Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние агротехнических приемов на урожай и качество семян яровой вики в западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Влияние агротехнических приемов на урожай и качество семян яровой вики в западной Лесостепи Украины"

гЛЬВІВСЬ^Лі ДЕРЖАВНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ІНСТИТУТ ¡1 «

, І НОЯ Ж’5

на прапах рукопису

ВОЛОЩУК Олександра Петрівна

ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ВРОЖАЙ І ЯКІСТЬ НАСІННЯ ЯРОЇ ВИКИ В ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

спеціальність 06. 00. 09. — рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Львів — 1995

Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 1992, 1993, 1994 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор АНДРУШКІВ Михайло Іванович.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук О. І. МАЦЬКІВ, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Д. М. ОНИЩУК

Провідна організація — Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція

Захист дисертації вдібудеться » А*1 ^У 995 р.

/ . . . . . . ^ о . годині на засіданні спеціалізованої Ради

у Львівському державному сільськогосподарському інституті за адресою: 292040 м. Дубляни Жовківського району

Львівської області.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий « І'? » 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої Ради, доцент

« когп

ЗАГАЛЬНА ХАРАЙГЕР.ИСТИКА РОБОТИ Актуальність гени. У вирішенні проблеми рослинного білка в умовах західного Лісостепу ваонве місце займає яра вже. Кавчи високий виіст білка« незамінних амінокислот, вуг.вводів, каротину і зольних елементів, вика забезпечує достатньо високі врожаї зеленого корму, сіна, силосної меси і-а зерна.

Площі посіву ярої вики на ззрно у львівській оиласті за останні роки складають 7170 га або 5Ь % загальної площі зерноиобовил культур, врожайність насіння сум паї ярої вики тут також невисоке - 2^*6 ц/га, лоча в всі можливості підвищити цей показник до 30-32 ц/га. Але, технологія вирощування ярої вики на насіння у зохідкому Лісостепу України і зокрема з районах Львівської області опрацьована недостатньо. На Львівщині, наприклад, використовуються зональні рекомендації, складені на підставі досліджень проведених в інших регіонах.

Для вдосконалення технології виродування ярої вики на наоіння потрібно розробити комплекс заходів, серед яких особливо важливе значення мають оптимальні дози мінеральних добрий, добір кращої підтримуючої культури та корми висіву насіння ярої вики і підтримуючих культур, обробка їх насіння відповідними штанами бульбочкових бактерій. Ці заходи, по оуті, в вузловими в системі технології вирощування ярої вики на насіння у згаданому регіоні. Це й лягло ¿в основу наших досліджень.; '

дослідження по темі дисертації проводилися у десятипільній сівозміні лабораторії насінництва Інотитуту земла-робства і тваринництва західного регіону УААН/ о.Стовчаии,

■ Пустомитівський район, Львівська область/.

• &е?а і завдання досліджень. Метою дослідкець було відгукати і встановити можливості підвищення врожаю насіння ярої вики тв покращати ¡¡сто посівні якості у грунтово-*лЗ»атичнкх уиовзх західного Лісостепу /ца прикладі Львівоької обяасті/.

Основах завдання досліджень:

- встановити вплив удобрення иа ріст і розвиток росли? ярої вики, величину врсхвю і якість насіння;

"" - знизите вплив норі» висіву ярої вики їа підтримуючих;

культур на врожай і даіоіь насішя;

- виявити вмив інокуляції діазотрофами насіння ярої в»ии і підтраіужчих культур на ьроьаЗ і якість насіння*

- визначити біоенергетичну ефективність запропонованих каии технологічних заходів при вирощуванні несіння ярої зики.

Неуком новизнб. Вперше в умовах аєхіднаго Лісостепу України на сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах при вирощуванні ярої зики на насіння у зерновій сівозміні при •сучасному рівні хімізації, механізації та воезростаючих вимогах екологічності довкілля дослідаено вплив доз мінеральних добрив, ефективність різких підтримуючих культур, оптимальних норм їх висіву та основної культури вики, передпосівної обробки наоінвя ярої вики і підтримуючих культур отамани відповідних бульбочкових бактерій на ріст і розвиток рослин, урожай, коефіцієнт розмноження, ВИХІД КОНДИЦІЙНОГО насіння за якість несіння ярої вики. При цьому з підтримуючих культур перевагу надано кормовим бобам.

Практична цінність роботи - а удосконаленні технології _ вирощування ярої вики на насіння, що може бути застосовано господарствами з різними формами власності в західному Лісостепу України. Запровадження розроблених заходів при дотри-

- з

манні технояогічьої дисципліни забезпечить стабільний урожай насіння ярої вики з нехах Іб.ц/га, що десть можливість розмир ити площі посіву цієї культури і цим значно збільшити виробництво і поліпшити ікість кормів, зиенпити дефіцит рослинного білка для тваринництва, як оонрвної галузі сільськогосподарського виробництва в західкоау регіоні.

Реалізація результатів досліднень. Результати ^сліджень застосовані у виробничих уиоввх в дослідних госгодзрст-вах "Радехівс'ьке" Радехівського району та "Грусятичі" іікдз-чівського району Львівської області в 1993—199рр. і з 1995 р. впроваджені у’господарствах Львівщини на ялочі 200 га.

Апробація роботи. Результати проведених досліджень доповідалися і обговорювалися на засіданнях методичних комісій і вчених рад ІЗіТ західного регіону УААИ } 3992, 3593,

1994, 1995/, на обласних нарадах-сеиінарах опецівтгстів рослинницького . профілю в и. Рудки / 1994, 1995 рр./> на районних нарадах агрономів в м.Мостиська, п.Лусгоыитя, u.Миколаїв / 3394, 1955-рр./. '

Публікація разультатіз досліджень. Ос повні положеная дисертації висвітлені в трьох друкованих працях.

