Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние обменной энергии рациона на липидный и газоэнергетический обмен у телят

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние обменной энергии рациона на липидный и газоэнергетический обмен у телят"

Л' ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

г

ч'.\ Ч”1 '

IV

На правах рукопису

СЕЛЬСЬКИЙ Володимир Романович

ВПЛИВ ОБМІННОЇ ЕНЕРГІЇ РАЦІОНУ НА ЛІПІДНИЙ ТА ГАЗОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН У ТЕЛЯТ

03.00.13 — фізіологія людини і арин

Автореферат дисертації на здобуття наукового > пеня кандидата біологічних наук

ЛЬВІВ — 1994

Робота виконана у Львівській академії ветеринарної медицини.

Науковий керівник

■ — доктор біологічних наук, професор СТОЯНОВ-

СЬКИП Степан Васильович

Офіційні опоненти:

— доктор біологічних наук, професор ЯНОВІІЧ Вадим Георгійович

— доктор біологічних наук, професор ТЕРЕК Василь Іванович

Провідна організація

Дніпропетровський аграрний університет.

Захист дисертації відбудеться ««) ^ 199-1 р. о М год. на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 04.08.02 при Львівській академії ветеринарної медицини (290010. м. Львів-10, вул. Пекарська. 50).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини.

Автореферат розісланий « -л ' » /-7 / 1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент

ГОЛОВАЧ П. І.

Актуальність теми. Ьироке застосування у тваринництві науково обгрунтованих способів вироіцування молодняка великої рогатої худоби є шляхом до подальшого розвитку молочного та м"ясного скотарства в Україні. Розробка фізіологічно обгрунтованих рекомендацій живлення дозволить скоротити строки вирощування тварин, підвищити якість продукції, знизити собівартість молока і к"яса. Поряд з проблемами протеїнового, вітамінного і мікроелементного живлення продуктивних тварин особлива роль у формуванні сучасної концепції живлення молодняка буде належати ліпідному, і зокрема, жирнокпслотному живленню. Результати досліджень,проведених в останні роки в наиій країні і за кордоном, свідчать про позитивний вплив згирових добавок до раціону сільськогосподарських тварин на інтенсивність росту, продуктивність, та біологічну цінність одержуваної продукції /А.А.Аяієв,. 1Ы30; ,і„Соїооп » 1988; 2:2,3,

1988; В.Г.Яновкч. П.Л.Яагодюх, 1991/. Це пояснюється високою енергетичного цінністю жирів з одного боку, їх позакаяоріґіно'о, азот-збєрігаячоз дісю - з другого. На сьогоднішній день це питання недостатньо спрацьоване в науковому плані, що значно стримує иироке використання жирових добавок в годівлі великої рогатої худоби. У ЗВпЯЗКу ІЗ ПІДБИВНИМИ потребами ростучого молодняка в поживних компонентах раціону, і зокрема, в обмінній енергії особливо пер-спектиг чім є г-икористання добавок лшрір в раціонах телят при переході від *:олочного до рослинного живлення /А.А.Алієв, В.Г.йнович, 1986; »'Л'г!.Иа.ае , 1985; іХ.ь.сіаррег^оа , 1986; І.В.Вудмаска,

1992/. ” ‘ .

Процес засвоєння поживних речовкч в кишечнику, концентрація субстратів в кроЕІ тісно зв"язані з процесами тканинного метаболізму. Крім цього, про інтенсивність і характер фізіологічних процесів в організгл найбільш об"єктивно можна судити по інтенсивності легеневого газообміну, величині теплопродукції та харак-. тері тканинного метаболізму /С.В.Стоякоеський, 1985; н.Зе-исоуп е* 0.1., 1953; М.В.Зубець та ін., 1993; В.І.Тере:: та співавт.

1993/. Тот«у наукові і прикладні аспекти, які стосуються спогиван-ня телятами раннього віку раціонів з різним рівнем обмінної енер-' гії за рахунок добавок олії були предметом навих досліджень.

Мета 1 завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчити бішю згодовування комбікорі/у з різним рівнем обмінної '

. 2 енергії на інтенсивність газоенергетичного обміну та показники ліпідного обміну в іфові телят І-З місячного віку і запропонувати доцільні параметри використання рослинної олії в комбікормах телят раннього віку.

Завданням досліджень було вивчення наступній питань:

1. Вивчити вплив віку і обмінної енергії раціону на газо-

енергетичний обмін та рівень теплопродукції у бичків чорно-рябої породи в період переходу бід молочного живлення до рослинних раціонів. '

2. Дослідити показники обміну ліпідів в крові бичків раннього віку в залежності від рівня обмінної енергії в раціоні при згодовуванні в складі раціонів додаткової кількості олії.

о. Встановити можливість використання в годівлі молодняка великої рогатої худоби раціонів з підвищеним рівнем обмінної енергії за рахунок введення в комбікорми соняшникової олії. .

