Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние разных видов и сортов бобовых трав, а также минеральных азотных удобрений на продуктивность низинных лугов Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Влияние разных видов и сортов бобовых трав, а также минеральных азотных удобрений на продуктивность низинных лугов Полесья Украины"

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАТНСЬКОТ АКАДЕМ IT АГРАРНИХ НАУК

КОРЧЕМНИЙ BIKTOP ПЕТРОВИЧ

УДК 633.2:635.651:631.84

ВПЛИВ Р13НИХ ВИД IB I СОРИВ БОБОВИХ ТРАВ ТА МШЕРАЛЬНИХ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВШСТЬ НИЗИННИХ ЛУК ПОЛ1ССЯ УКРАТНИ

06.01.12 - кормовиробництво I лук1вництво

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня кандидата Ыльськогосподарських наук

КиТв - 1998

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в лабораторП лук'1вництва 1нституту аемлеробства УкраТнськоТ академП аграрних наук в 1992-1997 рр.

Науковий кер!вник доктор смьськогосподарських наук, старший науковий ствробтик Кургак Володимир Григорович, 1нститут аемлеробства УААН, го-ловний науковий сгпвроб1тник лабораторП лу-к"1вництва.

0ф(ц1йн| опонгнти:

доктор смьськогосподарських наук, старший науковий сгнвробН-ник Штакал Микояа 1ванович, Панфиьська дослана станц1я 1нституту аемлеробства, аав1дувач лабораторП технолопй вирощування смьсько-господарських культур на осушених землях;

кандидат смьськогосподарських наук, доцент Козяр Олександр Михайлович, Нацюнальний аграрний уюверситет, доцент кафедри кормо-виробництва \ с¡льськогосподарськоТ мелтрацП.

Пров¡дна установа - 1нститут корм¡в УкраТнськоТ академП аграрних наук, лаборатория ¡нтенсиф!кацП кормовиробництва на зрошу-ваних I осушених землях, м. В!нниця.

Захист вибудеться 19д8 р. 0 » -¿о .. Г0Дин1

на заЫданн! Спец!ал1аованоТ вченоТ ради Д 27.361.01 в 1нститут! аемлеробства УААН.

3 дисертац!ею можна ознайомитись у б1блттец! 1нституту аемлеробства УААН.

В1дгуки на автореферат у двох примфниках, аавфет печаткою, просимо надсилати за адресов: 255205, КиТвська область, Киево-Свя-тошинський район, смт. Чабани, 1нститут землеробства УААН, вченому секретарев1 Спецради.

Автореферат роз1сланий "¿У" '¿Л-г-г^сл*? 1дд8 р_ Вчений секретар

Спец/ал/'зованот вченот ради Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТК

Актуальн!сть роботи. Для зм!цнення кормово! бази тваринництва важлива роль належить Шдвищенню продуктивное! природних кормових угIдь. У комплекс! ефективних заход!в зб!лыиення виробництва I полпенни якост1 корм!в на лучних уПддях при збереженн! оптимально! еколог!чно! р!вноваги навколишнього середовища, економП матер!аль-них та енергетичних ресурс!в, за умов недостатнього забезпечення лук!вництва азотними добривами особливоТ актуальност! набувае ра-ц!ональне використання б1олог1чних фактор1в !нтенсиф!кац!! дано! галуз! I в першу чергу багатор!чних бобових трав як важливого дешевого джерела симб!отичного азоту.

Проте в сучасних умовах Пол1сся Укра!ни багато питань дано! проблеми щ,е не повн!стю вир^ено. У зв'язку з появою нових сорт1в бобових трав виникае нагальна потреба у визначенн! оптимального складу бобово-злакових сум 1 шок, особливо в поеднанн! з ¡ншими факторами. Зокрема, те недостатньо вивчено особливост! формування у цих сум!шках урожаю та якост! корму, ефективн!сть сум!сного засто-сування б!олог1чного 1 м!нерального джерел азотного живлення лучних травосто!в та п!дс!ву бобових трав при виробництв! дешевих еколо-Пчно чистих трав'яних корм1в (зелено! маси, с1на, с1нажу, трав'я-ного борошна). Все це ускладнюе розробку сучасних енергозбер!гаючих, еколоМчно безпечних технолог1й створення та використання високоп-родуктивних р!зностиглих с!яних лучних травосто!в з мМмальним застосуванням азотних добрив.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досл1-дження, що використан1 в дисертац1йн!й робот!, були складовою час-тиною тематичних план!в 1нституту землеробства УААН I виконувались за проектом 5 "Корми 1 кормовий б1лок" республ1кансько! науково-тех-н!чно! програми "Продовольство 95".

Мета I задач! досл!джень. Мета дисертац!йно! роботи - виявити кращ1 види ! сорти бобових трав для створення високопродуктивних бобово-злакових травосто!в та розробити ефективн1 заходи поеднання симб1отичного I м!нерального азоту на низинних луках Пол!сся УкраТни для одержання високопоживно! рослинно! маси з конвейерним !! надход-женням протягом вегетацП.

У задач! досл!д*ень входило: вивчити вплив вид!в I сорт!в бобових трав у склад! бобово-злакових сум¡шок на !х продуктивн!сть, розпод!л урожаю за укосами, бо"ган!чний та х!м!чний склад травостою,

розмфи накопичення ними кореневоТ маси, симбттичного азоту та де-як'| елементи родючост! грунту;

розробити заходи подовження продуктивного довгол!ття бобово-злакових травостоТв шляхом рац1опального поеднання у час1 симб!-отичного I морального азоту та пIдсIву бобових трав у дернину;

визначити оптимальт строки збирання бобово-злакових сум!шок ! розробити пропозици по орган!зац!Т на Тх основ| трав'яних конвейер^ для безперервного надходження рослинноТ маси протягом вегета-ц|,1 трав;

провести економ!чну ! б!оенергетичну оц!нку бобово-злакових сум¡шок, р1зних вар!ант!в поеднання симбттичного I морального джерел азотного живлення лучних травостоТв та П1дс1ву бобових трав у дернину.

Наукова новизна одержаних результат!в. Встановлена роль р|зних вид¡в I сорт¡в бобових трав у п!двиш,енн! продуктивное^ лучних угIдь, пол1пшенн1 якост! та енергонасиченост! трав'яних корм!в. Вперше для зони Пол!сся УкраТни на сортовому р1внI визначен! розм'фи накопичення бобовими травами симбттичного азоту та р}вн! компенса-цм ним на луках азоту мОральних добрив.

Уточнен! параметри оптимального поеднання на луках симбттичного та морального азоту, що дозволяе значно зменшити обсяги засто-сування азотних добрив без зниження продуктивное^ травостою. Вияв-лена ефективнтть п!дс!ву бобових трав у дернину старскЛяних лук залежно в1д еколопчних умов.

Практичне значения роботи. Запропонован! бобово-злаков! траво-сум!шки з включениям кращих вид!в ! сорт!в бобових та злакових трав, а також заходи подовження Тх продуктивного довгол!ття шляхом рацт-нального поеднання у час! симбттичного ! морального азоту та п!д-с!ву бобових у дернину дають можливтть протягом 4-5 ! б!льше рок!в п!сля залуження одержувати з 1 га лучних умдь по 65-75 ц кормових одиниць або 13-15 ц сирого протеТну за економ!Т в перш! 2 роки ко-ристування 115-175 кг азоту м!неральних добрив ! зарахунок цього зменшити сукупн! витрати енерг!Т на 35-40 %, розробити трав'яний конвейер з безперервним надходженням рослинноТ маси протягом 135 дн!в.

