10 °/о), що свідчило про розвиток алергічних реакцій.

Кількість Т-лімфоцитів була низькою 28±і,8 % проти контролю 31,6—0,90 % до 25 дня спостережень. З переходом інвазійного процесу до хронічної стадії, з 30-го дня спостережень, рівень Т-лімфоцитів зріс до 44±1,96—58±2,64 % проти контролю 31,4±2,31—33,2± 1,12 %.

Кількість В-лімфоцитів, в порівнянні з контролем, була вищою на 36,7 % протягом періоду досліджень, що свідчить про значну роль гуморального імунітету при трихоцефальозі.

На 10-у добу розвитку інвазійного процесу спостерігали зростання імуноглобулінів класу І§М до 3,6-0,06 мг/мл в порівнянні з контролем 1,61 — 0,15 мг/мл, а потім зниження кількості І^М до 1,30±0,15 мг/мл проти контролю 1.69±0,76 мг/мл, іцо свідчить про супресивний вплив трихоцефал. Показники імуноглобулінів класу ІдО утримувалися вище контролю протягом усього періоду спостережень.

Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) перевищував дані контролю на 90—100 % з 5-го по 30-й день спостережень. Титри протисальмонельозних антитіл утримувались на рівні 1 : 100—1 : 200 (ЗО—35 день досліду). Вміст альбумінів, перевищував на /35%, гамаглобулінів було менше на 25% проти даних контрольної групи.

В крові поросят, яким задавали флюбенол, в динаміці лейкоцитів та еозинофілів значних відхилень не спостерігали. Рівень Т-лімфоцнтів перевищував показники контролю на 15—20 % на 15-у та 20-у добу відповідно. Кількість В-лімфоцитів була підвищеною на 39,9 % протягом періоду досліджень. Рівень ЦІ К був вищим на 68—70 % від показників контрольних тварин. На 45-й день після дегельмінтизації поросят, IgM зростали до 2,20±0,15 мг/мл проти контрольних даних 1,7±0,16 мг/мл. Найвищий титр протисальмонельозних антитіл спостерігали на 25-й день (1 : 128). Рівень альбумінів був вищим на 38%, гамаглобулінів на 17,3%. Із групи заражених трихоцефалами поросят загинуло 60 % тварин, а з групи дегельмінтнзованих флюбе-нолом — 20 %.

За період досліджень 55 днів, маса тіла поросят, заражених трихоцефалами, зменшилась на 0,9 кг, а дегельмінтизованих поросят збільшилась на Г,33 кг.

2.3. Імунний статус при експериментальному трихоцефальозі у вакцинованих проти сальмонельозу поросят з послідовним зараженням культурою Salnionella cholerae suis

В досліді використали 25 голів поросят місячного віку. Тварин розділили на 5 груп по п’ять голів в кожній.

Поросятам першої групи індивідуально через рот задавали по 2 тис. інвазійних яєць трлхоцефлл, а на 7-у добу вакцинували проти сальмонельозу; другій -групі задавали по 2 тис. інвазійних яєць і одночасно вакцинували проти сальмонельозу. Тварин третьої групи вакцинували проти сальмонельозу, а через 7 днів заразили інвазійними яйцями тріхоцефал в дозі 2 тис. яєць; четверту групу вакцинували проти сальмонельозу. Поросята п’ятої групи служили контролем, їх не заражали і не вакцинували. Всіх тварин дослідних груп на 30 день спостережень заразили вірулентною культурою сальмонел в дозі 8 млрд.м.т.

В крові інвазованнх і вакцинованих поросят з 3 по 25 день спостерігали підвищену кількість лейкоцитів 9,0—26,4 тис. проти контролю 8,7—8,8 тис. Кількість Т-лімфоцнтів була нижче на 36—44 %, до 10 дня досліджень, а кількість В-лімфоцнтів в два раза вище, ніж у контрольних. В крові поросят першої групи рівень IgM становив 3,1±0,П—3,8^0,08 мг/мл проти контролю і,6±0,16 — 2,3±0,24 мг/мл на 10—30-у добу спостережень. Рівень ЦІК перевищував показники контрольної групи в 2—3 рази, титри проти сальмонельознпх антитіл зростали до 1 :407 на 20^-й день досліду.