. Наукова новизна роботи. Вперше проведено порівняльні дослідження інтенсивності газоенергєтичного обміну і оіфемих показників обміну ліпідів у телят при згодовуванні раціонів з різним рівнем обмінної енергії. Показано характер впливу добавок соняшникової олії до повноінгредієнтного концентрованого корму для телят на процеси споживання кисню, виділення вуглекислого газу і теплопродукцію. В результаті проведених досліджень встановлено, що згодовування телятам комбікормів .збагачених рослинною отією підвищує вміст загальних ліпідів, вільних жирних кислот і кетонових тіл. в крові. Також встановлено, що згодовування телятам концентрованії* кормів з підвищеним вмістом рослинної.олії посилює споживання кисню, збільшує теплопродукцію та знижує Дихальний коефіцієнт, що свідчить про зростання вкладу ліпідних субстратів в їх енергетичний обмін.

Науково-практичне значення роботи. Результати досліджень поглиблюють сучасні уявлення про вплив годівельних факторів і, зокрема .обмінної енергії раціону на ріст, розвиток і обмін речовин у телят в період переходу від молочного до рослинного живлення.. З врахуванням результатів наукових та науково-виробничих досліджень запропоновані фізіологічно обгрунтовані норми згодовування телятам додаткової кількості олії в складі комбікорму. Враховуючи вилив обмінної енергії раціону на обмін ліпідів, показники газоенергетичного обміну і продуктивність,оправданим є додаткове введення в стандартні комбікорми для телят 1-3 місячного

віку 10, <10, 20# рослинної олії від вмісту сирого жиру в раціоні, що скіадає на голову в день 21; 42; 63 г у 2-х місячному віці та 16; 36 ; 54 г у 3-х місячному віці.

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідалися на науково-практичній конференції "Фермерство вчора, сьогодні, завтра" /Львів, 1991/; на другій науково-практичній конференції "Фермерство вчора, сьогодні, завтра”/Львів, 1993/; на XX конференції молодих вчених "Актуальні питання забезпечення АПК" /Херсон, 1993/.

Публікації. Основні.положенья і результати досліджень опубліковані у 4 друкованих працях у бигляді статті, тезів і інформаційного листка.

Структура та об"єм роботи. Дисертацій містить 127 сторінок машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, результатів досліджень, результатів виробничої перевірки, обговорення одержаних результатів, исновків, пропозицій'для виробництва і списку літератури. Робота ілюстрована 19 таблицями. В дисертаційній роботі використано 336 літературних джерел, з яких 120 іноземних авторів. •

МАТЕРІАЛИ 1 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

З метою вирішення вказаних вище питань проведено дослідження по вивченню впливу віку і обмінної енергії рі-діону за рахунок згодовування соняшникової олії в складі раціону телят в перші місяці життя на газоенергетичні процеси та показники обміну ліпідів в їх організмі. Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Львівської академії ветеринарної медицини та в колгоспі ім. 1.Франка Тернопільського району Тернопільської області.

Об'єктом для досліджень слугами бички чорно-рябої породи віком 1-3 місяці. З піддослідних бичків - аналогів булі' сформовані 4 групи по 10 голів в кожній. Годівля тварин була двохразо-вою згідно деталізованих норм А.П.Калатнікова та співавт. /1985/. Телятам контрольної групи на протязі всього досліду згодовували основний раціон, який складався із замінника цільного молока, сіна, сінажу конюшини, кормового буряка, комбікорму-стартеру. Телятам 1-ї, II—ж, ІІІ-Ї дослідних груп з ЗО- до 60-денного віку згодовували аналогічний раціон з добавками соняшникової олії •

відповідно 21; 42; 63 г та по 18; 36; 54 г з 60- до 90-денного

. 4

віку у вигляді добавок до комбікорму /10; £0; 20% від вмісту сирого жиру в раціоні/. Всі тварини на протязі дослідного період} були клінічно здоровими.

Газоенергетичний обмін досліджували масковим методом за допомогою маски та іншої з'єднуючої апаратури ко міг ікту А.Д.Г. Дослідження вели на протязі 3-х суміжних днів до ранкової годівлі кожні 15 днів.

• Зміст вуглекислого газу і кисню у видихуваному повітрі визначали з допомогою газоаналізатора ГХП-ІОО.

Крім цього матеріалом для дослідження служили зразки венозної крові, одержані від S0-, 45-, 60-, 75-, 90-денних бкчків.

'В дослідженнях використовували сироватку, плазму та цільну кров, в яких визначали загальні ліпіди за допомогою біотесту Lache.ua./У.СЗігошу, Ii.Kultla et al., 1975/, концентрацію триацил-гліцеркнів .за ДОПОМОГОЮ біотесту Laclje:na /7. Chroay, I.'..Mornakova et al. і 1977/, вміст неетериЗ і кованих жирних кислот колориметрично /М.Ю.Прохоров та ін., 1977/, загального холестерину по Ілько / S.Ilco , І%2/, кетонових тіл по Енгфельд-Пінкусену в модифікації С.Д.Балаховського і С.І.Балаховського /1953/.

