Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Використання принципiв стабiлiзуючого добору для розробки гнучких систем вирощування та експлуатацiiяечноi птицi

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Використання принципiв стабiлiзуючого добору для розробки гнучких систем вирощування та експлуатацiiяечноi птицi"

украшський державний аграрний ушверситет

На правах рукопису

ГУБА ГРИГОР1Й КИРИЛОВИЧ

Використання принцип!в стабШзуючого добору для розробки гнучких систем вирощування та експлуатацП' яечноУ птиц1

Об. 02. 0К—розведення, селекц!я \ ш'дтворення альськогосподарськнх тварпн .

Автореферат дисертацИ на здобуття паукового ступеня кандидата альськогосподарськнх наук Ки1в - 1994

Робота виконана в Херсонському сшьськогослодарському шституэч ¡м- О. Д. Цюруни

Науков! коровники: доктор альськогосподарських наук, професор Коваленко В. П. кандидат альськогосподарських наук, доцент Кудак С- М-

ОфщШт опоненти: доктор бюлопчних наук-, професор Бесу-лш В- 1-,

кандидат сшьськогосподарських наук, доцент Гужва В- I.

Провидца установи: Луганськнй сгльськогосподарськнй ш-ститут.

3ахнет днеертацп вщбудеться А..........1994 р.

о годит на зааданш спещал1зовано! вчено! Ради Д. 120-71.05 в Украшському державному аграрному ут-верситет} за адрееою: 252041, м- Ки!в-41, вул. Геро!в Оборони, 15, учбовий корпус 3, аудитор1я 68.

Просимо изяти участь в обговоренш дисертацц пщ час II захисту або вислати в1дгук на автореферат у 2-х приш'р-ннках, заглрених печаткою, за адрееою 252041, м- Ки!в-41, вул. ГероТв Оборони, 15, сектор захисту дисертацш.

3 дисертащею можиа ознайомитися у б!блютещ аграрного

ушверситету. . ,

^Шояиршщ (ььглжсос, /7/у л

Вчсний секрет/ар/ спецшпзовано! вчено! Ради,

кандидат сшьськогосподарських наук, доцент

г ** У Оголюк В- д.

7

1. загальна характеристика роботи

Актуалыпсть робот«. Нч сучаснЬму е»ага смени птиц? важливе ?на-чеиня набувас вшсористания системных фактор» гадвипення генетичного потенциалу резервного i перспективного генофонду, до яких з перцу чергу вгдносять-ся сучасм досягнешя гекетпки. бготехпологн та кибернетики. Внкорнстанкя методов попу ляг iiîiHOÏ генетики в irraxiBinurrBi виявилпсь досить ефективкими для розробки критерия оптмпзацп селекцвншх програм, обгрунтування структур» кросу, гидвищенпя комбinauifii:oï ?дзтност1 лмн i батшвськмх форм.

Поряд з цим, для усгсьаю! розробки заход!» управления селенф'ишмк та тех-иолопчиими провесами в rrraxisniavrEi, необхдао удосконалтвати методи ште-гральнс! оценки reiiOTimy окремих особии i родинних труп. 1т,е дозволяс нитрата критерй для выбору найбиьш пристосованих груп /клас!в/ птиц! в метках imi, кросу. Теореткчп розробки, проведан В.'Г. FopiraiM /1978/, Л.А. »'ивотовським /1984/, L В. Хорунжим /1984/, 1ЧП. Алтуховим /1?8Э/ псказують, то в якостс крктергя роздЬтенкя птицг на ргзш* фунвдоналым грум г, як; в;др/зкшться за репродуктивними i продуктивными якостями, дмрько инкористовувати стабЫ-зуючкй B^6ip.

Установлено, що птиця модалышх клас!в /У - 0,67 <э / в!др!зшеться Glum високими шдтворювальдоми якостями, а /ядбором особкн pisratx клаав розподЬ-лу мохсна одержувати багатовдьов! батьк)вськ1 стада, яи габезпечують пере-комбшаидо генотнпового складу сядуючих поколшь в залежкост! Е1Д мети се-леи?~. а та кож планочого ртвня продуктивность Ile створюе передумови для розробкч методов упрззлхкня популяшянк, ЯМЯМИ ITTI^Ù. ВЙХОДЯЧ!! ¡з конкретних технолопчиих умов, створснш гнучких систем, тобто таких, ski capipyïOTb параметр!! Г0Д1ВЛ1, утримадая, штеисиглэдсп добору в залежност! В1Д пристосова-hoctî особ™, ян складають конкретку лвйл фталышй пбрид.

В зв'язку з цим виявлясться актуальною розробка гнучких систем вирощу-вагая ремонтного молодняка i експлуатацв птиц! яеч!В1х кросгв, виходячи ¡з слшдношсиня пристосованост! особии piлтгих класгв. видитсних при стабшзую-чому Выборг, установлена догрльносп кал1бруп.пягя пт/нр для одержат/я piто-вагових угрупувань i ви«чення ïx продуктавних якостьй.

Мета i завдання роботи. Основна мета иаиюУ роботи - оттаи'защя процесу вирощування ремонтного молодняка, вивчепня його взаг.мозв'зку з наступною яечнога продуктквшстю при посади? ïx в ргвковагових угрупува!шях. При цьому були поставлен! завдання вивчити:

1. Pier i розвкток молодняка курей кросу "Клорусь-9", яп належать до р)зних клас!в рогпод!лу по живш Maci в добовому ввд.

