Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние малых доз ионизирующей радиации на показатели адренергической регуляции при физической нагрузке

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Влияние малых доз ионизирующей радиации на показатели адренергической регуляции при физической нагрузке"

V О V ->

3- Ъи- •

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ IЯ НАУК УКРА1НИ

1НСБ1ТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОI ПАТОЛОГИ", ОНКОЛОГИ I РАД10БЮЛ0ГП 1М. Р.б.КАВЕЦЬКОГО

На правах рукопису

БАКАЙ

Тетяна СгатслаМвна

ВГШИВ МАЛИХ ДОЗ ЮН13УЮЧ01 РАД I АЦП НА ПОКАЗНИКИ АДРЕНЕРГ1ЧН01 РЕГУЛЯЦП ПРИ Ф13ИЧН0МУ НАВАНТАЖЕНН1

03.00.08,- Рад1об1олог1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата б1олог1чних наук

Ки1в - 1995

Дисертац1ею е рукопис

Роботу виконано в Харк1вському науково-досл1дному 1нс-титут1 медично1 радЮлогИ МОЗ Укра1ни.

Науков1 кер!вники: доктор медичних наук, професор В.А. Барабой; : кандидат 61олог1чних наук H.A. М1тряева !

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор медичних наук, професор В 0. Шляховенко; доктор б1одог1чних наук Ю.В. Бездробний

Пров1дна установа - Кк'вський нац1ональний ун!верси-тет 1м. Тараса Шевченка.

Захист в!дбудеться "_" 1995 р. о _ годин!

на 8ас1данн1 спец!ал1зовано1 вчено! ради Д 01.8Э.-01 в 1нсти-тут! експериментадьно! патологи, онкологП i рад!об1олог11 1м. P.e. Кавецького НАН..Укра1ни (252022, Ки1в, вул. Василь-кгвська, 45).

3 дисертац!ею молта ознайомитися в б!бл1отед1 1нституту експерименталько! патолог!1, онкодог11 1 рад1о01олог!1 !м. P.e. Кавецького HAH Укра1ни.

Автореферат роз!сланий "_"__ 1995 р.

Вчений секретар

спещал!зовано1 вчено1 ради

кандидат б!олог1^них наук Г.Й. Лавренчук

Актуалыпсть проблемк. Авар1я на Чорнобильськ1й ЛЕС поставила перед медициною i рад1об1олог!ею велику к!льюсть проблем, пов'язаних з необх!дн1Стю ощнки i прогнозування здоров'я людей, що постравдали внасл!док аварИ.

В механ!змах дП 1ри1зуючо^ рад!ацп, в тому числ1 i низьких доз, ватишва роль належигь неспециф!чним адалтац!н-ним механизмам, одним з яких е активавдя симпато-адреналово! системи (САС). Чисельними досл1дзгеннями стану здоров'я oci6, як1 постраждали в1д аварп на ЧАЕС, показана участь симпато-адреналово! системи в патогенез! вегетативних дисфункц!й, що призводять до розвитку дезадаптащйного синдрому (В.Г. .Бебешко и др., 1991; E.H. Панченко и др., 1993; В.Г. Балак-леевская и др., 1990; Л.А. Крыжановский и др., 1993)..

0ск1льки внесок рад1ац1йного фактору в розвиток деза-даптащйних статв у л1кв1датор1в наслгдюв авар!!' на ЧАЕС (ЛНА) ощнити вахко, залишаеться нез'ясованим мехшпзм пору-шень адаптацП, а разом з tum, i участь симпато-адреналово! системи в цьому процесь В зв'язку з цим особливо! ваги на-бувае вивчення впливу 101пзуючого випромйдавання в малих дозах на здаптивн! momuboctI САС. Екслериментальними досл1д-женнямн доведено, ■ що вегетативна дисфункция пгсля опромШен-ня у в1дносно невеликих дозах, в значн!й Mipi зумовлена по-рушеннями нейромед1аторних npoueciB в структурах, в1дпов1-далышх за централъну регулящю г1поталаыо-г1поф1зарно-кор-тико-адреналово! i симпато-адреналово! систем (М.Ю. Тайц, Т.В. Дуднна, 1990; М.Ю. Тайц и др., 1988).

Одним з MHXiB виявлення участ! симпато-адреналово^ системи в патогенез1 синдрому дезадаптацИ опромгненого ор-ганазму е застосування додаткових навантажень. Використання s ц!ею метою максимального ф1зичного навантаження бачиться дощдьним, оск1льки дан1 про зд1йснення симпато-адреналовсю системою регуляцН адаптацП до ф1зидаого навантаження- п1сля опром1нення малими дозами 1пм!вуючо1 рад1ац11 нечисленн1 i суперечн!. Все цэ обгрунтовуе актуальн1сть вивчення оообли-

востей функц!онування симлато-адреналово! системи в р!зн! терм!ни п1сля опром!нення ыалиш дозами юназуючо! рад1ац11 в умовах максимального фгзичного навантаження.

>.!ата га задач1 досл1дження. Мета роботи - вивчити вплив 10Н1зуюч01 рад!ад 11 в малих дозах 1 максимального «Здзичного навантаження на механ1зми адренерг1Чно! регуляцИ 1 роль 1х порушень в синдром! пострад!ац!йно!'дезадаптац!!.

До задач роботи входило:

1. Вивчити динашку вм1сту катехоламШв . серотон!ну в р!зних структурах головного мозку, надниркових залогах, сер-Ц1 1 кров! щур1в, фрашдоновано опром1нених ренггешвським випром1нюванням в сумарних дозах 0,25 1 0,75 Гр.