Отримані цифрові дані обробляли статистично по методиці описаній А.І.Сйвіним /19607 і Е.М.Монцевічюте-Ерінгене /1964/ на мікрокалькуляторі МК-52 згідно програми 1.Д.Соколова /1967/.

' ' . РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ .

І. Газоенергетичний обмін у бичків в залежності від обмін--ної енергії раціону.

Отримані дані легеневого газообміну і енергетичних процесів показали, що хвилинна вентиляція легень /табл.І/ у 30-денних бичків контрольної та 1-ї дослідної групи складала.0,215-0,007 л/хв/кг; 0,216*0,010 л/хв/кг. Дещо вищою вона була у тварин II—ї та ІІІ-Ї груш - 0,217 л/хв/кг. У 45-денних телят спостерігається незначне зниження показника вентиляції легень^ Хвилинна вентиляція у бичків контрольної групи в 60-денноыу віці дорівнювала 0,211-0,001 л/хв/кг проти 0,215*0,007 л/хв/кг у 30-денному. Отри-, ікні дані по' легенс-ьому газообміну в 2-х місячних бичків показали, що із зростанням рівня обмінної енергії в раціоні легенева вентиляція у тварин 1-ї, ІІ-Ї та ІІІ—Ї групи збільшилася на

1,9%; 3,8$; 6,1% в порівнянні з такими у контрольній групі /Р > 0,02/. '

. Таблиця І

Бшіив віку та обмінної енергії в раціоні на легеневу вентиляцію у бичків /л/хв/кг; М~а ; 5/

І^упи Вік тваоин, дні

тварин : ЗО : 45 : 60 75 : 90

Контрольна 0,215*. "0,007 0,214* 0,030 . 0,211* 0,001 0,206- 0,007 0,199* 0,005

І 0,216* 0,010 0,213* 0,001 0,215* 0,003 0,209* 0,004 0,203* ' 0,002

II 0,2І7± ' ОІ010 0,218- 0,006 0,219* 0,006 0.2І4І 0,002 0,207* 0,008

III 0,217* 0,004 0,219* 0,005 0,224* 0,005 0,216* 0,009 . 0,210* . 0,007

Дослідження легеневого газообміну показало, що в 75-денних тварин більш виражене зниження хвилинної вентиляції легень. Зокрема, у бичків контрольної групи це зниження складало 0,206*

0,007 л/хв/ісг, або було на 4,4% нижче в порівнянні з бичками І місячного віку. При порівнянні даних вентиляції легень у тварин, на 75-й день досліджень ми не виявили значного впливу різного рівня обмінної енергії на цей показник, однак він на 3,9%, 4,8% вищий у тварин II—ї та ІII—ї груп. • ■

Хвилинна вентиляція легень у бичків в процесі дослідного періоду змінювалася несуттєво, однак найбільш низький її рівень спостерігався після 2-х місячного віку, зокрема у 90-дєнних’тварин він складав 0,199*0,005 л/хв/кг, У бичків 1-ї, II—ї> III—ї дослідних груп легенева вентиляція в цей період зростала і в 90-дєнному віці складала 0,203*0,002 л/хв/кг; 0,207*0,008 л/хв/кг;

0,210*0,007 л/хв/кг, що на 2; 4 і 5,5% переважаг.з цей "оказник у тварин, яким згодовували раціон без добавок соняшникової олії.

Б цілому, аналіз даних про стан, вентшіяції легень у бичків, які одержували раціони із різним рівнем обмінної енергії показав, що існує певний взаємозв'язок .мік інтенсивністю зовнішнього дихання та енергонасиченістю раціонів. .

Рівень енергетичних процесів, які-'відбуваються в організмі

. 6

• тварин найбільш повно характеризується величиною спожитого кисню а розрахунку на кг маси тіла» Із даних таблиці 2 видно, и;о споживання кисню у бичків І місячного віку було вищим у тварин другої та третьої групи - 7,19 - 0,21 ш/хв/кг і 7,22 * ОДІ мл/ хв/кг. .

, ' . Таблиця 2

Вплйв віку і обмінної енергії в раціоні бичків 1 . на споживання кисню

/ші/хв/кг; М*т ; п = 5/ .

Групи * ' Вік тварин, днів

тварин : ЗО' : 45 : 60 : 75 : 90

Контроль- на 7,06*0,17 6,96*0,10 6,80*0,19 6,62*0,23 6,54*0,46

І ' 7,10*0,13 7,11*0,20 6,99*0,13 6,83*0,35 6,71*0,39.

II 7,19-0,21 7,28*0,12 7,24*0,20 7,02*0,27 6,87*0,29

III 7,22*0,11 7*25*0,23 7,39*0,14 7,16*0,20. г> СЗ о •н 8

Споживання кисню у 45-денних бичків 1-ї, II—ї та III-ї • дослідних груп з розрахунку на кг живої маси було на 2,1; 4,5; 5,6% більшим, ніж у тварин - аналогів контрольної групи.

