Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние абиотических факторов и внутривидовых взаимоотношений патогенных нейссерий на развитие популяций менингококка

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние абиотических факторов и внутривидовых взаимоотношений патогенных нейссерий на развитие популяций менингококка"

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я JKPft'iHH

: Хйрк1вський НЙУКОВО-ДОСЯ1ДНИЯ IHCTHTST

М1КРОБЮЛОГ1Г Tft IMHHO/IOni IH.I.I.HEIHIKOBA

На правах рукописи

ЕЛИСЕЕВА 1РИНЙ BITflflHBHfl

УДК 579.845+в13 Л+614.446

ВПЛИВ АБ10ТИЧНИХ ФАКТОРIВ ТА ВННТРШЬОВИДОВИХ B3fl£liOB 1ДК0СИН ПАТОГЕНКИХ НЕИСЕР1Я НА РОЗВИТОК ПОПУЛЯЦ1Я МЕН1НГОКОКУ

03.00.07 - м!кроб1олог1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацЛ на здобуття наукового ступени кандидата кедичних наук

Харк1в - 19Э4

Робота вккокана в Харк1вському науково-досл1дному • 1нститут1 м1кроб1олог11 та 1мунолог11 1м:1.1.Мечн1кова

Надковий кер!вник: кандидат медичних наук О.К.Баб1ч

Hayковi консультанти: доктор фармацевтичних наук, професор Л.С.Стрельников доктор медичних наук ТЛ.Коляда 0ф1ц1йн1 опоненти: доктор медичних наук.

професор I.Л.Дикий доктор медичних наук, професор А.В.Китченко

Ведуча орган1зац1я: 9кра'1нський 1нститут удоскокалення л!кар!в

Эахист вЦбудеться "S3"^fyj^iu3994 р. о годин! на засЦанн-! спец1ал1зовано'1 вченоТ ради.К 088.07.01 при Харк1вському яауково-досл1дному 1нститдт1 MiKpoCio-логП та 1мунологП 1м.1.1,Мечн1кова за адресоп 31005? м.Харк1в, вул.Пу!к1нська. 14.

3 дисертац1ев момна ознайомитись g б1бл1отец1 {нституту,

Автореферат роз1сланий "^^JjjJ^

Вчений секретер спец1ал1зовано1 вчено1 ради, кандидат 61олог1ч-

них наук Z^Kn ^ СЛ.Чупринова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн(сть теки. У в!дсутн1сть uacoBoï 1иуяопроф1лактики 1мунолог1чна структура населенна в!дносно иен1нгококово"1 1нфвкц11 фориуеться перевавно як результат здорового бак-TepioHociflcTBd, в силу чого "проеп1деи1чення" рсзтягнуте з часу та супроводхцеться слабки* виробленняи антит!л (Королева И.С., 1983; Kristiansen 0.-Е. и др.. 1988; Pang Hua-aing, 1988). При цьому колективний 1иун1гет не впливае на частоту иеншгококо-HociftcTBa: Hi гуиоральний, ан! кл!ткнний 1ыдн1тет не забезпечу-вть як попередгення колон1зацН збудникои еп!тел1ально'1 тканини, так i звУьнення alp, нос!йства патогенного *1кробд ГЧахава О.В.. Горская Е.К.. 1984; Колотилова Л.В.и др... 1986; Вгооюе C.V.. 1986). Piдк! пер1одичн1 Шдйони в ряд! кра!н, в!дсутн1сть стойкого 3KyHiтету шеля перенесеного захворвванна, пор5вняно невисок! показники инф!кування населенна в noaîpmix виротах таков свЦчать про те, ко для повирення меншгококовоЭ 1нфекцП ]мунолог5чний фантор не пае первочергового значения (Бароян О.В.и др..1974; Яфаев Р.Х.и др.. 1982; Stelnhoff М.С.и др.,1981). В цьому зв'язку представляеться необх1дним вивчення Фактор1в зовн1внього* середовща, чо регулввть циркуляц1в збудни-ка серед населения. Так. майне не досл!д«ений впли8 х!и1чних забруднювач1в повпря на м 1кробнI сусп1льства верхн1х дихальних ■лях J в (Вендеров Б.А., 1988; Бухарин О.В.и др., 1990), характер впливу п1'дйои1'в гострих респ1раторних захворввань на иеха.'Лзм передач! мен1нгококово1 ¡нфекиП, д!я природних та соц1альних фактор1в. Не иен« вежливо знати адаптивн1 ио«ливосп патогенних нейсер!й на популярному plBHi, серед яких сл!"д видМити вар1аб1льн1сть аглютинаб1льно1 ознаки (Kawula Th.и др.,1988; Ие~ уег T.F.. 1990).

Кета роботи 1 завдання дослияення. Метою роботи е вивчення впливу окремих лриродних та соц!альних фактор1в I внутриньови-дових взаеновЦносин патогенних нейсер^й на ¡нтенсивнкть цирку-ляцП збудника та адаптивн! зм1ни популяц!й мен$нгококу. .

Досягнення поставлено! иети було реал1зовано р!венням нас-тупних завдань:

1) Визначити'природн! .та соц1альн! фактори, цо впливають на еп1дем!чне поиирення иен1нгококово'1 1нфекцП.

2) Визначити характер впливу встановлених у результат! анал!зу фактор1в на розвиток р!зних популяц1й иен1нгококу.

3) Вивчити умови формування гомогенних I гетерогенних за серогруповою ознаков популя!пй мен!нгокок1в у монокультурах та внутр1&ньовидових асоц!ац1ях.

4) Вивчити уиови киттевого середозица. як! сприяють адап-ткзнии зм!нам популяцП мен!нгококу.

Наукова новизна роботи. Показано, цо 1нтенсивна циркуляра мен1нгококу е характерною для труп населенна. як1 вир^знявться за родом профес1йно1 д!яльност1 вЦсутностю або невисокою значи-иоств вкцливих виробничих умов х!м1чн0'1 природи. Найнизьке по-вирення патогенних нейсерШ в!дм1чаеться серед роб1тник!в ливар-них, гальвак1чних цех^в, коксох!и1чного виробництва. .

Встановлено, «о пЦйом гострих ресгПраторних захворввань на тл1 впливу несприятливих погодних. факторов мове сприяти як бальи 1нтенсивн1й циркуляцП иен!нгококу, так 1 П зкачному зни*еннв.

Показано, цо 1нтенсивн1 пШоми захворюваносп на мен1нго-кокову 1нфекц!п иокуть спостер1гатися I при доПнуванн! на дан1й територП неаглвтинувчих втам1в, якцо вони складавться з субпо-пуляц!й. як1 м1стять понад 20 У. колонМ аглвтинупчих ш'кробних кл!тин.