Науков! розробки створення с!яних високопродуктивних травостоТв ¡з застосуванням р!зних вид!в ! сорт¡в бобових ! злакових трав ви-користан! в рекомендащях по п1дви1ценню продуктивност! природних кормових уг!дь та зб!льшенню виробництва кормового протеТну в Укра-Тн'1, а також протягом 1994-1997 рр. пройшли виробничу перев!рку !

впроваджен! у досадному гослодарств1 "Копилово"' 1нституту земле-робства, в КСП "Макар¡вське" та "Pocin" Matcapiвського району Ки-ТвськоТ облаетi на загальтй площ! 550 га.

Особистий внесок адобувача. Проведения лабораторних i польових досипджень та анал1з одержано! науково! шформацм виконано за без-посередньою участю дисертанта. В проведена досл1джень, !х узагаль-ненн1 та публ'жащях частка автора - 70

Апробац1я результат!в дисертацм. Основнi матер¡али дисертацм допов'1дались i обговорювались: на м1жнародн1й науково-практична конференцм "Насл1дки наукових пошуюв молодих вчених-аграрник! в в умовах реформування АПК" (Чабани, 1996) та на заеданиях лаборато-pil лук!вництва (1994-1997) i методично! KOMici! з питань земле-робства та рослинництва 1нституту землеробства УААН (1994-1997).

На захист виносяться. 1. Особливост! впливу р1зних вид!в i сорт¡в бобових трав на продуктивн1сть бобово-злакових травосто!в та розмфи накопичення ними симбютичного азоту.

2. Заходи подовження продуктивного довгешття бобово-злакових травосто!в на основi рацюнального поеднання симбттичного i мi не-рального азоту та п iдсi ву в дернину бобових трав.

3. Уточнен! строки настання збирально! стиглост1 у р1аних вид¡в i сорт¡в бобових трав та обгрунтування орган¡зацм трав'яних конвейер^ на 6asi сумшок з !х участю.

Публi кацi!. За матер¡алами дисертацп опубл1ковано 4 науков1 npaui, в тому числ1 3 у фахових наукових виданнях.

Обсяг i структура роботи. Дисертац1я складаеться ¡з вступу, шести роздШв, висновмв, пропозищй виробництву, списку викорис-таних джерел та 4 додатк1в. Вона викладена на 153 cTopiнках, включае 29 таблиць i 4 рисунки. Список використано! л1тератури включае 237 джерел.

ОСНОВНИЙ 3MICT ЗНАЧЕНИЯ СИМБ10ТИЧН0Г0 АЗОТУ В IНТЕНСИФIКАЦIТ ЛУК1ВНИЦТВА (ОГЛЩ Л1ТЕРАТУРИ)

На основI узагальнення л!тератури [А.М.Дмитриев, 1948; Л.Г.Ра-менский, 1952; М.В.Кукс1н, 1967, 1973; И.В.Ларин, 1956; А.Вуазен, 1959; Э.Клалп, 1961; Р.И.Тоомре, 1966; А.В.Боговин, 1968, 1973, 1974, 1986, 1990; И.П.Минина, 1972; Н.Г. Андреев, 1974; Г.В.Благовещенский, 1974; Л.Ю.Каджюлис, 1977; А.В.Андреев, 1981; П.С.Макаренко, 1982, 1987; А.А.Кутузова и др., 1984; В.Г.Кургак I 1н, 1995, 1996 та Iн.3 висв!тлено загальн! принципи формування бобово-злакових

с!яних ценоз ¡в та значения бобових трав у тдвшценн! продуктивное^ смяних лук та пол!пшенн! якост! корму.

Показано, що основнi принципи при добор! компонент¡в для тра-восумшок базуються на вченн! про рослинн! угруповання. Компоненти повиннi в!дпов!дати комплексу умов середовища (piвню зволоження, кл!матичним i грунтовим умовам), агротехн!чним факторам (режиму ви-користання, систем) удобрения, догляду тощо) та конкурентним влас-тивостям ¡нших вид! в чи copTiB травосумшки. Знания особливостей повед!нки (ценотичноТ активностО кожного компоненту з !ншими на в!дпов!дному агрофон! чи режим! використання е основою Тх добору до травосумшок. В1дм1чено також, що важливим принципом формування ci-яних ценоз1в при орган1заци на Тх основ! трав'яного конвейера е створення не одного, а «¡лькох, переважно трьох, травостоТв, що ха-рактеризуються р1зними строками настання збиральноТ стиглост!.

Показано вплив бобових трав у склад! с1яних ценоз!в на обсяги надходження дешевого симбттичного азоту до лучних екосистем та pi-вень компенсацп ним азоту м1неральних добрив, п!двищення продуктивное^ лучних упдь, пол!пшення поживност1, енергонасиченост! та морального складу корму, структуру та родюч!сть грунту.

Доведена необх!дн!сть уточнения видового й сортового складу бобових компонент!в для с!яних р1аностиглих бобово-злакових травостоТв та розробки saxofliB подовження Тх продуктивного довгол1ття шляхом сум1сного застосування симб1отичного i м!нерального азоту або п iдоi ву бобових трав у дернину.

УМОВИ I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Досл1дження протягом 1992-1997 pp. проведен! в п'яти польових та двох виробничих досл!дах лабораторП лук!вництва 1нституту зем-леробства УААН у досл1дному господарств! "Копилово" Макар!вського району КиТвськоТ облает I.

Схеми основних польових дослав наведен! у таблицях 1, 2 I 3. Характерн! особливост! лук, Тх рослинний покрив, водно-ф!зичн1 I arpoxiMi4Hi показники rpyHTiB на досл!дних д!лянках е типовими для КиТвського Пол!сся.

Грунти низинних лук, де проводились досл!ди по добору вид!в ! copTiB бобових i злакових трав для бобово-злакових сум!шок, вияв-ленню кращих варiантiв поеднання симб1отичного ! м!нерального джерел азотного живлення лучних травостоТв - дернов! супjщанI s вм)стом у 0-20 см uiap1: гумусу - 1,58-1.67 валового азоту - 0,12-0,15 % ! фосфору - 0,053-0,068 %; рухомих форм азоту - 7, фосфору - 10,6 i

nanin - 7-11 мг на 100 г грунту; рН сол. - 5,6-6,1; пдрсиптична кислотность - 1,2-1,7 i сума вбирних основ - 6-10 мг-екв. на 100 г грунту.

Досл]д по п¡дсiву трав проводився на двох типах лучних упдь: на вищезгаданих низинних луках та суходмьних луках на б1дних дер-ново-тдзолистих суп!щаних грунтах з неспйким зволоженням з bmíctom у 0-20-см uiapi: гумусу - 1 %, PgOg - 3,7 ¡ KgO - 5 мг на 100 г грунту, рН сол. - 6,0.

Micne проведения дослЦжень розташоване в КиТвському Пол1с-c¡, природно-клшатичн! умови якого в цмому сприятлив1 для ¡нтен-сивного ведения лукопасовищного господарства. У роки проведения досуиджень за вегетафйний пер!од випало 325-485 мм onafliB при норм¡ 414 мм, що в поеднант ¡з достатньою кмьк1стю тепла на низинних луках iuopi4HO забезпечувало формування високоТ врожайност! трав та добре Тх в1дростання в отавах.

Bc¡ досл1ди проводили на фон1 внесения Рб0к120* ФосфорШ доб-рива (простий суперфосфат) вносили весною, кал i Ahí (калина с¡ль) -в два i asoTHi (ам1ачна селара) - в три прийоми р1вними частинами пiд кожний yKic. Використання травостоТв - триутсне. Перший yKic проводили на початку цвтння дом1нуючих компонент ¡в як на бобо-во-злакових, так i злакових травостоях, отав - через 40-50 ahí в.