Аналізуючи показники споживання кисню бичками ми встановили, що із зростання): величини добавки соняшникової олії до раціону тварин збільшується показник споживання кисню. Так, у тварин. 1-ї групи цей показнш: складав 6,99*0,12 ш/хв/кг, ІІ-Ї-7,24*0,20 ш/хі/кг, III—ї - 7,39-0,14 ш/хп/кг, тобто приріст споживання кисню становив 2,8; 6,5; 8,7% в порівнянні з такими у контрольній групі /Р < 0,05/. '-

Одернані нами дані показують, що з віком споживання кисню у бичків знижується. Разом з тим більш інтенсивне, споживання кисто ми спостерігали у бичків II—х та III—ї дослідних груп, що на 5,7; 8,2% більше, ніж у тварин контрольної групи.

Більш інтенсивне споживання кисню у тварин, яким згодовували раціони з підвищеним рівнем обмінної енергії, очевидно, можна пояснити більш інтенсивним обміном речовин через активізацію окислювальних процесів в тканинах. А що стосується зниження' '.споживання кисню в організмі тварин з віком, то як свідчать результати досліджень виконаних С.В.Стояновським /1985/ це зв"язане із вдосконаленням системи дихання, підвищенням ефективності та економності використання кисню організмом, сповільненням енергії росту.

■ Процес споживання кисню і виділення вуглекислого газу є взаємозв'язані з дихальним коефіцієнтом, величина якого змі- ■ нюється в залежності від природи джерела енергії. При окисленні жирних кислот нисень необхідний не тільки для окислення вуглецевого скелету, але й для утворення води, при окисленні вуглеводів кисень використовується тільки на окислення вуглепр. Тому дихальному коефіцієнту відповідає певна кількість теплової енергії. .

В наших дослідженнях /таблиця 3/ величина дихального коефіцієнта у бичків контрольної групи з віком мала певну тенденцію до зростання і складала у 3-х місячному віці 0,81.

Таблиця З

Вплив віку та обИкної енергії в раціоні бичків

на дихальний коефіцієнт ■

/ М* ■ т ; п * 5/ .

Групи : .Бік твагжн. пні

тварин : ЗО : 45 : 60 : 75 : 90

.Контрольна 0,79*0,01 0,80-0,04 0,81*0,01 0,82*0,03 0,81*0,02

І 0,80*0,02 0,80*0,01 0,80*0,07 О 3 О" О 0,78*0,01

’ II 0,81*0,01 0,81-0,05 0,79*0,03 0,7Ь-0,08 0,77*0,07

III 0,81*0,06 0,80*0,С2 0,78*0,04 0,76*0,01 0,75*0,08

Певних змін зазнає дихальний коефіцієнт у тварин дослідних груп, що з віком і рівнем обмінної енергії в раціоні рівномірно знижувався. Так, у бичків 1-ї групи дихальний коефіцієнт в 20-дешому

. 8 віці складав 0,80*0,02; у 90-денкому - 0,78*0,01. Більш виразніші зміни дихального коефіцієнта були у бичків II—ї та III—ї груп, де він знизився в 2-х місячному віці до 0,77*0,07 та

0,75-0,08 відповідно. Еиявлені зміни величини дихального коефіцієнта у бичків II—ї і, зокрема III—ї групи, очевидно вказуоїь на переважаючу участь жирів в забезпеченні обміну енергії*

‘ Інтегральним показником рівня окислювальних процесів і використання енергії в організмі є теплопродукція. По величині енергетичних затрат можна судити про інтенсивність обмінних, процесів в орган ілмі. Показник теплопродукції розрахований на І кг маси тіла у 30-денндх бичків /таблиця 4/ становив відповідно у тварин 1-ї,‘ ІІ-Ї та ІІІ-Ї групи 8,56*0,15 ВДж год/кг; 8,61-0,20 ВДк год/кг; 8,70-0,31 КДж год/кг.

Таблиця 4

Вплив віку та обмінної енергії раціону на енергетичні затрати /ВД>?/год/кг; Мі п ; п* 5/

Групи : Вік тварш, днів

тварин : 20 : 45 : 60 : 75 : 90

Контро- льна 8,50*0,11 8,42*0,17 8,43*0,19 8,16*0,16 7,90*0,32

І • 8,56*0,15 8,59-0,24 8,50*0,17 8,29*0,15 8,09*0,24

• II 8,61*0,20 8,76*0,13 8,81*0,29 8,46*0,24 8,21*0,46

III 8,70*0,ЗІ 8,87*0,12 9,04*0,14 8,65*0,19 8,30*0,33

З віком тварин теплопродукція з розрахунку на одиницв маси тіла знижувалась. Найбільш виражене зниження було у телят контрольної групи. У 75-денному віці бичків теплопродукція буча на 4,2%, а в 90-деююму віці - на 7,6% нижче, ніж в 30-денному /Р > 0,1/.

