Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Научные основы и практические методы усовершенствования системы производства продуктов овцеводства в условиях юга Украины

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Научные основы и практические методы усовершенствования системы производства продуктов овцеводства в условиях юга Украины"

УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖА ВНИИ АГРАР11ИЙ УН13ЕРС11ТЕТ

На правах рукопксу В0ВЧЕ.ЧК0 Борис Омаяянович

НАУГОВ1 ОСНОВИ I ПРАК7ИЧШ МЕТОДИ УДОСГОИЛЛЕШМ СИСТЕШ ВИРОБВДТВА ПРОДУКТ 1В В1ВЧАРСТВЛ В 'ЛЮБАХ ПЩ}Ш УКРЛ1Ш. *

06.02.01 - розвецошш, сечется та-в^тпорэкня с!"ьськогосиодарських твдрин

Апт о реферат

дисоргац» I на здобуття пчеНого. ступени доктора о!льоькогосгтда0оокик няук

1

- 11)92

Робота виконана в Хероолському с!льськогосподароькому !нституту 1м, О.Д.Цюрупи

0ф!д!йн1 опоненти: - доктор с1льськогооподарських

наук, профосор М.В.ШТОМПЕЛЬ

доктор о!льськогооподарських наук В.1.ШЕК0

доктор б1олог!чних наук

е.п. стешньов

Пров1Дна орган!зац* ч - 1нотитут тварюшицтва УкраЯнськс , . • р.ттмП аграриях наук.

V, Захиот дисертацН в1дбудеться " " 1993 р,

годин на зас1данн1 спец!ал!зованоУ вчено? Ради Г'Д 120,71.05 при Укра'1'нському державному аграрному университет! за адреоою: м.Ки!(в-41,вул.Геро1[в Оборони,15, учбовий ко ' ;:ус 3, аудитор!я 68,

,':> Прохаемо прийнятя участь в заспданн! Ради, або над1сла • '¿и Ваш в!дзив на автореферат у двох прим!рниках, зась!дчен;11) речаткою зч адреоою: 252041, м.Ки¥в-41, вул,Геро1в Оборони,I '.сектор захисту дисвртац!й.

. О дксертац1ею можна познайомигись в б!бл!отец1 аграрнс ^университету.

Автореферат роз! с ланий

У .. ЧГУОНЯ, 1992 I

Вчений секретьр' опец1ал!зовано¥ вченоК ради/^¿¿^ а /.Д.СТШЮК

вМЬЛИОТНЦк [¿ь-^.з,

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОГЛ

и. Актуальн1сть теми. Виробництво продукт ¡в твариннипт-ва для задоволеная в них зростающих потраб населения вимагае вир!шення багатьох проблем, пов"язаних з !нтеноиф!чац!ею його галузей, в тому числ! 1 в!вчарства, яко займас одно з важливих м1сць по р1зноман!тносг1 одеркувано"* продукцИ.

Незважаючи на зб!льшення виробництва 1 розшироння а эрти-менту штучних 1 синтотичних волокон, поогШно зростае попят на вовну. Не маловажну роль в харчуванн! населения в'*д!грэя 1 баранина.

В зв"язку з цш постае доцГчышм вивчити ег£ективн!сть вволщ^них ознак п!двищення продуктивних 1 репродуктиших якостей овець, зшттездатност! молодняка, я/1 грунгуыться на принципах стабШэуючого добору 1 вза'шодП Генотип х свредови-№\

Як показали грунтов»! цосл1цкенЛя МД.Дубпн1на /1967/, В,Г.Гор1на 1 Г.Я.Копиловсыш!' /1976/ та Ю.Я .Алтухова /1983/ сгабШзуюча форма добору позволяе закрйшти досягнутий гёРвтяп-пий потеншал, а також сприяс. пЛдвищеиню одиор1днос?1 "а кон-сол1дац11 тварин, ио мае не еби яке значения в уговах. прошю-лово! технолог!I. Протэ на в1дмшу в!д 1ншпх галузей твароткл*-ва у в!вчарств! ц1 кэтодичн! подхода практично не ипвчаллсь, а вза'1'мод1я генотип х сэредовишо"в основному вивчин! лито ла' фон! р1зн:и умов год1вл1 тварин. Кр1?л того, у стз^.озлошп -продуктивних 1 ронро/Г'ктивнях ознак окремях геиотйи!в ваашиву роль в1д1грае взаешШя оснсврях кормолих 1 технолог!чнкх -фактор! в, в зв"язку з чям важливш постае виячення адаптивно? норми ! прпстосузаная овецъ окремих геноть^цчйлх труп до резнях систем екшуагацН.

1.2. Мота.1 завдаиня досл!диеиь. Могол досл!днень поотала розробка I впровалдаяня ефектквншс заход!й п1двипення продуктивных 1 репродуктивних ознак овоць з вякорисзтанням новях методичных п!дходхз - принцип1з стабШзуячого добору ! оц!аки ядап-, тязно! нор:.« овощ. р!зних клао!в розпод!лу.

При цьому, буля поставлен!1 слхдуюч! завдаиня:

I. На основ! принимав вздучо! : стабШзуючо: формя добору визначити адаптивну. ношу в!Ецематок,- як1 в!дносятьоя

Miptuix оанаках до трьох пар!ант!в роэпод!лу М- /м1нус-вар!ант/, М°/модальниЛ клао/ 1 М+ /плюс-варiант/ i oui нити динам1ку прис-тосовстоот1 шток р!зних клас1в розпод1лу протягом трьох генераций вшшрнсгашш комплексах,

2, %ичиги продукгивн! i репродукиши! akoctï в!вцомаюк в заложноог! в!д ïx розпод1лу иа пропоноваШ класи протягом трьох никоя 1нь в умовах промислово! технолог!':'.

3, Вквчкти ефоктшхпсть однотипного i разнотипного п!дбору datais I шток на основ! ïx розпод1лу по глipinix ознаках.

4, 0д1нити ролг взаемодН „генотип х середов;вдэ"у формуван-Hi продуктивное^ тварин в умовах промислових комплекс i в.

б, Розробити прошозування продуктивност1 та життездатнос-ивэць .на OCHOBÎ парамс 'piB миожшшо! KpiurniHifinoY porpeoiï з вшсоркегашшм ноказшпав росу, розвитку i оброслосг!.

6, Вивчити взаемод!ю технолог1чпих i середовищних фактор!в lia формування bobhhhoï t m"h«iioï продуктивности

7, Встоновити ефекгивнт'ь вв1дного схрещування в1вцематок аскаи!йоько1" TDHKopyuHoï породи з баранами австрал^ський меринос,

8, Датп окопомпну oyiHicy розведеиня овець р!зних клао!в розпод!лу в умовах прошслово1' технолог: ï.

1.3. Пашкова новизна роботи полягае в тому, що впорше розроблон! фоктиш! заходи п!двшцоння продуктивних i ропродук-ïilbhkx ознак овець з викориотанням принщш!в стабШзуичого добору та оц1нкк адаптивно'! норма. ïx р{зних клас!в роэпод!лу

ц.о м!рних ознаках при тривалЩ /протягом трьох геиорац1Й/ екс-плуатацН в умовах промыслового комплексу. Проведено оц!нку параметрiв ïx KOMdiuauifliioï i адаптацШю! здатност! та виэна-чви! комаонен-и генетотипнчно!' дисперсiï осношкх господарсь-ких ознак овець. а, такса розроблено прогноэування продуктивно^! 1 аигтездатност! овець при використанн! парпметр!в мнояин-во! криволШйно! perpeolï на основ! показчик!» росту, розвитку.! оброслост1, Визначен! вголог1чн! типи овець i деяк! особ-Я-йоот! повед!шси ягнят»

1.4. Практична ц!нн!сть робота, Розроблен! эЪективн! заход» п!двивення репроцуктивних i продуктивних ознак овець з . йЯКорпсганн/М сгабШгуючого добору, шродаджгкня якого у вирой-цг во ■ сприяе сгворвнню шоокопродуктивиого стада ор»пь

промислового типу з настригом чистсЯ вов'щ Но моние 2,6-2,8 кг, та д1ловим виходом ягнят 96-100 гол!в но 100 в1ЕЦоматок.

1.5. ?еал!зац1я результата доол!джонь Результат досл!д-жень впровадаон! в радгоспах "Окадовсысий-Ш", "Зоря кому 1113-му", колгосп! iM.JIoHiaa Скадовського району Херсон ^ко! облао-tí, в радгоспах 1м,Луиачароького та 1м.Сворплоип Домаи1воьк0г0 району Мнкола'1воькох ЪЗласг! на ногол1в"1 acicaiiiíiobtfoí тонко-pyHHOí породи.

Апробац!я роботи. Магор!али дисертацй' допов!далисъ i охвален1:

- на рсспублИсансыйй координааШю-мот дичнШ рад} г.о п!вчаротву /АсшИя-Нова, 1965/t

- На республ!канськй1 нарад! "Використаинл гетерозису у практячи!й сеяекцн с1льськогосподароысих культур /м.Кк'/в, 1986/;

- на всесоюзны рад! по племЗкЦй робот! з в!вдями породи прокос з роспублпсанською координаи!йно-м^тодягшоя радол по проблем i "Зб1льиення впробняцтва та пол tare имя якост! продук-fli'i в1вчарства" /м.В.Бакта, 19Б9/;

- на областей науково~практичн!й itoii$ep0"uíi "Вчтл Хар-сошшши - народному господарству облаот! в умова*. перебудови" /м.Херсон, 1У88 /}

- на обласпИй иауково-пракгичнШ конфоренцП "Вмлгдд нау-ково-техн1чного персоналу облает! в поребудову" /м.Херсон, ПЭО/j

- на Kopiчша конфэрепц!ях Херсонсысого СП /'378-1991/i

- на областних, уайолаих парадах } конференц!яХ сПоц!ал1с-г!в XepcoHcbKOi i Миколасвсько/ областей /1970—1991/,

1.6.Публ!купа.чкя матер!ал i в, По ток; дапертацП :лубл1~ ковано 25 наукових роб ir, в току числ! I мепо£раф1я. '.