У дослідних тварнн спостерігалось зростання альбумінів до 49.3-1,76 % на 15-у добу, в порівнянні з контролем 25,5=ь 1,44 %,

а вміст гама-глобулінів зменшився до 9,5^0,65 % на 35-у добу досліду в порівнянні з контролем.

В крові тварин другої групи, інвазованих трнхоцефалами і вакцинованих водночас, кількість І^М була високою на 3-й та іО-й дні досліджень 3,2-0,02— 2,1^0,84 проти контролю 2,0±0,44— 1,6±0,41 % відповідно (Р<0,05). Рівень ДІК був високим з 15 по 25 добу, в період гострого перебігу хвороби. Титри иротисаль-монельозних антитіл виявляли в розведенні 1:196— 1:344 з 10-ї по 30-ту добу (Р<^0,001). Високий вміст альбумінів 68,1—54,7% встановлено на 15—20 добу проти контролю 25,5—23,8 %. У тварин підвищувався рівень альфа- і бета-гло-булінів. На 10 і 25 день досліджень кількість гама-глобулінів зменшувалась до 17,7±1,74 % проти даних контролю 21,7±0,90 % (35 день спостережень), Р<0,05.

В крові поросят 3-ї групи спостерігали високий рівень І§М на 10 і ЗО день досліду 2,4—0,41 — 2,1 ±0,24 проти контролю 1,6—0,41 — 1,3±і1,29 мг/мл відповідно, зростали з 20 по

35 день спостережень. Рівень ЦІК перевищував показники контролю в 3—3,7 раза. Титри протисальмонельозних антитіл визначали в розведенні 1:210 — 1:407. В протеінограмі підвищувався рівень альбумінів і альфа-глобудінів. Вміст гама-глобулінів знижувався на 65,7—73,8 % з 10-ї по 20-у добу спостережень (Р<0,001). . .

Після вакцинації проти сальмонельозу поросят четвертої гру-

- пи, вільних від гельмінтів, спостерігали підвищений на 7,14 % рівень В-лімфоцитів протягом періоду досліджень, концентрація ЦІК була вищою контролю в 2—4 рази, а титри протисальмо-нельозннх антитіл встановлено в розведенні 1:108—1:150 з 10 по 25 день спостережень. В протеінограмі значних змін не спостерігали.

Після зараження поросят вірулентною культурою сальмонел в дозі 8 млрд. м. т. тварини, вакциновані на фоні трихоцефа-льозної інвазії, захворіли сальмонельозом в гострій формі і загинули протягом п’яти днів. Поросята, вільні від гельмінтів, сальмонельозом не захворіли. Отже зараження тварин трихоцефала-ми в дозі 2 тис. яєць негативно впливає на формування поствак-цинального протисальмонельозного імунітету.

2.4. Напруженість післявакцинального протисальмонельозного імунітету у спонтанно інвазірованих і дегельмінтизованих флюбенолом поросят.

В досліді було 15 поросят двомісячного віку. П’ять голів першої групи, спонтанно інвазованих трнхоцефалами, вакцинували проти сальмонельозу. В період імунізації в крові тварин спостерігали підвищення рівня ЦІК до 9,2 ОП.ОД після першого введення

вакцини і зниження до 0,8 ОГІ.ОД після повторної вакцинації (0,7 ОП.ОД. — на початку досліду). Тигри протисальмонельозних антитіл зростали до 1:260, а після ревакцинації знижувалась до 1:160. В протеінограмі спостерігали зменшення кількості альбумінів від 81,7*1,04 до 62,5*4,00%; кількість альфа-, бета-глобулі-нів зростала до 17,3 — 3,14 %; 10,8*0,94%; 7,3*0,14% проти початкових даних 5,2*0,05; 8,8*0,43%; 5,2*0,56% відповідно.

