Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние разных селеновых соединений и витаминов Е и РР на физиологические процессы и мясные качества бычков

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние разных селеновых соединений и витаминов Е и РР на физиологические процессы и мясные качества бычков"

львівська академія ветеринарної медицини

імені С. 3. ГЖИЦЬКОГО

РГБ ОД / 6 ИЮ/1 1998

ОСЕРЕДЧУК

Роман Степанович

УДК: 366:612.015:636.2

ВПЛИВ СЕЛЕНОВИХ СПОЛУК 1 ВІТАМІНІВ Е ТА РР НА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ І М'ЯСНІ ЯКОСТІ БИЧКІВ

03.00.13 — фізіологія людини і тварин

А втореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЛЬВІВ — 1998

Робота виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експерти Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Міністерст агропромислового комплексу України ■

Науковий керівник: - доктор біологічних наук, професор, член-кор. УААІ академік АН ВШ України Кравців Роман Йосипови Львівська академія ветеринарної медицини іме С.З.Ґжицького, директор НДІ біоекологічної моніторингу, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної радіологічної експертизи, ректор

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор

Юрченко Василь Климентійович, Вінницький державні сільськогосподарський інститут, завідувач кафед{ фізіології сільськогосподарських тварин -доктор сільськогосподарських наук, с.ц.с.

Вудмаска Василь Юрійович, Інститут землеробства і біолог тварин УААН, завідувач лабораторії кормів і кормових добавок (Оброшино).

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедр нормальної і патологічної фізіології, годівлі і біотехнології.

Захист відбудеться "_9_" липня 1998 року о 12°° год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького за адресою: 290010. м. Львів 10, вул Пекарська, 50, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького за адресою: 290010, м. Львів - 10 вул. ' Пекарська, 50.

Автореферат розісланий " &0." травня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент

Головач.П.І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтенсифікації тваринництва збільшується "шив екстремальних факторів на тварин. Для збереження здоров’я і підвищення родуктивності їх в цих умовах дуже важливо домогтися'постійного зниження ггативних окремих факторів інтенсивної технології на організм, з одного боку, підтримання рівня стійкості самої тварини, з іншого /Рой Х.Б.Л982.. Єланина .. Елечко И., Росоха И., 1982/.

Хвороби тварин, пов’язані з порушенням обміну речовин в організмі, ду-е поширені і завдають великих економічних збитків сільському господарству.

В даний час часто зустрічається білом'язова хвороба, яка виникає при □рушенні вітамінно-мінерального живлення тварин, тобто при дефіциті селену, збальту, міді, марганцю, йоду і вітамінів А. В, Е, а також сірковмісних иінокислот: метіоніну, цистину і цистеїну. Важливим у даному комплексі є не-:ача Se і вітаміну Е /Kessler J., 1984, Bronsch К., 1985, Kennedu S., Rice '.A., Davidson W.B., 1987, Hiduchi T., Ishijo S., Ohishi H., 1989/.

Нестача селену призводить до порушення регуляції окисно-відновних ре-<цій. процесів окисного фосфорилювання, а саме, на зниження активності не-іецифічних фосфатаз, які впливають на утворення АТФ. Це спричиняє розвиті дистрофічних процесів в активно функціонуючій м’язовій тканині, і в першу ;ргу. в серцевих та скелетних м'язах. М’язові волокна піддаються запально-ггенеративним змінам /Напсе J.,C., 1983, Mihailovjc М., Matesie, Bobis М., 1984/,

0 приводить до зниження продуктивності тварин.

Порушення обміну речовин при нестачі селену і вітаміну Е призводить до ззладу діяльності серцево-судинної, дихальної, травної і нервової систем /lihailovjs М., Matesie, Bobic М., 1984, Martelli P., 1986, Neve J., Favier A., 1989/, )му вивчення впливу селенових сполук і вітамінів Е та РР на стан фізіологічних t обмінних процесів в організмі тварин є дуже актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна )бота-розділ галузевої програми науково-дослідної роботи Міністерства пьського господарства України 0.51.25. завдання 03.02 і напрямку 9ф Республ. ТП фундамент, досл. УААН, 02.02.04 " Розробка і використання хелатно кроелементно-вітамінних преміксів для комбікормів з метою інтенсифікації зодуктивності тварин і птиці та покращенйя якості її продукції в західному ;гіоні". Дана робота також є розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-.нітарної і радіологічної експертизи Львівської академії ветеринарної медици-

1 імені С.З.Ґжицького /номер державної реєстрації 01.01./.

Мета і задачі дослідження. Виходячи з вище сказаногіз, метою нашої роті було вивчити вплив різних селенових сполук у комплексі з вітамінами. Е та 3 на фізіологічні процеси і м’ясні якості бичків. На основі експериментальних

даних обгрунтувати дію селенових сполук на організм тварин. Для досягненії вказаної мети ставились наступні завдання.

1. Визначити вміст селену у кормах господарства "Батьківщина" Дрогс бицького району Львівської області і встановити відсоток забезпечення ни бичків залежно від пори року.

2. Дослідити вплив різних селенових сполук у комплексі з вітамінами Е і РР на гематологічні показники дослідних бичків.

3. Встановити особливість вплизу селенових сполук і вітамінів Е та РР н кількісні і якісні /забійні, морфологічні, хімічні/ характеристики м'яса та йог біологічну цінність

4. Виявити властивості деяких органів і тканин нагромаджувати селен з; лежно від його сполуки і рівня в раціоні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що при прові денні фізіолого-біохімічних досліджень одержані нові дані про вплив різних де селену в комплексі з вітамінами Е та РР на інтенсивність обміну речовин, прод; ктивність і м’ясні якості відгодівельних бичків. Вперше в динаміці на протя трьох місяців показано зміни в крові дослідних тварин. Встановлено оптималы дозу селеніту натрію і стимулюючі дози вітамінів Е та РР для раціонів молодн ка великої рогатої худоби.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати даіоі можливість нормувати раціони бичків за селеном і вітаміном Е та РР. Застое; вання селену та селенметіоніну в комплексі з вітамінами Е і РР у вигля, підгодівлі позитивно впливає на фізіологічні процеси в організмі молодняку в ликої рогатої худоби, що сприяє підвищенню середньодобових приростів г 28%.