1.7. Обсяг i структура дисертацН. -Дисергац!«'викпадона на 371 ciopiimi машинописного »тексту» '.«ключав 100 таблиць, 17 малкшйв, 17 додатк1в i складаеться 1з вотупу, огляду л!твра-тури, матер1ал!в i мот о дики досл!джень, розулыат!т-'вльоних досл!джень, висяовк!в 1 пропозиц!й, список виг.ористапо? л!тп- . ратури включав GIO найменуваиь, в тону числ! 158 Шоземних автор íb. =

1.8. На захиот виносяться сл!дуюч{ ochobhi положения;

- аикорястання стабШзуючого добору при формуванн1 стад овець бажелого гиду для промислових комплексов. Оцшка продук-тишях i репродуктивных ознак овець pi3iuix клас!в розпод!лу, иайб!льш ^ристосованих до експлуатацП в умовах промислово!' технолог^;

- адаптивна цШн.'эть маток pisrnuc xoiaciB розпод1лу по Mip-них ознаках;

- ефективгпсть однотипного i р1знотшшого шдбору'6apaHiB i маток на ocuoai i'x розподхлу по i.iipanx ознагах ;

- роль взаемодН "генотип х середовище" в форму ванн i р1вня прод; xriiBHOCTi гварин в умовах промислового-комплексу;

- прогнозування вовновох i м"ясно'1 продуктивное^ овець, flKocii продукцП при викорисганн1 iHTep"epHiix тестхв. .

' ; ?,, У1Л0ВИ, МАТЕР1АЛ I МЕЛОДИКА ДОСЛЭДШЬ

' Экспериментальна часгина робоги виконувалась протягом 1976-1910 pp. на ывцях асканЫсько! тонкорунноХ породи в гос-подаротвах Скадовського району Херсонсько! i Доманевського району Николахвсико'! областей, а гакож в рацгосп! "Чорномороышй" Сакського району Кримсько! i paflrocni "Комун!ст" Ак1мовського району SanopjEcbKox облаотей,

Згiдно методики доолхДжень молодняк при иароджени! розпо-д!лявоя по хив1й мас1 i л!н1йних npoMipax на класи в1дпов:дно сумд нормованих в1дхилень: v ^

; * ¿Г-

; Розпод1л огол!в"я на класи проводився в межах менще х -» 0,676' м!ну" - BapianT, вит« 1 + 0,67^ - плюс - Bapiaur 1 V. +.0,67б" - модальний клао.

Чистопородний i пом!сний молодняк в!д народження до 18-м1-сячного Biky вирощувався в одинакових умовах годГхш! 1 утримання. Одержували його в!д в!вцематок aokaHiflcbKoi породи при спарову-ва'на! з чистрпородними i евстрад1зованими баранами, яких вя-користовували на одних i тих же отарах. При проведена! 1ндив1-д,ального ¿с;11тування, обл!ку настригу вошш i жиео* маси уста-иов^ались конс'титуц1ональио-продуКтпвн1 -©знаки, Зягалыш к!ль~

к1сть шор!чно пробон!говаш~: тварин складала б!ля 10000 гол1в.

Для б!лыи глибоког i детально!' оценки продуктивних якос-тей овець проводились дослдаения по в^лченпю вовново! i м"ясно! продуктивность В1Дтворювалыю1 здатност! i деяких б1оло-г!чних особливостой у тварин рхзних клас1в розпод!лу та залаж-HocTi продуктивное?! при piзних умовах год!вл! I те.лолог!'/' утримання.

В процес! удосконалеш!я систем» ведения в!вчарства "ивче-на ефективн!сть стабШзуючого добору, однотипного та pisno-типного побору по основних селекцШих ознаках /настригу f довяини вовни, оброслост!' ягнят при народкени!, отв!й мае!/, схрещування чистопородна маток аскаи1йсько1 породи з явстра -л1зованими баранами, взашозв"язку продуктивних ознак 1 якост! вовни у тварин р1зних iraaciB розпод!лу по ч!рних ознаках та Спадков1сгь останнхх, як! визначають продуктивн!сть та оконо-м!чну QiJoKTiiBiiiсть розведення овець. Кр1м цього, детально роз-глянут! в!дтворювальн! якост! та отоАог!чн! ссоблиэост: овець в зв"язку з технологию утримання i piBno«! год!вл1.

Досл!дкеаня при виксиаин! роботи проводились за-загйлыю-прийнятими методиками проведения зоогехнгчних досл!д!в, реко- . мендованих ВАСГШЛ, В1Г, Б1Щ1ВК f in. Загалвна oxem дои»1д1в показана на мал. I. Магер1ал оброблейо статистично по М.0.Пло-> хинському /1969/. Скорочения в робот! проводились' 3ri^.Jt> систсми CI /г, кг, см, м, мкм, км та !н./.

3. 0CH0BHI РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЕНЬ

3.1, Ефекгивн1сть стасЯлкуючого добору при Здосконаленн! промислозоУ технолог! i'. продушхП Е1вчарства ■

Стаб!л!зуюча форма добору не ээсгосовуеться у в!вчарств! н! як метод зберенення генофонду л1н!й, п! як ме.од с^аб}л!зад!г при утворэна! нових л!а!й та тш1в.тварин. М1я титл, йя ^рр-'лг; • . добору коже ыати- вогливо значения я поглпшеннг кия^зда.. iocri -i п!двшценн! пластичносИ пого.т1в"я до зм!р. умов соредовиша. шо дае змогу зберегти отаб1льа! продуктивн! показнияй на дос-

гатньо тривалий пор ¿од, а тякож сформувати баканпй /проглиоловий/ гип овець. Нши приПнятиП спос!б розведьння олаць в плем!нних господарствах базуеться на !ндив!дуальк му добору 1 п!дбору тварин по обмеженоглу числу ознак чи IX комплексу. Цей опое 16 добору вша гае !ндив!дуального облИсу продуктивное!! 1 меже бутя реалхоований т!льки шеля оц!нки осноешк ян!сних пнак 1 в!д-творювальних здатностей.

Досл1дяення по вивченню впливу стаб!л!зувчого добору на продуктявн! га репродукгкпн! якосг! в!вцемегок проводили на основ: розпод1лу молодняка по показниках жизог маси ! ягнлйиих прог.пр!в при народаазнн! на м!иус-варгант, плгас-варгант ! мо-дальний класи.

В таблиц! I наведен! дан!, як! характеризуют ефекгявитоть р!зних метод!в добору по настригу вовни протягом двох генерац!й у маток аскаН1йськ6'/ породи.

Краш! показники по настригу мято! вовни ! П виходу буяй 1 одержан! при стабШзуючому добор! в^д в!вдематок мо:ильиого класу у П поколпш!. Вони малй настриг мято! ёовня па 0,10 кг • 1 вих!д чистого волокна на 1,28$ б!льше пороняно !з саредншл показникаш стада х в пор!внянн! хз поквзникамп маток спрга.'Ова-ного !нгенсивного / х М + 0,87в"/ та поюрногп /Зс>М/ ; Х>ор1в вЗдпов^дно на 0,26 кг ! 1,70^ 1 0,07 кг I 0.37^, Зл!д в1дм!тиги, що на^Шлыний настриг мято? вовни був у маток вих!дноГ'1 пого- . л!в"я при спрямоваиому !нгепс!шномудобор!, яки!! збар1гался •. ! у маток цього класу в I покоя!ни!.

Як св!дчать дан!'таблиц! I ! 2 при спрямовано-у !итенсйв-ному добор! /1>11 + 0,6767 настриг вовни у гваряи модального класу був в Ц1 лому дэшо нижчиь.. Проте сл!д в I дм! змии; ио „даю-ва пр0дукт.ивн!с?ь у шток модального класу 01льш сгаб!льаа в покол!ннях, н!*. у гварин спрямованого дойору, а у матск а'екд-н!йсько1 породи настриг чисто'! зобнк був !ше!ть в пяти.!;

Отш, як св!дчать сдержан 1. дан! стаО!л!зуичщ добором »/.одна закрзпити досягкутяЯ ефект по настригу .зевни, Цой зах'д доцЗльниЯ но т!льки при закр!ш1бш11 ефекту спрямованого добору', але-моао бутя вакорястаний при !лтгпскэн!3сеяегд!¥ зо-г'Чрвмях" ознаках, гак як веде, до тендешШ' эпияеення м^пливост! вовновоУ прсдукгетност!.:Кр!м того, сгаб1л:з?пчиЯ доб:р по одн!й !з..

I, СелекцШшЯ ефект при р!зних методах добору в!зцемагок за настригом вовни./аскаШйська порода/

*. Вовнова продук'Г11вн1сть В1вцематок__

Показм.ш; :в середньому ; спрямований югабШзуючий

; -.попаду -ЫМ^б: : Д1+0,6767

Вихщне покол1ння

Остриг вовни.кг:

немитоГ 3,78+0,54 5,13+0,58

. г; м„го! ' 1,61+0,04 2,18+0,08 Вих1д чистого

БОЛокна,й 42,5 42,5

Шлыисть шгок.гол. 325 80

4,45+0,49 1,04+0,06

: 41,45 200

3,69+0,29 1,54+0,07

41,81 205

Перше поколпшя

Настриг вощи, кг: . • .¿немило? 3,48+0,50.

