Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние новых комплексных удобрений на продуктивность томатов в северной части Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Влияние новых комплексных удобрений на продуктивность томатов в северной части Лесостепи Украины"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

гб оа

, ц ЦЕК \998

АДАМЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 631.8:635:631.95

ВПЛИВ НОВИХ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТОМАТІВ В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.04 - агрохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Науковий керівник: академік УААН, доктор сільськогосподарських наук

професор Городній Микола Михайлович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім.

0.1. Душечкіна

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Кавецький Володимир Миколайович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, завідувач лабораторією екотоксикології агроландшафтів

кандидат сільськогосподарських наук, старшин науковий співробітник Штупун Ніна Володимирівна, Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник відділу агрохімії і фізіології рослин

Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія Міністерства

АПК, кафедра агрохімії та грунтознавства.

Захист відбудеться <рірл 1998 року о /~Р годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, НАУ, навчальний корпус З, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ, 252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, НАУ, навчальний корпус 10.

Автореферат розіслано <03 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради __________Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: В сучасних новітніх технологіях вирощування

овочевих культур, зокрема томатів, неможливо отримувати стабільні високоякісні врожаї без застосування екологічнобезпечних, збалансованих комплексних добрив, які б забезпечували рослини всіма необхідними біогенними елементами на протязі вегетації.

Для вирішення цієї актуальної проблеми сьогодення, нами були запропоновані технологічні параметри отримання нових комплексних безхлорних добрив в виді нітроамофосок (НАФК) - НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Ял і Си, НАФК з Си. Виробництво цих добрив можна впровадити на кожному підприємстві, яке виробляє комплексні добрива, без значних технологічних змін і допоміжних капіталовкладень.

Дослідно-промислову партію цих добрив було отримано на ВО «Азот» м.Дніпродзерджинська.

Нові види нітроамофосок вперше в Україні були застосовані під томати сорту' Іскорка на сірих лісових грунтах в північній частині Лісостепу. Добрива показали себе як екологічно безпечні, збалансовані, проявляли пролонговану дію та синхронний ефект. Врожай томатів за показниками якості та вмістом важких металів можна споживати в дитячому та дієтичному харчуванні.

Дослідження проводились в рамках науково-технічної програми Міністерства агропромислового комплексу України - « Родючість - 2000».

Мета і завдання досліджень: Метою досліджень було дати

агрохімічну, екологічну оцінки та встановити енергетичну та економічну ефективність застосування нових безхлорних нітроамофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Zn і Си; НАФК з Си). Оптимізувати мінеральне живлення томатів новими видами нітроамофосок на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України.

В програму досліджень входило:

1. Вивчити вплив нових безхлорних нітроамофосок на фунтову біоту та

агрохімічні показники сірого лісового грунту. ’

2. Дослідити вплив нових безхлорних нітроамофосок на накопичення важких металів в сірому лісовому грунті.

3. Встановити оптимальну норму внесення нових нітроамофосок для оптимізації

вмісту №К в черешках листків і листовій пластинці томатів для формування оптимального співвідношення між вегетативними та генеративними органами рослин.

4. Дослідити вплив нових нітроамофосок на площу листової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, активність ферментів аскорбіноксидази, поліфенолоксидази та встановити толерантність томатів сорту Іскорка до фітофторозу.

5. Вивчити вплив нових нітроамофосок на врожайність, її структуру, показники якості, вміст важких металів в плодах томатів сорту Іскорка.

6. Розрахувати енергетичну та економічну ефективність нових безхлорних нітроамофосок при вирощуванні томатів на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України.

Наукова новизна результатів досліджень: Вперше в Україні були розроблені технологічні параметри отримання нових видів безхлорних нітроамофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з 2п і Си; НАФК з Си), крім цього були вперше зроблені агрохімічна, екологічна оцінки, та розраховані енергетична, економічна ефективність нових нітроамофосок, встановлено оптимальну норму внесення цих добрив під томати сорту Іскорка на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України.

Практична цінність роботи: Технологічні параметри отримання нових видів безхлорних нітроамофосок були впровадженні на ВО «Азот» м. Дніпродзержинська та отримано дослідно-промислову партію цих добрив -НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з і Си; НАФК з Си. На основі одержаних результатів досліджень були зроблені пропозиції виробництву по застосуванню нових безхлорних нітроамофосок під томати на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України. Впроваджено ці пропозиції на сільськогосподарських підприємствах України: в радгоспі "Великодимерський" Київської області (1995 рік) та в ТОВ “Біотех” Київської області (1996-1997 роках). Результати впровадження показали більш високу ефективність нових безхлорних нітроамофосок.

