Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние агроэкологических факторов на взаимосвязанную систему технологических, пищевых и токсикологических показателей зерна новых сортов озимой пшеницы в степи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Влияние агроэкологических факторов на взаимосвязанную систему технологических, пищевых и токсикологических показателей зерна новых сортов озимой пшеницы в степи Украины"



уирахшська «и *тт .гарж на,ук

1НСТИТУТ КУКУРУДЗИ

На ррапах рукотсу

ЛНТОШК СГСРГЫ ПЕТРОВИЧ

вшвд лгроимоичних: факторхв на взмзмозв'язлну систему т1эдюлог1чггих, ххрчовтс i токсшологгчнрк показшшв зерна нових сорпв озимот пшщг в

стену ук ра пи

г

06 01. 09 - т-ослшцгацтво

автореферат, дисертац!I не здобуття паукового ступени . кгпдедэта сгльськогосподарських наук

/

Дн1ирспетровськ - 1993

Дней ради Сна рооота вшеонаиа и Хиститут! кукурудзи

УьрзГнсысоК ■■'.сиды.п I аграриях наук

НауковяЛ кар!вник - доктор п льеькогоегюдареышх наук, щ.эфегор, jk.uo.nu Г. П.

|Ц1 ¡:льа1 оюшлши - доктор о1 льсъкогошюдарських наук, 1'кал1Ч 1.Д. - кааддат сЧльсысогосподарськик наук, Ярчук 1.1.

Нроыдна установа: - Уиапсыиш сп льськогосшдарсы'чх! шетктут

¡Заме? дасертацП в1 дЛумОтьоя " 4 " листопада 1993 р. о М год. на ;.ас1да1ш1 савц1алЮовшю1 вчишю! ради Д 020 . 6у. 01 ь ¡исгиуут! кукурудзи УААН за ад ре со»: 320027, м Дш лронатровсьт', аул. ДзерАиаеького, 14, тядфон 45-02-36.

и д.:сщпац1сю шиш ознакомитесь в б10л!огын Гнетитуту к^лурудзя УАЛИ

Ыдгукн иа автореферат (в две« нрш!ришш, оасв1дчаних пьчатко->>

просимо надешшч'ц за адресом: 32Ш27, к. ОДпрсшегровслК, ьул. Дзораиаюькото, 14, 1нститут кукурудзи, вчешому секретарь, сш1зоваца1 ради.

¿ыорй(}*;рат роз!сланца "2" р.

Ь*:ы>5 секретар спац!ад1зовашл вченисц ради, д "жчор елльськох'осподарсышх наук

о.Д. Арт*«

/

ЗЛГЛЛЬНА -ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть теми. На давлячись на те, цо грунтозо-клШатпчн! умов;; стеново! зонд-ykpaírai дооить повно е1дпов!дэють потребам в1«рощування високояк! сного зерна 1 в зерновому виробництвГ тут основно м1сце займають сорта силъних-пиениць, проте. р!вень загот1-вель високояк!сного зерна eco щв но в!дпов!даз потребам народного господарства i Íнколи зшикуетьса до 6...7S сплъних 1 50,..60% ц!н-ген. Цч св!дчнтъ про те, що потетЦйн! можливост! нових сорт!в пшениц! викорнстовуоться нз повн!сто 1 1снують значн! розерви niд-ВЩ91ШЯ якост! зерна за допомогою агротехн!чяих заход1в. Поряд з цин забруднення иявколгааяього середовмца ! продукт! в харчувэяня рештками пестиг д!в, а такозк п!двш;ення ьмЗсту в них н1трат!в i Штрйт!в потребують посялення контролю за i'x залгашсовими к'лькостя-

i розробки науксвих основ i практичшх прийом!в еколог!чно без- -i почни! технолог! it вироэдгвадая озимо! гесенкц!„

Щль ! завд'чшя робота» Щллю дано!'робота було зивчення зплн-ву агроекодотМнних фактор!в (грунтово-кл!матичн1к умов, лопередзш-kíб, ;,j6p!b S пестицид!в) на взашозв'язану систему технолог! »а мх харчових !• токпяюлог1чних показ1Мх!в зерна нових сорт1в озимо! пшениц! з мет- вдосконалення технолог!!' íx вирсяцування в умовах степоьо í зош1 Украпш.

Для виконзвчя роботи були поставлен! сл!дуот! задач!:

- шсчги ocoómrsocrl формування як!сних гояазник1в зерна нових сорт!в озимо! таэниц! залежно в!д погодних умов 3 попереднин!в;

- вивчити впяив основялх элемент!в живлешш „ !х поеднання з системами захисту рсслин в!д хвороб í вилягання, доз ! строх!в внесения азотних добрив на п;одуктшзн!сть i як!сть зерна озимо? пиеннц! па суходол! ! в умовах зроаення:

- доел!дата ступ1нь гашшу пестицид!в на формування якост! зерна;

- шзначити 1я.енсиря1сть розкладу основних пестицид!» в рослинэх озимо!' пшениц! ! íx эалмжов1 к!лькост! а основн1й продукт I при pi3irax умовах тфовдвавня;

- встаногагги нзяви1сть ! к!льк1сть н!трат!в í н1трит!в в зерн! озимоí пшениц! яря р!зних умовах азотного живлення рослин;

- розрахувати екшои!чну ефектавн!сть використання' м!нерзлыщх добрив í пестицид!в при вирощуванн! високояк! сного зерна озимо!" пшениц!.

Вивча^л особливост!

формуваШ1я хл1 бопекарсышх í сан1тарно- г1пен1чних покьзшк1в зерна районованих на час виконання роСоти сорт1в Шбниц1 Юток, Ольв!я, Одеська нап{вкарликова, Альбатрос одеський Í Одеська 51 по чорному пару I п!сля непарових попередник1в без зрошення I в умовах зрошення. Досл1ди проводили в Досл1дному гослодзрств! НВО по куку-рудз! "Дн!про", Сииелъник!вськ!П, Роз!вськ!й 1 Ген!чеськ1й доелiд-них станц!ях.

Як1сгь верна визначали зг!дао д)»чих стандарт!в i эагально прийнятих методик.