Структура і обсяг роЗотк. Дисертація викладеца на І?? ’

сторінках ыэскнописного тексту, ілстить 33 сабгиці, 3 малюнки. Складається з вступу, трьох розділів, ,вюдовкіл, пропозицій вкробництзу, додатків. Бібліографічний список нклачзе 258 джерел, з т.ч. 42 інозамиюс авторів /cíes росі йот.ких/.

На захист виноситься. .

X. Бплгів рівня удобрення на.ріст і розвиток рослин, густоту їх стояння, нагромадження вегетативної азс:\ ступінь вилягання рослин, отрртуру вроазю, £вличину вроказ,

/

коефіцієнт розмноження І ВИХІД КОНДИЦІЙНОГО насіння, посівні якості насіння ярої зики. • .

2. Вплав коры висіву ярої вики та' підтримуючих культур ка касгуллечня фаз .вогетзції та їх густоту рослин, ступінь їх поляганн", наростання зеленої паси та утворення бульбочок на коренях, структуру вроагю, величину врожаю насіння вики

- та зерна підгримуючих культур, коефіцієнт розмноження і вихід кондиційного насіння, посівні якості насіння ярої вики.

С • • • - • • • . . .

3. Вплив передпосівної інокуляції діазотрофами насіння ярої вітей і підтримуючих культур на ріот і розвиток рослин, ■ кількість бульбочок на коренях.ярої ¿ики, структуру врожаю, врокай иасіадя ярої вики та його посівну якість,

4. Біоенергетична ефективність запропонованих технологічних заходів при вирощуванні насінна ярої вики. '

, ' І. УМОВИ 1 МЕТОДИКА ПРОВЇДЗННЕ ДОСЛІДЕЕНЬ1. .

' . Дослідження проводились в 1992-1994 рр. ВД базі інсти-

туту землеробства і тваринництва західного регіону УДАН в десятипільній сівозміні лабораторії первилногс і елітного насінництва. • ■ ' .

Грунт дослідних ДІЛЯНОК - Сірий о підзоле ний легкосуг-линковий з такою агрохімічною характеристикою: вміст гунуву / за Тюріним/ 1,7-1,9, pH сольове 4,5-4,8, гідролітичне кислотність 2,68-3,21, суыа увібраних оскок 5,5-6,7 иг-екв.на 100 г грунту, ступінь насичення поновами‘83,1-89,9 %, загального азоту /за К"ельдалем/ 0,25 %, фосфору /за Кірсановим/ 9,Б-І0,4, калію /за Масловою/ 8,5-10,9 ьг вв 100 ” грунту.

Експершзнтальна робота здійснювалася постановкою польових дослідів і лабораторних аналізів, 9 також впровздазнняу

кращих результати доол^да^нь 7 дослідних господапс*ьех іц-спітуту "Радехівсько" і "Грусятичі" та господарствах Львівщини, що вігь яру зику. ■

?. роо дослідиечь погодні умови були різними я1! за кількісна опадів, тая і за ¿ідносілю вологістю повітря. ііай-веоприятаивішим буз вегетаційний період І?93 р., коли під •;ао цвітіння ярої вики температура понизилась на I°G і збільшилась кількість от дів ь 1)5 раза /у вигляді •”лив/, зо призвело до елльного вилягання рослин, їх підпрівакня, опадання листочків і квіток. Такі умови під час цвітіння і зав'язування бобів у ярої вики негативна вилинули lid її насіннєву продуктивність.

Об'зктои досліджень оулл раїїомочані у Львівський області сортк: ярої хаиі - Білоцзркіиька 83, Кирі">вих бобів -Пікулозииькі І, вівса - Буг. Загальна площа дослідної ділянки 72 облікової - 50 и^, повторність гриразоза.

Схеми дослідів:

1. Вплив доз мінеральних добоив на врожай і якість насіння ярої виї.я.

І. Контроль /без доЗрив/

2» р/(5Ч5

'•>' **60^90 •

*• *30^5^5 5* йзЛо^о

Ппюіітха: Яориа виоіву вкки і еівса - по 2,0 илн.шт./га,

2. Впліїв нора виоіву ярої віку та підгремуючих кулиур на врожаї! і яктсть.

І. ?чка - 2,0 «лк.вт./'гв

- б

2. Вика - 1,5 иад.ші./гз + овес 2,0 нлн.ші./га

3. Вика - 2,0

4. Влса - 2,5

5. Вика - 1,5

6. йіка - 2,0

' 7. БкКа - 2,5

Прикілка: Фон мінеральних добрив ^з^бО^О* •

Дослід 3. Вплив інокуляції діазотгофаци'наоікяя ярої вики і п?дотримуючих культур на врожай і /лісїь.

І. Віжа + овес /без інокуляції/ + контроль/

. 2. Інокуляція вики + озес + ?а0%0

3. Інокуляція вики * і' куляція вівса + ^¿д^О '

4. Інокуляція ВИКИ + ОВЄО +

5. Інокуляція вики > інокуляція вівса + '

6. Вика + кормові ооби /без інокуляції/ +

} когароть/

Інокуляція вики + кормові боби + %о^О

8. Інокуляція вики * інокуляція кормових бОбІВ + •

. ЗДо •

9. Інокуляція виан + корковий бобів + ;'ізо?60%0

10. Інокуляція вики + інокуляція коркових бобів +

. ' %0Р60%0 •

Приніїла: Інокуляцію вики проводили иівиоиі: бульбочкових *

'І- ч бактерій 0622, кориових ообів-ООД, вівса-ризоаг-ринои; флавобактерином. Норка висічу насіння: в суміоці и вівсом - по 2,0 иЛБ.М./ге вики і вівса, в с^іаці з кориовиїш бобами - 2,0 алк.ші,/га вики та 0,25 ылн.а?./га кориових бобів.