:;' МИТОХ

Вдх1д чистого волокна,£

К1льк1оть »лавок, год.

1,50+0,04 43,0 325

5,18+0,10 4,31+0,56 2,20+0 ,05 1,42+0,07

42,5 15

42,55 100

3,31+0,36 1,42+0,06

43,01

126

Друге покол!ння

Наотриг вовпи.кг:

::пвми®о1 3,90+0,42

;'митоХ , . X ,70^0,05

Вих1.д чидтого волокна,? 43,0

К1Дк1сть маго^,

•?од» Ь25

3,58+0,18 3,89+0,80 1,54+0,06 . 1,73+0,06

43,18 15

44,61

100

4,00+0,60. 1,80+0,07

44,98

126

2. Резульгативн1сть pi3imx мот од in добору nf яшматок öa настригом вовни на npornbi двух п колШь /цигаИська порода/

Показник

Продуктивн1сть в1вцеМат.ок.

в середаьо-:спрямований добtр ;стаб1л1зук>-му по стаду:__•- ;чий.Д<хЯр

:Ш+0,в76> il&tt !/Л+0.б7б\/

В их ¡дно покол1нйя

Настриг вовни,кг ,,

немято! 4,45+0,11 '5,81+0,13 5- TS+pifö . . 4,£0>>',12

. мито! 2,30+0,09 3,00+0,08 2, 'б4±Ь;07 . 2,ЗЙ0;0б

Вих!д чисток bob- - ;. , .

НИ, % 51,68 51,63 , 51,56 _ ■ 52;ЭЭ

1Илы<1сть маток, ' . гj - ■ • 1

гол 674 15 50 ВО .

Перше покод1кН.*

Настриг вовни,кг:

немито! 4,64+0,12 5,74+0; II 5,50+0,li 4,5^0,2*

МИТ01 2,26+0,02 2,87+0,05 2,62+0,06. ^25+0,08

Bnxig чисто! bob- - "2»' •

НИ, % 48,71 50,0 47\Ы 49 ¡13 /

К1льк1сть маток, < '■••'•' >

гол. 674 10 25

Друге покол1пйй .

Настриг вовни, кг : ' ■ ] ■' л .

Немито! 4,65+0,45 . 4,5740,14 ¿;?240,1Й

мято! 2,27+0,02 2,Ш+Ь,Ь1з:;

Вих!Д чисто! вов- ^ . -ч-'' -J'

нп.% 48,2 63;2Б »93

К1льк1сть маток, -п

гол. 674 10 - 23 ' 65,

ознек, при використанн! шток модального класу в процес1 селек-цШого в!дгворешш дозволяе використовувати до 50$ погол1в"я ■отада.

Таким чином,при застосуванн! методу стабШзуючого добору у в1вчгро.в1 можляве не тхлькн збереження сталост! показншив вовнопоК продуктивностI в отарах, ало 1 як метод закр1плення селеюШних досягнень три масовому в1дтЕореннх. , • - , Рядом досл1дае11ь показано, що найб!льшу пристоооваи1сть маю'1х> особини модальних клас1в та пом1рно'1 1нтенсивност1 добору /®.Т.Кондрагеико, А.А.Гончаренко, 1973; А.А.Гончаренко, 1979, 1380} И,К*охл1нг, 1979; Т.АДноххна, 1982; Д.Е. Коа'е.К.У.еиг^З, 1982,'

; Ексяершлеигальна переварка цього положения в отар! в!вце-маток при спрямованому 1 модальному доборах по показниках киво'1 ыаси 1 лШйних пром1р1в показала, що селекцШш цшисть тварин в гр1,пах модального 1 спрямованого добору р1зна /табл. 3/. Бхдыл виоокий наотриг воши в фпичнП* мае! I чистому волоки! (З^в-у тварин групп плнс-вар!ант в порхвняшп з другими класаия добору'¡^залежно вхД поколения. Р1з1ишл стагистичио вирогхдиа /д:< 0,001/.

Що отос^еться настригу вовни в чистому волоки! у твария Го. модального 4<ласу в иор!внянн! !а матками Го спрямованого добору, 1>о в!и Лув на 0,19 кг вищим /Р<0,001/,. суттево не в!д-р!знявся в I покол!нн! • 1 пижчям в П покол!нн! /Р< 0,001/, По, виходу чистого волокна 'тваршш модального класу переважали маяок !нших кяао!в розпод!лу.

По показниках живо* маси М1к трупами тварин спрямованого дойрру, модального ! плюс-вар!ант клао1в суттево? р!зниц! не установлено, а шгки клаоу м!нус-вар!анг доогов!рно /Р<0,001/ уступали по кив'Й мас1 твдринам !шшх клас!в. По в1дтворн!й "даг-носг! 1 зберожешш лгнят матки модального класу значно переважали тварин !иших мет од! в добору. Так, шк1д ягнят на 100 маток модального класу був вищим в пор!вняни! з м!нус-вар!антом на 9,3..»19,2 гол. або на 9,2,.¿20,Щ, 1 шиоо-вар!антом - йа 2,8^,,10,6 гол, або йа 2,1..ДО,4$, а по збережешда на 6,9...

\гм.

Дан! дмперс!Иного анал!зу /табл. 4/ ов!дчать про те, що

3. Продуктивн1сть 1 в1Дгворн1 здатност! овець рхзних клас1в розпод!лу

ЙГрупа I Показник :добору:

Настриг вовни ¡Настриг в чяс-в ф!зичн1й мае1:тому волокн1, кг__:_кг

2ива маса, кг

X +

Вкх1д чистого:0деряано:3берэнен-волокна, % :ягнят :ня яг-:иа 100 :нят,^

:ток.гол.:

Спрщований добхр

Сарямовааий добхр

Спрямованкй доб1р

1Г ¿I0' И*

1Г

и*

Iг.

м°

Н*"

1016 5,46+0,06 34.06 2,42+0,02 26,03 47,35+0,16 10,77

217 3,71+0,04 20,5*0'. 1,56+0.03 28,20 44,15+0,96 15,35

678 ' 5,87+0,03 13,79- 2,61+0,02 19,92 47,65+13,85 12,61

109 6,40+0,05 8,41 2,82+0,07 14,54 49,3555,82 11,73

986 4,90+0,05 36,73

155 2,84+0,05 27,46

653 4,8-М) ,03 18,90

179 5,81+0,05 11,45

2,16+0,02 28,ВД 1,18+0,03 31,35 2,13чЬ,02 23.94 2,53+0.03 15,31

46,48+0.18 12,15 43.35^0,46 3,25 48,15+0,50 7.50 49^)1^.55 7,94

1380 . ' 4,98+0,03 22,20 2.17+0.02 34,10' 4",09+0.12 9,47

360. .3,27+ОЛо 25.24 . 1.60+0,02 21.87 42,16^3,48 8.06

584 4,54^,05 32,60 . 2,00+0,02 'Д,00 49.12+0.65 9,36

488 . 5,15+0,10 -.37,32 ь2,12+0,0.° 30,13 48,42+0,50 7,29

44,3+0,43 42,0+0,71 44,5+0,45 44,0+0,76

44,0+0,58 41,4+0,68 44,1+0.48 43,5+0.70

43,6+0,65 40,2+0,78 43,8+0,51 42,6+0,75

108,60 95,00

109,90 87,40

110,20 96,30

107,90 93,16

105,20 95,46

93,05 84.81

112,70 97.45

102,40 92.02

Ш.ЭО 96,/3

96,59 96,65

112,40 37,25

101,80 91,00

(

ь-4

0

4, ДисперсШшй анал1з мишивосп продуктивних ознак у доол!дауваних овець

[|0разциК

Джерела м!нливоогГ

поко- :класи :взаемо- :випадко-:повто-Л1щт :АГи. :Д1я покм вий :рення ;л!ння х : :

; :класи : :

за-

галь-

1шй

Лит' мэса

сума квадрата

етепен! свободи середнН! квадрат

У

226,3 3735,7 2,0 2,0

277,0 113 73 1443 17091 4,0 ЗЭ2 49 449

.131,1 1867,8 69,2 29,0

4,52х

64,4

xxx

2,4

суыа квадрат! в

Нас?- сгепен1 р}• сблоди •

.5®^. середиЩ и квадраг

Р

?8,5 342,6 2,0 3,0

30,5 184,0 6,0 264,0

9,2 114,2 5,1 0,74 12,6х* 155,4ХХХ 6,9х* -

22,7 608,3 24,0 299

XX - | <0,01 их - +'<0,00;

в е<|екгивност! модального 1 спрямованого добору по вив-ченик ¿знаках продуктивное!! овець в знача!й м!р! нов"язан1 з ицадоовщв якостями та умовами зовн!шнього середовшца.

•Б1домо, що в пЦвшцоцн! продуктивности овець основним л!мх-!ру|о<^м фактором .'риотупас взаемод!я "геногип-середовище", без ррах^рарня {[кого вакко о^еркати адитивний ефект покращения вов-1}янр? продукгрноог! У покол!ннях. Враховук^л, що ця взаемод!я дро^аюе!рьо^ з л!двнщенням 1нтеноивн.ост1 добору потр!бно в ряд! вищ,Дк!в вести доб!р ЛидивШв модального клаоу.'як! в менш!й м}р^реагу|оть :на зм!ни умов середовшца. В зв"язку з цим при ви-явлёй^» кращ1уг клас 1 в розпоц!лу доц!лыю веоги доб!р наЯб!льш ррогосованв^груг], як! маюгь високу ацаптац!йиу здатн!оть 1, гакрм, "ч^ом, "формувати стада овець промисл^вого типу.