2. Вивчити особливост! адренерг!чно! реакцИ на максимально ф1зичне навантаження у неопром1нених 1 опромпюних одлв.

3. Вивчити функщонадьний стан симпато-адреналово! сис-теми в динам1ц! 1988-1993 рр. у л1кв1датор!в насл!дк1В аварП на ЧАЕС.

4. Ощнити^ резервы! можливостг симпато-адреналово! сис-теми у л1кв!да?ор}в насл1дк!в аварП на ЧАЕС за допомогою 11' пул 1 нового тесту та велоергометрИ. •

Наукова новизна. Вперше виявлено ран!ше нев!дом1 особ-ливост! адренерг1чно! регуляцИ адаптивних реакщй при опро-м!ненн! малими дозами 1он1зуючого випром!новання. У л!кв!да-тор1в насл1дк1в аварП на ЧАЕС виявлено активащю системи в перин роки п1слд аварП 1 знилсення И резервних можливостей в наступи! роки на фон! нормал!зацП И активности

Встан'овлено р!зноспрямован! зм!ни нейромед!аторного балансу в г!поталамус! ! кор! головного мозку п1д впливом р1з-них (з диапазону низьких) сумарних доз !он!зуючого випромЬ нювання. За допомогою максимального ф!зичного навантаження показано зниження адаптивних можливостей симпато-адреналово1 системи при опром1ненн! низькими дозами !он!зуючого випром1-нювання ! эалежн!сть ступени прояву цього зниження вад дози

-31 терм1Шв п1сля опром!нення.

Одержан! HOBi дан! про ctîйку зм!ну нейромед!аторного балансу в р!зних структурах головного мозку п!сля опром!нен-ня i фгзичного навантаження, що св!дчать про icTOTHi постра-д1ац1йн1 8м1ни центрально! нервово! регуляцИ адаптивна* npoueciB.

OciioBiii положения, що ишоспться на захист.

1. Ст!йка активац!я симпато-адреналово! системи у л1к-в!датор!в насл1дк!в aBapii на ЧАЕС в neprni рога теля аварП е одн1ею з причин розвитку дезадаптац1йних поруиень.

2. Фракц!оноване рентген!вське опром!нення лабораториях mypiB в дозах 0,25, 0,75 Гр викликае функц10нальн1 зьйни САС, характерн! для стрес-реакцП, ! порушення нейромед!а-торного балансу в структурах головного мозку, ступнш прояву якпх залатать в1д сумарно! дозн i терьшпв nicjin опром1нен-ня.

3. Максимэльне ф1зичне навантаження виявляе зниження адаптащйних можливостей САС i порушення нейромед!аторного балансу у опромпюних тварин, що мохе бути однаею з причин пострадзащйно! дезадаптац!!.

Изуково-прзктичпе значения роботи. Одергкан! HOBi знания про стан САС ! системи моноашн!в центрально! нервово! системи в pi3Hi терм!ни п!сля onpoMiнения в piaftnx сумарних дозах (з диапазону низьких) i вплив цих 3MiH на регуляц!ю адаптацП до ф!зичного навантаження.

: Практичне значения одержаних даних про пострад1ац!йн! зм!;ш фунгай опального стану САС полягае у викорисаанн! цих уявлень для розробки засоб1а ц1леспрямованого шдвшцення адаптивних мояливостей оргашзму п!сля опром1нення. '

Публ!кацП i апробащп дисертац!'!. Основн! результат!! досл!джень, опубл!кован1 в 14 роботах. Матер1али дисертац!! допов!далися на Всесоюзн!й конференцИ "Физиология и"биохимия медиаторных процессов" (Москва. 1990), . Укра1нських нау-ково-практичних конференц1йх: "Итоги оценки; медицинских пос-

ледствий аварии на ЧАЭС" (Ки1в, 1991), "Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС" (Ки1в, .1992), "Чернобыль и здоровье людей" (Ки1в, 1993), "Научно-медицинские аспекты последствий аварии на ЧА-ЗС"(Ки1в, 1994), Всеукра1нському симпозиум! з ммнародною участю "Биохимия стресса и пути повышения эффективности лечения заболеваний стрессорной природы" (Запор1жжя, 1992), рад1об!олог1чних з'1здах (Ки1в, 1993; Дн!пропетровськ, 1995).

Структура та обсяг робота: Дисертац1я викладена на 120 стор1нках машинописного тексту, складаеться з вступу, огляду Мтератури, п'яти роздШв власних досл!джень з обговорен-ням, заключения, висновк!в та списка л1тератури, що вм!щуе 200 джерел, з яких 143 в!тчизняних та 57 1ноземних автор1в. Текст 1люстровано 8 таблицами та 12 малюнками.

h!axepiann та метода досл1ду,ень.

Експериментадън! досл1дження були проведен! на 400 щу-рах-самцях популяцП ВЮтар вагою 140-160 г., роздыених на 6 труп: 1 - ÍHT3KTHÍ шури; 2 - щури, onpoMÍHeHi в доз! 0,25 Гр; 3 - иури,- опром1нен! в доз! 0,75 Гр; 4 - !нтактн1 шури, як! п1ддавалися максимальному ф!зичному навантаженню; 5 i 6

- щури, onpoMÍHeHi в дозах. 0,25 та 0;75 Г-р, як! щддавалися максимальному ф1зичному навантаженню.

Тварин 2-3, , 5-6 групи опром! ковали фракцЮновано на anapaTi РУМ-17 за таких умов: напруга - 150 кВ, сила струму

- 7 мА, пЬтужн1сть дози - 0,0105 Рр/хвил, ефективна доза за одне опром1нення - 0,125 Гр. CyMapHi дози складали 0,25 Гр i

. 0,75 Гр. '

Тварин декап1тували в 1, 4, 30 i 100-у добу nionn опро-MiHeHHH.