2. Гфектившсть спрошува!тя курчат в нерозеортованих трупах i в ргвнова-гових угрупувашях /М~, М° , М4" класи по живш мае:/ по показниках выходу делового молодняка, оплат! корм1'в i яечно'1 продуктивность

3. Продуктипшсть птиц! при використанм режш.пв год!вл1, яы забезпечують

задане надходження протешу I обмшшп енергп при р^ному споживанш корму, а також з урахувашям приросту живо? маси, маси яець 1 несучост! курей в попе"-реднш пераод.

4. Прогнозування методом множинноУ лшйноУ регреси споживакня кормив, виходячи 13 показниыв маси та, яечно/ продуктивное^ I приросту маси яець в конкретних температурних умовах.

5. МорфофЛзичш показники якося яець птиц?, як! вдаосяться до р1зних клас1в розпод!лу, а також при використанга гнучкоТ системи вирощування та експлуатацй курей-несучок.

6. Активмсть деяхих фермент сироватки крогл IIX зв'язок з господарсько-корисними ознаками птиць.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вперше використана оценка пристосованост1 особин р!зних кламв розподму для контролю оптимальное« умов середовица 1 гпдввдення яечноУ продуктивное^ птицк На цш основ! запро-понована гнучка система вирощування молодняка яечтх кроав I експлуатацв курей-несучок при вщпошдному коректуванм р^вня протеиового живлення. 06-грунтована доцмьшеть, при експлуатацй дорослих курей, забезпечення Гх по с тони м р1вкем протеину незалежно вщ млькост1 вжитого корму. Це досягаеться р(з-ним сгпвв1дношеннян компонента рацюну /з високим I низьким вм!стом проткну/. Розроблена модель прогнозування внтрат корм1в несучками, виходячи ¡з показниыв р!вня продуктивности, приросту живо! маси I маси яець за попереднм первдд, а також абгатичних факторов.

Практичне значения роботи. Кал1брування курчат по живм мая в добовому I 120-денному вщ! дозволяе знизити витрати корьпв вщповщно на 2,5 г 5,6 г на одну голову або на 0,51 I 0,74 кг в розрахунку на 1 кг приросту /вдаовдао в двох повторностях експерименту/. Перевага гнучко! системи за яечною продуктивистю складае в^д 3,0 до 24,0 штук яець на одну голову в заледенеет! в!Д клас!в розпод!лу. В уЫх досл1'джуваних трупах продуктивисть була вищшо у птиц?, кал!брованй по живи маек

~4 Бикористання математично': модел), що враховуе р1вснь продуктивное^ птин га попереднм перюд, дозволяе з високою точшетю визначити неопх;дну шь-ксть корма на настушш перюд.

Лпробац!я породи. Матер1али дпеертаци викладеш на науково-практич-них конференциях /м. Херсон, 1990; 1993 рр./, на мЬквуз^вськш конференци по ярограм! "Птица" /и. Симферополь, 1991/, на зааданш кафедри розведення с.г. тварин /1989-1992/, учено? ради зоошженерного факультету /1993/.

Структура ! об'ем дисертацп. Робота включае сл1дуюч1 роздиш: в с туп, огляд ятератури, матер!ал 1 методика дослщжень, результати вироб-ничо1 перев!рки, висновки, пропозищ виробництву ! список л!тератури.

Матер1'али днеертацн викладега на 151 сторшщ машинописного тексту, выацуе

47 таблиць, 1 додаток. Список лкератури вклгачае 123 джерела, в тому числ1 41 ¡но зе мних авторов.

Публ1кацп. Матер'али дисертацй викладеш в 5 опублжованих роботах.

ПА. ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ СЛ1ДУЮЧ1 ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ:

1. Доцшьшсть оцшки пристосованост! особин р1зшх класт розподму для керування технолопчними процесами вирощувашгя ремонтного молодняка I експлуатацп курей-несучок.

2. Ефектившсть використання калЙрування птиц! за живою масою в добо-вому 1120-денному вор, а також вирощування 1 експлуатащя птвд в рвнопаго-вих угрупуваннях з метою гадвищення продуктивних ознак.

3. Застосування регресйно'! модел! для прогнозування потреби птицг в кор-мових ¡нгред1ентах, виходячи ¡з динамки н продуктивность

2. МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ДОСЛШЖЕНЬ

Для вирциення поставлених завдань в перюд з 1988 по 1992 рр. в умовах птахорадгоспу "Ольпвський" Херсонсько'1 облает! було проведено три досл!ди I виробничу перев!рку на птиц! кросу "Б!лорусь-9".

В першому експерименй вивчали ефектившсть вирощування молодняка ку-рей, розподменого на три класи за живою масою в добовому г,пи: М" /X г- 0,67^ I менше/, М° /X + 0,676 / 1 М* /X + 0,67 ^ 1 вице/. Для дослщжень методом випадково/ виб1рки було зформовано дш групп курчат /табл. 1/.