Анал! з залшк!в ряду препарат!в х!м!чного захисту роолин озимо ! шениц1 (байтан, байлегон, т1лт> та mtvry HiTpavloHlB в зерн1 "озимо! шениц1 за л!тературними прописями виявився немохливим. Ца в основному пов'язано з В1дсутн!ст ' таких методик для анал!зу безпо-сэредаьо зерна озимо! пшениц!, що викликало необх!дн1сть у ix вдос-коналенн!. Ыатер1алм ц!е! робота приведен1 в дисергйц!i.

Наукова новизна роботи.- Вивчено потенц1йн1 «ожливост! нових copTiB озимо i пшениц! з точки ^ ору формуваш'л якост 1 зерна 1 Их рзакц] ю на умови вироэдвання, вмзначено оптималы' дози J строки внесения азотних добрив при вирсщуваш11 озимо! пшениц! п!сля píoimx попервдщшв, розроблено нов! ефзктивн! методи визначення наявност! реиток деяких пестицидов в рослинах, вивчена д.шам1ка ix розгеладу J внлив на хл!бопекарсък1 1 сан1тарно-г1г!ешчн1 "окааники якост! зерна, вдосконалено метод визнач-шш вм>сту ni трат i в в зерн! озимо i пиешзд! i визначено i'x кЗлыпетъ при pi эних умовах вироедиання.

Практична Ц!нн!сть роботи. На ochobí одаржаних експерименталъ-ш даних розроблеш рексмендам! виробництву по найефетивншому Бикорйстащж м!кералышх добрив f пестицид!в для нових copTiB озимо! пшениц! з метою одержання к ксимадьних урожа!в високояк1сного, еколог!чно безнечного зерна. Матер!али методичних розробок рекомен-дуються для проведения mohiropiury за bmíctom пестицид!в i ni тратi в , в навкохшшьому середовщ!.

Лпробац!я роботи. Ochobhí результата досл!джень донов!далися i обговорювалися на науково-мвтодичшй Рад! ¡нституту кукурудзи. УЛАН (м. Дн1пронетровсьн, 1992), на ceMinapi кра i i; СШ' з метод!в анализу сл!дових величин токсичних речения в об'ектах навколишнього середо-вкца, продуктах харчування í б1освродсви!цах (Ки!в, 1992), м!жро-г'олальн.'Й1 науково-пракгичшй .¡онфероиnil з еколого-ландиафгяого "районувапня, розштку адаптивного рослиннацтва i виробництва еколо-г!чно чисто! продукцП (м. Дн! яропетровсыс, 1992), на нериий респу-

бл1канськ1И науково-практачн1 й конферош! К молода вчешшх (м.Дшпропэтровськ, 1993).

Публ!кацН'. Пс основшга результатах досл!АТ!ень дисертац!Т опубл!ковано 4 робота.

Обсяг робота. Дисертац!Яна робота складаетьея з вступу, семи роздГлПГ, еивод1 в i рекомендацМ! виройшцтву, перел'ку влкорнстаноГ л!торатури. Матер! ал вшигадений на 155 стор!нках машинописного тексту, вм!щуе 32 таблкць, 21 граф!к!в. Пэрэл!к пикоркстшю! л!те-ратури в1слючав 309 найменувань, в тому чнсл! 95 нп !нозечнга мовах.

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДКЕНЬ

2. Вплив екг,лог1ч1дах умов 1 попередник!в на формувапяя якостх зерна озимо I пшениц!

Одержан! нами результата св!дчать, що ем1ст б!лка в эерн! I клейковини в борогч! пом!тао зростають Ь б!льи носушяквих районах. Так, в середаьому .за 1990-1992 рр. в Дссл!даому господгрстн! [¡ВС по кукурудз! "Дн!про" було одержано зерно сорту Альбатрос одосыгий з вм!стом 61 лка 14 16% 1 клейковини -30,0%, на Роз!еськ!й дссл!д!!!й станцН' - 14,54 ! 32,1%, на Ген!чеськ!й - 16,85 1 39,4$ б!дпов!дко. Р!ст ем! с ту 01,-нь I клейковини ке завжди е св!дченням покраздання якост! зерна в цьюму. Р1зко посушлив1 умови нер1Дко приводять до пог!ршення реолопчних показник1в т!ста {• зшктеннп об'сулого в:ао-ду хл1ба.

Негативний вплив груитово-кл1матичних умов на урогай 1 як'отъ зерна озимо! ттшетщ! можливо зме1шити опт1ш1зац1ею технолог! 1 вире-щуванля в Ш лому ! когасретнши технолог! чними заходами. Вякористпн-ня чорного пару в Степу УкраКни позитивно впливзе на уропай ! як!сть зерна новгх сорт!в озимо! пшениц!.

В 1992 роц!, наприклад, вм!ст б!лха в зерн! р!знкх сорт1в по чорному пару колипався в межах 15,52..-16,37?, а п!сля кукурудги силос лише 13,42.. .14,ИХ.

3. Як!сть зерна озимо! пшениц! в залеяшост* з!д умоз генерального жлвлення

Нашими, доелIджоннями встановлено, то в н1вн!чаому стопу Укрч?лк на 5рагио»:»:.-чу 1"я! ■}»■» |£срио-кз.ч! Ян! дсОрива позитивно аплквэди пь ''••р!К: I нич! п' ч.-.рн-гму тару. Внсопяя п!д В»рел;'.

С1вну культивац!» давало змогу зб1льшити врока.ш!сть зерна сорту 1сток на 7,7 и/га, сорту Альбатрос одеський на 3,6 ц/га.-Позитивно вшивали фосфорпо - кал1йн1 добрива 1 на б!лков1 сть зорна, доводячи ЗМ!СГ 61ЛСЙ в С0рт1 1сток ДО 14,17%, 'ГОбТО ДО ШрЫ СИЛЬНИХ ПШОШЦЬ, 1 вм!ст клвйковмш до 34,1%, в одночасним дяяюь« пол!шенням I} якоет1.

При викоркстшш! фосфорно-калШних добрив на фон! 30 т/га гною сио(;тер1гався р1ст урожайнос-л зерна до 5 ц/га. Однак при цьому пог!ржувались ф!зичн! показники зерна - дещо зменшувались натура зорна, бм1от 01лка, клойковини 1 об-смний в;шд хл!ба.