1з злакових трав у досл1дах використовували районован1 сорти -тимофмвка лучна Козаровицька, стоколос безостий Козаровицький, костриця лучна Козаровицька, грястиця 36ipHa КиТвська рання 1. За-луження проводили прискореним способом. Агротехн1ка залуження за-гальноприйнята.

Обл!к урожаю проводили за методиками BIK [1971] та 1нституту корм i в УААН [1994], а математичну обробку результат!в досипджень -за методами дисперсного aHanisy та вар1ац1йних ряд1в [Б.А.Доспехов, 1973].

Ботан1чний склад урожаю визначали в кожному укос i методом ва-гового aHanisy пробних сноп i в, щр були взят! з прокос¡в в чотирик-раттй noBTopHOCTi [И.А.Цаценкин, 1961], масу KopeHiB - за Н.З.Стан-ковим. Накопичення бобовими травами симбютичного азоту та pieeHb компенсацП ним морального азоту визначали за методикою BIK [П.И.Ромашов и др., 1971].

У рослинн1й Maci загальний азот визначали за К'ельдалем, 6iJi-ковий - за Берштейном, сирий жир - за Рушковським в апаратах Сокс-лета, сиру юптковину - за Кюршнером-Ганеком, сиру золу шляхом сухого озсипння, перетравн¡сть сухо! маси корму in vitro - з викорис-

танням штучного рубця Лампетера, сирий протеТн i бмок - за кмь-KicTio загального й бмкового азоту, помноженого на 6,25, фосфор -колориметрично з використанням с1рчанокислого пдразЫу [М.Л.Цап та ¡н., 1971], ка/пй i натр1й - методом полум'яноТ фотометр!Т. У дос-л!дженнях, проведених протягом 1993-1997 pp., вищеназван! показники визначали методом ¡нфрачервоно! спектрофотометрiI з використанням комп'ютерного забезпечення. Штратний азот визначали за Почин-ком-rpiccoM, а кальц1й, магн1й, зал1зо, цинк, марганець, мiдь -п1сля сухого озолення атомно-абсорбфйним методом з використанням спектрофотометра "Сатурн".

У грунтi визначали: рН - електрометрично, пдрол1тичну кис-лотн1сть i суму насичених основ - за Калпеном-Пльковицем, ва-ловий BMicT гумусу - за Тюр1ним i Кононовою, загальний азот - за К'ельдалем, азот, що легко Мдрол1зуеться лугом, - за Корнф1лдом, PgOg i KgO - за Мрсановим, бтлопчну (целюлозну) активн1сть - методом алл1каци [Е.Н.Мишустин, И.С.Востров, 1971; Е.Н.Мишустин, 1972].

Bnxifl кормових одиниць, валовоТ й обмiнноТ енерпй розрахову-вали за фактичними даними xiMi4Horo складу та перетравност1 сухо! маси корму in vitro [В.В.Попов, Е.Т.Рыбин, 1983], енергетичну офнку корму i технолог ¡й - за методиками BIK [1985] i ВIМ [1989], а економiчну ефективн1сть - за методикою BIK [М.А.Харламычев, А.Г.Шишкин, 1971].

Д0Б1Р ВИД IB I СОРТ IB БОБОВИХ ТРАВ ДЛЯ Б0Б0В0-ЗЛАК0ВИХ ТРАВ0СУМ1Ш0К

Проведеними досл!дженнями виявлено (табл. 1), що включения кращих вид!в I сортIв бобових трав до складу бобово-злакових траво-сум1шок Is bmIctom Ix у сформованих ценозах 50-60 % на низинних луках Пол!сся УкраТни s дерновими пилувато-суп1щаними грунтами при внесеннi лише фосфорних i кал1йних добрив (Рб0к120^ у перш! два роки користування, пор!вняно з злаковим травостоем пiдвищуе продуктив-н!сть уПдь у 1,8-2,5 раза. Це забезпечило вихiд з 1 га сухо! маси -100-120 ц, кормових одиниць - 75-95 I сирого протеТну - 15-19 ц, об-м I нноТ енергП - 80-100 ГДж.

Застосування цього заходу компенсуваю внесения на злаковий травост1й азоту м!неральних добрив до 100-175 кг/га за сухою масою I 150-200 кг/га за сирим протеТном. що р!вноц1нно економИ сукупних затрат енергП на всю технолог1ю виробництва кормIв в1дпов1дно 30-35 I 35-40 %.

• пцл

Вплив бобових компонент!в на продуктивн1сть бобово-элакових травосум!шок (1989-1992 рр.)

Компоненти травосум!-шок та норми вис!ву 1х нас!ння, кг/га

Вих!д э 1 га за роками користування, ц

сухо! меси

1-й

2-й

3-й

4-й

середне за 1989-1990 рр.

сухо! ма-си,

кор-мових оди-ниць,

сирого

про-те!-

обм1-нно! енер-г! !*

**

N0.

середне за 1989-1992 рр.

сухо! ма-си,

кор-мових оди-ниць,

сирого

про-те!-

обм1-нно! 9Н0Р-гН*

** N0.

Коотриця лучна -10 стоколос безостий -12 + конюшина лучна Ноо1вська б -10 128,3 79.6 66.0 71.2 99.0 84.6 116 16.9 88.8 Т75 86.0 66,4 13.1 93 69,4 ТЗЕ

11 ж злаки + конюшина лучна Кумач - 10 124.9 73.0 67.1 70.8 103.9 80.3 128 16.8 84.0 ТШ 84.0 66.6 12,9 87 68.6 Т23

+ конюшина лучна Тетра ВIК - 10 127,6 98,1 69.6 76.6 112.9 90.7 1Ы 17.6 96.0 Т85 90.4 68.0 14.0 107 70.9 Т43

-"- + конюшина лучна йигева 206 - 10 138.0 106.2 69.2 66.6 122.1 96.8 18.8 100.4 ги! 92.3 70.3 14.1 112 71,6 Ш5

-"- + люцерна ки!вська строкатог!боидна - 10 106.4 102.8 73.1 72.6 104.6 70.0 130 14.0 73.0 Т32 88.7 62,6 12.9 106 64.6 Ш

-"- + люцерна Ярославна - 10 79.2 90.1 73.3 69.8 84.7 67.9 79 11.4 60.9 78.1 63.6 11.8 69 66.0 ТШ

-"- + конюшина г Аридна Рожева 27-8 117.8 88.9 66.7 70.2 103.4 71.0 Ш 14.6 74.7 Ш 86.9 62.1 13,0 93 66.1 ТЗО

-"- + лядвенець рога-тий Монастиоеиький - 6 96.6 100,9 67.6 62.1 98.8 68. 11Ь 7 12.7 72.2 ТТ2 81.8 69.7 11.9 62.9 ТТТ

-"- + конюшина повзу-ча М1сцева - 6 72.6 70.4 71.8 60.9 71.6 60.3 12,2 63.0 68.9 66.4 11.1 42 68.0

-"- + конюшина повзу-ча Г1гант б!лий - 6 106.6 110,4 80.6 71.7 108.0 88. 138 8 18,7 93.4 205 92.1 76,6 16.2 112 79.2 Ш

-"- + конюшина повзу-ча Юв1лейна - 6 102,9 97.7 76.4 76.4 100.3 78. 119 6 17,2 82.7 ТГО 88.1 70.3 14.4 1 ии 73.6 ТББ

-"- + конюшина повзу-ча Спринт - 6 90.7 66,3 61,7 69.0 78,0 62, 0 13.0 64.9 ТТ^ 69.2 66.3 11.2 42 67.8

