Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние малых доз ионизирующей радиации на липидный и липротеиновьм спектр крови и его значение в формировании процессов атеросклероза

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Влияние малых доз ионизирующей радиации на липидный и липротеиновьм спектр крови и его значение в формировании процессов атеросклероза"

Г4 п

пз ^

НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРА1НИ

1нститут экспериментально! патолог! 1, онкологи 1 рад1об1ологП 1м. Р.Б.Кавецького

На правах рукопису

КУЗЬМ I НОВА 1рина Анагол!вна

ВШИВ ШЛЯХ ДОЗ ЮШЗУЮЧО! РАД1АЦП НА Л1ШДНИЯ I Л ШОПРЭТЕIНОВИЙ СПЕКТР КРОВ1 I ЙОГО ЗНАЧЕНИЯ В Ф0РМУВАНН1 ПРОЦЕС1В АТЕРОГЕНЕЗУ

03.00.08 - Радгобюлслчя

А В Т О Р Е Э Е Р А Т

дисертацП на эдобуття паукового стуиеня кандидата б1олог!чних наук

Ки1в - 1995

Дисертац1ею е рукопис.

Роботу виконано в Харк1вському науково-досл!дному 1нсти-

0ф1щйн1 опоненти: доктор б!лог1чних паук

Г. М. Коваль кандидат бтлог1чних наук 1.М.Данко

Пров1дна установа - Укра1нський науковий центр рад1ац1й-но1 медицини АМН Укра1ни.

Захист в!дбудеться " ^♦ • 1995 р. о_ год.

на. зас1данн! спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 01.83.01 в 1нсти-тут! експеркментально! патологП, онкологП та рад1об1ологН 1м. Р.е.Кавецького HAH Укра1ни (252022, м. Ки1в, вул.Василь-к1вська, 45).

3 дисертащею можно ознайомитися в б1блштец1 1нституту експериментально! патологП, онкологП та радюбюлогП iM. Р.е.Кавецького HAH Укра!ни.

тут! медично! ,рад1ологИ МОЗ Укра1ни.

Hayковi кер1вники: доктор медичних наук, професор

Л.I.Симонова доктор медичних наук, професор В.А.Барабой

1995 р.

Вчений cf :ретар ene иал1зовано1 вчено! ради кандидат öiojiari'itüix наук

Г. Й. Jlai pfHMVK

Актуальнгсть пробдеми. Завдяки розвптку атомно! енерге-тшш 1 интенсивному вишристанню рад1онуклЩв 1 рад1офарм-препарзт1л в р!эних гал/зях науки 1 медицина стршкс эростаз профес1йшш контингент осЮ, як! мзогь контакт з джерелами 1он1эуичих зипрошнювайь. Прогностичн! оц1нки впливу рад!а-цайних авар1й на здоров'к людей перегворюються в проблем, яка все б1льш привертев увагу.

Рад1ац1йн1 фактори, нав1ть в невеликих дозах, 1стотно впигааять на р!зн! аспекта- метабол1гму, в тону чиод! 1 на л1п1дний обмхн. Насл1дком под!бних порупень е эб1льиення частоти атеросклеротичшгх урзжень сердаво-судшшо! оиотеми, шр гпдтвердкуэться ■ даншп; еп1дем1олог14!шх доол1джеж> з регионах, як! постракдаяи з!д аварп па ЧАЕС /В.П.Балуда, 1055; В.Г.Бэбзвио та Иш, 1691; Н.А.Щгряева та 1вш, 1291; ЬН.Хсмзгюк, 1993; П.П.Чаяло, 1939, 1991-1893/ 1 гскрзма ре-еструеалсоь у оо1б, цо перенесли атомнэ бомбардунашга -в XI-рос!м1 1 Нзтааак! /Киг1Ь.ага М. е-Ь. а1., 1981/.

Внаслздок авар Л на ЧАЕС з 1986 рсщ, значка чаотина чолозШв працездатного В1ку (больше 600 тис.), як! брали участь в л^сидацП насладив азарп (ДИА), потракшт л!д зплнЕ 1сч1гу:о"ю1 рзд1зц11, в зв'лэку з зшикла необх!д-н!оть; IX ретзлыюгс ыгдкчнсго с-бст-зяенкя для ощнкп 1 гтрог-но?у стану 1х здоров'я. 1снумч1 скрем! Д11;ературя1 ^ан! мол-на трактувати як св1доцтео розвптку атеросклерозу оудш 1 поа'язашк з .нш емн! у ЛНА, а тагам прлскорэно1 динам1ки цих порушэнь /Н.Н.Ляховчук, 1992/.

Але в л!тератур! бракуе даннх щодо нехан!эы1в атероген-но1 Д11 1он1зуючо1 рад1ацИ в мадих дозах I взагал! - мэха-н1зы1в радЮгенного скороч.ння в1ку,орган1вм!в, зокрема, рол! в цих процесах зм1н спектру дШд1в'1 л1попроте1н!в кро-

в!, актив1зац!1 перекксного окисления л1пшв та виникнення антиоксидантяого деф!циту.

Мета 1 задач! досд!дження. Метою роботи е вивченна рол! бм!н л!п!дного ! л1попроте!нового спектру кров1 ! стану про-оксидантно-антиоксидантного гомеостазу в механ!зм1 роввитку агероматозних ураяень п!д вшшвом маши доэ 1он1зуючо! рад!-ац!1.