3 метою з'ясування особливостей'адаптащйно! реакгив-ност! САС у опром!ненИх тварин застосовували ф1зичне наван-

таження - 6ir тварин в третбан1 "до в1Дмови" (максимальне навантаження). Через 1, 4, 30 i 100 д!б п1сля опром!нення в сумаршй доз1 0,25 Гр i 0,75 Гр ф1ксували магссимальну трива-л!сть 6iry при швидкост! CTpi4KH третбану 40 м/хвил. Тварин декап!тували меля ф!зичного навантаження. В експерименталь-них доовдженнях використовувалися кров, р1зн! в1дд1ли головного мозку: кора, стовбур i г1поталамус, а також тканини серця i надниркових залоз.

К1лък1сне визначешш норадренал1иу (НА), дофам1ну (ДА) i cepoTOHiny (С) в тканинах проводили методом колонково! хроматограф!i з наступним флуориметричним анал1зом за методом Colin A. et. al. (1978) на спектрофлуориметр! MPF-4 ф!р-ми Hitachi. CepoTOHiH визначали ва власною флуоресценц!ею, а дофачйн i норадреная!н окислювали за методом Closser в модЬ Ф11^ад11 С. Юденфренда (1965). К!льк1сне визначення адреналЬ ну (А) в тканинах i кров! проводили триоксПндоловим методом, розробленнм В.О. OcincbKora (1957).

В icjiiiiiul обстежено 300 чолов!к1в bîkom 25-45 poiîiB, HKi брали участь в лшв^ацп насл!дк1в аварп на ЧАЕС в 1986 роц!. В контролъну групу в!йшли 50 адекватних за в! ком чоловшгв. Концентрацш катехолам1н1в (A i НА) в дoбoвi¡"i ce-Mi визначали за методом колонково! хроматограф!! з посл1дую-чим флуориметричним визначенням за методом е.Ш. Ыатл1но1 (1967).

Для з'ясування функц!ональних можливостей САС у л1кв1-датор1'в насладгав аварИ'иа ЧАЕС (ЛНА) використовували 1нсу-л1ь^вий тест (Г.Н. Кассиль, 1964) ! велоергометрш. 1нсул1'-вводили п1дшк!рно в flosi 0,1 Од/кг маси т1ла. Велоергометр1ю проводили на велоергометр! ВЭ-02, починаючи з 50 Вт на кож-ний щабель (тривал1сть кожного щаблю 4 хв.). Навантаження припиняли за досягненням субмаксималъного. Цм!ст катехолам!-н!в визначали в порц!ях сеч!, забраних до ! п!сля введения !нсул1ну або велоергометрП.

-64 Отриман! результати обробляли статистично з використан-ням 1-критер!ю Ст'юдента.

Результат досл1дження та 1х обговорення.

1. Динам!ка вм!сту б!огенних моноам!н1в в структурах головного мозку •щур1в, опром1нених в дозах 0,25 1 0,75 Гр.

Можливост! орган!зму адаптуватися до тих чи !нших умов .в значн1й м1р! обумовлюються станом реактивност!. Тому запуск адаптивних реагацй 1 1х реал1зад1я залетать в!д стану нейромед!аторних систем в р1зних структурах головного мозку. В зв'язку 8 нечисельн!стю 1 суперечностю даних про вплив низьких доз рад1ацП на системи бюгенних моноамШв прово-дилося визначення р!вн1в моноамШв - дофам!ну, норадренал1-ну 1 серотон1ну в р!зних вхдалах головного мозку. Фракц!о-новане.рентгеШвське опром1нення в дозах 0,25 1 0,75 Гр приводить до р!зноспрямованих зм1н нейромед1аторного балансу в структурах, як! вивчалися. 0пром1нення ь доз1 0,25 Гр приво-гчло до п!двищення р1вня норадренал1ну в кор1 головного мозку, стовбур! 1 г1поталамус1, п1двищення р1вня дофам!ну на 30-у добу в вивчаемих структурах 1 фазних втн р1вня серото-тну. ЗбШшення дози опром!нення до 0,75 Гр викликало зни-ження р1вня норадренал1ну в кор1 головного мозку 1 Ппотала-мус1 в ус! терм1ни спостереження. Найб1льш значупЦ зм!ни р!вня серотоншу при.доз! 0,75 Гр також спостер1гались в кор! головного мозку ! г!поталамус1. В ус!х структурах мозку п!сля опром!нення в доз! 0,75 Гр рееструвалось зниження р1в-ня дофам1ну на 30-у добу.

Таким чином, фракцюноване рентген!вське опром1нення в доз1 0,25 Гр викликае 8б!льшення рДвня моноам!н!в в перелЬ чених структурах мозку, а в доз1 0,75 Гр - переважно !х зни-ження.

-72. Динам1ка вм!сгу нейромед1атор!в в структурах головного мозку щургв, опром!нених в дозах 0,25 1 0,75 Гр, п1сля ф!зичного навантаження

Для б1лыл глибокого анализу зкан, викликаних фракщоно-ваним рентген1вським опром!ненням в дозах 0,25 1 0,75 Гр в систем! б1огенних амШв, тварини гпддавалися додатковому стресорному навантаженню - б1гу в третбан! до в!дмови.