Попе^дащс - озагиа ячнікь. Агротехніка - загальноцриа-

+ овес 2,0

ч- овес 2,0 '

+ кормові боби 0,25 * кормові боби 0,25 + кормові боби 0,25'

аята для умов західного Лісостепу, крім тих елементів, які ¿ули взяті для вивчення.

іііоля збору попередника пройдено лущення стерні тп аяблеву оранку на глибину 20-22 см. Передпосівний обробіток І в перші дні весняних польових робіт / складався з боронування з наступною культивацією агрегатом РВК-3,6.

Мінеральні добрива вносили під культивацію у формі: азотні-аміачної селітри / 34,5 %/, фосфорні - гранульованого суперфосфату /19,5 ^/, калійні - калійної солі / 40 %/.

Посівав якість насіння відповідала вимогам державного стандарту. Несіння зики та її компонентів протруювалось ТМТД / 2,0 кг/т /, /крій досліду 3/. Сівбу проводили сівалкою Сн-16 оуцільяорядковші способом. Глибина загортання насіння 3-4 сц. .

Догляд ва посівами полягав у застосуванні на другий двяь після оівби гербіциду - 50 % црометрину в дозі 1,5 кг д.р./га.

. Протягом вегетаційного періоду на всіх варіантах дослідів проводили фенологічні спостереження /початок фази сходів відаічали при наступленні її в Ю % рослин і повну - у 75 %/, підрахунки густоти стояння рослин ярої зики і під- ■ гримуючих,культур на одиниці площі /після повних сходів і перед збиранина вроааю на двох постійно закріплених ділянках/, окомірну оцінку стану полягання рослин за 5-ти бальною сквлор по фазах вегетації, структурний аналіз рослин і облік урожай /за Н.А.Майсуряном, 1964/ в снопових зразках, відібраних безпосередньо перед зоїфанняи урожаю з пробних, площадок. Визначали: висоту рослини, кількість бокових

стебел, кількість бобів нл центральному та бокових стеблах,

- в

КІЛЬКІСТЬ НВСІНИЕ ?. бобі та НЕ рослині, масу насінин З І РОСЛИНІ!. Облік уроетю проводили иетодок суцільного по ділянкового обмолоту в повній стиглості зерна комбайном 'Саипо-500“ а наступай,- доведениям носіння до і4-?-ої вологості і пере-рахушси в центнерах на гектар.

Вихід кондиційного ьасіяна ярої вики вис кача ли шляхом ^очистки і відділення вики від коыпгнентз не лэборе горном у Пе'гкуоі К-294,

Коефіцієнт розмноження насіння визве чали відношенням ОДврЕЙНСІ'О КОВДКгДйКОГО насіння до висіяного.

Посівну якість дасінзя визначали з середньої проби / І кг/, ьідібракої з кожного варіанту досліду. Визначали; ¿¿«су ЮСО насінин, енергів лроростваня, леборвторяу охоеість-ое йбзодккою’Свиека с.х.кулмур. Методы определения квчеот-БЗ. йгд.отандвргоз. Іі., Е?9І /. .

. Біоенергетичну ефективність факторів, що нами вивчалися, вкзнвчали 8в кетсдичники рекоиендзціями "Энергетическая з£феитквнос2Ь возделывания сельскохозяйственных культур" /Волгоград, 1985/, а статистичну оброС&у даних, урожаю -методом дисперсійного аналізу /Б.А.Доспехов, І9?9, 1985 /.

2. результати даімдань

2.1. Вплив доз мінеральних добрев на врсаай і якість насіння ярої вики

Дослідження показали, що різні дози мінеральних добрив по-різному впливають на ріст та розвиток рослин, нэгромад- _ ження зеленої маси, ступінь вилягання рослин /табл. І/. -

Внесення лише фосфорно-калійних добрив, наприклад,

Р45К45 » Р^о^о У фваі цвітіння рослин, збільшує приріст зеленої маси на 20-30 ц/га, а в фазі утворення бобів - від по-

відно не 30-40 ц/ге порівняно'а контроле». Добавка до цих доз ЗО кг/га. азоту значно підвидів ц-й показник: у фазі .цвітіння - на 60 і в фааі утворення Оо^э не 90 а/га.

. Таблиць І '

Динаміка наростання зеле"ої маои ярої вы<и та ступінь вил-?ашія рослин залежно від доз нінеральчих добрав /середня за 1992-199^ рр./

Тнагронадасеаня зеленої1 Ступінь вилягання . ' . :ііаси по вязах развит-: рослин, балів

Варіанти доояі- ;Ку рослин, к;/м2 , :

ду 4-----------—------------і-------;--:----------'

•біаоні-'Цвітін: уїво-'.нри укіо-:ігри бу-. ’.айція *,ня : рення:ній огт'~:рііип

• : <5обів:лості Гбобів

: : . ! •

Контроль /бее доб-

рив/ 1,6 2,3 2,9 5 4

Р45% І,ь 2,5 3,2 5 4

1*7 2,6 *,3 5 4

*5<А5*« ' І»9 2,9 3,8 4 З

^зоЗДо 2*° '*‘9 З'е 4 3

Фоофорно-ааліййі добривз позитивно впливають на оіійкіоті роолин вики до зі.лягашія, добавки до них азстногс удобрення зніяуч цей ткавню,