Бикористашя азотгаи добрив при допос!вному внесен»! на фон! ЗОт/га гною I Р6и1!ео з розрахунку 30 кг/га азоту викликало зникення урожаю зорна на 4.1 ц/га. Однак вшст б!лка ! клейксвшш зростали в!дгюз!дао на 1,1 I 4,2 %. Одночасно при цьому но спостер!галось зм!н в реолог1чша. властивостях т!ста 1 об'ег/моку виход! х.'пОа. Зб1льшення дози азоту до 90 кг/га, викликамчу подальше зшгкишя уро:;айност1, сприяло п1двиш,еш1ю ш1сту ©¡лка на 0,33, клойковини в Оорошн! на 0,9 %, оО'еыу хл!ба на 36 см" в пор'вняши з внесениям !1ао. ЗгИльиешш дози азоту до 120 кг/га но снри.ло подальшому приросту в локазника.х якост! зерна, але зшиувало сб'емний вих!д эипба аа 37 с(.г. Р1вуиь урожяйност! при цьому залииився на р! ви! з вариантом 1з внесашям М^д.

При використани! як фону шрощувашш, вплив азотшгх доб-

рив на як!сн! покызншш озитоК паениц1 сорт!в Альбатрос одеський ! 1сток но чорпому пару був меш покнтшШ. Так, нав!ть инвсоння азот-нт добрив в доз?. .60 кг/га но викликало дое?ов!рного зб!дьшоння вм!сту С1лка 1 кло&овшш в зерн}.

Таким чипом, допоЫвнэ внесения «зотних добрив в чорний пар ехонсм'чно тзвшчдне, так як в волог! рок», во но можо приводити до ьшкояня вроа.айност 1 високорослих сорт! в 1 майао не ш доищу е якос-чч зорна.

Щющувашя ¡нтенспвнпх сорт ¡в п!сля кукурудзи на силос ко давало змогп одорхатк зерно, нкэ б в1дпов!дапо ь .йогом до силышх ншьяииь. Однак, використання ногаюго М1 морального добрива в пород-кос!нний порой!ток ¡рупту в шрш сприяло ! стотному при-

росту уротайюс'л зерна. Як!сн! 2 показники зерна сорт1в озимо!' надыши, вир^сано! по кукурудз! на силос (пм'ст бглка та ¿л^йковяни) зро-ггыт в меньпий М!р!, 1Я0 недоитатньо для одержання :>грн-) ¡¡¡юплць.

Гг.'сп. и*..,-пин! ык-с. 4ч>ч :';о кг.-га азотиих доорив "!ц ознму паени-

да по чорнсму пару на фон! 30 т/га гною £ Р60К£0 не шло суттевих шроваг перзд внесениям його с перодпос1илу культивпцИо. В пезкач-н!й м!р1 про с тал!! ли-.е сила борошна та об'ем хл!ба. Вм!ст же б!лча в ь.зрн1 } клейковин:! в борошн! проявляли тонденц1га до зшшзнля. Що и стосуеться 1гатх пскознш!в пкост!, то весняне п1дживлйшш спряло зб!льшешпо силз! Сорсшна, а внесения в перодпос!вну культявац! л -зросташго об'ему хлЮа.

В сх1 датах районах Степу Украпш па безгнсевому фон! при загяль-нШ норм! азоту 30 кг/га строю! його вносення не впливали на уронаЛн!сть, ец!ст б1лка 1 клейковшш, силу борошна.

При сумарн!й доз! азоту 60 кг, перенесения всШ к!лькост! у вэсняне п1д~ивлепня, або його роздр1бнв внесения, збгльшуючи урожайшсть зерна на 1,2...4,2 ц/га, також не впливали на вм!ст б!лка в зерн! 1 клейковина в сюроиш. Реолог!чн! властивост! т1ста ног¡раувались при весняному п!дЕивленн1 пос1в1в вс!ею сумаргго® дозою азоту.

Отже, азотн! Д1брива в чорний пар р&га восноп вносити такой не доц!лъно.

В ус1х зонах урожайн¡сть зерна озимо! пкегащ! по черному пару як I його як1 ст!, булн найвгац! при проводешН п1дживлення ркчелгд азотом у фаз! початку виходу в трубку з нормою гштрати 30 кг/га д.р. Подальше "бЫьшення дози до 60 кг одноразово, або внесения дано! дози у два строки не викликало покрэценяя якост! зерня, я урожайн!сть при такому агрозаход! !нколи «пв!ть зменшувэлась.

Дан! ре'-.улъта'нв вивчення впливу покианого режиму на ефектиз-Н1сть весняних п!дкивлень азотом в п!вн1чному 'Степу Украпш приведен! в таолищ I.

Як!сть зерна озимо? пшениц! в умовэх зрошення

Основне внесечня азотних добрив и1д озиму пшеницю Одеська пч-Швкарликова п!сля кукурудзи на силос, незалежно в!д 1х дези, спри-яло зб!лъшегаш в;:!оту б!лка, клейковшш, об'ему хл!ба ! урожаю, аля приводило до деяксго розелабленя нлейковкни.

Р!зн! дози азоту майке не впливали на натуру зерна силу борошна. У в1дяошенн! вм!сту б!лка I клейковини, низькэ (N4=) I сере дня (И^) дози азоту мали однаковиЯ вплив, але при цъому проходило зб1льшення урожайност! на 2,2 ц/га.

Використання висотшх доз азотних добрив не давало позитивного впливу на урояайн! сть зерна озимо! шении!. Ы! ст 11жа в зоря!

Ьллии взсшших Шдживлень на урожай»! сть i як1 шешщ! по мощному пару аалеггно в!д фону вирощ kIeclkû солakhiйно-досл! дна стаиц!я, середке за И