До задач роботи входило:

1. Вивчити динам!ку зьан вьисту л!попроте!н1в ! лШд!в кров! ! стан прооксидантно-анпгаксидантного гомеостазу у експерныентальких тварпн, я ¡-Л Шддазаллся тотальному фракц!-онованому опром!кенкю в д1апазон! доз 0,25 - -1 Гр.

2. Вивчити динашку ам1Н вшсту лШопротеШв ! л!тд!в--кров1 ! стану прооксвдантно-анти^ксвдантного гомеостазу у експеримептадьних тварин при опроы!ненн1 в малих дозах в укоаах розвитку полхантиоксидантно! кедостатност!.

3. Вивчити в дынамщ! за 1987-1993 рр. характер гм!н л1попроте1нозого спектру кров1 ! стану прооксндантно-антиок-сидантного Гомеостазу у ос!б, 'яю. брали участь в л!кв1дац!1 насд!дк!в аварИ на ЧАЕС. •

4. ВидШпи групу ризику ■ з атёрогеншши передумоваш розвитку кардювэпкулярннх розлад1в на основ! комплексу кл!-н!ко-бшх!м!чних даних."

5. Обгрунтувати прпнципи корекцИ порушень спектру л1-попротегтв ! окислювального гомеостазу опром1неного орга-н1зму з ыетою вдосконалення схеы комплексного л1кування.

Наукова новизна. Вперше в експерименгалъному дослдаен-н! встановлено атерогенн! порушення. 1 посглекня выькоради-кадьних процес!в при фрзкцюнованому опроьикенн! в д!ап£зШ доэ до 1 Гр. Показано, що дП пол !антиокскдан~но1 кедостат--

ноет! 1 опрешнення в д1апазон! малих доз адд1тнвно вплива-ють яз розвиток зтк спектру л!попроте1н1в 1 перекисного окисления л1п1д1в. Виявлено розвиток атерогениих змш спектру л1попроте1н1в 1 сшдрому пероксвдацП у ос1б, як1 брата участь в л1гапдацИ наЬл1дк1в аварИ на ЧАЕС 1 1к веаз-мозв'язок э ризикон розвитку раннього атеросклерозу. Остановлено, що найб1льи виражен!, стаб3.лъно спостережуван1 ате-рогеши з>шш в лШдному оСы!н1 у вигллд! дисл!попроте!не-м!и 2-а, 2-6, 4 тшйв рееструються переважно у оо1б, як! брали участь в л1к в1дацП насл!дк!в азарИ на ЧАЕС у молодому (20-30-р1чному) В1ц1.

0сновн1 положения, шо викосятьоя на захист:

1. Фрачц1оноване зовн1ине опроьикення щурав в малих дозах сприяе розвитку атерогенних вм!н, яш р!зко постилаться п сполученн! з пол1антноксвдантною недостатн!стю.

2. У ос1б, як1 брали участь в ЛПА на ЧАЕС, зстаноэлено висску частоту дислшопротешемЛн.атерогенного т:гау 1 иссл-лэння синдрому пероксвдацП. Виявлен! порушення маять ст!к-иш характер 1 вжову залежн1сть.

3. Постулветься переклена природа атерогенних зм1н, як1 рогвивааться пхд епливом малих доз хкиэуючо! рад1ад11 у досхаду.уваноьгу д1апагон1 доз.

Наукозо-практичне значения роботи. Одержан! результати теоретично сбгруктовуить реальнхеть конкретного мэ.чзн!зму скорочення тривалост! лшття як яаслхдку дП рад!ац1! - розвитку пострад!ащйних дисл!попроте!нем!й 1 прискореного розвитку' вхкових зм1н серцэво-судинно! системи. Практичне значения полягае у можливост! своечасно! д1агностики атерогенних тип1в дисл!попроте!не»:1Й э формуванням груп риэику. Комплэксне визначення спектру л!попроте!н!в ! перекисного

окисления JiiniAiB е обов'яэковим критер!ем д1агностики i обгрунтування проф1лактичного эастосування г1пол1подем1чних sacoCiB i бхоантиоксиданИв.

Пубд1кац11 i апробация резудьтат!в. Результата досл1д-женъ по матер1алам дисертаци зикдадено в 12-ти наукових роботах. OcHObHi положения работи допов!дадися ка обласкп; на-уково-практичн!й конференцП "Медико-социальные аспекты последствии аварии на ЧАЭС" (XapKiB, 1993); на науково-практич-н1й конференцП "Чернобыль и здоровье населения" (Ки1в, 1994); на навдональному конгрес! геронтолоПв i repiaipiB Укра1ни (Ки1в, 1994), на II з'1зд1 рад1об1олоПв Укра1ни (Дн1пропетровськ, 1995), на М1жнародн1й науков1й конференцП "Медицинские последствия аварии на ЧАЭС" (Женева, 19Э5).

Структура та обсяг роботи. Д*'сертац1я викладена на 106 сторонках машинописного текс у, окладаеться з вступу, огляду л!тератури, п'яти глав влас них досл1джень г обговоренням, заключения, bhchobkíb та списка л1тератури, щр вм!иуе 156 М-фел, з яких в i тчизняних 104 та пюэемних 52 авторов.

Матер!ади та методи досд!дхення.