Сірукгурв врОИЗЮ ї 3#ЛЄИН0СГІ ВІД ДОЗ внесення ЦІН4-ральнизс добрив також аиінжеться /таОЛ.і/. Дайкраіді структурні псксзники фори^Бал* посашіи ярої лли гри зяесьшіі фосфорно-далі лних добрив а роарахун/у Р60%с /иепінан в Зобі -8,2 иу., чз роолині - Б? ті., леса наиіимн Ь рзсла-на - 13,0 г р./. При ім-едону \Лзералі>ноиу добриві ¿іг-кісгї, насінин а рослини більсе / 263, £55' /, еле. в їаккх уі і»ех роолини даать дрібніше и&аі;шя з нацов маооо І&ОО лес'иаы,■'

ТвС^лця 2

Структурні поквапили рослин вики залежно ВІД рівня удобрення / середнє аа 3392-І9Г ^ рр./

ІІВРІВЯІИ дооліду

Показники стр*«»« |««к^Р«Ч5|рбЛо:*зф5|й^Р60%0 і : : : *45.

Висота рослини, ии 102 107. 106 114 115

Бокових стебел, шт. 3,5 з,і 2,8 2,0 2,0

Бобів, вг. на центральному’ стеблі 6 9 12 23 25

на бокових стеблах 9 10 15 , 12 9

Насінин, шт. у бобі 7,1 8,1 8,2 7.5 7,5

м рослині IV 154 29? 255 255

Уаса 1000 насінин,г. 64,0 67,$ 68,0 61,5 62,1

Дсні табл.З свідчать, що величина врояаю наоіаня вики залежить як від погодкіх уио і, гак і від рівня аивлевдя роо-лик. Оптимальною нормою внеоення піно радь них дсбряв с гбЛс* ййе забезпечила урожвй насіння 10,8 ц/ге, «о «а

4,2 и/га віще контролі;. При внесенні повного иінеральаого добряга спостерігалась тенденція до збільяеадя вроив, але вона « недостовірною і економічно де вигідною.

Дози иіяеральних добряв иаюеь відповідний вплив на коефіцієнт розмноження, вихід кондиційного наоінця ввся те його носівну якість / табя.4 /.

Внесення азоту /*з(/ вв фоні фоофорно-квлійшх добрав /Р.,5К^ц; / оприцв підвищенні) коефіцієнта розмноження

насіння вини відповідно у 3,5-3,7 разе, але деад здаяув вихід кондиційного цаоіння і шгірвув посівну якість ивоишя.

. ■ ійбЛШХя З

Зпдив ксз ціааральаих добрив на врожай насіняя ярої зяки, ц/га .

Роки

іСереднвїНадвиика

В8РІ8НЇИ ДОСЛІДУ : 1992: 1393: 1994 • 9 • , ■:за три ¡р ОКИ : до *КОНТРОЛЮ

Контроль /без добрив / . 7,0 5,2 7,6 , 6,6

?45К45 . 10,3 ■ 6,5 13,7 10,1 3,5

р60%0 . п.о 7,6 13,9 10,8 4,2

%0Р45К« 10,5 7,8 15,6 н,з 4,7

ЗДо^о 11,4 8,0 14,8 11,4 4,8

51*?0,95 ц/гв 1.9 0,9 ' 1,0 2,15

. Таблиця 4

Вплив рівня мінерального зивлення на якісні показники чаоіння ярої зики /оереднз за І992-*\І994 рр./

Варіацій дооліду

*'Коефіці-:Вихід ГМаса :Енергія:Лвбора-.енг роз-:конди- 11000 ;пророс-:торка ¡нноген- :ційного:насі-!гзння, *охо-

Клнтроаь /без удоб- :нр на-:сінця :нвсін-ївя, % :нин, : : г ; І • • * % ;ніоіь, і

реная/ 4,5 ■ 48,6 64,0 83 97

?45К45 7.2 66,7 67,5 85 97

?60%0 7.5 66,7 68,0 84 96

Й30Р45К45 * 3,6 65,0 61,5 79 95

ЙЗС?ЄСр90 8,4 65,4 62,1 80. 94

. - 12 -

2.2. Вплиз нори зиоіву ярої виси і підгрануючих кульїур ке формування і величану врожаю, якісгі насіння ярйі пек»!

Норми висіву їввть вклав на густогу отокззя роолин не одкниці плечі.їв студінь їх вилягання /ізбй.5/. Із збіль-иана?;к нора висіву ярої вики збільшується гуоюга-рослин на «*% Бонз с в тірямій залежності від польової схокооті несіння і пзгодкіх умов року.

Слід ЕІДМІ2ИЕИ, що протягом грьозс років досліджень кор-' цов' боби забезпечили недійну сті$яість суиівов до вилягав-КЯ. V- ■'

: Таблиця 5

Вплив нора зиоіву ярої вики та підїраіупчих культур на густоту стояння та отупінь вилсгаадя рослвд '

/ езредч* зе 1992-1994 рр./ ,

Варіацій досліду і цорив вазіву,

. аад.ші./гв /

Густа! Ступінь, яиаягвчая, ба-

роолвд *ири укі!сній:іфк побз/-’

, ;стиглосіі {рівні бо-:зикв :бів

Знаа £,0/ хонїроль/ І«'. З 2

Вика 1,5 + овес >2,0 .. 106 4 4

, Вшсв 2,0 + овес, 2.0 . 143 4 З

Вика 2,5 + овео 2.0 180 4 ,3

Вика 1,5 + коркові (Зоби 0,25 110 5 5

Вика 2,0 + коркові бобк 0,25 144 5 5

Вика 2,5 + коркові боби 0,25 177 5 5

Структурні показники роолин /табл.6 / е пряшш відоб-раженйви величина урожаю. Найвищу продуктивність рослицв в кіп: забезпечували в суиіиі з кермовими бобами при всіх