Таблица I

о^ь зерна озимо if уъашш (йшолыш-189-1992рр. )

i

'BapiaiiTii досл1ду 'Урожай' BnIct Н1сть гб1лка (т/га) б зерн! <*> 'клзйковишг в борошн! ВДК, 'с_ла (о.и ) борошяа (о.а.) 'ОО'БМ ' 7л1ба (см3)

i Шй'зо т/га i i i i

Контроль 5,95 13,51 .31,5 62 220 870

«3 отР б ,14 14,05 31,6 62 238 868

6,15 14,24 31,8 60 265 854

Н30ТР(,130ОЛ 'З.СИ 14,66 33,2 58 ' 273 823

u3oD-HaoTP* 6,03 • 14,83 35,0 57 2S5 830

Г"'*1* РбО^О

Контроль 6,05 13,48 30,6 54 237 802

Ji30rp 6,26 14,19 32,4 53 242 834

"aou,N3ûTp 6,03 16,19 33,8 56 260 802

и30три{30ол 6,17 14,78 34,6 56 262 804

К30В+И30ТР+ 5.98 15,39 36,1 69 273 820

:'30CJ1

Гн1й >W3ûPbOK6Q

Контроль 6,04 14,50 34,8 64 224 793

»ЗитР 6,04 15,03 35,3 62 209 767

ÎÎ3ÛBHÎ3ÛTP 6,08 15,41 35,2 66 213 778

иа0три/30ол 5,97 15,53 36,5 70 220 777

w30BtM30TP+ 6.II 15,19 36,4 62 223 817

Н30ол

"^05 0,34 0,52 1.4 - 23 31

t вм1ст клейкоьшш при вшорцстан! n bî дпов!дно зб1лшувався на 0,2В I 1,8 %.

Вивчення Функционально!' залежносп Mis piaiisM "рокайносп озимо'! пшениц! i викориотанням азотких доорив показало полпюмний тип зв'нзку. Розрах-унки по р1ваяшш porpeci i показуютв, що доза для сдеркання зерна при стандартна бишовоот! зерна (14$) повинна складати 160-180 кг/га. Однак одноразово внесения таких доз азотних добрив економ!чно невигчдпо, оапльки зб^льшенна урожайност! зак!н-пуаалось при снесена! п!д опновний оброб!ток 90 т/га азоту.

Однак дод-пкоье внесении азоту п веонлне niдживлення вело до

подальиого зб! лызонпя уротаЯногт1.

Кращп-м строгом весияного гПдаявлення в уловах. Стопу при зрошен-ni бур в:п!д рослт в трубку. Шдамалення оэпмо! пгзищ! в б!лот п!зн! строки в пор!влянн1 з виходом рослш в трубку суттивих поре-ваг на пало.

Щэ б1дьио nposaföifcTb 1 як!сть зерна п1даи!дува.'п!пь при програмуванн! вроха!'в i систем« захисту рослян.

}1а:я: встановлона суттева р|зииця в реакн! ï pÎ3inix сорт! в на цэй агрозах!д. Уровайл1сть та технолог!'ml показшиш зерна Одосько!' нап1вкарлияово1 зросталл пабагато меншэ, Шв у сшапях сорт1в Слъв!я 1 Ictok. У них спостер!гавсл подвШшй сфект - тс р1ст урожайност!, так i значне пол!пиешт вс!х технолог 1чних показник1в зерна 1 бо-рошна (табл. 2)

Таблица 2

Зм!па якост1 зерна сорт1в озимо! шепкц1 при плаяуванн! врокайност! (середке за 19^9 - IS£Ipp.)

Планова 'Отсшана ' Вм1ст (%) ' ВДК. 'сила *0б m

* i-1——-1

урохайч!сть урожайн!сть б!лка в клейковшш (о.п.) борошна зл!ба,

(т/га) (т 'га) зерн! в боропш! (o.a.) (см3)

Одэська нап1Бкарлииова

5.0 .. 5,39 12,23 27,8 55 260 847

6.0 5.08 13,38 29,2 58 . 259 9X0

7.0 7,09 13,12 30,1 • 61 260 894

Ö.0 6,87 12,79 29,3 59 . 305 807

. Ольв!я

5.0 С.42 Î2.49 26,9 51 348 81.6

6.0 5,78 13,83 29,3 53 285 830

7.0 7,19 13,28 29,6 60 283 902

8.и 7,41 14,15 32,2 61 289 : 933

Ictok

5.0 5,39 12,82 28,7 58 247 830

6.0 6,13 13,42 29,6 59 240 876

7.0 6,93 • 13,47 32,0 60 284 840

8.0 7,37 13,74 33,9 65 340 867

ИГР 0,23 0,67 1,7 - 22 24

Лише використання сорт 1 в сильно! шешщ!, програмуванн!

врокайнаст! ! офектшмий захист рослин в1д вилягання, бур'ян!в,

ишдшшв ! хвороб гарантував с держания як!сного зерна в умовах

зроаення.

5. Урожай i pjtiCTb зерна озимо? пшениц! при використанп!

3fico6iB х1м!чного захисту рослин

Вивчення вплкву герб!циду dmíhhoí coji! 2,4-d на урозкаШ^сть 1 ¡intсть зерна озимо! пшениц! в умовах п!вн!таого Степу Украйш показала, цо використатш герб!цмду в доз! 1,2 кг/га в фаз! повного кущ!кня озимо! пшениц! сприяло п1даищенн1о вроааЯност!. При цьому так! локасшки якост!, як ем)ст б!лка ! клейковшш но в!др1зчялися в!д контрольного вар!анту. В той жо час реолог!чн! власт1шост1 т!ста i об'еи хл!ба змениувалнсь в!дпов!дно на 32 o.a. 1 70 см3.

Йк показують результата наших досл1даеш>, гочаткове накопичення герсИциду в рослинах в значн!й м!р! залежало в1д ро-звитку вегетативно í теп на час оброб!тку пес i sin. В вар! антах з внесениям повного м!п&ралыюго добрива до мае i ICO абсолютно сухих рослш1 була Matizo в п!втора рази б! льшою и i к на г.онтрол!, к1льк!сть 2,4-D в росликах складала 8...10мг/кг, о в вар!ант! без добрив 21...22 mv/kp (мал. I).

Ыал.1. Дшам!ка ва!сту 2,4-D в рослшах озимо! пшениц!.

Спостережзння за ekíctom repöimmy в рослишх показу»ть, вдо б!льша абсолютна ивидк1сть розгшду сиостер!галась на д!лянках без м!поральнлх добрив, одпак процент розпаду repöimmiB мало Bíapis-нявся на líoiiax вирощгвашш. Кэ спостерггалось суттево! piauiou в датоксикац! i i у р!з1шх copTiB.