-"- + + м180- 61,7 106,2 120,2 66,8 81,2 111.1 Ь4,6 68,3 Ь4,0 39,4 6,3 41,3 - 66,2 38,9 80,6 86,6 93,7 67,1 11,4 70,6 - 88,6 62,0 110,1 102.1 116.7 83,1 16,9 86.9 - 110.9 78.3 Ь,7 10,7 16,9 46,7 -66,1 -81.7 -

Н1Р0Б, ц/га

12.3 10,1 9,0 10.2 11,й

10.4

л - ГДж. ** - аэот симб!отичний (р!вень компенсацП м!нерального азоту симб1отимним бобових трав: в чисельнику за сухою масою, в знаменнику за сирим протвТном), кг/га

Продуктивными, а бмьшим р1внем компенсацм м!нерального азоту симбютичним, були бобово-злаков! сум i шки з включениям одного з компонент i в: тзньостиглоТ конюшини лучноТ одноук1сноТ сорт i в Тетра BIK i йигева 205, а також конюшини повзучоТ ciHOKiCHO-naco-вищних coptíb Юв!лейна та Пгант б!лий. Дещо поступались Тм ценози, що були сформован! за участю конюшини лучноТ двоумсноТ Нос1вська 5 i Кумач, конюшини пбридноТ Рожева 27. Найменш продуктивними вияви-лись травосумшки is включениям конюшини повзучоТ Спринт i мюцевоТ популяр Т. Сум iшки ва участю люцерни та лядвенцю рогатого характе-ризувались середнш piBHeM продуктивное^, але ui види довше утри-мувались в травостоях.

PiBeHb продуктивное^ травостою у б!лыюст! випадк!в залежав в i д вм i сту в ньому бобових трав (див. табл. 1 i рис. 1). 3 роками, по Mipi аменшення Тх kíлькостi у травостоях, урожайн!сть знижувалаоь i при повному випаданн! бобових досягала р!вня злакового травостою на тому ж фон! РК. HaBiTb на цьому фон! бобов i дещр краще утримува-лись в травостоях i в!дпов!дно забезпечували вищу урожайн!сть, коли злаковий компонент був представлений ценотично слабким видом, зок-рема тимофивкою лучною. Навпаки, при включенн! до складу бобо-во-злакових сум!шок грястиц! 36ipHoT, яка внасипдок високоТ агре-сивностi б1'льше в1д ¡нших злак!в пригн!чуе 6o0obí й швидше вит1'сняе Тх з рослинного покриву, продуктивн!сть травостою анижуеться.

Виявлено, що найб1льш píbhomíphhü розподм урожаю за укосами був у сум!шок ia включениям конюшини лучноТ Кумач, Нос!вська 5, лядвенцю рогатого Монастирецький i bcix coptíb конюшини повзучоТ. Встановлено також, що за строками настання збиральноТ стиглост! до ранньостиглих належать сум!шки з включениям конюшини повзучоТ míc-цевоТ популяци i Спринт, середньостиглих - конюшини лучноТ Но-с1вська 5 i Кумач, конюшини повзучоТ Юв!лейна i Г!гант бмий, ляд-венцю рогатого Монастирецький, конюшини пбридноТ Рожева 27, а також люцерни Ярославна i тзньостиглих - конюшини лучноТ Тетра BIK ! йигева 205, а також люцерни КиТвська строкатоМбридна. Р!зниця в строках настання збиральноТ стиглост! як у першому укос!, так i в отавах м!ж середньо- i ранньостиглими бобовими компонентами дор!внюе 5-18 дн i в, а м!ж n¡3Hbo- ¡ ранньостиглими - 14-26 ahíb, що дае мож-лив!сть лише на ochobí бобово-алакових сум!Шок створити трав'яний конвейер з безперервним надходженням високоб!лковоТ рослинноТ маси.

Включения бобових трав до складу бобово-алакових ценоз!в no-pi вняно ¡з алаковим травостоем сприяло аб!льшенню у корм i вм¡сту сирого протеТну а 11 до 14-16 Z, б!лка, HiTpaTiB (у межах допустимих

Костркця лучна ■ 10х. сто кол ос безостиП • 12 +

Т1 жзлаки + люнерпа

100 80 100 —и, ч 100 100 80 100

80 80 ■—1 ь . ч^шиад 80

60 , с 60 \ с 60 \ с хх. 60 \ о У'-^х- 60

* 40 К 40 40 40 40

20 20 20 20 20

0 0 ШЖгйШйаадаеян 0 0 0

0 12 3 4 0 12 3 4 0 12 3 4 0 12 3 4 0 12 3 4

Т1 ж злаки +

"П ж злаки +

Т1 ж злаки +

"Л ж маки + "Л ж маки + "Л ж злаки + "Л ж злаки + "Л ж злаки +

люцерна Ярославна • 10 конюпшна пбридна Рожсва 27 - 8 лядвепець рогатиП конюшина повэуча КИсцева - 6 конюшина повэуча

Монастирецький - 6 Пгант б1лнй • б

01234 01234 01234 01234 01234

"Л ж злаки + "Л ж злаки + "П ж злаки + П ж злаки + "Л ж злаки конюшина повзуча Ювшсйна • 6_ конюшина повзуяа Спринт • 6_N0_N90__N180

01234 01234 01234 01234 01234

Рис. Динамита ботан'много складу бобово-элаховихтравосуммюх э р'яними бобовими компонентами за роками користування, 1989-1992рр., % О - сптвщношення насшня компоненте у травосумшках, 1,2,3,4 - роки користування, а - рюнотрав'я, Ь - нес1ян! злаки, с - бобов1, <И - костриця лучна, е - стоколос беэостий. *- Норми виаву наання компоненте травосумшок, кг/га

норм), сиро! золи, кальцш, мIд!, цинку, марганцу, перетравност\ сухо! маси корму, полтшувало поживн1сть за вмятом кормових одиниць та енергонасичетсть корму за вм1стом валовоТ й обмшноТ енергн та зменшувало кмьк1сть безазотистих екстрактивних речовин 1 юпткови-ни, а в деяких випадках \ кал1ю. Трав'яна маса бобово-алакових тра-восумшок за вм'ютом основних поживних елемент1В в!дпов1дала зоо-техн1чним вимогам для згодовування II велика рогат¡й худоб\ ! стандартам на виготовлення високопоживних (I 1 М класу) р1эних ви-д1в трав'яних корм1в.

За накопиченням коренево! маси бобово-злаков! сумшки мало вЦр1знялися ми собою. Включения Ообових до Тх складу в середнь-ому за чотири роки користування призводило до накопичення 100-200 кг/га симбютичного азоту, в тому числ! у надземн1й мас| 75-150 кг/га. Використання бобових трав як джерела симбттичного азоту для живлення с1яних лучних травостоТв, на в¡дм»ну в¡д морального азоту, не тдвищувало б1олопчну активн!сть ! кислотн]сть грунту, не призводило до збмьшення у нижни горизонтах грунту морального азоту, щр мае важливе природоохоронне значения. Недостатне внесения фосфорних 1 кал1йних добрив пIд бобово-злаков! травостоТ у зв'язку з великими виносами з урожаем призводило до зменшення вм!сту рухомих форм фосфору \ калт у грунт1 .