Встановлено, цо фориування неаглвтинувчих втаи1в активно проходить в умовах низько! концентрацП в «иттевому середовия! кисни 1 в присутност! бактер!остатичних доз 1нтерФерону, п!д впливом эких утворввться перех!дн! вар!анти »таы!в, во втратили здатнкть аглвтинуватися специф!чниии антииен{нгокаковиии сиро-ваткаии, але м1стять значну доли повноц!нних за пол{сахариднов ознаков и1кробних кл!тин. Д1я низького значения рН середовида призводить до зб!львення питомо'5 ваги серолог!чно активних кл!тин мешнгокску, як! вступавть у реакц!в аглвтннацП з 1мун-иими сироватками 9 високих розведеннях (1:4-1:8).

Показано» ао гетерогенн!сть за серогруповов ознаков для ао-нокульгур характеризуемся тии, во псревагавчоп тенденц1еи в культурах мен!нгококу е присутн!сть в них дефектних за пол!саха-ридним антигеном и1кробних кл1тин в1д 2.9 X до 32,2 У..

Неоднор1дн1сть популяц1й внутр!вньовидових асоц1ац!й мен!н-гококу мае 61льв вирокий спектр. У таких субпопуляц1ях поряд з культурами окреслених серогруп, цо входять до асоц1ацИ (5,6-31.9 '/.), га неаглвтинувчих кл!тин (4,4-16,3 X) виявлявться пол1аглвтинувч! (58,3-71,6 X) та спонтанноаглвтинувч! вар!анти (1,1-3,6 X).

Передача серогрупово! ознаки в!д убитих культур з форкуван-ням субпопуляц1й з високоп питомои вагоп (до 91 %) пол!аглвтину-вчих субкультур у гоногенких за серогруповов ознаков асоц1ант1в, стаб1льн1сть пол1аглвтинаб1льност! при багаторазових перес1вах св!дчать про те, во в основ1 утворення гетерогенних популяц1й лежать процеси предач! генетичного матер!алу за допомогою транс-формацП.

Показано, «о виявлення перех!дних вар1ант!в (неаглвтинувчих вта»пв. як! м!стять понад 20 X повноц1нних за пол1сахаридним ан-

тигеном субпопуляц1й) одночасово в дек1лькох трупах населения мае прогностичяе значения, во св1дчить про момиву зм!ну серог-рупи доы1нувчих популяц1й збудника.

Практична ц1нн!сть роботи.

1) Визначен! соц1альн! ознаки 1 факторы умов прац1, як! впливавть на 1нтенсивн1сть циркуляцП збудника иен!нгококово'1 1нфекцИ.

2) Розроблен! Шдступи до вивчення 1мунолог1чно'1 структури численниХ популяц1й дорослого населения, як! дозволявть виявити групи ризику серед ос!б, котр! об'еднуяться за профес1йнов озна-ков. та пов'язаних з ними дитячих контингенте.

3) Визначен! критерП оц$нки гетерогенное^ за серогруповов ознакою популяц!й мен1нгококу та прогнозування формування нових вар1ант1в збудника на пер1од сезонного п1двищення захворюваносп.

Впровадяення в практику результате дослЦяення, Результат« досл!дження були використан! при Мдготовц! методичних рекомен-дац!й - додатку до'проекту наказа Шнктерства охорони здоров'я УкраТни "Про м(ри по удосконаленкв л1Кувально-д(агностичних та проф1лактичних эахоц}8 з боротьби з мен1нгококовов {нфекцию та впровад«ення епЦемШопчного нагляду".

Апробац1я роботи. Основн! половення роботи були докладен1 на XII укра'1нському республ1канськоиу з''1зд1 м!кроб1олопв, еШде»1олог 1в та паразитолоп'в Си.Харкгв. 1991р.), 1У всесоюзна конференцП по меИнгококовМ 1нфекцП та гн1йним менштаи См.Новосиб!рськ,19Э0 р.),всесоюзной конференцП "Профилактическая медицина. Состояние и перспективном. Лен1нград, 1993р.), нау-ково-практичн!й конференцП "Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней" См.Харк!в, 1993 р.), зас!даннях харк!вського наукового медичного товариства

м!кро61олог1в та еп!дем!олог1й (1992, 1993 рр,).

Публ1кацП. По тем! дисертацП було опубл1ковано-15 науко-вих роб1т.

Основн! полояення, як1 виносяться до эахисту.

1) Процеси заселения та меакання иен)игокок1в у ротоглетц! регулюпгься хШчниии проиисловими забруднввачаки та, опосередо-вано, через п{дйони гострих ресгпраторних захворввань, кесприят-ливиии природно-аетеоролопчники факторами.

2) Низьк) значения рН киттевого середовища збудника спри-явть селекцП мен!нгокок1в з високим ступеней аглптинаб1льност1, а д1я 1нтерферону, низьких концентрац1й кисни обцыовливть форну-ваннз неаглвтинурчих вар1ант!в субполулзш'й.

3) Формурання гетерогенних за серсгруловоа ознаков субпопу-ляц1й монокультур *ен1нгококц супроводгуеться утзорекням неагла-гинувчих вар1ант!в на Фон!'до»1нування и!кробких кл1тин окресле-них серогруп. Двохкомпонектн! внугр1вньовидов! асоц1ацП б1льв неоднорЦн! за складок. Вони ш'стять тШаглютинувч!, неагявти-нувч1, спонтанноаглютинуич! субпопуляцП,. а таков ¡пкробт кл!тини, що вЦносяться до одн!е'1 певно'1 серогрупи.

4) Проведения серолог!чного стеження на основ! використання метода усереднених проб дае ыовлив1сть проводити оперативку от'нку 1нтенсивностЗ циркуляцП мензнгококу серед дорослих ос!б. епЦемзолоНчно пов'язаних з найб!льв вразливии для мен1НГококо-во! ЗнфекцИ контингентом - дИьми у в 1Ц1 до 3-х рок!в.

5) Неаглвткнуюч1 втами, .як! обуковлювть п!дйсми захворвва-г ноет! на менгнгококову 1нфекц1в, с перех1дники варг'актами, ¡¡о склэдавться з понад 20 X ш'кробних кл1тин з повноц!нники полЛса-харидними властивостями.

Структура I обсяг дисертацП, Матер1али-дисгртацП викла-ден! на 106 стор!нках мавинописного тексту i складавться з всту-пу, огляду л!тератури Срозд!л 1), опису иатер!ал1в i методов доел!дхень (розд!л 2), 3 роздШв власних досл!днень, закличен-ня, bhchobkIb, б!бл!ограф1чного показчика л!тератури, який вклв-чае 120 в1тчизияних i 9? 1нозеиних дяерел. Робота !лвстрована 11 каяпнкааи i 35 таблицами.