Особистий внесок здобувача. Опрацювання літератури, експерименталы та лабораторні дослідження, аналіз отриманих результатів здійснено авторо самостійно з методичною допомогою наукового керівника доктор біологічних наук, професора, члена-кор. УААН, Р.Й.Кравціва.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обп ворювались на вчених радах і науково-практичних конференціях: 49-ій наукові виробничій конференції Львівської академії ветеринарної медицини /Льві 1992/; західно-регіональному відділенні українського фізіологічного говаристі "Науково-методичні аспекти фізіології /Львів, 1993/; доповідях XX конферсш молодих вчених "Актуальные вопросы обеспечения АПК " /Херсон, 1993/; сес присвяченій 100-річчю кафедри фізіології Львівського державного медичної університету "Експериментальна та клінічна фізіологія" /Львів, 1995/.

Публікація матеріалів досліджень. По темі дисертації опубліковано І робіт в журналах, тематичних і міжвідомчих збірниках, тезах конференцій.

з

Об’єм і структура робот». Дисертація викладена на 140 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, списку літератури. Список літератури включає 334 джерела, з них 142 іноземних. У дисертації міститься 26 таблиць, 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Проводячи дослідження у ряді базових господарств 7 областей західного регіону України, Р.Й.Кравців /1989/ встановив низький рівень у крові бичків окремих мікроелементів, а саме селену 4,78+0,70 мкг/ІООмл при нормі 10-20 /ХеннигА., 1976/.

Матеріалом для досліджень була велика рогата худоба чорно-рябої породи. Групи тварин підбиралися за методом аналогів з врахуванням живої маси, віку, статі і фізіологічного стану. Тварини знаходились на другому періоді відгодівлі, були клінічно здоровими і вирощувались на однакових раціонах. Кількість піддослідних тварин у кожній групі першого досліду становила 12-16, а у другому досліді 14-30 голів. Перший дослід почали у березні і він тривав 120 днів, а другий - у листопаді 1992 року, який тривав 320 днів.

Всі раціони піддослідних тварин складались згідно рекомендованих норм /Калашников А.П., та ін., 1988/. Схему підгодівлі піддослідних тварин наведено у табл. 1. 2.

Таблиця 1

Схема підгодівлі тварин в першій серії дослідів.

Препарат Доза мг/кг Групи

живої маси І II III IV V VI VII VIII

ЫагБеОз 0,05 - + - - + - - -

ЫагБеОз 0,1 - - + - - + - -

ЫагБеОз 0,15 - - - + - - + _

Селен-ОЬ-метіонін 0,12 - < - - - - - +

Вітаміни: Е 0,05 + + + +

РР 0,05 - - - - + + + +

Таблиця 2

Схема підгодівлі тварин в другій серії дослідів

Препарат Доза мг/кг Групи

живої маси І II III

ЫагБеОз 0,10 - + -

Селен-БЬ-метіонін 0,12 - - _ +

Вітаміни: Е 0,05 + +

РР 0,05 - + +

Першим етапом досліджень було встановлення поживності кормів /Вудмаска В.Ю., Прилуцкий П.П., 1975/ і визначення вмісту в них селену /Блинова JI.C., Поляков В.Ф., Егоров В.Г., 1979/. Кров брали від 5 бичків кожної групи через 2-2,5 години після годівлі. В ній визначали:

-кількість еритроцитів /Гаврилець Е.С., Демчук М.В., 1966/;

-вмістгемоглобіну/Гюльахмедов А.Н., АгеевН.А., 1981/;

- активність аспартатамінотрансферази /АсАТ/ і аланінамінотрансферази /АлАТ//Капетанаки К.Г., 1968/;

- активність цитохромоксидази /Кетлинский В.А., Михайлова Е.Г., 1968/;

- активність сукцинатдегідрогенази /Kuhn and Abood, 1949/

- загальний білок /Делекторская J1.H., Сентебаев Н.Ф., Солуэнья А.И.,

1971 /;

- глюкозу /Алейникова Т.А., Рубцова Г.В., 1988/.

3 метою вивчення впливу підгодівлі селенітом натрію і селен-ДЬ-метіоніном у комплексі з вітамінами Е та РР вираховували загальний і середньодобовий прирости, а також швидкість та інтенсивність росту і метаболічну масу Крім цього, вивчали забійні якості бичків, для чого з кожної групи забивали пс З голови на Дрогобицькому м'ясокомбінаті. Вгодованість туш визначали зе відповідним стандартом /ДСТ 779-87/, а вихід туші та інших продуктів забою • розрахунковим методом, їх морфологічний склад методом обвалювання післі 24-годинного витримування в охолоджувальній камері при температурі 0-4°С : наступним розрахунком м'ясного коефіцієнтні площі "м'язового вічка".

Для характеристики фізико-хімічних і санітарних властивостей яловичи ни керувались "Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринар но-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів". Органолептичні показникі м'яса характеризували згідно відповідного стандарту /ДСТ 7269-79/. Для визна чення хімічного складу м'яса брали найдовший мяз спини між 9 і 12 хребця>ш. І

. 5

ших пробах визначали вміст протеїну за Кєльдалем, вміст жиру за Сокслетом Макарова В.А., 1987/.

' Калорійність м’яса визначали розрахунковим методом за формулою Макарова В.А. 1987/ на основі хімічного аналізу.

Х% = [С - (Ж + 3 )] 4,1 + Ж 9,3 , де:

X - калорійність 100 грамів продукту;

С - суха речовина;

Ж - вміст жиру;

З - вміст золи.