Дан! про-вм1ст норадреналшу, дофам1ну I серотон1ну в структурах головаого' мозку п!сля опром1нення 1 ф!зичного на-вантаження наведенх в табл. 1 (вс1 дан1 виражен: в % в1днос-но р!вня, в1дзначеного в контрол1). У !нтактних тварин мак-симальне ф!зичне навантаження вигашкало п!двшцення р!вня но-радренал!ну в кор! головного мозку на 86%, в стовбур! на 54,2% 1 г1поталамус1 - на 41%. Зростання вм1сту . дофам!ну п1сля ф!зичного навантакення в кор! головного мозку складало 71,4%, в г1поталаыус1 - 41,6%, в стовбур! мозку р!вень дофа->ану в!рог1дно не зм!нювався. Вм1ст серотон!ну п1сля навак-таження зб!льшувався в кор! ! стовбур! головного мозку на 22,2% ! 14,6% в!дпов!дно.

При доз! опром1нення 0,25 Гр ф1зичне навантакення приводило до п1двищення р!вня норадренал!ну в кор! ! стовбур! головного мозку, а в Ппоталамус! п1двищення р1вня мед!ато-ру, характерного для !нтактних тварин в умовах ф!зичного на-вантаження, не спостер!галось. При доз1 опром1нення 0,75 Гр ф!зичне навантакення приводило до протилежноспрямованих зм!н вм1сту норадренал!ну в кор1 ! стовбур! головного мозку -зниження, а в г!поталамус1, як ! при доз! 0,25 Гр, п!сля ф!-зичного навантатення рееструвалось паяния його р1вня на 30-у добу ! в!дсутн!сть в!рог!дних зм1н його вм!сту в 1нш1 терм1ни.

Зм1ни р!вня дофам!ну в структурах мозку п!сля рпром!-нення в дозах 0,25 ! 0,75 Гр та фгзичного навантаження були аналог1чн!.

Таблкця 1

Динам1ка вм1сту норадреншцну, дофамгну 1 серотон^ну в р1зних структурах головного мозку щур!в, опром1нених в дозах 0.25 1 0.75 Гр, П1сля ф1зичного навантаження

Структура головного мозку Групи тварин Тер- . м1ни п!сля опром. (доба) • Показники !

НАСнмоль/г) ДА(нмоль/г) С(нмоль/г)

Кора • п = 7 Контроль Контроль+ф.н. 0пром1нення 0.25 Гр+ ф.н.. 1 4 30 2.20+0.10 4.10+0.10" 6.24+0.08* 4.46+0.15* 4.С2+0.25 13.30Ю.30 22.8010.20 9.30+0.05* 15.96Ю.46* 13.70Ю.21 3.60+0.10 4.4010.10* 4.98+0.06* 2.88Ю.13* 4.27+0.11*

Стовбур п = 7 Контроль Контроль+ф.н. 0пром1нення 0.25 Гр+ф.н. 1 4 30 3.50±0.10 5.40+0.20* 7.18+0.08* о.4410.14 5.90±0.17 14.96+0.-20 15.10+0.10 16.42+0.08* 13.3410.12" 10.57Ю.37" 8.90Ю.20, 10.20Ю.20* 7.14Ю. 15* 7.84Ю.19* 6.13Ю.12*

Ипота-ламус п = 7 Контроль Контроль+ф.н. 0пром1нення 0.25 Гр+ ф.н. 1 4 30 6.50-0.20 9.20+0.30 6.08±0.13 7.18Ю.08 6.37Ю.17 26.20+0.30 37.1010.10 35.55Ю.21* 26.66+0.31 18.1710.15* 16.10Ю.30 15.70Ю.20 11.64Ю.13* 15.1610.48, 11.82Ю.14*

Кора п = 7 Контроль Контроль+ф. н. 0пром1н«ння 0.75 Гр+ ф.н. 1 4 30 100 2.20+0.10, 4.1010.10* 1.8010.09" 1.4310.05" 3.68Ю.12" 3.20Ю.20" 13.30Ю.30, 22.80Ю.20* 10.06Ю.18 12.54Ю.17 10.26Ю.15* 15.40+0.40* 3.60Ю.10, 4.40Ю.10* 5". 70 Ю.80 5.52Ю.19" 4.92Ю. И" 6.76Ю.20"

Стовбур п - 7 Контроль Контроль+ф.н. 0пром1нення 0.75 Гр+ ф.н. о ' 1 4 • 30 100 3.50Ю.10. 5.4010.20" 3.16Ю.08 . 2.86Ю.11" 2.3810.13 3.76Ю.20 14.9610.20 15.10Ю.10, 13.93Ю.15* 15.84+0.19* 12.88Ю.25* 13.88Ю.40 8.90Ю. 20, 10.20Ю.20 8.55Ю.31, 7. БОЮ. 13" 7.87Ю. 13* 10.2810.50

Ипота-ламус п « 7 Контроль Контроль+ф. н. 0прсм1ненн.. 0.75 Гр+ ф.н. 1 4 30 100 6.50Ю.20. 9.20Ю.30* 7.20Ю.15 6. ЗЗЮ. 19, 3.38Ю. 08 6.78Ю.30 26.20Ю.30, 37.1010.10" 31.4310.33" 32.8010.38* 29.10Ю.31" '30.52Ю.60" 16.10Ю.30 15.70Ю.20, 11.33Ю.22* 12.7310.25* 12.51Ю.20* 17.20Ю.40

п - к1льк1сть тварин;

* - в1грг!дна р!зниця (Р <0.05) в1дносно контролю.

/

У !нтактних тварин ф!зичне навантаження не вшшисало в!рог1дних зм1н вм1сту серотон!ну в г!поталамус!, а у опро-м!нених тварин спостер1галось зниження його р!вня.