НАТЕРШИ ТА МЕТОДИ Д0СШД8ЕННЯ

Особливост! еп1ден1ологП йен1нгококово1 1нфекцП в 9кра1н! вивчались за матер!алаии анал!зу оф(ц1йних статистичних зв!т1в про захворвван!сть НОЗ ЯкраТни за пер!од 1969-1992 рр., даних оп1рних баз Республ!канського центру з И8н1нгококово"! 1нфекцП Харк1вського НД1 м!кроб1олог11 та ШуноявгИ 1иЛ Л .Нвчн1кова -и!ських CEC мм.Ки1ва, Карпова, ДонвцькоЧ та Залор1зько'! облаених CEC, а таков п!д час еп1двм1олпг1чного та в1кроб1олог1чного обс-текення осередк!в иен!нгококовоЧ 1нФекцМ та зд1йсн»мння зо-ход!в систеии еп!дн<зглад, впрсвадауваних разок 1з сан!тар-но-еп1деи1олог1чнов слукбов и.Харкова та обласно'1 станцП переливания кров!.

Анал)'з впливу природних та соц!альних фактор!в на поаирення кен!нгококово! !нфекцп проводився на niдстав! даних про погодн! умови Гидрометцентру Укра1нського УГКС за 1977-1986 рр. ,щом!сяч-' них сб!рник!в "Сонячн! дан!" за 1969-1991 рр.. соц1ально-демог-раф!чних данях з гюр!чник!в "Народное хозяйство СССР", "Народное хозяйство НССР", "Население СССР", "Итоги Всесовзной переписи населения".

Ретроспективний еп!деи!олоПчний анал1з захворвваност1 на кен!нгокококву 1нфекц1в проведений у в!дпов1дност! до рекомендаций В.Д.Белякова та 1н.(Беляков В.Д. Дегтярев A.A., Иванников

В.Г., 1581), з урахунком методичних рекоиендац!й кафедри Харк1вського !нституту удосконалення л1кар1в. Розрахунок статис-тичних показник!в га нетод1в перев1рки статистичиих г!потез про-водився за б1оыетричнии курсов Г,Ф.Лак1на (1390). Обчислеиня ви-конувались за допоиогои и1кроЕ0Н Е1.-5500 та ЕОМ ЕС-1841 з вико-ристанняи алгорити!в 1 програк розрахунк1в чисельного спектрального Фур'е-анал1зу (Дьяконов В.П., 1987).

Шкроб1олог1чн1 досл!д1ення по вид!леннв, !дентиф1кацГ1 та к!льк1сн1й оц!нц1 «1кроценоз1в носоглотки виконувались в1дпов!д-но до вимог наказу ЙОЗ СРСР N 658 в1д 1 грудня 1983 р. "О мерах по совершенствований лечебно-диагностических и профилактических мероприятий по борьбе с иенингококковой инфекцией и внедрении эпидемиологического надзора", наказу КОЗ СРСР N 535 в1д 22 к»1тня 1985 р. "Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых кдинико-диагностичес-кими лабораториями лечебно-профилактических учрекдений", наказу М03 СРСР Н 250 в!д 13 березня 1975 р. "Об унификации методов определения чувствительных микроорганизмов к химиотерапевтическнм препаратам", а таков за 1нфориац1Янии листом "Нормальный кякро-ценоз носоглотки",-Ки1в,1979 та 1нструкц1ез до застосувания диск1в для визначення чутлнв'ост! до антиб1отик1в.-а.,1984.

Реакц1о аглвтииацИ на скл! ставили зНдно до стандартно'! ¡нструкцЛ до антимен1нгококових аглвтинуючих сироваток серогруп й. В, С. X, У, г, 29Е, Н-135, Постановка реакцП непрямо"! аглв-тинацП з еритроцитарними мен1нгококовими А 1 С д1агносткку*ами, цо випускались п1дприемством по виробництву бактер1йних препарат^ московського НД1ЕИ 1и.Г.Н.Габр1чевського, тев проводилась у в1дпов1дност! до стаьдартно'1 методики. Для РИГА використовува-лись такох д1агностикуми, вкготовлен! в лабораторП професора

Н.Н.Костикове! (НД1ЕК !м.А.Ф.Гамале1). Визначення ,р1вня колек-тивного 1иун1тегу проведено в 2095 усереднених пробах сироваток долор!в, а тако! у 2937 ос!б з осередк!в та дитячих колектив!в з! спалахаии гострих респ1раторних захворпвань.

До основи вичення гегерогенност1 аглитинаб^льних властивос-тей популяц1й патогенних. нейсерШ було покладено вгдб!р 30-100 1зольованих колонМ, морфолог!чно в1дпов1дних до 5-Форми. переев !х на сектори 20 7. снроваткового агару Хоттингера з по-дальиои постановкой реакцП аглятинацП з субкультурами, Було вивчено гетерогенн!сть 2018 субкультур 14 музейних штам!в, 168 неаглвтинуючих субкультур.

Внутр1иньовидов1 взаемовЦносини мен1нгокок!в р!зних серог-руп вивчали таким чином: готували по дв1 1 млрд. (за оптичним стандартом каламутност1 /IIСК 1м.Л.А.Тарасевича) завис! з добових агарових культур.Додавали 0,5 мл коено! завис1 в проб1рку з 3 мл сироваткового бульйону Хоттингера та помчали на 3-4 години до холодильнику для синхрсшзацП культур. Пот1м 1нкубували в термостат! 18-24 години при 37°С. Ровили вис!в 0,05 мл сум1ш! на густе середовиче Хоттингера. За контроль брали паралельн! пе-рес1ви похадних зависей мен!нгокок!в. Через 18-24 години ставили реакц1ю аглвпшацП на скл1, а такоя вЦбирали !зольован! колонИ для наступного вивчення аглптинаб!льних властивостей субкультур. Всього було проведено 300 1спит!в 75 пар музейних ига»ив мен!нгокок!в р!зних серогруп,

Вивчення процес1в трансфориацП патогенних нейсер1 й проводилось при добовому культивуванн! у р!дкоку «ивильноиу середо-виц! киво! та вбито! (п1д1гр!вом до 80°С на протяз!' 40 хвилин) 1 млрд. завис! мен!нгокок1в з р1зними серолог!чними властивостяии у р!вних сп1ввЦно11еннях, з подальвим вис1вом на густе живильне

середовиче Хотгингера та постановкой резкцП аглютинацП з в1дпов1днии контролем на р!ст й серогрупову налевн!сгь яох!дних культур. Всього дослйяувались 5 вар!анг!в слолучень 8 втам!в мешнгокок!в серогрупи Б, 1, пол1аглвтинуичого та кеагхюткнувчо-го итаа1в; у реакцИ аглютинацП вивчено 223 субкультур«.