Фізико-хімічні властивості яловичини визначали згідно державного стан-

ірту.

pH екстракту м'яса та інтенсивність забарвлення м'язової тканини визна-їли за Д.Февсоном і Р.Кірсаммером /Остапчук П.П., 1979/, вміст оксипроліну за М.Ф.Запорожцем і В.О.Солдатенком /1986/. Вологоємність м'яса визначали і Грау-Гамма в модифікації В.І.Воловінської і Б.Я.Кельман /I960/.

Бактеріальне обсіменіння м'яса вираховували згідно з державним стан-фтом/ДСТ 21237-75/.

Статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за .І.Ойвіним /1960/. Результати середніх значень вважали статистично рогідними при р<0,05 /р<0,05 - *; р<0,02 - **, р<0,01 - ***; р<0,001 -****/ Іопович И.В., 1992/.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Аналіз годівлі піддослідних бичків

Враховуючи низький вміст селену у кормах Львівщини, нами було про-іалізовано раціони тварин, а також встановлено процент забезпечення тварин леном. Тварини у першому досліді одержували по 3 кг соломи пшеничної, 15 ■ силосу кукурудзяного та 3 кг комбікорму. Даний раціон містив 6,6 кормових щниць, 558 г перетравного протеїну, 8,9 кг сухої речовини, 2,4 кг клітковини, *5 г цукру, 54,6 г кальцію, 27,6 г фосфору, 255 г каротину. Проте, слід зауважи-[, що корми, які були використані для годівлі у цей період, бідні на селен. Вва-іється, що нормальним є вміст селену 1 мг/кг повітряно сухої речовини корму хнинг А., 1976, Георгиевский В.И., та ін., 19*79, Лагодюк П.З., 1989/. У нашому )сліді вміст селену в раціоні становив лише 0,051 мг/кг, тобто забезпеченість іарин цим елементом складала 5,1% /табл. З/.

Одержані нами результати виявили позитивний вплив додаткової дгодівлі тварин селеном. Для вивчення дози селену на відгодівельних бичків 'ло проведено другий дослід. У цьому досліді теж проводили аналіз годівлі і ізначали ступінь забезпечення тварин селеном. У зимовий період тварини дру-

■' б гого досліду одержували по 12 кг силосу кукурудзяного. 2 кг сіна злаков' бобових трав. З кг соломи пшеничної, 5 кг кормових буряків. 1.5 кг комбікорм забезпеченість селеном становила 5,8%.

Таблиця

Забезпеченість піддослідних бичків селеном, мг/кг повітряно-сухої речовини

Період Потреба тварин Міститься в раціоні Процент забезпечені

Перший період 1,0 0,06281 5.1

Другий період Зимовий 1,0 0,07367 5,8 ’

Весняний 1,0 J 0.07536 7,7

Літній 1,0 0,09631 10.0

Осінній 1,0 0,08458 9,3

У весняний період тварини одержували по 10 кг силосу, 2 кг соломи пш ничної, 15 кг зеленої маси, 2 кг комбікорму, забезпеченість селеном становім

7,7%.

В літній період тварини одержували по 30 кг зеленої маси, 3 кт зерн суміші, 2 кг соломи пшеничної, забезпеченість селеном становила 10%.

У осінній період тварини одержували по 10 кг трави культурних пасовій

10 кг гички цукрових буряків, 3 кг кормових буряків, 1 кг сухого буряково: жому, 3 кг комбікорму, забезпеченість селеном становила 9,3%.

Отже, забезпеченість тварин селеном на протязі року була дуже поганої а найгіршою вона була в зимовий і весняний періоди. Причому слід відмітиг що забезпечити потребу тварин у селені на основі вмісту його в кормах немо: ливо. що зумовлює необхідність додаткового введення в корм препаратів сел ну.

У своїх дослідах ми використовували селеніт натрію у дозах 0,05; 0.1

0,15 мг/кг живої маси та селен-ОЬ-метіонін у дозі 0,12 мг/кг живої маси і пров дили також виробничу перевірку Для підвищення ефективності їх використані застосовували також вітаміни Е і РР. Схеми досліду наведені у табл. 1,2.

Показники крові піддослідних бичків

Дані другого досліду підтвердили позитивний вплив різних селенові сполук на гематологічні показники /табл. *4/. Так, у всіх дослідних груп; помічено збільшення кількості еритроцитів. У II і 111 групах їх виявлено на рів 7,10+0,06 і 7,14±0,05 проти 6-,50±0,06 у контролі /р<0,()1/. Виявлено також зре тання гемоглобіну на 2,8 - 3,1%. У II і III дослідних групах вміст загально білка знаходився відповідно на рівні 7,74±0,07 і 8,23±0,10, а у контролі цей пок зник дорівнював 6,42±0,05. Отже, у дослідних групах відбувалось зростпч вмісту загального білка на 20,6 і 28,2% /р<0,01/. Також підвищувалась а

пшність ферментів. Так, активність аланінамінотрансферази зросла у дослідних групах /II, III/ відповідно на 10,8 і 10,1 % /р<0,05/, а аспартатамінотрансферази іа 8,1 і 8,9% порівняно з контролем. Було помічено також незначне зростання іитохромоксндази у II і III групах відповідно на 5,1 і 5,9%. Активність сукцина-гдегідрогенази у цих групах підвищилась на 9.9 і 15,5% . .