Таким чином, у тварин» опром1нених в доз1 0,75 Гр, ф1-зичне навантаження виявшю значне виснаження запас1в норад-ренал!ну ! дофам1ну в 1сор1 1 стовбур! головного мозку 1 гальмування процес!в моноам1ноутворювання, особливо в ранн! термин п1сля опром!нення. (Изичне навантаження викликало пад1ння р1вня серотон!ну в г1поталамус1 опром!ненйх тварин, в тон час як у 1нтактних тварин вм!ст серотон1ну п!д впливом ф1зичного навантаження практично не зм!нювався.

Отже д!я 1ои1зуючо1 рад!ац!1 приводить до значних зм1н вм1сту моноам1н!в головного мозку, що в1дбиваеться на реакцп опром!неного оргаШзму на ф1зичне навантаження. Шс-ля опромхнення в доз1 0,75 Гр 1 ф1зичного навантаження пору-шения нейромед!аторного балансу в структурах головного мозку б!льи значн!, що е показником зниження'адалтивиих можливос-тей орган1зму.

3. Динач1ка зм!н р!вня катехолам!и!в в налниркових залозах. кров! 1 серцг п1сля опром1нення в дозах 0,25 1 0,75 Гр

Дан! щодо вм1сту адренаШу в надниркових залозах тварин, опром!неких в дозах 0,25 1 0,75 Гр, наведен! на рис. 1. Вони характеризуют стресорний характер дина».ики вм!сту ад-ренал1ну, быыи виражений при доз! 0,75 Гр. Осюльки основну масу циркулюючого адренал!ну складае адренал!н, синтезовании в надниркових залозах, було доц!льним зивчення динам!ки ад-ренал!ну в кров! п1сля опром1нення. Результати досл!джень св!дчать, що ! в кров1 п1сля опром1нення динам!ка вм1сту ад-ренал!ну в1дпов!дае характеру стрес-реакц!!,' на це ж вказуе ! зростання р!вня норадренап!ну в крова в 1-у ! 4~у добу пхсля опром!нення. В серцз. як в1домо, в ф!зиолог!чних умо-

Рис. 1. Динамка влпсту адреналшу в надниркових залозах mypiB, опромшених в дозах 0,25 i 0,75 Гр, шсля ф1зичного навантаження.

—о— — без навантаження —- — теля навантаження

— меж! контролю гг —— — контроль + «¡¡¡л. навантаження

вах на долю норацренал!ну припадав 6!льие 80Х В1Д эагально! к1лькост1 катехолачШв (Г.Г. Гоыелаури и др., 1979). При доз! опроьинення 0,25 Гр тхлькн на 30-у добу cnocTepiranacb генденц1я до зниження р1вня норадренал!ну в cepui. БШ>т ic-гстн! зм1ни BMicTy цього моноакИну рееструвались при опромх-HeHHi в дов! 0,75 Гр. Виявлене ст!йке зниження р1вня норад-ре :ал1ну в cepui на 30-у i 100-у добу може стати причиною порушення тканинного обм1ну i енергетики шйтин, а з часом -i резвитку д!строф!чних б win в кардюмюцитах. Зростання доза опром1нення до 0,75 Гр зб!льшуе амплитуду зм!н р!вня мо-ноамШв у серщ вдпв.

4. Динам1ка зм!н piBHlB катехолам!н!в в наднирков!й залоз!, KpoBi 1 серц! щур!в п!сля опром!нення в дозах 0,25 i 0,75 Гр i $1зичного навантаження

У !нтактних тварин фгзичне навантаження зумовлювало зниження вм!сту адренал!ну в надниркових залозах на 13,8% за рахунок посиленого викиду гормону в русло кров1. PiBeHb но-

•радренал1ну' в надниркових залозах Biporifliro не зм1нювався. Р1вень адренал1ну i норадренал!ну в npoBi зростав на 220% 1 283% в1дпов!Дно, що св1дчить про значну активацш як адрена-лово!, так i симпатично! ланки СЛС при максимальному ф1зич-ному навантаження

У тварин, опром!нених в дозх 0,25 Гр, ф1зичне навантаження вигашкало бтш виражене падгння рхвня А в надниркових залозах пор1вняно з !нтактними тваринами (рис.1). Шсля оп-ром1нення в доз1 0,75 Гр i фгзичного навантаження зниження piBHH А в вивчаем!й залоз! було ще б1льи вагомим (рис. 1). Результата досл1дження вм1сту А в KpoBi сз1дчать про знижену секрец1ю гормону в кров у опром!нених тварин у в1дпов1дь на ф1зичне навантаження в пор1внянн1 з !нтактними. Це може бути пов'язано або з регуляторними порушеннями, або з виснаженням функвдоналышх можливостей надниркових залоз.0 Знижений pi-' вень НА в KpoBi тех св1дчить про приппчення активчост! симпатично! нервово! системи п1д впливом радхацпшого фактору.

Здзичне навантаження виявило б1льш значн! зм!ни вм1сту НА в" серц! тварин теля опрсм1нення в доз1 0,75 Гр, niât в доз1 0,25 Гр (табл. 2). Зниження piBïm цьогс мед1атору в серц1 на 30-у i 100-у добу П1сля опротнення з доз1 0,75 Гр 1 ф1зичного навантаження може св'1дчити про'послабления сим-патичних вплив!в на цей орган.

Виявлено i б1льше зниження р1вня дофам!ну в с'ерц! опро-М1нених тварин ni с ля ф1зичного навантаження в nopiBHHHiii з хнтактними твариначи, особливо при доз1 опром!нення 0,75 Гр.