Експершентальн! досл!дженкя були проведен! на 225 ста-тевозр!лих щурах-самцах попудяцП Biciap.

Загальне опром!нення тварин проводили на рентгешвсько-ыу апарат! РУМ-17 за таких умов: напруга - 150 кВ, сила струму - 7 шА, фхльтри - 1 мм Cu + 1 им Al, погужйсть дози - 0,01 Гр/хв, КФВ - 150 си. Опром!нення проводили фратцоко-вано по 0,05 Гр за один сеанс. Сумзрн1 доги складалн 0,25; 0,75 та 1,0 Гр.

Тварин утримувади нз атерогенному psuioHi з1дпов1дно експерименталько!. перекисно! мод ел i зтероартерюоглероэу /О. Н. Воскресенский, 1532/. Тварин внтршували в умогач Bisa-

р1я до початку досл1даення 10-12 днхв на звичайному рац1он1. Модель вхдтворювали за допомогою нап1внатурального антиокси-дантно-деф1цитного рац!ону, з якого було виклгачено токоферол, уб!х1нон, аскорбат, пол!фечоли 1 ергот1онэ1н, э додат-ком 10 7. кокосово! олН, яка вм!щуе м1н!мальну в пор1вняшй з 11шими жирами к1льк1сть токоферолу.

Компонента рац1ону зм1шували з водою до консистенцН т1ста 1 виготовляли брикети, як! висушували при 1° 150-160°С. Тваргаш одержували щоденно приблизно 20-30 г зи-щевкаэаного продукту та воду вЛ ПЬиш на протяз1 60 д!б.

Шсля в1дн1нн атерогенно! д1ети протягом щэ 60 д!б (пег р1од регресИ) тварини утрлмувались на звичайному рац1он1. Спостереження за тваринами тривало до 120-то1 доби теля законченна фракщонованого опром1нення.' Визначення вивчаемих показншав проводили на 30-ту, 60-ту 1 120-ту дабу спостереження: тварш декап1тували завждн в один 1 той же час доби, через 12-14 годин п!сля останнього прийняття 1 в сиро-

ватц! та еритроцитах кров1 впзначали р1вень вивчаемих показ-ник1в.

За перюд з 1989 до 1994 року було обстежено 490 чоло-вШв Ыком 30-50 рок!в, як1 брали участь в л1кв1дац11 нас-л1дк1'в аварП на ЧАЕС в 1986-Б7 рр. Контроль ну групу склада-ли донори адекватного в1ку, як1 не приймзли участ! в ЛНА на ЧАЕС.

З'ясування характеру порушень л1попроте1нового спектру проводилось шляхом визначення 1 розрахунку 6Юх1м1Чних по-казник1в: вяэначення к!лькост1 загадь кого холестерину проео-дилось за ун1ф1кованим методом по реакци э оцтовим анг1дри-дом (метод Пса).

Вмют холестерину л1попроте1н1в високо! ¡щльнсст! виз-

- в -

начали Шелл осадження ИпопротеШв низько! та дуже низько! Щльност1 гепарином в присутност! 10н1в Мп2т /Меньшиков В.В.,1987/.

Визкачення вм!сту тригл!церид!в проводилось за доиомо-гою набор1в реактив1в 'О-ахета".

Разом з визначенкям вищеперелгчених показник1в для д1-агностики дисл!попроте!нем!й використовували такой показники атерогенних л!попротеШв (ЛЩ та ЛЦЦНЩ).

Визначення л1попроте1н1в низько! Щльност! (ЛПНЦ) проводили шляхом розрахунку за формулою:

ЛПЩ - ЗХ - (ТГх2,29 + ЛЕЩ), де (ТГх2,29):5 -в!дпов!дае вм1оту ЛПДНЦ /Д.Б.Шестов, 1935/.

Наведен! вице методи дозволили одержати показники л!- -тдного 1 л!попроте!нового спектр> кров! в об'ем!, достат-ньому для 1дентиф!кац!1 порушь«1ь обм!ну л!шд!в.

Типування г!перл!п!дем!й (ГШ) проводилося з вйкорис-танням алгоритму фенотипування за 1.В.Кулкевич та С.Г.Вайн-пгхе1ш /1986/ !з аастосуванням комп'ютерно! програми. Це дозволило провёсти типування ГЛП за единою схемою у ос!б, р1з-них за в1ком.

Визначення р!вня д!екових кон'югаПв (ДК) проводили за .

о

методом Г.Д.Сгальто! ! сп!вавт. /1977/.

Вм1ст мадонового 'д!адьдег!ду (ВДА) эд!йснювали за методом М.'исМуапа, М.ШсЬага в модиф!кацП 1.А.Еолчегорського 1 сп!вавт.- /1989/.

В еритроцитах визначення ДК ! УЯА проводили в л1п1дн1й фракц!!, яку екстрагували з в!дмитих ! тгсшзованих хлоро-фори-етанольною сумш'ю еритрощпчв /Хал!мов А.Г., Яровиць-КИЙБ.Г., 1988/.

Стзгистична обробка отрпмаких результат!в проводилась з

використанням пакету програм "ЗТАТБЙАРН", а такшк непарамет-ричнш методом Фшера /СипитаНев Б., 1982/.

РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1ДНЕННЯ ТА IX ОБГОВОЯЕННЯ

1. Вплив 1он1зуючо1 рад1ацИ на процеси л1попероксидацП 1 вм1ст Л1п1д1в 1 л1попротеШв у екопериментаяьних тварин

Дан1, наведен! на гт'~ 1 > дпзволяють ощнити стан ПОЛ в р1зн1 термыи п1сля опром1нення.

При сумзрн1й доз! опром1нення 0,25 1 0,75 Гр на К1нець першого пострад1ащйного м1сяця (20-та доба) активн1сть пе-рекисних процес1в в кров1 мала тенденцш до тдвищэння. В наступи терм1ни (60-та та 120-та доба) шжазники 1нгенсив-ноот1 ПОЛ у шур1в з даною дозою опром1нення не виходили за меж1 адекватного за в1ком контроля 1 екладади 84 -101 X в1д-повщно (Р > 0,05).

Зб1льиення дозн опргаЛнення до 1,0 Гр викл1кало у екс-першентальнж тварин най51льш виражену актив1защю в1льнора-дикалышх процес!в. Шдвшдення эм1сту ДК складало 141 X в плазм1 1 147 X в ер1троцитах (Р < 0,05), а эростання р1вня >4ДА -» 147 X 1 133 7. в!д !нтактнлх значень з1дпов!дно.

В ход1 експерименту такоя рееструвались эм1ни л1п1д1в 1 р1зних клас1в л1попроте1н!в в кров1 експерименталъних тварин (рис. 2). На 80-ту добу р1вень загального холестерину в!ро-Пдно зб1льшувався тальки в груп! тварин, опром1нених в доз! 1,0 Гр. Вм!ст холестерину в атерогенних Фракц1ях л!попротв!-н!в, хоч ! йдвищувався в ус1х досл1джуваних трупах, але наиб1льше п1двшцення покьзнгаив рееструвалось в груп^ 0,75 Гр (майже у 2 рази) ! 1,0 Гр (у 3,2 рази).

- д -

На 60-ту добу досл1дження в груп1 з дозою опроьанення 1,0 Гр вс1 атерогенн1 фракцП лШдхв Сули п!двищен1 в се-редньому на 75-110 7., в груп! 0,75 Гр - був тдвшценим лише р!вень тригд1церШв (125,6 7. в1д контролю), а в груп! э ол-ром1ненням в доз! 0,2Й Гр лШдний 1 л1попроте1новш спектр кров! не в!др1энявся в1д нормального р1вня.

Така ж тенденц1я эбер1галась 1 в б1лый в1ддапен1 тер-м!ни спостережень.

2. Перекисне окисления л1п!д!в у екопериментальних тварин п1д впливом 1он1вуючо1 рад1ацИ та утримування на безантшксндантному рац1он1

Встановлено, цо як фракц1оноване опрсм1нення в сумарн1й доз1 1 Гр, так 1 а)пна спецрацюну, викликали суттевэ поси-лення 1нтенсивност1 перекисних процес1в.

При виксристанн! як атерогенного чштика антиоксидант-нодесЫцитно! д1ети, саш1 чи в.поеднанн! э фракц!онованиы опром!ненням, через 30 д1б б!лышм ступеней страждала про-м1жна стад1я процэс1в перокс1дац!1 - утворення МДА.

У подалъш строки спост'ерезкення ц1 явгаца посилювались. НайСядьЕа зрушення !нтенсивнссг! процес1в ПОЛ спостер!галися у дур!в, як1 перенесли загальне фракц1оноване опроы1нення та утримувались п!сля цього ВО д!б на антиоксидантно деф1цитШй д!ет1. В еритроцитах кров! цих тварин на пртйнц! другого м1сяця спостереженъ вм!ст продукт!в пероксидацП був еищий, н!ж у трупах з окремою д1ею пошкоддуючиЧ чинник!в. Так, вм1ст ДК в еритроцитах щи тварин на 45,7 7. перевищував 1н-тактний р!вень 1 на 22 X - р1вень у щур!в контрольних груп. Накопичення (ЛДА у еритроцитах у цей терм1н було мзксималъним

(174,4 % нормальних значень) серед ушх груп, як1 досл1джу-вались.

Вливания антиоксидантного комплексу на тл1 застосування п1сля опром1нення спецАально! д1ети призводило до стаб1л!за~ цП прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, що обумовлю-вало зниження вс1х вищезгаданих показник!в у ц1е1 групи тва-рин у пор1вкянн! в 1ншкми експериментальними групэми.

Таким чином, напсуттевШ порушення 1нтенсивност1 ПОЛ спостер1гапись у груп! з поеднаною д1ею рад!ацП та спевд-ально! д!ети. У б1льшому ступек1 стравдала прокажна стад1я перекисних процес!в, про пр св1дчило п!двищення вторинних продукт!в перекисних реаюдй в кровх експершентальних тварин нав!ть у вуалей терм!ни спостережень (120 д16). Це св!дчило про виснаження АО систем, ¡до призводило до сИйкого зы!щ&ння в!дьнорадикального метабол1зму у б1к п1двищено! !н-дукцП каскаду ланцигових реакщи утворення х1м1чно активних сполук - продукт!в .перекисного окисления.