Декларація особистого внеску: Лабораторні дослідження, експерименти, польові дослідження з новими нітроамофосками були зроблені особисто дисертантом. Дана агрохімічна, екологічна оцінки та розрахована енергетична та економічна ефективність від застосування нових нітроамофосок, розроблені

пропозиції виробництву по використанню нових видів добрив при вирощуванні томатів сорту Іскорка на сірих лісоеих грунтах північної частини Лісостепу України.

Технологічні параметри отримання нових видів безхлорних нітроамофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Ъп і Си; НАФК з Си) були розроблені дисертантом в співавторстві з науковцями Національного аграрного університету -академіком УААН, професором М.М. Городнім, професором М.П. Вовкотрубом, доктором технічних наук І.Ф. Мулярчуком, доцентом А.В.Бикіним.

Особистий внесок дисертанта при підготовці дисертаційної роботи складає не менше 80 відсотків.

Апробація роботи: Основні результати досліджень були представлені на II з'їзді Українського товариства фізіологів рослин (Київ, 1993), на конференції "Екологія Полісся: проблеми, сучасність, майбутнє" (Луцьк, 1993); на міжнародному симпозіумі "Биоконверсия органических отходов и охрана окружающей среды» (Киев, 1994); на міжнародній нараді "Актуальні питання фізіології рослин в аспекті екологічних проблем" (Чернівці, 1995); на науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету агрохімії та грунтознавства Національного аграрного університету (Київ, 1997), на міжнародній науково-виробничій конференції, присвяченій 100-річчю Національного аграрного університету та 75-річчю кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім.О.І.Душечніка. (Київ, 1998).

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць.

Структура та обсяг роботи: Дисертація складається із вступу, одинадцяти розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 175 сторінках, містить 33 таблиці, 5 рисунків, З додатки. До списку використаних джерел входить 300 найменувань, з них 33 -іноземних.

Автор висловлює щиру вдячність керівнику дисертаційної роботи академіку УААН, професору М.М. Городньому, професору М.П. Вовкотрубу, доктору технічних наук І.Ф. Мулярчуку, доценту А.В. Бикіну та всім колегам і співробітникам кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім.

О.І.Душечкіна Національного аграрного університету за допомогу при виконанні дисертаційної роботи.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ОБ’ЄКТИ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в радгоспі "Великодимерський" Броварськог району Київської області на протязі 1992-1994 років. Грунт дослідної ділянки сірий лісовий крупнопилуватий легкосуглинковий на лесі. Вміст гумусу в орном шарі - 2.0%, легкогідролізованого азоту - 60.0, рухомого фосфору - 153.С обмінного калію - 98.0 мг/кг грунту, рН(ксі) - 6.0, гідролітична кислотність - 3. мг-екв/100 г грунту, місткість катіонного обміну - 20.8 мг-екв/100 г грунту.

В досліді використовували традиційні добрива: хлорну нітроамофоску- N 17%, Р20з -17%, К20 - 17%, аміачну селітру - N - 34.5%, простий гранульованиі суперфосфат - Р205 -19.5%, калійну сіль - К20 - 40% та нові види безхлорни: нітроамофосок (табл. 1.).

Сорт томатів Іскорка вітчизняної селекції, виведений на Київській овочево картопляній дослідній станції, детермінантний ранній районований в Київськії області.

Погод ні умови на період проведення досліджень в цілому були сприятлив для росту і розвитку томатів. Температура повітря відповідала біологічні» вимогам томатів. Низькі температури були на протязі трьох декад травня в 19% році (+12.4, +13.5, +11.1° С ), що нижче оптимальної (+23 - +25°С ). Відносн: вологість повітря була сприятлива для томатів, лише в 1992 році в третіх декада? травня, червня, липня, серпня становила відповідно - 88, 82, 87, 84%, що булс вище оптимальної (60-70%). Сума опадів, що випали за вегетаційні періоди і 1992 році становила 401.3 мм, в 1993 році- 407.5 мм, в 1994 році - 468.1 мм, ще було нижче середнього багаторічного - 498.0 мм.

Польовий дослід з томатами був закладений в трьохкратому повторенні. Площа посадкових ділянок - 126, облікових - 67 м2. Розміщення варіантів -систематичне. Схема досліду наведена в табл. 3. За контроль було взято традиційну хлорну нітроамофоску (НаЛоК^і). Добрива вносили під ранньовесняну оранку.

Стандартну розсаду томатів висаджували в кормово-овочевій сівозміні:

1. Озима пшениця; 2. Капуста; 3. Томати; 4. Столові коренеплоди; 5. Кукурудза на силос. Технологія вирощування томатів була загальноприйнята для даного

господарства. Облік врожаю проводили методом суцільного збору плодів з облікової площі в два етапи.