Після зараження культурою сальмонел в дозі 8 млрд. мт. в крові тварин спостерігали зниженні кількості ІдМ на 26,9 %, рівень ЦІК підвищився на 50 %, титри протисальмонельозних антитіл зростали до 1:240. Кількість загального білка була вищою на 33% за рахунок альбумінів, вміст гама-глобулінів знизився на 44 %. На четвертнії день після зараження, тварини даної групи захворіли сальмонельозом в підгострін формі, що свідчить про слабий протисальмонельозннй імунітет. У хворих поросят спостерігали кашель, слизові виділення з носа, температура тіла піддержувалась в межах 40,8 — 41,3° С. Загибелі серед тварин не було.

Поросят другої групи дегельмінтизували флюбеиолом в дозі 5 мг на кг п’ятикратно, через п’ять днів вакцинували проти сальмонельозу. В крові тварин спостерігали підвищення титрів протисальмонельозних антитіл до 1 : І40±20. В динаміці імуноглобу-лінів класів lg^\ і І»0, ЦІК значних змін не було. Кількість альфа- та гама-глобулінів зменшувалась від 17,5*1,91% до 5,3*0,29%. Рівень бета-глобулінів збільшувався від 9,9*2,16% до 15,8*2,20% на 15-у добу після вакцинації.

На і 5-у добу після зараження тварин сальмонелами в крові спостерігали підвищення рівня ЦІК від 8,0*1,13 ОП.ОД. на початку досліду до 14,6*1,52 ОП.ОД.; титри протисальмонельозних антитіл зросли від 1:15 до 1:80. альбуміни знизились до 13,6%, рівень бета-глобулінів підвищився на 18,9%.

Вакцинація поросят, вільних від гельмінтів, супроводжувалась збільшенням титрів протисальмонельозних антитіл до 1:205. Кількісних змін. ^М, ЦІК загального білка та його фракцій не спостерігалось. _

На 15-у добу після зараження культурою сальмонел в дозі 8 млрд. м. т. рівень ЦІК зріс на 39,7 %, титри протисальмо-иєльозних антитіл зросли від 1 :36 до 1 :73.

В протеінограмі спостерігали зниження вмісту альбумінів на 40,3%, підвищення альфа- и бета-глобулінів на 33 і 21,4% відповідно. Кількість гама-глобулінів була нйікою на 5 %.

Поросята дегельмінтизовані та вільні від гельмінтів після, зараження культурою сальмонел, незахворіли сальмонельозом. Таким чином, звільнення тварин від гельмінтів до вакцинації проти сальмонельозу сприяє формуванню напруженого післявакциналь-ного імунітету. .

О

2.5. Динаміка імунної відповіді у вакцинованих проти сальмонельозу поросят після дегельмінтизації їх похідними карбоматбензимідазолу та авермектину.

Дослід провели в умовах господарства неблагополучного по трихоцефальозу та сальномельозу. 200 поросят 1,5-місячного віку, спонтанно інвазованнх трихоцефалами, розділили на вісім дослідних груп та дві контрольні. Контролем служили тварини інвазо-ваиі трихоцефалами та вільні від гельмінтів. Через І добу після дегельмінтизації аверсектом, албендазолом, натураном, флюбе-нолом в різних дозах, тварин вакцинували проти сальмонельозу формолвакцнною відповідно інструкції.