1 Через 30. ..35 д!б к!лыпсть амшю! сол! 2,4-D в росиишах

1 1 алвоогг ос оа*с1>иий (ьв* ^ocp-jiij

—в— cnopmowiij

■■ ■ »*— Алвбот&оо едэовкий МРК>

—Т— Спортоино (мо фои1

С

~3 1Q

зшгаувалась до п,о18.. .0,067 мг/кг. В зори! за роки досл!дтень в IS89 1 1990 рок х було виявлено лише сл!ди герб!циду; у I99J роц1 ïx не виявлено, ¡до моклило пояснити впливом метереолог!чних умов л!тнюго nepí оду, який характеризувався зчачною к!льк!ств опадав п весняно-л!тн!П перЮд, л к а с прияла дегрздац! ï пестициду.

В доел! дох по винчению впливу препарату тур на продуктивн!сть озимо! пшечиц! 1 H як!сн! показтши поряд з п1дв1щеням уреяайнссг! в!дбувалось деяке зннкення вм1сту б!лка i клеНковини в зеря:, маси-ви яко* було оброблено препаратом тур на початку виходу рослин в трубку. Необх!дао в!дм1тити, цо ступ1нь зникення б!лковост! зерна 1 к!лькост! клейковина залезала в!д нор.!й витрати препарату. Бона noMlTHO зростала э п!двищепням ïï до 4 кг/ra. Об>сгний вих!д хл!ба í рволог!чн1 по азничи борошна в!д оброб!тау ретардантом не зм1навались .

Оброб! ток. насИшя туром (10% розчил) поряд з гйдвищенням урожайчост! i объемного вихеду xjiiöa не впливав на emIct 0! лса i клейковини. Ц1г 3bí результата одержанf при поедаанн! оброб 1 тку nociBHoro матер!алу 1 обприскування вегетунчих росли! на початку виходу ix в трубку. Найвица врохайшеть була отримана при поеднакн! обробИчу нас! нчя. ССС i обприскування рослин з нормой витрати 4 кг/га. Прир!ст уроаайност! пор! еняно з контролем склав при цьому 11,2 ц/га. Не в1Дбулось при цьому зткзшш вм!сту б!лха ! клэйковини. Об"чм хл!ба зб1лъшвся пор!вшшо з контролем на 100 см3.

Приведен! на:ли в 1989-1992 рр анал!зи показали, що при оброб!т-ку нас!ння 1 обприскува>ш1 пос!в!в на початку виходу рослин з трубку залишкоа! к!лькост! препарату в зерн! озимо* пнениц! не виявляються.

Вайтан, байф1дан, фундазол i т!лт спряли значнотлу збЬтытепню урожаиност! тении!. Ix використання даз эмогу ■ пЦдоздйти уроиайн!сть на 5,6- 8 ц/га. Pîcv ypojuatoocTi зерна озимо! птениц1 сорту Спартанка при цьому супроводаувався також 1 ростом натурно i" маси зерна. Так! .юказники якост!, як вм1ст б!лка, клейковини, як!сть tí ста не зм!нювались при використанн! фунг!цид!в на пос!вах озимо! пшениц!. Об'емний вих!д хл!ба в Шлому при застосуванн1 на пос!вах виде вказаних препарат!в пог!раувавсь в б!льш!й чи ыенш!й mí pi зялежпо в!д 1грапарату. Найб!лыпе зиихення його спостер1гешось в!д байф-дэна, а найменше - в!д сроб!тку фундазолон. Обприскування вегетуючих рослин т!лтом не вплиг :ло негативно на об'ем хл1"ба.

Ноедняпяя допосшюго протруешя наепшя байтаном з оброб!тком

посШв фукдазолом, т!лтом I бейф!даном не ишакала зм!н в ф! зачти характеристют зерна, а поеднання байтая + байлотон зб1лынува-ло натурну масу зерна до 826 г, при контрольному вар1ант1 818 г. Вм1ст б!лка 1 клейковики майке не зм!нювався н! в(д використашш х!м!Ч1шх нрепарат1в в ц!лому, н! в розр1з1 акреыих препарат!в (табл. 3).

Таблица 3

Як)сть зерна озимой гиэнкц! залегаю в!д системного використатия фунг!цвд!в (Синэлыжк!вська селокц! йно-досл 1 дна станц!я, середне за 1989-1992 рр.)

Вар1анти Урожай Натура ЕмЮт (%) ВДК,. Сила Об'ем

-- ^досл!ду н/сть (г) ПЗТлка ^^ШШовшаР (о.п.) борошна хл!са

(т/га) в зори! т борошн1 {о.а.) {см )

г .... .. 1 Контроль 4,99 818 1 15,02 35,2 1 62 1 268 1 832

Байтап+ 5,56 826 14,88 35,5 64 308 877

• байлетон

Байташ- 5,63 820 14,98 35,4 6Ь 299 792

фундазол

Байташ- 5,50 819 15,13 34,4 71 269 790

т!лт

Байтан+ 5,48 820 15,45 36,6 79 218 В70

бгйф1дан

НСР^ 0,26 3,3 0,43 1.3 31 27

Оайтан-2 кг/т; байлетон, байф1дан, фундазол-0,5 кг/га; т!лт-0,5 л/га

ПодвШшй оброб!ток П0С1В1В грепараташ, в пор!шшнн! з однора-зовим, маиже не приводив до П1де'.едон1!я урэкайност! озимо! пшениц!, але значно об!льиував вм!ст б!лка в зерн! 1 клойксвшш в Сорошн!. Однэк, товаршй клас зерна при цьому не зм!нювався.

Одним 1э шлях!в знижеш!я пестицидного навантаЕешш е вивчення ыожливост! використашш менших доз препарат! в в нос!вах озимо!' глашщ! за рахунок п! двкдошш IX ефектавност! за допомогою викорис-тання поверхнево-актиших речових1, як! вводиться в сум1ш препарату при обприскуваин!.

Як тюкаауюгь каш! досл!дження, змешгешш норми витрат фунг!щ5-д1в при шеда'шян! 1х з карбам!дом (10 кг/га) приводили до зшикення продуктивност! росл!т.

Комплехсие використашя пестицидов (байлетонуьССС), як доказали

- Il -

..r.oai досл!даетшя, спряяли подальаому росту вроиа!!ност1 зорка osumoï паениц!. Ем! с? сирого 01 лка в зерн1 при цьому нэ зм1нювявся. Не спостер1галось !стотю1Х зм1и 1 наш показшш1в нкостЬ зерна - вм1 сту ;сдейковшш в борошн1, сши борошна i об-смного виходу хл1ба.