ПОедНАННЯ СИМБЮТИЧНОГО I МШЕРАЛЬНОГО АЗОТУ В ПРОЦЕСI ВИРОЩУВАННЯ Б0Б0В0-ЗЛАК0ВИХ ТРАВОСТОТВ

Чотирир1чне вивчення ефективност! поеднання симб!отичного ! морального азоту на низинн1й луц1 з дерновим пилувато-суп1щаним грунтом показало високу ефективн1сть цього заходу. Найкращими вия-вились вартнти, в яких азот мОральних добрив у дозах N^0 360 м240 на с'яний бобово-злаковий травост1й вносили, починаючи а третього року його використання, коли к1льк1сть бобових трав змен-шилась до 20-25%. Ц! вар1анти забезпечили сумарний прир1ст урожаю ви б!олопчного й морального азоту в1дпов1дно 50,6 ) 64,5 ц/га сухоТ маси, в тому числ! за рахунок морального азоту 16,3 ! 30,2 ц/га з оплатою 1 кг його 27 I 25 кг сухоТ маси, що на 2-5 кг биьше, н!ж на вариантах поеднання при внесен^ азоту, починаючи з другого \ на 6-9 кг б!льше, н!ж за щор!чного внесения його на бобово-злаковий травоспй (табл. 2).

В середньому за чотири роки користування злаковий I' бобово-злаковий травостоТ найбмьшу продуктивтсть (в!дпов1дно 118,4 ! 120,9 ц/га сухо! маси) забезпечили при щор!чному внесент М^д.

Таблиця 2

Продуктивн 1сть Ыяних травостоТв залежно в Iд доз та рок!в внесения аэотних добрив (1989-1962 рр.)

Лоза азоту, кг/га Роки внесения азоту (роки користування) Суха маса за роками користування, ц/га В середньому за чотири роки

суха маса, ц/га оплата 1 кг N м|н.* добрив сухою масою, кг

всьо-го прир!ст в Iд азоту

1-й 2-й 3-й 4-й

морального морального 1 сим-б!отичного

Тимоф!Твка лучна - 6, костриця лучна - ю, стоколос безостий - 12 +

конюшина лучна - 3, люцерна - 8 кг/га (бобово-злаковий травост!й)

0 - 93,9 92,4 68,6 62,4 76,7 - 34,3 -

120 3,4 96,7 92,8 102,1 81,6 93,0 16,3 60,6 27

240 3,4 90,0 97,9 127,3 112,4 106,9 30,2 64,6 25

120 2,3,4 92,8 108,8 108,1 81,0 97,7 21,0 65,3 23

240 2,3,4 94,6 129,4 120,6 109,1 113,4 36,7 71,0 20

120 1,2,3,4 110,2 109,6 99,9 79,2 99,7 23,0 67,3 19

240 1,2,3,4 118,4 127,1 126,1 112,7 120,9 44,2 78,6 18

Тимоф!Твка лучна 6, костриця лучна - 10, стоколос безостий -

12 кг/га (злаковий травост й)

0 - 45,0 31,4 47,7 46,6 42,4 - - -

120 1,2,3,4 84,7 87,9 83,9 87,7 86,1 43,7 43,7 36

240 1,2,3,4 126,4 118,1 113,0 116,9 118,4 76,0 76,0 32

Н1Р05 ц/га 11,7 10,6 10,2 11,7 11,1

* - N м!н. - азот мОральних добрив.

Проте ефективн!сть застосування ц!еГ дози на бобово-злаковому травостоТ, як ! ефективн!сть включения до злакових ценоз¡в на азотному фон! бобових, була нижчога. Так, на злаковому травосто! оплата 1 кг азоту сухою масою становила 32 кг, що на 14 кг б!льше, н!ж на бобово-злаковому.

При внесенн! зростаючих доз азоту добрив к1льк!сть бобових трав р!зко зменшувалась, що св!дчить про недоц!льн!сть щор1чного, почи-наючи з першого року користування, застосування азотних добрив на бобово-злакових травостоях, особливо у високих дозах. Так, у се-редньому за чотири роки на безазотному фон! в бобово-злаковому травостоТ метилось 34 £ бобових. При внесенн! на цей травост!й ^«¿д, починаючи з третього року користування (середньор1чна доза И^), бобових зменшилось лише на 6 %, тим часом як при щор!чному внесенн!

N

120

-на 15 %, а щор!чно - на 20 Ж.

Ст'вв1'дношення М1'ж конюшиною лучною I люцерною у ценозах було на користь першого компонента, к!льмсть якого в середньому за чо-

тири роки, незважаючи на меншу норму вис1ву насЫня, в урожаТ б; на 2-5 % б!лыюю.

Строки внесения азотних добрив за роками користування м; впливали на 6 i ox i м t чний склад бобово-злакового травостою. BMicT i новних поживних речовин у сух i й Maci був у межах зоотехн1чних нор|

Проведене нами узагальнення досл!джень в ¡ншому досл!д! св чить, що азотн! добрива в невисок!й доз! (Ngg) можна починати bi сити вже на другому poiji користування з поступовим л!двищенням д( у наступи! роки. Цей вар!ант, а також BapiaHT з початком внесе! азоту в доз1 N^o на третьому poui, з поступовим зростанням дози наступи i роки, в середньому за п'ять рок! в забезпечили найбмы вих1д з 1 га сухо! маси (106,7 i 104,7 ц/га) i сирого проте (14,9 i 14,5 ц/га). Середн!й прир1ст урожайност! на цих BapiaH' в iд внесения середньор1чноТ дози азоту - 120 i 108 кг/га стано] в!дпов!дно 36,6 i 34,6 ц/га з оплатою 1 кг 31 i 32 кг сухо! маси, на 2-6 кг б!льше пороняно з ¡ншими вар1антами внесения азоту бобово-злаковий травост1й.

ВПЛИВ П1ДС1ВУ Б0Б0ВИХ ТРАВ НА ПРОДУКТИВНICTb СТАР0С1ЯНИХ ЛУК

В результат! проведених досл1джень встановлено, що прямий п с!в у дернину ранньою весною дискового сiвалкою бобових трав п1сля випадання з травостою (табл. 3) е ефективним заходом покращення i дового складу лук та п!двищення Тх продуктивноеi (урожайн!< зростае з 39,5-51,8 до 45,2-87 ц/га сухо! маси, збiр сирого проте - з 4,1-5,4 до 5,9-13,5 ц/га при компенсац1Т азоту м!неральних д< рив симб1отичним в розм1р1 18-103 кг/га).

Значно ефективн!шим збагачення ценоз!в шляхом прямого п1дс бобових трав у дернину було на низинних луках, де створюються сп| ятлив1ш! умови для проростання нас!ння I виживання сход!в. цих умовах прир!ст урожайност! сухо! маси, кормових одиниць, обм но! енерг1Т вIд п1дс!ву становив в середньому за три роки 30-68 % виходу з 1 га сирого протеТну - 189-250 % при компенсац!I м!нера ного азоту симб!отичним за сухою масою на р!вн! 48-103 кг/га. умовах суход!льних лук, що характеризуються нестаб!льним волого! безпеченням лучних рослин, ц! показники були значно меншими I с новили в1дпов!дно 14-42 %, 44-67% ! 18-50 кг/га. У першому випадк; рослинн!й мае! трав дещо б1льше м1стилось сирого протеТну, що св чить про кращу як!сть корму.

Таблиця 3

Вплив п!дс1ву бобових трав у старос!яний злаковий травост!й на продуктивн!сть низинних I суход!льних лук <1093-1696 рр.)