Після дегельмінтизації поросят альбендазолом в дозі 5 мг ДР на кг маси тіла дворазово з кормом спостерігалось зниження в крові ЦІ К на 33%, збільшення кількості імуноглобулінів класу ІйМ на 54%, І§0 на7,5 % в порівнянні з контрольними інвазо-ваними тваринами, титри протисальмонельозних антитіл становили 1:193, у контрольних інвазованнх поросят — 1:26. Після двух-кратної вакцинації ЦІІ< зменшились від 12,3*0,70 ОП.ОД., перед вакцинуванням, до 5,6*1,39 ОП.ОД. і були нижче рівня ЦІК у контрольних поросят, вільних від гельмінтів (8,8*0,05 — 7,4*0,25 ОП.ОД.) і інвазованнх (19,4*1,41—5,2±0,05 ОП.ОД.) кількість ІдМ знизилась на 38 % після першої вакцинації і підвищилась на 40 % після повторної, порівнюючи з початком досліду; титри протисальмонельозних антитіл зросли до 1 : 1200 (на початку досліду 1 : 193), що свідчило про захворювання поросят сальмонельозом.

Після дегельмінтизації"! албендазолом в дозі 10 мг ДР/кг маси тіла одноразово спостерігали зниження 1§й на 38%, порівнюючи з початком досліду, титр протисальмонельозних антитіл утримувався на рівні 1:40. .

На 15-у добу після вакцинацій в крові поросят зменшились ЦІК до 5,0 ОаОД. (15,6 ОП.ОД. на початку досліду), кількість 1§М зменшилась на 42%, вміст І§0 збільшився на 54%, титри протисальмонельозних антитіл зросли до 1:166 (1:40 на початку досліду).

В крові тварин, які одержали натуран в дозі 5 мг ДР/кг триразово з кормом, на 15 день після вакцинації збільшилась кількість на 53%, а на 38%, в порівнянні з початком досліду, титри протисальмонельозних антитіл становили 1—160; рівень ЦІК знизився до 5,5*1,86 ОП.ОД. (на початку досліду і2,у=сі-,-77’0П.0Д.). ’

Після триразової дачі поросятам натурану, в дозі 10 мг ДР/кг масі! тіла, в крові тварин спостерігали збільшення на 22%, в порівнянні з інвазованим контролем, титри прогнеальмонельоз-них антитіл утримувались на рівні 1:40 (1:26 — контроль).

Після першої вакцинації в крові не знаходили ЦІК, а титри протисальмонельозних антитіл зменшились на 50 % в порівнянні з початковими даними. Після ревакцинації ЦІК утримувались в межах 5,1*0,99 ОП. ОД., порівнюючи з 5,2*0,15 ОП. ОД. у контрольних інвазованих та 7,2*0,25 ОП.ОД. у контрольних, вільних від гельмінтів тварин. Титр протисальмонельозних антитіл — 1 : 80.

В крові поросят, які одержали флюбенол в дозі 5 мг ДР/кг маси тіла триразово, рівень ЦІК зменшився в шість разів в порівнянні з інвазованим контролем. збільшився на 12,9%,

ІдС зменшився на 38%, титри протисальмонельозних антитіл утримувались в розведенні 1 : 80. Під час імунізації поросят проти сальмонельозу встановлено збільшення рівня ЦІК до 9,4 ОП.ОД. (3,69 ОП.ОД. на початку досліду) ІдМ — до 0,63*0,02 мг/мл (0,31*0,04 мг/мл — початкові дані); титри лрогисальмонельоз-ннх антитіл зросли до 1 :133.

Після триразово? дачі флюбенолу в дозі 10 мг ДР/кг маси тіла, в крові поросят знижувались ЦІК до 4,4*1,82 ОП.ОД. перед вакцинацією, порівнюючи з інвазованим контролем 19,4* 1,41 ОП.ОД., ІдМ було більше на 58 %, проти інвазованого контролю, титри протисальмонельозних антитіл — 1 :26 (інвазова-ниії контроль 1 : 26, чистий контроль — 1 : 38). Після вакцинації поросят ЦІК збільшився до 9,4*0,02 ОП.ОД., зменшились

на 4%, титри протисальмонельозних антнтіл встановлено на рівні 1 : 113.