З підвищенням рівня обмінної енергії в раціоні телят теплопродукція зростає. Так, інтенсивність теплопродукції в організмі телят 45-денного віку з розрахунку на І кг маси тіла зросла у т&грин 1-ї, ІІ-Ї, ІІІ-Ї групи на 2; 4,1; 5,3%. Таким чином, зміни теплопродукції у дослідних тварш адекватні до змін спокиїання кисню. Н.ійнижчою була теплопродукція у 2-х місячних <5мчків контрольної групи і складала 8,43-0,19 ВДк год/кг, а

найвищою у тварин І1-ї та III—ї групи. Це на 4,5% та 7,2% вище, ніж у тварин контрольної групи /Р < 0,02/.

Згодовування бичкам добавок рослинної олії на всіх вікових етапах супроводжувалося підвищенням енергетичних затрат. У телят 75-денного віку цей' показник в залежності від розміру добавки жиру зріс відповідно на 1,6%; 3,7; 6% в порівнянні', з телятами контрольної групи. Така тенденція спостерігалась і на більш пізніх стадіях досліджень. Зростання теплопродукції у бичків 3-х місячного ЕІку II—ї та III—ї групи складало відповідно 2,7% і 5,1%. ,

Аналіз показників газоенергетичного обміну у бичків дослідних і контрольної груп вказує на те, ідо рівень обмінної енергії в раціоні та вік тварин істотно впливають на їх величину. При цьому виявлено, що з віком у телят те місце зниження вентиляції легень. Очевидно, це зумоалено вдосконаленням системи тканинного дихання, підвищенням ефективності використання кисню організмом /А.С.Зубрич, 1960; І.З.Сірацький, 1992/. Як свідчать наші дані, підвищення енергетичної цінності раціонів сприяє інтенсифікації газоенергетичного обміну, що кожна розглядати як показник інтенсивності фізіологічних функцій в організмі молодця ка жуйних. Введення жирових добавок в раціони телят збільшує спо живанни кисот і виділення вуглекислого газу в розрахунку на одиницю маси тіла.

2. Обмін ліпідів у бичків при різних рівнях обмінної енергії в раці сі--т

Відомо, що обмін ліпідів і -шрних кислот у телят раннього віку характеризується особливостями в порівнянні з такими у тварин із сформованим типом рубцевого травлення. З одної сторони це зумовлене високою швидкістю синтезу жирних нислот в тканинах, активним ліполізом та поступленням значних кількостей жирних кислот б молоком в кишечник телят, а з другого боку зростаючим ступенем перетворення вуглеводів керму в ЛЖК у вмі-стимсму рубця. Отримані нами дані про вплив віку і енергетич- • ної цінності раціону на концентрацію загальних ліпідів в скроват ці крові бичків наведені в таблиці 5. '

Як видно із даних таблиці 5, концентрація загальних ліпі-• дів у крові тварин контрольної групи з ЗО- по 60-й день незнач-

но підвищується, а потім з 60- по 90-й день недостовірно знижується /Р < 0,2/.

БіїОдешя рослинної олії в раціон бичків раннього віку супроводжувалось зростанням вмісту загальних ліпідів в крові. Концентрація загальних ліпідів в сироватці крові ТЕ.'ркн II—ї і III—х групи на протязі дослідного періоду при згодовуванні СОНЯШНИКОВОЇ олії Б 45- 90-денному віці була більшою в порівнянні

• з такою у бичків контрольної групи /Р < 0,05/. Різниця в концентрації загальних ліпідів крові твпут контрольної та 1-ї групи на всіх стадіях досліджень була статистично недостовірною.

Таблиця 5

Вплив віку і обмінної енергії в раціоні бичків на концентрацію загальних ліпідіе в сироватці . ,

крові /г/л; Кіп ; п = 5/

Групи Вік бИЧКІ] ?, дні

тварин : 30 : 45 : : 60 : 75 : 90

Контрольна 3,69±0,20 3,83±0,07 4,05±0,ІІ 3,90-0,£9 3,86*0,21

І 3,59±0,І2 3,76*0,31 4,15*0,23 4,08*0,19 4,00*0,17

II 3,72±0,28 3,95±0,І6 4,Є2±0,І7 4,54*0,24 4,52*0,30

III 3,8І±0,08 4,21*0,15 4,79*0,18 4,63*0,22 4,68*0,14

На наш погляд, одержані результати вказують на наявність певної залежності між вмістом жиру в раціоні еєликої рогатої худоби в перші місяці життя тп загальною кількістю ліпідів в сироватці крові. Виражені різниці і:о цьо.му показнику ми виявили на 30-й день досліджень. У ЄО-денних телят в порівнянні з 20-денними спостерігається зростання концентрації загальних ліпідів в крові. Згідно наших даних концентрація загальних ліпідів в крові ' телят І1-ї та ІІ1-ї групи в цей період зросла в порівнянні.з тваринами контрольної групи /Р<0;05-0,02/. В подальшому з віком тварин мало місце незначне зниження концентрації загальних ліпідів в сироватці крові телят. При цьому ступінь зниження концентрації загальних ліпідів в крові бичків контрольної і 1-ї групи складав 4,9; 3,7% проти 2,1; 2,3$ у тварин II—ї та 111-ї групи. • . ' ' .