йжористання баково! сум1ш! баЯлотон + CGC в умовах зрошяння такох ;ю впяивало на натуру зерна, вШст _!лна, клейковшш, с.глу ( бороина. XImJ'jjU засоби вахисту рослш на $он1 зроээнпя л1двищ'вйли урокайПсть, б1лъш н1и в неполивиих умовэх, до вказуа.на ефэктив-HicTb поеднзпня зровеипя 1 винористання ретардант! в з фунИпидлми. Прир1ст урожайност! зерна в1д cyMicuoro ïx винористання складав 0,24.. .0,46 т/га залегаю в}д поживного режиму.

В наши досл!дхеннях ставилось эавдання вияагати, як ! протягал якого '¡асу в!дбуваеться розпад фунг1цид1в в рослинах нових сорт.'п озимо! merauii в умовах степово! зони Укра!ни.

Одержан! результата св!дчать, що протягом 14 д!б н1сля оброб1тку розкладаеться основна к1льк!сть препарату. Гак, т!л?у за даний пер! од залишидось. 103; фундазолу -S.4Î; Сай£! дану- 3.96$. Враховуючи той фэкт.що вих1дн! ве'личини для дэиих препарат1в були piani, то швидк(сть детоксикац! ï зэ дашш пераод часу у т!лту, фундаэолу 1 оайф!дану були практитао однзковш.ш.

В посл!дуи'(! строки анал!зу не спосгер!галссь в!дм1тюстеЛ г ивидкост! ¡нтоксикацП препарат!в, хоч в!дносна ивидк!сть дегрэда-ai ! змешшлась в настутп 14 д!0. Через 28 д!б н!сля обприскувлпня залишок байф!дану становив 0,143 мг/кг, т!лту 0,064 мг/кг, о Фузда-золу 0,145 мг/кг в!ДПов1Дно. Через 35 Д1б ni ели обприскувзння вега-туючих рослип, в умовах 1992 року, анал!з показав В1дсута!сть ЗП-ЛШШ^В scix фунг1цид!в.

В пер1од эОирашя врозка» в зерн! озимо! шениц! в вариантах з використанням цих препарат! в протягом 19Й9-1992 рок! в залипли в фу:и,!цид1в не виявлено. Теж сами в!дноситься ! до побочно! продукцП (солома).

Впвчешш процесу метабол!зму байлетону показало, гао в!н, прони-каотя в рослину, шггабол!зуоться п!д Д1ею ферментшьч систем. Трива-Л1сть цього ггроцесу в наших досл1да.< не залеиала в!д сортовнх особ-ливостей i -легального стану вегетуючих рослин. Не спостер!галссь 1 статноï pisHKUl в тривалоси процесу деградацп' байлетону Mis: свредньорослим сортом Альбатрос одоський, иап!вкарликовим сортом Спартанка i лредставником твердо! тяеншц Айсберг одеський (.мал. 2).

В доел;дах спостер!галась 1 стотяа р!эниця в початновому нагро-

12 -

t >mt>a™pac о д • ^--n vu ¡1 —D— AioC'Dmpnc едесачий (.часр l росюми>

■ и и cnapmowo

U9в«РГ ОДвОЬКий

O iu 2 1 26 35

Мал. ?.. Дш1а£ика вм!сту метабол!та байлетонэ в рослинах озимо! шеищ!

мадашш! пестициду: максимальна к!лыс!сть байлетону в день обприс-купзшш в(дм!чалась у нормально розвинених поп i bí в Альбатроса одэськаго, а мШмальна К1лыс!сть на зр1джвному ni ели неенриятливих умов шрезим!вл! на д1лянках, де роелмш характоразувались контою листовою поверхнем. Пром!лше пологення за величиною накопления байлетону в день оброб|тку займали Спартанка 1 Айсберг одеський. Таким чином, початкова величина байлетону, яка сорб!руеться росли-нами в день оброб!тку, визначаеться станом листово! поверхн! (мал. 3).

Залижи байлетону в рослинах зникали уже через 21 добу и! с ля оброб1тку nociBlB, а Оайтану - лише через 35 Д1б. Така розб!кн!сть пояскюсться' тим, що байтзк, . в даному випадку, в метабол)том байлетону 1 floro максимальне накоиичешш в рослинах спостер1гаеться лше чарез 10 д1б п!сля оброб!тку. Bmíct же байлетону на цей першд уже амшпдуеться на 90%. Визначення залшик(в байлетону разом з floro метабол!том (Оайтаном), á також безпосередньо Оайтану шеля обприс-куванкя вегетуючих рослин. байф1даном показали в!дсутн!сть íx в эерш,солом! i в окремих фракц!ях розмолу зерна.

Проте, як CBiдчатъ наведен! Л1тератури) "дан!, в !нших районах Kpa'ími, при проведен! анал!з!в на bmi'ct пестишШв, ьиявляються зразки, до в!дш'чаеться наявшеть залишив тюотшдщпв (Головнт A.M., Антонович G.Q., 1991).

Результата модельного досльду св^дчать про то, що пiд сшшьом тедшератури J випароЕувзння в процесс еипцащя *л/б» к(яък1сть

Нал.3. Динам1ка вм1сту байлетону в рослпнах озимо! тмгиц!

пестицид!в зменьшувалась на 0.. .72%. НаЯменх етпТкими выявились СаЯтан 1 оайлетон, наЯ01льи, ст1Пкими - т!лт 1 2,<-!\ а тако». фундэ-зол, к! л1.к1 сть якого взаг&л! не змениувалась. 1нтс;всиен!сть ропкла-ду пестицид!в п!д д!ео bucokoï температуря в значшй w.ipi пов'яинна з ф!зико-х!м!ч!П«ш властивостями препаршив. î-оаклад ïx, mi ирагч-ло, гальмувався з п1двище1шям температуря пльвлвння чи кшйння. Б тих випадках, коли температура плавления препарату (.наприклэд, фундазо.чу, 2'Хр С) Суда вищож температуря в печ! (220°С) К1льх!сть пестициду в хл161 в иор!впянн1 а борошюм не аче'шуаэлаеь.

6. Агроеколсг!4Hi аспект:) нако'глчоннл н!трэт!в в sepiii озимо! лиешни

В эи'язку з зоШшеиням об*ем1в шкерасгаиня ззояш добрн» венике заш.т.онсения викликас ногатишпи.1 иыив н)трат!ь в с!льоькогосподареьк1П продуши i на здоров'я людашг.