1. СХЕМА ПЕШЮГО ДОСЛЩУ

Жива па-

Група Клас Кньмсть са в добо- Система

ГОЛ1В вому вод, г ГОД1ВЛ1

— 216 31,2 За нормами

Контрольна 0 216 35,6 ВНДТЯТ, 1983

+ 216 41,5

нерозсортоваш 1584 3 Г. С

— 216 31,0

Дос ладна А 216 35,3 Гнучка

+ 216 41,1

Курчат усЫ груп г добового до 4-тижневого шку утримували в к.тткових батареях КБУ-3 при Ыдуючих технологшшх параметрах: кишеть голи в к/атщ -

36, корисна площа подлоги клггки в розрахунку на 1 голову - 110 кв. см. фронт ГОДГБЛ! I по'пшя — по 2,5 см.

Схемою експерименту передбачено вирощування курчат дослано'/ групп з застосування гнучш системи год!вл1, яка заключалась в подекадному ре-гулюванм поживност1 рацюну по сирому протеигу 1 обмшнй енергй'. Критерием оптимгзащ служив показник прнстосованост! взятих для вивчевдя

И2 .2

клас!е, я кий визначали за формулою: 1 -------------, Дв К - фак-

к Хй

тична частота розподиу в клас1, %; Й Т - теоретично очжувана частота розпод^лу в класах. При цьому максимальна пристосовашсть в конкретному клаа пргшмалась за одишщю, до к ко? прир1внювали значения решти показшшв 3 мет«-> зменщення витрат кор.мгв на одшлидо приросту живо'/ маси I бйьш рацюнальниго використання дефщитних за амшокислотним складом 6Ь-К1в Еикористовува.т,'. два рецепта комб&орм!в: А /26 % протеину ! 1340 КДж обмщно! енергй'/ 1 В /14 % протешу I 1088 КДж обмшно! енергй'/.

Контролем були курчата, розсортоваш в добовому вод на вздповще групп за швою масою, ¡цо I в досл!днш, а також нерозсортоваш з використанням трьохперюдноТ системи год!вл; молодняка за нормами ВНДШ, 1983.

Метою другого досл!ду е вивчення взаемозв'язку системи вирощування молодняка курей з по дальнюю ¡х яечною продуктившспэ при посадц; в р1внова-гових угрупуваннях /табл. 2/.

2. СХЕМА ДОСЛЩУ

Контроль ДоЫд

Г р у п и шьисть жива ыльысть жива

класи голш маса 1 класи гол1в маса 1

гол., г гол., г

Розсортовак! в до- _ 150 1187,1 _ 150 1149,1

бовому ввд 0 150 1231,6 0 150 1139,1

+ 150 1223,8 + 150 1200,0

Розсортоваш в - 150 1036,3 - 150 1037,0

120-денному вкр 0 150 1154,0 0 150 1148,3

+ 150 1300,0 + 150 1310,8

Нерозсортоваи 384 1238,5 340 1238,5

Для гнучш системи год^вл! курей-несучок розроблена таблиця 3, дам яко'1 використовували при змшуваш« компонента комбтормш А 1 В в такому сгпв-в1'дношенн!, щоб ыожна було досягти необхцно? концентращТ протешу на попе-реднш период.

3. СШВВЩНОШЕННЯ ДВОХ РЕЦЕП'ПВ КОМБ1КОГМ'[В

для оргашзацГГ гнучкоГ систем» год;в/п

Сгпввщношення

рецепта, % Ой мвдга енерпя, КДж Сирии иротеш, %

А ! В А 1 в всього А 1 В | всього

100 — 1340 1340 26,0 _ 26,0

- 100 - 1088 1088 - 14,0 14,0

20 80 268 871 1139 5,2 11,2 16,4

25 75 335 816 1151 6,5 10,5 17,0

30 70 402 762 1164 7,8 9,8 ¡7,6

10 90 134 980 1114 2,6 12,6 15,2

50 50 670 544 1214 13,0 7.0 20,0

60 40 804 435 1239 15,6 5,6 21,2

Рац1овд год1пл5 розраховували внходячи ¡з добово! потреби в поживша речови-нах в залежност! вгд вшу, якг складатть для протешу у в<ид 2С...28 тижгав 16,0 г/голову, 28...56 - 18,0 1 в 56... 68 - 16,5 г/голову. Палриклад, фактичне споживання корму у ви? 24 тижш складас 90 г, тод! необхадна кмьисть проте!ну на сл5дуючий перюд розраховуеться зпдно пропори)!': в 90 г корму повинно бути 16 г протешу, а в 100 г корму X г проте;ну» вщгашдпо X = 1600 : 90 = 17,7 г протешу.

Дослана робота проведена я двох повторносткх - перюди несучост1 1988-1989, 1989-1990 ГР.

Трети дос/пд проведиий з метою подальшого удосконалення методу гнуч-коТ год1"вл1 дорослих курен тляхом пипчення можливост1 прогнозуванкя необхщ-ного р!вня споживапня корм!в методом множинноТ регреси, виходячи \з показтшв часн тма, ясчноТ продуктивности 1 приросту маси яець в конкретних температур-ппх умовах. Бикористовували р^вняння слвдючого виду /П. Мера та ¡н., 1974/:

0.5

Т /тсоретич./ : 91,59 • Р + 3,74 • дР + 0,75 Е - 1641,8 , де

Г - теоретична потреба корму особингап, г;

Р — середня маса тиа за першд. г; д 1' -- шта маси Т1да за перюд, г;

Е - маса онесених ясць, г.