3. Вм1ст л!п1д1в та р1зних р:дас!в л!попроте!н!в у сироватц! кров1 експериментальних тварин

АнаЛв даних. щодо динашки спектру л1п!д!в та р1зних клас!в лшопроте1н!в у сироватц! кров! експершентальних тварин (рис> 2) показав, що на 30-ту добу п1сля дИ юйзую-■чо! рад!ац!1 у мадих дозах в!рог1дно зб!льшувалися р!вн! за-гального холестерину (на 82 X), ЛПВЩ (на 84 7.) та ТГ (на 91 %). Вм1ст ЛПНЩ БОСтаЕався у цей час на р!вн! нормаль них значень, одкак, ыанже у 2 рази вросла. концентрац1я 1х поперед-ник!в - ЛГЩНЯ, (192 X, норми).

при моделявакн! експеркмекталъного атеросклерозу у не-

опром1нених тварин на 30-ту добу спостерхгалась дещо 1ниа картина. У аур1в ц1е1 групи найб1льших эм1н зазнали р1вн1 ЗХ (200 7. норми) та ЛПВЩ (247 % норми), однак еыЮт ЖЗДНЩ 1 ТГ був шдвищений усього на 49-43 7* на тл1 практично нормального рхвня ЛПНЩ.

Поедкана д1я рад1ац1йного уважения 1 спещально! д1ети у цей терм!н (30-та доба) характеризувалася такс« з!рог1днпм Шдвщенням концентрацП ЗХ, ТГ та льюпротеШв ус1х кла-с1в, включаючи 1 ЛПНЩ, у яких идвищенкя р!вня було вельми суттевич (на 60 7.) пор1Бняно г двсма ран!пе описаниш трупами.

Найб1лмп знач.-п поруиення показшк1в лШдкого обману у груп! з поеднанои д1ею рад1ацз.1 та безантиордидзнтного ргт_и-она пор1вняно з хкшими експеркментаьними трупами збер1галися 1 на 60-ту добу. У. цей.терм1н накопичення атерогенних ЛЕЩ у шур1в ще! групи у 2 рази переищувало показники у т!гьки опромшених тварин.

На 120-ту добу досд1дхення (рис. 2) к!льк1сть холестерину у атерогенн!й фракцП ЛПНЩ тварин, яй перебувази тальки на "терогекному рац1он1, та у труп! тварин, якл одеряува-ли в1тзм1няий антиоксидантнин комплекс, зкачно энлжувагась (машсе у 2 рази), цо характеризуе швидке. в!дковлення р!вня лШдкого обм1ну як п!сля зак1нчення дЗ.1 одного з уЕКоджую-чих чинникхв, так 1 при вхиванн! препарат1в антиоксидантного захисту.

Застосування АО-лхкув.ання протягом м!сяця не тальки пе-решкоджувало розвитку характерних для ц1е! модел! атероскле-рстичн1к поруиень лШдного обм!ну, про щр св!дчилп б1льа кизьк! показники ЗХ, ЛПНЩ та ЛПДКЦ, але, перед ус!м, 1 гбе-р^гало для орган!аму потекЦальн! антизтерогенн! иёхзя1гт

- 12 -

шдяхои утримання високого пулу ЛГЩ.

4. Стан перекисного окисления дШд1в в кров1 схпб, ¡до приймали участь у л1кв1дацИ насл1дк1в аварИ на ЧАЕС

3 метою э'ясування характерних особливостей стану ПОЛ у орган1зм1 людини при дП рад1ацП у малих дозах, нами прово-дилося вивчення накошгчування перекисних продукт1в в кровг ос1б 'чорнобильського контингенту, як: перебували на обсте-женнг та л!куванн1 у в1дд1л1 рад1ацпшо! медицшш Харк1всь-кого науково-досл!дного 1нституту медично! рад!ологП (ХНД1МР).

Як показали результата 6-р1чного мон1торингу, практично у половини обстежених л1кв1датор1в (в середньому 51 X) в!дз-началася актиа1зац1я т1е! чи 1ншо1 стадИ в1льнорадикальних процес1в. У 60 7. вшадк1в зм1нп покаэникл.в буди в!дэначен1 у кл1т1шах кровх (еритроцитах) 1 в б!льшост1 (81 7.) торкапися промххного етапу перекисного окисления 'Липццв - утворення МДА.

При розгляд! отриманих даних ещо в1кового аспекту у л1кв1датор1в молодшого в1ку частоте эустр1чалася суттева активами ПОЛ, яка не притаманна чолов1каы цього в1ку. Накопи-чення ДК у л1кв1даюр1в молодшо! групи було в1роПдно вище, К1Я. у старпий за вхком груп1 (3,20±0,26 та 2,20±0,34 в!дпо-в1дно, Р < 0,05). Однак, для обстежених стархшо! групи було притаманке б1л>а значне п!двищеккя у кров1 вы\сту ВДА,' як пор1вняно э групсю донор!в, так 1 з б1льг ыолодшши л1кв1да-торами (Р <0,05). У обстежених ? групи 40-49 рок1в за в1ком в1дэначались 1 б1льш-р1зьк1 екстремуми зм1н р1вня показни-

к1в, що досл1джувалисъ (до 160 7. аначенъ у здорових донор1в адекватно! в!ково! групп).