BMicT cepoTOHiHy в cepqi штактних тварин Шсля ф1зкч-ного навантаження BiporiflHO не зм1нювався. На фон! onpoMi-нення в доз1 0,75 Гр спостер!гався п1двицений .р1вень цього моноам1ну в cepui Шсля фгзичного навантаження на протяз1 м1сяця, що вважають критер1ем пошкоджёння ультраструктури м!окарду (E.H. Нестеренко,1970).

TaraîM чином, досл1дження вм1сту катехолам1н1в i серото-HiHy в надниркових залозахcepui i кров! щур!в п!сля опро-

Таблиця 2

Динам:ка вмасту норадренагану, дофашну 1 серотон1ну в серц! у шур1в, опром!нених в дозах 0.25 1 0.75 Гр, теля ф!зичного навантаження

Группи тварин п Терм!ни 1псля опром. (доба) "Показники

НА (нмоль/г) ДА (нмоль/г) С (нмоль/г)

Контроль 7 • 4.00 ± 0.20 5.22 ± 0.10 0.62 ± 0.04

Контроль+ф.н. 7 2.90 ± 0.10к 6.20 ± 0.20* 0.54 ± 0.06

Опром!нення 7 1 3.35 ± 0.08" 5.08 ± 0.17* 0.62 ± 0.05

0.25 Гр+ ф.н. 7 4 2.88 ± 0.12" 4.04 ± 0.14* 0.73 ± 0.05*

7 30 2.42 ± 0.15* 4.10 ±<0.16* 0.61 ± 0.09

Контроль 7 4.00 ± 0.20 5.22 ± 0.10 0.62 ± 0.04

Контроль+ф. н. 7 2.90 ± 0.10* 6.20 ± 0.20* 0.54 ± 0.08

0щгам1нення ! 7 1 • . 3.96 ± 0.12" 5.28 ± 0.12 0.93 ± 0.04*

0.75 Гр+. ф.н. 1 7 4 2.38 ± 0.10м 4.24 ± 0.13* 0.73 ± 0.05*

7- 30 2.11 ± 0.14* 4.26 ± 0.18* 0.97 ± 0.07*

7 100 2.18 ± 0.10* 4.72 ± 0.20* 0.50 ± 0.02*

П,- к!льк1сть тварин;

*-- ц!рог!дна р!зниця (Р < 0.05) в1дносно контролю.

мнения, 1, ф!зичного навантаження виявило б1льш суттев! ?м!ни цих покаанш1в у тварин, опроьинених в доз! 0,75 Гр.

Для оц!нки адаптац!йних можливостей орган!зму п1сля оп-ром!нешш вивчали ф!зичну витривал!сть цур!в за тривал1стю б1гу в третбан1. 0держан1 дан1 Шдтверджують припущення, що опром1нення в.доз1 0,75 Гр викликае б!льш значн! дезадапта-, ц!йн! розлади САС опроы!нення в доз! 0,25 Гр.

-135. Функщональний стан симпато-адреналово! системи у л!кв1датор1в насл1дк1в аварП на ЧАЕС (1988-1993рр.)

У б!льшост! обстежених л!кв!датор!в насл1дк1г аварП на ЧАЕС в nepmi роки п!сля аварП виявлена активац!я симпато-адреналово! системи з перевагою напруги в мед1аторн1й ланц!.

Для вивчення динам!ки екскрецИ адренал1ну 1 норадрена-л!ну в 1988-1993 pp. були проведен! досл!дження в груп! ос!б з гпдвищеним piBHeM екскрец!! катехоламШв, виявленим при первинному обстеженн!. Ст!йка активац!я САС у ДНА, виявлена в nepmi П1сляавар1йш. роки, в 1991-iS92 pp. зм!нилася зни-женням екскрецИ катехоламШв 1 наближенням цих показншив до меж норми (рис. 2). Дат, одержан! в 1993 ¿юц1, св1дчаг_^ про прогресивне пад!ння екскрец!! норадренал!ну. Зниження тонусу симпатично! нервово! системи, очевидно, е насл!дком И виснаження п!сля тривало! напруги, то може спрняти роз-зитку невротичних стг-hïb та !нших захворгаань, пов'язаних з нест iûitocTK) вегетативного регулювання. Не приг.ущення п1дт-верджують дан!, одержан! пюля фунгаЦональних навантажень (1нсул!ново1 пробила велоергометрИ).

Типова реагаця САС на ф1зичне навантаження полягае ■ в активацП мозкового шару .надниркових залоз 1 зб1льшенн1 екскрецИ А приблизно в 2 рази. Шдвицення екскрецИ НА такс« е сприятливим показником .реакц!! системи на навантаженнй. У вдорових людей ц! smIhh cnocTepi гаиться протягом перших чо~ тирьох годин, п!сля зак!нчення яких показники САС норЫэШу-ються. . •

Дан! реакц!! САС на 1ксул!нове навантаження показан1 foа рис. 3. Лише реакцш 3-х ос1б (6X) на !нсуд!нове нявантажея-ня можно в!днести до нормального типу (I група): екскрец!я А п!сля навантаження п!двищувалась в 4 рази, а НА практично не зм!нювалась. Другу п!дгрупу складали 12 хворих (247.) з г1--

цмоть

ДОС 180

150 120

198S

19S9

ÎSSCT 1991"

1992 5Х»И

Рис. 2. Динамка добово'1 екскрецп катехоламцпв _

(А - адрсналиг; НА - норадреналш) у лквщатор'ш ^ ' nacnWKiB fiBapiï на ЧАЕС .