У казане р!вняння було використане для птвд клаЫв М~ , М° г М+ . Схема дослгду приведена в таблшв 4.

4. СХЕМА ТРЕТЬОГО ДОСЛЩУ

Група Класс Юльюсть гол1в Жива маса 1 голови, г

Контрольна Нерйэзсортоваш 1248 1309,0

в 120 див

Розсортоваи - 260 1138,8

в 120 див 0 266 1285,5

Дослана + 266 1412,6

Нерозсортоваш

в 120 див 264 ■ 1309,0

3 використадаям даного ршняння на ochobï одерканих показниш живо!' маем i и динамки, маси яець один раз за два тижш розраховували теоретичну потребу KopMÏB для птиц! р1зних клас1в i визначену ыльысть кормив задавали несучкам. В подальшому вивчали яечну продуктивность курей контрольшх i доелдних труп. Всього в експериментальгай робот! оциено 5472 гол!'в молодняка курчат i 5079 rojoB курей-несучок.

При проведены дослав враховувалк: збереження i живу масу птюу, потребу i витрати кормгв, bis птищ при досягненм 10, 30 i 50 %-hoï несучосп, масу яець i вих1д яечне! маси, несуч:сть на середнго несучку, яисть яець за показ-ннками шдексу форми i коефвденту пружно'; деформацп шкаралупи, економ1чну ефективисть виробництва курячих яець.

Цифровий матершл, одержаний в доелдженнях, оброблений бюметрично з використанням алгоритм!в М.О. Плохинського /1961/.

3. ВЛАСШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

3.1. PicT, розвиток ремонтного молодняка i пристосовам'сть гпшу pisimx клас!в розподалу.

Бивчеш показники росту i розвиток курчат доЫдних i контрольных груа Биходячи ¡з показниюв >!3;boï маси в добовому biui, молодняк курей розподмяли на три класи: М~ - мшус-варант, М° - модальний клас i М+ - плюс-вар1ант. Були одержат сл^дуюч! меж! класш: М" - курчата живою масою 32,0 г i ниж-че, М° - в межах 34,2...37,0 г i М+ - жива маса 38,0 г i вице. Дал! визна-чали процент мдивид1в в кожному клан i поревновали результат« з теоретично очжуваними - 25 : 50 : 25 %. Одержана така вжова динамжа особин у вагових класах/табл. 5/.

5. В1К0ВА ДИНАМ1КА ОСОБИН У ВАГОВИХ КЛАСАХ

Контроль Досмд

Пристосовашсть Пристосовагесть

Вж, перева- перева-

див га в сто- га в сто-

- 0 + рону - - 0 + рону -

або + або +

11-20 1,000 0,695 0,943 1,000 0,714 0,926 _

21-30 0,771 0,477 1,000 + 0,770 0,500 1,000 4-

31-40 0,760 0,547 1,000 + 0,953 0,870 1,000 +

41-50 0,850 0,575 1,000 + 1,000 0,567 1,000 ~ +

51-60 0,936 0,904 1,000 + 0,863 0,557 1,000 +

61-70 0,946 0,604 1,000 + 1,000 0,442 0,723 -

71-80 ' 0,946 0,604 1,000 + 0,769 0,921 1,000 +

81-90 0,943 0,693 1,000 + 0,921 0,844 1,000 +

Таблица 5 показуе, що в процес! вирощування молодняка курчат спостер!-гаеться в^дхилення вгд теоретично очжуваних частот. Це свучить про ргзну пристосовамсть особин у видиених класах.

У Е1дпов1дност1 з динамкою сгаввщношення особин в класах доЫдних груп вироцування здйкковалось ка слздугочому р!вга /табл. 6/.

6. ПОЖИВШСТЬ РАЦЮШВ ПРИ ВИРОЩУВАНШ КУРЧАТ

Сшввщношення

Вщ, Конт роль ДоЫд комбкорм!в

див СПД ОЕ, КДж СП, % ОЕ, КДж А.% в,%

11-20 20,0 1215 21,0 1239 60 40

21-30 20,0 1215 20,0 1214 50 50

31-40 20,0 1215 18,9 1189 40 60

41-50 20,0 1215 18,9 1189 40 60

51-60 20,0 1215 18,2 1176 35 65

61-70 17,0 ИЗО 36,4 1139 20 80 '

71-80 17,0 ИЗО 15,0 1114 10 90

81-90 17,0 ИЗО 14,0 1088 - 100

Як показують подан! даш, по i.iini росту курчат i при перевалчагеи Cbiwuocri особин плюс-Bapian'r зннжався р;вень npOTCiiiy в panioni, при цьому bmíct Гюго в ращонах доЫдних груп був нижчии. нк в контроль

Показники ;khboí' маси молодняка дослджуваннх груп наведен! в таблиц! 7.