Задля з'ясування характеру дикам!ки показншйв ПОЛ ■ за-лежно в!д часу, який пройшов п1сля переСування у зсн1 ЧАЕО (табл. 1), отрпмая! дан1 розглядались за три пер1сди: I -1989-1990 рр.; II - 1991-1992 рр.'; III - 1993-1994 рр. Ана-л!з стану ПОЛ в залежност! в1д пер1оду термШв перебування у зон1 ЧАЕС показав, ¡до з роками к1льк1ста ос1б, як1 страя-дають на порушення у процесах ШЛ, поступово змеяшувалась. Ртрак, незважаючи нз це, част!сть порушень цих показншйв у вс! терм!ни, як! дослгддувались, превалквала у г руга С!льш молсдих д1хР1датор1з. Зннження частота порушень ПОЛ, яка кь-релювала з. часовни !нтервалом Шаля перебувгдяя у зон1 ЧАЕС, • св1дчшо про те, щр д1я радхацП, нав!ть у маис дозах дос-татня для 1н1ц1юеэння ПОЛ в опромшеному органам!, 1 хоча п1сля пршшнення рад!ац!иного впливу ц1 процеси можуть по-вернутися до норми, актив1зац1я в!льнорадикальних процес1в моде стати пусковим механ1змом розвитку рхзгпп патйлоПй, у тому числ1 кард!оваскулярних порушень, захворавань внутр!ш-к1х оргайв, бластоыогенезу.

5. Особлив ост1 лШдного та д1попроте1нового спектр!в кров1 у л1кв1датор!в авар!! на ЧАЕС .

Показники лШдного та л1попроте!нового спектр!в ' кров! обстежених л!кв!датор1в (табл. 2) св1дчилн про те, шр р1вень ЗХ був суттево п1двищений в обох в!кових трупах в1дносно од-нов!кових популяШшшх стандарт!в. Вм!ст антиатерогенних л!-попроте!н!в (ЛПВЩ) у пац1ент!в 'обох груп анаходизся у меках

Таблица 1

Динажка процесхв перекисного окисления л1п1д1в у л1кв1датор1в а 1389 до 1994 рр.

Т

т"

I Перюдп |досл1да!ен1

В1к (роки)

К1льк1-сгь оО-стеже-них

Част1сть вустрхчаемосп тдвищеного вм1сга продукг1в ПОЛ (%)

ДКпл.

ДКер.,

МДАпл.

ВДАер.

30-39

126

9,0±2

17,0±2*

35,0±3

42,0+3

| I лер1од 11989-1990

40-49

78

5,0+1

10,0±2

22,0±4

29,0+4

30-39

8,0+2

16,0+4

28,0+6

38,0+6

| II Пер!ОД 11991-1992

40-49

62

5,0+6

10,0+5

18,0+6

26,0+6

|-:-

| III пер!од 11993-1994

30-39

82

44,0+5

12,0+3

22,0+5

28,0+5

40-49

70

4,0+1

8,0+3

15,0+4

22,0+6

П, ш!тка : * - взд.инкост! в1рог!дн! (Р<0,05) мш показниками дбох груп;

** - в1ды!нност1 з1рог1дн1 (Р<0,05) в1дносно початкових даних.

ТаОлиця 2

т-1-1

Показники л!п1дного та л1попроте!нового спектру кроз1 !Коефщ1ент

-1-1-1-\-1 атероген-

Загальний I ! I I I ност1

холестерин| ЛЩ | ЛПНЩ | ЛПДЩ |Григл1цериди|(умовн1

|.| I I 10ДИКИ1Д) _I_;_I_._I____I_1_

1 Групи |

| досл1джуваних |

1 1 |В1КОВ1 по- 1

Г 'Трупа 1 . | пуляциш! |

|Вж 30-39 |. норми I

| рок1в 1-1

| (п-- 280) |л!кв1даторн|

1 1 |в1ков! по- |

I Трупа 2 1путяц1йн1 I

|В1к 40-49 | HOpi.ni |

| роклв 1-1

I (п - 210) |л1кв!датори|

••< 6,16 0,91+1,98 2,33±4,53 < 0,46 < 1,92 < 3,00

7,01±0,41 1,9В±0,16 4,21+0,46' 0,65±0,02" . 3,01+0,57* 3,36+0,53

< 6,54 0,91±1,84 2,33+4,66 < 0,54 <2,37

< 3,00

7,38+0,34 1,77+0,11 5,04±0,40 0,36+0.07" 1,26+0,45 3,21+0,26

сл

I

Прим1тка: * - в!рог!дно (Р<0,05) у порявнянн1 М1Ж трупами.

нсрмальких значень, зле р1вень допередншив атерогенно! фргкцП л!попрсте1к1в - ЛГШЩ в1др1знявся тдвищеною концент-раЩеа у б1лъш молодик л!кв!датор1в (50-39 рок1в) 1 переви-щуваь показкики не т1льки однов!кового попу т.яц! иного стандарту/ але к аналог1чн! покаакики .у обстежеких старшо! ва в групп. Така х сама картина спостер1гааась 1 шрдо вмхн у фракцП ТТ. Ъ. р!вень у молод:« л1кв1датор1в 61льш, н1ж у 2 рази, перевишуваь аналог 1чн1 дак1 у ос 16 старшого вжу (Р < 0,01).