neppearaiiera САС - гидвищенням екскрецН А в а раз, а НА - в 2,6 рази, що Biporifluo вице контроля. При цьому .максимум , екскрецП як А, так i НА спостер!газся не через 4 години йсля навантаження (як у випадку hopmhV а через 8 годин, що свШить про регуляторШ порушення. Третю п1дгрупу складади 14 хворих (28%) з rinopeaiOTîBHoio в1дпо'Ё1ддю САС на !нсул!но-ве навантаження. Базальний р1вень А в ц1й п1дгруп! був Bipo-FW-io вище контролю, а у в!дпов1дь на введения днсул1ну тд-вжеивй к не спостер!галось. Вм!ст НА п!сля навантаження в1-Ç0C3,дно. зменшувазся. Невиразна реакц1я з боку А на введения *н.схл:1иу св!дчить про значке зниження реактивност1 гормонально! ланки САС. До четверто! гпдгрупи ваднесли 11 хворих (22%) з! спотвореним типом реакц!!, коли на введения !нсул!-ну п!двищуеться екскрец!я не А, яка залишаеться нормальною, а НА - в 4,5 рази. Така реакц!ятед маке св!дчити про висни- ження у.озкового шару надниркових залоз.

Таким чином, вивчення реакц!! САС на введения !нсул1ну

- Í5-

Рис. 3. Екскрешя катехолалГпнв (А -адреналш; Б - норадреналш) у л1КВ1датор1В насл1дк1В авари на ЧАЕС до i теля шсулшозого навантаження I - фпипна норма, II - пперадреналовий тип, III - ппоадреналовнй тип, [V - спотворений тип.

дозволило виявити HeoAHopiflHiCTb реагування та зниження фунюЦональних можливостей CAO у л1кв1датор!в насл!дк!в ава-pii на ЧАЕС.

По виявленим в результат! обстеження особливостям реагування на ф!зичне навантаження обстежених oci6 мажна под!-лити'на 2 групи. Першу (66%) складали особи з вих!дним р!в-нём А в!рог1дно вице норми, у яких виявлено зниження екскре-ц!1 А, а також НА п!сля велоергометрП. Така реакц!я САС на ф1зичне навантаження св1дчить про знижену реактивн!сть САС.

Другу групу (34%) складали особи з вих1дною екскрещею А в межах норми. Реакщею на ф1зичне навантаження б'Явилось 2-х кратне зб!льшення екскрецП А. Отже, ступпгь активацП системи в1дпов1дав 11 вих1дному piBim. Але зниження екскрецП НА теля велоергометрП вказуе на зниження тонуса САС.

Одержан! дан! св1дчать про п1двицену актившсть САС у ЛНА в neprni роки п1сля аварП. Через 6 рок1в п!сля аварП спостер1галась нормалхзацй екскрецП катехолашШв в споко!.' Але за допомогою функцюнальних навантажень у"б1лыюст1 ЛНА виявлено зниження реактлвност! ! фунгаЦональних можливостей САС. В CBiTi одержали* даних здаеться доЩльним ввд!ляти групи падвищенного ризику з розладаш функц!онування САС -для диспансерного нагляду, вибору л1кувалышх иормал1зуючлх фактор!в, для оптим!вацП л1кування серцево-судинно! патоло-г!1, професШюго добору.

ВИСН0ВЮ1

1. Фракц!оноване рентген1вське опром!нення (0,25 i 0,75 Гр) эумовлюе pi3HOcnpaMOBani зм1ни нейромед1аторного балансу в структурах головного мозку uiypiB, найб1льш вираз1п в rino-таламус1 i кор! головного мозку, залежн1 в1д дози i термШв п!сля опром!.1ення; п1сля дози 0,25 Гр вшст эноамШв зрос-тае, а п!сля дози 0,75 Гр - переважно'пижуеться.

. 2. Реакц1я САС у в!дпов1дь' на фракщоноване рад1ац1йне

опром1нення типова для стрес-реакцП, и прояв залежить в!д доэи i терм!н!в п!сля опром!нення.

3. Максимальне ф1зичне навантаження 1ндукуе також стре-сорну динам:ку вм1сту моноамШв в надниркових залозах, кро- 1 Bi i серд! щур!в. На фо1п попереднього опром1неиня (0,25 i 0,75 Гр) cTpecopHi ефекти ф1зичного навантаження знижуються

i н1велшться.

4. Опрсшнення (в дозах 0,25-1 0,75 Гр) перед ф1зичним навантаженням дозозалежно впливае на адренергччну регулящю процесу TepMiHOBoï адаптацп до ф!зичного навантаження, зни-жуючи 11 адаптивн! можливост1.

5. Досл1дження функционального стану САС у л!кв1даг(?р1в наагпдк!в аварИ на ЧАЕС в динашц1 (1988-1993 pp.) виявило ст1йку стреспрну с^тивацт САС в nepai роки п!сля аварЛ з переважною налругою в мед1аторн1й ланщ. Через б poKiB nicrm- • аварН вгдзначалася __ нормагпзащя показнигав екскрецп кате-холамШв в стан! спокою; але п1сля функцгснальних наванта-жень виявлено зниження реактивност1 i функц!ональних можли-востей САС. Вачиться дощльним вщцляти для диспансерного спостерекення групи тдвищеного ризику з icTCTim.iH зм1нами тонусу САС i реакцП на тестуюч1 навантаження.

ПЕРЕЛ1К РОБ IT, ОПУВЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. -Адаптация и дезадаптация при малых дозах облучрния. Аннотированный научно-вспомогательный указатель отечественных и зарубежных публикаций за 1981-1994 гг. - Харьков, 1994.- 43 с. (соавт.: Артамонова Н.О.Ширяева H.A. и др.).