.. . Таблиця 6

Структурні показники рослиц ярої вики залокцо бід цорц вмоіву «аоінвя вісси і підгримуючих культур -/середке за 1992-12Э4 pp./

. 7 • • ' - . * • - * . Норма висіву, нлн «іат./га

Показчики структура .; виза 2,0:віза І»5*1ввва 2,о|вкка 2, :овес 2,0 . + овео, *<• овес ! :$,0 *2,0 5: вика 1,5 І ;+ к.боби: ¡6,25 : вика 2,0}вже 2,5 + к.бобін + я; боби 0,25 :0,25

Висота рослини, аи ' 112 • ІШ ■- 1X5 ; 121 120 124 137

Бокових сгебел, ші. 5,5 3,0 . 2,7 - 2,5 . 2,2 1,8 1,5 '

кількість бобів аа центральному стеблі, м. Ö 14 ІЗ , ' І* 25 26 24

наоівиа на Соко-- . вих стеблах, оі. 14 '• 15 • ІЗ II • 12 ÇI 7

Наоіниз на рослині, зі. 165 232 17? &5 . 2І0 290 2'jS

Мазе насінин з рослини, г • 12,4 19,1 ; 14,2 15,.8 /?3,5 25,3 20,?

-. 14 ■корнах зисів? / з іаких суаішквх рослини иенто галузяться -1.5-2,2 ог,, îOMj Згльпа кількісгв бобів §ориувїься на ірч-тральноігу сгеблі - 24-25 et., більше насіакн а рослини - 248290 от. і вада каса насінин з рослини - 20,7-25,3 г./. Але еяткиальною нормо» висіву ярої зики, за якої забззлачуеіься нз;івщг продуктивність рослин при висіві з вівсом в 2.3 алн. ші./rs ярії вика + 2,0 мла.иі./га вівса, а в суміші з кормовими бобами - 2,0 идн.иі./га виси + 0,250 мкн.ізг./га кормо-аих бобіз» ' . ...

Нзйзиідий врожай несіння вики одержано при сумісній сів-б" вики з кориовиаи бо баки при всіх нормах висіву, що на 9,4-14 ц/га вище від коніролз, соді коли вж о-вівсяна оуиів забезпечила надвишку 3,2-4,1 ц/гз., Оптшіальніши нормами вюі-зу в - 2,5 цлн.іит./га вики t 2.0 млч.аі./ге візсв і 2,0 алн. . Еі./га вики + 0,250 идн.иї./га кормових бобів.

' Таблиця 7

Bposafi иаоіння ярої хики-залаяно від нори вюіву основної та. підтримуючих кульїур, ц/га •

Варіанти досліду '■ / норма висіву, млн. ... ¡uí./ra 1 ■ ; Р 0 к и гНадвшшв

:і992 « 1993- :І994 :серед- :яя до :ко етроли

Вика 2,0 5.5 4,5 6,2 5,3 . -

tasa 1,5 + овес 2,0 11,5 7,3 6,8 8,5 3,2

Вже 2,0 + овес 2,0 10,1 5,6 10,9 8,0 3,5

Вика 2,5 + овес 2,0 8,3 5,7 14,4 9,4 4,1

Висе 1,5 + к.боби 0,25 16,0 15,8 14,2 15,3 10,0

Викч 2.0 + к.боби 0,25 18,9 17.5 21,7 19.3 14,0

Вкса 2.5 .+ к.боби 0,25 14,4 22.8 17,0 14.7 9,4

Норки висіву іа вид компонента і. .ют: велику вплив кз коефіцієнт розчаожання, вихід кондиційного насіння "•? посівну ясіоть нзоіняя /їг 'л. 8/. НзЯаг'МЯ коефіщвкт розинонсд-ця насіння вик« аайезпсч^в адраа вжзізу 1,5 мян.інт./га вчки як а оуміші з вівсом та« Ь кораовши <5пбоии, де він становить 7,8 і 13,3 раз. Б середньої^ за т. а роки досліджень вико-бобові оцінки зьбзчпочили вихід аондиційвоі'о насіння на 70,1-75,3 %, вкко-вівояні - на 63,5-«6,3 в чйсїий посів вики лише ня 49,'4 $4, Наявюіои иасе 1000 насінин , енергія пророотатол і лабораторна схонісїь <5;/ла такої зҐвико-Ообо-вих оунішках.

. Таблиця 8

Вплив нора висіву озновисї та підтримуючої культури ня коефіціелі розанояакяя, вихід кондиційного . асішія га його п.оівЕі.якості

/ оаредне за 1992-199 4 рр.,'

. :Ксафі- : Вихід Ціасз

Варівкій досліду !пп°Їно--пійно-:несі

/ кориа виоіву ваоін ,пояино *піано -ИЕ0Г

ня, нли.нт./га і

Енергія: Лаборв-пророо-іторна ■танвя, .‘схо-

Ж0ННЯ !Г0 Н8-. ааоіння|сінчя,! : £ ■ : ніш,: г Г. • • />• •.КІСТЬ, І ^

3,5 -»,4 68,7 75,4 92,5 •

7,8 63» 5 €8,0 82,3 96,4

6,0 64,1 69,4 80,9 95,6

*,6 66,3 71,7 79,8 94,4

13,3 70,1 74,0 84,9 9£,0

12,5 72,+ 73,1 83,8 97,9

7,5 73.3 73,3 83,5 97,1

Вюсв 2,0

Вика 1,5 + овес 2,0 Вика 2,0 + овво 2,0 Баса 2,5 + бзво 2,0

2.3. Вплив інокуляції дівзоірсфаии ж іннд ярої вики -і пі діри .ючлх культур нв врожай їв посівні

ЯіСОВІІ И8СІНЛЯ

Ла ::есі;:лєву прсдуктаісїь ярої яяки позитивний сяйв иае передлосіша іко:е^лкдія несіння /табл.9 /.