Відбір і підготовку добрив, грунту, рослин до аналізу та їх аналіз проводили згідно методик, які викладені в літературі: Агрохимический анализ. Практикум./ Н.Н. Городний, А.Г. Сердюк, А.Н. Деревянчук (1985); Агрохімія. Лабораторний практикум/А.П. Лісовал, У.М. Давиденко, Б.М. Мойсєєнко (1994); Практикум по агрохимии /Б.А. Ягодин, И.П. Дерюгин, Ю.П. Жуков и др. (1987); Практикум по агрохимии /Под ред. В.Г.Минерва (1989). Вміст важких метатів в об’єктах досліджень визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі “С-600” та методом хроматографії в тонкому шарі адсорбенту з використанням пластинок з тонким шаром адсорбенту КСК “ЗіМоГ.

Чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів в грунті визначали шляхом посіву на м’ясо-пентонному агарі, бактерій, що утилізують азот мінеральних сполук - на крохмально-аміачному агарі, які розкладають целюлозу на середовищі Гетчинсона, мікроміцети - на середовищі Чапека, стргптоміцети - на крохмально-аміачному агарі. Чисельність азотобактеру встановлювали за інтенсивністю обростання грудочок, що розклались на середовищі Ешбі. Каталазну активність грунту визначали за Р.С. Кацнельсоном і В.В. Єршовим, протеазну - за Гофманом, площу листової поверхні визначали методом висічок, чисту продуктивність фотосинтезу за методом Нечипоровнча. Активність ферментів, аскорбіноксидази та поліфенолоксидази визначали за методиками, які викладені в книзі «Методы биохимического анализа растений» Х.Н. Починка (1976).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу. Економічну та енергетичну ефективність застосування комплексних добрив визначали згідно «Инструкции и нормативов по определению экономической и энергетической эфективности применения удобрений» (1987).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОТРИМАННЯ НОВИХ КОМПЛЕКСНИХ БЕЗХЛОРНИХ ДОБРИВ

Добрива отримані в комплексі азотнокислотної переробки апатитового концентрату та виділенням нітрату кальцію з витяжки виморожуванням. За Ілзико-хімічними показниками добрива відповідають вимогам ТУ (табл. 1).

Таблиця 1 - Фізико-хімічна характеристика нових видів нігроамофосок

Показники Оди- ниці вимі- РУ НАФК безхлорна НАФК безхлорна з біогумусом НАФК безхлорна з Zп, Си НАФК безхлорна з Си

Масовий вміст: - азоту % 13 12 13 13

- фосфору (Р2О5) % 11 10 10 11

- калію (К20) % 25 24 22 25

- сірки % 4,1 4,1 4,1 4,1

- кальцію (СаО) % 3,0 3,0 3,0 3,0

- біогумусу % - 7,5 ± 0,5 - -

- міді % - - 0,3 °,з

- цинку % ' - - 0,3 -

- води % не більше 1 не більше 1 не більше 1 не більше 1

pH 4,5-5 4,5-5 4,5-5 4,5-5

Грануло- метричний склад: - фракції не менше не менше не менше не менше

2-4 мм % 80 80 80 80

- фракції не більше не більше не більше не більше

4 - 6 мм % 10 10 10 10

- фракції не більше не більше не більше не більше

менше 2 мм % 10 10 10 10

Зовнішній гранули гранули гранули гранули

вигляд світлосі- чорного білого білого

рого кольору кольору кольору 3 сіруватим відтінком кольору 3 сіруватим відтінком

Особливість технології полягає в тому, що при виготовленні НАФК з домішками, біогумус розміром часточок 1-3 мм і шлами з мікроелементами

змішували з нейтралізованою ИРК - пульпою перед її гранулюванням в барабанному грануляторі сушарці. Джерелами дешевої сировини цинку і міді були відходи виробництва плат дослідного заводу Інституту електрозварювання НАН України та Артемівського заводу з переробки кольорових металів, з яких видалені токсичні метали. Мікроелементи цинк і мідь в складі нітроамофоски знаходяться у вигляді цитраторозчинних сполук (М е2+ЫН4 Р04 • Г1Н2 О). Результати визначення вмісту важких металів у досліджуваних добривах наведений в табл. 2.