Таблиця 4

Гематологічні показники у піддослідних бичків,

М ± ш, п = З

Показник Г р у п и

І II III

Еритроцити, 10|2/л 0/ /О 6,50±0,06 100,0 7,1010,06** * 109,2 7,1410,05*** 109,8

Гемоглобін, г/л % 105,5±1,4 100,0 108,8±1,2 103,1 108,511,3 102,8

Заг. білок, г/л О/ -О 6,42±0,05 100,0 7,74±0,07*** 120,6 8,2310,10*** 128,2

АлАТ. ммоль/мл/год. % 1.4810,03 100,0 1,6410,04* 110,8 1,6310,02* 110,1

АсАТ, ммоль/мл/год. °/ /() 2,58±0,07 100,0 2,79±0,07 100,0 2,81+0,06 108,9

ЦХО, ммоль/мл/год. О/ /0 9,71 ±0,20 100,0 10,2110,11 105,1 10,2810,12 105,9

СДГ, ммоль/мл/год. % 21,І4±0,42 100,0 23,2310,61 109,9 24,4110,62* 115,5

Глюкоза, % 0/ /0 60,4± 1,00 100,0 67,810,79** 112,3 68,1+0,69*** 112,7

Селен, мг/кг Лі 0,073±0,002 100,0 0,11810,0002**** 161,6 0,136+0,002**** 186,3 •

Виявлено також достовірне зростання глюкози у II і III групах відповідно іа 12,3 і 12.7%. Позитивні зміни відбувались на фоні зростання селену у крові. Гак. у II і III групах його вміст становив відповідно 0,118±0,002 і 0,136±0,002 іроти 0,073±0,002 у контролі. Тобто у дослідпих групах вміст селену збільшився іідповідно на 61,6 і 86,3% /р<0,01/.

Отже, всі селенові сполуки позитивно впливають на гематологічні показ-іики у дослідних тварин. Проте при застосуванні селен-ОЬ-метіоніну у комп-іексі з вітамінами Е і РР було одержано кращий ефект, ніж при застосуванні се-іеніту натрію з вітамінами Е і РР.

Продуктивність піддослідних бичків Жива маса бичків контрольної і дослідних груп при постановці ш відгодівлю була практично однаковою /табл. 5/. У процесі досліду і збільшенні живої маси тварин дослідних груп було більш вираженим. Так, середня жива ма са на кінець досліду у тварин IIІIII груп зросла відповідно на 34 і 67 кг. Введен ня до складу раціону бичків селеніту натрію і селен-БЬ-метіоніну у комплексі: вітамінами Е та РР позитивнЬ^впливало на середньодобові прирости живої маси Так, у II І III дослідних групах середньодобовий приріст збільшився відповідне на 13,1 і 28,2% порівняно з контролем. Причому, таке зростання було статисти чно вірогідним /р<0,001/.

Таблиця І

Продуктивність піддослідних бичків /другий дослід/,

М ± ш, п = 14

Жива маса, кг Приріст Швидкість Інтенсив-

Група на початку досліду на кінець досліду загальний, кг середньодобовий, г росту, % ність росту, г/кг/добу

І 243,0±2,0 465,012,9 222,0± 1,8 69415,2 62,710,5 2,810,03

II 248,0±2,0 499,012,4 251,0±І ,9 78516,3**** 67,210,5 3,110,05

III 247,9± 1,8 532,1 ±3,4 285,012,7* 89018,3**** 73,110,5 3,610,04

У тварин всіх дослідних груп /табл. 51 спостерігалось підвищення швид кості росту /р<0,001/. Крім цього, помічено також підвищення інтенсивності ро сту у тварин всіх дослідних групах. Так, у тварин II і III груп вона зросла на 10,' і 28,6% по відношенню до контролю /р<0,001/. Слід відмітити, що підвищенню швидкості та інтенсивності росту у тварин II і III груп було статистичнс вірогідним /р<0,001/.

Вивчаючи біохімічні механізми адаптації великої рогатої худоби в період відгодівлі, встановлено, що включення до раціону селеніту натрію і селен-БЬ метіоніну у комплексі з вітамінами Е та РР забезпечує високу м'ясну продук тивність тварин всіх дослідних груп. Проте, кращою виявилась III група тварин яких підгодовували селен-БЬ-метіоніном у комплексі з вітамінами Е і РР. Пока зники росту і продуктивності тут були найвищими.

Забійні показники і морфологічний склад туш Аналіз одержаних результатів показує, що у тварин всіх груп в результат застосування селеніту натрію і селенметіоніну у комплексі з вітамінами Е та РІ одержано кращі результати. Так, вихід туші і забійний вихід у бичків II і III груг виявився більшим відповідно на 1,79 і 3,21 та 1,93 і 3,61% /р<0,02-0,01/ Помічено також значне підвищення внутрішнього жиру. Так, у II дослідній груп тварин якої підгодовували селенітом натрію і вітамінами Е та РР, вихід

9 .

внутрішнього жиру зріс на 0,14%, у III дослідній групі, тварин якої підгодовували селек-БЬ-метіоніном і вітамінами Е і РР він збільшився' на 0,4% відносно контролю. Підгодівля тварин вищезгаданими сполуками позитивно впливає на морфологічний склад туші /табл. 61. Так, у всіх дослідних групах збільшився вихід м'язової тканини вищого сорту, але у тварин III групи він був на 5% вищий порівняно з контролем. Це збільшення було статистично вірогідним. Спостерігалось також збільшення м’язової тканини першого сорту у тварин II і III груп на 1,2 і 2,0% відносно контрольної, за рахунок зменшення виходу другого сорту, сполучної і кісткової тканин.

Таблиця 6

Морфологічний склад туш піддослідних бичків /другий дослід/, М ± ш, п = 3.

. Показник Групи

І II III

Маса охолодженої туші, кг 227,9±4,21 245,3±3,18*** 278,314,23***

Вихід м’язової тканини, % 82,7±1,26 83,0±0,30 83,410,41

в т. ч.: вищого сорту, % 12,4±0,42 14,0+0,21* 17,410,25***

І сорту, % 19,6±0,33 20,8±0,58 21,610,42*

II сорту, % 50,7±0,88 48,2±0,53 44,410,42***

Вихід сполучної тканини, % 2,8±0,04 2,7±0,05 2,610,08

Вихід кісткової тканини, % 14,510,23 14,3±0,13 14,310.,31

М’ясний коефіцієнт 5,7±0,11 5,8±0,06 6,0+0,13***

Площа м’язового вічка 125,1±2,11 135,612,99 161,7+2,85

Такі зміни у морфологічному складі туші позитивно вплинули на величину м’ясного коефіцієнту. В обох дослідних групах він був вищий, ніж у контрольній. Підгодівля тварин селеновими сполуками і вітамінами сприяла збільшенню площі м’язового вічка на 8,4 і 29,3% по відношенню до контролю /табл. 7/, що свідчить про інтенсивніший синтез м'язової тканини у дослідних бичків під впливом згаданих сполук. .