3 мзтою закр1ПЛоння бажаних насл!дк!в при удосконаленн! орган¡зашйних форм плем!нно1 роботи нгми проведено винчения ефективност! однотипного ! р1энотипного побору баран!в 1 маток на основ! 'IX розподьлу за м!рними оанаками /табл. 5/.

' На¡'Шлыл висок! репродуктивн! якосг! одержан! при П1дбор! до маток модального класу /и!0/ баран!в клас!в М°1 /плюс - • вар!анс/. При цьому одэряано б1льший вих1д ягнят ! краиа '¡т. збережешпеть.

Запропонован! метода п!дбору дозволяють проводит« оц.Шку I шдб!р тварин у ранньотлу в!ц! / з моменту народже.ля/, а такоя диференшювати селекц!ю, досягаючи п!двищеннч репропукгивнит' якостей вхвцематок та збереження молодняка.

Наступи! науково-виробнич! дослан по визначенню найб!льд ефекгивних вар!анг1в однотипного ! р!зногипного п!Доору пз основ! розпод!лу IX за м!рними ознаками, проведон! в умовах в).в-цекошлекса колгоспу !м.Свердлова Доман!вського району. Миколя^п-сько'х облает!,П1дтвердили передбачен! ваг'анти п!дбору. На ц!й основ1 запропонована система шдбору батьк!впьких пар у в!вча1>-сгв! в господарствах р!зного типу.

3,2. Репродуктивн! якост1 тварин р!зних -лаав ■ розпод!лу

Досл1део!шя впливу рхзнпх класхв розпод!лу по м!рних 03-наках в мехах одн!е-1 I гхе}' ж. породи на г.^илив^г*. вхдтвор;_зэль« них якостей проведен! на чкетопородних матках, а ей' по-

роди, вирощениг в умовах репродуктора до 4,5-м1сячаого в!ку з подалвшои експлуатац!ею в умовах в!вцекомплекса.

Репродуктивн! якост! в!вцематок вс!х члэсПв розяодтду Оу'ли досить високили. К!лькЗсть ягнят,одернаних в розрзхуяку 'нз НЮ маток при окоть коливалась п ыеках 124,2...131,4 грд., а прп в!длученн! - 102,6...112,6 гол. /табл. 6/. ' . ' '

Кра:и1 розультати одержи в!д маток мод?,лы то класу;'Пло-дю41сть у них була вяаюя на 5,5...7,2 гол., а зберокеаи!сть' -на 6,08... 14,57$ в пор1БНянн! з другвми класаии ро&и'сд1'~у ' /Р< 0,001 I 0,05/. От*'.э, по пяодючост! та зберзкеншз ягнят, в,-умовах промислово'1 технолог! х край! результата- дали в!вцам.эт' г/ модального класу.

5. ЕфзктивШсть р13нотепного i однотипного пЩбору баранов 1 маток / л = 50/

Тип д*дбору

1 аса ягнят, кг

: при : при ■ :народаеннх:в1Длученн! : ягнят,% :к1сть , :ях-лят,/б гживамаса, кг :настриг кеми-:тоХ вовни.кг :настриг глитох :вовни, кг

1Г 1,8+0,^9 ' 18,8+0,19 ' 94 76,0 36+0,23 3.6+0.19 1.44+0.02

-.1Г - м° 2,2+0,21'. 20,3+0,23 • 99 81,0 ' 38+0,19 3,8+0,23 1.52+0,03

М+ 2,5+0,20 22,5+0,20 94 78,0 40+0,21 3.8+0.20 1.51+0,03

Сэредне - 2,17 +0,21 20,53+<3,23 95 78,3 38,0^3,22 3,73+0,22 1,49+0,03

:г '2,6+0,18 3.4ТО ,20 21,3+0,27 25.4ТО.20 85 ' 103 86.4 96.5 40+0,24 4453,20 4,0+0,19 4,553,29 1.68+0.06 1.8953,08

М+- 3,8+0,24 27,2+0,19 98 95,7 46+0,22 , 4,8+0р20 2,01^,09

- 3,26+0,24 24,6%0,18 96 92,8 43,О^Э,23 4,43+0,21 1,88^3.08 ,

ч+ 2,8+0,31 23,1+0.25 90 81,2 41+0,23 3,9+0,1? 1,67+0,01 5

М° 4,1+0,29 26,6+0,24 103 93,6 47+0,24 5,1+0,22 2,19^,02 1

М* 4.553,27 28,3+0,23 97 68,3 49+0,22 5^3+0,20 2,28+0,02

Серэдне ' - 3,80+0,31 26,0+0,24 97 87,6 45,4+0,24 4,76+0.19 2.04+0,02

6. Плодюч1Сть маток ргзних клас1в розпод!лу

Показияк

Класи

\Г

розпод!л^

Окотилось маток, гол. 273 153 286 ' "

Родилось ягнят, гол. 32В 201 363

¡з них мертвонароджених, 5 3

гол. -

ВиХ1Д ягнят на 100 маток:

при окот!, гол. 124,2+1,99 131,4+1,45 126,3+1,95

при в1дпучеши, гол. 102,6+1,40 112,6+^,80 " _08,7+1,о5

Збережешш ягнят, 78747 93?04 ЗбТэб

При вивчеши впливу сгабШзуючого I спрямовансго дсбор!в на плодюч1сть та сбережения потомства встановлено, що ¡латки вя-хшюго поголпшя /Го / спргалованого ^обо-ч мали б1лыа внкоку плодктсть пор1вняно 31 стабШзуючою формою добору /табл. 7/, В первому Дг/ та другому /Т,^/ поколпшях по плодючосп А 'з^ерзкен-шо ягнят переважаля матки модального класу /?< 0,01/. Сл'д В1Д--м1тити, но плодктсть I збережзння ягнят у цих мэ^ок б:;ля най-:Шьш стасНлыпмп, ио п1дтвердахуеться ! коефШентом сладксвост!/ /табл. Б/.

8. Спацковдсть у швпематок р!знпх клао!в розпод!лу

Показник

:Класи розподьлу

:Кое(Т)1Ц1снт ояадколос-

Ьллы'Лсть ягнят при в1д-лучекгп в!д чксяа осшо- , пенях маток

По кллькост! ягнят при на-роцпешй з}д числа маток, по Пшли в злучку

По к!лькост1 япшт при на-род::'.они1 В1Д числа маю;;, ягЛ окогглнся

о

м

Иг Е

0,03 0,15 0,22

" О.СК 0.17 0,30

О, Си

■ 0,14 0,12

?.гЬЛодыч!игь ыаток,"д1ловий вжнд 1 зоерезэян^сгь ягнят до 4 ы: гчного в:ку

Показник :Ос1мзкено .-О^еснано ягнят па Ю мате- : «Еях1Д лгня? на 100 г эток ':Зооре-

:маток, ям окотили-: : ос шекенш:: як! око тили- • осшекешк, :неян1С1

:ся, гол. : С : год». :ся, гол. : С : гол.

Бяххдне доколхяня 1016 - -' -

Д0 сярямований добхр 126,640,67 18,83 122,1+1,09 108,6+0,96 28,11 108,2+0,65 94,98

М" .■ 217 125,1+1,81 20,81 119,3+1,65 109,9+1,12 15,07 96,3^145 87,40

Г- з добором М° 678' 122,8+0,95 19,97 120,8+<Э,80 ПО, 2^3,81 18,97 108,4+0,75 96,33

М+ 109. 123,8+1.88 15,24 114,7+1,47 107,9+1,03 9.59 100,0+1,10 93,16

Перше - пожйиння •

спряглованМ доб1р/ . 986 117,2+0,89 23,75 116,3+0,99 105,2+0,87 25,87 104,4+1.50 95,46

ЬГ ' 155 120.1+1.10 10,99 111,6+1,2 93,0+1,70 21,92 86,4+1.50 84,81

М°" 653 124,5+1,98 18,36 123,1+1,91 112,7+0,81 18,26 111,5+0.96 97,45

Г, 'с добором М* 179 118,9+1,98 20,98 112, ¿1,40 102,4+1,59 19,58 96,6+1,44 92,02

1г/.та поколшня 122 >5+0,75 !

спвлг'.сваняй, доб!р 1380 21,95 114,9+0,98 111,9+0,68 24,54 105,0+0,55 95,99

1Г 306 120,4+1,30 18,51 118,7+1,6 96,5+1,20 21,28 . 92,81+1,61 86,58

Г 2 з добором уо 584 125,6+1,01 19,12 121.7+1,18 112,443,96 20,31 108,9+0,52 97,25

488 121,2+1,65 29,56 119.7+1,56 101,5+0,70 14,97 100,6+1,20 91,80

»-н СО

При иязначошп кореляцШних взаемозв"язк1в живою масою, настригом 1 довжиною вовни у дорослих тварин рЗзних класхв роз-под1лу не установлено. Лива маса ярок 1 баранчик1в при народжен-н1 в основному мае позигивний кореляцШшй зв"язок з живою ма-сою при вШучсннЬ але цей показник нев!рог1дний /табл. 9/.