В нормальних умовах живлення до 40% загальної кількості спожитої енергії організмом забезпечують ліпіди, серед яких перевагу мають триацилгліцерини /У.Мак-Мюррей, 1980/. Як показали результати' досліджень /таблиця б/ в період переходу бичків від молочного живлення до рослинних раціонів концентрація триа-цилгліцеринїв в їх крові змінюється несуттєво. При цьому, якщо з ЗО- по 60-й день життя спостерігається зниження вмісту триацил гліцерин і в в крові телят, то з 60- по 90-й має місце зростання цього показника. Зростання рівня обмінної енергії в раціоні бичків супроводжується змінами концентрації триацилгліцеринів в крові. Але ці зміни мали неоднаковий характер як на протязі дослідного періоду, так і між дослідними групами.

. Таблиця б

Вплив віку і обмінної енергії в раціоні бичків на концентрацію триацил гліцерин і в в сироватці крові . /ммоль/л; Мі п ; п = 5/ '

у

Групи :. Вік бичкіг. днів

тварин : ЗО : 45 : 60 : ТО : 90

Контрольна 0,346* 0,016 0,228* 0,013 о,;;23± 0,013 0,237* 0,014 0,348* 0,024

І 0,355* 0,026 0,315* 0,038 0,338* о! оіб 0,369* 0,020 0,378* 0,023

II 0,357* 0,020 0,352* 0,018 0,364* 0,014 0,385* 0) 015 0,391* 0,018

III 0,368* 0,034 0,357* 0,012 0,374* 0,031 0,397* 0І0І9 0,406* 0,013

Вміст триацил гліцерин і в в сироватці крові 30-денних бичків контрольної групи складав 0,346*0,016 ммоль/л. Низький вміст триа-цилгліцерині в сироватки крові ми виявили у бичків 45-денного віку.

Дещо вищою концентрація триацилгліцеринів була в крові тварин 75- 90-денного віку. При цьому у бичків II—ї та ІІІ-гї групи цей показник був вищий, ніж у тварин контрольної групи /Р<0,06/.

Підвищення концентрації триацилгліцерииів в крові тварин * 1-ї," II—ї та III—ї групи ми зв"язували з більш високим рівнем споживання жиру. Збільшення концентрації триацилгліцеринів в , крові телят при згодовуванні жирів спостерігали А.А.Аяіев /1980/;

І.В.Вудмаска /1992/, -_ :

Таким чином, згідно результатів наших досліджень підвищення енергетичної цінності раціону молодняка великої рогатої худоби за рахунок егодогування раціонів а підвищеним рівнем обмінної енергії підвищує концентрацію тр иацил гл і цер ин і в в крові. На наш погляд, це свідчить про доцільність підвищення вмісту ліпідів б раціоні телят як з погляду на біологічну дію жирів /незамінні жирні кислоти/, так і з боку енергетики, так як жирні кислоти а субстратами для мітохондріального окислення.

Дані, які характеризують вплив віку і обмінної енергії раціону на вміст вільних жирних кислот в крові наведено в таблиці 7.

’ . Таблиця 7

Вплив віку і обмінної,енергії в раціоні на вміст НЕКК . , в плазмі крорі Ажішь/я; М-и ; »*5/

Групи Вік бичкі в. днів

тварин : ЗО : 45 : 60 : 75 : 90

Контрольна 53,0±І,7 56,5±4,9 54,8±2,.5 51,7-3,1 48,1*3,6

І 51,4*3,3 55,9±4,7 56,6±3,0 54,0±8,І 48,4*4,8

II 55,І±2,6 62,8±5,5' 64,3-7,2 6І,4±3,4 55,8*6,2

III 57,8±2,7 66,0±6,4 67,9-3,8 64,8*4,4 59,5*2,9

Із наведених даних видно, що концентрація неетерифікованих жир--них кислот в крові 30-ти денних телят знаходиться в межах 53.57,8 мхуоль/л плазми. На протязі дослідного періоду цей показник, метаболізму змінюється несуттєво. Але у 90-денних телят концентрація вільних жирних кислот в крові була дещо нижчою, ніж у 30-денних /10,2%/. За даними \7.і;.Ьеаі: /1966/, н.с.ноізіе /1982/ рівень неетерифікованих жирних кислот в крові телят з віком зменшується і це може бути результатом посилення їх утилізації в тканинах. ' ' .

Підвищення рівня обмінної енергії в раціоні бичків викликало зміни концентрації" вільних жирних кислот в плазмі крові тварин дослідних груп. Де помітно було у бичхів II—ї тс III—ї-групи, які отримували підвищені добавки олії до раціону. При цьому, •

якщо вміст неетерифікованих жирних кислот в крові телят 1-ї групи на 60, 75 та 90 день досліду незначно відрізнявся рід такого у тварин контрольної групи, то у бичків II—ї дослідної групи був на 9,5; 9,7; 7,7мкмоль/л вищий, ніж у контролі.