Проведено вивчення впливу деяких Фактвр1в зовн15иього сере-довила на гетерогенн!сть аглатинаб!льннх вдзстивсстей мен1нго-кок1в, а саме: киг.ло1 реакцП цивильного середовица СрН 6.5), бактер1остатичних доз ¡нтерфсрону, як! п1дбиралйса иетодои 10-кратних сер^йннк розеедень, та знивено! концентрацП кисни, яку утворввали • вляхоа внроадзання «еншгококу на т!огл1колевоку вивильноиу середовви! з додзваннян 1 У. глакози та 20 1 нормально 1 к!нсько! сироватки. П1сля ¡8-24 годин виродаання культури мен1нгокок!в у перел!чених умовах робиВся вис1в "1х та контролю на густе «ивильне передовице, - В1дб1р через добу 1зольованих ко-лон!й та наступив вивчення субкультур у реакцП аглютинацП в розведеннях специф!чних сироваток 1:(-1:8. Висновки робились при пор1внянн! питоно1 ваги неаглитинуючих субкультур у досл!д*ува-них та контрольна культур!. При вивченн1 дП аб1отичних факторов у реакцП аглитинацП було досл!дяено 53В суб^льгур пато-генних нейсерШ.

В основу визначення чутливост! м1кроорган!зм1в до ксе-ноб!отик1в покладено "Инструкции по применении дисков для определения чувствительности к антибиотикам" у нодиф1кац'Л автора.На криикц чаики Петра, у яку перед цим було пос!яно "газоном" 0,05 мл 1 млрд. завис! досл!дкувано'1 культури (Н.иеп1пй1й!5 серог-руп Й.В,С,г,Н-135.5.аигеа5,5.ер1аеги1(И5, 5.я!Ш, С.ргешМ!?!)-ЬЬегШсии,. 5.!аес!(ш),вносили диски,змочен1 досл1д*уванов речо-винов у к1лькост1 зг!дно до норматива. що реглаиснтуються МОСТ

12.1.005-88 "Обцие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".Чашки герметизували лейкопластирем та пош'щали до термостату на 18-72 години. Зона стiйко'1 в1дсутносп росту i2-3 д!б) при наявност! його у контрол! розц!нювалась як бактерицидна д1я.3атримка росту на 1-2 дiб у контрол1-як бактер!остатична дIя дослЦяуваних речовин. Вивчена д1я 14 х1м1чних речовин та 'ix сполучень на 10 втаи!в и1кробних культур.

Досл1дяення дП пов1тря виробничо'1 зони з ливарного цеху та крксох1м1чного виробництва: в герметизовану емк!сть з попередньо усунутим атмосфернин пов1тряи та внесеними пос!вами K.Benlngiti-dis, N.flava; S.aureus. S.eplderBidis на густому «ивильному ce-редовиц! уводили вЩбраний об'ем пов1тря. £ик1сть та контрольн1 проб1рки пом1вали до термостату. Вис1ви робиля через 5 годин та добу, оц1нпвчи наявн1сть росту культур у пор1внянн1 з контролем.

РЕЗУЛЬТАТ« ДОС/11 ДЖЕНЬ

В робот1 в!добра*ен1 питания. пов'язанГ з вияиванням попу-ляцП иен!нгококу 'на слизових оболонках верхн1х дихальних влях1в. Визначен! умови, як! мали регулввчий вплив на динам1ку повирення мен!нгококово'1 1нфекцГ1. Вивчена роль фактор1в. що ix визначавть, у заселен^ та перебуванн1 збудника в ротоглотц1 та у формуванн1 популяц1й гетерогенних сусп1льств патогенних ней-сер1й.

В роздШ 3 представлений ретроспективний анаЛ1"з захворюва-ност! на мен1нгококову 1нфекц1 в в Укра'1 Hi за 1969-1992 pp. BiH свЦчить про те, цо на територП Укра1ни на досить стабильному piBHi спостер!гаеться циркуляра збудника, яка характеризусться 1нтенсивнии показннком 4,0 на 100 тис. населения у середньому по УкраШ за розглянутий пер1од,двома пиками в 1974 та 1985 роках, нер!вном1рноств показник!в захворвваност1 та ивидкост! повирення

по територП. На малвкку представлений граф1к захворвваност!.

Сезонн1сть мен1нгококово'1 !нфекцГ! в Укра'!н1 мае розтзгну-тий. маловиракений, в багатьох областях двохволновий характер з максимумом у березн! м1сяц!. В структур! р!чно*1 захворвваност! перева*ае ц!лор!чна - 65,5 1, *о св!дчить про дом!нувчу роль стаб!льно д!вчих фактор!в, як! визначають фоновий р!вень, а таком про певне значения нерегуляриих л!тньо-ас1кн!х п!дйои!в захворвваност! на ет!олог!чно не розвифрован! мен!нг!тп. пера за все в!русно'! природи.

Встановлено, по еп!дем!чне повирекня мен1нгококово! 1нфекцП , багаго-в чому обумовлено зы!ною серогрупово! налевност! циркулввчих мен!нгокок!в. Шдйом захворвваност! на мен1нгококову !нфекц!в в 70-т! рр. був обумовлений нен!нгококами серогрупи А. 3 наступний пер!од (1980-1984 рр.) дом!нували аен!нгококи серог-руп С.Х.У. Найб!львий р!вень захворвваност! в 1985 р. був обумовлений переважно мен1нгококами серогрупи В. Н 80-т1 роки в1дм1чалася особливо висока вис1ваем1сть л1кворних втам!в э невстановленов серогрупов; 1х питома вага досягала 56,7 '£,

Показано, во прогностичне значения мае не т!льки п1дви*ення питомо! ваги мен!нгокок1в серогрупи А, В, С, як цв було на початку еп1дем!чного пЦйому'захворвваност! до 1976 р., але й р!зне сп!вв1дно«ення неаглвтинувчих, пол!аглвтинувчих 1 спонтан-ноаглвтинувчих итам1в патогенних нейсер!й. Так, п!двищення вдв!-ч! питомо'! ваги итам1В з пол^аглвтикуичими властивостяии на гл! значного росту циркуляцП мен!нгококу серогрупи В I А приходиться на максимум захворвваност!, тод! як дом!нування неаглвтинувчих втам!в на максимум! р!вня бактер!онос1йства в 1980 р. супро-водяувалось декотрим знияенням захворвваност!.