Се:-:от:;пуЕ£нкя визначених дисл1пропроте1нем1й '(ДЛЯ) (рпс. 3) проводилось з метою з'ясувакЕЯ характеру порушень •л1п1дкого обману л1кз1датор1в а показало, що у молодшии в1-ков1й груп1 нормол1п1дем1я спостер1галася лише у третини па-ц1ент1з (34 X). Напбкчьш ластими порушенняш! спектру Л1п1д1в у Ц1й груп1 обстежеких бул;г. Па (33 %.) та 116 (20 7.) типи

X — |{ормол|'ш'дс«(я ■ 1!а — тип днслшолротсшемн

116 — тип днслиюпротешсмп IV — тип дислтопротешемп 1 — трупа 30 —30 роки» 2 — груиа -10 —49 рокш

ДЛП, як! св!дчать про значне л!двищення атерогекност! у л1л-в1датор1в молодшого в1ку. У старш!й в!ков!й груп! проведен! розрахунки визначили лише 2 типи ДЛП: нормол1п1дем:.ю - 40 Г. та ПО тип - 60 %.

Таким чином, складаеться картина б!лып суттев::х ! ста-б!льних поруиень лШдного обм1йу у ос1б, яга приймали участь у л!кв!дац11 насл!дгав аварП на ЧАЕС у молодшому в1-ц1 (20-30 рок!в) пор1вняно з старкою трупом (30-40 рогав) п1д час перебування у зон1 ЧАЕС. Особлиьо насторожуе зрос-тання р1вня ТГ - 1ндикатор1в атерогенезу, що прор!каз несп-риятливий прогноз щодо лрисксрення темл!в старения судйнко! системи 1 розвитю, кард1о-васкулярно1 патолог!1 (атеросклероз, цереброваскулярн1 поручения, !Еем!ч1>а хвороба серил, 1нфаркт м!окарда). Серед ос1б Ше1 в1ково! групп у термин з 1989 року спостер!гався б1лъш значний прир1ст частоти зуст-р!чаемост1 ос1б з суттевими атерогенними порупениями, який не демонструе тенденцП до знгасення, незвакаючи на численн! л!кувальн1 засоби, як1 проводились цим пац1ентам протягом останн!х 6 рок1в.-

висновки

.1. При фракц1онованому рентген1вському опроьинешН в д1апазон1 сумарних доз 0,25 - 1,0 Гр визначен! зм!ни V переписному окисленн1 л!пШв, лШдному та л!попроте1новсму спектрах кров!. Порогов! змпш спостер1гались теля сумярно! дози 0,75 Гр, найб!льш суттев! - п1сля олрсмЬення'у доз! 1,0 Гр.

2. Двом!сячне утримування опром!нених шур!в на безен?:;-оксидантн!й Д1ет! посилюе розвиток антиоксидантно! недостат-

ност1, андукуе односпрямовагп з д!ею рад1адП зм1ни ступени атерогенност1: багаторазову актив!зад1ю перекисного окисления л1п1д1в, п!двидення вы1сту у кров! тварин холестерину, л1попроте1н!в низько1 1 духе низько! ицльност!, триглщери-Д1в.

3. Вживания б!оантиоксидантного комплексу (в!там1ни А,С, Е,К) модифгкуе позитивн1 зм1ни л1попероксидацП, лШд-ного та лапопрогенювого обм1ну, як1 спричинен1 д1ею рад!а-цП, деф!цитом антиоксидант!в та 1х комб1нац!ею.

4. У ос1б, як! приймали участь у л1кв1дацП насладив аварП на ЧАЕС, динам1ка спостережень у 1986-1994 рр. вияви-•ла ст!йк! зм!ни у напрямку актив1зацП перекисного окисления л!п!д!в у кров1, частота яких була вищою у обстежених в1ком 30- 39 рок1в.

5. У л!кв1датор1в аварП на ЧАЕС визначено у кров! зб1льЕення р1вня холестерину, л1попроте1н1в низько! : дуке низько! щьчыюст!, триглицерцц!в, л;о характеризуе атероскле-ротичний наг.рямок поруиень, як! були бЬчъш притамашп обсте-иеним мс&одшо! в1ково! групп (30-39 рок!в).

3. Одержан! експериментальн! та клШчн! дат характеризуют рад!огенне прискорення природних зы!я л!пшюго та л!попроте!ноього спектру кров!, яке обуыовлене активазащею пергкисного окисления л1п!д1в-та ьиснаженням антислсидантних ресурс!в орган!зму. Це явище е патоф1з!олог1чном основою ри-зику розвитка раниього атеросклерозу.

ПЕРЕЛ1К Р0Б1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕТРАЦП .

1. В1ков1 особдивост! порушень л!п1дного обм!ну та пружно-едастичних властивостей артер1альних судии у ос!б,як!

брали участь у л!кв1дац11 насл!дк1в аварП на ЧАЕС //Ук-рг!нський рад1олог1чний журнал.- Харк1в, 1995,- N 3.- С. 204-208 (сп!вавт. Симонова Л.I., Свинаренко A.B.)

2. Предиктори раннього стар!ння у л1кв1датор!в як озна-ки в!ддалених насл!дк!в аварП на ЧАЕС // Укра1нський рад1о-лог1чний журнал. - Харк1в, 1995.- N 3.- С. 209-212. (сп1вавт. Симонова Л. I., Гертман В.З. та 1н.)

3. Базисна патогенетично обгрунтована терзп1я судинних розлад1в у oci6, як1 брали участь у л1кв!дац11 насл1дк1в anapil на ЧАЕС // Методотн! рекомендацИ. - Харк1в, 1994. - 18 с. (соавт.Симонова Л.I.,Тайцл1н В. I..Волошина Н.П.,М1т"яева H.A.)