Таблиця 9

Уроаац несіння лики звхзхпо від інокуляції, рівня чдобойиия 13 підтримуючої КуЗІЬїурИ, ц/Г8 - .

{Надвиака

Варіанти досліду :І93гі 43931 ** J д! к о «гро л»

*'<^Д;л+ вика + овес /кол-ЬиЬ0 ірояь / 9,5 5,0 гс.о 8,2 ~

Р,-аКол+ інокуляція вики + • о.:ее 10,5 6,6 10,8 9,3 1*1

РйлКп0+ йнояуляція зики + у JV іііскулядія зі.воо 10,9 6,0 11,2 9,4 1,2

-,,ЧОР60-‘30 + інолулкдііі ЕИ- йй + овас ІІ>2 S.5 n,f> 9,8 1,6

ІіОКуЛ?,.' "Я вики и інокуляція ьівса 11,0 6,3 12,0 £«7. 1,5

РсА(] + -вика + ксрмліі tío- ' и JU би /контроль/ IS.0 17,4 18,1 17,8 ~

^óü-^o + ічокуЛііція 1.ИКЛ + _ , уи чергові СіОСИ 3,6 іа,з 19,3 0,1 1,3

?60^П * інокуляція 'ЯЯ + • 1 ічоку-чція коркових íioóis 13,2 18,6. B,fc 18,? N 1,1

ЦггбЛп + іьоаулячія вшеи ^ + КОГКОгі 6оСи ^5 JB.5 ».o ’©,0 і,а

^гуйг^с, •*• інокуляг1я ВЕКИ ■ 1 + іяс^улпція корао-удс бобі» із,з 18,Ü 19,2 19,0 1,2

iLi? 0,$5 и/V9 °'v 0,6 0,6 2,10

Найвищу цадвихку праная зерна зики - 1,6 ц/'га з з без па чує інокуляція Ц80І8НК вкйіі до сівби иааном бульбочкових бактерій 052?. фи влрощузсцні а вівсом їв 1,3 ц/га - з кормо-вигіи бобами. При вирощуванні з яіваси рівень удсбрездя по-ВИЦЄН СТЧН0БК2И SSj^gQÜgQ, Ч З KOpMOS^a бо бай Я - -бО^О"

Крзщиа ковпонедгом віхи, як показуйсь дані габл. 9, s кормові боби. У псгднвякі з інокуляцією ке о і щ я вили sa удобрецкі фосфорно-калійнййк добривали вротая насіння вики оївцозиїь 18,9-33,1 ц/га.

При несївбількій ціновій-полі®яці, ¡цо uae иісда в останні роки, для оцінки результвїіз досліджень гсе більша дєрй-ьага надається бісанергегичзій, а на економічній оцінці тих чиікшик їехнокогічнах процесів. інзліз даних іабл.ІС свідчать, що цілеспрямоване вкладення додаткових заходів в іц-іекоифікаціи зкробдедгва иясіняя ярої вики підзицуе біоенергетичну ефе»гивніотв.

По досліду і, де вивчалася дози мінеральних добрив, най-офективйіяин за приросіоа енергії sa ефзкгкзніств енергозатрат в варіант грегій, де ваесецо %о%о« Добавлення до вгаданого ввріаигу tejQ лідвицуг прнрісі енергії па 1560 ЦДх, 8Е6 аианшуа ефйКїиввіеїь енергоззїрат на 0,5. '

По досліду 2, де вивчалвоя норми вксіву насіння ярої вика та підгримуючих вульїур, сівба чистої вика змекиуе, а не збільшув прирісв енергії на 3793 ЗДк. При вирощуванні вики в оуаіиі з візова найвищий приріс! енергії / 15778 ЦДв/ іа е$ективніоіь енергозаїраї /2,5/ забезпечу« норка висіву вики 2,5 ге вівса 2,0 мдн. схожих насінин на гектар, а гри вирощуванні з корновиии боСааи /З© 18 ВДя; 4,0/ - 2,0 алн. вї./га ярої вики + 0,250 илн.вг./га кораових бобів.

їабяеця Ю

Біоепзрх'егичла е^екікззіоть заатосувакня різних ¡технологічних заходіз ари вкрадувзннз дао? гкки «а касівдя ) середне за 3992-1994 рр-/ ,

Норма : Затрати енбр-;Енаргія нв-ввріан-: гії на зиро- Ггроивдеевд тіз до-* дуваїшя гро-. Івроадзи, слідів : каю, _ І ¡.Щх

Ефькіивнісгь

ешргозаіраг.

,.Да£Д&И-

І 6417 • 20352 І® 35 3,2

2 735? • 24923 17566 3,4

3 7920 ‘ 26568 18648 3,4

4 9961 29597 19636 3,0

5 10524 30732 . ІРМЇЙ 20206 ' 2,9

І 10524 . 6731 -3793 -

2 10524 22261 117 37 2,1

3 10524 24028 13504 2,3

4 Х0524 2.302 ' 15778 .2,5

5 10524 36717 26193 3,5

6 10524 42442 ' 31918 4,0

7 . 10524 36858 Дослід 3' 26334 3,5

І 7976 24525 ' І» 549 3,1

2 7976 26049 18073 3,3

3 7976. 27309 19333 3,4

4 10520 2769 2 17112 2,6

5 10580 27691 17IIІ 2,6

6 7976 20450 12474 г,б

7 7976 . 20473 12497 2,6

8 7976 22254 14278 2,8

9 10580 22021 П44І 2,1

ЇО . 10580 21763 11383 2,1

•По ді/оліду 3, де вивчалася ігіокуляція насіння вики і підтримуючих культур штвыа^в бульбочк1 яих бактерій на фоьі різних доз мінеральних дсбрив, ьаябільаия приріст енергії / 19333 МДк/ і нпявищу ефективність енергозатрат / 1,4/ забезпечує передпосівна Інокуляції1 вики штамом бульбочкових бактерій 0622 і вівоч ризонгринои та флавобактерином на фс-

W р60^30* н ‘ .