Із даних наведених в таблиці 7, концентрація неетерифікованих жирних кислот в плазмі крові бичків 11-ї та ІП-Ї груп в ЗО, 60, 90-денному віці була більшою в порівнянні з такою у телят контрольної групи /Р <0,05/.

Причиною цього, очевидно, було збільшення поступления ліпідів з кормом. Підвищення концентрації жирних кислот в крові є субстратною основою активації процесу окислення їх в тканинах /.Т.Ра!!!, П. 5ірегз1:єіп , 1970/.

Отже, як показали каші дослідження концентрація вільних жирних кислот в крові бичків в певній мірі залежать від віку та вмісту жиру п раціоні. Проце свідчить наявність залежності між вмістом жиру в раціоні телят у 1-3 місячному віці та концентрацією цих метаболітів в крові. Результати наших досліджень узгоджуються із сучасними д;шими ггро те, що ліпідні компоненти з тонкого кишечника транспортуються з кров"ю не тільки у вигляді хіломікронів, але і у вигляді вільних жирних кислот /А.А.Аліов, 1960/.

Інтенсивність окислення кетонових тіл в тканинах визначається концентрацією цих сполук в крові, а остання може залежати від енергетичної цінності раціону та вмісту в ньому ліпідів. Результати досліджень, які стосуються стану метаболізму кетонових тіл у бичків в зв"язку з віком і енергетичною поживністю раціону наведені в таблиці 8. .

Виходячи із даних таблиці 8, ріст та розвиток молодняка жуйних супроводжується зростанням концентрації кетонових тіл в крові. Підвищення концентрації кетонових тіл в крові телят відбувається як за рахунок збільшення вмісту - оксимасляної кислоти так і за рахунок ацетооцтової + ацетону. Зростання концентрації кетонових тіл в крові телят з ьіком зв"язане із розвитком передшлунків і посиленим утворенням масляної кислоти.

/А.П.Костин та ін., 1383; Н.А.Захаренко та спіиавт., 1967/. _

.Введення соняшникової олії в раціон не впливало на концентрацію кетонових тіл в крові бичків 45-денного віку, ате на по-слідуючих стадіях досліджень ми спостерігали певну залежність -

Таблиця 8

Вплив віку і обмінної енергії раціону бичків на вміст кетонових тіл /загальних/ в крові /мг %\ М±т ; 5/

Гоупи : Вік бичків, днів

тварин : ЗО : 45 : 60 ; 75 : 90

Контроль- , на 1,39*0,II 1,30-0,10 1,38*0,16 1,46*0,12 1,59*0,08

І І,£6-0,09 1,29*0,16 1,40*0,15 1,54*0,06 1,68*0,17

II 1,37*0,10' 1,42*0,12 1,50*0,08 1,70*0,14 1,83*0,19

III 1,32*0,14 І,35±0,06 І,53—0,II 1,80-0,12 1,94-0,20

між змістом ліпідів Б раціоні та концентраціє» кетонових тіл в крові тварин. При цьому, вищі показники вмісту кетонових тіл ми виявияи в крові теїят II—ї та III—х дослідних груп. Так, з 30-денного до 90-ден.чого віку бичків вміст кетонових тіл Б крові тварин 1-ї групи зріс на 0,42 мг 55» П-ї - 0,46 мг %, III—ї -

0,66 мг % /Р <0,05/. Відносно зростання концентрації кетонових тіл в крові тварин дослідних груп, то це слід розглядати як нормальний фізіологічний процес адаптації метаболізму, який забезпечує необхідний рівень енергетичного обміну в тканинах /гі.Г.Григор*'вв і співавт., 1989/.

Підсумовуючи аналіз даних літератури та результатів власних досліджень можна зробити висновок, що рівень обмінної енергії в раціоні е важливим лімітуючим фактором годівлі в перші ' місяці життя. Про суттєвий віиив рівня обмінної енергії в раціоні бичків в перші місяці життя на інтенсивність їх росту свідчать дані таблиці 9.

Включення до раціону бичків соняшникової олії сприяло збільшенню їх живої маси. Як видно з одержаних даних, приріст . иіси тіла у бичків контрольної групи складав 38,6 кг, у 1-й групі - 39,7 кг, у І1-й 41,9 кг, у III—Й - 43,2 кг. Ці дані свідчать про наявність прямої залежності між рівнем обмінної енергії е раціоні телят та приростами маси тіла. Разом з тим, отримані нами результати вказують на необхідність подальших

Таблиця 9

Жива маса та середньодобові прирости бичків

Групи : тварин : Вік, днів ЗО : 90 Приріст :Середньодобо-живої маси, :вий приріст.