9. КореляцШ11 зв"язки м1н господарськими ознаками ягнят р1зних класхв розпод}лу

Короляц1йний эв"язок

Класи розпод{лу

ЬГ , 1Л° ■ . ?

Жива маса при народженн! жива маса при В1длученн1

Жива маса при в!длученн1 -жива маса в 9 м!с.

Кива маса в 9 м:с.-кива маса в 12 мхе.

Кива маса в . 12 м!с,-настриг вовни в 12 м!с«

Настриг вовни-довжина вовни

¡¿ива маса при народаеннх-¡кива маса при вЦлученги

Кива маса при в1длученн1-йива маса в 9 м1 с.

лива маса.в 9 мге,-жива маса в 12 !.пс.

Кнва маса в 12 м1с,-настриг вовни в 12 м1с.

Настриг зовни-довасина вовни

Баранчики 0.195

0,612х* V

0,451х

0,423х .0,123 • Ярки

-0,021

0,475хх

0,665

0,202 0,415

хх

ПримИка: в;1рог1Дно при Р< 0,05 /х/5

• при Р<0,01 /ух/; ■ при Р<0,001 /ххх/.

0,08 0,053

. '0,848** 0,561х*

-О.Ыб 0,481х*

0,^71*

0,609** • 0У2Э.*** 0,905*** 0.848***

0,176 О, *Х>3 0,284*

XX

•Як св!дчать наведен! дан! /табл. 9/ показники живо? маси при рхдиучен!, в 9 та 12 шсяцхв моясна використовувати для прог-нозування подальшого росту тварин I настригу вовни 1 вони можуть вккорисго^'ратись в селекцШий робот!.

И.?,, Реакц!! повед1нки новонароджених ягнят

Спсстерекення за ноьонародаеними ягнятами показуе. що на реак ,1ю хх поведшки суттево впливаюгь так! фактори, як маса т1ла при пароджена!, тип ! чергов!сгь народкення /табл. 10/.

Проведен! досл!джешш свхдчать про те, що. елементи пове-ДЦнкичовопароджених ягнят залекать як в!д материнського !нстинк-ту^латки /!нгенсив1исгь облизування, сл!дування за ягняы, оп1р при ВИГ9Н1 !з юЦгки/, так I В1Д часу першого вставания IX на нош та ссання. При б1льш!й мае! т!ла новонародженх ягнята почи-иали шзцшпе вставагя на ноги, перешщатись х ссати матку, Ягня-

народхен! в «шел! двШшт, п^знше вставали на ноги, починали; перем!ша'тксь ! ссати матку. Особливо в цьому в1дношенн! ь^ртава", 1 ягнята, ши народилися при двШях - другими.

Кр!м того, споотереження показали, шо в трупах тварин, особливо крулчих, в1дбуваюгься част! з!ткнешш за мхеце б!ля год!вниць- та зм!сца в!дпочинку, вони часто проявляють агресив- , н!сть по Шди менаю до ревеейидь, в той не час, як по груш модального класу спостер!гаегься б!льш спок!йна обстановка,вони менщз рухавться, б!льшв в!дпочивають /табл.II/.

II. Рухова активнхеть ягнят р!з?шх груп

~~ ГГдаГярок за~масою~т7ла ~ х'пок^зишТи'кроком!ра-

____ _ _ .____.___1978_р^ _ I _ 1Э79_Рл.____

КрупН! /М*/ ' ; ' • 4070 3340

М»л*1 ДГ/ 2745 2665

Середа! /М°/ , / • 2835 2765

10. Повед1нка новонародкенях ягнят в залекност1 вхд ¡.та с я rLia, т'апу i черговост! народзэння

• Показнпк : : Maca 1нтервад, хв.

: .гхла.кг :.ús народкенням i :míh народкен- :míh народлсе-нням

: вставаняям на ноги :нда i початком :i периим ссаняям '

* :де£емщення

одшщ! 25 4.10+0,10 21,38+2.43 25.30+2,52 34.38+2.98

Тип нэрод- — —

хсе.чня двхйнята 30 3,81+0,09 28,64+2,01 33,04+2,10 39,05+2,90

Чспговхсть першы 15 3,65+0,14 17,34+1,60 21,01+2,40 30.81+3,96

народаення другш 15 3.61+0,18 26,01+3,38 29,14+3,51 ЗЭ .0I¡4,II

Maca т!ла до 3 кг 12 2,70+0,12 19,91+0,60 23,80+0,51 28,04jl.05

еря народ- до 4 кг 10 3,51+0,11 13,70+0,35 14,40^3,33 15.69+0,51

s8hhí бхльаэ

4 кг - 15 4.49+C.I0 12,31+2,12 12,05+2,04 15,10+2,65

г

м

3.4, Життездагнхсгь молодняка овець в залежное« в:д маси Пла I оброслост:

Природ 1 о~клIма типнI умови пхвдня Укра'хни характеризуются доливаниями температури не тдльки в р1з1п созови року, а й про-•еягоы доби. що створюе екстремалыйсть для новонароджених ягнят 1' :иклккае ряд захворювань та падгж, що наносить в1дчут-аий еконог.пчний збиток гюподарствам /табл. 12/.

12, Б1дх1д ягнят до 4-м1сячного вгку /радгосп Нечаянський/

. "оказник : Класи розпод!лу

: М" : М° : М+

Народилося ягнят, гол. 121 254 242

Эагянуло, гол. 38 25 29

1з них з патолог1ею орган!в дихакня, %, Одинц!: народилося ягнят, гол. 41,7 82 26,3 163 & Ц 00

' чагинуло, ^ 16,8 5,4 15,0

Дв'Ын!: народилося ягнят,гол. 39 91 97

• загш'уло, % 62,8 14,8 19,1

. '1з. даних таблиц! 12 видно, що в биьшН! м1р! гинули ягнята серед двШнят, особливо в труп! мхнус-вархант. Найкраще зберэжен-ня було в груп! модального, класу, тобго б1льш киттездатн1 ягнята середн1 за живою масою.

- Для з"ясувашш причин р1зниц1 загибел1 ягнят р!зних клаеIв розпод!лу були сшвставлен1 показники маси тчла при народженнх 1 структура вовдяного покриву /обросл1сть/, який в!д1грае важ-диву роль в захкот1 орган1зму в!д переохолодження. 0бросл1сть х.гнлт виэначали в 3-дневному вш! шляхом опгпки стану вовнового покриву по довш^ вовни I наявност! песигл. Визначення роз-попюдаення'посиги по поверхност! тхла проводилось методом гра- • даМ.К но А. Я. Риг£ег- /1967/, яка показана на малюнку 2.

■ , Обросл|сть о^нювали в балах. Сума бал1в виракала комплексна псяазщ&'оброслост* I складалася 1з оц!нки песияностх та довяинд в'ог - на•боц! ягняти /0,5 см = I брл/.

Мал. 2. Градащя песнжност1 к.эгчдтаиих ягнят.

1,2,3,4,5 В1ДО0В1ДН0 0-, 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 бала

Даи1 по жив1й мае! I оброслсот1 ягнят резнях клас!в розпо-Д1лу наведен! в таблиц! 13.

13. Мива маса I обросл1 ль яг.чят при народясннх /радгосп Нечаянсышй/

Клас :

под!-! Показник лу :

:В середньому : по групI

В тому ЧИОЛ1

'ОДКНЦ!

ДВIЙНI

: П : М+щ

121 3,10+0.07

121 2,38+0,10

254 3,75+0,12

254 3,07+0,07

242 4,19+0,08

242 3,19+0,04

: ц :М+п1 ' И : М±щ

82 3,60+0,06 ЗЭ 2,60+0,05

82 2.95+0.11 39 1,80+0,14 163 4,14+0,08 9о. 3,10+0,05 163 3,65+0,08 91 ¿,50+0,08 145 4,65+0,05 97 3,50+0,08 145 3,76+0,06 97 2,55+0,07

м

Маса т!ла,кг

0бросл!сть, бал

Маса Т1ла,кг 0бросл1сгь, бал М+ Маса Т1ла,кг 0бросл1сть,бал

1з наведених даних видно, що як в середньому по груп1, так I по одинцях ! дв!йнях ягнята плюо-вар1ант /М4"/ 1 модального /М°/ клао!в народкувались з бхльшою живою масог 1 мали кращу

сюросл1сгь.

Анал13 йтр^тури волосяного покрову показав, що обросшсть у ягнят модального 1 плюс - вар!ант кпас1в була б1льш виражена Шж у тва! 1н класу м!нус- вар1анг /Р< 0,001/, а для ягнят модального I плюс-вар1ант клас1в внро^дно! р1зниш не установлено.

Для з"ясувания киттездатносп ягнят нами, використовуючи дэчх табнщь 12 1 13, був розрахований зв"язок м!ж масою т1ла при народженнь обросл1с-ю I вхдходш ягнят до 4-м1сячного В1ку в кожному клас! розподхлу.

Зч"язок м!к живою масою при народаои! 1 вводом ягнят роз-

раховували за равняли хсриволШйно! регресп:

У = 112,73-63,08х + 8,91 для класу м1нус-вархантп/М~ У = 153,92-80,05/ + 10,50 Xй- для модального класу /М°/$

У = 161,88-79,9"х + 9,92 X2 - для класу плюс-вар1анг /1Л+/;

де У - видх!д ягнят ао групЬ х - серецня кива маса I голови,

кг.