7. ЖИВА МЛСЛ К УРЧАТ, г

Групп Класи b¡K, дшв

10 | 40 1 70 ! 110

__ 72,2 ± 0,95 402,5 + 5,38 799,6 + 10,54 1187,1+13,44

Контролыя 0 76,4 + 0,94 416,2 ± 5,55 839,5 i 9,99 1231,6+14.52

+ 81,0 + 0,96 422,9 + 6,80 816.0 t 11,10 1223,8+18,78

нерозеорт. 74,5 + 1,07 416,0 ±5,55 809,7 + 10,26 1238,5+16,80

_ 72.8 + 0,88 403.1 + 4,98 773,4 ± 9,54 1149,1+14,18

Досл'дш 0 "4,7 + 0,87 397.6 + 5,21 764,6 + 10,40 1139,3+15.41

+ 85,7 + 1,03 407,4 + 6,15 785,7 + 10,94 1200,0+15,04

нерозеорт. 73,2 ± 0,99 403,9 + 6,57 790,4 + 12,34 1191,9-18,65

Даш таблиц; показують. г;о особннп контрольшх груп ма:оть бмьш Еисоку живу масу и fiopÍEfiíHü! з дослдними трупами в ссрсдньому на 2,7 ... 7,1 .

Курчата дослав« груп ма;ги гескч; пока;;н.чки ximoí маси в порншянш з контролем, але ь 6jj¡miioctí бигид;с!и ришця у б!дпоб;дк bíkob; перюди Су л". пешро-rifliroio. !-> кмац i юроду пиропу пшигя встзшвлена Ыроидиа р h-шця иск квасами мтус i модалыагн дослдош' i контрольно;' труп гадтг.ер/ркуеться результатами дисперсвиыго анализу. Бстанпвлсно суттсвии вплик способу виропувагля на мцшнит гзим» маси, кочпиак.чи з 40-доСового вку i до <ссп:я перадду aupo-i'0'г.ання А' < 0.05 ... 0.001/.

К 3;:k.'í<!'!.'i¡:¡"! пер:од ;:.(¡;v:;y«a¡ai:; суттсг.и.ч пишите;: тано;; ¡¡плие калбруван-пя курчат за »¡noto vaco;.-, ¡¡кий був v.ipori,irnv. i в ночатксвш перюд. В впц 1С. 30. 00 i 70 д;пв назначено íctothnü iwwb ь:.л':модГ способу вироцуьгиня i кластп росн<)Д1лу молодг,яха куper. В уг; síkow ьерюдн пстановлений вфогдай r.a;ir>; opr-W ог.анг.х фактор;':! ra míh::hbícть ::сш:о; маси курчат. Тому мокли зро-óiít»' r-'.!ci«'bok. гастосоваю способы кпропування i ка/йбрувания курчат за жнвоы масоы в добовому в1ц! ¡стотно шишвапть на подал ы:дг 'ix живу масу.

IIри сквчешя BHpii'HEHOCTi курчат за м:вою клеою встановлено, по в дос,-лд-Ш1Х трупах попа була б1льш високою с пор:вняно з птицею контрольно; групп ¡:а 0,1 ... 10.<1 7. •

¡'езульта гл, одеркаш в перюд г-чрацунання молодняка, наведеш в таблиц! 8.

п. OCHOBHf поклзппхи П1-РШОГО ДОСЛрУ

Показкик Контроль Дослд

- 0 1 + - _ 0 ± +

Збережекшсть ПОГО-Мв'я. % 96,3 94,4 95,4 94,0 94,9 90,3

Д:лошп виад молодок. 78,7 79,6 - 81,0 8'./1 84,2 80,5

маса в 110- 1!$7,5± 1231,5* 1223.8 ± 1140.1 * 1139.3*1200.0*

денному зш?, г 13,4 14.5 18,8 М.О 2*,2 15,0

Однородность молодок по

ига» мае-;, г. 91.6 88.3 78,3 «1,6 90,0 88,3

Ситратн корм!Б на ! голову схлада!гть для моло;шех2 дос,пдпо! групп 45.S г. а контрольно! 51.4 г. Ана.тог1ч:о и.л ! кг приросту живо! маси внтрати корму сол/:<7 4.50 j 5,24 кг. Вккористяшгя пг/чкп: система ы:р<хиувакня молодняка курен доелдно- груга пор?вяяно з контролем спрнае зо!лы:;еК!П" виходу дровах молодок в середньому г.а 2,4 пдгю^етве ix виршнкност! за жавтеп масок /при р'дхнлегая вгд середньоТ на + 15 на 3,9 % гниженню внтраг кор-м!в ча 1 голову на 10.9 i на 1 кг приросту -киво! маси на 14,1 7,

3.2. Лродуктивмсть птищ контро.тнкх i дог.я'дних груп pisraix класт роз-родчу y-:i:r,om масон.

Гезультати. одержан! за хтерлол утримания курей-несучок ? застосузакням c!irco:'y гнучкого ßitpoiг/закня св!дчить про те, ц;о птипя мала о!лы;; висом пока i.'s.'K!' ясчно/ проглктпвнест! /та*л 9/.