Таблиця 2 - Вміст важких металів в добривах, які досліджувались, мг/кг

Назва добрив Цинк Мідь Кобальт Нікель Ргуть Кадмій

НАФК хлорна 64 25 65 11 10 0.5

НАФК безхлорна ЗО 15 70 10 1 Не знайдено

НАФК безхлорна з біогумусом 160 80 100 8 8 Не знайдено

НАФК безхлорна з Ъл і Си 3000 3000 100 10 7 Не знайдено

Розроблені технологічні параметри виробництва комплексних добрив з мікроелементами та біогумусом можуть бути використані на діючих підприємствах, які виробляють комплексні добрива без значних капіталовкладень.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА МІКРОФЛОРУ СІРОГО ЛІСОВОГО ГРУНТУ

Дослідження показали, що нітроамофоски хлорна та безхлорна неоднаково впливали на розвиток грунтової біоти сірого лісового грунту.

Чисельність бактерій, які утилізують азот органічних і мінеральних сполук на контролі (НАФК хлорна КбоРооКоо), становила 7.4 і 11.9 млн./іг грунту, а на варіантах з безхлорними НАФК з Тх\. і Си; НАФК з Си їх вміст відповідно становив 9.5, 19.1 і 9.1, 17.6 млн./іг грунту. Вміст азотобактеру на контролі

становив 4% обростання грудочок, а на варіантах з НАФК з біогумусом, НАФК з і Си; НАФК з Си його вміст збільшувався відповідно в 9, 6 і 3 рази. Нові комплексні добрива НАФК з Zn і Си; НАФК з Си (Ы^РпнКш) також підвищували каталазну, протеазну та азотфіксуючу активність в порівнянні з контролем. Це пов’язано з тим, що нові безхлорні добрива, до складу яких входять добавки біогумусу, цинку, міді, сприяють активному розвитку грунтової біоти в сірому лісовому грунті. На нашу думку, хлор, що входить до складу традиційної нітро-амофоски, пригнічує їх розвиток.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СІРОГО ЛІСОВОГО ГРУНТУ

Вміст амонійного і нітратного азоту в грунті залежав від норми добрив та періодів розвитку томатів (табл. 3).

В період повного приживання розсади до періоду масового цвітіння томатів вміст амонійного і нітратного азоту в шарі грунту' 0-20 см зростав. При масовому цвітінні і бланшовін стиглості їх вміст знижувався, а в період технічної стиглості майже досягав попереднього рівня. На варіанті з НАФК з біогумусом (МздРвоКио) в періоди бутонізації і технічної стиглості вміст суми амонійного і нітратного азоту відповідно становив 31.6 і 36.1 мг/кг грунту, що вище контролю. Спостерігається аналогічна тенденція щодо вмісту та динаміки вмісту легкогідролізованого азоту. В період вегетації томатів найбільше легкогідролізо-ваного азоту було на варіанті з НАФК з біогумусом ИмРізоКш. Вміст рухомого фосфору та обмінного калію зменшувався до періоду технічної стиглості томатів. В період технічної стиглості їх вміст поступово збільшувався, що пов’язано з малим споживанням цих елементів рослинами та реутилізацією їх з вегетативних органів в плоди. Використання всіх видів нітроамофосок не сприяло накопиченню рухомих форм важких металів - цинку, міді, кобальту, ртуті в грунті вище

Таблиця 3 - Вміст легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію в шарі 0-20 см,

мг/кг повітряно-сухого грунту. Середнє за 1992-1994 роки

Варіанти досліду Період повного приживання розсади Період масового цвітіння Період бланшової стиглості Період технічної стиглості

N лсгкогідр. Р;0< к-о N лсгкогідр Р;0, К;0 N лсгкогідр. Р-Оі к-о V лсгкогідр Р^Оя к*о

НАФК хлорна М6оР9оК9о - контроль 105 180 110 87.0 136 86 53.0 138 80 67.0 156 105

НАФК хлорна ИадРіЗоКіЗО 121 195 135 110.0 142 120 70.0 145 110 82.0 168 130

НАФК безхлорна М®Р* 105 180 111 87.0 135 85 53.0 139 81 67.0 160 105

НАФК безхлорна ИадРиоКпо 122 193 136 115.0 141 121 73.0 146 111 85.1 167 129

НАФК безхлорна з біогумусом ИбоРдаКсю 107 184 112 90.0 136 86 53.0 142 81 67.5 163 105

НАФК безхлорна з біогумусом ИвдРіЗоКізо 125 193 138 120.0 145 122 78.0 148 111 90.0 165 130

НАФК безхлорна з Zn, Си ИбоРадКад 107 181 112 87.1 135 86 53.3 141 81 67.2 158 104

НАФК безхлорна з Zn, Си КдоРпоКізо 122 193 138 120.6 144 121 77.4 146 111 85.3 170 130