Висока питома вага л!кворних втам!в з невстановленов серог-

Динам1ка захворюваносП на ыен1нгококову 1нт.пока- 1нфекц]в в Экра1н1 за 1969-1992 рр.'

. 2 - середньобагатор1.чний р!вень; 2'- дов!рч1 ме*1 середньобагатор!чного р{вня; 3 - прямол1нейна тенденция мен!нгококово1 1нфекцП. Мал.

рупов, а тако* дом!нування неаглятинувчих штам1в, чо циркулввть серед здорового населения пкля 1985 р., св1дчить про те, що в популяциях . збуднику наступили як1сн1 та к1льк1сн1 зи1ни, пов'язан! з стабШзацДею. р1вня захворвваност! на мен1нгококову 1нфекц1в в останн! роки на спорадичному р!внь

Розд1Л 4 присвячений визначеннв природних та соц!альних Фактор!в, як1 впливавть на поиирення мен1нгококово1 !нфекцП та обумовлвють визначен1 законом1рност! 11 динаи1ки.

Методами спектрального та кореляц1йного анал1зу виявлено кнування зв'зку м!я гел1огеоф!зичними процесааи (сонячною активности в числах Вольфа, К-1ндексом геомагн1тния коливань) та 1нтенсивноств циркуляцП збудника мен!нгококово'1 1нфекцП, який в певн1й м!р! мохе визначати цикл1чн1 коливання р!вня захворива-ност!.

Анал!з даних метеоролог!чно'1 слумби 9кра1ни за 10 рок!в та ссобливост! повирення !нфекцН за розглянутий пер!од проведено з урахункои багатор!чних I середньои£сячних показник!в теиперату-ри, атмосферного тиску та питомо1 ваги дн1в з в!дноснои вологос-тв понад 80 %.Встановлено пряму кореляц!йну зале«н!сть середньо! сили (|Э=0,Э'26; 0,01<р<0,05) м!> середньобагатор1чними показника-ми захворвваност! на мен1нгококову 1нфекц1в по областям та в!д-повЦниии значениями температури повиря. Але н1 один з обраних фактор1в не мае однозначного зв'язку з захворвваноств. Це можна пояснити опосередованов д!ев погодних умов. Основним механ!змом опосередуваннч е простуди! захворввання, котр! рееструшться п!д Д1агнозом ГРЗ. ; У значно! к!лькост! хворих запальн! процеси верхах дихальних илях!в пов'язан! з стресовов д!ев погодних умов. Це шдтвердяуеться корелятивним зв'язком середньоЧ сили м}х р1внеи захворвваност! на ГРЗ (по середньобагатор!чним !нтен-сивним показникаи) ! вЦповЦними показникаии температури пов!тря та атмосферного тиску <|{}«0,4б8;^=6.512: 0,01<р<0,05), а таков внутр!иньор!чними законом!рностями реестрацП "дн1в ризи-ку" з! значними перепадами вказаних показник!в та сезонности ГРЗ,

\

Кореляц1йний га спектральний анал1з р!чних показник1в захворвваност! на ГРЗ та мен!нгококову 1нфекц1в в Укра1н1 за пер!од 1970-1991 pp. показав, «о vis ними 1снуе прямий сильний зв'язок =0,78; 0,001<р<0,01), а також зб1г акценту основних частот спектру (11 1 22 роки).

Б той же час, якцо за пер!од найб1лыих. темп1в приросту 1нтенсивних показник!в захворвваност! на мен!нгококову 1нФекц1в ця залежн1сть характеризувалась як сильна, то у роки стабШзацП р!вня захворвваност! (1977-1986 pp.) вона була се-редньоЗ сили (JÖ = 0,394; 0,01<jx0,05). Привертае увагу таков пом!тна р!зниця в спектр! пер1одограм на частот!, в!дпов1дн1й пер!оду у 2,4 роки. Це можна пояснити тии, во при пЦйом! захворвваност! на ГРЗ в1рог!днов е також актив!зац!я антагон!стично! у в1дновенн1 мен!нгококу умовно-патогенно'Г и1'крофлори. яка коже визначати так зван1 випадков1 коливання р!вня захворвваност! та локальн1 особливост! повирення !нфекцП.

Вивчення окремих соц!ально-декограф!чних показник1в розвит-ку областей показало, ко рег!они ' з найвицов захворвваноств в!др!знявться високов плотноств населения (в середньому 151,5 чол./км), питомов вагов м1ського населения (84,5 X), плотноств м1грац11 (6648 чол./км), концентрац1ев зал1зниць (55,5). Але вказан! демограф1чн! ознаки не е достатньов умовов для Интенсивного повирення мен1нгококово'1 1нфекцГ1, бо на територП Укра1ни е perl они з наведенов вице демограф!чнов ситуац1св та невисоким р!внем захворвваност! (Луганська та Дн!пропетровська облает!).

Встановлено, цо багатор1чна динам!ка демограф!чних nponeciB в 9кра1н!, пери за все концентрац!я населения в м1стах разом з ростом загально! його к1лькост!, визначае трендов! зм!ни р1вня захворвваност!. Р1зн1 строки проходження урбан!зац1йно'1 хвил! в

областях мояуть в свою чергу визначати р!зну явидк!сть повирення збудника иен1нгококовоЧ !нфекцП в регзонах. Але дан1 анал!зу св1дчать про те, яо локальн! особливост! формцвання еп!дем!чного потенц!алу областей складавться п!д 1стотним впливои локальних умов, а саме, вIд спектру техногенних навантаяень атмосферного пов1тря - виробничих ак!дливостей, з якими зустр!чавться чис-лешп профес!йн£ групи працшочого населения.

Проведен! у цьому напрямку експериментальн! дослгдяенкя показали, до багато з ксенсб!отнк!в. цо м!стяться в пов!тр! роб 1 тничо! зони промШдприсмств, д!ать на патогенн1 нейсерП як антибактер^йн! препарати. Цей висновок п1дтвердяуеться результатами бактер!олог!чного та серолоПчного обстеяення р!зних про-фес!йних груп.

Р!зн1 умови зовшанього середовица, а таков пороянин макро- ■ организму, в яких локал1зуеться збудник, впливавть не лише на явидк!сть передач! патогенних бактер!й, але й на б!олог1чн! властивосп збудника. Роздтл 5 присвячений експериментальним досл1'дженням гетерогенност! за серологтчнов ознаков еталонних втам!в, а такоя неаглютинуючих, пол!аглютиндючих або спонтанно-аглвтинуючих итаи1'в, культур авторськоТ колекцП еп!деи1олог1чна значуцих серогруп. Окр!м того, вивчались двокомпонентн! асоц!ацП, як! були сконструйован1 в 'лабораториях умовах з иеюнгоко^в окреслених серогруп, а такоя втам^в локальних попу-ляц]й збудника з осередк!в.мен!нгококово1 ¡нфекцП.