Г'рм!сячшш контроль га г/ере;!:енням пого.^в'я доказав. гк> пайёЬьп внеоку ...ч-пежеимсть глрей спостер'гали в модальному клас5 контрольтх i досл)'дии:; груп /92,1 i S8,4 '>',/. Персвгжко wm продуктивнктп вудначалчеь несучки лос нднпх груп. де в розрахунку на почгткову i сепеднк1 несучку одержано на п,4 ... i 3,4 ... 2!Л) °/. (чльше яець. в глло.'ност) гяд клаетв рг-¡подиу, иск в конт; ол! маса яець несучок в дослДО перевичувала показмш: KOKTjKvr-« то ¡,1) ... 2,9 "/,, по вяходу ясчксТ маси rmms експер«яектальких груп'переглсдувг--".1 контроль!» груш па 4,1 ... 23,7 /', . витрати коп.'Ив г<а 1" ют. дау» ?|«£-.;еш на 11.S У. Тому мо:ша рскомендувати вккорнстання кэлбрування курчат в до'мому ninj для гпдаиценкя ясчно': продуктивность

9 ОСНОВЫ! 300TEXHi4Hi ПОКАЗНИКИ ДРУГОГО ДОСЛЩУ

Показнлк i Контроль Досл:д

1 - 1 о | + — 1 о 1 ♦

Збережетясть погояв'я, % 83,8 92,1 81,2 83,2 88.4 84,5

Несучкть /шт./ в розрахунку на 1 несучку: начальну середню 186,0 207,9 166,0 174,6 160,1 182,4 199,9 215,1 197,6 211,8 179,3 197,5

Середня маса яець, г 57,95 + 0,39 57,8 ± 0,42 60,3 ± 0,38 58,6 ± 0,37 59,5 ± 0,35 60,2 * 0,38

Вих1д яечно! маси, кг 12,1 10,1 11,0 12,6 12,6 11,9

Витратн корму, кг: на 10 шт. яець на 1 кг яечно? маси 3,08 1,79 3,09 2,97 2,69 1,58 2,65 2,62

Нами вивчем показники активност! ферментов переамшування в сироватщ кров! птиц? дослано! i контрольно! труп, ян вщносяться до р!зних клаав роз-подолу. Дослуркення показують, що найбмьша активмсть АЛТ отримана в кла-ci плюс-вар1ант контрольно!' групи t модальному дослано! груш. Це вказуе на бмьш високу штенсившсть бюсинтезу бшив у mrntf цих груп По активноси АЛТ i ACT встановлена в1ропдна р!зниця мж класами розподму мшус, модаль-ний i нерозсортованою птицею /Р < 0,05 ... 0,001/. Це свщчить, що розглянут; показники активное™ фермента знаходились в межах фЫолопчно! норми -виявлега тенденцп показують на риницю в бюх!м1чних параметрах мЬк трупами ппад pi3HHX клас!в розподьлу.

3.3. Використакня ртнпння множинно!' лтйно! регресн для пропюзування потреби птиц! в поживних речовинах

В нами робоп проведене пор^вняльне вивчення ефективност! застосування фазового 1 гнучкого типу год1в,я несучок, заснованого на прогнозуваша спож;!-вання корму з урахуванням приросту живо? маси, масн яещ. I р:вня несучосга Для пропюзування використовувалось р!'вняння множинноУ регреси, наведено в робот! А. Борда I П. Мера /1974/. По даному рЬнянн! розраховаш теоретичш значения добово/ потреби несучок в комшкормах, виходячи ¡з таких перел!чених фактор1в, як середня маса ша, прпршт маси т^ла I кшьмсть знесених ьсць. В дос;ид! враховано фактичне споживання корму ! продуктивгасть курей-несучок. Даш по ясчпй продуктивное^ в розр!з1 клаЫв рог.подшу при використанш роз-раховано\' даш корму за р!внянням регресп наведет в таблиц 10.

10. ЖЭТИА ПРОДУКТ!",вгесть ПТИЦ

Трупа Вт сорту-вання, див Класи Несу- Ч!СТЬ, шт. Маса ЯЕЦЬ, г Вих1Д яечно? маси, кг 1ндекс стйкос-т1 несу-чост1, % Ьдекс несу-чост:

Контрольна 120 нерозеор-товам 159,6 58,0 ± ±0,50 9,2 83,7 5,2

_ 163,7 58,4 ± ¿0,52 9,6 84,5 5,8

Дослдна 120 0 171,5 59,2 ± ±0,60 10,2 86,5 5,5

+ 177,6 58,7 ± ±0,54 10,4 8§,2 5,3

нерозеор-товага 167,3 58,8 ± ±0,47 9,8 83,8 5,6

!з таблиц! видно, що птиця ус!х клаав розподиту досл!дно1 групп перевершу-вала за продуктившетто котрольну. Максимальна маса яець одержана в курей модального класу /59,2 г/. Птиця класу плюс-вар1ант мала перевагу за виходом ясчно! маси /10,4 кг/ та шдексу стпкост1 несучост! /89,2 °/,/. За шдсксом несучосп необхдао вхдзначити перезагу птиц класу мгнус-вар1ант /5,8/. Проте, як показали доелджепня, в окрем! перюди спостер1'гались розбЬшоет! мис фак-тичними 1 теоретичними розрахунками споживання корм!в. в заключний перюд продуктивного використання рЬниця в споживатй корм!в мЬк птицею контроль-

но! i дослдно! грун збЬыашсь. Па наш погляд ue обумовлено тим, п;о наведене ртияния нг Ераховувало температурили <Ьактор. В зв'язку з ц»м нами запропоно-вано ртвняння мно-жнно! лпйно! perpeci'i, в якому додатково врахована температура по ка;аюму двотихшевому перюду. Це сприяло бьчыл точному прогнозу спожиг.П1!ня корм:в. Нвняння мае такии вигляд:

У - 63,47 - 0,83 Х( + 0,97 Ха - 8,55 Хз - 0,114 X« + 3,184 Х^г

де X* - температура пов!тря в гтрнмвцешЁ, °С;

Х2 - >-,1гва маса пгпцг, г;

Ха - криркт живо! масн, г;

Xi, - маса янць, г;

Xs — ясчла 1;ро,)уктив1Пст1. ?а перюд. шт.