НАФК безхлорна з Си ИбоРтоКад 106 183 112 86.0 135 86 56.0 141 81 67.2 157 104

НАФК безхлорна з Си Н9оР.зоК,зо 123 194 139 121.0 143 121 73.1 145 ПО 85.1 169 129

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА ВМІСТ №К В ВЕГЕТАТИВНИХ

ОРГАНАХ І ПЛОДАХ

Досліджувались черешки листків, листові пластинки та плоди томатів я^ органи, що дають найбільш повну інформацію про забезпеченість рослин елементами живлення. Дослідження показали, що азоту і калію міститься більше е черешках листків, а фосфору - в листовій пластинці. Норми внесення комплексних добрив впливали на забезпеченість рослин елементами живлення. При внесенні НАФК з біогумусом (ИадРідаКізо) вміст загального азоту в черешках листків томатів був більший на протязі всього періоду вегетації в порівнянні з НАФК безхлорною; НАФК з Zn і Си; НАФК з Си. В період бутонізації томатів вміст загального азоту на варіанті з НАФК з біогумусом (ИздРізоКпо) становив 5.20%, в період цвітіння - 5.30%, в період бланшової стиглості - 5.32%, в період технічної стиглості - 4.85%, а на варіанті з НАФК безхлорною його вміст був - 5.11, 5.27, 5.32, 4.83 % відповідно. Вміст фосфору і калію в черешках листків томатів змінювався протягом вегетації аналогічно азоту. Налив плодів томатів в період технічної стиглості проходив в основному за рахунок реутилізації з вегетативних органів. Було встановлено незначне зменшення вмісту нітратного азоту в плодах при застосуванні НАФК хлорної (ИэдРвоКш) в порівнянні з такими ж нормами безхлорних НАФК. На варіанті з НАФК з Zn і Си вміст нітратного азоту становив 54.7 мг/кг, а на варіанті з НАФК хлорною - 48.0 мг/кг сирої масової частки плодів. Можливо, це обумовлено електростатичною взаємодією хлоридів і нітратів.

ВПЛИВ НІТРОАМОФОСОК НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ АСКОРБІНОКСИДАЗИ ТА ПОЛІФЕНОЛОКСИДАЗИ

Наші дослідження показують, що комплексні добрива, які вивчались, не в однаковій мірі підвищували активність аскорбіноксидази і поліфенолоксидази (табл. 4.).

Варіанти досліду Періоди росту і розвитку

Бутонізації Цвітіння Бланшової стиглоті Технічної стиглості

Аскорбін- оксидача Поліфенол- оксидаїа Аскорбін- окендзча Поліфенол- оксидаза Аскорбін- оксидаза Поліфснол- оксидаза Аскорбін- оксіиаіа Поліфенол* оксіиаза

НАФК хлорна КбоРм^о-контроль 5.8 16.4 8.1 50.0 4.0 18.6 3.0 14.9

НАФК хлорна N90P1.10K1.10 6.0 17.0 9.0 56,0 4.4 19.6 3.6 15.8

НАФК безхлорна N90P1.10K1.10 6.3 18.0 9.0 56.0 5.0 21.0 4.0 17.3

НАФК безхлорна з біогумусом N<50? 90К90 7.5 21.0 10.0 58.0 5.8 27.0 4.8 19.0

НАФК безхлорна з біогумусом МюРізоКізо 8.1 22.0 11.8 61.5 6.8 29.0 5.8 19.8

НАФК безхлорна з Zn, Си N60? 90^90 7.3 20.0 10.0 60.0 6.0 30.0 5.1 19.1

НАФК безхлорна з Zn, Си N90P1.10K1.10 8.0 22.0 11.0 61.3 7.0 34.0 6.0 20.0

НАФК безхлорна з Си N50? 90К90 7.3 21.0 9.6 60.0 6.0 31.0 5.3 19.0

НАФК безхлорна з Си N9oP)зoKlзo 8.2 22.0 10.8 60.8 6.9 34.0 5.9 20.0

В період бутонізації найвища активність аскорбіноксидази і і фенолоксидази була на варіантах, де застосовували нові комплексні добри нормі (Н.)(іР|і(,К|до). На варіантах з НАФК з біогумусом їх активність станові

8.2 і 22.0, з НАФК з гп2+ і Си'+ - 8.0,22.0, з НАФК з Си2+ - 8.2, 22.0, а на вар з НАФК хлорною - 6.0 і 17.0 мікромоль аскорбінової кислоти, що окислилась хв. при 20 °С на 1г сирої масової частки рослин. Встановлено, що добавкі нітроамофосок біогумусу, в якому міститься від 20 до ЗО мг/кг міді в хела формі і міді, яка міститься в гранулах добрива у вигляді цитраторозчиї солей, каталізує активність окисно-відновних ферментів аскорбіноксида: поліфенолоксидази.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ, ЯКІСТЬ ТА ВМІС ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ПЛОДАХ ТОМАТІВ