Дворазове використання аверсекту в дозі 0,5 мг/25 кг маси тіла супроводжувалось збільшенням \gbft. на 61 % і зниженням ЦІК на 22 % в порівнянні з інвазованим контролем; титр протисальмонельозних антитіл встановлено на рівні 1 : 80. На 15 добу після імунізації проти сальмонельозу спостерігали збільшення до 31,9*5,02 мг/мл (иа початку досліду 26,2*0,60 мг/мл). Рівень ЦІК знижувався до 7,7 ОП.ОД. проти 15,3 початкових даних, титр протисальмонельозних антитіл становив 1 : 226.

Після одноразового використання аверсекту в дозі 1 мл/25кг маси в крові поросят не знаходили імуноглобулінів класу ^М, І^й було менше на 20 %, ЦІК — на 36,5 % в порівнянні з інвазованим контролем. Після вакцинації кількість зросла до

0,76*0,12 мг/мл, — до 35,9*3,09 мг/мл (на початку досліду 20,1*4,16 мг/мл), ЦІК зменшилась до 3,03 ОП.ОД. проти 12,3 ОП.ОД. до імунізації, титр протисальмонельозни^дстановив 1 : 123. антитіл

Таким чином дегельмінтизація тварин сприяє нормалізації загальної резистентності організм)/. Використання препаратів роздрібненими дозами в порівняній з одноразовою терапевтичною, не викликає імунопатологічних відхилень.

2.6. Антгельиінтна ефективність препаратів похідних бензииідазолу та авермектину.

Дослід провели в умовах господарства на 284 поросятах двомісячного віку спонтанно інвазованих трнхоцефалами. Було випробувано албендазол в дозі 5 мг ДР/кг маси тіла дворазово та в дозі 10 мг/кг одноразово; натуран і флюбенол в дозах 5 і 10 мг ДР/кг маси тіла при триразовому використанні; аверсект в дозі 0,5 мл/25 кг маси тіла дворазово і в дозі 1 мл/25 кг маси тіла одноразово; івомек в дозі і мл/33 кг маси тіла при одно-та дворазовому використанні.

Копрологічними дослідженнями, ироведенимн на 13-у, 15-у, 17-у добу після дегельмінтизації, установлено, що дегельмінтизація албепдазолом показала ефективність 51 і 22 % відповідно; натураном та флюбенолом — > 100 %; адерсектом — 51 %, іво-меком — 89 і 35% відповідно. .

Отже використання терапевтичної дози, роздріблєної на два— три прийоми, дає вищу антгельмінгну ефективність на 56—60 % в порівнянні з одноразовою дачею препарату.

3. Обговорення результатів

Проведені нами досліди ще раз переконують, що імунологічна реактивність — це складніш комплекс захисних, регуляторних, адаптаційно-компенсаторних реакцій.

На наш погляд, вивчення еозинофілії, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, фракцій білка, сироватки крові в період зараження свиней трихоцефалами дозволить в деякій мірі розшифрувати механізм захисту організму тварин від дії чужорідного агента, що представляє як теоретичний, так і практичний інтерес, поскільки дозволяє зрозуміти співвідношення в системі паразит-господар.

Результати дослідів свідчать, що одноразове інвазування поросят 1,5-місячного віку 10 тис. інвазійних яєць трихоцефал викликає значні зміни в крові тварин (збільшення еозинофілів, лейкоцитів), а також розвиток запальних процесів та алергії при трихоцефальозі.

Уже на третю добу після зараження спостерігалось збільшення В-лімфоцитів, що в повній мірі закономірно, так як В-лім-фппити — нпНї імуноглобулінових рецепторів, які діють специфічно по відношенню конкретного антигену і методом розетко-утворювання створюють з’єднання з В-лімфоцитами комплексу антиген—антитіло.

Дані про активацію В-системи імунітету при трихоцефальозі підтверджують дослідження проведені при других гельмінто-

зах: аскаридозі (ВогоБкоуа еі аі., 1982), ніпостронгільозі мишей (І. А. Гаджиєва, 1986), шлунково-кишкових стронгілятозах овець (К. С. Балаян, 1991).