Отримані експериментальні дані показали позитивний ефект застосування різних селенових сполук на забійні показники піддослідних бичків. Слід відмітити, що малі /0,05 мг/кг живої маси/ і великі /0,15 мг/кг живої маси/ дози селенових сполук мали менш позитивний вплив, ніж оптимальна, встановлена нами, доза у першому досліді - 0,1 мг/кг живої маси.

Аналізуючи вплив різних селенових сполук, а саме селеніту натрію і се-лен-ОЬ-метіоніну на забійні якості і морфологічний склад туші, встановлено, що селен-ОЬ-метіонін має більш позитивний вплив на забійний вихід і вихід т.уш, їх

морфологічний склад, ніж селеніт натрію, в результаті чого збільшується процентний вихід м’яса вищого і першого сорту і зменшується вихід м’яса другого сорту, сполучної та кісткової тканин.

Хімічний склад і харчова цінність яловичини За характеристикою загального хімічного складу м’яса можна судити про його харчову цінність, про шо дас уявлення так званий білковий якісний показник, тобто відношення триптофану, як індекса повноцінних білків м'язової тканини, до оксипроліну /показника неповноцінних сполучнотканинних білків/.

Аналіз хімічного складу м’яса тварин другого досліду /табл. 7/ показав, що вміст сухої речовини у бичків II і III дослідних груп був відповідно на 1,02 і 1,64% вищим, ніж у контролі. Це зростання було статистично вірогідним /р<0.01/. Вміст протеїну в м’ясі бичків дослідних груп був також вищий відповідно на 1,02 і 1,54%/р<0,01/. У м'ясі тварин II і Ш дослідних гругг кількість жиру була більшою відповідно на 0,52 і 0.65% порівняно до контролю /р<0,01/. У м’ясі тварин дослідних груп було більше також золи, ніж у контролі /р<0,01/.

Таблиця 7

Хімічний склад і калорійність найдовшого м'яза спини піддослідних бичків

/другий дослід/, %, М ± 111, п = З

Показник Г р у гі и

1 11 III

Суха речовина 23,3810,10 24,40+0,10*** 25,0210,12***

Протеїн 18,9910,10 20,0110,06*** 20,5310,10***

Жир 2,3810,04 2,9010,06*** 3.03+0,04***

Зола 0,9110,01 0,9810,01*** 1,0110,01***

Калорійність, кДж/кг 4379129 4655+15*** 4785+23***

Триптофан 1,3410,01 1.44+0.01*** 1,48+0,01***

Оксипролін 0,29710,01 0.27210,01*** 0,26910.01***

Білковий якісний показник 4,5110,14 5,29+0,20* 5,5010,16****

На основі хімічного складу вивчали калорійність м'яса. Одержані дані вказують на те, що калорійність м’яса у тварин всіх дослідних групах була вищою порівняно з контролем. Так, калорійність м’яса II і ПІ дослідних груп зросла на 6.3 і 9,3% відносно контрольної групи /р<0,01/.

У м'ясі тварин всіх дослідних груп відмічено збільшення кількості триптофану і зменшення оксипроліну, що сприяло зростанню білкового якісного показника /у II і III групах він зріс на 17,3 і 22,0% по відношенню до контрольно групи/.

Отже, підсумовуючи результати наших досліджень, можна стверджувати що підгодівля відгодівельних бичків селенітом натрію і селен-ОЬ-метіоніном )

комплексі з вітамінами Е та РР позитивно виливає на хімічний склад і харчову цінність яловичини. Причому, кращий ефект одержано при використанні селен-1)Ь-метіонш.

Селен міститься у всіх тканинах, рідинах і клітинах організму, але роч-поділений у них нерівномірно. Відомо, що вміст селену в органах і тканинах в значній мірі залежить від вмісту його в раціоні. Одержані нами дані /табл. X/ свідчать, що найбільше селену міститься у нирках і печійці піддослідних тварин. Внаслідок підгодівлі тварин селеновими сполуками відповідно підвищився і вміст селену в їх органах та тканинах. Так, у нирках тварин 11 і III дослідних груп рівень селену зріс відповідно на 69,7 і 65,6% по відношенню до контролю /р<0.00|/. Виявлено також зростання селену у печінці на 61,5 і 67,3% у II та III групах порівняно з контролем /р<0,0()І/. У м’язах тварин І групи вміст селену був на рівні 14,5210.14 мкг/кг, а у И і 111 дослідних групах відповідно 20,1410,39

і 21,810,54 мкг/кг. Отже, при підгодівлі бичків селеновими сполуками відбувалось зростання селену у м’язовій тканині відповідно на 38.7 і 50.2% /р<0,()1/. Суттсве збільшення селену відмічено і у підшлунковій залозі тварин дослідних груп порівняно до контролю /р<0,001/.

Таким чином, внаслідок добавки до раціону бичків селенових сполук у вказаних кількостях, його рівень в організмі значно підвищився, однак знаходився у межах фізіологічної норми. Порівнюючи здатність органів дослідних тварин нагромаджувати селен з досліджуваних сполук , видно, що із селен-ДЬ-метіоніну було більш інтенсивним, ніж із селеніту натрію. °

Таблиця 8

Вміст селену в органах і тканинах піддослідних бичків, мкт/кг, М ± ш, п = 3.