Найбільший врожай томатів до 10 вересня був отриманий на варіантах застосовували нові комплексні добрива в нормі (N90?ізоК.і?о) (табл.5.). Так, внесенні НАФК з Тп і Си врожайність становила 38.2 т/га, НАФК з Си - 38.0т НАФК з біогумусом - 37.7 т/га. При внесенні НАФК в нормі (МбоРздІ найбільшу врожайність томатів (36.7, 36.4, 36.2 т/га) отримано на варіанта НАФК з 2п і Си, НАФК з Си, НАФК з біогумусом, що перевищувало на 4.7, ■

4.2 т/га контроль. Аналіз структури врожайності томатів показав, що но{ внесення добрив КуцРшКпо збільшувала кількість нестандартних плодів.

Найвищі показники якості плодів були на варіантах, де застосовуві НАФК з Си, НАФК з біогумусом, НАФК з 2п і Си, використані в но; (КбоРздКзд). Дослідження показали, що застосування нових комплексних б хлорних добрив на сірих лісових грунтах в нормі КбоРвоКзд дає можливі' отримувати стабільні врожаї томатів високої якості, які ми пропонуємо ви: ристовувати для дитячого, дієтичного та лікувального харчування.

Вміст важких металів (табл. 6) на всіх варіантах, де застосовували хлорні безхлорні комплексні добрива, не перевищував медико-біологічні вимогг санітарні норми, встановлені МОЗ України до овочевих кульг

Варіанти досліду Врожайність, т/га Суха речовина, % Заг.кисл. %, с.м.ч. Сума відновл. цукрів, %,с.м.ч. Цукр ./Кислот Каротин, мг/кг с.м.ч. Аскорбінова кис. мг/кг сирої м.ч. N-N0.,, мг/кг сирої м. ч.

НАФК хлорна ИбоРздКяо - контроль 32.0 5.4 0.77 2.32 3.0 17.6 215.0 45.0

НАФК хлорна ИздРізоКіто 36.3 6.0 0.73 2.31 3.1 25.0 206.0 48.0

НАФК безхлорна ИвоР^оКад 34.8 5.6 0.70 2.45 3.5 19.0 238.0 47.8

НАФК безхлорна NeoPi.ioKi.io 37.2 6.1 0.65 2.53 3.9 25.4 226.0 53.1

НАФК безхлорна з біогумусом МбоРдаКзд 36.2 5.8 0.70 2.49 3.5 22.6 229.0 48.9

НАФК безхлорна з біогумусом N90P1.10K1.10 37.7 6.2 0.65 2.54 3.9 22.6 213.0 54.0

НАФК безхлорна з 2п, Си НбоРїоКзд 36.7 5.5 0.69 2.64 3.8 22.0 225.0 51.0

НАФК безхлорна з 2п, Си N90P1.10K1.10 38.2 6.2 0.66 2.38 3.6 24.6 212.0 54.7

НАФК безхлорна з Си Н50Р90К90 36.4 5.6 0.68 2.68 3.9 21.0 243.0 51.2

НАФК безхлорна з Си N90P1.10K1.10 38.0 6.2 0.64 2.63 4.1 23.0 228.0 54.6

НІР о.о5 - 1.2 т/га Бх -0.286%

Таблиця 6 - Вміст важких металів в плодах томатів сорту Іскорка, період технічної стиглості, (мг/кг сухої масової частки) Середнє за 1992-1994 роки

Варіанти досліду Цинк Мідь Кобальт Нікель

НАФК хлорна ^оРмКво- контроль 10.0 1.5 0.12 1.5

НАФК безхлорна И6«Р 90К90 6.5 1.0 0.10 2.5

НАФК безхлорна ИвоРиоКізо 7.0 5.0 0.17 1.5

НАФК безхлорна з бІОГуМуСОМ КиїРіЗоКко 6.2 3.0 0.19 2.5

НАФК безхлорна з 2п, Си ИздРшКш 6.0 4.0 0.10 1.5

БІОЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТОМАТІВ

Розрахунки енергетичної ефективності показують, що найвищі коефіцієнти корисної дії - 1.07, 1.00,0.96 були отримані на варіантах де застосовували НАФК з 2п і Си, НАФК з Си, НАФК з біогумусом в нормі (КбоРадК*))- Найвищі рівні рентабельності - 134%, 125% були отримані на варіантах при внесенні НАФК з Zx^ і Си, НАФК з Си в нормі (МбоРооКзд).