Прі. вирощуванні вики з ¿соруовими бобами наявисдкии ці

показники в відповідно 14278 і 2.8 за умов іі.ок^лядії вики zsaisou 0622 і кормових бобір штамса 0418 на фоні фосфпрно-. калійного удобрення / P¿{foc¡/' • '

■ . в л u н о в к к '

1. У грунтово-клійалгчлих умовах західного Лісостепу гоїшу і більше насінля крої вики з гектара ыоянз одержати від яяеседня під передпосі. іу кульгивзціп PgQKgQ. За цих ;іє улов забезпечується найвищий вихід кондиційного СІННЯ

/ 66,-7 % / та добрі його посівні якості, зокрема: маса IÜOO . насінин -68,0 г, енаргія проростання насіння - 84 дабо- ' раторна схожість - 96 $. Добавка до цього фону к30 зоільауе . врожай в межах 0.5-0,ó ц/га, цо е магеиагичко недостовірним.

2. Норми іисізу наоіння і вид компонента /підтримуючої культури/ значно впливають ва величину врогаи нвоікая ярої вики. При вирощуванні вики в оумівці з вівсои кращою нормой висіву ввсічня е: вини - 2,5, вівса - 2,0 адн-пт./га схоких ■ насінин. Цим забезпечаться врожай наоіння вгс:и 9,0 і біль- .

' ше ц/га, вихід кондиційного весіння 66,3 uacs 1000 кзсі- • нин 71,7 г. ' '

При взроцузРіні вики в суміш пі з кормоаиі/л бобами кращої! нормой зшіву насіння ыя'и с 2,0 і 6сСі з 0,25 ил.ч.ит./га

схо«их насінин Цим, забезпечується ззронай насіння виси 39,0 і більша ц/га, вихід когдпційиого насіння 72.4 %, чиоа ІООС насінин 73,1 г. Такий чином, виродзвання викі. з корловиш: бо-баин в більш вигідніш господарським здзадон, иіх а вівоои.

3. Посів виси без підтримуючої культури в уиоввх високого, в в окремі роки надмірного аколокенчя, що має міевд д зоні західного Лісостепу йсрагги,. е ьедоцільним.

і. ЗИКО-БІВСяНІ оугішки забезпечують вихід кондиційного И5гіння виі:и на 63,5-66,5 % вико-бобові - иа 70,7-73,2$, поств однієї вики - лише на 4?,4 %.

5. £асюсу....цйя передпосівної інокуляції ваоіния ярої вики. та іідїрг.іч'.зчих культур /втвса, кормових бобів/ е елективний технологічним агрозаходом. Такі посіви вимагають фосфорно-калійного фону /Р^о^г/*

Для І!, жуляції насіння вики доцтльио зпстооовуЕЗги штац бульбочкових бактері*} 0Ь22, кормових бобіз - 04ІЙ, вівсе -флавобактерин то ризовгркч. '

6. Дані біови';ігваич»оі ефективності технологічних заходів при вирощуванні насіїїня ярої вики /середи« за З роки в розрахуй на гектар лосів;, / овідчйїь, що;

-!і»;с’окий приріст енергіг / І?6Х ЖДх/ та найвдау ефективність вніргозаюві /5,40/ забезпечує знесення ліберальних добрив у дозі ЗДо нг/ге д.р.; -

- при вирощуванні з'ікї: а суміші а вівсои найввдий приріст енергії / 15//8 МДж/ їй маску есКктивністі енергозатрат / 2,50/ забег>>.зч;'£) корма висіву нссіщія виси 2,5 і втвса 2,0 иди.іт./їв схожих насінин. Пр:і вирощуванні з коруовіши СоСали і,і показники стаиовзаіь зідаозідно 3]$І8 і ^,0 при

нормі виохез вики 2,0 та кормових сзбіз 0,25 млн.п'а’./гз схожих насінин; ' , •

- передпосівне ІНОКУЛЯЦІЯ НЗСІННЯ 6 ЗЗїІЛИВИМ І6ХКОЗІО— гічвим заходом. Найбільшого приросту енергії /19333 ¡¿Дя/ зе е$екіивноозі енергозатрат /3,4/ дисягазться від внесення мінеральних доОрив з дозі Р60%о та інокуляції насіння вики штамом 0622 і вівса флавобактерине^ та ризоагриноі» або' вики штамом 0622 за кораоьих бобів ягвисш №і8, де приріст ' енергії скла доз 14278 тз ефективність еаергозато5т-2,3;

’ - позів чистої вики Н0ефе-;тивкий, в середньому за три

роки дослід&снь зменшував приріст енергії на 3793 идгс.

' ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБШЇГБУ

І.- В умовах західного Лісостепу України при вирощуванні ярої ВиКИ на насіння доцільно вносити фосфорно-колійні добрива в дозі ^бо^О*

• 2. Для швидкого розмноження насіння виси її слід виоі-вати в сумішці з підтримуючими культурами - вівса або кормовими бобами при таких нормах 'шіву схожих насінин: вш;я 2,5 илн.иіт./га + вівса 2,0 нлч.шт./га або ваки 2,0 млн.ші./га ■* кормових бобіз 0,250 млн.ит./га. арацою підтримуючою куль- ' турою в кормові боби.