маса, кг кг г

Контрольна 45,2 83,8 38,6 6<3

І 47,0 66,7 39,7 • ■ 661

II 46,4 88,3 41,9 696

III 47,3 90,5 43,2 720

досліджень, спрямованих на уточнення потреби телят в ранньому віці в обмінній енергії з врехуванням фізіологічних, зоотехнічних та економічних аспектів цього питання. ' '

ВИСНОВКИ •

1. Збільшення РІЕНЯ обмінної енергії в раціоні бичків чорно-рябої породи з ЗО- до 90-денного віку впливає на показники газоенергєтичного обміну, ліпідного обміну, а також на інтенсивність росту.

2. Показники газоенергетичного обміну /хвилинна вентиляція легень, споживання кисню, виділення вуглекислого газу та енергетичні затрати/ в перерахунку на одиницю маси тіла телят в процесі росту і розвитку до 3-х місячного віку знижуються. При введенні соняшникової олії в раціон бичків з ЗО по 60-й день життя в кількості 42-63 г та 36-54 г з 60 по 90-й день збільшується хвилинна вентиляція легень на 4,0-5,5%, споживання кисни - на

5,0-8,3%, теплопродукція - на 3,9-5,1%.

. 3. В процесі постнатального розвитку концентрація загальних

ліпідів в крові бичків до 60-денного віку мав тенденцію до зростання з подальшим незначним зниженням цього показника до 90-денного віку. Підвищення рівня обмінної енергії в раціоні телят • сприяє збільшенню концентрації загальних ліпідів в крові/Р<-0,05/.

4. Зміни концентрації триацил гліцерин і в в крові бичків полягають у зниженні цього показника до 2-х місячного віку та ,.'

зростанні його на протязі 3-го місяця життя. Збільшення рівня енергетичного живлення телят супроводжується підвищенням вмісту триациягліцершіів в їх крові /? <■ 0,05/.

5. В період становлення рубцевого типу травлення в крові бичків знижується 5МІСГ неетарифікованих жирних кислот. Із зростанням рівня обмінної енергії в раціоні телят підвищ :ться концентрація неетерифікованих жирних кислот в плазмі крові /Р<0,05/.

6. В процесі становлення функцій передшлунків та підвищення вюіаду ліпідних субстратів в енергетичні процеси організму бичків у крові зростає концентрація кетонових тіл. Підвивання вмісту обмінної енергії в раціоні бзгоків 50- 90-денного віку супроводжується збільшенням концентрації кетонових тіл : крові.

7. Вміст загального холестерину в крові бичків з 20- до . 75-дєнного віку знижувався, в подальшому незначно зростав. Використання соняшникової олії в якості енергетичної добавки до раціону несуттєво впхивае на концентрацію холестерину э крові тварин.

8. Підвищення рівня обмінної енергії в раціоні бичків з ЗО- до 90-денного віку за рахунок беєдєння соняшникової олії збільиує середньодобові прирости каси тіла на 8,6-12$.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЯЯ ВКРОШЩТВА

1. Отримані експериментальні дані про ефективність підвищення рівня обмінної енергії в раціонах телят до 3-х місячного віку можуть бути використані при фізіологічному обгрунтуванні . і розробці систем живлення тварин.

. - Результати досліджень знайдуть застосування в навчальному

курсі фізіології сільськогосподарській тварин по темі "Обмін речовин і енергії".

2. З метою підвищення інтенсивності росту телят в період переходу від молочного до рослинного живлення рекомендується використання добавок рослинної олії в кількості 42-63 г до 2-х місячного віку та 36-54 г з 2-х до 3-х місячного віку. '

СПИСОК СПУЕііІКСВАНИХ РОБІТ

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ .

І. Стояновський С.В., Сельський В.Р. Використання рослинного

жиру в раціоні годівлі телят-молочників// Тези доповідей, науково-виробничої конференції «Фермерство вчора, сьогодні, завтра». — Львів, 1991. — С. 87.

2. Сельский В. Р. Обмен липидов у телят при использовании экзогенных жировых добавок//Тезисы докл. XX конф. молодых ученых «Актуальные вопросы обеспечения АПК». — Херсон, 1993. — С. 90.

3. Сельськин В. Р. Джерело енергії за рахунок рослинної олії в раціонах телят-молочників в умовах фермерських господарств//Праці II науково-практичної конференції «Фермерство вчора, сьогодні, завтра». — Львів, 1993. — С. 207—208.

4. Сельський В. Р. Застосування рослинної олії в годівлі телят раннього віку. — Інформаційний листок Львівського ЦНТІ.— № 055—93. — Серія 33. — Львів, 1993. — 4 с.

Підписано до друку 24.05.94. Формат 60Х84/і6. Друк, офсет. Папір д/мас. вид. Умов. др. арк. 0,93. Умов, фарбо.-відб. 1,17. Обл.-вид. арк. 0,8. Тираж 100 прим. Зам. 2543.

Обласна книжкова друкарня, 290000, Львів, вул. Стєфаника. 11.