Судячи i3 KOi.pi!i,if:nT!E детсрмтат" Д< = 0,0736. Да = 0,0374, Д5= 0,00754,

Да, — 0,0185, Д^г - 0,45 млйяиыивЧ вклад в величину споживаного корму вко-сять показники лсчког продуктивност! i температуря гадатря в примг(енн1.

Н таблии) 11 наведеюч даш теоретично розрахованого i фактично спожитого за добу корму нссучкамя.

11. ДоКОПГ СПОлСНВЛНКЯ КОРМУ, Г

Bi\ лесу чок- | теоретична Фгктичне доелдке % до теоретичного

*t"" —1— — • 111 -.2 . , . , ........... ,., .,, „ 113,1 102,7

К.7-? 20 109.7 110,4 ¡00,6

22! -274 115.? 119,1 102,9

251-304 107, 107,4 99,5

1! 115,0 100.0

375-38S 114,5 119,1 104.0

389-402 П4.2 118,3 103,6

!:- данннх молиа зазначпти. г;.о у ыдпомд!« bikobi перюди иесучост!

дос5л ну го Г'ратли'Ц'о ум'.тичие спгг.гЛдяо^пення теоретичного i фактичного спо-.•:,:гаиня kojimib.

¡акп1-: чнилм дчдаткове вклпчоинл в р;вняш№ регресв похазника темпе-¡ч>т. ;>;: ноЕ^тря 1 ['римачсши дас мохл'.хкть домогтися бвын точного прогшк.у дач! кс-рму нссучкам.

4. результата! вир0бнич01 перев1рки

Виро'чшча перев'рка аула проведена з урпхуяалням результата другого дос;иду. Результат» виробшчоТ переварки наведем в табтиц! 12.

12. ОСНОВШ ПОКАЗНИКИ ВИРОБППЧО! ПГГГГНРКН

£ с-

I Й-

I в*

3 £

" £

3 г

Л у

ъ-

I-£

«=: = x 5

Контрольна 15400 155.0 58,4 10,8 Дослдна 1290 205.5 5-7.1 12.0

3 5

1,77

8

84.5

84,5

Л!

3049,4 3361',0

Еиходячи з данкх впробничо) переварки мн об числил! нокяжк економгчио?

ефсктивност1 впробкицтпа куря чих яець при мжсрист.изд рехомсндованого способу ехсплуатлц:; несучок. Результ.пи наледсю г. -гиб 13.

13. РГПНОМ1'!НА КОЕКТППИк"' Ь 1!!!?(>П!'.[(Г.ТВЛ КУ!'ЯЧПХ ЖТ.Ь

о з п л х ;г РпрЬнтн Перевага нового

га ЗОБ!"'': ] псы!!": варинту кад блзовим

1. С£:ред;'юр1>п:е пого.^в'я курен.

ТИС. ГОЛ)В 285.0 .485.0 -

2. Несучкть, 1"г. 185.0 203.8 н- 18,8

3. Валове впрогнкцтяо ясць.

тис. шт. ,г:725,0 58083.1) - 5358,0

4. Спс1варт1сть 1000 шт. ксць, крб. 22X65.5 21653.5 - 2201.5

5. "«тратл "ормш ¡¡а 1000 :»т.

ЯГ!'.!., ц 1,77 1.5? - 0.2

6. Г!зрт!сть ва'овоТ ттродуяцГ:,

тис. крб. 125.8:52.0 12582?1,0 -

7. Се редкя реа.н.ищйна ц|иа ! 000

и гг. крб. 26517,0 26517.0

8. Сума ш:ручкн, тис. крб. Ш810:>.0 15*10187,0 * 142078,0 "

!?р1:буток. тис. крб. ¡39827.fr :Я1';05.() - 142(178,0

10. Ивень рс!:тале'ГгНосг1 11.1 -2,4 11.3

Використання гкучко! систем« вирощування молодняка i виробництва курячих яець в iiopiBumnii з базовим вариантом дозволяе: збмьшити несучкть па серед-ino несучку на 10,1 %. гадвищнти внробництво яець на 1 кв. м корисно/ площ! ка 10,2 % i рентабельшсть на 11,3 %. Соб'варткть 1000 шт. яець в новому ва-piaini була нижчою на 9,2 %. витрати корм1в на одишщю вироблено! продукт"/ знизились на 11,3 %. В результат! збиышвся прибуток ъщ реал!за1щ курячих яець, який в розрахунку на 285 тис. ro/iie за pi к досягнув 142,078 млн. крб.

висновки

1. Проведеними досадами встановлено, що ондпса адаптивно'/ норми /присто-сованостУ птшу pisiaix класш розподму за живою масою мо;;<е бути викорнста-на для контролю вативу умов середовида на продуктивмсть птиц! i для розробки гнучких систем вирощування i експлуатацп курей яечшх KpociB.