■ 3. Для покращення росту і розвитку рсглка та Нормування доброї їх продуктивності перед оіьбов провести інокуляцію насіння ярої вики штаиои бульбочкових бактерій 0622, кормових бобів - 0418, вівса - флавобактерином та ризовгря-ном. •

СййОК ОПУБ&НОВАШ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ •' '

1. Ь..лйв доз мінеральних добрив на врокай і якість насіння лррі биї»і // Передгірнз та гірське землеробство і’ . тваринництво, К.: Аграрна наука, 1595,- Вип.-ЛО- С.44-45

/ в с пі зз з торс і иі /.

2. Вплив нора висіву ярої викл то підтримуючих культур на ьронай і його виоіь. // Передгірне та гірсіке землеробство і ГБЗринкгшїіо. К.: Аграрна чаукр, 1995.- ВИП.-40.

С.45-47 / в сііізгхторстві/. . • " ' ' .

Зсйляхі’ підвічення врожайності насіння ярої вики в грунтово-кліиві.’іічиих умовах Львівщини. // Інформаційний лис. ж К; 05-95, Львів: Львівський ¡ЯЩЕІ, 1995. -С.35./в спів-

СБ'ГОрСТВІ /,

АННОТАЦИЯ - '

Болоцук а.П. Влияние агротехнических приемов ьэ урожай и , качество ссі'ян яровое -зики в засадной Лесостепи Украшш. Рукопись диосортоцид на соисвашіе ученой степени кандидата сельскохозяйственных науй по специальности 06.00.09 - расте- • киеводоїво, Львовский государственна сзльскпхсзяйствзаднй иаститух, г.Дубляны, 1995. ' _•

Задается дасевтационкая работа, которая содержит ре-зулывты исследований по повдакшо урожайности и улучшению пос. евнух качзс-тв сєичн вші яровой. '

Дрн:/„>.:и "рехлетних исследований установлено, что ка серых ог.ол.<о;ії!ііг логкосуглинковых лочзах западной Лесостепи Украйни зиесенж фосфорно-калийаїс; удобрений Їб0%0 обгспе~ чивзса урс^ай сеилн зики 10,8 ц/га /надбавка к контролю .

4,2 ц/ГЗ./, ВІ'СОІІЛЙ выход кондиционных семян /66,7 %/% хоронив посевные их: качества, в частности: ив-в 1000 семян ,

Б8,0 г., энергия пророс58иия 84 %f лабораторная всхожесть 96 Добавление к указании удо бранили ^ увзличимет урока й в пределах 0,5...0,6 ц/га, что является математически • недостоверна.

При возделыввчии вики в снеси о овсом лучаеа яормой выоева сеняа является: гики 2,5 и овса 2,0 млн.м./го всхожих оеыкн. При возделывании а нориавыаи Собаыл эти корны составляв! соответственно 2,0 и 0,25 илз.гат./га. Во втором случае можно достичь 19,0 а более децгаеров с Е?кгара сеиян вики высокого качества. ^

Для инокуляции семяи целесообразно использовать: - для вики итаы клубеньковых бактерий OS22, кориовцх боОоз -0518, овса-флавобактерин и ризоэгрвд'. Пра этой обязательным являем я удобрение в корце ?б'о^90‘

Самый вмзокий биоэнергетический эффект получен при внесении фОСфОрНО-ЯВЛИЙКЫХ удобрений В дозе РбО^О и сов~ меснси посеве ВИКИ провой 0 КОрМОЛЬЙИ бобами. Посев ВИКИ яровой в чистом виде яе эффект use н: уменлвние приросту энергии составило в средней 3793 МДк.

ASHOTA-TICK ■

.1 • Voloshchuk O.P. The Influence of agrotechnical actions

on the yield and guallty seeds of common vetch In the west

forest steppe of Ukraine.

The dissertation on the coiapetition of Candidates^ deg- •

reo of Agricultural Science with specialization 06.01.09 in

Plant Industry. Lvov State Agricultural Institute, Dubljany,

1995. ' ’

on increasing yield and improving seed qualities of the cotanon

vetch /Viola sefciva L/. .....

The 3rd Investigations waa confirmed that on the greypod

of Ukraine the application fertiliser Pkg/ha providt« -the grain yield of common vetch ^008 kg/ha accretion over the control 420 kg/ha, high output certified seeds//66,7#/* good seed qualiti, separately, thousands grain mass 68,Og, energy of

The graving companion-seeded of common vetch with oat /¿.vena sativa L./ the best Beedlng rate was comaon netch 2,5 '

bean /Vicia faba minor/ triae rates oure reepectinely 2,0 and 0,25 mln seeds per ha« In second case can he reached 1900 kg/ha and more grain yield of comaon vetch of the high qua- ■ lity. - . _ ■ '

for inoculation seeds should he used) for common vetch.

nodule bacteria strain 0622 fooder bean-OM8, oat-flavobacte-rin and rhizoargin. By this in is certainly the application fertilizer P60Kç0 kg/ha.

The highest bioenergetical effect was pronidet i application fertilizer IçqKçq rates and companion seeded conmoji vltch with fooder bean. . ■

The seeding of conunon vetch in pure look is not effective practice. There wa negative output enerca /in levels —

-zolls light-taxtured loatsy soils of the west forest-ateppe

gemination S4- $, laboratory germination rate 96 fa» The application with PgjjXgQ kg/ha nitrogen was increased yietd in levels 500-600 kg/ha and it is not statistically significant. .

and oat 2,0 mln seeds per ha. Epr cultivation with fooder

3793 Wdzh/ here. ,

BlflnoBlaAaima 3a bmijci KAHfl. C.-T. HAJK /1