Одержані результати даних в відношенні Т-системн імунітету свідчать про низький рівень 'Г-лімфоцигів до 25 дня досліджень, іцо указує на пригнічення клітинного імунітет)' при перебігу гострої форми трихоцефальозу. Подібні ж зміни спостерігали в динаміці Т- і В-лімфоцитів в крові поросят, яким задавали флю-бенол в дозі 5 мг/кг маси тіла. Підвищення кількості В-лімфоцитів обумовлене, очевидно, впливом антигенів зруйнованих гельмінтів в період дегельмінтизації. Одним із ланцюгів механізму імунітету являється вивчення імуноглобулінів класу Ій’М та циркулюючих імунних комплексів та білкових фракцій.

Підвищення ^М. до 15 доби досліджень роз’яснюється первинною імунною відповіддю на присутність в крові поросят антигенів ліминок трихоцефал. На подальших стадіях розвитку інвазійного процесу в крові тварин збільшувалась кількість

Про такі зміни в динаміці імуноглобулінів свідчать також роботи О. Г. Полетаєвої (1984), Є. С. Лейкіної (1976, 1981, 1987), Е. X. Даугалієвої (1991) при вивченні імунологічного стану тварин при різних гельмінтозах.

’ В проведеному досліді показана роль циркулюючих імунних комплексів при розвиткові інвазійного процесу. Так, при зараженні тварин трихоцефалами, ДІК збільшувались до 20 ОП.ОД (у не інвазованих тварин — 6 ОП.ОД), що корелює з даними роботи М. В. Якубовського та Т. Я. Мясцової (1989). При дегельмінтизації тварин на ранніх стадіях розвитку інвазійного процесу ЦІК також піддержувались на високому рівні — 14 ОП.ОД, що свідчить про швидке накопичення антигенів личинок трихоцефал. Збільшення кількості альбумінів і зниження гама-гло-булінів виражає, очевидно, зниження загальної резистентності організму поросят.

Одержані нами дані при вивченні напруженості після вак-нинального протиСальмонельозного імунітету при експериментальному трихоцефальозі свідчать про значні імунобіологічні зміни в імунній системі поросят, а саме: високий рівень В-лімфо-цитів, ЦІК, тнтрів протисальмонельозних антитіл, діепротеінемію вже з третього дня після інвазування та вакцинування поросят.

Відсутність імунної реакції у хворих трихоцефальозом поросят після їх зараження сальмонелами, свідчить, очевидно, про розвиток імунологічної толерантносгі під впливом значної кількості складних антигенів трихоцефал. Слід зазначити, що поросята, вакциновані проти сальмонельозу на фоні трихоцефальоз-ної інвазії, після зараження культурою сальмонел в дозі 8 млрд.м.т., захворіли на четвертий день сальмонельозом і загинули протягом 5 днів. Отже високі титри протисальмонельоз-

них антитіл в крові поросят, а також високі імунологічні показники, свідчать, в даному випадку, про імунологічну реактивність організму і не відображають стану напруженості післявак-цшіального імунітету.

Одержані дані при вивченні імунобіологічної реактивності вакцинованих проти сальмонельозу поросят при спонтанному трихоцефальозі і дегельмінтизації флюбенолом свідчать про негативний вплив трихоцефадьозної інвазії на формування післявак-цинального імунітету, що підтверджується роботами І. М. Суслова (1971) при аскаридозі; А. К. Стреліс (1979) при опістор-хозі; М. В. Якубовського, В. Т. Соковнча (1983) при змішаних нематодозах свиней.

Слід показати, що дегельмінтизація флюбенолом не приводить організм до повної фізіологічної рівноваги в перші п’ять днів, про що свідчить низький рівень альфа- і гама-глобулінів в сироватці крові поросят, але при вакцинації у таких тварин формувався напружений післявакцинальшій імунітет. Такі дані були одержані А. М. Котенко (1986, 1990) при езофагостомозі.