Показано, 50 культури мен!нгококу моауть бути високогомо-генними за аглвтинувчов ознаков або складатися з гетерогенних кл!тин. Неоднор!дн! кдльтури складалися з доа1нупчих кл!тин, як! були повноц1нними за пол!сахаридним антигеном, та м!кробних кл!тин, котр! втратили здатн!сть аглвтинуватися специф!чними си-

роваткаии, '1х питона вага складала в!д 2,9 до 32,2,%.

Показано, цо субкультури серолопчно неактивних втам1в в 22,3 У. випадк!в и!стили в1д 20 до 44 У. аглютинувчих м1кробних кл1тин. В аглютинувчих в низький н1р1 (на "+" та "++") культурах доля серолог!чно активннх сублопуляц1й знаходилась у ыеяах в1д 20 до 100 X, у току числ! 20 У. вивчених у реакцП аглютинацП субкультур аглвтинувалися в розведенн! сироватки 1:8, як видно з табл.1.

Вивчення 300 двокомпонентних внутр!вньовидових асоц1ац1й показало, цо гетерогенн!сть таких и!кробних сусп1льств за серог-руповов ознаков багато в чоку визначаеться особливостями взае-иов1дносин сочлен1в, вЦ яких залеяить формування нтаьпв не т!льки окреслених серогруп, але 1 утвор&вання неаглютинуючих, спонтанно- та пол!аглвтинувчих вар1ант!в; результати проведених експер!мент1в представлен! в табл.2.

Фориування серовару итаму проходило част!ие за все (66.3 У. випадк1в) за типом перевакування одного з серолог!чних вар!ант!в пох1дно1 асоц!ацП, у 30 У. проведених експери«ент!в сум1сне ви-роцування призводило до утворювання культур з серолог¡чниии властивостями обох асоц!ант!в, в-3,7 У. були отриман! неаглвтину-вч! вар1анти. Дом1нування серогрупових властивостей в певн!й м1р1 зале*ало в!д ютамових в1ди1нностей.

Показно, цо наявнгсть в двокоыпонентних сусп1льствах у якосг! одного з сочлен!в мешнгококу серогрупи И—135 призводить головним чином (88,4 У.) до формування серовар1анТ1В ц!е! 8 групи 1 т1льки посднання його з мен!нгококами групи I призводило до утворення пол1аглвтинуючих вар!ант1в.

На вЦи1нн1сть в1д б!льиост1 !ниих кен!нгокок!в кульгури збуднику групи 29Е при сум1сноыу вироцуванн1 з итамамн 1ниих се-

19,

Таблица 1

Гетерогенн1сть за серолог1чнов ознакоо культур, одерзаних з неаглвтинувчих та слабоаглвтинупчах нта«1в нен!нгококд

Втаии иен1н-гокок-ку К!ль-к!сть в!д!бра-них ко-лон!й 1з них одержан! культури з р!зшш пктоков вагон аглвтинувчих субкультур

таких не б дло складали до 20 X складали 20 - 44 г складали до 100 г

абс. Н+а абс. М+в абс. й+а абс. Н+н

неаглв-тинувч! 103 35 34,0+ 4.7~ 45 43,7+ 4.9- 23 22,3+ 4.Г - -

слабо- аглвти- нупч! 65 — — 22 33.8+ 5,9" 43 66,2+ 5|9-

Таблица 2

Серогрупова налеян1сть культур, як! дои!нували при сумкному вировдваин! иен1нгокбк1в р!зних серогруп

Пох1дна серогрупа асоц1ан-т 1в К!дь-к1сть асоц!а-ц! й Розпод1л асоц!ац1й за серогруповоа ознаков культури в експерииент!

серогрупа первого асоц!анту серогрупа другого асоц!антд серогрупк обох асо-ц!ант!в неаглвти- нувч1 культури

А + В 12 б 3 3 __

А + С 24 3 7 14 -

А + X 36 17 5 14 -

А + Н-135 12 _ 12 -

А + 29Е 12 _ 10 2 -

А + г 24 3 13 8 -

А + V 12 1 8 3 -

В + С 8 - 6 2 -

в + г 3 1 5 2 -

В + X 12 _ 5 5 2

В + У 4 _ 3 1 -

В + Н-135 4 _ 4 -

С + X 24 14 - 10 -

С + У 12 _ 7 5 - '

С + Н-135 8 _ 8 -

С + 29Е 8 1 1 I 5

X + У 12 7 5 -

X + Н-135 12 _ 12 -

X + 29Е 12 _ 10 2 -

х + г 24 _ 19 5 _

1 + У 8 — 2 5 1

г + н-135 8 5 3 -

г + 29Е 8 _ _ 4 4

Н-135+29Е 4 4 -

porpyn (С, Z) давали неаглвтинуич! субпопуляцП.

Наведен! матерели в!добра*увть характер гетерогенност! культур, як! було одерканс в результат! асоц!ативних взае-иов!дносин м!кроб!в. При po3ciBi !зольованих колоний таких зШианих культур було встановлено, що вони, як i культури ета-лонних OTaniB, м!стять поряд з аглютинувчими субструктурами й субпопуляцП. як1 е "дефектними" за пол!сахаридним антигеном -(6,3-16,1) X.

Особливоств розвитку субпопуляц!й пар мен1нгокок!в В та Z, й i С, Й 1 I е перевагання як у первих пасаках, так 1 п!сля ба-гаторазових перес1в!в пол1аглвтинувчих субкультур. Питона вага "ix складала на початку асоц1ативних взаемов1дносин (58,3-71.6) У. й ¡статно не зм!нввалась в npoueci культивування - (62,6-91,0) У.. Структура гетерогенност! мен!нгококових культур В i Z, fl 1 С за серогруповов ознакоп характеризуввалась таком появов спонтан-ноаглвтинуючих м^кробних сусп1льств -2.1 У. - У. в!дпов!дно.