Види I сорти бо-вих трав та нор-ми вис1ву нас!н-ня, кг/га

Тип лук*

Оуха маса за роками кори-стування, ц/га

1-й

2-й

3-й

В середньому за три роки

суха маса, ц/га

кормов! оди-ниц!, ц/га

сирий про-теТн, ц/га

обмана енер-г!я, ГДж/га

сим-б!о-тич-ний

Конюшина лучна и 66,0 81,2 74,3 73,6 62,6 10,4 66,3 69

Нос!вська б - 10 с 60,0 61,1 48,2 63,1 44,6 6.4 46,6 43

Конюшина лучна и 67,1 80,8 81,6 76,6 66,0 11,1 67,9 77

Кумач - 10 с 62,1 64,0 61.9 66,0 47,0 6.8 49,3 60

Конюшина лучна и 69,6 86,6 74,6 76,3 64,0 10,7 66,9 73

Тетра ВIК - 10 с 61,6 62,1 62,3 66,3 46,4 6.8 48,6 49

Конюшина повзуча н 76,4 86,4 92,9 84,9 72,2 13,1 76,4 103

Юв1лейна - 6 с 46,4 46,1 62,8 48,1 40,4 6,2 42,3 27

Конюшина повзуча н 80,6 81,7 98,8 87,0 74,0 13,6 77,3 102

Г!гант б!лий - 6 с 60,6 48,1 61,4 61,0 42,8 6.6 44,9 36

Конюшина повзуча н 61,7 69,0 70,9 67,2 67,1 10,4 69,7 48

Спринт - 6 с 60,1 39,2 46,3 46,2 38,0 6.9 39,8 18

Люцерна пос!вна н 63,3 79,8 66,7 69,6 69,2 10,2 61,9 66

Ярославна - 10 с 63,8 46,0 61 ,1 49,8 41,3 6.1 43,3 32

Люцерна КиТв- н 63,1 72,6 66,6 70,4 69,8 10,2 62,6 68

ська строкато- с 62,0 46,0 66,8 61,6 43,3 6,3 46,4 39

Мбридна - 10

Без п!дс1ву + н 64,6 68,3 42,6 61,8 43,0 6,4 44,9 -

N0 с 38,0 36,0 46,6 39,6 32,8 4.1 34.4 -

Без п!дсIву + н 110,1 102,1 118,1 110,1 91,4 17,2 96,6 -

N-101-1 с 09,8 90,0 101,6 97,1 80,6 16.6 84,6 -

Н1РП*, Ц/га н 9,0 10,2 7,8 9,0

с 8,1 9,2 7,2 8,2

* - н - низинн! I с - суход!льн! луки; ** - р!вень компенсац!Т м!нерального азоту симб!отичним, кг/га за сухою масою.

Виявлено деяк! особливост! вид!в бобових трав по Тх приживанию п!сля п!до!ву та впливу на продуктивн!сть ценоз!в. Так, конюшина повзуча, зокрема Юв1лейна ! Г!гант б!лий, краще утримувалась у травостоях ! забезпечувала вищу продуктивн!сть ! р!вень компенсацм м!нерального азоту симб!отичним на низинних луках, ! погано - в еколопчних умовах суход!льних лук.

Характерним було те, щр на злаковому травостоТ, тобто без п!д-.. с!ву бобових трав, при явно менипй продуктивное^ суход1Льних лук, прир!ст урожайност! в!д внесения азотних добрив у доз! був

практично на одному р!вн! пор!вняно з приростом на низинних луках. Так, у середньому за три роки на низинних луках прир!ст збору з 1 га сухо! маси в!д азотних добрив становив 58,3, на суход!льних - 57,6ц.

KiJibKiCTb бобових трав у ценозах п!сля Тх гндс!ву у середньому за три роки на низинних луках була на р i вн i 19-26 %, тим часом як в умовах суходУьних лук - лише 11-14 %. На третьому рощ гпеля п¡д-ciBy, незалежно b¡д еколопчних умов, у б1льшост! випадк!в сформува-лись травостоТ з дом1нуванням стоколосу безостого. К!льк1сть його в травостоях була на р i вн i 48-65 %. Значну питому вагу в ценозах на третьому рощ займала костриця лучна (15-25 %), а за спйкого зво-ложення низинних лук, i п i дс i я н i 6o6ob¡ (18-31 %).

0РГАН13АЦ1Я СИРОВИННИХ КОНВЕЙЕРIB НА БА31 Р13Н0СТИГЛИХ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОТВ ТА ЕКОНОМIЧНА Й Б10ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦ1НКА ТЕХНОЛОГ1Й ТХ СТВОРЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ

%На основ i одержаних екслериментальних даних по швидкостиглост! та розподму урожаю за укосами нами видмено чотири типи бобо-во-злакових травостоТв, щр в!др1зняються строками настання збираль-ноТ CTHnnocTi, i розроблено модель ун íверсального зеленого чи сиро-винного конвейера на низинних луках нормального зволоження а дерно-вими пилувато-сутщаними грунтами на фон! внесения PgoKl20 ^ля агрегату СБ-1,5 або для год"1ВЛ'1 800 гол i в ВРХ, щр забезпечуе безпере-б1йне надходження зелено! маси протягом 135 дн i в. У цьому конвейер! питома вага ранньо-, середньоранньо-, середньо- ¡ тзньостиглих травостоТв з домшуванням бобових трав становить по 25 Z. кожного виду за скоростиглiстю травостою. Цей конвейер можна модиф!кувати для виробництва сЫажу з використанням першого ¡ другого укос ¡в.

Анал1з проведено! нами економЫно! та енергетично! ефективност! показав, що використання бобових трав у сумшках разом ¡з злаками в середньому за чотири роки забезпечуе значно нижч! сукупн! витрати э 1 гаенергп (25-25,5 ГДж), koiutíb (359-425 грн), вишу oKynHiCTb сукупних витрат eHeprií виходом з 1 га o6míhhoT (2,3-3,2) та валовоТ (5,0-7,0) енерпй (BiflnoBiflHO б!оенергетичний та коефщ1ент енерге-тичноТ ефективностО, а також у кращих вар¡антах вищий та однаковий умовно чистий прибуток (857-1087 грн) i значно вищу в ycix BapiaHTax рентабельн'ють (199-260 %) при найменилй C06iBapT0CTi 1 ц кормових одиниць (5,55-6,69 грн) та 1 ц сирого протеТну (26,62-32,88 грн) пороняно з внесениям на той же злаковий травост!й азотних добрив у доз! Ngo ¡ нав!ть N^qq.

Серед бобово-злакових сум i шок з р!зними бобовими компонентами найкрац^ результати за покаэниками економ!чно! та енергетично! ефективност! одержан! по травосумiшках з включениям конюшини лучно! Тетра BIK чи йигева 205 або конюшини повзучо! Пгант б!лий чи I0b¡-

лейна, а з рТзними злаками - по cyMimui з конюшини лучноТ та тимо-Ïвки лучноТ.

FlOMiJK BapiaHTiB поеднання симб1отичного i морального азоту при найменших витратах енергм (31,3 при внесен^ N^gg i 35,5 ГДж/га при N240) та кошт¡в (389 i 464 грн/га) з практично однаковим умовно чистим прибутком дещо вищ1 бтенергетичний коеф1фент (2,2) та кое-ф|Ц1ент енергетичноТ ефективност1 (5,4 i 5,3), а також рентабель-HiCTb (237 i 228 %) при найменилй coôiBapTOOTi 1 ц кормових одиниць (5,94 i 6,09 грн) та 1 ц сирого проте!ну (29,92 i 28,82 грн). одержано при внесеннi азотних добрив на бобово-злаковий травослй, починаючи з третього року користування.

Ефективним також виявились вар1анти поеднання бюломчного i морального азоту на с1яних луках, коли на бобово-злаковий травос-тîй азот мОральних добрив у невисоких дозах, зокрема Ngg, вносили з другого року життя i користування, з поступовим п1двищенням дози в наступи! роки.