Орган * Групи

1 II І III

Нирки 18,7410,70 30.1110,36**** 31,04+0.46****

Печінка 17,8410,59 28,8110,47**** 29,8410,54****

Найдовший м’яз спини 14,5210,41 20.1410,39*** 21,8110,54***

Підшлункова залоза 13,8910,51 . 24.1010,57**** 24,6010,43***

Легені 8,8010,39 9,5010,31 9,49+0,40

Фізнко-хімічна і санітарна оцінка яловичини

Після забою туші і внутрішні органи всіх піддослідних тварин підлягали ветеринарно-санітарній експертизі, під час якої не виявлено будь-яких видимих иоталого-анатомічних змін. Всі обстежені туші бичків мали світло- або темно-червоний колір. Органолептичні відхилення були відсутні у м'ясі усіх груп. М’язи на розрізі були злегка вологі, щільні, пружні (ямка, яка утворювалась при

натискуванні пальцем швидко випрямлялась). М’ясо мало специфічний запах, властивий для даного виду тварин. '

М’ясо тварин контрольної і дослідних груп безпосередньо після забою /парне/ і після 48-годинного зберігання /охолоджене/ за основними фізико-хімічними показниками та санітарними властивостями було доброякісним і придатним до зберігання. Інтенсивність забарвлення /кольоровий показник/ м'яса тварин II і III дослідних груп була вищою на 16,4 і 23,3% /р<0,01/ порівняно з контрольною групою. Вологоємкість м’яса тварин всіх дослідних груп була дещо меншою, ніж у контрольній групі.

Значні зміни у м'ясі відбувались у процесі дозрівання. Через 24-72 години після забою тварин у м’ясі зникала його жорсткість, воно ставало соковитим і мало приємний запах, на поверхні туші утворювалась щільна кірочка, м’ясо набувало характерної кінцевої величини рН, яка сприяла певній його стабілізації. Кисла реакція середовища у м’ясі створювала несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, що мало суттєве значення для зберігання м’яса і м’ясопродуктів при плюсових температурах.

Безпосередньо після забою тварин проводили дослідження мазків відбитків з глибини найдовшого м’яза спини. При цьому виявляли наявність поодиноких /1-3 клітини/ мікроорганізмів, переважно кокової форми. У процесі зберігання м'яса на протязі 14 діб кількість бактерій дещо підвищилась. Так, у полі зору мазків-відбитків із м’яса тварин І /контрольної/ групи виявлено 29-37 мікроорганізмів, а також деякі ознаки розпаду м’язової тканини. У полі зору мазків-відбитків з глибини м’язів тварин дослідних груп, яких підгодовували селеновими сполуками у комплексі з вітамінами Е та РР, виявлено 26-31 мікроорганізмів без слідів розпаду м’язової тканини.

М'ясо тварин дослідних груп, особливо третьої, виявилось більш стійким до псування в процесі його зберігання при низьких плюсових температурах /від 0 до +2°СЛ Так, перші ознаки псування м’яса контрольних тварин появились відповідно на 2-3 доби раніше, ніж у дослідних. М’ясо тварин контрольної групи було віднесене до категорії сумнівної свіжості на 14-15 добу зберігання, а м'ясо тварин дослідних груп /які одержували підгодівлю селеновими сполуками у комплексі з вітамінами Е і РР/- на 16-17 добу.

’ Отже, термін зберігання охолодженого м’яса тварин дослідних груп був трохи більший, ніж м'яса тварин контрольної групи. Це пов’язано з тим, що більш кисле середовище м’язової тканини затримує розвиток гнильної мікрофлори.

Дегустаційна оцінка м’яса і бульйону Варене м'ясо тварин дослідних груп мало кращі органолептичні показники порівняно з м'ясом тварин контрольної групи. Так, за запахом, смаком,

ніжністю, соковитістю варене м'ясо тварин II і III груп одержало відповідно на

0,8 і 1,4; 0,7 і 1,3; 0,7 і 1,5; 0,2 і 1,3 бала більше порівняно з м’ясом контрольних тварин.

Як наслідок цього, загальна оцінка м'яса тварин дослідних груп була вищою порівняно з контролем. Так, у тварин II групи вона зросла на 0,6 /р<0,02/, а III - на 1,4 бала /р<0,001/ по відношенню до контролю.

При дегустаційній оцінці виявлено, що бульйон, приготовлений з м'яса тварин дослідних груп за органолептичними показниками /кольором, запахом, смаком, наваристістю/ одержав вищу оцінку порівняно з контролем.

Так, зовнішній вигляд бульйону з м’яса тварин II і III дослідних груп покращився на 0,54 і 1,6 бала по відношенню до контролю, він мав також кращий запах, який був на 0,66 - 0,86 бала вищим, ніж у контрольних тварин. Бульйон, приготовлений з м'яса дослідних тварин, був також смачнішим і наваристішим. В результаті цього загальна оцінка бульйону у II і III групах була на 0,62 і 1,23 бала вищою, ніж у контрольній групі /р<0,05-0,01/.

На основі наших досліджень можна стверджувати, що підгодівля молодняка великої рогатої худоби селеновими сполуками і вітамінами Е та РР в оптимальних співвідношеннях сприяє покращенню кулінарних властивостей м’яса.

ВИСНОВКИ

1. У господарстві "Батьківщина" Дрогобицького району Львівської області вміст селену в сухій речовині зелених кормів, пасовищної трави і сіна складає 0,102-0,150 мг/кг, комбінованих кормів і коренеплодів 0,078-0,092 мг/кг, силосу і жому 0,04-0,015 мг/кг, що забезпечуе потребу тварин у цьому елементі залежно від пори року і виду корму на 5,1-10,0%.