2. Використання оценки адаптивно/ норми /¡ндексу пристосованост!/ для регуловання р1вня поживиоси району дозволило збшьшити вихщ дмопнх молодок на 2,4 ... 2.5 % i змешшти витрати кормив на 1 кг приросту живо/ маси на 0,51 ... 0,74 кг /в!дпов1дно в двох повторностях/. Встановлено, що курчата дос-Л1дних груп б/лып ефективно використовували протеин корму /на 1 кг приросту живо/ маси зекономлено 171,0 г протешу/.

3. Одержана бмьш висока несучкть курей /на 3,0 ... 24,0 шт. в розрахунку на 1 голову/ у трупах, для яхих регулювали концентрацию поживннх речовин /сн-рнй протеш i обмпша енерг1я/ в залежносй в1д piciw добового споживання корм!в, що i являеться одним ¡з головних принцпгав гнучкого способу експлуатацп несучок. При цьому птиця дос.шдшх груп внтрачала менше корм!в на десяток яець /на 0,18 ... 0,21 кг/.

4. Дисперсшшв! аналзз мшлигост! показнимв живо'/ маси i якост! яець виявив значша": вшшв на них дослурхувзних систем вирошування i утримання доросло'/ птиц, а також показав i'x взаемодпо з класами розподму.

5. Дослуркеиня адаптивних можливостей птиц; i удосконалення на цш основ! систем« вироцування молодняка i експлуатацу промислових несучок спрняе б!льш високш життездатнос.т! молодняка i дорослнх курей /на 0,5 i 1,0 %J.

6. Показники морфофзичнш ккостей яець i ¡тер'ерш ознакн знаходились в оптимальних межах. Внходячи ¡з активное^ фермент/в АЛТ i ACT, виявлена в1ропдна р1зшщя мЬк птицею клапв розподму Minyc, модальний i нерозсортова-нио /Р С 0,05...0,001/. НайбЬыиа актившсть аланншннотрансферази одержана в птиц! класу плюс-вариант контрольно'/ групи i модальному дослано'/ групп. Це вказуе на битьш високу ттенсивксть бюсинтезу бш!в у цих трупах.

7. Розроблена математична модель прогнозування споживашгя корм!в на основ! досягиутого р!вня продуктивноеTi птиц;, приросту живо/ маси i маси яець в поперед!пм перюди а також температур» шдатря в прнмлценш. Кдхиле1В)я фактичного споживання кормив В1д теоретично розрахованого не перевицуе у ш'д-повда bikob! перюди 0,6 ... 4,0 %. Пормування поживш1х речог.ии в запропоно-

ваному ргёнямп дозволило гадвищити яечну продуктивность на 4,1 ... 18,0 штук яець, при цьоиу у птищ модального класу маса яець була вищою на 1,2 г в поровняли! з контролем. Використання математичноТ модело забезпечуе високу точность прогнозування заданого о фактично спояапого корму /Р 4 0,05/. У птооцо дослодних груп збольшення впходу яечоооо маси досягае 0,4 ... 1,2 кг.

8. Економочна ефектоовоясть використаооня калобрування птоад I о ганки а адаптиЕпоТ норми складае за рахунск годвоацеомя продуктивное™ 142,078 млн. крб. в розрахунку на 285,0 тис. голов курей-несучок птахорадгоспу "Оль-пвський".

ПРОПОЗИЦИ ВИРОВНИЦТВУ

1. При внрошуванно молодняка птиц) яечних кросов доцЬьно визначити м-декс пристосованосп клас1в М , М , > М /за живооэ масоос/ 1 на и© основ! корегувати р1вень поживних речовш в рацюно, виходячи з добовоГ потреби.

2. Для гоодвищення яечно? продуктивное™ проводит» калобрування курчат за живою масою в добовому воц! о експлуатуватк несучок в р1вновагових угру-луваннях.

3. Воокористовуватн запропоноване ровняиня регресй для прогнозуваошя до-.бового споживання корму несучкам;:, особливо в умовах гадвицених температур,

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО МАТЕР1АЛАХ ДИСЕРТАЦВГ

1. Губа Г.К. Яичная япродуктивность птщрг различных классов по живой массе /Вклад научно-технического потенциала области в перестройку/ Материалы выступлении на научно-практической конференцои 18 мая 1990 г.-Херсоне. 215.

2. Коваленко В.П., Куцак С.Н., Губа Г.К. Использование стабилизирующего отбора для разработки гибких систем выращивания молодняка яичных кур

./Методы повышения продуктивности и качества яиц сельскохозяйственной птицы/ Межвузовский сборник научных трудов.-Санкт-Петербург, 199!.-с. 20-23.

3. Коваленко В.П., Куцак С.Н., Губа Г.К, Разработка критериев оптимизации селекционных программ в птицеводстве /Эффективность научных исследова-икй з промышениом и сельскохозяйственном производстве/ Тезисы докладов научно-практической конференции.-Херсон, 1993.-е. 21.

4. Губа Г.К. Способ выращивания молодняка /Эффективность научных исследований в промышленном и сельскохозяйственном производстве /Тезисы докладов научно-практической конференцшо.-Херсон, 1993.-е. 26.

5. Куцак С.Н., Коваленко В.П., Губа Г.К, Сравнительная эффективность различных программ эксплуатации кур-несушек яичных кроссов /Эффективность научных исследований в промышленном и сельскохозяйственном производстве/ Тезисы докладов научно-практической конфереошии.-Херсон, 1993.-е. 27.