Анал1з pospaxyHKiB показав, що за незначного зростання су-купних витрат енергм та кошт¡в при п i дс t в i бобових трав у дернину старое¡яного травостою суттево покращувались показники економЫноТ та енергетичноТ ефективност1. Умовно чистий прибуток зростав вЦ 253-353 до 459-630 грн/га при зниженнТ соб1вартост1 1 ц кормових одиниць в i д 5,34-6,07 до 4,36-5,66 грн. Ефективншим був цей saxifl в еколопчних умовах низинних лук, н1ж суход1льних.

висновки

1. У 30Hi Пол1сся УкраТни в забезпеченн! тваринництва високо-поживними I дешевими кормами велика роль належить Ыяним лукам, зокрема створених на 6a3i ефективного використанням лотенц!алу ба-гатор1чних бобових трав як важливого джерела надходження в лук!в-ництвi симб1отичного азоту. Кращ! бобово-злаковi травосум1шки на низинних луках нормального зволоження при внесенн! лише фосфорних i кал!йних добрив, пор!вняно 1з злаковими, у перш1 два роки користування п1двищують урожайн1сть уг iдь у 1,8-2,5 раза I забезпечують вихIд з 1 га 100-120 ц сухоТ маси. 80-100 ц кормових одиниць, 17-20 ц сирого протеТну, 85-105 ГДж обм!нноТ енергП. При цьому рIвень компенсац!Т м!нерального азоту симб!отичним становить 150-200 кг/га з розрахунку на суху речовину i 200-250 кг/га - на сирий протеТн, що plвноц!нно економП сукупних витрат енергtТ на всю технолоМю ви-робництва кормiв в1дпов!дно 30-35 I 35-40 %.

2. Вищу продуктивн!сть та р!вень компенсацм м!нерального азоту симб!отичним вабезпечують бобово-злаков! сумшки за участю одного а таких компонента як конюшини лучноТ (Нос1вська 5, Кумач) ! особливо тзньостиглих одноук!сних сорт¡в - Тетра ВIК \ йигева 205, або повзучоТ (Юв!лейна та Пгант б!лий), чи пбридноТ (Рожева 27), а на луках а близькою до нейтрально! кислотшстю - люцерни КиТвська строкатог\бридна.

Бобов 1 трави в Ыяних травостоях краще утримуються 1 вабезпечують вищу врожайн!сть за умов, коли злаки в них представлен! цено-тично мало- та середньоактивними компонентами: тимофПвкою лучною, кострицею лучною, стоколосом безостим. Включения в травосумшки з високоагресивними злаками, зокрема а грястицею збфною (КиТвська рання 1), бобових трав вже у першому роц! користування зменшуе Тх вм1ст у ценозах пор!вняно а вищезгаданими на 2-7 X, а в другому - на 6-35 X.

3. Бобов I трави в склад! злакових ценоз ¡в п1двишують вих!д кормових одиниць ! збмьшують на 2-10 % за обм!нною енерпею енер-гонаоичетсть корму. В сух!й мае! эбмьшуеться вм1ст сирого протеТну а 11 до 14-16 %, а також б!лка, н!трат!в (в межах допустимих норм), сироТ золи, кальцт, м^, цинку, марганцю, зростае перетравн1сть корму ! зменшуеться к!льк!сть безазотистих екстрактивних речовин, юптковини та кал!ю.

4. Бобов! трави, не змшюючи М1кроб!олог!чноТ активност! I кислотност! грунту, за рахунок симбттрофноТ здатност! залучають у кругооб!г лучних екосистем до 200 кг/га б!олог!чного азоту (75 % у надземн!й мае! ! 25 % у п!дземн!й), завдяки чому сприяють ¡стотн!й економ'м у лук1вництв1 техн'1ЧИ0Г0 азоту та енерговитрат, пол'шшенню еколог!чного стану природних кормових уг!дь.

5. Прямий пIдсIв у дернину ранньою весною дисковою с!валкою бобових трав п!сля Тх випадання з травостою е ефективним заходом покращення видового складу лук та тдвищення Тх продуктивное^ (у-рожайн!сть аростае а 39,5-51,8 до 45,2-87 ц/га сухоТ маси, зб!р сирого протеТну - з 4,1-5,4 до 5,9-13,5 ц/га при компенсац!Т азоту м!неральних добрив симбттичним в розм!р! 18-103 кг/га). Найкращ! результати забезпечуе п!дс!в конюшини лучноТ ! повзучоТ. На вологих низинних луках з родючими грунтами цей зах!д забезпечуе прир!ст урожайност! на 16-24 X вищий пор!вняно з суход!льними луками з нес-т!йким зволоженням.

6. Високу продуктивн1сть (на р!вн1 100-120 ц/га сухоТ маси) бобово-злакових травостоТв протягом тривалого пер!оду п1сля залу-

ження забезпечуе рафональне поеднання у час i симбттичного i морального азоту. Найвищий ефект за продуктивтстю ¡ окупн1стю MiHe-рального азоту забезпечуеться при внесеннi в перим два роки фосфор-но-кал1йних добрив, а на третьому роц'1, при зменшенн! бобових до 20-25 X, i в наступи! роки - Njgg_g4Q нафон1 РК. Maní дози м¡не-рального азоту (60 кг/га) дають позитивний ефект i з другого року користування.

7. P¡ bhomíphíuimm розподмом р1чного урожаю за укосами з бо-бово-злакових ценоз¡в характеризуются травостоТ при включенн! одного з сорт i в конюшини повзучоТ, конюшини лучноТ (Кумач або Но-с1вська 5) чи лядвенцю рогатого Монастирецький. Найменш р1вномфним розпод1лом урожаю за укосами в1дзначаються бобово-злаков i травостоТ з домшуванням конюшини лучноТ одноук1сноТ (Тетра BIK або йигева 205).

P¡зниця в настаннi збиральноТ стиглост1 для першого укосу м1ж ранньостиглими ценозами (з домшуванням конюшини повзучоТ М!сцевоТ чи Спринт) та середньостиглими (з конюшини лучноТ НоЫвська 5 i Кумач, конюшини повзучоТ Юв1лейна i Пгант б1лий, лядвенцю рогатого Монастирецький, конюшини пбридноТ Рожева 27, а також люцерни nocí вноТ Ярославна) становить 5-19 д i б, для отав - 9-26 д ¡6, а м!ж ранньо- i п!зньостиглими травостоями (з конюшини лучноТ Тетра BIK ¡ йигева 205, люцерни КиТвська строкатопбридна) в1дпов1дно - 22-25 i 13-40 д¡6.

Створення 3-4 р1зностиглих шяних бобово-злакових травостоТв дае моли1ив!сть на Тх основ¡ орган1зовувати на луках над1йну систему зелених ¡ сировинних конвейер!в з безперервним надходженням рослин-ноТ маси за багатоук1сного використання протягом 135 д1б.

8. Включения бобових трав як джерела симбютичного азоту дов складу бобово-злакових ценоза тдвищуе енергетичну й економЫну ефективн1сть використання Ыяних луюв. Пороняно ¡ з злаковим травостоем без внесения азотних добрив на тому ж фон i РедК^о на kp311*11* вартнтах бтенергетичний коеф^ент зб1льшуеться в i д 2,2 до 2,6-3,2, коефщ1ент енергетичноТ ефективност1 - Biд 4,7 до 6,2-6,7, умовно чистий прибуток - в iд 483 до 857-1087 грн/га, рентабельн¡сть в iд 164 до 223-256 X при зниженн! соб)вартост1 1 ц кормових одиниць в iд 7,58 до 5,62-6,20 грн, а 1 ц сирого протеТну - в¡д 51,75 до 26,62-30,62 грн/га.