2. Застосуванням різних селенових сполук у комплексі з вітамінами забезпечує зміни у морфологічних показниках крові:

а/ введення до раціонів бичків селеніту натрію /0,1 мг/кг живої маси/ у комплексі з вітамінами Е і РР /по 0,05 мг/кг живої маси/ сприяє підвищенню вмісту еритроцитів на 9,2%, гемоглобіну на 3,1%, глюкози на 12,2%, загального білка сироватки крові на 20,6% аспартатамінотрансферази на 8,1%, аланінамінотрансферази на 10,8%, цитохромоксидази на 5,1%, сукцинат-цегідрогенази на 9,9%,

. б/ введення до раціону бичків селен-І)і.-метіоніну /0,12 мг/кг живої маси/ у комплексі з вітамінами Е і РР /по 0,05 мг/кг живої маси/ сприяє підвищенню змісту еритроцитів на 9,8%, гемоглобіну на 2,8%, загального білка сироватки <рові на 28,2%, глюкози на 12,7% аспартатамінотрансферази на 8,9%, иіанінамінотрансферази на 10,1%, цитохромоксидази на 5,9%, сукцинат-іегідрогенази на 15,5% відносно контролю.

3. Підгодівля бичків селеновими сполуками, і вітамінами сприяє підвищенню їх продуктивності на 13,1-28,2%, інтенсивності і швидкості їх росту відповідно на 10,7-28,6 та 4,5і 10,4%, що вказує на більш повне використання фізіологічних резервів організму.

4. Підгодівля бичків селенітом натрію у дозі 0,1 мг/кг живої маси та

вітамінами Е і РР призводить до збільшення забійного виходу на 1,93%, а підгодівля селен-ОЬ-метіоніном у дозі 0,12 мг/кг живої маси і вищезгаданими вітамінами забезпечує вірогідне зростання забійного виходу на 3,61 %. .

5. Суттєві зміни відбулись у морфологічному складі туші-спостерігалось збільшення виходу м'язової тканини вищого і першого сортів відповідно на 1,65,0 і 1,2-2,0%.

6. Підгодівля бичків сполуками селену і вітамінами Е та РР сприяє підвищенню вмісту сухої речовини, протеїну, жиру, золи відповідно на 1,02-1,64; 1,02-1,54 ; 0,52-0,65; 0,07-0,1%, калорійності м'яса на 6,3-9,3% по відношенню до контролю, підвищення вмісту триптофану і зниження оксипроліну призвело до зростання білкового якісного показника на 17,3-22%.

7. Підгодівля тварин селеновими сполуками у зазначених кількостях сприяє нагромадженню цього елементу у таких органах як нирки, печінка, м’язи, підшлункова залоза, легені, що зумовлює підвищення їх рівня на 8,0-77,1% відносно контролю і було у межах фізіологічної норми.

8. Фізико-хімічна і санітарна оцінка яловичини показали, що внаслідок застосування селеніту натрію з вітамінами Е та РР рН зменшилось на 2,2%, а при застосуванні селен-ОЬ-метіоніну з вітамінами Е та РР - на 4,3% порівняно з контролем /р<0,02-0,01/, кольоровий показник зріс відповідно на 16,4%, і 23,3% /р<0,01/, вологоємкість на 3,6%, і 5,8%.

Внаслідок тривалого зберігання /14 діб/ м’ясо від тварин, яких підгодовували селенітом натрію і селен-ОЬ-метіоніном у комплексі з вітамінами Е та РР було доброякісним, а у контрольному відбуваються зміни, які вказують на початок псування м’яса.

9. Дегустаційна оцінка вареного м’яса і бульйону показала, що м’ясо від тварин, яких підгодовували селеновими сполуками і вітамінами за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, ніжністю, соковитістю було кращим, ніж у контролі, а загальна оцінка його була вищою на 0,6-1,4 бала. Бульйон за зовнішнім виглядом, запахом, смаком і наваристістю Шав загальну оцінку на 0,6-1,2 бала вищу порівняно з контролем. •

Серед різних селенових сполук найкращий ефект одержано при застосуванні селен-БЬ-метіоніну /0,12 мг/кг живої маси/ у комплексі з вітамінами Е і РР /по 0,05 мг/кг живої маси/. Даний комплекс повніше реалізує потенціальні Можливості організму відгодівельного молодняка великої рогатої худоби, що прояв-

шється у покращенні фізіологічних процесів в організмі і підвищенні продукти-іності.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Виходячи з наших досліджень, а також узагальнюючи матеріали інших івторів, на які є посилання у роботі, з метою профілактики селенової нестачі у )'аціонах великої рогатої худоби рекомендуємо.

1. Для діагностики селенової нестачі у раціонах великої рогатої худоби іеобхідно проводити аналіз кормів, крові і органів на вміст у них селену.

2. Для поліпшення обміну речовин, підвищення продуктивності та по-сращення забійних і м'ясних якостей відгодівельних бичків їх необхідно тідгодовувати селеновими сполуками в комплексі з вітамінами Е та PP.

3. Підгодівля бичків селенітом натрію /по 0,1 мг/кг живої маси/, або селен-ЗЬ-метіоніном /по 0,12 мг/кг живої маси/ у комплексі з вітамінами Е і РР /по 0,05 лг/кг живої маси/ забезпечує збільшення середньодобових приростів відповідно іа 13,1 і 28,2%, підвищення забійного виходу на 1,93 і 3,61%, сприяє покращен-ію харчової і біологічної цінності яловичини, а також підвищенню її стійкості іри зберіганні.

Одержані нами дані рекомендується використовувати при читанні лекцій проведенні лабораторно-практичних занять з фізіології, біохімії, годівлі і вете-зинарно-санітарної експертизи в навчальних закладах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кравців Р.Й., Кицун М.І., Ключковська М.В., Сорока І.Г., Герич В.В.,

Зсередчук Р.С. Інтенсивність рубцевого метаболізму залежно від лікроелементної забезпеченості тварин. //36. " Науково-методичні аспекти фізіології". - Львів, -1993. - с. 147-148. •

2. Осередчук Р.С., Кравців Р.Й. Вплив селену і вітамінів Е та РР на деякі токазники білкового обміну і продуктивність бичків. //"Експериментальна та слінічна фізіологія". 36. наук. пр. до 100-річчя кафедри фізіології Львівського ледичного інституту. -Львів, -1995. -С. 240-242.