2. Гормональная регуляция функционального состояния генетического аппарата лейкоцитов' периферической крови у лиц, участвовавших в ликвидации 'аварии на ЧАЭС // В сб. : Актуальные вопросы радиационной медицины,- Киев, 1989,- С.193-194. (соавт.: Митряева H.A., Никифорова H.A. и др.).

3. Симлато-адренаюва ■ система у л!кв!датор1в насл!дк!в аварП на ЧАЕС в pi3Hi термЦи п!сля аваоп // Укр. рад!ол.

жур.- 1993.- N 3.- С. ' 157-159. (сп!вавт.: М1тряева H.A., Губський В.I.).

4. Адаптивн! систеыи регуляцИ у л1кв!датор1в насл1дк!в аварИ на ЧАЕС (за даними 7-ручного спостереження) // Укр. рад1ол. жур.- 1995,- N 3.- С.213-218. (сп1вавт.: М1тряева H.A.,' 1шханова М.А.).

5. Резервные возможности адаптивных систем у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Тез. докл. респ. научно-практ. конф.: Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС.-Киев, 1991,- С.147-148.. (соавт.: Митряева H.A., Кулинйч Г.В. и др.). .

6. Показатели нейроэндокринной регуляции адаптивной реакции у лиц, принимавших участие в лидиквидации последствий аварии на ЧАЭС 1/ Тез. докл. науч. совета по мед. радиол, и лучевой диагн. АМН СССР'.: Влияние малых уровней радиации на организм человека и животйх.- Киев, 1991,- С.26-29 (соавт.: Митряева H.A., Губский В.И., и др.). :

7. Нейромедиаторцие процессы в структурах головного мозга крыс при радиационном стрессе // Тез. Всеукр. симп. с междунар. участием.: Биохимия стресса и пути повышения эффективности лечения заболеваний стрессорной природы.- Запорожье, 1992.- С.670-671 (соавт.: Митряева H.A., Горбач Т.В. и др.).

8.Особенности некоторых адаптационных регуляторных систем у участников ликвидации аварии // Тез. докл..Укр. научно- практ. конф.: Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС.- Киев, 1992.- С.148 (соавт. Митряева H.A., Ишханова М.А.).

9'. Нейромедиаторные процессы в структурах головного мозга после воздействия малых доз ионизирующей радиации // Тег. докл. радиоОиод. съезда., Киев, 20-25 сентября 1993 г,-Пущино, 1993.- С.670-671 (соавт.: Ми.ряева H.A., Губский В.Л. и др.).

-1910. Особенности биологического действия малых доз ионизирующей радиации на нейромедиаторную регуляцию гипотала-мо-гипофизарно-надпочечниковой системы // Тез. докл. науч. конф.: Совр. достиж. мед.радиологии,- С.-Петербург, 1993.-С.84 (соавт.: Митряева Н.А., Губский В.И.).

11. Изучение резервных возможностей симпато-адрьлаповой системы и состояния перекисного окисления липидов у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС по гесту велоэргометрии // Тез. докл. научно-практ. конф.: Чернобыль и здоровье населения.- Киев, 1994.- С.73 (соавт.: Абрамова Л.П., Митряева H.A. и др.).

12. Оценка состояния симпато-адреналовой системы и перекисного окисления липидов у ликвидаторов в разные сроки после аварии'на ЧАЭТ // Тез. респ. научно-практ. конф.: Научно-медицинские аспекты последствий аварии на ЧАЭС: - Харь- • ков, 1994.- С.47 (соавт. Абрамова Л.П.).

13. Влияние малых доз ионизирующей радиации на нейрогу-' моральную регуляцию'адаптации к физической нагрузке // Тез. докл.• III съезда радиобиологов Украины, Днепропетровск,

22-24 сентября 1995 г.- Днепропетровск, 1995. (соавт.: Митряева H.A.,

Губский В.И.

14. Пути коррекции дезадалтационных расстройств нейро-гуморальной регуляции у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Тез. докл. III съезда радиобиологов Украины, Днепропетровск, 22-24 сентября 1995 г. (соавт. Митряева H.A., Иш-хановаМ.А.),

Бакай Т.О. Влияние малых доз ионизирующей радиации на показатели адренергической регуляции при физической нагрузке (рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.08 - радиобиология, Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого'НАН Украины, Киев, 1995.

Защищается 14 научных работ, которые содержат данные о закономерностях действия ионизирующей радиации в малых дозах на механизмы адренергической регуляции адаптивных реакций у крыс и ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Фракционированное рентгеновское облучение крыс в малых дозах вызывает дозозависимые изменения в различных отделах симпато-адрена-ловой системы, снижающие ее адаптивные возможности. У ликвидаторов в первые годы после аварии выявлена стойкая стрес-сорная активация симлато-адреналовой системы, ведущая в последующем к снижению ее резервных возможностей.

T.S. Bakal. The influence of low doses ionising radiation on values of aaenergic regulation under physical strain (manuscript).

Dissertation for the scientific degree of Candidate of Biological Sciences in radiobiology, 03.00.08, Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology named af-' ter R.E. Kavetsky of Ukrainian MAS, Kiev, 1995.

14 scientific works are defending, they have included data about the effects of low doses iomzing irradiation on the mechanism of adrenergic regulation of adaptive response in the experimental rats and liquidators of Chornobyl acci-■dent. Kranctionated Ro-irradiation of rats at low"doses caused the dose dependent alterations in various branches of sympatho-adrenal system wich depress its adaptive capacities. The liquidators showed the stable stress-activation of sympatho-adrenal system during initial years after accident _that leads to resourse exhaustion.

Ключов! слова: 1отзуюче випром1нювання, низьк1 дози, адренерг!чна регулящя, адаптаЩя, ф!зичне навантаження.