Ефективними е ¡ рекомендован! нами заходи подовження продуктивного довгол1ття бобово-злакових травосум¡шок. При внесенн¡ азотних добрив на них в дозах N^gg i Ng4Q з третього року користування

та N5(3 з другого року пор!вняно ¡з злаковим травостоем на тому ж фон1 Рбок120 ~ б!°енеРгетичний коеф^ент зб1льшуеться в!д 1,3-2,2 до 2,2-2,5, рентабельна™ - в!д 136-144 до 228-275 % при зниженн] соб1вартост1' 1 ц кормових одиниць в!д 8,20-8,47 до 5,24-6,09 грн. При п!дсI в I бобових трав рано весною у дернину умовно чистий прибу-ток зростае в!д 253-353 до 459-630 грн/га при зниженн| соб1вартост1 1 ц кормових одиниць вIд 5,34-6,07 до 4,36-5,66 грн.

Ефективншим цей аах~!Д був на низинних луках, добре забезпече-них вологою, н1ж на суходмьних луках з нест1йким водним режимом.

ПР0П03ИЦIТ ВИРОБНИЦТВУ

Для Шдвищення продуктивное^ нормально зволожених низинних лук ПсыПсся УкраТни до р!вня 50-60 ц/га кормових одиниць та економП азотних добрив необх!дно створювати р1зностигл1 бобово-злаков! с!янI травостоТ: ранньостигл! - 8 дом1нуванням конюшини повзучоТ (Спринт); середньостигл! - конюшини лучноТ двоук!сноТ (Нос1вська 5 або Кумач), конюшини МбридноТ (Рожева 27), конюшини повзучо! (Юв1лейна або Г1-гант б1лий), лядвенцю рогатого або люцерни (Ярославна); п1зньостигл1 - конюшини лучноТ одноук!сноТ (Тетра ВIК або йигева 205) чи люцерни (КиТвська строкатог!бридна).

Для п1двищення ст1йкост1 бобових компонент!в у травостоях за роками користування Тх сл1д вис1вати разом ¡8 злаками 8 низькою та середньою ценотичною активн!стю, зокрема 1з тимофИвкою лучною чи стоколосом безостим I кострицею лучною.

При зменшенн! у травостоТ вм1сту бобових до 20-25 % разом з фосфорними I кал1йними необх!дно вносити I азотн1 добрива, переважно з третього року користування - М120 чи з другого - N50 або рано весною, зд1йснювати п!дс1в бобових трав у дернину з розрахунку 3-5 кг/га нас1ння конюшини повзучоТ чи лядвенцю рогатого I 8-10 кг/га конюшини лучноТ чи люцерни.

СПИСОК ОПУБЛ!КОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ1Т

1. КургакВ.Г., Корчемний В. П. Впл и в бобових трав на продук-

8Ц рос

тивн1сть с1яних луки Полнея УкраТни//Корми '1 кормсйжцтво. К.: Урожай, 1995.- Вип. 39.- С. 33-37.

2. КургакВ.Г., Корчемний В.П. Ефективн1сть сум1сного викорис-тання б1олопчного I морального азоту на луках Полнея УкраТни// Корми I кормовиробництво. К.: Урожай, 1995. - Вип. 39 - С. 71-75.

3. КургакВ.Г., Корчемний В.П., Соляник О.П., Горкуша С.П. Значения бобових трав у п1двищенн! продуктивност! сТяних лук//3б.

наук. пр. 1нституту землеробства УААН. - К. 1996. - Вип. 2. - С. 94-100.

4. Корчемний В.П. Поеднання використання на смяних луках симб!-отичного ! морального азоту//Насл!дки наукових пошук!в молодих вчених-аграрник!в в умовах реформування АПК: Материи м1жн. науко-во-практичноТ конф. молодих вчених ! спец1ал¡ст1в. - Чабани, 1996. -Т. 1. - 169 с.

АН0ТАЦ1Я

Корчемний В.П. Вплив р1зних вид!в I сорПв бобових трав та м1-неральних азотних добрив на продуктивн1сть низинних лук Полнея УкраТни. - Рукопис.

Дисертац1я на вдобуття наукового ступеня кандидата Ыльсько-господарських наук за спец1альн1стю 06.01.12 - кормовиробництво I лук!вництво. - Нац1ональний аграрний ун!верситет. КиТв, 1997.

Дисертац!я м!стить результати шестир!чних досл!джень по добору основних вид!в 1 сорт!в бобових I злакових багатор!чних трав до р1зностиглих бобово-злакових травосум1шок та розробц! заход!в по-довження 1х продуктивного довгол!ття шляхом п!дс!ву бобових у дернину або внесения азотних добрив. Виявлено, що розроблен! заходи протягом чотирьох-п'яти I б1льше рок!в без забруднення довк!лля при 1стотн!й економП кошт1в таенергИ дозволяють п1двищити продук-тивн!сть лучних травостоТв до 70-80 ц/га кормових одиниць, значно пол!пшити як!сть корму, забезпечити р!вном!рне надходження трав'яно! маси в пер!од вегетацИ трав протягом 135 дн!в. Результати досл!д-жень впроваджен! в с1льськогосподарське виробництво на площ! 550 га.

Ключов! слова: азотн! добрива, бобов! ! злаков 1 трави, лучн! вг1ддя, п1дс!в у дернину, продуктивн1сть, травостоТ, як!сть корму.

АННОТАЦИЯ

Корчемный В.П. Влияние разных видов и сортов бобовых трав, а также минеральных азотных удобрений на продуктивность низинниых лугов Полесья Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Национальный аграрный университет. Киев. 1997.

Диссертация содержит результаты шестилетних исследований автора по подбору основных видов и сортов бобовых и злаковых многолетних трав для разноспелых бобово-злаковых травосмесей, а также разработке прийомов продления их продуктивного долголетия путем подсева бобовых

в дернину или внесения азотных удобрений. Установлено, что разработанные прийомы в течение четырех-пяти и более лет без загрязнения окружающей среды при существенной экономии средств и энергии позволяют повысить продуктивность луговых травостоев до 70-80 ц/га кормовых единиц, значительно улучшить качество корма, обеспечить равномерное поступление трав'яной массы в период вегетации трав в течение 135 дней. Результаты исследований внедрены в сельскохосяйст-венное производство на площади 550 га.

Ключевые слова: азотные удобрения, бобовые и злаковые травы, луговые угодья, подсев в дернину, продуктивность, травостои, качество корма.

ABSTRACT

Korchemny V.P. Effect of different legume grass species and varieties as well as inorganic nitrogenous fertilizers on the productivity of bottomland meadows of the Ukrainian Polissya. -Manuscript.

Thesis submitted for the degree of Candidate of Agriculture in the speciality 06.01.12 - forage production and lea management. National Agrarian University. Kyiv, 1997.

The thesis contains the results of author's six-year research on the selection of main species and varieties of legume and cereal perennial grasses for legume-grass mixtures of different maturity as well as on working-out the methods of prolongation of their productive long life by means of complementary seeding of legumes in sod or the application of nitrogenous fertilizers. It was established that the devised methods allow to increase the productivity of meadow grass stands up to 70-80 hkg/ha of feed units during four - five and more years without environmental pollution with essential means and energy saving, substantially to improve the feeding quality, to secure even coming-in grass material over a period of grassland vegetation during 135 days. Research data are introduced to agricultural production on the area 550 ha.

Key words: nitrogenous fertilizers, legume and cereal grasses, meadow lands, complementary seeding In sod, productivity, grass stands, feeding quality.