ЛШ! реграс1! доказують /рис. 3/, що зв"язок м!к ¡¡швою масою 1 в!дходом ягнят в уехх класах розподоу - негативний I св!дчигь про те, що !з зЛльшонням Ух живо! маси при народженн! пгдвищуеться 1 життездатнхеть. Сл1д в1лм1тити, що в клас1 плгос-вар!ант гзбхлылошш живо! маси зверх оптимально!" /б!льше 5 кг/ приводить до збхльшзнея в1дходу молодняка.

Зв"язок м!к обросл1стю I в1дходом ягнят розраховуваля за р1вняш: тми криволШхйно! регресГь

у = 112,73 - 63,08 х + 8,91 х2 - для класу м1нус-вар1ант/.Г/{ у - 153,92 - 80,05 х +10,50 х2 - для модального класу /.I0/: ' У = 161,88 - 79,98 х + 9,92 х2 - для класу плюс-вархант /М+/> де у - в1дх1д ягнят по грудЬ %, х - обросл1сть тулуба в балах.,

Одержан! л!нП регресП по зв"язку з выходом ягнят 1 IX обросл1стю /мал. 4/ ч1тко виражеих по ВС1Х класах розподЬту -з! зб1ДЬшонням показника оброслост1 впдх!д ягнят зменшуегься. Отке, розрахунки показали, що ягнята, одаряан1 в!д маток модального класу, мають крату обросл£сгь 1 ¡киггездагн1сгь.

Таким чином, проведен! досл1даення евхдчать про т1сн;;.Ч ■взаемозв"язок Шк киз^в масою при народжен!, обросл1стю та выходом ягнят в перш1 4 м!сяця життя.

Отке, дан1 показники мокна викорисговувать, як прогнозу-юч1 хиттездатн1сть молодняка овець.

АО, 35. 30.

fo

S 20

fo

PQ 15. Ю, 5.

м-

М+

о о о о о •ь -»••+-•♦--$•

i.

1.6

X

m

il*

__j__L_Í___г.Г,д A

-Su.

2.0 2.4 2.0 3.2 3.6 4.0 4¿f 4 6

Нал.З, Взашод1я hsîeoï маоа ягняг при народженн! з в!дходом до 4-Mic. BÎKy

50

45

40

* 35

й* 50

X (Ъ 25

fil 20

Í5

ю.

M -о

.г.

V*

V

о

« ч

мм» м+

о о о о о «ф» •"§*

в * о *

—хтО

'о V о *

- о-О • % ч

I- « ■

» Л« <} *

1 2 Э ,

UbpocJiembj Sax

Мал. 4, Взаамод1я м!ж в!дходом ягнят до 4-м!о.в!ку i обросл!стю ïx гудуба при народженн!

\

ч

N

а

3.5. ^оль взаемод1I "генотип х середовише" в формуванн! р1вня продуктивное!! овець

Роль взаемодН' "генотип х середовише" нами вивчалось в р!з.!Их умовах утримання овець аскан!йсы:о'1 тонкорунно! породи резнях лхн!й. В!вцемагки, окремих лпий вшбран! 1з репродуктора племзаводу "Комун1ст" Запор:жськох облает!, були розд1леи1 на дв1 групй| одну з яких утримували на племферм! цього к племзаводу, а. другу - в умовах вхвцеког.шлексу указаного господарства.

Експлуагашя вШбраного погол1в"я в р!зних умовах утримаи-ня при одинаковому р1вн1 год1вл1 показала /табл. 14/, шо в1вие-матки на початку експлуатацп в умовах комплексу мали б1льш висок! показники ¡ю настригу вовни ! жив!й мае!. При подальяпй эксдлуагацП вказан! показники продуктивное^ в!вцематок, утри-муванных в умовах племферми дешо коливалясь, але залишались майже сгаб1льними, а в умовах комплексу знижувались. По довжшп вовни оуттевих в!дм!н не спостер!галось. Шодо окремих л!н!й ч!т-ко'1 р1зииц1 не встановлено.

Це п!дгверджують дан! диоперсЫного анал!зу по визначеншэ впливу утримання на продукгивн! ознаки овець /табл. 15/. Значута взасмод!я "генотип х середовище" в1ад1чаетьоя по жив1й мае! / Р = 5,19, Р< 0,05/. Для ознак настриг вовни ! жива (ласа бхль-ший вплив чинять умови утримання /?< 0,01/.

На другому роц! експлуатацП погол1в"я в р1знях умовах утримання /1983 р/. суттеву взаемод!ю встановлено лише по жив!;'] мае! /I = 7,81/ пор!вняно з першим роком експлуатацГ! /1982 р./ стае вирог!дним вплив л!н!1 на настриг вовни I живу масу. В посл!дуючий р1К /1984/ оуттевих взаемод!й не встановлено. Щодо лШй, то крапи показники настригу ! довжини вовпи мала тваршш л!н1х 81. Найб!льш низысями локазниками характеризувалось пого-л!в"я Л1Н1Й 760, а лШй 8310 ! 1920 зайлало пром!жне положения.

Таким чином, вивчення взаемодН "генотип х середовише" про-тягом 3 сум!гших рок1а-утршанн! овець на племформ! ! промысловому комплекс! показало, що найб1лын ч!тко вона проявляться в перший р!к експлуатацП 1 цаШльш сильно виракена по кив1й мае!. Для ознак з високсю спадков!стю /настриг, .довжина вовни/ , ця взашодхя проявляемся в мэкипй хи1рх. Отже. при експлуатацП 1НдивШв окремих лШй в рхзних умовах сл!д враховуватк хх

Hi в маток Ш групи майже не шливала на показншш вовноэо! продуктивное!!.

Проведен! $i3ionori4Hi дослЦи показали, що тварини з п{д-вищеним р!внем проте'шу в рац! онах кр.чще перетравливали поживи j речовини 1'б1льш ефективно використовували азот i . лнералыц речовини корму.

Нами проведен! досади по ранньему вШучешга ягнят в 45 i 60 дн!в /радгосп "Нечаяиський"/ лги резких умов„.х утршання -в criitoax i на пасовищах.

Для год1влх рано зШучених ягнят використовували стартер-ний комб!корм, розроблений в НДхТ степових pailouin "Аскан!я-Нова". Ягнят-сирот вирошували до 45-дневного BiKy з використан-ням замганика молока.

В 45-денному siai штучно вирощений ?.ш;хэдняк в!дставав В1Д аналогов, як1 знаходились nifl матками на Л0...2.95 кг /Р<0,001/. В 4-М1Сячному Biiti ягнята, в!длучен1 в 45 i 60 даив при ^¡Яловому у тримаши поревансали по нив!й Maci аналогхв, випощених п1д матками, на 1,42...1,48 кг Д<0,01/. Достов!риа pi3Himn збереглася Mis цвм грудами i в 15-м1сячному в}щ.

При вирощуванн1 на пасошц! навпаки, ягнята до 4-м!сячного BiKy мали «иву масу на 1,85-2,40 кг бглыяу, His ровесники, Bijyiy4eHi в 45 i 60 дн!в /Р<0,01/. Молодняк, вирощений в угло-вах столового утримання до 15-м!сячного Bii<y розвивався дёщо краще, н!ж при пасовииному.

Строки в!длучення ягнят в1д маток та вирощувацпя ягнят - сир!г на ЗОЛ! нв.тлтулй негативно на настриг мито! вовни. У ярок 15-м!сячног0 aiity Bin складав .3,76 кг при в1длученн!. в 120 даив, 2,88 кг - 60 jwiB, 2,93 кг - 45 дя!н. 2 76 - 2,п9 кг при вирошуванн! до 45 дн!в на 30Д1.

Отко, одержан! цаи! св!дчать про оуттевий вплив fчктор!в середовипа на фориувания в!дтворних та продуктивних якорей овець t вказують на ноо<Зх!дн!сгь враховувати в уловах !нтен-сивцо? технолог^ взаемозв"язок "генотип х оередовишо".

3,6, Успадкування гальк)сних ознак яри схрешувани! австраломеринос!в з матками аскйн1йсько! тонкорунной' породи

Провэденимп доел!джелнями установлено, шо вик-ристания

австраломеринос!в при схрещуванн! з аоканШською породою не сприяло п1двищенню в!дтворювальних здатностей в умовах проыис-лово! технолог!!. Це пов"язано з гим, що високий генотичний потеншал австраломеринос!в не реал!зуеться при пом1рному зо-отехн!чному фон!, шо проя^ляеться по м!р! зб!льшеиня !х кров-ност1 у знижонн1 плодючост! пш1сних шток з 125,3 у чистопородных аокан1йських до 118,5 у 3/4 кровних по авограномериносах /табл. 18/.

18, Репродуктивн1 якост1 чистопородних 1 пом!сних в1шемагок

Покаянии

Генотяпи

,Аскан1йсь-,3/4АСх1/4 Д/2АСх 1/2.1/4АСХ 3/4 . Пй гонко- -АМ 'Ш -М

:Р2нна„ : - : _ :

+ 6х/ :Д + ЭХ / :Д+ 5х/ :Д ± $х /

Пподач¡сть, гол 125,30+1,92 120,0+0,65 118,0+1,61 118,50+1,80

Кива маса ягняг '

при иародааин1,хг 4,55+0,08 4,44+0,04 4,30+0,05 4,20+0,04

Кива шса ягнят „ „

при в! длученн! >1'.г 30,15+0,24 29,87+0,24 30,63+0,30 30,52+0,24

Мол"ча! ть маток

за дн!в, кг ' 22,80+0,45 20,05+0,38 20,70+0,48 19,25+0,55 Вих1д ягн,я на 100

маток, гол 112,0 +2,20 105,60 103,70+1,45 100,0+2,15

+0,95

ЗберехеННЯ ят%и% 96,70 34,10 93,40 91,50

Особливо пом!тна р1зниця спостер!гаеться по збереясенню ягнят /86,1-21,5%/.