, Одним з иехан1зм1в формування гетерогенних культур е проце-си трансформацП: додавання вбитих культур мен!нгокок!в окресле-них серогруп до виво'1 популяцП, яка В1др!знялась за серогруповов характеристикою, призводило до утворення пол!аглютинувчих сусп!льств. Вивчення особливостей розвитку культур патогенних нейсер!й" окреслених серогруп у поеднанн! з неаглвтинувчими ита-мами в 1спитах показало, «о п!д впливон вбито! неаглвтинувчо! культури в npoueci сум!сного вироцування з иеншгококами серог-рупи В серолог!чна ознака втрачувалася. Вирощузання неаглвтинув-чого втаму в суспензП з вбитими кл!тинами кен!нгококу серогрупи В не впливало на серолог!чн1 властивост! цзльно! культури, котра заливалася серолог!чно неактивною, йле в структур! субпопуляц!й, на в!ди!ка1сть Biд контролю, поряд з "дефектними" за полкаха-

ридним антигеном мктились колони, як1 давали реакц!а агдэтч-нацП з ц!льнои специф1чною сироватков,

Вивчення структури локальних cycnlльете кен1нгокок!в, як1 були видIлен! в осередках у бактер!оносН8, свЦчить яро те, цо po3pi3HeHi за серогруповою ознакой носйряотйов! <тми и!етать у повному або частковому набор! Пол1сахарнДН! структура, як! входить до культур збудника, котр! буль вид!лено з л1кворд, Так, при вивченн! гетерогенност! 3 локальних попуЛяцШ, йк! вклвчалй 19 втам!в, показано, до эс! носоглоткой культури, кэтрi В1др1знялися за серогруповою ознакоа §1д л1к®орпнх, *tстили в!д 8,9 до 17,3 7. субструктур, Центичних за серогрупоа 1золятам збудника ззхворнвань на мён1нгококо8у 1нфекц1а.

Експерименти по • досл'Цавкно 1ндуцирупчо1 дГ1 фактор 1в зовк1®нього сервдовивд, а сане: иизького зиачання рй (6,5), зни-яеиого вм1цвння киска в аивильноыд серадовиц!. бактер1остатичних доз 1йтерферону, ак! утеороаться при запальних процасах у иоевг-лотц!, - показали, цо досл!даувана культура нен1нгококу эиявила тенденции до втрати зглвтинаб!льност! при вировдванн! на т!огл1колевому середовищ! та в присутностГ 1нтерферону у рЦкому середовищ1. В загальн1й структур! групованих колон!й, як1 вирос-яи в уновах ацидозу, перевааали субкультуры, аглвтинувч! в 61льз йисоких титрах (1:4-1:8), н!я контрольна; питона вага '1х склада-ла 84 7. против 24,1 Доля слабоаглвтинувчих субкультур змеилась у 3,4 рази.

Доц1льн1сть використакня серслог1чного методу усереднених проб сироваток кров! доиор!в при зд1йонони1 стшння эа мен!нго~ коковою 1нфекц1ею п1дтвердяеио з01гом сзрвдн1х арифмвтичних титрiв антит!л 1ндив1дуальних та 10-разово усереднених проб сироваток кров 1 здорових oclfl; вияаленням в б!льв висаких титрах

(1:8-1:16 проти 1:1-1:4) гемагл*>тинин1в у носИв менч5нгококу, «1* в ос!б з коитрольних труп (здорових та хворих на стафило- й стрептококову 1нфекц!в); статкстично эначуцими в1дм!нностями частоти визначення антит1л в титрах 1;8 та вице в трупах, в!ль-ких вЦ мен1нгакоконос1йства (4,7+2,6 5П 1 в колективах з р1знин числом эиявлених бактерЗоносПв (21,1+4,3 X - 50.0+5,? X).

ВИСНОВКИ

1. П1дйоы захворюваност! на нен!нгококову !нфекц!в в Ук-ра!н1 характеризуеться тривалоств понад 20 роков, двома цшШчними коливаннями з п1ками у 1974 та 1985 рр.. значною иер1вном1рностю 1нтенсивних показник1в та овидкостЗ поширення по територП рег1он!в, серед яких за интенсивности кен1нгококово'1 1нфекц11 вид1лявться густонаселен! облает! з высокими техноген-ними навантакекнями, зы!нов за еерогруповою ознаков домонунчих итам1в ыен1нгококу в хворих (1969-1979 рр.: 0. 1980-1984 рр.: В,С,Х,У, 1985 р.; В, в настушп роки - 6,В,С)та в носНв (р!ст питомо! ваги поло- й спонтанноаглвтинувчих отам!в в роки збЗль-вення захворюваност!).

2. Локальн1 особливост! циркуляцП збудника складавться п!л впливом несприятливих погодких умов, як1 д1ють опосередовано через п1дйоми гострих респ1раторних захворшвань, а тако* х1м1чни> промислових забруднввач!в пов1тря, як! навоть у гранично допуце-них концектрац!ях д1вть на мен1нгокок як ксеноб!отики 1 знихувте в 3,5-5 раз1в активность циркуляцП патогенних нейсерой.

3. Зм1на серолоПчно! характеристики докпкуючнх штамп кен1нгококу здШнюсться на основ! форыування гетерогенних з; аглвтинаб!льнов ознаков популяций в процес1 внутрЗвньовидови; взаемовЦкосин патогенних нейсер!й . (за допомогов антагон!зма траксформацП) та п!д впливом фактор!в зовн!внього середови^

рН. {нтерферон, концентрата кисно),

4. СеролоНчна характеристика неаглютинувчих «так1в [ек^кгококу включае кдльтдри, як1 зове!« не кавть серолог!чно 1КТИВНИХ структдр, вар!анти з низькою (до 20 У.) к!лькостю пов-юц1нних за пол!сахариднин антигеном кл!тин, а також перехЦн! :убпопуляцИ з питонов вагов аглютинуючих колоний в!д 20 У. до 44 '. або Ц1лком складаиться з слабоантигенних кл!тин, як! виявлявть штивнкть з 1мунними сироватками лиие в титрах 1:1-1:2.

5. Зисок! Р1вн1 захворюваност! на локальних територ!ях )ееструвалися на фон! формування меншгококових популяц!й з чиста гетерогекних неаглютинувчих ятам1в, як! метили понад 20 У. ;убпопуляц1й еп1дем1олог1чно значущих окреслених серогруп, а ?а-<ож ростд питоко! ваги пол1- й спонтанноаглатинуючих вар1ант1в збудника та мен1нгокок1в "малих" серогруп (Х,УЛ,29 Е), культури зких уявляли собою внутр1иньовидов! асоц1ацП з патогенними ней-сер1ями серогруп А,В,С,

6. Обгрунтовано специфочнкть та доц1льн!сть використання методу усереднених проб сироваток кров1 донор!в з урахунко« пг1ен1чно! характеристики умов прац!', який дозволив встановити в конкретному реПон! профес!йн! групи населения з високик (студент«, прециз!0нв!ики) або низьким р!внем циркуляцП «ен!нгококу ;ливар«ики, коксох!м1ки, станочники механоскладальних цех1в).