3. Кравців Р.Й.,!;Осередчук Р.С. Вплив різних селенових сполук на :анітарну оцінку яловичини. //Актуальні проблеми медицини, біології і ;ільського господарства. -Львів, -1996. -С. 146-147.

4. Осередчук Р.С. Вплив різних селенових сполук і вітамінів Е та РР на фізіологічні процеси і продуктивність піддослідних бичків //"Експериментальна га клінічна фізіологія і біохімія". -Т.2. Львів, -1997. -С. 251-254.

5. Кравців Р.Й., Ключковська М.В., Осередчук Р.С., Герич В.В., Ярошо-шч І.Г., Левицький 1.3. Поживність кормів різних природно-географічних зон

Львівщини. //Сучасні проблеми ветеринарії, медицини, зооінженерії та техно логії продуктів тваринництва. 36. статей, міжнар. ук.-практ. конф. (м. Львів, 9

11 жовтня 1997 рік). -Львів, -1997. -С. 509-510.

6. Кравців Р.Й., Осередчук Р.С. Вплив селену, L-токоферелу і ніацину н; якість яловичини. //Сільський господар. -1997. -№9-10. -С. 8-9. ,

7. Кравців Р.Й., Осередчук Р.С. Підгодівля бичків різними селеновимі сполуками і їхній вплив на хімічний склад та харчову цінннівсть яловичини //Сільський господар. -1998. -№3. -С. 2-3.

8. Кравців Р.Й., Осередчук Р.С. Вплив різних доз селенових сполук на ак тивність деяких ферментів сироватки крові.//Сільський господар.-1998.-№4 -С. 8.

9. Кравців Р.Й., Герич В.В., Ключковська М.В., Кицун МЛ., Осередчуі Р.С., Сорока І.Г. Вміст мікроелементів у грунтах, воді і кормах деякю біогеохімічних зон Львівської та Волинської областей.// Тези доповідей 49-ої на уково-виробничої конференції Львівської академії ветеринарної медицини Львів. -1992, -С. 103.

10. Осередчук Р.С., Кравцив Р.Й. Влияние селенита натрия на продуктивность-и некоторые гематологические показатели крови у бычков. //Тезисы докладов к XX конференции молодых ученых. "Актуальные вопросы обеспечения АПК". -Херсон,-1993, -С. 85.

11. Kravtsiv R.Y., Oseredchuk R.S., Kliuchkovs'ka M.V., Herych V.V. The influence of selenium, -tociferol and niacin on the quality of beef. Ukraina-Austriar Symposium "Agricalture: Science and Practice". -Lviv, -1996. -p.74-75.

Осередчук Р.С. Вплив селенових сполук і вітамінів Е та РР на фізіологічні процеси і м’ясні якості бичків. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварини. Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. Львів, 1998. .

Дисертацію присвячено питанням вивчення впливу різних доз(різних селенових сполук, як окремо, так і у комплексі з вітамінами Е та РР на фізіологічні процеси і продуктивність бичків. Комплексними дослідженнями за єдиною методикою вивчено вміст селену в кормах, тканинах і на основі цього встановлено забезпеченість бичків селеном. Вивчено впЛив різних сполук селеніту натрію і селен-ПЬ-метіоніну в комплексі з вітамінами Е та РР на якісні характеристики і біологічну цінність яловичини, а також обумовлені механізми стійкості охолодженого м’яса до псування при зберіганні. Розроблено рекомендації, що до оптимального вмісту селену в раціонах великої рогатої худоби.

Ключові слова: фізіологія, метаболізм, мікроелементи, ферменти, амінокислоти, селен, вітаміни, яловичина.

Осередчук Р.С. Влияние разных селеновых соединений и витаминов Е и РР на физиологические процессы и мясные качества бычков. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животного. Львовская академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого. Львов, 1998.

Диссертация посвящена вопросам изучения влияния равных доз разных селеновых соединений как отдельно, так и в сочетании с витаминами Е и РР на физиологические процессы и продуктивность бычков. Комплексными исследованиями по единой методике изучено содержание селена в кормах, крови, тканях и на этом основании определена обеспеченность бычков селеном. Изучено влияние различных соединений селенита натрия и селен-ОЬ-метионина в комплексе с витаминами Е и РР на качественные характеристики и биологическую ценность говядины, а также обоснованы механизмы стойкости охлаждённого мяса к порчи при хранении. Разработано рекомендации по созданию оптимального содержания селена в рационах бычков.

Ключевые слова: физиология, метаболизм, микроэлементы, ферменты, аминокислоты, селен, витамины, говядина.

Oseredchuk R.S. Influence of different selenium compounds and vitamins E and PP on physiological processes and meat qualities of bull-calves. -Manuscript.

Candidate’s thesis presented for a scientific degree of a candidate of Agricultural Science on specialty 03.00.13 - physiology Human and Animal. Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj. Lviv, 1998.

Thesis is dedicated to the problem of study of the influence of different selenium compounds doses both separately and in complex with vitamins E and PP on physiological processes and bull-calves productivity.

By means of complex researches based on the only methods selenium content in feeds, blood, tissues has been studied and on these fundamentals the supplying of bull-caves by selenium has been determined. We’ve studied the influence of different compounds of sodium selenite and selenium-Drmethionine in complex with vitamins E and PP эп qualitative characteristics and biological value of beef and substantiated the mecha-lisms of chilled meat persistence to spoiling during preservation period. Some recommendations have been elaborated concerning the optimal content of selenium in cattle rations.

Key words: physiology, metabolism, trace elements, enzymes, aminoacids,. sele-lium, vitamins, beef.

Підписано до друку 5.06.98 р. Формат 60x84/16. Обсяг 1,0 друк. £ірк. Зам. 287—100 Віддруковано офсетним способом в друкарні УАД м. Львів, вул, Личакіиська, З