ВИСНОВКИ

На основі наших досліджень можна зробити такі висновки:

1. Розроблені технологічні параметри отримання нових видів безхлорних добрив: НАФК, НАФІС з мікроелементами (цинком і міддю, міддю), з біогумусом.

2. Нові види безхлорних нітроамофосок € добривами пролонгованої дії з синхронним ефектом, які мають оптимальне співвідношення макроелементів -1:0.9:1.8 та містять мікроелементи: Хп - 0.3%, Си - 0.3 %, біогумус - 7-8 %.

3. Використання нових безхлорних нітроамофосок збільшує чисельність грунтової біоти: азотобактеру, целюлозоруйнуючих мікроорганізмів, утилізуючих азот органічних і мінеральних сполук.

4. На сірих лісових грунтах безхлорні нітроамофоски підвищували каталазну активність на 115-123%, протеазну активність - на 136-283% і азотфіксуючу активність грунту - на 623%.

5. Використання нових нітроамофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з цинком і міддю, НАФК з міддю) не призводило до накопичення важких металів в грунті вище гранично допустимих концентрацій.

6. Використання НАФК з біогумусом в нормі П^Р^Куо призводило до збільшення вмісту азоту, фосфору і калію в черешках листків, листовій пластинці і плодах в порівнянні з контролем - НАФК хлорною М6оР9иК9о.

7. На сірих лісових грунтах в ланці сівозміни - озима пшениця, пізня капуста, томати оптимальною нормою внесення нових нітроамофосок, яка сприяє оптимальному морфологічному розвитку томатів, є ИбоРдаКм.

8. Нові безхлорні нітроамофоски при нормі внесення N90P1.40K1.10 на протязі вегетації томатів підвищували чисту продуктивність фотосинтезу рослин в порівнянні з традиційною хлорною нітроамофоскою. Найвищі показники на протязі вегетації були на варіанті з НАФК з біогумусом.

9. Безхлорні нітроамофоски ^оРшКш з добавками біогумусу, міді сприяли більшій активності ферментів аскорбіноксидази, поліфенолоксидази, в порівнянні з безхлорною і традиційною хлорною нітроамофосками.

10.Нові безхлорні нітроамофоски з добавками міді і цинку, міді, як в нормі М№Р%К<т, так і К^РілоКи» підвищували толерантність томатів сорту Іскорка до

фітофторозу в порівнянні з контролем на 7.4 і 8.0%, 7.7 і 8.0% відповідно.

Н.Найбільшу ранню врожайність томатів - 18.8 т/га (на 10 серпня) отримано при застосуванні НАФК безхлорної з біогумусом в нормі ИбоРдаКад, що вище контролю (НАФК хлорної КдоР^Коп) на 37%.

12.Найбільшу загальну врожайність томатів - 38.2, 38.0, 37.7 т/га (на 10 вересня) отримано на варіантах з безхлорними НАФК з цинком і міддю, НАФК з міддю, НАФК з біогумусом, які вносили в нормі ЫвоРмоКпо.

13.Найбільший вміст аскорбінової кислоти, каротину, сухої речовини, цукрів в плодах томатів був на варіанті з НАФК з міддю (ЫбоРадК.»), з НАФК з біогумусом (ИбоРооКад), вміст нітратів на всіх варіантах досліду був нижчим гранично допустимих концентрацій.

14.3бІЛЬШЄННЯ норми удобрення ДО N90Pi30K.n0 призводило до погіршення структури врожаю (збільшення кількості нестандартних плодів).

15.Вміст важких металів (цинку, міді, кобальту, нікелю) в плодах томатів в період технічної стиглості був нижчим медико-біологічних норм.

16.Врожай томатів сорту Іскорка за показниками якості та вмістом важких металів можна використовувати для дитячого і дієтичного харчування.

17.Розрахунки енергетичної та економічної ефективності показали, що найвищі біоенергетичні коефіцієнти корисної дії - 1.07, 1.00, 0.96 енергетичних одиниць отримані при застосуванні НАФК з цинком і міддю, НАФК з міддю, НАФК з біогумусом в нормі НбоРяоКед, найвищі рівні рентабельності отримані при застосуванні НАФК з цинком і міддю та НАФК з міддю в нормі ИбоРотКэд

- 134 і 125% відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На сірих лісових грунтах Північної частини Лісостепу України в ланці

сівозміни озима пшениця, пізня капуста, томати в системі удобрення томатів

рекомендується застосовувати безхлорні комплексні добрива (НАФК, НАФК з

біогумусом, НАФК з цинком і міддю і НАФК з міддю) в нормі ^РяіКзд.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Адаменко С.М., Кавецький С.В., Глущенко Н.М. Агрохімічна ефективність та агрохімічне обгрунтування застосування нових комплексних добрив // Збірник наукових праць Уманської с.-г. академії. - Київ, 1997. - С. 164-166. (Підготовка матеріалів досліджень до друку, особистий внесок здобувача -60%).