Ври анал!з! компонент в фенотип!чко! дисперсП досл1даува-нкх ознак /табл. 19/, установлено, що по плодючост! маг о к з.чиже ння цього показникч'обумовлено негативним гетерозисним в'Тюк-тоы ! такими ж близкими I негативними ефектами аддитивно! ! материнсько! д!! ген1в*

В той же час по вяв1й кас1 ягият проявлявся, в основному, аддзт-шшй тип дН ген!в, Но молочност! маток установлено пероважно материнськлй зил ив, а по виходу ягнят на 100 маток ! '

19. Ефекг д!1 ген!в при м!кпсродному схрещувани! /в!дгворювальн! здатност!/

Показник'

:Аддитивний : ефокт

гМатеринський : ефект

:Гетерозиоиий : ейокг

Плодюч1сть, гол. - 3,00 - 3,15

Жива маса ягнят при ^ .

народженн!, кг -0,48 +0,015

Кива маса ягняг при

в1длученн1, кг +1,30 -0,52 Молочнхсть за 20

дн!в лактацН, кг -1,60. V . -3,40 Вих1д ягняг на 100

маток, гол . -11,20 -4,50

Збережешисть» % - 5,20 -1,20.

- 2,8 - 0,01

- 0,Г7 ■

- 1,3

- 2,7

- 0,7

збереженносП ¥х ефект аддитивно'! д! I ген!в шдпов^но -11,2 I Ъ,7$.

Використааня австраломеринос!в при схоеаувапн! виявилось ефективним в п!двищеин! вовново'! продукгквност! /га^л. 20/.

Наибольшим настригом вовни характеризувались 3/4 - кровн! П01л!с1 по авсграломериносах. Вони шли гакож иайб{льш високий еих1 д чисто'! вовни - 49,04$ проти 40,49$ у чистопородних г\ска-я!йських, '..'.',

Анал1з тип! в успадкуванйя ознаг показуе, що по настригу вовни проявился аддитявний тип /табл. 21/,

Особливо суттев! результат одержат по виходу чисто'! вовни. По ц!й ознац1 одержан! ч!тк! аддитивн! ! гетерозкон! ефеы'и. Також високим був ! материнський ефект /+4,4Х^/. За локазшпими вм!сту у вови! жиру ! поту одержано в основниг; гетерч-зисний офект, що св!дчить про ефективн!сть влксристання австра."омэри~ ноо!в при схрещувани! з мотою пол!пшеная вовново? продуктивпос-г! ! П як'ост!.

В ц!лому проведен! досл!дженнл показали, що викори^гацнч асстраломерйноа!в прй схрещуванп! йе эавзди доц!льне, язэдо йа сгворен! опгкмальн! умови утримаиня пом!сного погш1в"я* Разом 8 гям доказано, що при полИмевй! умов екеплуа^ацИГ проявляться гегероэисн! ефокти по жив!й мао!, ш!сгу жиру та поту у. вовН! 1

20. ПродукгиШ1от1> чистопородных 1 пом!сних ярок _Генотюш____

Показник

,аскан!йсь-:3/4 АСх1/4 :1/2 АС х :1/4АС х •ка тонко- : АЫ :1/2 АМ :3/4 АМ

+ $х / 1/х + / : /х + + 5х/:

Еива маса, кг 47,2В;_0,90 45,00+0,85 Остриг вовни.кг

8,52+0,48 17,65+0,19 3,45+0,12 3,55+0,11

43,58+0,65 44,08+0,70

в ори^нал!

ЧИСТ01

БИХХД ЧНСТ01 ВОВНЕ %

7,62+0,14 3,65+0,12

ДОВЖИРЧ ВОВНИ, "!М

40.49 46,40 47,90

10,20 10,55 11,20

Тонина ВОВНИ,МКЫ 2х,25+0,13 20,91+0,18 20,82+0,15

У вовн! ы!ститься, %

жиру • 19,20+0,48 17,40+0,41 14,60+0,52

7,85+0,20 3,05+0,10

49,04 П,45 20,70+0,16

17,90+0,38

поту 20,60^3,46 13,10+0,55 11,30+0,46 12,90+0,52

21 .Ефэкт д! I ген!в по показниках живо!" маси ! вовновох

&рлДукгивност! при м!жпородному охрещуванн!

Показник :Авдитивняй:Материнсь- :Геторозисний

:ефект •.кий ефект t ефект

Жива маса ярок в 14-15 мЬ.кг -1,84 ' -0,94 , -2,87

Настриг возни:немито1, кг +0,40 -0,84 -1,10

миго!, кг 40,60 0 -0,10

Вих!д чисто! вовни, % +5,28 ■ +4,41 +4,77

Довжина вовни, см +1,80 -0,30 +0,10

Тонина вовни, мкм -0,42 -0,31 -0,22

Вм!ст у вовн! :йиру,$? +1,00 +1,00 -5,10

поту, % -0,40 -5,70 -Э.Ю

виходу частого волокна. По'в1дгворпвалышх здаткостях гетеро-зисно-о сфекту практично не одержано.

3.7. Економ!чна ефективн'сть використання стабШзуючого добору

'Економ!чна ефсктивн!сть сга^Шзуючого добору показана на приклад! в1вдоко.мплоксу радгоспу "Скадовський-90" Херсонсько! облает! /табл. 22/.

22. Ефективн!сть виробництва 1 реал1зацН вовни 1 баранини при стабШзуючому добор!

Показняк : Групи тварин

:модальний ¡коитролыи ; клас :в!вц1 госпо- :+, - до

:контролю

: :даротва

К!льк!сть голЗв в отар!

Настриг вовни у ф1зичн!й мае! па I гол., кг

Настриг вовни у чистому волокн! на I гол. кг

Вих!д ягнят на 100 шток гол.

Одержано молодняка, гол

Настрижено вовни в чисто му полом 1, кг

Виручка в!д реал!зацП вовни, крб.

Одеряано баранини, кг

Виручка в!д реал!зац!1 баранини, крб.

Додатковий прйбуток.крб.

Дан! таблиц! 22 покаэують, то в!вц! модального клаоу добору «ереважали ово!х ровесник!в эагалыюприйнятого по настригу мято! вовни в розрахунку на I голову на 25С г 1 виходу д1лових ягнят пв Додатковий прибуток в1д реал!зацН продукт1! в розрахункку на отару модального клаоу добору складав 5557 /в ц!~ нах 1990 р,/, а в перерахунку На I в!вцёматку - 7,02 крб.

792

5,87

2,66

' 100 792

" 2107

' 38806 21360 '

30972

792 *

5,37

2,41

86 681

1909

35163 20040

3058

+ 0,Ь0

+ 0,25

+ 14 +Ш

+198

+3643 +1320

+1914 5557

в и сновки

1. Встановлена ефектшпсть викориотання принцип!в еволюцШ-ши солекц: I для гпдвищоння репродуктивных якостей овець 1 рсз-робки слособ1в добору !ндив!«!в наШНльш пристосованих до прий-нятих технолог!чних систем ъиробництва ироду кцП вгвчарсгва. Обгоунтована не0бх1дн!сгь проводення в стадах розпод!лу тварин

на класи по ы1рних ознакач на основ! визначення ищексу прис-тс. ,ованост1,

2. 3 метою ксшсол1дащ'1 типу овепь, пол1пшеннях IX в1дтво-рювальних якостей 1 кмтездатност! молодняка доц!лыю вякористо-вувати метод стабШзуючого добору з використаннягл тварин модального кяа^. як матки цього кяасу мають перевагу по пло-дшосг! на 9...1$% в вор!еняин! 13 середн!ми локазииками по стаду при застосувами принятих не год! в добору ! китгездаггисгь молодняка, одерзсаного В1д'шк, п^дшяует-ся на 3,7...11,2%.

3. Для П1двищення продуктивних 1 репродуктивних якостей овець сл1д зд1Йснювати п1дб1р 1ндивШв з врахуванням класу розпод!лу. Так, для п1двищення настригу вовни дошльно л!дби-ратк до маток модального 1 плюс-гар!ант клас1в баран1в гаасу плюс-вар1ант або до маток .класу плюс-вар1ант - баранов модального «лас.', Для пол!пшення в1дтворювадьно1 здатност1 най<Илыц биективно п!дбиратй до маток модального класу баранIв модального I илюс-вар!ант клас1в. Суттеву перевагу по показииках звере :енност! приплоду дав п!дб1р барзн!в 1 маток з модального кла-су. ■ ,

4. Генетичн1 вШйнност! д!н!й в умовах комплексу 1 плем-фермя не вгошвають суттево на р!вень вовново!' продуктивное!!. Це вглзуе на пор ¡вили о васокий впякв аддптквно-зумовлено! спад-ковосТ1 при форду ванн! вовНово? продуктивном! ! на нео5х1дн!сть вр.-хувашш взасмоди "генотип г. середовиае" при добор! ! вкко-ристана! л!н!й овець в ргзних умовах експлуатацП.

5. Викориотання дараметр!в мнокшшо!' кривол1нШо? рагресГ1" 'на основ! йоказняк!в тво! мася ! об росл ос г: /довкина аявни 1 песижн1сгь гулуба/ дал прогноэувания продуктивное!! 1 киттездзт-ност! овець показало,шо !з зб!льиевням показника оброслост! /Э1дх1д;

ягнят зменшуеться незалежно вхд к-*асу розпод!лу, при цьому, ягнята модального клаоу в^эначались кращою обросл!сгю i Ы1гтездат-Hicmo.