4. Интенсивность свободно-радикальних гфоцессов у крыс при радиационных поражениях в нелетальных дозах // Тез.докл. конф.: Радиобиологические последствия аварии на ЧАЭС.-Минск, 1991,- Ч. I.- .C.3. (соавт. Абрамова Л.П.).

5. Особенности дислипопротеинемий у лиц чернобыльского контингента //■ Тез.докл. Укр.научн.-практ. конф: Киев, 1992.- С.207. (соавт. Симонова Л.И., Абрамова Л.П.)

6. Емоц1йно-рухова активн!сть щур1в в умовахдП нивь-ких доз г-опром1нення // Тез. респ.нгучн. конф.: фундаментальные механизмы развития патологических процессов.- Днепропетровск, 1992.- С.5-6. (соавт. Абрамова Л.П., Белогурова Л.В.)

7. Прогностическое значение, мониторинга спектра липидов и липопротеинов сыворотки крови у лиц, принимавших участке в ЛПА на ЧАЭС, для оценки возможности развития атероген^мх расстройств // Докл. на обл. науч.-практич. конф.: Недико-социальные аспекты последствий аварии на ЧАХ: диагностика, лечение, реабилитация.- Харькос, 1993.- С.19."

- 20 -

8. Некоторые регуляторно-метаболические тенденции у лиц чернобыльского контингента по данным 3-летнего мониторинга состояния сердечно-сосудистой системы // Тез.докл. Радиоби-ол. съезда.- Пущино, 1993,- Т.З.- С. 921-922. (соавт. Симонова Л.И., Гертман В.З., Абрамова Л,П.)

9. Тенденции в динамике отдаленных последствий Чернобыльской аварии у лиц, принимавших участие в ее ликвидации, по данным клинико-неврологических и биохимических исследований // Мат-ли научн.конф.стран содружества с международным участием.: Социально-психологические и 'психоневрологические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС //Ки-•ев,1993,- С.176-178. (соавт.Симонова Л.И., Гертман В.З., Абрамова Л.П.)

10. Вжов! особливсслч порушень лхтдного обм1ну у ос!б, яга приймали участь 'у Л1кв1дацп наслхдгЛЕ аварп на ЧАЕС // Тез.допов. II Иащоналького конгресу геронтолог1в 1 гер!атр1в Укра1ни (4 - 6 жовтня 1994 р.).- Ки1в. 1994.- Ч. 2.- С.565. (сп!вавт. Симонова Л.I.)

11.'К оценке риаса развития раннего атеросклероза у лиц. подвергшихся воздейств1ю малых доз ионизирующего излучения при ликвидации аварии на ЧАЭС // Тез. докл. научи, -практич. ютнф.: Чернобыль и здоровье населения.- Киев,апрель 1994 г.- С. 48-50 (соавт. Симонова Л.И.,'Свинарен-ко А.В.)

12. Значение фактора возраста в ответной реакции организма на воздействие малых доз ионизирующей радиации в результате чернобыльской катастрофы // Мат. Междунар. науч. коиф.: Медицинские последствия аварии на ЧАЭС.- Женева, 1995 (соавт. Симонова Л.И.. Гертман В.З. и др.)

Кузьшгаова И.А. Влияние малых доз ионизирующей радиации на липидный и липротеиновьм спектр крови и его значение в формировании процессов атеросклероза (рукопись).

Диссерзтация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.08 - радиобиология. Институт экспериментальной патологии, онтологии и радиобиологии им. Р.Е.Кавецкого HAH Украины, Киев, 1995.

Защищается 12 научных работ, , которые содержат экспериментальные и клинические данные об изменении липидного и ли-попротеинового спектра крови и состоянии, прооксидантно-анти-оксидантного гомеостаза при пролонгированном воздействии на ооганизм ионизирующей радиации в малых дозах. Установлено, что развитие синдрома пероксидации и атерогеннгх изменений спектра липопротеинов у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, в большей степени выражены у более молодых ликвидаторов.■

I.A.Kuzmlnova, Influence of low dosage ionizing irradiation on lipid and lipoprotein blood spectra and its significance in the development of atherogenesis processes.

Dissertation for the degree of Candidate of Biologic Sclennces in radiobiology, 03.00.08, R.E.Kavetsky. Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology affiliated to National Academy of Sciences of Ukraine,-Kiev, 1995.

Из materials of 12 scientific riports, containing' experimental and clinical data concerning lipide and lipoprotein blood spectrum changes and state of prooxidative-antioxidative homeostasis after irradiation at low dosage.

The Choruobyl liguidators have been showed to get more significant peroxidative syndrome and atherogenetlc alterations of lipoprotein blood spectrum in the age of 20-30 yeas at the time of the accident.

Ключов1 слова: ioHi3y»4e випром!нк!вання, нчзьк! дози, спектр л1п!д1в 1 л!попроте1н1в. атерогенез, перекисне ок.'ос-

лення- лШд1в. '_■_■__

~~П1*п.-"0 т)уку 26.10.°5.ö;ipM8T 60 х 84 I/I6. Ум.-лрук.арк £,.(L"

Сил.-ри^.ррк. I, О.Тиррж-100. Рамовлення 411.__; •

ДГльниця оперативного друку Х1ЛУ.