2. Адаменко С.М., Кавецький С.В., Гончар О.М., Панченко М.І.. Агрохімічна оцінка використання нових видів добрив при вирощуванні томатів // Додаток до журналу “Натураліс“. - № 2, 1998. - С. 31-36. (Підготовка матеріалів досліджень до друку, особистий внесок здобувача - 60%).

3. Копілевич В., Якушко С., Городній М., Адаменко С. Одержання органо-мінеральних добрив // Натураліс. -1996, № 2.- С. 9-11. (Проведення лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача - 40%).

4. Городній М.М., Богдан І.К., Бикін А.В., Карпенко М.А., Шеремет О.П., Лихожон О.І., Адаменко С.М. Вплив вермикомпосту на фізіологічні процеси та продуктивність рослин // Фізіологія і біохімія культурних рослин. - Київ, 1994. - Т. 26, № 4. - С. 406-410. (Проведення польових і лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача - 40%).

5. Городній М.М., Адаменко С.М., Бачи.чський О.В., Буожис А.О. Вплив нових комплексних добрив на врожай і якість томатів Н Тези доповідей Міжнародної наради. - Київ, 1995,- С. 10-11. (Проведення польових і лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача - 70%).

6. Адаменко С.М., Бачинский О.В., Буожис А.А. Новые нетрадиционые удобрения, как фактор урожайности томатов // Материалы Международного симпозиума. - Киев, 1994. - С. 61. (Проведення польових і лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача - 70%).

7. Городній М.М., Бикін А.В., Карпенко М.А., Шеремет О.П., Лихожон О.І., Адаменко С.М. Фізіологічні аспекти використання нетрадиційних видів добрив // Тези доповідей II з'їзду товариства фізіологів рослин. - Київ, 1993.

- С. 43-44. (Проведення польових досліджень, особистий внесок здобувача -40%).

8. Городній М.М., Тивончук С.О., Бабієнко М.Ф., Вовкотруб М.П., Сердюк А.1 Копілевич В.А., Адаменко С.М. Екологічні проблеми - сучасність, майбутнє Тези доповідей міжнародної наукової конференції. - Чернівці. - 1993. - С. 20 (Особистий внесок здобувача - 40%).

Адаменко С.М. Вплив нових комплексних добрив на продуктивність томатів північній частині Лісостепу України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарські1, наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія. - Національний аграрний університе Київ, 1998. ‘

Встановлено вплив нових видів безхлорних нітроамофосок - з біогумусом, 2п і Си, з Си на агрохімічні показники, грунтову біоту сірого лісового грунту морфологічний розвиток томатів сорту Іскорка, фізіолого-біохімічні показника врожайність, якість, дана екологічна оцінка цим добривам.

Ключові слова: родючість грунту, врожайність, важкі метали, томата комплексні добрива.

Адаменко С. М. Влияние новых комплексных удобрений на продуктивность то матов в северной части Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственны? наук по специальности 06. 01.04. - агрохимия. - Национальный аграрный университет. Киев, 1998.

Изучено влияние новых видов безхлорных нитроамофосок - с биогумусом, с Ъл и Си, с Си на агрохимические показатели, почвенную биоту серой лесной почвы, морфологическое развитие томатов сорта Искорка, физиологобиохимические показатели, урожайность, качество и дана экологическая оценка этим удобрениям.

Ключевые слова: плодородие почвы, урожайность, тяжелые металлы, томаты, комплексные удобрения.

Adamenko S.M. The effect of new complex fertilisers on the productivity of tomatoes in the Northern part of the Forest-Steppe of Ukraine.

Thesis for competition for the scientific degree of the Candidate of Sciences in agriculture on speciality 06.01.04 - Agricultural chemistry. - National Agricultural University. Kiev, 1998. ,

The influence of new kinds of non-chloric complex nitroammophoskas (NAPhK) - with biohumus, with Zn and Cu, Cu on agrochemical properties soil biota of grey podzolic soil, morphologic evolution of the Iskorka tomato variety, physiology-biochemical properties, the yield and quality of tomatoes have been investigated in the thesis. Ecological evaluation of fertiliser application has been done.

Key words: soil fertility, yield, heavy metals, tomatoes, complex fertilisers.