Результати наших експериментальних досліджень підтверджені дослідами, проведеними в умовах господарства, неблагонадій-ного по трихоцефальозу та сальмонельозу, на 200 поросятах 2-х місячного віку, вакцинованих проти сальмонельозу після дегельмінтизації албендазолом, натураном, флюбенолом, аверсек-том. Дослідами установлено, що натуран в дозі 10 мг ДР/кг маси тіла, при триразовому використанні, пригнічує утворення ЦІК і протисальмонельозних антитіл; азерсект в дозі 1 мл/25 кг маси тіла пригнічує синтез імуиоглобулінів класу І§М. Як показали результати досліду, дегельмінтизація має вищу ефективність при трихоцефальозі в разі застосування цих препаратів в лікувальній дозі, роздрібленій на 2—3 прийоми. Використання антгельмінтиків роздрібненими дозами застерігає розвиток іму-нопатологічних реакцій під час масового звільнення від гельмінтів організму господаря, що корелюе з роботою Б. А. Ас-таф’єва (1975).

Враховуючи, що дегельмінтизація тварин в умовах господарства, не приводить організм до повної фізіологічної рівноваги, покладаємося, що в даному разі необхідно використовувати іму-ностимулятори, про що переконливо свідчать роботи Е. X. Дау-галієвої (1981—1991), І. А. Гаджиєвої (1986), К- С. Балаян (1987), Е. 1. Рехвіашвілі (1991).

висновки

1. В обстежених свинарських господарствах 50—60 % поросят 1,5—2 місячного віку хворіють трихоцефальозом в асоціації з сальмонельозом, який перебігає п підгострій та хронічній формі. В крові тварин, неблагонадійних по трихоцефальозу і саль-

монельозу господарств, встановлена понижена резистентність організму: підвищений' на 56,4 % рівень циркулюючих імунних комплексів, понижений на 34 % вміст імуноглобуліиів класу ^М, підвищений на 6,3 % — І^й, наявність титрів протисальмоне-льозних антитіл до 1 : 512.

2. Експериментальне інвазування поросят трнхоцефалами викликає лейкоцитоз і еозинофілію. Рівень ЦІК збільшується на 87 %, В-лімфоцитів на 40—46 %, кількість Т-лімфоцитів зменшується на 12,8% до 10 дня спостережень. Вміст І§'М збільшується до 3,6*0,06 мг/мл. З ЗО дня в крові тварин з’являються еозинофільні мієлоцити (8—10%), кількість Т-лімфоцитів збільшується на 25-46 %, ДО на 27—45 %,

3. Трихоцефальозна інвазія знижує напруженість післявакци-нального імунітету. Після контрольного інфікування інвазованих поросят культурою сальмонел в дозі 8 млрд. м. т. на фоні експериментального трихоцефальозу тварин захворіли гострим сальмонельозом і гинули; спонтанно заражені — захворіли підгострою формою сальмонельозу. Вільні від гельмінтів поросята після інфікування не захворіли.

4. Флюбенол в дозах 5—10 мг ДР/кг маси тіла володіє 95—100 % ефективністю при трихоцефальозі. Препарат не знижує загальної резистентності організму.

Дегельмінтизація флюбенолом в дозі 5 мг ДР/кг, на початку розвитку інвазійного процесу, сприяє нормалізації загальної резистентності організму. В крові поросят знижується кількість лейкоцитів, еозинофілів, 'Г- і В-лімфоцитів, ЦІК, імуноглобуліиів класу ^М, ІйО до рівня показників здорових тварин.

5. Після протисальмонельозної вакцинації дегельмінтизоааних поросят в крові, їх, збільшувався вмісг імуноглобуліиів класу ІдМ, ЦІК до рівня показників здорових тварин. Титри про-тисальмонельозних антитіл 1:113—1:133. Контрольне інфікування культурою сальмонел в дозі 6 млрд м. т. не викликало захворювання сальмонельозом.

6. Введення натурану (4% лікарська форма фенбендазолу) в дозах 5 і 10 мг ДР/кг маси тіла, триразово, повністю звільняє свиней від трихоцефал.