Врахсвуючи це, ми провели ьнзнач&ння ix kî^îkocti ь яерн! о:;и-moï пшениц! залеюю в!д умов вмрозд'иаяня ! ссртогш осаС-л»ьостоЯ. Доошджешш показали, цо к!льк!сть и1трат!в в серя! н! ь одному випадку не пэровпздвав МДК i колжалась й!д ! до 25 мг/кг. Бона мало зм1н»валась в poapisi coprin (Одеськ-з 51, Одзоькч нагквкярди-KC'Bci, Альбатрос одеськнЯ, ¡сток, С.чартвшсч, О-ифинка, ДОвд) i ь опзнзчн! й Mi pi зб{лыауваяэсь з рс-стом доз азотяих добрив i при

д0сл1л7

Eaplвнти

bmICT NO; (кг/кг)

Ги!й 30 т/га-Феи ФоиШодрано ввеноя ÍOÍMN.-jqE трубку

toHiígppaHO весноИ^д в трубку вои+Мдораяо весиов+МддОстаннШ лист Фо1г+.«Ч0рано вйсною+{/20трубку+г/30осташг(й лист*

ндоколос1ння {oHVHgQpaiio ре спою Фспм^д в трубку

'зо1

5,31

5,75

6,63

6,63

5,31

25,2

25,18

20,7

12,4

Враховуячи нер1вном!рн1сть розиод!лу н1трат1в в окремих тканинах та органах рос.«ш, нами було винчено i'x bmIct в продуктах помолу зерна. Лнал1з борояна 1з зроиуваних масив1в.показав, що в ньому виявляються диао сд1дов! к1лькост! НОд; в той час як анал!з вис1вок методом WLC виявта наявн1сть пом tirio! к!лькост! н1трат!в (в меках 3,4...4,6 мг/кг). 1До св1дчить про tr, пр н!трати в зерн1 концентру-чться в основному в алейроновому-шар!.

Б1олог!чно-активн! речовшм, якими е пестициди, впливають на bmíct hltpgttn в рослинах озимо! пшениц! (М.М.Булгакова, I.М.Арбузова, JI. С. Большакова 1991). Однак в наших досл!дах вплив пестицид! >! в nopíEHHuaí з азотким ¡кивления проявляйся в менш!й

mip!.

7. Економ!чна е$вктивн! сть використання м!неральних добрив та засоб!в захисту рослин

Розрахуцки ексном1чш! ефективноит! використання м1неральних добрив по черному пару показали, що найищою юна була в вар! антах з використышям Лзд в фаз! виходу рослин в трубку на фон! 30 т/га гною i PfoKfi0. В дайому вар! ант! окушпеть затрат становила 1,49 крб на козюшй вкладоний карзованон*.. н^допстанчя пших посдиаиь i cni р,г<* Д1ЮШ!.'11ь м111чрзлъних доОриё с rkiK ic йкопемршо ниг i jjjujm, оцнак дсутткогтай чистий прибуток отримуеть^я мо<гот.

Використашш' азотних добрив на зроше!ш1 п!сля кукурудзи на силос такой е досить виг!дним з окопом!чно! точки зору. Додачково внвсення 11С)0 п!д осноший оброб!ток грунту I в фаз1 виходу рослш1 в трубку забезпечувало одеркання чистого прибутку в pjar.il р! 91820 крб. На кокний карбованець додаткових витрат одержано 1,41 крб чистого прибутку.

Вплив м!норалышх добрив на економ!чну ефективн! ста заСезпечу-Еалось як за рахунок приросту урввайлост1 так 1 за рахунок росту П яност!.

Використання засоб!н захисту рослин (фунпцид! г;) в ваклшшм фактором в одержан! еконсм!чно виг1 дао! продукц! I. Иайвшцнй умовно чистий прибуток було одержано при використанн1 байДчдана для об-прмскувшшя рослин в фаз! виходу в трубку.

ВШЮВКИ

X. Як1сть зерна в значн!й м!р! заложить в!д сортових властивсс-тей та умов вирацування. Серед районованих ! перспективных для ДнПфопетровсько! облает! сорт!В озимо! пиениц! в посуилиннх у монах за як1стю зерна мали пере вагу сорти Селек^йнс-генатичного 1 петиту-ту УААН (Одеська 51, Ольв1я, Альбатрос одеський), а в еолог! роки -сорти Краснодаре кого 1Щ1СГ.

В б1льш посуиливих. районах п1вденно-сх!дного Стену Укра!'1ш вм!ст й!лка 1 клейковшш в зерн! був, як правило вищий, н1и в п!в-н!чштх.

2. Як!сть зерна озимо! пшениц! ! ! 1 урожейн!сть шаля чорного пару були значно б!льишм;1, н!к п!сля кукурУДзи на силос.

3. Внесения фосфорно~кал1йних доброю в неугнозний нар сприяло значному п!двищенн» продуктивност1 рослин ! покращешю якнлпа показник!в зерна. При внесешп гною (30 т/га) позитивный вплия фосфорно-кал!й1шх добрив зникав.

4. Донос!вно внесения невеликих дез азотних добриа е чоршгй пар, а такой рааньовесняне шдживлення еконокИчно иевип'дн!. Азот ь таких вппадках ¡шкористовуеться переваюо на фэрмувашш вегетативно! маси, мщ'Ьке не сприяв п!двшцегат яксст! зерна, а в иолшЧ роки моке приводит« навггь до ашш.имя вржйиост!.

5. Найб1льш ефектишшм внкорисганнчм азотних добриь с н!1мш лення пооПнв озимо! шаинши по черному пару на початку вихеду рослин п трубку, в доз! 30 кг азоту на гектар, позитивна дЫ на

врожайШсть i як!сть зерна в!д дворззового шдэшвлешш азотом (по 30 кг/гз на почятку виходу в трубку i при з'явленш останнього листка) спостор!галась лише в волог! роки.

6. Розм!щенн. пос1в1в озимо! шешщ1 шсля кукурудзи на силос, на суходол!, вимагае обов'язкового внесения новного генерального удоброння п!д освоений 0Cp06iT0K грунту. Воно е ефективним фактором для зСНльпення урояайяост! зерна та значного пол1пиення його якос-т!. Враховуоти. сднак, що зерно при цьому часто не в1дпов!даб нимо-гам на силья! пшешц1, сл1д в1ддавати перевагу найб!льш пластистич-гшм сортам, як! дзють мозклив!сть одержувати найвищу урожайшсть зерна. Як!ск! к показники при цьому задовольнявть вимогам на ц!нпе зерно.