СПИСОК 0ПУБЛ1К0ВАНИХ НАУКОБИХ ПРАЦЬ

1. Дифференциальная экспресс-диагностика бактериальных и вирусных менингитов с помоцью лизоцимного теста //1МЭИ,1992.-Н 5.-С.25-27 /соавт. Е.М.Бабич. С.Я.Деркач,И.Б.Васильева,В.И.Белозерский, К.К.Макаренко, С.В.Валих.

2. Совериекствование организации медицинских осмотров и наблюдения в очагах заражения ненингококковой инфекцией //Детс-

кие инфекции.-К..1989.-в.19.-С.71-75 /соавт. Е.М.Бабич. С.А.Дер-кач, И.Б.Васильева, В.И.Семивев, В.И.Белозерский.

3. Особенности распространения менингококковой инфекции в годы доминирования менингококков отдельных серогрупп //Детские инфекции.-К..1990.-в.20.-С.47-54 /соавт. Е.М.Бабич. П.Н.Аникеева, С.А.Деркач, И.Б.Васильева, Г.А.Носенко, В.И.Белозерский, О.С.Омельченко, В.И.Семивев, Ю.А.Новохатний, О.А.Троицкий, О.П.Левко.

4. Характеристика микробных ассоциаций слизистой оболочки зева у транзиторных и кратковременных носителей менингококка // Детские инфекции.-К,,1992.-в.22.-С.47-52/соавт.Е.К.Бабич,С.А.Деркач, В. И. Белозерский, Л.К.Анищенко.С.С.Йапоикиченко, Т.Н.Касьян.

5. Динамика народонаселения и распространение менингококковой инфекции в Украине //Вестник проблем современной медицина .-Харьков,1994.-в.7.-С.17-22.

6. Роль циклических гелиогеофизических факторов в динамике распространения менингококковой инфекции в Украине //Вестник проблем современной медицины.-Харьков,1994.-в.7.-С.31-35.

7. Способ определения антилизоцимной активности штаммов менингококка //Авторское свидетельство N 47333637/13 от 29.08.89 / соавт.Е.М.Бабич.Л.П.Пивоваревич,И.Б.Васильева,С.А.Деркач,В.И..Белозерский, В.П.Пилипенко.

8. Организация зпиднадзора при интенсивных подъемах заболеваемости менингококковой инфекции //Менингпкпкклмя инфекция и гнойные менингиты (диагностика, профилактика и лечение): Тез.доклЛи Всесовзной конф.Новосибирск,9-10 октября 1990 г.-М., 1990.-С.34-36 /соавт. Е.М.Бабич.С.А.Деркач.Б.М.Овчаренко.

9. Икиунозпидемиологическое выявление групп повывенного риска заболевания менингококковой инфекцией //Там ке.-С.41-42

'соавт. С.А.Деркач. Е.М.Бабич, Б.М.Овчаренко, В.И.Белозерский, |,И.Семииев.

10. Еп1ден1олог1чн1 особливост! поиирення мвн1нгококово1 нфекцП //Тез.докл.XII укр.респ. з'1зду н!кроб1ол.. eniдем10Л. ■а паразитологов, Харк!в, 1991 р.-К.,1991.-С.17 / соавт. С.Н.Ба-шч. Л.М.СтраИенко, С.А.Деркач, В.1.Б1лозерський, В.I,Сем1иев.

П. Циркуляц1я мен!кгокок1в у д!тей в колективах з р1знов 1нтеисивн1стю погарення гострих респграторних захворювань //Там ie.-С.18 /соавт. С.М.Бабич, В.I.Б1лозерський, С.А.Деркач, [.Б.Васильева. В.1.Сем1иев.

12. Аспекты бактериальной интерференции и конкуренции при <енингококконосительстве //Проф. медицина. Состояние и перспективы: Тез.докл.Всесоюзной научно-практич. конф.-Ленинград,3-5 апреля 1991.-Л.,1991.-С.6 /соавт. Е.К.Бабич, Я.ПЛивоваревич, И.Б.Васильева, О.А.Троицкий, В.В.Гринь, Э.А.Новохатний.

!3. Влияние ксенобиотиков на микрофлору носоглотки //Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней: Тез.докл. науч.-практ.конф.-Харьков,1993.-С.40 /соавт. Е.М.Бабич. С.А.Деркач. В.И.Белозерский, Л.Н.Анищенко, С.С.Запояниченко, Т.Н.Касьян.

14. Эпидемиологическая значимость источников ненингококко-вой инфекции //Там »е.-С.41 /соавт. Е.М.Бабич, С.А.Деркач,

B.И.Белозерский, О.А.Троицкий, О.П.Леако.

15. Гетерогенность популяций патогенных нейссерий и их внутривидовые взаимоотновения //Там же.-С.42 /соавт. Е.М.Бабич,

C.А.Деркач. В.И.Белозерский, В.В.Гринь,

Yeliseyeva IЛ.Influence of abiotic factors and pathogenic neisseria interrelations upon nenineococci populations dewelopaent. Thesis for a degree of candidate of nedlcal science in spectall-

tу Q3.00.0? - aicroblology,Kharkov Mechnlkov Scientific Research Institute of Microbiology and Ianunology Kharkov, 19Э4. The oanuscript is being defenced containing analysis and experi-nental investigations of factors deteruining activity of meningococcal Infection spreading.in the Ukraine. Local peculiarity of the pathogene circulation fora under the influence of.xeno-biotic action of chemical industry air pollution, conditionally-pathogenic nlcroflora activating during acute respiratory diseases increases, character of geterogeneity according . to ueningo-cocci populations serologic sign.

Елисеева И.В. Влияние абиотических факторов и внутривидовых вза-имоотновений патогенных нейссерий На развитие популяций менингококка.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология. Харьковский НИИ микробиол. и иммун. им.И.И.Мечникова, Харьков, 1994. Защичается рукопись, содераащая анализ и экспериментальные исследования факторов, определявших активность распространения ме-нингококковой инфекции в Украине. Установлено,что локальные особенности циркуляции возбудителя складываются под влиянием ксено-биотического действия химических промышленных загрязнителей воздуха. активизирующейся при подъемах ОРЗ условно-патогенной микрофлоры, характера . гетерогенности по серологическому признаку популяций менингококка.

Клвчов1 слова: популяцП меюнгококу, герплоМчн! власти-BocTi, ксеноб1отики, гостр! pecnipauipHi захворювання, природы) та соц!альн1 фактори.