Препарат в дозі 10 мг ДР/кг пригнічує імунобіологічну реактивність організму, що виражається відсутністю в крові ЦІК. і зниженням на 50 % тигрів прогисальмонельозних антитіл після вакцинації проти сальмонельозу.

7. Албендазол в дозі 5 мг ДР/кг мати тіла, при дворазовому

використанні, виявляє 51 % антгельмінтну ефективність і не знижує загальної резистентності організму. Після вакцинації в крові тварин спостерігається зниження ЦІК до 5,6*1,39 ОП.ОД, збільшується вміст імуноглобуліиів класу до 0,60*0,22 мг/мл,

титр протис-альмонельозних ¡антитіл до 1:193.

Албендазол в дозі 10 мг ДР/кг маси тіла водоліє 22 % ант-гельмінтною ефективністю при трихоцефальозі. Після вакцинації в крові поросят знижується ЦІК ДО 5,0±0,23 ОП.ОД,, вміст імуно-глобулінів класу IgM знижується на 42%, IgG збільшується на 54 %.

8. Аверсект в дозі 0,5 мл/25 кг при дворазовому та в дозі

1 мл/25 кг при одноразовому використанні, володіє 51 % ефективністю проти трихоцефал. Введення аверсекту в дозі 1 мл пригнічує синтез імуноглобуліиів класу IgM до повної їх відсутності в крові через 48 годин після використання препарату. На сьому добу після першої вакцинації в крові поросят підвищується вміст IgM до 0,73±0,07 мг/мл.

9. Введення поросятам флюбенолу, натурану, албендазолу, аверсекту роздрібними дозами, сприяє підвищенню приросту маси тіла на 1,85 кг, 1,7 кг, 1,65 кг, 1,55 кг відповідно, за період спостережень ЗО днів.

ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати досліджень ввійшли в «Методичні рекомендації по боротьбі і профілактиці трихоцефальозу та сальмонельозу свиней», затверджені Методичною комісією ІЕіКВМ (Протокол № 5 від 13.10.1993).

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО МАТЕРІАЛАХ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Темный Н. В. Эффективность некоторых антгельминтиков при нематодо-зах свиней. // Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции 17—22 сентября 1991 г., посвященной 140-летию Харьковского зооветеринарного института им. H. М. Борисенко. Харьков, 1991, с. 168.

2. Приходько Ю. А., Кузьмин А. А., Темный Н. В._ Экономический ущерб от нематодозов свиней. // Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции 17—22 сентября 1991 г., посвященной 140-летию Харьковского зооветеринарного института им. H. Al. Борисенко. Харьков, 1991, с. 166.

3. Темный Н. - В. Разработка методов культвирювашія яиц Trichocephalus

suis до инвазионной стадии, // Проблеми ветеринарної меднцини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських господарств. (Матеріали конференції молодих вчених та спеціалістів України. 22 жовтня 1592 р., м. Харків) — Харків, 1992, с. 43. ■ . .

4. Темний іМ. В. Ефективність флюбенолу при гельмінтозах свиней, /у! Тваринництво України, 1993, № 4, с. 24.

5. Темный Н. В. Клинико-иммунологические показатели у свиней после

дегельминтизации флюбенолом при кишечных немагодозах свиней. // Легочные и кишечные нематодозы и меры борьбы с ними. / Тез. науч. конф. 28—30 сентября 1993 г.). Москва, ВИГИС, 1993. .

Відповіідальні/й за випуск H. I. Кузьмша

Здано до 'набору 27.10.93 р. Підпис, до друку 29.10.93, Формат 60Х®47ів. Папір друк. Л« 2. Друк, висок. Умов. друк. арк. 1,00. Умов, фарбовідб. 1,00. Облік,-вид. арк. 2,69. Тираж 100. Замовлення 389.

. Друкарня Книжкоаої палати України.

310078, Харків, вул. Артема, 31.