7. Для одоржаяня максимально! урожайност! зерна високо! якост! в умовах зрошешя азотн! добрива необх!дно використовувати в де-к!лька пркйом!в: шредпосхвне внесения (Hgg) cyMicHO з фосфорними ! калШгами добривачи 1 п1 давления в доз! 4Ь кг азоту на I гектар у фаз! вйзоду рослин у трубку. Кразд в1ддачу вони дають при !нтегро-ван!й систем! захисту рослин в!д ХЕороб t програмуванш генерального живлення на заплашваний урожай.

8. Вюсористання ам!нно! сол! 2,4-D е ефоктивиим заходом бороть-би з бур'япэми в пос!вах озимо! гашниц1 i дав можлив!сть значно п1двнщити врожзйн!сть зерна, не попряуючи при цьому основних тех-нолог!чних властивостей. Проте, мохлив!сть забруднення цим препаратом зерна вказуя на необх}дн!сть постановки питания про б!льш детальна вивчення деградаш\ горб!цида ! умов його застосувааня.

3. Використапня хлорхолтнхлориду повинно бути обов'яэисвим нгротехн!чгам заходом при вирощувашп озимо! пшениц! на високих агрофонах i р умовах прошения. В!н спрпяе значпсму niдвижении вро-жпйкост! зерна, не иоПршуючи його хлпбопекирських властивостей.

10. Пренаративн! форми байлетону, баЭД.чдану, т}лту ! фундазолу, шдвшцуючи урожайн!сть зерна озимо! пшениц! в умовах степово! зони Укра1ни. не пог!ршують якост! зерна. Найкраздий захисний «j-.-kv п!д хвороб, як! проявляються в пронес! вогетацп гаекии! wiiot;/?jj. гость • ся при оОроб!тку пос1в!в Сайф1дансм в фаз? виходу рослин в трубку при норм! гатрат препарату 0,5 кг/га. При такому oOpoii-rkj сиесте--рНалпсь иайвгаця урожайн!сть зерна з иушяли трхпояргСшяки кокчз-НККаМИ .

П.Викориетання засоб!в ziMi-moi'o • чхпсту рослин '.ггал'л пиониц! ч!л хвороб в рекомендовано лозах i г: ivvwht«-«!!! ст{у.>ки , дте да.огу Jctotho п!двшити уротпйн i сть и-; ;чгал;.'»п1! ftc>rt> як i

pcmaaifflKiB. Вирощоне зорко е еколот!чно бззгючнш. ФунхМциди, як! вккористовувалчсь в досл!дах, розкладалися в рослашах майкв поыйе-тю за 35-40 д!ö.

12. Комплексно винористання хш1чнил зьсоб'а аахисту рсолнн i добрив не сприяло п!дв;щена вм1сту б!.яка. lis спостор!галооь чстот-iiiLX 3Miii пегих показник1в якост! зерна - вм1сту клейковина в Ссрсщ-»1, сили борошна t об ойного виходу хл!ба.

13. "Н1тратна проблема" стосовно вихористапня взотннл добрав i засоб1в захисту рослин в рекомендозаних для степово! пони дозах i строках не мае п!д собою основи - к1лък1сть яЛтратЧв з зерн1 овамо? пшениц! не перевивде максимально допустимого р1вня.

14. Вдосконалоний нами метод визначення н!грат1Б i розроблеш стосовно пшениц! методи визначення байтану, байлетону i т!лту дать змогу одержувати б!льш стаб/льш i достав'рн! дан! и пор¡внлии! з ¡снуючими .

Рекомекдац!I виройшцтву

1. Для одерг.ання високояк!спого продовольчого зерна и снопов!И зс>;>! Украпш необх!дно викорпетоьуйатн сорта оильних пманиць, розу1;цув'-та ix шелл кращих удобриних поперед)шк!в, зд!йснювьти заходи по боротьб! з Еиллгашнм Tioci н!в, бур'янамп i хворобам.

2. Найб!льы рац1оналшнм ¡¡шяхом викорнеташш еяопшх добрив nix оэкму плсенииа по чориих парах в степов!й зон! Украпш с ярикорспеьа п1д^1клзпня iroci oiп на початку виходу росли» в трубку ;з до--. <

кг азоту на гектар.

3. ооов'язкоьо» умово» одержанш aiücuoro зерна в умовэх зроиз.чня повинно бута поеднання програмування врожайност 1 з (нтогрОБакои системою захпсгу рослин.

4. Краздш з точки сору уро^зйнсст1 i язсост! зерна в <1>унг!цчд оайф1дан в .доз! 0,5 кг/гя.

5. При несбхШгаст! боротьби з бур'янами амишу ßl.'ü 2.4-D Замену викорастовуглти и сэредн!х I м1н'малышх дозах в зв'лзку з вошшвоя наяийстю i:t заншх!и в зерн1.

Cime ок опубл!коваши роб it

Г. Лнтончк о.Н. ^Кидкостао хроматся-рафический метод опр»де.»{.ш1й тилта в зори» и растениях; Гез. ' ао>сл. //Митода анализа cjr;.«..i'ux кодичосты токсических шзщеогм в объектах окрулаодей среда, продун • тях питаний и incvpf дах: Семинар / УИйИ ькогигиены и токе икс-л »rar.

токсических зеществ. -К., 1992. -С.2.0-21.

2. Лктонвк С.П. Вялив твхнологй' вирощування озимо! пшениц1 на чк!сн! та сэн!тарно-г!г!сшчн! показиики яксст! зерна// Бюллетень института кукурузы. -1993. -м 77. -С.103.

3. Ллексеенко У.Л., Ачтонюк С.П. Влияние сроков внесения азотного удобрения на урожай и качество зерна озимой пшеницы при ороие-'гии// Бюллетень института кукурузы. -1993. -к 77. -С. 64.

4. Жалела Г.П., Антонине С.П. Влияш1Э пестицидов на качество зерна озимой паенини. //Экологические проблемы аграрного производство; Симпозиум 2/ ДГАУ. -Днепропетровск, 1992. -СЛ16.