6. Ранне вхдлучення ягнят В1Д маток но вплива негативно на р1ст, розвиток i поол!дуючу продуктивн!сть. Ягнята раннього в!длучення /45 i 60 дн!в/, вирощешй до 15-м1сячнпго в!ку при стПиговому утримашп. мали б1льшу кпу масу i настриг вовни, hík Yx ровесники при традшШних строках вШучення, а при вирощуван-Hi з використанням пасовиш суттево! р1зниц1 не установлено. При ctíAiobíü технолог!! вирощування молодняк овець мав бшц1 продукции! якоегх, в nopiBHHHHi i3 пасовищною, незалежно В1Д cipoKiB вхдлучення.

7. В:вцоматки модального класу характеризуются краиш материнсысш íhcthhktom /iurencmnicTb облЛзування, сл1дування за ягням. onlp при Biironi i3 кл!тки/ в порхвняинi з матками мх-нус- i плюс - BapiaHTiB.

8. При вхрещуванн! маток асканМсысо!- тонкорунио! породи з баранами австрал1йський меринос збШшення itpoBHOcTi по австра-ломериносу супроводжуеться п1двищенням настригу i п^пшёниям hkoctí вовнп га зиишшям гкиво! маси ягнят при народженн! i Yx зберелсеностЬ

Анал1з ознак спадковоот! показав, що по виходу чисто* bobh.i, одержано в!дчугн! авдигивний i гетерозисний ефекти та високий материнський, по вм1сту киру i поту у bobhí - гетерозисний i в!дсутн1 ~ по в1дтворннм якостям.

9. При використашЦ стабЫзуючого добору i ц1лоспрямовано-го П1дбору з урахуванням розпод1лу овець на кяасп у базовтх товгрних господарствах створен! стада овець модального класу !з стойкою врвновою продуктивною i виоокши реиродуктивчими якосгями /настриг - чисто! вовни складае 2,5.*.2,8 кг на голову

i зберенен1сть яшяг 96...100$.

10« Юконом i чна еф9ктивн1сть викорястан::я запропонованйх принцип!в отабШзуючого добору дозволяе за рахунок п!дв"шення плодючост! маток 1 зберадашост! молодняка' одержати додатков.и 250 кг mhto'í вовни 1 на 140 гол!в зб!лыаити вих!д молодняка'в роярахунку на iООО в!вИематок, що складае 7016 крб. дода^кового прибутку /а ц!нах 1990 р,/.

Викорастоння,при схрещуванн! авсграломершюс1в з матками аскан!йсько1 тон^орунни! породи забезпечуе додатковий настриг чисто!" вовни в к1лькосг! 4 ц на 1000 гол1в.

ПР0П03Щ11 ВЙРОБШЦТВУ

1.Для п!двщвння плодючост1 в1вцематок асшийсько!' тонко-ру1.но! породи I збмьшеная виходу молодняка в репродуктормих 1 товарт« господарствах, що спекал !зуються по в1вчарству. для В1Дтворення стада необх1дно вести досПр маток модального класу на оснс Л 1'х розпод1лу по м!рньх ознаках.

3 метою формувааня стад овець з оптималышл поеднанням репродуктивних 1 продуктивних якостей проводити пхдб!р батьклв-ських пар з врахуванням клас!в IX розпод!лу зг}дно запропонованог! способу /мал. 5/.

- для П1двищення настригу вовни п!дб1рати ярок 1 бараншв, що належать до клас!в сГД1+/ до' О /М° 1 М+/ або / до $

Л?/г .

- а метою «¡двиценн збёреження молодняка - /М°/ до $

Д1°/ х с? /,+/ до $ Д10/:

- для пол!тзення в!дтворювальних якостей маток /М°/ до ^ /м°/ I б1 лгу цо 9 Д1°/.

3. Дня п1двй»чення збережбння молодняка у в1вчарських господа рст^ах чеобх1дао враховувати показники оброслост! 1 наяв-н!сть песижност1 в 3-денному в!д1 ягнят 1 вести до'б!р Ьцщв!-дум!в, з комплексными показниками оброслост! не .никче 3...4 бал1в.

4. Для п!двпщвння вовнов01 продуктивном! I пол1пшення II якост! ширгае використовувати аЕСтралШських баран!в, П9рев1рён-ких за як1стю нащадк!в, для огримання 3/4 - кровних тварин а наступним розведенням "в соб1".

спгсок основнйх к)б1т,0пушк0ванюс по тем1 дисертащ*

1. Вовченко Б.Е., Шевчук Н.В.,.Скрчпец В.И., Поварнина Г.Д. Влияние удельного вое. г'комбикорма в гранулах на качество баранины // Овцеводство. Рвспуб. меквед. тем. научи.сборник.-Киев. -1985. - й 23. - С.32-36. .

2. Вовченко Б.Е. Молочность овцематок различных классов

Ж) -

М+ М-

зв шв

м+ шз ш

И-

Шд£ьщемия: -£оКно6о1 продуктибхоСтЬ (Ш)

- зеерехсення « мсигтелВати. с 3)

- НЪтВорных яхосъеи (В)

ЛлемзагЯоди, гг-яемзос по Эс/р с/лба

Лл^моБ'е днаныя

репро'дУК'тари

7о&арнъ го сг>адс/рсгг7Ёсг

ЛроЪцгц'я

А - порода , М°- модалт,ний клао М+- шгоо-вар1анг М"- м1нус-вар!ант

Мал. 5, Схема орган!зааН оиотемя розведення овець у опец!ал!зованих господаротвах на приклад! радгоспу"С1(адовйЬкий-90иХвроон!'ько1 облаог!-

распределения по мерным признакам // Инф.листок, Хероонский МТЦНТИ. - 198©,

3. Вовченко Б.К., Даниленко Т.К., Демченко В.Д., Иваненко П.А., Колотинская Е.С. Кн. Комплексный план селекционно-племенной работы по скотоводству, свиноводству, овцеводству в хозяйствах Хероонской области на 1986-1990 гг. // •. Херсонский Облагролром. -198:."- С. II6-I39.

4. Вовченко E.R. Технология ведения овневодптва на промышленной основе // Информ. листок. - Херсонский МТЦНТИ, - 1987.

5. Зовченко Б.Е. Программа качественного оовершенствования с.-х. животных в к-зах Херсонской области на 1986-1990 гг. и

на период до 2000 года. - Херсонский облагролром. - 1988. - 0. 136-138.

6. Вовченко Б.Е. Улучшение сохранности, увеличение выхода

и продуктивности молодняка овец в колхозах Хероонокой области // Рекомендации, - Херсон. - 1988. -.40 с.

7. Вовченко Б.Е. Технология производства шерсти и мяса. Учебное пособие. Индустр;г лыше технологии производства продуктов животноводства. - Херсон, - I98S. - С. 106-201.

8. Вовченко Б.К. Применение электроактивировашшх моющих растворов в первичной обработке шерсти // Ученые Херсоншяны-народному хозяйству облаоги в условиях перестрочи. - Херсон,

- 1988. - С. 61.

9. Вовченко Б.Е. Переваримость лигнина валухами // Учение Херсошцшш-народному хозяйству области - Херсон, - I98U. - С. 67-68.

10. Вовченко E.R. Влияние генетических и паратитических факторов на продуктивные показателя овец асканийской попоен // Совершенствование методов селекции животных стопной зоны Украины.

- Днепропетровск: 1989. - С. 30-32.

И;Вовченко Б.Е. Цфективность модального отбора в овцеводстве // Совершенствование методов селекции животных степной зоны Украины. - Днепропетровск: 1989. - С. 32-34.

12. Вовченко Б.Е.Зктивность ферментов переаминирования у групп овец разных классов по мерным признакам // Вклад научно-технического потенциала области в перестройку. - Херсон. -1090. - С. 216-217,

13. Вовченко Б.Е. Интерьериые особенности молодняка овоц разных технологических груди // Вклад научно-технического потенциала области в перестройку. - Херсон. - 1990. - С. 218-219,

14. Вовченко Б.Е. Удосконалення продуктивнее ознак овець: Мопограф1я; - Шв: Урожай, 1990. - 117 о.

15. Вовченко Б.Е. Особенности корлления аокаиийских кроссбрэд-ных овоц // Инфоргл. листок. -Херсонский МЩИТИ: 1391. - С.2-3.

16. Б.Вовчонко. Взаимосвязь хозяйственно-полезных признаков овец асканийской тонкорунной породы, отнесенных к модальному классу // Эффективность научных исследований в агропромышленном комплексе. - Херсон. 1991 С. 83-85.

17* Б.Вовченко. Содержание серы, азота и аминокислот в ш рсти молодняка овец разных классов распределения // Эффективность научных исследований в агропромышленном к^шлексе. - Херсон.

- 1У91» - С. 47-48. ' \ .

{В. Б.Вовченко. Промышленный тип асканийсчих овоц // Оффектив-ность научных исследований в агропромышленном компле"се. - Хор-сон. - 1991. - С. 62.

19. Б.Вовченко Мясная продуктивность тонкорунных овец // Эффективность научных исследований в агропромышленная комгчоксо.

- Хероон. - 1991, - С. 27-28,

20. Вовченко Б.Е. Ззаимодвйствио "генотип х срода" у овец асканийской породы // Зоотехния. - № II. - 1991, - С. 30-31.

уае ¿ -и*